Інформують податківці
Комунікаційна податкова платформа – взаємодія з бізнесом та громадськістю в ефективному форматі
Потребуєте детальних роз’яснень законодавства?
Необхідно оперативно вирішити нагальні питання податкової сфери?
Маєте пропозиції щодо необхідності проведення певних заходів за визначеною тематикою?
Звертайтесь на комунікаційну податкову платформу Головного управління ДПС у Дніпропетровській області.
Звернення від представників бізнесу та громадськості приймаються на електронну скриньку dp.ikc@tax.gov.ua.
До уваги платників податків!
Інформація щодо подачі звітності суб’єктами господарювання, які отримали ліцензію на відповідний вид діяльності та здійснюють свою діяльність у сфері виробництва та обігу підакцизних товарів, яка регулюється Законом України від 18 червня 2024 року № 3817-IX «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, спиртових дистилятів, біоетанолу, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, тютюнової сировини, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального»
З 1 жовтня 2024 року запроваджуються нові форми звітів: форми № 1-ВП «Звіт про обсяги виробництва та обігу (у тому числі імпорту та експорту) спирту (у тому числі біоетанолу), спиртових дистилятів, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах» (далі – Звіт форми № 1-ВП), форми № 1-ОП «Звіт про обсяги обігу (у тому числі імпорту та експорту) спирту (у тому числі біоетанолу), спиртових дистилятів, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах» (далі – Звіт форми № 1-ОП), які затверджені наказом № 296 [1], який опубліковано в Офіційному віснику України від 02.08.2024 № 67.
Відповідно діючі форми звітів, які затверджені наказом № 49 [2], втрачають чинність з 1 жовтня 2024 року.
З набранням 27.07.2024 чинності Закону № 3817 [3] визначено нові вимоги та порядок подання звітності ліцензіатами (стаття 72 Закону № 3817).
При цьому з урахуванням набрання чинності та введенням у дію розділу VII (крім пунктів 22, 23 і 25 частини другої статті 46, статті 49) Закону № 3817 (абзац шостий пункту 1 Розділу ХІІ Закону № 3817) ліцензування деяких видів діяльності запроваджуються вперше з 01.01.2025, зокрема, здійснення ферментації тютюнової сировини та вирощування тютюну.
Отже, з урахуванням статті 72 розділу XI Закону № 3817 та до внесення відповідних змін до наказу № 296 подаються ліцензіатами:
1. Звіт форми № 1-ВП:
1) щомісяця, не пізніше 10 числа місяця, наступного за звітним:
виробниками спирту етилового, спиртових дистилятів, біоетанолу, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, які здійснюють виробництво та/або ввезення на митну територію України, вивезення за межі митної території України зазначених товарів (продукції) – починаючи з жовтня 2024 року за вересень 2024 рік;
суб’єктами господарювання, які здійснюють ферментацію тютюнової сировини, – починаючи з лютого 2025 року за січень 2025 рік;
2) не пізніше 1 лютого року, наступного за звітним – суб’єктами господарювання, які отримали ліцензію на право вирощування тютюну – починаючи з січня 2026 року за 2025 рік;
3) не пізніше 20 числа місяця, наступного за звітним роком – починаючи з січня 2025 року за 2024 рік:
малі виробництва дистилятів;
малі виробництва виноробної продукції;
малі виробництва пива.
2. Звіт форми № 1-ОП – суб’єктами господарювання, які здійснюють оптову торгівлю спиртом етиловим, спиртовими дистилятами, біоетанолом, алкогольними напоями, тютюновими виробами, тютюновою сировиною, тютюном, промисловими замінниками тютюну, рідинами, що використовуються в електронних сигаретах, та/або ввезення на митну територію України, вивезення за межі митної території України зазначених товарів (продукції) – щомісяця, не пізніше 10 числа місяця, наступного за звітним – починаючи з жовтня 2024 року за вересень 2024 рік.
При цьому ліцензіати, які мають одночасно ліцензії на право виробництва та на право оптової торгівлі спиртом етиловим, спиртовими дистилятами, алкогольними напоями, тютюновими виробами, рідинами, що використовуються в електронних сигаретах, подають лише звіти, передбачені для виробників таких товарів (продукції), а саме Звіт форми № 1-ВП.
______________________
[1] Наказ Міністерства фінансів України від 18.06.2024 № 296 «Про затвердження форми № 1-ВП «Звіт про обсяги виробництва та обігу (у тому числі імпорту та експорту) спирту (у тому числі біоетанолу), спиртових дистилятів, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах», форми № 1-ОП «Звіт про обсяги обігу (у тому числі імпорту та експорту) спирту (у тому числі біоетанолу), спиртових дистилятів, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах», порядків їх заповнення та Кодів, одиниць виміру та видів продукції/товару», зареєстрований в Міністерстві юстиції України 04.07.2024 за № 1011/42356.
[2] Наказ Міністерства фінансів України від 11.02.2016 № 49[2] «Про затвердження форм звітів щодо виробництва й обігу спирту, алкогольних напоїв і тютюнових виробів та порядків їх заповнення»
[3] Закон України від 18 червня 2024 року № 3817-IX «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, спиртових дистилятів, біоетанолу, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, тютюнової сировини, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального».
Електронний кабінет: ведення обліку доходів і витрат ФОПами на загальній системі оподаткування
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє, що згідно з п. 177.10 ст. 177 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) фізичні особи – підприємці (ФОП) на загальній системі оподаткування зобов’язані вести облік доходів і витрат та мати підтверджуючі документи щодо походження товару. Облік доходів і витрат може вестися в паперовому та/або електронному вигляді, у тому числі через Електронний кабінет.
Типова форма, за якою здійснюється облік доходів і витрат фізичними особами – підприємцями і фізичними особами, які провадять незалежну професійну діяльність (далі – Типова форма) та Порядок ведення типової форми, за якою здійснюється облік доходів і витрат, фізичними особами – підприємцями і фізичними особами, які провадять незалежну професійну діяльність (далі – Порядок) затверджені наказом Міністерства фінансів України від 13.05.2021 № 261.
Пунктом 5 розд. І Порядку встановлено, що у разі ведення обліку доходів і витрат в електронній формі засобами Електронного кабінету самозайнята особа зобов’язана отримати кваліфікований сертифікат відкритого ключа, сформований кваліфікованим надавачем електронних довірчих послуг, включених до системи подання податкових документів в електронному вигляді. Після отримання самозайнятою особою кваліфікованого сертифіката відкритого ключа така особа здійснює операції з ведення обліку доходів і витрат відповідно до ПКУ безкоштовно.
Вхід до інформаційно-комунікаційної системи «Електронний кабінет» (далі – Електронний кабінет) здійснюється за адресою: https://cabinet.tax.gov.ua, а також через вебпортал ДПС (https://tax.gov.ua). Робота у приватній частині Електронний кабінет здійснюється після проходження користувачем електронної ідентифікації онлайн з використанням кваліфікованого електронного підпису.
Меню «Облік доходів і витрат» приватної частини Електронного кабінету надає можливість платнику податків вести електронну форму обліку доходів і витрат (далі – Електронна форма обліку), де здійснюються записи щодо доходів та витрат за Типовою формою через режим «Облік доходів і витрат».
Електронна форма обліку зберігається протягом 3-х років та платник податків може обрати для перегляду будь-який з минулих років.
З інформацією щодо ведення Електронної форми обліку можна ознайомитися в меню «Облік доходів і витрат» розділу «Допомога» Електронного кабінету.
Зокрема, у Електронній формі обліку допускається виправлення помилок або коригування.
При редагуванні помилкових записів, самозайнята особа має вводити правильне значення, але:
- якщо інформація вноситься у той же день, коли була допущена помилка, то буде відкоригований поточний запис;
- якщо ж інформація коригується на наступний день, або пізніше, то у Електронній формі обліку буде створено новий запис, у якому буде відображено тільки відносне значення різниці між значенням, яке було внесено раніше, та поточним записом. Новий рядок буде виділено рожевим кольором.
Крім того, меню «Облік доходів і витрат» приватної частини Електронного кабінету надає можливість ФОПу через режим «Облік амортизаційних відрахувань» вести облік амортизаційних відрахувань основних засобів та нематеріальних активів.
Порядок формування податкового зобов’язання та податкового кредиту у комітента та комісіонера при придбанні товарів у нерезидента
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу, що згідно з п.п. «е» п.п. 14.1.191 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) постачанням товарів є передача товарів згідно з договором, за яким сплачується комісія (винагорода) за продаж чи купівлю.
Базою оподаткування податком на додану вартість (ПДВ) для товарів/послуг, що передаються/отримуються у межах договорів комісії (консигнації), поруки, довірчого управління, є вартість постачання цих товарів, визначена у порядку, встановленому ст. 188 ПКУ.
Дата збільшення податкових зобов’язань та податкового кредиту платників податку, що здійснюють постачання/отримання товарів/послуг у межах договорів комісії (консигнації), поруки, доручення, довірчого управління, інших цивільно-правових договорів та без права власності на такі товари/послуги, визначається за правилами, встановленими статтями 187 і 198 ПКУ (п. 189.4 ст. 189 ПКУ).
Разом з цим, норма п. 189.4 ст. 189 ПКУ не поширюється на операції з експортування товарів за межі митної території України або з ввезення на митну територію України товарів у межах зазначених договорів (п. 189.6 ст. 189 ПКУ).
Порядок оподаткування таких операцій визначається з урахуванням норм п. 187.11 ст. 187 ПКУ, згідно з яким попередня оплата вартості товарів, що ввозяться на митну територію України, не змінює значення сум ПДВ, які відносяться до податкового кредиту або податкових зобов’язань платника податку – імпортера.
Відповідно до п. 198.2 ст. 198 ПКУ для операцій із ввезення на митну територію України товарів датою віднесення сум ПДВ до податкового кредиту є дата сплати податку за податковими зобов’язаннями згідно з п. 187.8 ст. 187 ПКУ.
Разом з цим згідно з п. 198.6 ст. 198 ПКУ не відносяться до податкового кредиту суми ПДВ, сплаченого (нарахованого) у зв’язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені митними деклараціями (тимчасовими, додатковими та іншими видами митних декларацій, за якими сплачуються суми податку до бюджету при ввезенні товарів на митну територію України).
У разі ввезення товарів на митну територію України документом, що посвідчує право на віднесення сум ПДВ до податкового кредиту, вважається митна декларація, оформлена відповідно до вимог законодавства, яка підтверджує сплату податку (п. 201.12 ст. 201 ПКУ).
Таким чином, при ввезенні товарів на митну територію України право на податковий кредит за такою операцією виникає лише у комітента на дату сплати податкових зобов’язань згідно з п. 187.1 ст. 187 ПКУ на підставі митної декларації, оформленої відповідно до вимог законодавства.
Податкові зобов’язання щодо комісійної винагороди у комісіонера відповідно до п. 187.1 ст. 187 ПКУ виникають у загальному порядку за правилом першої події: або за датою отримання винагороди від комітента на рахунок у банку/небанківському надавачу платіжних послуг, або за датою підписання акта наданих послуг. При цьому база оподаткування визначається відповідно до вимог п. 188.1 ст. 188 ПКУ.
Порядок нарахування транспортного податку, якщо місяць в якому придбано транспортний засіб не співпадає з місяцем, в якому його зареєстровано
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що згідно з п.п. 267.1.1 п. 267.1 ст. 267 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) платниками транспортного податку є фізичні та юридичні особи, в тому числі нерезиденти, які мають зареєстровані в Україні згідно з чинним законодавством легкові автомобілі, що відповідно до п.п. 267.2.1 п. 267.2 ст. 267 ПКУ є об’єктами оподаткування.
Об’єктом оподаткування транспортним податком є легкові автомобілі, з року випуску яких минуло не більше п’яти років (включно) та середньоринкова вартість яких становить понад 375 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року (п.п. 267.2.1 п. 267.2 ст. 267 ПКУ).
При оформленні правочину про набуття права власності необхідно звернути увагу на те, що відповідно до ст. 210 Цивільного кодексу України від 16 січня 2003 року № 435-IV із змінами правочин підлягає державній реєстрації у випадках, встановлених законом. Такий правочин вважається вчиненим з моменту його державної реєстрації. Перелік органів, які здійснюють державну реєстрацію, порядок реєстрації, а також порядок ведення відповідних реєстрів встановлюються законом.
Єдина на території України процедура державної реєстрації (перереєстрації), зняття з обліку автотранспорту встановлена постановою Кабінету Міністрів України від 07 вересня 1998 року № 1388 «Про затвердження Порядку державної реєстрації (перереєстрації), зняття з обліку автомобілів, автобусів, а також самохідних машин, сконструйованих на шасі автомобілів, мотоциклів усіх типів, марок і моделей, причепів, напівпричепів, мотоколясок, інших прирівняних до них транспортних засобів та мопедів» із змінами.
Отже за транспортні засоби, придбані протягом року, транспортний податок сплачується починаючи з місяця, в якому виникло право власності на такий об’єкт – проведено реєстрацію транспортного засобу.
Таким чином, у разі, якщо місяць в якому придбано транспортний засіб і місяць, в якому проведено процедуру його державної реєстрації, є різними, то сплачуватись транспортний податок повинен з місяця, в якому проведено реєстрацію транспортного засобу.
Термін подання останньої податкової декларації платником екологічного податку після внесення запису до ЄДР про припинення його діяльності
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує.
Згідно з п. 49.1 ст. 49 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) податкова декларація подається за звітний період в установлені ПКУ строки контролюючому органу, в якому перебуває на обліку платник податків.
Платник податків зобов’язаний за кожний встановлений ПКУ звітний період, в якому виникають об’єкти оподаткування, або у разі наявності показників, які підлягають декларуванню, відповідно до вимог ПКУ подавати податкові декларації щодо кожного окремого податку, платником якого він є (п. 49.2 ст. 49 ПКУ).
Пунктом 49.3 ст. 49 ПКУ встановлено, що податкова декларація подається за вибором платника податків, якщо інше не передбачено ПКУ, в один із таких способів:
а) особисто платником податків або уповноваженою на це особою;
б) надсилається поштою з повідомленням про вручення та з описом вкладення;
в) засобами електронного зв’язку в електронній формі з дотриманням вимог законів України від 22 травня 2003 року № 851-IV «Про електронні документи та електронний документообіг» зі змінами та доповненнями та від 05 жовтня 2017 року № 2155-VIII «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги» зі змінами та доповненнями.
Відповідно до п.п. 16.1.10 п. 16.1 ст. 16 ПКУ платник податків зобов’язаний повідомляти контролюючим органам за місцем обліку такого платника про його ліквідацію або реорганізацію протягом трьох робочих днів з дня прийняття відповідного рішення (крім випадків, коли обов’язок здійснювати таке повідомлення покладено законом на орган державної реєстрації).
Пунктом 250.2 ст. 250 ПКУ визначено, що платники екологічного податку складають податкові декларації за формою, встановленою у порядку, передбаченому ст. 46 ПКУ, подають їх протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) кварталу, до контролюючих органів та сплачують податок протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем граничного строку подання податкової декларації:
- за викиди в атмосферне повітря забруднюючих речовин стаціонарними джерелами забруднення, скиди забруднюючих речовин у водні об’єкти, розміщення протягом звітного кварталу відходів у спеціально відведених для цього місцях чи на об’єктах – за місцем розміщення стаціонарних джерел, спеціально відведених для цього місць чи об’єктів;
- за утворення радіоактивних відходів та тимчасове зберігання радіоактивних відходів понад установлений особливими умовами ліцензії строк – за місцем перебування платника на податковому обліку у контролюючих органах.
Водночас, згідно з п.п. 49.18.8 п. 49.18 ст. 49 ПКУ, якщо платник податків ліквідується чи реорганізується (у тому числі до закінчення податкового (звітного) періоду), зокрема, декларація екологічного податку може подаватися за податковий (звітний) період, на який припадає дата ліквідації чи реорганізації, до закінчення такого звітного періоду.
Формою податкової декларації екологічного податку (далі – Декларація), затвердженою наказом Міністерства фінансів України від 17.08.2015 № 715 зі змінами та доповненнями, не передбачено проставлення відмітки про подання Декларації за останній податковий (звітний) період, на який припадає дата ліквідації.
Таким чином, після внесення запису до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань (ЄДР) про припинення юридичної особи або підприємницької діяльності фізичної особи – підприємця, платник екологічного податку подає до контролюючих органів останню Декларацію у паперовому вигляді за податковий (звітний) квартал на який припадає дата ліквідації, до закінчення такого звітного кварталу або протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) кварталу.
Нараховано суму дивідендів на користь фізичної особи: що з військовим збором?
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що згідно з п.п. 1.1 п. 16 прим. 1 підрозд. 10 розд. XX Податкового кодексу України (далі – ПКУ) платниками військового збору є особи, визначені п. 162.1 ст. 162 ПКУ, а саме: фізичні особи – резиденти (нерезиденти), які отримують доходи з джерела їх походження в Україні.
Об’єктом оподаткування військовим збором є доходи, визначені ст. 163 ПКУ (п.п. 1.2 п. 16 прим. 1 підрозд. 10 розд. XX ПКУ).
Ставка військового збору становить 1,5 відс. від об’єкта оподаткування, визначеного п.п. 1.2 п. 16 прим. 1 підрозд. 10 розд. XX ПКУ (п.п. 1.3 п. 16 прим. 1 підрозд. 10 розд. XX ПКУ).
Відповідно до п. 163.1 ст. 163 ПКУ об’єктом оподаткування платника податку є загальний місячний (річний) оподатковуваний дохід, до складу якого включаються доходи, перелік яких визначено підпунктами 164.2.1 – 164.2.18 п. 164.2 ст. 164 ПКУ.
Так, згідно з п.п. 164.2.8 п. 164.2 ст. 164 ПКУ до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу включаються «пасивні доходи» (крім зазначених у підпунктах 165.1.2 та 165.1.41 п. 165.1 ст. 165 ПКУ).
Під терміном «пасивні доходи» для цілей розд. IV ПКУ слід розуміти, зокрема, такі доходи, як дивіденди (п.п. 14.1.268 п. 14.1 ст. 14 ПКУ).
Враховуючи зазначене, оскільки сума дивідендів, нарахованих на користь фізичних осіб включається до загального місячного оподатковуваного доходу платника податку, то такий дохід підлягає оподаткуванню військовим збором за ставкою 1,5 відсотка.
Хто є платником єдиного внеску під час виконання договору про спільну діяльність без утворення юридичної особи?
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує.
Згідно з частиною першою ст. 1130 Цивільного кодексу України від 16 січня 2003 року № 435-ІV (далі – ЦКУ) із змінами, за договором про спільну діяльність сторони (учасники) зобов’язуються спільно діяти без створення юридичної особи для досягнення певної мети, що не суперечить законові.
