Інформують податківці

Дата: 25.09.2024 13:46

Кількість переглядів: 54

Комунікаційна податкова платформа – взаємодія з бізнесом та громадськістю в ефективному форматі

Потребуєте детальних роз’яснень законодавства?

Необхідно оперативно вирішити нагальні питання податкової сфери?

Маєте пропозиції щодо необхідності проведення певних заходів за визначеною тематикою?

Звертайтесь на комунікаційну податкову платформу Головного управління ДПС у Дніпропетровській області.

Звернення від представників бізнесу та громадськості приймаються на електронну скриньку dp.ikc@tax.gov.ua.

Чи потрібно суб’єкту господарювання додатково реєструватися суб’єктом ЗЕД, якщо він має намір здійснювати таку діяльність?

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу.

Усі суб’єкти зовнішньоекономічної діяльності незалежно від форми власності та інших ознак мають рівне право здійснювати будь-які види зовнішньоекономічної діяльності та дії щодо її провадження, у тому числі будь-які валютні операції та розрахунки в іноземній валюті з іноземними суб’єктами господарської (СГ) діяльності, що прямо не заборонені або не обмежені законодавством, у тому числі заходами захисту, запровадженими Національним банком України відповідно до Закону України від 21 червня 2018 року № 2473-VIII «Про валюту і валютні операції» (ст. 5 Закону України від 16 квітня 1991 року № 959-ХІІ «Про зовнішньоекономічну діяльність» зі змінами та доповненнями). 

Фізичні особи мають право здійснювати зовнішньоекономічну діяльність з моменту набуття ними цивільної дієздатності згідно з законами України. Фізичні особи, які мають постійне місце проживання на території України, користуються зазначеним правом, якщо вони зареєстровані як підприємці у порядку, визначеному законом. Фізичні особи, які не мають постійного місця проживання на території України, мають зазначене право, якщо вони є суб’єктами господарської діяльності за законом держави, в якій вони мають постійне місце проживання або громадянами якої вони є. Юридичні особи мають право здійснювати зовнішньоекономічну діяльність відповідно до їх статутних документів з моменту набуття ними статусу юридичної особи.

Господарська, в тому числі зовнішньоекономічна діяльність іноземних суб’єктів господарської діяльності на території України, регулюється законами України щодо порядку здійснення іноземними особами господарської діяльності на території України. У разі, якщо зазначена діяльність пов’язана з іноземними інвестиціями, вона регулюється відповідними законами України.

При цьому слід зазначити, що чинним законодавством не передбачена додаткова реєстрація в контролюючих органах суб’єктів зовнішньоекономічної діяльності.

СГ ввозить пальне на митну територію України виключно для потреб власного споживання чи промислової переробки: що з реєстрацією платником акцизного податку?

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє.

При ввезенні на митну територію України пального, з якого сплачено акцизний податок, або на умовах, визначених ст. 229 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI (далі – ПКУ), платник податку зобов’язаний скласти в електронній формі акцизну накладну за кожним кодом товарної підкатегорії згідно з УКТ ЗЕД з використанням кваліфікованого електронного підпису або удосконаленого електронного підпису, що базується на кваліфікованому сертифікаті електронного підпису, уповноваженої платником особи відповідно до вимог Закону України від 05 жовтня 2017 року № 2155-VIII «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги» із змінами та зареєструвати таку акцизну накладну в Єдиному реєстрі акцизних накладних (далі – ЄРАН) (п. 231.1 ст. 231 ПКУ).

Також, п. 231.3 ст. 231 ПКУ визначено, зокрема, що акцизна накладна складається платником податку в день ввезення на митну територію України пального. Особа, яка ввозить пальне на митну територію України, зобов’язана скласти акцизну накладну в одному примірнику на підставі даних відповідної митної декларації. Особа, яка склала акцизну накладну в одному примірнику, зобов’язана зареєструвати таку акцизну накладну в ЄРАН.

Право на складання акцизних накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники акцизного податку в порядку, передбаченому ст. 212 ПКУ.

Пунктом 6 Порядку електронного адміністрування реалізації пального та спирту етилового, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 24 квітня 2019 року № 408 визначено, зокрема, що реєстрація платника акцизного податку здійснюється на підставі подання особою не пізніше ніж за три робочих дні до початку ввезення на митну територію України пального заяви про реєстрацію платника акцизного податку з реалізації пального або спирту етилового та/або акцизних складів (далі – Заява), форма якої затверджується Міністерством фінансів України.

Заява складається та подається до контролюючого органу за основним місцем обліку особи як платника податків з використанням засобів електронного зв’язку в електронній формі з дотриманням вимог законів у сфері електронного документообігу та електронних довірчих послуг.

Відповідно до п.п. 212.1.15 п. 212.1 ст. 212 ПКУ платником акцизного податку є особа (у тому числі юридична особа, що веде облік результатів діяльності за договором про спільну діяльність без створення юридичної особи), постійне представництво, які реалізують пальне або спирт етиловий.

Згідно з п.п. 14.1.212 п. 14.1 ст. 14 ПКУ реалізація пального для цілей розд. VI ПКУ – будь-які операції з фізичної передачі (відпуску, відвантаження) пального з переходом права власності на таке пальне чи без такого переходу, за плату (компенсацію) чи без такої плати на митній території України з акцизного складу/акцизного складу пересувного:

- до акцизного складу;

- до акцизного складу пересувного;

- для власного споживання чи промислової переробки;

- будь-яким іншим особам.

Відповідно до п.п. 14.1.6 п. 14.1 ст. 14 ПКУ акцизний склад – це приміщення або територія на митній території України, де розпорядник акцизного складу провадить свою господарську діяльність шляхом вироблення, оброблення (перероблення), змішування, розливу, навантаження-розвантаження, зберігання, реалізації пального.

Згідно з підпунктами «б» та «в» п.п. 14.1.6 п. 14.1 ст. 14 ПКУ не є акцизним складом:

б) приміщення або територія, на кожній з яких загальна місткість розташованих ємностей для навантаження-розвантаження та зберігання пального не перевищує 200 кубічних метрів, а суб’єкт господарювання (СГ) (крім платника єдиного податку четвертої групи) – власник або користувач такого приміщення або території отримує протягом календарного року пальне в обсягах, що не перевищують 1 000 кубічних метрів (без урахування обсягу пального, отриманого через паливороздавальні колонки в місцях роздрібної торгівлі пальним, на які отримано відповідні ліцензії), та використовує пальне виключно для потреб власного споживання чи промислової переробки і не здійснює операцій з реалізації та зберігання пального іншим особам.

Критерій, визначений цим підпунктом, щодо загальної місткості ємностей для навантаження-розвантаження та зберігання пального не застосовується до ємностей суб’єктів господарювання, які є розпорядниками хоча б одного акцизного складу;

в) приміщення або територія незалежно від загальної місткості розташованих ємностей для навантаження-розвантаження та зберігання пального, власником або користувачем яких є суб’єкт господарювання – платник єдиного податку четвертої групи, який отримує протягом календарного року пальне в обсягах, що не перевищують 10 000 кубічних метрів (без урахування обсягу пального, отриманого через паливороздавальні колонки в місцях роздрібної торгівлі пальним, на які отримано відповідні ліцензії), та використовує пальне виключно для потреб власного споживання і не здійснює операцій з реалізації та зберігання пального іншим особам.

Отже, якщо суб’єкт господарювання, який здійснює ввезення пального на митну територію України, використовує пальне виключно для потреб власного споживання чи промислової переробки, не здійснює операції, які є операціями з реалізації та зберігання пального іншим особам у розумінні п.п. 14.1.212 п. 14.1 ст. 14 ПКУ, а пальне зберігається у приміщенні або на території, яка не є акцизним складом у розумінні п.п. 14.1.6 п. 14.1 ст. 14 ПКУ, то такий суб’єкт не є розпорядником акцизного складу, не є платником акцизного податку з реалізації пального, відповідно у нього відсутній обов’язок реєструватися платником акцизного податку з реалізації пального та складати акцизні накладні.

Водночас, якщо суб’єкт господарювання, який здійснює ввезення пального на митну території України:

здійснює операції, які є операціями з реалізації та зберігання пального іншим особам у розумінні п.п. 14.1.212 п. 14.1 ст. 14 ПКУ, то такий суб’єкт є платником акцизного податку з реалізації пального, який зобов‘язаний реєструватися платником акцизного податку з реалізації пального та складати акцизні накладні, в тому числі на операції з ввезення пального на митну територію України;

зберігає пальне у приміщенні або на території, яка є акцизним складом у розумінні п.п. 14.1.6 п. 14.1 ст. 14 ПКУ, то такий суб’єкт є платником акцизного податку та розпорядником акцизного складу, який зобов‘язаний реєструватися платником акцизного податку з реалізації пального, зареєструвати акцизний склад (акцизні склади) в системі електронного адміністрування реалізації пального та спирту етилового відповідно до п.п. 230.1.2 п. 230.1 ст. 230 ПКУ та складати акцизні накладні, в тому числі на операції з ввезення пального на митну територію України.

Щодо окремих питань оподаткування податком на прибуток підприємств інститутів спільного інвестування

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області доводить до відома платників наступне.

Державна податкова служба України з метою практичного застосування норм Податкового кодексу України (далі – Кодекс) щодо окремих питань оподаткування податком на прибуток підприємств інститутів спільного інвестування (далі – ІСІ) повідомила.

Згідно з визначенням, наведеним у п.п. 14.1.86 п. 14.1 ст. 14 Кодексу, ІСІ – це інвестиційні фонди та взаємні фонди інвестиційних компаній, корпоративні інвестиційні фонди та пайові інвестиційні фонди, створені відповідно до законодавства.

Правові та організаційні основи створення, діяльності, припинення суб’єктів спільного інвестування, особливості управління активами зазначених суб’єктів визначає Закон України від 05 липня 2012 року № 5080-VI «Про інститути спільного інвестування», зі змінами (далі – Закон № 5080), спрямований на забезпечення залучення та ефективного розміщення фінансових ресурсів інвесторів, встановлює вимоги до складу, структури та зберігання таких активів, особливості емісії, обігу, обліку та викупу цінних паперів ІСІ, а також порядок розкриття інформації про їх діяльність.

Пунктами 1,10 та 13 частини першої ст. 1 Закону № 5080 визначено:

- активи ІСІ – сформована за рахунок коштів спільного інвестування сукупність майна, об’єктів незавершеного будівництва, майбутніх об’єктів нерухомості та спеціальних майнових прав на них, корпоративних прав, майнових прав і вимог та інших активів, передбачених законами та нормативно-правовими актами Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку (далі – Комісія); 

- ICI – корпоративний або пайовий фонд;

- кошти спільного інвестування – кошти, внесені засновниками корпоративного фонду, кошти та у випадках, передбачених Законом № 5080, інші активи, залучені від учасників ІСІ, доходи від здійснення операцій з активами ІСІ, доходи, нараховані за активами ІСІ, та інші доходи від діяльності ІСІ (відсотки за позиками, орендні (лізингові) платежі, роялті тощо). Кошти, внесені засновниками корпоративного фонду, вважаються коштами спільного інвестування після внесення такого фонду до Єдиного державного реєстру інститутів спільного інвестування (далі – Реєстр).

Реєстрація ІСІ здійснюється Комісією шляхом внесення відомостей про ІСІ до Реєстру з присвоєнням такому ІСІ реєстраційного коду. Ведення Реєстру здійснюється Комісією (частина перша ст. 6 Закону № 5080).

Корпоративним фондом визнається юридична особа, яка утворюється у формі акціонерного товариства і провадить виключно діяльність із спільного інвестування (частина перша ст. 8 Закону № 5080).

Управління активами корпоративного фонду на підставі відповідного договору, як передбачено частиною першою ст. 14 Закону № 5080, здійснює компанія з управління активами.

Пайовий фонд відповідно до ст. 41 Закону № 5080 – це сукупність активів, що належать учасникам такого фонду на праві спільної часткової власності, перебувають в управлінні компанії з управління активами та обліковуються нею окремо від результатів її господарської діяльності. Пайовий фонд не є юридичною особою і не може мати посадових осіб.

При цьому частиною першою ст. 43 Закону № 5080 визначено, що бухгалтерський та податковий облік операцій і результатів діяльності зі спільного інвестування, які проводяться компанією з управління активами через пайовий фонд, здійснюються компанією з управління активами окремо від обліку операцій та результатів її господарської діяльності та обліку операцій і результатів діяльності інших ІСІ, активи яких перебувають в її управлінні.

Відповідно до частин п’ятої та шостої ст. 63 Закону № 5080 компанія з управління активами може одночасно здійснювати управління активами кількох ІСІ.

У відносинах із третіми особами компанія з управління активами, корпоративного фонду повинна діяти від імені та в інтересах такого фонду на підставі договору про управління активами.

У відносинах із третіми особами компанія з управління активами пайового фонду повинна діяти від власного імені, в інтересах учасників такого фонду та за його рахунок або в разі недостатності коштів фонду – за власний рахунок.

Щодо особливостей бухгалтерського обліку ІСІ, то такі особливості, як визначено частиною четвертою ст. 49 Закону № 5080, встановлюються Комісією за погодженням із центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної фінансової політики На виконання зазначеної норми Закону № 5080 рішенням Комісії від 26.11.2013 № 2669 затверджено Положення про особливості бухгалтерського обліку операцій інститутів спільного інвестування, що зареєстровано в Міністерстві юстиції України 19.12.2013 за № 2156/24688 (у редакції рішення Комісії від 06.10.2015 № 1611) (далі - Положення № 2669).

Бухгалтерський облік діяльності ІСІ, як встановлено п. 1 розділу І Положення № 2669, . здійснюється відповідно до Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», Міжнародних стандартів фінансової звітності.

Розділом III Положення № 2669 передбачено особливості бухгалтерського обліку діяльності компанії з управління активами у випадку створення нею пайового інвестиційного фонду, а саме: компанія з управління активами складає окрему фінансову звітність за результатами власної діяльності та діяльності зі спільного інвестування кожного зі створених нею пайових інвестиційних фондів.

Відповідно до Міжнародного стандарту бухгалтерського обліку 18 «Дохід» (далі – МСБО 18) дохід у Концептуальній основі складання та подання фінансових звітів визначено як збільшення економічних вигід протягом облікового періоду у вигляді надходження або збільшення корисності активів чи зменшення зобов’язань, що веде до збільшення власного капіталу, крім випадків, пов’язаних із внесками учасників власного капіталу. Дохід включає як дохід від звичайної діяльності, так і прибуток від інших операцій. Дохід від звичайної діяльності є доходом, який виникає у процесі звичайної діяльності суб’єкта господарювання і позначається різними назвами, а саме: продаж, гонорари, відсотки, дивіденди та роялті. Метою МСБО 18 є визначення облікового підходу до доходу, який виникає в результаті певних типів операцій та подій.

Положення про склад та структуру активів інституту спільного інвестування, затверджене рішенням Комісії від 10.09.2013 № 1753, зареєстроване в Міністерстві юстиції України 01.10.2013 за № 1689/24221, зі змінами (далі – Положення № 1753), розроблено відповідно до законів України № 5080, «Про ринки капіталу та організовані товарні ринки», «Про державне регулювання ринків капіталу та організованих товарних ринків» та установлює вимоги щодо складу та структури активів ІСІ з метою ефективного розміщення фінансових ресурсів інвесторів.

Відповідно до п. 1 розділу II Положення № 1753 активи ІСІ складаються з грошових коштів, у тому числі в іноземній валюті, на поточних та депозитних рахунках, відкритих у банківських установах, банківських металів, об’єктів нерухомості, цінних паперів, визначених Законом України «Про ринки капіталу та організовані товарні ринки», цінних паперів іноземних держав та інших іноземних емітентів, корпоративних прав, виражених в інших, ніж цінні папери, формах, майнових прав і вимог, а також деривативних контрактів та інших активів, дозволених законодавством України, з урахуванням обмежень, установлених Законом № 5080 безпосередньо для конкретних типів та видів інвестиційних фондів. Зазначені активи формуються (оплачуються) за рахунок коштів спільного інвестування.

При цьому встановлення вимог щодо складу та структури активів ІСІ, особливостей бухгалтерського обліку ІСІ за погодженням із Міністерством фінансів України належить до компетенції Комісії (підпункти 59 та 71 п. 4 Положення про Комісію, затвердженого Указом Президента України – від 23 листопада 2011 року № 1063/2011 «Про Національну комісію з цінних , паперів та фондового ринку» (зі змінами)).

Особливості оподаткування податком на прибуток ІСІ встановлено у п. 141.6, ст. 141 Кодексу.

Так, відповідно до положень п.п. 141.6.1 п. 141.6 ст. 141 Кодексу , звільняються від оподаткування кошти спільного інвестування, а саме: кошти, внесені засновниками корпоративного фонду, кошти та інші активи, залучені від учасників ІСІ, доходи від здійснення операцій з активами ІСІ, доходи, нараховані за активами ІСІ, та інші доходи від діяльності ІСІ (відсотки за позиками, орендні (лізингові) платежі, роялті тощо).

Для цілей п.п. 141.6.1 п. 141.6 ст. 141 Кодексу під активами ІСІ розуміється сформована (оплачена) за рахунок коштів спільного інвестування сукупність майна, корпоративних прав, нерухомості (у тому числі у вигляді неподільного об’єкта незавершеного будівництва / майбутнього об’єкта нерухомості та/або подільного об’єкта незавершеного будівництва), майнових прав, вимог та інших активів, передбачених законами та нормативно-правовими актами Комісії.

Зауважимо, що Кодекс не містить визначень термінів «доходи від здійснення операцій з активами ІСІ» та «доходи, нараховані за активами ІСІ».

Такі доходи визначаються згідно з правилами бухгалтерського обліку.

При цьому питання бухгалтерського обліку операцій ІСІ, у тому числі з отримання доходів від здійснення операцій з активами ІСІ та доходів, нарахованих за активами ІСІ, належать до компетенції Комісії.

Щодо податкової звітності пайових фондів зауважимо, що компанія з управління активами повинна складати та надавати до контролюючих органів і окремо податкові декларації з податку на прибуток підприємств за результатами діяльності кожного пайового інвестиційного фонду, активами якого така компанія управляє.

Форма податкової декларації з податку на прибуток підприємств затверджена наказом Міністерства фінансів України 20.10.2015 № 897 «Про затвердження форми Податкової декларації з податку на прибуток підприємств», зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 11.11.2015 за № 1415/27860 (у редакції наказу Міністерства фінансів України від 20.02.2023 № 101), зі змінами (далі – Декларація).

При цьому зазначимо, що Декларація передбачає можливість складання та подання її платником, який здійснює управління активами кількох ІСІ, утворених без статусу юридичної особи, окремо по кожному ІСІ, активами яких він управляє відповідно до Закону № 5080, із заповненням рядка 9, в якому зазначаються повне найменування ІСІ – фонду та реєстраційний код ІСІ – фонду за даними Реєстру.

У рядку 10 «Особливі відмітки» проставляється позначка «інституту спільного інвестування у вигляді утворення без статусу юридичної особи».

Отже, за умови заповнення відповідних обов’язкових реквізитів щодо ІСІ у рядках 9 та 10 Декларації, за один звітний (податковий) період компанією з управління активами може бути подано кілька декларацій, окремо по кожному ІСІ без статусу юридичної особи, активами яких управляє така компанія – платник податку на прибуток підприємств.

Крім того, разом із Декларацією подається фінансова звітність, складена за окремим ІСІ без статусу юридичної особи.

Щодо заповнення окремих показників основної частини Декларації за результатами діяльності корпоративних та пайових фондів, зважаючи, що формою Декларації не передбачено особливостей для ІСІ, рекомендуємо враховувати таке: у рядку 01 «Дохід від будь-якої діяльності (за вирахуванням непрямих податків), визначений за правилами бухгалтерського обліку» основної частини Декларації зазначається відповідний показник зі звіту про фінансові результати (звіту про сукупний дохід) корпоративних та пайових фондів. Тобто зазначений показник включає всі доходи ІСІ: як звільнені від оподаткування відповідно до п.п. 141.6.1 п. 141.6 ст. 141 Кодексу, так і ті, що враховуються при визначенні об’єкта оподаткування податком на прибуток підприємств у загальному порядку;

у рядку 02 «Фінансовий результат до оподаткування (прибуток або збиток), визначений у фінансовій звітності відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності (+, -)» основної частини Декларації зазначається відповідний показник зі звіту про фінансові результати (звіту про сукупний дохід), тобто фінансовий результат до оподаткування від усіх видів діяльності ІСІ;

у рядку 05 ПЗ «Прибуток, звільнений від оподаткування, або збиток від діяльності, прибуток від якої звільнений від оподаткування (+, -)» основної частини Декларації рекомендуємо відображати суму доходів ІСІ, що підлягають звільненню від оподаткування згідно з п.п. 141.6.1 п. 141.6 ст. 141 Кодексу (зокрема, доходи від здійснення операцій з активами ІСІ, доходи, нараховані,за активами ІСІ, та інші доходи від діяльності ІСІ (відсотки за позиками, орендні (лізингові) платежі, роялті тощо)) та які враховані у складі доходів при визначенні фінансового результату звітного періоду відповідно до правил бухгалтерського обліку.

При цьому зазначений показник у додатку ПЗ до рядка 05 ПЗ Декларації доцільно відобразити на підставі відповідного заповнення рядку 05 Таблиці 1 «Розрахунок прибутку, що звільняється від оподаткування» із зазначенням підстави для застосування пільги у таблиці 2 «Підстави для застосування пільги» такого додатка (а саме: п.п. 141.6.1 п. 141.6 ст. 141 Кодексу та коду пільги).

Сума звільнених від оподаткування коштів спільного інвестування відповідно до п.п. 141.6.1 п. 141.6 ст. 141 Кодексу є податковою пільгою з податку на прибуток підприємств (код пільги 11020303) відповідно до довідників податкових пільг, які затверджуються Головою ДПС, та підлягає відображенню у додатку ПП до Декларації.

Всі інші рядки Декларації у разі наявності відповідних показників заповнюються за кожним окремим ІСІ у загальному порядку.

Водночас на підставі п. 46.4 ст. 46 Кодексу зауважимо, якщо платник податків вважає, що форма податкової декларації, визначена центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, збільшує або зменшує його податкові зобов’язання, всупереч нормам цього Кодексу з такого податку чи збору, він має право зазначити цей факт у спеціально відведеному місці в податковій декларації.

У разі необхідності платник податків може подати разом з такою податковою декларацією доповнення до такої декларації, які складені за довільною формою, що вважатиметься невід’ємною частиною податкової декларації. Таке доповнення подається з поясненням мотивів його подання. Платник податків, який подає звітність в електронній формі, подає таке доповнення в електронній формі.

