Інформують податківці
Комунікаційна податкова платформа – взаємодія з бізнесом та громадськістю в ефективному форматі
Потребуєте детальних роз’яснень законодавства?
Необхідно оперативно вирішити нагальні питання податкової сфери?
Маєте пропозиції щодо необхідності проведення певних заходів за визначеною тематикою?
Звертайтесь на комунікаційну податкову платформу Головного управління ДПС у Дніпропетровській області.
Звернення від представників бізнесу та громадськості приймаються на електронну скриньку dp.ikc@tax.gov.ua.
Де можна ознайомитись з сервісом «Загальнодоступний інформаційно-довідковий ресурс» (ЗІР)?
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що на офіційному вебпорталі ДПС функціонує Загальнодоступний інформаційно-довідковий ресурс (далі – ЗІР) (https://zir.tax.gov.ua).
Нагадуємо, що робота ЗІР направлена на забезпечення суспільства своєчасною, достовірною і повною довідковою інформацією у вигляді, зокрема, відповідей на запитання із різних напрямів; нормативними та інформаційними документами; актуальними ставками податків; інформацією щодо останніх змін в податковому законодавстві, щоденною підбіркою відповідей на двадцять актуальних запитань; податковим календарем, який містить систематизовану інформацію про терміни сплати податків і зборів, платежів, подання звітності до органів ДПС.
До яких документів застосовуються вимоги щодо 1825-денного мінімального строку зберігання документів, передбачені п. 44.3 ст. 44 ПКУ?
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу, що відповідно до абзацу першого п. 44.1 ст. 44 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) для цілей оподаткування платники податків зобов’язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов’язаних з визначенням об’єктів оподаткування та/або податкових зобов’язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, інформації, пов’язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.
З 28.04.2023 набрав чинності Закон України від 20 березня 2023 року № 2970-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо імплементації міжнародного стандарту автоматичного обміну інформацією про фінансові рахунки» (далі – Закон № 2970), яким, зокрема, у п. 44.3 ст. 44 ПКУ передбачено нові вимоги щодо 1825-денного мінімального строку зберігання документів.
Згідно з п. 44.3 ст. 44 ПКУ платники податків зобов’язані забезпечити зберігання документів та інформації, визначених п. 44.1 ст. 44 ПКУ, а також документів, пов’язаних із виконанням вимог законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, протягом визначених законодавством строків, але не менше:
2555 днів – для документів та інформації, необхідних для здійснення податкового контролю, відповідно до ст.ст. 39 і 39 прим. 2, п. 141.4 ст. 141 ПКУ (п.п. 44.3.1 п. 44.3 ст. 44 ПКУ);
1825 днів – для первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов’язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством, що складаються особами, визначеними п. 133.1 ст. 133, п.п. 133.2.2 п. 133.2 та п. 133.4 ст. 133 ПКУ, а також юридичними особами, які обрали спрощену систему оподаткування, за винятком документів, до яких застосовується більш тривалий строк зберігання згідно з п.п. 44.3.1 п. 44.3 ст. 44 ПКУ (п.п. 44.3.2 п. 44.3 ст. 44 ПКУ);
1095 днів – для інших документів, на які не поширюються вимоги підпунктів 44.3.1 та 44.3.2 п. 44.3 ст. 44 ПКУ (п.п. 44.3.3 п. 44.3 ст. 44 ПКУ);
1095 днів – для документів, пов’язаних з виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, включаючи дозвільні документи (абзац перший п.п. 44.3.4 п. 44.3 ст. 44 ПКУ).
Строки зберігання документів та інформації, визначені п. 44.3 ст. 44 ПКУ, розраховуються з дня подання податкової звітності чи іншої звітності, передбаченої ПКУ, для складення якої використовуються зазначені документи та/або інформація, а в разі її неподання – з передбаченого ПКУ граничного строку подання такої звітності, а для документів, пов’язаних з виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, – з дня здійснення відповідної господарської операції (для відповідних дозвільних документів – з дня завершення строку їх дії) (абзац другий п.п. 44.3.4 п. 44.3 ст. 44 ПКУ).
У разі ліквідації платника податків документи, визначені п. 44.1 ст. 44 ПКУ, за період діяльності платника податків не менш як 1825 днів (2555 днів – для документів та інформації, необхідних для здійснення податкового контролю, відповідно до ст.ст. 39 і 39 прим. 2, п. 141.4 ст. 141 ПКУ), що передували даті ліквідації платника податків, у встановленому законодавством порядку передаються до архіву (абзац третій п.п. 44.3.4 п. 44.3 ст. 44 ПКУ).
Передбачені п. 44.3 ст. 44 ПКУ строки зберігання документів та інформації продовжуються на період зупинення відліку строку давності у випадках, передбачених п. 102.3 ст. 102 ПКУ (абзац четвертий п.п. 44.3.4 п. 44.3 ст. 44 ПКУ).
Пунктом 4 розд. ІІ Закону № 2970 встановлено, що нові вимоги щодо 1825-денного мінімального строку зберігання документів, передбачені п. 44.3 ст. 44 ПКУ, застосовуються до документів, які розроблено:
- до дня набрання чинності Законом № 2970, строк зберігання яких не закінчився на день набрання чинності Законом № 2970;
- починаючи з дня набрання чинності Законом № 2970;
- особою, стосовно якої на день набрання чинності Законом № 2970 розпочато, але не завершено процедуру припинення (ліквідації);
- особою, стосовно якої прийнято рішення про ліквідацію після набрання чинності Законом № 2970.
Щодо заповнення рядка «Задеклароване (зареєстроване) місце проживання (перебування) особи» в заяві за формою № 5ДР у деяких випадках
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що відповідно до п. 1 розд. IІІ Положення про реєстрацію фізичних осіб у Державному реєстрі фізичних осіб – платників податків, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 29.09.2017 № 822 (із змінами) (далі – Положення № 822), для проведення реєстрації, внесення змін, отримання картки платника податків або відомостей з Державного реєстру фізичних осіб – платників податків (далі – ДРФО) громадяни України використовують дані документа, що посвідчує особу: паспорта громадянина України, паспорта громадянина України для виїзду за кордон з відміткою про оформлення документів для виїзду громадян України за кордон на постійне проживання (для громадян України, які виїжджають за кордон на постійне проживання чи постійно проживають за кордоном), тимчасового посвідчення громадянина України.
До заяви про внесення змін до Державного реєстру фізичних осіб – платників податків за формою № 5ДР (далі – Заява за ф. № 5ДР) (додаток 12 до Положення № 822), вноситься зокрема, у рядку «Задеклароване (зареєстроване) місце проживання (перебування) особи» інформація про задеклароване (зареєстроване) місце проживання (перебування) особи.
Заява за ф. № 5ДР може бути подана в електронній формі (з наданням відповідних електронних копій документів за переліком, визначеним Положенням № 822) засобами електронних комунікацій, у тому числі засобами електронного кабінету, з дотриманням вимог законів України «Про електронні документи та електронний документообіг» та «Про електронні довірчі послуги».
Для заповнення Заяви за ф. № 5ДР використовуються дані документа, що посвідчує особу, та інших документів, які підтверджують зміни таких даних (п. 3 розд. IХ Положення № 822).
При цьому, для підтвердження інформації про задеклароване (зареєстроване) місце проживання (перебування), громадяни України пред’являють один з таких документів (витяг з реєстру територіальної громади; паспорт, виготовлений у формі книжечки; тимчасове посвідчення громадянина України) (п.п. 4 п. 1 розд. IІІ Положення № 822).
Враховуючи викладене, якщо у громадянина України, який постійно проживає за кордоном, в паспорті громадянина України для виїзду за кордон наявна відмітка про оформлення документів для виїзду громадян України за кордон на постійне проживання відсутня інформація про місце проживання в Україні, то у Заяві за ф. № 5ДР при заповненні рядка «Задеклароване (зареєстроване) місце проживання (перебування) особи» вказується адреса місця проживання у країні постійного проживання (перебування).
Громадянин України, який має витяг з реєстру територіальної громади про задеклароване (зареєстроване) місце проживання (перебування) в Україні (далі – Витяг), у рядку «Задеклароване (зареєстроване) місце проживання (перебування) особи» зазначає адресу реєстрації місця проживання (перебування) в Україні, вказану у Витягу.
Особливості визначення бази оподаткування резидента Дія Сіті – платника податку на особливих умовах при виплаті дивідендів за певних умов
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє, що відповідно до п.п. 14.1.282 прим. 1 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) резидент Дія Сіті – платник податку, що сплачує податок на прибуток підприємств на особливих умовах (далі – резидент Дія Сіті – платник податку на особливих умовах), – резидент Дія Сіті, який у порядку, передбаченому п. 141.10 ст. 141 ПКУ, обрав або перейшов на відповідний режим оподаткування. Резиденти Дія Сіті, які не обрали (не перейшли) на відповідний режим оподаткування, сплачують податок на прибуток підприємств на загальних підставах та вважаються резидентами Дія Сіті, що не є платниками податку на особливих умовах.
Під час провадження діяльності резидентами Дія Сіті – платниками податку на особливих умовах відповідно до Закону України від 15 липня 2021 року № 1667-IX «Про стимулювання розвитку цифрової економіки в Україні» ставка податку встановлюється у розмірі 9 відс. бази оподаткування, визначеної відповідно до положень п. 135.2 ст. 135, п. 137.10 ст. 137 та п. 141.9 прим. 1 (крім підпунктів 141.9 прим. 1.3 і 141.9 прим. 1.4) ст. 141 ПКУ (п. 136.8 ст. 136 ПКУ).
Резиденти Дія Сіті – платники податку на особливих умовах самостійно визначають суму податку, що підлягає сплаті до бюджету. Податок, що підлягає сплаті до бюджету резидентами Дія Сіті – платниками податку на особливих умовах, визначається з урахуванням положень, передбачених п. 135.2 ст. 135 ПКУ, п. 137.10 ст. 137 ПКУ та п. 141.9 прим. 1 ст. 141 ПКУ. Резиденти Дія Сіті – платники податку на особливих умовах не визначають окремо об’єкт оподаткування, передбачений п.п. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134 ПКУ (п.п. 137.10.1 п. 137.10 ст. 137 ПКУ).
Згідно з п. 135.2 ст. 135 ПКУ базою оподаткування операцій резидента Дія Сіті – платника податку на особливих умовах є грошове вираження об’єкта оподаткування, розрахованого за правилами, визначеними п. 135.2 ст. 135 ПКУ та п.п. 141.9 прим. 1.3 п. 141.9 прим. 1 ст. 141 ПКУ. У разі здійснення операцій, які є об’єктом оподаткування, у формі, відмінній від грошової, базою оподаткування є вартість такої операції, визначена на рівні не нижче звичайної ціни.
Згідно з п.п. 57.1 прим. 1.8 п. 57.1 прим. 1 ст. 57 ПКУ резиденти Дія Сіті – платники податку на особливих умовах звільняються від обов’язку сплати авансових внесків з податку на прибуток у разі виплати дивідендів.
Підпунктом 141.9 прим. 1.2.1 п.п. 141.9 прим. 1.2 п. 141.9 прим. 1 ст. 141 ПКУ визначено, що об’єктом оподаткування резидента Дія Сіті – платника податку на особливих умовах є операції, зокрема, з виплати дивідендів власнику корпоративних прав (крім власника корпоративних прав, який є резидентом Дія Сіті – платником податку на особливих умовах) у сумі, визначеній за правилами, встановленими п.п. 135.2.1.1 п.п. 135.2.1 п. 135.2 ст. 135 ПКУ.
Так, п.п. 135.2.1.1 п.п. 135.2.1 п. 135.2 ст. 135 ПКУ встановлено, що база оподаткування визначається, зокрема, як сума дивідендів, які виплачуються на користь власника корпоративних прав (крім власника корпоративних прав, який є резидентом Дія Сіті – платником податку на особливих умовах) у грошовій формі та/або відмінній від грошової формі, за винятком дивідендів, які нараховуються на користь акціонера/учасника юридичної особи – емітента у вигляді акцій (часток, паїв), за умови що таке нарахування жодним чином не змінює пропорцій (часток) участі всіх акціонерів/учасників у статутному капіталі емітента та в результаті якого збільшується статутний капітал емітента на сукупну номінальну вартість нарахованих дивідендів.
Положення п.п. 135.2.1.1 п.п. 135.2.1 п. 135.2 ст. 135 ПКУ не застосовуються до сум, які для цілей оподаткування прирівнюються до дивідендів відповідно до абзаців четвертого – шостого п.п. 14.1.49 п. 14.1 ст. 14 ПКУ.
Отже, враховуючи викладене вище, базою оподаткування резидента Дія Сіті – платника податку на особливих умовах у разі виплати дивідендів власнику корпоративних прав – фізичній особі за період, коли резидент Дія Сіті був на відповідному режимі оподаткування, є грошове вираження об’єкта оподаткування, який визначається, зокрема, з урахуванням сум дивідендів, які виплачуються на користь власника корпоративних прав – фізичної особи в такому податковому (звітному) періоді, без вирахування суми утриманого з таких дивідендів ПДФО та військового збору.
Додаток ГД до рядків 1.6.2 ГД, 2.4.2 ГД та 3.1 ГД Звіту про використання доходів (прибутків) неприбуткової організації: хто заповнює?
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує.
Згідно з п. 2 ст. 1 Закону України від 22 жовтня 1999 року № 1192-XIV «Про гуманітарну допомогу» (із змінами) (далі – Закон № 1192) гуманітарна допомога – це цільова адресна безоплатна допомога у грошовій або натуральній формі, у вигляді безповоротної фінансової допомоги або добровільних пожертвувань, або допомога у вигляді виконання робіт, надання послуг, що надається іноземними та вітчизняними донорами з мотивів гуманності отримувачам гуманітарної допомоги в Україні або за кордоном, які потребують допомоги у зв’язку із соціальною незахищеністю, матеріальною незабезпеченістю, скрутним фінансовим становищем, введенням воєнного або надзвичайного стану, виникненням надзвичайної ситуації або тяжкою хворобою конкретної фізичної особи, а також для підготовки до збройного захисту держави та її захисту у разі збройної агресії або збройного конфлікту.
Пунктом 5 ст. 1 Закону № 1192 визначено, що отримувачі гуманітарної допомоги – юридичні особи, а також акредитовані представництва іноземних держав, міжнародних та іноземних гуманітарних організацій в Україні (без створення юридичної особи), визначені у встановленому Кабінетом Міністрів України порядку отримувачами гуманітарної допомоги:
а) громадські об’єднання, у тому числі громадські об’єднання ветеранів війни, громадські об’єднання осіб з інвалідністю, підприємства та організації, засновані ними та створені у порядку, визначеному Законом України від 22.03.2012 № 4572-VI «Про громадські об’єднання» (із змінами) – для здійснення їхньої статутної діяльності без мети одержання прибутку;
б) неприбуткові державні та комунальні підприємства, установи, організації та органи місцевого самоврядування;
в) центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері цивільного захисту, та/або інший уповноважений центральний орган виконавчої влади – для забезпечення сил цивільного захисту, що підпорядковані таким органам;
г) Товариство Червоного Хреста України та його обласні і місцеві організації із статусом юридичної особи, через які це товариство здійснює свою діяльність відповідно до Статуту Товариства Червоного Хреста України та Закону України від 28.11.2002 № 330-IV «Про Товариство Червоного Хреста України» (із змінами);
ґ) благодійні організації, утворені у порядку, визначеному Законом України від 05.07.2012 № 5073-VI «Про благодійну діяльність та благодійні організації» (із змінами);
д) релігійні організації, зареєстровані у порядку, визначеному Законом України від 23.04.1991 № 987-XII «Про свободу совісті та релігійні організації» (із змінами);
е) установи, підприємства, заклади незалежно від форми власності, що здійснюють реабілітацію осіб з інвалідністю і дітей з інвалідністю відповідно до державних соціальних нормативів у сфері реабілітації, надавачі соціальних послуг, внесені до Реєстру надавачів та отримувачів соціальних послуг;
є) надавачі медичних та/або реабілітаційних послуг незалежно від форми власності, що уклали договір про медичне обслуговування населення з центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державних фінансових гарантій медичного обслуговування населення, заклади охорони здоров’я, що належать до сфери управління суб’єктів сектору безпеки і оборони;
ж) відокремлені підрозділи іноземних неурядових організацій, акредитовані в Україні;
з) представництва міжнародних міжурядових організацій в Україні (без створення юридичної особи);
и) дипломатичні представництва, консульські установи іноземних держав в Україні;
Набувачі гуманітарної допомоги – фізичні та юридичні особи, які потребують допомоги і яким вона безпосередньо надається. Набувачі гуманітарної допомоги із статусом юридичної особи визначаються відповідно до підпунктів «а», «б», «в», «г», «ґ», «д», «е», «є» п. 5 ст. 1 Закону № 1192 (п. 6 ст. 1 Закону № 1192).
Додаток ГД до рядків 1.6.2 ГД, 2.4.2 ГД та 3.1 ГД Звіту про використання доходів (прибутків) неприбуткової організації, форма якого затверджена наказом Міністерства фінансів України від 17.06.2016 № 553 (у редакції наказу Міністерства фінансів України від 28.04.2017 № 469), подають отримувачі гуманітарної допомоги, зареєстровані в установленому Кабінетом Міністрів України порядку отримувачами гуманітарної допомоги, та набувачі гуманітарної допомоги зі статусом юридичної особи, визначені у підпунктах «а», «б», «в», «г», «ґ», «д», «е», «є» п. 5 ст. 1 Закону № 1192.
До спеціального фонду держбюджету з початку поточного року від платників Дніпропетровщини надійшло понад 5,8 млрд грн «військового» ПДФО
У січні – липні 2024 року платники Дніпропетровської області поповнили спеціальний фонд державного бюджету «військовим» податком на доходи фізичних осіб (ПДФО) на понад 5,8 млрд гривень.
Звертаємо увагу, що своєчасна сплата податків – запорука стабільності економіки.
Доведення платникам податків реквізитів рахунків для сплати податків, зборів та платежів, відкритих Державною казначейською службою України, відбувається шляхом їх розміщення в Центрах обслуговування платників податків, на офіційному вебпорталі відповідного територіального органу ДПС або на вебпорталі ДПС за посиланням: Головна/Рахунки для сплати платежів (https://tax.gov.ua/rahunki-dlya-splati-platejiv/).
Одночасно, за принципами, визначеними п. 42 прим. 1.1 ст. 42 прим. 1 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) функціонує електронний кабінет, який забезпечує можливість реалізації платниками податків прав та обов’язків, визначених ПКУ та іншими законами, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи, та нормативно-правовими актами, прийнятими на підставі та на виконання ПКУ та інших законів, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи, в тому числі, шляхом, зокрема, автоматизованого визначення рахунків для сплати податків, зборів, платежів та єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування на поточну дату конкретного платника податків.
Понад 3,0 млн грн надійшло до місцевих бюджетів Дніпропетровщини від платників рентної плати за використання рибних ресурсів
У січні – липні 2024 року до місцевих бюджетів Дніпропетровської області від платників за використання рибних ресурсів надійшло понад 3,0 млн грн рентної плати, що на понад 2,3 млн грн більше ніж у аналогічному періоді минулого року. Темп росту склав 421,6 відсотків.
Нагадуємо, що базовий податковий (звітний) період для рентної плати дорівнює календарному кварталу, а для рентної плати за користування надрами для видобування корисних копалин за видобування нафти, конденсату, природного газу, у тому числі газу, розчиненого у нафті (нафтового (попутного) газу), етану, пропану, бутану, рентної плати за користування радіочастотним спектром (радіочастотним ресурсом) України та рентної плати за транспортування нафти і нафтопродуктів магістральними нафтопроводами та нафтопродуктопроводами, транзитне транспортування трубопроводами аміаку територією України, дорівнює календарному місяцю.