Вкладом учасника вважається все те, що він вносить у спільну діяльність (спільне майно), в тому числі грошові кошти, інше майно, професійні та інші знання, навички та вміння, а також ділова репутація та ділові зв’язки (частина перша ст. 1133 ЦКУ).
Ведення бухгалтерського обліку спільного майна може бути довірено одному з учасників (частина друга ст. 1134 ЦКУ).
Водночас згідно з п.п. 14.1.139 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України (далі – ПКУ), для цілей оподаткування дві чи більше особи, які здійснюють спільну діяльність без утворення юридичної особи, вважаються окремою особою у межах такої діяльності.
Облік результатів спільної діяльності ведеться платником податку, уповноваженим на це іншими сторонами згідно з умовами договору, окремо від обліку господарських результатів такого платника податків.
Відповідно до абзаців другого – четвертого п. 1 частини першої ст. 4 Закону України від 08 липня 2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» із змінами (далі – Закон № 2464) платниками єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – єдиний внесок) є роботодавці:
- підприємства, установи та організації, інші юридичні особи, утворені відповідно до законодавства України, незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, чи за цивільно-правовими договорами (крім цивільно-правового договору, укладеного з фізичною особою – підприємцем, якщо виконувані роботи (надавані послуги) відповідають видам діяльності, відповідно до відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань), у тому числі філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи зазначених підприємств, установ і організацій, інших юридичних осіб, які мають окремий баланс і самостійно ведуть розрахунки із застрахованими особами;
- фізичні особи – підприємці, зокрема ті, які використовують працю інших осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством про працю, чи за цивільно-правовим договором (крім цивільно-правового договору, укладеного з фізичною особою – підприємцем, якщо виконувані роботи (надавані послуги) відповідають видам діяльності, відповідно до відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань);
- фізичні особи, які забезпечують себе роботою самостійно, та фізичні особи, які використовують працю інших осіб на умовах трудового договору (контракту).
Тобто, такі платники єдиного внеску є страхувальниками (в розумінні п. 10 частини першої ст. 1 Закону № 2464) для наведеного вище переліку застрахованих осіб.
Застрахована особа – це фізична особа, яка відповідно до законодавства підлягає загальнообов’язковому державному соціальному страхуванню і сплачує (сплачувала) та/або за яку сплачується чи сплачувався у встановленому законом порядку єдиний внесок (п. 3 частини першої ст. 1 Закону № 2464).
Так, частиною другою ст. 6 Закону № 2464 визначено, що платник єдиного внеску зобов’язаний, зокрема, своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок до податкового органу за основним місцем обліку платника єдиного внеску; вести облік виплат (доходу) застрахованої особи та нарахування єдиного внеску за кожним календарним місяцем і календарним роком, зберігати такі відомості в порядку, передбаченому законодавством; подавати звітність, у тому числі про основне місце роботи працівника, про нарахування єдиного внеску в розмірах, визначених відповідно до Закону № 2464, у складі звітності з податку на доходи фізичних осіб (єдиного податку) до податкового органу за основним місцем обліку платника єдиного внеску у строки та порядку, встановлені ПКУ. Форма, за якою подається звітність про нарахування єдиного внеску у складі звітності з податку на доходи фізичних осіб (єдиного податку), встановлюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, за погодженням з Пенсійним фондом України та Фондом загальнообов’язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття.
Передача платниками єдиного внеску своїх обов’язків з його сплати третім особам заборонена, крім випадків сплати головою сімейного фермерського господарства внесків за себе і членів такого господарства (частина дев’ята ст. 25 Закону № 2464).
Отже, учасники договору про спільну діяльність без утворення юридичної особи є страхувальники виключно для своїх застрахованих осіб та відповідно окремими платниками єдиного внеску.
Майже 185,6 млн грн екологічного податку – надходження до загального фонду держбюджету від платників Дніпропетровщини
У січні – серпні 2024 року до загального фонду державного бюджету від платників Дніпропетровської області надійшло майже 185,6 млн грн екологічного податку. Сума надходжень у порівнянні з минулорічним показником збільшилась на понад 43,8 млн грн, або на 31 відсоток.
Звертаємо увагу, що спеціалізоване підприємство, яке здійснює збирання відходів та тимчасово розміщує ці відходи на власних (орендованих) полігонах з їх наступною утилізацією є платником екологічного податку.
Податковий календар на 20 вересня 2024 року
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (Кам’янський регіон) повідомляє, що
20 вересня 2024 року, п’ятниця,
останній день подання:
- декларації з акцизного податку за серпень 2024 року;
- заяви про відмову від спрощеної системи оподаткування з IV кварталу 2024 року;
- податкової декларації з плати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності) (крім громадян) за серпень 2024 року у разі неподання податкової декларації на 2024 рік;
- податкової декларації з податку на додану вартість за серпень 2024 року;
- податкової декларації з рентної плати за серпень 2024 року з розрахунком:
• рентної плати за користування надрами при видобуванні вуглеводневої сировини;
• рентної плати за користування радіочастотним ресурсом України;
• рентної плати за транспортування нафти і нафтопродуктів магістральними нафтопроводами та нафтопродуктопроводами;
• рентної плати за транзитне транспортування трубопроводами аміаку територією України;
останній день сплати:
- авансового внеску з єдиного податку на вересень 2024 року платниками єдиного податку першої та другої груп;
- єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування роботодавцями за найманих працівників за серпень 2024 року, крім гірничих підприємств.
Акцизний податок: з початку року до місцевих бюджетів Дніпропетровщини надійшло понад 366,8 млн гривень
Протягом січня – серпня 2024 року за операціями з алкогольними напоями до місцевих бюджетів Дніпропетровщини надійшло від платників акцизного податку понад 366,8 млн гривень. Про це повідомила в. о. начальника Головного управління ДПС у Дніпропетровській області Наталя Федаш.
Очільниця податкової служби регіону зазначила, що з початку поточного року спостерігається позитивна динаміка надходжень від платників акцизного податку. У порівнянні з відповідним періодом минулого року акцизного податку спрямовано до місцевих бюджетів майже на 37,7 млн грн, або на 11,4 відсотків, більше.
Наталя Федаш подякувала платникам за своєчасну і в повному обсязі сплату податків.
«Комунікації з платниками на постійні основі сприяють оперативному вирішенню нагальних питань бізнесу, що в свою чергу є запорукою стабільного наповнення бюджетів», – констатувала керівниця обласної податкової.
До уваги платників рентної плати за користування радіочастотним спектром (радіочастотним ресурсом) України
Набрання з 1 липня 2024 року чинності Законом України від 21 травня 2024 року № 3721-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та Закону України «Про електронні комунікації» щодо рентної плати за користування радіочастотним спектром (радіочастотним ресурсом) України» (далі – Закон) суттєво вплинуло на порядок справляння рентної плати за користування радіочастотним спектром (радіочастотним ресурсом) України (далі – Рентна плата) протягом бюджетного року.
Законом, зокрема, внесено такі зміни:
підставою для користування радіочастотним спектром (радіочастотним ресурсом) України, окрім відповідних ліцензій та дозволів, визначено присвоєння радіочастоти (згідно з витягами з реєстру присвоєнь) для потреб мовлення, отриманого постачальником електронних комунікаційних мереж та/або послуг для надання послуг власнику ліцензії на мовлення, а також для загальних користувачів;
визнано не платниками Рентної плати користувачів суднових станцій, що встановлені на борту судна, що звільняє таких користувачів від обов’язків нарахування та сплати податкових зобов’язань з Рентної плати;
переглянуто розмір ставок Рентної плати;
змінено порядок застосування підвищувальних та понижувальних коефіцієнтів до ставок Рентної плати;
вдосконалено порядок обміну інформацією з Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сферах електронних комунікацій, радіочастотного спектра та надання послуг поштового зв’язку;
скорочено термін вжиття заходів контролюючим органом згідно із законодавством до платників Рентної плати, якими не сплачено або сплачено в неповному обсязі податкові зобов’язання з Рентної плати, з шести до трьох місяців.
Зміна ставок Рентної плати та припинення застосування коефіцієнтів до них відбуватиметься не одномоментно, а у послідовності, наведеній у таблиці:
Звітні податкові періоди 2024 року
квітень
травень
червень
липень
серпень
вересень
жовтень
листопад
припинення воєнного стану
Граничний термін подання звітності
20.05.2024
20.06.2024
22.07.2024
20.08.2024
20.09.2024
21.10.2024
20.11.2024
20.12.2024
…
Особливості визначення податкових зобов’язань з рентної плати за користування радіочастотним ресурсом України
застосовуються ставки, передбачені статтею 254 Податкового кодексу України, з урахуванням понижувальних та підвищувальних коефіцієнтів
застосовуються ставки, визначені підрозділом 93 розділі XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України, з урахуванням понижувальних та підвищувальних коефіцієнтів
застосовуються ставки, визначені підрозділом 93 розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України, з урахуванням підвищувальних коефіцієнтів
Зазначені зміни сприятимуть:
збільшенню внеску підприємств галузі до бюджету,
підвищенню поінформованості контролюючого органу щодо переліку платників Рентної плати,
підвищенню дисципліни у частині виконання обов’язків платників Рентної плати,
звільненню (додатково до існуючих) від справляння Рентної плати суб’єктів, що використовують радіочастоти для забезпечення безпеки на річковому транспорті.
Звертаємо увагу, що у випадку допущення помилок у податковій звітності (що цілком можливе в умовах зміни законодавства) відповідно до п.п. 69.38 п. 69 підрозділу 10 розділу ХХ Кодексу платники Рентної плати мають право уточнити такі податкові зобов’язання шляхом подання уточної податкової декларації з рентної плати без нарахування та сплати штрафних санкцій, передбачених п. 50.1 ст. 50 Кодексу, та пені.
За наявності питань, що можуть виникати у платників у зв’язку із змінами норм, зокрема податкового законодавства, ДПС завжди може надати роз’яснення з таких питань.
Комунікаційна податкова платформа: про сплату єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування
У форматі комунікаційної податкової платформи Головного управління ДПС у Дніпропетровській області за зверненням фізичної особи-підприємця проведено зустріч за участі заступника начальника Головного управління ДПС у Дніпропетровській області Яіцького Максима та фахівців податкової служби регіону.
Під час заходу фізичній особі-підприємцю (ФОП) надані роз’яснення хто є платниками єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування та чи потрібно сплачувати єдиний внесок за себе ФОП, особам, які провадять незалежну професійну діяльність.
Також податківці акцентували увагу на перевагах електронних сервісів ДПС та мобільного додатку «Моя податкова».
Продовжуємо комунікацію разом на спільний результат!
Суд підтвердив правомірність податкових повідомлень-рішень
Судом касаційної інстанції підтримано позицію контролюючого органу щодо правомірності прийнятих податкових повідомлень-рішень, якими на позивача накладено штраф за необладнання рівнеміра-лічильника на введеному в експлуатацію резервуарі та штраф за неподання електронного документу, що містить дані про фактичні залишки пального та обсяг обігу пального.
Колегія суддів звертає увагу, що у наказі про проведення перевірки зазначена юридична підстава для проведення фактичної перевірки – підпункти 80.2.2 та 80.2.5 пункту 80.2 статті 80 ПК України та розкривається її фактична підстава, що має одночасно подвійний характер: отримання інформації з електронних баз даних щодо можливої реалізації та зберігання платником податку пального без обладнання акцизного складу рівнемірами-лічильниками та витратомірами-лічильниками рівня пального; а також на виконання контролюючим органом функцій в частині проведення фактичних перевірок щодо обладнання акцизних складів витратомірами-лічильниками та/або рівнемірами лічильниками. Це є мінімально допустимим обсягом інформації в розумінні абзацу третього пункту 81.1 статті 81 ПК України щодо зазначення у наказі підстави для проведення перевірки.
Більше того, зміст фактичної підстави, яка пов`язана із наявною у контролюючого органу інформацією електронних баз даних щодо можливого порушення платником вимог податкового законодавства, яка потребувала перевірки, додатково підкріплено і посиланням в такому наказі на доповідну записку управління контролю за підакцизними товарами Головного управління ДПС у Вінницькій області, що також є достатнім обсягом інформації відповідно до усталеної практики Верховного Суду.
Також з урахуванням часового інтервалу між моментом роздрукування фіскального чеку та проставлення розписки у направленні колегія суддів уважає сумнівними доводи позивача, що накази на проведення фактичної перевірки вручались іншій особі, ніж та, яка проводила контрольну розрахункову операцію. При цьому особу було встановлено на підставі посвідчення водія, а його посаду визначено на підставі наказу про прийняття на роботу, який було надано під час проведення перевірки.
Отже, зважаючи на те, що із наказом та направленнями на проведення фактичної перевірки було ознайомлено під розписку уповноважену особу позивача, особу та посаду якого було належним чином встановлено на підставі наданих документів, з урахуванням того, що зазначена особа безпосередньо проводила розрахункові операції, суди дійшли правильного переконання, що відповідачем не було порушено вимог законодавства, що регулюють питання проведення перевірок.
Відтак, Касаційним адміністративним судом у складі Верховного Суду від 21.08.2024 у справі № 120/14157/23 касаційну скаргу позивача залишено без задоволення; рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 11.03.2024 та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 13.05.2024 залишено без змін.
Дніпропетровщина: протидія злочинам у сфері обігу підакцизних товарів триває
У Дніпропетровській обласній прокуратурі 17 вересня 2024 року відбулось засідання міжвідомчої робочої групи щодо протидії злочинам, що вчиняються у сфері обігу підакцизних товарів. Від податкової служби Дніпропетровщини у засіданні прийняв участь заступник начальника податкової служби області Федір Терханов.
Обговорено стан запобігання, припинення кримінальних правопорушень, пов’язаних із незаконним виготовленням та збутом підакцизних товарів, у тому числі вчинених злочинними угрупованнями.
За результатами заходу прийняті відповідні рішення.
Код КАТОТТГ, що зазначається у рядку 8 заголовної частини податкової декларації з транспортного податку з 2023 року
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє.
Форма податкової декларації з транспортного податку затверджена наказом Міністерства фінансів України від 10.04.2015 № 415 (у редакції наказу Міністерства фінансів України від 30.11.2022 № 401) (далі – Декларація).
Згідно з приміткою 8 інформації до Декларації:
- у рядку 8 заголовної частини Декларації зазначається код за КАТОТТГ території територіальної громади за місцем реєстрації транспортного(их) засобу(ів). За кожним таким кодом за КАТОТТГ складається окрема Декларація. КАТОТТГ – Кодифікатор адміністративно-територіальних одиниць та територій територіальних громад, затверджений наказом Міністерства розвитку громад та територій України від 26.11.2020 № 290 із змінами та доповненнями (далі – Кодифікатор).
Згідно з додатком до Кодифікатора для позначення об’єктів використовуються наступні скорочення:
1. «Перший рівень» – Автономна Республіка Крим, області, міста, що мають спеціальний статус;
2. «Другий рівень» – райони в областях та Автономній Республіці Крим;
3. «Третій рівень» – території територіальних громад в областях, територіальні громади Автономної Республіки Крим;
4. «Четвертий рівень» – міста, селища міського типу, села, селища (населені пункти);
5. «Додатковий рівень» – райони в містах (в тому числі, в містах, що мають спеціальний статус);
6. «Категорія об’єкта», де:
«O» – Автономна Республіка Крим, області;
«K» – міста, що мають спеціальний статус;
«P» – райони в областях та Автономній Республіці Крим;
«H» – території територіальних громад (назви територіальних громад) в областях, територіальні громади Автономної Республіки Крим;
«M» – міста;
«T» – селища міського типу;
C» – села;
«X» – селища;
«B» – райони в містах.
Таблиця Кодифікатора також має колонку «Назва об’єкта».
У деклараціях має зазначатися код територіальної громади, який міститься у колонці «Третій рівень», при цьому у колонці «Назва об’єкта» значиться потрібна назва територіальної громади, а у колонці «Категорія об’єкта» має значиться «Н» (що означає «територія територіальних громад»).
Наприклад, Декларація подається за об’єкти оподаткування, що розташовані (зареєстровані) на території Бердичівської територіальної громади Житомирської області.
Отже, для визначення коду за КАТОТТГ територіальної громади в Кодифікаторі по пошуку у колонці «Назва об’єкта» по назві територіальної громади «Бердичівська» визначаємо код цієї територіальної громади, який значиться у колонці «Третій рівень», а саме UA18020030000035625 (при цьому у колонці «Категорія об’єкта» має значиться «Н» - територія територіальних громад).
Звертаємо увагу на особливості визначення кодів за КАТОТТГ територіальних громад у м. Києві та м. Кривий Ріг. У цих містах для кожного району залишилися свої окремі рахунки місцевих бюджетів. Тому у деклараціях потрібно зазначати код за КАТОТТГ районів цих міст (відповідно до розташування об’єктів оподаткування). Коди районів містяться у колонці «Додатковий рівень».
При цьому, по всіх інших містах з районним поділом колонка «Додатковий рівень» не застосовується.
Відповідні роз’яснення розміщено на вебпорталі ДПС за посиланням: Головна/Законодавство/Податки, збори, платежі/Місцеві податки/Транспортний податок/Додаткова інформація/ Роз’яснення з окремих питань щодо заповнення податкових декларацій з місцевих податків та зборів (https://tax.gov.ua/zakonodavstvo/podatki-ta-zbori/mistsevi-podatki/transportniy-podatok/dodatkova-informatsiya/653225.html).
Коефіцієнт, що застосовується при обчисленні МПЗ ФОПами – платниками єдиного податку четвертої групи
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що відповідно до п.п. 4 п. 291.4 ст. 291 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) до платників єдиного податку четвертої групи – сільськогосподарських товаровиробників належать, зокрема, фізичні особи – підприємці, які провадять діяльність виключно в межах фермерського господарства, зареєстрованого відповідно до Закону України від 19 червня 2003 року № 973-IV «Про фермерське господарство» зі змінами та доповненнями (далі – Закон № 973), за умови виконання ними сукупності вимог, визначених п.п. «б» п.п. 4 п. 291.4 ст. 291 ПКУ.
Пунктом 297 прим. 1.1 ст. 297 прим. 1 ПКУ визначено, що платники єдиного податку – власники, орендарі, користувачі на інших умовах (в тому числі на умовах емфітевзису) земельних ділянок, віднесених до сільськогосподарських угідь, а також голови сімейних фермерських господарств, у тому числі щодо земельних ділянок, що належать членам такого сімейного фермерського господарства та використовуються таким сімейним фермерським господарством, зобов’язані подавати додаток з розрахунком загального мінімального податкового зобов’язання у складі податкової декларації за податковий (звітний) рік.
