Інформують податківці
Комунікаційна податкова платформа – взаємодія з бізнесом та громадськістю в ефективному форматі
Потребуєте детальних роз’яснень законодавства?
Необхідно оперативно вирішити нагальні питання податкової сфери?
Маєте пропозиції щодо необхідності проведення певних заходів за визначеною тематикою?
Звертайтесь на комунікаційну податкову платформу Головного управління ДПС у Дніпропетровській області.
Звернення від представників бізнесу та громадськості приймаються на електронну скриньку dp.ikc@tax.gov.ua.
За якими цінами реалізуються у роздрібній мережі підакцизні товари, на які встановлюються максимальні роздрібні ціни?
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє, що відповідно до п.п. 14.1.106 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України максимальні роздрібні ціни (далі – МРЦ) – це ціни, встановлені на підакцизні товари (продукцію з урахуванням усіх видів податків (зборів). Акцизний податок з реалізованих суб’єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів не включається до МРЦ.
МРЦ на підакцизні товари (продукцію) встановлюються для тютюнових виробів, тютюну, промислових замінників тютюну та рідин, що використовуються в електронних сигаретах, виробниками або імпортерами товарів (продукції) шляхом декларування таких цін у порядку, встановленому ПКУ. Продаж суб’єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів, на які встановлюються МРЦ, не може здійснюватися за цінами, вищими за МРЦ, збільшені на суму акцизного податку з роздрібної торгівлі підакцизних товарів.
Декларація про максимальні роздрібні ціни подається виробником або імпортером підакцизних товарів (продукції) до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, не пізніше ніж 10 та 25 числа місяця (п. 220.4 ст. 220 ПКУ).
Згідно п. 220.11 ст. 220 ПКУ встановлені виробником або імпортером МРЦ на підакцизні товари (продукцію) повинні наноситися на споживчу упаковку таких товарів разом з датою їх виробництва.
За наявності у місці торгівлі тютюновими виробами таких виробів одного найменування, на пачках, коробках та сувенірних коробках яких зазначені різні МРЦ, продаж таких тютюнових виробів здійснюється за цінами, не вищими ніж ті, що зазначені на відповідних пачках, коробках та сувенірних коробках, збільшеними на суму акцизного податку з реалізованих суб’єктами господарювання роздрібної торгівлі тютюнових виробів, тютюну та промислових замінників тютюну (п. 221.3 ст. 221 ПКУ).
Відповідно до ст. 73 Закону України від 18 червня 2024 року № 3817-IX «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, спиртових дистилятів, біоетанолу, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, тютюнової сировини, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального», до суб’єктів господарювання за вчинені правопорушення застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафу в таких розмірах, зокрема, у разі роздрібної торгівлі тютюновими виробами, тютюном, промисловими замінниками тютюну, рідинами, що використовуються в електронних сигаретах, за цінами, вищими за МРЦ на такі товари (продукцію), зазначені на відповідних пачках, коробках чи сувенірних коробках тютюнових виробів, ємностях або упаковках рідин, що використовуються в електронних сигаретах, збільшені на суму акцизного податку з роздрібної торгівлі підакцизними товарами (продукцією), – 100 відс. вартості таких тютюнових виробів, тютюну, промислових замінників тютюну, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, але не менше 2 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного (податкового) року.
Отже, у роздрібний мережі тютюнові вироби, тютюн, промислові замінники тютюну та рідини, що використовуються в електронних сигаретах, реалізуються за цінами, не вищими за МРЦ, що зазначені на відповідних пачках, збільшеними на суму акцизного податку з роздрібної торгівлі підакцизних товарів.
Подання уточнюючої звітності, що зменшує/збільшує податкове зобов’язання звітної податкової декларації до граничного терміну його сплати: яку суму необхідно сплатити?
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що відповідно до п. 54.1 ст. 54 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов’язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені ПКУ. Така сума грошового зобов’язання та/або пені вважається узгодженою.
Платник податків зобов’язаний самостійно сплатити суму податкового зобов’язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого ПКУ для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених ПКУ (п. 57.1 ст. 57 ПКУ).
Пунктом 50.1 ст. 50 ПКУ передбачено, що у разі якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених ст. 102 ПКУ) платник податків самостійно виявляє помилки, що містяться у раніше поданій ним податковій декларації (крім обмежень, визначених ст. 50 ПКУ), він зобов’язаний надіслати уточнюючий розрахунок до такої податкової декларації за формою чинного на час подання уточнюючого розрахунку.
Платник податків, який самостійно (у тому числі за результатами електронної перевірки) виявляє факт заниження податкового зобов’язання минулих податкових періодів, зобов’язаний, за винятком випадків, установлених п. 50.2 ст. 50 ПКУ, зокрема надіслати уточнюючий розрахунок і сплатити суму недоплати та штраф у розмірі трьох відсотків від такої суми до подання такого уточнюючого розрахунку.
Цей штраф не застосовується у разі подання уточнюючого розрахунку до податкової декларації з податку на прибуток підприємств за попередній податковий (звітний) рік з метою здійснення самостійного коригування відповідно до ст. 39 ПКУ або при визначенні бази оподаткування відповідно до п.п. 141.9 1.3 п. 141.9 1 ст. 141 ПКУ у разі здійснення контрольованих операцій, якщо їх умови не відповідають принципу «витягнутої руки», у строк не пізніше 01 жовтня року, наступного за звітним.
Також, у разі самостійного виправлення платником податків з дотриманням порядку, вимог та обмежень, визначених ст. 50 ПКУ, помилок, що призвели до заниження податкового зобов’язання, такий платник звільняється від нарахування та сплати штрафних санкцій, та пені передбачених п. 50.1 ст. 50 ПКУ, зазначене звільнення діє для платників податків тимчасово, на період з 01 серпня 2023 року до припинення або скасування воєнного стану на території України, введеного Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року № 64/2022, затвердженим Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року № 2102-IX (п.п. 69.38 п. 69 підрозд. 10 розд. XX ПКУ).
Порядок ведення податковими органами оперативного обліку податків, зборів, платежів та єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, затверджено наказом Міністерства фінансів України від 12.01.2021 № 5 (далі – Порядок № 5).
Підпунктом 2 п. 4 розд. IV Порядку № 5 встановлено, що дані Документів звітності зі статусом «Повністю введено», поданих платниками у законодавчо встановлені терміни для такого подання, а також поданих з порушенням термінів подання, але до настання граничного строку сплати грошового зобов’язання за такими Документами звітності, відображається в Інтегровані картці платника (далі – ІКП) датою, що відповідає даті граничного терміну сплати грошових зобов’язань за такими Документами звітності.
Дані Документів звітності зі статусом «Повністю введено», поданих платниками, зокрема дані уточнюючих Документів звітності, відображаються в ІКП датою подання таких Документів звітності до податкового органу, якщо інше не визначено в алгоритмі відображення (рознесення) даних первинних показників в ІКП для форми Документа звітності. При цьому за уточнюючими Документами звітності в ІКП відображається різниця між грошовим зобов’язанням, зазначеним у поданому раніше Документі звітності, та грошовим зобов’язанням, розрахованим з урахуванням виявлених платником помилок, штрафу та пені (у разі заниження грошового зобов’язання), визначені самостійно платником, якщо інше не передбачено формою Документа звітності.
Таким чином, якщо платником податків, самостійно виявлено помилку у раніше поданій ним податковій звітності, граничний строк сплати по якій не настав, в зв’язку з чим платником податків подано уточнюючу звітність, показники якої передбачають зменшення (збільшення) суми податкових зобов’язань, такий платник повинен сплатити до бюджету суму податкових зобов’язань за звітний податковий період з урахуванням поданої уточнюючої звітності, в тому числі:
- у разі зменшення суми податкових зобов’язань – не пізніше граничного строку сплати по нарахованих податкових зобов’язаннях;
- в частині збільшення суми податкових зобов’язань по уточнюючій звітності – до подання уточнюючого документу звітності (з урахуванням штрафних санкцій, визначених в цій звітності);
- податкові зобов’язання, визначені у звітній (новій звітній) податковій декларації за відповідний звітний період, сплачуються платником не пізніше граничних термінів сплати, встановлених п. 57.1 ст. 57 ПКУ.
У випадку, якщо платником податку на додану вартість (далі – ПДВ) подано уточнюючий розрахунок на зменшення податкових зобов’язань з ПДВ до настання граничного терміну сплати, не сплачених до бюджету, які обліковується Казначейством до виконання в повному обсязі, платнику ПДВ необхідно заповнити рядок 18.2 уточнюючого розрахунку для включення такої суми до коригуючого реєстру.
Земельна ділянка перебуває у спільній власності (спільній частковій власності) кількох юридичних осіб: як обчислюється земельний податок?
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що згідно з п. 286.2 ст. 286 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) платники плати за землю (крім фізичних осіб) самостійно обчислюють суму плати за землю щороку станом на 01 січня і не пізніше 20 лютого поточного року подають до відповідного контролюючого органу за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою у порядку, передбаченому ст. 46 ПКУ, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями. Подання такої декларації звільняє від обов’язку подання щомісячних декларацій. При поданні першої декларації (фактичного початку діяльності як платника плати за землю) разом з нею подається витяг із технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки, а надалі такий витяг подається у разі затвердження нової нормативної грошової оцінки землі.
Пунктом 286.1 ст. 286 ПКУ встановлено, що підставою для нарахування земельного податку є:
а) дані державного земельного кадастру;
б) дані Державного реєстру речових прав на нерухоме майно;
в) дані державних актів, якими посвідчено право власності або право постійного користування земельною ділянкою (державні акти на землю);
г) дані сертифікатів на право на земельні частки (паї);
ґ) рішення органу місцевого самоврядування про виділення земельних ділянок у натурі (на місцевості) власникам земельних часток (паїв);
д) дані інших правовстановлюючих документів, якими посвідчується право власності або право користування земельною ділянкою, право на земельні частки (паї);
е) дані Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією, визначеного у встановленому Кабінетом Міністрів України порядку.
Відповідно до п.п. 2 п. 286.6 ст. 286 ПКУ за земельну ділянку, на якій розташована будівля, що перебуває у спільній власності, зокрема, кількох юридичних, податок нараховується з урахуванням прибудинкової території кожному з таких осіб пропорційно належній частці кожної особи – якщо будівля перебуває у спільній частковій власності.
Згідно із п. «а» ст. 80 Земельного кодексу України від 25 жовтня 2001 року № 2768-III (із змінами) (далі – ЗКУ) суб’єктами права приватної власності на землю є, зокрема, юридичні особи.
Земельна ділянка може знаходитись у спільній власності з визначенням частки кожного з учасників спільної власності (спільна часткова власність) або без визначення часток учасників спільної власності (спільна сумісна власність) (частина перша ст. 86 ЗКУ).
Таким чином, юридичні особи – співвласники земельної ділянки, яка перебуває у їх спільній власності (спільній частковій власності) самостійно обчислюють земельний податок пропорційно частці належній кожній з них.
Чи передбачена відповідальність до ФОПа за несплату (неперерахування) єдиного внеску?
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє.
Відповідно до п. 4 частини першої ст. 4 Закону України від 08 липня 2010 року № 2464-VІ «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» із змінами та доповненнями (далі – Закон № 2464) платниками єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – єдиний внесок) є фізичні особи – підприємці, у тому числі ті, які обрали спрощену систему оподаткування (крім електронних резидентів (е-резидентів).
Фізичні особи – підприємці, у тому числі ті, які обрали спрощену систему оподаткування (крім електронних резидентів (е-резидентів) , сплачують єдиний внесок, нарахований за календарний квартал, до 20 числа місяця, що настає за кварталом, за який сплачується єдиний внесок (абзац третій частини восьмої ст. 9 Закону № 2464). Тобто граничний термін сплати єдиного внеску для таких платників – 19 число місяця, що настає за кварталом, за який сплачується єдиний внесок.
Згідно з п. 6 розд. ІV Інструкції про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 20.04.2015 № 449 із змінами та доповненнями (далі – Інструкція № 449) у разі якщо останній день строків сплати єдиного внеску припадає на вихідний, святковий або неробочий день, останнім днем таких строків сплати єдиного внеску вважається перший робочий день, що настає за вихідним, святковим або неробочим днем (п. 6 розд. ІV Інструкції № 449).
Єдиний внесок підлягає сплаті незалежно від фінансового стану платника (частина дванадцята ст. 9 Закону № 2464).
Підпунктом 2 п. 2 розд. VІІ Інструкції № 449 визначено, що за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску на платників, які допустили зазначене порушення у період:
- до 01 січня 2015 року, накладається штраф у розмірі 10 відс. своєчасно не сплачених сум;
- починаючи з 01 січня 2015 року та надалі, накладається штраф у розмірі 20 відс. своєчасно не сплачених сум.
На суму недоїмки нараховується пеня з розрахунку 0,1 відс. суми недоплати за кожний день прострочення платежу. Нарахування пені, передбаченої Законом № 2464, починається з першого календарного дня, що настає за днем закінчення строку внесення відповідного платежу, до дня його фактичної сплати (перерахування) включно (частини десята та тринадцята ст. 25 Закону № 2464).
Крім того, згідно зі ст. 165 прим.1 Кодексу України про адміністративні правопорушення від 07 грудня 1984 року № 8073-Х із змінами та доповненнями несплата або несвоєчасна сплата єдиного внеску, зокрема, фізичними особами – підприємцями у сумі:
- що не перевищує трьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, тягне за собою накладення штрафу від сорока до вісімдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян;
- понад трьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян тягне за собою накладення штрафу від вісімдесяти до ста двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Повторне за рік вчинення таких дій – тягне за собою накладення штрафу від ста п’ятдесяти до трьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
За якими кодами бюджетної класифікації сплачується рентна плата за спеціальне використання води?
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу, що наказом Міністерства фінансів України від 14.01.2011 № 11 «Про бюджетну класифікацію» зі змінами та доповненнями визначено класифікацію доходів бюджету, згідно з якою встановлено коди та найменування податків та зборів. Зокрема, для сплати рентної плати за спеціальне використання води визначено код бюджетної класифікації 13020000, а саме:
13020100 – рентна плата за спеціальне використання води (крім рентної плати за спеціальне використання води водних об’єктів місцевого значення);
13020200 – рентна плата за спеціальне використання води водних об’єктів місцевого значення;
13020300 – рентна плата за спеціальне використання води без її вилучення з водних об’єктів для потреб гідроенергетики;
13020400 – надходження рентної плати за спеціальне використання води від підприємств житлово-комунального господарства;
13020500 – надходження сум реструктурованої заборгованості зі сплати рентної плати за спеціальне використання води;
13020600 – рентна плата за спеціальне використання води в частині використання поверхневих вод для потреб водного транспорту (крім стоянкових і службово-допоміжного флотів).
Разом з тим, згідно з Довідником відповідності символу звітності коду класифікації доходів бюджету, затвердженим наказом Державної казначейської служби України від 28.11.2019 № 336 із змінами та доповненнями, код класифікації доходів бюджету передбачає такі позиції:
13020401 – надходження рентної плати за спеціальне використання води від підприємств житлово-комунального господарства (за платежами, що розподіляються між державним та місцевими бюджетами;
13020501 – надходження сум реструктурованої заборгованості зі сплати рентної плати за спеціальне використання води (за платежами, що розподіляються між державним та місцевими бюджетами).
Отримати інформацію стосовно банківських реквізитів для сплати рентної плати за спеціальне використання води платники мають можливість в меню «Стан розрахунків з бюджетом» приватної частини Електронного кабінету. При зверненні до зазначеного меню відображається зведена інформація станом на момент звернення, що містить інформацію по кожному виду платежу, зокрема, бюджетний рахунок на поточну дату.
Робота у приватній частині Електронного кабінету здійснюється з використанням кваліфікованого електронного підпису, отриманого у будь-якого Кваліфікованого надавача електронних довірчих послуг. Вхід до Електронного кабінету здійснюється за адресою: http://cabinet.tax.gov.ua, а також через офіційний вебпортал ДПС.
Також інформація про реквізити рахунків, відкритих в органах Казначейства в розрізі адміністративно-територіальних одиниць України, оприлюднена на офіційному вебпорталі ДПС в рубриці Головна/Рахунки для сплати платежів (https://tax.gov.ua/rahunki-dlya-splati-platejiv/).
Поряд з цим, платники рентної плати за спеціальне використання води для отримання банківських реквізитів з метою сплати рентної плати за спеціальне використання води можуть звернутися до органу ДПС за місцем взяття на облік платником рентної плати за спеціальне використання води.
Який термін сплати єдиного внеску роботодавцями?
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що відповідно до п. 1 частини першої ст. 4 Закону України від 08 липня 2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» із змінами та доповненнями (далі – Закон № 2464) роботодавці:
- підприємства, установи та організації, інші юридичні особи, утворені відповідно до законодавства України, незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, чи за цивільно-правовими договорами (крім цивільно-правового договору, укладеного з фізичною особою – підприємцем, якщо виконувані роботи (надавані послуги) відповідають видам діяльності, відповідно до відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань (далі – ЄДР)), у тому числі філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи зазначених підприємств, установ і організацій, інших юридичних осіб, які мають окремий баланс і самостійно ведуть розрахунки із застрахованими особами (абзац другий п. 1 частини першої ст. 4 Закону № 2464);
- фізичні особи – підприємці, зокрема ті, які використовують працю інших осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством про працю, чи за цивільно-правовим договором (крім цивільно-правового договору, укладеного з фізичною особою – підприємцем, якщо виконувані роботи (надавані послуги) відповідають видам діяльності, відповідно до відомостей з ЄДР) (абзац третій п. 1 частини першої ст. 4 Закону № 2464);
- фізичні особи, які забезпечують себе роботою самостійно, та фізичні особи, які використовують працю інших осіб на умовах трудового договору (контракту) (абзац четвертий п. 1 частини першої ст. 4 Закону № 2464);
- філії, представництва, інші відокремлені підрозділи підприємств, установ та організацій (у тому числі міжнародні), утворені відповідно до законодавства України, які мають окремий баланс і самостійно здійснюють розрахунки із застрахованими особами (абзац п’ятий п. 1 частини першої ст. 4 Закону № 2464);
- дипломатичні представництва і консульські установи іноземних держав, філії, представництва та інші відокремлені підрозділи іноземних підприємств, установ та організацій (у тому числі міжнародні), розташовані на території України (абзац шостий п. 1 частини першої ст. 4 Закону № 2464);
- підприємства, установи, організації, фізичні особи, які використовують найману працю, військові частини та органи, які виплачують грошове забезпечення, допомогу по тимчасовій непрацездатності, допомогу у зв’язку з вагітністю та пологами, допомогу, надбавку або компенсацію відповідно до законодавства для осіб зазначених у абзацах восьмому – чотирнадцятому п. 1 частини першої ст. 4 Закону № 2464 (абзац сьомий п. 1 частини першої ст. 4 Закону № 2464);
- інвестор (оператор) за угодою про розподіл продукції (у тому числі постійне представництво інвестора-нерезидента), що використовує працю фізичних осіб, найнятих на роботу в Україні на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, чи за цивільно-правовими договорами (крім цивільно-правового договору, укладеного з фізичною особою – підприємцем в Україні, якщо виконувані роботи (надавані послуги) відповідають видам діяльності, зазначеним у витягу з ЄДР) (абзац п’ятнадцятий п. 1 частини першої ст. 4 Закону № 2464).
Абзацом першим частини восьмої ст. 9 Закону № 2464 встановлено, що платники єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – єдиний внесок), крім платників, зазначених у пп. 4, 5 та 5 прим. 1 частини першої ст. 4 Закону № 2464, зобов’язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний місяць, не пізніше 20 числа наступного місяця, крім гірничих підприємств, які зобов’язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний місяць, не пізніше 28 числа наступного місяця.