Трудові відносини: легальна праця зміцнює державу
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (Кам’янський регіон) звертає увагу, що незадекларована праця – це свідоме уникнення роботодавцями і працівниками офіційного оформлення трудових відносин. Ця практика може здатися привабливою, оскільки вона дозволяє обом сторонам отримати певні переваги, такі як зменшення податкового навантаження, уникнення виплат до фондів соціального страхування тощо. Але такий підхід несе в собі серйозні ризики і довгострокові негативні наслідки як для працівників, так і для роботодавців.
Для працівників ризики незадекларованої праці можуть включати відсутність соціального захисту, доступу до системи пенсійного забезпечення, труднощі з отриманням медичної допомоги, а також відсутність гарантій стабільності та безпеки на робочому місці. У випадку непередбачених обставин, таких як хвороба чи травма, працівник може залишитися без засобів до існування та необхідної підтримки.
Роботодавці, які вдаються до використання незадекларованої праці, також наражають себе на негативні наслідки. У разі виявлення таких порушень, вони можуть бути притягнуті до адміністративної та кримінальної відповідальності, зіткнутися зі значними штрафами, зупинкою діяльності підприємства, або з необхідністю виплатити компенсації працівникам. Крім того, компанії, що вдаються до тіньових схем, часто стикаються з труднощами у розвитку бізнесу, мають гіршу репутацію.
Незадекларована праця не тільки підриває соціальну справедливість, але й завдає суттєвої шкоди економіці та обороноздатності нашої країни. Через те, що завдяки незадекларованій праці кошти не спрямовуються до бюджетів, зменшується можливість для фінансування армії, підтримки соціальних програм, модернізації інфраструктури та реалізації інших важливих державних ініціатив.
Наголошуємо, що тільки задекларована праця забезпечує стабільність і захист для працівників і роботодавців, сприяє розвитку економіки та підвищує обороноздатність нашої країни.
Працюючи легально і відповідально, кожен з нас може зробити свій особистий внесок у зміцнення нашої держави, в її незалежність і розвиток!
Податок на нерухоме майно: фізичні особи поповнили місцеві бюджети Дніпропетровщини на понад 193,4 млн гривень
Як зауважила в. о. начальника Головного управління ДПС у Дніпропетровській області Наталя Федаш, протягом січня – липня поточного року до місцевих бюджетів Дніпропетровщини фізичні особи спрямували понад 193,4 млн грн податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки. Надходження виросли у порівнянні з січнем – липнем 2023 року на понад 80,6 млн грн, темп росту – 171,6 відсотків.
Очільниця податкової регіону подякувала платникам за внесок у місцеві скарбниці та нагадала, що фізичні особи – власники декількох об’єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, розміщених в різних населених пунктах, мають право звернутися з письмовою заявою до контролюючого органу за своєю податковою адресою для проведення звірки даних.
Крім того, фізичні особи, з використанням кваліфікованого електронного підпису, мають можливість переглянути сформовані податкові повідомлення-рішення щодо сум нарахованих їм податкових зобов’язань з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, в меню «ЕК для громадян»/розділ «Загальна інформація про платника»/вкладка «Повідомлення про обов’язок сплатити суму грошового зобов’язання (ППР)» приватної частини Електронного кабінету.
Комунікаційна податкова платформа: про подання податкової декларації про майновий стан і доходи
За зверненням фізичної особи на комунікаційну податкову платформу Головного управління ДПС у Дніпропетровській області проведено онлайн зустріч за участі заступника начальника податкової служби регіону Валерія Леонова.
Розглянули способи та граничні строки подання податкової декларації про майновий стан і доходи для громадян, які мають право скористатися правом на податкову знижку.
Також податківці акцентували увагу на перевагах електронних сервісів ДПС та мобільного додатку «Моя податкова».
Комунікація з платниками триває!
Емоційне здоров’я – запорука загального благополуччя
Продовжується курс лекцій з основ ментального здоров’я для податківців.
Керування власними емоціями, вміння адаптуватися до стресових ситуацій - фахівці Дніпропетровського обласного інформаційно-аналітичного центру медичної статистики Дніпропетровської обласної ради під час навчання надають корисну інформацію та життєві поради.
Працюємо разом на позитивний результат!
ДПС підписано спільний Меморандум щодо управління земельними ресурсами
Державна податкова служба України, Мінекономіки, Мінагрополітики, Державна служба України з питань геодезії, картографії та кадастру, Всеукраїнські асоціації органів місцевого самоврядування: «Асоціація міст України», «Українська асоціація районних та обласних рад», «Всеукраїнська асоціація громад», «Асоціація об’єднаних територіальних громад» уклали Меморандум щодо підвищення ефективності управління земельними ресурсами.
Підписання Меморандуму відбулось 20 серпня 2024 року під час проведення Конгресу місцевих і регіональних влад при Президентові України, участь у якому взяла в. о. Голови ДПС Тетяна Кірієнко.
Документом, зокрема, передбачено інвентаризацію земель територіальних громад, нормативну грошову оцінку земель, відновлення державного контролю за використанням та охороною земель.
Серед напрямів співпраці підписантів Меморандуму:
- визначення основних вимог і підходів, що застосовуватимуться при інвентаризації земель територіальних громад;
- вдосконалення нормативно-правової бази з питань нормативної грошової оцінки земельних ділянок;
- наповнення Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, Державного земельного кадастру;
- створення умов для конкурентної реалізації земельних ділянок та збільшення дохідної частини місцевих бюджетів від плати за землю та сплати мінімального податкового зобов’язання.
До уваги суб’єктів господарювання, які здійснюють роздрібну торгівлю алкогольними напоями, тютюновими виробами та рідинами, що використовуються в електронних сигаретах!
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу, що з 27.07.2024 набрав чинності Закон України від 18 червня 2024 року № 3817-ІХ «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, спиртових дистилятів, біоетанолу, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, тютюнової сировини, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального» (далі – Закон № 3817) крім окремих його норм, зокрема, розділу VІІ «Ліцензування» Закону № 3817, який набирає чинності та вводиться в дію з 01 січня 2025 року.
При цьому, п. 2 розд. ХІІ «Прикінцеві положення» Закону № 3817 установлено, що Закон України від 19 грудня 1995 року № 481/95-BP «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, спиртових дистилятів, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального» (далі – Закон № 481) втрачає чинність з 01 січня 2025 року, положення Закону № 481 до дня втрати ним чинності застосовуються в частині, що не суперечить положенням Закону № 3817.
Відповідно до ст. 15 Закону № 481 ліцензія на роздрібну торгівлю алкогольними напоями, тютюновими виробами або рідинами, що використовуються в електронних сигаретах анулюється шляхом прийняття органом, який видав ліцензію, відповідного розпорядження на підставі:
- заяви суб’єкта господарювання (у тому числі іноземного суб’єкта господарювання, який діє через своє зареєстроване постійне представництво);
- рішення про скасування державної реєстрації суб’єкта господарювання (у тому числі іноземного суб’єкта господарювання, який діє через своє зареєстроване постійне представництво);
- несплати чергового платежу за ліцензію;
- встановлення факту незаконного використання суб’єктом господарювання (у тому числі іноземним суб’єктом господарювання, який діє через своє зареєстроване постійне представництво) марок акцизного податку (стосовно імпортерів);
- встановлення факту торгівлі суб’єктом господарювання (у тому числі іноземним суб’єктом господарювання, який діє через своє зареєстроване постійне представництво) алкогольними напоями, тютюновими виробами, рідинами, що використовуються в електронних сигаретах, без марок акцизного податку;
- рішення суду про встановлення факту переміщення суб’єктом господарювання (у тому числі іноземним суб’єктом господарювання, який діє через своє зареєстроване постійне представництво) алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, поза митним контролем;
- порушення вимог ст. 15 прим. 3 Закону № 481 щодо продажу алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, особам, які не досягли 18 років, або у не визначених для цього місцях;
- отримання від уповноважених органів інформації, що документи, копії яких подані разом із заявою на отримання ліцензії, не видавалися / не погоджувалися такими органами;
- встановлення факту подання заявником недостовірних даних у документах, поданих разом із заявою на отримання ліцензії;
- встановлення факту здійснення роздрібної торгівлі через реєстратори розрахункових операцій (книги обліку розрахункових операцій), не зазначені в ліцензії;
- акта про встановлення факту відсутності суб’єкта господарювання (у тому числі іноземного суб’єкта господарювання, який діє через своє зареєстроване постійне представництво) за місцем провадження діяльності, яка підлягає ліцензуванню. До такого акта долучається мультимедійна інформація щодо фіксації зазначеного факту технічними приладами та/або технічними засобами, що здійснюють або мають функції фото-, кінозйомки, відеозапису чи звукозапису, та/або засобами фото-, кінозйомки, відеозапису чи звукозапису;
- порушення термінів звернення до органу ліцензування щодо зміни відомостей, зазначених у виданій суб’єкту господарювання (у тому числі іноземному суб’єкту господарювання, який діє через своє зареєстроване постійне представництво) ліцензії;
- акта, що засвідчує факт відмови суб’єкта господарювання (у тому числі іноземного суб’єкта господарювання, який діє через своє зареєстроване постійне представництво) та/або його посадових (службових) осіб без законних підстав у допуску уповноважених представників контролюючого органу до проведення перевірки, складеного відповідно до вимог п. 81.2 ст. 81 Податкового кодексу України. До такого акта долучається мультимедійна інформація щодо фіксації зазначеного факту технічними приладами та/або технічними засобами, що здійснюють або мають функції фото-, кінозйомки, відеозапису чи звукозапису, та/або засобами фото-, кінозйомки, відеозапису чи звукозапису;
- рішення Ради національної безпеки і оборони України, введеного в дію указом Президента України про застосування до суб’єкта господарювання санкцій, передбачених п. 6 частини першої ст. 4 Закону України від 14 серпня 2014 року № 1644-VII «Про санкції» (із змінами).
Ліцензія анулюється та вважається недійсною з моменту одержання суб’єктом господарювання (у тому числі іноземним суб’єктом господарювання, який діє через своє зареєстроване постійне представництво) розпорядження про її анулювання в електронній формі засобами електронного зв’язку.
Чи необхідно нараховувати податкове зобов’язання з ПДВ згідно з п. 198.5 ст. 198 ПКУ на вартість товарів/послуг, використаних для вирощування посівів (насаджень), що загинули у зв’язку з настанням обставин непереборної сили або були знищені?
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує, що п. п. «а» п. 198.1 ст. 198 Податкового кодексу (далі – ПКУ) передбачено, що до податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені/нараховані у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів та послуг.
Відповідно до п. 198.3 ст. 198 ПКУ податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою п. 193.1 ст. 193 ПКУ, протягом такого звітного періоду, зокрема, у зв’язку з придбанням або виготовленням товарів та наданням послуг.
Нарахування податкового кредиту здійснюється незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні засоби почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах провадження господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.
Водночас згідно з п. 198.5 ст. 198 ПКУ передбачено, що платник податку зобов’язаний нарахувати податкові зобов’язання виходячи з бази оподаткування, визначеної відповідно до п. 189.1 ст. 189 ПКУ, та скласти не пізніше останнього дня звітного (податкового) періоду і зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних в терміни, встановлені ПКУ для такої реєстрації, зведену податкову накладну за товарами/послугами, необоротними активами придбаними/виготовленими з ПДВ (для товарів/послуг, необоротних активів, придбаних або виготовлених до 1 липня 2015 року, – у разі якщо під час такого придбання або виготовлення суми податку були включені до складу податкового кредиту), у разі якщо такі товари/послуги, необоротні активи призначаються для їх використання або починають використовуватися, зокрема в операціях,що не є господарською діяльністю платника податку (крім випадків, передбачених п. 189.9 ст. 189 ПКУ).
Господарською діяльністю згідно з п.п. 14.1.36 п. 14.1 ст. 14 ПКУ є діяльність особи, що пов’язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.
Таким чином, у разі якщо у зв’язку з настанням обставин непереборної сили посіви (насадження) загинули або були знищенні, у результаті чого списуються придбанні з ПДВ товари/послуги, які використанні для їх вирощування, то податкове зобов’язання з ПДВ на підставі п. 198.5 ст. 198 ПКУ платником податку:
- нараховується, якщо вартість таких товарів/послуг не включається до вартості іншої готової продукції, операції з постачання якої підлягають оподаткування;
- не нараховується, якщо вартість таких товарів/послуг включається до вартості іншої готової продукції, операції з постачання якої підлягають оподаткування.
Програмне забезпечення одночасно встановлено на два окремі пристрої: дії касира, якщо при здійсненні входу ПРРО відмовляє у вході та повідомляє про відкриту зміну на іншому ПРРО
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу, що програмне забезпечення «Програмний реєстратор розрахункових операцій» (далі – ПЗ ПРРО) може бути встановлено на будь-яку кількість пристроїв, але одночасно використовувати один програмний реєстратор розрахункових операцій (далі – ПРРО) можна тільки на одному пристрої і тільки одним касиром.
ПЗ ПРРО може відмовляти у вході у випадку спроби касиром увійти на ПРРО при наявній відкритій робочій зміні на іншому ПРРО, при цьому він отримує повідомлення про наявність відкритої робочої зміни на іншому ПРРО.
У разі якщо ПЗ ПРРО одночасно встановлено на два окремі пристрої для яких зареєстровано одного касира та при здійсненні входу ПРРО відмовляє у вході і повідомляє про відкриту зміну на іншому ПРРО, то касиру необхідно закрити робочу зміну на одному пристрої та відкрити робочу зміну на іншому.
До уваги платників, які здійснюють операції з постачання послуг з фундаментальних досліджень, науково-дослідних і дослідницько-конструкторських робіт
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що згідно з п.п. 197.1.22 п. 197.1 ст. 197 Податкового кодексу України звільняються від оподаткування ПДВ операції з постачання послуг з фундаментальних досліджень, науково-дослідних і дослідницько-конструкторських робіт, якщо такі послуги та/або роботи постачаються особою, яка безпосередньо отримує оплату їх вартості з рахунка органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів.
Як суб’єкту господарювання здійснити авторизацію на ПРРО з операційною системою Android?
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (Кам’янський регіон) повідомляє.
Для авторизації на програмному реєстраторі розрахункових операцій (далі – ПРРО) з операційною системою Android необхідно виконувати дії відповідно до інструкції «Програмне забезпечення реєстрації фіскальних чеків «ПРРО Каса» (Android). Керівництво користувача» (далі – Інструкція), яка знаходиться в архіві з завантаженим програмним забезпеченням «Програмний реєстратор розрахункових операцій».
Згідно з Інструкцією при вході в програму необхідно:
- ввести пароль секретного ключа до сертифікату кваліфікованого електронного підпису, зареєстрованого в Електронному кабінеті і встановленому на пристрої;
- вибрати господарську одиницю (точку продажу). Перелік господарських одиниць і ПРРО відображаються відповідно до вибраного сертифіката згідно налаштуванням для цього сертифікату в Електронному кабінеті;
- вибрати номер ПРРО. Оператор не може працювати з вибраним ПРРО, якщо для цього ПРРО відкрито зміну іншим оператором.
Якщо виконується перший вхід до системи і довідник номенклатури не налаштований, то перед тим, як приступити до роботи слід заповнити довідник номенклатури.
Послуги з надання комунального майна в оренду: чи є об’єкт оподаткування ПДВ?
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує.
Пунктом 29 ст. 64 Бюджетного кодексу України від 08 липня 2010 року № 2456-VI зі змінами та доповненнями визначено, що до доходів загального фонду бюджетів сільських, селищних, міських територіальних громад належать надходження від орендної плати за користування майновим комплексом та іншим майном, що перебуває в комунальній власності, засновником яких є сільські, селищні, міські ради.
Відповідно до п. 5 ст. 17 Закону України від 03 жовтня 2019 року № 157-IX «Про оренду державного та комунального майна» із змінами та доповненнями порядок розподілу орендної плати для об’єктів, що перебувають у комунальній власності, між відповідним бюджетом, орендодавцем і балансоутримувачем визначається представницьким органом місцевого самоврядування.
Згідно із п.п. «б» п. 185.1 ст. 185 Податкового кодексу (далі – ПКУ) об’єктом оподаткування є операції платників податку з постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до ст. 186 ПКУ.
Не є об’єктом оподаткування операції з оплати орендної плати чи концесійного платежу за договорами відповідно оренди чи концесії єдиного майнового комплексу державного чи комунального підприємства (його структурного підрозділу), якщо орендодавцями чи концесієдавцями за договорами виступають органи державної влади чи органи місцевого самоврядування, а платежі відповідно до закону зараховуються до Державного бюджету України або місцевого бюджету (п.п. 196.1.15 п. 196.1 ст. 196 ПКУ).
Тобто, не є об’єктом оподаткування операції з оплати орендної плати за надане в оренду комунальне майно при дотримані наступних умов:
- в оренду надається єдиний майновий комплекс комунального підприємства (його структурного підрозділу);
- орендодавцем за договором виступає орган місцевого самоврядування;
- орендні платежі в повному обсязі зараховуються до місцевого бюджету.
У разі недотримання будь-якої із зазначених умов операція з оплати орендної плати за надане в оренду комунальне майно підлягає оподаткуванню ПДВ у загальновстановленому порядку за основною ставкою.
Відповідно до п. 201.1 ст. 201 ПКУ на дату виникнення податкових зобов’язань платник податку зобов’язаний скласти податкову накладну в електронній формі з використанням кваліфікованого електронного підпису або удосконаленого електронного підпису, що базується на кваліфікованому сертифікаті електронного підпису, уповноваженої платником особи відповідно до вимог Закону України від 05 жовтня 2017 року № 2155-VIII «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги» та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений ПКУ термін.
Таким чином, послуги з надання орендодавцем комунального майна в оренду є об’єктом оподаткування ПДВ, незалежно від того, чи розподіляє орендар суму орендної плати, чи перераховує її на рахунок орендодавця в повному обсязі (крім операцій, визначених п.п. 196.1.15 п. 196.1 ст. 196 ПКУ).
Тому, на дату виникнення податкових зобов’язань з ПДВ комунальне підприємство – орендодавець (незалежно від того, чи розподіляє орендар суму орендної плати чи перераховує її на рахунок орендодавця в повному обсязі) складає податкову накладну на всю суму орендної плати, передбачену договором оренди.
Яким чином нараховується пеня за порушення термінів сплати грошового (податкового) зобов’язання?
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу, що Відповідно до п.п. 16.1.4 п. 16.1 ст. 16 Податкового кодексу (далі – ПКУ) платник податків зобов’язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених ПКУ та законами з питань митної справи.
Згідно з п. 111.2 ст. 111 ПКУ фінансова відповідальність за порушення законів з питань оподаткування та іншого законодавства встановлюється та застосовується згідно з ПКУ та іншими законами. Фінансова відповідальність, що встановлюється згідно з ПКУ, застосовується у вигляді штрафних (фінансових) санкцій (штрафів).
Фінансова відповідальність, що встановлюється згідно з іншими законами, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи, може застосовуватися у вигляді штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) та/або пені.
Пеня – сума коштів у вигляді відсотків, нарахована на суми податкових зобов’язань та/або на суми штрафних (фінансових) санкцій, не сплачених у встановлені законодавством строки, а також нарахована в інших випадках та порядку, передбачених ПКУ або іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи (п.п. 14.1.162 п. 14.1 ст. 14 ПКУ).