Згідно з п.п. 14.1.114 прим. 2 п. 14.1 ст. 14 ПКУ мінімальне податкове зобов’язання – це мінімальна величина податкового зобов’язання із сплати податків, зборів, платежів, контроль за справлянням яких покладено на контролюючі органи, пов’язаних з виробництвом та реалізацією власної сільськогосподарської продукції та/або з власністю та/або користуванням (орендою, суборендою, емфітевзисом, постійним користуванням) земельними ділянками, віднесеними до сільськогосподарських угідь, розрахована відповідно до ПКУ. Сума мінімальних податкових зобов’язань, визначених щодо кожної із земельних ділянок, право користування якими належить, зокрема, одній фізичній особі, у тому числі фізичній особі – підприємцю, є загальним мінімальним податковим зобов’язанням.
Мінімальне податкове зобов’язання щодо земельної ділянки, нормативна грошова оцінка якої проведена, та мінімальне податкове зобов’язання щодо земельної ділянки, нормативна грошова оцінка якої не проведена, обчислюється за формулами наведеними у підпунктах 38 прим. 1.1.1 і 38 прим. 1.1.2 п. 38 прим. 1.1 ст. 38 прим. 1 «Визначення мінімального податкового зобов’язання» ПКУ, елементом яких є коефіцієнт «К», який становить 0,05.
Водночас п.п. 38 прим. 1.1.3 п. 38 прим. 1.1 ст. 38 прим. 1 ПКУ встановлено, що при обчисленні мінімального податкового зобов’язання платниками єдиного податку четвертої групи – фізичними особами – підприємцями, які провадять діяльність виключно в межах фермерського господарства, зареєстрованого відповідно до Закону № 973, коефіцієнт «К», визначений у підпунктах 38 прим. 1.1.1 і 38 прим. 1.1.2 п. 38 прим. 1.1 ст. 38 прим. 1 ПКУ, застосовується у половинному розмірі.
Поряд з цим, тимчасово, для розрахунку мінімального податкового зобов’язання за 2022 та 2023 податкові (звітні) роки коефіцієнт «К», визначений у підпунктах 38 прим. 1.1.1 і 38 прим. 1.1.2 п. 38 прим. 1.1 ст. 38 прим. 1 «Визначення мінімального податкового зобов’язання» ПКУ, застосовується із значенням 0,04 (п. 67 підрозд. 10 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ).
Враховуючи зазначене, фізичними особами – підприємцями – платниками єдиного податку четвертої групи при обчисленні мінімального податкового зобов’язання застосовується коефіцієнт 0,025.
При цьому, тимчасово, при обчисленні мінімального податкового зобов’язання за 2022 та 2023 податкові (звітні) роки – коефіцієнт 0,02.
Коригування фінансового результату до оподаткування резервів банків та небанківських фінансових установ
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу, що відповідно до п.п. 139.3.1 п. 139.3 ст. 139 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) банки та небанківські фінансові установи, крім страхових компаній, недержавних пенсійних фондів, корпоративних інвестиційних фондів та адміністраторів недержавних пенсійних фондів, визнають для оподаткування резерв за активами згідно з вимогами міжнародних стандартів фінансової звітності з урахуванням вимог підпунктів 139.3.2 – 139.3.4 п. 139.3 ст. 139 ПКУ.
Використання резерву у зв’язку із припиненням визнання активу згідно з вимогами міжнародних стандартів фінансової звітності не змінює фінансовий результат до оподаткування, крім випадків, визначених підпунктами 139.3.3 та 139.3.4 п. 139.3 ст. 139 ПКУ (п.п. 139.3.2 п. 139.3 ст. 139 ПКУ).
Згідно з п.п. 139.3.3 п. 139.3 ст. 139 ПКУ фінансовий результат до оподаткування збільшується:
1) на суму використання резерву для списання (відшкодування) активу, який не відповідає ознакам, визначеним п.п. 14.1.11 п. 14.1 ст. 14 ПКУ;
2) на суму використання резерву у зв’язку із припиненням визнання активу при прощенні заборгованості фізичних осіб, які є пов’язаними з таким кредитором або перебувають з таким кредитором у трудових відносинах, або перебували з таким кредитором у трудових відносинах і період між датою припинення трудових відносин таких осіб та датою прощення їхньої заборгованості не перевищує три роки.
Сума використання резерву у зв’язку із припиненням визнання активу при прощенні кредитором заборгованості інших осіб, не визначених п.п. 2 п.п. 139.3.3 п. 139.3 ст. 139 ПКУ, не змінює фінансовий результат до оподаткування.
Підпунктом 139.3.4 п. 139.3 ст. 139 ПКУ визначено, що фінансовий результат до оподаткування зменшується:
- на суму списання у попередніх звітних періодах активу, який у звітному періоді набув ознак, визначених п.п. 14.1.11 п. 14.1 ст. 14 ПКУ;
- на суму доходів (зменшення витрат) від погашення раніше списаної за рахунок резерву заборгованості, яка не відповідає ознакам, визначеним п.п. 14.1.11 п. 14.1 ст. 14 ПКУ.
Коригування фінансового результату до оподаткування у зв’язку із створенням та використанням банками та небанківськими фінансовими установами резервів (забезпечень), у тому числі за наданими зобов’язаннями з кредитування, гарантіями, поручительствами, акредитивами, акцептами, авалями, крім резервів, зазначених у підпунктах 139.3.1 – 139.3.4 п. 139.3 ст. 139 ПКУ, здійснюється у порядку, встановленому п. 139.1 ст. 139 ПКУ (п.п. 139.3.5 п. 139.3 ст. 139 ПКУ).
Згідно з п. 137.4 ст. 137 ПКУ податковими (звітними) періодами для податку на прибуток підприємств, крім випадків, передбачених п. 137.5 ст. 137 ПКУ, є календарні: квартал, півріччя, три квартали, рік. При цьому податкова декларація розраховується наростаючим підсумком. Податковий (звітний) період починається з першого календарного дня податкового (звітного) періоду і закінчується останнім календарним днем податкового (звітного) періоду, крім особливостей, визначених підпунктами 137.4.1 – 137.4.3 п. 137.4 ст. 137 ПКУ.
Також положеннями ст. 13 Закону України від 16 липня 1999 року № 996-XIV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» зі змінами та доповненнями передбачено, що звітним періодом для складання фінансової звітності є календарний рік. Проміжну фінансову звітність складають наростаючим підсумком за результатами I кварталу, півріччя, дев’яти місяців.
Відповідно до п. 137.5 ст. 137 ПКУ річний податковий (звітний) період встановлюється, зокрема, для таких платників податку:
а) платників податку, які зареєстровані протягом звітного (податкового) року (новостворені), що сплачують податок на прибуток на підставі річної податкової декларації за період діяльності у звітному (податковому) році;
в) платників податку, у яких річний дохід від будь-якої діяльності (за вирахуванням непрямих податків), визначений за показниками Звіту про фінансові результати (Звіту про сукупний дохід), за попередній річний звітний період, не перевищує 40 млн гривень. При цьому до річного доходу від будь-якої діяльності (за вирахуванням непрямих податків), визначеного за показниками Звіту про фінансові результати (Звіту про сукупний дохід), включається дохід (виручка) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг), інші операційні доходи, фінансові доходи та інші доходи.
Отже, коригування фінансового результату до оподаткування резервів банків та небанківських фінансових установ, у яких річний дохід від будь-якої діяльності (за вирахуванням непрямих податків) за попередній річний звітний період, перевищує 40 млн. грн. здійснюється згідно з п. 139.3 ст. 139 ПКУ за результатами звітного (податкового) кварталу, півріччя, трьох кварталів, року на підставі даних бухгалтерського обліку та фінансової звітності.
Для платників податку на прибуток банків та небанківських установ (новостворених або у яких річний дохід від будь-якої діяльності (за вирахуванням непрямих податків), визначений за показниками Звіту про фінансові результати (Звіту про сукупний дохід), за попередній річний звітний період, не перевищує 40 млн. грн.) коригування фінансового результату до оподаткування на суму резервів банків та небанківських фінансових установ здійснюється за результатами звітного (податкового), року на підставі даних бухгалтерського обліку та фінансової звітності.
Щодо оподаткування суми страхової виплати, отриманої платником за договором страхування від страховика-резидента (нерезидента), іншого ніж довгострокове страхування життя
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що відповідно до п. 162.1 Податкового кодексу України з змінами та доповненнями (далі – ПКУ) платниками податку на доходи фізичних осіб, зокрема, є:
- фізична особа – резидент, яка отримує доходи як з джерела їх походження в Україні, так і іноземні доходи;
- фізична особа – нерезидент, яка отримує доходи з джерела їх походження в Україні.
Згідно з п.п. «а» п.п. 165.1.27 п. 165.1 ст. 165 ПКУ до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку не включається сума страхової виплати, страхового відшкодування або викупна сума, отримана платником податку за договором страхування від страховика-резидента або страховика-нерезидента, іншого ніж довгострокове страхування життя (у тому числі страхування довічних пенсій) та недержавне пенсійне забезпечення, та сума страхових (регламентних) виплат, страхових відшкодувань, що здійснюються Моторним (транспортним) страховим бюро України відповідно до Закону України від 01 липня 2004 року № 1961-ІV «Про обов’язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» із змінами та доповненнями, у разі виконання таких умов, зокрема, під час страхування життя або здоров’я платника податку у разі:
- дожиття застрахованої особи до дати чи події, передбаченої договором страхування життя, чи досягнення віку, передбаченого таким договором;
- викупна сума в частині, що не перевищує суму внесених страхових платежів за договором страхування життя, іншого, ніж довгострокове страхування життя;
- в разі страхового випадку – факт заподіяння шкоди застрахованій особі повинен бути належним чином підтверджений. Якщо застрахована особа помирає, сума страхової виплати, яка належить вигодонабувачам або спадкоємцям, оподатковується за правилами та ставками, встановленими для оподаткування спадщини (вигодонабувач прирівнюється до спадкоємця).
Про можливість отримання фізичною особою інформації про суми/джерела виплачених доходів та утриманих податків за період до/з 1998 року
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу, що відомості про доходи фізичних осіб накопичуються у Державному реєстрі фізичних осіб – платників податків (далі – Державний реєстр), починаючи з 1998 року.
До набрання чинності Податковим кодексом України (далі – ПКУ) діяв Закон України від 22 грудня 1994 року № 320/94-ВР «Про Державний реєстр фізичних осіб – платників податків та інших обов’язкових платежів» із змінами та доповненнями (далі – Закон № 320).
Згідно з частиною другою ст. 9 Закону № 320 керівники і посадові особи підприємств, установ, організацій всіх форм власності, включаючи Національний банк України та його установи, комерційні банки, інші фінансово-кредитні установи та фізичні особи – суб’єкти підприємницької діяльності відповідно до чинного законодавства зобов’язані були подавати до державних податкових інспекцій відомості про нараховані та виплачені суми фізичним особам доходів і суми утриманих з них податків та інших обов’язкових платежів. Форму відомостей про нараховані та виплачені фізичним особам суми доходів і суми утриманих з них податків (форма № 8ДР) і Порядок заповнення відомостей про нараховані та виплачені фізичним особам суми доходів і суми утриманих з них податків було затверджено наказом ДПА України від 30.12.1997 № 473 (в редакції наказу ДПА України від 06.01.99 № 10), який втратив чинність.
Відповідно до п. 51.1 ст. 51 ПКУ платники податків, у тому числі податкові агенти, платники єдиного внеску, зобов’язані подавати контролюючим органам у строки, встановлені ПКУ для податкового кварталу, податковий розрахунок сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків – фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску, з розбивкою по місяцях звітного кварталу.
Форму Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків – фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску та Порядок заповнення та подання податковими агентами Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків – фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску затверджено наказом Міністерства фінансів України від 13.01.2015 № 4 із змінами та доповненнями.
Державна податкова служба України (далі – ДПС) відповідно до абзацу першого п. 70.1 ст. 70 ПКУ формує та веде Державний реєстр.
Пунктом 70.3 ст. 70 ПКУ визначено, що до інформаційної бази Державного реєстру включаються, такі дані про фізичних осіб:
- джерела отримання доходів;
- об’єкти оподаткування;
- сума нарахованих та/або отриманих доходів;
- сума нарахованих та/або сплачених податків;
- інформація про податкову знижку та податкові пільги платника податків;
- унікальний номер запису в Єдиному державному демографічному реєстрі на підставі даних розпорядника такого реєстру, наданих у порядку інформаційної взаємодії відповідно до законодавства.
Відповідно до п. 5 розд. VII Порядку обробки персональних даних у базі персональних даних – Державному реєстрі фізичних осіб – платників податків, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.02.2015 № 210, фізична особа – платник податків має право на одержання будь-яких відомостей про себе, що містяться у базі персональних даних Державного реєстру.
Спосіб збору, накопичення персональних даних, що включаються до Державного реєстру, умови та процедури внесення змін до персональних даних визначаються Положенням про реєстрацію фізичних осіб у Державному реєстрі фізичних осіб – платників податків, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 29.09.2017 № 822 із змінами та доповненнями (далі – Положення № 822).
Відповідно до п. 1 розд. Х Положення № 822 фізична особа, яка зареєстрована у Державному реєстрі чи в окремому реєстрі Державного реєстру, може отримати відомості про себе, наявні у Державному реєстрі.
Пунктом 4 розд. Х Положення № 822 встановлено, що для отримання відомостей про себе з Державного реєстру фізична особа звертається особисто або через представника до контролюючого органу за своєю податковою адресою (місцем проживання) або до будь-якого контролюючого органу подає документ, що посвідчує особу, та заяву щодо отримання відомостей з Державного реєстру про джерела/суми нарахованого доходу, нарахованого (перерахованого) податку та військового збору за формою № 10ДР (далі – Заява за формою № 10ДР) (додаток 14 до Положення № 822). Представник додає до Заяви за формою № 10ДР довіреність, засвідчену в нотаріальному порядку, на отримання відомостей з Державного реєстру, документ, що посвідчує особу такого представника, та ксерокопію (з чітким зображенням) документа, що посвідчує особу довірителя.
Оригінали документів після прийняття Заяви за формою № 10ДР повертаються, копії залишаються у контролюючому органі та зберігаються разом із зазначеною Заявою.
Враховуючи вищевикладене, фізична особа – платник податків може отримати відомості з Державного реєстру про джерела/суми нарахованого доходу, нарахованого (перерахованого) податку та військового збору з 1998 року. До 1998 року чинним на той час законодавством не було передбачено подання до державних податкових інспекцій відомостей про нараховані та виплачені суми фізичним особам доходів і суми утриманих з них податків.
За інформацією про доходи фізичних осіб за період до 1998 року, в зв’язку з відсутністю зазначених даних в органах ДПС, пропонуємо звернутися до податкового агента (юридичної особи або фізичної особи – підприємця), який виплачував доходи фізичним особам, а у разі його ліквідації – до державного архіву області (міста).
Платником не подана звітність про використання РРО/ПРРО або подана із нульовими показниками: чи є підстави для проведення фактичної перевірки?
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує.
Контрольно-звітна інформація – це інформація, яку необхідно подавати до органів податкової служби дротовими або бездротовими каналами зв’язку відповідно до п. 7 ст. 3 Закону України від 06 липня 1995 року № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», із змінами та доповненнями (далі – Закон № 265).
Пунктом 7 ст. 3 Закону № 265 встановлено, що суб’єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням електронних платіжних засобів, платіжних чеків, жетонів тощо) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також операції з приймання готівки для виконання платіжної операції зобов’язані подавати до контролюючих органів звітність, пов’язану із застосуванням реєстратора розрахункових операцій (далі – РРО) та розрахункових книжок (далі – РК), не пізніше 15 числа наступного за звітним місяця у разі, якщо п. 7 ст. 3 Закону № 265 не передбачено подання інформації по дротових або бездротових каналах зв’язку.
Суб’єкти господарювання, які використовують програмні РРО (далі – ПРРО), повинні передавати до контролюючих органів по дротових або бездротових каналах зв’язку інформацію у формі електронних копій розрахункових документів, електронних фіскальних звітів, електронних фіскальних звітних чеків та іншу інформацію, необхідну для обліку роботи ПРРО фіскальним сервером контролюючого органу, яка створюється засобами таких програмних реєстраторів розрахункових операцій.
Згідно з п. 80.2 ст. 80 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) фактична перевірка (перевірка, що здійснюється за місцем фактичного провадження платником податків діяльності) може проводитися на підставі рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, оформленого наказом, копія якого вручається платнику податків або його уповноваженому представнику, або особам, які фактично проводять розрахункові операції, під розписку до початку проведення такої перевірки, та за наявності хоча б однієї з підстав, зазначених у п. 80.2 ст. 80 ПКУ, зокрема, неподання суб’єктом господарювання в установлений законом строк обов’язкової звітності про використання РРО та/або ПРРО, РК та книг обліку розрахункових операцій, подання їх із нульовими показниками (п.п. 80.2.4 п. 80.2 ст. 80 ПКУ).
Враховуючи викладене вище, неподання суб’єктом господарювання в установлений законом строк обов’язкової звітності про використання РРО та/або ПРРО, РК та книг обліку розрахункових операцій, подання їх із нульовими показниками є підставою для проведення фактичної перевірки контролюючим органом.
Дніпропетровщина: понад 5,0 млн грн транспортного податку спрямували до місцевих бюджетів юридичні особи
Впродовж восьми місяців 2024 року до місцевих бюджетів Дніпропетровської області від юридичних осіб надійшло понад 5,0 млн грн транспортного податку. У порівнянні з відповідним періодом 2023 року надходження виросли майже на 412 тис. грн, або на 8,8 відсотків.
Звертаємо увагу, якщо після 1 лютого поточного року легковий автомобіль був включений до Переліку легкових автомобілів, які підлягають оподаткуванню транспортним податком у звітному (податковому) році, який розміщується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику економічного, соціального розвитку і торгівлі, на своєму офіційному вебсайті щороку до 1 лютого податкового (звітного) року, платник транспортного податку має подати декларацію з транспортного податку (якщо це перша за рік, то з типом «Звітна», якщо декларацію за цей рік було подано – то з типом «Уточнююча») протягом податкового (звітного) періоду.
Збір за місця для паркування транспортних засобів: понад 27,9 млн грн отримали місцеві бюджети Дніпропетровщини з початку року
У січні – серпні 2024 року місцеві бюджети Дніпропетровської області поповнились збором за місця для паркування транспортних засобів на понад 27,9 млн гривень.