Змінився порядок взяття на облік/внесення змін/зняття з обліку відокремлених підрозділів юридичних осіб, утворених відповідно до законодавства іноземних держав

До законодавства внесені зміни і замість заявницького принципу для відокремлених підрозділів юридичних осіб, утворених відповідно до законодавства іноземної держави, у тому числі постійних представництв, встановлено, що взяття на облік/внесення змін/зняття з обліку в контролюючих органах здійснюються на підставі відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань (далі – Єдиний державний реєстр).

Такі зміни введені в дію з 3 вересня 2024 року і внесені до Податкового кодексу України (далі – Кодекс),  Закону України від 8 липня 2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» (далі – Закон 2464), Закону України від 15 травня 2003 року № 755-IV «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань» (далі – Закон 755) законами України від 14 липня 2023 року № 3257-IX «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо впорядкування діяльності відокремлених підрозділів юридичної особи, утвореної відповідно до законодавства іноземної держави»,  від 18 червня 2024 року № 3813-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо особливостей податкового адміністрування під час воєнного стану для платників податків з високим рівнем добровільного дотримання податкового законодавства».

Перенесення до Єдиного державного реєстру відомостей про існуючі та зареєстровані філії та представництва юридичних осіб, утворених відповідно до законодавства іноземних держав, урегульоване Порядком перенесення до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань відомостей про наявні і зареєстровані філії та представництва юридичних осіб, утворених відповідно до законодавства іноземних держав, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 03 вересня 2024 року № 1004 (далі – Постанова 1004).

Тепер державна реєстрація створення, зміни даних та припинення відокремлених підрозділів юридичних осіб, утворених відповідно до законодавства іноземних держав, має здійснюватися відповідно до Закону 755 шляхом включення відомостей до Єдиного державного реєстру за процедурами, аналогічними для юридичних осіб, утворених відповідно до законодавства України.

Так само як і для українських юридичних осіб, взяття на облік в контролюючих органах за основним місцем обліку відокремлених підрозділів юридичних осіб, утворених відповідно до законодавства іноземної держави, у тому числі постійних представництв,  як платників податків та платників єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, здійснюється на підставі відомостей з Єдиного державного реєстру, наданих згідно із Законом 755, у день отримання зазначених відомостей контролюючими органами.  Дані про взяття на облік відокремлених підрозділів юридичних осіб, утворених відповідно до законодавства іноземної держави, передаються до Єдиного державного реєстру у день взяття на облік таких платників.

Зміни щодо відомостей про відокремлені підрозділи юридичної особи, утвореної відповідно до законодавства іноземної держави тепер підлягають державній реєстрації згідно із Законом 755 (зміни у даних про найменування, організаційно-правову форму, види діяльності, керівника, місцезнаходження та зміни інших відомостей, які  містяться в Єдиному державному реєстрі і визначені частиною шостою статті 9 Закону 755). Контролюючі органи такі зміни отримують із Єдиного державного реєстру у порядку інформаційної взаємодії.

Дані про перебування відокремленого підрозділу юридичної особи, утвореної відповідно до законодавства іноземної держави, у процесі припинення, у тому числі дані про рішення щодо припинення, відомості про комісію з припинення (ліквідатора, ліквідаційну комісію тощо) та про строк для заявлення кредиторами своїх вимог також підлягають включенню до Єдиного державного реєстру. Відповідно заходи, пов’язані з припиненням відокремленого підрозділу юридичної особи, утвореної відповідно до законодавства іноземної держави, розпочинаються контролюючими органами після отримання із Єдиного державного реєстру відомостей щодо державної реєстрації рішення про припинення відокремленого підрозділу. Щодо такого відокремленого підрозділу контролюючі органи направляють до Єдиного державного реєстру відомості про відсутність (наявність) заборгованості із сплати податків і зборів та відсутність (наявність) заборгованості із сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування.

Отже у разі необхідності державної реєстрації змін до відомостей про відокремлений підрозділ, державної реєстрації рішення про припинення відокремленого підрозділу, отримання інших публічних послуг відокремленим підрозділом, відомості про який ще не перенесено до Єдиного державного реєстру,  відокремленому підрозділу необхідно подати відповідні заяви у порядку, передбаченому Законом 755 та Постановою 1004.

Відокремлені підрозділи юридичної особи відтепер подають до контролюючих органів заяви нерезидента (для іноземної юридичної компанії, організації або її відокремленого підрозділу) за формою № 1-ОПН лише у разі зміни у даних про особу, відповідальну за ведення бухгалтерського та/або податкового обліку. Інші зміни підлягають державній реєстрації в Єдиному державному реєстрі.

Оскільки дані про взяття на облік відокремлених підрозділів юридичних осіб, утворених відповідно до законодавства іноземної держави,  підтверджуються відомостями (наприклад, випискою або витягом) із Єдиного державного реєстру, контролюючими органами не видаються довідка про взяття на облік платника податків, відомості щодо якого не підлягають включенню до Єдиного державного реєстру, за формою № 34-ОПП, а також повідомлення про взяття на облік платника єдиного внеску, на якого не поширюється дія Закону 755, за формою № 2-ЄСВ.

Дублікати таких раніше виданих довідок та повідомлення можуть бути видані контролюючим органом відокремленому підрозділу юридичної особи, утвореної відповідно до законодавства іноземної держави, який був зареєстрований до 03.09.2024, дані про якого не перенесені до Єдиного державного реєстру, який не перебуває в процесі припинення, та у якого відсутні зміни у відомостях, що вносяться до Єдиного державного реєстру.

Відокремлені підрозділи вносять до Єдиного державного реєстру дані про рішення щодо припинення і можуть не подавати  Заяву про ліквідацію або реорганізацію платника податків за формою № 8-ОПП та  Заяву про зняття з обліку платника єдиного внеску за формою № 7-ЄСВ. Заходи щодо припинення відокремлених підрозділів, щодо яких були розпочаті та не завершені процедури припинення до 03.09.2024, завершуються у порядку, визначеному Законом 755.

Право особи, що перебуває у трудових відносинах з роботодавцем, заключити договір про добровільну участь, яким передбачена одноразова сплата єдиного внеску за попередні періоди

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє.

Відносини, що виникають під час провадження діяльності, пов’язаної зі збором та веденням обліку єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – єдиний внесок), регулюються виключно Законом України від 08 липня 2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» із змінами та доповненнями (далі – Закон № 2464).

Відповідно до п.1 частини 1 ст. 4 Закону № 2464 платниками єдиного внеску, зокрема, є:

- підприємства, установи та організації, інші юридичні особи, утворені відповідно до законодавства України, незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, чи за цивільно-правовими договорами (крім цивільно-правового договору, укладеного з фізичною особою – підприємцем, якщо виконувані роботи (надавані послуги) відповідають видам діяльності, відповідно до відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань), у тому числі філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи зазначених підприємств, установ і організацій, інших юридичних осіб, які мають окремий баланс і самостійно ведуть розрахунки із застрахованими особами;

- фізичні особи, які забезпечують себе роботою самостійно, та фізичні особи, які використовують працю інших осіб на умовах трудового договору (контракту) (крім використання праці домашніх працівників).

Застрахована особа – це фізична особа, яка відповідно до законодавства підлягає загальнообов’язковому державному соціальному страхуванню і сплачує (сплачувала) та/або за яку сплачується чи сплачувався у встановленому законом порядку єдиний внесок (п. 3 частини 1 ст. 1 Закону № 2464).

Частиною 1 ст. 10 Закону № 2464 визначено коло платників, які мають право на добровільну сплату єдиного внеску та умови, за яких таке право надається.

Відповідно до частини 1 ст. 10 Закону № 2464 право на добровільну сплату єдиного внеску мають:

- члени особистого селянського господарства, якщо вони не належать до осіб, які підлягають страхуванню;

- особи, які досягли 16-річного віку та не перебувають у трудових відносинах з роботодавцями, визначеними п. 1 частини 1 ст. 4, та не належать до платників єдиного внеску, визначених пунктами 4, 5 та 5 прим. 1 частини 1 ст. 4 Закону № 2464, в тому числі іноземці та особи без громадянства, які постійно проживають або працюють в Україні, громадяни України, які працюють або постійно проживають за межами України, якщо інше не встановлено міжнародними договорами, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України, – на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування;

- домашні працівники.

Згідно зі ст. 173 прим. 2 Кодексу законів про працю України від 10 грудня 1971 року № 322-VIII із змінами домашній працівник – це фізична особа, яка виконує домашню працю у межах трудових відносин з роботодавцем. Роботодавцем є фізична особа, яка є одним із членів домогосподарства та з якою домашній працівник уклав трудовий договір. Водночас загальнообов’язкове державне соціальне страхування домашніх працівників здійснюється на засадах добровільності.

Враховуючи частину 1 ст. 10 Закону № 2464 особа, що перебуває у трудових відносинах з роботодавцем, не має права на заключення договору про добровільну сплату єдиного внеску. Виключення становлять домашні працівники, які виконують домашню працю у межах трудових відносин з роботодавцем, оскільки відповідно до п. 1 частини 1 ст. 4 Закону № 2464 роботодавці домашніх працівників не є платниками єдиного внеску за таких працівників, а загальнообов’язкове державне соціальне страхування домашніх працівників здійснюється на засадах добровільності.

Види готівкових розрахунків, на які не поширюється обмеження щодо граничних сум готівкових розрахунків

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує.

Пунктом 6 розд. ІІ Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 29 грудня 2017 року № 148 із змінами та доповненнями (далі – Положення № 148) визначено, що суб’єкти господарювання мають право здійснювати розрахунки готівкою протягом одного дня за одним або кількома платіжними документами:

1) між собою – у розмірі до 10 000 (десяти тисяч) грн уключно;

2) з фізичними особами – у розмірі до 50 000 (п’ятдесяти тисяч) грн уключно.

Суб’єкти господарювання у разі зняття готівкових коштів із рахунків з метою здійснення готівкових розрахунків із фізичними особами зобов’язані надавати на запит надавачів платіжних послуг підтвердні документи, на підставі яких здійснюються такі готівкові розрахунки, необхідні надавачам платіжних послуг для здійснення заходів належної перевірки клієнта з урахуванням ризик-орієнтованого підходу.

Платежі понад установлені граничні суми проводяться через надавачів платіжних послуг шляхом переказу коштів із рахунку на рахунок або внесення коштів до кас надавачів платіжних послуг для подальшого їх переказу на рахунки. Кількість суб’єктів господарювання та фізичних осіб, з якими здійснюються готівкові розрахунки, протягом дня не обмежується.

Обмеження, установлене у п. 6 розд. II Положення № 148, стосується також розрахунків під час оплати за товари, придбані на виробничі (господарські) потреби за рахунок готівки, одержаної за допомогою платіжного інструменту.

Згідно з п. 7 розд. ІІ Положення № 148 фізичні особи мають право здійснювати розрахунки готівкою:

1) із суб’єктами господарювання протягом одного дня за одним або кількома платіжними документами – у розмірі до 50 000 (п’ятдесяти тисяч) грн уключно.

Платежі на суму, що перевищує 50 000 грн, проводяться через надавачів платіжних послуг шляхом переказу коштів із рахунку на рахунок або внесення коштів до кас надавачів платіжних послуг для подальшого їх переказу на рахунки;

2) між собою за договорами купівлі-продажу, які підлягають нотаріальному посвідченню, у розмірі до 50 000 (п’ятдесяти тисяч) грн уключно.

Платежі на суму, яка перевищує 50 000 грн, здійснюються шляхом переказу коштів із рахунку на рахунок або внесення та/або переказу коштів на рахунки.

Пунктом 8 Положення № 148 визначено, що обмеження, установлені в пунктами 6 та 7 розд. II Положення № 148, не стосуються:

1) розрахунків суб’єктів господарювання з бюджетами та державними цільовими фондами;

2) добровільних пожертвувань та благодійної допомоги;

3) використання готівки, виданої на відрядження;

4) виплат, пов’язаних з оплатою праці;

5) використання готівкових коштів з фондів, створених на виконання частини третьої ст. 24 Закону України від 14 жовтня 2014 року № 1698-VII «Про Національне антикорупційне бюро України» із змінами та доповненнями, частини другої ст. 32 Закону України від 28 січня 2021 року № 1150-IX «Про Бюро економічної безпеки України» із змінами та доповненнями та частини четвертої ст. 17 розд. II Закону України від 12 листопада 2015 року № 794-VIII «Про Державне бюро розслідувань» із змінами та доповненнями.

Право на податкову знижку: як подати податкову декларацію про майновий стан і доходи?

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу.

Громадяни, які мають право на податкову знижку за результатами 2023 року, можуть подати податкову декларацію про майновий стан і доходи (Декларація) по 31 грудня 2024 включно.

Платник податків самостійно обирає спосіб подачі Декларації (п. 49.3 ст. 49 Податкового кодексу України (далі – ПКУ):

- особисто або уповноваженою особою;

- поштою з повідомленням про вручення та описом вкладення не пізніше ніж за 5 днів до закінчення граничного строку подання (п. 49.5 ст. 49 ПКУ);

- засобами електронного зв’язку в електронній формі з дотриманням вимог законів України «Про електронні документи та електронний документообіг» та «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги».

В електронній формі Декларацію можна подати на вебпорталі Державної податкової служби України (ДПС) в Електронному кабінеті.

Для зручності платників ДПС в особистому Електронному кабінеті розміщено електронний сервіс «Податкова декларація про майновий стан і доходи», що надає можливість часткового автоматичного предзаповнення декларації на підставі даних Державного реєстру фізичних осіб – платників податку та відомостей про обʼєкти нерухомого чи рухомого майна.

Від платників Дніпропетровщини до спеціального фонду держбюджету надійшло майже 6,8 млрд грн «військового» ПДФО

Протягом січня – серпня 2024 року до спеціального фонду державного бюджету від платників Дніпропетровської області надійшло майже 6,8 млрд грн «військового» податку на доходи фізичних осіб (ПДФО). Позитивна динаміка порівняно з відповідним періодом минулого року складає понад 746,4 млн грн, або 12,3 відсотки.

Нагадуємо, що платниками ПДФО є:

- фізична особа – резидент, яка отримує доходи як з джерела їх походження в Україні, так і іноземні доходи;

- фізична особа – резидент, яка володіє та/або користується (орендує (суборендує), на умовах емфітевзису, постійно користується) земельними ділянками, віднесеними до сільськогосподарських угідь, у частині мінімального податкового зобов’язання;

- фізична особа – нерезидент, яка отримує доходи з джерела їх походження в Україні;

- податковий агент.

Платники Дніпропетровщини за спеціальне використання води спрямували до загального фонду державного бюджету майже 51,0 млн грн рентної плати

У січні – серпні поточного року до загального фонду державного бюджету платники Дніпропетровщини спрямували майже 51,0 млн грн рентної плати.

Нагадуємо, що об’єктом оподаткування рентною платою за спеціальне використання води без її вилучення з водних об’єктів є:

- для потреб гідроенергетики – фактичний обсяг води, що пропускається через турбіни гідроелектростанцій для вироблення електроенергії;

- для потреб водного транспорту – час використання поверхневих вод вантажним самохідним і несамохідним флотом, що експлуатується (залежно від тоннажності), та пасажирським флотом, що експлуатується (залежно від кількості місць).

Об’єктом оподаткування рентною платою за спеціальне використання води для потреб рибництва є фактичний обсяг води, необхідної для поповнення водних об’єктів під час розведення риби та інших водних живих ресурсів (у тому числі для поповнення, яке пов’язане із втратами води на фільтрацію та випаровування).

Взяття на облік у контролюючих органах фізичних осіб – ВПО, які мають намір здійснювати незалежну професійну діяльність

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу на наступне.

Відповідно до п. 2 ст. 6 Закону України від 15 квітня 2014 року № 1207-VII «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» із змінами внесення відомостей про зареєстроване або задеклароване місце проживання осіб на тимчасово окупованій території, а також на територіях, на яких ведуться (велися) бойові дії, визначених у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, до Єдиного державного демографічного реєстру під час оформлення, обміну документів, що посвідчують особу та підтверджують громадянство України, або документів, що посвідчують особу та підтверджують її спеціальний статус, здійснюється на підставі документів, що підтверджують зареєстроване або задеклароване місце проживання, або відомостей, внесених до документів особи, що підлягають обміну.

Зразок документів, що підтверджують зареєстроване або задеклароване місце проживання, затверджений наказом Міністерства внутрішніх справ України від 26.09.2014 № 997 «Про затвердження зразка та Порядку видачі довідки, що підтверджує місцеперебування громадян України, які проживають на тимчасово окупованій території або переселилися з неї, та зразка письмової заяви».

Згідно із ст. 4 Закону України від 20 жовтня 2014 року № 1706-VII «Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб» із змінами факт внутрішнього переміщення підтверджується довідкою про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи.

Така довідка видається структурними підрозділами з питань соціального захисту населення відповідно до Порядку оформлення і видачі довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 01 жовтня 2014 року № 509 із змінами та доповненнями.

Громадяни України, які переселилися з тимчасово окупованої території та які отримали в органах Державної міграційної служби України довідку, що підтверджує місце їх перебування, а також внутрішньо переміщені особи (ВПО), які отримали в структурних підрозділах з питань соціального захисту населення довідку про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи, зобов’язані визначити свою податкову адресу та подати відповідному контролюючому органу відомості про зміну даних, які вносяться до облікової картки платника податків або повідомлення фізичної особи, яка через свої релігійні переконання відмовляється від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків за ф. № 1П (Заяву про внесення змін до Державного реєстру фізичних осіб – платників податків за ф. № 5ДР (далі – Заява за ф. № 5ДР) або Заяву про внесення змін до окремого реєстру Державного реєстру фізичних осіб – платників податків щодо фізичних осіб, які обліковуються за серією та/або номером паспорта за ф. № 5ДРП (далі – Заява за ф. № 5ДРП)), пред’являючи при цьому документ, що посвідчує особу, та зазначені довідки.

При пред’явленні довідок до заяви за ф. № 5ДР або за ф. № 5ДРП вноситься інформація щодо адреси реєстрації місця проживання відповідно паспортного документа особи та повна поштова адреса громадянина, за якою йому може бути вручена офіційна кореспонденція, або адреса фактичного місця проживання/перебування відповідно інформації, зазначеної в довідках.

Порядок взяття на облік фізичних осіб, які не є підприємцями та здійснюють незалежну професійну діяльність, умовою ведення якої згідно із законом є державна реєстрація такої діяльності у відповідному уповноваженому органі та отримання свідоцтва про реєстрацію чи іншого документа (дозволу, сертифіката тощо), що підтверджує право фізичної особи на ведення незалежної професійної діяльності, визначений п. 6.7 розд. VI Порядку обліку платників податків і зборів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 09.12.2011 № 1588 із змінами та доповненнями (далі – Порядок № 1588).

Зокрема, п.п. 1 п. 6.7 розд. VI Порядку № 1588 встановлено, що для взяття на облік фізична особа, яка має намір провадити незалежну професійну діяльність, у строк 10 календарних днів після державної реєстрації (реєстрації) незалежної професійної діяльності у відповідному уповноваженому органі та отримання свідоцтва про реєстрацію чи іншого документа (дозволу, сертифіката тощо), що підтверджує право фізичної особи на провадження незалежної професійної діяльності, зобов’язана подати особисто (надіслати рекомендованим листом з описом вкладення) або через уповноважену особу до контролюючого органу за місцем свого постійного проживання заяву за ф. № 5-ОПП та відповідні документи, що підтверджують право фізичної особи на ведення незалежної професійної діяльності.

Подання документів засобами електронного зв’язку в електронній формі здійснюється з дотриманням вимог законів України від 22 травня 2003 року № 851-IV «Про електронні документи та електронний документообіг» із змінами та від 05 жовтня 2017 року № 2155-VIII «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги» із змінами.

На Дніпропетровщині платники єдиного податку забезпечують позитивну динаміку надходжень до місцевих бюджетів

З початку 2024 року до місцевих бюджетів Дніпропетровщини від платників єдиного податку надійшло понад 4,1 млрд грн єдиного податку. Як зауважила в. о. начальника Головного управління ДПС у Дніпропетровській області Наталя Федаш, у порівнянні з показником минулого року надходження виросли на понад 909,0 млн грн, або на 28,5 відсотків.

Керівниця обласної податкової висловила подяку платникам за своєчасне наповнення бюджетів та звернув увагу, що юридична особа, яка є резидентом Дія Сіті та платником податку на прибуток підприємств на загальних підставах, може обрати третю групу платника єдиного податку за умови втрати статусу резидента Дія Сіті та дотримання вимог, встановлених главою 1 розділу XIV Податкового кодексу України.

Про набрання чинності Багатосторонньої угоди компетентних органів про автоматичний обмін інформацією про фінансові рахунки

Державна податкова служба України повідомляє про набрання чинності Багатосторонньої угоди компетентних органів про автоматичний обмін інформацією про фінансові рахунки (далі – Багатостороння угода CRS, Угода) 28 червня 2024 року.

ДПС як компетентний орган України приєдналася до Багатосторонньої угоди CRS 19 серпня 2022 року шляхом підписання в. о. Голови Державної податкової служби України Кірієнко Тетяною Декларації про приєднання.

Відповідно до пункту 1 розділу 7 Угоди з метою набрання чинності Багатосторонньою угодою CRS Державна податкова служба України 27.06.2024 надіслала Секретаріату Координуючого органу Багатосторонньої угоди CRS (Секретаріат ОЕСР) повідомлення до Угоди згідно з визначеним цим пунктом переліком. Секретаріат Координуючого органу 28.06.2024 підтвердив отримання повідомлень та відповідно до положень підпункту 2.3 пункту 2 розділу 7 Угоди розмістив на захищеному вебсайті Організації економічного співробітництва та розвитку повідомлення України до Багатосторонньої угоди CRS.

У межах здійснення внутрішньодержавних процедур, спрямованих на набрання чинності Багатосторонньої  угоди СRS, 5 серпня 2024 року ДПС одержано лист від Міністерства закордонних справ України про набрання чинності Багатосторонньої  угоди СRS 28 червня 2024 року та включення Багатосторонньої угоди CRS до Єдиного державного реєстру нормативно-правових актів.

Довідково:

Перший обмін інформацією про фінансові рахунки відповідно до Загального стандарту звітності CRS з країнами-партнерами заплановано не пізніше 30 вересня 2024 року за друге півріччя 2023 року (перший звітний період). У подальшому звітним періодом вважатиметься попередній календарний рік.