Разом з тим платники, зазначені у п. 1 частини першої ст. 4 Закону № 2464, під час кожної виплати заробітної плати (доходу, грошового забезпечення), на суми якої (якого) нараховується єдиний внесок, одночасно з видачею зазначених сум зобов’язані сплачувати нарахований на ці виплати єдиний внесок у розмірі, встановленому для таких платників (авансові платежі). Винятком є випадки, якщо внесок, нарахований на ці виплати, вже сплачений у строки, встановлені абзацом першим частини восьмої ст. 9 Закону № 2464, або за результатами звірення платника з податковим органом за платником визнана переплата єдиного внеску, сума якої перевищує суму внеску, що підлягає сплаті, або дорівнює їй. Кошти перераховуються одночасно з отриманням (перерахуванням) коштів на оплату праці (виплату доходу, грошового забезпечення), у тому числі в безготівковій чи натуральній формі. При цьому фактичним отриманням (перерахуванням) коштів на оплату праці (виплату доходу, грошового забезпечення) вважається отримання відповідних сум готівкою, зарахування на рахунок одержувача, перерахування за дорученням одержувача на будь-які цілі, отримання товарів (послуг) або будь-яких інших матеріальних цінностей у рахунок зазначених виплат, фактичне здійснення з таких виплат відрахувань згідно із законодавством або виконавчими документами чи будь-яких інших відрахувань (абзац другий частини восьмої ст. 9 Закону № 2464).
Згідно з п. 6 розд. IV Інструкції про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, затвердженої, наказом Міністерства фінансів України від 20.04.2015 № 449 із змінами та доповненнями, у разі якщо останній день строків сплати єдиного внеску припадає на вихідний або святковий день, останнім днем таких строків сплати єдиного внеску вважається перший робочий день, що настає за вихідним, святковим або неробочим днем.
В якому розмірі застосовуються штрафні (фінансові) санкції (штрафи) за порушення податкового законодавства визначені главою 11 «Відповідальність» ПКУ, якщо їх розмір змінився протягом року?
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу на наступне.
Фінансова відповідальність за вчинення платником податків податкових правопорушень визначена главою 11 розд. II «Відповідальність» Податкового кодексу України (далі – ПКУ).
Згідно з п. 109.1 ст. 109 ПКУ податковим правопорушенням є протиправне, винне (у випадках, прямо передбачених ПКУ) діяння (дія чи бездіяльність) платника податку (в тому числі осіб, прирівняних до нього), контролюючих органів та/або їх посадових (службових) осіб, інших суб’єктів у випадках, прямо передбачених ПКУ.
Діяння вважаються вчиненими умисно, якщо існують доведені контролюючим органом обставини, які свідчать, що платник податків удавано, цілеспрямовано створив умови, які не можуть мати іншої мети, крім як невиконання або неналежне виконання вимог, установлених ПКУ та іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.
Порушення податкового законодавства та порушень вимог, встановлених іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, тягне за собою відповідальність, передбачену ПКУ та іншими законами України (п. 109.2 ст. 109 ПКУ).
Відповідно до абзацу першого п. 111.2 ст. 111 ПКУ фінансова відповідальність за порушення законів з питань оподаткування та іншого законодавства встановлюється та застосовується згідно з ПКУ та іншими законами. Фінансова відповідальність, що встановлюється згідно з ПКУ, застосовується у вигляді штрафних (фінансових) санкцій (штрафів).
Пунктом 11 підрозд. 10 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ встановлено, що штрафні (фінансові) санкції (штрафи) застосовуються у розмірах, передбачених законом, чинним на день прийняття рішень щодо застосування таких штрафних (фінансових) санкцій.
ФОПи спрямували до місцевих бюджетів Дніпропетровщини понад 2,8 млрд грн єдиного податку
Упродовж січня – липня поточного року до місцевих бюджетів Дніпропетровщини від фізичних осіб – підприємців (ФОП) надійшло понад 2,8 млрд грн єдиного податку. Надходження збільшились у порівнянні з відповідним періодом 2023 року на понад 1,0 млрд грн, або майже на 58 відсотків.
Нагадуємо, що суб’єкт господарювання може заявити про обрання спрощеної системи оподаткування під час державної реєстрації створення юридичної особи або державної реєстрації фізичної особи – підприємця, державної реєстрації змін до відомостей про юридичну особу або про фізичну особу – підприємця, що містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань. Відповідна заява або відомості передаються до контролюючих органів у порядку, встановленому Законом України від 15 травня 2003 року № 755-ІV «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань» (із змінами).
Частина чистого прибутку: від платників до місцевих бюджетів Дніпропетровщини надійшло понад 7,6 млн гривень
Протягом січня – липня 2024 року до місцевих бюджетів Дніпропетровської області надійшло понад 7,6 млн грн частини чистого прибутку, що порівняно з січнем – липнем 2023 року на 243,6 тис. грн, або на 3,3 відс. більше.
Звертаємо увагу, що податковими (звітними) періодами для державних унітарних підприємств та їх об’єднань (які є платниками частини чистого прибутку (доходу)) є календарні: квартал, півріччя, три квартали, рік. Термін подання такими платниками до контролюючих органів Розрахунку частини чистого прибутку (доходу), дивідендів на державну частку (далі – Розрахунок), який розраховується наростаючим підсумком за календарні квартал, півріччя, три квартали – 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) періоду та Розрахунку, який розраховується наростаючим підсумком за рік – протягом 60 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) року (підпункти 49.18.2, 49.18.6 п. 49.18 ст. 49 Податкового кодексу України).
Для господарських товариств з державною часткою у статутному капіталі податковим (звітним) періодом є календарний рік (незалежно від того, чи є вони платниками дивідендів на державну частку або частини чистого прибутку (доходу)) з поданням Розрахунку до 01 липня року, що настає за звітним.
Понад 12,7 млрд грн ПДФО отримали місцеві бюджети Дніпропетровщини від платників
З початку 2024 року до місцевих бюджетів Дніпропетровщини від платників надійшло понад 12,7 млрд грн податку на доходи фізичних осіб (ПДФО), що на понад 1,9 млрд грн, або на 18,1 відс., більше ніж у січні – липні 2023 року. Про це повідомила в. о. начальника Головного управління ДПС у Дніпропетровській області Наталя Федаш.
«Збільшення надходжень до місцевих бюджетів є одним з головних напрямків роботи податкової служби регіону. Представники бізнесу, які працюють в законодавчому полі, створюють успішну і заможну громаду, а отже і країну. Це вимагає консолідації зусиль на всіх рівнях. Тому податкова служба на постійній основі взаємодіє з територіальними громадами» – підкреслила Наталя Федаш.
Податковий календар на 29 серпня 2024 року
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (Кам’янський регіон) повідомляє, що
29 серпня 2024 року, четвер, останній день подання
податкової декларації з податку на прибуток підприємств виробниками сільськогосподарської продукції за період з 01.07.2023 по 30.06.2024.
Право на податкову знижку
У пресцентрі інформаційного агентства «МІСТ-ДНІПРО» у форматі Zoom відбулась пресконференція за участі заступника начальника відділу адміністрування податку на доходи фізичних осіб управління оподаткування фізичних осіб Головного управління ДПС у Дніпропетровській області Анжеліки Куликової на тему «Право на податкову знижку».
Податкова знижка – це можливість громадянина повернути частину сплаченого податку на доходи за певні послуги, які були здійснені протягом звітного року. Витрати мають підтверджуватися платіжними та розрахунковими документами, зокрема квитанціями, фіскальними або товарними чеками, що ідентифікують продавця послуг і особу, яка звертається за податковою знижкою, а також копіями договорів за їх наявності, в яких обов’язково відображається вартість таких послуг і строк оплати за такі послуги.
Податкова знижка надається, якщо у фізичної особи протягом звітного року були втрати на:
- навчання,
- отримання доступного житла за державними програмами,
- оплату допоміжних репродуктивних технологій,
- відсотки за іпотечним кредитом,
- внески на благодійність,
- страхові платежі (внесків, премій) за договорами довгострокового страхування життя,
- пенсійні внески в рамках недержавного пенсійного забезпечення
- тощо.
Хто може отримати податкову знижку:
Громадяни України, які офіційно працюють, а отже є платниками податку на доходи фізичних осіб, і мають реєстраційний номер облікової картки платника податків (РНОКПП) або довідку про присвоєння ідентифікаційного номера платника податків (що надавались раніше), а саме:
- Той, хто сплачує за своє навчання (наприклад, якщо студент офіційно працює та сплачує податки).
- Найближчі родичі: батько, мати, чоловік, дружина, діти, в тому числі усиновлені. Таким чином, чоловік може отримати податкову знижку за оплату навчання дружини, або мама – за навчання сина.
Дідусь або бабуся, тітка, племінник не мають права на податкову знижку. Цей нюанс слід враховувати при укладанні договору на навчання та заповненні платіжних документів.
Приватний підприємець отримати податкову знижку також не може. Це визначено, зокрема, підпунктом 14.1.170 статті 14 Податкового кодексу України.
Проте, фізична особа-підприємець має право на податкову знижку виключно як фізична особа у разі, якщо є найманим працівником та отримує доходи у вигляді заробітної плати та/або дивідендів по акціях, емітентом яких є юридична особа, що має статус резидента Дія Сіті.
Таким чином, ще раз звертаємо увагу, що отримати податкову знижку може лише фізична особа, яка отримує офіційно заробітну плату і сплачує з неї податок на доходи за ставкою 18%.
Як надається податкова знижка:
Основні документи, необхідні для оформлення податкової знижки:
· копія паспорта;
· довідка про присвоєння реєстраційного номера облікової картки платника податку;
· довідка про заробітну плату та/або дивідендів по акціях, емітентом яких є юридична особа, що має статус резидента Дія Сіті, нараховану протягом звітного року, утриманий податок на доходи та військовий збір та податкову соціальну пільгу (у разі наявності);
· копії документів, що підтверджують сплату (квитанції, платіжні доручення тощо);
· документ, що підтверджує ступінь споріднення (свідоцтво про народження, свідоцтво про шлюб), якщо витрати здійснено на користь члена сім’ї;
· копії договорів про надання послуг (за їх наявності)
Копії зазначених документів надаються разом з податковою декларацією, а оригінали цих документів не надсилаються контролюючому органу, але підлягають зберіганню платником податку.
Порядок розрахунку податкової знижки:
- у разі отримання тільки заробітної плати протягом звітного періоду:
Податкова знижка = ПДФО – (Заробітна плата – Витрати)* 18%;
- у разі отримання заробітної плати та/або дивідендів по акціях, емітентом яких є юридична особа, що має статус резидента Дія Сіті:
Визначаються частки (у відсотках) доходів, оподаткованих за різними ставками ПДФО, в загальній сумі річного загального оподатковуваного доходу;
Податкова знижка 18% = ПДФО – (Заробітна плата – Витрати)* 18%;
Податкова знижка 5%= ПДФО – (Заробітна плата – Витрати)* 5%;
Податкова знижка = Податкова знижка 18% + Податкова знижка 5%.
Загальна сума податкової знижки, нарахована платнику податку в звітному податковому році, не може перевищувати суми річного загального оподатковуваного доходу платника податку, нарахованого як заробітна плата.
Податкова знижка надається у поточному році за наслідками попереднього звітного податкового року до Державної податкової інспекції за місцем реєстрації.
Якщо платник податку до кінця податкового року, наступного за звітним, не скористався правом на нарахування податкової знижки за наслідками звітного податкового року, таке право на наступні податкові роки не переноситься (підпункт 166.4.3. статті 166 Податкового кодексу України).
Тобто, щоб отримати податкову знижку за навчання за 2022 рік, включно до 31 грудня 2023 року ви маєте подати декларацію за витрати за 2022 рік, і держава компенсує вам частину витрат. Якщо ви подасте у 2024 році декларацію на податкову знижку на навчання за 2022 рік, Ви вже не маєте права її отримати.
Сума, що має бути повернута платнику податку як знижка на навчання, зараховується на його банківський рахунок, відкритий у будь-якому комерційному банку, або надсилається поштовим переказом на адресу, зазначену в декларації, протягом 60 календарних днів після надходження такої податкової декларації (підпункт 179.8. статті 179 Податкового кодексу України).
Декларацію про майновий стан і доходи громадяни можуть подати в один із таких способів:
- особисто або уповноваженою на це особою;
- поштою з повідомленням про вручення;
засобами електронного зв’язку в електронній формі, скориставшись сервісом «Електронний кабінет».
Комунікаційна податкова платформа: аграріям про особливості нарахування МПЗ
За зверненням фермерського господарства на комунікаційну податкову платформу Головного управління ДПС у Дніпропетровській області проведено онлайн зустріч за участі заступника начальника податкової служби регіону Валерія Леонова.
Обговорили особливості нарахування та сплати мінімального податкового забезпечення платником єдиного податку 4-ї групи за об’єкти оподаткування, які розташовані на території активних бойових дій.
Також податківці акцентували увагу на перевагах електронних сервісів ДПС та мобільного додатку «Моя податкова».
Вчасно отримана платниками інформація – це можливість оперативно вирішувати нагальні питання.
Коментар до Закону України від 18 червня 2024 року № 3813-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо особливостей податкового адміністрування під час воєнного стану для платників податків з високим рівнем добровільного дотримання...
Коментар до Закону України від 18 червня 2024 року № 3813-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо особливостей податкового адміністрування під час воєнного стану для платників податків з високим рівнем добровільного дотримання податкового законодавства» у частині оподаткування податком на прибуток підприємств
Верховна Рада України ухвалила Закон України від 18 червня 2024 року № 3813-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо особливостей податкового адміністрування під час воєнного стану для платників податків з високим рівнем добровільного дотримання податкового законодавства» (далі – Закон).
Редакційні правки окремих положень
Окрім інших, до положень Податкового кодексу України (далі – Кодекс) внесено правки щодо операцій із нерезидентами, які зареєстровані в державах (на територіях), включених до переліку держав (територій), затвердженого Кабінетом Міністрів України відповідно до підпункту 39.2.1.2 підпункту 39.2.1 пункту 39.2 статті 39 цього Кодексу, або які є резидентами цих держав (територій), а також із нерезидентами, організаційно-правова форма яких включена до переліку організаційно-правових форм, затвердженого Кабінетом Міністрів України відповідно до підпункту 39.2.1.21 підпункту 39.2.1 пункту 39.2 статті 39 цього Кодексу, що є суто редакційними.
Такі зміни стосуються положень підпункту 135.2.1.5, підпункту 135.2.1.9.2, підпункту 135.2.1.13 підпункту 135.2.1 пункту 135.2 статті 135, підпункту 140.4.3 пункту 140.4, підпункту 140.5.4, підпункту 140.5.5-1, підпункту 140.5.6 пункту 140.5 статті 140 Кодексу та пов’язані зі змінами, що внесені до статті 39 Кодексу.
Зауважимо, що ці зміни набирають чинності з 01 січня 2025 року.
«Нова» прискорена амортизація
Важливими змінами, які набрали чинності з першого числа місяця, наступного за місяцем опублікування Закону (тобто з 01.08.2024), є запровадження певних особливостей для прискореної амортизації основних засобів на період дії воєнного стану в Україні та до кінця календарного року, в якому воєнний стан буде припинено або скасовано (пункт 431 підрозділу 4 розділу ХХ «Перехідні положення» Кодексу доповнено новими абзацами), зокрема, що вимоги стосовно неперебування їх у використанні не застосовуються до основних засобів, введених в експлуатацію після набрання чинності цього Закону.
Крім того, на період дії воєнного стану в Україні та до кінця календарного року, в якому воєнний стан буде припинено або скасовано, окремим платникам податку на прибуток, а саме: виробникам / постачальникам товарів оборонного призначення за державними контрактами (договорами) з оборонних закупівель, виконавцям робіт та послуг оборонного призначення або підприємствам-співвиконавцям зазначених контрактів (договорів) у розумінні Закону України «Про оборонні закупівлі», надано право застосовувати прискорену амортизацію і до основних засобів, що були у використанні, введених в експлуатацію в період дії воєнного стану в Україні до дати набрання чинності Законом.
Такі платники податку зобов’язані провести інвентаризацію таких об’єктів основних засобів на перше число податкового (звітного) періоду, у якому прийнято рішення про застосування положень цього пункту. Балансова (залишкова) вартість таких основних засобів, розрахована відповідно до вимог розділу III цього Кодексу на перше число такого податкового (звітного) періоду згідно з проведеною інвентаризацією, підлягає амортизації протягом мінімально допустимих строків прискореної амортизації відповідної групи основних засобів.
До відома
У Законі України «Про оборонні закупівлі» терміни вживаються в такому значенні:
виконавець державного контракту (договору) з оборонних закупівель (далі – виконавець державного контракту (договору)) – суб’єкт господарювання незалежно від організаційно-правової форми та форми власності або іноземний суб’єкт господарювання (інша іноземна юридична особа) чи об’єднання юридичних осіб, з якими укладено державний контракт (договір) за результатами проведення закупівель, визначених цим Законом (пункт 2 частини першої статті 1);
співвиконавці / субпідрядники – суб’єкти господарювання незалежно від їх форми власності, іноземні суб’єкти господарювання, які залучаються виконавцями державних контрактів (договорів) на підставі договорів, у тому числі зовнішньоекономічних договорів (контрактів), до виконання укладених із державним замовником державних контрактів (договорів) (пункт 28
частини першої статті 1);
товари оборонного призначення – озброєння, військова та спеціальна техніка, зброя і боєприпаси, спеціальні комплектувальні вироби для їх виготовлення та експлуатації, матеріали та обладнання, спеціально призначені для їх розроблення, виготовлення або використання, спеціальні технічні засоби, технічні засоби розвідки, засоби технічного та криптографічного захисту інформації, засоби спеціального зв’язку, космічна техніка військового та подвійного призначення, засоби індивідуального захисту (бронежилети всіх класів захисту, протиударні, кулезахисні шоломи, комплекти протиударного захисту тощо), спеціальні засоби (кайданки, кийки, засоби, споряджені речовинами сльозогінної, світлошумової дії тощо), спеціальні (спеціалізовані) транспортні засоби; комп’ютерна, оптична, вимірювальна та інша техніка; спеціальний формений одяг, необхідний для виконання завдань правоохоронними органами, структурними підрозділами органів виконавчої влади, що реалізують державну політику у сферах забезпечення охорони прав і свобод людини, інтересів суспільства і держави, протидії злочинності, підтримання публічної безпеки і порядку, військовими формуваннями з правоохоронними функціями, товари подвійного використання для гарантованого забезпечення потреб безпеки і оборони, розвитку обороноздатності держави та системи національної стійкості, а також будь-які інші товари, які закуповуються державними замовниками, визначеними згідно з пунктом 10 частини першої цієї статті, для гарантованого забезпечення потреб безпеки і оборони (пункт 29 частини першої статті 1).
Питання: підприємство виробляє військову техніку за державним замовленням та придбало для використання у виробництві вживане обладнання (четверта група основних засобів). Які вимоги для застосування підприємством прискореної амортизації такого обладнання, яке було введено в експлуатацію у 2023 році й амортизувалося в податковому обліку відповідно до положень статті 138 Кодексу за неприскореним терміном амортизації?
