Інформують податківці

Дата: 30.10.2024 11:55

Кількість переглядів: 91

Комунікаційна податкова платформа – взаємодія з бізнесом та громадськістю в ефективному форматі

Потребуєте детальних роз’яснень законодавства?

Необхідно оперативно вирішити нагальні питання податкової сфери?

Маєте пропозиції щодо необхідності проведення певних заходів за визначеною тематикою?

Звертайтесь на комунікаційну податкову платформу Головного управління ДПС у Дніпропетровській області.

Звернення від представників бізнесу та громадськості приймаються на електронну скриньку dp.ikc@tax.gov.ua.

Розірвання договору: як ФОП – платник єдиного податку першої – третьої груп відображає у податковій декларації повернення авансу, передоплати?

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє.

Відповідно до п. 294.1 ст. 294 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) податковим (звітним) періодом для платників єдиного податку, зокрема, першої, другої груп є календарний рік.

Податковим (звітним) періодом для платників єдиного податку третьої групи та податкових агентів платників єдиного податку третьої групи – електронних резидентів (е-резидентів) є календарний квартал (крім податкового періоду податкової звітності з податку на додану вартість, визначеного п. 202.1 ст. 202 ПКУ).

Доходом платника єдиного податку для фізичної особи – підприємця є дохід, отриманий протягом податкового (звітного) періоду в грошовій формі (готівковій та/або безготівковій); матеріальній або нематеріальній формі, визначеній п. 292.3 ст. 292 ПКУ (п.п. 1 п. 292.1 ст. 292 ПКУ).

До суми доходу платника єдиного податку включається вартість безоплатно отриманих протягом звітного періоду товарів (робіт, послуг) (абзац перший п. 292.3 ст. 292 ПКУ).

Датою отримання доходу платника єдиного податку є дата надходження коштів платнику єдиного податку у грошовій (готівковій або безготівковій) формі, дата підписання платником єдиного податку акта приймання-передачі безоплатно отриманих товарів (робіт, послуг) (п. 292.6 ст. 292 ПКУ).

Дохід визначається на підставі даних обліку, який ведеться відповідно до ст. 296 ПКУ (п. 292.13 ст. 292 ПКУ).

До складу доходу, визначеного ст. 292 ПКУ, не включаються суми коштів (аванс, передоплата), що повертаються покупцю товару (робіт, послуг) – платнику єдиного податку та/або повертаються платником єдиного податку покупцю товару (робіт, послуг), якщо таке повернення відбувається внаслідок повернення товару, розірвання договору або за листом-заявою про повернення коштів (п.п. 5 п. 292.11 ст. 292 ПКУ).

Форма податкової декларації платника єдиного податку – фізичної особи – підприємця затверджена наказом Міністерства фінансів України від 19.06.2015 № 578 (далі – Декларація).

Отже, якщо у разі розірвання договору фізична особа – підприємець – платник єдиного податку (першої – третьої груп) (далі – платник єдиного податку) повертає кошти (аванс, передоплату) покупцю за товари (роботи, послуги) у податковому періоді їх отримання, то сума таких коштів не включається до складу його доходу та відповідно не підлягає відображенню у Декларації.

Якщо повернення суми коштів (авансу, передоплати) покупцю за товари (роботи, послуги) відбувається в іншому податковому періоді, платник єдиного податку повинен уточнити показники усіх попередньо поданих Декларацій, в яких до доходів була включена така сума (авансу, передплати). Такий перерахунок здійснюється шляхом подання уточнень до раніше поданих Декларацій.

Виправлення помилки, допущеної у графі 2 зведеної ПН, яка не призводить до змін обсягів постачання або зменшення/збільшення податкових зобов’язань

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу, що п. 11 Порядку заповнення податкової накладної, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 31.12.2015 № 1307, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 26.01.2016 за № 137/28267 (із змінами) (далі – Порядок № 1307) визначено, що у разі нарахування податкових зобов’язань відповідно до п. 198.5 ст. 198 та п. 199.1 ст. 199 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) платник податку на додану вартість (податок) складає окремі зведені податкові накладні за товарами/послугами, необоротними активами, які призначаються для їх використання / починають використовуватися:

1) в операціях, що не є об’єктом оподаткування;

2) в операціях, звільнених від оподаткування;

3) в операціях, що здійснюються платником податку в межах балансу платника податку, у тому числі передача для невиробничого використання, переведення виробничих необоротних активів до складу невиробничих необоротних активів;

4) в операціях, що не є господарською діяльністю платника податку.

Такі зведені податкові накладні складаються не пізніше останнього дня звітного (податкового) періоду.

У разі складання зведеної податкової накладної у графі «Зведена податкова накладна» зазначається код ознаки:

1 – у разі нарахування податкових зобов’язань відповідно до п. 198.5 ст. 198 ПКУ;

2 – у разі нарахування податкових зобов’язань відповідно до п. 199.1 ст. 199 ПКУ.

Відповідно до п. 16 Порядку № 1307 у разі складання зведених податкових накладних, особливості заповнення яких викладені у п. 11 Порядку № 1307, у цій графі платником зазначаються дати складання та порядкові номери податкових накладних, складених на такого платника податку при постачанні йому товарів/послуг, необоротних активів, за якими він визначає податкові зобов’язання відповідно до п. 198.5 ст. 198 та п. 199.1 ст. 199 ПКУ. При цьому у податкових накладних, складених у зв’язку з використанням виробничих або невиробничих засобів, інших товарів/послуг не в господарській діяльності, у яких відповідно до п. 8 Порядку № 1307 зазначено тип причини 13, у цій графі також зазначається опис (номенклатура) товарів/послуг постачальника (продавця).

Згідно з п. 21 Порядку № 1307 у разі здійснення коригування сум податкових зобов’язань, а також у випадку виправлення помилок, допущених при складанні податкової накладної, не пов’язаних із зміною суми компенсації вартості товарів/послуг, відповідно до ст. 192 ПКУ за формою згідно з додатком 2 до податкової накладної.

Отже, якщо платником податку допущена помилка у графі 2 зведеної податкової накладної, складеної відповідно до вимог п. 198.5 ст. 198 та п. 199.1 ст. 199 ПКУ, яка не призводить до змін обсягів постачання або зменшення/збільшення податкових зобов’язань, зокрема, якщо зазначено неправильний номер податкової накладної, складеної на такого платника, то платник податку:

з метою вилучення зайвої податкової накладної, яка не підлягала включенню до зведеної податкової накладної (з неправильно зазначеним номером), складає розрахунок коригування, в якому виводиться в «0» (обнуляється) відповідний рядок зведеної податкової накладної, в якій зазначено таку зайву податкову накладну. У такому розрахунку коригування зазначається код причини 201 «Коригування зведеної податкової накладної, складеної відповідно до п. 198.5 ст. 198 ПКУ» або 202 «Коригування зведеної податкової накладної, складеної відповідно до п. 199.1 ст. 199 ПКУ» (в залежності від того з яким типом причини складена зведена податкова накладна).

Чи є об’єктом оподаткування податком на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, будівля критого ринку та приміщення, розташовані на ньому (магазини, кіоски, павільйони тощо)?

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу, що відповідно до п.п. «е» п.п. 266.2.2 п. 266.2 ст. 266 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) не є об’єктом оподаткування податком на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, об’єкти нерухомості, які використовуються суб’єктами господарювання малого та середнього бізнесу, що проводять свою діяльність у тимчасових спорудах для здійснення підприємницької діяльності та/або в малих архітектурних формах та на ринках.

Згідно з п.п. 266.1.1 п. 266.1 ст. 266 ПКУ платниками податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, є фізичні та юридичні особи, в тому числі нерезиденти, які є власниками об’єктів житлової та/або нежитлової нерухомості.

Визначене п.п. «е» п.п. 266.2.2 п. 266.2 ст. 266 ПКУ виключення з переліку об’єктів оподаткування податком на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, поширюється на те нерухоме майно, яке зазначене у вказаній нормі ПКУ, а саме на належне суб’єктам господарювання малого та середнього бізнесу нерухоме майно, яке розташовано на ринках.

Належність будівель (споруд) до того чи іншого класу будівель проводиться на підставі документів, що підтверджують право власності, з врахуванням класифікаційних ознак та функціонального призначення такого об’єкта нерухомості згідно з Національним класифікатором будівель та споруд НК 018:2023, затвердженим наказом Міністерства економіки України від 16.05.2023 № 3573 (далі – Класифікатор).

Водночас, оскільки, відповідно до п. 2 Правил торгівлі на ринках, затверджених наказом Міністерства економіки та з питань європейської інтеграції України, Міністерства внутрішніх справ України, Державної податкової адміністрації України, Державного комітету стандартизації, метрології та сертифікації України від 26.02.2002 № 57/188/84/105, ринок – це суб’єкт господарювання, створений на відведеній за рішенням місцевого органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування земельній ділянці і зареєстрований в установленому порядку, функціональними обов’язками якого є надання послуг та створення для продавців і покупців належних умов у процесі купівлі-продажу товарів за цінами, що складаються залежно від попиту і пропозицій, то лише приналежність критих ринків, окремих павільйонів та крамниць, залів для ярмарків, будівель торгівельних центрів до класу 1230 «Будівлі оптово-роздрібної торгівлі» Класифікатора не надає підстав для виключення об’єкта нерухомості з об’єктів оподаткування податком на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки.

Підставами для застосування положень п.п. «е» п.п. 266.2.2 п. 266.2 ст. 266 ПКУ є одночасне дотримання умов:

- реєстрація власника об’єкту нерухомості, як суб’єкта господарювання, функціональними обов’язками якого є надання послуг та створення для продавців і покупців належних умов у процесі купівлі-продажу товарів за цінами, що складаються залежно від попиту і пропозицій;

- створення та розміщення об’єкту нерухомості на спеціально відведеній для функціонування ринку за рішенням місцевого органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування земельній ділянці;

- на території ринку проводиться діяльність суб’єктами господарювання малого та середнього бізнесу.

За інших обставин у власника об’єкту нерухомості – будівлі критого ринку виникають податкові зобов’язання зі справляння податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, на загальних підставах.

Яка відповідальність передбачена у разі порушення порядку складання податкової декларації з ПДВ?

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що згідно з п. 36.1 ст. 36 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) податковим обов’язком визнається обов’язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені ПКУ, законами з питань митної справи.

Загальні вимоги щодо складання податкової звітності визначено ст. 48 ПКУ, якою, зокрема передбачено, що податкова декларація повинна містити обов’язкові реквізити, передбачені пп. 48.3 та 48.4 ст. 48 ПКУ а також бути підписана.

Відповідно до п. 48.7 ст. 48 ПКУ податкова звітність, складена з порушенням норм ст. 48 ПКУ, не вважається податковою декларацією, крім випадків, встановлених п. 46.4 ст. 46 ПКУ.

Відповідальність платників податків визначено главою 11 розд. II ПКУ.

За порушення законів з питань оподаткування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, застосовуються такі види юридичної відповідальності: фінансова, адміністративна та кримінальна (ст. 111 ПКУ).

Порядок заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість затверджено наказом Міністерства фінансів України від 28.01.2016 № 21 (із змінами) (далі – Порядок № 21).

Платник податку самостійно обчислює суму податкового зобов’язання, яку зазначає в податковій звітності. Дані, наведені в податковій звітності, мають відповідати даним бухгалтерського та податкового обліку платника (п. 6 розд. III Порядку № 21).

Відповідно до п. 20 розд. III Порядку № 21 після подання декларації за звітний (податковий) період платник податку має право до закінчення граничного терміну подання декларації за такий самий період подати нову декларацію з виправленими показниками.

Водночас, відповідно до п. 50.1 ст. 50 ПКУ у разі якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених ст. 102 ПКУ) платник податків самостійно (у тому числі за результатами електронної перевірки) виявляє помилки, що містяться у раніше поданій ним податковій декларації (крім обмежень, визначених цією статтею), він зобов’язаний надіслати уточнюючий розрахунок до такої податкової декларації за формою чинного на час подання уточнюючого розрахунку.

При цьому, у разі виявлення факту заниження податкового зобов’язання платник податку повинен сплатити суму недоплати та штраф у розмірі 3 відс. від такої суми до подання уточнюючого розрахунку.

Пунктом 120.2 ст. 120 ПКУ визначено, що невиконання платником податків вимог, передбачених абзацами третім – п’ятим п. 50.1 ст. 50 ПКУ, щодо умов самостійного внесення змін до податкової звітності в частині самостійного нарахування та сплати штрафу, передбаченого цим пунктом, -

тягне за собою накладення штрафу в розмірі 5 відс. від суми самостійно нарахованого заниження податкового зобов’язання (недоплати) та/або іншого зобов’язання, контроль за сплатою якого покладено на контролюючі органи.

При самостійному донарахуванні платником податків з дотриманням порядку, вимог та обмежень, передбачених ст. 50 ПКУ, суми податкових зобов’язань та/або іншого зобов’язання, контроль за сплатою якого покладено на контролюючі органи, штрафи, передбачені главою 11 ПКУ, не застосовуються.

При цьому відповідно до п.п. 69.38 п. 69 підрозд. 10 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ тимчасово, на період з 1 серпня 2023 року до припинення або скасування воєнного стану на території України, введеного Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року № 64/2022, затвердженим Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану» від 24 лютого 2022 року № 2102-IX, у разі самостійного виправлення платником податків з дотриманням порядку, вимог та обмежень, визначених ст. 50 ПКУ, помилок, що призвели до заниження податкового зобов’язання, такий платник звільняється від нарахування та сплати штрафних санкцій, передбачених п. 50.1 ст. 50 ПКУ, та пені.

Згідно з п. 123.1 ст. 123 ПКУ вчинення платником податків діянь, що зумовили визначення контролюючим органом суми податкового зобов’язання та/або іншого зобов’язання, контроль за сплатою якого покладено на контролюючі органи, зменшення суми бюджетного відшкодування та/або від’ємного значення суми ПДВ платника податків на підставах, визначених підпунктами 54.3.1, 54.3.2 (крім випадків зменшення суми податку на доходи фізичних осіб, задекларованої до повернення з бюджету у зв’язку із використанням права на податкову знижку), 54.3.6 п. 54.3 ст. 54 ПКУ, – тягне за собою накладення на платника податків штрафу в розмірі 10 відс. суми визначеного податкового зобов’язання та/або іншого зобов’язання, контроль за сплатою якого покладено на контролюючі органи, завищеної суми бюджетного відшкодування.

