Інформують податківці

Дата: 11.09.2024 16:09
Кількість переглядів: 64

Комунікаційна податкова платформа – взаємодія з бізнесом та громадськістю в ефективному форматі

Потребуєте детальних роз’яснень законодавства?

Необхідно оперативно вирішити нагальні питання податкової сфери?

Маєте пропозиції щодо необхідності проведення певних заходів за визначеною тематикою?

Звертайтесь на комунікаційну податкову платформу Головного управління ДПС у Дніпропетровській області.

Звернення від представників бізнесу та громадськості приймаються на електронну скриньку dp.ikc@tax.gov.ua.

Порядок повернення платежів з бюджету

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу, що порядок повернення помилково та/або надміру сплаченої суми грошового зобов'язання органом ДПС визначено ст. 43 Податкового кодексу України (далі – ПКУ). 

Повернення помилково та/або надміру сплаченої суми грошового зобов'язання здійснюється тільки на підставі заяви платника, поданої протягом 1095 днів від дня виникнення помилково та/або надміру сплаченої суми. Платник податків подає заяву про повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов'язань та пені у довільній формі, в якій зазначає напрям перерахування коштів: 

- на рахунок платника податків у банку / небанківському надавачу платіжних послуг; 

- на погашення грошового зобов'язання та/або податкового боргу з інших платежів, контроль за справлянням яких покладено на контролюючі органи, незалежно від виду бюджету. 

Заяву платник може подати як у паперовому вигляді так і в електронному вигляді. В електронному вигляді заява подається в Електронному кабінеті платника податків 

- для юридичних осіб шаблон «J1302001», 

- для фізичних осіб шаблон «F1302002».

ДПС не пізніше ніж за п'ять робочих днів до закінчення двадцятиденного строку з дня подання платником податків заяви формує електронний висновок про повернення належних сум коштів з відповідного бюджету та подає його для виконання відповідному органові, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів. 

На підставі отриманого висновку орган, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, протягом п'яти робочих днів здійснює повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов'язань та пені платникам податків.

Повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов'язань платникам податків здійснюється з бюджету, у який такі кошти були зараховані.

УВАГА! Статтею 43 ПКУ встановлено, що у разі наявності у платника податків податкового боргу, повернення помилково та/або надміру сплаченої суми грошового зобов'язання на рахунок такого платника податків у банку або небанківському надавачу платіжних послуг, проводиться лише після повного погашення такого податкового боргу платником податків.

Витяг щодо стану розрахунків з бюджетами та цільовими фондами можливо отримати в декілька кроків

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує.

Для платників податків з 01 травня 2024 року в Електронному кабінеті реалізована можливість отримувати Витяг щодо стану розрахунків з бюджетами та цільовими фондами, починаючи з 2013 року за кожний рік окремо та в розрізі податків, зборів, платежів та єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування. 

Крім цього, розроблено окремий функціонал для платників, які мають податковий борг на день подання запиту на отримання Витягу щодо стану розрахунків з бюджетами та цільовими фондами стосовно розрахунку пені, яка буде нарахована у разі погашення такого боргу поточною датою. 

 

Кроки для платника податків

 

1. Платник створює «Запит про отримання витягу щодо стану розрахунків з бюджетами та цільовими фондами за даними органів ДПС» (далі – Запит) за формою «J/Fl300207» в приватній частині Електронного кабінету у пункті меню «Заяви, запити для отримання інформації» шляхом:

для поля «період з «01» січня 20___року по «_»____20___року» Запиту:

вибору із переліку дати, місяця та року, за який платник бажає отримати «Витяг з інформаційної системи органів ДПС щодо стану розрахунків платника з бюджетом та сплати єдиного внеску» (далі - Витяг). За кожний рік Запит подається окремо;

для поля «Розрахувати суму пені у поточному бюджетному році» (пп.129.1.1 та 129.1.3 пункту 129.1 статті 129 Податкового кодексу України)***  » Запиту:

встановлення позначки для розрахунку пені, якщо у платника є податковий борг (крім єдиного внеску) та він бажає визначити суму пені станом на наступний день від дня подання Запиту. Платник також може не встановлювати позначку для її розрахунку. Встановлення позначки неможливе, якщо у Запиті визначено платником період «минулі роки»;

для поля «В розрізі  платежів    » Запиту:

встановлення позначки для отримання інформації в розрізі всіх своїх платежів. Якщо платник не встановлює позначку, то отримає узагальнену інформацію, без розрізу платежів;

для поля «3 підписом**** (станом на І число звітного місяця)   » Запиту:

встановлення позначки для отримання Витягу з кваліфікованим електронним підписом посадової особи контролюючого органу (далі КЕП). Разом з цим, встановлення позначки можливе, якщо у Запиті зазначено 1-ше число місяця будь - якого року. Якщо платник не встановлює позначку, то отримає інформацію без КЕП.

2.         Надсилає Запит до органу ДПС за своїм основним місцем обліку. 

3.         Отримує Витяг за формою «J/F1400207».

Чи можуть ФОП – платники єдиного податку першої – третьої груп бути страховими посередниками (страховими агентами)?

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє.

Відносини у сфері страхування, загальні правові засади здійснення діяльності із страхування, надання посередницьких послуг регламентовано Законом України від 18 листопада 2021 року № 1909-IX «Про страхування» (із змінами) (далі – Закон № 1909).

Щодо діяльності страхових посередників з 01.01.2024 і до 01.01.2025 застосовуються положення, визначені п. 5 розд. XV «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 1909 (п. 5 розд. XV «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 1909).

Так, відповідно до абзаців другого – п’ятого, восьмого і дев’ятого п. 5 розд. XV «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 1909 діяльність із страхування може здійснюватися за участю страхових посередників. Страховими посередниками можуть бути страхові або перестрахові брокери, страхові агенти.

Посередницька діяльність страхових та перестрахових брокерів на ринку страхування здійснюється як виключний вид діяльності і може включати консультування, експертно-інформаційні послуги, роботу, пов’язану з підготовкою, укладенням та виконанням договорів страхування (перестрахування), у тому числі щодо врегулювання збитків у частині одержання та перерахування страхових премій, страхових виплат (відшкодувань) відповідно до договорів, укладених із страхувальником або перестрахувальником.

Страхові брокери – це юридичні особи, постійні представництва брокерів-нерезидентів або фізичні особи – підприємці, які здійснюють за винагороду посередницьку діяльність із страхування від свого імені на підставі брокерської угоди з особою, яка має потребу у страхуванні як страхувальник. Страхові брокери – фізичні особи – підприємці не мають права отримувати та перераховувати страхові платежі, страхові виплати (відшкодування).

Перестрахові брокери – це юридичні особи, постійні представництва брокерів-нерезидентів, які здійснюють за винагороду посередницьку діяльність з перестрахування від свого імені на підставі брокерської угоди із страховиком, який має потребу у перестрахуванні як перестрахувальник.

Страхові агенти – це фізичні особи, фізичні особи – підприємці або юридичні особи, які діють від імені та за дорученням страховика і виконують частину його діяльності із страхування, а саме укладають договори страхування, одержують страхові премії, виконують роботи, пов’язані із здійсненням страхових виплат (відшкодувань).

Страхові агенти є представниками страховика і діють у його інтересах за винагороду на підставі договору доручення, укладеного із страховиком.

Главою 1 розд. XIV Податкового кодексу України (далі – ПКУ) встановлено правові засади застосування спрощеної системи оподаткування, обліку та звітності, а також справляння єдиного податку.

Критерії, за умови дотримання яких, фізичні особи – підприємці можуть бути платниками єдиного податку певної групи, визначені п. 291.4 ст. 291 ПКУ.

До платників єдиного податку, які відносяться до першої групи, належать фізичні особи – підприємці, які не використовують працю найманих осіб, здійснюють виключно роздрібний продаж товарів з торговельних місць на ринках та/або провадять господарську діяльність з надання побутових послуг населенню і обсяг доходу яких протягом календарного року не перевищує 167 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 01 січня податкового (звітного) року (п.п. 1 п. 291.4 ст. 291 ПКУ).

Згідно з п.п. 2 п. 291.4 ст. 291 ПКУ до платників єдиного податку, які відносяться до другої групи, належать фізичні особи – підприємці, які здійснюють господарську діяльність з надання послуг, у тому числі побутових, платникам єдиного податку та/або населенню, виробництво та/або продаж товарів, діяльність у сфері ресторанного господарства, за умови, що протягом календарного року відповідають сукупності таких критеріїв:

- не використовують працю найманих осіб або кількість осіб, які перебувають з ними у трудових відносинах, одночасно не перевищує 10 осіб;

- обсяг доходу не перевищує 834 розміри мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 01 січня податкового (звітного) року.

До платників єдиного податку, які відносяться до третьої групи, належать, зокрема, фізичні особи – підприємці, які не використовують працю найманих осіб або кількість осіб, які перебувають з ними у трудових відносинах, не обмежена, у яких протягом календарного року обсяг доходу не перевищує 1167 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 01 січня податкового (звітного) року (абзац другий п.п. 3 п. 291.4 ст. 291 ПКУ).

Умови, відповідно до яких суб’єкт господарювання не може бути платником єдиного податку, зазначені у п. 291.5 ст. 291 ПКУ.

Не можуть бути платниками єдиного податку першої – третьої груп, зокрема:

- фізичні особи – підприємці, які здійснюють діяльність у сфері фінансового посередництва, крім діяльності у сфері страхування, яка здійснюється страховими агентами, визначеними Законом № 1909 (п.п. 6 п.п. 291.5.1 п. 291.5 ст. 291 ПКУ);

- страхові (перестрахові) брокери (п.п. 291.5.4 п. 291.5 ст. 291 ПКУ).

Таким чином, фізичні особи – підприємці – платники єдиного податку третьої групи можуть бути лише страховими агентами та здійснювати діяльність із страхування.

Платники єдиного податку першої і другої груп не можуть бути страховими посередниками (у т. ч. страховими агентами) та здійснювати діяльність в сфері страхування.

Сплата платежів на єдиний рахунок

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє.

Правила заповнення реквізиту «Призначення платежу» платіжної інструкції при сплаті податків, зборів, платежів та єдиного внеску на єдиний рахунок, визначені п. 6 розділу ІІ Порядку заповнення реквізиту «Призначення платежу» платіжної інструкції (платіжний документ) під час сплати (стягнення) податків, зборів, митних, інших платежів, єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, внесення авансових платежів (передоплати), грошової застави, а також у разі їх повернення, затвердженого наказом від 22.03.2023 № 148 (із змінами), зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 28.03.2023 за № 528/39584.

При сплаті коштів на єдиний рахунок, відкритий у Казначействі на ім’я ДПС, платник у реквізиті «Призначення платежу» платіжної інструкції може:

1) не визначати напрям/напрями спрямування коштів з єдиного рахунка на бюджетні/небюджетні рахунки.

У такому випадку платник у реквізиті «Призначення платежу» платіжної інструкції заповнює тільки поле «Додаткова інформація запису» з інформацією щодо переказу коштів у довільній формі. 

При цьому платник, використовуючи засоби електронного кабінету, може: 

визначити напрям/напрями спрямування коштів з єдиного рахунка на бюджетні/небюджетні рахунки;

не визначати напрям/напрями спрямування коштів з єдиного рахунка. У такому разі кошти перераховуються з єдиного рахунка на бюджетні/небюджетні рахунки на підставі податкової інформації, визначеної пунктом 351.5 статті 351 Кодексу;

2) самостійно визначити напрям/напрями спрямування коштів з єдиного рахунка на бюджетні/небюджетні рахунки.

У такому випадку платник у реквізиті «Призначення платежу» платіжної інструкції заповнює з переліку полів, наведених у пункті 1 розділу ІІ цього Порядку, такі поля:

·                        «Номер рахунку» – заповнюється  номер бюджетного/небюджетного рахунку;

·                        «Сума податку» – заповнюється сума, яка має бути зарахована на бюджетний/небюджетний рахунок;

·                        «Інформація про податкове повідомлення (рішення)» – заповнюється номер податкового повідомлення-рішення/рішення/вимоги та/або рішення щодо єдиного внеску (у разі якщо кошти сплачуються на підставі таких документів);

«Додаткова інформація запису» – заповнюється інформація щодо переказу коштів у довільній формі.

ФОП – платник єдиного податку надає послуги з тимчасового проживання в готелях: чи є обмеження щодо надання в оренду приміщень?

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє.

Главою 1 розд. XIV Податкового кодексу України (далі – ПКУ) встановлено правові засади застосування спрощеної системи оподаткування, обліку та звітності, а також справляння єдиного податку.

Критерії, за умови дотримання яких, фізичні особи – підприємці можуть бути платниками єдиного податку певної групи, визначені п. 291.4 ст. 291 ПКУ.

Умови, відповідно до яких суб’єкт господарювання не може бути платником єдиного податку, зазначені у п. 291.5 ст. 291 ПКУ.

При цьому вимоги, зокрема, п. 291.5 ст. 291 ПКУ не поширюються на платників єдиного податку третьої групи – електронних резидентів (е-резидентів) (п. 291.8 ст. 291 ПКУ).

Так, відповідно до п.п. 291.5.3 п. 291.5 ст. 291 ПКУ не можуть бути платниками єдиного податку першої – третьої груп фізичні особи – підприємці, які надають в оренду земельні ділянки, загальна площа яких перевищує 0,2 гектара, житлові приміщення та/або їх частини, загальна площа яких перевищує 400 квадратних метрів, нежитлові приміщення (споруди, будівлі) та/або їх частини, загальна площа яких перевищує 900 квадратних метрів.

Класифікація видів економічної діяльності ДК 009:2010 (далі – КВЕД ДК 009:2010) затверджена наказом Держспоживстандарту України від 11.10.2010 № 457.

У заяві про застосування спрощеної системи оподаткування зазначаються, зокрема, обрані суб’єктом господарювання види господарської діяльності згідно з КВЕД ДК 009:2010 (п.п. 5 п. 298.3 ст. 298 ПКУ).

Відповідно до КВЕД ДК 009:2010:

група КВЕД 55.1 «Діяльність готелів і подібних засобів тимчасового розміщення» включає клас 55.10 «Діяльність готелів і подібних засобів тимчасового розміщування»;

група КВЕД 68.2 «Надання в оренду й експлуатацію власного чи орендованого нерухомого майна» включає клас 68.20 «Надання в оренду й експлуатацію власного чи орендованого нерухомого майна».

Отже, норми п.п. 291.5.3 п. 291.5 ст. 291 ПКУ не поширюються на фізичних осіб – підприємців – платників єдиного податку (другої і третьої груп), які надають послуги з тимчасового проживання в готелях згідно з КВЕД 55.10 «Діяльність готелів і подібних засобів тимчасового розміщування», оскільки обмеження, визначені п.п. 291.5.3 п. 291.5 ст. 291 ПКУ, стосуються фізичних осіб – підприємців, які надають послуги з оренди землі, житлових та нежитлових приміщень (споруд, будівель) та/або їх частин згідно з КВЕД 68.20.

Заповнення реквізитів платіжної інструкції під час сплати бюджетних / небюджетних платежів

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу, що правила заповнення реквізиту «Призначення платежу» платіжної інструкції при сплаті податків, зборів, платежів та єдиного внеску на єдиний рахунок, визначені пунктами 1 – 4 розділу ІІ Порядку заповнення реквізиту «Призначення платежу» платіжної інструкції (платіжний документ) під час сплати (стягнення) податків, зборів, митних, інших платежів, єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, внесення авансових платежів (передоплати), грошової застави, а також у разі їх повернення, затвердженого наказом від 22.03.2023 № 148 (із змінами), зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 28.03.2023 за № 528/39584.

Під час сплати податків, зборів, митних, інших платежів, єдиного внеску, внесення авансових платежів (передоплати), грошової застави на бюджетні / небюджетні / єдиний / депозитний рахунки платник у реквізиті «Призначення платежу» платіжної інструкції заповнює з переліку полів, наведених у пункті 1 розділу ІІ цього Порядку, такі поля:

«Код виду сплати»;

«Додаткова інформація запису».

У полі «Код виду сплати» платник заповнює код виду сплати, визначений Переліком кодів видів сплати, які використовуються платниками, згідно з додатком 1 до цього Порядку;

у полі «Додаткова інформація запису» платник заповнює інформацію щодо переказу коштів у довільній формі. Суб’єкти господарювання, які проводять господарську діяльність на підставі ліцензії та/або спеціального дозволу, зазначають інформацію щодо звітного (податкового) періоду, за який сплачуються податкові зобов’язання, та дозвільного документа (вид дозвільного документа, номер, дата).

Сплата податків, зборів, митних, інших платежів, єдиного внеску, внесення авансових платежів (передоплати), грошової застави платником на бюджетні / небюджетні / єдиний / депозитний рахунки оформлюються за кожним напрямом сплати та кожним кодом виду сплати окремою платіжною інструкцією.

У разі коли платником при сплаті податків, зборів, платежів та єдиного внеску, що адмініструються ДПС, на бюджетні/небюджетні рахунки у реквізиті «Призначення платежу» платіжної інструкції не зазначено або зазначено код виду сплати, який відсутній у додатку 1 до цього Порядку, вважається, що платник сплатив грошове зобов’язання / єдиний внесок за кодом виду сплати 101.

 

Збір за місця для паркування транспортних засобів: від ФОПів до місцевих бюджетів Дніпропетровщини надійшло понад 4,6 млн гривень

У січні – серпні 2024 року до місцевих бюджетів Дніпропетровської області від фізичних осіб – підприємців (ФОП) надійшло понад 4,6 млн грн збору за місця для паркування транспортних засобів. Порівняно з відповідним періодом 2023 року надходження збільшились на 689,0 тис. грн, або на 17,4 відсотків.

Нагадуємо, що сума збору за місця для паркування транспортних засобів, обчислена відповідно до податкової декларації за звітний (податковий) квартал, сплачується щоквартально протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого Податковим кодексом України для подання податкової декларації.