Звертаємо увагу, що відповідно до п.п. 268 прим.1.2.2 п. 268 прим.1.2 ст. 268 прим.1 розд. ХІІ Податкового кодексу України базою оподаткування збору за місця для паркування транспортних засобів є площа земельної ділянки, відведена для паркування, а також площа комунальних гаражів, стоянок, паркінгів (будівель, споруд, їх частин), які побудовані за рахунок коштів місцевого бюджету.
Удосконалення процесів ведення обліку платежів та створення/удосконалення відповідних сервісів
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує.
Відповідно до пункту 42 прим.1.2 статті 42 прим.11 Податкового кодексу України від 02.12.2010 № 2755-VI (із внесеними змінами і доповненнями) (далі – ПКУ), Електронний кабінет забезпечує можливість реалізації платниками податків прав та обов’язків, визначених ПКУ та іншими законами.
В Електронному кабінеті реалізована можливість надання платниками заяв щодо списання помилково та/або надміру сплачених грошових зобов’язань та зобов’язань з єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – Заява) в електронній формі.
Надання таких Заяв передбачено у разі проведення заходів щодо зняття з обліку платників у податкових органах у зв’язку з припиненням платника податків або відсутністю за неосновним місцем обліку об’єктів оподаткування (або об’єктів, пов’язаних з оподаткуванням) та/або списанням платежів до бюджетів.
Подання платниками Заяв в електронній формі забезпечено засобами приватної частини ІКС «Електронний кабінет» за наступними кодами електронних форм:
J 1307601 – для юридичних осіб;
F 1307601 – для фізичних осіб.
Понад 3,9 млрд грн податку на прибуток підприємств надійшло до загального фонду держбюджету від платників Дніпропетровщини
Протягом січня – серпня 2024 року від платників Дніпропетровщини до загального фонду державного бюджету надійшло понад 3,9 млрд грн податку на прибуток підприємств. Надходження збільшились порівняно з відповідним періодом 2023 року на понад 1,4 млрд грн, або на 60,7 відсотків. Про це повідомила в. о. начальника Головного управління ДПС у Дніпропетровській області Наталя Федаш.
Нагадуємо, що коди класифікації доходів бюджету по податку на прибуток підприємств затверджено наказом Міністерства фінансів України від 14.01.2011 № 11 «Про бюджетну класифікацію» зі змінами та доповненнями.
Отримати інформацію стосовно банківських реквізитів для сплати податку на прибуток платники мають можливість в меню «Стан розрахунків з бюджетом» приватної частини Електронного кабінету. При зверненні до зазначеного меню відображається зведена інформація станом на момент звернення, що містить інформацію по кожному виду платежу, зокрема, бюджетний рахунок на поточну дату.
Також інформація про реквізити рахунків, відкритих в органах Казначейства в розрізі адміністративно-територіальних одиниць України, оприлюднена на офіційному вебпорталі ДПС в рубриці Головна/Рахунки для сплати платежів (https://tax.gov.ua/rahunki-dlya-splati-platejiv/.
Поряд з цим платники податку на прибуток (у т. ч. новостворені) для отримання банківських реквізитів з метою сплати податку на прибуток можуть звернутися до органу ДПС за основним місцем обліку.
Корупція боїться твого контролю
До відеогалереї: https://tax.gov.ua/media-tsentr/videogalereya/prezentatsii-ta-inshi/11312.html
Громадський контроль
До відеогалереї: https://dp.tax.gov.ua/media-ark/videogalereya/prezentatsii-ta-inshi-materiali/11362.html
До уваги платників рентної плати за спеціальне використання води, які придбали земельну ділянку із свердловиною для видобування підземної води!
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що відповідно до п.п. 252.1.4 п. 252.1 ст. 252 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) платниками рентної плати за користування надрами для видобування корисних копалин є землевласники та землекористувачі, крім суб’єктів підприємництва, які відповідно до законодавства відносяться до фермерських господарств, що провадять господарську діяльність з видобування підземних вод на підставі дозволів на спеціальне водокористування.
Об’єктом оподаткування рентною платою за користування надрами для видобування корисних копалин по кожній наданій у користування ділянці надр, що визначена у відповідному спеціальному дозволі, є обсяг товарної продукції гірничого підприємства – видобутої корисної копалини (мінеральної сировини), що є результатом господарської діяльності з видобування корисних копалин у податковому (звітному) періоді, види якої встановлені кондиціями на мінеральну сировину об’єкта (ділянки) надр (п. 252.3 ст. 252 ПКУ).
Водночас згідно з п. 255.1 ст. 255 ПКУ платниками рентної плати за спеціальне використання води, зокрема є первинні водокористувачі – суб’єкти господарювання незалежно від форми власності: юридичні особи, їх філії, відділення, представництва, інші відокремлені підрозділи без утворення юридичної особи, постійні представництва нерезидентів, а також фізичні особи – підприємці, які використовують та/або передають вторинним водокористувачам воду, отриману шляхом забору води з водних об’єктів.
Статтею 49 Водного кодексу України від 06 червня 1995 року № 213/95-ВР зі змінами і доповненнями визначено, що спеціальне водокористування є платним та здійснюється на підставі дозволу на спеціальне водокористування.
Тобто, суб’єкт господарювання, який має у власності земельну ділянку із свердловиною для видобування підземної води (у т.ч. якщо свердловина була законсервована), для здійснення спеціального водокористування повинен мати дозвіл на спеціальне водокористування.
Об’єктом оподаткування рентною платою за спеціальне використання води є фактичний обсяг води, який використовують водокористувачі (п. 255.3 ст. 255 ПКУ).
Базовий податковий (звітний) період для рентної плати за користування надрами для видобування корисних копалин та спеціальне використання води відповідно до п. 257.1 ст. 257 ПК дорівнює календарному кварталу.
Платник рентної плати до закінчення визначеного розд. II ПКУ граничного строку подання податкових декларацій за податковий (звітний) період, визначений ст. 257 ПКУ, подає до відповідного контролюючого органу за формою, встановленою у порядку, передбаченому ст. 46 ПКУ, податкову декларацію, яка містить, зокрема додатки:
- з рентної плати за користування надрами для видобування корисних копалин – за місцезнаходженням ділянки надр, з якої видобуті корисні копалини, у разі розміщення такої ділянки надр у межах території України (п.п. 257.3.1 п. 257.3 ст. 257 ПКУ);
- з рентної плати за спеціальне використання води – за місцезнаходженням водних об’єктів за основним або неосновним місцем обліку (п.п. 257.3.4 п. 257.3 ст. 257 ПКУ, п. 63.3 ст. 63 ПКУ).
Податкові декларації з рентної плати за користування надрами для видобування корисних копалин подаються її платником починаючи з календарного кварталу, що настає за кварталом, у якому такий платник отримав або переоформив спеціальний дозвіл на користування надрами (п. 252.23 ст. 252 ПКУ).
Таким чином, суб’єкт господарювання, що придбав земельну ділянку із свердловиною для видобування підземної води (у т.ч. якщо свердловина законсервована) є платником рентної плати за користування надрами для видобування корисних копалин та спеціальне використання води, порядок справляння яких визначено розд. ІХ «Рентна плата» ПКУ, та повинен подавати податкову декларацію з рентної плати, починаючи з календарного кварталу, що настає за кварталом, у якому такий платник отримав або переоформив дозвіл на спеціальне водокористування.
Податкова декларація з рентної плати суб’єктом господарювання подається до контролюючого органу за місцезнаходженням об’єкта надр.
У Звіті про контрольовані операції зазначаються контрольовані операції відповідно до показників бухгалтерського обліку відповідної операції
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує.
Відповідно до п.п. 39.2.1.1 п.п. 39.2.1 п. 39.2 ст. 39 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) контрольованими операціями є господарські операції платника податків, що можуть впливати на об’єкт оподаткування податком на прибуток підприємств платника податків (для резидентів Дія Сіті – платників податку на особливих умовах – на фінансовий результат до оподаткування, визначений у фінансовій звітності згідно з національними положеннями (стандартами) бухгалтерського обліку або міжнародними стандартами фінансової звітності).
Підпунктом 39.2.1.7 п.п. 39.2.1 п. 39.2 ст. 39 ПКУ визначено, що господарські операції, передбачені підпунктами 39.2.1.1 (крім операцій, що здійснюються між нерезидентом та його постійним представництвом в Україні) і 39.2.1.5 п.п. 39.2.1 п. 39.2 ст. 39 ПКУ, визнаються контрольованими, якщо одночасно виконуються такі умови:
- річний дохід платника податків від будь-якої діяльності, визначений за правилами бухгалтерського обліку, перевищує 150 млн. грн. (за вирахуванням непрямих податків) за відповідний податковий (звітний) рік;
- обсяг таких господарських операцій платника податків з кожним контрагентом, визначений за правилами бухгалтерського обліку, перевищує 10 млн грн (за вирахуванням непрямих податків) за відповідний податковий (звітний) рік.
Господарські операції, що здійснюються між нерезидентом та його постійним представництвом в Україні, визнаються контрольованими, якщо обсяг таких господарських операцій, визначений за правилами бухгалтерського обліку, перевищує 10 млн грн (за вирахуванням непрямих податків) за відповідний податковий (звітний) рік.
Згідно з п.п. 39.2.1.9 п.п. 39.2.1 п. 39.2 ст. 39 ПКУ обсяг господарських операцій платника податків для цілей п.п. 39.2.1.7 п.п. 39.2.1 п. 39.2 ст. 39 ПКУ обраховується за цінами, що відповідають принципу «витягнутої руки».
Таким чином, операції визнаються контрольованими у разі одночасного дотримання вимог, передбачених підпунктами 39.2.1.1, 39.2.1.7, 39.2.1.9 п.п. 39.2.1 п. 39.2 ст. 39 ПКУ.
Порядок складання Звіту про контрольовані операції затверджено наказом Міністерства фінансів України від 18.01.2016 № 8 (далі – Порядок № 8).
Так, відповідно до п. 24 розд. IV Порядку № 8 у графі 20 розд. «Відомості про особу, що здійснює контрольовані операції» додатка до Звіту про контрольовані операції (далі – Звіт) зазначається загальна вартість контрольованої операції (за вирахуванням непрямих податків) у гривнях, за якою відповідна операція відображена в бухгалтерському обліку платника податків.
Щодо кредит-ноти, яка надана нерезидентом у звітному році або наступному звітному році, що настає за звітним.
Чинним законодавством України не передбачено поняття «кредит-нота». Також ПКУ не передбачено окремого порядку врахування кредит-ноти при визначенні контрольованих операцій.
При цьому кваліфікація операцій, зокрема і операцій, пов’язаних із застосуванням кредит-ноти, має розглядатися з урахуванням договірних умов, обставин та підстав здійснення, а також первинних документів, які супроводжували їх оформлення. Таким чином, кожен конкретний випадок має розглядатися відповідно до суті і характеру обставин його проведення.
Отже, у Звіті зазначаються контрольовані операції відповідно до показників бухгалтерського обліку відповідної операції.
Чи включається до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу фізичної особи сума безнадійної заборгованості фізичної особи, списана кредитором (банком) за рахунок резерву, на підставі рішення господарського суду у зв’язку з визнанням такої фіз
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє.
Підпунктом 14.1.54 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) передбачено, що дохід з джерелом його походження з України – це будь-який дохід, отриманий резидентами або нерезидентами, у тому числі від будь-яких видів їх діяльності на території України (включаючи виплату (нарахування) винагороди іноземними роботодавцями), її континентальному шельфі, у виключній (морській) економічній зоні.
Оподаткування доходів фізичних осіб регламентується розд. IV ПКУ, відповідно до п.п. 163.1.1 п. 163.1 ст. 163 якого об’єктом оподаткування резидента є загальний місячний (річний) оподатковуваний дохід.
Перелік доходів, які включаються до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податків визначено п. 164.2 ст. 164 ПКУ, зокрема інші доходи, крім зазначених у ст. 165 ПКУ (п.п. 164.2.20 п. 164.2 ст. 164 ПКУ).
Згідно з п. 167.1 ст. 167 ПКУ ставка податку на доходи фізичних осіб становить 18 відс. бази оподаткування щодо доходів, нарахованих (виплачених, наданих) платнику податків (крім випадків, визначених у пп. 167.2 – 167.5 ст. 167 ПКУ).
Також доходи, визначені ст. 163 ПКУ, є об’єктом оподаткування військовим збором (п.п. 1.2 п. 16 прим. 1 підрозд. 10 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ).
Ставка військового збору становить 1,5 відс. об’єкта оподаткування, визначеного п.п. 1.2 п. 16 прим. 1 підрозд. 10 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ (п.п. 1.3 п. 16 прим. 1 підрозд. 10 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ).
Нарахування, утримання та сплата (перерахування) податку на доходи фізичних осіб та військового збору до бюджету здійснюються у порядку, встановленому ст. 168 ПКУ та п.п. 1.4 п. 16 прим. 1 підрозд. 10 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ.
Умови та порядок відновлення платоспроможності боржника – юридичної особи або визнання його банкрутом з метою задоволення вимог кредиторів, а також відновлення платоспроможності фізичної особи регулюються Кодексом України з процедур банкрутства від 18 жовтня 2018 року № 2597-VІІІ (далі – КзПБ).
Згідно з ст. 1 розд. 1 книги першої «Загальна частина» КзПБ банкрутство – це визнана господарським судом неспроможність боржника відновити свою платоспроможність за допомогою процедури санації та реструктуризації і погасити встановлені у порядку, визначеному КзПБ, грошові вимоги кредиторів інакше, ніж через застосування ліквідаційної процедури. Боржник – це, зокрема, фізична особа, неспроможна виконати свої грошові зобов’язання, строк виконання яких настав.
Статтею 134 розд. V книги четвертої «Відновлення платоспроможності фізичної особи» КзПБ визначено, що господарський суд при постановленні ухвали про завершення процедури погашення боргів боржника та закриття провадження у справі про неплатоспроможність ухвалює рішення про звільнення боржника – фізичної особи від боргів.
Відповідно до п. 7.3 ст. 7 ПКУ у будь-які питання щодо оподаткування регулюються ПКУ і не можуть встановлюватися або змінюватися іншими законами України, крім законів, що містять виключно положення щодо внесення змін до ПКУ та/або положення, які встановлюють відповідальність за порушення норм податкового законодавства.
Враховуючи викладене, у разі якщо кредитором (банком) списано безнадійну заборгованість фізичної особи (боржника), за рахунок резерву, на підставі рішення господарського суду у зв’язку з визнанням такої фізичної особи банкрутом, то з метою оподаткування сума такого списаного боргу включається до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу боржника як інший дохід та оподатковується податком на доходи фізичних осіб і військовим збором на загальних підставах. При цьому кредитор (банк) зобов’язаний виконати усі функції податкового агента, визначені ПКУ та сплатити податок на доходи фізичних осіб і військовий збір до бюджетів за власний рахунок.
Відповідно до Довідника ознак доходів фізичних осіб, наведених у додатку 2 до Порядку заповнення та подання податковими агентами Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків – фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 13.01.2015 № 4 із змінами та доповненнями, інші доходи, крім зазначених у ст. 165 ПКУ, відображаються у додатку 4ДФ до Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків – фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску за ознакою доходу «127».
Що є акцизним складом / акцизним складом пересувним?
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу, що відповідно до п.п. 14.1.6 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) акцизний склад – це:
а) спеціально обладнані приміщення на обмеженій території (далі – приміщення), розташовані на митній території України, де під контролем постійних представників контролюючого органу розпорядник акцизного складу провадить свою господарську діяльність шляхом вироблення, оброблення (перероблення), змішування, розливу, пакування, фасування, зберігання, одержання чи видачі, а також реалізації спирту етилового, горілки та лікеро-горілчаних виробів;
б) приміщення або територія на митній території України, де розпорядник акцизного складу провадить свою господарську діяльність шляхом вироблення, оброблення (перероблення), змішування, розливу, навантаження-розвантаження, зберігання, реалізації пального.
Не є акцизним складом:
а) приміщення відокремлених підрозділів розпорядника акцизного складу, які використовуються ним виключно для пакування, фасування, зберігання, одержання чи видачі маркованих марками акцизного податку горілки та лікеро-горілчаних виробів, відвантажених з акцизного складу, а також для здійснення оптової та/або роздрібної торгівлі відповідно до отриманої розпорядником акцизного складу ліцензії;
б) приміщення або територія, на кожній з яких загальна місткість розташованих ємностей для навантаження-розвантаження та зберігання пального не перевищує 200 куб. м, а суб’єкт господарювання (крім платника єдиного податку четвертої групи) – власник або користувач такого приміщення або території отримує протягом календарного року пальне в обсягах, що не перевищують 1000 куб. м (без урахування обсягу пального, отриманого через паливороздавальні колонки в місцях роздрібної торгівлі пальним, на які отримано відповідні ліцензії), та використовує пальне виключно для потреб власного споживання чи промислової переробки і не здійснює операцій з реалізації та зберігання пального іншим особам.
Критерій, визначений п.п. 14.1.6 п. 14.1 ст. 14 ПКУ, щодо загальної місткості ємностей для навантаження-розвантаження та зберігання пального не застосовується до ємностей суб’єктів господарювання, які є розпорядниками хоча б одного акцизного складу;
в) приміщення або територія незалежно від загальної місткості розташованих ємностей для навантаження-розвантаження та зберігання пального, власником або користувачем яких є суб’єкт господарювання – платник єдиного податку четвертої групи, який отримує протягом календарного року пальне в обсягах, що не перевищують 10000 куб. м (без урахування обсягу пального, отриманого через паливороздавальні колонки в місцях роздрібної торгівлі пальним, на які отримано відповідні ліцензії), та використовує пальне виключно для потреб власного споживання і не здійснює операцій з реалізації та зберігання пального іншим особам;
г) паливний бак як ємність для зберігання пального безпосередньо в транспортному засобі або обладнанні чи пристрої;
ґ) приміщення або територія, у тому числі платника податку, де зберігається або реалізується виключно пальне у споживчій тарі ємністю до 5 літрів включно, отримане від виробника або особи, яка здійснила його розлив у таку тару.
Згідно з п.п. 14.1.6 прим. 1 п. 14.1 ст. 14 ПКУ акцизний склад пересувний – транспортний засіб (автомобільний, залізничний, морський, річковий, повітряний, магістральний трубопровід), на якому переміщується та/або зберігається пальне або спирт етиловий на митній території України.
Транспортний засіб набуває статусу акцизного складу пересувного протягом періоду його використання для:
а) переміщення в ньому митною територією України пального або спирту етилового, що реалізується (крім пального або спирту етилового, що переміщується митною територією України прохідним транзитом або внутрішнім транзитом, визначеним п.п. «а» п. 2 частини другої ст. 91 Митного кодексу України від 13 березня 2012 року № 4495-VI, із змінами);
б) зберігання в ньому пального або спирту етилового на митній території України;
в) ввезення пального або спирту етилового на митну територію України, з якого сплачено акцизний податок або на умовах, визначених ст. 229 ПКУ.