Перелік юрисдикцій, з якими Україна планує обмінюватися інформацією про підзвітні фінансові рахунки, доступний за посиланням https://tax.gov.ua/baneryi/crs/perelik-pidzvitnih-yurisdiktsiy.  

  Багатостороння угода компетентних органів про автоматичний обмін звітами у розрізі країн набрала чинності

4 липня 2024 року набула чинності Багатостороння угода компетентних органів про автоматичний обмін звітами у розрізі країн (Multilateral Competent Authority Agreement on the Exchange of Country-by-Country Reports) (далі – Багатостороння угода CbC, Угода).

Відповідно до пункту 1 розділу 8 Угоди з метою набрання чинності Багатосторонньої угоди CbC Державна податкова служба України 03.07.2024 надіслала Секретаріату Координаційного органу Багатосторонньої угоди CbC (Секретаріат ОЕСР) повідомлення до Угоди згідно з визначеним цим пунктом переліком. Секретаріат Координаційного органу 04.07.2024 підтвердив отримання повідомлень та відповідно до положень пункту 3 розділу 8 Угоди розмістив на захищеному вебсайті Організації економічного співробітництва та розвитку повідомлення України до Багатосторонньої угоди CbC.

У межах здійснення внутрішньодержавних процедур, спрямованих на набрання чинності Багатосторонньої  угоди CbC, 27 серпня 2024 року ДПС одержано лист від Міністерства закордонних справ України про набрання чинності Багатосторонньою  угодою CbC 04 липня 2024 року та включення її до Єдиного державного реєстру нормативно-правових актів.

Довідково:

3 листопада 2022 року Державна податкова служба як компетентний орган України приєдналася до Багатосторонньої угоди про автоматичний обмін міждержавними звітами. Інформацію про внесення України до переліку юрисдикцій, які підписали Багатосторонню угоду CbC,  розміщено на вебсайті Організації економічного співробітництва та розвитку  https://www.oecd.org/tax/beps/CbC-MCAA-Signatories.pdf

Комунікуємо з платниками на принципах партнерства

Подія_дня

Комунікаційна_податкова_платформа

За зверненням на комунікаційну податкову платформу Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (ГУ ДПС) проведено онлайн зустріч з підприємствами - членами Територіального відділення Всеукраїнської громадської організації «Асоціація платників податків» (далі – ТВ ВГО АППУ).

До заходу долучились в. о. начальника Головного управління ДПС у Дніпропетровській області Наталя Федаш та член Ради ТВ ВГО АППУ Ірина Іваницька.

Слухачів цікавили  особливості декларування доходів тимчасово переміщеними  особами, які знаходяться за кордоном; оподаткування доходів в іноземній валюті від участі у закордонних інвестиційних фондах, а також  доходів за депозитними рахунками.    

Цікаві питання та вичерпні фахові відповіді – підсумок зустрічі податківців з представниками бізнесу. 

Сеанс телефонного зв’язку «гаряча лінія» начальника управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області Манушак Осипової

У Головному управлінні ДПС у Дніпропетровській області відбувся сеанс телефонного зв’язку «гаряча лінія» на тему «Комунікаційна податкова платформа – дієвий механізм співпраці».

На запитання відповідала начальник управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області Манушак Осипова.

Питання 1: Добрий день! Що таке комунікаційна податкова платформа та як вона працює?

Відповідь: Вітаю! Комунікаційна податкова платформа – це ефективний майданчик для оперативної та якісної комунікації з громадськістю та бізнес-спільнотою Дніпропетровщини. Метою якої є допомога бізнесу у вирішенні нагальних питань, які виникають у їх діяльності.

Для зв’язку з учасниками платформи створено окрему скриньку dp.ikc@tax.gov.ua, на яку можна надсилати звернення. 

Після отримання звернення, комунікатор платформи максимально швидко зв’язується з адресатом для визначення формату відповіді та, за необхідності, дати проведення зустрічі з відповідальними особами профільних структурних підрозділів Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (далі – ГУ ДПС).

Питання 2: Вітаю! Скажіть, будь ласка, як мені звернутись на комунікаційну податкову платформу до податкової служби Дніпропетровщини?

Відповідь: Добрий день! Ви можете написати лист на електронну скриньку комунікаційної податкової платформи dp.ikc@tax.gov.ua. Рекомендуємо вказувати: назву суб’єкта господарювання  (код ЄДРПОУ), адресу, контактний номер телефону, питання по суті.  

Питання 3: Доброго дня! Підкажіть, будь ласка, чи може фізична особа звернутись на комунікаційну податкову платформу?

Відповідь: Вітаю! На електронну скриньку комунікаційної податкової платформи ГУ ДПС можуть звернутися представники бізнесу та громадськості, у тому числі фізичні особи, з питаннями стосовно законодавства, контроль за виконанням якого покладено на органи ДПС.

Питання 4: Добрий день! Потрібно змінити прізвище в реєстраційному номері облікової картки платника податків, але тимчасово перебуваю за кордоном. Скажіть, будь ласка, як мені вирішити дане питання дистанційно?

Відповідь: Вітаю! Податкова служба проводить активну роботу з налагодження діалогу з представниками громадськості та бізнес спільнотою. Кожне звернення, яке надходить на електронну адресу комунікаційної податкової платформи, швидко опрацьовується та надається зворотній зв’язок заявнику. Отже, для оперативного розгляду Ваших питань, Ви можете скористатись таким оперативним видом комунікацій та написати лист на електронну скриньку комунікаційної податкової платформи dp.ikc@tax.gov.ua.

Запрошуємо всіх до спілкування за допомогою комунікаційної податкової платформи – це якісна та оперативна комунікація з громадськістю.

Доходи, отримані фізичною особою від продажу власного рухомого та нерухомого майна: що з єдиним внеском?

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу.

Відповідно до п. 1 частини 1 ст. 4 Закону України від 08 липня 2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» із змінами (далі – Закон № 2464) платниками єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (єдиний внесок) є, зокрема, роботодавці, які використовують працю фізичних осіб (далі – ФО) на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, чи за цивільно-правовими договорами (крім цивільно-правового договору, укладеного з фізичною особою – підприємцем (далі – ФОП), якщо виконувані роботи (надавані послуги) відповідають видам діяльності, відповідно до відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань).

Базою нарахування єдиного внеску для платників, зазначених у п. 1 частини 1 ст. 4 Закону № 2464 є сума нарахованої кожній застрахованій особі заробітної плати за видами виплат, які включають основну та додаткову заробітну плату, інші заохочувальні та компенсаційні виплати, у тому числі в натуральній формі, що визначаються відповідно до Закону України «Про оплату праці», та сума винагороди ФО за виконання робіт (надання послуг) за цивільно-правовими договорами (п. 1 частини 1 ст. 7 Закону № 2464).

ФО, які виконують роботи (надають послуги) на підприємствах, в установах та організаціях, в інших юридичних осіб, чи у ФОП або осіб, які забезпечують себе роботою самостійно, не віднесені Законом № 2464 до платників єдиного внеску.

Визначення видів виплат, що відносяться до основної, додаткової заробітної плати та інших заохочувальних та компенсаційних виплат, при нарахуванні єдиного внеску передбачено Інструкцією зі статистики заробітної плати, затвердженою наказом Державного комітету статистики України від 13.01.2004 № 5 (далі – Інструкція № 5).

Слід зазначити, що дохід ФО від продажу власного рухомого та нерухомого майна не віднесено до переліку видів виплат, визначених Інструкцією № 5.

Враховуючи зазначене вище, доходи, отримані ФО від продажу власного рухомого та нерухомого майна, не є базою нарахування єдиного внеску.

Платники єдиного податку, які можуть бути платниками ПДВ

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє наступне.

Для цілей оподаткування ПДВ відповідно до п. 180.1 ст. 180 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) платником ПДВ, зокрема, є будь-яка особа, яка зареєстрована або підлягає реєстрації як платник податку.

У разі якщо загальна сума від здійснення операцій з постачання товарів/послуг, що підлягають оподаткуванню згідно з розд. V ПКУ, у тому числі операцій з постачання товарів/послуг з використанням локальної або глобальної комп’ютерної мережі (зокрема, але не виключно шляхом встановлення спеціального застосунку або додатку на смартфонах, планшетах чи інших цифрових пристроях), нарахована (сплачена) такій особі протягом останніх 12 календарних місяців, сукупно перевищує 1 000 000 гривень (без урахування ПДВ), така особа зобов’язана зареєструватися як платник податку у контролюючому органі за своїм місцезнаходженням (місцем проживання) з дотриманням вимог, передбачених ст. 183 ПКУ, крім особи, яка є платником єдиного податку першої – третьої групи (п. 181.1 ст. 181 ПКУ).

Застосування спрощеної системи оподаткування регламентовано главою 1 розд. XIV ПКУ. Статтею 297 ПКУ, зокрема передбачено, що платники єдиного податку звільняються від обов’язку нарахування, сплати та подання податкової звітності з ПДВ з операцій з постачання товарів, робіт та послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, крім ПДВ, що сплачується фізичними особами та юридичними особами, які обрали ставку єдиного податку, визначену п.п. 1 п. 293.3 ст. 293 ПКУ, а також що сплачується платниками єдиного податку четвертої групи.

Згідно з п. 293.3 ст. 293 ПКУ відсоткова ставка єдиного податку для платників третьої групи встановлюється у розмірі:

- 3 відс. доходу – у разі сплати ПДВ згідно з ПКУ;

- 5 відс. доходу – у разі включення ПДВ до складу єдиного податку.

Ставка єдиного податку, визначена для третьої групи у розмірі 3 відс., може бути обрана:

а) суб’єктом господарювання, який зареєстрований платником ПДВ відповідно до розд. V ПКУ, у разі переходу ним на спрощену систему оподаткування;

б) платником єдиного податку третьої групи, який обрав ставку єдиного податку в розмірі 5 відс., у разі добровільної зміни ставки єдиного податку;

в) суб’єктом господарювання, який не зареєстрований платником ПДВ, у разі його переходу на спрощену систему оподаткування або зміни групи платників єдиного податку шляхом реєстрації платником ПДВ відповідно до розд. V ПКУ (п. 293.8 ст. 293 ПКУ).

Враховуючи зазначене, платниками ПДВ можуть бути фізичні та юридичні особи платники єдиного податку третьої групи, які обрали ставку єдиного податку у розмірі 3 відс. доходу, а також сільськогосподарські товаровиробники – платники єдиного податку четвертої групи.

Граничні строки реєстрації ПН/РК до податкових накладних в ЄРПН протягом дії воєнного стану в Україні

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує , що 08.02.2023 набрав чинності Закон України від 12 січня 2023 року № 2876-ІХ «Про внесення змін до розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України щодо відновлення обмеження перебування грального бізнесу на спрощеній системі оподаткування» (далі – Закон № 2876).

Законом № 2876, зокрема внесено зміни до підрозд. 2 розд. XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI (далі – ПКУ). Так, підрозд. 2 розд. XX ПКУ доповнено п. 89, згідно з яким тимчасово, протягом дії воєнного стану в Україні та шести місяців після місяця, в якому воєнний стан буде припинено або скасовано, реєстрація податкових накладних (ПН) та/або розрахунків коригування (РК) до ПН в Єдиному реєстрі податкових накладних (ЄРПН) здійснюється з урахуванням таких граничних строків:

- для податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 1 по 15 календарний день (включно) календарного місяця, – до 5 календарного дня (включно) календарного місяця, наступного за місяцем, в якому вони складені;

- для податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 16 по останній календарний день (включно) календарного місяця, – до 18 календарного дня (включно) календарного місяця, наступного за місяцем, в якому вони складені;

- для розрахунків коригування, складених постачальником товарів/послуг до податкової накладної, що складена на отримувача – платника податку, в яких передбачається зменшення суми компенсації вартості товарів/послуг їх постачальнику, – протягом 18 календарних днів з дня отримання такого розрахунку коригування до податкової накладної отримувачем (покупцем).

Реєстр форм електронних документів

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє, що у підрозділі «Реєстри» розділу «Важлива інформація» на головній сторінці вебпорталу «Державна податкова служба України» за посиланням https://tax.gov.ua/dovidniki--reestri--perelik/reestri/154157.html 13.09.2024 опубліковані реєстри з урахуванням внесених останніх змін до них, а саме:

  Реєстр електронних форм податкових документів .

• Реєстр форм електронних повідомлень про відкриття/закриття рахунків .
• Реєстр електронних форм податкових документів (перелік сервісних запитів) для фізичних осіб .
• Реєстр електронних форм податкових документів (перелік сервісних запитів) для юридичних осіб .

Який документ вважається розрахунковим документом?

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує.

Статтею 2 Закону України від 06 липня 1995 року № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» із змінами та доповненнями (далі – Закон № 265) визначено, що розрахунковий документ – це документ встановленої форми та змісту (касовий чек, товарний чек, видатковий чек, розрахункова квитанція, проїзний документ тощо), що підтверджує факт продажу (повернення) товарів, надання послуг, операцій з видачі готівкових коштів держателям електронних платіжних засобів, отримання (повернення) коштів, торгівлю валютними цінностями в готівковій формі, створений в паперовій та/або електронній формі (електронний розрахунковий документ) у випадках, передбачених Законом № 265, зареєстрованим у встановленому порядку реєстратором розрахункових операцій (далі – РРО) або програмним РРО, чи заповнений вручну.

Проведення звірки даних: контролюючий орган, до якого необхідно звертатись фізичній особі – власнику декількох об’єктів нерухомості

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує.

Підпунктом 266.7.3 п. 266.7 ст. 266 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) визначено, що платники податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, мають право звернутися з письмовою заявою до контролюючого органу за своєю податковою адресою для проведення звірки даних щодо:

- об’єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, в тому числі їх часток, що перебувають у власності платника податку;

- розміру загальної площі об’єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, що перебувають у власності платника податку;

- права на користування пільгою із сплати податку;

- розміру ставки податку;

- нарахованої суми податку.

У разі виявлення розбіжностей між даними контролюючих органів та даними, підтвердженими платником податку на підставі оригіналів відповідних документів, зокрема, документів на право власності, контролюючий орган за податковою адресою платника податку проводить перерахунок суми податку і надсилає (вручає) йому нове податкове повідомлення-рішення. Попереднє податкове повідомлення-рішення вважається скасованим (відкликаним).

Згідно з абзацом другим п.п. 266.7.4 п. 266.7 ст. 266 ПКУ у разі подання платником податку контролюючому органу правовстановлюючих документів на нерухоме майно, відомості про яке відсутні у базі даних інформаційних систем центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, сплата податку фізичними особами здійснюється на підставі поданих платником податку відомостей до отримання контролюючим органом відомостей від органів державної реєстрації прав на нерухоме майно про перехід права власності на об’єкт оподаткування.

Крім того, фізичні особи, з використанням кваліфікованого електронного підпису, мають можливість переглянути сформовані податкові повідомлення-рішення щодо сум нарахованих їм податкових зобов’язань з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, в меню «ЕК для громадян»/розділ «Загальна інформація про платника»/вкладка «Повідомлення про обов’язок сплатити суму грошового зобов’язання (ППР)» приватної частини Електронного кабінету, вхід до якого здійснюється за адресою: http://cabinet.tax.gov.ua, а також через вебпортал ДПС України.

Алгоритм дій для подання через Електронний кабінет Облікової картки за ф. № 1ДР та Заяви за формою № 5ДР

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує.

Для подання через меню «ЕК для громадян» приватної частини Електронного кабінету (ЕК) облікової картки фізичної особи – платника податків за формою № 1ДР (Облікова картка за ф. № 1ДР) та заяви про внесення змін до Державного реєстру фізичних осіб – платників податків за формою № 5ДР (Заява за ф. № 5ДР) необхідно:

1.Увійти до Електронного кабінету, вхід до якого здійснюється за адресою: https://cabinet.tax.gov.ua, також через офіційний вебпортал ДПС України.

При цьому доступ до приватної частини (особистого кабінету) Електронного кабінету надається після проходження користувачем електронної ідентифікації онлайн з використанням кваліфікованого електронного підпису, отриманого у будь-якого Кваліфікованого надавача електронних довірчих послуг, або через Інтегровану систему електронної ідентифікації – idd.gov.ua (MobileID та BankID). Формування фізичними особами – платниками податків заяв за формами № 1ДР та № 5ДР здійснюється з використанням кваліфікованого електронного підпису фізичної особи, отриманого у кваліфікованого надавача електронних довірчих послуг.

2. Обрати меню «ЕК для громадян», розділ «Облікова картка (1ДР)» або «Заява про внесення змін до ДРФО (5ДР)» та натиснути кнопку «Створити».

Запропоновані форми Облікової картки за ф. № 1ДР та Заяви за ф. № 5ДР заповнюються шляхом вибору потрібної назви із запропонованого списку.

При заповненні Облікової картки за ф. № 1ДР або Заяви за ф. № 5ДР в електронному вигляді, платник податків самостійно обирає з переліку контролюючий орган (код та назва), де бажає отримати документ, що засвідчує реєстрацію у ДРФО.

Для приєднання до Облікової картки за ф. № 1ДР або Заяви за ф. № 5ДР сканованих копій документів, що посвідчують особу та інших документів, які підтверджують зміни облікових даних, платнику податків необхідно використати закладку «4. Додати копії документів». У полі «Назва документу» вибирається із переліку документ, який необхідно приєднати в полі «Файл документу».

При цьому кожен документ має бути збережено окремо. За допомогою опції «+» збільшується кількість рядків для заповнення та приєднання документів (формат файлу може бути pdf/jpg із обмеженням розміру не більше 5МБ).

3. Для збереження Облікової картки за ф. № 1ДР або Заяви за ф. № 5ДР необхідно натиснути кнопку «Зберегти», підписується сформований документ кваліфікованим електронним підписом та направляється до контролюючого органу.

4. Натиснути кнопку «Відправити».

Реєстраційний номер облікової картки платника податків надається протягом трьох робочих днів з дня подання фізичною особою Облікової картки за ф. № 1ДР або Заяви за ф. № 5ДР до контролюючого органу.

Для отримання реєстраційного номера облікової картки платника податків необхідно особисто звернутися до податкового органу, який був самостійно обраний під час заповнення Облікової картки за ф. № 1ДР або Заяви за ф. № 5ДР та пред’явити паспорт з відміткою про місце реєстрації та, у разі необхідності, документ (витяг) про реєстрацію місця проживання/перебування.

Туристичний збір: до місцевих бюджетів Дніпропетровської області від фізичних осіб надійшло понад 6,1 млн гривень

З початку поточного року до місцевих бюджетів Дніпропетровщини надійшло від фізичних осіб понад 6,1 млн грн туристичного збору. У порівнянні з січнем – серпнем 2023 року надходження збільшились на понад 1,8 млн грн, або на 43,5 відсотків.

Нагадуємо, що у разі дострокового залишення особою, яка сплатила туристичний збір, території адміністративно-територіальної одиниці, на якій встановлено туристичний збір, сума надмірно сплаченого збору підлягає поверненню такій особі у встановленому Податковим кодексом України (далі – ПКУ) порядку (п.п. 268.6.3 п. 268.6 ст. 268 ПКУ).

Фізична особа правом на податкову знижку за 2023 рік може скористатись до кінця поточного року

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що фізична особа – платник податку на доходи фізичних осіб (податок) має право на податкову знижку за наслідками звітного податкового року.

Підстави для нарахування податкової знижки із зазначенням конкретних сум відображаються платником податку у річній податковій декларації про майновий стан і доходи, яка подається по 31 грудня включно, наступного за звітним, податкового року. 

Податкова знижка для фізичних осіб, які не є суб’єктами господарювання, – це документально підтверджена сума (вартість) витрат платника податку – резидента у зв’язку з придбанням товарів (робіт, послуг) у резидентів – фізичних або юридичних осіб протягом звітного року, на яку дозволяється зменшення його загального річного оподатковуваного доходу, одержаного за наслідками такого звітного року у вигляді заробітної плати, у випадках, визначених Податковим кодексом України (далі – ПКУ).

До податкової знижки включаються фактично здійснені протягом звітного податкового року платником податку витрати, підтверджені відповідними платіжними та розрахунковими документами, зокрема квитанціями, фіскальними або товарними чеками, прибутковими касовими ордерами, що ідентифікують продавця товарів (робіт, послуг) і особу, яка звертається за податковою знижкою (їх покупця (отримувача), а також копіями договорів за їх наявності в яких обов’язково повинно бути відображено вартість таких товарів (робіт, послуг) і строк оплати за такі товари (роботи, послуги) (п.п. 166.2.1 п. 166.2 ст. 166 ПКУ).

Перелік витрат, дозволених до включення до податкової знижки, визначений пунктом 166.3 статті 166 ПКУ.

Якщо платник податку до кінця податкового року, наступного за звітним, не скористався правом на нарахування податкової знижки за наслідками звітного податкового року, таке право на наступні податкові роки не переноситься (п.п. 166.4.3 п. 166.4 ст. 166 ПКУ).

Фізичні особи – платники податку мають право на податкову знижку за 2023 рік виключно до кінця 2024 року. 

Платники рентної плати з початку року наповнили місцеві бюджети Дніпропетровщини на понад 1,5 млрд гривень

Як зазначила в. о. начальника Головного управління ДПС у Дніпропетровській області Наталя Федаш, протягом січня – серпня 2024 року до місцевих бюджетів Дніпропетровщини від платників рентної плати надійшло понад 1,5 млрд гривень. 

Очільниця податкової служби області підкреслила, що з початку поточного року платниками рентної плати забезпечено позитивну динаміку надходжень до місцевих бюджетів. У порівнянні з аналогічним періодом минулого року надходження рентної плати збільшились на понад 782,2 млн грн, темп росту – 205,8 відсотків.

Дякуємо платникам за роботу і своєчасно сплачені податки.

Удосконалення ставок транспортного податку - у фокусі уваги

23 вересня 2024 року відбулося онлайн засідання тимчасової робочої групи з питань удосконалення процедур визначення бази оподаткування при вторинному продажу транспортних засобів із застосуванням незалежної оцінки Громадської ради при Головному управлінні ДПС у Дніпропетровській області (далі – Робоча група).

На порядку денному - пропозиції Робочої групи стосовно удосконалення ставок транспортного податку та бази оподаткування при реєстрації (перереєстрації) транспортних засобів.

Уникнення ТОП – 10 помилок при заповненні Повідомлення про участь у міжнародній групі компаній

На основі щорічного моніторингу поданих Повідомлень про участь у міжнародній групі компаній (далі – МГК) ДПС узагальнено найрозповсюдженіші помилки платників податків при заповненні Повідомлення про участь у МГК.