Відповідь: для цілей застосування прискореної амортизації основних засобів відповідно до положень пункту 431 підрозділу 4 розділу ХХ «Перехідні положення» Кодексу платники податку на прибуток підприємств, які є виробниками / постачальниками товарів оборонного призначення за державними контрактами (договорами) з оборонних закупівель, виконавцями робіт та послуг оборонного призначення або підприємствами-співвиконавцями зазначених контрактів (договорів) у розумінні Закону України «Про оборонні закупівлі», мають враховувати такі вимоги:
для основних засобів четвертої групи (машини та обладнання) і п’ятої групи застосовується мінімально допустимий строк амортизації два роки, для третьої групи (передавальні пристрої) і дев’ятої групи – мінімально допустимий строк амортизації дорівнює п’ять років;
введені в експлуатацію в період дії воєнного стану в Україні;
були у використанні (не застосовується вимога, що вони є новими);
прийнято рішення про застосування прискореної амортизації та проведено інвентаризацію цих об’єктів основних засобів на перше число податкового (звітного) періоду;
балансова (залишкова) вартість таких основних засобів розраховується за результатами проведеної інвентаризації відповідно до вимог розділу III цього Кодексу;
підлягає амортизації протягом мінімально допустимих строків, встановлених пунктом 431 підрозділу 4 розділу ХХ «Перехідні положення» Кодексу для відповідної групи основних засобів, із початку податкового (звітного) періоду, у якому прийнято рішення про застосування положень цього пункту.
Питання: як правильно визначити балансову (залишкову) вартість об’єкта основного засобу для цілей прискореної амортизації, якщо рішення про застосування такої амортизації прийнято 01.08.2024? Чи враховується період експлуатації такого обладнання, за який нараховувалася амортизація у 2023 році відповідно до положень пункту 138.3 статті 138 Кодексу, для нарахування прискореної амортизації згідно з пунктом 431 підрозділу 4 розділу ХХ «Перехідні положення» Кодексу?
Відповідь: щонайперше, платник податку зобов’язаний провести інвентаризацію об’єктів основних засобів на перше число податкового (звітного) періоду, у якому прийнято рішення про застосування прискореної амортизації.
Водночас платник податку під час розрахунку амортизації балансової (залишкової) вартості таких основних засобів, розрахованої відповідно до вимог розділу III цього Кодексу на перше число такого податкового (звітного) періоду (в умовах питання на 01.01.2024), застосовує мінімально допустимі строки амортизації відповідної групи основних засобів, визначені пунктом 431 підрозділу 4 розділу ХХ «Перехідні положення» Кодексу, без урахування строків експлуатації в попередніх звітних періодах.
У разі, якщо таке обладнання введено в експлуатацію у 2024 році – для цілей амортизації враховується вартість такого обладнання, визнана в бухгалтерському обліку, та застосовуються прискорені терміни амортизації, починаючи з місяця, наступного за місяцем, у якому таке обладнання введено в експлуатацію.
Податкова амортизація новозбудованого (придбаного) житла для працівників
Підрозділ 4 розділу ХХ «Перехідні положення» Кодексу доповнено новим 69 пунктом, згідно з яким основні засоби у вигляді житлових будинків (окремих квартир, кімнат тощо), розташованих на території України, придбаних або споруджених платником податку на прибуток підприємств (у тому числі за його замовленням) під час воєнного стану, прирівнюються до таких, що призначені для використання в господарській діяльності платника податку на прибуток підприємств для цілей податкової амортизації, за умови що такі об’єкти придбані або споруджені таким платником у зв’язку з переміщенням підприємства або його працівників, які мають статус внутрішньо переміщених осіб, із територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих, із метою забезпечення житлом працівників такого підприємства та членів їхніх сімей.
Питання: Товариство у зв’язку з проведенням бойових дій на території, де розташовані його виробничі потужності, у 2022 році перемістило їх та працівників, які працювали на цих потужностях, на територію іншого регіону України і продовжує свою господарську діяльність. Чи має право Товариство на податкову амортизацію житлових квартир, придбаних для розміщення своїх працівників, які продовжують працювати на виробництві?
Відповідь: Так, має. Але однією з вимог для застосування такого права Товариством є те, що його працівники, які проживають у цих квартирах, мають статус внутрішньо переміщених осіб.
До відома
У розумінні українського законодавства внутрішньо переміщена особа (ВПО) – це громадянин України, іноземець або особа без громадянства, яка перебуває на території України на законних підставах та має право на постійне проживання в Україні, яку змусили залишити або покинути своє місце проживання у результаті або з метою уникнення негативних наслідків збройного конфлікту, окупації, повсюдних проявів насильства, порушень прав людини та надзвичайних ситуацій природного чи техногенного характеру[1].
Питання: із якого періоду застосовується право на податкову амортизацію основних засобів у вигляді житлових будинків (окремих квартир, кімнат тощо), які платник податку придбав для проживання своїх евакуйованих (переміщених) працівників у 2023 році? Чи можна застосувати це право у 2023 році?
Відповідь: Такий платник визначає податкову амортизацію зазначених об’єктів основних засобів (3 група) відповідно до вимог пункту 138.3 статті 138 Кодексу з мінімально допустимим строком амортизації 20 років, як такі, що призначені для використання в господарській діяльності, починаючи із серпня 2024 року, оскільки положення Закону, що встановлюють зазначені особливості, набирають чинності з 01.08.2024.
[1] Інструкція про порядок виконання норм міжнародного гуманітарного права у Збройних Силах України, затверджена наказом МОУ від 23.03.2017 № 164.
Щодо нарахування та сплати дивідендів на державну частку господарськими товариствами, у статутних капіталах яких є корпоративні права держави, за результатами фінансово-господарської діяльності з управління активами, які були примусово вилучені...
Щодо нарахування та сплати дивідендів на державну частку господарськими товариствами, у статутних капіталах яких є корпоративні права держави, за результатами фінансово-господарської діяльності з управління активами, які були примусово вилучені відповідно до Закону України від 03 березня 2022 року № 2116-ІХ «Про основні засади примусового вилучення в Україні об’єктів права власності Російської Федерації та її резидентів» (зі змінами)
Державна податкова служба України з метою правильного нарахування та сплати дивідендів на державну частку господарськими товариствами, у статутному капіталі яких є акції (частки), що прямо чи опосередковано належать державі, за результатами фінансово-господарської діяльності з управління активами, які були примусово вилучені відповідно до Закону України від 03 березня 2022 року № 2116-ІХ «Про основні засади примусового вилучення в Україні об’єктів права власності Російської Федерації та її резидентів» (зі змінами) (далі – Закон № 2116), повідомляє наступне.
Відповідно до підпункту 191.1.52 пункту 191.1 статті 191 Податкового кодексу України (далі – Кодекс) податкові органи здійснюють контроль за своєчасністю, достовірністю, повнотою нарахування та сплати до бюджету дивідендів на державну частку господарськими товариствами, у статутному капіталі яких є корпоративні права держави, а також господарськими товариствами, 50 і більше відсотків акцій (часток, паїв) яких знаходяться у статутних капіталах господарських товариств, частка держави в яких становить 100 відсотків.
Правові основи управління об’єктами державної власності визначає Закон України від 21 вересня 2006 року № 185-V «Про управління об’єктами державної власності» (зі змінами) (далі – Закон № 185).
Відповідно до пункту 3 частини першої статті 52 Закону № 185 центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері управління об'єктами державної власності, відповідно до покладених на нього завдань у сфері управління об’єктами державної власності, разом з центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, забезпечує формування та реалізацію державної дивідендної політики в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Порядок нарахування та виплати дивідендів господарськими товариствами, у статутному капіталі яких є акції (частки), що прямо чи опосередковано належать державі, встановлено частиною п’ятою статті 11 Закону № 185.
Відповідно до абзацу першого частини п’ятої статті 11 Закону № 185 рішення про розподіл прибутку і збитків, розмір та порядок виплати дивідендів господарських товариств, у статутному капіталі яких є акції (частки), що прямо чи опосередковано належать державі, приймається вищим органом управління таких господарських товариств у порядку, передбаченому законом.
Згідно із абзацом другим частини п’ятої статті 11 Закону № 185 наглядові ради господарських товариств, у статутному капіталі яких 50 і більше відсотків акцій (часток) належать державі, до 15 березня наступного за звітним року відповідно до Державної дивідендної політики, затвердженої Кабінетом Міністрів України, надають акціонеру пропозиції щодо визначення розміру частини чистого прибутку, що спрямовується на виплату дивідендів за результатами фінансово-господарської діяльності товариства у відповідному році.
Загальні збори акціонерів (учасників) господарського товариства, у статутному капіталі якого 50 і більше відсотків акцій (часток) належать державі, затверджують розмір частини чистого прибутку, що спрямовується на виплату дивідендів за результатами фінансово-господарської діяльності товариства у відповідному році, відповідно до Державної дивідендної політики, затвердженої Кабінетом Міністрів України (абзац третій частини п’ятої статті 11 Закону № 185).
Господарські товариства, у статутному капіталі яких 50 і більше відсотків акцій (часток) належать державі, сплачують до державного бюджету дивіденди не пізніше 1 липня року, що настає за звітним. Вимога щодо терміну сплати дивідендів не застосовується у випадках, передбачених абзацом п’ятим частини п’ятої статті 11 Закону № 185, та у разі прийняття Кабінетом Міністрів України рішення про розстрочення платежу із сплати господарськими товариствами, у статутному капіталі яких 50 і більше відсотків акцій (часток) належать державі, дивідендів до державного бюджету (абзац четвертий частини п’ятої статті 11 Закону № 185).
При цьому повідомляємо, що Законом України 09 травня 2024 року № 3706-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо особливостей експорту окремих видів товарів у період дії воєнного стану» доповнено частину п’яту статті 11 Закону № 185 новим абзацом сьомим, яким передбачено, що господарські товариства, у статутному капіталі яких є корпоративні права держави, набуті в результаті примусового відчуження або вилучення майна в умовах правового режиму воєнного стану відповідно до Закону України від 17 травня 2012 року № 4765-VI «Про передачу, примусове відчуження або вилучення майна в умовах правового режиму воєнного чи надзвичайного стану» (зі змінами), та акціонером (учасником) яких є господарське товариство, у статутному капіталі якого 50 і більше відсотків акцій (часток) належать державі, сплачують дивіденди безпосередньо до державного бюджету України у строк не пізніше 1 липня року, що настає за звітним.
Відповідно до частини першої статті 4 Закону № 2116 примусово вилучені відповідно до Закону № 2116 об’єкти права власності російської федерації та її резидентів (крім коштів та корпоративних прав держави у статутних капіталах банків, що перебувають у процедурі ліквідації відповідно до Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», а також державних облігацій України та державних деривативів) за рішенням Кабінету Міністрів України передаються:
1) у господарське відання на тимчасовій основі спеціалізованим державним підприємствам, установам, організаціям та/або господарським товариствам, у статутному капіталі яких більше 50 відсотків акцій (часток) належать державі;
2) в управління суб'єктам господарювання, 50 і більше відсотків акцій (часток) яких належать державі, шляхом укладення договору управління майном у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до частини першої статті 2 Закону України від 10 листопада 2015 року № 772-VIII «Про Національне агентство України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів» (зі змінами) (далі – Закон № 772) Національне агентство України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів (далі – Національне агентство), є центральним органом виконавчої влади із спеціальним статусом, що забезпечує формування та реалізацію державної політики у сфері виявлення та розшуку активів, на які може бути накладено арешт у кримінальному провадженні чи у справі про визнання необґрунтованими активів та їх стягнення в дохід держави, та/або з управління активами, на які накладено арешт у кримінальному провадженні чи у справі про визнання необґрунтованими активів та їх стягнення в дохід держави або які конфісковано у кримінальному провадженні чи стягнено за рішенням суду в дохід держави внаслідок визнання їх необґрунтованими.
Національне агентство є юридичною особою публічного права (частина сьома статті 2 Закону № 772).
Відповідно до договорів управління активами (майном), укладеними між Національним агентством (Установником управління) та суб’єктами господарювання, 50 і більше відсотків акцій (часток) яких належать державі (Управитель), Національним агентством передається в управління Управителям об’єкти права власності російської федерації та її резидентів, примусово вилученні в Україні в межах виконання Закону № 2116.
Враховуючи викладене, суб’єкти господарювання, 50 і більше відсотків акцій (часток) яких належать державі (Управителю), яким Національним агентством було передано в управління об’єкти права власності російської федерації та її резидентів, примусово вилучені в Україні в межах виконання Закону № 2116, зобов’язані сплачувати дивіденди безпосередньо до Державного бюджету України у строк не пізніше 1 липня року, що настає за звітним.
Зазначена позиція була підтверджена Міністерством економіки України та Міністерством фінансів України.
Чи затверджена нормативно-правовим актом форма акта, який складається за результатами фактичної перевірки?
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє.
Абзацами першим – третім п. 86.1 ст. 86 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) визначено, що результати перевірок (крім камеральних та електронних перевірок) оформлюються у формі акта або довідки, які підписуються посадовими особами контролюючого органу та платниками податків або їх законними представниками (у разі наявності). У разі встановлення під час перевірки порушень складається акт. Якщо такі порушення відсутні, складається довідка.
Акт (довідка), складений за результатами перевірки та підписаний посадовими особами, які проводили перевірку, або особами, уповноваженими на це у встановленому порядку, у строки, визначені ПКУ, надається платнику податків або його законному представнику, який зобов’язаний його підписати.
Акт перевірки – документ, який складається у передбачених ПКУ випадках, підтверджує факт проведення перевірки та відображає її результати.
Згідно з абзацом першим п. 86.5 ст. 86 ПКУ акт (довідка) про результати фактичних перевірок, визначених ст. 80 ПКУ, складається у двох примірниках, підписується посадовими особами контролюючих органів, які проводили перевірку, реєструється не пізніше наступного робочого дня після закінчення перевірки. Акт (довідка) про результати зазначених перевірок підписується особою, яка здійснювала розрахункові операції, платником податків та його законними представниками (у разі наявності).
При цьому норми ПКУ не передбачають положень щодо затвердження центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику або центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику встановленої форми акта фактичної перевірки. Тобто, форма акта, який складається за результатами фактичної перевірки, нормативно-правовими актами не затверджена.
Як у Додатку 6 до декларації з акцизного податку слід поділяти алкогольні напої?
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що відповідно до п.п. 14.1.5 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) алкогольні напої – це продукти, одержані шляхом спиртового бродіння цукровмісних матеріалів або виготовлені на основі харчових спиртів з вмістом спирту етилового понад 0,5 відс. об’ємних одиниць, які зазначені у товарних позиціях 2203, 2204, 2205, 2206 (крім квасу «живого» бродіння), 2208 згідно з УКТ ЗЕД, а також з вмістом спирту етилового 8,5 відс. об’ємних одиниць та більше, які зазначені у товарних позиціях 2103 90 30 00, 2106 90 згідно з УКТ ЗЕД.
Згідно з ст. 1 Закону України від 18 червня 2024 року № 3817-IX «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, спиртових дистилятів, біоетанолу, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, тютюнової сировини, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального» (далі – Закон № 3817) слабоалкогольний напій – алкогольний напій з вмістом етилового спирту понад 0,5 відс. об., але не більше 8,5 відс. об., та екстрактивних речовин не більше 14 г на 100 см. куб., вироблений на основі водно-спиртової суміші або алкогольного напою з використанням інгредієнтів, напівфабрикатів та консервантів, насичений чи ненасичений діоксидом вуглецю.
Виноробна продукція – вина виноградні натуральні, вина натуральні кріплені, шампанські, ігристі, газовані, вермути, бренді, сусло виноградне та інші виноматеріали, коньяки, інші алкогольні напої з винограду, плодів та ягід (п.п. 14.1.26 п. 14.1 ст. 14 ПКУ).
Пиво – насичений діоксидом вуглецю пінистий алкогольний напій із вмістом спирту етилового від 0,5 відс. об’ємних одиниць, отриманий під час бродіння охмеленого сусла пивними дріжджами, що відноситься до товарної групи УКТ ЗЕД за кодом 2203 00 (п.п. 14.1.144 п. 14.1 ст. 14 ПКУ).
При цьому пиво безалкогольне, яке зазначено у товарній позиції 2202 згідно з УКТ ЗЕД, не є підакцизним товаром.
Форма декларації з акцизного податку (далі – Декларація), Порядок її заповнення та подання (далі – Порядок № 14) затверджені наказом Міністерства фінансів України від 23.01.2015 № 14 зі змінами та доповненнями.
Пунктом 10 розд. V Порядку № 14 передбачено, що Додаток 6 «Розрахунок суми акцизного податку з реалізації суб’єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів» (далі – Додаток 6 до Декларації) заповнюється під час здійснення роздрібної торгівлі пивом, алкогольними напоями, окремо для кожної адміністративно-територіальної одиниці, у межах якої знаходяться місця здійснення реалізації підакцизних товарів з обов’язковим зазначенням відповідного коду території за Кодифікатором адміністративно-територіальних одиниць та територій територіальних громад, затвердженого наказом Міністерства розвитку громад та територій України від 26.11.2020 № 290 (у редакції наказу Міністерства розвитку громад та територій України від 12 січня 2021 року № 3).
Статтею 62 Закону № 3817 визначено, що маркування алкогольних напоїв, які реалізуються в Україні, здійснюється відповідно до Закону України від 06 грудня 2018 року № 2639-VIІІ «Про інформацію для споживачів щодо харчових продуктів» з урахуванням особливостей, встановлених Законом № 3817, та має містити інформацію щодо, зокрема, загальної назви алкогольного напою або офіційної назви спиртного напою, власної назви товару (продукції), вмісту спирту (відс. об. спирту етилового), вмісту цукру.
Визначення виду алкогольного напою з метою заповнення відповідних рядків Додатка 6 до Декларації здійснюється на підставі інформації, зазначеної на відповідному виробі.
У графі 2 «Вид підакцизних товарів» Додатка 6 до Декларації зазначається назва товару (продукції), який (яку) відповідно до п.п. 215.3.1 п. 215.3 ст. 215 ПКУ віднесено до підакцизних.
При цьому підакцизні товари підлягають відображенню в Додатку 6 до Декларації наступним чином:
- у рядку 1.1 – «Лікеро-горілчана продукція» зазначається інформація щодо горілки, лікеро-горілчаних напоїв та слабоалкогольних напоїв;
- у рядку 1.2 – «Виноробна продукція, інші спиртові дистиляти, продукти з вмістом спирту етилового 8,5 відс. об’ємних одиниць та більше» – щодо вин виноградних натуральних, вин натуральних кріплених, шампанського, ігристого, газованого, вермуту, бренді, сусла виноградного та інших виноматеріалів, коньяків, інші алкогольних напоїв з винограду, плодів та ягід;
- у рядку 1.3 – «Пиво» – пиво всіх видів, крім безалкогольного.
Чи підлягає оподаткуванню податком на прибуток нерезидента операція з виплати резидентом членських внесків нерезиденту?
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє.
Відповідно до п.п. 14.1.122 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) нерезиденти – це:
а) іноземні компанії, організації, партнерства та інші об’єднання осіб, утворені відповідно до законодавства інших держав, їх зареєстровані (акредитовані або легалізовані) відповідно до законодавства України філії, представництва та інші відокремлені підрозділи з місцезнаходженням на території України, а також правові утворення без статусу юридичної особи, створені відповідно до законодавства іноземних держав або територій, які не є резидентами України, відповідно до положень ПКУ;
б) дипломатичні представництва, консульські установи та інші офіційні представництва інших держав і міжнародних організацій в Україні;
в) фізичні особи, які не є резидентами України.