Діяння, передбачені п. 123.1 ст. 123 ПКУ, вчинені умисно, – тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 25 відс. від суми визначеного податкового зобов’язання та/або іншого зобов’язання, контроль за сплатою якого покладено на контролюючі органи, завищеної суми бюджетного відшкодування (п. 123.2 ст. 123 ПКУ).

Діяння, передбачені п. 123.2 ст. 123 ПКУ, вчинені повторно протягом 1095 календарних днів, – тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 50 відс. суми визначеного податкового зобов’язання та/або іншого зобов’язання, контроль за сплатою якого покладено на контролюючі органи, завищеної суми бюджетного відшкодування (п. 123.3 ст. 123 ПКУ).

Притягнення до фінансової відповідальності платників податків за порушення законів з питань оподаткування, іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, не звільняє їх посадових осіб за наявності відповідних підстав від притягнення до адміністративної або кримінальної відповідальності.

Виправлення помилок щодо коду за КАТОТТГ адміністративно-територіальної одиниці/територіальної громади, допущених у рядку 2 податкової декларації з рентної плати та у рядку 3 додатків до неї

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу на наступне.

Кодифікатором адміністративно-територіальних одиниць та територій територіальних громад, затвердженим наказом Міністерства розвитку громад та територій України від 26.11.2020 № 290 (далі – КАТОТТГ) 

Пунктом 48.4 ст. 48 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) встановлено, що у окремих випадках, коли це відповідає сутності податку або збору та є необхідним для його адміністрування, форма податкової декларації додатково може містити, зокрема, такі обов’язкові реквізити:

- код органу місцевого самоврядування за КАТОТТГ;

- код адміністративно-територіальної одиниці за КАТОТТГ.

Форма податкової декларації з рентної плати затверджена наказом Міністерства фінансів України від 17.08.2015 № 719 (із змінами) (далі – Декларація).

Відповідно до примітки 1 до Декларації невід’ємною частиною Декларації є додатки. Відповідний тип додатка забезпечує обчислення податкового зобов’язання за відповідним видом об’єкта оподаткування. За відсутності у платника відповідного виду об’єкта оподаткування тип додатка, у якому обчислюється податкове зобов’язання для такого об’єкта оподаткування, до Декларації не додається.

Графа «код за КАТОТТГ адміністративно-територіальної одиниці» рядка 2 Декларації та рядок 3 «Код за КАТОТТГ територіальної громади»/«Код за КАТОТТГ адміністративно-територіальної одиниці» відповідних додатків до неї заповнюються згідно з КАТОТТГ.

Згідно з приміткою 8 до Декларації у графі «код за КАТОТТГ адміністративно-територіальної одиниці» рядка 2 Декларації зазначається код адміністративно-територіальної одиниці, визначений за КАТОТТГ за місцем обліку платника рентної плати (місцезнаходженням контролюючого органу, до якого подається Декларація).

За кожним кодом адміністративно-територіальної одиниці за КАТОТТГ, зазначеним у рядку 2, має подаватись окрема Декларація.

У додатках, зокрема, у рядку 3 зазначається наступна інформація (відповідно з примітками):

- у рядку 3 додатків 1, 2 прим. 1 і 2 прим. 2 – код територіальної громади, визначений за КАТОТТГ на території якої знаходиться ділянка надр, з якої видобуваються корисні копалини;

- у рядку 3 додатка 3 – код територіальної громади, визначений за КАТОТТГ на території якої знаходиться ділянка надр;

- у рядку 3 додатків 5 і 7 – код територіальної громади, визначений за КАТОТТГ на території якої знаходиться водний об’єкт;

- у рядку 3 додатків 8 і 9 – код територіальної громади, визначений за КАТОТТГ на території якої знаходиться лісова ділянка;

- у рядку 3 додатків 4 прим. 1, 6, 10 прим. 1, 11 прим. 1 – код адміністративно-територіальної одиниці, визначений за КАТОТТГ за місцем обліку платника рентної плати (місцезнаходження контролюючого органу, до якого подається Декларація).

Враховуючи положення п. 48.4 ст. 48 ПКУ код за КАТОТТГ є обов’язковим реквізитом, оскільки є необхідним для адміністрування рентної плати.

Якщо код за КАТОТТГ адміністративно-територіальної одиниці/територіальної громади (рядок 2 Декларації та рядок 3 додатків до неї) містить помилку, то платник податків має подати:

- Декларацію з позначкою «Уточнююча» (разом з відповідними додатками), в якій відобразити до зменшення податкові зобов’язання з відповідної рентної плати;

- Декларацію з позначкою «Звітна» з вірними (коректними) кодами за КАТОТТГ у рядку 2 Декларації та рядку 3 відповідних додатків до неї.

Товари/послуги, необоротні активи починають використовуватись не в господарській діяльності: порядок заповнення податкової накладної

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що відповідно до п. 198.5 ст. 198 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) платник податку на додану вартість (податок) зобов’язаний нарахувати податкові зобов’язання виходячи з бази оподаткування, визначеної відповідно до п. 189.1 ст. 189 ПКУ, та скласти не пізніше останнього дня звітного (податкового) періоду і зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних в терміни, встановлені ПКУ для такої реєстрації, зведену податкову накладну за товарами/послугами, необоротними активами придбаними/виготовленими з ПДВ (для товарів/послуг, необоротних активів, придбаних або виготовлених до 1 липня 2015 року, – у разі якщо під час такого придбання або виготовлення суми податку були включені до складу податкового кредиту), у разі якщо такі товари/послуги, необоротні активи призначаються для їх використання або починають використовуватися, зокрема, в операціях, що не є господарською діяльністю платника податку (крім випадків, передбачених п. 189.9 ст. 189 ПКУ).

Згідно з п. 8 Порядку заповнення податкової накладної, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 31.12.2015 № 1307, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 26.01.2016 за № 137/28267 (із змінами) (далі – Порядок № 1307), при складанні податкових накладних, особливості заповнення яких викладені в пп. 10 - 15 Порядку № 1307, у верхній лівій частині таких накладних у графі «Не підлягає наданню отримувачу (покупцю) з причини» робиться помітка «X» та зазначається тип причини, зокрема, «13 – Складена у зв’язку з використанням виробничих або невиробничих засобів, інших товарів/послуг не в господарській діяльності».

Пунктом 11 Порядку № 1307 визначено, що у разі нарахування податкових зобов’язань відповідно до п. 198.5 ст. 198 ПКУ платник податку складає окрему зведену податкову накладну за товарами/послугами, необоротними активами, які призначаються для їх використання/починають використовуватися, зокрема, в операціях, що не є господарською діяльністю платника податку, у графі «Зведена податкова накладна» якої зазначається код ознаки «1». Така зведена податкова накладна складається не пізніше останнього дня звітного (податкового) періоду.

У графі «Отримувач (покупець)» платник податку зазначає власне найменування (П.І.Б.), у рядку «Індивідуальний податковий номер отримувача (покупця)» проставляється умовний ІПН «600000000000», рядок «Податковий номер платника податку або серія (за наявності) та номер паспорта» не заповнюється.

Таблична частина розділу Б зведеної податкової накладної з типом причини «13» заповнюється з урахуванням таких особливостей:

у графі 2 зазначаються опис (номенклатура) товарів/послуг постачальника (продавця), а також дати складання та порядкові номери податкових накладних, складених на такого платника податку при постачанні йому товарів/послуг, необоротних активів, за якими він визначає податкові зобов’язання відповідно до п. 198.5 ст. 198 ПКУ (п.п. 1 п. 16 Порядку № 1307);

у графах 3.1, 3.3 зазначається код товару згідно з УКТ ЗЕД або код послуги згідно з Державним класифікатором продукції та послуг (ДКПП) (п.п. 2 п. 16 Порядку № 1307);

у графах 4 та 5 зазначається одиниця виміру товарів/послуг (п.п. 3 п. 16 Порядку № 1307);

графи 3.2.1, 6 - 8, 10 та 11 заповнюються у загальному порядку;

графи 3.2.2 та 9 не заповнюються, оскільки при складанні такої зведеної податкової накладної відсутня інформація, яка підлягає внесенню до таких граф.

У розділі А табличної частини такої зведеної податкової накладної рядки I - VІІІ заповнюються у загальному порядку, при цьому рядки IX - XIІ не заповнюються.

До уваги платників!

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує, що 25.10.2024 набув чинності наказ Міністерства фінансів України від 10 вересня 2024 року № 435 «Про затвердження Змін до розділу 1 додатка 2 до Порядку заповнення та подання податковими агентами Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків – фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску», зареєстрований у Міністерстві юстиції України 24 вересня 2024 року за № 1435/42780 (далі – Наказ № 435).

Наказ № 435 опубліковано в бюлетені «Офіційний вісник України» від 25.10.2024 № 89.

За видобування газового конденсату загальний фонд держбюджету отримав від платників Дніпропетровщини майже 50,0 млн грн рентної плати

Протягом січня – вересня 2024 року до загального фонду державного бюджету від платників Дніпропетровської області за видобування газового конденсату надійшло майже 50,0 млн грн рентної плати. Сума надходжень збільшилась у порівнянні з минулорічним показником відповідного періода на понад 34,4 млн грн, темп росту – 321,1 відсотка.

Інформуємо, що метою експериментального проекту щодо функціонування системи управління податковими ризиками (комплаєнс-ризиками) в Державній податковій службі є впровадження в організацію та діяльність ДПС міжнародних підходів до управління, що ґрунтуються на управлінні податковими ризиками, щодо підвищення рівня дотримання платниками податків своїх податкових обов’язків.

Стратегічна мета управління комплаєнс-ризиками (тобто ризиками дотримання податкового законодавства) – це постійне підвищення рівня добровільного дотримання платниками податків вимог податкового законодавства шляхом виявлення та визначення пріоритетності ризиків втрати податкових надходжень і впровадження заходів, спрямованих на мінімізацію ризиків.

Податковий календар на 31 жовтня 2024 року

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного  управління ДПС у Дніпропетровській області (Кам’янський регіон) повідомляє, що

31 жовтня 2024 року четвер, останній день сплати авансового внеску з податку на прибуток підприємств з пунктів обміну іноземних валют за жовтень 2024 року.

Єдиний податок: ФОПи поповнили місцеві бюджети Дніпропетровщини на понад 3,4 млрд гривень

Як зазначила в. о. начальника Головного управління ДПС у Дніпропетровській області Наталя Федаш, у 2024 році надходження єдиного податку від фізичних осіб– підприємців (ФОП) порівняно з січнем – вереснем минулого року зберігають позитивну тенденцію росту. 
Так, протягом січня – вересня поточного року ФОПи спрямували до місцевих бюджетів Дніпропетровщини понад 3,4 млрд грн єдиного податку, що майже на 1,2 млрд грн, або на 52,7 відс., більше ніж у 2023 році.
За словами очільниці податкової служби регіону, єдиний податок належить до тих податкових платежів, надходження якого стабільно і суттєво поповнюють місцеві бюджети і забезпечують життєдіяльність територіальних громад. 

«Дякуємо платникам за проявлену громадянську позицію щодо своєчасної сплати податків! Відповідно до Національної стратегії доходів формування іміджу ДПС як сервісної служби європейського зразка з високим рівнем довіри у суспільстві залишається серед пріоритетів діяльності ДПС і є стратегічною ціллю ДПС», – підкреслила Наталя Федаш.

Вебінар зі слухачами Навчально-наукового центру «Школа бізнесу»

Подія_дня

Заходи_з_молоддю

  На базі комунікаційної податкової платформи Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (ГУ ДПС) за участі заступника начальника податкової служби Дніпропетровщини Валерія Леонова та ректора Національного технічного університету «Дніпровська політехніка» (Університет) Олександра Азюковського провідними фахівцями ГУ ДПС проведено вебінар зі студентами Навчально-наукового центру «Школа бізнесу» при Університеті.

Комунікації зі студентською молоддю, виховання податкової культури у молодого покоління – завжди у пріоритеті роботи податкової служби Дніпропетровщини. 

Тематика зустрічей формується, у першу чергу, виходячи з побажань студентів.

Сьогодні обговорювали право на податкову знижку за навчання у супроводженні презентаційних матеріалів, підготовлених фахівцями податкової служби регіону. 

Окремий інформаційний блок – запроваджені для платників Державною податковою службою України електронні сервіси: можливості та переваги.

І уже традиційно – відповіді на запитання учасників вебінару.

Попереду – нові зустрічі, цікаві та корисні діалоги.

Фактичною перевіркою магазину одягу встановлено порушень на загальну суму 23,7 млн гривень

Контроль за видачею суб’єктами господарювання відповідних розрахункових документів при проведенні розрахункових операцій є одним із важливих напрямів роботи податкової служби. 

Працівниками відділу фактичних перевірок управління податкового аудиту Головного управління ДПС у Дніпропетровській області організовано та проведено фактичну перевірку магазину одягу у м.Дніпрі, в якому здійснює господарську діяльність ФОП. 

Під час проведення перевірки встановлено факти:

- здійснення розрахункових операцій без застосування належним чином зареєстрованого РРО/ПРРО;

- відсутність документів, підверджуючих походження товару, який представлений для реалізації; 

- здійснення продажу товарів, які необліковані у встановленому порядку;

- ненадання всіх документів, які належать до предмету перевірки. 

За результатами фактичної перевірки зафіксовано порушення на загальну суму 23,7 млн гривень.

Закликаємо представників бізнесу працювати відповідно до законодавчих норм.

Інформаційні кампанії як засіб формування податкової культури

У пресцентрі інформаційного агентства «МІСТ-ДНІПРО» у форматі Zoom відбулась пресконференція за участі начальника управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області Манушак Осипової  на тему: «Інформаційні кампанії як засіб формування податкової культури».  