До ТОП – 10 увійшли такі помилки (в залежності від частоти їх допущення платниками податків):

невірне заповнення адреси материнської компанії (далі – МК) або учасника МГК – у графах 21.1 – 21.13, 30.1 – 30.13 зазначається інформація про складові адреси МК та учасника МГК. Графи 21.5 – 21.6, 30.5 – 30.6 (інформація про місто) є обов’язковими для заповнення;

використання кирилиці при заповненні граф англійською мовою – у графах 7.2, 14.2, 21.4, 21.6, 21.8, 21.10, 22.2, 24.2, 30.4, 30.6, 30.8, 30.10, 31.2 зазначається інформація у перекладі на англійську мову;

незаповнення інформації про код юрисдикції, в якій знаходиться адреса МК, – у графі 20 зазначається інформація про код юрисдикції (держави, території), в якій знаходиться адреса МК МГК;

невірне заповнення інформації про звітний період – у графі 1.1 зазначається інформація про звітний період. Це значення повинно відповідати останньому календарному дню року, який є звітним для платника податків;

незаповнення дати, яка є останнім днем фінансового року, – у графі 8 зазначається дата, яка є останнім днем фінансового року, за який готується консолідована фінансова звітність МГК;

незаповнення коду, що відповідає типу юридичної адреси МК – у графі 19 зазначається один із кодів (OECD301, OECD302, OECD303, OECD304, OECD305), що відповідає типу юридичної адреси МК МГК;

незазначення найменування МГК – у графі 7.1 зазначається найменування МГК, за якою група є загальновідомою, якщо це найменування відрізняється від найменування платника податків, який подає Повідомлення про участь у МГК;

незаповнення відмітки про те, що МГК не готується консолідована фінансова звітність, – у графі 9 зазначається один із кодів UNC201 або UNC202 щодо підготовки консолідованої фінансової звітності;

невірне заповнення інформації про ІПН (TIN) – у графі 17.1 зазначається ІПН або TIN, який використовується податковими органами юрисдикції (держави, території) податкового резидентства МК МГК, у графі 17.2 зазначається код юрисдикції (держави, території), яка видала ІПН (TIN);

незаповнення інформації про код юрисдикції, в якій знаходиться адреса учасника МГК, – у графі 29 зазначається інформація про код юрисдикції (держави, території), в якій знаходиться адреса реєстрації учасника МГК, за умови, що Звіт у розрізі країн МГК подає уповноважений учасник МГК та сукупний консолідований дохід МГК за фінансовий рік, що передує звітному, дорівнює або перевищує еквівалент 750 мільйонів євро.

З метою спрощення сприйняття інформації ДПС розроблено інфографіку, яка містить як приклади найпоширеніших помилок при заповненні Повідомлення про участь у МГК, так і конкретні поради щодо їх недопущення в подальшому.

Рекомендуємо скористатися зазначеною інформацією з метою уникнення помилок при заповненні вищезазначеного повідомлення. Саме самостійне виявлення та своєчасне виправлення помилок убезпечить платників податків від негативних наслідків у вигляді застосування штрафів.

Слід зауважити, що статтею 120 Податкового кодексу України (далі – Кодекс) передбачена відповідальність платників податків за неподання, несвоєчасне подання або надання недостовірної інформації у Повідомленні про участь у МГК.

Як приклад, відповідно до пункту 120.5 статті 120 Кодексу штраф за надання недостовірної інформації в Повідомленні про участь у МГК становить 50 розмірів прожиткового мінімуму для працездатної особи, встановленого законом на 1 січня податкового (звітного) року, зокрема, за 2023 рік – 134 200 грн (50 х 2 684 гривень).

Поряд з цим штраф, передбачений пунктом 120.5 статті 120 Кодексу, не застосовується, якщо платник податків подав Повідомлення про участь у МГК та/або Звіт у розрізі країн МГК з помилками, які не вплинули на правильність ідентифікації держави або території, резидентом якої є один або декілька учасників МГК, та/або на правильність ідентифікації кожного з учасників відповідної МГК, та/або на правильність ідентифікації юрисдикції подання Звіту в розрізі країн МГК, і такий платник виправив помилки шляхом подання уточнюючого Повідомлення про участь у МГК та/або звіту у розрізі країн МГК самостійно або не пізніше 30 календарних днів з дня одержання повідомлення контролюючого органу про виявлені помилки у Звіті у розрізі країн МГК.

Чергове засідання комісії із визначення підприємств критично важливими відбулось в Дніпропетровській обласній державній адміністрації

Подія_дня

Під головуванням першого заступника Голови обласної державної адміністрації – начальника обласної військової адміністрації Андрія Кульбача відбулось чергове засідання комісії із визначення підприємств, установ і організацій, які є критично важливими для функціонування економіки та забезпечення життєдіяльності населення Дніпропетровської області в особливий період.

З боку податкової служби Дніпропетровщини у заході прийняв участь заступник начальника Головного управління ДПС у Дніпропетровській області Максим Яіцький.

Відбір підприємств здійснюється згідно з критеріями відповідності, чітко прописані в постанові Кабінету Міністрів України.

Представники Мінфіну та ДПС взяли участь у технічних зустрічах, організованих ОЕСР

Представники Міністерства фінансів України та Державної податкової служби України на запрошення Організації економічного співробітництва та розвитку (ОЕСР) взяли участь у зустрічах з керівництвом Центру податкової політики і адміністрування, а також з експертами ОЕСР.

Зустрічі були спрямовані на обговорення питань щодо подальшого удосконалення правил трансфертного ціноутворення, імплементації правил протидії практикам ухилення від сплати податків, які мають безпосередній вплив на функціонування ринку ЄС і України, врахування положень Рекомендацій Ради ОЕСР стосовно податкових заходів для подальшої боротьби з підкупом іноземних посадових осіб у міжнародних ділових операціях.

Під час заходу також обговорювались напрями подальшої співпраці з ОЕСР у частині приведення елементів податкового законодавства та політики України у відповідність до основних стандартів ОЕСР у сфері міжнародного оподаткування.

Глобальні ініціативи ОЕСР у сфері міжнародного оподаткування Pillar 1 та Pillar 2 насамперед спрямовані на удосконалення наявних механізмів боротьби з розмивання бази оподаткування та виведення прибутку з-під оподаткування.

Крім того, делегація України у межах програми взяла участь у церемонії підписання Багатостороннього інструменту щодо імплементації правила контрольованої ставки оподаткування, що є частиною Pillar Two (Subject to Tax Rule (STTR)). Під час церемонії було повідомлено про наміри завершити всі внутрішньодержавні процедури, необхідні для приєднання до цієї Багатосторонньої угоди, адже впровадження Pillar 2 є пріоритетним напрямом Національної стратегії доходів до 2030 року, схваленої розпорядженням Кабінету Міністрів України від 27.12.2023 № 1218-р.

Приєднання України до Багатосторонньої угоди STTR дозволить переглянути міжнародні договори України про уникнення подвійного оподаткування в частині доповнення їх окремою статтею «Правило Subject-to-Tax Rule».

Проведені зустрічі були корисними для її учасників та спрямовані на посилення подальшого співробітництва з ОЕСР у частині оподаткування, моніторингу та впровадження Плану дій BEPS, продовження запровадження міжнародних стандартів та кращих світових практик у податкове законодавство України.

Закон України №3817: умови отримання ліцензії

До відеогалереї https://dp.tax.gov.ua/media-ark/videogalereya/prezentatsii-ta-inshi-materiali/11414.html 

До уваги гірничих підприємств: витрати, що враховуються при обчисленні розрахункової вартості одиниці відповідного виду товарної продукції

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує.

При обчисленні розрахункової вартості одиниці відповідного виду товарної продукції гірничого підприємства – видобутої корисної копалини (мінеральної сировини) у порядку, визначеному п. 252.16 ст. 252 Податкового кодексу України (далі – ПКУ), застосовуються, зокрема, витрати, обчислені згідно з пунктами 252.11 – 252.15 ст. 252 ПКУ.

Відповідно до п. 252.11 ст. 252 ПКУ у разі обчислення вартості відповідного виду товарної продукції гірничого підприємства – видобутої корисної копалини (мінеральної сировини) за розрахунковою вартістю до витрат платника рентної плати за податковий (звітний) період включаються:

- матеріальні витрати, у тому числі витрати, пов’язані з виконанням господарських договорів із давальницькою сировиною, за винятком матеріальних витрат, пов’язаних із:

зберіганням;

транспортуванням;

пакуванням, у тому числі фасуванням (бутелюванням);

проведенням іншого виду підготовки (включаючи передпродажну підготовку), крім операцій, що віднесені до операцій первинної переробки (збагачення) у значенні, наведеному у розд. I ПКУ, для реалізації відповідного виду товарної продукції гірничого підприємства – видобутої корисної копалини (мінеральної сировини);

виробництвом і реалізацією інших видів продукції, товарів (робіт, послуг) (п.п. 252.11.1 п. 252.11 ст. 252 ПКУ);

витрати з оплати праці, крім витрат з оплати праці працівників, які не зайняті в господарській діяльності з видобування відповідного виду товарної продукції гірничого підприємства – видобутої корисної копалини (мінеральної сировини) (п.п. 252.11.2 п. 252.11 ст. 252 ПКУ);

витрати з ремонту основних засобів, крім витрат на ремонт основних засобів, не пов’язаних технічно та технологічно з господарською діяльністю з видобування відповідного виду товарної продукції гірничого підприємства – видобутої корисної копалини (мінеральної сировини) (п.п. 252.11.3 п. 252.11 ст. 252 ПКУ);

інші витрати, що належать до складу витрат, у тому числі витрати, розподілені згідно з принципами облікової політики платника рентної плати, понесені ним в періоди, коли господарська діяльність з видобування корисних копалин не провадилася у зв’язку із сезонними умовами проведення видобувних робіт, крім витрат, не пов’язаних з господарською діяльністю з видобування відповідного виду товарної продукції гірничого підприємства – видобутої корисної копалини (мінеральної сировини), у тому числі:

• які виникають в результаті формування фінансових резервів;

• на сплату процентів боргових зобов’язань платника рентної плати;

• на внесення рентної плати за користування надрами для видобування корисних копалин;

• на сплату штрафів та/або неустойки чи пені за рішенням сторін договору або за рішенням відповідних державних органів, суду (п.п. 252.11.4 п. 252.11 ст. 252 ПКУ).

Пунктом 252.12 ст. 252 ПКУ встановлено, що під час обчислення розрахункової вартості відповідного виду товарної продукції гірничого підприємства - видобутої корисної копалини (мінеральної сировини) також враховуються:

- сума нарахованої амортизації, крім суми нарахованої амортизації на основні засоби і нематеріальні активи, що підлягають амортизації, але не пов’язані технічно та технологічно з господарською діяльністю з видобування відповідного виду товарної продукції гірничого підприємства – видобутої корисної копалини (мінеральної сировини);

- сума амортизації витрат, пов’язаних з господарською діяльністю з видобування відповідного виду товарної продукції гірничого підприємства – видобутої корисної копалини (мінеральної сировини).

У разі якщо мають місце державні субвенції для гірничих підприємств, визначення вартості видобутої мінеральної сировини (корисної копалини) здійснюється без урахування субвенції, розміри якої для кожної ділянки надр обчислюються на підставі калькулювання собівартості видобутої корисної копалини за матеріалами бухгалтерського обліку провадження господарської діяльності в межах такої ділянки надр (п. 252.13 ст. 252 ПКУ).

Згідно з п. 252.14 ст. 252 ПКУ сума витрат, понесених на провадження господарської діяльності з видобування корисних копалин, щодо яких у податковому (звітному) періоді завершено комплекс технологічних операцій (процесів) з видобування, повністю включається до розрахункової вартості видобутих корисних копалин за відповідний податковий (звітний) період.

У разі якщо після виникнення податкових зобов’язань з рентної плати за користування надрами для видобування корисних копалин за обсяг (кількість) відповідного виду товарної продукції гірничого підприємства – видобутої корисної копалини (мінеральної сировини) платник рентної плати у будь-якому наступному податковому (звітному) періоді прийняв рішення про застосування до неї (відповідного виду товарної продукції гірничого підприємства – видобутої корисної копалини (мінеральної сировини) або її частини) інших операцій первинної переробки, в результаті чого виник новий вид товарної продукції гірничого підприємства, що відрізняється від продукції, за якою платником рентної плати визнані та виконані відповідні зобов’язання з рентної плати за користування надрами для видобування корисних копалин, платник рентної плати у такому податковому (звітному) періоді визначає розмір податкових зобов’язань з рентної плати для нового відповідного виду товарної продукції гірничого підприємства – видобутої корисної копалини (мінеральної сировини) з урахуванням виконаних податкових зобов’язань за обсяг (кількість) відповідного виду товарної продукції гірничого підприємства – видобутої корисної копалини (мінеральної сировини), що був використаний на створення нової товарної продукції гірничого підприємства, за вирахуванням сум податкових зобов’язань, які виникали за попередніми операціями з даним видом корисної копалини.

Сума витрат, понесених на провадження господарської діяльності з видобування корисних копалин, щодо яких у податковому (звітному) періоді не завершено комплекс технологічних операцій (процесів) з видобування, включається до розрахункової вартості відповідного виду товарної продукції гірничого підприємства – видобутої корисної копалини (мінеральної сировини) у податковому (звітному) періоді, в якому завершується такий комплекс технологічних операцій (процесів) (п. 252.15 ст. 252 ПКУ).

Чи може неповнолітня особа отримати ЕДП у КНЕДП ДПС та який порядок отримання?

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу, що неповна цивільна дієздатність фізичної особи у віці від чотирнадцяти до вісімнадцяти років (неповнолітня особа) визначена ст. 32 Цивільного кодексу України від 16 січня 2003 року № 435-IV (із змінами) (далі – ЦКУ).

Відповідно до частини п’ятої ст. 32 ЦКУ неповнолітня особа має право самостійно укладати договір про отримання електронних довірчих послуг (ЕДП).

Отже, для отримання ЕДП неповнолітній особі віком від 14 до 18 років (у тому числі фізичній особі у віці від 16 років, зареєстрованій як фізична особа – підприємець) необхідно надати перелік документів для отримання ЕДП фізичній особі.

З переліком документів, необхідних для отримання ЕДП фізичній особі, можна ознайомитись у розділі «Отримання електронних довірчих послуг» вебсайту Кваліфікованого надавача електронних довірчих послуг Державної податкової служби України (https://ca.tax.gov.ua/), обравши відповідну категорію. Також можливо надати документи за допомогою сервісу «Шеринг документів» застосунку «Дія».

Випадки, в яких платник повідомляє контролюючі органи про відсутність у нього у звітному році об’єктів обчислення екологічного податку

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує.

Відповідно до п. 250.9 ст. 250 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) якщо платник екологічного податку з початку звітного року не планує здійснення викидів, скидів забруднюючих речовин, розміщення відходів, утворення радіоактивних відходів протягом звітного року, то такий платник податку повинен повідомити про це відповідний контролюючий орган за місцем розташування джерел забруднення та скласти заяву про відсутність у нього у звітному році об’єкта обчислення екологічного податку. В іншому разі платник податку зобов’язаний подавати податкові декларації відповідно до ст. 250 ПКУ.

Тобто, суб’єкти господарювання, у тому числі новостворені, які не мають об’єктів обчислення екологічного податку не повинні подавати до відповідних контролюючих органів заяву про відсутність у них у звітному році таких об’єктів.

Суб’єкти господарювання, які є платниками екологічного податку, але з початку звітного року не планують здійснення викидів, скидів забруднюючих речовин, розміщення відходів, утворення радіоактивних відходів протягом звітного року, повинні скласти заяву довільної форми про відсутність у них у звітному році об’єкта обчислення екологічного податку та повідомити про це відповідні контролюючі органи за місцем розташування джерел забруднення не пізніше граничного терміну подання податкової декларації за І квартал звітного року.

В іншому разі такі суб’єкти господарювання зобов’язані подавати податкові декларації екологічного податку.

Зазначення у фіскальному чеку РРО та/або ПРРО назви товару при продажу вживаних технічно складних побутових товарів

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє, що відповідно до п. 12 ст. 3 Закону України від 06 липня 1995 року № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» із змінами та доповненням суб’єкти господарювання зобов’язані вести в порядку, встановленому законодавством, облік товарних запасів, здійснювати продаж лише тих товарів, що відображені у такому обліку.

Порядок та форма обліку товарних запасів для фізичних осіб – підприємців, у тому числі платників єдиного податку, встановлюються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику. При цьому суб’єкт господарювання зобов’язаний надати контролюючим органам на початок проведення перевірки документи (у паперовій або електронній формі), що підтверджують облік та походження товарних запасів (зокрема, але не виключно, документи щодо інвентаризації товарних запасів, документи про отримання товарів від інших суб’єктів господарювання та/або документи на внутрішнє переміщення товарів), які на момент перевірки знаходяться у місці продажу (господарському об’єкті).

Такі вимоги не поширюються на фізичних осіб – підприємців, які є платниками єдиного податку та не зареєстровані платниками податку на додану вартість (крім тих, які провадять діяльність з реалізації технічно складних побутових товарів, що підлягають гарантійному ремонту, а також лікарських засобів та виробів медичного призначення, ювелірних та побутових виробів з дорогоцінних металів, дорогоцінного каміння, дорогоцінного каміння органогенного утворення та напівдорогоцінного каміння).

Форма та зміст фіскального касового чека на товари (послуги) (далі – фіскальний чек) та інших розрахункових документів, надання покупцю яких є обов’язковим, встановлені Положенням про форму та зміст розрахункових документів/електронних розрахункових документів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 21.01.2016 № 13 із змінами та доповненнями (далі – Положення № 13).

Пунктом п. 2 розд. II Положення № 13 передбачено, що при реалізації товарів (послуг) обов’язковим реквізитом у фіскальному чеку є, зокрема, назва товару (послуги).

Тобто, фіскальний касовий чек на товари (послуги) вважається відповідним (у частині ідентифікації товару), якщо в ньому зазначена назва товару (послуги).

Кожна модель і модифікація комп’ютерної техніки має основні частини та складові комп’ютера (комплектуючі), а в технічній документації на таку техніку чітко зазначено назву і характеристики кожної з них.

Частини комплектуючих є технічно складними пристроями, а відповідно продаж таких комплектуючих потребує ведення обліку товарних запасів за місцем реалізації всіх товарів та відповідно створення субʼєктом господарювання документів у передбачений законодавством спосіб, визначений абзацом першим п. 44.1 ст. 44 та абзацом першим п. 177.10 ст. 177 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI із змінами та доповненнями, що будуть свідчити про походження таких товарів.

Враховуючи викладене, назва товару у фіскальному чеку реєстратора розрахункових операцій (РРО) та/або програмного РРО (ПРРО) повинна зазначатися так, щоб виконувались одночасно дві умови: назва має відображати споживчі ознаки товару та однозначно ідентифікувати товар чи послугу в документообігу суб’єкта господарювання.

Право новоутворених сільськогосподарських товаровиробників – юридичних осіб на реєстрацію платниками єдиного податку 4 групи

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що відповідно до п.п. 291.4.7 п. 291.4 ст. 291 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) новоутворені, зокрема, сільськогосподарські товаровиробники – юридичні особи можуть бути платниками єдиного податку 4-ї групи з наступного року, якщо частка сільськогосподарського товаровиробництва, отримана за попередній податковий (звітний) рік, дорівнює або перевищує 75 відсотків.

При цьому згідно з абзацом другим п. 294.2 ст. 294 ПКУ попередній податковий (звітний) рік для новоутворених сільськогосподарських товаровиробників – юридичних осіб – період з дня державної реєстрації до 31 грудня того ж року.

ПДВ: порядок оподаткування послуг транспортно-експедиторської діяльності, що надаються нерезидентами України

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу, що Узагальнюючою податковою консультацією щодо порядку оподаткування податком на додану вартість (ПДВ) транспортно-експедиторської діяльності, затвердженою наказом ДПС України від 06.07.2012 № 610, визначено, що у випадку надання транспортно-експедиторських послуг, послуг перевезення чи інших допоміжних у транспортній діяльності послуг, нерезидентами України необхідно враховувати правила оподаткування, встановлені ст. 208 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).

Так, ст. 208 ПКУ визначено, що при отриманні послуг на митній території України від нерезидента, їх отримувач повинен нарахувати ПДВ за основною ставкою на базу оподаткування, визначену, зокрема згідно з п. 190.2 ст. 190 ПКУ. Сума нарахованого ПДВ включається до складу податкових зобов’язань податкової декларації з ПДВ за відповідний звітний період.

При цьому, отримувач послуг – платник ПДВ у порядку, визначеному ст. 201 ПКУ, складає податкову накладну із зазначенням суми нарахованого ним податку, яка є підставою для віднесення сум ПДВ до податкового кредиту в встановленому порядку. Якщо отримувач послуг не зареєстровано як платника ПДВ, то податкова накладна не виписується. Форма розрахунку податкових зобов’язань такого отримувача послуг затверджена у вигляді додатка до податкової декларації з ПДВ.

Чи необхідно ФОП, які уклали гіг-контракт з резидентом Дія Сіті, сплачувати за себе єдиний внесок?

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє.

Відповідно до частини шостої ст. 4 Закону України від 08 липня 2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» із змінами та доповненнями (далі – Закон № 2464), особи, зазначені у пунктах 4 і 5 частини першої ст. 4 Закону № 2464 (фізичні особи – підприємці, в тому числі ті, які обрали спрощену систему оподаткування (крім електронних резидентів (е-резидентів), та особи, які провадять незалежну професійну діяльність), які мають основне місце роботи або уклали гіг-контракт з резидентом Дія Сіті в порядку та на умовах, передбачених Законом України від 15 липня 2021 року № 1667-ІХ «Про стимулювання розвитку цифрової економіки в Україні» із змінами, звільняються від сплати за себе єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (єдиний внесок) за місяці звітного періоду, за які роботодавцем (резидентом Дія Сіті) сплачено страховий внесок за таких осіб у розмірі не менше мінімального страхового внеску. Такі особи можуть бути платниками єдиного внеску за умови самостійного визначення ними бази нарахування за місяці звітного періоду, за які роботодавцем (резидентом Дія Сіті) сплачено страховий внесок за таких осіб у розмірі менше мінімального страхового внеску. Самостійно визначена такими особами база нарахування не може перевищувати максимальну величину бази нарахування єдиного внеску, встановлену Законом № 2464 із змінами та доповненнями. При цьому сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску.