Згідно з п. 133.2 ст. 133 ПКУ до платників податку на прибуток з числа нерезидентів належать:
- юридичні особи, які утворені в будь-якій організаційно-правовій формі та отримують доходи з джерелом походження з України, за винятком установ та організацій, що мають дипломатичні привілеї або імунітет згідно з міжнародними договорами України (п.п. 133.2.1 п. 133.2 ст. 133 ПКУ);
- нерезиденти, які здійснюють господарську діяльність на території України через постійне представництво та/або отримують доходи із джерелом походження з України, та інші нерезиденти, на яких покладено обов’язок сплачувати податок у порядку, встановленому розд. ІІІ ПКУ (п.п. 133.2.2 п. 133.2 ст. 133 ПКУ).
Відповідно до положень п. 141.4 ст. 141 ПКУ доходи, отримані нерезидентом із джерелом їх походження з України, оподатковуються в порядку і за ставками, визначеними ст. 141 ПКУ.
Перелік доходів, отриманих нерезидентом із джерелом їх походження з України, визначено у п.п. 141.4.1 п. 141.4 ст. 141 ПКУ.
Враховуючи те, що членські внески не виокремлені як окремий вид доходу, що отримується нерезидентом з джерелом походження з України, то такі виплати розглядаються у складі інших доходів від провадження нерезидентом господарської діяльності на території України (п.п. «к» п.п. 141.4.1 п. 141.4 ст. 141 ПКУ).
Резидент, у тому числі фізична особа – підприємець, фізична особа, яка провадить незалежну професійну діяльність, або суб’єкт господарювання (юридична особа чи фізична особа – підприємець), який обрав спрощену систему оподаткування, або інший нерезидент, який провадить господарську діяльність через постійне представництво на території України, які здійснюють на користь нерезидента або уповноваженої ним особи будь-яку виплату з доходу з джерелом його походження з України, отриманого таким нерезидентом (у тому числі на рахунки нерезидента, що ведуться в національній валюті), утримують податок з таких доходів, зазначених у п.п. 141.4.1 п. 141.4 ст. 141 ПКУ, за ставкою в розмірі 15 відс. (крім доходів, зазначених у підпунктах 141.4.3 – 141.4.5 та 141.4.11 п. 141.4 ст. 141 ПКУ) їх суми та за їх рахунок, що сплачується до бюджету під час такої виплати, якщо інше не передбачено положеннями міжнародних договорів України з країнами резиденції осіб, на користь яких здійснюються виплати, що набрали чинності. Вимоги цього абзацу не застосовуються до доходів нерезидентів, що отримуються ними через їх постійні представництва на території України (абзац перший п.п. 141.4.2 п. 141.4 ст. 141 ПКУ).
Якщо виплата доходу з джерелом його походження з України здійснюється на користь міжнародної організації, яка має імунітет згідно з міжнародними договорами, то такий дохід не підлягає оподаткуванню в Україні.
Отже, у разі виплати резидентом членських внесків на користь нерезидента утримується податок у розмірі 15 відс. їх суми та за рахунок такого нерезидента під час виплати таких внесків, якщо інше не передбачено положеннями чинних міжнародних договорів.
Визначення резидентом Дія Сіті ставки єдиного внеску працюючим особам з інвалідністю за трудовим договором та гіг-спеціалісту у деяких випадках
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує.
Відповідно до абзацу сьомого частини першої ст. 4 Закону України від 08 липня 2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» (із змінам) (далі – Закон № 2464) платниками єдиного внеску є роботодавці – підприємства, установи, організації, фізичні особи, які використовують найману працю, військові частини та органи, які виплачують грошове забезпечення, допомогу по тимчасовій непрацездатності, допомогу у зв’язку з вагітністю та пологами, допомогу, надбавку або компенсацію відповідно до законодавства, зокрема, для осіб, які отримують допомогу по тимчасовій непрацездатності, перебувають у відпустці у зв’язку з вагітністю та пологами і отримують допомогу у зв’язку з вагітністю та пологами.
Базою нарахування єдиного внеску для платників, зазначених в абзаці сьомому п. 1 частини першої ст. 4 Закону № 2464, є сума грошового забезпечення кожної застрахованої особи, оплати перших п’яти днів тимчасової непрацездатності, що здійснюється за рахунок коштів роботодавця, та допомоги по тимчасовій непрацездатності, допомоги у зв’язку з вагітністю та пологами; допомоги, надбавки або компенсації відповідно до законодавства (абзац другий п. 1 частини першої ст. 7 Закону № 2464).
Згідно з частиною п’ятою ст. 8 Закону № 2464 єдиний внесок для платників, зазначених у ст. 4 Закону № 2464, встановлюється у розмірі 22 відс. до визначеної ст. 7 Закону № 2464 бази нарахування єдиного внеску. У разі якщо база нарахування єдиного внеску не перевищує розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на місяць, за який отримано дохід, сума єдиного внеску розраховується як добуток розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на місяць, за який отримано дохід (прибуток), та ставки єдиного внеску.
Разом з тим, згідно з частиною тринадцятою ст. 8 Закону № 2464 єдиний внесок для підприємств, установ і організацій, фізичних осіб – підприємців, у тому числі тих, які обрали спрощену систему оподаткування, в яких працюють особи з інвалідністю, встановлюється у розмірі 8,41 відс. визначеної п. 1 частини першої ст. 7 Закону № 2464 бази нарахування єдиного внеску для працюючих осіб з інвалідністю.
При цьому відповідно до частини чотирнадцятої прим. 1 ст. 8 Закону № 2464 єдиний внесок для платника – резидента Дія Сіті, який у календарному місяці відповідав вимогам, визначеним п. 2, 3 частини першої, п. 10 частини другої ст. 5 Закону України від 15 липня 2021 року № 1667-IX «Про стимулювання розвитку цифрової економіки в Україні» (із змінами) (далі – Закон № 1667), встановлюється:
а) на суму нарахованої кожній застрахованій особі заробітної плати за видами виплат, які включають основну та додаткову заробітну плату, інші заохочувальні та компенсаційні виплати, у тому числі в натуральній формі, що визначаються відповідно до Закону № 108, – у розмірі мінімального страхового внеску;
б) на суму винагороди фізичним особам за виконання робіт (надання послуг) за гіг-контрактами, укладеними у порядку, передбаченому Законом № 1667, – у розмірі мінімального страхового внеску.
Відповідно до частини першої ст. 1 Закону № 1667:
- гіг-контракт – цивільно-правовий договір, за яким гіг-спеціаліст зобов’язується виконувати роботи та/або надавати послуги відповідно до завдань резидента Дія Сіті як замовника, а резидент Дія Сіті зобов’язується оплачувати виконані роботи та/або надані послуги і забезпечувати гіг-спеціалісту належні умови для виконання робіт та/або надання послуг, а також соціальні гарантії, передбачені розд. V Закону № 1667;
- гіг-спеціаліст – фізична особа, яка за гіг-контрактом є підрядником та/або виконавцем.
При цьому відповідно до частини восьмої ст. 17 Закону № 1667 за відсутності підтверджень, що резидент Дія Сіті ввів фізичну особу в оману щодо правової природи вчиненого правочину, укладення та/або виконання гіг-контракту не може вважатися вступом у трудові відносини.
Визначення видів виплат, що відносяться до основної, додаткової заробітної плати та інших заохочувальних та компенсаційних виплат, здійснюється з урахуванням Інструкції зі статистики заробітної плати, затвердженої наказом Державного комітету статистики України від 13.01.2004 року № 5 (далі – Інструкція № 5).
Згідно з пп. 3.2 та 3.3 розд. 3 Інструкції № 5 допомога по тимчасовій непрацездатності, допомога по вагітності та пологах, відноситься до інших виплат, що не належать до фонду оплати праці та оплата перших п’яти днів тимчасової непрацездатності за рахунок коштів підприємства, установи, організації до інших виплат, що не належать до фонду оплати праці.
Водночас частиною першою ст. 22 Закону України від 23 вересня 1999 року № 1105-XIV «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування» (далі – Закон № 1105) визначено, що страхова виплата у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності застрахованим особам, які працюють на умовах трудового договору (контракту), гіг-контракту, іншого цивільно-правового договору та на інших підставах, передбачених законом, призначається та здійснюється за основним місцем роботи (діяльності).
Оскільки виплати у вигляді допомоги по тимчасовій непрацездатності та допомоги у зв’язку з вагітністю та пологами є страховими виплатами, та, як наслідок, не належать до фонду оплати праці та та не є складовою винагороди гіг-спеціаліста за виконання робіт (надання послуг) за гіг-контрактом, то єдиний внесок на такі виплати нараховується на загальних підставах.
Враховуючи зазначене, при нарахуванні суми допомоги по тимчасовій непрацездатності (лікарняні) та суми допомоги у зв’язку з вагітністю та пологами працівникам, яким встановлено групу інвалідності, резидент Дія Сіті застосовує ставку:
22 відс. – на суму допомоги по тимчасовій непрацездатності (лікарняні) та допомоги у зв’язку з вагітністю та пологами гіг-спеціалісту (загальні підстави нарахування єдиного внеску за цивільно-правовим договором, у тому числі для осіб з інвалідністю);
8,41 відс. – на суму допомоги по тимчасовій непрацездатності (лікарняні) та допомоги у зв’язку з вагітністю та пологами працівнику, з яким укладено трудовий договір (загальні підстави нарахування єдиного внеску за трудовим договором для працівників, які мають статус осіб з інвалідністю).
Окрім цього, у разі необхідності отримання консультацій щодо особливостей виплати резидентами Дія Сіті допомоги по тимчасовій непрацездатності (лікарняні) та допомоги у зв’язку з вагітністю та пологами, або з питань відображення такої допомоги в складі звітності, що містить персоніфіковані відомості, такі консультації відповідно до приписів Законів України №№ 1105, 1667 надаються Пенсійним фондом України та його територіальними органами.
До уваги платників податку на прибуток підприємств!
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує.
Відповідно до абзацу першого п.п. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) об’єктом оподаткування податком на прибуток підприємств є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які визначені відповідними положеннями ПКУ.
Фінансовий результат податкового (звітного) періоду збільшується, зокрема, на суму коштів або вартості товарів, виконаних робіт, наданих послуг, безоплатно перерахованих (переданих) протягом звітного (податкового) року неприбутковим організаціям, внесеним до Реєстру неприбуткових установ та організацій (далі – Реєстр) на дату такого перерахування коштів, передачі товарів, робіт, послуг (крім неприбуткової організації, яка є об’єднанням страховиків, якщо участь страховика у такому об’єднанні є умовою проведення діяльності такого страховика відповідно до закону, та неприбуткових організацій, до яких застосовуються положення п.п. 140.5.14 п. 140.5 ст. 140 ПКУ), у розмірі, що перевищує 4 відс. оподатковуваного прибутку попереднього звітного року (абзац перший п.п. 140.5.9 п. 140.5 ст. 140 ПКУ).
Тимчасово, на період до припинення або скасування воєнного стану на території України, введеного Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року № 64/2022, затвердженим Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року № 2102-IX, справляння податків і зборів здійснюється з урахуванням особливостей, визначених у п. 69 підрозд. 10 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ.
Зокрема, згідно з п.п. 69.6 п. 69 підрозд. 10 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ коригування, встановлені п.п. 140.5.9 п. 140.5 ст. 140 ПКУ, не проводяться щодо сум коштів або вартості спеціальних засобів індивідуального захисту (касок, бронежилетів, виготовлених відповідно до військових стандартів), технічних засобів спостереження, лікарських засобів та медичних виробів, засобів особистої гігієни, продуктів харчування, предметів речового забезпечення, а також інших товарів, виконаних робіт, наданих послуг, які добровільно перераховані (передані) Збройним Силам України, Національній гвардії України, Службі безпеки України, Службі зовнішньої розвідки України, Державній прикордонній службі України, Міністерству внутрішніх справ України, Управлінню державної охорони України, Державній службі спеціального зв’язку та захисту інформації України, іншим утвореним відповідно до законів України військовим формуванням, їх з’єднанням, військовим частинам, підрозділам, установам або організаціям, що утримуються за рахунок коштів державного бюджету, для потреб забезпечення оборони держави та наданої гуманітарної допомоги з дотриманням вимог законодавства України про гуманітарну допомогу у зв’язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, а також на користь центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері цивільного захисту, сил цивільного захисту та/або закладам охорони здоров’я державної, комунальної власності, та/або структурним підрозділам з питань охорони здоров’я обласних, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій, сум коштів, перерахованих на спеціальні рахунки, відкриті Національним банком України для збору коштів.
Правові, організаційні, соціальні засади отримання, надання, оформлення, розподілу і контролю за цільовим використанням гуманітарної допомоги визначає Закон України від 22 жовтня 1999 року № 1192-XIV «Про гуманітарну допомогу» (далі – Закон № 1192).
Відповідно до п. 2 ст. 1 Закону № 1192 гуманітарна допомога – цільова адресна безоплатна допомога у грошовій або натуральній формі, у вигляді безповоротної фінансової допомоги або добровільних пожертвувань, або допомога у вигляді виконання робіт, надання послуг, що надається іноземними та вітчизняними донорами з мотивів гуманності отримувачам гуманітарної допомоги в Україні або за кордоном, які потребують допомоги у зв’язку із соціальною незахищеністю, матеріальною незабезпеченістю, скрутним фінансовим становищем, введенням воєнного або надзвичайного стану, виникненням надзвичайної ситуації або тяжкою хворобою конкретної фізичної особи, а також для підготовки до збройного захисту держави та її захисту у разі збройної агресії або збройного конфлікту.
Отримувачами гуманітарної допомоги є юридичні особи, а також акредитовані представництва іноземних держав, міжнародних та іноземних гуманітарних організацій в Україні (без створення юридичної особи), визначені у встановленому Кабінетом Міністрів України порядку отримувачами гуманітарної допомоги та зазначені у переліку згідно з п. 5 ст. 1 Закону № 1192.
Набувачами гуманітарної допомоги є фізичні та юридичні особи, які потребують допомоги і яким вона безпосередньо надається. Набувачі гуманітарної допомоги із статусом юридичної особи визначаються відповідно до підпунктів «а», «б», «в», «г», «ґ», «д», «е», «є» п. 5 ст. 1 Закону № 1192 (п. 6 ст. 1 Закону № 1192).
Отже, положення п.п. 69.6 п. 69 підрозд. 10 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ на період до припинення або скасування воєнного стану на території України щодо непроведення коригувань фінансового результату до оподаткування відповідно до п.п. 140.5.9 п. 140.5 ст. 140 ПКУ не поширюються на операції з добровільного перерахування коштів (або передання товарів, визначених у п.п. 69.6 п. 69 підрозд. 10 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ) неприбутковим організаціям, внесеним до Реєстру на дату такого перерахування коштів, передачі товарів, які не утримуються за рахунок коштів державного бюджету, крім закладів охорони здоров’я державної та комунальної власності, для потреб забезпечення оборони держави.
Якщо платник податку на прибуток добровільно перерахував кошти, передав товари, що визначені у п.п. 69.6 п. 69 підрозд. 10 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ, неприбутковим організаціям, внесеним до Реєстру, які не утримуються за рахунок коштів державного бюджету, за виключенням закладів охорони здоров’я державної та комунальної власності, для потреб забезпечення оборони держави, то такий платник згідно з п.п. 140.5.9 п. 140.5 ст. 140 ПКУ повинен збільшити фінансовий результат до оподаткування на суму таких коштів (вартість товарів) у розмірі, що перевищує 4 відс. оподатковуваного прибутку попереднього звітного року.
При цьому положення п.п. 69.6 п. 69 підрозд. 10 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ на період до припинення або скасування воєнного стану на території України щодо непроведення коригувань фінансового результату до оподаткування відповідно до п.п. 140.5.9 п. 140.5 ст. 140 ПКУ поширюються на операції з надання гуманітарної допомоги з дотриманням вимог законодавства України про гуманітарну допомогу у зв’язку з військовою агресією російської федерації проти України неприбутковим організаціям, внесеним до Реєстру на дату надання такої допомоги та які є отримувачами (набувачами) гуманітарної допомоги згідно з вимогами Закону № 1192, у тому числі, які не утримуються за рахунок коштів державного бюджету.
Тому, у разі надання платником податку на прибуток гуманітарної допомоги для потреб забезпечення оборони держави з дотриманням вимог законодавства України про гуманітарну допомогу у зв’язку з військовою агресією Російської Федерації проти України неприбутковим організаціям, внесеним до Реєстру на дату надання такої гуманітарної допомоги та які є отримувачами (набувачами) гуманітарної допомоги згідно з вимогами Закону № 1192, коригування, встановлені п.п. 140.5.9 п. 140.5 ст.140 ПКУ, не проводяться щодо сум такої гуманітарної допомоги за умови, що зазначена гуманітарна допомога використана для потреб забезпечення оборони держави у зв’язку з російською військовою агресією.
Рентна плата за користування надрами: платники Дніпропетровщини спрямували до загального фонду держбюджету понад 51,0 млн гривень
Впродовж січня – липня 2024 року до загального фонду державного бюджету від платників Дніпропетровщини за користування надрами надійшло понад 51,0 млн грн рентної плати.
Звертаємо увагу, що до ставок рентної плати за користування надрами для видобування корисних копалин (далі – Рентна плата) на підставі спеціального дозволу на користування надрами, в якому зазначається вид корисної копалини (мінеральної сировини) та умови її видобування, платником самостійно вибирається відповідний коригуючий коефіцієнт, що відповідає таким критеріям:
- видобування запасів (ресурсів) корисних копалин з техногенних родовищ – 0,5;
- видобування піщано-гравійної сировини в межах акваторії морів, водосховищ, у річках та їх заплавах (крім видобування, пов’язаного з плановими роботами з очищення фарватерів річок) – 2,0;
- видобування вуглекислих мінеральних підземних вод (гідрокарбонатних) із свердловин, що не обладнані стаціонарними газовідділювачами – 0,85;
- видобування запасів з родовищ, які в установленому законодавством порядку визнані як дотаційні запаси – 0,01;
- видобування руд заліза – 0,90.
У разі видобування запасів корисних копалин ділянки надр із дотримання кондицій мінеральної сировини ділянки надр, затверджених державною експертизою на підставі звітів з геологічного вивчення, яке виконане платником Рентної плати за рахунок власних коштів не раніше ніж за 5 років до звітного податкового періоду, крім вуглеводневої сировини, до ставок Рентної плати застосовується коригуючий коефіцієнт – 0,95.
Фізичні особи сумлінно сплачують транспортний податок до місцевих бюджетів Дніпропетровщини
Протягом семи місяців поточного року до місцевих бюджетів Дніпропетровської області фізичні особи спрямували понад 8,4 млн грн транспортного податку, що на понад 5,2 млн грн більше ніж у січні – липні 2023 року. Темп росту – 261,7 відсотків.
Нагадуємо, що обчислення суми транспортного податку з об’єкта/об’єктів оподаткування фізичних осіб здійснюється контролюючим органом за податковою адресою (місцем реєстрації) платника податку, зазначеною в реєстраційних документах на об’єкт – ПКУ)).
Згідно з абзацом першим п.п. 267.6.2 п. 267.6 ст. 267 ПКУ податкове/податкові повідомлення-рішення про сплату суми/сум транспортного податку разом з детальним розрахунком суми/сум податку та відповідні платіжні реквізити надсилаються платнику податку контролюючим органом у порядку, визначеному ст. 42 ПКУ, до 1 липня року базового податкового (звітного) періоду (року).
Контролюючий орган надсилає (вручає) податкове повідомлення-рішення про сплату суми/cум транспортного податку разом з детальним розрахунком суми/сум податку та відповідні платіжні реквізити фізичній особі – нерезиденту за податковою адресою (місцем реєстрації) платника податку, зазначеною в реєстраційних документах на об’єкт оподаткування – легковий автомобіль, що перебуває у власності такого нерезидента.