Одним із основних завдань податкової служби є формування податкової культури, тобто усвідомлення громадськістю та бізнесом важливості своєчасної сплати податків для розвитку держави. 

Використання інформаційних кампаній дозволяє донести важливі повідомлення, вплинути на поведінку платників податків і підвищити рівень свідомого виконання податкових зобов'язань.

Для поліпшення обізнаності платників податків ДПС України запроваджено і діють три інформаційні кампанії, в яких активну участь приймають і фахівці Головного управління ДПС у Дніпропетровській області

Перша - кампанія декларування громадянами доходів, одержаних протягом 2023 року. Є однією з основних ініціатив, яку податкова служба України проводить щорічно. 

Ця кампанія спрямована на заохочення громадян до добровільного декларування доходів та інформування про можливість отримання податкової знижки.

Нагадаю, що фізичні особи мають можливість отримати податкову знижку за витратами, здійсненими у 2023 році.

Для цього до 31 грудня 2024 року включно необхідно подати річну податкову декларацію про майновий стан і доходи (далі – податкова декларація). 

Право на отримання податкової знижки не переноситься на наступний рік. 

Право на податкову знижку визначено ст. 166 Податкового кодексу України (далі – Кодекс).

Податкова знижка для фізичних осіб, які не є суб’єктами господарювання, – це документально підтверджена сума (вартість) витрат платника податку – резидента у зв’язку з придбанням товарів (робіт, послуг) у резидентів – фізичних або юридичних осіб протягом звітного року, на яку дозволяється зменшення його загального річного оподатковуваного доходу, одержаного за наслідками такого звітного року у вигляді заробітної плати та/або у вигляді дивідендів, у випадках, визначених Кодексом (п.п. 14.1.170 п. 14.1 ст. 14 Кодексу).

Загальна сума податкової знижки, нарахована платнику податку у звітному податковому році, не може перевищувати суму річного загального оподатковуваного доходу платника податку, нарахованого як заробітна плата, зменшена з урахуванням положень п. 164.6 ст. 164 Кодексу, крім випадку, визначеного п.п. 166.4.4 п. 166.4 ст. 166 Кодексу.

До податкової знижки включаються фактично здійснені протягом звітного податкового року платником податку витрати, підтверджені відповідними платіжними та розрахунковими документами, зокрема, квитанціями, фіскальними або товарними чеками, прибутковими касовими ордерами, що ідентифікують продавця товарів (робіт, послуг) і особу, яка звертається за податковою знижкою (їх покупця (отримувача)), а також копіями договорів за їх наявності, в яких обов'язково повинно бути відображено вартість таких товарів (робіт, послуг) і строк оплати за такі товари (роботи, послуги) (п.п. 166.2.1 п. 166.2 ст. 166 Кодексу). 

Копії зазначених у п.п. 166.2.1 п. 166.2 ст. 166 Кодексу документів (крім електронних розрахункових документів) надаються разом з податковою декларацією, а оригінали цих документів не надсилаються контролюючому органу, але підлягають зберіганню платником податку протягом строку давності, встановленого Кодексом (абзац перший п.п. 166.2.2 п. 166.2 ст. 166 Кодексу).

До податкової знижки можна включити витрати, зокрема:

частину суми процентів, сплачених за користування іпотечним житловим кредитом;

пожертвування або благодійні внески неприбутковим організаціям;

сума коштів, сплачених на користь вітчизняних закладів освіти для компенсації вартості навчання;

страхові платежі за договором довгострокового навчання;

суми витрат на оплату допоміжних репродуктивних технологій;

суми витрат на оплату вартості державних послуг, пов’язаних з усиновленням дитини;

суми коштів, сплачених у зв’язку із переобладнанням транспортного засобу;

суми витрат у вигляді орендної плати (для внутрішньо переміщених осіб);

суми витрат на лікування гострої респіраторної хвороби COVID-19;

суми витрат на придбання акцій, емітентом яких є юридична особа, яка набула статус резидента Дія Сіті.

З метою отримання права на податкову знижку платник податків подає податкову декларацію до контролюючого органу, в якому перебуває на обліку.

Податкова декларація подається за вибором платника податків, якщо інше не передбачено Кодексом, в один із таких способів:

а) особисто платником податків або уповноваженою на це особою;

б) надсилається поштою з повідомленням про вручення та з описом вкладення;

в) засобами електронного зв’язку в електронній формі з дотриманням вимог законів України від 22 травня 2003 року № 851-IV «Про електронні документи та електронний документообіг» та від 05 жовтня 2017 року № 2155-VIII «Про електронні довірчі послуги».

Друга – кампанія щодо впровадження реформ та управління змінами (Національна стратегія доходів до 2030 року).

Основною метою кампанії є забезпечення прозорості процесу запровадження Національної стратегії доходів, підвищення обізнаності про її значення для економічного розвитку країни, а також залучення громадян до активного обговорення та участі в реалізації стратегії.

Національна стратегія доходів розрахована на 6 років з метою забезпечення макроекономічної та фінансової стабільності  у період воєнного стану і після його припинення. 

Вона передбачає удосконалення процесів податкового та митного адміністрування, адаптації законодавства України до законодавства ЄС та зміцнення доброчесності та довіри до контролюючих органів та посилення антикорупційних заходів .

Заходи із впровадження НСД, передбачають, зокрема:

- моніторинг звітів про підзвітні рахунки податкових резидентів України з метою виявлення ймовірно прихованих фінансових активів;

-  удосконалення процедури стягнення податкового боргу, забезпечення прозорого обміну інформацією з членами глобального Форуму ОЕСР (Організації економічного співробітництва та розвитку);

- запровадження обміну звітами у розрізі країн міжнародних груп компаній: налагодження ефективного процесу обміну податковою інформацією з іноземними компетентними органами для оцінки ризиків, трансфертного ціноутворення та інших ризиків, пов’язаних із розмиванням податкової бази;

-  зниження впливу «людського фактора» на процеси обміну податковою інформацією, забезпечення дотримання конфіденційності інформації;

- впровадження процедур Е-аудиту.

Третя – інформаційно-роз’яснювальна кампанія про реалізацію експериментального проекту щодо функціонування системи управління податковими ризиками (комплаєнс-ризики) в Державній податковій службі України має на меті ознайомити платників податків з новими підходами в управлінні податковими ризиками, що впроваджуються в Україні. Ця кампанія є важливим кроком до підвищення прозорості, ефективності податкової системи та забезпечення справедливого оподаткування.

Світова практика адміністрування податків і зборів побудована зокрема на управлінні комплаєнс-ризиками. Тобто, ризиками дотримання податкового законодавства.

У Національній стратегії доходів до 2030 року, схваленій розпорядженням Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2023 року № 1218-р, зазначено, що зусилля з реформування Державної податкової служби України будуть зосереджені, у тому числі, на розробленні сучасних практик управління комплаєнс-ризиками.

Кабінетом Міністрів України прийнято постанову від 25 липня 2024 року № 854 «Про реалізацію експериментального проекту щодо функціонування системи управління податковими ризиками (комплаєнс-ризиками) в Державній податковій службі" (набрала чинності 31 липня 2024 року).

Ця Постанова не встановлює жодних нових обов’язків або обмежень для платників податків. Вона є методологічною основою та базовим документом для практичної реалізації Експериментального проєкту.

Впровадження системи управління податковими ризиками є важливим етапом у діяльності податкової служби, спрямованим на забезпечення дотримання платниками податків законодавства.

Такий підхід дозволяє не лише виявити та уникнути потенційних порушень, а й розробити систему стратегій для їх запобігання та вирішення, враховуючи комплексну природу податкових ризиків, а застосування системи управління податковими ризиками значно збільшить ефективність функціонування податкової системи.

Основні новації Експериментального проекту:

Перше – розподіл всіх податкових ризиків за основними видами, а саме:

ризик реєстрації – (це випадок, коли особи, які зобов’язані стати на облік у податковому органі або зареєструватися платниками окремих податків, не перебувають на обліку в податковому органі або не зареєстровані платниками відповідних податків)

ризик звітності – (це випадок, коли платники податків подають податкову звітність із запізненням або не подають її взагалі);

ризик сплати – (це випадок, коли платники податків сплачують податки, збори, платежі із запізненням або сплачують у неповному обсязі, або не сплачують зовсім, що призводить до виникнення або накопичення податкового боргу;)

ризик декларування – (це випадок, коли податкові надходження зменшено або може бути зменшено внаслідок неправильного відображення даних у звітності (помилково або умисно)).

Друге – уніфікація правил визначення податкового ризику: створення паспортів податкового ризику – (уніфікованих правил для визначення впливу податкових ризиків на надходження до Державного та Зведеного бюджетів України, ідентифікації платників, у яких наявний такий ризик. Оцінки ризиків, наявність ризиків у платників податків здійснюватимуться комплексно на підставі об’єктивних даних, а не суб’єктивних рішень і суджень).

Третє - централізація визначення податкових ризиків та заходів впливу на них: (створення Експертної комісії Державної податкової служби із застосування системи управління податковими ризиками, структурного підрозділу, відповідального за впровадження комплаєнсу у податковій сфері, який здійснюватиме координацію роботи з управління податковими ризиками.)

Четверте - систематичне розроблення стратегій впливу на податкові ризики та їх реалізація по всій вертикалі податкової служби: (на підставі ідентифікації та оцінки ризиків буде підготовлено Загальний план удосконалення управління податковими ризиками, який визначить найвищі податкові ризики в адмініструванні податків і зборів та закріпить стратегії впливу на них, а також сегментарні (секторальні) плани, зосереджені на окремих галузях економіки, сегментах платників податків.)

П’яте - самооцінка ефективності проведеної роботи: Передбачається періодичне оцінювання ефективності заходів. За результатам Експериментального проєкту будуть надані відповідні оцінки.

Експериментальний проєкт – це нові можливості та удосконалення практики діяльності податкової служби щодо управління ризиками.

Як результат – посилення доброчесності, підвищення рівня дотримання податкового законодавства платниками.

Більш детальну інформацію про проведення цих інформаційних кампаній, а також інші корисні повідомлення Ви можете знайти на наших інформаційних ресурсах:

- субсайт «Головне управління ДПС у Дніпропетровській області» вебпорталу ДПС;

- наша сторінка у соціальній мережі Facebook;

- YouTube канал «Головне управління ДПС у Дніпропетровській області».

До уваги платників! Відбувається фішингова атака. Здійснюється розсилка фейкових листів, які містять шкідливе програмне забезпечення

Протягом останніх днів зафіксовано факт масового розповсюдження електронних листів начебто від імені Державної податкової служби України, що містять посилання для завантаження файлу. У випадку переходу за прикріпленим посиланням на комп'ютер буде завантажено файл, відкриття якого призведе до запуску шкідливої програми, що створить технічні можливості для прихованого несанкціонованого доступу до персональних компʼютерів.

З огляду на це повідомляємо, що відправка таких повідомлень відбувається з електронних скриньок, які не мають жодного відношення до Державної податкової служби України.

Звертаємося до платників з проханням звертати особливу увагу на адресу електронної пошти відправника листа та перевіряти її достовірність.

Відповідно до пункту 2 постанови Кабінету Міністрів України від 21.10.2015 № 851 «Деякі питання використання доменних імен державними органами в українському сегменті Інтернету» (зі змінами) (далі – Постанова КМУ № 851):

«Міністерствам, іншим центральним органам виконавчої влади, Раді міністрів Автономної Республіки Крим, обласним, Київській і Севастопольській міським державним адміністраціям забезпечити:

«використання посадовими особами для здійснення службового листування виключно електронних поштових скриньок, розміщених на серверах, які перебувають у доменній зоні GOV.UA або .УКР».

Враховуючи викладене, повідомляємо, що для здійснення службового листування ДПС не використовує адреси електронної пошти зареєстровані в домені «klenba.cz».

Офіційним зареєстрованим доменом ДПС є «tax.gov.ua», а отже всі офіційні адреси електронної пошти ДПС обов’язково мають містити другою частиною назви (після символу «@») доменне ім’я «tax.gov.ua».

Водночас наголошуємо, що існує реальна небезпека зараження персональних комп'ютерів вірусами, що розповсюджуються електронною поштою. Додатки (вкладення) до електронних поштових повідомлень можуть містити віруси та шкідливе програмне забезпечення. Характерною особливістю таких листів є наявність прикріплених файлів .zip або .rаr формату, а також файлів з розширенням .scr, .ехе. Завданням зловмисників є введення в оману користувача для відкриття ним вкладення.

Фішингові листи містять посилання або прикріплений файл з архівом, в якому знаходиться програмне забезпечення для отримання віддаленого доступу до комп’ютерів користувачів.

Рекомендуємо не відкривати вкладення у підозрілих повідомленнях.

При користуванні електронною поштою потрібно дотримуватися особистої кібергігієни. Бути обережними та уважними при відкритті вкладень, навіть якщо вони надійшли від відомих адресатів. Оскільки зловмисники можуть маскувати адресу відправника, не слід відкривати вкладення, отримані засобами електронної пошти, без попереднього підтвердження факту надсилання електронного листа його відправником.

Коли Україна приєдналася до Багатосторонньої угоди про автоматичний обмін інформацією про фінансові рахунки (Multilateral Competent Authority Agreement on Automatic Exchange of Financial Account Information)?

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує.

Державна податкова служба України 19 серпня 2022 року як компетентний орган України приєдналася до Багатосторонньої угоди компетентних органів про автоматичний обмін інформацією про фінансові рахунки (Multilateral Competent Authority Agreement on Automatic Exchange of Financial Account Information) (далі – Багатостороння угода CRS).

Для забезпечення приєднання України до системи міжнародного обміну інформацією про фінансові рахунки відповідно до Багатосторонньої угоди CRS 20 березня 2023 року Верховною Радою був прийнятий Закон України № 2970-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо імплементації міжнародного стандарту автоматичного обміну інформацією про фінансові рахунки», який набрав чинності 28 квітня 2023 року (далі – Закон № 2970).

Законом № 2970 внесено зміни до Податкового кодексу України та доповнено його ст. 39 прим. 3, яка регулює права та обов’язки фінансових агентів, їх клієнтів (власників рахунків) та контролюючих органів у зв’язку зі збором інформації про фінансові рахунки та автоматичного обміну цією інформацією з державами-партнерами за Багатосторонньою угодою CRS.