Мінімальний страховий внесок – це сума єдиного внеску, що визначається розрахунково як добуток мінімального розміру заробітної плати на розмір внеску, встановлений законом на місяць, за який нараховується заробітна плата (дохід), та підлягає сплаті щомісяця (п. 5 частини першої ст. 1 Закону № 2464).

Максимальна величина бази нарахування єдиного внеску – максимальна сума доходу застрахованої особи на місяць, що дорівнює п’ятнадцяти розмірам мінімальної заробітної плати, встановленої законом, на яку нараховується єдиний внесок (п. 4 частини першої ст. 1 Закону № 2464).

Видобування газового конденсату: платники рентної плати спрямували до місцевих бюджетів Дніпропетровщини понад 1,5 млн гривень

Протягом січня – серпня 2024 року до місцевих бюджетів Дніпропетровської області від платників рентної плати надійшло понад 1,5 млн грн з видобування газового конденсату. Порівняно з відповідним періодом 2023 року надходження збільшились на 780,1 тис. грн, темп росту склав 207,0 відсотків.

Нагадуємо, що 30.09.2024 – останні день сплати рентної плати за серпень 2024 року:

● за користування надрами при видобуванні вуглеводневої сировини;

● за користування радіочастотним ресурсом України;

● за транспортування нафти і нафтопродуктів магістральними нафтопроводами та нафтопродуктопроводами;

● за транзитне транспортування трубопроводами аміаку територією України за серпень 2024 року.

Майже 22,0 млн грн частини чистого прибутку спрямували платники Дніпропетровщини до загального фонду державного бюджету

Протягом січня – серпня 2024 року до загального фонду державного бюджету від платників Дніпропетровської області надійшло майже 22,0 млн грн частини чистого прибутку.

Звертаємо увагу, що порядок сплати податкового зобов’язання з податку на прибуток підприємств при виплаті дивідендів визначено пунктом 57.1 прим.1 статті 57 Податкового кодексу України (далі – Кодекс).

Відповідно до підпункту 57.1 прим.1.1 пункту 57.1 прим.1 статті 57 Кодексу у разі прийняття рішення щодо виплати дивідендів платник податку на прибуток – емітент корпоративних прав, на які нараховуються дивіденди, проводить зазначені виплати власнику таких корпоративних прав незалежно від того, чи є оподатковуваний прибуток, розрахований за правилами, визначеними статтею 137 Кодексу.

Крім випадків, передбачених підпунктом 57.1 прим.1.3 пункту 57.1 прим.1 статті 57 Кодексу, емітент корпоративних прав, який приймає рішення про виплату дивідендів своїм акціонерам (власникам), нараховує та вносить до бюджету авансовий внесок із податку на прибуток (абзац перший підпункту 57.1 прим.1 пункту 57.1 прим.1 статті 57 Кодексу).

Відкриття Казначейством бюджетних рахунків відповідно до змін у класифікації доходів бюджету та реквізити таких рахунків

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє.

Інформація про відкриті Державною казначейською службою України (Казначейство) бюджетні рахунки та рахунки для сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (єдиний внесок) для платників Дніпропетровській області розміщена на субсайті «Головне управління ДПС у Дніпропетровській області» вебпорталу ДПС у розділі «Рахунки для сплати платежів» за посиланням: Головна/Рахунки для сплати платежів (https://tax.gov.ua/rahunki-dlya-splati-platejiv/).

Зазначаємо, що одночасно Електронний кабінет забезпечує можливість автоматизованого визначення рахунків для сплати податків, зборів, платежів та єдиного внеску на поточну дату конкретного платника податків відповідно до відкритих інтегрованих карток по даному платнику.

Також, своєчасне доведення платникам податків реквізитів рахунків для сплати податків, зборів та єдиного внеску відбувається шляхом їх розміщення у центрах обслуговування платників (ЦОП).

Платники податку на прибуток підприємств сумлінно наповнюють місцеві бюджети Дніпропетровщини

Упродовж січня – серпня 2024 року до місцевих бюджетів Дніпропетровщини від платників надійшло понад 480,4 млн гривень податку на прибуток підприємств. У порівнянні з відповідним періодом минулого року надходження виросли на понад 154,8 млн грн, темп росту – 147,6 відсотків.

Враховуючи важливість своєчасної сплати податків до бюджетів нагадуємо, що 30.09.2024 – останній день сплати авансового внеску з податку на прибуток підприємств з пунктів обміну іноземних валют за вересень 2024 року.

Дякуємо нашому бізнесу за ефективну роботу і своєчасні та у повному обсязі внески у фінансову стабільність економіки. Продовжуємо роботу задля нашої Перемоги!

Чи є платником податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, фізособа, яка має право власності на нежитлове приміщення як ФОП?

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що платниками податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, є фізичні та юридичні особи, в тому числі нерезиденти, які є власниками об’єктів житлової та нежитлової нерухомості (п.п. 266.1.1 п. 266.1 ст. 266 Податкового кодексу України (далі – ПКУ)).

Пунктом 1 ст. 320 Цивільного кодексу України від 16 січня 2003 року № 435-ІV зі змінами і доповненнями (далі – ЦКУ) визначено, що власник має право використовувати своє майно для здійснення підприємницької діяльності, крім випадків, встановлених законом.

Суб’єктами права приватної власності є фізичні та юридичні особи.

Фізичні особи можуть бути власниками будь-якого майна, в тому числі і нерухомого майна комерційного призначення, за винятком окремих видів майна, які відповідно до закону не можуть їм належати (ст. 325 ЦКУ).

Оскільки ст. 266 ПКУ не визначено такого платника як фізична особа – підприємець, то такий платник – власник об’єктів житлової та нежитлової нерухомості сплачує податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, за нормами, передбаченими для фізичних осіб.

Щодо зберігання пального, призначеного для заправлення електрогенераторних установок

Верховною Радою України 18 липня 2024 року прийнято Закон  України № 3878-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо імплементації положень актів права Європейського Союзу щодо акцизного податку», підпунктом 1 пункту 3 якого вносяться зміни до пункту 47 підрозділу 5 розділу ХХ «Перехідні положення» Податкового Кодексу України, яким, зокрема, змінені з 01 вересня 2024 року вимоги щодо не віднесення до акцизного складу і відповідно його не реєстрації – місць зберігання пального, у тому числі платника акцизного податку з реалізації пального, що використовується для заправлення електрогенераторних установок, у кожному (на кожній) з яких загальна місткість розташованих ємностей для цих потреб:

не перевищує 2000 літрів – на період дії воєнного стану в Україні та протягом 30 днів з дня припинення або скасування дії воєнного стану на території України – й діє на всій території України для всіх суб’єктів господарювання;

понад 2000 літрів до 5000 літрів – з 1 вересня 2024 року до визначеної дати припинення можливих бойових дій або дати завершення бойових дій –  й діє на територіях можливих бойових дій (для яких не визначена дата припинення можливості бойових дій), територіях активних бойових дій (для яких не визначена дата завершення бойових дій), включених до Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих російською федерацією для платників, які не здійснюють діяльність з виробництва, оптової та роздрібної торгівлі пальним, його зберігання (крім зберігання виключно для потреб власного споживання та/або промислової переробки). 

Така можливість не реєструвати як акцизний склад місця зберігання пального, призначеного для заправлення електрогенераторних установок, може бути застосована зберігачем за умов дотримання вимог щодо:

забезпечення використання зазначених обсягів пального виключно для заправлення електрогенераторних установок;

ведення окремого обліку пального, яке отримано та використано для їх заправлення;

здійснення розрахунків за придбане для таких потреб пальне виключно у безготівковій формі.

При цьому залишились вимоги щодо отримання ліцензій на право зберігання пального, а у разі відсутності такої ліцензії встановлено норми*, які передбачають, що у період дії воєнного стану в Україні, введеного Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року № 64/2022, затвердженим Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року № 2102-IX, та протягом 30 днів з дня його припинення або скасування у випадку зберігання пального, яке споживається для заправлення електрогенераторної установки в обсязі:

до 2000 літрів на кожному об’єкті, що забезпечений електрогенераторною установкою – без отримання дозвільних документів (документів дозвільного характеру, ліцензії на право зберігання пального, результатів надання інших адміністративних послуг);

понад 2000 літрів на кожному об’єкті, що забезпечений електрогенераторною установкою, здійснюється суб’єктом господарювання – за умови отримання декларації про провадження господарської діяльності із зберігання пального.

 Право на зберігання пального, яке споживається для заправлення електрогенераторної установки в обсязі понад 2000 літрів на кожному об’єкті, що забезпечений електрогенераторною установкою, набувається з моменту безоплатного подання декларації до територіального органу центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику.

У разі якщо у період дії воєнного стану в Україні, введеного Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року № 64/2022, затвердженим Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року № 2102-IX, та протягом 30 днів з дня його припинення або скасування, контролюючим органом буде виявлено факти зберігання суб’єктом господарювання пального в обсягах понад 2000 літрів без отримання ліцензії на право зберігання пального та/або за відсутності належним чином поданої декларації, до такого суб’єкта господарювання застосовується відповідальність за зберігання пального без ліцензії на право зберігання пального.

 *відповідно до норм частини 24 Розділу XIII Перехідні положення Закону України № 3817

До уваги платників податків!

Наближається граничний термін подання звітів про контрольовані операції та повідомлень про участь у міжнародній групі компаній  за 2023 звітний рік

Державна податкова служба України нагадує про наближення граничного терміну для подачі платниками податків звітів про контрольовані операції (далі – Звіт про КО) та повідомлень про участь у міжнародній групі компаній (далі – Повідомлення про МГК), які є окремими формами звітності для цілей податкового контролю за трансфертним ціноутворенням (далі – ТЦ).

Відповідно до підпункту 39.4.2 пункту 39.4 статті 39 Податкового кодексу України (далі – Кодекс) зазначена звітність подається засобами електронного зв’язку в електронній формі з дотриманням вимог законів України «Про електронні документи та електронний документообіг» та «Про електронні довірчі послуги» до 1 жовтня року, що настає за звітним.

У поточному році останнім днем подання Звіту про КО та Повідомлення про МГК за 2023 звітний рік є 30 вересня 2024 року.

Наголошуємо, що починаючи з 2022 звітного року Повідомлення про МГК подають платники податків, які не тільки здійснювали контрольовані операції (далі – КО) у звітному періоді, а і станом на 31 грудня звітного року були учасниками відповідної міжнародної групи компаній.

Поряд з цим звертаємо увагу, що у зв’язку з набранням чинності наказів Міністерства фінансів України від 07.12.2023 № 673 «Про внесення змін до деяких нормативно-правових актів Міністерства фінансів України», зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 21.12.2023 за № 2223/41279, зі змінами, внесеними наказом Міністерства фінансів України від 27.12.2023 № 725, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 29.12.2023 за № 2281/41337 (далі – Наказ № 673) та від 09.02.2024 № 58 «Про внесення змін до наказу Міністерства фінансів України від 31 грудня 2020 року № 839», зареєстрованого у Міністерстві юстиції України 26.02.2024 за № 282/41627, зі змінами і доповненнями, внесеними наказом Міністерства фінансів України від 01.03.2024 № 101 «Про внесення змін до наказу Міністерства фінансів України від 09 лютого 2024 року № 58», зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 04.03.2024 за № 316/41661 (далі – Наказ № 839) внесені відповідні зміни до Порядку складання Звіту про контрольовані операції, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 18.01.2016 № 8, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 04.02.2016 за № 187/28317 (далі – Наказ № 8) та до Порядку складання Повідомлення про участь у міжнародній групі компаній, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 14.12.2020 № 764, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 04.02.2021 за № 155/35777.

У зв’язку із зазначеними змінами ДПС розроблені оновлені форми Звіту про КО та Повідомлення про МГК. Відповідні інформаційні повідомлення розміщені на вебпорталі ДПС за посиланнями:

https://tax.gov.ua/media-tsentr/novini/797692.html (щодо подання Повідомлення про участь у МГК, починаючи з 01.07.2024);

https://tax.gov.ua/media-tsentr/novini/808294.html (щодо подання Звіту про КО, починаючи з 01.08.2024).

Звертаємо увагу, що завантаження нових електронних форм Звіту про КО (коди форми J0104707, J0147107, J0147207) та Повідомлення про МГК (код форми J1800103) можна здійснити на вебпорталі ДПС у розділі Головна/Електронна звітність/Платникам податків про електронну звітність/Інформаційно-аналітичне забезпечення/Реєстр електронних форм податкових документів.

ДПС також радить платникам податків перед поданням звітності з ТЦ з метою дотримання порядків їх заповнення переглянути презентаційні матеріали щодо алгоритмів заповнення Звіту про КО та Повідомлення про МГК, які знаходяться за посиланнями, наведеними в інфографіці, що додається (у вигляді QR-кодів).

Так, ДПС проведено аналіз поданих на сьогодні Звітів про КО (за новою формою) та отриманих від платників податків запитів, за результатами яких встановлено, що найбільша кількість проблемних питань, які виникають при заповненні Звітів про КО, в основному стосується:

визначення унікальної кількості країн реєстрації контрагента-нерезидента;

використання платниками податків довідників, передбачених Наказом № 8;

відображення реквізитів контрактів/договорів та змін до них в графах 7, 8 додатка до Звіту про КО;

офіційного курсу гривні до іноземної валюти в графі 19.1 додатка до Звіту про КО.

Враховуючи зазначене ДПС звертає увагу платників податків на те, що:

значення рядка «Разом» графи 4 «Цифровий код країни реєстрації» Звіту про КО дорівнює загальній кількості країн реєстрації нерезидентів – сторін КО (кількість унікальних значень), тобто цифровий код однієї країни включається до підсумкового рядка лише один раз (наприклад: платник податків у поточному році здійснював операції з двома пов’язаними контрагентами-нерезидентами, зареєстрованими в Республіці Кіпр, отже в рядку «Разом» графи 4 «Цифровий код країни реєстрації» Звіту про КО необхідно зазначити – «1»);

якщо контрагентом у КО є нерезидент та код типу предмета операції, зазначений у рядку n графи 3, дорівнює «204» або «205» або «206» або «207», то у рядку n графи 6 «код послуги згідно з Класифікацією зовнішньо-економічних послуг» додатка «Відомості про особу, що здійснює контрольовані операції» до Звіту про КО в обов’язковому порядку зазначається код послуги, який має відповідати Класифікації зовнішньоекономічних послуг, затвердженої наказом Державної служби статистики України від 27 лютого 2013 року № 69 (із змінами);

якщо контрагентом у КО є резидент України та код типу предмета операції, зазначений у рядку n графи 3, дорівнює «204» або «205», або «206», або «207», то у рядку n графи 6 «код послуги згідно з Класифікацією зовнішньо-економічних послуг» додатка «Відомості про особу, що здійснює контрольовані операції» до Звіту про КО в обов’язковому порядку зазначається код послуги, який має відповідати Державному класифікатору продукції та послуг ДК 016:2010;

у графах 7 та 8 додатка «Відомості про особу, що здійснює контрольовані операції» до Звіту про КО зазначаються реквізити останнього за датою документу (контракт (договір), доповнення (зміни) до контракту (договору)), який підтверджує узгодження сторонами суттєвих умов КО (якісних характеристик, цін товарів (робіт, послуг), обсягів, умов постачання, оплати та відповідальності сторін операцій тощо);

графа 19.1 «Курс валюти на дату відображення контрольованої операції у бухгалтерському обліку» додатка «Відомості про особу, що здійснює контрольовані операції» до Звіту про КО заповнюється за таким алгоритмом:

якщо першою подією є поставка товару, постачальник відображає дохід у розмірі вартості проданого товару за офіційним курсом Національного банку України гривні до іноземної валюти на дату визначення доходу, то у графі 19.1 відображається офіційний курс гривні до іноземної валюти на дату відображення операції з поставки товару у бухгалтерському обліку;

якщо попередня оплата за товар (роботи, послуги) здійснюється декількома частинами, то у графі 19.1 рекомендуємо зазначати середній (розрахунковий) показник курсу валюти по відповідній КО;

якщо відвантаження товарів (робіт, послуг) відбувається на умовах часткової передплати, то у графі 19.1 рекомендуємо зазначати середній (розрахунковий) показник курсу валюти по відповідній КО.

Наприклад: отримана передоплата 100 дол. США по курсу 40 грн за 1 дол. США. Виконані роботи (підписаний акт прийому – передачі робіт) на суму 300 дол. США по курсу на дату відвантаження 41 грн за 1 дол. США. Відображено дохід у бухгалтерському обліку 12 200 грн (4000 (100х40) + 8 200 (200х41)). Середній (розрахунковий) показник курсу валюти 40,67 грн за 1 дол. США (12 200/300);

у разі групування КО в Звіті про КО відповідно до пункту 19 Наказу № 8 графа 19.1 «Курс валюти на дату відображення контрольованих операцій у бухгалтерському обліку» може бути не заповненою за умови, якщо графа 24 не дорівнює цифрі «1» (не заповнена), а графа 19 містить код, що дорівнює коду «980».

Також слід наголосити, що статтею 120 Кодексу передбачена відповідальність платників податків за неподання (несвоєчасне подання) Звіту про КО та Повідомлення про МГК, невключення до поданого Звіту про КО або надання недостовірної інформації в Повідомленні про МГК.

Як приклад, штраф за неподання за 2023 звітний рік Звіту про КО становить 805 200 грн (300 х 2 684 грн), а за неподання Повідомлення про МГК – 134 200 грн (50 х 2 684 грн).

Варто зауважити, що тимчасово, на період до припинення або скасування воєнного стану, діють особливі правила притягнення платників податків до відповідальності за порушення податкового законодавства.

Нормами підпункту 69.1 пункт 69 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідних положень» Кодексу визначено, що у разі відсутності у платника податків можливості своєчасно виконати свій податковий обов’язок, зокрема, щодо подання звітності та/або документів (повідомлень), у тому числі передбачених статтями 39 і 392 Кодексу, він звільняється від передбаченої Кодексом відповідальності з обов’язковим виконанням таких обов’язків протягом шести місяців після припинення або скасування воєнного стану в Україні.

Порядок підтвердження можливості чи неможливості виконання платником податків обов’язків, визначених підпунктом 69.1 пункту 69 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» Кодексу, та перелік документів на підтвердження затверджено наказом Міністерства фінансів України від 29.07.2022 № 225, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 25.08.2022 за № 967/38303.

Звертаємо увагу, що у разі застосування платником податків під час здійснення КО умов, що не відповідають принципу «витягнутої руки», та/або не відповідають розумній економічній причині (діловій меті), платник податків має право самостійно провести коригування ціни КО і сум податкових зобов’язань за умови, що це не призведе до зменшення суми податку на прибуток підприємств, що підлягає сплаті до бюджету (підпункт 39.5.4.1 підпункту 39.5.4 пункту 39.5 статті 39 Кодексу).

Поряд з цим підпунктом 69.38 пункту 69 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» Кодексу визначено, що тимчасово, на період з 1 серпня 2023 року до припинення або скасування воєнного стану, у разі самостійного виправлення платником податків з дотриманням порядку, вимог та обмежень, визначених статтею 50 Кодексу, помилок, що призвели до заниження податкового зобов’язання, такий платник звільняється від нарахування та сплати штрафних санкцій, передбачених пунктом 50.1 статті 50 Кодексу, та пені.

Тому ДПС з метою визначення необхідності проведення самостійного коригування рекомендує платникам податків переглянути проведені як протягом 2023 року, так і попередніх звітних періодів операції щодо їх відповідності принципу «витягнутої руки» та скористатись можливістю подання уточнюючих розрахунків без застосування штрафних санкцій та пені.

Складання податкової накладної при безоплатному постачанні товарів/послуг

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує.

Об’єктом оподаткування податком на додану вартість (ПДВ) є, зокрема операції з постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до ст. 186 Податкового кодексу України в (далі – ПКУ), у тому числі операції з безоплатної передачі та з передачі права власності на об’єкти застави позичальнику (кредитору), на товари, що передаються на умовах товарного кредиту, а також з передачі об’єкта фінансового лізингу у володіння та користування лізингоодержувачу/орендарю (п. 185.1 ст. 185 ПКУ).

Відповідно до п. 188.1 ст. 188 ПКУ база оподаткування операцій з постачання товарів/послуг визначається виходячи з їх договірної вартості з урахуванням загальнодержавних податків та зборів (крім акцизного податку, який нараховується відповідно до підпунктів 213.1.9 і 213.1.14 п. 213.1 ст. 213 ПКУ, збору на обов’язкове державне пенсійне страхування, що справляється з вартості послуг стільникового рухомого зв’язку, ПДВ та акцизного податку на спирт етиловий, що використовується виробниками – суб’єктами господарювання для виробництва лікарських засобів, у тому числі компонентів крові і вироблених з них препаратів (крім лікарських засобів у вигляді бальзамів та еліксирів).

При цьому база оподаткування операцій з постачання товарів/послуг не може бути нижче ціни придбання таких товарів/послуг, база оподаткування операцій з постачання самостійно виготовлених товарів/послуг не може бути нижче звичайних цін, а база оподаткування операцій з постачання необоротних активів не може бути нижче балансової (залишкової) вартості за даними бухгалтерського обліку, що склалася станом на початок звітного (податкового) періоду, протягом якого здійснюються такі операції (у разі відсутності обліку необоротних активів – виходячи із звичайної ціни), за винятком:

- товарів (послуг), ціни на які підлягають державному регулюванню;

- газу, який постачається для потреб населення;

- електричної енергії, ціна на яку склалася на ринку електричної енергії.

Пунктом 15 Порядку заповнення податкової накладної, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 31.12.2015 № 1307, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 26.01.2016 за № 137/28267 із змінами і доповненнями (далі – Порядок № 1307), визначено, зокрема, що у разі постачання товарів/послуг, крім постачання товарів, базою оподаткування для яких встановлено максимальні роздрібні ціни, база оподаткування яких, визначена відповідно до статей 188 і 189 ПКУ, перевищує фактичну ціну постачання таких товарів/послуг, постачальник (продавець) складає дві податкові накладні:

- одну – на суму, розраховану виходячи з фактичної ціни постачання, 

- іншу – на суму, розраховану виходячи з перевищення ціни придбання/звичайної ціни/балансової (залишкової) вартості над фактичною ціною, або може скласти не пізніше останнього дня місяця, в якому здійснено такі постачання, зведену податкову накладну з урахуванням сум ПДВ, розрахованих виходячи з перевищення бази оподаткування над фактичною ціною, визначених окремо за кожною операцією з постачання товарів/послуг.

Таким чином при безоплатному постачанні товарів/послуг, крім постачання товарів, базою оподаткування для яких встановлено максимальні роздрібні ціни, складаються дві податкові накладні.