Якщо граничний строк сплати податкового зобов’язання припадає на вихідний або святковий день, останнім днем сплати податкового зобов’язання вважається операційний (банківський) день, що настає за вихідним або святковим днем.

Понад 4,6 млрд грн плати за землю – внесок юридичних осіб до місцевих бюджетів Дніпропетровщини

Протягом січня – липня 2024 року до місцевих бюджетів Дніпропетровщини  від юридичних осіб надійшло понад 4,6 млрд грн плати за землю. Це більше ніж у аналогічному періоді минулого року на понад 770,7 млн грн, або майже на 20 відсотків. 

Нагадуємо, що платник плати за землю має право подавати щомісяця звітну податкову декларацію, що звільняє його від обов'язку подання податкової декларації не пізніше 20 лютого поточного року, протягом 20 календарних днів місяця, що настає за звітним.

За нововідведені земельні ділянки або за новоукладеними договорами оренди землі платник плати за землю подає податкову декларацію протягом 20 календарних днів місяця, що настає за звітним.

У разі зміни протягом року об'єкта та/або бази оподаткування платник плати за землю подає податкову декларацію протягом 20 календарних днів місяця, що настає за місяцем, у якому відбулися такі зміни.

  Яким чином через Електронний кабінет ФОПом надсилається заява про застосування спрощеної системи оподаткування?

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що відповідно до п. 298.1 ст. 298 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) порядок обрання або переходу на спрощену систему оподаткування платниками єдиного податку першої – третьої груп здійснюється відповідно до підпунктів 298.1.1 – 298.1.4 п. 298.1 ст. 298 ПКУ.

Підпунктом 298.1.1 п. 298.1 ст. 298 ПКУ встановлено, що для обрання або переходу на спрощену систему оподаткування суб’єкт господарювання подає до контролюючого органу за місцем податкової адреси заяву про застосування спрощеної системи оподаткування (далі – Заява).

Заява подається за вибором платника податків, якщо інше не передбачено ПКУ, зокрема, засобами електронного зв’язку в електронній формі з дотриманням вимог законів України від 22 травня 2003 року № 851-ІV «Про електронні документи та електронний документообіг» зі змінами та доповненнями (далі – Закон № 851) та від 05 жовтня 2017 року № 2155-VIII «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги» зі змінами та доповненнями (далі – Закон № 2155).

Згідно з абзацом третім п.п. 298.1.4 п. 298.1 ст. 298 ПКУ до поданої Заяви додається розрахунок доходу за попередній календарний рік, який визначається з дотриманням вимог, встановлених главою 1 «Спрощена система оподаткування, обліку та звітності» розд. XIV ПКУ.

Для обрання спрощеної системи оподаткування та ставки єдиного податку, встановленої для четвертої групи, зареєстровані в установленому порядку фізичні особи – підприємці, відповідно до п.п. 298.8.5 п. 298.8 ст. 298 ПКУ подають Заяву до закінчення місяця, в якому відбулася їх державна реєстрація.

Форми Заяви та Розрахунку доходу за попередній календарний рiк, що передує року переходу на спрощену систему оподаткування (далі – Розрахунок) затверджені наказом Міністерства фінансів України від 16.07.2019 № 308.

Електронний документообіг між платником податків та контролюючим органом здійснюється відповідно до ПКУ, законів України № 851 та № 2155 без укладення відповідного договору (абзац перший п. 42.6 ст. 42 ПКУ).

Порядок обміну електронними документами платника податків та контролюючого органу затверджується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику (абзац десятий п. 42.6 ст. 42 ПКУ).

Абзацом першим п. 2 розд. ІІ Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 06.06.2017 № 557 зі змінами та доповненнями (далі – Порядок № 557), визначено, що автор електронного документа створює електронні документи у строки та відповідно до порядку, що визначені законодавством для відповідних документів в електронній та паперовій формі, із зазначенням усіх обов’язкових реквізитів та з використанням засобу кваліфікованого електронного підпису та печатки (за наявності), керуючись Порядком № 557.

Абзацом першим п. 42 прим. 1.2 ст. 42 прим. 1 ПКУ визначено, що Електронний кабінет забезпечує можливість реалізації платниками податків прав та обов’язків, визначених ПКУ та іншими законами, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи, та нормативно-правовими актами, прийнятими на підставі та на виконання ПКУ та інших законів, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи.

Вхід до Електронного кабінету здійснюється за адресою: http://cabinet.tax.gov.ua, а також через офіційний вебпортал ДПС.

Робота у приватній частині Електронного кабінету здійснюється з використанням кваліфікованого електронного підпису, отриманого у будь-якого Кваліфікованого надавача електронних довірчих послуг.

Для надіслання Заяви фізичною особою – підприємцем в меню «Введення звітності» приватної частини Електронного кабінету обирається рік та місяць, в якому створюється Заява, та з переліку електронних форм обирається Заява за формою F0102003. При цьому за замовчуванням встановлюється орган ДПС за місцем основної реєстрації.

У запропонованій формі Заяви необхідно заповнити відповідні поля електронного документу, підписати та надіслати, при цьому реєстраційні дані платника податків заповнюються автоматично.

У разі переходу фізичної особи – підприємця на спрощену систему оподаткування (перша-третя група платників єдиного податку) додатково до Заяви подається Розрахунок. Для цього платник у вкладці «Додатки» обирає опцію «Додати» Розрахунок за формою F0102103 та заповнює обов’язкові поля.

Перша квитанція надсилається автору електронного документа протягом двох годин з часу його отримання контролюючим органом, в іншому разі – протягом перших двох годин наступного операційного дня (абзац перший п. 8 розд. ІІ Порядку № 557).

Пунктом 9 розд. ІІ Порядку № 557 визначено, що не пізніше наступного робочого дня з моменту формування першої квитанції, якщо інше не встановлено нормативно-правовими актами та Порядком № 557, формується друга квитанція.

Друга квитанція є підтвердженням про прийняття (реєстрацію) або повідомленням про неприйняття в контролюючому органі електронного документа. В другій квитанції зазначаються реквізити прийнятого (зареєстрованого) або неприйнятого (із зазначенням причини) електронного документа, результати обробки в контролюючому органі (дата та час прийняття (реєстрації) або неприйняття, реєстраційний номер, дані про автора та підписувача (підписувачів) електронного документа та автора квитанції.

У разі наявності другої квитанції про прийняття електронного документа датою та часом прийняття (реєстрації) електронного документа контролюючим органом вважаються дата та час, зафіксовані у першій квитанції (п. 11 розд. ІІ Порядку № 557).

Разом з тим повідомляємо, що вкладка «Вхідні документи» меню «Вхідні/вихідні документи» надає доступ до квитанції № 2 щодо приймання та обробки Заяви, надісланої користувачу Електронного кабінету.

З вироблених товарів до загального фонду держбюджету від платників Дніпропетровщини надійшло понад 215,6 млн грн акцизного податку

З початку поточного року до загального фонду державного бюджету від платників Дніпропетровщини за операціями з виробленими товарами надійшло понад 215,6 млн грн акцизного податку. У порівнянні з січнем – серпнем 2023 року сума надходжень збільшилась на понад 49,8 млн грн, або на 30,1 відсотків. Про це повідомила в. о. начальника Головного управління ДПС у Дніпропетровській області Наталя Федаш.

Очільниця податкової служби регіону подякувала платникам за своєчасне виконання своїх податкових обов’язків та нагадала, що з 27 липня 2024 року набрав чинності Закон України від 18 червня 2024 року № 3817-ІХ «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, спиртових дистилятів, біоетанолу, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, тютюнової сировини, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального» (далі – Закон № 3817).

Наталя Федаш звернула увагу, що з 01 січня 2025 року втрачає чинність Закон України від 19 грудня 1995 року № 481/95-BP «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, спиртових дистилятів, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального» із змінами (далі – Закон № 481). Положення Закону № 481 до дня втрати ним чинності застосовуються в частині, що не суперечить положенням Закону № 3817.

З початку поточного року до загального фонду державного бюджету від платників Дніпропетровщини за операціями з виробленими товарами надійшло понад 215,6 млн грн акцизного податку. У порівнянні з січнем – серпнем 2023 року сума надходжень збільшилась на понад 49,8 млн грн, або на 30,1 відсотків. Про це повідомила в. о. начальника Головного управління ДПС у Дніпропетровській області Наталя Федаш.

Очільниця податкової служби регіону подякувала платникам за своєчасне виконання своїх податкових обов’язків та нагадала, що з 27 липня 2024 року набрав чинності Закон України від 18 червня 2024 року № 3817-ІХ «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, спиртових дистилятів, біоетанолу, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, тютюнової сировини, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального» (далі – Закон № 3817).

Наталя Федаш звернула увагу, що з 01 січня 2025 року втрачає чинність Закон України від 19 грудня 1995 року № 481/95-BP «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, спиртових дистилятів, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального» із змінами (далі – Закон № 481). Положення Закону № 481 до дня втрати ним чинності застосовуються в частині, що не суперечить положенням Закону № 3817.

ДПС та ОТД Департаменту казначейства США продовжують реалізацію спільних проєктів

Державна податкова служба України та Офіс технічної допомоги Департаменту казначейства США продовжують реалізацію спільних проєктів у рамках затвердженого Робочого плану на 2022 – 2024 роки. Розпочато 5-денне навчання для структурних підрозділів щодо проєктного менеджменту.

Навчальний курс спрямований на підвищення професійних навичок працівників, виконання окремих тестових завдань, моделювання ситуацій. Удосконалення започаткованої методології з управління проєктами  в ДПС завдяки досвіду Радників Офісу технічної допомоги Департаменту казначейства США сприяє підвищенню практичного досвіду працівників, задіяних у структурі управління проєктами.

Радники Офісу технічної допомоги Департаменту казначейства США  ознайомили працівників з поняттям управління проєктами, фазами, структурою та типовими проблемами, які виникають під час реалізації проєктів.

Захід сприяв підвищенню професійних навичок фахівців ДПС, а отримані знання та досвід будуть використані при проведенні роботи в напрямі управління проектами.

Зустріч з бізнес-спільнотою: діджиталізація у сфері надання податкових послуг, інформаційні ресурси податкової служби Дніпропетровщини

Подія_дня 

У пріоритеті державної податкової служби, як сервісної служби, – розвиток зручних і доступних сервісів для платників, удосконалення зовнішніх комунікацій.

Мета – створення сприятливих умов ведення бізнесу.

За участі заступника начальника Головного управління ДПС у Дніпропетровській області Леонова Валерія фахівці податкової служби регіону комунікували з бізнес-спільнотою «BOARD. Дніпро».

На зустрічі спілкувались про сучасні онлайн-сервіси Державної податкової служби України та удосконалення ІТ-технологій у сфері надання адміністративних послуг. Окремий акцент – на інформаційних джерелах та оперативних форматах взаємодії податкової служби Дніпропетровщини з бізнесом та громадськістю. 

Розширюємо коло комунікацій, підвищуємо податкову культуру та обізнаність платників!

Актуальне інтерв'ю: Ліцензування торгівлі підакцизними товарами та зберігання пального

Відеогалерея:  https://dp.tax.gov.ua/media-ark/videogalereya/prezentatsii-ta-inshi-materiali/11303.html 

YouTube: https://www.youtube.com/watch?v=ubUEvdtFcdc 

Facebook: https://www.facebook.com/tax.dnipropetrovsk/videos/1040588060760562/

До уваги суб’єктів господарювання, які здійснюють розрахункові операції у готівковій та/або безготівковій формі із застосуванням реєстраторів розрахункових операцій (далі – РРО) та/або програмних РРО (далі – ПРРО) під час торгівлі підакцизними товарами

Державна податкова служба України нагадує, що з 1 вересня 2024 року здійснюється оподаткування акцизним податком операцій з товарами за кодом 2404 91 90 00  згідно з УКТ ЗЕД (інші нікотиновмісні продукти для орального застосування). Це передбачено Законом України від 16 січня 2024 року № 3553-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо приведення деяких норм у відповідність із Законом України «Про Митний тариф України» та уточнення окремих положень».

У зв’язку з цим, ДПС інформує суб’єктів господарювання, які здійснюють розрахункові операції у готівковій та/або безготівковій формі із застосуванням РРО та/або ПРРО під час торгівлі підакцизними товарами, про необхідність дотримання вимог пункту 11 статті 3 Закону України від 06.07.1995 № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг».

Звертаємо увагу платників податків на необхідності відображення в чеках РРО та/або ПРРО усіх обов’язкових реквізитів, у тому числі коду товарної підкатегорії згідно з УКТ ЗЕД при продажу підакцизних товарів.

В. о. заступника Голови ДПС Євгеній Сокур представив показники детінізації

В. о. заступника Голови ДПС Євгеній Сокур взяв участь у конференції «Як детінізувати роздрібну торгівлю та мінімізувати контрабанду в Україні?», організованою Українською Радою Бізнесу.

Як відзначив Євгеній Сокур, відносно довоєнного рівня надходження до бюджету у 2024 році до відповідного періоду 2021 року суттєво  зросли.  Так, за 8 місяців 2024 року до загального фонду держбюджету надійшло (сальдо) 695,4 млрд грн, а це на 69,7 %, або на 285,6 млрд грн  більше порівняно з січнем – серпнем 2021 року. Водночас надходження ПДВ (сальдо) за 8 місяців 2024 року становлять 175 млрд грн, що на 72,9 %, або на 73,8 млрд грн перевищує показники 8 місяців 2021 року.

«Позитивні результати досягнуті завдяки злагодженій роботі з платниками податків та експертним середовищем щодо виявлення та припинення схем ухилення від сплати податкових платежів», – зазначив Євгеній Сокур.

На ринку лікеро-горілчаних виробів сплата податків до зведеного бюджету за 8 місяців 2024 року порівняно з аналогічним періодом 2023 року зросла на 1,2 млрд грн, або на 16 %.  У тому числі суттєво зросли й надходження ПДВ по галузі – на 0,4 млрд грн, або на 36,4 %. Відбулося і зростання на 28 % виторгів РРО/ПРРО за 8 місяців поточного року порівняно з відповідним періодом 2023 року та на 43,3 % у серпні порівняно з січнем 2024 року.

Разом з іншими галузями виходить з тіні та легалізується ринок пального. Важливим фактором, що сприяє цьому, є здійснення постійного контролю за дотриманням суб’єктами господарювання вимог чинного законодавства.

Як результат сплата податків до бюджету платниками на ринку пального зростає. Так, сплата за 8 місяців 2024 року зросла на 45,1 % відносно 8 місяців 2023 року (+5,1 млрд грн), що значно перевищує ефект від підвищення ставки ПДВ.  У тому числі суттєво зросли й надходження ПДВ по галузі – на 3,3 млрд грн більше, або майже вдвічі (+89,1 %).

Також компаніями – виробниками та імпортерами тютюну та тютюнових виробів вже у червні – серпні 2024 року сплачено на 6,5 млрд грн, або на 30 % більше акцизного податку з виробленого та ввезеного тютюну відносно червня – серпня 2023 року.  

Виторги РРО/ПРРО (від продажу тютюнових виробів) у серпні 2024 року порівняно з січнем 2024 року зросли на 2,7 млрд грн, або на 31,6 %.

Також, за словами Євгенія Сокура, є позитивні зрушення щодо сплати платежів до бюджету і на ринку торгівлі електронікою та побутовою технікою, у сферах грального бізнесу, виробництва та оптової торгівлі ювелірними виробів.

На ринку торгівлі електронікою та побутовою технікою сплата платежів до бюджету компаніями, що здійснюють роздрібний продаж електронної апаратури, за 8 місяців 2024 року зросла на 93 % відносно 8 місяців 2023 року.  Таке зростання відбулось за рахунок збільшення надходжень ПДВ по галузі – на 0,6 млрд грн, або на 157,7 %. Податкова ефективність зросла з 1,14 % у 2021 році – до 2,74 % у 2024 році. Виторги РРО/ПРРО за 8 місяців 2024 року зросли на 33,6 млрд грн, або на 34,4 % порівняно з відповідним періодом 2023 року.

Сплата платежів до бюджету компаніями, які здійснюють діяльність у сфері грального бізнесу, за 8 місяців 2024 року становила 11,7 млрд грн, що на 106,6 %, або на 6 млрд грн  більше відносно 8 місяців 2023 року.

Для порівняння: у 2021 році такі надходження за весь рік становили 204,8 млн грн, за 2022 рік – 730,9 млн гривень.

Чи має право суб’єкт господарювання здійснювати господарську діяльність на підставі ліцензії, строк дії якої закінчився після 27.07.2024?

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу, що відповідно до п. 3 розд. ХІІІ «Перехідні положення» Закону України від 18 червня 2024 року № 3817-ІХ «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, спиртових дистилятів, біоетанолу, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, тютюнової сировини, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального» (далі – Закон № 3817), який набрав чинності з 27.07.2024, ліцензії на право провадження відповідного виду господарської діяльності, видані відповідно до Закону України від 19 грудня 1995 року № 481/95-BP «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, спиртових дистилятів, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального» до 01 січня 2025 року, вважаються чинними та підтверджують право на провадження відповідного виду (видів) господарської діяльності до завершення строку, на який їх було видано (для ліцензій, виданих на визначений строк), або до дня припинення їхньої дії в порядку, визначеному Законом № 3817.

Отже, якщо після 27.07.2024 року у суб’єкта господарювання закінчився строк дії ліцензії, то він не має права на провадження відповідного виду господарської діяльності та зобов’язаний отримати нову ліцензію.

ФОП протягом року припиняє підприємницьку діяльність і реєструється ФОПом знову: визначення обсягу доходу для реєстрації платником ПДВ

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє.

Правові основи оподаткування ПДВ встановлено розд. V та підрозд. 2 розд. XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України (далі – ПКУ).

Підпунктом 2 п. 180.1 ст. 180 ПКУ встановлено, що для цілей оподаткування ПДВ платником податку є будь-яка особа, що зареєстрована або підлягає реєстрації як платник податку.