Після позитивного проходження оцінювання рівня інформаційної безпеки ДПС, що проводилось Глобальним форумом Організації економічного співробітництва та розвитку, Багатостороння угода CRS 28 червня 2024 року набрала чинності для України.

ДПС є компетентним органом для цілей Багатосторонньої угоди CRS та контролюючим органом, що здійснює контроль за дотриманням платниками податків податкового законодавства України.

Багатостороння угода CRS – це міжнародний стандарт, що вимагає від країн, які його імплементують, здійснювати збір інформації від фінансових установ про фінансові рахунки власників рахунків та щорічно на автоматичній основі обмінюватись такою інформацією з юрисдикціями-партнерами з обміну в рамках Багатосторонньої угоди CRS.

На сьогоднішній день Україна обмінюється фінансовою інформацією щодо рахунків у рамках Багатосторонньої угоди CRS з близько 120 країнами світу, які приєдналися до автоматичного обміну фінансовою інформацією відповідно до Багатосторонньої угоди CRS.

Чи сплачує акцизний податок ФОП із залишків алкогольних напоїв, наявних на момент припинення підприємницької діяльності, які будуть використані для власного споживання?

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє.

Відповідно до п.п. 213.1.9 п. 213.1 ст. 213 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) об’єктом оподаткування акцизним податком є, зокрема, операції з реалізації суб’єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів (крім тютюнових виробів, тютюну та промислових замінників тютюну, рідин, що використовуються в електронних сигаретах).

Згідно з п.п. 14.1.202 п. 14.1 ст. 14 ПКУ продаж (реалізація) товарів – будь-які операції, що здійснюються згідно з договорами купівлі-продажу, міни, поставки та іншими господарськими, цивільно-правовими договорами, які передбачають передачу прав власності на такі товари за плату або компенсацію незалежно від строків її надання, а також операції з безоплатного надання товарів.

Підпунктом 14.1.212 п. 14.1 ст. 14 ПКУ встановлено, зокрема, що реалізація суб’єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів – продаж пива, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, тютюну, промислових замінників тютюну та рідин, що використовуються в електронних сигаретах, безпосередньо громадянам та іншим кінцевим споживачам для їх особистого некомерційного використання незалежно від форми розрахунків, у тому числі на розлив у ресторанах, кафе, барах, інших об’єктах громадського харчування.

Відповідно до норм ПКУ, платниками акцизного податку є, зокрема, особа - суб’єкт господарювання роздрібної торгівлі, яка здійснює реалізацію підакцизних товарів (крім тютюнових виробів, тютюну та промислових замінників тютюну, рідин, що використовуються в електронних сигаретах) (п.п. 212.1.11 п. 212.1 ст. 212 ПКУ).

Відповідно до п.п. 213.1.9 п. 213.1 ст. 213 ПКУ об’єктом оподаткування акцизним податком є операції з реалізації суб’єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів (крім тютюнових виробів, тютюну та промислових замінників тютюну, рідин, що використовуються в електронних сигаретах).

Згідно з п.п. 214.1.4 п. 214.1 ст. 214 ПКУ базою оподаткування є вартість (з податком на додану вартість та без урахування акцизного податку з реалізації суб’єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів) підакцизних товарів, що реалізовані відповідно до п.п. 213.1.9 п. 213.1 ст. 213 ПКУ.

Відповідно до п. 216.9 ст. 216 ПКУ датою виникнення податкових зобов’язань щодо реалізації суб’єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів є дата здійснення розрахункової операції відповідно до Закону України від 06 липня 1995 року № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», для безготівкових розрахунків - дата оформлення розрахункового документа на суму проведеної операції, який підтверджує факт продажу, товару, а у разі реалізації товарів фізичними особами – підприємцями, які сплачують єдиний податок, – дата надходження оплати за проданий товар, а для підакцизних товарів, наявність або місцезнаходження яких не підтверджено таким суб’єктом господарювання, у тому числі таких товарів, недостача яких виявлена за результатами інвентаризації, проведеної суб’єктом господарювання роздрібної торгівлі на вимогу контролюючого органу при проведенні перевірки такого органу, – дата складення відповідного документа, що засвідчує зазначені факти.

Отже, у разі припинення підприємницької діяльності, фізична особа – підприємець (суб’єкт господарювання роздрібної торгівлі) не повинна сплачувати акцизний податок із залишків підакцизних товарів (алкогольних напоїв), наявних на момент припинення.

Разом з цим, оскільки реалізація алкогольних напоїв може здійснюватися на підставі відповідної ліцензії, а їх зберігання – у місцях зберігання, внесених до Єдиного державного реєстру місць зберігання, або у місцях роздрібної торгівлі, на які отримана відповідна ліцензія, до ліквідації фізичної особи-підприємця (суб’єкта господарювання роздрібної торгівлі) йому необхідно залишок алкогольних напоїв:

- або реалізувати при наявності діючої ліцензії на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями. У такому випадку виникає об’єкт оподаткування акцизним податком з реалізації суб’єктом господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів;

- або повернути залишки алкогольних напоїв постачальнику.

Особливості надання ФОПом – платником єдиного податку в оренду нерухомого майна

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу, що відповідно до частини першої ст. 283 Господарського кодексу України від 16 січня 2003 року № 436-IV (із змінами) (далі – ГКУ) за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у володіння та користування майно для здійснення господарської діяльності.

Істотною умовою договору оренди є, зокрема, орендна плата з урахуванням її індексації (частина перша ст. 284 ГКУ).

Орендна плата – це фіксований платіж, який орендар сплачує орендодавцю незалежно від наслідків своєї господарської діяльності. Розмір орендної плати може бути змінений за погодженням сторін, а також в інших випадках, передбачених законодавством (частина перша ст. 286 ГКУ).

Відповідно до п.п. 1 п. 292.1 ст. 292 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) доходом фізичної особи – підприємця є дохід, отриманий протягом податкового (звітного) періоду в грошовій формі (готівковій та/або безготівковій); матеріальній або нематеріальній формі, визначеній п. 292.3 ст. 292 ПКУ.

З огляду на зазначене, доходи платника єдиного податку від надання в оренду нерухомого майна визначаються виходячи з розміру орендної плати, визначеної за погодженням сторін у договорі оренди.

Методика визначення мінімальної суми орендного платежу за нерухоме майно фізичних осіб, затверджена постановою Кабінету Міністрів України від 29 грудня 2010 року № 1253 (далі – Методика № 1253).

Пунктом 3 Методики № 1253, зокрема, визначено, що мінімальна сума орендного платежу за нерухоме майно визначається виходячи з мінімальної вартості місячної оренди одного квадратного метра загальної площі нерухомого майна, що встановлюється органом місцевого самоврядування села, селища, міста, на території яких розміщене зазначене майно.

Таким чином, розмір орендної плати, встановлений в договорі оренди, повинен бути не менший, ніж мінімальна сума орендного платежу, встановлена згідно з Методикою № 1253.

ПКУ не передбачена відповідальність за встановлення в договорі оренди розміру орендної плати меншого, ніж мінімальна сума орендного платежу, встановлена згідно з Методикою № 1253.

До уваги платників ПДВ!

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує.

Відповідно до п. 10 прим. 1 Порядку розгляду скарги щодо рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних про неврахування таблиці даних платника податку на додану вартість, про відповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11 грудня 2019 року № 1165 (із змінами) (далі – Порядок розгляду скарги) платник податку, який подав скаргу, має право брати участь у розгляді матеріалів скарги особисто або через свого представника в режимі відеоконференції для надання усних пояснень.

Пунктом 10 Порядку розгляду скарги скарга повинна містити дані, зокрема, про намір взяти участь у розгляді матеріалів скарги особисто або через свого представника в режимі відеоконференції.

Платнику податку не пізніше ніж за п’ять календарних днів до дати розгляду матеріалів скарги надсилається повідомлення щодо участі платника податку в режимі відеоконференції у розгляді матеріалів скарги (далі – повідомлення) із зазначенням дати, часу розгляду матеріалів скарги та відповідного посилання для підключення до відеоконференції (додаток 8) з використанням електронного кабінету технічними засобами електронних комунікацій з дотриманням вимог Податкового кодексу України, законів України від 22 травня 2003 року № 851- IV «Про електронні документи та електронний документообіг» (із змінами) та від 05  жовтня 2017 року № 2155-VIII «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги» (із змінами).

Під час підключення до режиму відеоконференції платник податку зазначає в імені користувача виключно податковий номер або серію (за наявності) та номер паспорта платника податку (для фізичної особи – підприємця, яка через свої релігійні переконання відмовилася від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків, повідомила про це відповідному контролюючому органу і має відмітку в паспорті про право здійснювати будь-які платежі за серією (за наявності) та номером паспорта), найменування платника податку – юридичної особи, прізвище, власне ім’я, по батькові (за наявності) фізичної особи – підприємця.

При цьому Порядком розгляду скарги не передбачено подання повідомлення про зміну уповноваженої особи для розгляду матеріалів скарги.

Водночас, платник податку може подати заяву про відкликання скарги та в подальшому повторно подати скаргу до комісії центрального рівня з урахуванням законодавчо встановлених строків з зазначенням уповноваженої особи яка буде приймати участь для розгляду матеріалів скарги в режимі відеоконференції.

Туристичний збір: від фізичних осіб до місцевих бюджетів Дніпропетровщини надійшло понад 6,4 млн гривень

У січні – вересні 2024 року до місцевих бюджетів Дніпропетровської області від фізичних осіб надійшло понад 6,4 млн грн туристичного збору. Надходження збільшились порівняно з відповідним періодом минулого року майже на 1,5 млн грн, або на 30,5 відсотків.
Нагадуємо, що платниками туристичного збору є громадяни України, іноземці, а також особи без громадянства, які прибувають на територію адміністративно-територіальної одиниці, на якій діє рішення сільської, селищної, міської ради про встановлення туристичного збору, та тимчасово розміщуються у місцях проживання (ночівлі).

При цьому не можуть бути платниками збору особи, визначені п.п. 268.2.2 п. 268.2 ст. 268 Податкового кодексу України.

За видобування нафти платники Дніпропетровщини спрямували до місцевих бюджетів понад 1,6 млн грн рентної плати

Впродовж трьох кварталів до місцевих бюджетів Дніпропетровської області за видобування нафти від платників надійшло понад 1,6 млн грн рентної плати.
Звертаємо увагу, що для покращення ставлення громадськості та платників податків до повноти сплати податків, а також їхнього сприйняття податкового адміністрування затверджено Національну стратегію доходів до 2030 року (далі – НСД). Вона розрахована на 6 років.

Пріоритетні заходи НСД спрямовані на модернізацію податкового адміністрування та створення умов для справедливої податкової політики, що сприятиме підвищенню ефективності управління державними доходами. Стратегія є баченням майбутньої системи доходів, яка надає чіткості та передбачуваності всім учасникам податкового процесу.

Податковий календар на 30 жовтня 2024 року

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного  управління ДПС у Дніпропетровській області (Кам’янський регіон) повідомляє, що

30 жовтня 2024 року, середа, останній день сплати:

- акцизного податку за вересень 2024 року;

- військового збору:

● з нарахованих доходів у вигляді:

 ▪ процентів на поточний або депозитний банківський рахунок; 

 ▪ процентів на вклади члена кредитної спілки;

● з нарахованого, але не виплаченого доходу за вересень 2024  року; 

- ПДФО:

● із загальної суми доходів у вигляді процентів, нарахованих за вересень 2024 року на суми банківських вкладних (депозитних) або поточних рахунків, ощадних (депозитних) сертифікатів, вкладів (депозитів) членів кредитної спілки у кредитній спілці;

● податковим агентом з нарахованого, але не виплаченого доходу за вересень 2024 року;

- земельного податку та/або орендної плати за земельні ділянки державної або комунальної власності) (крім громадян) за вересень 2024 року;

- єдиного податку платниками четвертої групи за ІІІ квартал 2024 року;

- ПДВ за вересень 2024 року;

- рентної плати за вересень 2024 року:

● за користування надрами при видобуванні вуглеводневої сировини;

● за користування радіочастотним ресурсом України;

● за транспортування нафти і нафтопродуктів магістральними нафтопроводами та нафтопродуктопроводами 

● за транзитне транспортування трубопроводами аміаку територією України.

Дніпропетровщина: з початку поточного року фізичні особи забезпечили позитивну динаміку надходжень податку на нерухоме майно

Протягом дев’яти місяців 2024 року до місцевих бюджетів Дніпропетровщини від фізичних осіб – платників податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, надійшло майже 264,8 млн гривень. Сума надходжень у порівнянні з січнем – вереснем 2023 року виросла на понад 95,2 млн грн, або на 56,2 відсотків. Про це повідомила в. о. начальника Головного управління ДПС у Дніпропетровській області Наталя Федаш. 

Керівниця обласної податкової подякувала платникам за своєчасне наповнення бюджетів та звернула увагу, що наразі відбуваються зміни у підходах до організації роботи податкової служби. Реалізація Експериментального проекту щодо функціонування системи управління податковими ризиками (комплаєнс-ризиками) в Державній податковій службі забезпечить зосередження зусиль податкових органів на найбільш проблемних питаннях в адмініструванні податків і зборів. Однією з основних новацій Експериментального проекту є розподіл всіх податкових ризиків за основними видами. На підставі ідентифікації та оцінки ризиків буде підготовлено Загальний план удосконалення управління податковими ризиками, який визначить найвищі податкові ризики в адмініструванні податків і зборів та закріпить стратегії впливу на них, а також сегментарні (секторальні) плани, зосереджені на окремих галузях економіки, сегментах платників податків.

Розділ «Онлайн-навчання» доповнено новими матеріалами для платників

У розділі «Онлайн-навчання» на вебпорталі ДПС, який містить корисну інформацію з податкової тематики, навички заповнення податкової звітності та розуміння оптимальних механізмів сплати, розміщено нові матеріали.