Податковий календар на 28 серпня 2024 року
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (Кам’янський регіон) повідомляє, що
28 серпня 2024 року, середа, останній день сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування гірничими підприємствами за найманих працівників за липень 2024 року.
Особливості оподаткування страхової діяльності юридичних осіб – резидентів
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу, що відповідно до п. 136.2 ст. 136 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) під час провадження страхової діяльності юридичних осіб – резидентів одночасно із ставкою податку на прибуток, визначеною у п. 136.1 ст. 136 ПКУ, ставки податку на дохід встановлюються у таких розмірах:
- 3 відс. за договорами страхування від об’єкта оподаткування, що визначається у п.п. 141.1.2 п. 141.1 ст. 141 ПКУ (п.п. 136.2.1 п. 136.2 ст. 136 ПКУ);
- 0 відс. за договорами з довгострокового страхування життя, договорами добровільного медичного страхування та договорами страхування у межах недержавного пенсійного забезпечення, зокрема договорів страхування додаткової пенсії, та визначених підпунктами 14.1.52, 14.1.52 прим. 1, 14.1.52 прим. 2 і 14.1.116 п. 14.1 ст. 14 ПКУ (п.п. 136.2.2 п. 136.2 ст. 136 ПКУ).
Згідно з п. 137.2 ст. 137 ПКУ податок, що підлягає сплаті до бюджету платниками податку, які провадять страхову діяльність, визначається в порядку, передбаченому п. 141.1 ст. 141 ПКУ.
Зокрема, п.п. 141.1.1 п. 141.1 ст. 141 ПКУ встановлено, що страховики сплачують податок на прибуток підприємств за ставкою, визначеною відповідно до п. 136.1 ст. 136 ПКУ, та податок на дохід за ставкою, визначеною відповідно до підпунктів 136.2.1 та 136.2.2 п. 136.2 ст. 136 ПКУ.
Нарахований страховиком податок на дохід за ставкою, визначеною в п.п. 136.2.1 п. 136.2 ст. 136 ПКУ, є різницею, яка зменшує фінансовий результат до оподаткування такого страховика.
Підпунктом 141.1.2 п. 141.1 ст. 141 ПКУ визначено, що об’єкт оподаткування страховика, до якого застосовується ставка, визначена відповідно до підпунктів 136.2.1 та 136.2.2 п. 136.2 ст. 136 ПКУ, розраховується як сума страхових платежів, страхових внесків, страхових премій, нарахованих за договорами страхування і співстрахування. При цьому страхові платежі, страхові внески, страхові премії за договорами співстрахування включаються до складу об’єкта оподаткування страховика тільки в розмірі його частки страхової премії, передбаченої договором співстрахування.
Страхові платежі, страхові внески, страхові премії за договорами перестрахування до об’єкта оподаткування, до якого застосовується ставка, визначена відповідно до підпунктів 136.2.1 і 136.2.2 п. 136.2 ст. 136 ПКУ, не включаються.
Відповідно до п.п. 141.1.3 п. 141.1 ст. 141 ПКУ фінансовий результат до оподаткування страховика збільшується:
- на позитивну різницю між приростом (убутком) сформованих у відповідному звітному періоді відповідно до міжнародних стандартів фінансової звітності страховими резервами, крім тих, що не впливають на формування фінансового результату до оподаткування страховика (за вирахуванням прав вимоги до перестраховиків у страхових резервах), та приростом (убутком) відповідних резервів, розрахованих за методикою, визначеною Національним банком України (за вирахуванням прав вимоги до перестраховиків у страхових резервах);
- на позитивну різницю між сумою будь-яких виплат (винагород) страховим посередникам та іншим особам за надані послуги щодо укладання (пролонгації) договорів страхування та сумою нормативу витрат на виплати страховим посередникам, розрахованих за методикою, визначеною уповноваженим органом, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг, за погодженням з центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.
Фінансовий результат до оподаткування страховика зменшується:
- на від’ємну різницю між приростом (убутком) сформованих у відповідному звітному періоді відповідно до міжнародних стандартів фінансової звітності страховими резервами, крім тих, що не впливають на формування фінансового результату до оподаткування страховика (за вирахуванням прав вимоги до перестраховиків у страхових резервах), та приростом (убутком) відповідних резервів, розрахованих за методикою, визначеною Національним банком України (за вирахуванням прав вимоги до перестраховиків у страхових резервах) (п.п. 141.1.4 п. 141.1 ст. 141 ПКУ).
Відповідно до п.п. 141.1.5 п. 141.1 ст. 141 ПКУ коригування фінансового результату до оподаткування у зв’язку із створенням та використанням страховиками інших резервів (забезпечень), ніж зазначені у п. 141.1 ст. 141 ПКУ, здійснюється у порядку, встановленому п. 139.1 ст. 139 ПКУ.
Понад 23,0 млрд грн податків, зборів і платежів – внесок платників до місцевих бюджетів Дніпропетровщини з початку року
Як зауважила в. о. начальника Головного управління ДПС у Дніпропетровській області Наталя Федаш, у січні – липні 2024 року від платників до місцевих бюджетів Дніпропетровщини надійшло понад 23,0 млрд грн податків, зборів і платежів. Надходження виросли порівняно з січнем – липнем 2023 року на понад 3,9 млрд грн, або на 20,8 відсотків.
Взаємодія з платниками є важливим напрямком роботи податкової служби. Податківцями області проводиться активна робота з надання платникам консультацій і роз’яснень законодавства, здійснюється оперативний зворотний зв’язок з вирішення питань, які виникають в ході виконання платниками податкових зобов’язань. Розвиваються електронні сервіси ДПС, за допомогою яких платники мають можливість у форматі онлайн отримати необхідні послуги.
Наталя Федаш зазначила, що результатом нашої роботи є зміцнення партнерських відносин між платниками та податковою службою, посилення податкової дисципліни платників, а отже і збільшення обсягів надходжень до бюджетів.
Податківці Дніпропетровщини у діалозі з громадськістю
Проведено чергове засідання комітету за галузевою ознакою «Невиробнича сфера в тому числі ЖКГ» Громадської ради при Головному управлінні ДПС у Дніпропетровській області за участі керівного складу та фахівців податкової Дніпропетровщини.
Питання для обговорення - право платників податків на отримання індивідуальних податкових консультацій та порядок обчислення суми податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки.
Відбувся конструктивний діалог.
Працюємо далі!
Щодо складання акцизної накладної при реалізації пального суб’єкту господарювання – неплатнику акцизного податку
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє про наступне.
Як складається та заповнюється акцизна накладна при реалізації пального СГ – неплатнику акцизного податку до місця зберігання пального, яке не є акцизним складом (приміщення або територія у кожному (на кожній) з яких загальна місткість розташованих ємностей для зберігання пального, яке використовується виключно для заправлення електрогенераторних установок, не перевищує 2000 літрів)?
При реалізації пального суб’єкту господарювання – неплатнику акцизного податку до місця зберігання пального, яке не є акцизним складом (приміщення або територія у кожному (на кожній) з яких загальна місткість розташованих ємностей для зберігання пального, яке використовується виключно для заправлення електрогенераторних установок, не перевищує 2000 літрів) акцизна накладна складається в одному примірнику, який реєструється в Єдиному реєстрі акцизних накладних особою, яка реалізує пальне, у день складання такої акцизної накладної, але не пізніше здійснення операції з реалізації пального з акцизного складу.
При цьому, у верхній лівій частині такої акцизної накладної зазначається, зокрема:
– у полі «Коди операцій для складання в одному примірнику» – код «3»;
– у полі «Умови оподаткування» – ознака щодо умов оподаткування пального «0»;
– у полі «Напрям використання» – напрям «0».
У верхній правій частині у полі «Примірник» зазначаються цифри «1» (номер примірника) та «1» (кількість примірників).
У рядку «Особа, що реалізує пальне» зазначаються реквізити особи – постачальника пального, а у рядку «Особа - отримувач пального» зазначається:
– для юридичної особи та постійного представництва – її повне або скорочене найменування та код ЄДРПОУ;
– для фізичної особи – прізвище, ім’я, по батькові (за наявності) та реєстраційний номер облікової картки платника податків або серія (за наявності) та номер паспорта (серія та номер паспорта зазначаються фізичними особами – підприємцями, які мають відмітку в паспорті про право здійснювати платежі за серією та номером паспорта);
– для юридичних осіб, які уповноважені на ведення обліку діяльності за договорами про спільну діяльність без утворення юридичної особи та є відповідальними за утримання та внесення податків до бюджету під час виконання договорів: назва договору, найменування уповноваженої особи та реєстраційний обліковий номер, наданий такій особі під час взяття на облік договору.
До рядка «Акцизний склад/пересувний акцизний склад, з якого фізично відвантажене (відпущене) пальне» вносяться реквізити пересувного акцизного складу, з якого фізично відвантажене (відпущене) пальне.
Реквізити акцизного складу/акцизного складу пересувного, на який фізично відвантажене (отримане) пальне, у відповідних рядках документа не зазначаються.
Таблична частина такої акцизної накладної заповнюється наступним чином (показники можуть мати лише додатне значення):
– у графі 1 зазначається код товарної підкатегорії пального згідно з УКТ ЗЕД (10 знаків);
– у графі 2 – інформація щодо опису пального згідно з УКТ ЗЕД;
– у графі 3 – обсяг реалізованого (відвантаженого) пального у кілограмах;
– у графі 4 – обсяг реалізованого (відвантаженого) пального у літрах, приведених до температури 15° C.
Чи встановлюються та яким органом у період дії воєнного стану обмеження щодо торгівлі алкогольними напоями у визначений час доби?
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу, що з 27 липня 2024 року набрав чинності Закон України від 18 червня 2024 року № 3817-ІХ «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, спиртових дистилятів, біоетанолу, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, тютюнової сировини, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального» (далі – Закон № 3817), яким, зокрема, доповнено новою частиною ст. 15 Закону України від 12 травня 2015 року № 389-VIII «Про правовий режим воєнного стану» (далі – Закон № 389).
Так, відповідно до частини четвертої ст. 15 Закону № 389 у разі введення правового режиму воєнного стану в Україні або окремих її місцевостях обласні державні адміністрації (обласні військові адміністрації – у разі їх утворення) за погодженням та в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України, у межах тимчасових обмежень конституційних прав і свобод людини і громадянина, а також прав і законних інтересів юридичних осіб, передбачених указом Президента України про введення воєнного стану, можуть запроваджувати та здійснювати захід правового режиму воєнного стану у виді заборони торгівлі алкогольними напоями та речовинами, виробленими на спиртовій основі, у визначений такими органами період доби.
При цьому, згідно з п. 29 розд. ХІІІ «Перехідні положення» Закону № 3817 з дня набрання чинності Законом № 3817 раніше встановлені сільськими, селищними, міськими радами, державними адміністраціями (військовими адміністраціями) обмеження щодо заборони торгівлі алкогольними напоями та речовинами, виробленими на спиртовій основі, на територіях, на яких не ведуться бойові дії, або на територіях, які не є тимчасово окупованими Російською Федерацією, втрачають чинність, крім обмежень на час комендантської години, які зберігаються до затвердження Кабінетом Міністрів України порядку встановлення обласними державними адміністраціями (обласними військовими адміністраціями) заборони торгівлі алкогольними напоями та речовинами, виробленими на спиртовій основі, у визначений період доби під час дії воєнного стану.
До затвердження Кабінетом Міністрів України порядку встановлення обласними державними адміністраціями (обласними військовими адміністраціями) заборони торгівлі алкогольними напоями та речовинами, виробленими на спиртовій основі, у визначений період доби під час дії воєнного стану обласні державні адміністрації (обласні військові адміністрації) можуть встановлювати таку заборону у визначений ними період доби виключно на територіях, на яких ведуться бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією, що внесені до Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією, що визначається у встановленому Кабінетом Міністрів України порядку.
Отже, у період воєнного стану обласні державні адміністрації (обласні військові адміністрації – у разі їх утворення) за погодженням та в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України можуть запроваджувати та здійснювати захід правового режиму воєнного стану у виді заборони торгівлі алкогольними напоями та речовинами, виробленими на спиртовій основі, у визначений такими органами період доби.
Водночас, до затвердження Кабінетом Міністрів України порядку встановлення обласними державними адміністраціями (обласними військовими адміністраціями) заборони торгівлі алкогольними напоями та речовинами, виробленими на спиртовій основі, у визначений період доби під час дії воєнного стану обласні державні адміністрації (обласні військові адміністрації) можуть встановлювати таку заборону у визначений ними період доби виключно на територіях, на яких ведуться бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією, що внесені до Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією, що визначається у встановленому Кабінетом Міністрів України порядку.
Роздрібна торгівля виключно столовими винами: чи необхідна ліцензія на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями?
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє.
Статтею 1 Закону України від 18 червня 2024 року № 3817-ІХ «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, спиртових дистилятів, біоетанолу, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, тютюнової сировини, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального» (далі – Закон № 3817) визначено, що вино столове – це алкогольний напій, вироблений шляхом повного чи неповного збродження сусла або розчавлених ягід. Залежно від вмісту цукрів столове вино поділяється на сухе, напівсухе, напівсолодке.
Згідно з частиною четвертою ст. 2 Закону № 3817 дія Закону № 3817 не поширюється на роздрібну торгівлю винами столовими, крім випадків, передбачених цим Законом, а також на виробництво вин виноградних і плодово-ягідних, напоїв медових, наливок і настоянок, виготовлених громадянами в домашніх умовах для власного споживання, а також на вирощування тютюну на земельних ділянках для садівництва та/або городництва для власного споживання.
Відповідно до частини сьомої ст. 16 Закону № 3817 роздрібна торгівля алкогольними напоями (крім столових вин), а для малих виробників виноробної продукції – алкогольними напоями без додавання спирту (вин виноградних, вин плодово-ягідних, напоїв медових), у тому числі через мережу Інтернет, може здійснюватися суб’єктами господарювання, у тому числі їх виробниками, за наявності у них ліцензії на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями.
З урахуванням викладеного, роздрібна торгівля виключно столовими винами може здійснюватися суб’єктами господарювання без наявності ліцензій на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями.
Разом з цим, при здійсненні роздрібної торгівлі столовими винами необхідно враховувати норми ст. 71 Закону № 3817, якими визначено обмеження щодо продажу, зокрема, алкогольних напоїв.
До уваги платників, які у звітному році здійснювали контрольовані операції!
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області щодо: який курс відображати в графі 19.1 розділу «Відомості про контрольовані операції» додатка до Звіту про контрольовані операції, якщо частина операції відображена у бухгалтерському обліку за курсом на дату попередньої оплати, а інша частина по курсу на дату відвантаження, повідомляє.
Підпунктом 39.4.2 п. 39.4 ст. 39 розд. I Податкового кодексу України (далі – ПКУ) визначено, що платники податків, які у звітному році здійснювали контрольовані операції (далі – КО), зобов’язані подавати до 01 жовтня року, що настає за звітним, Звіт про КО.
Форма Звіту про КО та Порядок його складання, затверджені наказом Міністерства фінансів України від 18.01.2016 № 8 (далі – Порядок № 8).
Пунктом 23 розд. IV «Порядок заповнення додатка до Звіту» Порядку № 8, визначено, що у графі 19 зазначається код валюти згідно з Класифікатором іноземних валют та банківських металів, затвердженим постановою Правління Національного банку України від 04 лютого 1998 року № 34 (у редакції постанови Правління Національного банку України від 19 квітня 2016 року № 269). У разі застосування гривні як валюти контракту (договору) зазначається код 980.
Так, у графі 19.1 зазначається офіційний курс гривні до іноземної валюти на дату відображення КО у бухгалтерському обліку.
Господарською операцією для цілей трансфертного ціноутворення, відповідно до п.п. 39.2.1.4 п.п. 39.2.1 п. 39.2 ст. 39 розд. I ПКУ є всі види операцій, договорів або домовленостей, документально підтверджених або непідтверджених, що можуть впливати на об’єкт оподаткування податком на прибуток підприємств платника податків (для резидентів Дія Сіті – платників податку на особливих умовах – на фінансовий результат до оподаткування, визначений у фінансовій звітності згідно з національними положеннями (стандартами) бухгалтерського обліку або міжнародними стандартами фінансової звітності), зокрема, але не виключно:
а) операції з товарами, такими як сировина, готова продукція тощо;
б) операції з придбання (продажу) послуг;
в) операції з нематеріальними активами, такими як роялті, ліцензії, плата за використання патентів, товарних знаків, ноу-хау тощо, а також з будь-якими іншими об’єктами інтелектуальної власності;
г) фінансові операції, включаючи лізинг, участь в інвестиціях, кредитах, комісії за гарантію тощо;
ґ) операції з купівлі чи продажу корпоративних прав, акцій або інших інвестицій, купівлі чи продажу довгострокових матеріальних і нематеріальних активів;
д) операції (у тому числі внутрішньогосподарські розрахунки), що здійснюються між нерезидентом та його постійним представництвом в Україні;
е) операції, у результаті яких обсяг доходу та/або фінансовий результат платника податку зменшується внаслідок повної або часткової, безповоротної або тимчасової передачі функцій разом з матеріальними та/або нематеріальними активами (або без них), вигодами, ризиками та можливостями іншому платнику податку (іншій особі) в тих випадках, коли у взаємовідносинах між непов’язаними особами така передача не здійснювалася б без компенсації, незалежно від того, чи відображені такі операції у бухгалтерському обліку.
Згідно з абзацом першим п. 5 Національного положення (стандарту) бухгалтерського обліку 15 «Дохід», затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 29.11.1999 № 290 (далі – НП(С)БО 15), дохід визнається під час збільшення активу або зменшення зобов’язання, що зумовлює зростання власного капіталу (за винятком зростання капіталу за рахунок внесків учасників підприємства), за умови, що оцінка доходу може бути достовірно визначена.
Абзацом першим п. 21 НП(С)БО 15 визначено, що дохід відображається в бухгалтерському обліку в сумі справедливої вартості активів, що отримані або підлягають отриманню.
Для розрахунку величини доходу, вираженого в іноземній валюті, слід керуватися Національним положенням (стандартом) бухгалтерського обліку 21 «Вплив змін валютних курсів», затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 10.08.2000 № 193 (далі – НП(С)БО 21. Усі операції в іноземній валюті при первісному визнанні повинні відображатися у валюті звітності шляхом перерахунку суми в іноземній валюті із застосуванням валютного курсу на дату здійснення операції (дату визнання активів, зобов’язань, власного капіталу, доходів і витрат).
Відповідно до п. 5 Національного положення (стандарту) бухгалтерського обліку 16 «Витрати», затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 31.12.1999 № 318 (далі – НП(С)БО 16) витрати відображаються в бухгалтерському обліку одночасно зі зменшенням активів або збільшенням зобов’язань.
Пунктом 6 НП(С)БО 16 встановлено, що витратами звітного періоду визнаються або зменшення активів, або збільшення зобов’язань, що призводить до зменшення власного капіталу підприємства (за винятком зменшення капіталу внаслідок його вилучення або розподілу власниками), за умови, що ці витрати можуть бути достовірно оцінені.
У ст. 1 Закону України від 16 липня 1999 року № 996-XIV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» визначено поняття активу – ресурси, контрольовані підприємством у результаті минулих подій, використання яких, як очікується, приведе до отримання економічної вигоди у майбутньому.
Згідно з п. 7 НП(С)БО 16 витрати визнаються витратами певного періоду одночасно з визнанням доходу, для отримання якого вони здійснені. Витрати, які неможливо прямо пов’язати з доходом певного періоду, відображаються у складі витрат того звітного періоду, в якому вони були здійснені.