Транспортний засіб, в якому переміщується та/або зберігається пальне або спирт етиловий, право власності на які належить декільком розпорядникам акцизного складу пересувного, є декількома акцизними складами пересувними, кількість яких дорівнює кількості власників пального або спирту етилового, що переміщується та/або зберігається в такому транспортному засобі.
Транспортний засіб, в якому переміщується та/або зберігається пальне або спирт етиловий, право власності на які переходить від одного суб’єкта господарювання до іншого, вважається іншим акцизним складом пересувним.
Не є акцизним складом пересувним:
- транспортний засіб, що використовується суб’єктом господарювання, який не є розпорядником акцизного складу та платником акцизного податку, для переміщення на митній території України власного пального або спирту етилового для потреб власного споживання чи промислової переробки;
- паливний бак транспортного засобу.
Згідно п. 47 підрозд. 5 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ у період дії воєнного стану в Україні, введеного Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року № 64/2022, затвердженим Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року № 2102-IX, та протягом 30 днів з дня його припинення або скасування, а для випадків, передбачених абзацом третім п. 47 підрозд. 5 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ щодо зберігання пального у ємностях загальною місткістю від 2000 літрів до 5000 літрів, – до визначеної дати припинення можливості бойових дій або дати завершення бойових дій, на доповнення до критеріїв, визначених п.п. 14.1.6 п. 14.1 ст. 14 ПКУ, не є акцизним складом:
- приміщення або територія, у тому числі платника акцизного податку з реалізації пального, у кожному (на кожній) з яких загальна місткість розташованих ємностей для зберігання пального, що використовується виключно для заправлення електрогенераторних установок, не перевищує 2000 літрів;
- приміщення або територія, у тому числі платника акцизного податку з реалізації пального (за винятком платників, які здійснюють діяльність з виробництва, оптової та роздрібної торгівлі пальним, його зберігання (крім зберігання виключно для потреб власного споживання та/або промислової переробки), які розташовані/знаходяться на територіях можливих бойових дій (для яких не визначена дата припинення можливості бойових дій), територіях активних бойових дій (для яких не визначена дата завершення бойових дій), включених до Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією, у кожному (на кожній) з яких загальна місткість розташованих ємностей для зберігання пального, що використовується виключно для заправлення електрогенераторних установок, не перевищує 5000 літрів. Перелік територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією, визначається у встановленому Кабінетом Міністрів України порядку;
- приміщення або територія, у тому числі платника акцизного податку з реалізації пального, у кожному (на кожній) з яких виконуються умови, визначені абзацами другим і третім п. 47 підрозд. 5 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ, та одночасно зберігається або реалізується пальне у споживчій тарі ємністю до 5 літрів включно, отримане від виробника або особи, яка здійснила розлив пального у таку тару.
Положення абзаців другого і третього п. 47 підрозд. 5 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ застосовуються за умови:
- забезпечення суб’єктом господарювання використання зазначених обсягів пального виключно для заправлення електрогенераторних установок та ведення окремого обліку пального, яке отримано та використано для їх заправлення;
- здійснення розрахунків за придбане для таких потреб пальне виключно у безготівковій формі.
За умови дотримання вимог, визначених п. 47 підрозд. 5 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ, отримане для заправлення електрогенераторних установок пальне не враховується при застосуванні визначеного п.п. 14.1.6 п. 14.1 ст. 14 ПКУ критерію щодо неперевищення 1000 куб. м обсягів отримання пального таким суб’єктом господарювання протягом календарного року.
Трудові відносини: чи відрізняються правила оформлення працівників для юридичних осіб, фізичних осіб або ФОПів?
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу, що порядок оформлення трудових відносин з найманими працівниками є однаковим для всіх роботодавців.
Оформити працівника можна за три основні кроки:
- укладення трудового договору;
- оформлення наказу про прийняття на роботу;
- повідомлення Державної податкової служби.
Для укладання трудового договору працівник має надати:
- паспорт або інший документ, що посвідчує особу;
- індивідуальний податковий номер;
- трудову книжку (за наявності).
Якщо це необхідно для роботи, працівник має надати документи про освіту, довідку про стан здоров’я тощо.
Затверджено Зміни до Порядку повернення (перерахування) коштів, помилково або надміру зарахованих до державного та місцевих бюджетів
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє, що Міністерством фінансів України наказом від 01.08.2024 № 382 (зареєстровано у Міністерстві юстиції України 16.08.2024 за № 1260/42605) (далі – Наказ № 382) змінено Порядок повернення (перерахування) коштів, помилково або надміру зарахованих до державного та місцевих бюджетів, затверджений наказом Міністерства фінансів України від 03.09.2013 № 787, зареєстрованого у Міністерстві юстиції України 25.09.2013 за № 1650/24182 (із змінами).
Наказ № 382 опубліковано в бюлетені «Офіційний вісник України» від 11.09.2024 № 78 і він набирає чинності з дня його офіційного опублікування.
Сільськогосподарські товаровиробники поповнили єдиним податком місцеві бюджети Дніпропетровщини на 337,6 млн гривень
Протягом восьми місяців 2024 року сільськогосподарські товаровиробники спрямували до місцевих бюджетів Дніпропетровської області понад 337,6 млн грн єдиного податку.
Нагадуємо, що юридичні особи – платники єдиного податку четвертої групи сплачують податок щоквартально протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) кварталу.
Юридичні особи, реорганізовані шляхом приєднання або утворені протягом року шляхом злиття або перетворення у звітному податковому періоді, у тому числі за набуті ними площі нових земельних ділянок, вперше сплачують податок протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) кварталу, в якому відбулося таке обрання/перехід, в якому відбулося утворення (виникнення права на земельну ділянку).
На які види готівкових розрахунків не поширюється обмеження щодо граничних сум готівкових розрахунків?
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що відповідно до п. 6 розд. ІІ Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 29 грудня 2017 року № 148 із змінами та доповненнями (далі – Положення № 148), суб’єкти господарювання мають право здійснювати розрахунки готівкою протягом одного дня за одним або кількома платіжними документами:
1) між собою – у розмірі до 10000 (десяти тисяч) грн включно;
2) з фізичними особами – у розмірі до 50000 (п’ятдесяти тисяч) грн включно.
Суб’єкти господарювання у разі зняття готівкових коштів із рахунків з метою здійснення готівкових розрахунків із фізичними особами зобов’язані надавати на запит надавачів платіжних послуг підтвердні документи, на підставі яких здійснюються такі готівкові розрахунки, необхідні надавачам платіжних послуг для здійснення заходів належної перевірки клієнта з урахуванням ризик-орієнтованого підходу.
Платежі понад установлені граничні суми проводяться через надавачів платіжних послуг шляхом переказу коштів із рахунку на рахунок або внесення коштів до кас надавачів платіжних послуг для подальшого їх переказу на рахунки. Кількість суб’єктів господарювання та фізичних осіб, з якими здійснюються готівкові розрахунки, протягом дня не обмежується.
Обмеження, установлене в п. 6 розд. II Положення № 148, стосується також розрахунків під час оплати за товари, придбані на виробничі (господарські) потреби за рахунок готівки, одержаної за допомогою платіжного інструменту.
Згідно з п. 7 розд. ІІ Положення № 148 фізичні особи мають право здійснювати розрахунки готівкою:
1) із суб’єктами господарювання протягом одного дня за одним або кількома платіжними документами – у розмірі до 50000 (п’ятдесяти тисяч) грн включно.
Платежі на суму, що перевищує 50000 грн, проводяться через надавачів платіжних послуг шляхом переказу коштів із рахунку на рахунок або внесення коштів до кас надавачів платіжних послуг для подальшого їх переказу на рахунки;
2) між собою за договорами купівлі-продажу, які підлягають нотаріальному посвідченню, у розмірі до 50000 (п’ятдесяти тисяч) грн включно.
Платежі на суму, яка перевищує 50000 грн, здійснюються шляхом переказу коштів із рахунку на рахунок або внесення та/або переказу коштів на рахунки.
Пунктом 8 Положення № 148 визначено, що обмеження, установлені в пунктах 6 та 7 розд. II Положення № 148, не стосуються:
1) розрахунків суб’єктів господарювання з бюджетами та державними цільовими фондами;
2) добровільних пожертвувань та благодійної допомоги;
3) використання готівки, виданої на відрядження;
4) виплат, пов’язаних з оплатою праці;
5) використання готівкових коштів з фондів, створених на виконання частини третьої ст. 24 Закону України від 14 жовтня 2014 року № 1698-VII «Про Національне антикорупційне бюро України» із змінами та доповненнями, частини другої ст. 32 Закону України від 28 січня 2021 року № 1150-IX «Про Бюро економічної безпеки України» із змінами та доповненнями та частини четвертої ст. 17 розд. II Закону України від 12 листопада 2015 року № 794-VIII «Про Державне бюро розслідувань» із змінами та доповненнями.
Дніпропетровщина: з ввезених товарів до загального фонду держбюджету від платників надійшло понад 140,4 млн грн акцизного податку
Протягом січня – серпня 2024 року до загального фонду державного бюджету від платників Дніпропетровщини з ввезених товарів надійшло понад 140,4 млн грн акцизного податку. Надходження виросли у порівнянні з відповідним періодом 2023 року на понад 71,0 млн грн, темп росту складає 202,3 відсотків. Про це повідомила в. о. начальника Головного управління ДПС у Дніпропетровській області Наталя Федаш.
Як зазначила очільниця податкової служби регіону, легальний обіг підакцизних товарів позитивно відображається на рівні бюджетних надходжень, якості таких товарів та дотриманні прав споживачів. Крім того, це сприяє формуванню прозорої, конкурентоспроможної, високоприбуткової галузі України.
Відкриття програми «Податкові інспектори без кордонів» для України
Державна податкова служба України долучається до програми «Податкові інспектори без кордонів». Про це повідомив в. о. заступника Голови ДПС Євгеній Сокур під час онлайн-зустрічі з представниками Організації економічного співробітництва та розвитку, Секретаріату програми TIWB, Програми розвитку ООН та податкових служб країн-партнерів.
«Для ДПС участь у програмі надає можливість отримати високопрофесійну експертну допомогу в розробці методологічних підходів для аналізу контрольованих операцій з послугами та нематеріальними активами», – зазначив Євгеній Сокур.
За його словами, це дозволить забезпечити ефективну протидію схемам ухилення від оподаткування за зовнішньоекономічними операціями та виведенню прибутку за кордон, а також сприятиме високому рівню комплаєнсу у платників.
У межах програми експертна допомога надаватиметься представниками податкових адміністрацій Франції та Швеції.
ДПС продовжує фіксувати порушення у сфері продажу дороговартісної техніки та електроніки, у тому числі техніки «Apple»
У ДПС на постійній основі здійснюється моніторинг та аналіз діяльності суб’єктів господарювання, які проводять розрахункові операції при продажу товарів, у тому числі коштовної техніки «Apple», щодо дотримання ними порядку проведення розрахунків.
Так, підрозділами податкового аудиту ДПС за результатами проведених у 2024 році понад 1,3 тис. перевірок з питань порядку проведення розрахунків встановлено численні порушення порядку проведення розрахунків у місцях роздрібного продажу дороговартісної техніки, за результатами яких територіальними органами ДПС донараховано штрафні (фінансові) санкції на загальну суму понад 400 млн гривень.
У серпні поточного року територіальними підрозділами податкового аудиту ДПС продовжено активізацію заходів податкового контролю та проведено 278 фактичних перевірок суб’єктів господарювання, які здійснюють діяльність у сфері продажу техніки, у тому числі техніки «Apple», за результатами яких до порушників очікується донарахування штрафних (фінансових) санкцій на загальну суму понад 66 млн гривень.
Під час перевірок встановлено численні порушення порядку проведення розрахунків, зокрема, не проведення розрахунків через фіскальні реєстратори, реалізація товару, який не облікований у встановленому законодавством порядку за місцем його продажу (працівникам ДПС не надаються підтверджуючі документи щодо походження товарів).
З метою встановлення реальних показників виторгів під час перевірок працівниками податкової здійснювався хронометраж за веденням господарської діяльності платників податків, за результатами якого виторги зростали у десять і більше разів.
Крім того, під час фактичних перевірок встановлено 159 випадків використання праці осіб без належного оформлення трудових відносин.
ДПС вкотре закликає суб’єктів господарювання здійснювати діяльність у сфері торгівлі, в тому числі дороговартісною технікою та електронікою, в правовому полі, виходити з «тіні» шляхом застосування фіскальних реєстраторів розрахункових операцій, використання оформленої найманої праці осіб, реалізації дороговартісного товару, який облікований у встановленому законодавством порядку, та мати підтверджуючі документи щодо його походження.
Робота ДПС щодо виявлення суб’єктів господарювання, які здійснюють нелегальну торгівлю продукцією «Apple», у тому числі, які не фіксують розрахункові операції та не забезпечують прозорість операцій шляхом реєстрації всіх продажів товарів через фіскальні реєстратори, активно триватиме надалі.
Комунікаційна податкова платформа: оперативна взаємодія з платниками з актуальних питань
Мета комунікаційної податкової платформи (КПП) – інформаційна допомога бізнесу у вирішенні питань, що виникають у їх діяльності.
У межах КПП Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (ГУ ДПС) відбулася онлайн зустріч фахівців податкової служби регіону з керівництвом підприємства видавничо-поліграфічної галузі за участі заступника начальника ГУ ДПС Валерія Леонова.
Обговорили питання щодо нарахування та термінів сплати узгодженої суми податкового зобов’язання з плати за землю, а також податкові наслідки несвоєчасної сплати таких зобов’язань.
Формат зустрічі – конструктивний діалог.
Результат – платник отримав фахові відповіді на важливі питання.
КПП – це швидко, зручно та мобільно!
На порядку денному засідання комітету Громадської ради – деякі питання оподаткування ПДВ
За участі керівного складу та представників податкової служби Дніпропетровщини проведено засідання комітету за галузевою ознакою «Будівництво, промисловість, нерухомість» Громадської ради при Головному управлінні ДПС у Дніпропетровській області.
Спілкувались з питань щодо: особливостей оподаткування ПДВ операцій з надання комунального майна в оренду та граничних строків реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних під час дії воєнного стану в Україні.
Комунікуємо далі!
Наповнення бюджетів усіх рівнів у розрізі галузей економіки за січень – серпень 2024 року
За січень – серпень 2024 року найбільшу частку в сплаті податків, зборів та платежів (збір) до Зведеного бюджету України складає сплата суб’єктами господарювання по таких галузях:
«Переробна промисловість» – 16,3 % від загального збору до Зведеного бюджету України;
«Оптова та роздрібна торгівля; ремонт автотранспортних засобів i мотоциклів» – 15,9 %;
«Фінансова та страхова діяльність» – 11,8 %;
«Державне управління й оборона; обов'язкове соціальне страхування» – 11 %.
Найбільше зростання сплати за січень – серпень 2024 року відносно січня – серпня 2023 року відбулось у таких галузях:
«Фінансова та страхова діяльність» – зростання у 2,6 раза, або +83,3 млрд гривень;
«Оптова та роздрібна торгівля; ремонт автотранспортних засобів i мотоциклів» – зростання на 23 %, або +33,7 млрд гривень;
«Переробна промисловість» – зростання на 20,4 %, або +31,4 млрд грн;
«Професійна, наукова та технічна діяльність» – зростання на 66,1 %, або +20,8 млрд гривень.
Чи переноситься граничний строк подання Звіту про контрольовані операції та Повідомлення про участь у міжнародній групі компаній, якщо останній день строку подання припадає на вихідний або святковий день?
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що відповідно до п.п. 39.4.2 п. 39.4 ст. 39 Податкового кодексу України платники податків, які у звітному році здійснювали контрольовані операції, зобов’язані подавати до 01 жовтня року, що настає за звітним, Звіт про контрольовані операції (далі – Звіт).
Платники податків, які є учасниками відповідної міжнародної групи компаній та у звітному році здійснювали контрольовані операції, зобов’язані подавати до 01 жовтня року, що настає за звітним, Повідомлення про участь у міжнародній групі компаній (далі – Повідомлення).
Пунктом 3 розд. І Порядку складання Звіту про контрольовані операції, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 18.01.2016 № 8 (у редакції наказу Міністерства фінансів України від 31.12.2020 № 841) передбачено, – якщо останній день строку подання Звіту припадає на вихідний або святковий день, то останнім днем строку вважається операційний (банківський) день, що настає за вихідним або святковим днем.
Пунктом 12 розд. І Порядку складання Повідомлення про участь у міжнародній групі компаній, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 31.12.2020 № 839, встановлено, – якщо останній день строку подання Повідомлення припадає на вихідний або святковий день, то останнім днем строку вважається операційний (банківський) день, що настає за вихідним або святковим днем.
Таким чином, якщо останній день строку подання Звіту та Повідомлення припадає на вихідний або святковий день, то останнім днем строку їх подання є операційний (банківський) день, що настає за вихідним або святковим днем.
Який код УКТ ЗЕД зазначається в фіскальному чеку при продажу інших нікотиновмісних продуктів для орального застосування?
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що відповідно до п. 11 ст. 3 Закону України від 06 липня 1995 року № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» із змінами та доповненням (далі – Закон № 265), суб’єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням електронних платіжних засобів, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також операції з приймання готівки для виконання платіжної операції зобов’язані проводити розрахункові операції через реєстратори розрахункових операцій (далі – РРО) та/або через програмні РРО (далі – ПРРО) для підакцизних товарів з використанням режиму програмування із зазначенням коду товарної підкатегорії згідно з Українським класифікатором товарів зовнішньоекономічної діяльності (далі – УКТ ЗЕД), найменування товарів, цін товарів та обліку їх кількості, а також із зазначенням цифрового значення штрихового коду марки акцизного податку (серія та номер) при роздрібній торгівлі алкогольними напоями.
Законом України від 16 січня 2024 року № 3553-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо приведення деяких норм у відповідність із Законом України «Про Митний тариф України» та уточнення окремих положень» передбачено, що з 1 вересня 2024 року здійснюється оподаткування акцизним податком операцій з товарами за кодом 2404 91 90 00 згідно з УКТ ЗЕД (інші нікотиновмісні продукти для орального застосування).
Отже, суб’єктам господарювання, які здійснюють розрахункові операції у готівковій та/або безготівковій формі із застосуванням РРО та/або ПРРО під час торгівлі підакцизними товарами, зокрема, іншими нікотиновмісними продуктами для орального застосування необхідно дотримуватися вимог п. 11 ст. 3 Закону № 265 з відображенням в чеках РРО та/або ПРРО усіх обов’язкових реквізитів, у тому числі коду товарної підкатегорії згідно з УКТ ЗЕД.