У підрозділі «Робота з погашення податкового боргу» розміщено матеріал «Судові процедури у справах про банкрутство».

Підрозділ «Акцизний податок» доповнено матеріалом «До уваги платників податків!».

У підрозділі «Питання зупинення реєстрації податкової накладної» розміщено презентацію «Автоматизований моніторинг відповідності критеріям оцінки ступеня ризиків операцій з товарами, до яких застосовується режим експортного забезпечення».

У підрозділі «Трансфертне ціноутворення та міжнародне оподаткування» можна ознайомитися з матеріалами:

«Форми володіння КІК у розумінні статті 39-2 ПКУ»;

«До уваги платників податків! Відповідальність за недотримання вимог законодавства щодо надання звітності з трансфертного ціноутворення».

У підрозділі «Плата за землю» розміщено матеріал «Податкові пільги з плати за землю за забруднені вибухонебезпечними предметами земельні ділянки, розташовані на території, де велися активні бойові дії: правомірність прийняття органами місцевого самоврядування рішень за минулі податкові звітні періоди».  

Розділ «Онлайн-навчання» мобільний. Він доповнюється новими підрозділами відповідно до потреб платників податків. Вся інформація викладена у відео, презентаційних та текстових матеріалах, які постійно оновлюються та доповнюються.

Загалом на сьогодні розділ «Онлайн-навчання» містить 350 відео, текстових та презентаційних матеріалів.

Про надання органами місцевого самоврядування інформації щодо ставок та пільг з місцевих податків та/або зборів до контролюючих органів

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує.

Державна податкова служба України повідомила, що з метою виконання частини першої пункту 1 рішення Ради національної безпеки і оборони України від 15.04.2021 «Про заходи державної регіональної політики на підтримку децентралізації влади», введеного в дію Указом Президента України від 29.04.2021 № 180/2021, та забезпечення використання в роботі центральних органів виконавчої влади Кодифікатора адміністративно-територіальних одиниць та територій територіальних громад, а також у зв’язку з прийняттям змін до постанови Кабінету Міністрів України від 17.10.2012 № 1051 «Про затвердження Порядку ведення Державного земельного кадастру» та набранням чинності наказом Мінекономіки від 16.05.2023 № 3573 «Про затвердження національного класифікатора НК 018:2023 та скасування національного класифікатора ДК 018-2000» постановою Кабінету Міністрів України від 18 жовтня 2024 року №1191 (далі – Постанова № 1191) внесено зміни до постанови Кабінету Міністрів України від 28 грудня 2020 року № 1330 «Про затвердження Порядку та форм надання контролюючим органам в електронному вигляді інформації щодо ставок та податкових пільг із сплати місцевих податків та/або зборів» (далі – Постанова № 1330).

Постановою № 1191 передбачено запровадити надання органами місцевого самоврядування інформації щодо ставок та пільг з місцевих податків та/або зборів до контролюючих органів через інформаційно-аналітичну систему управління плануванням та виконанням місцевих бюджетів «LOGICA», додатки 1 – 8 до Порядку та форм надання контролюючим органам в електронному вигляді інформації щодо ставок та податкових пільг із сплати місцевих податків та/або зборів, що були затверджені Постановою № 1330 затверджено у нових редакціях та додано нові додатки: «Перелік пільг із земельного податку, наданих за рішенням органу місцевого самоврядування», «Перелік пільг із податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, наданих за рішенням органу місцевого самоврядування», «Ставки орендної плати».

Постанова № 1191 розміщена на вебпорталі ДПС у розділі «Законодавство / Податки, збори, платежі» у підрозділах:

«Місцеві податки і Плата за землю (у складі податку на майно) / Нормативно-правові акти»;

«Місцеві податки / Податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки і Нормативно-правові акти»;

«Місцеві податки / Транспортний податок / Нормативно-правові акти»;

«Місцеві збори / Туристичний збір / Нормативно-правові акти»;

«Місцеві збори / Збір за місця для паркування транспортних засобів / Нормативно-правові акти».

Внесено зміни до додатків до форми Податкової декларації з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу на наступне.

Державна податкова служба України повідомляє, що з метою приведення у відповідність до національного класифікатора НК 018:2023 «Класифікатор будівель і споруд», затвердженого наказом Міністерства економіки України від 16.05.2023 № 3573, податкової декларації з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки (далі – Декларація) наказом Міністерства фінансів України від 09.09.2024 № 431 «Про внесення змін до додатків до форми Податкової декларації з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки» до додатків 1 та 2 до Декларації внесено зміни.

Відповідно до п. 46.6 ст. 46 Податкового кодексу України нові форми декларацій набирають чинності для складання звітності за податковий період, що настає за податковим періодом, у якому відбулося їх оприлюднення, до цього є чинними форми декларацій (розрахунків), чинні до такого визначення.

Отже, нова форма Декларації набере чинності з 01.01.2025, до цього для визначення податкових зобов’язань з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, платники мають застосовувати форму Декларації, затверджену наказом Міністерства фінансів України від 10 квітня 2015 року № 408, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 29 квітня 2015 року за № 479/26924 (у редакції наказу Міністерства фінансів України від 10 листопада 2022 року № 371) (зі змінами).

Наказ розміщений на вебпорталі ДПС у розділі «Законодавство / Податки, збори, платежі / Місцеві податки / Податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки / Нормативно-правові акти».

До уваги платників рентної плати!

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує.

Відповідно до п. 257.3 ст. 257 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) платник рентної плати до закінчення визначеного розд. II ПКУ граничного строку подання податкових декларацій за податковий (звітний) період, визначений цією статтею, подає до відповідного контролюючого органу за формою, встановленою у порядку, передбаченому ст. 46 ПКУ, податкову декларацію, яка містить додатки:

- з рентної плати за користування надрами для видобування корисних копалин – за місцезнаходженням ділянки надр, з якої видобуті корисні копалини (абзац другий п.п. 257.3.1 п. 257.3 ст. 257 ПКУ);

- з рентної плати за спеціальне використання води – за місцем податкової реєстрації (п.п. 257.3.4 п. 257.3 ст. 257 ПКУ).

Разом з цим, абзацами першим, третім і четвертим п. 63.3 ст. 63 ПКУ визначено, що з метою проведення податкового контролю платники податків підлягають реєстрації або взяттю на облік у контролюючих органах за місцезнаходженням юридичних осіб, відокремлених підрозділів юридичних осіб, місцем проживання особи (основне місце обліку), а також за місцем розташування (реєстрації) їх підрозділів, рухомого та нерухомого майна, об’єктів оподаткування або об’єктів, які пов’язані з оподаткуванням або через які провадиться діяльність (неосновне місце обліку).

Нормами ПКУ (у тому числі п. 69 підрозд. 10 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ) не передбачено особливостей щодо не нарахування та несплати рентної плати для суб’єктів господарювання – платників рентної плати зареєстрованими (взятими на облік) за місцем розміщення об’єктів оподаткування на територіях, на яких ведуться (велися) бойові дії, та на територіях, тимчасово окупованих збройними формуваннями російської федерації.

Платники податків, які стоять на податковому обліку (основне/неосновне місце обліку) в регіоні, який є територією, тимчасово окупованою збройними формуваннями російської федерації або на якій ведуться бойові дії мають можливість сплатити податки і збори до бюджету на рахунки відкриті в Державній казначейській службі України у розрізі територіально-адміністративних одиниць.

Суб’єкт господарювання, який зареєстрований (взятий на облік) платником рентної плати за спеціальне використання води та рентної плати за користування надрами для видобування корисних копалин за місцем розміщення об’єктів оподаткування (свердловини тощо) на територіях, на яких ведуться (велися) бойові дії, або на територіях, тимчасово окупованих збройними формуваннями російської федерації, подає податкову декларацію з рентної плати (далі – Декларація) (у т. ч. якщо суб’єкт господарювання здійснив перереєстрацію на іншу територію України) до:

- контролюючого органу за місцезнаходженням об’єктів оподаткування – в електронному вигляді;

- будь-якого діючого ЦОПу – на паперових носіях. При цьому в рядку 3 «Найменування контролюючого органу, до якого подається Податкова декларація» Декларації зазначається контролюючий орган за місцем обліку платника рентної плати (за спеціальне використання води та за користування надрами для видобування корисних копалин), де наявний об’єкт оподаткування.

Рентна плата за спеціальне використання води та рентна плата за користування надрами для видобування корисних копалин сплачується до бюджету територіальної громади, до якої входять населені пункти, де розміщені об’єкти оподаткування.

Разом з тим, у разі відсутності у платника податків можливості своєчасно виконати свій податковий обов’язок щодо дотримання термінів подання Декларації та сплати рентної плати за спеціальне використання води та рентної плати за користування надрами для видобування корисних копалин, він звільняється від передбаченої ПКУ відповідальності з обов’язковим виконанням таких обов’язків протягом шести місяців після припинення або скасування воєнного стану в Україні.

Порядок підтвердження можливості чи неможливості виконання платником податків обов’язків, визначених у підпункті 69.1 пункту 69 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України затверджений наказом Міністерства фінансів України від 29.07.2022 № 225.

Як у Звіті № 1-ОП відображається продукція/товар, передана/отримана на відповідальне зберігання?

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу, що форма № 1-ОП «Звіт про обсяги обігу (у тому числі імпорту та експорту) спирту (у тому числі біоетанолу), спиртових дистилятів, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах» (далі – Звіт № 1-ОП) та Порядок заповнення форми № 1-ОП «Звіт про обсяги обігу (у тому числі імпорту та експорту) спирту (у тому числі біоетанолу), спиртових дистилятів, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах» (далі – Порядок) затверджені наказом Міністерства фінансів України від 18.06.2024 № 296 із змінами і доповненнями (далі – Наказ № 296).

Згідно з п. 1 Порядку Звіт № 1-ОП подають суб’єкти господарювання (у тому числі іноземні суб’єкти господарювання, які діють через свої зареєстровані постійні представництва) (далі – суб’єкт господарювання), які отримали ліцензії на оптову торгівлю спиртом (у тому числі біоетанолом), спиртовими дистилятами, алкогольними напоями і тютюновими виробами, рідинами, що використовуються в електронних сигаретах, та здійснюють таку діяльність та/або експорт, імпорт зазначеної продукції, крім виробників зазначеної продукції/товару (далі – продукція/товар).

У Звіті № 1-ОП продукція/товар, передана/отримана на відповідальне зберігання відображається суб’єктами господарювання у розд. І «Обсяги придбання та реалізації (у тому числі імпорту та експорту) продукції/товарів» (далі – Розд. І) Звіту № 1-ОП та розд. ІV «Залишок продукції/товарів на кінець звітного місяця» (далі – Розд. ІV) Звіту № 1-ОП, а саме:

У розд. І Звіту № 1-ОП зазначаються:

у графах 1 – 3 відповідно – коди, одиниці виміру та види продукції/товару згідно з Кодами, одиницями виміру та видами продукції/товару, затвердженими Наказом № 296.

Окремими рядками здійснюється зазначення, зокрема, продукції/товару, переданих/отриманих на відповідальне зберігання незалежно від того, кому належить таке місце зберігання, або того, за заявою якого суб’єкта господарювання таке місце зберігання було внесено до Єдиного державного реєстру місць зберігання (далі –Єдиного реєстру);

у графі 4 – обсяг залишку продукції/товару на початок звітного місяця;у графі 11 – обсяг залишку продукції/товару на кінець звітного місяця;

у графі 12 – пояснення до граф 4 – 11, зокрема, при передачі/отриманні продукції/товару на відповідальне зберігання незалежно від того, кому належить таке місце зберігання, або того, за заявою якого суб’єкта господарювання таке місце зберігання було внесено до Єдиного реєстру, зазначається інформація про такі передачі/отримання продукції/товару.

У розд. ІV Звіту № 1-ОП зазначаються:

у графі 1 – індивідуальний номер місця зберігання продукції/товару відповідно до Єдиного державного реєстру місць зберігання незалежно від того, кому належить таке місце зберігання, або того, за заявою якого суб’єкта господарювання таке місце зберігання було внесено до Єдиного реєстру.

Окремими рядками здійснюється зазначення, зокрема, продукції/товару, переданих/отриманих на відповідальне зберігання незалежно від того, кому належить таке місце зберігання, або того, за заявою якого суб’єкта господарювання таке місце зберігання було внесено до Єдиного реєстру;

у графі 2 – цифровий код ознаки передачі/отримання на відповідальне зберігання продукції (товару) незалежно від того, кому належить таке місце зберігання, або того, за заявою якого суб’єкта господарювання таке місце зберігання було внесено до Єдиного реєстру («1» – отримання, «2» – передача);

у графі 3 – код згідно з ЄДРПОУ юридичної особи - контрагента/реєстраційний номер облікової картки платника податків або серія (за наявності) та номер паспорта фізичної особи - підприємця контрагента.

Серію (за наявності) та номер паспорта зазначають фізичні особи, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку в паспорті.

А саме, якщо суб’єкт господарювання, який подає звіт:

власні товарні залишки зберігає на складах іншого суб’єкта господарювання, то графі 2 зазначається цифровий код ознаки «2» і в графі 3 – реєстраційні дані суб’єкта господарювання – зберігача;

отримує товар на зберігання, то у графі 2 розділу ІV форми звіту 1-ОП зазначається цифровий код ознаки «1» і в графі 3 – реєстраційні дані поклажедавця.

У графах 4 - 6 – відповідно коди, одиниці виміру та види продукції/товару згідно з Кодами, одиницями виміру та видами продукції/товару, затвердженими цим наказом.

У графі 7 – кількість обсягу залишку продукції/товару на кінець звітного місяця.

В який строк приймається розпорядження про анулювання ліцензій на виробництво, зберігання, оптову та роздрібну торгівлю пальним на підставі заяви суб’єкта господарювання?

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє, що відповідно до п. 2 розд. ХІІ «Прикінцеві положення» Закону України від 18 червня 2024 року № 3817-ІХ «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, спиртових дистилятів, біоетанолу, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, тютюнової сировини, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального» (далі – Закон № 3817) установлено, що Закон України від 19 грудня 1995 року № 481/95-BP «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, спиртових дистилятів, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального» (із змінами) (далі – Закон № 481) втрачає чинність з 01 січня 2025 року, положення Закону № 481 до дня втрати ним чинності застосовуються в частині, що не суперечить положенням Закону № 3817.