Абзацом другим п. 6 НП(С)БО 21 встановлено, що сума авансу (попередньої оплати) в іноземній валюті, одержана від інших осіб у рахунок платежів для поставлення готової продукції, інших активів, виконання робіт і послуг, при включенні до складу доходу звітного періоду перераховується у валюту звітності із застосуванням валютного курсу на початок дня дати одержання авансу. У разі одержання від покупця авансових платежів в іноземній валюті частинами та відвантаження частинами покупцеві немонетарних активів (робіт, послуг) дохід від реалізації активів (робіт, послуг) визнається за сумою авансових платежів із застосуванням валютних курсів, виходячи з послідовності одержання авансових платежів.
Отже, мають вплив на об’єкт оподаткування податком на прибуток підприємств саме операції із збільшення або зменшення активів, а отже відповідно до п.п. 39.2.1.4 п.п. 39.2.1 п. 39.2 ст. 39 розд. I ПКУ вони є контрольованими. Операція з попередньої оплати не впливає на об’єкт оподаткування податком на прибуток підприємств.
Враховуючи викладене, вплив на об’єкт оподаткування податком на прибуток підприємств мають саме операції із збільшення або зменшення активів, які відповідно до п.п. 39.2.1.4 п.п. 39.2.1 п. 39.2 ст. 39 розд. І ПКУ є контрольованими. Операція з попередньої оплати/отримання авансового платежу не впливає на об’єкт оподаткування податком на прибуток підприємств.
Таким чином, у графі 19.1 розд. «Відомості про контрольовані операції» додатка до Звіту про КО зазначається офіційний курс гривні до іноземної валюти на дату відображення операції з виконаних робіт у бухгалтерському обліку.
При цьому якщо першою подією є попередня оплата, то на момент її отримання постачальник не відображає доходи від такої операції. Заборгованість перед контрагентом-нерезидентом перерахунку на дату балансу не підлягає, оскільки є немонетарною статтею. Такі доходи відображатимуться в момент підписання акту виконаних робіт та передання результатів робіт замовнику, але за офіційним курсом Національного банку України гривні до іноземної валюти на дату отримання попередньої оплати. Слід звернути увагу, що при надходженні декількох авансів дохід визначається із застосуванням валютного курсу, що діяв на дату отримання кожного з них.
Отже, якщо оплата за товар (роботи, послуги), здійснюється декількома частинами, то у графі 19.1 розд. «Відомості про контрольовані операції» додатка до Звіту про КО рекомендуємо зазначати середній (розрахунковий) показник курсу валюти по відповідній КО.
Наприклад: отримана передоплата 100 дол. США по курсу 40 грн. за 1 дол. США. Виконані роботи (підписаний акт прийому – передачі робіт) на суму 300 дол. США по курсу на дату відвантаження 41 грн. за 1 дол. США. Відображено дохід у бухгалтерському обліку 12200 грн (4000(100х40) + 8200 (200х41)). Середній (розрахунковий) показник курсу валюти 40,67 грн за 1 дол. США (12200/300).
Діяльність у ресторанному господарстві з використанням алкогольних напоїв для виробництва фірмових страв, кулінарних виробів: що з ліцензією?
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє.
З 27 липня 2024 року набрав чинності Закон України від 18 червня 2024 року № 3817-ІХ «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, спиртових дистилятів, біоетанолу, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, тютюнової сировини, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального» (далі – Закон № 3817) крім окремих його норм, зокрема, ст. 17 Закону № 3817 щодо вимог до зберігання алкогольних напоїв, яка набирає чинності та вводиться в дію з 1 січня 2025 року.
При цьому, п. 2 розд. ХІІ «Прикінцеві положення» Закону № 3817 установлено, що Закон України від 19 грудня 1995 року № 481/95-BP «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, спиртових дистилятів, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального» (далі – Закон № 481) втрачає чинність з 1 січня 2025 року, положення Закону № 481 до дня втрати ним чинності застосовуються в частині, що не суперечить положенням Закону № 3817.
Статтею 1 Закону № 3817 серед іншого визначено, що роздрібна торгівля це діяльність з продажу товарів (у тому числі з їх відвантаженням для подальшої доставки) кінцевим споживачам для особистого некомерційного використання незалежно від форми розрахунків, у тому числі на розлив без фактичного споживання у місці продажу або на розлив у ресторанах, кафе, барах, інших закладах громадського харчування.
Відповідно до ст. 16 Закону № 3817 роздрібна торгівля алкогольними напоями (крім столових вин), а для малих виробників виноробної продукції – алкогольними напоями без додавання спирту (вин виноградних, вин плодово-ягідних, напоїв медових), у тому числі через мережу Інтернет, може здійснюватися суб’єктами господарювання, у тому числі їх виробниками, за наявності у них ліцензії на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями.
Згідно з ст. 1 Закону № 3817 алкогольний напій – напій, одержаний шляхом спиртового бродіння крохмалевмісної чи цукровмісної сільськогосподарської продукції або вироблений на основі спирту етилового та/або спиртового дистиляту, та/або іншого алкогольного напою, з вмістом спирту етилового понад 0,5 відс. об., який відповідає товарним позиціям 2203, 2204, 2205, 2206 (крім квасу «живого» бродіння), 2208 згідно з УКТЗЕД, а також з вмістом спирту етилового 8,5 відс. об. та більше, що відповідає товарній підкатегорії 2103 90 30 00 та товарній підпозиції 2106 90 згідно з УКТЗЕД.
Відповідно до розд. ІІ та розд. IV Закону України від 19 жовтня 2022 року № 2697-IX «Про Митний тариф України» товар «кава» віднесений до коду – 0901; чай – 0902; інші готові харчові продукти з вмістом какао, в тому числі які містять алкоголь, віднесені до коду 1806.
Пунктом 2.2 Правил роботи закладів (підприємств) ресторанного господарства, затверджених наказом Міністерства економіки та з питань європейської інтеграції України від 24.07.2002 № 219, (далі – Правила № 219) встановлено, що суб’єкти господарської діяльності при виготовленні продукції власного виробництва повинні додержуватися технологічних режимів виробництва продукції (сумісність продуктів, їх взаємозаміна, режим холодного й теплового оброблення сировини тощо), визначених збірниками рецептур страв, кулінарних, борошняних кондитерських і булочних виробів.
Технологічна документація на страви та вироби – документація із зазначенням опису технологічного процесу виробництва продукції, переліку продуктів, продовольчої сировини, речовин і супутніх матеріалів, що застосовуються в процесі приготування, даних про норми їх вмісту в кінцевому харчовому продукті, термін придатності до споживання, умов зберігання, способу реалізації (подання) споживачу, вимог до якості страв та виробів (абзац п’ятнадцятий п. 1.3 Правил № 219).
Кухарі та кондитери повинні бути забезпечені на робочих місцях технологічною документацією на страви та вироби (п. 2.3 Правил № 219).
При цьому згідно з ст. 15 Закону № 481 зберігання, зокрема, алкогольних напоїв, здійснюється суб’єктом господарювання (у тому числі іноземним суб’єктом господарювання, який діє через своє зареєстроване постійне представництво) в місцях зберігання алкогольних напоїв, тютюнових виробів та рідин, що використовуються в електронних сигаретах, які внесені до Єдиного реєстру таких місць зберігання (далі – Єдиний реєстр).
Таким чином, суб’єкт господарювання ресторанного господарства при здійсненні роздрібної торгівлі продукцією власного виробництва (кулінарними виробами, борошняними кондитерськими і булочними виробами, кавою, чаєм або шоколадом) з доданням алкогольних напоїв, за умови додержання технологічних режимів виробництва такої продукції, визначених нормативною документацією, не повинен отримувати ліцензію на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями.
При цьому всі місця зберігання алкогольних напоїв, які використовуються у виробництві такої продукції, повинні бути внесені до Єдиного реєстру місць зберігання.
Щодо коригування фінансового результату до оподаткування за договорами страхування у разі звільнення застрахованої особи – працівника
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу, що відповідно до ст. 980 Цивільного кодексу України від 16 січня 2003 року № 435-IV (із змінами) предметом договору страхування є передача страхувальником за плату ризику, пов’язаного з об’єктом страхування, страховику на умовах, визначених договором страхування або законодавством України.
Об’єктом страхування можуть бути, зокрема, життя, здоров’я, працездатність та/або пенсійне забезпечення.
Згідно з п.п. 14.1.52 п. 14.1 ст.14 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) договір довгострокового страхування життя – договір страхування життя строком на п’ять і більше років, який передбачає страхову виплату одноразово або у вигляді ануїтету, якщо застрахована особа дожила до закінчення терміну дії договору страхування чи події, передбаченої у договорі страхування, або досягла віку, визначеного договором. Такий договір не може передбачати часткових виплат протягом перших п’яти років його дії, крім тих, що здійснюються у разі настання страхових випадків, пов’язаних із смертю чи хворобою застрахованої особи або нещасним випадком, що призвело до встановлення застрахованій особі інвалідності I або II групи чи встановлення інвалідності особі, яка не досягла вісімнадцятирічного віку. При цьому платник податку – роботодавець не може бути вигодонабувачем за такими договорами страхування життя.
Договір добровільного медичного страхування – договір страхування, який передбачає страхову виплату, що здійснюється закладам охорони здоров’я у разі настання страхового випадку, пов’язаного із хворобою застрахованої особи або нещасним випадком. Такий договір має також передбачати мінімальний строк його дії один рік та повернення страхових платежів виключно страхувальнику при достроковому розірванні договору (п.п. 14.1.52 прим. 1 п. 14.1 ст.14 ПКУ).
Договір страхування додаткової пенсії – це договір страхування, який передбачає обов’язок страховика щодо здійснення страхової виплати (виплат) та/або виплат у вигляді ануїтету в разі досягнення застрахованою особою пенсійного віку, визначеного за заявою застрахованої особи у договорі страхування відповідно до законодавства з урахуванням того, що такий пенсійний вік не може бути меншим більше ніж на 10 років від пенсійного віку, який надає право на пенсію за загальнообов’язковим державним пенсійним страхуванням. Дострокове припинення договору до досягнення застрахованою особою зазначеного в договорі пенсійного віку неможливе, крім випадків: наявності медично підтвердженого критичного стану здоров’я (онкозахворювання, інсульт тощо) або встановлення застрахованій особі інвалідності I або II групи; виїзду страхувальника та/або застрахованої особи на постійне проживання за межі України; смерті застрахованої особи. Вигодонабувачем за таким договором може бути лише застрахована особа або спадкоємці відповідно до законодавства. Особливості зміни страховика за договором страхування додаткової пенсії встановлюються відповідно до закону (п.п. 14.1.52 прим. 2 п. 14.1 ст.14 ПКУ).
Пунктом 3 ст. 1 Закону України від 18 листопада 2021 року № 1909-IX «Про страхування» (із змінами) визначено, що ануїтет – визначені в договорі страхування регулярні послідовні страхові виплати.
Об’єктом оподаткування податком на прибуток є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які визначені відповідними положеннями ПКУ (абзац перший п.п. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134 ПКУ).
ПКУ не передбачено коригування фінансового результату до оподаткування на суми витрат, пов’язаних зі сплатою страхових внесків. Тобто такі операції відображаються за правилами бухобліку при визначенні фінансового результату до оподаткування.
Визнання витрат у бухгалтерському обліку здійснюється відповідно до Національного положення (стандарту) бухгалтерського обліку 16 «Витрати», затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 31.12.1999 № 318.
Поряд з цим абзацом першим ст. 123 прим. 1 ПКУ встановлено, що якщо договір довгострокового страхування життя чи договір страхування в межах недержавного пенсійного забезпечення, зокрема, договір страхування додаткової пенсії, протягом перших п’яти років його дії розривається з будь-яких причин, крім випадку, передбаченого абзацом четвертим ст. 123 прим. 1 ПКУ, до закінчення мінімального строку його дії або до настання відповідного страхового випадку, встановлених ПКУ та іншим законодавством, в результаті чого відбувається часткова страхова виплата, виплата викупної суми чи повне припинення зобов’язань страховика за таким договором перед таким платником податку або порушуються інші вимоги, встановлені ПКУ до таких договорів, а також вимоги до договорів добровільного медичного страхування, крім випадку, передбаченого абзацом четвертим ст. 123 прим. 1 ПКУ, то платник податку – страхувальник, який визнав у бухгалтерському обліку витрати, зобов’язаний збільшити фінансовий результат до оподаткування звітного періоду на суму таких попередньо сплачених платежів, внесків, премій із нарахуванням пені в розмірі 120 відс. облікової ставки Національного банку України, що діяла на кінець звітного періоду, в якому відбулося розірвання договору або такий договір перестав відповідати вимогам, передбаченим ПКУ.
Абзацом четвертим ст. 123 прим. 1 ПКУ передбачено, що договір довгострокового страхування життя, договір медичного страхування чи договір страхування в межах недержавного пенсійного забезпечення, зокрема, договір страхування додаткової пенсії, в якому страхувальником є роботодавець, може передбачати:
- зміну страхувальника (роботодавця) на нового страхувальника, яким може бути або новий роботодавець, або застрахована особа, у разі звільнення застрахованої особи;
- зміну страховика на нового страховика.
При цьому така зміна страхувальника (страховика) повинна підтверджуватися тристоронньою угодою між страхувальником (страховиком), новим страхувальником (страховиком) та страховиком (страхувальником), за умови отримання відповідної згоди від застрахованої особи у порядку, визначеному законодавством та/або договором страхування (абзац сьомий ст. 123 прим. 1 ПКУ).
Отже, ПКУ не передбачено коригування фінансового результату до оподаткування відносно договорів добровільного медичного страхування, договір довгострокового страхування життя та страхування додаткової пенсії у разі якщо застрахована особа – працівник вже не має трудових відносин із страхувальником.
Якщо при звільненні працівника строк дії договорів добровільного медичного страхування чи страхування додаткової пенсії, не змінюється і такі договори не припиняються до завершення свого мінімального строку дії, то коригування, передбачене ст. 123 прим. 1 ПКУ, не застосовується.
Коригування, передбачене ст. 123 прим. 1 ПКУ, застосовується до договорів добровільного медичного страхування, договір довгострокового страхування життя та страхування додаткової пенсії, якщо такі договори перестали або не відповідають відповідати вимогам, передбаченим підпунктами 14.1.52, 14.1.52 прим. 1 та 14.1.52 прим. 2 п. 14.1 ст. 14 ПКУ (у т. ч. в результаті припинення трудових відносин між страхувальником і застрахованою особою або якщо договором медичного страхування передбачено виплату компенсації працівнику на ліки або лікування).
Який порядок подання підтверджуючих документів до реєстраційної заяви за ф. № 1-ПДВ, що надсилається в електронній формі?
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє.
Порядок реєстрації особи як платника ПДВ регулюється статтями 180 – 183 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) та регламентується розділом III Положення про реєстрацію платників податку на додану вартість, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 14.11.2014 № 1130 (із змінами), зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 17.11.2014 за № 1456/26233 (далі – Положення 1130).
Реєстрація осіб платниками ПДВ здійснюється на підставі реєстраційної заяви платника ПДВ за формою № 1-ПДВ (далі – Заява № 1-ПДВ), яка подається до контролюючого органу за місцезнаходженням (місцем проживання) особи в порядку, визначеному п. 183.7 ст. 183 розділу V ПКУ засобами електронного зв’язку в електронній формі з дотриманням вимог законів України «Про електронні документи та електронний документообіг» (далі – Закон № 851) та «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги» (далі – Закон № 2155).
У Заяві № 1-ПДВ зазначаються підстави для реєстрації особи як платника податку.
Абзацом третім п. 3.8 розділу ІІІ Положення 1130 визначено, зокрема, що з метою підтвердження достовірності відомостей про відповідність особи вимогам, визначеним ст. 180, п. 181.1 ст. 181, п. 182.1 ст. 182 та п. 183.7 ст. 183 розд. V ПКУ, така особа відповідно до п.п. 20.1.2 п. 20.1 ст. 20 розділу I ПКУ, подає до контролюючого органу документи, що підтверджують такі відомості.
Підпунктом 20.1.2 п. 20.1 ст. 20 розд. I ПКУ встановлено, що контролюючі органи мають право, зокрема, для здійснення функцій, визначених законом, отримувати безоплатно від платників податків, у тому числі благодійних та інших неприбуткових організацій, усіх форм власності у порядку, визначеному законодавством, довідки, копії документів, засвідчені підписом платника або його посадовою особою та скріплені печаткою (за наявності), про фінансово-господарську діяльність, отримані доходи, видатки платників податків та іншу інформацію, пов’язану з обчисленням та сплатою податків, зборів, платежів, про дотримання вимог законодавства, здійснення контролю за яким покладено на контролюючі органи, а також фінансову і статистичну звітність у порядку та на підставах, визначених законом.
Згідно з п. 183.8 ст. 183 розділу V ПКУ контролюючий орган відмовляє в реєстрації особи як платника ПДВ, якщо за результатами розгляду реєстраційної заяви та/або поданих документів встановлено, що особа або не відповідає вимогам, визначеним ст. 180, п.181.1 ст. 181, п. 182.1 ст. 182 та п. 183.7 ст. 183 ПКУ, або якщо існують обставини, які є підставою для анулювання реєстрації згідно із ст. 184 ПКУ, а також якщо при поданні реєстраційної заяви чи визначенні бажаного (запланованого) дня реєстрації не дотримано порядок та строки (терміни), встановлені п.п. 183.1, 183.3 – 183.7 ст. 183 ПКУ.
Враховуючи зазначене, особа, яка надсилає Заяву № 1-ПДВ засобами електронного зв’язку в електронній формі, у разі необхідності, подає підтверджуючі документи одночасно із Заявою № 1-ПДВ в електронній формі, до якої додається документ довільного формату та завантажуються копії підтверджуючих документів.
Якщо підтверджуючі документи не були подані одночасно із Заявою №1-ПДВ, то вони можуть бути подані особою до контролюючого органу за своїм місцезнаходженням (місцем проживання) в паперовій формі або засобами електронного зв’язку в електронній формі з дотриманням вимог законів України № 851 та № 2155, зокрема через Електронний кабінет.
Понад 19,6 млн грн збору за місця для паркування транспортних засобів спрямували юридичні особи до місцевих бюджетів Дніпропетровщини
З початку 2024 року до місцевих бюджетів Дніпропетровської області від юридичних осіб надійшло понад 19,6 млн грн збору за місця для паркування транспортних засобів (далі – Збір). Це на 741,5 тис. грн, або майже на 4,0 відс., більше ніж у січні – липні 2023 року.
Нагадуємо, що сума Збору, обчислена відповідно до податкової декларації за звітний (податковий) квартал, сплачується щоквартально протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого Податковим кодексом України для подання податкової декларації.
Якщо граничний строк сплати податкового зобов’язання припадає на вихідний або святковий день, останнім днем сплати податкового зобов’язання вважається операційний (банківський) день, що настає за вихідним або святковим днем.
Фізичній особі не надсилалися (не вручалися) ППР з плати за землю: за який період нараховується податкове зобов’язання?
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що відповідно до п. п. 14.1.147 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) плата за землю – обов’язковий платіж у складі податку на майно, що справляється у формі земельного податку (далі – податок) або орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності (далі – орендна плата).
Податковим обов’язком є обов’язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені, зокрема, ПКУ (п. 36. 1 ст. 36 ПКУ).
Податковий обов’язок є безумовним і першочерговим стосовно інших неподаткових обов’язків платника податків, крім випадків, передбачених законом (п. 36.3 ст. 36 ПКУ).