Реєстрація платників ПДВ здійснюється відповідно до ст.ст. 181 – 183 ПКУ.

Відповідно до п. 181.1 ст. 181 ПКУ у разі якщо загальна сума від здійснення операцій з постачання товарів/послуг, що підлягають оподаткуванню згідно з розд. V ПКУ, у тому числі операцій з постачання товарів/послуг з використанням локальної або глобальної комп’ютерної мережі (зокрема, але не виключно шляхом встановлення спеціального застосунку або додатку на смартфонах, планшетах чи інших цифрових пристроях), нарахована (сплачена) такій особі протягом останніх 12 календарних місяців, сукупно перевищує 1 000 000 грн (без урахування ПДВ), така особа зобов’язана зареєструватися як платник податку у контролюючому органі за своїм місцезнаходженням (місцем проживання) з дотриманням вимог, передбачених ст. 183 ПКУ, крім особи, яка є платником єдиного податку першої – третьої групи.

До загального обсягу операцій з постачання товарів/послуг для цілей реєстрації особи як платника ПДВ належать операції, що підлягають оподаткуванню за основною ставкою ПДВ, ставкою 7 відс., 14 відс., нульовою ставкою ПДВ та звільнені (умовно звільнені) від оподаткування ПДВ. При цьому обсяг операцій, що не є об’єктом оподаткування ПДВ, при обрахунку загального обсягу операцій з постачання товарів/послуг не включається.

Згідно з пунктами 183.1 – 183.2 ст. 183 ПКУ для здійснення обов’язкової реєстрації як платника ПДВ особа не пізніше 10 числа календарного місяця, що настає за місяцем, в якому вперше досягнуто зазначеного вище обсягу оподатковуваних операцій з постачання товарів/послуг, визначеного у ст. 181 ПКУ, повинна подати до контролюючого органу за своїм місцезнаходженням (місцем проживання) реєстраційну заяву.

Відповідно до п. 183.4 ст. 183 ПКУ у разі переходу осіб із спрощеної системи оподаткування, що не передбачає сплати податку, на сплату інших податків і зборів, встановлених ПКУ, у випадках, визначених главою 1 розд. XIV ПКУ, за умови, що такі особи відповідають вимогам, визначеним п. 181.1 ст. 181 ПКУ, реєстраційна заява подається не пізніше 10 числа першого календарного місяця, в якому здійснено перехід на сплату інших податків і зборів, встановлених ПКУ. Якщо такі особи відповідають вимогам, визначеним п. 182.1 ст. 182 ПКУ, реєстраційна заява подається у строк, визначений п. 183.3 ст. 183 ПКУ.

Таким чином, якщо після повторної реєстрації фізична особа – підприємець перебуває на загальній системі оподаткування, а загальна сума від здійснення операцій із постачання товарів/послуг, місце постачання яких відповідно до ст. 186 ПКУ розташоване на митній території України, що підлягають оподаткуванню ПДВ, протягом останніх 12 календарних місяців сукупно перевищила 1 000 000 грн (з урахуванням обсягів, яких було досягнуто до припинення підприємницької діяльності, не залежно від системи оподаткування), то така особа підлягає обов’язковій реєстрації платником ПДВ у встановлені ПКУ терміни.

Чи має право суб’єкт господарювання проводити розрахунки за операціями оптової торгівлі алкогольними напоями у готівковій формі?

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу, що згідно з частиною першою ст. 19 Закону України від 18 червня 2024 року № 3817-IX «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, спиртових дистилятів, біоетанолу, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, тютюнової сировини, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального» (далі – Закон № 3817) суб’єкти господарювання при здійсненні діяльності з оптової торгівлі спиртом етиловим, спиртовими дистилятами, біоетанолом, алкогольними напоями зобов’язані проводити розрахунки за операціями оптової торгівлі спиртом етиловим, спиртовими дистилятами, біоетанолом, алкогольними напоями виключно у безготівковій формі, в тому числі у випадках, якщо розрахунки проводяться з іншою особою після заміни сторони у зобов’язанні чи при виконанні обов’язку боржника третьою особою.

При цьому, не вважається порушенням вимог частини першої ст. 19 Закону № 3817 непроведення розрахунків у зв’язку з припиненням зобов’язання з підстав, передбачених законом або договором між суб’єктами господарювання (частина друга ст. 19 Закону № 3817).

Щодо переоформлення ліцензії платниками акцизного податку

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що з 27 липня 2024 року набрав чинності Закон України від 18 червня 2024 року № 3817-ІХ «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, спиртових дистилятів, біоетанолу, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, тютюнової сировини, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального» (далі – Закон № 3817) крім окремих його норм, зокрема, розділу VІІ «Ліцензування» Закону № 3817 який набирає чинності та вводиться в дію з 01 січня 2025 року.

При цьому, п. 2 розд. ХІІ «Прикінцеві положення» Закону № 3817 установлено, що Закон України від 19 грудня 1995 року № 481/95-BP «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, спиртових дистилятів, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального» (далі – Закон № 481) втрачає чинність з 01 січня 2025 року, положення Закону № 481 до дня втрати ним чинності застосовуються в частині, що не суперечить положенням Закону № 3817.

Зокрема, ст. 15 Закону № 481 передбачено, що у разі зміни відомостей, зазначених у виданій суб’єкту господарювання/іноземному суб’єкту господарювання ліцензії (за винятком змін, пов’язаних з реорганізацією суб’єкта господарювання/іноземного суб’єкта господарювання та/або зміною типу акціонерного товариства), суб’єкт господарювання зобов’язаний у місячний термін з дня внесення таких змін звернутися до органу, який видав ліцензію, з відповідною заявою.

Орган, який видав ліцензію, на підставі заяви суб’єкта господарювання протягом трьох робочих днів видає суб’єкту господарювання ліцензію, оформлену на новому бланку з урахуванням змін.

Порушення термінів звернення до органу ліцензування щодо зміни відомостей, зазначених у виданій суб’єкту господарювання/іноземному суб’єкту господарювання ліцензії є підставою для анулювання ліцензії.

Водночас, з 01 січня 2025 року набувають чинності норми Закону № 3817 в частині функціонування Єдиного реєстру ліцензіатів з виробництва та обігу спирту етилового, спиртових дистилятів, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, тютюнової сировини та рідин, що використовуються в електронних сигаретах та внесення до нього змін.

Таким чином, якщо зміни відомостей, зазначених у виданій суб’єкту господарювання ліцензії на право оптової або роздрібної торгівлі алкогольними напоями, тютюновими виробами або рідинами, що використовуються в електронних сигаретах (найменування юридичної особи або прізвища фізичної особи, місцезнаходження або місця проживання, адреси місця торгівлі в зв’язку з перейменуванням населеного пункту, вулиці тощо) відбуваються до 01 січня 2025 року, суб’єкт господарювання, у місячний термін з дня внесення таких змін, надає органу, що видав ліцензію, заяву у довільній формі про переоформлення ліцензії та документи, що підтверджують зміну таких відомостей.

Внесено зміни до Порядку оформлення і подання скарг платниками податків та іншими особами та їх розгляду контролюючими органами

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує, що 05.09.2024 набрав чинності наказ Міністерства фінансів України від 30.07.2024 № 375 «Про затвердження Змін до Порядку оформлення і подання скарг платниками податків та іншими особами та їх розгляду контролюючими органами» (зареєстровано в Міністерстві юстиції України від 13.08.2024 за № 1237/42582) (далі – Наказ № 375).

Зміни, внесені Наказом № 375, запроваджені, зокрема відповідно до Закону України від 23 лютого 2024 року № 3603-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо вдосконалення онлайн-комунікації з платниками податків та уточнення окремих положень законодавства»

Наказ № 375 опубліковано у виданні «Офіційний вісник України» від 05.09.2024 № 76.

Затверджено порядок подання інформації щодо рішень про встановлення податкових пільг із сплати плати за землю та податку на нерухоме майно

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє, що постановою Кабінету Міністрів України від 03 вересня 2024 року № 1007 (далі – Постанова № 1007) затверджено Порядок подання інформації щодо рішень про встановлення податкових пільг із сплати плати за землю (земельного податку та орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності) та податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки (далі – Порядок).

Порядок затверджено відповідно до пункту 12.3 статті 12 Податкового кодексу України.

Постанова № 1007 опублікована в офіційному виданні «Урядовий кур'єр» від 06.09.2024 № 181 і вона набула чинності з дня опублікування.

Доступ до публічної інформації

Впродовж січня – серпня 2024 року до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (далі – ГУ ДПС) надійшло 230 (у т. ч. 4 перейшли по терміну виконання з грудня 2023 року) запитів на отримання публічної інформації. У порівнянні з аналогічним періодом 2023 року кількість запитів збільшилась на 27 одиниць (у січні – серпні 2023 року – 199 письмових запитів). 

Згідно з аналізом результатів опрацювання запитів на публічну інформацію:

-  227 – задоволено, з наданням інформації або відкритої інформації, у тому числі 2 запита не відповідали вимогам ст. 1 Закону України від 13 січня 2011 року № 2939-VI  «Про доступ до публічної інформації» із змінами та доповненнями, про що запитувачам надані відповідні роз’яснення ;

-  2 – відмовлено та надані відповідні роз’яснення;

-  1 –   знаходиться на виконанні.

З метою поліпшення інформаційного обміну з платниками податків при ГУ ДПС діє електронна поштова скринька dp.publicinfo@tax.gov.ua, запити на публічну інформацію з якої протягом кожного робочого дня приймаються працівниками контролюючого органу. 

Крім того, для забезпечення прозорості діяльності ГУ ДПС забезпечено оприлюднення публічної інформації у формі 4 наборів відкритих даних на «Єдиному державному вебпорталі відкритих даних», data.gov.ua та субсайті «Головне управління ДПС у Дніпропетровській області»: 

·                        Інформація про структуру (організаційну структуру) розпорядника інформації; 

·                        Звіти, в тому числі щодо задоволення запитів на інформацію;

·                        Інформація із системи обліку публічної інформації;

·                        Реєстр  наборів даних, що перебувають у володінні розпорядника інформації.

Оприлюднені набори даних підтримується у актуальному стані.

Результати опрацювання інформації, отриманої від ДПС України, сервісу «Пульс», державної установи «Урядовий контактний центр» та «Гарячої лінії голови Дніпропетровської ОДА»

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області (далі – ГУ ДПС) приділяє особливу увагу розгляду інформації, яка надходить засобами спеціалізованої автоматизованої системи –  сервіс «Пульс» від Контакт – центру ДПС.

Протягом січня – серпня 2024 року до сервісу «Пульс»  на розгляд надійшло 241 інформаційна картка зі зверненнями від фізичних і юридичних осіб щодо, дій або бездіяльності працівників структурних підрозділів ГУ ДПС (далі – звернення). 

У порівнянні з аналогічним періодом 2023 року загальна кількість звернень платників податків на сервіс «Пульс» у 2024 році зменшилась на 37 одиниць  (січень – серпень 2023  року – 278 картки).

Найбільшу питому вагу складають звернення з наступних питань: 

-  щодо роботи  структурних підрозділів ГУ ДПС – 141 звернення (58,5%);

-  щодо реєстрації податкових накладних та звітності в електронному вигляді  – 42 звернення (17,43%); 

-  щодо роботи центрів обслуговування платників – 11 звернення (4,6%);

-  щодо системи електронного адміністрування ПДВ – 2 звернення (1 %).

У січні - серпні 2024 року ГУ ДПС забезпечено своєчасний розгляд 94 звернень, які надійшли на розгляд від державної установи «Урядовий контактний центр» (ічні – серпні 2023 року від державної установи «Урядовий контактний центр» надійшло 125 звернень).

Загальна тематика  звернень, які надійшли на розгляд від державної установи «Урядовий контактний центр»:

-  питання щодо сплати земельного податку, податку на додану вартість, податку на майно, єдиного внеску – 33 (35,1%);

-  надання податкових консультацій оподаткування спадщини та інші питання - 20 (21,3%);

-  контрольно-перевірочна робота – 19 (20,2%);

-  податкова заборгованість – 2 (2,1%);

-  податкова знижка – 2 (2,1%);

-  інші питання – 18 (19,2%).

На «Гарячу лінію голови Дніпропетровської ОДА» надійшло  7 звернень.      Загальна тематика письмових звернень, які надійшли на розгляд  від «Гарячої лінії голови Дніпропетровської ОДА» (у січні – серпні 2023 року на «Гарячу лінію голови Дніпропетровської ОДА» – 21 звернення):

-  проведення перевірок з питань дотримання вимог законодавства по РРО та ухилення від оподаткування – 3 (42,86%);

-  податок на майно – 2 звернення (28,56%)

-  отримання довідки про доходи – 1 (14,29%);

-  інші питання – 1 (14,29%).

Реалізація громадянами конституційного права на звернення – один з пріоритетних напрямків роботи податкової служби Дніпропетровщини

Головним управлінням ДПС у Дніпропетровській області (далі – ГУ ДПС) здійснюється розгляд звернень громадян, які надійшли, як у письмовому так і в електронному вигляді на електронні поштові скриньки, у тому числі dp.zvernennya@tax.gov.ua, «Урядовий контактний центр», «Гарячої лінії голови Дніпропетровської ОДА» та  сервісу «Пульс».

Так, у січні – серпні 2024 року до ГУ ДПС надійшло 511 звернень громадян, з них – 511 заяв.

Загальна тематика письмових звернень:     

-  інформування про ухилення від сплати податків – 254 звернення (49,7%);

-  контрольно-перевірочна робота – 76 звернень (14,9%);

-  податок на майно – 63 звернення (12,3%);

-   аграрна політика та земельні відносини – 26 звернень (5,1%);

-  відмова в отриманні реєстраційних номерів облікових карток платників податків – 14 звернень (2,7%);

-  інші питання – 78 звернень (15,3%).

У порівнянні з аналогічним періодом 2023 року загальна кількість звернень платників податків у 2024 році збільшилась на 218 одиниць (січень – серпень 2023 – 293 звернення).

На виконання статей 22 та 23 Закону України від 02 жовтня 1996 року № 393/96-ВР «Про звернення громадян» із змінами та доповненнями в ГУ ДПС передбачено проведення особистого прийому громадян керівниками ГУ ДПС та керівниками структурних підрозділів ГУ ДПС.

Прийом громадян проводиться відповідно до затвердженого графіку, не рідше двох разів на місяць. /

У січні – серпні  2024 року посадовими особами ГУ ДПС проведено 6 особистих прийомів громадян.

Всебічний розгляд звернень громадян, задоволення їх законних прав та інтересів є пріоритетним напрямком роботи органів державної влади, відповідальним обов’язком служ бових осіб, фактором забезпечення суспільно-політичної та економічної стабільності в державі. 

Які документи та до якого органу необхідно подати для внесення місць зберігання спирту до Єдиного державного реєстру місць зберігання?

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує.

З 27 липня 2024 року набрав чинності Закон України від 18 червня 2024 року № 3817-ІХ «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, спиртових дистилятів, біоетанолу, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, тютюнової сировини, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального» (далі – Закон № 3817) крім окремих його норм, зокрема, ст. 39 Закону № 3817 щодо функціонування Єдиного реєстру місць зберігання, яка набирає чинності та вводиться в дію з 01 січня 2025 року.

При цьому, п. 2 розд. ХІІ «Прикінцеві положення» Закону № 3817 установлено, що Закон України від 19 грудня 1995 року № 481/95-BP «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, спиртових дистилятів, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального» (далі – Закон № 481) втрачає чинність з 01 січня 2025 року, положення Закону № 481 до дня втрати ним чинності застосовуються в частині, що не суперечить положенням Закону № 3817.

Відповідно до ст. 1 Закону України від 19 грудня 1995 року № 481 Єдиний державний реєстр місць зберігання (далі – Єдиний реєстр) – це перелік місць зберігання, який ведеться податковими органами і містить визначені Законом № 481 відомості про місцезнаходження місць зберігання та відомості про заявників.

Згідно зі ст. 2 Закону № 481 внесення даних до Єдиного реєстру проводиться на підставі заяви суб’єкта господарювання (у тому числі іноземного суб’єкта господарювання, який діє через своє зареєстроване постійне представництво) з обов’язковим зазначенням місцезнаходження місця зберігання спирту, а також: для юридичних осіб – найменування, місцезнаходження, коду Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України (ЄДРПОУ), для фізичних осіб – суб’єктів господарювання (у тому числі іноземних суб’єктів господарювання, які діють через свої зареєстровані постійні представництва) – прізвища, імені, по батькові, місця проживання, реєстраційного номера облікової картки платника податків.

Пунктом 2.2 розд. 2 Порядку ведення Єдиного реєстру, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 28.05.2002 № 251 (далі – Порядок № 251) встановлено, що заява про внесення місця зберігання спирту до Єдиного реєстру подається за формою згідно з додатком 1 до Порядку № 251.

До заяви додаються документ, що підтверджує право користування цим приміщенням, та довідка про відповідність місця зберігання спирту вимогам, встановленим центральним органом виконавчої влади, уповноваженим Кабінетом Міністрів України (ст. 2 Закону № 481).

Таким чином, до 01 січня 2025 року для внесення місць зберігання спирту до Єдиного реєстру суб’єкти господарювання подають до Державної податкової служби України заяву про внесення місця зберігання спирту до Єдиного реєстру, до якої додаються:

- документ, що підтверджує право користування приміщенням;

- довідка про відповідність місця зберігання спирту вимогам, встановленим центральним органом виконавчої влади, уповноваженим Кабінетом Міністрів України.

Військовий збір: до загального фонду держбюджету платники Дніпропетровщини спрямували понад 1,5 млрд гривень

Впродовж січня – серпня 2024 року до загального фонду державного бюджету від платників Дніпропетровщини надійшло понад 1,5 млрд грн військового збору. Як зауважила в. о. начальника Головного управління ДПС у Дніпропетровській області Наталя Федаш, надходження збільшились майже на 74,0 млн грн у порівнянні з відповідним періодом 2023 року, темп росту – 104,9 відсотків.