Відповідно до ст. 3 Закону № 481 ліцензія на виробництво пального анулюється шляхом прийняття органом, який видав ліцензію, відповідного рішення про анулювання у формі розпорядження про таке анулювання на підставі, зокрема, заяви суб’єкта господарювання (у тому числі іноземного суб’єкта господарювання, який діє через своє зареєстроване постійне представництво) про анулювання своєї ліцензії.

Розпорядження про анулювання ліцензії приймається на третій робочий день з дня отримання заяви суб’єкта господарювання (у тому числі іноземного суб’єкта господарювання, який діє через своє зареєстроване постійне представництво) про анулювання своєї ліцензії.

Ліцензія анулюється та вважається недійсною з дня оприлюднення розпорядження про анулювання ліцензії на офіційному веб-сайті органу ліцензування (ст. 3 Закону № 481).

Ліцензія на зберігання, оптову та роздрібну торгівлю пальним анулюється згідно з ст. 15 Закону № 481 шляхом прийняття органом, який видав ліцензію, відповідного розпорядження на підставі, зокрема, заяви суб’єкта господарювання (у тому числі іноземного суб’єкта господарювання, який діє через своє зареєстроване постійне представництво).

Ліцензія анулюється та вважається недійсною з моменту одержання суб’єктом господарювання (у тому числі іноземним суб’єктом господарювання, який діє через своє зареєстроване постійне представництво) розпорядження про її анулювання в електронній формі засобами електронного зв’язку (ст. 15 Закону № 481).

Відповідно до ст. 10 Закону України від 6 вересня 2012 року № 5203-VI «Про адміністративні послуги» граничний строк надання адміністративної послуги визначається законом. У разі якщо законом не визначено граничний строк надання адміністративної послуги, цей строк не може перевищувати 30 календарних днів з дня подання суб’єктом звернення заяви та документів, необхідних для отримання послуги.

Отже, розпорядження про анулювання ліцензії на підставі заяви суб’єкта господарювання приймається:

- на третій робочий день з дня отримання такої заяви щодо ліцензії на виробництво пального;

- у термін не пізніше 30 календарних днів із дня надходження заяви щодо ліцензій на зберігання, оптову та роздрібну торгівлю пальним.

ФОП – платником єдиного податку (перша/друга група) перевищено обсяг доходу: заповнення заяви при переході на іншу групу сплати єдиного податку

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що форма заяви про застосування спрощеної системи оподаткування затверджена наказом Міністерства фінансів України від 16.07.2019 № 308 (далі – Заява).

Відповідно до п. 291.4 ст. 291 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) для платників єдиного податку встановлено, зокрема, граничні обсяги доходу для кожної групи платників єдиного податку:

- перша група – 167 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 01 січня податкового (звітного) року за календарний рік;

- друга група – 834 розміри мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 01 січня податкового (звітного) року за календарний рік;

- третя група – 1167 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 01 січня податкового (звітного) року за календарний рік.

Пунктом 293.8 ст. 293 ПКУ, зокрема, визначено, що ставки, встановлені пунктами 293.3 – 293.5 ст. 293 ПКУ, застосовуються з урахуванням таких особливостей:

1) платники єдиного податку першої групи, які у календарному кварталі перевищили обсяг доходу, визначений для таких платників у п. 291.4 ст. 291 ПКУ, з наступного календарного кварталу за Заявою переходять на застосування ставки єдиного податку, визначеної для платників єдиного податку другої або третьої групи, або відмовляються від застосування спрощеної системи оподаткування.

2) платники єдиного податку другої групи, які перевищили у податковому (звітному) періоді обсяг доходу, визначений для таких платників у п. 291.4 ст. 291 ПКУ, в наступному податковому (звітному) кварталі за Заявою переходять на застосування ставки єдиного податку, визначеної для платників єдиного податку третьої групи, або відмовляються від застосування спрощеної системи оподаткування.

Заява подається не пізніше 20 числа місяця, наступного за календарним кварталом, у якому допущено перевищення обсягу доходу.

До Заяви включаються відомості (за наявності), зокрема, про зміну групи та ставки платника єдиного податку (п.п. 8 п.п. 298.3.1 п. 298.3 ст. 298 ПКУ).

Враховуючи вимоги підпунктів 1 і 2 п. 291.4 ст. 291 ПКУ для інформування контролюючого органу про перевищення обсягу доходу, визначеного у п. 291.4 ст. 291 ПКУ, платником єдиного податку (першої або другої груп) та про нездійснення/здійснення переходу на застосування іншої ставки (групи платників єдиного податку), формою Заяви передбачено проставляння у полі 5.5 Заяви відповідної позначки:

або у рядку «перевищення протягом календарного року встановленого обсягу доходу та нездійснення переходу на застосування іншої ставки» (для платників єдиного податку першої – другої груп)»;

або у рядку «перевищення протягом календарного року обсягу доходу, встановленого підпунктами 1-3 п. 291.4 ст. 291 ПКУ (для платників першої – третьої груп)».

У разі перевищення фізичною особою – підприємцем – платником єдиного податку (першої або другої групи) відповідного обсягу доходу, визначеного для таких платників у п. 291.4 ст. 291 ПКУ, та переходу на іншу групу платників єдиного податку (другу або третю) Заява подається з позначкою «Внесення змін».

При цьому підлягають заповненню поля 1 – 4, 5.2, 6 – 9 Заяви.

З метою інформування у полі 5.5 Заяви проставляється позначка навпроти рядка «перевищення протягом календарного року обсягу доходу, встановленого підпунктами 1-3 п. 291.4 ст. 291 ПКУ (для платників першої – третьої груп)».

Інші поля 5.1, 5.1.1, 5.3, 5.4, 10, 11 Заяви не заповнюються.

За яким кодом класифікації доходів бюджету платники сплачують штрафні санкції за неподання або несвоєчасне подання податкової декларації про майновий стан і доходи?

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє.

Відповідно до п. 9.3 ст. 9 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) зарахування загальнодержавних податків та зборів до державного і місцевих бюджетів здійснюється відповідно до Бюджетного кодексу України від 08 липня 2010 року № 2456-VI (далі – БКУ).

Зарахування місцевих податків та зборів до відповідних місцевих бюджетів здійснюється відповідно до БКУ (п. 10.5 ст. 10 ПКУ).

Контролюючі органи, визначені п.п. 41.1.1 п. 41.1 ст. 41 ПКУ, мають право, зокрема, стягувати до бюджетів та державних цільових фондів суми грошових зобов’язань та/або податкового боргу у випадках, порядку та розмірі, встановлених ПКУ та іншими законами України (п.п. 20.1.19 п. 20.1 ст. 20 ПКУ).

Пунктом 131.3 ст. 131 ПКУ визначено, що суми пені зараховуються до бюджетів, до яких згідно із законом зараховуються відповідні податки.

Згідно з п. 113.7 ст. 113 ПКУ у разі застосування контролюючими органами до платника податків штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) за порушення законів з питань оподаткування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, такому платнику податків надсилаються (вручаються) податкові повідомлення-рішення.

Податкове повідомлення-рішення надсилається (вручається) за кожним окремим податком, збором та/або разом із штрафними санкціями, передбаченими ПКУ, а також за кожною штрафною (фінансовою) санкцією за порушення норм іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на такий контролюючий орган, та/або пенею за порушення строків розрахунків у сфері зовнішньоекономічної діяльності (абзац перший п. 58.2 ст. 58 ПКУ).

У п. 2 розд. ІІ Порядку надіслання контролюючими органами податкових повідомлень-рішень платникам податків, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 28.12.2015 № 1204 (із змінами), наведено перелік форм за якими структурний підрозділ контролюючого органу складає податкове повідомлення-рішення.

Встановлені форми податкових повідомлень-рішень містять інформацію щодо реквізитів бюджетних рахунків, на які платник податків здійснює сплату сум штрафних (фінансових) санкцій та/або пені.

Отже, суми штрафних (фінансових) санкцій та пені сплачуються за кодами бюджетної класифікації, які зазначаються у відповідному податковому повідомленні-рішенні, за якими здійснюється зарахування відповідних податків та зборів.

Наказом Міністерства фінансів України від 14.01.2011 № 11 «Про бюджетну класифікацію» (із змінами) визначено класифікацію доходів бюджету, згідно з якою встановлено коди та найменування податків та зборів, зокрема:

11010500 – «Податок на доходи фізичних осіб, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування».

Таким чином, при сплаті штрафних санкцій за неподання або несвоєчасне подання податкової декларації про майновий стан і доходи, затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 02.10.2015 № 859, у платіжному документі зазначається код класифікації доходів бюджету «11010500».

Крім того зазначаємо, що реквізити бюджетних рахунків містяться на вебпорталі ДПС за посиланням https://tax.gov.ua/rahunki-dlya-splati-platejiv/.

Яка відповідальність передбачена для постачальника за порушення послідовності присвоєння номерів ПН протягом певного періоду?

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу, що згідно з п. 201.1 ст. 201 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) на дату виникнення податкових зобов’язань платник податку зобов’язаний скласти податкову накладну (ПН) в електронній формі з використанням кваліфікованого електронного підпису або удосконаленого електронного підпису, що базується на кваліфікованому сертифікаті електронного підпису, уповноваженої платником особи відповідно до вимог Закону України від 05 жовтня 2017 року № 2155 – VIII «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги» (із змінами) та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі – ЄРПН) у встановлений ПКУ термін.

У податковій накладній зазначаються в окремих рядках обов’язкові реквізити, одним з яких є порядковий номер податкової накладної.

Відповідно до п. 6 Порядку заповнення податкової накладної, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 31.12.2015 № 1307 (із змінами) (далі – Порядок № 1307) порядковий номер податкової накладної містить лише цифрові значення (не повинен містити літер чи інших символів) та складається з двох частин:

- у першій частині (до знака дробу) проставляється порядковий номер;

- у другій частині (після знака дробу) проставляється код, що передбачає складання податкової накладної оператором інвестору за багатосторонньою угодою про розподіл продукції, або код, що передбачає здійснення операцій з постачання товарів, базою оподаткування для яких встановлено максимальні роздрібні ціни, або код, що передбачає здійснення платником ПДВ, який відповідає вимогам, визначеним п.п. «а» п.п. 97.2 п. 97 підрозд. 2 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ, операцій з вивезення за межі митної території України у митному режимі експорту окремих видів товарів.

У першій частині порядкового номера податкової накладної зазначається цифровий номер, який відповідає послідовному номеру складеної платником податкової накладної протягом певного періоду.

Облік (нумерація) складених податкових накладних ведеться платником ПДВ у довільних формі та порядку.

Не допускається складання платником податку на додану вартість за однією датою податкових накладних з однаковим порядковим номером.

Порядковий номер податкової накладної не може починатись на «0».

Отже, порушення послідовності присвоєння номерів податкових накладних протягом певного періоду (доби) не є порушенням Порядку № 1307. У разі, якщо платник ПДВ протягом однієї доби склав дві або більше податкових накладних з однаковим номером, друга та наступні податкові накладні з таким номером не можуть бути зареєстровані в ЄРПН.

За яких умов при заповненні рядків 4.1, 4.2, 4.3, 6.1 та 6.2 податкової декларації з ПДВ подаються відповідні додатки?

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє. 

Форма та Порядок заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість, затверджені наказом Міністерства фінансів України від 28.01.2016 № 21, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 29.01.2016 за № 159/28289 із змінами та доповненнями (далі – Порядок № 21).

При цьому відповідно до п. 11 розд. ІІІ Порядку № 21 додатки додаються до декларацій за наявності подій, які підлягають відображенню у таких додатках.

Форма декларації передбачає, зокрема при заповненні рядків 4.1, 4.2, 4.3 подання додатків:

- відомості про суми податку на додану вартість, зазначені у податкових накладних/розрахунках коригування до податкових накладних, не зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних, про коригування податкових зобов’язань за операціями з вивезення за межі митної території України у митному режимі експорту окремих видів товарів, та про податковий кредит з урахуванням його коригування (Д1) (додаток 1);

- Розрахунок (перерахунок) частки використання товарів/послуг, необоротних активів в оподатковуваних операціях (Д5) (додаток 5).

При цьому, додаток 1 подається у разі нарахування у звітному період податкових зобов’язань, за якими в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі – ЄРПН) не зареєстровано податкові накладні.

Подання додатку 5 до декларації, за наявності підстав для застосування ст. 199 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ), є обов’язковим:

- в першому звітному періоді року;

- в останньому звітному періоді року (періоді зняття з обліку платника податку);

- в звітному періоді, в якому вперше декларуються оподатковувані та неоподатковувані операції.

У разі нарахування податкових зобов’язань тільки відповідно до вимог п. 198.5 ст. 198 ПКУ додаток 5 не подається.

Рядки 6.1 та 6.2 декларації передбачають подання додатка 1 якщо на дату подання декларації в ЄРПН не зареєстровано:

- податкові накладні, складені за операціями з отримання послуг від нерезидента, місце постачання яких визначено на митній території України, що оподатковуються за основною ставкою або 7 відсотків;

- або розрахунки коригування (складені у разі збільшення суми компенсації) до таких податкових накладних.

За видобування кам’яного вугілля платники Дніпропетровщини спрямували до місцевих бюджетів понад 75,1 млн грн рентної плати

Впродовж січня – вересня 2024 року до місцевих бюджетів Дніпропетровської області платник рентної плати за видобування кам’яного вугілля спрямували понад 75,1 млн гривень. Надходження виросли на понад 1, 8 млн грн, темп росту – 102,6 відсотків.

Звертаємо увагу, що при обчисленні розрахункової вартості одиниці відповідного виду товарної продукції гірничого підприємства – видобутої корисної копалини (мінеральної сировини) у порядку, визначеному п. 252.16 ст. 252 Податкового кодексу України (далі – ПКУ), застосовуються, зокрема, витрати, обчислені згідно з пп. 252.11 – 252.15 ст. 252 ПКУ.