Податковий обов’язок відповідно до п. 37.2 ст. 37 ПКУ виникає у платника податку з моменту настання обставин, з якими ПКУ пов’язує сплату ним податку.
Абзацом першим п. 286.5 ст. 286 ПКУ визначено, що нарахування фізичним особам сум плати за землю проводиться контролюючими органами (за місцем знаходження земельної ділянки, у тому числі право на яку фізична особа має як власник земельної частки (паю), які надсилають платнику податку у порядку, визначеному ст. 42 ПКУ, до 01 липня поточного року податкове повідомлення-рішення про внесення податку за формою, встановленою у порядку, визначеному ст. 58 ПКУ, разом із детальним розрахунком суми податку, який, зокрема, але не виключно, має містити кадастровий номер та площу земельної ділянки, розмір ставки податку та розмір пільги зі сплати податку.
Базовим податковим (звітним) періодом для плати за землю є календарний рік (п. 285.1 ст. 285 ПКУ).
Податковий період, порядок обчислення орендної плати, строк сплати та порядок її зарахування до бюджетів застосовується відповідно до вимог статей 285 – з 287 (п. 288.7 ст. 288 ПКУ).
Враховуючи положення п. 288.7 ст. 288 ПКУ та п. 287.10 ст. 287 ПКУ податкове зобов’язання з плати за землю (земельного податку та/або орендної плати) може бути нараховано за податкові (звітні) періоди (роки) в межах строків, визначених п. 102.1 ст. 102 ПКУ.
Згідно з положеннями абзацу першого п. 102.1 ст. 102 ПКУ контролюючий орган, крім випадків, визначених п. 102.2 ст. 102 ПКУ, має право, зокрема, самостійно визначити суму грошових зобов’язань платника податків у випадках, визначених ПКУ, не пізніше закінчення 1095 дня, що настає за останнім днем граничного строку сплати грошових зобов’язань, нарахованих контролюючим органом.
Слід зауважити, що п. 52 прим. 2 підрозд. 10 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ було передбачено на період з 18 березня 2020 року по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19), зупинення перебігу строків давності, передбачених ст. 102 ПКУ.
При цьому дію п. 52 прим. 2 підрозд. 10 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ було зупинено на період дії воєнного, надзвичайного стану згідно із Законом України від 15 березня 2022 року № 2120-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період дії воєнного стану».
Водночас, п. 69 підрозд. 10 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ встановлено, що тимчасово, на період до припинення або скасування воєнного стану на території України справляння податків і зборів здійснюється з урахуванням особливостей, визначених у п. 69 підрозд. 10 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ.
Так, відповідно до п.п. 69.9 п. 69 підрозд. 10 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ тимчасово, до 01 серпня 2023 року, для платників податків та контролюючих органів зупинявся перебіг строків, визначених податковим законодавством та іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, крім випадків, передбачених п.п. 69.9 п. 69 підрозд. 10 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ.
Враховуючи зазначене, фізичній особі, якій не надсилалися (не вручалися) податкові повідомлення-рішення (контролюючим органом не здійснювалося нарахування плати за землю), податкове зобов’язання з плати за землю нараховується за останні три роки. При цьому строк давності (1095 днів), визначений ст. 102 ПКУ, подовжується на період його зупинення з 18.03.2020 до 31.07.2023 (включно), оскільки з 01.08.2023 відновлено перебіг строку давності.
Єдиний внесок: з початку року від платників Дніпропетровщини до державних цільових фондів надійшло понад 20,1 млрд гривень
У січні – липні 2024 року до державних цільових фондів платниками Дніпропетровщини спрямовано понад 20,1 млрд грн єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (єдиний внесок), що на понад 2,6 млрд грн, або на 15,2 відс., більше ніж за підсумками січня – липня 2023 року. Про це повідомила в. о. начальника Головного управління ДПС у Дніпропетровській області Наталя Федаш.
Очільниця обласної податкової висловила вдячність платникам за сумлінне виконання ними своїх обов’язків та нагадала, що своєчасно сплачений єдиний внесок – це соціальний захист та гідне пенсійне забезпечення громадян.
«Тільки офіційно оформлені трудові відносини забезпечують працівнику соціальні гарантії! Несплата єдиного внеску порушує права працівника. Період, за який внески не сплачуються, не включається до страхового стажу для призначення пенсії, такий період впливає і на розмір соціальних виплат по безробіттю», – зазначила Наталя Федаш.
Засідання комітету за галузевою ознакою «Будівництво, промисловість, нерухомість» Громадської ради: на порядку денному актуальні питання та робота антикорупційного сервісу ДПС
Проведено засідання комітету за галузевою ознакою «Будівництво, промисловість, нерухомість» Громадської ради при Головному управлінні ДПС у Дніпропетровській області за участі керівного складу та представників податкової Дніпропетровщини.
Обговорювались питання щодо: визначення строку давності у разі самостійного виправлення помилок, що містяться у раніше поданій звітності; правильного заповнення поля у реквізитах «Призначення платежу» та «Отримувач» платіжної інструкції на сплату податків і зборів та робота сервісу «Пульс» Державної податкової служби України.
Як скористатися нормами підпункту 69.22 пункту 69 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України щодо нарахування та сплати податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, за пошкоджені у 2022 році...
Як скористатися нормами підпункту 69.22 пункту 69 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України щодо нарахування та сплати податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, за пошкоджені у 2022 році об’єкти нерухомості, що знаходяться у власності юридичних осіб
Особливості справляння податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки (далі – Податок) у період дії воєнного стану в Україні врегульовано нормами розділу ХІІ та підпунктом 69.22 пункту 69 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України (далі – Кодекс).
Відповідно до положень підпункту 69.22 пункту 69 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» Кодексу з урахуванням змін, внесених Законом України від 11 квітня 2023 року № 3050-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо звільнення від сплати екологічного податку, плати за землю та податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, за знищене чи пошкоджене нерухоме майно», Податок не нараховується та не сплачується, зокрема за пошкоджені об’єкти житлової та/або нежитлової нерухомості (як такі, що потребують капітального ремонту, реконструкції чи реставрації внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених збройною агресією російської федерації проти України) за період з 1 березня 2022 року та наступні податкові (звітні) періоди за об’єкти житлової та/або нежитлової нерухомості, у тому числі їх частки, які перебувають у власності юридичних осіб, які були пошкоджені у 2022 році внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених збройною агресією російської федерації проти України, та дані про пошкодження яких внесені до Державного реєстру майна, пошкодженого та знищеного внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених збройною агресією російської федерації проти України (далі – Реєстр пошкодженого майна).
Нарахування Податку відновлюється, починаючи з місяця, наступного за місяцем, в якому за даними Реєстру пошкодженого майна об’єкти житлової та/або нежитлової нерухомості капітально відремонтовані, реконструйовані, реставровані, визнані придатними для проживання та використання за цільовим призначенням.
Порядок ведення Реєстру пошкодженого майна затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 13 червня 2023 року № 624.
Порядок подання інформаційного повідомлення про пошкоджене та знищене нерухоме майно внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених збройною агресією російської федерації проти України, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 26 березня 2022 року № 380 (в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 13 червня 2023 року № 624).
Разом з цим, абзацом дев’ятнадцятим підпункту 69.22 пункту 69 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» Кодексу передбачено, що у частині об’єктів житлової/нежитлової нерухомості, у тому числі їх часток, які внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених збройною агресією російської федерації проти України, зазнали незначних пошкоджень, придатні, зокрема для використання за цільовим призначенням та підлягають відновленню шляхом поточного ремонту, сільські, селищні, міські ради, військові адміністрації або військово-цивільні адміністрації мають право:
- встановлювати ставки Податку в розмірі, меншому за розмір Податку, встановлений рішенням відповідного органу місцевого самоврядування для певного типу об’єктів нерухомого майна, що сплачується на відповідній території;
- звільняти від сплати Податку.
Платники Податку можуть звернутися до органів місцевого самоврядування або військових адміністрацій / військово-цивільних адміністрацій стосовно встановлення ставки Податку для власних об’єктів нерухомості.
Такі рішення можуть бути прийняті з урахуванням норми підпункту 69.34 пункту 69 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» Кодексу, яка регламентує, що тимчасово, на період дії воєнного стану на території України, введеного Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року № 64/2022, затвердженим Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року № 2102-IX, по 31 грудня року, в якому припинено або скасовано воєнний стан, до рішень сільських, селищних, міських рад, військових адміністрацій або військово-цивільних адміністрацій щодо встановлення ставок та пільг з місцевих податків та/або зборів та/або рішень про внесення змін до таких рішень не застосовуються вимоги підпункту 4.1.9 пункту 4.1 та пункту 4.5 статті 4, підпунктів 12.3.3, 12.3.4 і 12.3.7 пункту 12.3, підпункту 12.4.3 пункту 12.4 та пункту 12.5 статті 12 Кодексу та Закону України «Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності», частини четвертої статті 15 Закону України «Про доступ до публічної інформації», Закону України «Про державну допомогу суб’єктам господарювання».
Практика адміністрування Податку свідчить про необхідність надання роз’яснень, зважаючи на деякі обставини, що виникають у платників Податку.
Приклад 1
Об’єкт нерухомості, який знаходиться у власності суб’єкта господарювання, знищений, про що оформлено відповідні документи та проведено списання об’єкту, водночас зміни до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно (далі – Державний реєстр прав) не внесені. З якої дати не нараховується Податок за знищений об’єкт нерухомості: з дати списання об’єкту з обліку чи з дати внесення змін до Державного реєстру прав.
Порядок нарахування та справляння Податку врегульовано нормами статті 266 розділу ХІІ Кодексу, включаючи визначення повноважень із встановлення основних елементів.
Згідно з підпунктом 266.1.1 пункту 266.1 статті 266 Кодексу платниками Податку є, зокрема юридичні особи, в тому числі нерезиденти, які є власниками об’єктів житлової та/або нежитлової нерухомості.
Офіційне визнання і підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав є державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень шляхом внесення відповідних відомостей до Державного реєстру прав.
Податкове законодавство не регулює механізм виключення знищених об’єктів нежитлової нерухомості з об’єктів оподаткування Податком.
Водночас, положеннями частини першої статті 349 Цивільного кодексу України (далі – ЦК) визначено, що право власності на майно припиняється в разі його знищення. Право власності та інші речові права на нерухомі речі, обтяження цих прав, їх виникнення, перехід і припинення підлягають державній реєстрації (частина перша статті 182 ЦК).
Закон України від 01 липня 2004 року № 1952-IV «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» (далі – Закон) передбачає, що у разі знищення, зокрема, об’єкта нерухомого майна відповідний розділ Державного реєстру прав та реєстраційна справа закриваються, а реєстраційний номер цього об’єкта скасовується (частина друга статті 14 Закону).
Отже, припинення нарахування Податку можливо за умови внесення інформації до Державного реєстру прав.
Приклад 2
Власник об’єктів нерухомого майна – юридична особа отримав витяги з Реєстру пошкодженого майна, згідно з якими:
- Об’єкт 1, пошкодження якого орієнтовно відбулося 22.05.2022, за категорією пошкоджень ідентифіковано як об’єкт, що «непридатний для використання, що повністю втратив свою економічну цінність, наявні пошкодження несучих та огорожувальних конструкцій, ступінь та характер яких свідчать про небезпеку аварійного обвалення об’єкта (зруйновані об’єкти), пошкодження 81-100%»;
- Об’єкт 2, пошкодження якого орієнтовно відбулося 25.02.2022, за категорією пошкоджень ідентифіковано як об’єкт «наявні пошкодження несучих та огороджувальних конструкцій, ступінь та характер яких свідчить про необхідність виконання робіт щодо часткового демонтажу частини об’єкта або його окремих конструкцій тощо, пошкодження 41-80%».
Виникають запитання:
1) з якого періоду платник Податку має право скористатись нормами підпункту 69.22 пункту 69 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» Кодексу з метою уточнення нарахованих сум з Податку за 2022 рік;
2) з першого числа якого періоду Товариство має право скористатись зазначеними нормами Кодексу в частині звільнення від нарахування та сплати Податку за пошкоджений Об’єкт 2.
Щодо питання 1
Нормами підпункту 69.22 пункту 69 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» Кодексу, визначено, що Податок не нараховується та не сплачується, зокрема за знищені та/або пошкоджені (як такі, що потребують капітального ремонту, реконструкції чи реставрації) об’єкти нежитлової нерухомості, дані про знищення та/або пошкодження яких внесені до Реєстру пошкодженого майна. За об’єкти, які були пошкоджені у 2022 році – за період 1 березня 2022 року та наступні податкові (звітні) періоди. Нарахування Податку відновлюється починаючи з місяця, наступного за місяцем, в якому за даними Реєстру пошкодженого майна об’єкти нерухомості капітально відремонтовані, реконструйовані, реставровані та визнані придатними, зокрема для використання за цільовим призначенням.
Враховуючи зазначене, власник об’єктів нерухомого майна – юридична особа має право на уточнення нарахованих податкових зобов’язань з Податку за 2022 рік за період з 01.03.2022 по 31.12.2022.
Щодо питання 2
Оскільки пошкодження Об’єкта 2 внаслідок збройної агресії відбулося 25.02.2022, власник цього пошкодженого Об’єкта 2 має право на застосування підпункту 69.22 пункту 69 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» Кодексу, починаючи з 01.03.2022 до першого числа місяця, наступного за місяцем, в якому за даними Реєстру пошкодженого майна Об’єкт 2 буде капітально відремонтований (реконструйований, реставрований) та визнаний придатним, зокрема для використання за цільовим призначенням.
Спільний пошук шляхів погашення податкового боргу комунальними підприємствами Павлоградського району Дніпропетровської області
За запрошенням в. о. голови райдержадміністрації – начальника районної військової адміністрації Павлоградського района Дениса Ряпалова фахівці управління по роботі з податковим боргом Головного управління ДПС у Дніпропетровській області прийняли участь у засіданні комісії з питань погашення заборгованості Павлоградського району.
Захід відбувся за участі представників Павлоградської та Тернівської міських рад, які є органами управління комунальних підприємств – боржників до державного та місцевих бюджетів.
У центрі уваги учасників заходу – пошук спільних шляхів погашення податкового боргу комунальними підприємствами Павлоградського району Дніпропетровської області.
Акцент – на пріоритетність добровільної сплати боржниками наявної заборгованості.
Учасники обговорили питання можливості прийняття на чергових сесіях рішень про виділення ліквідного майна, яке можливо буде реалізувати з метою погашення податкового боргу та питання можливості прийняття рішень про виділення коштів місцевого бюджету на сплату податкового боргу комунальних підприємств на найближчих сесіях відповідних рад.
Працюємо на спільний результат!
Дніпропетровщина: робота з визначення критично важливих підприємств продовжується
Під головуванням в. о. першого заступника Голови обласної державної адміністрації – начальника обласної військової адміністрації Андрія Кульбача у Дніпропетровській обласній військовій адміністрації відбулось чергове засідання комісії із визначення підприємств, установ та організацій, які є критично важливими для функціонування економіки та забезпечення життєдіяльності населення Дніпропетровщини в особливий період. Тих, які підтримують економіку держави.
Від податкової служби регіону у заході прийняла участь в. о. начальника Головного управління ДПС у Дніпропетровській області Наталя Федаш.
Економічну стабільність у воєнний період забезпечує критично важливий бізнес, отже представники державних органів розглянули пропозиції щодо визначення таких суб’єктів господарювання.
До уваги платників!
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує.
Відповідно до п. 87.13 ст. 87 глави 9 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) у разі несплати протягом 240 календарних днів з дня вручення платнику податків податкової вимоги суми податкового боргу, що перевищує 1 млн грн, контролюючий орган може звернутися до суду за встановленням тимчасового обмеження у праві виїзду керівника юридичної особи або постійного представництва нерезидента – боржника за межі України – до погашення такого податкового боргу.
Вимоги абзацу першого п. 87.13 ст. 87 ПКУ не застосовується у разі наявності зобов’язання держави щодо повернення юридичній особі або постійному представництву нерезидента – боржника помилково та/або надміру сплачених ним грошових зобов’язань, бюджетного відшкодування податку на додану вартість, якщо загальна сума непогашеної заборгованості держави перед боржником дорівнює або перевищує суму податкового боргу такого боржника.
Тимчасове обмеження у праві виїзду керівника юридичної особи або постійного представництва нерезидента-боржника за межі України встановлюється як забезпечувальний захід виконання судового рішення або рішення керівника контролюючого органу про стягнення суми податкового боргу.
У разі запровадження тимчасового обмеження у праві виїзду керівника юридичної особи або постійного представництва нерезидента – боржника за межі України згідно з рішенням суду, яке набрало законної сили, контролюючий орган не пізніше наступного робочого дня з дня отримання рішення суду:
- інформує про це центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони державного кордону, в порядку обміну інформацією, затвердженому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, спільно з центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони державного кордону;
- розміщує відповідну інформацію в Реєстрі керівників платників податків – боржників.
Не пізніше наступного робочого дня з дня зарахування коштів на відповідний рахунок органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, та/або в інших випадках погашення податкового боргу в сумі, зазначеній у рішенні суду станом на дату прийняття такого рішення суду, або у разі отримання інформації з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань (далі – ЄДР) про зміну керівника юридичної особи або постійного представництва нерезидента – боржника, або у разі початку судових процедур у справах про банкрутство стосовно такого боржника контролюючий орган:
- інформує про зазначене центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони державного кордону, в порядку обміну інформацією, затвердженому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, спільно з центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони державного кордону, що є підставою для скасування встановленого тимчасового обмеження у праві виїзду керівника юридичної особи або постійного представництва нерезидента – боржника за межі України;
- розміщує відповідну інформацію в Реєстрі керівників платників податків – боржників.
Згідно з п. 87.14 ст. 87 ПКУ закінчення дії тимчасового обмеження у праві виїзду керівника юридичної особи або постійного представництва нерезидента – боржника здійснюється у разі погашення суми податкового боргу, зазначеної у рішенні суду, у зв’язку з якою було застосовано таке обмеження, або у разі отримання інформації з ЄДР про зміну керівника юридичної особи або постійного представництва нерезидента-боржника, або у разі початку судових процедур у справах про банкрутство стосовно такого боржника.
Чи обов’язково платникам при сплаті платежів до бюджетів та фондів використовувати виключно структурований формат поля «Призначення платежу» платіжної інструкції?
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу, що усі платежі до бюджетів та фондів на рахунки Казначейства/ДПС в Казначействі з кодом 899998, починаючи з 01 грудня 2023 року, повинні сплачуватися виключно за структурованим форматом реквізиту «Призначення платежу» платіжних інструкцій з урахуванням вимог Порядку заповнення реквізиту «Призначення платежу» платіжної інструкції під час сплати (стягнення) податків, зборів, митних, інших платежів, єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, внесення авансових платежів (передоплати), грошової застави, а також у разі їх повернення, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 22.03.2023 № 148 (із змінами), зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 28 березня 2023 року за № 528/39584.
За яким курсом перераховуються доходи нерезидента у гривні при визначенні податкових зобов'язань резидентом – агентом, який виплачує такі доходи?
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє, що оскільки податок з доходів, отриманих нерезидентом із джерелом їх походження з України, сплачується до бюджету під час виплати таких доходів на користь нерезидента, то сума доходів, з якої утримується та сплачується податок, визначається виходячи з офіційного курсу Національного банку України на дату виплати таких доходів.
Більше розглянутих питань, які стосуються сфери міжнародного оподаткування – в Інформаційному листі ДПС України № 5/2024: Огляд запитів* платників податків на отримання індивідуальних податкових консультацій у сфері міжнародного оподаткування, який розміщено за посиланням https://tax.gov.ua/zakonodavstvo/podatki-ta-zbori/informatsiyni-listi/779224.html.