За словами Наталі Федаш, не зважаючи на непрості умови, бізнес Дніпропетровщини ефективно працює, сумлінно сплачує податки, а отже і робить свій внесок в обороноздатність країни.

«Висловлюю щиру вдячність  всім платникам, які сьогодні добросовісно  виконують свої фінансові обов’язки перед державою. Податкова служба Дніпропетровщини відкрита для діалогу з платниками. Наразі,  запроваджені ДПС формати комунікацій спрощують спілкування, скорочують час для зворотного зв’язку, а отже  і надають можливість платникам вирішувати нагальні питання в комфортних умовах і в оперативному порядку», - зазначила очільниця обласної податкової.

Отриманий фіскальний чек – запорука захисту прав споживачів

Державна податкова служба України нагадує, що правові засади застосування реєстраторів розрахункових операцій та програмних реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг визначає Закон України від 06 липня 1995 року № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі громадського харчування та послуг» із змінами.

Однак не всі платники податків сумлінно дотримуються вимог чинного законодавства.

До ДПС систематично надходять скарги громадян щодо невидачі суб’єктами господарювання розрахункових документів (фіскальних чеків), які гарантують захист прав споживачів та підтверджують легітимне походження товару при продажу побутової техніки, мобільних пристроїв та інших ґаджетів.

Наявність розрахункового документа забезпечує, зокрема, можливість обміну (заміни) у разі придбання неякісного товару та післяпродажне (гарантійне) обслуговування товарів сервісними центрами.

Суб’єкти господарювання зобов’язані видати фіскальний чек покупцю. А споживачі повинні знати, що отриманий чек – це їх захист як споживача і підтвердження сплати податків.

Якщо відмовили у видачі фіскального чека – порушили ваші права: вам відмовили у захисті. Розкажіть про це публічно або ж повідомте податкову.

Державна податкова служба України просить громадян бути свідомими та нагадує про можливість у будь-який час доби, 24/7 та в будь-якому місці повідомляти податкову службу через чат-бот «StopViolationBot» у месенджері Telegram про відомі факти порушень законодавства, в тому числі незастосування РРО/ПРРО та невидачу відповідних розрахункових документів.

У серпні до загального фонду державного бюджету надійшло 12,7 млрд грн акцизного податку

У серпні 2024 року до загального фонду Державного бюджету України надійшло акцизного податку з вироблених в Україні та ввезених на митну територію України підакцизних товарів (продукції) у сумі 12,7 млрд грн. Це становить 100,8 відс. показника доходів, доведеного Міністерством фінансів України (додатково надійшло 0,1 млрд грн). Порівняно з відповідним періодом минулого року надходження зросли на 12,7 відс, або на 1,4 млрд гривень.

Виконання показників доходів досягнуто за рахунок додаткових надходжень акцизного податку з вироблених та ввезених на митну територію  Україну підакцизних товарів (продукції), зокрема:

тютюнових виробів – на 0,9 млрд грн, або 110,4 відс. від доведеного завдання (9,0 млрд грн);

лікеро-горілчаної продукції – на 0,15 млрд грн, або 117,8 відс. від доведеного завдання (0,8 млрд гривень).

Особливості проведення камеральної перевірки своєчасної сплати узгодженої суми податкового (грошового) зобов’язання

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що згідно з абзацами другим – тринадцятим п.п. 75.1.1 п. 75.1 ст. 75 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) предметом камеральної перевірки також можуть бути:

1) своєчасність подання податкових декларацій (розрахунків);

2) своєчасність реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних, акцизних накладних та/або розрахунків коригування до акцизних накладних у Єдиному реєстрі акцизних накладних, виправлення помилок у податкових накладних;

3) своєчасність сплати узгодженої суми податкового (грошового) зобов’язання виключно на підставі даних, що зберігаються (опрацьовуються) у відповідних інформаційних базах;

4) повнота нарахування та своєчасність сплати податку на доходи фізичних осіб та єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування у разі невідповідності резидента Дія Сіті вимогам, визначеним пп. 2, 3 частини першої та п. 10 частини другої ст. 5 Закону України від 15 липня 2021 року № 1667-IX «Про стимулювання розвитку цифрової економіки в Україні» (із змінами);

5) своєчасність подання заяви про взяття на облік фінансових агентів відповідно до вимог ст. 39 прим. 3 ПКУ;

6) своєчасність подання фінансовими агентами звітів про підзвітні рахунки, виправлених звітів про підзвітні рахунки;

7) своєчасність надання фінансовими агентами відповіді на запити (повідомлення) контролюючого органу, що надсилаються у випадках, визначених ст. 39 прим. 3 ПКУ;

8) своєчасність подання повідомлення про структуру власності та кінцевих бенефіціарних власників відповідно до вимог п. 44 прим. 1.2 ст. 44 прим. 1 ПКУ;

9) своєчасність подання особою, яка здійснює управління або адміністрування трасту, повідомлення про укладення договору щодо управління або адміністрування трасту або про припинення такого договору, фінансової звітності, копій первинних документів та іншої інформації щодо трасту на запит контролюючого органу у випадках, передбачених ст. 44 прим. 2 ПКУ;

10) своєчасність надання інформації на запит контролюючого органу відповідно до п. 44 прим. 1.3 ст. 44 прим. 1, підпунктів 6 – 8 п.п. 73.3.1 п. 73.3 ст. 73 ПКУ;

11) своєчасність та повнота сплати узгодженої суми грошового зобов’язання у вигляді авансового внеску з податку на прибуток підприємств, визначеного відповідно до п. 141.13 ст. 141 ПКУ, на підставі даних Реєстру пунктів обміну іноземної валюти.

Статтею 76 ПКУ визначено порядок проведення камеральної перевірки.

Пунктом 76.1 ст. 76 ПКУ передбачено, що камеральна перевірка проводиться посадовими особами контролюючого органу без будь-якого спеціального рішення керівника (його заступника або особи) такого органу або направлення на її проведення.

Камеральній перевірці підлягає вся податкова звітність суцільним порядком.

Згода платника податків на перевірку та його присутність під час проведення камеральної перевірки не обов’язкова.

Порядок оформлення результатів камеральної перевірки здійснюється відповідно до вимог ст. 86 ПКУ (п. 76.2 ст. 76 ПКУ).

Пунктом 76.3 ст. 76 ПКУ визначено, що камеральна перевірка податкової декларації або уточнюючого розрахунку може бути проведена лише протягом 30 календарних днів, що настають за останнім днем граничного строку їх подання, а якщо такі документи були надані пізніше, – за днем їх фактичного подання, крім камеральної перевірки податкової декларації або уточнюючого розрахунку (у разі подання), у складі яких подано заяву про повернення суми бюджетного відшкодування, строк проведення якої визначений ст. 200 ПКУ.

Камеральна перевірка з інших питань проводиться з урахуванням строків давності, визначених ст. 102 ПКУ.

Згідно з абзацами першим – третім п. 102.1 ст. 102 ПКУ контролюючий орган, крім випадків, визначених п. 102.2 ст. 102 ПКУ, має право провести перевірку та самостійно визначити суму грошових зобов’язань платника податків у випадках, визначених ПКУ, не пізніше закінчення 1095 дня (2555 дня – у разі проведення перевірки відповідно до ст.ст. 39 і 39 прим. 2, застосування вимог п. 141.4 ст. 141 ПКУ), що настає за останнім днем граничного строку подання податкової декларації, звіту про використання доходів (прибутків) неприбуткової організації, визначеної п. 133.4 ст. 133 ПКУ, та/або граничного строку сплати грошових зобов’язань, нарахованих контролюючим органом, а якщо така податкова декларація була надана пізніше, – за днем її фактичного подання. Якщо протягом зазначеного строку контролюючий орган не визначає суму грошових зобов’язань, платник податків вважається вільним від такого грошового зобов’язання (в тому числі від нарахованої пені), а спір стосовно такої декларації та/або податкового повідомлення не підлягає розгляду в адміністративному або судовому порядку.

У разі подання платником податку уточнюючого розрахунку до податкової декларації або уточнюючої декларації контролюючий орган має право визначити суму податкових зобов’язань в межах поданих уточнень, за такою податковою декларацією протягом 1095 днів (2555 дня – у разі проведення перевірки відповідно до ст.ст. 39 і 39 прим. 2, застосування вимог п. 141.4 ст. 141 ПКУ) з дня подання уточнюючого розрахунку (декларації).

У разі виявлення за результатами перевірки порушень інших вимог податкового законодавства, безпосередньо не пов’язаних з декларуванням податкових зобов’язань платником податків, а також порушень вимог іншого, крім податкового, законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, контролюючий орган, крім випадків, визначених п. 102.2 ст. 102 ПКУ, має право самостійно визначити суму штрафних санкцій (фінансових санкцій, штрафів) платника податків не пізніше 1095 дня з дня вчинення відповідного правопорушення.

Слід зауважити, що п. 52 прим. 2 підрозд. 10 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ на період з 18 березня 2020 року по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19), зупиняється перебіг строків давності, передбачених ст. 102 ПКУ.

При цьому дію п. 52 прим. 2 підрозд. 10 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ зупинено на період дії воєнного, надзвичайного стану згідно із Законом України від 15 березня 2022 року № 2120-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період дії воєнного стану» (далі – Закон № 2120-ІX). Законом № 2120-ІX ст. 102 ПКУ було доповнено п. 102.9.

Так, на період дії правового режиму воєнного, надзвичайного стану що вводиться в Україні зупиняється перебіг строків, визначених ПКУ, іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, крім випадків, передбачених ПКУ (п. 102.9 ст. 102 ПКУ у редакції         Закону № 2120-ІX).

Водночас, п. 69 підрозд. 10 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ встановлено, що тимчасово, на період до припинення або скасування воєнного стану на території України справляння податків і зборів здійснюється з урахуванням особливостей, визначених у п. 69 підрозд. 10 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ.

Так, відповідно до п.п. 69.9 п. 69 підрозд. 10 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ тимчасово, до 01 серпня 2023 року, для платників податків та контролюючих органів зупиняється перебіг строків, визначених податковим законодавством та іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, крім випадків, передбачених п.п. 69.9 п. 69 підрозд. 10 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ.

Поряд з цим зазначаємо, що Законом України від 30 червня 2023 року         № 3219-ІX «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо особливостей оподаткування у період дії воєнного стану», який набрав чинності з 01.08.2023, п. 102.9 ст. 102 ПКУ виключено.

Таким чином, камеральна перевірка своєчасної сплати узгодженої суми податкового (грошового) зобов’язання проводиться виключно на підставі даних, що зберігаються (опрацьовуються) у відповідних інформаційних базах контролюючого органу.

Контролюючий орган має право провести таку камеральну перевірку протягом 1095 календарних днів з дня фактичної сплати узгодженої суми податкового (грошового) зобов’язання (з дня вчинення правопорушення) та після закінчення строку давності (1095 днів), який припадав на період дії карантину та/або воєнного стану (до 01.08.2023), враховуючи період зупинення такого строку давності з 18 березня 2020 року до 31 липня 2023 року (включно).

 

Яке визначення термінів «фінансовий агент» та «підзвітний рахунок» для цілей Багатосторонньої угоди CRS?

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє, що відповідно до п.п. 14.1.257 прим. 1 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України від (далі – ПКУ) фінансовий агент – будь-яка особа (крім фізичної особи), яка відповідає визначенню Звітної фінансової установи України, у значенні, наведеному в Угоді FATCA, та/або Підзвітної фінансової установи відповідно до Багатосторонньої угоди CRS та Загального стандарту звітності CRS, та яка відповідно до ПКУ та інших актів законодавства, ухвалених на виконання положень Угоди FATCA та Багатосторонньої угоди CRS, зобов’язана застосовувати заходи належної комплексної перевірки до фінансових рахунків, подавати звіт про підзвітні рахунки до контролюючого органу, виконувати інші обов’язки та нести відповідальність за порушення цих обов’язків у порядку, встановленому законом.

Для цілей Багатосторонньої угоди CRS особи, які зобов’язані виконувати обов’язки фінансових агентів (є Підзвітними фінансовими установами), визначаються відповідно до правил зазначеної Багатосторонньої угоди CRS, Загального стандарту звітності CRS та нормативно-правових актів центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, для реалізації Багатосторонньої угоди CRS.

Багатостороння угода CRS – багатостороння угода компетентних органів про автоматичний обмін інформацією про фінансові рахунки (Multilateral Competent Authority Agreement on Automatic Exchange of Financial Account Information (MCAA CRS), укладена відповідно до ст. 6 Конвенція про взаємну адміністративну допомогу в податкових справах (далі – Конвенція) про взаємну адміністративну допомогу в податкових справах (п.п. 14.1.10 прим. 1 п. 14.1 ст. 14 ПКУ).

Статтею 39 прим. 3 ПКУ визначено основні вимоги до встановлення фінансовими агентами підзвітних рахунків та подання звітів про підзвітні рахунки для цілей  FATCA) та Багатосторонньої угоди CRS.

Для цілей Угоди FATCA та Багатосторонньої угоди CRS терміни, визначені ПКУ, мають застосовуватися та тлумачитися з урахуванням Угоди FATCA, Багатосторонньої угоди CRS та Загального стандарту звітності CRS, відповідно у частині, в якій вони не суперечать Угоді FATCA та Загальному стандарту звітності CRS, залежно від того, для цілей якого міжнародного договору застосовується відповідний термін (п.п. 39 прим. 3.1.2 п. 39 прим. 3.1 ст. 39 прим. 3 ПКУ).

Пунктом 1 розд. І Багатосторонньої угоди CRS визначено терміни для цілей Багатосторонньої угоди CRS, зокрема:

● «Підзвітний Рахунок» означає Фінансовий Рахунок, який веде Підзвітна Фінансова Установа та який відповідно до процедур належної перевірки, що відповідають Загальному Стандарту Звітності, був визначений як рахунок належний одній або декільком особам, що є Підзвітними Особами для іншої Юрисдикції, або Пасивній Нефінансовій Організації з однією або декількома Контролюючими Особами, які є Підзвітними Особами для іншої Юрисдикції;

● «Юрисдикція» означає країну або територію, щодо якої набрала чинності й почала діяти Конвенція  у результаті підписання та ратифікації відповідно до ст. 28 Конвенції або у зв’язку з територіальним поширенням згідно з ст. 29 Конвенції та яка є стороною, що підписала Багатосторонню угоду CRS;

● «Підзвітна Фінансова Установа» означає Фінансову Установу Юрисдикції, яка не є Непідзвітною Фінансовою Установою;

● «Загальний Стандарт Звітності» означає стандарт автоматичного обміну інформацією про фінансові рахунки в податкових цілях (що включає Коментарі), розроблений ОЕСР разом з країнами Великої двадцятки.

Власник об’єкта продажу рухомого/нерухомого майна – неповнолітня дитина: хто вказується у додатку 4ДФ до Розрахунку, якщо кошти отримує опікун?

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує.

Статтею 6 Сімейного кодексу України від 10 січня 2002 року № 2947-ІІІ зі змінами (далі – СКУ) визначено, що правовий статус дитини має особа до досягнення нею повноліття. Малолітньою вважається дитина до досягнення нею чотирнадцяти років. Неповнолітньою вважається дитина у віці від чотирнадцяти до вісімнадцяти років.

Якщо дитина не може самостійно здійснювати свої права, ці права здійснюють батьки, опікун або самі ці особи за допомогою батьків чи піклувальника (ст. 14 СКУ).

Поряд з цим, ст. 36 ЦКУ передбачені обмеження цивільної дієздатності фізичної особи за рішенням суду. Над фізичною особою, цивільна дієздатність якої обмежена, встановлюється піклування (ст. 37 ЦКУ).

Відповідно до п. 2 ст. 32 Цивільного кодексу України від 16 січня 2003 року № 435-IV (далі – ЦКУ) на вчинення неповнолітньою особою правочину щодо транспортних засобів або нерухомого майна повинна бути письмова нотаріально посвідчена згода батьків (усиновлювачів) або піклувальника і дозвіл органу опіки та піклування.

Частиною третьою ст. 177 СКУ встановлено, що батьки, лише з дозволу органу опіки та піклування, мають право дати згоду на вчинення неповнолітньою дитиною правочинів, передбачених частиною другою ст. 177 СКУ, зокрема вчиняти правочини щодо:

- об’єкта житлової нерухомості та/або земельної ділянки, на якій розміщений такий об’єкт, власником або користувачем яких є малолітня дитина (абзац перший п. 3 частини другої cт. 177 СКУ);

- відчуження (у тому числі шляхом міни або внесення (передачі) до статутного (складеного) капіталу (пайового фонду) юридичної особи чи як вступного, членського та/або цільового внеску члена кооперативу), поділу, виділу нерухомого майна, об’єкта незавершеного будівництва, майбутнього об’єкта нерухомості, іншого цінного майна, зокрема транспортних засобів, власником якого є малолітня дитина (абзац другий п. 3 частини другої cт. 177 СКУ).

Правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов’язків (частина перша ст. 202 ЦКУ).

Згідно з п. 1 ст. 626 ЦКУ домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов’язків є договором.

Договори відчуження (купівля-продаж, міна, дарування, пожертва, рента, довічне утримання, спадковий договір) нерухомого майна (ст.ст. 657, 715, 719, 729, 732, 745, 1304 ЦКУ), договори про спільну часткову власність на земельну ділянку; купівлю-продаж земельних ділянок, про перехід права власності та про передачу права власності на земельні ділянки; про обмін земельними ділянками, які виділені єдиним масивом у натурі (на місцевості) власникам земельних часток (паїв) статей 88, 128, 132, 142 Земельного кодексу України від 25 жовтня 2001 року № 2768-III, із змінами), ст. 14 Закону України від 05 червня 2003 року № 899-IV «Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв)», із змінами), договори найму транспортних засобів за участю фізичної особи, договори позички транспортного засобу, в якому хоча б однією стороною є фізична особа (ст.ст. 799, 828 ЦКУ) підлягають обов’язковому нотаріальному посвідченню.