Щодо окремих питань оподаткування податком на прибуток підприємств інститутів спільного інвестування
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області доводить до відома платників наступне.
Державна податкова служба України з метою практичного застосування норм Податкового кодексу України (далі – Кодекс) щодо окремих питань оподаткування податком на прибуток підприємств інститутів спільного інвестування (далі – ІСІ) повідомила.
Згідно з визначенням, наведеним у п.п. 14.1.86 п. 14.1 ст. 14 Кодексу, ІСІ – це інвестиційні фонди та взаємні фонди інвестиційних компаній, корпоративні інвестиційні фонди та пайові інвестиційні фонди, створені відповідно до законодавства.
Правові та організаційні основи створення, діяльності, припинення суб’єктів спільного інвестування, особливості управління активами зазначених суб’єктів визначає Закон України від 05 липня 2012 року № 5080-VI «Про інститути спільного інвестування», зі змінами (далі - Закон № 5080), спрямований на забезпечення залучення та ефективного розміщення фінансових ресурсів інвесторів, встановлює вимоги до складу, структури та зберігання таких активів, особливості емісії, обігу, обліку та викупу цінних паперів ІСІ, а також порядок розкриття інформації про їх діяльність.
Пунктами 1,10 та 13 частини першої ст. 1 Закону № 5080 визначено:
- активи ІСІ – сформована за рахунок коштів спільного інвестування сукупність майна, об’єктів незавершеного будівництва, майбутніх об’єктів нерухомості та спеціальних майнових прав на них, корпоративних прав, майнових прав і вимог та інших активів, передбачених законами та нормативно-правовими актами Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку (далі – Комісія);
- ICI – корпоративний або пайовий фонд;
- кошти спільного інвестування – кошти, внесені засновниками корпоративного фонду, кошти та у випадках, передбачених Законом № 5080, інші активи, залучені від учасників ІСІ, доходи від здійснення операцій з активами ІСІ, доходи, нараховані за активами ІСІ, та інші доходи від діяльності ІСІ (відсотки за позиками, орендні (лізингові) платежі, роялті тощо). Кошти, внесені засновниками корпоративного фонду, вважаються коштами спільного інвестування після внесення такого фонду до Єдиного державного реєстру інститутів спільного інвестування (далі – Реєстр).
Реєстрація ІСІ здійснюється Комісією шляхом внесення відомостей про ІСІ до Реєстру з присвоєнням такому ІСІ реєстраційного коду. Ведення Реєстру здійснюється Комісією (частина перша ст. 6 Закону № 5080).
Корпоративним фондом визнається юридична особа, яка утворюється у формі акціонерного товариства і провадить виключно діяльність із спільного інвестування (частина перша ст. 8 Закону № 5080).
Управління активами корпоративного фонду на підставі відповідного договору, як передбачено частиною першою ст. 14 Закону № 5080, здійснює компанія з управління активами.
Пайовий фонд відповідно до ст. 41 Закону № 5080 – це сукупність активів, що належать учасникам такого фонду на праві спільної часткової власності, перебувають в управлінні компанії з управління активами та обліковуються нею окремо від результатів її господарської діяльності. Пайовий фонд не є юридичною особою і не може мати посадових осіб.
При цьому частиною першою ст. 43 Закону № 5080 визначено, що бухгалтерський та податковий облік операцій і результатів діяльності зі спільного інвестування, які проводяться компанією з управління активами через пайовий фонд, здійснюються компанією з управління активами окремо від обліку операцій та результатів її господарської діяльності та обліку операцій і результатів діяльності інших ІСІ, активи яких перебувають в її управлінні.
Відповідно до частин п’ятої та шостої ст. 63 Закону № 5080 компанія з управління активами може одночасно здійснювати управління активами кількох ІСІ.
У відносинах із третіми особами компанія з управління активами, корпоративного фонду повинна діяти від імені та в інтересах такого фонду на підставі договору про управління активами.
У відносинах із третіми особами компанія з управління активами пайового фонду повинна діяти від власного імені, в інтересах учасників такого фонду та за його рахунок або в разі недостатності коштів фонду — за власний рахунок.
Щодо особливостей бухгалтерського обліку ІСІ, то такі особливості, як визначено частиною четвертою ст. 49 Закону № 5080, встановлюються Комісією за погодженням із центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної фінансової політики На виконання зазначеної норми Закону № 5080 рішенням Комісії від 26.11.2013 № 2669 затверджено Положення про особливості бухгалтерського обліку операцій інститутів спільного інвестування, що зареєстровано в Міністерстві юстиції України 19.12.2013 за № 2156/24688 (у редакції рішення Комісії від 06.10.2015 № 1611) (далі - Положення № 2669).
Бухгалтерський облік діяльності ІСІ, як встановлено п. 1 розділу І Положення № 2669, . здійснюється відповідно до Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», Міжнародних стандартів фінансової звітності.
Розділом III Положення № 2669 передбачено особливості бухгалтерського обліку діяльності компанії з управління активами у випадку створення нею пайового інвестиційного фонду, а саме: компанія з управління активами складає окрему фінансову звітність за результатами власної діяльності та діяльності зі спільного інвестування кожного зі створених нею пайових інвестиційних фондів.
Відповідно до Міжнародного стандарту бухгалтерського обліку 18 «Дохід» (далі – МСБО 18) дохід у Концептуальній основі складання та подання фінансових звітів визначено як збільшення економічних вигід протягом облікового періоду у вигляді надходження або збільшення корисності активів чи зменшення зобов’язань, що веде до збільшення власного капіталу, крім випадків, пов’язаних із внесками учасників власного капіталу. Дохід включає як дохід від звичайної діяльності, так і прибуток від інших операцій. Дохід від звичайної діяльності є доходом, який виникає у процесі звичайної діяльності суб’єкта господарювання і позначається різними назвами, а саме: продаж, гонорари, відсотки, дивіденди та роялті. Метою МСБО 18 є визначення облікового підходу до доходу, який виникає в результаті певних типів операцій та подій.
Положення про склад та структуру активів інституту спільного інвестування, затверджене рішенням Комісії від 10.09.2013 № 1753, зареєстроване в Міністерстві юстиції України 01.10.2013 за № 1689/24221, зі змінами (далі – Положення № 1753), розроблено відповідно до законів України № 5080, «Про ринки капіталу та організовані товарні ринки», «Про державне регулювання ринків капіталу та організованих товарних ринків» та установлює вимоги щодо складу та структури активів ІСІ з метою ефективного розміщення фінансових ресурсів інвесторів.
Відповідно до п. 1 розділу II Положення № 1753 активи ІСІ складаються з грошових коштів, у тому числі в іноземній валюті, на поточних та депозитних рахунках, відкритих у банківських установах, банківських металів, об’єктів нерухомості, цінних паперів, визначених Законом України «Про ринки капіталу та організовані товарні ринки», цінних паперів іноземних держав та інших іноземних емітентів, корпоративних прав, виражених в інших, ніж цінні папери, формах, майнових прав і вимог, а також деривативних контрактів та інших активів, дозволених законодавством України, з урахуванням обмежень, установлених Законом № 5080 безпосередньо для конкретних типів та видів інвестиційних фондів. Зазначені активи формуються (оплачуються) за рахунок коштів спільного інвестування.
При цьому встановлення вимог щодо складу та структури активів ІСІ, особливостей бухгалтерського обліку ІСІ за погодженням із Міністерством фінансів України належить до компетенції Комісії (підпункти 59 та 71 п. 4 Положення про Комісію, затвердженого Указом Президента України – від 23 листопада 2011 року № 1063/2011 «Про Національну комісію з цінних , паперів та фондового ринку» (зі змінами)).
Особливості оподаткування податком на прибуток ІСІ встановлено у п. 141.6, ст. 141 Кодексу.
Так, відповідно до положень п.п. 141.6.1 п. 141.6 ст. 141 Кодексу , звільняються від оподаткування кошти спільного інвестування, а саме: кошти, внесені засновниками корпоративного фонду, кошти та інші активи, залучені від учасників ІСІ, доходи від здійснення операцій з активами ІСІ, доходи, нараховані за активами ІСІ, та інші доходи від діяльності ІСІ (відсотки за позиками, орендні (лізингові) платежі, роялті тощо).
Для цілей п.п. 141.6.1 п. 141.6 ст. 141 Кодексу під активами ІСІ розуміється сформована (оплачена) за рахунок коштів спільного інвестування сукупність майна, корпоративних прав, нерухомості (у тому числі у вигляді неподільного об’єкта незавершеного будівництва / майбутнього об’єкта нерухомості та/або подільного об’єкта незавершеного будівництва), майнових прав, вимог та інших активів, передбачених законами та нормативно-правовими актами Комісії.
Зауважимо, що Кодекс не містить визначень термінів «доходи від здійснення операцій з активами ІСІ» та «доходи, нараховані за активами ІСІ».
Такі доходи визначаються згідно з правилами бухгалтерського обліку.
При цьому питання бухгалтерського обліку операцій ІСІ, у тому числі з отримання доходів від здійснення операцій з активами ІСІ та доходів, нарахованих за активами ІСІ, належать до компетенції Комісії.
Щодо податкової звітності пайових фондів зауважимо, що компанія з управління активами повинна складати та надавати до контролюючих органів і окремо податкові декларації з податку на прибуток підприємств за результатами діяльності кожного пайового інвестиційного фонду, активами якого така компанія управляє.
Форма податкової декларації з податку на прибуток підприємств затверджена наказом Міністерства фінансів України 20.10.2015 № 897 «Про затвердження форми Податкової декларації з податку на прибуток підприємств», зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 11.11.2015 за № 1415/27860 (у редакції наказу Міністерства фінансів України від 20.02.2023 № 101), зі змінами (далі – Декларація).
При цьому зазначимо, що Декларація передбачає можливість складання та подання її платником, який здійснює управління активами кількох ІСІ, утворених без статусу юридичної особи, окремо по кожному ІСІ, активами яких він управляє відповідно до Закону № 5080, із заповненням рядка 9, в якому зазначаються повне найменування ІСІ – фонду та реєстраційний код ІСІ – фонду за даними Реєстру.
У рядку 10 «Особливі відмітки» проставляється позначка «інституту спільного інвестування у вигляді утворення без статусу юридичної особи».
Отже, за умови заповнення відповідних обов’язкових реквізитів щодо ІСІ у рядках 9 та 10 Декларації, за один звітний (податковий) період компанією з управління активами може бути подано кілька декларацій, окремо по кожному ІСІ без статусу юридичної особи, активами яких управляє така компанія – платник податку на прибуток підприємств.
Крім того, разом із Декларацією подається фінансова звітність, складена за окремим ІСІ без статусу юридичної особи.
Щодо заповнення окремих показників основної частини Декларації за результатами діяльності корпоративних та пайових фондів, зважаючи, що формою Декларації не передбачено особливостей для ІСІ, рекомендуємо враховувати таке: у рядку 01 «Дохід від будь-якої діяльності (за вирахуванням непрямих податків), визначений за правилами бухгалтерського обліку» основної частини Декларації зазначається відповідний показник зі звіту про фінансові результати (звіту про сукупний дохід) корпоративних та пайових фондів. Тобто зазначений показник включає всі доходи ІСІ: як звільнені від оподаткування відповідно до п.п. 141.6.1 п. 141.6 ст. 141 Кодексу, так і ті, що враховуються при визначенні об’єкта оподаткування податком на прибуток підприємств у загальному порядку;
у рядку 02 «Фінансовий результат до оподаткування (прибуток або збиток), визначений у фінансовій звітності відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності (+, -)» основної частини Декларації зазначається відповідний показник зі звіту про фінансові результати (звіту про сукупний дохід), тобто фінансовий результат до оподаткування від усіх видів діяльності ІСІ;
у рядку 05 ПЗ «Прибуток, звільнений від оподаткування, або збиток від діяльності, прибуток від якої звільнений від оподаткування (+, -)» основної частини Декларації рекомендуємо відображати суму доходів ІСІ, що підлягають звільненню від оподаткування згідно з п.п. 141.6.1 п. 141.6 ст. 141 Кодексу (зокрема, доходи від здійснення операцій з активами ІСІ, доходи, нараховані,за активами ІСІ, та інші доходи від діяльності ІСІ (відсотки за позиками, орендні (лізингові) платежі, роялті тощо)) та які враховані у складі доходів при визначенні фінансового результату звітного періоду відповідно до правил бухгалтерського обліку.
При цьому зазначений показник у додатку ПЗ до рядка 05 ПЗ Декларації доцільно відобразити на підставі відповідного заповнення рядку 05 Таблиці 1 «Розрахунок прибутку, що звільняється від оподаткування» із зазначенням підстави для застосування пільги у таблиці 2 «Підстави для застосування пільги» такого додатка (а саме: п.п. 141.6.1 п. 141.6 ст. 141 Кодексу та коду пільги).
Сума звільнених від оподаткування коштів спільного інвестування відповідно до п.п. 141.6.1 п. 141.6 ст. 141 Кодексу є податковою пільгою з податку на прибуток підприємств (код пільги 11020303) відповідно до довідників податкових пільг, які затверджуються Головою ДПС, та підлягає відображенню у додатку ПП до Декларації.
Всі інші рядки Декларації у разі наявності відповідних показників заповнюються за кожним окремим ІСІ у загальному порядку.
Водночас на підставі п. 46.4 ст. 46 Кодексу зауважимо, якщо платник податків вважає, що форма податкової декларації, визначена центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, збільшує або зменшує його податкові зобов’язання, всупереч нормам цього Кодексу з такого податку чи збору, він має право зазначити цей факт у спеціально відведеному місці в податковій декларації.
У разі необхідності платник податків може подати разом з такою податковою декларацією доповнення до такої декларації, які складені за довільною формою, що вважатиметься невід’ємною частиною податкової декларації. Таке доповнення подається з поясненням мотивів його подання. Платник податків, який подає звітність в електронній формі, подає таке доповнення в електронній формі.
Інформація про бізнес-партнера в Електронному кабінеті
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує, що відповідно до пункту 22 розділу ІІ Порядку функціонування Електронного кабінету, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 14.07.2017 № 637, платники податків можуть отримати податкову інформацію про інших платників податків за попередньо наданою згодою таких осіб.
Для надання податкової інформації іншим платникам ви можете через Електронний кабінет надати контролюючому органу згоду на розкриття іншому платнику податків податкової інформації про себе. При цьому ви самостійно обираєте вид інформації, яка може бути надана бізнес-партнеру.
Як надати згоду на розкриття іншому платнику податків податкової інформації:
Увійдіть до приватної частини Електронного кабінету за посиланням https://cabinet.tax.gov.ua або через вебпортал ДПС https://tax.gov.ua
1. Доступ до приватної частини Електронного кабінету надається після проходження користувачем електронної ідентифікації онлайн з використанням КЕП, через Інтегровану систему електронної ідентифікації – id.gov.ua (MobileID та BankID), за допомогою Дія Підпис або «хмарного» КЕП.
2. В меню «Згоди на передачу інформації» оберіть режим «Згода на передачу інформації контрагенту».
3. У режимі «Згода на передачу інформації контрагенту»:
- вкажіть код контрагента
- визначте вид інформації, яка буде дозволена до перегляду.
4. Підпишіть заповнену Згоду.
Як переглянути податкову інформацію про інших платників податків (за попередньо наданою згодою цих осіб):
1. Оберіть меню «Інформація про бізнес-партнера».
2. Вкажіть податковий номер платника, який надав згоду на отримання інформації.
3. Отримайте витяг «Податкова інформація за попередньо наданою згодою платника податків у визначеному ним обсязі», натиснувши «Сформувати витяг».
Понад 28,6 млн грн рентної плати – внесок до загального фонду держбюджету від платників Дніпропетровщини за видобування газового конденсату
Протягом січня – серпня 2024 року до загального фонду державного бюджету від платників Дніпропетровської області за видобування газового конденсату надійшло понад 28,6 млн грн рентної плати. Надходження збільшились на понад 14,8 млн грн, темп росту – 207 відсотків.
Нагадуємо, що відповідно до п.п. 14.1.35 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) до вуглеводневої сировини відноситься, зокрема газовий конденсат, що є товарною продукцією.
Згідно із п.п. «а» п.п. 14.1.126 п. 14.1 ст. 14 ПКУ обсяг видобутої вуглеводневої сировини для цілей розділу IX ПКУ – це обсяг, зокрема газового конденсату у значенні, наведеному в п.п. 14.1.128 п. 14.1 ст. 14 ПКУ, що у порядку визначеному в правилах видобування вуглеводневої сировини, взятий на облік безпосередньо після пунктів їх підготовки із застосуванням засобів приладового обліку.
Від юридичних осіб до місцевих бюджетів Дніпропетровщини надійшло понад 4,1 млн грн туристичного збору
У січні – серпні 2024 року до місцевих бюджетів Дніпропетровської області від юридичних осіб надійшло понад 4,1 млн грн туристичного збору. Це на 255,2 тис. грн, або на 6,5 відс. більше ніж у аналогічному періоді 2023 року.
Звертаємо увагу, що проживання працівників, які перебувають у трудових відносинах з юридичною особою та оздоровлюються на базі відпочинку, що належить такій юридичній особі, не відноситься до послуг з тимчасового проживання, тому не є підставою для справляння туристичного збору в розумінні п.п. 268.2.1 п. 268.2 ст. 268 Податкового кодексу України, а працівники не є платниками туристичного збору.
Водночас члени сімей таких працівників сплачують туристичний збір на загальних підставах, оскільки на них не розповсюджується дія п. 4 Порядку надання послуг з тимчасового розміщення (проживання), затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15 березня 2006 року № 297 із змінами та доповненнями.
В Дніпропетровській обласній державній адміністрації відбулось засідання комісії із визначення критично важливої інфраструктури
Відбулось чергове засідання комісії із визначення підприємств, установ і організацій, які є критично важливими для функціонування економіки та забезпечення життєдіяльності населення Дніпропетровської області в особливий період.
Засідання Комісії очолив перший заступник Голови обласної державної адміністрації – начальника обласної військової адміністрації Андрій Кульбач.
З боку податкової служби Дніпропетровщини у заході прийняла участь в. о. начальника Головного управління ДПС у Дніпропетровській області Наталя Федаш.
Розглядали пропозиції претендентів щодо присвоєння їм статусу критично важливих. Відбір проводився за чіткими критеріями, визначеними Кабінетом Міністрів України.