У податковій накладній, складеній на суму, розраховану виходячи з фактичної ціни постачання у графі 7 (ціна постачання одиниці товару/ послуги або максимальна роздрібна ціна товарів без урахування ПДВ), та у графі 10 (Обсяги постачання (база оподаткування) без урахування ПДВ) зазначається «0», графа 11 (сума ПДВ) не заповнюється, нулі, прочерки та інші знаки чи символи у цій графі не проставляються.

Інші графи такої податкової накладної заповнюються в загальному порядку.

У податковій накладній (в тому числі зведеній), яка складена на суму перевищення, робиться позначка відповідно до п. 8 Порядку № 1307 (15 – Складена на суму перевищення бази оподаткування, визначеної відповідно до ст.ст. 188 і 189 ПКУ, над фактичною ціною постачання). Така податкова накладна отримувачу (покупцю) не надається. При цьому у рядках такої податкової накладної, відведених для зазначення даних покупця, постачальник (продавець) зазначає власні дані.

У разі складання податкових накладних, особливості заповнення яких викладені у п. 15 Порядку № 1307, у графі 2 також зазначається «перевищення бази оподаткування, визначеної відповідно до ст.ст. 188 і 189 ПКУ, над фактичною ціною постачання (п. 16 Порядку № 1307).

У графі 7 такої податкової накладної зазначається ціна постачання одиниці товарів/послуг без урахування ПДВ, розрахована виходячи з перевищення ціни придбання/звичайної ціни/балансової (залишкової) вартості над фактичною ціною, тобто для даної ситуації – ціна придбання/звичайна ціна/балансова (залишкова) вартість, у графі 10 відповідно сума перевищення обсягу постачання (база без урахування ПДВ (тобто обсяги придбання/виготовлення)), у графі 11 – сума ПДВ.

Графи 3.1, 3.2, 3.3, 4, 5 при цьому не заповнюються.

У клітинках податкової накладної, які не підлягають заповненню, нулі, прочерки та інші знаки чи символи не проставляються.

  Первинні документи, що необхідні при визначенні об’єкта оподаткування податком на прибуток підприємств

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує.

Для цілей оподаткування платники податків зобов’язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов’язаних з визначенням об’єктів оподаткування та/або податкових зобов’язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, інформації, пов’язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством (абзац перший п. 44.1 ст. 44 Податкового кодексу України (далі – ПКУ)).

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим п. 44.1 ст. 44 ПКУ.

Вимоги ст. 44 ПКУ щодо обліку доходів, витрат та інших показників, пов’язаних з визначенням об’єктів оподаткування та/або податкових зобов’язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов’язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, застосовуються також до нерезидентів, які здійснюють господарську діяльність на території України через постійне представництво (незалежно від наявності у нерезидента зареєстрованого (акредитованого, легалізованого) відокремленого підрозділу), та до іноземних юридичних осіб, визначених у п.п. 133.1.5 п. 133.1 ст. 133 ПКУ (абзац четвертий п. 44.1 ст. 44 ПКУ).

Зокрема, абзацами першим та другим п. 44.2 ст. 44 ПКУ встановлено, що для обрахунку об’єкта оподаткування платник податку на прибуток використовує дані бухгалтерського обліку та фінансової звітності щодо доходів, витрат та фінансового результату до оподаткування.

Платники податку, які відповідно до Закону України від 16 липня 1999 року № 996-XIV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» зі змінами та доповненнями (далі – Закон № 996) застосовують міжнародні стандарти фінансової звітності, ведуть облік доходів і витрат та визначають об’єкт оподаткування з податку на прибуток за такими стандартами з урахуванням положень ПКУ. Такі платники податку при застосуванні положень ПКУ, в яких міститься посилання на положення (стандарти) бухгалтерського обліку, застосовують відповідні міжнародні стандарти фінансової звітності.

Нерезиденти, які здійснюють господарську діяльність на території України через постійне представництво, для обрахунку об’єкта оподаткування податком на прибуток використовують дані бухгалтерського обліку та фінансової звітності щодо доходів, витрат та фінансового результату до оподаткування, що стосуються діяльності (операцій), що здійснюється цими нерезидентами через постійні представництва, у тому числі якщо такі дані враховуються нерезидентами при складанні фінансової звітності щодо діяльності за межами України чи консолідованої фінансової звітності (абзац п’ятий п. 44.2 ст. 44 ПКУ).

Іноземні компанії, визначені п.п. 133.1.5 п. 133.1 ст. 133 ПКУ, ведуть облік доходів і витрат та визначають об’єкт оподаткування з податку на прибуток підприємств за міжнародними стандартами фінансової звітності з урахуванням положень ПКУ. Такі платники податку під час застосування положень ПКУ, в яких міститься посилання на положення (стандарти) бухгалтерського обліку, застосовують відповідні міжнародні стандарти фінансової звітності (абзац шостий п. 44.2 ст. 44 ПКУ).

Згідно з абзацом тринадцятим ст. 1 Закону № 996 первинний документ – це документ, який містить відомості про господарську операцію.

Частинами першою та другою ст. 9 Закону № 996 передбачено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні документи можуть бути складені у паперовій або в електронній формі та повинні мати такі обов’язкові реквізити: назву документа (форми); дату складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади і прізвища (крім первинних документів, вимоги до яких встановлюються Національним банком України) осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Залежно від характеру господарської операції та технології обробки облікової інформації до первинних документів можуть включатися додаткові реквізити (печатка, номер документа, підстава для здійснення операції тощо).

Первинні документи, створені автоматично в електронній формі програмним забезпеченням інформаційно-комунікаційної системи, застосовуються у бухгалтерському обліку за умови наявності накладеного електронного підпису чи печатки з дотриманням вимог законодавства про електронні документи та електронний документообіг.

Первинні документи, складені в електронній формі, застосовуються у бухгалтерському обліку за умови дотримання вимог законодавства про електронні документи та електронний документообіг.

Неістотні недоліки в документах, що містять відомості про господарську операцію, не є підставою для невизнання господарської операції, за умови, що такі недоліки не перешкоджають можливості ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції, та містять відомості про дату складання документа, назву підприємства, від імені якого складено документ, зміст та обсяг господарської операції тощо.

До уваги фізичних осіб, які провадять незалежну професійну діяльність та мають найманих працівників!

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє.

У разі проведення державної реєстрації зміни місцезнаходження або місця проживання платника податків, внаслідок якої змінюється контролюючий орган, в якому на обліку перебуває платник податків, а також у разі зміни податкової адреси платника податків, контролюючими органами за попереднім та новим місцезнаходженням (місцем проживання) платника податків проводяться процедури відповідно зняття з обліку/взяття на облік такого платника податків (п. 66.3 ст. 66 Податкового кодексу України (далі – ПКУ)).

Порядок переведення платника податків на обслуговування з одного контролюючого органу до іншого (взяття на облік/зняття з обліку) регламентується нормами розд. Х Порядку обліку платників податків і зборів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 09.12.2011 № 1588 із змінами та доповненнями (далі – Порядок № 1588).

Відповідно до розд. Х Порядку № 1588 взяття на облік платників податків в контролюючому органі за новим місцезнаходженням (основне місце обліку) здійснюється протягом місяця після отримання, зокрема заяви за формою № 5-ОПП для платників, відомості щодо яких не містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань.

Якщо до дати спливу одного місяця після отримання документів про зміну місцезнаходження (місця проживання) платника податків контролюючий орган за новим місцезнаходженням (місцем проживання) не здійснив взяття такого платника на облік (основне місце обліку), то взяття на облік за новим місцезнаходженням (місцем проживання) здійснюється автоматично у день спливу такого строку (п. 10.8 розд. Х Порядку № 1588).

Частиною восьмою ст. 45 Бюджетного кодексу України від 08 липня 2010 року № 2456-VI із змінами і доповненнями (далі – БКУ) встановлено, що у разі зміни місцезнаходження суб’єкта господарювання та його реєстрації як платника податків за новим місцезнаходженням сплата визначених податковим законодавством загальнодержавних податків і зборів, які розподіляються між державним та місцевими бюджетами, здійснюється за місцем попередньої реєстрації платника податків до закінчення поточного бюджетного періоду.

Платниками податків, на яких не розповсюджуються норми ст. 45 БКУ є, зокрема, фізичні особи, які здійснюють незалежну професійну діяльність, оскільки вони не є суб’єктами господарювання.

Для зазначених платників сплата податків та подання звітності здійснюється за новим місцезнаходженням з дати взяття на облік в контролюючому органі за новим місцезнаходженням.

Відповідно до п. 178.4 ст. 178 та п.п. 49.18.4 п. 49.18 ст. 49 ПКУ фізичні особи, які провадять незалежну професійну діяльність, а також іноземці та особи без громадянства, які стали на облік у контролюючих органах як самозайняті особи та є резидентами, подають податкову декларацію про майновий стан і доходи (далі – податкова декларація) за результатами звітного року відповідно до розд. IV ПКУ у строк до 1 травня року, що настає за звітним, в якій поряд з доходами від провадження незалежної професійної діяльності мають зазначати інші доходи з джерел їх походження з України та іноземні доходи.

Фізична особа зобов’язана самостійно до 1 серпня року, що настає за звітним, сплатити суми податкового зобов’язання з податку на доходи фізичних осіб і військового збору, зазначені в поданій нею податковій декларації (п. 179.7 ст. 179 ПКУ).

Згідно з п.п. 168.4.5 п. 168.4 ст. 168 ПКУ фізична особа, відповідальна згідно з вимогами розд. IV ПКУ за нарахування та утримання податку, сплачує (перераховує) його до відповідного бюджету, зокрема, у разі коли така фізична особа є податковим агентом, – за місцем реєстрації у контролюючих органах.

Нарахування, утримання та сплата (перерахування) військового збору до бюджету здійснюються в порядку, встановленому розд. IV «Податок на доходи фізичних осіб» ПКУ, з урахуванням особливостей, визначених підрозд. 1 «Особливості справляння податку на доходи фізичних осіб» розд. XX «Перехідні положення» ПКУ, за ставкою, визначеною п.п. 1.3 п. 16 прим. 1 підрозд. 10 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ (п.п. 1.4 п. 16 прим. 1 підрозд. 10 розд. XX ПКУ).

Враховуючи викладене, у разі зміни фізичною особою, яка провадить незалежну професійну діяльність, протягом бюджетного року місцезнаходження, пов’язаного зі зміною адміністративного району, сплата задекларованих зобов’язань з податку на доходи фізичних осіб і військового збору та сум утриманих податку на доходи фізичних осіб і військового збору з доходів, нарахованих (сплачених) на користь найманих працівників, з дати взяття на облік у контролюючому органі за новим місцезнаходженням, здійснюється до відповідних бюджетів за новим місцезнаходженням.

Торгівля тютюновими виробами: відображення у фіскальному чеку ставки та суми ПДВ

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу на наступне.

Відповідно до Закону України від 30 листопада 2021 року № 1914-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень» з 01.01.2022 змінено порядок оподаткування податком на додану вартість (ПДВ) для операцій з постачання тютюнових виробів, а саме: встановлюється окремий порядок визначення бази оподаткування на етапі першого постачання таких товарів їх виробниками та на етапі першого постачання таких товарів суб’єктами господарювання, які пов’язані відносинами контролю з такими виробниками, а також запроваджується пільговий режим оподаткування ПДВ (звільнення) на всіх наступних етапах постачання таких товарів.

Статтю 189 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VІ із змінами та доповненнями (далі – ПКУ) доповнено п. 189.18, згідно з яким базою оподаткування для операцій з постачання на митній території України тютюнових виробів, тютюну та промислових замінників тютюну, рідин, що використовуються в електронних сигаретах (далі – тютюнова продукція), для яких встановлені максимальні роздрібні ціни, є максимальна роздрібна ціна таких товарів без урахування ПДВ.

Отже, встановлений п. 189.18 ст. 189 ПКУ порядок визначення бази оподаткування застосовується виключно трьома категоріями платників:

- суб’єктами господарювання – виробниками тютюнової продукції;

- суб’єктами господарювання, які пов’язані відносинами контролю з виробниками у розумінні Закону України від 11 січня 2001 року № 2210-ІІІ «Про захист економічної конкуренції» із змінами та доповненнями (далі – контрольовані суб’єкти господарювання). Перелік контрольованих суб’єктів господарювання затверджується Кабінетом Міністрів України;

- імпортерами тютюнової продукції.

Суб’єкти господарювання, які здійснюють операції з постачання такої тютюнової продукції, але не відносяться до категорій: виробники тютюнових виробів, контрольовані суб’єкти господарювання та імпортери (далі – «Інші суб’єкти господарювання») такої продукції, правила визначення бази оподаткування, встановлені п. 189.18 ст. 189 ПКУ, не застосовують.

Для операцій з постачання тютюнової продукції, що здійснюється такими «Іншими суб’єктами господарювання», з 01 січня 2022 року застосовується режим звільнення від оподаткування, встановлений п. 197.27 ст. 197 ПКУ, незалежно від дати придбання ними такої продукції.

Враховуючи викладене, з 01 січня 2022 року необхідно забезпечити «Іншими суб’єктами господарювання», що зареєстровані як платники ПДВ, вимоги щодо відображення (при торгівлі тютюновими виробами) в розрахункових документам (чеках реєстраторів розрахункових операцій (далі – РРО) та/або програмних РРО) обов’язкових реквізитів, відповідно до Положення про форму та зміст розрахункових документів/електронних розрахункових документів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 21.01.2016 № 13 із змінами та доповненнями, зокрема:

- назва товару (послуги), вартість, літерне позначення ставки ПДВ (окреме для товарів, що звільнені від оподаткування, та окреме для товарів, що оподатковуються ПДВ) (рядок 10);

- окремим рядком літерне позначення ставки ПДВ, розмір ставки ПДВ у відсотках, загальну суму ПДВ за всіма зазначеними в чеку товарами, що оподатковуються ПДВ, на початку рядка друкуються великі літери «ПДВ» (рядок 21).

Про визначення ФОПом – «єдинником» 4 групи МПЗ щодо орендованої с/г земельної ділянки, яка не використовувалася у господарській діяльності

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує.

Відповідно до п.п. 14.1.114 прим. 2 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) мінімальне податкове зобов’язання (МПЗ) – це мінімальна величина податкового зобов’язання із сплати податків, зборів, платежів, контроль за справлянням яких покладено на контролюючі органи, пов’язаних з виробництвом та реалізацією власної сільськогосподарської (с/г) продукції та/або з власністю та/або користуванням (орендою, суборендою, емфітевзисом, постійним користуванням) земельними ділянками, віднесеними до сільськогосподарських угідь, розрахована відповідно до ПКУ. Сума МПЗ, визначених щодо кожної із земельних ділянок, право користування якими належить одній, зокрема, фізичній особі – підприємцю (ФОП), є загальним МПЗ.

Особливості визначення загального МПЗ платників єдиного податку встановлено ст. 297 прим. 1 ПКУ.

Абзацом першим п. 297 прим. 1.1 ст. 297 прим. 1 ПКУ визначено, що платники єдиного податку – власники, орендарі, користувачі на інших умовах (в тому числі на умовах емфітевзису) земельних ділянок, віднесених до сільськогосподарських угідь, а також голови сімейних фермерських господарств, у тому числі щодо земельних ділянок, що належать членам такого сімейного фермерського господарства та використовуються таким сімейним фермерським господарством, зобов’язані подавати додаток з розрахунком загального МПЗ у складі податкової декларації за податковий (звітний) рік.

Пунктом 38 прим. 1.4 ст. 38 прим. 1 ПКУ встановлено, що у разі переходу права власності або права користування, у тому числі оренди, емфітевзису, суборенди, на земельну ділянку, віднесену до с/г угідь, від одного власника, орендаря, користувача на інших умовах (в тому числі на умовах емфітевзису) до іншого власника, орендаря, користувача на інших умовах (в тому числі на умовах емфітевзису) протягом календарного року та за умови державної реєстрації такого права відповідно до законодавства, МПЗ щодо такої земельної ділянки визначається для попереднього власника, орендаря, користувача на інших умовах (в тому числі на умовах емфітевзису) за період з 01 січня такого календарного року до початку місяця, в якому припинилося право власності на таку земельну ділянку, або в якому така земельна ділянка передана в користування (оренду, суборенду, емфітевзис), а для нового власника, орендаря або користувача на інших умовах (в тому числі на умовах емфітевзису) – починаючи з місяця, в якому він набув право власності або право користування, у тому числі оренди, емфітевзису, суборенди на таку земельну ділянку, та враховується у складі загального МПЗ кожного з таких власників або користувачів.

У разі відсутності державної реєстрації переходу права власності або права користування, у тому числі оренди, емфітевзису, суборенди, на земельну ділянку, віднесену до с/г угідь, від одного власника, орендаря, користувача на інших умовах (в тому числі на умовах емфітевзису) до іншого власника, орендаря, користувача на інших умовах (в тому числі на умовах емфітевзису) протягом календарного року МПЗ щодо такої земельної ділянки визначається для попереднього власника, орендаря, користувача на інших умовах (в тому числі на умовах емфітевзису) на загальних підставах за податковий (звітний) рік.

Відповідно до частини першої ст. 93 Земельного кодексу України від 25 жовтня 2001 року № 2768-ІІI із змінами та доповненнями (далі – ЗКУ) право оренди земельної ділянки – це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для провадження підприємницької та іншої діяльності.

Частиною п’ятою ст. 6 Закону України від 06 жовтня 1998 року № 161-XIV «Про оренду землі» із змінами встановлено, що право оренди земельної ділянки підлягає державній реєстрації відповідно до закону.

Право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав (ст. 125 ЗКУ).

Права власності, користування земельною ділянкою оформлюються відповідно до Закону України від 01 липня 2004 року № 1952-IV «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» (ст. 126 ЗКУ).

Отже, ФОП – платник єдиного податку четвертої групи, яка орендує земельну ділянку, віднесену до с/г угідь, визначає МПЗ щодо такої земельної ділянки за період починаючи з 01 числа місяця, в якому вона набула права оренди земельною ділянкою на підставі реєстрації такого права в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, незалежно від того використовувалася чи ні така земельна ділянка у господарській діяльності.

Поряд з цим, абзацом сьомим п. 38 прим. 1.2 ст. 38 прим. 1 ПКУ передбачено, що МПЗ не визначається для земельних ділянок, земельних часток (паїв), за які не нараховувалися та не сплачувалися плата за землю або єдиний податок четвертої групи, що перебувають у консервації, або забруднені вибухонебезпечними предметами, або щодо яких прийнято рішення про надання податкових пільг зі сплати місцевих податків та/або зборів на підставі заяв платників податків про визнання земельних ділянок непридатними для використання у зв’язку з потенційною загрозою їх забруднення вибухонебезпечними предметами.

МПЗ для земельних ділянок, земельних часток (паїв), передбачених абзацом сьомим п. 38 прим. 1.2 ст. 38 прим. 1 ПКУ, не визначається за період, за який не визначається плата за землю або єдиний податок четвертої групи (абзац восьмий п. 38 прим. 1.2 ст. 38 прим. 1 ПКУ).

Крім того, відповідно до п.п. 69.15 п. 69 підрозд. 10 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ не нараховується та не сплачується загальне МПЗ за земельні ділянки, земельні частки (паї), що розташовані на територіях активних бойових дій або на тимчасово окупованих Російською Федерацією територіях України, зокрема, з 01 березня 2022 року до 31 грудня 2022 року – у частині земельних ділянок, земельних часток (паїв), що перебувають у власності чи користуванні юридичних осіб та фізичних осіб – підприємців.

Сума МПЗ за земельні ділянки (земельні частки (паї)), визначені п.п. 69.15 п. 69 підрозд. 10 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ, визначається пропорційно кількості місяців, коли такі земельні ділянки (земельні частки (паї)) підлягали оподаткуванню платою за землю або єдиним податком четвертої групи.

Норми, визначені абзацами сьомим і восьмим п. 38 прим. 1.2 ст. 38 прим. 1 ПКУ, застосовуються до податкових (звітних) періодів починаючи з 01 січня 2023 року.

Перелік територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією затверджений наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України від 22.12.2022 № 309 із змінами.

Єдиний податок: юридичні особи поповнили місцеві бюджети Дніпропетровщини на понад 495,0 млн гривень

З початку 2024 року до місцевих скарбниць Дніпропетровської області юридичні особи – платники єдиного податку спрямували понад 495,0 млн гривень.

Звертаємо увагу, що суб’єкт господарювання (СГ), який є платником інших податків і зборів відповідно до норм Податкового кодексу України (далі – ПКУ), може прийняти рішення про перехід на спрощену систему оподаткування шляхом подання заяви до контролюючого органу не пізніше ніж за 15 календарних днів до початку наступного календарного кварталу. Такий СГ може здійснити перехід на спрощену систему оподаткування один раз протягом календарного року (абзац перший п.п. 298.1.4 п. 298.1 ст. 298 ПКУ).

Перехід на спрощену систему оподаткування СГ, зазначеного в абзаці першому п.п. 298.1.4 п. 298.1 ст. 298 ПКУ, може бути здійснений за умови, якщо протягом календарного року, що передує періоду переходу на спрощену систему оподаткування, СГ дотримано вимоги, встановлені в п. 291.4 ст. 291 ПКУ.

До поданої заяви додається розрахунок доходу за попередній календарний рік, який визначається з дотриманням вимог, встановлених главою 1 розділу XIV ПКУ.

За спеціальне використання лісових ресурсів платники рентної плати спрямували до місцевих бюджетів Дніпропетровщини 463,7 тис. гривень

Впродовж січня – серпня 2024 року до місцевих бюджетів Дніпропетровської області від платників рентної плати за спеціальне використання лісових ресурсів надійшло 463,7 тис. грн, що на 23,5 тис. грн, або на 5,3 відс., більше ніж у відповідному минулорічному періоді.

Нагадуємо, що розміри ставок рентної плати за спеціальне використання лісових ресурсів встановлені п. 256.3 ст. 256 Податкового кодексу України за заготівлю деревини основних лісових порід та за заготівлю деревини неосновних лісових порід.

За заготівлю другорядних лісових матеріалів, здійснення побічних лісових користувань та використання корисних властивостей лісів ставки рентної плати встановлюються обласними та Київською міською радами.

Порядок повернення коштів єдиного внеску

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує.

Повернення надміру та/або помилково сплачених коштів єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (єдиний внесок) здійснюється відповідно до Порядку зарахування у рахунок майбутніх платежів єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування або повернення надміру та/або помилково сплачених коштів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 23.07.2021 № 417, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 09.09.2021 за № 1185/36807 (далі – Порядок № 417).