Пунктом 129.1 ст. 129 ПКУ встановлено, що нарахування пені розпочинається, зокрема:
- при нарахуванні контролюючим органом податкового зобов’язання у встановлених ПКУ випадках, не пов’язаних з проведенням перевірки, або при нарахуванні контролюючим органом грошового зобов’язання, визначеного за результатами перевірки, починаючи з першого робочого дня, наступного за останнім днем граничного строку сплати платником податків такого зобов’язання, визначеного в податковому повідомленні-рішенні згідно із ПКУ (п.п. 129.1.1 п. 129.1 ст. 129 ПКУ);
- при нарахуванні суми грошового зобов’язання, визначеного платником податків або податковим агентом, у тому числі у разі внесення змін до податкової звітності внаслідок самостійного виявлення платником податків помилок відповідно до ст. 50 ПКУ, – після спливу 90 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку сплати грошового зобов’язання (п.п. 129.1.3 п. 129.1 ст. 129 ПКУ);
- при виявленні контролюючим органом за результатами перевірки, зокрема, несвоєчасної сплати, несплати (неперерахування) податковим агентом утриманих (нарахованих) податків до або під час виплати оподатковуваного доходу на користь нерезидента або іншого платника податків – починаючи з першого робочого дня, наступного за останнім днем граничного строку сплати податковим агентом суми податкового зобов’язання, визначеного ПКУ (п.п. 129.1.4 п. 129.1 ст. 129 ПКУ).
З урахуванням п. 129.3 ст. 129 ПКУ нарахування пені (крім пені, передбаченої підпунктами 129.1.2, 129.1.4 п. 129.1 ст. 129 ПКУ) закінчується:
- у день зарахування коштів на відповідний рахунок органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, на відповідний рахунок платника податків, та/або в інших випадках погашення податкового боргу та/або грошових зобов’язань (п.п. 129.3.1 п. 129.3 ст. 129 ПКУ);
- у день проведення взаєморозрахунків непогашених зустрічних грошових зобов’язань відповідного бюджету перед таким платником податків (п.п. 129.3.2 п. 129.3 ст. 129 ПКУ);
- у день запровадження мораторію на задоволення вимог кредиторів (при винесенні відповідної ухвали суду у справі про банкрутство або прийнятті відповідного рішення Національним банком України) (п.п. 129.3.3 п. 129.3 ст. 129 ПКУ);
- при прийнятті рішення щодо скасування або списання суми податкового боргу (його частини) (п.п. 129.3.4 п. 129.3 ст. 129 ПКУ).
Абзацом другим п.п. 129.3.4 прим. 1 п. 129.3 ст. 129 ПКУ визначено, що нарахування пені, передбаченої п.п. 129.1.4 п. 129.1 ст. 129 ПКУ, закінчується, зокрема, у разі виявлення контролюючим органом факту несвоєчасної сплати, несплати (неперерахування) визначених податковим агентом сум податкових зобов’язань – у день сплати (погашення) податковим агентом цих сум податкових зобов’язань.
У разі часткового погашення податкового боргу сума такої частки визначається з урахуванням пені, нарахованої на таку частку (абзац одинадцятий п. 129.3 ст. 129 ПКУ).
Відповідно до абзацу першого п. 129.4 ст. 129 ПКУ на суми грошового зобов’язання, визначеного п.п. 129.1.1 п. 129.1 ст. 129 ПКУ (включаючи суму штрафних санкцій за їх наявності та без урахування суми пені) та в інших випадках визначення пені відповідно до вимог ПКУ, якщо її розмір не встановлений, нараховується пеня за кожний календарний день прострочення сплати грошового зобов’язання, включаючи день погашення, з розрахунку 120 відс. річних облікової ставки Національного банку України (далі – НБУ), діючої на кожний такий день.
На суми грошового зобов’язання, визначеного п.п. 129.1.3 п. 129.1 ст. 129 ПКУ (включаючи суму штрафних санкцій за їх наявності та без урахування суми пені), нараховується пеня за кожний календарний день прострочення його сплати, починаючи з 91 календарного дня, що настає за останнім днем граничного строку сплати податкового зобов’язання, включаючи день погашення, із розрахунку 100 відс. річних облікової ставки НБУ, діючої на кожний такий день (абзац третій п. 129.4 ст. 129 ПКУ).
На суми несвоєчасно сплачених та/або несплачених (неперерахованих) податковим агентом визначених податкових зобов’язань відповідно до п.п. 129.1.4 п. 129.1 ст. 129 ПКУ контролюючим органом нараховується пеня за кожний календарний день такої несплати (неперерахування), включаючи день погашення податкового зобов’язання, з розрахунку 120 відс. річних облікової ставки НБУ, діючої на кожний такий день (абзац четвертий п. 129.4 ст. 129 ПКУ).
Зазначений розмір пені застосовується щодо всіх платників та всіх видів податків, зборів та інших грошових зобов’язань, крім пені, яка нараховується за порушення строку розрахунку у сфері зовнішньоекономічної діяльності, що встановлюється відповідним законодавством (п. 129.5 ст. 129 ПКУ).
Як заповнюється додаток «Відомості про наявність земельних ділянок» до уточнюючої податкової декларації платника єдиного податку четвертої групи у разі зміни протягом року площі сільськогосподарських угідь або земель водного фонду у зв’язку з втратою юридичної особи на них права власності або користування?
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що відповідно до п.п. 295.9.1 п. 295.9 ст. 295 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) платники єдиного податку четвертої групи самостійно обчислюють суму податку щороку станом на 01 січня і не пізніше 20 лютого поточного року подають відповідному контролюючому органу за місцезнаходженням платника податку та місцем розташування земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою у порядку, передбаченому ст. 46 ПКУ.
Згідно з п.п. 295.9.5 п. 295.9 ст. 295 ПКУ платники єдиного податку четвертої групи зобов’язані у разі, коли протягом податкового (звітного) періоду змінилася площа сільськогосподарських угідь та/або земель водного фонду у зв’язку з набуттям (втратою) на неї права власності або користування:
- уточнити суму податкових зобов’язань з податку на період починаючи з дати набуття (втрати) такого права до останнього дня податкового (звітного) року;
- подати протягом 20 календарних днів місяця, що настає за звітним періодом, контролюючим органам за місцезнаходженням платника податку та місцем розташування земельної ділянки декларацію з уточненою інформацією про площу земельної ділянки, а також відомості про наявність земельних ділянок та їх нормативну грошову оцінку.
Площа земельних ділянок сільськогосподарського призначення або земель водного фонду, зазначена в податковій декларації платника єдиного податку четвертої групи (далі – декларація) повинна співпадати з площею земельних ділянок, яка заповнена в додатку «Відомості про наявність ділянок» до декларації.
У додатку «Відомості про наявність земельних ділянок» до уточнюючої податкової декларації наводиться інформація про кожну земельну ділянку, що перебуває у власності сільськогосподарського товаровиробника або надана йому у користування, у тому числі на умовах оренди, крім, земельних ділянок, на які втрачено право власності або користування щодо яких був нарахований єдиний податок.
При цьому у додатку «Відомості про наявність земельних ділянок» до уточнюючої декларації обов’язково повинні бути заповнені всі рядки: документи, які засвідчують/підтверджують право власності та/або користування земельними ділянками, державна реєстрація, кадастровий номер земельної ділянки, місце розташування земельної(их) ділянки(ок) та площа, яка співпадає з площею, зазначеною в уточненій декларації.
Видобування залізних руд: внесок платників Дніпропетровщини до загального фонду держбюджету – понад 2,1 млрд грн рентної плати
З початку року від платників Дніпропетровської області до загального фонду державного бюджету за видобування залізних руд надійшло понад 2,1 млрд грн рентної плати. У порівнянні з січнем – липнем 2023 року сума надходжень збільшилась на понад 1,3 млрд грн, темп росту – 281,6 відсотків.
Нагадуємо, що своєчасна сплата податків і зборів – це важливий внесок у стабільність економіки країни.
Інформація стосовно актуальних реквізитів бюджетних рахунків для сплати платежів до бюджетів у 2024 році розміщена на субсайті «Головне управління ДПС у Дніпропетровській області» вебпорталу ДПС України http://dp.tax.gov.ua/rahunki-dlya-splati-platejiv.
Застосування права на податкову знижку: в який термін має бути повернута платнику сума ПДФО?
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (Кам’янський регіон) нагадує, що відповідно до п.п. 14.1.170 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) податкова знижка для фізичних осіб, які не є суб’єктами господарювання, – документально підтверджена сума (вартість) витрат платника податку на до ходи фізичних осіб (ПДФО) – резидента у зв’язку з придбанням товарів (робіт, послуг) у резидентів – фізичних або юридичних осіб протягом звітного року, на яку дозволяється зменшення його загального річного оподатковуваного доходу, одержаного за наслідками такого звітного року у вигляді заробітної плати та/або у вигляді дивідендів, у випадках, визначених ПКУ.
Пунктом 179.8 ст. 179 ПКУ передбачено, що сума, яка має бути повернута платнику ПДФО, зараховується на його рахунок, відкритий у банку або небанківському надавачу платіжних послуг, протягом 60 календарних днів після надходження податкової декларації про майновий стан і доходи.
Єдиний податок: до місцевих бюджетів Дніпропетровщини платниками спрямовано понад 3,5 млрд гривень
Протягом січня – липня 2024 року до місцевих бюджетів Дніпропетровської області від платників єдиного податку надійшло понад 3,5 млрд гривень. Як зазначила в. о. начальника Головного управління ДПС у Дніпропетровській області Наталя Федаш, це на понад 793,6 млн грн, або майже на 29 відс., більше ніж у відповідному періоді минулого року.
Керівниця обласної податкової висловила подяку платникам за своєчасно сплачені податки і збори та нагадала, що платники єдиного податку усіх груп, крім першої групи, у разі здійснення розрахункових операцій у готівковій/безготівковій формі зобов’язані проводити такі розрахункові операції на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи РРО або через зареєстровані фіскальним сервером контролюючого органу ПРРО зі створенням у паперовій та/або електронній формі відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій.
Увага: Попередження про фейкові листи з шкідливим програмним забезпеченням
Кіберполіція та ДПС попереджають про фейкові листи з шкідливим програмним забезпеченням.
Зловмисники надсилають електронні листи про проведення перевірки незаконної діяльності контрагентів нібито від імені філій ДПІ м. Києва. Аферисти закликають відкрити доданий до листа файл, інфікований шкідливим програмним забезпеченням.
У такий спосіб зловмисники отримують прихований доступ до комп’ютеру жертви та переводять гроші з рахунків підприємства на підконтрольні. Для верифікації інформації у разі отримання подібних листів зверніться на «гарячу» лінію Державної податкової служби України (https://tax.gov.ua) за телефоном 0-800-501-007.
Щоб убезпечити себе від зловмисників кіберполіція радить дотримуватися базових стратегій захисту від комп'ютерних вірусів (https://www.npu.gov.ua/news/kompiuterni-virusy-ta-iak-vid-nykh-zakhystytysiaporady-kiberpolitsii):
- Утримуйтеся від завантаження файлів з ненадійних джерел та уникайте переходу за підозрілими посиланнями.
- Використовуйте і регулярно оновлюйте антивіруси. Так ви збільшите шанси на виявлення шкідливого програмного забезпечення.
- Оновлюйте операційну систему та програмне забезпечення до останніх версій. Це допоможе закрити потенційні вразливості. Не користуйтеся програмами, які мають російське походження через їхню ймовірну компрометацію з боку спецслужб країни-агресорки.
Перевіряйте інформацію і не дайте шахраям ввести вас в оману. Якщо ви стали жертвою кіберзлочину – негайно зателефонуйте за номером «102», зверніться до найближчого відділку поліції або подайте електронне звернення до кіберполіції за посиланням https://ticket.cyberpolice.gov.ua.
Суд підтримав позицію податківців
Судом підтримано позицію контролюючого органу щодо правомірності прийнятого Комісією з регулювання азартних ігор та лотерей рішення врахувати у подальшій діяльності встановлені факти порушень відповідачем вимог пункту 2 частини 1, частини 3 статті 15 та частини 1 статті 24 Закону України «Про державне регулювання діяльності щодо організації та проведення азартних ігор».
Реалізація податковим органом повноважень, наданих йому згідно із підпунктом 20.1.4 пункту 20.1 статті 20 ПК України, стосується безпосередньо його звернення до суду щодо застосування санкцій, пов`язаних із забороною організації і проведення азартних ігор на території України.
Частиною 1 статті 3 Закону України «Про державні лотереї в Україні» від 06.09.2012 № 5204-VI (далі – Закон № 5204-VI), визначено, що принцип державної монополії на запровадження лотерей полягає у забороні запровадження та проведення на території України будь-яких лотерей, крім державних, які проводяться операторами лотерей, що одержали право на їх проведення, у порядку, визначеному цим Законом.
Згідно з частиною 2 статті 14 Закону № 5204-VI, до суб`єктів, які організовують або проводять на території України ігри, що відповідають визначенню лотереї, крім випадків, якщо така гра проводиться особою, яка одержала статус оператора державних лотерей, застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафу у розмірі шістнадцяти тисяч мінімальних заробітних плат з конфіскацією грального обладнання, а прибуток (дохід) від проведення такої гри підлягає перерахуванню до Державного бюджету України.
З урахуванням наведеного, на переконання колегії суддів, ключовою ознакою «лотереї» є її платність. При цьому, як доцільно наголосив суд першої інстанції, спосіб прийняття грошей за участь у такій грі не є визначальним для формування висновку, що гра, яка була проведена, є саме лотереєю.
На думку колегії суддів, сума депозиту не менше як 400 грн фактично дорівнює 1 лотерейному квитку і саме такий квиток надає право на одержання призу учаснику розіграшу (гри), а умовами проведення розіграшу не передбачено, що сума, внесена на депозит, не є платою за участь в розіграші.
Слід також врахувати й те, що відсутні ознаки «безоплатності» проведення відповідачем відповідного розіграшу, оскільки в будь-якому випадку умови його проведення передбачають внесення учасником грошових коштів та отримання ним відповідного лотерейного квитка незважаючи на подальший рух вказаних коштів на рахунку гравця.
Отже, факт оплатного набуття учасником права на участь у розіграші безпосередньо підтверджуються умовами такого розіграшу, з огляду на що, висновується, відповідачем було проведено розіграш (гру), яка відповідає ознакам лотереї, а саме: 1) гра, проведена відповідачем, була масова; 2) передбачала призовний (виграшний) фонд між її учасниками; 3) перемога у грі (розіграші) мала випадковий характер; 4) територія проведення (розповсюдження) гри (розіграшу) поширювалась за межі однієї будівлі (споруди); 5) носила оплатний характер, тобто передбачала внесення учасниками розіграшу (гри) грошових коштів та отримання ним відповідного лотерейного квитка. Фактично, відповідач реалізовував у грі (розіграші) майно – «лотерейні квитки» за внесення учасником розіграшу (гри) депозиту в грошовому еквіваленті 400 грн за один лотерейний квиток, тобто, проводив лотерею без отримання відповідної ліцензії (що відповідає визначенню лотерея, без відповідної ліценції, що є підставою для застосування фінансових санкцій).
Порушення, допущене відповідачем (проведення гри (розіграшу), яка(ий) має ознаки лотереї), відповідає складу порушення, яке визначено у частині 2 статті 14 Закону №5204-VI і має своїм наслідком застосування відповідних санкцій.
Відтак, Шостим апеляційним адміністративним судом від 24.07.2024 у справі № 320/4809/23 апеляційну скаргу відповідача залишено без задоволення; рішення Київського окружного адміністративного суду від 19.01.2024 залишено без змін.
Порядок повернення єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє, що повернення єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування визначено Порядком зарахування у рахунок майбутніх платежів єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування або повернення надміру та/або помилково сплачених коштів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 23.07.2021 № 417 (далі – Порядок).
Повернення коштів єдиного внеску здійснюється па підставі Заяви платника про повернення коштів, яка подається до територіально органу ДПС за місцем обліку надміру та/або помилково сплачених коштів за формою, визначеною у додатку 1 до цього Порядку. Таку Заяву також можливо надати в розділі «Листування з ДПС» безкоштовного сервісу «Електронний кабінет».
До Заяви платник обов’язково додає копію розрахункового документа (платіжної інструкції, квитанції), що підтверджує сплату коштів єдиного внеску (до Заяви в електронній формі – електронну копію розрахункового документа). Копія розрахункового документа завіряється платником особисто.
Звертаємо увагу, що формою Заяви, визначеною у Додатку 1 до Порядку, передбачено, що до Заяви додається лише одна копія одного розрахункового документа, тобто па кожну платіжну інструкцію заповнюється окрема Заява.
Згідно з п.10 Порядку, Заява залишається без задоволення у таких випадках:
- невідповідність Заяви формі, визначеній у Додатку 1 до Порядку
- недостовірність викладеної у Заяві інформації;
- подання Заяви не за місцем обліку надміру та/або помилково сплачених сум єдиного внеску;
- наявність у платника заборгованості зі сплати єдиного внеску та/або фінансових санкцій;
- ненадання документа, що додасться до Заяви згідно з пунктом 6 цього Порядку.
Якщо за результатами розгляду Заяви встановлено правомірність повернення коштів, орган ДПС формує Висновок про повернення коштів та розрахунковий документ па повернення коштів з відповідного небюджетного рахунку за субрахунком 3556 «Рахунки для зарахування єдиного соціального внеску», на який їх було сплачено, та подає його на виконання до відповідного головного управління Державної казначейської служби України.
Заповнення реквізитів платіжної інструкції під час сплати бюджетних / небюджетних платежів
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує.
Міністерством фінансів України затверджено наказ від 22.03.2023 № 148 «Про затвердження Порядку заповнення реквізиту «Призначення платежу» платіжної інструкції (платіжний документ) під час сплати (стягнення) податків, зборів, митних, інших платежів, єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, внесення авансових платежів (передоплати), грошової застави, а також у разі їх повернення» (далі - Наказ № 148), зареєстрований в Міністерстві юстиції України 28 березня 2023 року за № 528/39584.
Цим наказом передбачено, що платники під час сплати податків, зборів, платежів, єдиного внеску з 01 грудня 2023 року використовують виключно структурований формат реквізиту «Призначення платежу» платіжної інструкції, який включає заповнення тільки двох обов’язкових полів, а саме «Код виду сплати» та «Додаткова інформація запису».
Слід також зазначити, що сплата податків, зборів, митних, інших платежів, єдиного внеску, внесення авансових платежів (передоплати), грошової застави платником па бюджетні / небюджетні / єдиний / депозитний рахунки оформлюються за кожним напрямом сплати та кожним кодом виду сплати окремою платіжною інструкцією.
У разі, коли платником при сплаті податків, зборів, платежів та єдиного внеску па бюджетні/небюджетні рахунки у реквізиті «Призначення платежу» платіжної інструкції не зазначено або зазначено код виду сплати, який відсутній у додатку 1 до цього Порядку, вважається, що платник сплатив грошове зобов’язання / єдиний внесок за кодом виду сплати 101.
Зокрема, слід зосередити увагу на особливостях заповнення 3-х реквізитів:
«Код платника»;
«Код фактичного платника»;
«Призначення платежу»
Обов’язковий реквізит «Код платника» заповнюють всі платники, які сплачують податки, збори, інші платежі та єдиний внесок. Юридичні особи у реквізиті «Код платника» зазначають код ЄДРПОУ, фізичні особи - підприємці та громадяни - податковий номер.
Реквізит «Код фактичного платника» заповнюється в наступних випадках:
- юридичними особами:
у разі, якщо юридичні особи у своєму складі мають відокремлені підрозділи, представництва та сплачують платежі до бюджету і фондів соціального страхування за відокремлені підрозділи, представництва.
При цьому юридичні особи у реквізиті «Код платника» платіжної інструкції зазначають власний код ЄДРПОУ, а у реквізиті «Код фактичного платника» - код ЄДРПОУ відокремленого підрозділу, представництва;
- громадянами:
у разі, якщо громадяни сплачують податкові платежі та єдиний внесок за допомогою технічного пристрою (банківський автомат, платіжний термінал, програмно-технічний комплекс самообслуговування, програмно-апаратне середовище мобільного телефону, інший пристрій) або через каси надавачів платіжних послуг.