Підпунктом 14.1.54 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) визначено, що дохід з джерелом його походження з України – будь-який дохід, отриманий резидентами або нерезидентами, у тому числі від будь-яких видів їх діяльності на території України (включаючи виплату (нарахування) винагороди іноземними роботодавцями), її континентальному шельфі, у виключній (морській) економічній зоні, у тому числі доходів від надання резидентам або нерезидентам в оренду (користування) майна, розташованого в Україні, включаючи рухомий склад транспорту, приписаного до розташованих в Україні портів; доходів від продажу рухомого та нерухомого майна, доходів від відчуження корпоративних прав, цінних паперів, у тому числі акцій українських емітентів тощо.

Відповідно до п.п. «а» п. 176.2 ст. 176 ПКУ особи, які відповідно до ПКУ, мають статус податкових агентів, зобов’язані своєчасно та повністю нараховувати, утримувати та сплачувати (перераховувати) до бюджету податок на доходи фізичних осіб та військовий збір з доходу, що виплачується на користь платника податку та оподатковується до або під час такої виплати за її рахунок.

Враховуючи викладене, якщо згідно договору купівлі-продажу рухомого/нерухомого майна, оренди доходи нараховуються (виплачуються) на користь неповнолітньої дитини – власника об’єкта продажу, оренди, а кошти отримує опікун, то у додатку 4ДФ до Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків – фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 13.01.2015 № 4 із змінами та доповненнями, вказується така неповнолітня дитина із зазначенням реєстраційного номеру її облікової картки.

 

Чи вважаються додатковим благом внески в ОСББ фізичної особи, сплачені за рахунок коштів товариства?

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що згідно з п.п. 14.1.54 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) дохід з джерелом їх походження з України – будь-який дохід, отриманий резидентами або нерезидентами, у тому числі від будь-яких видів їх діяльності на території України (включаючи виплату (нарахування) винагороди іноземними роботодавцями), її континентальному шельфі, у виключній (морській) економічній зоні.

Відповідно до п.п. «е» п.п. 164.2.17 п. 164.2 ст. 164 ПКУ до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку включається дохід, отриманий платником податку як додаткове благо (крім випадків, передбачених ст. 165 ПКУ) у вигляді вартості безоплатно отриманих товарів (робіт, послуг), визначеної за правилами звичайної ціни, а також суми, знижки звичайної ціни (вартості) товарів (робіт, послуг), індивідуально призначеної для такого платника податку, крім сум, зазначених у п.п. 165.1.53 п. 165.1 ст. 165 ПКУ.

Додаткові блага – це кошти, матеріальні чи нематеріальні цінності, послуги, інші види доходу, що виплачуються (надаються) платнику податку податковим агентом, якщо такий дохід не є заробітною платою та не пов’язаний з виконанням обов’язків трудового найму або не є винагородою за цивільно-правовими договорами (угодами), укладеними з таким платником податку (крім випадків, прямо передбачених нормами розд. IV ПКУ) (п.п. 14.1.47 п. 14.1 ст. 14 ПКУ).

Отже, внески в ОСББ фізичної особи, сплачені за рахунок коштів товариства, вважаються додатковим благом.

Щодо відповідальності контролюючої особи у разі порушень, пов’язаних з поданням Звіту про контрольовані іноземні компанії

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує.

Згідно з абзацами першим – шостим п. 120.7 ст. 120 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) неподання контролюючою особою Звіту про контрольовані іноземні компанії (далі – Звіт) –

тягне за собою накладення штрафу в розмірі 100 розмірів прожиткового мінімуму для працездатної особи, встановленого законом на 01 січня податкового (звітного) року.

Несвоєчасне подання контролюючою особою Звіту –

тягне за собою накладення штрафу в розмірі одного розміру прожиткового мінімуму для працездатної особи, встановленого законом на 01 січня податкового (звітного) року, за кожен календарний день неподання, але не більше 50 розмірів прожиткового мінімуму для працездатної особи, встановленого законом на 01 січня податкового (звітного) року.

Невідображення контролюючою особою у Звіті відомостей щодо наявних контрольованих іноземних компаній та/або невідображення інформації, визначеної підпунктами «г» – «з» п.п. 39 прим. 2.5.3 п. 39 прим. 2.5 ст. 39 прим. 2 ПКУ, щодо наявних контрольованих іноземних компаній –

тягне за собою накладення штрафу в розмірі 3 відс. суми доходу контрольованих іноземних компаній або 25 відс. скоригованого прибутку контрольованої іноземної компанії за відповідний рік, не відображених у Звіті, залежно від того, яке з таких значень є більшим, але не більше 1000 розмірів прожиткового мінімуму для працездатної особи, встановленого законом на 01 січня податкового (звітного) року, за кожен факт невідображення контрольованої іноземної компанії та/або за всі невідображені суми.

Сплата таких фінансових санкцій (штрафів) не звільняє платника податку від обов’язку подання Звіту та підтверджувальних документів, передбачених ст. 39 прим. 2 ПКУ (абзац одинадцятий п. 120.7 ст. 120 ПКУ).

Абзацами дванадцятим – тринадцятим п. 120.7 ст. 120 ПКУ визначено, що неподання Звіту протягом 30 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку сплати фінансових санкцій (штрафів), передбачених п. 120.7 ст. 120 ПКУ, –

тягне за собою накладення штрафу в розмірі п’яти розмірів прожиткового мінімуму для працездатної особи, встановленого законом на 01 січня податкового (звітного) року, за кожен календарний день неподання Звіту, але не більше 300 розмірів прожиткового мінімуму для працездатної особи, встановленого законом на 01 січня податкового (звітного) року.

Водночас, Законом України від 09 травня 2024 року № 3706-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо особливостей експорту окремих видів товарів у період дії воєнного стану» внесено зміни до підрозд. 10 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ, який доповнено новим п. 72.

Так, відповідно до п. 72 підрозд. 10 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ визначено, що тимчасово, з 01 січня 2022 року та протягом дії воєнного стану в Україні, введеного Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року № 64/2022, затвердженим Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року № 2102-IX, та шести місяців після місяця, в якому воєнний стан буде припинено або скасовано до платників податків не застосовуються штрафні санкції за порушення, передбачені абзацами, зокрема, першим – шостим п. 120.7 ст. 120 ПКУ.

Сплата резидентом Дія Сіті – платником податку на особливих умовах членських внесків до українських асоціацій або громадських організацій: що з податком на прибуток підприємств?

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє.

Сума сплачених членських внесків вітчизняним неприбутковим організаціям, внесеним до Реєстру неприбуткових установ та організацій, згідно з п.п. 135.2.1.8 п.п. 135.2.1 п. 135.2 ст. 135 Податкового кодексу України є базою оподаткування резидента Дія Сіті – платника податку на особливих умовах, яка визначається в розмірі, що перевищує 0,5 відс. суми чистого доходу від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг), відображеного у фінансовій звітності за попередній звітний (податковий) рік.

Відповідні роз’яснення наведено на підставі Інформаційного листа № 1/2024 «30+ питань платників податків щодо звітності в режимі Дія Сіті», розміщеного на вебпорталі ДПС у рубриці «Інформаційні матеріали» та у рубриці «Інформаційні листи» розділу «ВАЖЛИВА ІНФОРМАЦІЯ».

Новації для платників акцизного податку

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що наказом Міністерства фінансів України від 18.06.2024 № 296 (зі змінами)*:

- затверджено нові форми звітів щодо обсягів виробництва та обігу (у тому числі імпорту та експорту) спирту (у тому числі біоетанолу), спиртових дистилятів, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах;

- визнано такими, що втратили чинність форми звітів, що були затверджені наказом Міністерства фінансів України від 11 лютого 2016 року № 49**.

Нові форми звітів запроваджуються з 01 жовтня 2024 року та подаються:

▼ форма № 1-ВП «Звіт про обсяги виробництва та обігу (у тому числі імпорту та експорту) спирту (у тому числі біоетанолу), спиртових дистилятів, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах»:

- виробниками спирту етилового (у тому числі біоетанолу), спиртових дистилятів, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах та здійснюють таку діяльність та/або експорт, імпорт зазначеної продукції/товару – щомісяця, до 10 числа наступного місяця;

- малими виробництвами дистилятів – щокварталу, не пізніше 20 числа місяця, наступного за звітним кварталом;

- малими виробництвами виноробної продукції – не пізніше 20 числа місяця, наступного за звітним роком;

▼ форма № 1-ОП «Звіт про обсяги обігу (у тому числі імпорту та експорту) спирту (у тому числі біоетанолу), спиртових дистилятів, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах»:

- суб’єктами господарювання (крім виробників), що здійснюють оптову торгівлю спиртом (у тому числі біоетанолом), спиртовими дистилятами, алкогольними напоями і тютюновими виробами, рідинами, що використовуються в електронних сигаретах, та здійснюють таку діяльність та/або експорт, імпорт зазначеної продукції – щомісяця, до 10 числа наступного місяця.

* Наказ Міністерства фінансів України 18.06.2024 № 296 «Про затвердження форми № 1-ВП «Звіт про обсяги виробництва та обігу (у тому числі імпорту та експорту) спирту (у тому числі біоетанолу), спиртових дистилятів, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах», форми № 1-ОП «Звіт про обсяги обігу (у тому числі імпорту та експорту) спирту (у тому числі біоетанолу), спиртових дистилятів, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах», порядків їх заповнення та Кодів, одиниць виміру та видів продукції / товару», який зареєстровано в Міністерстві юстиції України 04.07.2024 за № № 1011/42356, 1012/42357, зі змінами, внесеними наказом від 11.07.2024 № 339 «Про внесення змін до наказу Міністерства фінансів України від 18 червня 2024 року № 296, який зареєстровано в Міністерстві юстиції України 15.07.2024 за № 1059/42404;

** наказ Міністерства фінансів України від 11 лютого 2016 року № 49 «Про затвердження форм звітів щодо виробництва й обігу спирту, алкогольних напоїв і тютюнових виробів та порядків їх заповнення», який був зареєстрований у Міністерстві юстиції України 03 березня 2016 року за № 340/28470.

До уваги платників акцизного податку, які здійснюють операції з пальним!

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що з 01 вересня 2024 року набрав чинності Закон України від 18 липня 2024 року № 3878-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо імплементації положень актів права Європейського Союзу щодо акцизного податку» (далі – Закон). 

Зазначений Закон передбачає поступове підвищення ставок акцизного податку на пальне починаючи з 01 вересня 2024 року і до 01 січня 2028 року. 

Так, з 01.09.2024 ставки акцизного податку на бензин зростуть з 213,5 євро до 242,6 євро за літр. Ставки на дизельне паливо з 139,5 євро до 177,6 євро за один літр, на скраплений газ з 52 євро до 148 євро за один літр. 

Наступне підвищення ставок акцизного податку відбудеться з 01 січня 2025 року. 

Дніпропетровщина: на податковому обліку знаходиться понад 292 тисячі представників бізнесу

У Головному управлінні ДПС у Дніпропетровській області станом на 01.09.2024 обліковувалось 292 227 суб’єктів господарювання. У порівнянні з 2023 роком кількість платників податків збільшилась на 17 607 осіб (станом на 01.09.2023 – 274 620 осіб).

Юридичних осіб станом на 01.09.2024 зареєстровано у кількості 119 725 осіб, що на 2 334 особи більше ніж у 2023 році (станом на 01.09.2023 – 117 391 осіб), ФОПів – 172 502 особи, кількість яких, порівняно з 2023 роком, збільшилась на 15 273 особи (станом на 01.09.2023 – 157 229 осіб). 

Звертаємо увагу, що відокремлений підрозділ юридичної особи (філія, представництво) зобов’язаний стати на облік у контролюючих органах, повідомляти про всі об’єкти оподаткування, що знаходяться на його балансі, шляхом подання до контролюючого органу повідомлення про об’єкти оподаткування або об’єкти, пов’язані з оподаткуванням або через які провадиться діяльність за формою      № 20-ОПП, крім об’єктів оподаткування, де платником податку визначений суб’єкт господарювання (юридична особа, якою створені такі відокремлені підрозділи, філії, представництва), інформація про які подана таким суб’єктом господарювання.

УВАГА! ШАХРАЇ!

Упродовж останніх днів зафіксовано факти неодноразових спроб здійснення шахрайських дій невідомими особами шляхом підміни електронної адреси відправника на офіційну скриньку Головного управління ДПС у Дніпропетровській області, з розсилкою фейкових електронних листів (повідомлень) на електронні адреси платників податків від імені керівника одного із структурних підрозділів Головного управління ДПС у Дніпропетровській області з вимогою зв’язатися за певним номером телефону за стосунками Telegram, WhatsApp, який не належить даній особі.

Текстові повідомлення наступного змісту: «Доброго дня, [Прізвище, Ім’я, по батькові посадової особи Головного управління ДПС у Дніпропетровській області ] турбує. Перекажіть, щоб [Ім’я, по батькові керівника платника податків] терміново зі мною зв’язався. Тел. 0********* [Telegram, WhatsApp]».

Звертаємось до платників податків бути обачними, не піддаватися на провокації. Бути обережними та уважними при відкритті вкладень, навіть якщо вони надійшли від відомих адресатів.

До уваги платників! Здійснюється розсилка фейкових електронних листів (повідомлень), які містять хибну інформацію

Упродовж останніх днів зафіксовано факт неодноразових спроб здійснення шахрайських дій невідомими особами шляхом підміни електронної адреси відправника на одну з адрес офіційних скриньок територіальних органів Державної податкової служби України, з розсилкою фейкових електронних листів (повідомлень) на електронні адреси платників податків від іменні керуючого складу територіальних органів Державної податкової служби України з вимогою зв’язатися за певним номером телефону застосунками Telegram, WhatsApp, який не належіть даній особі.

Текстові повідомлення наступного змісту: «Доброго дня. [Прізвище, ім’я, по батькові керуючого складу територіального органу Державної податкової служби України] турбує. Перекажіть щоб [Ім’я, по батькові керівника платника податків] терміново зі мною зв’язався. Тел. 0********* (Telegram, WhatsApp)».

При користуванні електронною поштою потрібно дотримуватися особистої кібергігієни. Бути обережними та уважними при відкритті вкладень, навіть якщо вони надійшли від відомих адресатів. Оскільки зловмисники можуть маскувати адресу відправника не слід відкривати вкладення, отримані засобами електронної пошти, без попереднього підтвердження факту надсилання електронного листа його відправником.

До уваги фізичних осіб – платників плати за землю!

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу, що справляння плати за землю регламентовано Податковим кодексом України (далі – ПКУ).

Платниками земельного податку є власники земельних ділянок, земельних часток (паїв) та землекористувачі, яким відповідно до закону надані у користування земельні ділянки державної та комунальної власності на правах постійного користування, а об’єктами оподаткування земельним податком є земельні ділянки, які перебувають у власності, земельні частки (паї), які перебувають у власності та земельні ділянки державної та комунальної власності, які перебувають у володінні на праві постійного користування (ст.ст. 269, 270 ПКУ).

Підставами для нарахування земельного податку, зокрема, але не виключно, є дані Державного земельного кадастру, Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, дані інших правовстановлюючих документів, якими посвідчується право власності або право користування земельною ділянкою, право на земельні частки (паї), дані Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією, визначеного у встановленому Кабінетом Міністрів України порядку (п. 286.1 ст. 286 ПКУ).

Відповідно до п. 286.5 ст. 286 ПКУ нарахування фізичним особам сум плати за землю проводиться контролюючими органами (за місцем знаходження земельної ділянки, у тому числі право на яку фізична особа має як власник земельної частки (паю), які надсилають платнику податку у порядку, визначеному ст. 42 ПКУ, до 01 липня поточного року податкове ППР про внесення податку за формою, встановленою у порядку, визначеному ст. 58 ПКУ, разом із детальним розрахунком суми податку, який, зокрема, але не виключно, має містити кадастровий номер та площу земельної ділянки, розмір ставки податку та розмір пільги зі сплати податку.

Так, п. п. 69.14 п. 69 підрозділу 10 розділу XX ПКУ передбачено, що за період з 01 січня 2022 року до 31 грудня 2022 року не нараховується та не сплачується плата за землю (земельний податок та орендна плата за земельні ділянки державної та комунальної власності) за земельні ділянки (земельні частки (паї), що розташовані на територіях активних бойових дій або на тимчасово окупованих Російською Федерацією територіях України, та перебувають у власності або користуванні, у тому числі на умовах оренди, фізичних осіб, та за період з 01 березня 2022 року до 31 грудня 2022 року – в частині земельних ділянок, що перебувають у власності або користуванні, у тому числі на умовах оренди, юридичних осіб та фізичних осіб – підприємців.

Починаючи з 01 січня 2023 року, за земельні ділянки (земельні частки (паї), що розташовані на територіях активних бойових дій або на тимчасово окупованих Російською Федерацією територіях України, які включені до Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією, плата за землю (земельний податок та орендна плата за земельні ділянки державної та комунальної власності) не нараховується та не сплачується за період з першого числа місяця, в якому було визначено щодо відповідних територій дату початку активних бойових дій або тимчасової окупації, до останнього числа місяця, в якому було завершено активні бойові дії або тимчасова окупація на відповідній території.

Дати початку та завершення активних бойових дій або тимчасової окупації визначаються відповідно до даних Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією.

Перелік територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією, визначається постановою Кабінету Міністрів України від 06.12.2022 № 1364 «Деякі питання формування переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією» (із змінами) (далі – Постанова № 1364).

Враховуючи зазначене, у контексті Закону № 3050 Постанова № 1364 може вважатися такою, що встановила порядок визначення переліку територій.