Плата за землю: з початку року платники спрямували понад 5,0 млрд грн до місцевих бюджетів Дніпропетровщини
Упродовж січня – серпня поточного року до місцевих бюджетів Дніпропетровщини від платників надійшло понад 5,0 млрд грн плати за землю. У порівнянні з минулорічним показником відповідного періода надходження збільшились на понад 783,8 млн грн, або на 18,4 відсотків. Про це повідомила в. о. начальника Головного управління ДПС у Дніпропетровській області Наталя Федаш.
Очільниця обласної податкової звернула увагу, що плата за землю – один із важливіших джерел наповнення місцевих бюджетів. Платники Дніпропетровщини з початку року забезпечують позитивну динаміку надходжень з плати за землю.
«Висловлюю вдячність кожному, хто в цей непростий час для країни відповідально ставиться до виконання своїх податкових обов’язків. Підтримка економіки сьогодні – це також боротьба за нашу незалежність!» – підкреслила Наталя Федаш.
Суд підтвердив правомірність податкового повідомлення-рішення щодо застосування штрафу за порушення граничних строків реєстрації податкових накладних
Судом касаційної інстанції підтримано позицію контролюючого органу щодо правомірності прийнятого податкового повідомлення-рішення, яким до позивача застосовано штраф за порушення граничних строків реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних.
Верховним Судом зазначено, що з набранням чинності Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо особливостей податкового адміністрування податків, зборів та єдиного внеску під час дії воєнного, надзвичайного стану» від 12.05.2022 № 2260-IX передбачене підпунктом 69.1 пункту 69 підрозділу 10 розділу ХХ ПК України звільнення від відповідальності поставлене в залежність від підтвердження у визначеному законодавством порядку можливості чи неможливості виконання платником податків обов`язку, зокрема, щодо реєстрації у відповідному реєстрі податкових накладних.
Отже, з 27.05.2022 припинили застосовуватися положення законодавства щодо мораторію (зупинення) застосування штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) на період дії воєнного, надзвичайного стану та/або на період дії карантину, які поширювалися на правовідносини, що врегульовувались пунктом 52-1 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» ПК України.
Також Судом зауважено, що Закон України від 12.01.2023 № 2876-IX «Про внесення змін до розділу XX «Прикінцеві положення» Податкового кодексу України щодо відновлення обмеження перебування грального бізнесу на спрощеній системі оподаткування» (далі – Закон № 2876-IX) не містить прямої вказівки про надання його нормам зворотної дії в часі, а отже його дія не розповсюджується на період до набрання ним чинності. Крім того, відповідальність, встановлена пунктом 90 підрозділу 2 розділу XX ПК України, застосовується за порушення платниками податку на додану вартість граничного строку, передбаченого для пункту 89 цього розділу, тобто прямо пов`язана зі збільшеними строками реєстрації податкових накладних.
А тому розповсюджувати дію пунктів 89, 90 на правовідносини, які були припинені (тобто податкові накладні складені та зареєстровані з порушенням строку, який визначений пунктом 201.1 статті 201 ПК України, до внесення змін Законом № 2876-IX) є неможливим. Відтак зменшений розмір штрафних санкцій може бути застосований лише щодо податкових накладних, складених та зареєстрованих несвоєчасно після набрання чинності Законом № 2876-IX або до накладних, строк реєстрації яких не скінчився станом на день набрання чинності цим Законом (08.02.2023).
Ураховуючи, що усі спірні податкові накладні були зареєстровані у 2022 році, тобто до набрання чинності Законом № 2876-IX, застосуванню підлягали загальні норми, що передбачають відповідальність за несвоєчасну реєстрацію податкових накладних, а саме: пункт 120-1.1 статті 120-1 ПК України.
Колегія суддів звертає увагу, що камеральна перевірка була проведена у січні 2023 року, тоді як у разі дійсної неможливості виконання податкових обов`язків позивач мав би звернутися до податкового органу з відповідною заявою до 30.09.2022, тобто задовго до моменту проведення перевірки.
При цьому посилання на сам факт запровадження воєнного стану в Україні не може безумовно вважатись поважною причиною для звільнення від відповідальності за порушення строків реєстрації податкових накладних, норми пункту 69 підрозділу 10 розділу XX ПК України передбачають звільнення від відповідальності, зокрема за порушення строків реєстрації податкових накладних, у разі відсутності у платника податків можливості своєчасно виконати свій податковий обов`язок, і за умови підтвердження неможливості виконання платником податків обов`язків в порядку, затвердженому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.
Позивач мав реальну можливість та достатній строк до проведення перевірки для звернення з відповідною заявою про неможливість виконання податкових обов`язків, але докази такого звернення у матеріалах справи відсутні, у зв`язку з чим посилання позивача на такі обставини є безпідставними.
Відтак, Касаційним адміністративним судом у складі Верховного Суду від 21.08.2024 у справі № 440/8796/23 касаційну скаргу Північного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків задоволено. Рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 19.09.2023 та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 24.01.2024 скасовано. Ухвалено нове рішення, яким адміністративний позов платника податків до Північного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення залишено без задоволення.
Податкова та громадськість Дніпропетровщини: співпрацюємо на результат
Податкова служба Дніпропетровщини завжди відкрита до активної співпраці з інститутами громадянського суспільства.
Принципи співробітництва – партнерство та паритетність, інформаційна відкритість та довіра, прозорість та відповідальність.
Про шляхи удосконалення оподаткування земельних ділянок йшлося на зустрічі податківців регіону з представником Громадської організації «Громадська платформа впровадження земельної реформи в Дніпропетровській області» Гряником Володимиром за участі заступника начальника Головного управління ДПС у Дніпропетровській області Леонова Валерія.
Представником громадськості презентовано основні можливості геоінформаційної системи та її переваги у вирішенні задач щодо покращення оподаткування земельних ділянок.
Під час конструктивного діалогу прийнято рішення, направлене на кінцевий результат – забезпечення стабільного та у повному обсязі надходження до місцевих бюджетів плати за землю.
Співпрацюємо далі!
З початку 2024 року ДПС опрацьовано 1710 запитів на отримання публічної інформації
У січні – серпні 2024 року Державною податковою службою України опрацьовано 1710 запитів на отримання публічної інформації.
Із загальної кількості 1478 запитів надійшло електронною поштою, 216 – поштою, 13 – особисто від запитувача, 3 – телефоном.
Найбільше запитів на отримання публічної інформації надійшло від фізичних осіб – 968 запитів. Від юридичних осіб з початку року надійшло 621 запитів на отримання публічної інформації, від об’єднань громадян без статусу юридичної особи – 5, від представників медіа – 116.
За результатами розгляду запитів: задоволено, з наданням інформації – 810, відмовлено відповідно до статті 22 Закону України від 13 січня 2011 року №2939-VI «Про доступ до публічної інформації» – 547, надіслано належним розпорядникам інформації – 330.
Переважну більшість запитувачів цікавила податкова інформація – 78,2 відс. від загальної кількості запитів.
Нагадуємо, що запити на отримання публічної інформації надсилаються на електронну скриньку publicinfo_dps@tax.gov.ua.
Що є курсовою різницею з метою розрахунку інвестиційного прибутку?
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу, що відповідно до п.п. 170.2.2 п. 170.2 ст. 170 розділу IV Податкового кодексу України (далі – ПКУ) інвестиційний прибуток розраховується як позитивна різниця між доходом, отриманим платником податку від продажу окремого інвестиційного активу з урахуванням курсової різниці (за наявності), та його вартістю, що визначається із суми документально підтверджених витрат на придбання такого активу, або вартістю інвестиційного активу, що була задекларована особою як об’єкт декларування у порядку одноразового (спеціального) добровільного декларування відповідно до підрозділу 9 прим. 4 розділу XX «Перехідні положення» ПКУ, з урахуванням норм підпунктів 170.2.4 – 170.2.6 п. 170.2 ст. 170 ПКУ (крім операцій з деривативами).
Згідно з п.п. 14.1.96 прим. 1 п. 14.1 ст. 14 ПКУ курсова різниця для цілей розділу IV ПКУ – це позитивна різниця між офіційним обмінним курсом іноземної валюти до гривні, установленим Національним банком України на день придбання та на день продажу (погашення, іншого відчуження) цінного паперу, у разі якщо такий цінний папір номінований в іноземній валюті.
До уваги платників!
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу, що відповідно до п. 6 розд. ІІ Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 29 грудня 2017 року № 148 із змінами і доповненнями (далі – Положення № 148), суб’єкти господарювання мають право здійснювати розрахунки готівкою протягом одного дня за одним або кількома платіжними документами:
1) між собою – у розмірі до 10000 (десяти тисяч) грн включно;
2) з фізичними особами – у розмірі до 50000 (п’ятдесяти тисяч) грн включно.
Суб’єкти господарювання у разі зняття готівкових коштів із рахунків з метою здійснення готівкових розрахунків із фізичними особами зобов’язані надавати на запит надавачів платіжних послуг підтвердні документи, на підставі яких здійснюються такі готівкові розрахунки, необхідні надавачам платіжних послуг для здійснення заходів належної перевірки клієнта з урахуванням ризик-орієнтованого підходу.
Платежі понад установлені граничні суми проводяться через надавачів платіжних послуг шляхом переказу коштів із рахунку на рахунок або внесення коштів до кас надавачів платіжних послуг для подальшого їх переказу на рахунки. Кількість суб’єктів господарювання та фізичних осіб, з якими здійснюються готівкові розрахунки, протягом дня не обмежується.
Обмеження, установлене в п. 6 розд. II Положення № 148, стосується також розрахунків під час оплати за товари, придбані на виробничі (господарські) потреби за рахунок готівки, одержаної за допомогою платіжного інструменту.
Враховуючи викладене, обмеження граничної суми готівкового розрахунку 10000 (50000) грн не поширюється на розрахунки, які здійснюються платниками податків шляхом внесення готівки до каси банку для подальшого її перерахування на рахунок отримувача.
Повідомлення про прийняття працівника (домашнього працівника) на роботу/укладення гіг-контракту: хто надає консультації?
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області доводить до відома платників наступне.
Який орган виконавчої влади надає консультації стосовно заповнення, подання роботодавцями (резидентами Дія Сіті), які використовують найману працю, повідомлення про прийняття працівника (домашнього працівника) на роботу/укладення гіг-контракту або припинення трудового договору з домашнім працівником, застосування відповідальності за неподання ними таких повідомлень до контролюючого органу?
Згідно з частиною третьою ст. 24 Кодексу законів про працю України від 10 грудня 1971 року № 322-VІІІ із змінами та доповненнями (далі – КЗпП) працівник не може бути допущений до роботи без укладення трудового договору, оформленого наказом чи розпорядженням власника або уповноваженого ним органу, та повідомлення центрального органу виконавчої влади з питань забезпечення формування та реалізації державної політики з адміністрування єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування про прийняття працівника на роботу в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України (далі – КМУ).
З домашніми працівниками укладається трудовий договір, який є основним документом, що засвідчує виникнення, зміну та припинення трудових відносин та визначає права та обов’язки сторін, а також є підставою для допуску домашнього працівника до роботи після здійснення роботодавцем повідомлення центрального органу виконавчої влади, який реалізує державну політику з адміністрування єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, про прийняття домашнього працівника на роботу в порядку, встановленому КМУ (частина друга ст. 173 прим. 3 КЗпП).
Крім того, згідно з частиною першою ст. 23 Закону України від 15 липня 2021 року № 1667-IX «Про стимулювання розвитку цифрової економіки в Україні» із змінами (далі – Закон № 1667), який визначає організаційні, правові та фінансові засади функціонування правового режиму Дія Сіті, до початку виконання робіт (надання послуг) гіг-спеціалістом резидент Дія Сіті повідомляє про укладення гіг-контракту центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику з адміністрування єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, в порядку, встановленому КМУ.
КМУ постановою від 17 червня 2015 року № 413 із змінами та доповненнями визначив Порядок повідомлення Державній податковій службі та її територіальним органам про прийняття працівника (домашнього працівника) на роботу/укладення гіг-контракту або припинення трудового договору з домашнім працівником (далі – Постанова № 413).
Тобто, відповідно до положень Постанови № 413 органи ДПС лише приймають від власників підприємств, установ, організацій чи фізичних осіб та/або резидентів Дія Сіті повідомлення про прийняття працівника (домашнього працівника) на роботу/укладення гіг-контракту або припинення трудового договору з домашнім працівником (далі – Повідомлення), проте не регулюють питання трудових відносин, встановлених ст. 24, частиною другою ст. 173 прим. 3 КЗпП та частиною першою ст. 23 Закону № 1667.
Відповідно до п. 1 Положення про Міністерство економіки України, затвердженого постановою КМУ від 20 серпня 2014 року № 459 із змінами та доповненнями, Міністерство економіки України (далі – Мінекономіки) є головним органом у системі центральних органів виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику, зокрема, у сфері праці, зайнятості населення, трудової міграції, трудових відносин, соціального діалогу.
Отже, надання роз’яснень стосовно законодавства про працю в частині заповнення та подання Повідомлення знаходиться в правовому полі Мінекономіки.
Відповідно до п. 1 Положення про Державну службу України з питань праці, затвердженого постановою КМУ від 11 лютого 2015 року № 96 із змінами та доповненнями, центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, є Державна служба України з питань праці (далі – Держпраці).
Державний нагляд та контроль за додержанням законодавства про працю юридичними особами незалежно від форми власності, виду діяльності, господарювання, фізичними особами, які використовують найману працю, здійснює Держпраці, у порядку, визначеному КМУ (ст. 259 КЗпП).
Чи може суб’єкт господарювання подати в електронному вигляді заяву разом з документом (економічним обґрунтуванням) для розстрочення (відстрочення) грошового зобов’язання та/або податкового боргу?
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує.
Відповідно до п.п. 17.1.5 п. 17.1 ст. 17 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) платник податків має право одержувати розстрочення, відстрочення грошових зобов’язань або податкового боргу в порядку і на умовах, встановлених ПКУ.
Контролюючі органи, визначені п.п. 41.1.1 п. 41.1 ст. 41 ПКУ, мають право приймати рішення про розстрочення та відстрочення грошових зобов’язань або податкового боргу, а також про списання безнадійного податкового боргу у порядку, передбаченому законодавством (п.п. 20.1.29 п. 20.1 ст. 20 ПКУ).
Згідно з п. 100.2 ст. 100 ПКУ платник податків має право звернутися до контролюючого органу із заявою про розстрочення та відстрочення грошових зобов’язань або податкового боргу.
Пунктом 3.1 Порядку розстрочення (відстрочення) грошових зобов’язань (податкового боргу) платників податків, затвердженого наказом Міністерства доходів і зборів України від 10.10.2013 № 574 (далі – Порядок № 574), зокрема, передбачено, що для розстрочення (відстрочення) грошових зобов’язань (податкового боргу) платник податків звертається до контролюючого органу за місцем свого обліку або за місцем обліку такого грошового зобов’язання (податкового боргу) з письмовою заявою (Додаток 1 до Порядку № 574).
До заяви додається економічне обґрунтування, яке складається з:
- переліку обставин, що свідчать про наявність загрози виникнення або накопичення податкового боргу, і доказів існування таких обставин;
- аналізу фінансового стану;
- графіка погашення розстрочених (відстрочених) сум;
- розрахунків прогнозних доходів платника, що гарантують виконання графіка погашення.
Порядком № 574 не визначено обмежень щодо способів подання такої заяви.
При цьому п. 42 прим. 1.2 ст. 42 прим. 1 ПКУ визначено, що Електронний кабінет забезпечує можливість реалізації платниками податків прав та обов’язків, визначених ПКУ та іншими законами, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи, та нормативно-правовими актами, прийнятими на підставі та на виконання ПКУ та інших законів, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи, в тому числі шляхом забезпечення взаємодії платників податків з контролюючими органами з інших питань, передбачених ПКУ, яка може бути реалізована в електронній формі засобами електронного зв’язку.
Платник податків має право самостійно обирати спосіб взаємодії з контролюючим органом в електронній формі через Електронний кабінет, якщо інше не встановлено ПКУ (п.п. 17.1.13 п. 17.1 ст. 17 ПКУ).
Порядок функціонування Електронного кабінету визначено наказом Міністерства фінансів України від 14.07.2017 № 637.
Вхід до Електронного кабінету здійснюється за адресою: https://cabinet.tax.gov.ua, а також через вебпортал ДПС.
Доступ до приватної частини Електронного кабінету надається після проходження користувачем електронної ідентифікації онлайн з використанням кваліфікованого електронного підпису будь-якого Кваліфікованого надавача електронних довірчих послуг, через Інтегровану систему електронної ідентифікації – id.gov.ua (MobileID та BankID), за допомогою Дія Підпис або «хмарного» кваліфікованого електронного підпису.
Меню «Листування з ДПС» приватної частини Електронного кабінету дозволяє платнику надіслати лист, який містить заяву щодо надання розстрочення (відстрочення) грошового зобов’язання (податкового боргу) разом із складеним документом, що підтверджує економічне обґрунтування подання такої заяви (далі – Лист).
Форма підготовки такої кореспонденції передбачає вибір таких реквізитів: регіон в якому знаходиться орган ДПС, орган ДПС, до якого направляється лист, тип документу (із списку обирається «Заява (клопотання)»), тематика (із списку обирається «Інші питання, що належать до компетенції ДПС»), а також передбачає заповнення короткого змісту та завантаження сканованого Листа (файл повинен бути у форматі pdf із обмеженням розміру не більше 5 МБ).
Датою подання Листа є дата його реєстрації в органі ДПС. Протягом одного робочого дня після надсилання Листа до органу ДПС автора електронного листа буде повідомлено про вхідний реєстраційний номер та дату реєстрації.
Інформацію щодо отримання та дати реєстрації Листа в органі ДПС платник податків може переглянути у вкладці «Вхідні» меню «Вхідні/вихідні документи» приватної частини Електронного кабінету.
До уваги податкових агентів – осіб, для яких установлені особливості державної реєстрації та відомості щодо яких не містяться в ЄДР!
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області щодо: куди сплачуються податок на доходи фізичних осіб (ПДФО), військовий збір та подається податковий розрахунок сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків – фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску (з розбивкою по місяцях звітного кварталу) (далі – Розрахунок) податковими агентами – особами, для яких установлені особливості державної реєстрації та відомості щодо яких не містяться в ЄДР (неприбуткові організації, представництва нерезидентів тощо) у разі зміни протягом поточного бюджетного року місцезнаходження, пов’язаного зі зміною адміністративного району, повідомляє.
Згідно з п.п. 168.4.4 п. 168.4 ст. 168 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) юридична особа за своїм місцезнаходженням та місцезнаходженням не уповноважених сплачувати податок відокремлених підрозділів, відокремлений підрозділ, який уповноважений нараховувати, утримувати і сплачувати (перераховувати) до бюджету податок на доходи фізичних осіб, за своїм місцезнаходженням одночасно з поданням документів на отримання коштів для виплати належних платникам податку доходів, сплачує (перераховує) суми утриманого податку на відповідні рахунки, відкриті в органах, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів, за місцезнаходженням відокремлених підрозділів, а у випадках, передбачених ПКУ, – за місцезнаходженням земельних ділянок, земельних часток (паїв), виділених або не виділених в натурі (на місцевості).