Порядком № 417 передбачено, що повернення коштів єдиного внеску здійснюється на підставі Заяви платника про повернення коштів (Заява). 

До Заяви платник обов’язково додає копію розрахункового документа (платіжної інструкції, квитанції), що підтверджує сплату коштів єдиного внеску (до Заяви в електронній формі – електронну копію розрахункового документа). Копія розрахункового документа завіряється платником особисто.

Звертаємо увагу, що кожна Заява може містити лише одну копію одного розрахункового документа, тобто на кожну платіжну інструкцію заповнюється окрема Заява.

У випадках, передбачених підпунктами 1, 2 та 4 п. 5 Порядку № 417, Заява подається до територіально органу ДПС за місцем обліку надміру та/або помилково сплачених коштів за формою, визначеною у додатку 1 до цього Порядку.

Таку Заяву із завіреною платником копією платіжної інструкції (в pdf форматі) , також можливо надати в розділі «Листування з ДПС» безкоштовного сервісу «Електронний кабінет».

Якщо за результатами розгляду Заяви встановлено правомірність повернення коштів, орган ДПС формує Висновок про повернення коштів та розрахунковий документ на повернення коштів з відповідного небюджетного рахунку за субрахунком 3556 «Рахунки для зарахування єдиного соціального внеску», на який їх було сплачено, та подає його на виконання до відповідного головного управління Державної казначейської служби України.

Понад 6,1 млрд грн ПДФО отримав загальний фонд держбюджету від платників Дніпропетровщини

У січні – серпні поточного року до загального фонду державного бюджету від платників Дніпропетровщини надійшло понад 6,1 млрд грн податку на доходи фізичних осіб (ПДФО). Порівняно з січнем – серпнем 2023 року надходження виросли на понад 833,6 млн грн, або на 15,6 відсотків. Про це повідомила в. о. начальника Головного управління ДПС у Дніпропетровській області Наталя Федаш.

Очільниця податкової служби регіону звернула увагу, що податок на доходи фізичних осіб – це один з бюджетоутворюючих податків. Його своєчасна сплата забезпечує фінансування необхідних соціальних програм та оборонних заходів.

«Важливою умовою фінансової безпеки країни є сумлінна сплата податків. Бізнес Дніпропетровщини у непростих умовах зберігає економічну активність. Завдяки офіційним робочим місцям і громади, і держбюджет отримують вагомі податкові надходження. Тож, дотримання вимог податкового законодавства і законодавства про працю надзвичайно важливе для бюджетної стабільності в цілому», – наголосила Наталя Федаш.

Період, протягом якого юридична особа має право подати уточнюючу податкову декларацію з плати за землю

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що відповідно до п.п. 10.1.1 п. 10.1 ст. 10 та п.п. 265.1.3 п. 265.1 ст. 265 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) плата за землю у складі податку на майно належить до місцевих податків.

Плата за землю – це обов’язковий платіж у складі податку на майно, що справляється у формі земельного податку або орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності (далі – орендна плата) (п.п. 14.1.147 п. 14.1 ст. 14 ПКУ).

Пунктом 286.2 ст. 286 ПКУ визначено, що платники плати за землю (крім фізичних осіб) самостійно обчислюють суму плати за землю щороку станом на 01 січня і не пізніше 20 лютого поточного року подають до відповідного контролюючого органу за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою у порядку, передбаченому ст. 46 ПКУ, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями. Подання такої декларації звільняє від обов’язку подання щомісячних декларацій.

Платник плати за землю має право подавати щомісяця звітну податкову декларацію, що звільняє його від обов’язку подання податкової декларації не пізніше 20 лютого поточного року, протягом 20 календарних днів місяця, що настає за звітним (п. 286.3 ст. 286 ПКУ).

Податкове зобов’язання щодо плати за землю, визначене у податковій декларації на поточний рік, сплачується рівними частками власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за податковий період, який дорівнює календарному місяцю, щомісяця протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця (п. 287.3 ст. 287 ПКУ).

У разі якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених ст. 102 ПКУ) платник податків самостійно (у тому числі за результатами електронної перевірки) виявляє помилки, що містяться у раніше поданій ним податковій декларації (крім обмежень, визначених цією статтею), він зобов’язаний надіслати уточнюючий розрахунок до такої декларації за формою чинною на час подання уточнюючого розрахунку (п. 50.1 ст. 50 ПКУ).

Порядок застосування контролюючими органами строків давності при проведенні перевірок з місцевих податків і зборів встановлено вимогами ст. 102 ПКУ. Зокрема, згідно з абзацом четвертим п. 102.1 ст. 102 ПКУ з місцевих податків та/або зборів, за якими передбачено подання річної податкової декларації, контролюючий орган, крім випадків, визначених п. 102.2 ст. 102 ПКУ, має право за результатами перевірки самостійно визначити суму грошових зобов’язань, у разі виявлення ним за результатами перевірки заниження суми визначеного платником податків податкового зобов’язання з цих податків, не пізніше закінчення 1 095 дня, що настає за останнім днем граничного строку сплати цих податків, визначених відповідними розділами ПКУ.

Враховуючи зазначене, юридична особа – платник плати за землю у разі виявлення помилки, що міститься у раніше поданій ним податковій декларації з плати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності), має право самостійно подати уточнюючу податкову декларацію, керуючись ст. 50 ПКУ в частині строків давності, визначених ст. 102 ПКУ, але не пізніше закінчення 1095 дня, що настає за останнім днем граничного строку її подання, включаючи зупинення перебігу таких строків, встановлених п. 52 прим. 2 підрозд. 10 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ.

  Документи, які необхідно надати юридичній особі – нерезиденту для отримання КЕП у Кваліфікованого надавача ЕДП ДПС

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує.

Для отримання електронних довірчих послуг (далі – ЕДП) у Кваліфікованого надавача електронних довірчих послуг Державної податкової служби України (ЕДП ДПС) юридичній особі – нерезиденту необхідно надати наступні документи:

- заповнена та підписана Реєстраційна картка для юридичної особи встановленого зразка у двох примірниках;

- додаток до Реєстраційної картки (в разі одночасного отримання ЕДП для більш ніж однієї особи) у двох примірниках;

- засвідчені копії** документів, що підтверджують належність заявника (окрім керівника) до юридичної особи – нерезидента та його повноваження (наказ/витяг з наказу про призначення на посаду, або трудовий договір (за необхідності із нотаріально засвідченим перекладом на українську мову);

- оригінал та засвідчена копія* довідки за формою № 34-ОПП про взяття на облік платника податків, відомості щодо якого не підлягають включенню в Єдиний державний реєстр юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань;

- витяг з відповідного реєстру, виданого в країні реєстрації іноземної компанії, організації або оригінал установчого документа такої юридичної особи або копія такого документа, який нотаріально засвідчений відповідно до законодавства. Установчі документи та витяги, складені іноземною мовою подаються з відміткою консульської служби про легалізацію або з проставленим апостилем, якщо інше не передбачено міжнародним договором разом із нотаріально засвідченим перекладом на українську мову (надаються виключно для ознайомлення);

- оригінал та засвідчена копія* паспорта громадянина України (копії 1-2 сторінок (3-6 за наявності відміток), або копія з обох сторін безконтактного електронного носія (у випадку наявності паспорта громадянина України виготовленого у формі ID-картки), або паспорта громадянина України для виїзду за кордон з відміткою про постійне місце проживання в іноземній державі. За наявності відображення паспорта громадянина України/паспорта громадянина України для виїзду за кордон в застосунку «Дія», версії не нижче 2.0, копія одного з документів надається за допомогою функції «Шеринг» застосунку «Дія»;

- оригінал та засвідчена копія* посвідчення біженця, або посвідки на постійне (тимчасове) місце проживання, або копія, з обох сторін, безконтактного електронного носія (у випадку наявності посвідки на постійне (тимчасове) місце проживання виготовленої у формі ID-картки), або паспорта громадянина іншої країни із нотаріально засвідченим перекладом на українську мову;

- оригінал та засвідчена копія* документа про зміну прізвища заявника, виданого відповідним державним органом (якщо в поданих документах є невідповідність прізвища);

- засвідчена копія* реєстраційного номеру облікової картки платника податків (ідентифікаційного номера). За наявності у паспорті громадянина України реєстраційного номера облікової картки платника податків, замість копії картки платника податків, може бути подана копія сторінки паспорта громадянина України з відповідною відміткою. Якщо через релігійні переконання фізична особа відмовилась від реєстраційного номеру облікової картки платника податків, додатково подається копія сторінки паспорту з відміткою про таку відмову. За наявності відображення паспорта громадянина України/ паспорта громадянина України для виїзду за кордон в застосунку «Дія», версії не нижче 2.0, копія облікової картки платника податків надається за допомогою функції «Шеринг» застосунку «Дія».

* – відмітка про засвідчення копії документа складається зі слів «Згідно з оригіналом», особистого підпису, ініціалів та прізвища, дати засвідчення копії.

** – відмітка про засвідчення копії документа складається зі слів «Згідно з оригіналом», назви посади співробітника відповідального за виготовлення, засвідчення та видавання копій, його особистого підпису, ініціалів та прізвища, дати засвідчення та скріплюється відбитком печатки (за наявності).

Чи є платниками туристичного збору фізичні особи – іноземці, які прибули у відрядження?

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу, що згідно з п.п. 268.2.1 п. 268.2 ст. 268 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) платниками туристичного збору (збір) є громадяни України, іноземці, а також особи без громадянства, які прибувають на територію адміністративно-територіальної одиниці, на якій діє рішення сільської, селищної, міської ради про встановлення туристичного збору, та тимчасово розміщуються у місцях проживання (ночівлі), визначених п.п. 268.5.1 п. 268.5 ст. 268 ПКУ.

Відповідно до п.п. 268.5.1 п. 268.5 ст. 268 ПКУ справляння туристичного збору може здійснюватися з тимчасового розміщення у таких місцях проживання (ночівлі):

а) готелі, кемпінги, мотелі, гуртожитки для приїжджих, хостели, будинки відпочинку, туристичні бази, гірські притулки, табори для відпочинку, пансіонати та інші заклади готельного типу, санаторно-курортні заклади;

б) житловий будинок, прибудова до житлового будинку, квартира, котедж, кімната, садовий будинок, дачний будинок, будь-які інші об’єкти, що використовуються для тимчасового проживання (ночівлі).

Підпунктом 268.2.2 п. 268.2 ст. 268 ПКУ визначено, що платниками збору не можуть бути, зокрема, особи визначені п.п. «в» п.п. 14.1.213 п. 14.1 ст. 14 ПКУ, які прибули у відрядження або тимчасово розміщуються у місцях проживання (ночівлі), визначених п.п. «б» п.п. 268.5.1 п. 268.5 ст. 268 ПКУ, що належать фізичним особам на праві власності або на праві користування за договором найму.

При цьому п.п. «в» п.п. 14.1.213 п. 14.1 ст. 14 ПКУ визначено, що фізична особа – резидент це – фізична особа, яка має місце проживання в Україні.

У разі якщо фізична особа має місце проживання також в іноземній державі, вона вважається резидентом, якщо така особа має місце постійного проживання в Україні; якщо особа має місце постійного проживання також в іноземній державі, вона вважається резидентом, якщо має більш тісні особисті чи економічні зв’язки (центр життєвих інтересів) в Україні. У разі якщо державу, в якій фізична особа має центр життєвих інтересів, не можна визначити, або якщо фізична особа не має місця постійного проживання у жодній з держав, вона вважається резидентом, якщо перебуває в Україні не менше 183 днів (включаючи день приїзду та від’їзду) протягом періоду або періодів податкового року.

Достатньою (але не виключною) умовою визначення місця знаходження центру життєвих інтересів фізичної особи є місце постійного проживання членів її сім’ї або її реєстрації як суб’єкта підприємницької діяльності.

Якщо неможливо визначити резидентський статус фізичної особи, використовуючи попередні положення п.п. «в» п.п. 14.1.213 п. 14.1 ст. 14 ПКУ, фізична особа вважається резидентом, якщо вона є громадянином України.

Якщо фізична особа є особою без громадянства і на неї не поширюються положення абзаців першого – четвертого п.п. «в» п.п. 14.1.213 п. 14.1 ст. 14 ПКУ, то її статус визначається згідно з нормами міжнародного права.

Достатньою підставою для визначення особи резидентом є самостійне визначення нею основного місця проживання на території України у порядку, встановленому ПКУ, або її реєстрація як самозайнятої особи.

Відповідно до ст. 29 Цивільного кодексу України від 16 січня 2003 року    № 435-IV із змінами та доповненнями місцем проживання фізичної особи є житло, в якому вона проживає постійно або тимчасово.

Разом з тим, постійне місце проживання може бути підтверджене паспортом громадянина України або паспортним документом, виданим уповноваженими державними органами України чи іншої держави або статутними організаціями ООН документом, що підтверджує громадянство, посвідчує особу пред’явника, дає право на в’їзд або виїзд з держави і визнаний Україною, (ст. 1 розд. І Закону України від 16 квітня 1991 року № 959-XII «Про зовнішньоекономічну діяльність» із змінами та доповненнями, ст. 3 Закону України від 11 грудня 2003 року № 1382-IV «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні»; із змінами та доповненнями, п. 9 ст. 2 Закону України від 05 листопада 2021 року № 1871-IX «Про надання публічних (електронних публічних) послуг щодо декларування та реєстрації місця проживання в Україні», п. 16 частини першої ст. 1 Закону України від 22 вересня 2011 року № 3773-VI «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства» із змінами та доповненнями).

Враховуючи викладене, фізичні особи – іноземці, які прибули у відрядження та не мають статусу резидента, є платниками туристичного збору.

Водночас не можуть бути платниками туристичного збору фізичні особи – іноземці, які мають статус резидента у визначенні п.п. «в» п.п. 14.1.213 п. 14.1 ст. 14 ПКУ, та прибули у відрядження або тимчасово розміщуються у місцях проживання (ночівлі), визначених п.п. «б» п.п. 268.5.1 п. 268.5 ст. 268 ПКУ, що належать фізичним особам на праві власності або на праві користування за договором найму.

Контрольовані господарські операції

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує.

Засади визначення операцій контрольованими встановлені п.п. 39.2.1 п. 39.2 ст. 39 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ).

Згідно з п.п. 39.2.1.1 п.п. 39.2.1 п. 39.2 ст. 39 ПКУ контрольованими операціями є господарські операції платника податків, що можуть впливати на об’єкт оподаткування податком на прибуток підприємств платника податків (для резидентів Дія Сіті – платників податку на особливих умовах – на фінансовий результат до оподаткування, визначений у фінансовій звітності згідно з національними положеннями (стандартами) бухгалтерського обліку або міжнародними стандартами фінансової звітності), а саме:

а) господарські операції, що здійснюються з пов’язаними особами – нерезидентами, в тому числі у випадках, визначених п.п. 39.2.1.5 п.п. 39.2.1 п. 39.2 ст. 39 ПКУ;

б) зовнішньоекономічні господарські операції з продажу та/або придбання товарів та/або послуг через комісіонерів-нерезидентів;

в) господарські операції, що здійснюються з нерезидентами, зареєстрованими у державах (на територіях), включених до переліку держав (територій), затвердженого Кабінетом Міністрів України відповідно до п.п. 39.2.1.2 п.п. 39.2.1 п. 39.2 ст. 39 ПКУ, або які є резидентами цих держав;

г) господарські операції, що здійснюються з нерезидентами, які не сплачують податок на прибуток (корпоративний податок), у тому числі з доходів, отриманих за межами держави реєстрації таких нерезидентів, та/або не є податковими резидентами держави, в якій вони зареєстровані як юридичні особи. Перелік організаційно-правових форм таких нерезидентів в розрізі держав (територій) затверджується Кабінетом Міністрів України.

У разі внесення змін до переліку організаційно-правових форм нерезидентів у розрізі держав (територій), затвердженого Кабінетом Міністрів України відповідно до п.п. «г» п.п. 39.2.1.1 п.п. 39.2.1 п. 39.2 ст. 39 ПКУ, вони набирають чинності з 01 січня звітного року, що настає за календарним роком, у якому внесено такі зміни.

Якщо нерезидентом, організаційно-правова форма якого включена до переліку, затвердженого Кабінетом Міністрів України відповідно до п.п. «г» п.п. 39.2.1.1 п.п. 39.2.1 п. 39.2 ст. 39 ПКУ, у звітному році сплачувався податок на прибуток (корпоративний податок), господарські операції платника податків з таким нерезидентом за відсутності критеріїв, визначених підпунктами «а» – «в» п.п. 39.2.1.1 п.п. 39.2.1 п. 39.2 ст. 39 ПКУ, визнаються неконтрольованими;

ґ) господарські операції (у тому числі внутрішньогосподарські розрахунки), що здійснюються між нерезидентом та його постійним представництвом в Україні.

Відповідно до п.п. 39.2.1.2 п.п. 39.2.1 п. 39.2 ст. 39 ПКУ під час визначення переліку держав (територій) для цілей п.п. «в» п.п. 39.2.1.1 п.п. 39.2.1 п. 39.2 ст. 39 ПКУ Кабінет Міністрів України враховує такі критерії:

- держави (території), у яких ставка податку на прибуток підприємств (корпоративний податок) на 5 і більше відсоткових пунктів нижча, ніж в Україні, або які надають суб’єктам господарювання пільгові режими оподаткування, або в яких особливості розрахунку бази оподаткування фактично дозволяють суб’єктам господарювання не сплачувати податок на прибуток підприємств (корпоративний податок) або сплачувати його за ставкою, на 5 і більше відсоткових пунктів нижчою, ніж в Україні;

- держави, з якими Україною не укладені міжнародні договори з положеннями про обмін інформацією;

- держави, компетентні органи яких не забезпечують своєчасний та повний обмін податковою та фінансовою інформацією на запити центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику.

Операції з контрагентом, зареєстрованим у державі (на території), включеній до зазначеного переліку, визнаються контрольованими з 01 січня звітного року, наступного за календарним роком, у якому держави (території) було включено до такого переліку.

Підпунктом 39.2.1.4 п.п. 39.2.1 п. 39.2 ст. 39 ПКУ визначено, що господарською операцією для цілей трансфертного ціноутворення є всі види операцій, договорів або домовленостей, документально підтверджених або непідтверджених, що можуть впливати на об’єкт оподаткування податком на прибуток підприємств платника податків (для резидентів Дія Сіті – платників податку на особливих умовах – на фінансовий результат до оподаткування, визначений у фінансовій звітності згідно з національними положеннями (стандартами) бухгалтерського обліку або міжнародними стандартами фінансової звітності), зокрема, але не виключно:

а) операції з товарами, такими як сировина, готова продукція тощо;

б) операції з придбання (продажу) послуг;

в) операції з нематеріальними активами, такими як роялті, ліцензії, плата за використання патентів, товарних знаків, ноу-хау тощо, а також з будь-якими іншими об’єктами інтелектуальної власності;

г) фінансові операції, включаючи лізинг, участь в інвестиціях, кредитах, комісії за гарантію тощо;

ґ) операції з купівлі чи продажу корпоративних прав, акцій або інших інвестицій, купівлі чи продажу довгострокових матеріальних і нематеріальних активів;

д) операції (у тому числі внутрішньогосподарські розрахунки), що здійснюються між нерезидентом та його постійним представництвом в Україні;

е) операції, у результаті яких обсяг доходу та/або фінансовий результат платника податку зменшується внаслідок повної або часткової, безповоротної або тимчасової передачі функцій разом з матеріальними та/або нематеріальними активами (або без них), вигодами, ризиками та можливостями іншому платнику податку (іншій особі) в тих випадках, коли у взаємовідносинах між непов’язаними особами така передача не здійснювалася б без компенсації, незалежно від того, чи відображені такі операції у бухгалтерському обліку.

Відповідно до п.п. 39.2.1.5 п.п. 39.2.1 п. 39.2 ст. 39 ПКУ якщо в ланцюгу господарських операцій між платником податків та нерезидентом, передбачених п.п. 39.2.1.1 п.п. 39.2.1 п. 39.2 ст. 39 ПКУ, право власності на предмет (результат) такої операції перш ніж перейти від платника податків до такого нерезидента (у разі експортних операцій) або перш ніж перейти від такого нерезидента до платника податків (у разі імпортних операцій) переходить до однієї або декількох осіб і операція між відповідним резидентом та жодною з таких осіб не визнавалася платником податку контрольованою операцією, така операція вважається контрольованою операцією між платником податків та таким нерезидентом, якщо особи, до яких перейшло право власності:

- не виконують у такій сукупності операцій істотних функцій, пов’язаних з придбанням (продажем) товарів (робіт, послуг);

- не використовують у такій сукупності операцій істотних активів та/або не приймають на себе істотних ризиків для організації придбання (продажу) товарів (робіт, послуг).

Для цілей п.п. 39.2.1.5 п.п. 39.2.1 п. 39.2 ст. 39 ПКУ:

- під істотними функціями розуміються функції, які платник податків та нерезидент – сторони контрольованої операції не могли б виконати самостійно у своїй звичайній діяльності без залучення інших осіб та використання активів таких осіб;

- під істотними активами розуміються активи, використання яких є необхідним під час здійснення таких операцій та які відсутні у платника податків та нерезидента – сторін контрольованої операції;

- під істотними ризиками розуміються ризики, прийняття яких є обов’язковим для ділової практики таких операцій.

Згідно з п.п. 39.2.1.7 п.п. 39.2.1 п. 39.2 ст. 39 ПКУ господарські операції, передбачені підпунктами 39.2.1.1 (крім операцій, що здійснюються між нерезидентом та його постійним представництвом в Україні) і 39.2.1.5 п.п 39.2.1 п. 39.2 ст. 39 ПКУ, визнаються контрольованими, якщо одночасно виконуються такі умови:

- річний дохід платника податків від будь-якої діяльності, визначений за правилами бухгалтерського обліку, перевищує 150 млн грн (за вирахуванням непрямих податків) за відповідний податковий (звітний) рік;

- обсяг таких господарських операцій платника податків з кожним контрагентом, визначений за правилами бухгалтерського обліку, перевищує 10 млн грн (за вирахуванням непрямих податків) за відповідний податковий (звітний) рік.

Господарські операції, що здійснюються між нерезидентом та його постійним представництвом в Україні, визнаються контрольованими, якщо обсяг таких господарських операцій, визначений за правилами бухгалтерського обліку, перевищує 10 млн грн (за вирахуванням непрямих податків) за відповідний податковий (звітний) рік.