Збір за місця для паркування транспортних засобів: від юридичних осіб надійшло до місцевих бюджетів Дніпропетровщини понад 26,1 млн гривень

У січні – вересні 2024 року до місцевих бюджетів Дніпропетровської області від юридичних осіб надійшло понад 26,1 млн грн збору за місця для паркування транспортних засобів.

Нагадуємо, що сума збору за місця для паркування транспортних засобів, обчислена відповідно до податкової декларації за звітний (податковий) квартал, сплачується щоквартально протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого Податковим кодексом України для подання податкової декларації.

Якщо граничний строк сплати податкового зобов’язання припадає на вихідний або святковий день, останнім днем сплати податкового зобов’язання вважається операційний (банківський) день, що настає за вихідним або святковим днем.

Понад 26,4 млрд грн єдиного внеску – надходження до державних цільових фондів від роботодавців Дніпропетровщини

З початку поточного року до державних цільових фондів платники Дніпропетровщини спрямували понад 26,4 млрд грн єдиного внеску. Як зазначила в. о. начальника Головного управління ДПС у Дніпропетровській області Наталя Федаш, це на понад 3,5 млрд грн, або на 15,5 відс., більше ніж за підсумками січня – вересня 2023 року.

Очільниця податкової служби регіону подякувала платникам за сумлінну сплату податків та звернула увагу, що постановою Кабінету Міністрів України від 25 липня 2024 року № 854 затверджено Порядок реалізації експериментального проекту щодо функціонування системи управління податковими ризиками (комплаєнс-ризиками) в Державній податковій службі (далі – Порядок).

Порядок визначає механізм реалізації експериментального проекту щодо функціонування системи управління податковими ризиками (комплаєнс-ризиками) в ДПС, а також впровадження нових підходів до управління податковими ризиками (комплаєнс-ризиками) в ДПС.

Метою експериментального проекту є впровадження в організацію та діяльність ДПС міжнародних підходів до управління, що ґрунтуються на управлінні податковими ризиками, щодо підвищення рівня дотримання платниками податків своїх податкових обов’язків.

Про реалізацію експериментального проекту щодо функціонування системи управління податковими ризиками (комплаєнс-ризиками)

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє.

Порядок реалізації експериментального проекту щодо функціонування системи управлінні податковими ризиками (комплаєнс-ризиками) в Державній податковій службі затверджений Постановою Кабінету Міністрів України від 24.07.2024 № 854.

Координатор експериментального проекту – Міністерство фінансів України

Уповноважений орган з реалізації експериментального проекту – ДПС України та її територіальні органи

Мета запровадження: 

- підвищення рівня дотримання платниками податків податкових обов’язків із використанням підходу, що базується на оцінці податкових ризиків 

- визначення причин виникнення податкових ризиків платників податків 

- ідентифікація, аналіз та оцінювання податкових ризиків платників податків, визначення заходів впливу (способів реагування) 

- впровадження диференційованих підходів до управління податковими ризиками на основі вагомості ризику 

Податковий ризик – ймовірність настання певних подій, що призведе до невиконання платником податків вимог податкового законодавства, іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на податкові органи 

Основні види ризиків: 

- ризик реєстрації – випадок, коли особи, які зобов’язані стати на облік у податковому органі або зареєструватися платниками окремих податків, не перебувають на обліку в податковому органі або не зареєстровані платниками відповідних податків; 

- ризик звітності – випадок, коли платники податків подають податкову звітність із запізненням або не подають її взагалі; 

- ризик сплати – випадок, коли платники податків сплачують податки, збори, платежі із запізненням або сплачують у неповному обсязі, або не сплачують зовсім, що призводить до виникнення або накопичення податкового боргу; 

- ризик декларування – випадок, коли податкові надходження зменшено або може бути зменшено внаслідок неправильного відображення даних у звітності (помилково або умисно). 

Заходи впливу (способи реагування) ДПС на податкові ризики: 

- проактивні заходи – сприятливі заходи впливу, спрямовані на допомогу платникам податків у розумінні та виконанні своїх податкових обов’язків. Реалізуються шляхом надання консультацій, інформаційно-довідкових послуг, здійснення сервісного обслуговування платників;

- реактивні заходи – коригувальні заходи впливу, які є примусовими діями, спрямованими на мінімізацію попередніх випадків і запобігання майбутнім випадкам недотримання податкових обов’язків щодо реєстрації, подання звітності, декларування та сплати зобов’язань платниками податків. Включають широкий спектр заходів із здійснення податкового контролю та погашення податкового боргу. 

Товари ввозяться на митну територію України у митному режимі імпорту: як платнику ПДВ в податковій декларації з ПДВ відобразити коригування заявленої митної вартості товарів?

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє.

Згідно з п. 201.12 ст. 201 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) у разі ввезення товарів на митну територію України документом, що посвідчує право на віднесення сум податку до податкового кредиту, вважається митна декларація, оформлена відповідно до вимог законодавства, яка підтверджує сплату податку.

Не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв’язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними/розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями (тимчасовими, додатковими та іншими видами митних декларацій, за якими сплачуються суми податку до бюджету при ввезенні товарів на митну територію України), іншими документами, передбаченими п. 201.11 ст. 201 ПКУ (п. 198.6 ст. 198 ПКУ).

Згідно з частиною третьою 3 ст. 54 Митного кодексу України від 13 березня 2012 року № 4495-VІ зі змінами і доповненнями (далі – МКУ) за результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів митний орган визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень ст. 55 МКУ.

Рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається митним органом у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо митним органом у випадках, передбачених частиною шостою ст. 54 МКУ, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів (частина перша ст. 55 МКУ).

Крім того, згідно зі ст. 24 глави четвертої МКУ будь-яка особа має право оскаржити рішення, дії або бездіяльність митних органів до митного органу вищого рівня або до суду, якщо вважає, що такими рішеннями, діями або бездіяльністю порушено її права, свободи чи інтереси, створено перешкоди для їх реалізації або на неї незаконно покладено будь-які обов’язки.

Тобто зменшення митної вартості може відбутися за рішенням суду.

Відповідно до положень частини сьомої ст. 269 МКУ порядок внесення змін до митних декларацій (далі – МД), їх відкликання та визнання недійсними визначається Кабінетом Міністрів України.

Порядок внесення змін до митної декларації та її відкликання визначено пп. 33 – 38 Положення про митні декларації, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21 травня 2012 року № 450 (далі – Положення № 450).

Згідно з п. 37 Положення № 450 після завершення митного оформлення зміни до МД можуть вноситися, зокрема шляхом заповнення та оформлення митним органом аркуша коригування за формою згідно з додатком 4 Положення № 450.

Порядок оформлення аркуша коригування затверджений наказом Міністерства фінансів України від 06.11.2012 № 1145, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 28.11.2012 за № 1995/22307 (далі – Порядок № 1145).

Відповідно до п. 3 Порядку № 1145 у випадку, зокрема зміни митної вартості імпортних товарів посадовою особою митного органу, яким здійснювався випуск товарів за МД, у строк, що не перевищує 10 робочих днів з дня надходження до митного органу інформації про доплату (повернення) сум митних платежів або реєстрації заяви декларанта (уповноваженої особи) у митному органі, складається аркуш коригування.

Відповідно до п. 4 розд. V Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 28.01.2016 № 21 «Про затвердження форм та порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість», зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 29.01.2016 за № 159/28289, до розділу II «Податковий кредит» податкової декларації з ПДВ (далі – декларація) включаються обсяги ввезених на митну територію України товарів, необоротних активів (рядки 11.1, 11.2, 11.3 та 11.4 декларації).

Враховуючи зазначене, у випадку, коли після митного оформлення товарів, поміщених у митний режим імпорту, змінюється величина митної вартості цих товарів (зменшення митної вартості за рішенням суду або митним органом прийнято рішення про коригування (зменшення) заявленої митної вартості товарів), коригування податкового кредиту, що проводиться у зв’язку зі зміною митної вартості товарів, на дату набуття рішення суду законної сили або на дату прийняття відповідного рішення, відображається на підставі аркуша коригування до митної декларації у рядку 11.1, 11.2 та 11.3 (в залежності від ставки) декларації зі знаком «мінус».

Якщо митним органом прийнято рішення про коригування (збільшення) заявленої митної вартості товарів, то коригування податкового кредиту, що проводиться у зв’язку зі зміною митної вартості товарів, відображається у рядку 11.1, 11.2 та 11.3 (в залежності від ставки податку) декларації на дату сплати ПДВ на підставі аркуша коригування до митної декларації.

До уваги суб’єктів господарювання, які здійснюють продаж товарів за межами торгівельного приміщення!

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу, що обов’язок суб’єктів господарювання повідомляти контролюючі органи про об’єкти оподаткування або об’єкти, пов’язані з оподаткуванням або через які провадиться діяльність шляхом подання повідомлення про об’єкти оподаткування або об’єкти, пов’язані з оподаткуванням або через які провадиться діяльність за формою № 20-ОПП (далі – Повідомлення № 20-ОПП), встановлений п. 63.3 ст. 63 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).

Об’єктами оподаткування є майно та дії, у зв’язку з якими у платника податків виникають обов’язки щодо сплати податків та зборів.

Порядок подання та форма Повідомлення № 20-ОПП встановлені розд. VIII Порядку обліку платників податків і зборів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 09.12.2011 № 1588 (далі – Порядок № 1588).

Відповідно до п. 8.4 розд. VIIІ Порядку № 1588 Повідомлення № 20-ОПП подається протягом 10 робочих днів після їх реєстрації, створення чи відкриття до контролюючого органу за основним місцем обліку платника податків.

У Повідомленні № 20-ОПП надається інформація про всі об’єкти оподаткування, що є власними, орендованими або переданими в оренду.

Повідомлення № 20-ОПП заповнюється із дотриманням Пам’ятки для заповнення розділу 3 Повідомлення про об’єкти оподаткування або об’єкти, пов’язані з оподаткуванням або через які провадиться діяльність (Додаток до Повідомлення № 20-ОПП).

Графа 3 «Тип об’єкта оподаткування» розд. 3 Повідомлення № 20-ОПП заповнюється відповідно до рекомендованого довідника, що оприлюднений на вебпорталі ДПС (https://tax.gov.ua/dovidniki--reestri--perelik/dovidniki-/127294.html).

Обрання із довідника відповідного типу об’єкта оподаткування здійснюється з урахуванням виду діяльності, для якої такий об’єкт оподаткування відкривається, створюється чи реєструється, та відповідності функціонального призначення об’єкта обраному типу.

У разі, якщо роздрібний продаж товарів здійснюється за межами приміщення (торгового комплексу/магазину/офісу/складу тощо), то, виходячи з фактичних умов, за яких суб’єкт господарювання здійснює такий продаж, він самостійно обирає тип об’єкта оподаткування для заповнення графи 3 «Тип об’єкта оподаткування» Повідомлення № 20-ОПП, зокрема «655 – виносна торгівля» / «656 – виїзна торгівля».

При цьому, якщо продаж товарів здійснюється з використанням транспортного засобу, то у графі 4 «Найменування об’єкта оподаткування (зазначити у разі наявності)» Повідомлення № 20-ОПП може зазначатися назва транспортного засобу, наприклад: автомобіль, мотоцикл, самокат тощо, а у графах 6 – 8 – територія та адреса автогосподарства, гаража тощо, де такий транспортний засіб постійно знаходиться/зберігається. У графі 12 «Реєстраційний номер об’єкта оподаткування (зазначити у разі наявності)» зазначається реєстраційний номер кожного транспортного засобу для якого такий номер був присвоєний відповідним державним органом під час його реєстрації (номер кузова – для легкового автомобіля; номер шасі – для вантажного автомобіля та причепа).

Якщо продаж товарів здійснюється без використання транспортного засобу, то у графі 4 Повідомлення № 20-ОПП може зазначатися назва об’єкта оподаткування, де товар зберігається та відпускається продавцеві для реалізації поза його межами (наприклад: склад, магазин, офіс тощо) із зазначенням у графах 6 – 8 території та адреси, де знаходиться такий магазин, склад, офіс.

Чи оподатковуються акцизним податком операції з роздрібної реалізації фірмових страв, кулінарних, кондитерських та борошняних виробів, виготовлених із використанням алкогольних напоїв...

Чи оподатковуються акцизним податком операції з роздрібної реалізації фірмових страв, кулінарних, кондитерських та борошняних виробів, виготовлених із використанням алкогольних напоїв, або при додаванні таких напоїв у каву, чай, шоколад?

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує.

Підпунктом 213.1.9 п. 213.1 ст. 213 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) визначено, що об’єктом оподаткування акцизним податком є, зокрема, операції з реалізації суб’єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів (крім тютюнових виробів, тютюну та промислових замінників тютюну, рідин, що використовуються в електронних сигаретах).

До підакцизних товарів належать, зокрема спирт етиловий та інші спиртові дистиляти, алкогольні напої, пиво (крім квасу «живого» бродіння) (п. 215.1 ст. 215 ПКУ).

Згідно з п.п. 14.1.5 п. 14.1 ст. 14 ПКУ алкогольні напої – продукти, одержані шляхом спиртового бродіння цукровмісних матеріалів або виготовлені на основі харчових спиртів з вмістом спирту етилового понад 0,5 відс. об’ємних одиниць, які зазначені у товарних позиціях 2203, 2204, 2205, 2206 (крім квасу «живого» бродіння), 2208 згідно з УКТ ЗЕД, а також з вмістом спирту етилового 8,5 відс. об’ємних одиниць та більше, які зазначені у товарних позиціях 2103 90 30 00, 2106 90 згідно з УКТ ЗЕД.

Відповідно до УКТ ЗЕД шоколад та інші готові харчові продукти з вмістом какао, в тому числі які містять алкоголь, віднесені до коду 1806; кава – 0901, чай – 0902 та не є підакцизними.

Пунктом 2.2 Правил роботи закладів (підприємств) ресторанного господарства, затверджених наказом Міністерства економіки та з питань європейської інтеграції України від 24.07.2002 № 219, встановлено, що суб’єкти господарської діяльності при виготовленні продукції власного виробництва повинні додержуватися технологічних режимів виробництва продукції (сумісність продуктів, їх взаємозаміна, режим холодного й теплового оброблення сировини тощо), визначених збірниками рецептур страв, кулінарних, борошняних кондитерських і булочних виробів.