При цьому громадяни у реквізиті «Код фактичного платника» платіжної інструкції зазначають власний податковий номер. Разом з цим, надавач платіжних послуг у реквізиті «Код платника» зазначає свій податковий номер.
Приклади заповнення реквізиту поля «Призначення платежу» платіжної інструкції для платників податків розміщені на субсайті «Головне управління ДПС у Дніпропетровській області» вебпорталу ДПС в розділі «Новини» та в ЦОПах Головного управління ДПС у Дніпропетровській області.
За якими кодами бюджетної класифікації платник податків сплачує штрафні (фінансові) санкції та пеню по податках?
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що відповідно до п. 9.3 ст. 9 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) зарахування загальнодержавних податків та зборів до державного і місцевих бюджетів здійснюється відповідно до Бюджетного кодексу України від 08 липня 2010 року № 2456-VI зі змінами і доповненнями (далі – БКУ).
Зарахування місцевих податків та зборів до відповідних місцевих бюджетів здійснюється відповідно до БКУ (п. 10.5 ст. 10 ПКУ).
Контролюючі органи, визначені п.п. 41.1.1 п. 41.1 ст. 41 ПКУ, мають право, зокрема, стягувати до бюджетів та державних цільових фондів суми грошових зобов’язань та/або податкового боргу у випадках, порядку та розмірі, встановлених ПКУ та іншими законами України (п.п. 20.1.19 п. 20.1 ст. 20 ПКУ).
Пунктом 131.3 ст. 131 ПКУ визначено, що суми пені зараховуються до бюджетів, до яких згідно із законом зараховуються відповідні податки.
Згідно з п. 113.7 ст. 113 ПКУ у разі застосування контролюючими органами до платника податків штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) за порушення законів з питань оподаткування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, такому платнику податків надсилаються (вручаються) податкові повідомлення-рішення.
Податкове повідомлення-рішення надсилається (вручається) за кожним окремим податком, збором та/або разом із штрафними санкціями, передбаченими ПКУ, а також за кожною штрафною (фінансовою) санкцією за порушення норм іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на такий контролюючий орган, та/або пенею за порушення строків розрахунків у сфері зовнішньоекономічної діяльності (абзац перший п. 58.2 ст. 58 ПКУ).
У п. 2 розд. ІІ Порядку надіслання контролюючими органами податкових повідомлень-рішень платникам податків, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 28.12.2015 № 1204, наведено перелік форм за якими структурний підрозділ контролюючого органу складає податкове повідомлення-рішення.
Встановлені форми податкових повідомлень-рішень містять інформацію щодо реквізитів бюджетних рахунків, на які платник податків здійснює сплату сум штрафних (фінансових) санкцій та/або пені.
Отже, суми штрафних (фінансових) санкцій та пені сплачуються за кодами бюджетної класифікації, які зазначаються у відповідному податковому повідомленні-рішенні, за якими здійснюється зарахування відповідних податків та зборів.
Наказом Міністерства фінансів України від 14.01.2011 № 11 «Про бюджетну класифікацію» (із змінами) визначено класифікацію доходів бюджету, згідно з якою встановлено коди та найменування податків та зборів.
Крім того зазначаємо, що реквізити бюджетних рахунків містяться на офіційному вебпорталі ДПС за посиланням https://tax.gov.ua/rahunki-dlya-splati-platejiv/.
Який період дії ІПК та чи звільняється від відповідальності платник за вчинення податкових правопорушень, який діяв відповідно до отриманої ІПК?
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує.
Відповідно до п.п. 14.1.172 прим. 1 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) індивідуальна податкова консультація – роз’яснення контролюючого органу, надане платнику податків щодо практичного використання окремих норм податкового та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючий орган, та зареєстроване в єдиному реєстрі індивідуальних податкових консультацій.
Зокрема, за вибором платника податків індивідуальна податкова консультація надається в усній, у паперовій або електронній формі (п. 52.3 ст. 52 ПКУ).
Індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію (п. 52.2 ст. 52 ПКУ).
Індивідуальна податкова консультація, надана у паперовій або електронній формі, підлягає реєстрації в єдиному реєстрі індивідуальних податкових консультацій та розміщенню на офіційному веб-сайті центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, без зазначення найменування (прізвища, ім’я, по батькові) платника податків, коду згідно з ЄДРПОУ (реєстраційного номера облікової картки) та його податкової адреси (абзац четвертий п. 52.4 ст. 52 ПКУ).
Пунктом 53.1 ст. 53 ПКУ визначено, що у разі коли положення індивідуальної податкової консультації суперечать положенням узагальнюючої податкової консультації, застосовуються положення узагальнюючої податкової консультації.
Платник податків та/або податковий агент, які діяли відповідно до податкової консультації, не звільняються від обов’язку сплати податкового зобов’язання, визначеного ПКУ.
Згідно з абзацами першим та другим п. 53.2 ст. 53 ПКУ платник податків може оскаржити до суду, зокрема, надану йому у паперовій або електронній формі індивідуальну податкову консультацію як правовий акт індивідуальної дії, які, на думку такого платника податків, суперечать нормам або змісту відповідного податку чи збору.
Скасування судом, зокрема, індивідуальної податкової консультації є підставою для надання нової податкової консультації з урахуванням висновків суду.
Отже, індивідуальна податкова консультація, надана платнику податків у паперовій або електронній формі, має індивідуальний характер і може застосовуватись виключно таким платником податків з дня її надання до моменту її зміни або скасування.
Що стосується відповідальності платника податків за вчинення податкових правопорушень, який діяв у відповідності до індивідуальної податкової консультації, то п. 39 підрозд. 10 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ передбачено, що індивідуальна податкова консультація, надана контролюючим органом у письмовій або електронній формі до 31 березня 2017 року (включно), звільняє платника податків (податкового агента та/або його посадову особу) від відповідальності, включаючи фінансову (штрафні санкції та/або пеню), за діяння, що містять ознаки податкового правопорушення, вчинені до 31 грудня 2017 року (включно).
З 01 січня 2018 року індивідуальна податкова консультація, надана контролюючим органом у письмовій або електронній формі до 31 березня 2017 року (включно), не підлягає застосуванню.
Крім того, згідно з п.п. 112.8.2 п. 112.8 ст. 112 ПКУ обставинами, що звільняють від фінансової відповідальності за вчинення податкових правопорушень та порушення іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, є вчинення діяння (дії або бездіяльності) особою, яка діяла у відповідності до індивідуальної податкової консультації, наданої такому платнику податків у паперовій або електронній формі, за умови, що така консультація зареєстрована в єдиному реєстрі індивідуальних податкових консультацій, або до узагальнюючої податкової консультації та/або до висновку об’єднаної палати, Великої Палати Верховного Суду щодо застосування норми права, від якого в подальшому було відступлено.
Пеня не нараховується, а нарахована пеня підлягає анулюванню у випадку вчинення діяння (дії або бездіяльності) особою, що діяла у відповідності до індивідуальної чи узагальнюючої податкової консультації та/або висновку про застосування норми права Верховного Суду України (п.п. 129.9.2 п. 129.9 ст. 129 ПКУ).
Разом з тим, зокрема, звільнення особи від фінансової відповідальності за вчинення податкового правопорушення не звільняє її від виконання податкового обов’язку, а також іншого обов’язку, передбаченого ПКУ, порушення якого стало підставою для притягнення до відповідальності (п. 112.6 ст. 112 ПКУ).
Як суб’єкт господарювання визначає клас небезпеки відходів, що розміщуються для застосування ставок екологічного податку?
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу, що порядок справляння екологічного податку за розміщення відходів регулюється нормами Податкового кодексу України (далі – ПКУ).
Ставки податку за розміщення відходів встановлюються залежно від класу небезпеки та рівня небезпечності відходів (п. 246.2 ст. 246 ПКУ).
Закон України від 20 червня 2022 року № 2320-IX «Про управління відходами» (далі – Закон № 2320) набрав чинності 09 липня 2023 року, визнав таким, що втратив чинність з дня набрання чинності цим Законом, Закон України від 05.03.1998 № 187/98-ВР «Про відходи» (далі – Закон № 187) та змінив чинний порядок класифікації відходів.
Оскільки Закон № 2320 визнає втрату чинності Закону № 187 та не скасовує всі пов’язані з ним підзаконні нормативно-правові акти, які регулюють питання поводження з відходами, то практичне виконання п. 246.2 ст. 246 ПКУ здійснюється з урахуванням чинних нормативно-правових актів, а саме:
- Порядку ведення реєстру об’єктів утворення, оброблення та утилізації відходів (постанова Кабінету Міністрів України від 31 серпня 1998 року № 1360);
- Порядку ведення реєстру місць видалення відходів (постанова Кабінету Міністрів України від 03 серпня 1998 року № 1216);
- Порядку ведення державного обліку та паспортизації відходів (постанова Кабінету Міністрів України від 01 листопада 1999 року № 2034);
- Рішення Державної служби України з питань регуляторної політики та розвитку підприємництва від 15.07.2014 № 33 «Про необхідність усунення Міністерством охорони здоров’я України порушень принципів державної регуляторної політики згідно з вимогами Закону України «Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності»;
- Класифікатора відходів ДК 005-96 (затверджений та введений в дію наказом Держстандарту України від 29.02.1996 № 89);
- Порядку створення та адміністрування інформаційної системи управління відходами (постанова Кабінету Міністрів України від 05 грудня 2023 року № 1279);
- Порядку видачі, відмови у видачі, анулювання дозволу на здійснення операцій з оброблення відходів (постанова Кабінету Міністрів України від 19 грудня 2023 року № 1328).
Таким чином платник екологічного податку визначає клас небезпеки відходів, що розміщуються для застосування ставок екологічного податку використовуючи чинні нормативні документи.
Щодо внесення відомостей до Єдиного державного реєстру місць зберігання
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє.
Відповідно до ст. 1 Закону України від 19 грудня 1995 року № 481/95-ВР «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, спиртових дистилятів, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального» зі змінами та доповненнями (далі – Закон № 481) Єдиний державний реєстр місць зберігання (далі – Єдиний реєстр) – перелік місць зберігання, який ведеться податковими органами і містить визначені Законом № 481 відомості про місцезнаходження місць зберігання та відомості про заявників.
Згідно з ст.15 Закону № 481 зберігання алкогольних напоїв, тютюнових виробів та рідин, що використовуються в електронних сигаретах, здійснюється суб’єктом господарювання (у тому числі іноземним суб’єктом господарювання, який діє через своє зареєстроване постійне представництво) в місцях зберігання алкогольних напоїв, тютюнових виробів та рідин, що використовуються в електронних сигаретах, які внесені до Єдиного реєстру таких місць зберігання.
Суб’єкту господарювання не потрібно додатково вносити до Єдиного реєстру відомості про приміщення, в якому будуть зберігатись алкогольні напої та/або тютюнові вироби/та або рідини, що використовуються в електронних сигаретах, якщо відомості про таке приміщення вже внесено до Єдиного реєстру іншим суб’єктом господарювання.
При цьому зберігання алкогольних напоїв та/або тютюнових виробів у приміщенні, яке зареєстровано як місце зберігання в Єдиному реєстрі іншим суб’єктом господарювання, має бути оформлене відповідними первинними документами, що надають право на таке зберігання (договір про зберігання товару, договір оренди складського приміщення, товарно – транспортні накладні на переміщення товару тощо).
Яким чином орган місцевого самоврядування направляє до контролюючого органу інформацію про нормативну грошову оцінку земель...
Яким чином орган місцевого самоврядування направляє до контролюючого органу інформацію про нормативну грошову оцінку земель у разі затвердження технічної документації з нормативної грошової оцінки земель?
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу, що згідно з абзацом десятим – дванадцятим п.п. 12.3.3 п. 12.3 ст. 12 Податкового кодексу України орган місцевого самоврядування у десятиденний строк з дня затвердження технічної документації з нормативної грошової оцінки земель направляє в електронній формі до контролюючого органу та центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин, інформацію про нормативну грошову оцінку земель у порядку та за формою, затвердженими Кабінетом Міністрів України.
Порядок обміну інформацією між органами місцевого самоврядування та центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин, визначається Кабінетом Міністрів України.
Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин, не пізніше 15 липня поточного року оприлюднює на своєму офіційному веб-сайті зведену інформацію про проведену нормативну грошову оцінку земель.
Надання ФОПом послуги доступу до мережі Інтернет: що з єдиним податком?
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує.
Відповідно до п. 291.2 ст. 291 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) спрощена система оподаткування, обліку та звітності – особливий механізм справляння податків і зборів, що встановлює заміну сплати окремих податків і зборів, встановлених п. 297.1 ст. 297 ПКУ, на сплату єдиного податку в порядку та на умовах, визначених главою 1 розд. XIV ПКУ, з одночасним веденням спрощеного обліку та звітності.
З урахуванням вимог абзацу четвертого п.п. 2 п. 291.4 ст. 291 ПКУ фізичні особи – підприємці, які надають, зокрема, послуги з надання доступу до мережі Інтернет, належать виключно до третьої групи платників єдиного податку, якщо відповідають вимогам, встановленим для такої групи.
Водночас, п. 291.5 ст. 291 ПКУ визначено перелік видів діяльності, здійснення яких не дає права на застосування спрощеної системи оподаткування, обліку та звітності.
Так, не можуть бути платниками єдиного податку першої – третьої групи суб’єкти господарювання, зокрема, фізичні особи – підприємці, які здійснюють діяльність з надання послуг з технічного обслуговування та експлуатації телекомунікаційних мереж (п.п. 8 п.п. 291.5.1 п. 291.5 ст. 291 ПКУ).
Слід зазначити, що заборона перебування на спрощеній системі оподаткування стосується суб’єктів господарювання, які в рамках надання послуг у сфері електронних комунікацій здійснюють технічне обслуговування та експлуатацію відповідних мереж, у тому числі надають доступ до таких мереж.
Згідно з п. 80 частини першої ст. 2 Закону України від 16 грудня 2020 року № 1089-IX «Про електронні комунікації» (далі – Закон № 1089) послуга доступу до мережі Інтернет – електронна комунікаційна послуга, що забезпечує доступ до мережі Інтернет і можливість логічного з’єднання з кінцевими точками мережі Інтернет незалежно від технології, що застосовується в електронній комунікаційній мережі, і кінцевого (термінального) обладнання, що використовується.
Оператор електронних комунікацій (оператор) – суб’єкт господарювання, який володіє, здійснює експлуатацію та управління електронними комунікаційними мережами та/або пов’язаними засобами (абзац перший п. 70 частини першої ст. 2 Закону № 1089).
У разі постачання електронних комунікаційних послуг оператор вважається також постачальником електронних комунікаційних послуг (абзац третій п. 70 частини першої ст. 2 Закону № 1089).
Постачальник електронних комунікаційних послуг – суб’єкт господарювання, який фактично надає та/або має право надавати електронні комунікаційні послуги на власних мережах та/або на мережах інших постачальників електронних комунікаційних послуг (п. 87 частини першої ст. 2 Закону № 1089).
Діяльність з надання послуг доступу до мережі Інтернет відповідно до норм Методологічних основ та пояснень до позицій національного класифікатора ДК 009:2010 «Класифікація видів економічної діяльності», затверджених наказом Державного комітету статистики України від 23.12.2011 № 396, не виокремлюється в окремий клас або підклас видів економічної діяльності, а є складовою класів 61.10 – «Діяльність у сфері проводового електрозв’язку», 61.20 – «Діяльність у сфері безпроводового електрозв’язку», 61.30 – «Діяльність у сфері супутникового електрозв’язку» та класу 61.90 – «Інша діяльність у сфері електрозв’язку».
Тобто, фізичні особи ‒ підприємці, які обрали вищевказані КВЕД та надають електронні комунікаційні послуги, у тому числі послуги доступу до мережі Інтернет, не мають права застосовувати спрощену систему оподаткування.
Слід зазначити, що положеннями п.п. 4 п.п. 298.3.1 п. 298.3 ст. 298 ПКУ для платників єдиного податку передбачено можливість внесення відомостей до реєстру платників єдиного податку щодо зміни видів господарської діяльності.
Водночас, у разі здійснення видів діяльності, які не дають права застосовувати спрощену систему оподаткування, платники єдиного податку зобов’язані перейти на сплату інших податків і зборів, визначених ПКУ, з першого числа місяця, наступного за податковим (звітним) періодом, у якому здійснювалися такі види діяльності (п.п. 5 п.п. 298.2.3 п. 298.2 ст. 298 ПКУ).
Для відмови від спрощеної системи оподаткування суб’єкт господарювання не пізніше ніж за 10 календарних днів до початку нового календарного кварталу (року) подає до контролюючого органу Заяву (п.п. 298.2.1 п. 298.2 ст. 298 ПКУ).
Пунктом 299.10 ст. 299 ПКУ визначено, що реєстрація платником єдиного податку є безстроковою та може бути анульована шляхом виключення з реєстру платників єдиного податку за рішенням контролюючого органу, зокрема, у випадках, визначених п.п. 298.2.3 п. 298.2 ст. 298 ПКУ.
Який порядок заповнення Звіту про використання доходів (прибутків) неприбуткової організації?
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє.
Форма Звіту про використання доходів (прибутків) неприбуткової організації, затверджена наказом Міністерства фінансів України від 17.06.2016 № 553 (у редакції наказу Міністерства фінансів України від 28.04.2017 № 469) (далі – Звіт) передбачає, зокрема, заповнення лише тих показників, які відображають особливості діяльності неприбуткової організації в залежності від закону, що регулює діяльність відповідної неприбуткової організації.
Частину І Звіту заповнюють всі неприбуткові організації незалежно від того, дотримались вони вимог, визначених п. 133.4 ст. 133 Податкового кодексу України (далі – ПКУ), чи ні.
Формування доходів та видатків, що відображаються у Звіті, здійснюється за правилами бухгалтерського обліку, тобто у момент їх виникнення незалежно від дати надходження або сплати коштів.
Дохід визначається відповідно до Національного положення (стандарту) бухгалтерського обліку 15 «Дохід», затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 29.11.1999 № 290, витрати визначаються відповідно до Національного положення (стандарту) бухгалтерського обліку 16 «Витрати», затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 31.12.1999 № 318.
У рядках 1.1 – 1.11 Звіту відображаються доходи, одержані неприбутковими організаціями (сумарне значення рядків 1.1 – 1.11 відображається у рядку 1 Звіту), а у рядках 2.1 – 2.6 Звіту – суми видатків (витрат) (сумарне значення рядків 2.1 – 2.6 відображається у рядку 2 Звіту). При цьому у зазначених рядках показники заповнюються з урахуванням особливості діяльності неприбуткової організації відповідно до закону, що регулює діяльність такої неприбуткової організації, зокрема:
у рядках 1.1 – 1.3 та 2.1 – 2.2 Звіту – показники лише бюджетних установ (організацій);
у рядку 1.4 – дотації (субсидії), фінансування, отримані з державного або місцевого бюджетів, державних цільових фондів або у межах технічної допомоги;
у рядку 1.5 – вартість отриманих активів (коштів або майна), вартість товарів (робіт, послуг), отриманих для реалізації мети (цілей, завдань) та напрямів діяльності, визначених установчими документами, та/або для здійснення неприбуткової (добродійної) діяльності, передбаченої законом для релігійних організацій;
у рядку 1.6 – загальна сума отриманої неприбутковою організацією безповоротної фінансової допомоги, добровільних пожертвувань, милосердя тощо;
у рядку 1.6.1 – сума отриманої благодійної допомоги (складова рядка 1.6 Звіту). У даному рядку можуть відображатися отримані види благодійної допомоги, передбачені ст.ст. 5, 6 Закону України від 05 липня 2012 року № 5073-VI «Про благодійну діяльність та благодійні організації»;
у рядку 1.6.2 ГД – вартість отриманої гуманітарної допомога, яка дорівнює сумарному значенню графи 9 розд. ІІ додатка ГД до Звіту (складова рядка 1.6 Звіту);
у рядку 1.6.3 – суми коштів або вартість товарів, робіт, послуг за переліком, що визначається Кабінетом Міністрів України, які добровільно перераховані (передані) неприбутковій організації згідно з абзацом другим п. 33 підрозд. 4 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ (складова рядка 1.6 Звіту).