У зв’язку з цим перелік територій, затверджений наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України від 22.12.2022 № 309 «Про затвердження Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією» (із змінами) (далі – Наказ № 309), може застосовуватися при справлянні плати за землю на відповідних територіях.

Чи підлягають скасуванню (відкликанню) ППР, надіслані фізичній особі про нарахування плати за землю (земельного податку та орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності) на поточний 2024 рік, якщо після надсилання таких податкових повідомлень-рішень відповідні земельні ділянки були включені до Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією?

Наказом № 309 у розд. І затверджені території можливих бойових дій (частина перша), території активних бойових дій (частина друга) та території активних бойових дій, на яких функціонують державні електронні інформаційні ресурси (частина третя), у розд. II затверджені тимчасово окуповані Російською Федерацією території України.

Для цілей справляння плати за землю відповідно до п.п. 69.14 п. 69 підрозд. 10 розд. XX ПКУ застосовується тільки перелік територій активних бойових дій, тимчасово окупованих Російською Федерацією та з 01.05.2024 території активних бойових дід, на яких функціонують державні електронні інформаційні ресурси.

Податкове законодавство надає право платникам податків звернутися письмово або в електронній формі засобами електронного зв’язку до контролюючого органу за своїм місцем реєстрації у контролюючих органах або за місцем знаходження земельних ділянок, у тому числі право на яку фізична особа має як власник земельної частки (паю), для проведення звірки даних щодо розміру площ та кількості земельних ділянок, земельних часток (паїв), що перебувають у власності та/або користуванні платника податку, права на користування пільгою зі сплати податку з урахуванням положень пп. 281.4 і 281.5 ст. 281 ПКУ, розміру ставки земельного податку, нарахованої суми плати за землю.

У разі виявлення розбіжностей між даними контролюючих органів та даними, підтвердженими платником плати за землю на підставі оригіналів відповідних документів або належним чином засвідчених копій таких документів, зокрема документів на право власності, користування пільгою, а також у разі зміни розміру ставки плати за землю контролюючий орган, до якого звернувся платник плати за землю, проводить протягом десяти робочих днів перерахунок суми податку і надсилає (вручає) йому нове ППP разом з детальним розрахунком суми податку. Попереднє ППР вважається скасованим (відкликаним).

Також п. 56.1 ст. 56 ПКУ передбачено, що рішення, прийняті контролюючим органом, можуть бути оскаржені в адміністративному або судовому порядку.

Отже, наразі ПКУ передбачено, що скасування (відкликання) надісланих платникам ППP по платі за землю, зокрема сформованих за поточний 2024 рік, в тому числі сформованих за земельні ділянки, які були включені до Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією та з 01.05.2024 території активних бойових дій, на яких функціонують державні електронні інформаційні ресурси, після надсилання їх платникам проводиться відповідно до заяви фізичної особи щодо проведення звірки (за наявних підстав), рішення ДПС, прийнятого за результатами адміністративного оскарження щодо скасування ППР, та рішення суду.

е-Підприємець – сервіс для спрощення ведення бізнесу

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє, що ДПС України є учасником цифрових проєктів, які запроваджує Міністерство цифрової трансформації України (Мінцифри).

е-Підприємець – це комплексна послуга, яку можна отримати на порталі Дія. Підприємці мають можливість замовити необхідні послуги для ведення власного бізнесу, змінити або розширити сферу діяльності за пів години без походів до установ.

е-Підприємець – це сервіс для спрощення ведення бізнесу. За однією заявою за 15-40 хв можна оформити онлайн 10 послуг, у тому числі податкові.

Наразі доступні послуги:

1. Державна реєстрація ФОП.

2. Державна реєстрація змін до відомостей про ФОП, що містяться в ЄДР.

3. Реєстрація декларації відповідності матеріально-технічної бази суб’єкта господарювання вимогам законодавства з питань пожежної безпеки.

4. Державна реєстрація потужностей операторів ринку харчових продуктів.

5. Державна реєстрація створення ТОВ на підставі модельного статуту.

6. Державна реєстрація переходу ТОВ на діяльність на підставі модельного статуту.

7. Подання вакансій.

8. Реєстрація/перехід на спрощену систему оподаткування.

9. Реєстрація платником податку на додану вартість.

10. Відкриття банківського рахунку.

е-Підприємець – цифрове рішення для бізнесу, яке залишає в минулому папери, черги, очікування.

Комплексна послуга е-Підприємець розроблена в межах проєкту EU4DigitalUA.

Земельна ділянка для ведення фермерського господарства в оренді у фізичної особи – засновника фермерського господарства: хто сплачує орендну плату?

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що п.п. 269.1.2 п. 269.1 ст. 269 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) встановлено, що платниками плати за землю є платники орендної плати – землекористувачі (орендарі) земельних ділянок державної та комунальної власності на умовах оренди.

Об’єктами оподаткування платою за землю є, зокрема, згідно з п.п. 270.1.2 п. 270.1 ст. 270 ПКУ об’єкти оподаткування орендною платою – земельні ділянки державної та комунальної власності, надані в користування на умовах оренди.

Розмір та умови внесення орендної плати встановлюються у договорі оренди між орендодавцем (власником) і орендарем (крім випадків консервації таких земельних ділянок або визнання земельних ділянок забрудненими (потенційно забрудненими) вибухонебезпечними предметами) (п. 288.4 ст. 288 ПКУ).

Підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку є договір оренди такої земельної ділянки (абзац перший п. 288.1 ст. 288 ПКУ).

Власники землі та землекористувачі сплачують плату за землю з дня виникнення права власності або права користування земельною ділянкою (абзац перший п. 287.1 ст. 287 ПКУ).

Згідно зі ст. 125 Земельного кодексу України від 25 жовтня 2001 року     № 2768-III (із змінами) (далі – ЗКУ) право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав.

Право власності, користування земельною ділянкою оформлюється відповідно до Закону України від 01 липня 2004 року № 1952 «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» (ст. 126 ЗКУ).

Статтею 13 Закону України від 06 жовтня 1998 року № 161-XIV «Про оренду землі» визначено, що договір оренди землі – це договір, за яким орендодавець зобов’язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов’язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Отже, оскільки платником орендної плати є орендар земельної ділянки, то фізична особа (засновник фермерського господарства), що уклала договір оренди на земельну ділянку державної або комунальної власності, в якому визначено цільове призначення земельної ділянки – для ведення фермерського господарства, сплачує орендну плату за вказану земельну ділянку.

Нарахування фізичним особам сум плати за землю проводиться контролюючими органами (за місцем знаходження земельної ділянки, у тому числі право на яку фізична особа має як власник земельної частки (паю)), які надсилають платнику податку у порядку, визначеному ст. 42 ПКУ, до 01 липня поточного року податкове повідомлення-рішення про внесення податку за формою, встановленою у порядку, визначеному ст. 58 ПКУ, разом із детальним розрахунком суми у відповідності до абзацу першого п. 286.5 ст. 286 ПКУ.

Лізинг/оренда нерухомого майна за межами митної території України: чи утримувати податок на доходи нерезидента під час виплати доходу нерезиденту?

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує.

Відповідно до п.п. 14.1.54 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) дохід з джерелом їх походження з України – будь-який дохід, отриманий резидентами або нерезидентами, у тому числі від будь-яких видів їх діяльності на території України (включаючи виплату (нарахування) винагороди іноземними роботодавцями), її континентальному шельфі, у виключній (морській) економічній зоні, у тому числі, але не виключно, доходи у вигляді, доходів від надання резидентам або нерезидентам в оренду (користування) майна, розташованого в Україні, включаючи рухомий склад транспорту, приписаного до розташованих в Україні портів.

Особливості оподаткування нерезидентів регулюються п. 141.4 ст. 141 ПКУ.

Перелік доходів, отриманих нерезидентом із джерелом їх походження з України, які оподатковуються в порядку і за ставками, визначеними ст. 141 ПКУ, встановлений п.п. 141.4.1 п. 141.4 ст. 141 ПКУ.

Так, відповідно до п.п. «ґ» п.п. 141.4.1 п. 141.4 ст. 141 ПКУ до доходів, отриманих нерезидентом із джерелом їх походження з України, зокрема відносяться лізингова/орендна плата, що вноситься резидентами на користь нерезидента – лізингодавця/орендодавця за договорами оперативного лізингу/оренди.

Згідно з п.п. 141.4.2 п. 141.4 ст. 141 ПКУ резидент, у тому числі фізична особа – підприємець, фізична особа, яка провадить незалежну професійну діяльність, або суб’єкт господарювання (юридична особа чи фізична особа підприємець), який обрав спрощену систему оподаткування, або інший нерезидент, який провадить господарську діяльність через постійне представництво на території України, які здійснюють на користь нерезидента або уповноваженої ним особи будь-яку виплату з доходу з джерелом його походження з України, отриманого таким нерезидентом (у тому числі на рахунки нерезидента, що ведуться в національній валюті), утримують податок з таких доходів, зазначених у п.п. 141.4.1 п. 141.4 ст. 141 ПКУ, за ставкою в розмірі 15 відс. (крім доходів, зазначених у підпунктах 141.4.4 – 141.4.5 та 141.4.11 п. 141.4 ст. 141 ПКУ) їх суми та за їх рахунок, що сплачується до бюджету під час такої виплати, якщо інше не передбачено положеннями міжнародних договорів України з країнами резиденції осіб, на користь яких здійснюються виплати, що набрали чинності. Вимоги цього абзацу не застосовуються до доходів нерезидентів, що отримуються ними через їх постійні представництва на території України.

Отже, у разі якщо резидент України здійснює виплату лізингової/орендної плати нерезиденту за договорами оперативного лізингу/оренди нерухомого майна, що знаходиться поза межами України, то такі виплати не є доходом нерезидента з джерелом походження з України, що підлягають оподаткуванню податком на прибуток п.п. 141.4.2 п. 141.4 ст. 141 ПКУ.

Як здійснюється ФОП (крім е-резидентів) обрання або перехід на спрощену систему оподаткування (перша-третя група платників єдиного податку)?

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє.

Відповідно до п. 298.1 ст. 298 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) порядок обрання або переходу на спрощену систему оподаткування платниками єдиного податку першої – третьої груп здійснюється відповідно до підпунктів 298.1.1 – 298.1.4 п. 298.1 ст. 298 ПКУ.

Згідно з п.п. 298.1.1 п. 298.1 ст. 298 ПКУ для обрання або переходу на спрощену систему оподаткування суб’єкт господарювання подає до контролюючого органу за місцем податкової адреси заяву.

Заява подається за вибором платника податків, якщо інше не передбачено ПКУ, в один з таких способів:

1) особисто платником податків або уповноваженою на це особою;

2) надсилається поштою з повідомленням про вручення та з описом вкладення;

3) засобами електронного зв’язку в електронній формі з дотриманням вимог законів України від 22 травня 2003 року № 851-ІV «Про електронні документи та електронний документообіг» зі змінами та доповненнями та від 05 жовтня 2017 року № 2155-VIII «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги» зі змінами та доповненнями.

Суб’єкт господарювання може заявити про обрання спрощеної системи оподаткування під час державної реєстрації створення юридичної особи або державної реєстрації фізичної особи – підприємця, державної реєстрації змін до відомостей про юридичну особу або про фізичну особу - підприємця, що містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань. Відповідна заява або відомості передаються до контролюючих органів у порядку, встановленому Законом України від 15 травня 2003 року № 755-ІV «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань».

Підпунктом 298.1.2 п. 298.1 ст. 298 ПКУ визначено, що зареєстровані в установленому порядку фізичні особи – підприємці, які до закінчення місяця, в якому відбулася державна реєстрація, подали заяву щодо обрання спрощеної системи оподаткування та ставки єдиного податку, встановленої для першої або другої групи, вважаються платниками єдиного податку з першого числа місяця, наступного за місяцем, у якому відбулася державна реєстрація.

Зареєстровані в установленому законом порядку суб’єкти господарювання (новостворені), які протягом 10 днів з дня державної реєстрації подали заяву щодо обрання спрощеної системи оподаткування та ставки єдиного податку, встановленої для третьої групи, яка не передбачає сплату податку на додану вартість, вважаються платниками єдиного податку з дня їх державної реєстрації.

Відповідно до п.п. 298.1.4 п. 298.1 ст. 298 ПКУ суб’єкт господарювання, який є платником інших податків і зборів відповідно до норм ПКУ, може прийняти рішення про перехід на спрощену систему оподаткування шляхом подання заяви до контролюючого органу не пізніше ніж за 15 календарних днів до початку наступного календарного кварталу. Такий суб’єкт господарювання може здійснити перехід на спрощену систему оподаткування один раз протягом календарного року.

Перехід на спрощену систему оподаткування суб’єкта господарювання, зазначеного в абзаці першому п.п. 298.1.4 п. 298.1 ст. 298 ПКУ, може бути здійснений за умови, якщо протягом календарного року, що передує періоду переходу на спрощену систему оподаткування, суб’єктом господарювання дотримано вимоги, встановлені в п. 291.4 ст. 291 ПКУ.

До поданої заяви додається розрахунок доходу за попередній календарний рік, який визначається з дотриманням вимог, встановлених главою 1 «Спрощена система оподаткування, обліку та звітності» розд. XIV ПКУ.

При цьому якщо суб’єкт господарювання протягом календарного року, що передує року обрання спрощеної системи оподаткування, самостійно прийняв рішення про припинення фізичної особи – підприємця, то при переході на спрощену систему оподаткування до розрахунку доходу за попередній календарний рік включається вся сума доходу, отриманого такою особою в результаті провадження господарської діяльності за такий попередній календарний рік.

Особливості нарахування плати за землю фізичним особам (громадянам)

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що відповідно до п.п. 14.1.147 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) плата за землю – обов’язковий платіж у складі податку на майно, що справляється у формі земельного податку або орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності.

Земельний податок – обов’язковий платіж, що справляється з власників земельних ділянок та земельних часток (паїв), а також постійних землекористувачів (п.п. 14.1.72 п. 14.1 ст. 14 ПКУ).

Орендна плата для цілей розд. XII ПКУ – обов’язковий платіж за користування земельною ділянкою державної або комунальної власності на умовах оренди (п.п. 14.1.136 п. 14.1 ст. 14 ПКУ).

Облік фізичних осіб – платників податку і нарахування відповідних сум проводяться контролюючими органами за місцем знаходження земельної ділянки, у тому числі право на яку фізична особа має як власник земельної частки (паю), щороку до 01 травня (п. 287.2 ст. 287 ПКУ).

Згідно з абзацами першим – шостим п. 286.1 ст. 286 ПКУ підставою для нарахування земельного податку є:

а) дані державного земельного кадастру;

б) дані Державного реєстру речових прав на нерухоме майно;

в) дані державних актів, якими посвідчено право власності або право постійного користування земельною ділянкою (державні акти на землю);

г) дані сертифікатів на право на земельні частки (паї);

ґ) рішення органу місцевого самоврядування про виділення земельних ділянок у натурі (на місцевості) власникам земельних часток (паїв);

д) дані інших правовстановлюючих документів, якими посвідчується право власності або право користування земельною ділянкою, право на земельні частки (паї);

е) дані Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією, визначеного у встановленому Кабінетом Міністрів України порядку.

У разі подання платником податку до контролюючого органу правовстановлюючих документів на земельну ділянку, земельну частку (пай), відомості про які відсутні у базах даних інформаційних систем центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, нарахування податку фізичним особам здійснюється на підставі поданих платником податку відомостей до отримання контролюючим органом інформації про перехід права власності на об’єкт оподаткування.

Центральні органи виконавчої влади, що реалізують державну політику у сфері земельних відносин та у сфері державної реєстрації речових прав на нерухоме майно, у сфері будівництва, щомісяця, але не пізніше 10 числа наступного місяця, а також за запитом відповідного контролюючого органу за місцезнаходженням земельної ділянки подають інформацію, необхідну для обчислення і справляння плати за землю, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Пунктом 286.5 ст. 286 ПКУ визначено, що нарахування фізичним особам сум плати за землю проводиться контролюючими органами (за місцем знаходження земельної ділянки, у тому числі право на яку фізична особа має як власник земельної частки (паю), які надсилають платнику податку у порядку, визначеному ст. 42 ПКУ, до 01 липня поточного року податкове повідомлення-рішення про внесення податку за формою, встановленою у порядку, визначеному ст. 58 ПКУ, разом із детальним розрахунком суми податку, який, зокрема, але не виключно, має містити кадастровий номер та площу земельної ділянки, розмір ставки податку та розмір пільги зі сплати податку.

Нарахування фізичним особам сум земельного податку з підстав, визначених підпунктами «в», «г», «д» п. 286.1 ст. 286 ПКУ, проводиться контролюючими органами виключно у разі надання зазначених даних такими фізичними особами.

У разі переходу права власності на земельну ділянку або права на земельну частку (пай) від одного власника – юридичної або фізичної особи до іншого протягом календарного року податок сплачується попереднім власником за період з 01 січня цього року до початку того місяця, в якому припинилося його право власності на зазначену земельну ділянку, а новим власником – починаючи з місяця, в якому він набув право власності.

У разі переходу права власності на земельну ділянку або права на земельну частку (пай) від одного власника – фізичної особи до іншого протягом календарного року контролюючий орган надсилає (вручає) податкове повідомлення-рішення новому власнику після отримання інформації про перехід права власності.

Якщо такий перехід відбувся після 01 липня поточного року, контролюючий орган надсилає (вручає) попередньому власнику нове податкове повідомлення-рішення. Попереднє податкове повідомлення-рішення вважається скасованим (відкликаним).

У разі якщо платник податків має у власності декілька земельних ділянок або право на декілька земельних часток (паїв), щодо яких необхідно провести звірку даних, для її проведення такий платник податків має право звернутися до контролюючого органу за своїм місцем реєстрації у контролюючих органах або за місцем знаходження будь-якої з таких земельних ділянок, у тому числі право на яку фізична особа має як власник земельної частки (паю).