Відповідно до п.п. «а» п.п. 168.4.5 п. 168.4 ст. 168 ПКУ фізична особа, відповідальна згідно з вимогами розд. IV ПКУ за нарахування та утримання податку, сплачує (перераховує) його до відповідного бюджету, зокрема, у разі коли така фізична особа є податковим агентом, – за місцем реєстрації у контролюючих органах, а у випадках, передбачених ПКУ, – за місцезнаходженням земельних ділянок, земельних часток (паїв), виділених або не виділених в натурі (на місцевості).
Особи, які відповідно до ПКУ мають статус податкових агентів, та платники єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування зобов’язані подавати у строки, встановлені ПКУ для податкового кварталу, Розрахунок, до контролюючого органу за основним місцем обліку (п.п. «б» п. 176.2 ст. 176 ПКУ).
Нарахування, утримання та сплата (перерахування) податку на доходи фізичних осіб і військового збору до бюджету здійснюються у порядку, встановленому ст. 168 та п.п. 1.4 п. 16 прим. 1 підрозд. 10 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ.
Пунктом 10.13 розд. X Порядку обліку платників податків і зборів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 09.12.2011 № 1588 із змінами та доповненнями (далі – Порядок № 1588), визначено, що платник податків, який згідно з п. 10.2 розд. Х Порядку № 1588 має сплачувати за попереднім місцезнаходженням податки і збори, які розподіляються між державним та місцевими бюджетами, та місцеві податки і збори, після взяття на облік в контролюючому органі за новим місцезнаходженням (основне місце обліку) обліковується до кінця бюджетного періоду (календарного року) в контролюючому органі за попереднім місцезнаходженням (неосновне місце обліку) із відповідною ознакою.
Згідно з п. 10.2 розд. Х Порядку № 1588 якщо внаслідок зміни місцезнаходження юридичної особи змінюється територія територіальної громади, такий платник податків обліковується:
- із визначенням кодів територій територіальної громади згідно з Кодифікатором адміністративно – територіальних одиниць та територій територіальних громад за попереднім та новим місцезнаходженням платника податків;
- до закінчення бюджетного періоду з ознакою щодо сплати за попереднім місцезнаходженням податків і зборів, які розподіляються між державним та місцевими бюджетами, та місцевих податків і зборів.
Така ознака не встановлюється стосовно: юридичних осіб, які включені до Реєстру неприбуткових установ та організацій; платників податків, включених до реєстру платників податків – нерезидентів; фізичних осіб, які здійснюють незалежну професійну діяльність; відокремлених підрозділів юридичних осіб (резидентів та нерезидентів).
Враховуючи викладене, у разі зміни місцезнаходження, пов’язаного зі зміною адміністративного району, податкові агенти – особи, для яких установлені особливості державної реєстрації та відомості щодо яких не містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань (неприбуткові організації, представництва нерезидентів тощо) сплачують податок на доходи фізичних осіб, військовий збір та подають Розрахунок за новим місцезнаходженням.
Чи має право фізична особа укласти договір про добровільну сплату єдиного внеску та який розмір єдиного внеску при цьому передбачений?
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що пунктом 15 частини першої ст. 4 Закону України від 08 липня 2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» (із змінами) (далі – Закон № 2464) встановлено, що платниками єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – єдиний внесок) є особи, які беруть участь у системі загальнообов’язкового державного соціального страхування.
Відповідно до абзаців п’ятого – шостого частини першої ст. 10 Закону № 2464 до платників, які мають право на добровільну сплату єдиного внеску, відносяться особи, які досягли 16-річного віку та не перебувають у трудових відносинах з роботодавцями, визначеними п. 1 частини першої ст. 4 Закону № 2464, та не належать до платників єдиного внеску, визначених пунктами 4, 5 та 5 прим. 1 частини першої ст. 4 Закону № 2464, у тому числі іноземці та особи без громадянства, які постійно проживають або працюють в Україні, громадяни України, які працюють або постійно проживають за межами України, якщо інше не встановлено міжнародними договорами, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України, та домашні працівники.
Домашній працівник – це фізична особа, яка виконує домашню працю у межах трудових відносин з роботодавцем (ст. 173 прим. 2 глави XI-А Кодексу законів про працю України від 10 грудня 1971 року № 322-VIII).
Згідно з частиною другою ст. 10 Закону № 2464 особи, зазначені, зокрема, в абзаці п’ятому частини першої ст. 10 Закону № 2464, беруть добровільну участь у системі загальнообов’язкового державного соціального страхування протягом строку, визначеного в договорі про добровільну участь у системі загальнообов’язкового державного соціального страхування, але не менше одного року (крім договорів про одноразову сплату).
Особи, зазначені в частині першій ст. 10 Закону № 2464 подають до контролюючого органу за місцем проживання заяву про добровільну участь у системі загальнообов’язкового державного соціального страхування або про добровільну участь у системі загальнообов’язкового державного пенсійного страхування (одноразова сплата єдиного внеску).
З особою, яка подала до контролюючого органу за місцем проживання заяву про добровільну участь у системі загальнообов’язкового державного соціального страхування, в строк не пізніше ніж 30 календарних днів з дня отримання заяви укладається договір про добровільну участь відповідно до типового договору (абзац третій частини третьої ст. 10 Закону № 2464).
Базою нарахування єдиного внеску для осіб, які беруть добровільну участь у системі загальнообов’язкового державного соціального страхування, є суми, що визначаються такими платниками самостійно, але не більше максимальної величини бази нарахування єдиного внеску, встановленої Законом № 2464. При цьому сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску за кожну особу (п. 3 частини першої ст. 7 Закону № 2464).
Частиною шостою ст. 10 Закону № 2464 визначено, що єдиний внесок для осіб, які мають право на добровільну сплату єдиного внеску встановлюється у розмірі, визначеному ст. 8 Закону № 2464 (крім випадків одноразової сплати, передбачених частиною п’ятою ст. 10 Закону № 2464).
Так, згідно з ст. 8 Закону № 2464 єдиний внесок:
- для платників, зазначених у ст. 4 Закону № 2464, встановлюється у розмірі 22 відс. до визначеної бази нарахування єдиного внеску (частина п’ята ст. 8 Закону № 2464);
- для осіб, які є домашніми працівниками і беруть добровільну участь у системі загальнообов’язкового державного соціального страхування, встановлюється у розмірі 22 відс. суми, що визначається таким платником самостійно, але не більше максимальної величини бази нарахування єдиного внеску, встановленої Законом № 2464. При цьому сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску (частина чотирнадцята прим. 2 ст. 8 Закону № 2464).
До уваги суб’єктів господарювання, які здійснюють експортні операції!
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу, що статтею 13 Закону України від 21 червня 2018 року № 2473-VIII «Про валюту і валютні операції» (із змінами) (далі – Закон № 2473), який введено в дію 07 лютого 2019 року, передбачено, що Національний банк України (далі – НБУ) має право встановлювати граничні строки розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів.
Частиною другою статті 13 Закону № 2473 визначено, що у разі встановлення НБУ граничного строку розрахунків за операціями резидентів з експорту товарів грошові кошти підлягають зарахуванню на рахунки резидентів у банках України у строки, зазначені в договорах, але не пізніше строку та в обсязі, встановлених НБУ. Строк виплати заборгованості обчислюється з дня митного оформлення продукції, що експортується, а в разі експорту робіт, послуг, прав інтелектуальної власності та (або) інших немайнових прав – з дня оформлення у письмовій формі (у паперовому або електронному вигляді) акта, рахунка (інвойсу) або іншого документа, що засвідчує їх надання.
Згідно з пунктом 142 постанови Правління НБУ від 24 лютого 2022 року № 18 «Про роботу банківської системи в період запровадження воєнного стану» (далі – Постанова № 18) на період воєнного стану граничні строки розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів становлять 180 календарних днів та застосовуються до операцій, здійснених з 05 квітня 2022 року.
Крім того, пунктом 12 постанови Правління НБУ від 14 травня 2019 року № 67 «Про встановлення винятків та (або) особливостей запровадження граничних строків розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів і внесення змін до деяких нормативно-правових актів» визначено, що граничні строки розрахунків за операціями з експорту товарів, що класифікуються за кодами згідно з УКТ ЗЕД:
1001, 1002, 1003, 1004, 1005, 1201, 1205, 1206 00, 1507, 1512, 1514, 2306, становлять:
1) 90 календарних днів та застосовуються до операцій, здійснених з 11 листопада 2023 року до 11 липня 2024 року включно;
2) 120 календарних днів та застосовуються до операцій, здійснених з 12 липня 2024 року.
Згідно з пунктом 7 розділу II Інструкції про порядок валютного нагляду банків за дотриманням резидентами граничних строків розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів, затвердженої постановою Правління НБУ від 02 січня 2019 року № 7 (далі – Інструкція № 7) банк розпочинає відлік установлених НБУ граничних строків розрахунків з дати оформлення МД типу ЕК-10 «Експорт», ЕК-11 «Реекспорт» на продукцію, що експортується (якщо продукція згідно із законодавством України підлягає митному оформленню), або підписання акта або іншого документа, що засвідчує поставку нерезиденту товару відповідно до умов експортного договору (якщо товар згідно із законодавством України не підлягає митному оформленню), – за операціями з експорту товарів.
Відповідно до пункту 9 розділу III Інструкції № 7 банк завершує здійснення валютного нагляду за дотриманням резидентами граничних строків розрахунків:
- якщо сума незавершених розрахунків за операцією з експорту, імпорту товарів не перевищує незначної суми. У разі здійснення розрахунків за експорт, імпорт товарів в іноземній валюті сума незавершених розрахунків за операцією з експорту, імпорту товарів визначається за офіційним курсом гривні до іноземних валют, установленим НБУ на дату останньої події за відповідною операцією (остання дата платежу/надходження грошових коштів, дата поставки товару, дата зарахування зустрічних однорідних вимог);
- у разі експорту товару – після зарахування на поточний рахунок резидента в банку грошових коштів, що надійшли від нерезидента за товар (уключаючи кошти, переказані резидентом із власного рахунку, відкритого за кордоном, якщо розрахунки за експорт товару здійснювалися через рахунок резидента, відкритий за кордоном, та резидентом подано документи іноземного банку, які підтверджують зарахування коштів від нерезидента за товар), або від банку (резидента або нерезидента) за документарним акредитивом, відкритим на користь резидента за операцією з експорту товару, або в порядку, визначеному пунктом 162 розділу IV цієї Інструкції.
Порушення резидентами строку розрахунків, встановленого згідно з статті 13 Закону № 2473, тягне за собою нарахування пені за кожний день прострочення в розмірі 0,3 відсотка суми неодержаних грошових коштів за договором (вартості недопоставленого товару) у національній валюті (у разі здійснення розрахунків за зовнішньоекономічним договором (контрактом) у національній валюті) або в іноземній валюті, перерахованій у національну валюту за курсом НБУ, встановленим на день виникнення заборгованості. Загальний розмір нарахованої пені не може перевищувати суми неодержаних грошових коштів за договором (вартості недопоставленого товару).
Згідно з підпунктом 4 пункту 3 розділу I Інструкції № 7 день виникнення порушення – перший день після закінчення встановленого НБУ граничного строку розрахунків за операцією з експорту, імпорту товарів або строку, установленого відповідно до раніше виданих за цією операцією висновків.
У разі порушення граничного строку розрахунків за операціями з експорту товарів нарахування пені розпочинається з першого дня після закінчення законодавчо встановленого строку та здійснюється за кожний день прострочення, включаючи день завершення валютного нагляду.
Податок на нерухоме майно: місцеві бюджети Дніпропетровщини отримали від фізичних осіб понад 235,0 млн гривень
З початку поточного року від фізичних осіб до місцевих бюджетів Дніпропетровської області надійшло понад 235,0 млн грн податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки. Це на понад 90,8 млн грн, або на 63 відс. більше ніж у січні – серпні 2023 року.
Нагадуємо, що платники податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, мають право звернутися з письмовою заявою до контролюючого органу за своєю податковою адресою для проведення звірки даних щодо:
- об’єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, в тому числі їх часток, що перебувають у власності платника податку;
- розміру загальної площі об’єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, що перебувають у власності платника податку;
- права на користування пільгою із сплати податку;
- розміру ставки податку;
- нарахованої суми податку.
У разі виявлення розбіжностей між даними контролюючих органів та даними, підтвердженими платником податку на підставі оригіналів відповідних документів, зокрема документів на право власності, контролюючий орган за своєю податковою адресою платника податку проводить перерахунок суми податку і надсилає (вручає) йому нове податкове повідомлення-рішення. Попереднє податкове повідомлення-рішення вважається скасованим (відкликаним).
Визначення ставки туристичного збору
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що відповідно до п. 268.1 ст. 268 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) Туристичний збір – це місцевий збір, кошти від якого зараховуються до місцевого бюджету.
Підпунктом 268.3.1 п. 268.3 ст. 268 ПКУ встановлено, що ставка збору встановлюється за рішенням відповідної сільської, селищної, міської ради за кожну добу тимчасового розміщення особи у місцях проживання (ночівлі), визначених п.п. 268.5.1 п. 268.5 ст. 268 ПКУ, у розмірі до 0,5 відсотка – для внутрішнього туризму та до 5 відсотків – для в’їзного туризму від розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного (податкового) року, для однієї особи за одну добу тимчасового розміщення.
Згідно з п.п. 268.4.1 п. 268.4 ст. 268 ПКУ базою справляння збору є загальна кількість діб тимчасового розміщення у місцях проживання (ночівлі), визначених п.п. 268.5.1 п. 268.5 ст. 268 ПКУ.
Доба – це період між двома послідовними розрахунковими годинами, що дорівнює 24 годинам.
Розрахункова година – це година, встановлена у місці проживання (ночівлі), при настанні якої споживач повинен звільнити номер (місце) у день виїзду і після якої здійснюється заселення до місця проживання (ночівлі).
Підпунктом 268.5.1 п. 268.5 ст. 268 ПКУ визначено, що згідно з рішенням сільської, селищної, міської ради справляння збору може здійснюватися з тимчасового розміщення у таких місцях проживання (ночівлі):
а) готелі, кемпінги, мотелі, гуртожитки для приїжджих, хостели, будинки відпочинку, туристичні бази, гірські притулки, табори для відпочинку, пансіонати та інші заклади готельного типу, санаторно-курортні заклади;
б) житловий будинок, прибудова до житлового будинку, квартира, котедж, кімната, садовий будинок, дачний будинок, будь-які інші об’єкти, що використовуються для тимчасового проживання (ночівлі).
Внесок платників Дніпропетровщини до загального фонду держбюджету – понад 10,2 млрд грн ПДВ
Протягом восьми місяців 2024 року до загального фонду державного бюджету від платників Дніпропетровщини надійшло понад 10,2 млрд грн податку на додану вартість. Як підкреслила в. о. начальника Головного управління ДПС у Дніпропетровській області Наталя Федаш, надходження збільшились у порівнянні з відповідним періодом 2023 року на понад 2,0 млрд грн, або на 25,4 відсотки.
Керівниця податкової служби регіону подякувала платникам за своєчасно сплачені податки та нагадала, що 20.09.2024 – останній день подання податкової декларації з податку на додану вартість за серпень 2024 року, а 30.09.2024 – останній день сплати ПДВ за серпень 2024 року.
«Податок на додану вартість є потужною складовою надходжень до державного бюджету. Тому сумлінна сплата ПДВ забезпечує сьогодні значну фінансову підтримку обороноздатності країни», – зазначила Наталя Федаш.
Засідання галузевого комітету Громадської ради: у фокусі уваги – зустрічні звірки та плата за землю
Відбулося чергове засідання комітету за галузевою ознакою «Аграрний бізнес» Громадської ради при Головному управлінні ДПС у Дніпропетровській області за участі керівництва та фахівців структурних підрозділів податкової служби Дніпропетровщини.
На порядку денному – основні аспекти стосовно проведення зустрічних звірок та особливості справляння плати за землю за земельні ділянки, на яких розташовані об’єкти нерухомості, знищені внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених збройною агресією російської федерації проти України.
Комунікаційна податкова платформа: про порядок включення до Реєстру волонтерів та подання звітності
За зверненням фізичної особи на комунікаційну податкову платформу Головного управління ДПС у Дніпропетровській області проведено онлайн зустріч за участі заступника начальника податкової служби регіону Валерія Леонова.
Розглянули порядок включення до Реєстру волонтерів антитерористичної операції та/або здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації та питання щодо подання звітності.
Також податківці акцентували увагу на перевагах електронних сервісів ДПС та мобільного додатку «Моя податкова».
Комунікація з платниками триває!
Право особи, яка подала скаргу, взаємодіяти з контролюючим органом у режимі відеоконференції
ДПС повідомляє, що з метою встановлення можливості використовувати зручні електронні сервіси для полегшення комунікації особа, яка подала скаргу на рішення контролюючого органу, відповідно до пункту 56.3, підпункту 56.24.1 пункту 56.24, пункту 56.25 статті 56 Податкового кодексу України має право взаємодіяти з контролюючим органом у режимі відеоконференції з метою надання усних пояснень.
Відповідні зміни внесені до Порядку оформлення і подання скарг платниками податків та іншими особами та їх розгляду контролюючими органами, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 21 жовтня 2015 року № 916, зареєстрованого у Міністерстві юстиції України 23 грудня 2015 року за № 1617/28062 (зі змінами).
Дотримання професійної етики – один з найважливіших принципів роботи органів ДПС
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (Кам’янський регіон) нагадує, що під час виконання своїх службових повноважень працівники органів ДФС зобов’язані неухильно додержуватися загальновизнаних етичних норм поведінки: бути ввічливими у стосунках з громадянами та суб’єктами господарювання, будувати свої відносини з ними на основі довіри, поваги, об’єктивності, справедливості, терпимості, законності. Сервіс ДПС України «Пульс» дає змогу платнику повідомляти про неправомірні вчинки або бездіяльність співробітників органів ДПС.
Жодне повідомлення не залишиться без уваги, адже плідна робота сервісу «Пульс» – це шлях до успішної співпраці громадян та бізнесу з органами ДПС.
Номер Контакт-центру ДПС 0800-501-007 (напрямок «5»).
|
|
Відділ комунікацій з громадськістю
управління інформаційної взаємодії
Головного управління ДПС
у Дніпропетровській області (Кам'янський регіон)