Крім того, у рядку 1.6.3 Звіту відображаються:
суми коштів або вартості спеціальних засобів індивідуального захисту (касок, бронежилетів, виготовлених відповідно до військових стандартів), технічних засобів спостереження, лікарських засобів та медичних виробів, засобів особистої гігієни, продуктів харчування, предметів речового забезпечення, а також інших товарів, виконаних робіт, наданих послуг, які добровільно перераховані (передані) на користь отримувачів, зазначених у п.п. 69.6 п. 69 підрозд. 10 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ;
надходження для потреб забезпечення оборони країни згідно з п. 63 підрозд. 4 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ.
При цьому у рядку 1.6 Звіту (та відповідно у рядках 1.6.1, 1.6.2 ГД та 1.6.3) відображається вартість фактично отриманих неприбутковою організацією безоплатних надходжень активів (кошів, майна), товарів (робіт, послуг), у т. ч. надходжень на розрахунковий рахунок (або/та в касу) у вигляді безповоротної фінансової допомоги чи добровільних пожертвувань.
Аналогічно відображаються видатки неприбуткової організації щодо використаних безоплатних надходжень або надходжень у вигляді безповоротної фінансової допомоги чи добровільних пожертвувань (рядок 2.4 та рядки 2.4.1, 2.4.2 ГД, 2.4.3 Звіту відповідно). При цьому до рядка 2.4.2 ГД Звіту переноситься сумарне значення графи 8 розд. ІІІ додатка ГД до Звіту.
Відповідно у рядку 2.3, 2.4 (та рядках 2.4.1, 2.4.2 ГД і 2.4.3) відображається вартість фактично переданих безоплатно (використаних) активів (кошів, майна), товарів (робіт, послуг), сум безповоротної фінансової допомоги, благодійної допомоги чи добровільних пожертвувань, у т. ч. перерахованих з розрахункового рахунку (або/та виданих з каси).
Додаток ГД до Звіту подається неприбутковими організаціями в обов’язковому порядку при здійсненні операцій з гуманітарною допомогою.
У рядках 1.7 – 11 Звіту зазначаються:
у рядку 1.7 – разові, періодичні, цільові внески та відрахування засновників і членів;
у рядку 1.8 – суми коштів, які надходять до пенсійних фондів у вигляді внесків на недержавне пенсійне забезпечення (заповнюють лише пенсійні фонди);
у рядку 1.9 – пасивні доходи, визначені п.п. 14.1.268 п. 14.1 ст. 14 ПКУ;
у рядку 1.10 – вартість активів, отриманих у разі припинення юридичної особи (у результаті її ліквідації, злиття, поділу, приєднання або перетворення);
у рядку 1.11 – інші доходи, не відображені в рядках 1.1 – 1.10. Наприклад, у цьому рядку зазначають дохід від орендної плати, від продажу основних засобів, запасів тощо.
Частина ІІ Звіту передбачена для розрахунку податкового зобов’язання з податку на прибуток підприємств та заповнюється лише неприбутковими організаціями, які не дотримались вимог, визначених п. 133.4 ст. 133 ПКУ.
У рядку 5 Звіту відображається розрахований об’єкт оподаткування податком на прибуток підприємств (сума рядків 3 та 4 Звіту).
Об’єкт оподаткування розраховується із суми операції (операцій) нецільового використання активів (рядок 3 Звіту) та/або суми доходу (прибутку) або її частини, що була розподілена серед засновників (учасників), членів неприбуткової організації, працівників (крім оплати їхньої праці, нарахування єдиного соціального внеску), членів органів управління та інших пов’язаних з ними осіб (рядок 4 Звіту).
Водночас сума операції (операцій) нецільового використання активів складається із суми рядка 3.1 ГД «гуманітарна допомога» Звіту (дорівнює значенню рядка «Усього» графи 7 розд. IV додатка ГД) та рядка 3.2 «вартість активів (коштів або майна), вартість товарів (робіт, послуг), які використані на цілі інші, ніж фінансування видатків на утримання неприбуткової організації, реалізації мети (цілей, завдань) та напрямів діяльності, визначених установчими документами, та/або для здійснення неприбуткової (добродійної) діяльності, передбаченої законом для релігійних організацій» Звіту.
Поряд з цим зазначаємо, що кожний конкретний випадок щодо відображення доходів і витрат у Звіті, який стосується особливостей діяльності неприбуткової організації в залежності від закону, що регулює діяльність відповідної неприбуткової організації, потребує аналізу договорів та первинних документів, тому для отримання більш детальної відповіді пропонуємо Вам звернутися до контролюючого органу для отримання індивідуальної податкової консультації в усній або у письмовій формі відповідно до ст. 52 ПКУ з наданням усіх наявних копій документів.
Чи відображається у податковій декларації з ПДВ залишок від’ємного значення податку, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду...
Чи відображається у податковій декларації з ПДВ залишок від’ємного значення податку, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду, до повного його погашення, у разі якщо з дати його виникнення минуло 1095 днів?
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу, що відповідно до п. 200.1 ст. 200 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов’язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.
У разі якщо за результатами звітного (податкового) періоду податковий кредит перевищує податкові зобов’язання, у платника податку формується від’ємне значення суми ПДВ.
Пунктом 200.4 ст. 200 ПКУ визначено, що при від’ємному значенні суми, розрахованої згідно з п. 200.1 ст. 200 ПКУ, така сума:
а) враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до ПКУ) в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до п. 200 прим. 1.3 ст. 200 прим. 1 ПКУ на момент отримання контролюючим органом податкової декларації, а в разі відсутності податкового боргу –
б) або підлягає бюджетному відшкодуванню за заявою платника у сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх та звітному податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до п. 200 прим. 1.3 ст. 200 прим. 1 ПКУ на момент отримання контролюючим органом податкової декларації, на відповідний рахунок платника податку в банку/небанківському надавачу платіжних послуг та/або у рахунок сплати грошових зобов’язань або погашення податкового боргу такого платника податку з інших платежів, що сплачуються до державного бюджету,
в) та/або зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.
Згідно з п. 200.4 прим. 1 ст. 200 ПКУ платники податку, щодо яких у порядку, встановленому Законом України від 14 серпня 2014 № 1644-VІІ «Про санкції», прийняті рішення про застосування спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій), протягом строку застосування таких санкцій не мають права на отримання бюджетного відшкодування суми від’ємного значення. Суми такого від’ємного значення зараховуються у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до ПКУ), а в разі відсутності податкового боргу – до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.
Пунктом 200.4 прим. 2 ст. 200 ПКУ визначено, що не підлягає бюджетному відшкодуванню сума від’ємного значення, до розрахунку якої включено суми податку, сплачені отримувачем товарів/послуг у попередніх та звітному податкових періодах постачальникам товарів/послуг, які використані або будуть використані в операціях з першого постачання житла (об’єктів житлової нерухомості), неподільного житлового об’єкта незавершеного будівництва/майбутнього об’єкта житлової нерухомості. Суми такого від’ємного значення зараховуються до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду до їх повного погашення податковими зобов’язаннями.
Крім цього, відповідно до п.п. 69.29 п. 69 підрозд. 10 розд. ХХ ПКУ суми ПДВ, включені до складу податкового кредиту при здійсненні операцій з придбання товарів, які у подальшому були знищені (втрачені) внаслідок дії обставин непереборної сили у період дії воєнного стану, не включаються до обрахунку суми бюджетного відшкодування та зараховуються до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду до її повного погашення.
Також не підлягає бюджетному відшкодуванню сума від’ємного значення, визначеного за відповідний звітний (податковий) період згідно з п. 200.1 ст. 200 ПКУ, до розрахунку якої включено суми податкового зобов’язання за операціями, що оподатковувалися за ставкою, встановленою в абзаці першому п. 82 підрозд. 2 розд. ХХ ПКУ. Суми такого від’ємного значення зараховуються до складу податкового кредиту наступного звітного (податковий) періоду (абзац другий п. 82 підрозд. 2 розд. ХХ ПКУ).
Форма та Порядок заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість затверджені наказом Міністерства фінансів України від 28.01.2016 № 21 (із змінами), зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 29.01.2016 за № 159/28289 (далі – Порядок № 21).
Сума від’ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду, відображається у рядку 21 податкової декларації з ПДВ та деталізується у додатку 2 «Довідка про суму від’ємного значення звітного (податкового) періоду, яка зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного періоду (Д2)» (далі – додаток 2 (Д2)).
У таблиці 1 додатка 2 (Д2) зазначається, зокрема, звітний (податковий) період, у якому виникла сума від’ємного значення ПДВ.
Водночас нормами ПКУ та Порядку № 21 не встановлено строку, протягом якого сума від’ємного значення з ПДВ може зараховуватись до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.
Отже, залишок від’ємного значення ПДВ, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду, з періоду виникнення якого минуло 1095 днів, відображається у податковій декларації з ПДВ до повного його погашення.
Дніпропетровщина: надання податкового сервісу платникам у ЦОПах
В Головному управлінні ДПС у Дніпропетровській області (далі – ГУ ДПС), станом на 01.08.2024 адміністративні послуги надаються у 33 Центрах обслуговування платників (ЦОП) при ДПІ, мобільному ЦОПі та ГУ ДПС у Дніпропетровській області.
ЦОПи державних податкових ГУ ДПС здійснюють сервісне обслуговування платників податків (платників єдиного внеску), зокрема надають адміністративні послуги, інші функції сервісного обслуговування платників податків незалежно від місця обліку платника податків.
Платники податків можуть отримати широкий спектр послуг: інформаційних, консультативних та адміністративних. ЦОП забезпечується надання 81 адміністративної послуги, 55 з яких надається безкоштовно.
Так, протягом січня – липня 2024 року до ЦОПів Дніпропетровської області надійшло 204 529 звернень у сфері надання адміністративних та інших послуг, що на 20 796 звернень більше у порівнянні з аналогічним періодом 2023 року. В т.ч. в електронному вигляді надійшло 88 056 звернень, або 43,1 відс. від загальної кількості, та на 15 490 звернень більше в порівнянні з відповідним періодом минулого року.
Протягом семи місяців поточного року платниками податків отримано 194 327 адміністративних послуг, що на 22 280 послуг більше ніж у відповідний період минулого року. В т. ч. в електронному вигляді суб’єктами звернень отримано 78 182 адміністративні послуги, або 40,2 відс. від загальної кількості отриманих адміністративних послуг, та на 16 165 послуг більше ніж у відповідному періоді 2023 року.
З початку року здійснено 1 386 виїздів мобільного ЦОПу до територіальних громад Дніпропетровської області для надання адміністративних послуг їх мешканцям, в тому числі здійснені 433 адресних виїздів до маломобільної групи населення та 882 до центрів надання адміністративних послуг (ЦНАП) територіальних громад Дніпропетровщини.
Станом на 01.08.2024 фахівцями мобільного ЦОПу надано 4 717 адміністративних послуг, в тому числі 658 адміністративних послуг під час адресних виїздів до маломобільних груп населення та 14 384 інших послуг.
Зокрема, під час роботи мобільного ЦОПу в ЦНАПах територіальних громад Дніпропетровської області до фахівців ГУ ДПС звернулось 7 241 громадянин, якими отримано 2 079 адміністративних послуг та 6 769 інших послуг.
Під час роботи мобільного ЦОПу приділялась увага роз’ясненню податкового та іншого законодавства, контроль за яким здійснюють податкові органи, а саме: декларуванню громадянами доходів, популяризації електронних сервісів ДПС, застосуванню РРО/ПРРО, щодо нарахування та сплати земельного податку та щодо порядку визначення мінімального податкового зобов’язання для фізичних осіб тощо.
Серед відвідувачів мобільного ЦОПу розповсюджено понад 14 285 примірників друкованої продукції.
Робота триває.
Дніпропетровщина: фізичні особи спрямували до місцевих бюджетів майже 305,1 млн грн плати за землю
Впродовж січня – липня 2024 року фізичні особи спрямували до місцевих бюджетів Дніпропетровської області майже 305,1 млн грн плати за землю, що на понад 18,6 млн грн, або на 6,5 відс. більше ніж у аналогічному періоді минулого року.
Звертаємо увагу, що фізична особа, яка викуповує орендовану нею земельну ділянку державної або комунальної власності на підставі договору купівлі-продажу, є платником земельного податку з дати державної реєстрації права власності на земельну ділянку.
До дати державної реєстрації права власності на земельну ділянку сплачується орендна плата відповідно до договору оренди землі.
Рентна плата: за видобування залізних руд місцеві бюджети Дніпропетровщини отримали з початку року понад 904,0 млн гривень
З початку 2024 року до місцевих бюджетів Дніпропетровської області за видобування залізних руд від платників надійшло понад 904,0 млн грн рентної плати. У порівнянні з січнем – липнем 2023 року надходження виросли на понад 583,0 млн грн, темп росту – 281,6 відсотків.
Нагадуємо, що 30.08.2024 – останні день сплати рентної плати за користування надрами при видобуванні вуглеводневої сировини за липень 2024 року.
Неплатником ПДВ отримано послуги від нерезидента на митній території України: на який рахунок сплачується ПДВ?
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що відповідно до абзацу першого п. 208.2 ст. 208 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) отримувач послуг, що постачаються нерезидентами, місце постачання яких розташоване на митній території України, нараховує податок на додану вартість (податок) за основною ставкою податку або за ставкою 7 відс. для послуг, визначених абзацами четвертим – шостим п.п. «в» п. 193.1 ст. 193 ПКУ, на базу оподаткування, визначену згідно з п. 190.2 ст. 190 ПКУ.
Зарахування надходжень за відповідними податками та зборами здійснюється на реквізити бюджетних рахунків у розрізі кодів класифікації доходів бюджету.
Перелік кодів класифікації доходів бюджету затверджено наказом Міністерства фінансів України від 14.01.2011 № 11 «Про бюджетну класифікацію» (зі змінами) (далі – наказ № 11).
Пунктом 1 постанови Кабінету Міністрів України від 16 січня 2011 року № 106 «Деякі питання ведення обліку податків, зборів, платежів та інших доходів бюджету» (зі змінами) (далі – Постанова № 106) встановлено, що перелік податків, зборів, платежів та інших доходів бюджету визначається відповідно до переліку кодів бюджетної класифікації в розрізі органів, що контролюють справляння надходжень бюджету, згідно з додатком до постанови.
З урахуванням вимог Постанови № 106 та наказу № 11 в Державній казначейській службі України відкриваються рахунки в розрізі адміністративно-територіальних одиниць та кодів класифікації доходів бюджету, на які платники перераховують відповідні податки, збори, платежі.
Для сплати ПДВ з вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) особами, не зареєстрованими платниками ПДВ при отриманні послуг від нерезидентів на митній території України застосовується код класифікації доходів бюджету 14060100 «Податок на додану вартість з вироблених в Україні товарів (робіт, послуг)».
Актуальні реквізити рахунків, на які мають сплачуватися ПДВ особами, не зареєстрованими платниками ПДВ при отриманні послуг від нерезидентів на митній території України, розміщені на головній сторінці вебпорталу ДПС за посиланням https://tax.gov.ua/rahunki-dlya-splati-platejiv/.
З ввезених товарів до загального фонду держбюджету від платників Дніпропетровщини надійшло майже 105,5 млн грн акцизного податку
Протягом січня – липня 2024 року до загального фонду державного бюджету платники Дніпропетровщини спрямували майже 105,5 млн грн акцизного податку. Як зауважила в. о. начальника Головного управління ДПС у Дніпропетровській області Наталя Федаш, надходження збільшились порівняно з відповідним періодом 2023 року на понад 68,3 млн грн, або на 184,2 відсотки.
За словами очільниці податкової служби регіону, акцизний податок наповнює як державний, так і місцеві бюджети. Він є одним із основних у формування дохідних частин скарбниць різних рівнів. Існування незаконного ринку підакцизних товарів негативно відображається на рівні бюджетних надходжень, якості таких товарів, дотриманні прав споживачів, а іноді становить загрозу життю та здоров'ю громадян.
«Господарська діяльність, пов’язана з обігом підакцизної групи товарів, яка здійснюється відповідно до законодавства, захищає як права споживачів, так і самих суб’єктів господарювання. Дякуємо бізнесу за сумлінну сплату податків!» - зазначила Наталя Федаш.
Про доступ до сервісів Кваліфікованого надавача електронних довірчих послуг ДПС
Кваліфікований надавач електронних довірчих послуг Державної податкової служби України (далі – КНЕДП ДПС) повідомляє про необхідність перевірити спосіб звернення ваших прикладних систем до інформаційно-комунікаційної системи (далі – ІКС) КНЕДП ДПС.
Звернення має відбуватися за доменним ім’ям ca.tax.gov.ua відповідно до загальних рекомендацій і найкращих практик роботи з вебсервісами (або acskidd.gov.ua при наявності кваліфікованих сертифікатів відкритого ключа виданих КНЕДП ІДД ДПС).
Просимо перевірити та у разі необхідності змінити налаштування ваших прикладних систем, а саме уникнення звернення до ІКС КНЕДП ДПС за ip-адресою в термін до 09.09.2024, інакше це може призвести до втрати доступу під час звернення до ІКС КНЕДП ДПС.
У разі виникнення питань просимо зв'язатися через електронну поштову скриньку: inform@tax.gov.ua або за телефоном: +380442840985.
До уваги платників! Відбувається фішингова атака. Здійснюється розсилка фейкових листів, які містять шкідливе програмне забезпечення
Протягом останніх днів зафіксовано факт масового розповсюдження електронних листів, начебто, від імені Державної податкової служби України, що містять посилання для завантаження файлу. У випадку переходу за прикріпленим посиланням, на комп'ютер буде завантажено файл, відкриття якого призведе до запуску шкідливої програми що створить технічні можливості для прихованого несанкціонованого доступу до персональних комп'ютерів.
З огляду на це повідомляємо, що відправка таких повідомлень відбувається з електронних скриньок, які не мають жодного відношення до Державної податкової служби України.
Звертаємося до платників з проханням звертати особливу увагу на адресу електронної пошти відправника листа та перевіряти її достовірність.
Відповідно до пункту 2 постанови Кабінету Міністрів України від 21.10.2015 № 851 «Деякі питання використання доменних імен державними органами в українському сегменті Інтернету» (зі змінами) (далі – Постанова КМУ № 851):
«Міністерствам, іншим центральним органам виконавчої влади, Раді міністрів Автономної Республіки Крим, обласним, Київській і Севастопольській міським державним адміністраціям забезпечити:
використання посадовими особами для здійснення службового листування виключно електронних поштових скриньок, розміщених на серверах, які перебувають у доменній зоні GOV.UA або .УКР».
Враховуючи викладене, повідомляємо, що для здійснення службового листування ДПС не використовує адреси електронної пошти зареєстровані в домені «pacaembu.sp.gov.br».
Офіційним зареєстрованим доменом ДПС є «tax.gov.ua», а отже всі офіційні адреси електронної пошти ДПС обов’язково мають містити другою частиною назви (після символу «@») доменне ім’я «tax.gov.ua».