Податок фізичними особами сплачується протягом 60 днів з дня вручення податкового повідомлення-рішення (абзац перший п. 287.5 ст. 287 ПКУ).

У разі якщо контролюючий орган не надіслав (не вручив) податкове (податкові) повідомлення-рішення у строки, встановлені ст. 286 ПКУ, фізичні особи звільняються від відповідальності, передбаченої ПКУ за несвоєчасну сплату податкового зобов’язання (п. 287.9 ст. 287 ПКУ).

Податкове зобов’язання з цього податку може бути нараховано за податкові (звітні) періоди (роки) в межах строків, визначених п. 102.1 ст. 102 ПКУ (п. 287.10 ст. 287 ПКУ).

Слід зазначити, що абзацами першим – третім п. 12 підрозд. 6 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ встановлено, що у 2022 році інформація щодо рішень органу місцевого самоврядування, прийнятих до 01 січня 2022 року, про виділення земельних ділянок у натурі (на місцевості) власникам земельних часток (паїв), передбачена п. 284.5 ст. 284 ПКУ, надається відповідному контролюючому органу за місцезнаходженням таких земельних ділянок у строк до 01 липня 2022 року.

Нарахування фізичним особам сум земельного податку на підставі рішень, зазначених в абзаці першому п. 12 підрозд. 6 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ, проводиться контролюючими органами за місцезнаходженням земельної ділянки, які надсилають (вручають) платникові податкове повідомлення-рішення про внесення податку до 01 жовтня 2022 року. Земельний податок фізичними особами сплачується протягом 60 днів з дня вручення податкового повідомлення-рішення.

Першим звітним (податковим) періодом для нарахування земельного податку за земельні ділянки державної та комунальної власності на підставі рішень органів місцевого самоврядування про виділення земельної ділянки у натурі (на місцевості) власнику земельної частки (паю), прийнятих до 01 січня 2022 року, вважається 2022 рік.

Згідно з п. 284.5 ст. 284 ПКУ інформація про виділення земельних ділянок у натурі (на місцевості) власникам земельних часток (паїв) на підставі рішень органу місцевого самоврядування, прийнятих у попередньому році, надається відповідному контролюючому органу за місцезнаходженням земельних ділянок до 01 лютого поточного року.

У разі внесення змін органами місцевого самоврядування до раніше прийнятих рішень органу місцевого самоврядування про виділення земельних ділянок у натурі (на місцевості) власникам земельних часток (паїв) інформація про такі зміни надається відповідному контролюючому органу за місцезнаходженням земельних ділянок протягом 30 календарних днів з дня їх внесення.

Така інформація надається в електронному вигляді у порядку та за формою, затвердженими Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до п. 288.7 ст. 288 ПКУ порядок обчислення орендної плати, строк сплати та порядок її зарахування до бюджетів застосовується відповідно до вимог ст.ст. 285 – 287 розд. XII ПКУ.

При цьому абзацами першим і другим п. 288.1 ст. 288 ПКУ встановлено, що підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку є договір оренди такої земельної ділянки.

Органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування, які укладають договори оренди землі, повинні до 01 лютого подавати контролюючому органу за місцезнаходженням земельної ділянки переліки орендарів, з якими укладено договори оренди землі на поточний рік, та інформувати відповідний контролюючий орган про укладення нових, внесення змін до існуючих договорів оренди землі та їх розірвання до 01 числа місяця, що настає за місяцем, у якому відбулися зазначені зміни.

Перелік категорій фізичних осіб – власників земельних ділянок, які звільняються від сплати земельного податку, визначено п. 281.1 ст. 281 ПКУ.

Звільнення від сплати земельного податку, передбачене для відповідної категорії фізичних осіб, поширюється на земельні ділянки за кожним видом використання у межах граничних норм, встановлених п. 281.2 ст. 281 ПКУ.

Від сплати податку звільняються на період дії єдиного податку четвертої групи власники земельних ділянок, земельних часток (паїв) та землекористувачі за умови передачі земельних ділянок та земельних часток (паїв) в оренду платнику єдиного податку четвертої групи (п. 281.3 ст. 281 ПКУ).

Пунктом 281.4 ст. 281 ПКУ встановлено, що якщо фізична особа, визначена у п. 281.1 ст. 281 ПКУ, станом на 01 січня поточного року має у власності декілька земельних ділянок одного виду використання, площа яких перевищує межі граничних норм, визначених п. 281.2 ст. 281 ПКУ, така особа до 01 травня поточного року подає письмову заяву у довільній формі до контролюючого органу за місцем знаходження будь-якої земельної ділянки про самостійне обрання/зміну земельних ділянок для застосування пільги (далі – заява про застосування пільги).

Пільга починає застосовуватися до обраних земельних ділянок з базового податкового (звітного) періоду, в якому подано таку заяву, та діє до початку місяця, що настає за місяцем подання нової заяви про застосування пільги.

У разі подання фізичною особою, яка станом на 01 січня поточного року має у власності декілька земельних ділянок одного виду використання, заяви про застосування пільги після 01 травня поточного року, пільга починає застосовуватися до обраних земельних ділянок з наступного податкового (звітного) періоду.

Відповідно до п. 281.5 ст. 281 ПКУ якщо право на пільгу у фізичної особи, яка має у власності декілька земельних ділянок одного виду використання, виникає протягом календарного року та/або фізична особа, визначена у п. 281.1 ст. 281 ПКУ, набуває право власності на земельну ділянку/земельні ділянки одного виду використання, така особа подає заяву про застосування пільги до контролюючого органу за місцем знаходження будь-якої земельної ділянки протягом 30 календарних днів з дня набуття такого права на пільгу та/або права власності.

Пільга починає застосовуватися до обраних земельних ділянок з урахуванням вимог п. 284.2 ст. 284 ПКУ та діє до початку місяця, що настає за місяцем подання нової заяви про застосування пільги.

У разі недотримання фізичною особою вимог абзацу першого п. 281.5 ст. 281 ПКУ пільга починає застосовуватися до обраних земельних ділянок з наступного податкового (звітного) періоду.

Якщо право на пільгу у платника виникає протягом року, то він звільняється від сплати податку починаючи з місяця, що настає за місяцем, у якому виникло це право. У разі втрати права на пільгу протягом року податок сплачується починаючи з місяця, що настає за місяцем, у якому втрачено це право (п. 284.2 ст. 284 ПКУ).

Базовим податковим (звітним) періодом для плати за землю є календарний рік (п. 285.1 ст. 285 ПКУ).

 

На порядку денному - критично важлива інфраструктура

Подія_дня

У Дніпропетровській обласній військовій адміністрації відбулось засідання комісії із визначення підприємств, установ і організацій, які є критично важливими для функціонування економіки та забезпечення життєдіяльності населення Дніпропетровської області в особливий період (далі - Комісія).     

Засідання Комісії очолив виконуючий обов’язки першого заступника Голови обласної державної адміністрації – начальника обласної військової адміністрації Андрій Кульбач.

З боку податкової служби Дніпропетровщини у заході прийняв участь заступник начальника Головного управління ДПС у Дніпропетровській області Валерій Леонов.

Розглядали пропозиції претендентів на присвоєння їм статусу критично важливих. Відбір проводився за чіткими критеріями, визначеними Кабінетом Міністрів України.

Працюємо разом на спільну мету!

Сервісне обслуговування платників у ЦОПах: з початку року податківці Дніпропетровщини надали понад 221 тисячу адмінпослуг

В Головному управлінні ДПС у Дніпропетровській області (далі – ГУ ДПС), станом на 01.09.2024 адміністративні послуги надаються у 33 Центрах обслуговування платників (далі – ЦОП) при державних податкових інспекціях, мобільному ЦОПі та ГУ ДПС.

Наразі фахівці ГУ ДПС, задіяні у роботі ЦОПів, здійснюють сервісне обслуговування платників податків (платників єдиного внеску) незалежно від місця їх обліку, зокрема податківці надають адміністративні послуги, виконують інші функції сервісного обслуговування платників податків. 

Платники можуть отримати широкий спектр послуг: інформаційних, консультативних та адміністративних. ЦОПами забезпечується надання 81 адміністративної послуги, 55 з яких надається безкоштовно.

Так, протягом січня – серпня 2024 року до ЦОПів ГУ ДПС надійшло 232 620 звернень у сфері надання адміністративних та інших послуг, що на 21 117 звернень більше у порівнянні з аналогічним періодом 2023 року. В т. ч. в електронному вигляді надійшло 99 049 звернень, або 42,6 відс. від загальної кількості, та на 12 716 звернень більше у порівнянні з відповідним періодом минулого року

Протягом восьми місяців п. р. платниками податків отримано 221 219 адміністративних послуг, що на 17 500 послуг більше ніж у відповідний період минулого року. В т. ч. в електронному вигляді суб’єктами звернень отримано 88 042 адміністративні послуги, або 39,8 відс. від загальної кількості отриманих адміністративних послуг, та на 11 490 послуг більше ніж у відповідному періоді 2023 року.

З початку року здійснено 1 697 виїздів мобільного ЦОПу до територіальних громад Дніпропетровської області для надання адміністративних послуг їх мешканцям, в тому числі здійснені 605 адресних виїздів до маломобільної групи населення та 1 012 до центрів надання адміністративних послуг (ЦНАП) територіальних громад Дніпропетровщини.

Станом на 01.09.2024 фахівцями мобільного ЦОПу надано 5 641 адміністративну послугу, в тому числі 1 051 адміністративну послугу під час адресних виїздів до маломобільних груп населення та 18 369 інших послуг.

Зокрема, під час роботи мобільного ЦОПу в ЦНАПах територіальних громад Дніпропетровської області до фахівців ГУ ДПС звернулось 8 558 громадян, які отримали 2 427 адміністративних послуг та 9 359 інших послуг.

Під час роботи мобільного ЦОПу увага приділялась роз’ясненню податкового та іншого законодавства, контроль за яким здійснюють податкові органи. 

Серед відвідувачів мобільного ЦОПу розповсюджено понад 17 000 примірників друкованої продукції за актуальними темами податкової сфери. 

Працюємо далі, удосконалюємо сервісне обслуговування платників!

Засідання Громадської ради: на Дніпропетровщині обговорювались законодавчі ініціативи та новації податкового законодавства

За участі керівництва податкової служби Дніпропетровщини відбулося чергове засідання Громадської ради при Головному управлінні ДПС у Дніпропетровській області (консультативно-дорадчий орган). 

Розглянули та ухвалили звернення консультативно-дорадчого органу до Верховної Ради України щодо проєкту Закону від 18 липня 2024 року № 11 416 «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо особливостей оподаткування у період дії воєнного стану».

Не залишились без уваги і новації податкового законодавства. Обговорили основні положення Закону України від 18 червня 2024 року № 3813-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо особливостей податкового адміністрування під час воєнного стану для платників податків з високим рівнем добровільного дотримання податкового законодавства».

Продовжуємо співпрацювати!

Дбаємо про ментальне здоров’я разом!

Завершився курс лекцій-тренінгів в рамках проєкту з психологічної підтримки для податківців, запроваджений фахівцями Дніпропетровського обласного інформаційно-аналітичного центру медичної статистики Дніпропетровської обласної ради (далі - Центр).

Підсумки двомісячних психологічних тренінгів - нові знання, нові навички, що допомагають долати стресові ситуації, керувати емоціями та плідно працювати в умовах воєнного часу.  

Дякуємо фахівцям Центру за Вашу працю, підтримку та дієві  професійні поради.

Тільки разом можна досягти мети! 

Хто є платником плати за спеціальне використання водних біоресурсів?

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує.

Порядок здійснення спеціального використання водних біоресурсів затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 22 грудня 2023 року № 1347 (далі – Порядок № 1347).

Порядок № 1347 визначає, зокрема, механізм справляння плати за спеціальне використання водних біоресурсів (п. 1 Порядку № 1347).

Спеціальне використання водних біоресурсів здійснюється користувачами водних біоресурсів на підставі договору на право спеціального використання водних біоресурсів у рибогосподарських водних об’єктах (їх частинах) (далі – договір на право здійснення промислу) та/або договору на право здійснення дослідного вилову у рибогосподарських водних об’єктах (їх частинах) (далі – договір на право здійснення дослідного вилову), які укладаються для реалізації права суб’єктів рибного господарства на здійснення промислового рибальства та/або дослідного вилову, дозволу (для здійснення промислового рибальства або дослідного вилову) (п. 10 Порядку № 1347).

Абзацом четвертим ст. 24 Закону України від 08 липня 2011 року № 3677-VI «Про рибне господарство, промислове рибальство та охорону водних біоресурсів» (із змінами) встановлено, що дозвіл на спеціальне використання водних біоресурсів у рибогосподарських водних об’єктах (їх частинах) (для здійснення промислового рибальства) видається протягом двох робочих днів з дня подання відповідної заяви суб’єктом рибного господарства, після укладення договору на право здійснення промислу, що укладається за результатами аукціону з продажу права на укладення такого договору, який проводиться для реалізації квот добування (вилову).

Отже, платником плати за спеціальне використання водних біоресурсів є користувач водних біоресурсів, який отримав дозвіл на спеціальне використання водних біоресурсів у рибогосподарських водних об’єктах (їх частинах) (для здійснення промислового рибальства) після укладення договору на право здійснення промислу, що укладається за результатами аукціону з продажу права на укладення такого договору, який проводиться для реалізації квот добування (вилову).

До уваги роботодавців!

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного  управління ДПС у Дніпропетровській області (Кам’янський регіон)  повідомляє, що 24.08.2024 набрала чинності постанова Кабінету  Міністрів України від 23 серпня 2024 року № 967 (далі – Постанова № 967), якою внесено зміни до постанови Кабінету Міністрів України від 17 червня 2015 року № 413 «Про порядок повідомлення Державній податковій службі та її територіальним органам про прийняття працівника на роботу/укладення гіг-контракту» (із змінами). 

Відповідно до Постанови №967 запроваджено електронні формати повідомлень до територіальних органів ДПС, які розміщені за посиланням https://tax.gov.ua/data/material/000/103/154157/Forms_deklar.htm, а саме: 

- Повідомлення про прийняття працівника (домашнього працівника) на роботу/укладення гіг-контракту. Ідентифікатор форми (для юридичних осіб – J3001004, для фізичних осіб – F3001004) (проєкт ля розробників);

- Повідомлення про припинення трудового договору з домашнім працівником. Ідентифікатор форми (для юридичних осіб – J3001101, для фізичних осіб – F3001101) (проєкт для розробників).

Податкова знижка за навчання: які документи подаються разом з податковою декларацією про майновий стан і доходи?

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного  управління ДПС у Дніпропетровській області (Кам’янський регіон) нагадує, що відповідно до ст. 166 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) платник податку на доходи фізичних осіб (далі – податок) має право на податкову знижку за наслідками звітного податкового року.

Перелік витрат, дозволених до включення до податкової знижки, визначено у п. 166.3 ст. 166 ПКУ.

До даного переліку включається сума коштів, сплачених платником податку на користь вітчизняних закладів дошкільної, позашкільної, загальної середньої, професійної (професійно-технічної) та вищої освіти для компенсації вартості здобуття відповідної освіти таким платником податку та/або членом його сім’ї першого ступеня споріднення та/або особи, над якою встановлено опіку чи піклування, або яку влаштовано до прийомної сім’ї, дитячого будинку сімейного типу, якщо такого платника податку призначено відповідно опікуном, піклувальником, прийомним батьком, прийомною матір’ю, батьком-вихователем, матір’ю-вихователькою (п.п. 166.3.3 п. 166.3 ст. 166 ПКУ).

Підстави для нарахування податкової знижки із зазначенням конкретних сум відображаються платником податку у річній податковій декларації, яка подається по 31 грудня включно наступного за звітним податкового року (п.п. 166.1.2 п. 166.1 ст. 166 ПКУ).

Згідно з п.п. 166.2.1 п. 166.2 ст. 166 ПКУ до податкової знижки включаються фактично здійснені протягом звітного податкового року платником податку витрати, підтверджені відповідними платіжними та розрахунковими документами, зокрема, квитанціями, фіскальними або товарними чеками, прибутковими касовими ордерами, що ідентифікують продавця товарів (робіт, послуг) і особу, яка звертається за податковою знижкою (їх покупця (отримувача)), а також копіями договорів за їх наявності в яких обов’язково повинно бути відображено вартість таких товарів (робіт, послуг) і строк оплати за такі товари (роботи, послуги).

Копії зазначених у п.п. 166.2.1 п. 166.2 ст. 166 ПКУ документів (крім електронних розрахункових документів) надаються разом з податковою декларацією про майновий стан і доходи, а оригінали цих документів не надсилаються контролюючому органу, але підлягають зберіганню платником податку протягом строку давності, встановленого ПКУ (абзац перший п.п. 166.2.2 п. 166.2 ст. 166 ПКУ).

У разі якщо відповідні витрати підтверджені електронним розрахунковим документом, платник податків зазначає в податковій декларації лише реквізити електронного розрахункового документа (абзац другий п.п. 166.2.2 п. 166.2 ст. 166 ПКУ).

Для документального підтвердження витрат, що включаються до податкової знижки, контролюючий орган не має права вимагати від платника податку надання документів та/або їх копій, які містяться в автоматизованих інформаційних і довідкових системах, реєстрах, банках (базах) даних органів державної влади та/або органів місцевого самоврядування, інформація з яких безоплатно отримується контролюючими органами відповідно до ПКУ та міститься в інформаційних базах центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику (п.п. 166.2.3 п. 166.2 ст. 166 ПКУ).

Суспільні відносини, що виникають у процесі реалізації конституційного права людини на освіту, прав та обов’язків фізичних і юридичних осіб, які беруть участь у реалізації цього права регулює Закон України від 05 вересня 2017 року № 2145-VIII «Про освіту» із змінами та доповненнями (далі – Закон № 2145).

Частиною шостою ст. 79 Закону № 2145 встановлено, що розмір та умови оплати за навчання, підготовку, перепідготовку, підвищення кваліфікації, за надання додаткових освітніх послуг встановлюються договором.