Підпунктом 39.2.1.9 п.п. 39.2.1 п. 39.2 ст. 39 ПКУ встановлено, що обсяг господарських операцій платника податків для цілей п.п. 39.2.1.7 п.п. 39.2.1 п. 39.2 ст. 39 ПКУ обраховується за цінами, що відповідають принципу «витягнутої руки».

Чи може ФОП, яка одночасно провадить незалежну професійну діяльність, знятись з обліку в контролюючому органі як платник єдиного внеску у випадку припинення лише незалежної професійної діяльності?

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє.

Згідно зі ст. 4 Закону України від 08 липня 2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» із змінами платниками єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (єдиний внесок) є, зокрема фізичні особи – підприємці (ФОП) (крім електронних резидентів (е-резидентів) та особи, які провадять незалежну професійну діяльність.

Взяття на облік платників єдиного внеску – ФОП здійснюється на підставі відомостей, наданих державним реєстратором згідно із Законом України від 15 травня 2003 року № 755-IV «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань, платників єдиного внеску – фізичних осіб, які провадять незалежну професійну діяльність, – на підставі заяви, яка подається протягом 10 календарних днів після державної реєстрації незалежної професійної діяльності у відповідному уповноваженому органі та отримання документа, що підтверджує право фізичної особи на ведення незалежної професійної діяльності.

Відповідно до п.п. 4 п. 6.7 розд. VI Порядку обліку платників податків і зборів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 09.12.2011 № 1588 із змінами та доповненнями, якщо фізична особа зареєстрована як підприємець та при цьому така особа здійснює незалежну професійну діяльність, така фізична особа обліковується в контролюючих органах як фізична особа – підприємець з ознакою провадження незалежної професійної діяльності.

Якщо ФОП, яка одночасно здійснює незалежну професійну діяльність, припиняє здійснення лише незалежної професійної діяльності та, при цьому, не припиняється державна реєстрація ФОП, то у такому випадку йде мова про зміни в облікових даних платника.

Для внесення змін до облікових даних та зняття ознаки провадження незалежної професійної діяльності, такій фізичній особі необхідно подати до контролюючого органу за основним місцем обліку заяву та копію документу, який підтверджує припинення (зупинення) незалежної професійної діяльності. Підтвердженням припинення незалежної професійної діяльності є відомості (витяг) відповідного реєстру, до якого вноситься інформація про державну реєстрацію такої діяльності, щодо припинення або зупинення, або зміни організаційної форми відповідної діяльності з незалежної (індивідуальної) на іншу.

Від юридичних осіб до місцевих бюджетів Дніпропетровщини надійшло понад 23,2 млн грн збору за місця для паркування транспортних засобів

У січні – серпні 2024 року до місцевих бюджетів Дніпропетровської області від юридичних осіб надійшло понад 23,2 млн грн збору за місця для паркування транспортних засобів.

Нагадуємо, що об’єктом оподаткування збору за місця для паркування транспортних засобів є земельна ділянка, яка згідно з рішенням сільської, селищної, міської ради спеціально відведена для забезпечення паркування транспортних засобів на автомобільних дорогах загального користування, тротуарах або інших місцях, а також комунальні гаражі, стоянки, паркінги (будівлі, споруди, їх частини), які побудовані за рахунок коштів місцевого бюджету, за винятком площі земельної ділянки, яка відведена для безоплатного паркування транспортних засобів, передбачених ст. 30 Закону України від 21 березня 1991 року № 875-XII «Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні» із змінами та доповненнями (далі – Закон № 875).

Згідно з ст. 30 Закону № 875 органи місцевого самоврядування забезпечують виділення земельних ділянок особам з інвалідністю із захворюваннями опорно-рухового апарату під будівництво гаражів для автомобілів з ручним керуванням поблизу місця їх проживання.

Частина чистого прибутку: місцеві бюджети Дніпропетровщини отримали від платників понад 14,9 млн гривень

У січні – серпні 2024 року до місцевих бюджетів Дніпропетровської області надійшло від платників понад 14,9 млн грн частини чистого прибутку.

Звертаємо увагу, що перелік податків, зборів, платежів та інших доходів бюджету в розрізі коду бюджетної класифікації, контроль за справлянням яких покладено на ДПС, затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 16 лютого 2011 року № 106 «Деякі питання ведення обліку податків, зборів, платежів та інших доходів бюджету» зі змінами та доповненнями.

Класифікацію доходів бюджету затверджено наказом Міністерства фінансів України від 14 січня 2011 року № 11 «Про бюджетну класифікацію» зі змінами та доповненнями.

Суб’єкти господарювання, у яких в статутному капіталі є частка державної власності сплачують дивіденди з податку на прибуток за такими кодами:

- 21010000 «Частина чистого прибутку (доходу) державних або комунальних унітарних підприємств та їх об’єднань, що вилучається до відповідного бюджету, та дивіденди (дохід), нараховані на акції (частки) господарських товариств, у статутних капіталах яких є державна або комунальна власність»;

- 21010100 «Частина чистого прибутку (доходу) господарських організацій (державних унітарних підприємств та їх об’єднань), що вилучається до державного бюджету відповідно до закону»;

- 21010200 «Надходження від сплати частини чистого прибутку (доходу), що вилучається до державного бюджету відповідно до ст. 25 Закону України від 14 листопада 2019 року № 294-ІХ «Про Державний бюджет України на 2020 рік», за результатами фінансово-господарської діяльності у 2019 році акціонерного товариства «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України»;

- 21010300 «Частина чистого прибутку (доходу) комунальних унітарних підприємств та їх об’єднань, що вилучається до відповідного місцевого бюджету»;

- 21010500 «Дивіденди (дохід), нараховані на акції (частки) господарських товариств, у статутних капіталах яких є державна власність»;

- 21010600 «Надходження від погашення податкового боргу, в тому числі реструктуризованого або розстроченого (відстроченого), із сплати частини чистого прибутку (доходу) державних унітарних підприємств та їх об’єднань, що вилучається до державного бюджету відповідно до закону (з урахуванням штрафних санкцій, пені та процентів, нарахованих на суму цього боргу), що склався станом на 01 січня 2018 року, який сплачується підприємствами електроенергетичної, нафтогазової, вугільної галузей»;

- 21010700 «Надходження від сплати дивідендів (доходу), нарахованих на акції (частки) за результатами фінансово-господарської діяльності у 2019 році акціонерного товариства «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України»;

- 21010800 «Дивіденди (дохід), нараховані на акції (частки) господарських товариств, у статутних капіталах яких є майно Автономної Республіки Крим, комунальна власність»;

- 21010900 «Заборгованість за минулі періоди із сплати частини чистого прибутку (доходу) Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України» та її підприємств».

Що стосується сплати авансових внесків з податку на прибуток підприємств господарськими товариствами, у статутному капіталі яких є державна власність, то такі внески сплачуються за кодом бюджетної класифікації, передбаченими для сплати податку на прибуток підприємств.

Новації у законодавстві, пов’язані зі сплатою/поверненням платежів, та їх практичне застосування

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу.

Наказом Міністерства фінансів України (далі – МФУ) від 06.05.2024 № 226 «Про внесення змін до Порядку ведення обліку податків, зборів та інших платежів, єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, внесених на єдиний рахунок» (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 21.05.2024 за № 741/42086) внесено зміни до наказу МФУ від 23.03.2021 № 166 «Про затвердження Порядку ведення обліку податків, зборів та інших платежів, єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, внесених на єдиний рахунок» (далі – Порядок).

Згідно з п. 3 розділу III Порядку платник може уточнити реквізит «Призначення платежу» платіжної інструкції лише один раз не пізніше наступного робочого дня після отримання повідомлення про виявлені помилки чи розбіжності за такими документами.

Внесеними до Порядку змінами встановлено, якщо платник своєчасно не уточнив реквізит «Призначення платежу» платіжної інструкції, то після настання зазначеного терміну таке уточнення неможливе. У такому разі інформація з платіжної інструкції вважається інформацією без визначення належності платежу відповідному отримувачу і суми такого платежу включаються ДПС до реєстру платежів з єдиного рахунка в розрізі окремого платника у складі зведеного реєстру платежів з єдиного рахунка з урахуванням черговості сплати, визначеної пунктом 35 прим.1.6 статті 35 прим.1 розділу I, пунктом 89.7 статті 89 та пунктом 131.2 статті 131 розділу II Податкового кодексу України.

Понад 3,9 млрд грн рентної плати спрямували платники Дніпропетровщини до загального фонду держбюджету

Як зазначила в. о. начальника Головного управління ДПС у Дніпропетровській області, упродовж січня – серпня поточного року до загального фонду держбюджету від платників Дніпропетровщини надійшло понад 3,9 млрд грн рентної плати. Це на понад 1,8 млрд грн, або на 90,4 відс., більше ніж у відповідному періоді минулого року.

«Податкова служба Дніпропетровщини відкрита до діалогу з платниками. Комунікації з суб’єктами господарювання мають певні результати – позитивна динаміка наповнення бюджетів. Дякуємо платникам за роботу і своєчасно сплачені податки», – підсумувала Наталя Федаш. 

Сеанс телефонного зв’язку «гаряча лінія» на тему «Оподаткування доходу, отриманого фізичними особами від надання нерухомого майна в оренду»

У Головному управлінні ДПС у Дніпропетровській області (ГУ ДПС) відбувся сеанс телефонного зв’язку «гаряча лінія» на тему «Оподаткування доходу, отриманого фізичними особами від надання нерухомого майна в оренду». На запитання платників податків відповідала заступник начальника  Придніпровського відділу податків і зборів з фізичних осіб та проведення камеральних перевірок управління оподаткування фізичних осіб ГУ ДПС Оксана КАБИРІНА. 

Питання 1: Добрий день! Підкажіть, будь ласка, які податки потрібно сплачувати з доходу від надання житла в оренду?

Відповідь: Добрий день! Громадяни, які надають нерухоме майно в оренду повинні сплачувати податки.

 Відповідно до п. 167.1 ст. 167 ПКУ ставка податку становить 18% бази оподаткування щодо доходів, нарахованих (виплачених, наданих) (крім випадків, визначених у пп. 167.2 – 167.5 ст. 167 ПКУ) у тому числі, але не виключно у формі: заробітної плати, інших заохочувальних та компенсаційних виплат або інших виплат і винагород, які нараховуються (виплачуються, надаються) платнику у зв’язку з трудовими відносинами та за цивільно-правовими договорами.

 Крім цього, з доходу від надання нерухомості в оренду також сплачується 1,5% військового збору (п.16-1 підрозділу 10 розділу ХХ Податкового кодексу України).

Сукупно фізична особа, яка здає житло в оренду, має сплатити 19,5% від доходу. 

Питання 2: Добрий день! Підкажіть, будь ласка, для офіційного надання в оренду нерухомості власнику обов’язково реєструватися як фізична особа-підприємець?»

Відповідь: Добрий день! Відповідно до ст. 319 та ст. 320 Цивільного кодексу України від 16 січня 2003 року № 435-IV із змінами та доповненнями власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд, у тому числі для здійснення підприємницької діяльності. 

Таким чином, здійснювати діяльність з надання в оренду нерухомості можливо і без отримання статусу фізичної особи-підприємця. 

Проте варто наголосити: якщо фізична особа має у власності декілька квартир, які здає в оренду на постійній основі, то вона вже зобов’язана зареєструватися суб’єктом підприємницької діяльності і сплачувати податки відповідно до обраної системи оподаткування. 

Питання 3: Вітаю! Скажіть, будь ласка, яким чином в декларації про майновий стан і доходи заповнюється розділ VIII «Відомості про власне нерухоме (рухоме) майно та/або майно, яке надається в оренду (суборенду)»? 

Відповідь: Вітаю! Відповідно до п.п. 7 п. 2 розд. ІІІ Інструкції щодо заповнення податкової декларації про майновий стан і доходи, затвердженої Наказом  Міністерства фінансів України 02 жовтня 2015 року N 859 (у редакції наказу Міністерства фінансів України від 17 травня 2022 року N 143 – далі Інструкція), у рядку 10.6 розд. ІІ «Доходи, які включаються до загального річного оподатковуваного доходу» Декларації вказується сума доходів від надання рухомого та/або нерухомого майна в лізинг, оренду або суборенду (строкове володіння та/або користування).

В тому числі, у рядку 10.6.1 вказується сума доходу, отриманого від фізичної особи – платника податку (орендаря), який не є податковим агентом, за оренду (суборенду, емфітевзис) земельних ділянок, земельних часток (паїв), виділених або не виділених у натурі (на місцевості) (п.п. 8 п. 2 розд. ІІІ Інструкції).У разі отримання таких доходів заповнюється графа 7 розд. VIII «Відомості про власне нерухоме (рухоме) майно та/або майно, яке надається в оренду (суборенду)».

           Питання 4: Добрий день! Скажіть, будь ласка, який порядок сплати податку на доходи фізичних осіб з доходів, одержаних фізичною особою від надання нерухомості в оренду фізичній особі, яка не є самозайнятою особою?»

Відповідь: Добрий день! Якщо орендар є фізичною особою, яка не є самозайнятою особою, відповідальною за нарахування та сплату (перерахування) податку до бюджету, є платник податку - орендодавець. При цьому такий орендодавець самостійно нараховує та сплачує податок до бюджету в строки, встановлені для квартального звітного періоду, а саме: протягом 40 календарних днів, після останнього дня такого звітного  кварталу.  Сума отриманого доходу, сума сплаченого протягом звітного податкового року податку та податкового зобов'язання за результатами такого року відображаються у річній податковій декларації. Так, у разі отримання доходів від надання нерухомості в оренду протягом 2023 року граничні терміни сплати податкових зобов’язань припадають за 1 квартал –  на 10.05.2023, за 2 квартал – 09.08.2023, за 3 квартал –  09.11.2023, за  4 квартал –  09.02.2024. 

Питання 5: Добрий день! Скажіть, будь ласка, чи передбачена відповідальність за несплату ФО – орендодавцем щоквартально ПДФО при отриманні доходу від надання в оренду нерухомого майна ФО – орендарю?»

Відповідь: Добрий день! Оподаткування доходу від надання нерухомості в оренду (суборенду, емфітевзис), житловий найм (піднайм) здійснюється відповідно до п. 170.1 ст. 170 розд. IV Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI із змінами та доповненнями (далі – ПКУ). 

Згідно з п.п. 170.1.2 п. 170.1 ст. 170 ПКУ податковим агентом платника податку – орендодавця під час нарахування доходу від надання в оренду об’єктів нерухомості є орендар.

Відповідно до п.п. 170.1.5 п. 170.1 ст. 170 ПКУ якщо орендар є фізичною особою, яка не є самозайнятою особою, особою, відповідальною за нарахування та сплату (перерахування) податку до бюджету, є платник податку – орендодавець.

При цьому такий орендодавець самостійно нараховує та сплачує податок до бюджету в строки, встановлені ПКУ для квартального звітного (податкового) періоду, а саме: протягом 40 календарних днів, після останнього дня такого звітного (податкового) кварталу, сума отриманого доходу, сума сплаченого протягом звітного податкового року податку та податкового зобов’язання за результатами такого року відображаються у річній податковій декларації про майновий стан і доходи (далі – Декларація) (п.п. «а» п.п. 170.1.5 п. 170.1 ст. 170 ПКУ).     

Враховуючи те, що сума податку на доходи фізичних осіб, яка сплачується фізичною особою – орендодавцем щоквартально, не є узгодженою (оскільки податкове зобов’язання буде вважатись узгодженим тільки на підставі Декларації), то відповідальності за порушення строків сплати не передбачено.

          Питання 6: Добрий день! Скажіть, будь ласка, як оподатковується дохід від надання ФО – резидентом в оренду, житловий найм власного нерухомого майна, яке знаходиться на території України, ЮО – нерезиденту, та хто відповідальний за сплату податків?»

Відповідь: Добрий день! Порядок оподаткування доходів фізичних осіб регулюється розд. IV Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI (далі – ПКУ) згідно з п.п. 162.1.1 п. 162.1 ст. 162 якого платником податку на доходи фізичних осіб є фізична особа – резидент, яка отримує доходи як з джерела їх походження в Україні, так і іноземні доходи.        

 Оподаткування іноземних доходів встановлено п. 170.11 ст. 170 ПКУ, відповідно до п.п. 170.11.1 якого у разі якщо джерело виплат будь-яких оподатковуваних доходів є іноземним, сума такого доходу включається до загального річного оподатковуваного доходу платника податку – отримувача, який зобов’язаний подати річну податкову декларацію (далі – Декларація), та оподатковується податком на доходи фізичних осіб за ставкою 18 %, визначеною п. 167.1 ст. 167 ПКУ, крім випадків, встановлених ст. 170.11 ПКУ.        

 Також вказані доходи, є об’єктом оподаткування військовим збором (п.п. 1.2 п. 16 прим. 1 підрозд. 10 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ).        

 Ставка збору становить 1,5%  від об’єкта оподаткування, визначеного п.п. 1.2 п. 16 прим. 1 підрозд. 10 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ (п.п. 1.3 п. 16 прим. 1 підрозд. 10 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ).         При цьому під час отримання доходів у вигляді валютних цінностей або інших активів (вартість яких виражена в іноземній валюті або міжнародних розрахункових одиницях), такі доходи перераховуються у гривні за валютним курсом Національного банку України, що діє на момент отримання таких доходів(п.164.4ст.164ПКУ).        

Відповідно до п.п. 168.2.1 п. 168.2 ст. 168 ПКУ платник податку, що отримує, зокрема, іноземні доходи, зобов’язаний включити суму таких доходів до загального річного оподатковуваного доходу та подати Декларацію за наслідками звітного податкового року, а також сплатити податок (військовий збір) з таких доходів.         

Порядок подання Декларації визначено ст. 179 ПКУ Декларація подається за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює календарному року для платника податку на доходи фізичних осіб, у тому числі самозайнятих осіб – до 1 травня року, що настає за звітним, крім випадків, передбачених розд. IV ПКУ (п.п. 49.18.4 п. 49.18 ст. 49 ПКУ).        

 Фізична особа зобов’язана самостійно до 1 серпня року, що настає за звітним, сплатити суму податкового зобов’язання, зазначену в поданій нею Декларації (п. 179.7 ст. 179 ПКУ).

Питання 7: Добрий день! Скажіть, будь ласка, чи підлягає оподаткуванню військовим збором сума орендної плати, що виплачується за договором оренди нерухомого (рухомого) майна?»

Відповідь: Добрий день! Відповідно до частини першої ст. 759, ст. 762 Цивільного кодексу України із змінами та доповненнями за договором найму (оренди), наймодавець передає або зобов’язується передати наймачеві майно у володіння та користування за плату на певний строк, за користування якого з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму.

Згідно з п.п. 1.2 п. 16 прим. 1 підрозділу 10 розд. XX Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI із змінами і доповненнями (далі - ПКУ) об’єктом оподаткування збором є доходи, визначені ст. 163 ПКУ.        

Так, п. 163.1 ст. 163 ПКУ передбачено, що об’єктом оподаткування резидента є, зокрема, загальний місячний (річний) оподатковуваний дохід.        

До загального місячного (річного) доходу платника податку, включаються, зокрема, суми винагород та інших виплат, нарахованих (виплачених) платнику податку відповідно до умов цивільно-правового договору (п.164.2.2 п.164.2 ст. 164 ПКУ) та дохід від надання майна в лізинг, оренду або суборенду (строкове володіння та/або користування), визначений у порядку, встановленому пунктом 170.1 статті 170  ПКУ  (п.п. 164.2.5 п. 164.2 ст.164 ПКУ).        

Ставка збору становить 1,5 відсотка від об’єкта оподаткування, визначеного п.п. 1.2 п. 16 прим. 1 підрозділу 10 розд. XX ПКУ (п.п. 1.3 п. 16 прим. 1 підрозділу 10 розд. XX ПКУ).        

Таким чином, сума орендної плати, що виплачується за договором оренди рухомого (нерухомого)  майна підлягає оподаткуванню військовим збором на загальних підставах.

Останні зміни в податковому законодавстві – спільний вебінар ДПС та АППУ

Представники ДПС та Асоціації платників податків України продовжують практику проведення спільних розʼяснювальних вебінарів для платників. Темою сьогоднішньої зустрічі стали останні зміни в податковому законодавстві.

Представники ДПС розʼяснили окремі питання застосування режиму звільнення від оподаткування податком на додану вартість, встановленого п. 197.15 статті 197 Податкового кодексу України. Мова йшла про звільнення від оподаткування операцій з постачання будівельно-монтажних робіт з будівництва доступного житла та житла, що будується за державні кошти.

Також було поінформовано про скорочення термінів проведення перевірок з питань правомірності декларування сум ПДВ до бюджетного відшкодування для платників податків з високим рівнем добровільного дотримання податкового законодавства.

Обговорили учасники і новації щодо податку на майно, у тому числі, сплати податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, транспортного податку та плати за землю. Акцентували увагу податківці і на нових можливостях Електронного кабінету платника, зокрема, розʼяснили окремі функції та сервіси.

Нагадуємо, що для оперативної комунікації з бізнесом в органах ДПС діють комунікаційні податкові платформи. Отримати розʼяснення також можна за телефонами «гарячих ліній» та у Контакт-центрі ДПС.

Крім того, на вебпорталі ДПС функціонує розділ «Онлайн-навчання», в якому зібрано корисну для платників інформацію щодо оподаткування. Розділ розміщено за посиланням https://tax.gov.ua/baneryi/onlayn-navchannya.

Дотримання професійної етики – один з найважливіших принципів роботи органів ДПС

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного  управління ДПС у Дніпропетровській області (Кам’янський регіон) нагадує, що під час виконання своїх службових повноважень працівники органів ДПС зобов’язані неухильно додержуватися загальновизнаних етичних норм поведінки: бути ввічливими у стосунках з громадянами та суб’єктами господарювання, будувати свої відносини з ними на основі довіри, поваги, об’єктивності, справедливості, терпимості, законності. Сервіс ДПС України «Пульс» дає змогу платнику повідомляти про неправомірні вчинки або бездіяльність співробітників органів ДПС.

Жодне повідомлення не залишиться без уваги, адже плідна робота сервісу «Пульс» – це шлях до успішної співпраці громадян та бізнесу з органами ДПС.                

Номер Контакт-центру ДПС 0800-501-007 (напрямок «5»).                                                                                                           

                                                                                                         Відділ комунікацій з громадськістю

                                                                                                         управління інформаційної взаємодії

                                                                              Головного управління ДПС

                                                                                                                    у Дніпропетровській області (Кам'янський регіон)

« повернутися