Водночас наголошуємо, що існує реальна небезпека зараження персональних комп'ютерів вірусами, що розповсюджуються електронною поштою. Додатки (вкладення) до електронних поштових повідомлень можуть містити віруси та шкідливе програмне забезпечення. Характерною особливістю таких листів є наявність прикріплених файлів .zip або .rаr формату, а також файлів з розширенням .scr, .ехе. Завданням зловмисників є введення в оману користувача, для відкриття ним вкладення.
Фішингові листи містять посилання або прикріплений файл з архівом, в якому знаходиться програмне забезпечення для отримання віддаленого доступу до комп’ютерів користувачів.
Рекомендуємо не відкривати вкладення у підозрілих повідомленнях.
При користуванні електронною поштою потрібно дотримуватися особистої кібергігієни. Бути обережними та уважними при відкритті вкладень, навіть якщо вони надійшли від відомих адресатів. Оскільки зловмисники можуть маскувати адресу відправника, не слід відкривати вкладення, отримані засобами електронної пошти, без попереднього підтвердження факту надсилання електронного листа його відправником.
Проведено онлайн нараду з представниками Царичанської селищної територіальної громади
У Головному управлінні ДПС у Дніпропетровській області проведено онлайн нараду з представниками Царичанської селищної територіальної громади.
У заході прийняв участь заступник начальника Головного управління ДПС у Дніпропетровській області Леонов Валерій.
Обговорювали важливість своєчасної сплати податків і зборів, актуальні кейси щодо визначення мінімального податкового зобов’язання.
Плани на майбутнє - реалізація спільних заходів, направлених на збільшення податкових надходжень до бюджетів усіх рівнів.
Працюємо разом на спільний результат!
Територіальні громади Кам'янського регіону Дніпропетровщини відвідав мобільний ЦОП
Співробітники державних податкових інспекцій Головного управління ДПС у Дніпропетровській області протягом липня 2024 року здійснили 21 виїзне чергування в Центрах надання адміністративних послуг (далі – ЦНАП) Кам'янського регіону Дніпропетровській області, а саме: у Дніпровській філії ЦНАП у м. Кам'янському; м. Вільногірську; м. Жовтих Водах; виконкому Верхньодніпровської та Верхівцевської міських рад; Божедарівської селищної та Затишнянської сільської рад.
Під час чергування 143 суб’єктам звернень надано 47 адміністративних та 36 інших послуг.
Податківці приймали податкові декларації про майновий стан і доходи за 2023 рік, проводили звірку щодо земельного податку/МПЗ, надавали роз’яснення з питань податкового та іншого законодавства, контроль за яким здійснюють податкові органи тощо.
Робота з надання послуг платникам триває.
Суд підтримав позицію контролюючого органу щодо правомірності збільшення суми грошового зобовʼязання за оренду земельної ділянки
Судом підтримано позицію контролюючого органу щодо правомірності прийнятого податкового повідомлення-рішення, яким позивачу збільшено суму грошового зобов`язання за платежем «орендна плата з юридичних осіб».
Спір між сторонами виник щодо визначення коефіцієнту функціонального використання земельних ділянок, який має застосовуватися при розрахунку нормативної грошової оцінки окремої земельної ділянки. Спору між сторонами щодо об`єкта оподаткування та суб`єкта, який є платником орендної плати, між сторонами немає.
Колегія суддів зазначає, що відомості щодо коду цільового призначення земельних ділянок, який існував станом на момент укладання договору оренди земельної ділянки та до 2017 року відповідав Українському класифікатору цільового використання землі, затвердженому листом Держкомзему України від 24.04.1998 № 14-1-7/1205, що дає підстави для висновку, що відомості про земельні ділянки в частині коду УКЦВЗ 1998 року були перенесені до Державного земельного кадастру, а тому посилання сторони позивача про невиконання цих приписів законодавства є необґрунтованими.
Верховним Судом засвідчено, що Порядок нормативної грошової оцінки земель населених пунктів, затверджений наказом Міністерства аграрної політики та продовольства України від 25.11.2016 № 489, повинен застосовуватися до процедур нормативної грошової оцінки земель населених пунктів, які будуть проводитися з 1 січня 2017 року, і не передбачає жодних коригувань раніше проведених нормативно грошових оцінок земель.
Суд касаційної інстанції вважає, що саме власник земельної ділянки або землекористувач має бути зацікавлений у тому, щоб відомості в Державному земельному кадастрі були повними і достовірними, для чого таким суб`єктам надано право на отримання витягів (без обмеження кількості звернень за ними) та внесення змін до відомостей про земельну ділянку. Тому саме позивач, як землекористувач, мав бути зацікавлений у тому, щоб у Державному земельному кадастрі були наявні відомості щодо цільового призначення земельних ділянок за кодами КЦВПЗ 2010. У справі відсутні докази про те, що у спірний період позивачем внесені відомості до Державного земельного кадастру про види цільового призначення земельних ділянок за КЦВПЗ 2010.
Оцінивши правову природу та порядок формування витягів про нормативну грошову оцінку конкретної земельної ділянки, колегія суддів дійшла висновку, що видача цього документа є способом відображення вартісного показника грошової оцінки цієї земельної ділянки на підставі існуючої у Державному земельному кадастрі інформації щодо неї та із використанням законодавчо встановлених показників, зокрема і показника Кф, який характеризує її функціональне використання.
З огляду на вказане правове регулювання, Суд погоджується з висновками судів попередніх інстанцій стосовно того, що при розрахунку орендної плати за земельну ділянку необхідно було застосовувати коефіцієнт, що характеризує функціональне використання земельної ділянки (Кф) зі значенням 2,0 за 2017 рік та зі значенням 3,0 за 2018 та 2019 роки, замість помилково застосованого позивачем коефіцієнту, що характеризує функціональне використання земельної ділянки 0,5.
Крім того, Верховний Суд наголошує на тому, що правомірність формування показників Витягів із технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки, на підставі яких податковим органом донараховано податкове зобов`язання, оспорювалася позивачем в судовому порядку у справі № 160/13919/20, проте рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 07.04.2021, залишеним без змін постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 23.11.2021, в задоволенні позову відмовлено. Протиправності дій Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області із застосування під час формування Витягу з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки не встановлено. Відтак правомірність зазначених Витягів з його показниками не спростовано та протиправними не визнавались.
Відтак, Касаційним адміністративним судом у складі Верховного Суду від 29.07.2024 у справі № 160/9289/20 касаційну скаргу позивача залишено без задоволення; рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 23.06.2022 та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 11.01.2023 залишено без змін.
Які документи необхідно подати для отримання ліцензій на роздрібну торгівлю алкогольними напоями та/або тютюновими виробами?
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що з 27 липня 2024 року набрав чинності Закон України від 18 червня 2024 року № 3817-ІХ «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, спиртових дистилятів, біоетанолу, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, тютюнової сировини, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального» (далі – Закон № 3817) крім окремих його норм, зокрема, розділу VІІ «Ліцензування» Закону № 3817 який набирає чинності та вводиться в дію з 1 січня 2025 року.
При цьому, п. 2 розд. ХІІ «Прикінцеві положення» Закону № 3817 установлено, що Закон України від 19 грудня 1995 року № 481/95-BP «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, спиртових дистилятів, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального» (далі – Закон № 481) втрачає чинність з 1 січня 2025 року, положення Закону № 481 до дня втрати ним чинності застосовуються в частині, що не суперечить положенням Закону № 3817.
Відповідно до положень ст. 15 Закону № 481 роздрібна торгівля, зокрема, алкогольними напоями (крім столових вин, а для малих виробників виноробної продукції алкогольних напоїв без додавання спирту: вин виноградних, вин плодово-ягідних, напоїв медових), тютюновими виробами може здійснюватися суб’єктами господарювання (у тому числі іноземними суб’єктами господарювання, які діють через свої зареєстровані постійні представництва) всіх форм власності, у тому числі їх виробниками, за наявності у них ліцензій на роздрібну торгівлю.
Ліцензії на всі види діяльності, передбачені ст. 15 Закону № 481, видаються за умови обов’язкової реєстрації об’єкта оподаткування відповідно до вимог п. 63.3 ст. 63 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).
Ліцензія видається за поданою нарочно, поштою або в електронному вигляді заявою суб’єкта господарювання (у тому числі іноземного суб’єкта господарювання, який діє через своє зареєстроване постійне представництво), до якої додається документ, що підтверджує внесення річної плати за ліцензію.
У заяві зазначається вид господарської діяльності, на провадження якого суб’єкт господарювання (у тому числі іноземний суб’єкт господарювання, який діє через своє зареєстроване постійне представництво) має намір отримати ліцензію, зокрема, роздрібна торгівля алкогольними напоями, тютюновими виробами.
У заяві про видачу ліцензії на роздрібну торгівлю, зокрема, алкогольними напоями, тютюновими виробами додатково зазначаються адреса місця торгівлі, перелік реєстраторів розрахункових операцій (далі – РРО), програмних реєстраторів розрахункових операцій (далі –ПРРО) (книг обліку розрахункових операцій), які знаходяться у місці торгівлі, а також інформація про них: модель, модифікація, заводський номер, виробник, дата виготовлення; реєстраційні номери посвідчень РРО (книг обліку розрахункових операцій), фіскальні номери ПРРО, які знаходяться у місці торгівлі, та дата початку їх обліку в контролюючих органах.
Плата за ліцензію на роздрібну торгівлю алкогольними напоями, справляється за кожний окремий, зазначений в ліцензії електронний контрольно-касовий апарат (книгу обліку розрахункових операцій), що знаходиться у місці торгівлі, на роздрібну торгівлю тютюновими виробами за кожне місце торгівлі.
Плата за ліцензії на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями і тютюновими виробами справляється щоквартально рівними частками і зараховується до місцевих бюджетів згідно з чинним законодавством.
Відповідно до частини сьомої ст. 72 Закону № 3817 контроль за сплатою річної плати або щоквартальної частини річної плати за ліцензію здійснюється органом ліцензування. Для здійснення контролю ліцензіат подає до відповідного органу ліцензування заяву про внесення чергового платежу за ліцензію в паперовій або електронній формі у порядку, встановленому ст. 42 ПКУ, в якій зазначає код класифікації доходів бюджету, суму внесеного платежу, номер і дату платіжної інструкції, що підтверджує внесення річної плати або щоквартальної частини річної плати за відповідну ліцензію.
Отже, для отримання ліцензій на роздрібну торгівлю алкогольними напоями та/або тютюновими виробами, суб’єктам господарювання (у тому числі іноземним суб’єктам господарювання, які діють через свої зареєстровані постійні представництва) необхідно подати податковому органу заяву на видачу відповідної ліцензії та документ, що підтверджує сплату квартальної суми за таку ліцензію.
До уваги платників! Затверджено Узагальнюючу податкову консультацію щодо окремих питань застосування режиму звільнення від оподаткування ПДВ, встановленого п. 197.15 ст. 197 Податкового кодексу України
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області доводить до відома платників, що на вебпорталі ДПС України за посиланням https://tax.gov.ua/zakonodavstvo/podatkove-zakonodavstvo/uzagalnyuyuchi-podatkovi-konsultatsii/79076.html розміщено наказ Міністерства фінансів України від 09.08.2024 № 397, яким затверджено Узагальнюючу податкову консультацію щодо окремих питань застосування режиму звільнення від оподаткування податком на додану вартість, встановленого пунктом 197.15 статті 197 Податкового кодексу України.
Чи можуть декілька суб’єктів господарювання отримати ліцензію на право роздрібної торгівлі тютюновими виробами за однією адресою?
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє.
Відповідно до ст. 1 Закону України від 19 грудня 1995 року № 481/95-BP «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, спиртових дистилятів, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального» із змінами та доповненнями (далі – Закон № 481) місце торгівлі – місце реалізації товарів, у тому числі на розлив, в одному торговому приміщенні (будівлі) за місцем його фактичного розташування, для тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пива – без обмеження площі, для алкогольних напоїв, крім пива, – торговельною площею не менше 20 кв. метрів, обладнане реєстраторами розрахункових операцій та/або програмними реєстраторами розрахункових операцій (незалежно від їх кількості) або де є книги обліку розрахункових операцій (незалежно від їх кількості), в яких фіксується виручка від продажу алкогольних напоїв, тютюнових виробів та рідин, що використовуються в електронних сигаретах, незалежно від того, чи оформляється через них продаж інших товарів.
Класифікатором будівель і споруд НК 018:2023, затвердженим наказом Міністерства економіки України від 16 травня 2023 року № 3573, будівлі визначено як криті споруди, які можуть використовуватися окремо, побудовані для постійних цілей, які утворюють наземні або підземні приміщення, призначені для проживання або перебування людей, розміщення устаткування, тварин, рослин, а також предметів.
Національним стандартом України ДСТУ 4303:2004 «Торгівля роздрібна та оптова. Терміни та визначення понять», затвердженим наказом Державного комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики від 05.07.2004 № 130 «Про затвердження національних стандартів України, зміни до національного стандарту, національної зміни до міждержавного стандарту, поновлення чинності міждержавного стандарту та скасування нормативних документів», встановлено, що:
- торговельний об’єкт – це майновий комплекс, який займає окрему капітальну споруду або який розміщено в спеціально призначеному та обладнаному для торгівлі приміщенні іншої капітальної або некапітальної споруди та має приміщення для провадження торговельної діяльності;
- торговельний центр – це група торговельних об’єктів, зосереджених в одному місці і керованих як єдине ціле, які за своїми типами, розмірами та місцем розташування функційно відповідають потребам торговельної зони, яку вони обслуговують;
- крамниця; магазин – це торговельний об’єкт у роздрібній торгівлі, призначений для організування продажу товарів кінцевим споживачам і надавання їм торговельних послуг.
Згідно зі ст. 15 Закону № 481 роздрібна торгівля, зокрема, тютюновими виробами може здійснюватися суб’єктами господарювання (у тому числі іноземними суб’єктами господарювання, які діють через свої зареєстровані постійні представництва) всіх форм власності, у тому числі їх виробниками, за наявності у них ліцензій на роздрібну торгівлю.
У додатку до ліцензії на роздрібну торгівлю, зокрема, тютюновими виробами суб’єктом господарювання зазначається адреса місця торгівлі і вказуються перелік електронних контрольно-касових апаратів та інформація про них: модель, модифікація, заводський номер, виробник, дата виготовлення; реєстраційні номери книг обліку розрахункових операцій, які знаходяться у місці торгівлі, фіскальні номери програмних реєстраторів розрахункових операцій.
Плата за ліцензію на роздрібну торгівлю тютюновими виробами встановлена ст. 15 Закону № 481 на кожне місце торгівлі.
Отже, у разі здійснення роздрібної торгівлі тютюновими виробами декількома суб’єктами господарювання у місцях торгівлі за однією адресою, кожен з таких суб’єктів господарювання зобов’язаний придбати окрему ліцензію на право роздрібної торгівлі тютюновими виробами.
Де публікуються середні показники критеріїв, передбачені п.п. 69.41.2 п.п. 69.41 п. 69 підрозд. 10 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ?
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує.
З 01.10.2024 набирає чинності п.п. 3 п. 26 розд. І Закону України від 18 червня 2024 року № 3813-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо особливостей податкового адміністрування під час воєнного стану для платників податків з високим рівнем добровільного дотримання податкового законодавства» (далі – Закон № 3813) щодо змін до п. 69 підрозд. 10 розд. XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України (далі – ПКУ).
Законом № 3813 п. 69 підрозд. 10 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ буде доповнено новим п.п. 69.41.
Так, відповідно до п.п. 69.41 п. 69 підрозд. 10 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ на період дії воєнного стану в Україні, введеного Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року № 64/2022, затвердженим Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року № 2102-IX, та по 31 грудня року, в якому воєнний стан буде припинено або скасовано, для платників податків з високим рівнем добровільного дотримання податкового законодавства встановлюються особливості адміністрування податків, зборів, платежів, що здійснюється контролюючими органами, визначеними п.п. 41.1.1 п. 41.1 ст. 41 ПКУ (податкового адміністрування), визначені п.п. 69.41 п. 69 підрозд. 10 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ.
Підпунктом 69.41.1 п.п. 69.41 п. 69 підрозд. 10 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ до платників податків з високим рівнем добровільного дотримання податкового законодавства належать юридичні особи та фізичні особи – підприємці, що одночасно відповідають всім таким вимогам:
а) податковий борг та/або заборгованість з інших платежів, контроль за стягненням яких покладено на контролюючі органи, не перевищує 3000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян та з дня їх виникнення минуло не більше 30 днів;
б) відсутність заборгованості (недоїмки, штрафу, пені) із сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування;
в) відповідність критеріям, визначеним п.п. 69.41.2 п.п. 69.41 п. 69 підрозд. 10 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ, залежно від обраної системи оподаткування;
г) відсутність фактів порушення платником податків податкових обов’язків щодо подання звітності та/або документів (повідомлень), у тому числі передбачених ст.ст. 39 і 39 прим. 2-, п. 46.2 ст. 46 ПКУ;
ґ) відсутність винесених щодо платника податку податкових повідомлень-рішень про порушення граничних строків розрахунків за операціями з експорту та/або імпорту товарів протягом останніх 12 місяців;
д) відсутність рішення про відповідність платника податків критеріям ризиковості платника податку на додану вартість, прийнятого у порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України відповідно до п. 201.16 ст. 201 ПКУ;
е) відсутність розпочатої процедури припинення юридичної особи або підприємницької діяльності фізичної особи – підприємця;
є) відсутність порушеного провадження у справі про банкрутство (неплатоспроможність) платника податків;
ж) відсутність прийнятого щодо платника податків та/або його засновників (учасників), кінцевих бенефіціарних власників рішення про застосування спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій) у порядку, встановленому Законом України від 14 серпня 2014 року № 1644-VIІ «Про санкції»;
з) відсутність у платника податків та/або його засновників (учасників), кінцевих бенефіціарних власників громадянства держави, що здійснює збройну агресію проти України (крім громадян такої держави, яким надано статус учасника бойових дій після 14 квітня 2014 року);
и) відсутність серед засновників (учасників), кінцевих бенефіціарних власників платника податків осіб, місцем проживання (місцезнаходженням) яких є держава, що здійснює збройну агресію проти України;
і) відсутність змін щодо основного виду економічної діяльності, внесених щодо платника податків до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань протягом останніх послідовних 12 календарних місяців.
Платник податків, який відповідає всім вимогам, визначеним п.п. 69.41.1 п.п. 69.41 п. 69 підрозд. 10 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ, та критеріям, визначеним п.п. 69.41.2 п.п. 69.41 п. 69 підрозд. 10 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ, підлягає включенню до Переліку платників податків з високим рівнем добровільного дотримання податкового законодавства.
Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, забезпечує формування та затвердження Переліку платників податків з високим рівнем добровільного дотримання податкового законодавства з урахуванням вимог, визначених п.п. 69.41.1 п.п. 69.41 п. 69 підрозд. 10 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ та критеріїв, визначених п.п. 69.41.2 п.п. 69.41 п. 69 підрозд. 10 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ, не пізніше останнього робочого дня березня, травня, серпня та листопада (абзац перший п.п. 69.41.2 п.п. 69.41 п. 69 підрозд. 10 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ).
Перелік платників податків з високим рівнем добровільного дотримання податкового законодавства оприлюднюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, на своєму офіційному веб-сайті, на п’ятнадцятий робочий день з дня його затвердження (абзац другий п.п. 69.41.2 п.п. 69.41 п. 69 підрозд. 10 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ).
Показники, визначені підпунктами «а», «б», «в», «д», «е», «є» «ж», «з», «и», «і» п.п. 69.41.1 п.п. 69.41 п. 69 підрозд. 10 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ, визначаються станом на дату формування Переліку платників податків з високим рівнем добровільного дотримання податкового законодавства (абзац восьмий п.п. 69.41.2 п.п. 69.41 п. 69 підрозд. 10 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ).