Чи подається додаток по МПЗ до податкової декларації з податку на прибуток підприємств, якщо земля знаходиться на тимчасово окупованій територій або території активних бойових дій?
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує, що на вебпорталі ДПС за посиланням https://tax.gov.ua/broshuri-ta-listivki/799379.html платники мають можливість ознайомитись з роз’ясненнями, присвяченими окремим питанням врахування сум сплачених податків і зборів при обчисленні мінімального податкового зобов’язання (МПЗ) з урахуванням позиції Міністерства фінансів України (лист від 15.02.2024 № 11230-09-62/4712) щодо врахування суми сплаченого єдиного податку 4 групи в ІV кварталі 2022 року за ІV квартал 2022 при визначенні МПЗ за 2023 рік.
Так, питання: Чи потрібно подавати додаток по МПЗ до податкової декларації на прибуток, якщо земля знаходиться на тимчасово окупованій територій або території активних бойових дій?
Відповідь: Так, подається. При цьому декларуються об’єкти оподаткування – кадастрові номера, площі земельних ділянок та не нараховуються податкові зобов’язання з МПЗ (декларування з прочерками або «0»).
Інтернет-торгівля: у разі здійснення розрахункових операцій необхідно дотримуватись законодавства
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що правові засади застосування реєстраторів розрахункових операцій та програмних реєстраторів розрахункових операцій (РРО/ПРРО) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг визначає Закон України від 06 липня 1995 року № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі громадського харчування та послуг» із змінами та доповненнями (далі – Закон № 265).
Суб’єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням електронних платіжних засобів, платіжних чеків, жетонів тощо), при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг зобов’язані, зокрема, проводити розрахункові операції на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи реєстратори розрахункових операцій або через зареєстровані фіскальним сервером контролюючого органу програмні РРО зі створенням у паперовій та/або електронній формі відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій, або у випадках, передбачених Законом № 265, із застосуванням зареєстрованих у встановленому порядку розрахункових книжок.
На даний момент online-торгівля активно розвивається і при бажанні в мережі Інтернет можна придбати майже будь-який товар або замовити будь-яку послугу.
Однаково ефективно продаються як будматеріали оптом, так і одяг, взуття та інша продукція в роздріб, зникає географічна прив’язаність до точки реалізації продукції.
Враховуючи те, що Інтернет-торгівля представляє собою сучасну онлайн торгівельну мережу та є суттєвим доповненням традиційної торгівлі, звертаємо увагу платників, на безумовне дотримання законодавства у разі здійснення розрахункових операцій.
Чи має право відповідальна особа без присутності власника хмарного КЕП скасувати його в КНЕДП ДПС та який порядок його скасування?
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує.
Відповідно до п. 6 Порядку використання електронних довірчих послуг в органах державної влади, органах місцевого самоврядування, підприємствах, установах та організаціях державної форми власності, затвердженого постановою Кабінету міністрів України від 01 серпня 2023 року № 798, організацію використання кваліфікованих електронних довірчих послуг у державній установі забезпечує відповідальний підрозділ, що виконує відповідні функції, або працівник, визначений рішенням такої установи (її керівника).
Відповідальний підрозділ (працівник) забезпечує, зокрема:
- подання кваліфікованому надавачу заяв про скасування, блокування або поновлення кваліфікованих сертифікатів відкритих ключів підписувачів – представників державної установи в електронній формі з накладенням кваліфікованого електронного підпису не пізніше ніж протягом 24 годин з моменту, коли йому стало відомо про настання умов, передбачених ст. 25 Закону України від 05 жовтня 2017 року № 2155-VIII «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги».
Порядок скасування, блокування та поновлення кваліфікованих сертифікатів відкритих ключів визначається регламентом роботи кваліфікованого надавача електронних довірчих послуг, який видав відповідний сертифікат.
Інформування користувача про скасування здійснюються в режимі реального часу на вебсайті Кваліфікованого надавача електронних довірчих послуг Державної податкової служби України (https://ca.tax.gov.ua) за посиланням: Головна/«Пошук сертифікатів та СВС».
Операції з реалізації алкогольних напоїв: до місцевих бюджетів Дніпропетровщини платники акцизного податку спрямували понад 313,2 млн гривень
Протягом семи місяців 2024 року до місцевих бюджетів Дніпропетровської області від платників надійшло понад 313,2 млн грн акцизного податку. Це майже на 31,9 млн грн, або на 11,3 відс., більше ніж у січні – липні минулого року.
Нагадуємо, що коктейлі, виготовлені з використанням алкогольних напоїв, якщо вміст спирту етилового в таких коктейлях перевищує 0,5 відс. об’ємних одиниць, підпадають під визначення алкогольних напоїв.
Продаж зазначених коктейлів безпосередньо громадянам та іншим кінцевим споживачам для їх особистого некомерційного використання незалежно від форми розрахунків, у тому числі на розлив у ресторанах, кафе, барах, інших об’єктах громадського харчування, є операціями з реалізації суб’єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів. Такі операції є об’єктом оподаткування акцизним податком відповідно до п.п. 213.1.9 п. 213.1 ст. 213 Податкового кодексу України.
Туристичний збір: юридичні особи поповнили місцеві бюджети Дніпропетровщини на понад 2,9 млн гривень
З початку 2024 року до місцевих бюджетів Дніпропетровської області від юридичних осіб надійшло понад 2,9 млн грн туристичного збору (далі – Збір).
Звертаємо увагу, якщо попередню плату за проживання (бронювання) від платників Збору отримано в одному кварталі, а їх тимчасове розміщення у місцях проживання (ночівлі) буде здійснено в іншому податковому періоді, то зобов’язання з нарахування Збору у податкового агента виникає в звітному періоді фактичного розміщення таких осіб у зазначених місцях проживання.
Внутрішньо переміщена особа за витратами, понесеними на оренду житла, має право на податкову знижку за певних умов
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що право платника податку на доходи фізичних осіб (далі – податок) на податкову знижку, підстави для її нарахування, перелік витрат, дозволених до включення до податкової знижки, обмеження права на її нарахування визначені ст. 166 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).
Відповідно до п.п. 166.3.9 п. 166.3 ст. 166 ПКУ платник податку має право включити до податкової знижки у зменшення оподатковуваного доходу платника податку за наслідками звітного податкового року, нарахованого у вигляді заробітної плати, зменшеного з урахуванням положень п. 164.6 ст. 164 ПКУ, фактично сплачені ним протягом звітного податкового року суми коштів, у вигляді орендної плати за договором оренди житла (квартири, будинку), оформленим відповідно до вимог чинного законодавства, фактично сплачених платником податку, який має статус внутрішньо переміщеної особи.
Платник податку має право скористатися зазначеною в п. 166.3.9 п. 166.3 ст. 166 ПКУ податковою знижкою виключно за умови, що він та/або члени його сім’ї першого ступеня споріднення:
- не мають у власності придатної для проживання житлової нерухомості, розташованої поза межами тимчасово окупованої території України;
- не отримують передбачених законодавством України бюджетних виплат для покриття витрат на проживання.
Розмір такої знижки не може перевищувати (у розрахунку на календарний рік) 30 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої на 1 січня звітного (податкового) року.
З початку поточного року від платників Дніпропетровщини до загального фонду держбюджету надійшло майже 2,7 млрд грн рентної плати
Протягом січня – липня 2024 року до загального фонду Державного бюджету України платники Дніпропетровщини спрямували майже 2,7 млрд грн рентної плати. Як зауважила в. о. начальника Головного управління ДПС у Дніпропетровській області Наталя Федаш, у порівнянні з відповідним періодом 2023 року надходження виросли на понад 1,2 млрд грн, або на 81,2 відсотки.
«Сумлінна і в повному обсязі сплата податків і зборів – це важливий внесок нашого бізнесу в фінансову підтримку економіки, особливо зараз! Дякуємо нашим платникам за належне ставлення до виконання своїх обов’язків!» – зазначила Наталя Федаш.
Як підтримати ментальне здоров’я: поради для податківців
Продовжує свою роботу проєкт психологічної підтримки за участі фахівців Дніпропетровського обласного інформаційно-аналітичного центру медичної статистики Дніпропетровської обласної ради (далі - Центр).
В групах росту податківці відпрацьовують навички протистояння стресу, відновлення від наслідків його впливу. В межах метальної програми вони отримують ефективні методики та рекомендації від фахівців Центру.
Турбота про ментальне здоров’я завжди на часі.
Контроль за обігом підакцизної продукції: результати роботи податкової служби Дніпропетровщини у м. Павлограді та Павлоградському регіоні
За результатами декларування суб’єктами господарювання, які здійснюють роздрібну торгівлю підакцизними товарами на території Павлоградського регіону Дніпропетровщини, у січні – липні 2024 року до територіальних громад регіону забезпечено надходження акцизного податку у сумі 38,7 млн грн (аналогічний період 2023 року – 34,8 млн грн, зростання 10,4%).
Зарахування частки акцизного податку з роздрібного продажу тютюнових виробів до місцевих бюджетів територіальних громад Павлоградського регіону у січні – липні 2024 року склало майже 31,1 млн грн (аналогічний період 2023 року – 26,9 млн грн, зростання на 15,6%).
Головним управлінням ДПС у Дніпропетровській області (далі – ГУ ДПС) з метою здійснення спільних заходів щодо продовження боротьби з тіньовим обігом підакцизної продукції на території м. Павлограда та Павлоградського регіону 22.08.2024 проведено робочу зустріч з представниками Павлоградської районної військової адміністрації, головами територіальних громад регіону, правоохоронними та іншими службами.
У рамках боротьби з тіньовим ринком підакцизних товарів на території Павлоградського регіону ГУ ДПС проведено 32 фактичні перевірки діяльності суб’єктів господарювання.
Під час контрольно-перевірочних заходів встановлені порушення Закону України від 19 грудня 1995 року № 481/95-ВР «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального» (із змінами та доповненнями), а саме:
– 3 факти реалізації алкогольних напоїв без наявної діючої ліцензії на роздрібну торгівлю алкогольними напоями;
– 19 фактів реалізації підакцизних товарів без марок акцизного податку встановленого зразка;
– 5 фактів реалізації тютюнових виробів за цінами, вищими від максимальних роздрібних цін на тютюнові вироби, встановлених виробниками або імпортерами таких тютюнових виробів, збільшених на суму акцизного податку з реалізації через роздрібну торгівельну мережу;
– 4 факти ненадання платником податків посадовим (службовим) особам органів Державної податкової служби у повному обсязі всіх документів, що належать або пов’язані з предметом перевірки;
– 4 факти проведення розрахункових операції через РРО без використання режиму попереднього програмування товарів (послуг) без зазначення коду товарної підкатегорії УКТ ЗЕД для підакцизних товарів.
До суб’єктів господарювання застосовано фінансові санкції на загальну суму 673,2 тис. грн, анульовано 11 ліцензій на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями та тютюновими виробами.
За матеріалами правоохоронних органів, які надійшли до ГУ ДПС протягом 2024 року, до суб’єктів господарювання застосовано фінансових санкцій на суму 734,4 тис гривень.
Застосування штрафних (фінансових) санкцій за порушення законодавства у сфері торгівлі підакцизними товарами, складання адміністративних матеріалів, анулювання ліцензій на право роздрібної торгівлі підакцизними товарами та вилучення з обігу контрафактної продукції та демонтаж об’єктів – результати проведених спільних заходів щодо легалізації ринку підакцизних товарів.
«Спільна діяльність державних, правоохоронних органів та органів місцевого самоврядування щодо ліквідації тіньового ринку підакцизних товарів направлена на дотримання бізнесом податкового законодавства, зокрема, що регулює обіг алкогольної продукції, тютюнових виробів та нафтопродуктів з обов’язковим застосуванням у господарській діяльності реєстраторів розрахункових операцій», – зазначив заступник начальника ГУ ДПС Федір Терханов.
Сеанс телефонного зв’язку «гаряча лінія» на тему «Надання електронних довірчих послуг»
У Головному управлінні ДПС у Дніпропетровській області (ГУ ДПС) відбувся сеанс телефонного зв’язку «гаряча лінія» на тему «Надання електронних довірчих послуг». На запитання платників податків відповідала заступник начальника управління – начальник першого відділу управління реєстрації користувачів ГУ ДПС Поліщук Світлана.
Питання 1: Добрий день! Підкажіть, будь ласка, чи необхідно скасовувати кваліфіковані сертифікати та отримувати нові у разі зміни відомостей, зазначених у кваліфікованому сертифікаті (в тому числі найменування ЮО або прізвища, ім’я по-батькові ФО)?
Відповідь: Добрий день! Скасування кваліфікованого сертифіката ключа є достроковим припиненням його чинності. Скасовані сертифікати ключів поновленню не підлягають. Часом скасування кваліфікованого сертифіката вважається час зміни його статусу в реєстрі сертифікатів Кваліфікованого надавача електронних довірчих послуг Державної податкової служби України (далі – КНЕДП ДПС).
Клієнт (користувач) зобов’язаний невідкладно звернутися до КНЕДП ДПС за скасуванням кваліфікованого сертифіката у разі:
- компрометації особистого ключа користувача (факт або обґрунтована підозра того, що особистий ключ став відомий іншим особам, втрата можливості подальшого використання особистого ключа із будь-яких обставин, зокрема, втрата або пошкодження носія ключової інформації тощо);
- зміни відомостей, зазначених у кваліфікованому сертифікаті;
- виявлення помилок у реквізитах кваліфікованого сертифіката тощо.
З метою скасування кваліфікованого сертифіката користувачу необхідно подати до представництва КНЕДП ДПС заяву на зміну статусу кваліфікованого сертифіката відкритого ключа. При цьому подаються необхідні документи на отримання електронних довірчих послуг щодо формування нових кваліфікованих сертифікатів відкритих ключів.
Питання 2: Вітаю! Скажіть, будь ласка, чи може уповноважена особа фізичної особи отримати кваліфіковані сертифікати відкритих ключів за довіреністю?
Відповідь: Вітаю! Пунктом 1 частини другої ст. 22 Закону України від 05 жовтня 2017 року № 2155-VIII «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги» зі змінами та доповненнями встановлено, що ідентифікація фізичної особи, яка звернулася за отриманням послуги формування кваліфікованого сертифіката відкритого ключа, здійснюється за умови її особистої присутності за результатами перевірки відомостей (даних) про особу, отриманими у встановленому законодавством порядку з Єдиного державного демографічного реєстру, за паспортом громадянина України або іншими документами, виданими відповідно до законодавства про Єдиний державний демографічний реєстр та про документи, що посвідчують особу, підтверджують громадянство України чи спеціальний статус особи.
Таким чином, отримати послуги з формування кваліфікованих сертифікатів відкритих ключів за довіреністю (в т.ч. посвідченою нотаріально) неможливо.
Питання 3: Добрий день! Підкажіть, як завантажити кваліфікований сертифікат електронної печатки?
Відповідь: Добрий день! Клієнти (користувачі) мають можливість завантажити кваліфікований сертифікат електронної печатки на персональний комп’ютер за допомогою програмного забезпечення «ІІТ Користувач ЦСК-1» (далі – Програма).
Для початку використання Програми клієнтам (користувачам) необхідно встановити актуальну версію безкоштовної Програми, яку можливо завантажити на вебсайті Кваліфікованого надавача електронних довірчих послуг Державної податкової служби України (далі – Надавач) (https://ca.tax.gov.ua) за посиланням: Головна/«Отримання електронних довірчих послуг»/«Програмне забезпечення»/«Засіб кваліфікованого електронного підпису чи печатки – «ІІТ Користувач ЦСК-1»/«Інсталяційний пакет «ІІТ Користувач ЦСК-1.3.1».
Інформацію щодо роботи Програми та інструкцію стосовно можливості завантаження власних кваліфікованих сертифікатів відкритих ключів електронного підпису чи печатки наведено у п.п. 5.2 п. 5 Настанови користувача «ІІТ Користувач ЦСК-1.3.1» на вебсайті Надавача за посиланням: Головна/«Отримання електронних довірчих послуг»/«Програмне забезпечення»/«Засіб кваліфікованого електронного підпису чи печатки – «ІІТ Користувач ЦСК-1»/«Настанова користувача «ІІТ Користувач ЦСК-1.3.1».
Питання 4: Добрий день! Скажіть, будь ласка, які дії платника, якщо при підписанні документу виникає помилка «Невірний пароль або ключ пошкоджено»?
Відповідь: Добрий день! Для усунення даної помилки необхідно перевірити:
- який ключ кваліфікованого електронного підпису чи печатки використовується першим (вірна послідовність підписів для податкової звітності: бухгалтер-директор-електронна печатка);
- правильність введення паролю, а саме: регістр вводу паролю, мову клавіатури тощо (створений пароль може містити особливі символи);
- чи набраний пароль відповідає ключу, який використовується (наприклад, пароль до ключа бухгалтера використовується тільки з ключем бухгалтера);
- чи змінювалось ім’я файлу особистого ключа (у разі зміни ім’я файлу особистий ключ буде пошкоджено, тому необхідно звернутися до відокремленого пункту реєстрації користувачів Кваліфікованого надавача електронних довірчих послуг Державної податкової служби України (далі – КНЕДП ДПС), в якому отримували кваліфікований сертифікат, подати заяву на зміну статусу кваліфікованого сертифіката та новий комплект реєстраційних документів).
У разі, якщо жодна з рекомендацій не допомогла вирішити проблему необхідно звернутися до представництва КНЕДП ДПС, в якому були отримані кваліфіковані сертифікати, подати заяву на скасування кваліфікованого сертифіката, згенерувати новий особистий ключ та отримати відповідні йому кваліфіковані сертифікати.
ДПС продовжує впроваджувати реформи, визначені Національною стратегією доходів
Чергове засідання Керівного комітету проєкту «Реформування Державної податкової служби України протягом 2024 – 2030 років» присвячено аналізу виконання заходів Плану реформування ДПС та питанню підготовки методологічних документів, необхідних для реалізації експериментального проєкту щодо функціонування системи управління податковими ризиками (комплаєнс-ризиками) в Державній податковій службі.
«Ми продовжуємо реалізовувати заходи Плану реформування ДПС та координуємо зусилля і ресурси, спрямовані на досягнення їх індикаторів», – зазначила в. о. Голови ДПС Тетяна Кірієнко.
Нагадаємо, що ДПС у межах виконання Національної стратегії доходів України забезпечує виконання заходів Плану реформування ДПС за напрямами: посилення доброчесності, підвищення рівня дотримання податкового законодавства, цифровізація та дані, організаційні та кадрові заходи ДПС.
Дотримання професійної етики – один з найважливіших принципів роботи органів ДПС
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (Кам’янський регіон) нагадує, що під час виконання своїх службових повноважень працівники органів ДФС зобов’язані неухильно додержуватися загальновизнаних етичних норм поведінки: бути ввічливими у стосунках з громадянами та суб’єктами господарювання, будувати свої відносини з ними на основі довіри, поваги, об’єктивності, справедливості, терпимості, законності. Сервіс ДПС України «Пульс» дає змогу платнику повідомляти про неправомірні вчинки або бездіяльність співробітників органів ДПС.
Жодне повідомлення не залишиться без уваги, адже плідна робота сервісу «Пульс» – це шлях до успішної співпраці громадян та бізнесу з органами ДПС.
Номер Контакт-центру ДПС 0800-501-007 (напрямок «5»).
|
|
Відділ комунікацій з громадськістю
управління інформаційної взаємодії
Головного управління ДПС
у Дніпропетровській області
(Кам'янський регіон)