Враховуючи викладене, фізична особа – платник податку на доходи фізичних осіб, яка має право скористатися податковою знижкою щодо суми коштів, сплачених за навчання зобов’язана подати до контролюючого органу разом з податковою декларацією про майновий стан і доходи копії платіжних та розрахункових документів, зокрема, квитанції, фіскальні чеки, прибуткові касові ордери, що ідентифікують надавача послуг і особу, яка звертається за податковою знижкою (їх отримувача), а також копію договору з навчальним закладом, в якому обов’язково повинно бути відображено заклад освіти – надавача послуг і здобувача освіти – отримувача послуг, вартість таких послуг і строк оплати за такі послуги; довідку про отримані у звітному році доходи; документи, які підтверджують ступінь споріднення (у разі компенсації вартості здобуття дошкільної, позашкільної, загальної середньої, професійної (професійно-технічної) та вищої освіти члена сім’ї першого ступеня споріднення), тощо.

До уваги платників!

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу на наступне.

Міністерство фінансів України розглянуло лист Державної податкової служби України щодо податків у Федеративній Республіці Німеччина, які можна вважати, або які є ідентичними, податку на прибуток підприємств, для цілей застосування підпункту 39.2.1.1 підпункту 39.2.1 пункту 39.2 статті 39 розділу І Податкового кодексу України та в межах компетенції повідомляє.

Підпунктом «г» підпункту 39.2.1.1 підпункту 39.2.1 пункту 39.2 статті 39 розділу І Податкового кодексу України (далі – Кодекс) встановлено, що контрольованими операціями є господарські операції, що здійснюються з нерезидентами, які не сплачують податок на прибуток (корпоративний податок), у тому числі з доходів, отриманих за межами держави реєстрації таких нерезидентів, та/або не є податковими резидентами держави, в якій вони зареєстровані як юридичні особи. Перелік організаційно-правових форм таких нерезидентів в розрізі держав (територій) затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 04.07.2017 № 480 (зі змінами) та включає, зокрема, певні організаційно-правові форми Федеративної Республіки Німеччина.

Водночас, якщо нерезидентом, організаційно-правова форма якого включена до переліку організаційно-правових форм нерезидентів, які не сплачують податок на прибуток (корпоративний податок), у тому числі податок з доходів, отриманих за межами держави реєстрації таких нерезидентів, та/або не є податковими резидентами держави, в якій вони зареєстровані як юридичні особи, затвердженого Кабінетом Міністрів України відповідно до підпункту «г» підпункту 39.2.1.1 підпункту 39.2.1 пункту 39.2 статті 39 розділу І Кодексу (далі – Перелік), у звітному році сплачувався податок на прибуток (корпоративний податок), господарські операції платника податків з таким нерезидентом за відсутності критеріїв, визначених підпунктами «а» – «в» підпункту 39.2.1.1 підпункту 39.2.1 пункту 39.2 статті 39 розділу І Кодексу, визнаються неконтрольованими операціями.

Відповідно до роз’яснення на питання 6 Узагальнюючої податкової консультації, затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 14.05.2021 № 266, якщо нерезидент, організаційно-правова форма якого включена до Переліку, сплачує податок на прибуток (корпоративний податок) у державі, в якій він зареєстрований як юридична особа (за даними відповідного бізнес-реєстру (торговельного, банківського або іншого реєстру, в якому фіксується факт державної реєстрації компанії, організації) у відповідній організаційно-правовій формі), такий нерезидент може вважатися податковим резидентом зазначеної держави.

Достатнім підтвердженням для цього буде документ, який свідчитиме про сплату податку нерезидентом у відповідній державі у періоді здійснення операції, у загальному розумінні (наприклад, у якості зареєстрованого платника податку на прибуток (корпоративного податку). Така довідка має містити інформацію про сплату податку саме нерезидентом, який є контрагентом платника податків, а не іншими фізичними, юридичними особами або утвореннями без статусу юридичної особи (зокрема, засновниками партнерства як організаційно-правової форми нерезидента тощо). З урахуванням вимог пункту 103.5 статті 103 глави 10 розділу II Кодексу, доцільним є отримання від контрагента документа, що виданий фінансовим (податковим) органом відповідної країни, за формою, затвердженою згідно із законодавством цієї країни. Такий документ повинен бути належним чином легалізований та перекладений відповідно до законодавства України.

Згідно із пунктом 3 Статті 2 Угоди між Україною і Федеративною Республікою Німеччина про уникнення подвійного оподаткування стосовно податків на доход і майно, ратифікованої Законом України від 22.11.1995 № 449/95-ВР «Про ратифікацію Угоди між Україною і Федеративною Республікою Німеччина про уникнення подвійного оподаткування стосовно податків на доход і майно» (далі - Угода), податками, на які поширюється Угода у Федеративній Республіці Німеччина, зокрема, є: прибутковий податок, корпоративний податок, податок на майно і промисловий податок.

Відповідно до податкового законодавства Федеративної Республіки Німеччина німецькі підприємства оподатковуються такими податками: податком на прибуток підприємств (Körperschaftsteuer) (https://www.gesetze-im- intemet.de/kstg 1977/index.html) та торговим / промисловим податком (Gewerbesteuer) (https://www.gesetze-im-internet.de/gewstg/index.html). Податок на прибуток підприємств (Körperschaftsteuer) є загальнодержавним корпоративним податком, тоді як торговий / промисловий податок (Gewerbesteuer) є податком, який стягується на місцевому (муніципальному) рівні. 

Отже, з огляду на вищезазначене, податок на прибуток підприємств (Körperschaftsteuer) є аналогом податку на прибуток підприємств в Україні та є корпоративним податком для цілей застосування підпункту «г» підпункту 39.2.1.1 підпункту 39.2.1 пункту 39.2 статті 39 розділу І Кодексу. 

Водночас визнання платника податків податковим резидентом Федеративної Республіки Німеччина має здійснюватися з урахуванням положень Статті 4 Угоди, а також податкового законодавства Федеративної Республіки Німеччина.

Чи потрібно СГ самостійно змінювати в ПРРО ДПС назву ГО, якщо після подачі повідомлення за ф. № 20-ОПП та заяви                        за ф. № 1-ПРРО, змін не відбулося?

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного  управління ДПС у Дніпропетровській області (Кам’янський регіон) повідомляє.

Програмний реєстратор розрахункових операцій (далі – ПРРО) реєструється на окрему господарську одиницю (ГО), реквізити якої зазначаються у розрахунковому документі (чеку).

У разі зміни назви господарської одиниці, на яку зареєстровано ПРРО, суб’єкту господарювання (СГ) необхідно подати Повідомлення про об’єкти оподаткування або об’єкти, пов’язані з оподаткуванням або через які провадиться діяльність за формою № 20-ОПП (ідентифікатор форми J/F 1312005) з новою назвою та заяву про реєстрацію програмних реєстраторів розрахункових операцій за ф. № 1-ПРРО (ідентифікатор форми J/F 1316605) з позначкою у рядку 1 розд. 1 «Зміни (крім перереєстрації)».

При цьому, внесення змін у дані про ПРРО здійснюється у порядку та строки, встановлені для реєстрації.

Отже, суб’єкту господарювання не потрібно самостійно змінювати в ПРРО ДПС назву господарської одиниці.

З якої дати починається відлік строку для подання платником ПДВ повідомлення про надання пояснення у разі зупинення реєстрації РК в ЄРПН?

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує.

Згідно з пунктом 201.1 статті 201 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) на дату виникнення податкових зобов’язань платник податку на додану вартість зобов’язаний скласти податкову накладну в електронній формі з використанням кваліфікованого електронного підпису або удосконаленого електронного підпису, що базується на кваліфікованому сертифікаті електронного підпису, уповноваженої платником особи відповідно до вимог Закону України від 05 жовтня 2017 року № 2155-VIII «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги» (із змінами) та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних (ЄРПН) у встановлений ПКУ термін.

При цьому відповідно до пункту 21 Порядку заповнення податкової накладної, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 31.12.2015 № 1307 (із змінами), зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 26.01.2016 за № 137/28267, (далі – Порядок заповнення) не допускається виправлення даних щодо дати складання податкової накладної та її порядкового номеру.

Отже, датою виникнення податкового зобов’язання є дата складання податкової накладної.

Відповідно до пункту 6 Порядку прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 12.12.2019 № 520 (із змінами), зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 13.12.2019 за № 1245/34216, (далі – Порядок прийняття рішень) письмові пояснення та копії документів, зазначених у пункті 5 Порядку зупинення, платник податку має право подати до контролюючого органу протягом 365 календарних днів, що настають за датою виникнення податкового зобов’язання, відображеного в податковій накладній/розрахунку коригування (РК).

Таким чином, відлік строку для подання платником податків повідомлення про надання пояснення та копій документів у разі зупинення реєстрації розрахунку коригування до податкової накладної починається за датою складання податкової накладної, до якої складено такий розрахунок коригування.

Подання до контролюючого органу клопотання про поновлення пропущеного строку на подання скарги щодо рішення про відмову в реєстрації ПН/РК в ЄРПН в адміністративному порядку

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу, що загальні положення про поновлення пропущеного строку на подання скарги в адміністративному порядку регулюються ст. 56 Податкового кодексу (далі – ПКУ), зокрема п. 56.3 ст. 56 ПКУ передбачено, що протягом шести місяців з дати закінчення строку, встановленого абзацом першим цього пункту, платник податків має право подати скаргу разом з клопотанням про поновлення пропущеного строку на подання скарги в адміністративному порядку та копіями підтверджуючих документів поважності причин його пропуску (за наявності).

Проте дані норми не поширюються на порядок оскарження рішення про відмову у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі – ЄРПН).

Згідно з п. 56.23 ст. 56 ПКУ оскарження рішення про відмову у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН здійснюється у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України з урахуванням особливостей, зокрема скарга на рішення про відмову у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН розглядається в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України, комісією центрального органу виконавчої влади, що реалізовує державну податкову політику, протягом:

10 календарних днів, наступних за днем отримання такої скарги, якщо платник податків, який подав скаргу, не виявив бажання взяти участь у розгляді скарги;

30 календарних днів, наступних за днем отримання такої скарги, якщо платник податків, який подав скаргу, виявив бажання взяти участь у розгляді скарги.

Постановою Кабінету Міністрів України від 11 грудня 2019 року №1165 «Про затвердження порядків з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних» (із змінами), затверджено Порядок розгляду скарги щодо рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, про неврахування таблиці даних платника податку на додану вартість, про відповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку (далі – Порядок розгляду скарги), який визначає механізм подання та розгляду скарг, зокрема щодо рішення комісії регіонального рівня про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН.

Відповідно до п. 3 Порядку розгляду скарги скарга подається платником ПДВ протягом 10 робочих днів, що настають за днем прийняття рішення комісією регіонального рівня.

Якщо платником податку подано скаргу з порушенням строків подання, визначених у п. 3 Порядку розгляду скаргу, така скарга не приймається, а платнику податку в автоматичному режимі надсилається відповідна квитанція. Така квитанція є підтвердженням неприйняття скарги для розгляду.

Окрім того, у зв’язку з набранням чинності Закону України від 13 грудня 2022 року № 2836-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо сприяння відновленню енергетичної інфраструктури України» із 03 січня 2023 року відновлено перебіг строків подання та розгляду скарги на рішення про відмову у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН, передбачених п.п. 56.23.3 п. 56.23 ст. 56 ПКУ.

Нормами Порядку розгляду скарги не передбачено подання клопотання про поновлення пропущеного строку на подання скарги в адміністративному порядку, в тому числі з копіями підтверджуючих документів поважності причин його пропуску (за наявності).

До уваги платників податку на прибуток підприємств!

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що податкова декларація повинна містити обов’язкові реквізити, які передбачені пунктом 48.3 статті 48 Податкового кодексу України (далі – Кодекс).

В окремих випадках, коли це відповідає сутності податку або збору та є необхідним для його адміністрування, до обов’язкових реквізитів відноситься, зокрема, код виду економічної діяльності (КВЕД).

Звертаємо увагу, що з 01 січня 2014 року використовується національний класифікатор України «Класифікація видів економічної діяльності ДК 009:2010», затверджений наказом Державного комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики від 11.10.2010 № 457 (далі – КВЕД ДК 009:2010).

Національний класифікатор України «Класифікація видів економічної діяльності ДК 009:2005», затверджений наказом Державного комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики від 26.12.2005 № 375 (далі – КВЕД ДК 009:2005), втратив чинність у зв’язку із закінченням строку його дії (до 01.01.2014).

Отже, платники в податкових деклараціях з податку на прибуток підприємств мають правильно зазначати види економічної діяльності відповідно до КВЕД ДК 009:2010.

Платникам ПДВ про граничні строки реєстрації ПН/РК в ЄРПН під час дії воєнного стану в Україні

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу, що відповідно до п. 89 підрозділу 2 розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України тимчасово, протягом дії воєнного стану в Україні та шести місяців після місяця, в якому воєнний стан буде припинено або скасовано, реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних здійснюється з урахуванням таких граничних строків:

- для податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 1 по 15 календарний день (включно) календарного місяця, – до 5 календарного дня (включно) календарного місяця, наступного за місяцем, в якому вони складені;

- для податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 16 по останній календарний день (включно) календарного місяця, – до 18 календарного дня (включно) календарного місяця, наступного за місяцем, в якому вони складені;

- для розрахунків коригування, складених постачальником товарів/послуг до податкової накладної, що складена на отримувача – платника податку, в яких передбачається зменшення суми компенсації вартості товарів/послуг їх постачальнику, – протягом 18 календарних днів з дня отримання такого розрахунку коригування до податкової накладної отримувачем (покупцем).

Суд підтримав позицію податківців щодо відмови у реєстрації податкових накладних

Судом підтримано позицію контролюючого органу щодо визнання договору поставки недійсним, що стало підставою для перегляду судового рішення у справі щодо відмови у реєстрації податкових накладних за нововиявленими обставинами.

При супроводженні судового спору щодо реєстрації податкових накладних встановлено обставини, що стали підставою для ініціювання позову щодо визнання договору недійсним, зокрема спростування банківською установою проведення банківських розрахунків, арешт банківських рахунків, персональні економічні санкції РНБО тощо.

Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду  у справі № 160/22180/23 задоволено позов податкового органу та визнано недійсним договір, на виконання якого складено спірні податкові накладні.

Таким чином рішення про відмову у реєстрації податкових накладних, з огляду на недійсність вищезазначеного договору, є обґрунтованими, а отже позовні вимоги в цій частині не підлягають задоволенню.

Відтак, Дніпропетровським окружним адміністративним судом від 04.06.2024 у справі № 160/19475/21 заяву Державної податкової служби України про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами частково задоволено. Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 25.01.2022 в частині задоволених позовних вимог скасовано в частині визнання протиправними та скасування рішень, прийнято нове, яким відмовлено у задоволенні позову в частині реєстрації податкових накладних.

Комунікаційна податкова платформа: реалізація суб’єктом господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів

За зверненням фізичної особи на комунікаційну податкову платформу Головного управління ДПС у Дніпропетровській області проведено зустріч за участі керівництва та фахівців податкової служби регіону. 

Під час заходу податківці розповіли про переваги використання електронних сервісів ДПС та мобільного додатку «Моя податкова». Додатково надані роз’яснення щодо отримання ліцензій на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями та тютюновими виробами.

Комунікація з платниками триває!

Турбота про себе – основа ментального здоров’я

Фахівцями Дніпропетровського обласного інформаційно-аналітичного центру медичної статистики Дніпропетровської обласної ради (Центр), у рамках проєкту «Разом з тобою», завершено цикл лекцій-навчань з основ ментального здоров’я для групи росту до складу якої входили податківці Дніпропетровського та Донецького регіонів. 

Протягом двох місяців слухачі активно спілкувались, вивчали способи збереження психологічного стану, отримували навички розуміння та керування емоціями, навчалися новому способу мислення.

По закінченню навчання учасники групи росту висловили фахівцям Центру слова подяки за отримані знання.

 

Дотримання професійної етики – один з найважливіших принципів роботи органів ДПС

 

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного  управління ДПС у Дніпропетровській області (Кам’янський регіон) нагадує, що під час виконання своїх службових повноважень працівники органів ДФС зобов’язані неухильно додержуватися загальновизнаних етичних норм поведінки: бути ввічливими у стосунках з громадянами та суб’єктами господарювання, будувати свої відносини з ними на основі довіри, поваги, об’єктивності, справедливості, терпимості, законності. Сервіс ДПС України «Пульс» дає змогу платнику повідомляти про неправомірні вчинки або бездіяльність співробітників органів ДПС.

Жодне повідомлення не залишиться без уваги, адже плідна робота сервісу «Пульс» – це шлях до успішної співпраці громадян та бізнесу з органами ДПС.                

Номер Контакт-центру ДПС 0800-501-007 (напрямок «5»).                                                                                                           

 

                                                        Відділ комунікацій з громадськістю

                                                       управління інформаційної взаємодії

                              Головного управління ДПС

                                   у Дніпропетровській області

                         (Кам'янський регіон)

Фото без опису

 

 


« повернутися

Код для вставки на сайт

Вхід для адміністратора

Онлайн-опитування:

Увага! З метою уникнення фальсифікацій Ви маєте підтвердити свій голос через E-Mail
Скасувати

Результати опитування

Дякуємо!

Ваш голос було зараховано

Форма подання електронного звернення


Авторизація в системі електронних звернень

Авторизація в системі електронних петицій

Ще не зареєстровані? Реєстрація

Реєстрація в системі електронних петицій

Зареєструватись можна буде лише після того, як громада підключить на сайт систему електронної ідентифікації. Наразі очікуємо підключення до ID.gov.ua. Вибачте за тимчасові незручності

Вже зареєстровані? Увійти

Відновлення забутого пароля

Згадали авторизаційні дані? Авторизуйтесь