Показники, визначені підпунктами «г», «ґ» п.п. 69.41.1 п.п. 69.41 п. 69 підрозд. 10 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ, розраховуються за останні 12 місяців, що передують місяцю формування Переліку платників податків з високим рівнем добровільного дотримання податкового законодавства (абзац дев’ятий п.п. 69.41.2 п.п. 69.41 п. 69 підрозд. 10 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ).
Порядок розрахунку критеріїв для включення платників податків до Переліку платників податків з високим рівнем добровільного дотримання податкового законодавства, визначається центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику (абзац одинадцятий п.п. 69.41.2 п.п. 69.41 п. 69 підрозд. 10 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ).
Для цілей п.п. 69.41.2 п.п. 69.41 п. 69 підрозд. 10 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ галузь визначається за основним видом економічної діяльності платника податків на рівні класу згідно з КВЕД 009:2010 (абзац дванадцятий п.п. 69.41.2 п.п. 69.41 п. 69 підрозд. 10 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ).
Розраховані середні показники критеріїв, передбачені п.п. 69.41.2 п.п. 69.41 п. 69 підрозд. 10 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ, публікуються на офіційному веб-сайті центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, протягом п’яти робочих днів після затвердження Переліку платників податків з високим рівнем добровільного дотримання податкового законодавства (абзац тринадцятий п.п. 69.41.2 п.п. 69.41 п. 69 підрозд. 10 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ).
Розраховані щодо платника податків показники критеріїв, які не відповідають рівню середніх критеріїв для включення до Переліку платників податків з високим рівнем добровільного дотримання податкового законодавства, передбачених п.п. 69.41.2 п.п. 69.41 п. 69 підрозд. 10 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ, розміщуються в Електронному кабінеті такого платника податків (абзац чотирнадцятий п.п. 69.41.2 п.п. 69.41 п. 69 підрозд. 10 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ).
До уваги платників, які здійснюють реалізацію підакцизних товарів і застосовують РРО/ПРРО!
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє.
З 27 липня 2024 року набрав чинності Закон України від 18 червня 2024 року № 3817-ІХ «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, спиртових дистилятів, біоетанолу, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, тютюнової сировини, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального» (далі – Закон № 3817) крім окремих його норм.
При цьому, п. 2 розд. ХІІ «Прикінцеві положення» Закону № 3817 установлено, що Закон України від 19 грудня 1995 року № 481/95-BP «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, спиртових дистилятів, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального» (далі – Закон № 481) втрачає чинність з 1 січня 2025 року, положення Закону № 481 до дня втрати ним чинності застосовуються в частині, що не суперечить положенням Закону № 3817.
Згідно із ст. 15 Закону № 481 у додатку до ліцензії на роздрібну торгівлю алкогольними напоями, тютюновими виробами, рідинами, що використовуються в електронних сигаретах, пальним суб’єктом господарювання зазначається адреса місця торгівлі і вказуються перелік електронних контрольно-касових апаратів (далі – РРО), та інформація про них: модель, модифікація, заводський номер, виробник, дата виготовлення; реєстраційні номери книг обліку розрахункових операцій (далі – КОРО), які знаходяться у місці торгівлі, фіскальні номери програмних реєстраторів розрахункових операцій (далі – ПРРО).
У разі зміни відомостей, зазначених у виданій суб’єкту господарювання (у тому числі іноземному суб’єкту господарювання, який діє через своє зареєстроване постійне представництво) ліцензії (за винятком змін, пов’язаних з реорганізацією суб’єкта господарювання (у тому числі іноземного суб’єкта господарювання, який діє через своє зареєстроване постійне представництво) та/або зміною типу акціонерного товариства), суб’єкт господарювання зобов’язаний у місячний термін з дня внесення таких змін звернутися до органу, який видав ліцензію, з відповідною заявою.
Орган, який видав ліцензію, на підставі заяви суб’єкта господарювання (у тому числі іноземного суб’єкта господарювання, який діє через своє зареєстроване постійне представництво) протягом трьох робочих днів видає суб’єкту господарювання (у тому числі іноземному суб’єкту господарювання, який діє через своє зареєстроване постійне представництво) ліцензію, оформлену на новому бланку з урахуванням змін.
Законом № 481 не встановлено окремих вимог до заяви та пакету документів, які подаються для внесення змін щодо РРО/ПРРО (КОРО), через який здійснюється реалізація алкогольних напоїв, зазначених у додатку до ліцензії на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями.
Оскільки плата за ліцензію на роздрібну торгівлю алкогольними напоями, крім сидру та перрі (без додання спирту), встановлена за кожний окремий, зазначений в ліцензії РРО/ПРРО (КОРО), що знаходиться у місці торгівлі, то у разі, якщо у суб’єкта господарювання, передбачено збільшення кількості РРО/ПРРО (КОРО), такий суб’єкт господарювання повинен внести плату за ліцензію на роздрібну торгівлю алкогольними напоями в розмірі, передбаченому ст. 15 Закону № 481.
Водночас, з 1 січня 2025 року набувають чинності норми Закону № 3817 в частині функціонування Єдиного реєстру ліцензіатів з виробництва та обігу спирту етилового, спиртових дистилятів, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, тютюнової сировини та рідин, що використовуються в електронних сигаретах та Єдиного реєстру ліцензіатів та місць обігу пального та внесення до таких реєстрів змін.
Таким чином, якщо зміни відомостей щодо РРО/ПРРО (КОРО), через які здійснюється реалізація підакцизних товарів, зазначених у додатку до виданої суб’єкту господарювання ліцензії на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями, тютюновими виробами, рідинами, що використовуються в електронних сигаретах чи пальним відбуваються до 1 січня 2025 року, суб’єкт господарювання, у місячний термін з дня внесення таких змін, надає органу, що видав ліцензію, заяву у довільній формі із зазначенням адреси місця торгівлі, переліку РРО/ПРРО (КОРО), які знаходяться у місці торгівлі та інформації про них: модель, модифікація, заводський номер, виробник, дата виготовлення; реєстраційні номери посвідчень КОРО, які знаходяться у місці торгівлі, фіскальні номери ПРРО, дату початку їх обліку в контролюючих органах, а також документи, які потребують внесення змін (ліцензія з додатком).
У разі, якщо суб’єкт господарювання вносить зміни у додаток до ліцензії на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями, якими передбачено збільшення кількості РРО/ПРРО (КОРО), такий суб’єкт господарювання повинен внести плату за ліцензію на роздрібну торгівлю алкогольними напоями за кожен РРО/ПРРО (КОРО), що додається.
Орган, який видав ліцензію, на підставі заяви суб’єкта господарювання протягом трьох робочих днів видає суб’єкту господарювання ліцензію, оформлену на новому бланку з урахуванням змін.
Роздрібна торгівля виключно пивом: яка необхідна ліцензія?
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу, що з 27.07.2024 набрав чинності Закон України від 18 червня 2024 року № 3817-ІХ «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, спиртових дистилятів, біоетанолу, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, тютюнової сировини, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального» (далі – Закон № 3817) крім окремих його норм, зокрема, розділу VІІ «Ліцензування» Закону № 3817, який набирає чинності та вводиться в дію з 1 січня 2025 року.
При цьому, п. 2 розд. ХІІ «Прикінцеві положення» Закону № 3817 установлено, що Закон України від 19 грудня 1995 року № 481/95-BP «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, спиртових дистилятів, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального» (далі – Закон № 481) втрачає чинність з 1 січня 2025 року, положення Закону № 481 до дня втрати ним чинності застосовуються в частині, що не суперечить положенням Закону № 3817.
Відповідно до п. 2 частини першої Закону № 3817 алкогольний напій – напій, одержаний шляхом спиртового бродіння крохмалевмісної чи цукровмісної сільськогосподарської продукції або вироблений на основі спирту етилового та/або спиртового дистиляту, та/або іншого алкогольного напою, з вмістом спирту етилового понад 0,5 відс. об., який відповідає товарним позиціям 2203, 2204, 2205, 2206 (крім квасу «живого» бродіння), 2208 згідно з УКТЗЕД, а також з вмістом спирту етилового 8,5 відс. об. та більше, що відповідає товарній підкатегорії 2103 90 30 00 та товарній підпозиції 2106 90 згідно з УКТЗЕД.
Згідно абзацу дев’ятого ст. 1 Закону № 481 пиво – насичений діоксидом вуглецю пінистий алкогольний напій із вмістом спирту етилового від 0,5 відс. об. од., отриманий під час бродіння охмеленого сусла пивними дріжджами, що відноситься до товарної групи УКТ ЗЕД за кодом 2203.
Враховуючи вищевказане, пиво відноситься до алкогольних напоїв.
Відповідно до частини сьомої ст. 16 Закону № 3817 роздрібна торгівля алкогольними напоями (крім столових вин), а для малих виробників виноробної продукції – алкогольними напоями без додавання спирту (вин виноградних, вин плодово-ягідних, напоїв медових), у тому числі через мережу Інтернет, може здійснюватися суб’єктами господарювання, у тому числі їх виробниками, за наявності у них ліцензії на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями.
Згідно з ст. 1 Закону № 481 місце торгівлі – місце реалізації товарів, у тому числі на розлив, в одному торговому приміщенні (будівлі) за місцем його фактичного розташування, для тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пива – без обмеження площі, для алкогольних напоїв, крім пива, – торговельною площею не менше 20 кв. метрів, обладнане реєстраторами розрахункових операцій та/або програмними реєстраторами розрахункових операцій (незалежно від їх кількості) або де є книги обліку розрахункових операцій (незалежно від їх кількості), в яких фіксується виручка від продажу алкогольних напоїв, тютюнових виробів та рідин, що використовуються в електронних сигаретах, незалежно від того, чи оформляється через них продаж інших товарів.
Отже, для здійснення роздрібної торгівлі виключно пивом суб’єкту господарювання необхідно придбати ліцензію на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями. Обмеження торговельної площі при роздрібній торгівлі виключно пивом не застосовується.
Які документи необхідно надати для отримання ліцензії на виробництво спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів?
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що з 27 липня 2024 року набрав чинності Закон України від 18 червня 2024 року № 3817-ІХ «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, спиртових дистилятів, біоетанолу, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, тютюнової сировини, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального» (далі – Закон № 3817) крім окремих його норм, зокрема, розділу VІІ «Ліцензування» Закону № 3817 який набирає чинності та вводиться в дію з 1 січня 2025 року.
При цьому, п. 2 розд. ХІІ «Прикінцеві положення» Закону № 3817 установлено, що Закон України від 19 грудня 1995 року № 481/95-BP «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, спиртових дистилятів, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального» (далі – Закон № 481) втрачає чинність з 1 січня 2025 року, положення Закону № 481 до дня втрати ним чинності застосовуються в частині, що не суперечить положенням Закону № 3817.
Згідно з ст. 3 Закону № 481 ліцензії на виробництво спирту етилового, спиртових дистилятів, біоетанолу, алкогольних напоїв, тютюнових виробів видається за поданою нарочно, поштою або в електронному вигляді до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, заявою суб’єкта господарювання (у тому числі іноземного суб’єкта господарювання, який діє через своє зареєстроване постійне представництво), до якої додаються:
- копії засновницьких документів;
- атестат виробництва, виданий центральним органом виконавчої влади, уповноваженим відповідно до законодавства, а для малих виробництв виноробної продукції та малих виробництв дистилятів – зареєстрована декларація відповідності матеріально-технічної бази вимогам законодавства;
- договір з акредитованою відповідно до законодавства лабораторією (у разі відсутності власної акредитованої лабораторії);
- документ, що підтверджує внесення річної плати за ліцензію.
Для отримання ліцензії на право виробництва алкогольних напоїв без додавання спирту (вин виноградних, вин плодово-ягідних, напоїв медових) малі виробництва виноробної продукції подають в електронному вигляді до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, в електронному вигляді заяву, до якої додається документ, що підтверджує внесення річної плати за ліцензію. У такій заяві зазначаються:
- найменування суб’єкта господарювання, для юридичних осіб - код ЄДРПОУ, для фізичних осіб - суб’єктів господарювання (у тому числі іноземних суб’єктів господарювання, які діють через свої зареєстровані постійні представництва) – прізвище, ім’я, по батькові, номер облікової картки платника податків або серія та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовилися від прийняття реєстраційного номера облікової картки та повідомили про це відповідний податковий орган і мають відмітку в паспорті);
- місця виробництва, зберігання, оптової, роздрібної торгівлі алкогольними напоями без додавання спирту (винами виноградними, винами плодово-ягідними, напоями медовими) (адреса);
- інформація щодо кодів згідно з УКТ ЗЕД на продукцію, яку планується виробляти.
Вимагати представлення інших документів, крім зазначених у Законі № 481, забороняється.
Копії зазначених у Законі № 481 документів подаються в одному примірнику. Заява про видачу ліцензії та визначені Законом № 481 документи подаються уповноваженою особою заявника або надсилаються рекомендованим листом, або подаються в електронному вигляді, а для малих виробництв виноробної продукції – виключно в електронному вигляді. Відповідальність за достовірність даних у документах, поданих разом із заявою, несе заявник.
За видобування газового конденсату від платників Дніпропетровщини до загального фонду держбюджету надійшло понад 21,0 млн грн рентної плати
З початку поточного року до загального фонду державного бюджету за видобування газового конденсату від платників Дніпропетровської області надійшло понад 21,0 млн грн рентної плати. Сума надходжень збільшилась на понад 8,5 млн грн, або майже на 69 відс. у порівнянні з січнем – липнем 2023 року.
Звертаємо увагу, що наказом Міністерства фінансів України від 14.01.2011 № 11 «Про бюджетну класифікацію» зі змінами та доповненнями визначено класифікацію доходів бюджету, згідно з якою встановлено коди та найменування податків та зборів. Зокрема, для сплати рентної плати за користування надрами загальнодержавного значення визначено код бюджетної класифікації 13030000, рентна плата за користування надрами для видобування газового конденсату –13030900.
Слід зазначити, що переліки корисних копалин загальнодержавного та місцевого значення затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 12 грудня 1994 року № 827 із змінами та доповненнями.
Отримати інформацію стосовно банківських реквізитів для сплати рентної плати користування надрами для видобування корисних копалин платники мають можливість в меню «Стан розрахунків з бюджетом» приватної частини Електронного кабінету. При зверненні до зазначеного меню відображається зведена інформація станом на момент звернення, що містить інформацію по кожному виду платежу, зокрема, бюджетний рахунок на поточну дату.
Робота у приватній частині Електронного кабінету здійснюється з використанням кваліфікованого електронного підпису, отриманого у будь-якого Кваліфікованого надавача електронних довірчих послуг. Вхід до Електронного кабінету здійснюється за адресою: http://cabinet.tax.gov.ua, а також через вебпортал ДПС.
Також інформація про реквізити рахунків, відкритих в органах Державної казначейської служби України в розрізі адміністративно-територіальних одиниць України, оприлюднена на вебпорталі ДПС в рубриці Головна/Рахунки для сплати платежів (https://tax.gov.ua/rahunki-dlya-splati-platejiv/).
Поряд з цим, платники рентної плати за користування надрами для видобування корисних копалин для отримання банківських реквізитів з метою сплати рентної плати за користування надрами для видобування корисних копалин можуть звернутися до органу ДПС за місцем взяття на облік платником рентної плати за користування надрами для видобування корисних копалин.
Понад 4,0 млрд грн – внесок до місцевих бюджетів Дніпропетровщини від платників плати за землю
Протягом семи місяців 2024 року до місцевих бюджетів Дніпропетровщини надійшло понад 4,0 млрд грн плати за землю. Надходження збільшились у порівнянні з січнем – липнем 2023 року на понад 374,0 млн грн, темп росту склав 110,2 відсотків. Про це повідомила в. о. начальника Головного управління ДПС у Дніпропетровській області Наталя Федаш.
Керівниця податкової служби регіону висловила вдячність платникам за виконання своїх податкових обов’язків і значний внесок у фінансову стабільність економіки держави.
«Продовжуємо працювати, сплачувати податки, тим самим підтримуючи обороноздатність нашої рідної України та наближаючи Перемогу!» - зазначила Наталя Федаш.
Завершився інформаційний податковий тиждень «Запитай у податківця»
Фінальний день інформаційного податкового тижня «Запитай у податківця».
Сьогодні у центрі уваги - актуальні кейси оподаткування юридичних осіб.
На зв’язку з представниками бізнесу були заступник начальника Головного управління ДПС у Дніпропетровській області Валерій Леонов, начальник управління інформаційної взаємодії Манушак Осипова, заступник начальника відділу адміністрування податку на прибуток, неприбуткових установ і організацій та спрощеної системи оподаткування управління оподаткування юридичних осіб Ірина Жуковіна.
Цікаві питання від платників, грунтовні відповіді та корисні поради від податківців – підсумок роботи інформаційного податкового тижня.
Працюємо далі!
ДПС виявлено порушення медичними центрами та лабораторіями законодавства у сфері розрахункових операцій
Під час здійснення аналізу господарської діяльності надавачів медичних послуг ДПС було встановлено низку медичних центрів та лабораторій, які здійснювали господарську діяльність з порушеннями вимог законодавства України у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг.
Так, за результатами відпрацювання вказаної інформації органів ДПС проведено 87 фактичних перевірок.
За результатами проведених перевірок встановлено численні порушення порядку проведення розрахунків, зокрема, непроведення розрахунків через реєстратори розрахункових операцій або програмні реєстратори розрахункових операцій (далі – РРО/ПРРО), за які до порушників застосовано штрафні (фінансові) санкції на загальну суму понад 2 мільйони гривень.
Проведені заходи сприяли збільшенню кількості зареєстрованих медичними центрами та лабораторіями РРО/ПРРО (додатково 145 одиниць) та позитивного приросту (на більш ніж 58 %) проведення розрахунків із використанням касової техніки.
ДПС вкотре наголошує, що дотримання вимог Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», а також офіційне оформлення трудових відносин з найманими працівниками – це позитивна репутація платника податків та гарантоване уникнення штрафних (фінансових) санкцій.
Робота у цьому напрямі триває.
На порядку денному – критично важливі підприємства
Під головуванням в. о. першого заступника Голови обласної державної адміністрації – начальника обласної військової адміністрації Андрія Кульбача у Дніпропетровській обласній військовій адміністрації проведено засідання комісії із визначення підприємств, установ та організацій, які є критично важливими для функціонування економіки та забезпечення життєдіяльності населення Дніпропетровської області в особливий період.
У чергових комунікаціях прийняв участь заступник начальника податкової служби Дніпропетровщини Валерій Леонов.
Пропозиції щодо відповідності підприємств – претендентів на включення до переліку критично важливих – у фокусі уваги комісії.
Робота у цьому напрямку продовжується.
Чи необхідно платнику узгоджувати з контролюючим органом здійснення операцій з майном, яке перебуває у податковій заставі?
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує.
Відповідно до п. 92.1 ст. 92 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) платник податків зберігає право користування майном, що перебуває у податковій заставі, якщо інше не передбачено законом.
Платник податків може відчужувати майно, що перебуває у податковій заставі, тільки за згодою контролюючого органу, а також у разі, якщо контролюючий орган впродовж десяти днів з моменту отримання від платника податків відповідного звернення не надав такому платнику податків відповіді щодо надання (ненадання) згоди.
У разі якщо в податковій заставі перебуває лише готова продукція, товари та товарні запаси, платник податків може відчужувати таке майно без згоди контролюючого органу за кошти за цінами, що не є меншими за звичайні, та за умови, що кошти від такого відчуження будуть направлені в повному обсязі в рахунок виплати заробітної плати, єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування та/або погашення податкового боргу.
У разі відчуження або оренди, або надання у лізинг майна, яке перебуває у податковій заставі, платник податків за згодою контролюючого органу зобов’язаний замінити його іншим майном такої самої або більшої вартості. Зменшення вартості заміненого майна допускається тільки за згодою контролюючого органу за умови часткового погашення податкового боргу (п. 92.2. ст. 92 ПКУ).
У разі здійснення операцій з майном, яке перебуває у податковій заставі, без попередньої згоди контролюючого органу платник податків несе відповідальність відповідно до закону (п. 92.3 ст. 92 ПКУ).
Згідно з п. 92.4 ст. 92 ПКУ не вимагається згода контролюючого органу на відчуження у процесі приватизації державного або комунального майна у складі єдиного майнового комплексу державного або комунального підприємства, якщо договором купівлі-продажу об’єкта приватизації передбачено зобов’язання покупця щодо погашення у повному обсязі суми податкового боргу, у зв’язку з яким виникло право податкової застави, не пізніше шести календарних місяців з дати переходу права власності на об’єкт приватизації.
При цьому таке майно не звільняється з податкової застави до повного погашення податкового боргу його покупцем.
У випадку, передбаченому абзацом першим п. 92.4 ст. 92 ПКУ, положення пунктів 92.1 – 92.3 ст. 92 не застосовуються.
Який розмір орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності?
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу, що відповідно до абзацу першого п. 288.1 ст. 288 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку є договір оренди такої земельної ділянки.
Згідно з п. 288.5 ст. 288 ПКУ розмір орендної плати встановлюється у договорі оренди, але річна сума платежу:
- не може бути меншою за розмір земельного податку:
для земельних ділянок, нормативну грошову оцінку яких проведено, – у розмірі не більше 3 відс. їх нормативної грошової оцінки, для земель загального користування – не більше 1 відс. їх нормативної грошової оцінки, для сільськогосподарських угідь – не менше 0,3 відс. та не більше 1 відс. їх нормативної грошової оцінки;
для земельних ділянок, нормативну грошову оцінку яких не проведено, – у розмірі не більше 5 відс. нормативної грошової оцінки одиниці площі ріллі по Автономній Республіці Крим або по області, для сільськогосподарських угідь – не менше 0,3 відс. та не більше 5 відс. нормативної грошової оцінки одиниці площі ріллі по Автономній Республіці Крим або по області (п.п. 288.5.1 п. 288.5 ст. 288 ПКУ);
не може перевищувати 12 відс. нормативної грошової оцінки (п.п. 288.5.2 п. 288.5 ст. 288 ПКУ);
може перевищувати граничний розмір орендної плати, встановлений у п.п. 288.5.2 п. 288.5 ст. 288 ПКУ, у разі визначення орендаря на конкурентних засадах (п.п. 288.5.3 п. 288.5 ст. 288 ПКУ);
для пасовищ у населених пунктах, яким надано статус гірських, не може перевищувати розміру земельного податку (п.п. 288.5.4 п. 288.5 ст. 288 ПКУ);
для баз олімпійської, паралімпійської та дефлімпійської підготовки, перелік яких затверджується Кабінетом Міністрів України, не може перевищувати 0,1 відс. нормативної грошової оцінки (п.п. 288.5.5 п. 288.5 ст. 288 ПКУ);
для акціонерного товариства, товариства з обмеженою відповідальністю, 100 відс. акцій (часток) у статутному капіталі якого належать державі, яке утворилося шляхом перетворення державного підприємства і є його правонаступником, за землі сільськогосподарського призначення, передані в оренду відповідно до ст. 120 прим. 1 Земельного кодексу України від 25 жовтня 2001 року № 2768-ІІI, – не менше 12 відс. нормативної грошової оцінки земельної ділянки, а якщо нормативну грошову оцінку земельної ділянки не проведено – не менше 12 відс. нормативної грошової оцінки одиниці площі ріллі по Автономній Республіці Крим або області (п.п. 288.5.6 п. 288.5 ст. 288 ПКУ).
Тобто норми п. 288.5 ст. 288 ПКУ встановлюють мінімальні та максимальні межі розміру орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності у відсотках до нормативної грошової оцінки.
При цьому, якщо розмір орендної плати, зазначений у договорі оренди, є нижчим від встановленого п. 288.5 ст. 288 ПКУ, орендарю слід звернутись до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, з яким укладено договір оренди землі, з приводу приведення його у відповідність.
Слід зазначити, що п.п. 1 п. 284.6 ст. 284 ПКУ встановлено, що у частині плати за землю за земельні ділянки, що входять до складу території індустріальних парків, включених до Реєстру індустріальних парків, нормативну грошову оцінку яких проведено, що використовуються ініціаторами створення індустріального парку, керуючою компанією індустріального парку та учасниками індустріальних парків, органи місцевого самоврядування можуть, зокрема, встановлювати орендну плату в розмірі, меншому за розмір земельного податку, встановлений рішенням відповідного органу місцевого самоврядування для певної категорії земель, що сплачується на відповідній території.
Також абзацами першим, другим, шостим – восьмим п. 11 підрозд. 6 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ тимчасово, до 01 січня 2035 року, установлено, що в частині плати за землю за земельні ділянки, нормативну грошову оцінку яких проведено, що використовуються в рамках реалізації інвестиційних проектів із значними інвестиціями (крім інвестиційних проектів у сферах добування з метою подальшої переробки та/або збагачення корисних копалин) відповідно до Закону України від 17 грудня 2020 року № 1116-IX «Про державну підтримку інвестиційних проектів із значними інвестиціями в Україні», органи місцевого самоврядування можуть, зокрема:
- встановлювати орендну плату за землі державної та комунальної власності в розмірі, меншому ніж розмір земельного податку, встановлений рішенням відповідного органу місцевого самоврядування для певної категорії земель, що сплачується на відповідній території.
У разі досягнення загального обсягу державної підтримки інвестиційного проекту із значними інвестиціями платник податку – інвестор із значними інвестиціями починаючи з календарного місяця, в якому досягнуто зазначений обсяг, втрачає право на застосування пільги, визначеної п. 11 підрозд. 6 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ.
При досягненні загального обсягу державної підтримки інвестиційного проекту із значними інвестиціями протягом звітного (податкового) періоду платник податку – інвестор із значними інвестиціями зобов’язаний протягом 20 календарних днів з дати внесення відповідної інформації до реєстру інвестиційних проектів із значними інвестиціями подати уточнюючу податкову декларацію за такий звітний (податковий) період, в якій збільшити податкові зобов’язання із сплати плати за землю за період починаючи з календарного місяця, в якому досягнуто загального обсягу державної підтримки інвестиційного проекту із значними інвестиціями.
При цьому до дати внесення змін до договорів оренди земельних ділянок, що використовуються в рамках реалізації інвестиційних проектів із значними інвестиціями, у зв’язку з досягненням загального обсягу державної підтримки інвестиційного проекту із значними інвестиціями розмір орендної плати для нарахування податкових зобов’язань з орендної плати визначається за правилами, визначеними п. 288.5 ст. 288 ПКУ.
Чи може орган ДПС для оформленням пенсії фізичній особі надати інформацію, що така особа за період перебування на податковому обліку, як ФОП сплачувала податки?
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує.
У переліку адміністративних послуг, за отриманням яких платники можуть звернутися до центру обслуговування платників, наведеному у п. 2.3 розд. ІІ Примірного положення центру обслуговування платників, затвердженого наказом Державної податкової служби України від 30.09.2020 № 537, відсутня послуга щодо видачі органами ДПС довідок про сплату податків для їх подання Пенсійному фонду України при оформленні пенсії.
Продаж алкогольних та тютюнових виробів, електронних сигарет, рідин, що використовуються в електронних сигаретах: які обмеження?
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу, що відповідно до ст. 71 Закону України від 18 червня 2024 року № 3817-ІХ «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, спиртових дистилятів, біоетанолу, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, тютюнової сировини, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального» (далі – Закон № 3817).
Зокрема, забороняється продаж пива (крім безалкогольного), алкогольних, слабоалкогольних напоїв, тютюнових виробів, електронних сигарет, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, пристроїв для споживання тютюнових виробів без їх згоряння:
- особами, які не досягли 18-річного віку;
- особам, які не досягли 18-річного віку.
Забороняється продаж пива (крім безалкогольного), алкогольних, слабоалкогольних напоїв, тютюнових виробів, електронних сигарет та рідин, що використовуються в електронних сигаретах, пристроїв для споживання тютюнових виробів без їх згоряння:
- у приміщеннях та на територіях закладів освіти, закладів охорони здоров’я (крім ресторанів, розміщених на території санаторіїв);
- у приміщеннях спеціалізованих торговельних організацій, що здійснюють торгівлю товарами (продукцією) дитячого асортименту або спортивними товарами (продукцією), а також у відповідних відділах (секціях) універсальних торговельних організацій;
- у закритих спортивних спорудах (крім пива у пластиковій тарі);
- з торгових автоматів;
- на полицях самообслуговування (крім тютюнових виробів у блоках та алкогольних, слабоалкогольних напоїв, вин столових, пива);
- поштучно (для тютюнових виробів, крім сигар);
- з рук, лотків;
- у місцях торгівлі, не визначених для торгівлі такими товарами (продукцією).
Забороняється продаж будь-яких товарів (продукції) дитячого асортименту, що імітують тютюнові вироби, електронні сигарети, пристрої для споживання тютюнових виробів без їх згоряння.
На час проведення масових заходів сільські, селищні, міські ради в межах відповідної адміністративно-територіальної одиниці можуть заборонити або обмежити продаж пива (крім пива у пластиковій тарі), алкогольних, слабоалкогольних напоїв, куріння тютюнових виробів, використання електронних сигарет, пристроїв для споживання тютюнових виробів без їх згоряння.
Якщо у продавця пива (крім безалкогольного), алкогольних, слабоалкогольних напоїв, тютюнових виробів, електронних сигарет, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, пристроїв для споживання тютюнових виробів без їх згоряння або в особи, яка здійснює доставку таких товарів, виникли сумніви щодо досягнення 18-річного віку покупцем, який купує пиво (крім безалкогольного), алкогольні, слабоалкогольні напої, тютюнові вироби, електронні сигарети, рідини, що використовуються в електронних сигаретах, пристрої для споживання тютюнових виробів без їх згоряння, такий продавець чи особа, яка здійснює доставку, зобов’язані звернутися до покупця з вимогою пред’явити паспорт громадянина України або паспорт громадянина України для виїзду за кордон, або посвідчення водія, або інший документ, що підтверджує його вік, або їх електронні копії, зокрема з використанням мобільного додатка Порталу Дія (Дія).
У разі відмови покупця надати один із документів, передбачених ст. 71 Закону № 3817, продаж чи передання такій особі пива (крім безалкогольного), алкогольних, слабоалкогольних напоїв, тютюнових виробів, електронних сигарет, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, пристроїв для споживання тютюнових виробів без їх згоряння забороняється.
Продаж алкогольних напоїв на розлив для споживання на місці дозволяється виключно ліцензіатам, що мають статус суб’єкта господарювання громадського харчування, за наявності у них ліцензій на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями.
Продаж вин з додаванням спирту (виноматеріалів оброблених) виноградних власного виробництва ординарних та марочних на розлив з тари місткістю від 50 літрів до 600 літрів дозволяється суб’єктам господарювання первинного та змішаного виноробства виключно за місцем виробництва, яке внесено до Єдиного реєстру ліцензіатів з виробництва та обігу спирту етилового, спиртових дистилятів, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, тютюнової сировини та рідин, що використовуються в електронних сигаретах. Річний обсяг продажу вин (виноматеріалів оброблених) на розлив такими суб’єктами господарювання не може перевищувати 20 відс. річного обсягу вироблених виноматеріалів.
Відсутність ліцензії у платника акцизного податку: чи є підстава для відмови в реєстрації акцизної накладної?
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу, що відповідно до ст. 28 Закону України від 18 червня 2024 року № 3817-IX «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, спиртових дистилятів, біоетанолу, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, тютюнової сировини, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального» (далі – Закон № 3817) оптова торгівля пальним здійснюється суб’єктом господарювання за наявності ліцензії на право оптової торгівлі пальним.
Роздрібна торгівля пальним здійснюється суб’єктом господарювання за наявності ліцензії на право роздрібної торгівлі пальним.
Суб’єкти господарювання отримують ліцензію на право роздрібної торгівлі пальним на кожне місце роздрібної торгівлі пальним.
Згідно з ст. 28 Закону № 3817 зберігання пального здійснюється суб’єктами господарювання за наявності ліцензії на право зберігання пального або на право зберігання пального виключно для потреб власного споживання та/або промислової переробки.
Суб’єкти господарювання отримують ліцензію на право зберігання пального, на право зберігання пального виключно для потреб власного споживання та/або промислової переробки на кожне місце зберігання пального.
Суб’єкт господарювання має право зберігати власне пальне та пальне, що належить іншому суб’єкту господарювання, без отримання ліцензії на право зберігання пального в місцях виробництва пального або місцях оптової торгівлі пальним чи місцях роздрібної торгівлі пальним, на які отримано відповідну ліцензію.
Крім того, ліцензія на право зберігання пального не отримується на місця зберігання пального, що використовуються:
- підприємствами, установами та організаціями, які повністю утримуються за рахунок коштів державного або місцевого бюджету;
- підприємствами, установами та організаціями системи державного резерву;
- суб’єктами господарювання для зберігання пального для власних виробничо-технологічних потреб, яке використовується виключно на нафто- та газовидобувних майданчиках, бурових платформах і не реалізується в місцях оптової або роздрібної торгівлі.
Отже, у разі відсутності у суб’єкта господарювання, який реалізує пальне, ліцензії на право здійснення оптової або роздрібної торгівлі пальним або зберігання пального, у реєстрації акцизної накладної на реалізацію пального, такому суб’єкту господарювання, буде відмовлено.
У разі відсутності у суб’єкта господарювання – отримувача пального – неплатника акцизного податку (за виключенням підприємств, установ та організацій, які повністю утримуються за рахунок коштів державного або місцевого бюджету та підприємств, установ та організацій системи державного резерву), ліцензії на зберігання пального, у реєстрації акцизної накладної на реалізацію пального, такому суб’єкту господарювання, буде відмовлено.
Платники Дніпропетровщини спрямували до загального фонду державного бюджету понад 15,2 млн грн частини чистого прибутку
У січні – липні 2024 року до загального фонду державного бюджету від платників Дніпропетровської області надійшло понад 15,2 млн грн частини чистого прибутку.
Нагадуємо, що податковими (звітними) періодами для державних унітарних підприємств та їх об’єднань (які є платниками частини чистого прибутку (доходу)) є календарні: квартал, півріччя, три квартали, рік. Термін подання такими платниками до контролюючих органів Розрахунку, який розраховується наростаючим підсумком за календарні квартал, півріччя, три квартали – 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) періоду та Розрахунку, який розраховується наростаючим підсумком за рік – протягом 60 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) року.
Для господарських товариств з державною часткою у статутному капіталі податковим (звітним) періодом є календарний рік (незалежно від того, чи є вони платниками дивідендів на державну частку або частини чистого прибутку (доходу)) з поданням Розрахунку до 01 липня року, що настає за звітним.
До місцевих бюджетів Дніпропетровщини від юридичних осіб надійшло понад 418,2 млн грн єдиного податку
Впродовж семи місяців 2024 року до місцевих бюджетів Дніпропетровської області від юридичних осіб надійшло понад 418,2 млн грн єдиного податку.
Звертаємо увагу, що юридична особа – платник єдиного податку третьої групи у разі отриманням коштів, які забезпечують виконання зобов’язань за договорами оренди (гарантійних внесків) від орендарів, включає такі суми до складу доходу податкового (звітного) періоду у якому вони були отримані.
При цьому після закінчення дії договору оренди при поверненні гарантійного внеску, у платника єдиного податку не має підстав зменшити свій дохід, оскільки такі суми коштів не є авансом або передоплатою за товари (роботи, послуги).
Понад 631,0 млн грн податку на нерухоме майно отримали з початку року від платників місцеві бюджети Дніпропетровщини
Протягом січня – липня 2024 року до місцевих бюджетів Дніпропетровщини від платників надійшло понад 631,0 млн грн податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки. Як зауважила в. о. начальника Головного управління ДПС у Дніпропетровській області Наталя Федаш, це на 82,5 млн грн, або на 15 відс., більше ніж у відповідному періоді 2023 року.
Очільниця обласної податкової подякувала платникам за своєчасно сплачені податки і збори та нагадала, що на вебпорталі ДПС працює розділ «Онлайн-навчання». У фокусі цього сервісу – інформаційні потреби платників податків. Платники мають можливість отримати корисну інформацію з податкової тематики, навички заповнення податкової звітності та розуміння оптимальних механізмів сплати податків. Функціонування «Онлайн-навчання» є інструментом для підвищення комфортності платників при виконанні податкових обовʼязків та рівня добровільної сплати податків. Структура навчального розділу мобільна та сфокусована на потребах платників податків.
У розділі «Онлайн-навчання», зокрема запроваджено підрозділ «Податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки», в якому платники можуть ознайомитись з корисною інформацією, пов’язаною зі сплатою податку на нерухоме майно.
Оперативна комунікація з територіальними громадами – на часі
Розгляд нагальних питань територіальних громад – в пріоритеті.
Отримуємо багато питань від громад, які впливають на стабільне наповнення місцевих бюджетів.
Щоб оперативно надати роз’яснення на всі запити, спілкуємось у форматі онлайн, проводимо воркшопи та вебінари для підрозділів фінансів Дніпропетровської обласної державної адміністрації та представників усіх територіальних громад регіону.
Сьогодні на воркшопі у фокусі уваги – плата за землю, податок на нерухоме майно, туристичний збір та багато інших кейсів.
Продовжуємо нашу роботу, працюємо на спільну мету – наповнення бюджету!
Ментальне здоров’я – важливе завжди!
У Головному управлінні ДПС у Дніпропетровській області відбулась чергова лекція-тренінг з основ ментального здоров’я для податківців.
Спільно з фахівцями Дніпропетровського обласного інформаційно-аналітичного центру медичної статистики Дніпропетровської обласної ради податківці вчаться різнім вправам для подолання стресу та досягнення внутрішньої рівноваги.
Рухаємось далі!
«Запитай у податківця»: інформаційний податковий тиждень триває
Подія_дня
Четвертий день інформаційного податкового тижня «Запитай у податківця».
На розгляді – питання оподаткування фізичних осіб.
У онлайн форматі з платниками спілкувались заступник начальника Головного управління ДПС у Дніпропетровській області Валерій Леонов, начальник управління інформаційної взаємодії Манушак Осипова, в. о. начальника відділу адміністрування податків і зборів з фізичних осіб управління оподаткування фізичних осіб Олена Охотник.
Топ-5 питань, які були на обговоренні: податкова звітність, системи оподаткування, плата за землю, податок на нерухоме майно та електронні сервіси.
Фінальний день податкового тижня присвячений актуальним питанням оподаткування юридичних осіб.
Чекаємо на запитання!
Дотримання професійної етики – один з найважливіших принципів роботи органів ДПС
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (Кам’янський регіон) нагадує, що під час виконання своїх службових повноважень працівники органів ДФС зобов’язані неухильно додержуватися загальновизнаних етичних норм поведінки: бути ввічливими у стосунках з громадянами та суб’єктами господарювання, будувати свої відносини з ними на основі довіри, поваги, об’єктивності, справедливості, терпимості, законності. Сервіс ДПС України «Пульс» дає змогу платнику повідомляти про неправомірні вчинки або бездіяльність співробітників органів ДПС.
Жодне повідомлення не залишиться без уваги, адже плідна робота сервісу «Пульс» – це шлях до успішної співпраці громадян та бізнесу з органами ДПС.
Номер Контакт-центру ДПС 0800-501-007 (напрямок «5»).
|
|
Відділ комунікацій з громадськістю
управління інформаційної взаємодії
Головного управління ДПС
у Дніпропетровській області
(Кам'янський регіон)