Таким чином, суб’єкт господарювання ресторанного господарства не повинен сплачувати акцизний податок з роздрібної торгівлі фірмових страв, кулінарних, кондитерських та борошняних виробів, кави, чаю або шоколаду, до яких відповідно до нормативних документів на їх виготовлення, затверджених в установленому порядку, додано алкогольні напої, оскільки кінцева продукція не є підакцизною.

Суд підтримав позицію податківців щодо правомірності застосування штрафу за неподання звіту про контрольовані операції

Судом апеляційної інстанції підтримано позицію контролюючого органу щодо правомірності прийнятого податкового повідомлення-рішення, яким позивачу застосовано штраф за несвоєчасність подання звіту про контрольовані операції та несвоєчасність повідомлення про участь у міжнародній групі компаній.

Колегія суддів відхилила доводи позивача про те, що заява про неможливість виконання податкових зобов`язань була доставлена до приміщення ГУ ДПС у Полтавській області до скриньки «Вхідної кореспонденції» водієм офісного службового автомобіля підприємства, на підтвердження чого надано подорожній лист службового легкового автомобіля та роздруківку з GPS-трекера автомобіля, оскільки наданий Журнал вихідної кореспонденції (його окремі сторінки) не свідчать про те, що цю заяву було направлено на адресу ГУ ДПС у Полтавській області з повідомленням про вручення. Крім того, непідтвердженою є й та обставина, що представником позивача було подано таку заяву шляхом вкидання до скриньки «Вхідної кореспонденції» ГУ ДПС у Полтавській області, оскільки на наявній матеріалах справи копії заяви не міститься відомостей про її отримання уповноваженими особами податкового органу.

Колегія суддів також зауважує, що, враховуючи строк розгляду заяви, з матеріалів справи не вбачається того, що позивач після подання ним відповідної заяви (як він стверджує), звертався до податкового органу щодо результатів розгляду такої заяви або оскаржував у судовому порядку бездіяльність ГУ ДПС у Полтавській області щодо нерозгляду заяви чи неприйняття відповідного рішення тощо.

Крім того, колегія суддів зауважує, що граничний термін подання звіту про контрольовані операції за 2021 рік та повідомлення про участь у міжнародній групі компаній за 2021 рік спливав 30.09.2022, при цьому первинні бухгалтерські документи були отримані позивачем від його контрагента 21.09.2022, тобто за 9 днів до настання строку подання звіту та повідомлення, що стверджується наявним у матеріалах справи актом.

За які земельні ділянки юридичні особи – платники єдиного податку четвертої групи сплачують земельний податок?

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що відповідно до абзацу першого п. 292 прим. 1.1 ст. 292 прим. 1 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) об’єктом оподаткування для платників єдиного податку четвертої групи є площа сільськогосподарських угідь (ріллі, сіножатей, пасовищ і багаторічних насаджень) та/або земель водного фонду (внутрішніх водойм, озер, ставків, водосховищ), що перебуває у власності сільськогосподарського товаровиробника або надана йому у користування, у тому числі на умовах оренди.

Платники єдиного податку звільняються від обов’язку нарахування, сплати та подання податкової звітності, зокрема, з податку на майно в частині земельного податку за земельні ділянки, що використовуються платниками єдиного податку першої – третьої груп для провадження господарської діяльності (крім діяльності з надання земельних ділянок та/або нерухомого майна, що знаходиться на таких земельних ділянках, в оренду (найм), позичку, на іншому праві користування) та платниками єдиного податку четвертої групи для ведення сільськогосподарського товаровиробництва (п.п. 4 п. 297.1 ст. 297 ПКУ).

Згідно з частиною першою ст. 22 Земельного кодексу України від 25 жовтня 2001 року № 2768-III (із змінами та доповненнями) (далі – ЗКУ) землями сільськогосподарського призначення визнаються землі, надані для виробництва сільськогосподарської продукції, здійснення сільськогосподарської науково-дослідної та навчальної діяльності, розміщення відповідної виробничої інфраструктури, у тому числі інфраструктури оптових ринків сільськогосподарської продукції, або призначені для цих цілей.

Частиною другою ст. 22 ЗКУ встановлено, що до земель сільськогосподарського призначення належать:

а) сільськогосподарські угіддя (рілля, багаторічні насадження, сіножаті, пасовища та перелоги);

б) несільськогосподарські угіддя (господарські шляхи і прогони, полезахисні лісові смуги та інші захисні насадження, крім тих, що віднесені до земель інших категорій, землі під господарськими будівлями і дворами, землі під інфраструктурою оптових ринків сільськогосподарської продукції, землі під об’єктами виробництва біометану, які є складовими комплексів з виробництва, переробки та зберігання сільськогосподарської продукції, землі тимчасової консервації тощо).

Частинами другою та четвертою ст. 59 ЗКУ, зокрема, визначено, що юридичним особам за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування можуть безоплатно передаватись у власність замкнені природні водойми (загальною площею до 3 гектарів). Власники на своїх земельних ділянках можуть у встановленому порядку створювати рибогосподарські, протиерозійні та інші штучні водойми.

Зокрема, юридичним особам органами виконавчої влади або органами місцевого самоврядування із земель водного фонду можуть передаватися на умовах оренди земельні ділянки прибережних захисних смуг, смуг відведення і берегових смуг водних шляхів, озера, водосховища, інші водойми, болота та острови для сінокосіння, рибогосподарських потреб.

Отже, юридичні особи – платники єдиного податку четвертої групи, які є власниками/користувачами земель сільськогосподарського призначення та/або земель водного фонду (внутрішніх водойм, озер, ставків, водосховищ), звільняються від сплати земельного податку за земельні ділянки, що використовуються такими платниками для ведення сільськогосподарського товаровиробництва.

За інші земельні ділянки, в тому числі за земельні ділянки сільськогосподарського призначення, що не використовуються для ведення сільськогосподарського товаровиробництва, юридичні особи – платники єдиного податку четвертої групи.

При цьому відповідно до абзаців першого-третього п.п. 69.14 п. 69 підрозд. 10 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ за період, зокрема, з 01 березня 2022 року до 31 грудня 2022 року не нараховується та не сплачується плата за землю (земельний податок та орендна плата за земельні ділянки державної та комунальної власності) за земельні ділянки (земельні частки (паї)), що розташовані на територіях активних бойових дій або на тимчасово окупованих Російською Федерацією територіях України, які включені до Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії, або на територіях, тимчасово окупованих Російською Федерацією, затвердженого наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України від 22.12.2022 № 309 (далі – Перелік територій), та які перебувають у власності або користуванні, у тому числі на умовах оренди юридичних осіб.

Починаючи з 01 січня 2023 року, за земельні ділянки (земельні частки (паї), що розташовані на територіях активних бойових дій або на тимчасово окупованих Російською Федерацією територіях України, які включені до Переліку територій, плата за землю не нараховується та не сплачується за період з першого числа місяця, в якому було визначено щодо відповідних територій дату початку активних бойових дій або тимчасової окупації, до останнього числа місяця, в якому було завершено активні бойові дії або тимчасова окупація на відповідній території.

Дати початку та завершення активних бойових дій або тимчасової окупації визначаються відповідно до Переліку територій.

Крім того, ст. 283 прим. 1 ПКУ передбачено особливості визначення земельного податку за земельні ділянки, що перебувають у консервації, або забруднені вибухонебезпечними предметами, або непридатні для використання у зв’язку з потенційною загрозою їх забруднення вибухонебезпечними предметами.

Підвищення рівня сервісу консультування платників – один із заходів впровадження Національної стратегії доходів

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує.

Підвищення рівня сервісу консультування платників податків податковим органом, у тому числі за категоріями уваги, є одним із заходів впровадження Національної стратегії доходів.

Центри обслуговування платників створені безпосередньо при державних податкових інспекціях Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (ГУ ДПС) з метою забезпечення зручних та доступних умов для отримання послуг і сервісів громадянами, самозайнятими та юридичними особами, поліпшення іміджу органів ДПС, підвищення ефективності та оптимізації умов роботи.

Основними завданнями ЦОП є:

надання адміністративних послуг та консультацій у найкоротший строк та за мінімальної кількості відвідувань суб’єктів звернень;

приймання податкової та іншої звітності;

інформування суб’єктів звернень про порядок надання адміністративних послуг, впроваджені електронні сервіси ДПС.

В Головному управлінні ДПС у Дніпропетровській області, станом на сьогодні незалежно від місця обліку платника податків адміністративні послуги надаються у 33 Центрах обслуговування платників при ДПІ, мобільному ЦОПі та ГУ ДПС, забезпечується надання 91 адміністративної послуги, 61 з яких надається безкоштовно.

Анулювання реєстрації платника ПДВ: в яких рядках декларації з ПДВ відображаються операції, пов’язані з визначенням податкових зобов’язань?

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу, що відповідно до п. 184.7 ст. 184 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) у разі анулювання реєстрації особи як платника податку, якщо товари/послуги, необоротні активи, суми податку по яких були включені до складу податкового кредиту, не були використані в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності, такий платник податку в останньому звітному (податковому) періоді не пізніше дати анулювання його реєстрації як платника податку зобов’язаний визначити податкові зобов’язання по таких товарах/послугах, необоротних активах виходячи із звичайної ціни відповідних товарів/послуг чи необоротних активів, крім випадків анулювання реєстрації як платника податку внаслідок реорганізації платника податку шляхом приєднання, злиття, перетворення, поділу та виділення відповідно до закону.

Порядок заповнення і подання податкової звітності з ПДВ затверджено наказом Міністерства фінансів України від 28.01.2016 № 21 (із змінами) (далі – Порядок № 21).

Згідно з п. 9 розд. ІІІ Порядку № 21 у складі податкової декларації з ПДВ (далі – декларація) подаються передбачені Порядком № 21 додатки.

Пунктом 3 розд. V Порядку № 21 передбачено, що у разі формування суми податкових зобов’язань за звітний (податковий) період на підставі податкових накладних, не зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі – ЄРПН) на дату подання декларації, відомості про такі податкові накладні зазначаються у таблиці 1.1 додатка 1 «Відомості про суми податку на додану вартість, зазначені у податкових накладних/розрахунках коригування до податкових накладних, не зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних, про коригування податкових зобов’язань за операціями з вивезення за межі митної території України у митному режимі експорту окремих видів товарів, та про податковий кредит з урахуванням його коригування» (Д1) до декларації (далі – Додаток 1).

Операції, пов’язані з визначенням податкових зобов’язань у зв’язку з анулюванням реєстрації платника ПДВ, відображаються у рядках 4.1, 4.2 та/або 4.3 декларації. При цьому, якщо на дату подання декларації в ЄРПН не зареєстровано податкові накладні, складені за такими операціями, відомості про них зазначаються у таблиці 1.1 Додатка 1.

Внесено зміни до Положення про Державну податкову службу України

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує, що 22.10.2024 набрала чинності постанова Кабінету Міністрів України від 18 жовтня 2024 року № 1185 «Про внесення змін до Положення про Державну податкову службу України» (далі – Постанова № 1185).

Постановою № 1185, зокрема пункт 4 Положення про Державну податкову службу України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 06 березня 2019 року № 227 (із змінами), доповнено підпунктом 847, згідно з яким ДПС відповідно до покладених на неї завдань здійснює комплаєнс у межах повноважень, визначених Податковим кодексом України.

Постанову № 1185 опубліковано у офіційному виданні «Урядовий кур'єр» від 22.10.2024 № 214.

До уваги платників ПДВ!

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що згідно з п. 192.1 ст. 192 Податкового кодексу (далі – ПКУ) якщо після постачання товарів/послуг здійснюється будь-яка зміна суми компенсації їх вартості, включаючи наступний за постачанням перегляд цін, перерахунок у випадках повернення товарів/послуг особі, яка їх надала, або при поверненні постачальником суми попередньої оплати товарів/послуг, суми податкових зобов’язань та податкового кредиту постачальника та отримувача підлягають відповідному коригуванню на підставі розрахунку коригування до податкової накладної, складеному в порядку, встановленому для податкових накладних, та зареєстрованому в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі – ЄРПН).

Розділом V Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 28.01.2016 № 21 (із змінами) (далі – Порядок № 21), визначено, що коригування податкових зобов’язань відображається у рядках 4.1.1, 4.2.1, 4.3.1, 5.1.1, 6.1, 6.2, 7.1, 7.1.1, 7.2.1, 7.2.2, 7.2.3 та 8 податкової декларації з ПДВ (далі – декларація).

У складі декларації подаються передбачені Порядком № 21 додатки (п. 9 розд. ІІІ Порядку № 21).

Додатки додаються до декларацій за наявності подій, які підлягають відображенню у таких додатках (п. 11 розд. ІІІ Порядку № 21).

У випадку заповнення рядків 4.1.1, 4.2.1, 4.3.1, 6.1, 6.2, 7.1, 7.2.2 та 7.2.3 декларації до неї подається Додаток 1 «Відомості про суми податку на додану вартість, зазначені у податкових накладних/розрахунках коригування до податкових накладних, не зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних, про коригування податкових зобов’язань за операціями з вивезення за межі митної території України у митному режимі експорту окремих видів товарів, та про податковий кредит з урахуванням його коригування (Д1)» (далі – Додаток 1).

При цьому, у розділі І «Податкові зобов’язання» Додатка 1 зазначаються відомості про коригування податкових зобов’язань тільки у зв’язку із збільшенням суми компенсації за звітний (податковий) період на підставі розрахунків коригування, складених у звітному (податковому) періоді та не зареєстрованих в ЄРПН на дату подання декларації (таблиця 1.2 додатка 1).

Відомості про коригування податкових зобов’язань за операціями з вивезення за межі митної території України у митному режимі експорту окремих видів товарів зазначаються у таблиці 1.3 Додатка 1.

Відповідно до п.п. 3 п. 4 розд. V Порядку № 21 коригування податкового кредиту відображається у рядку 14 декларації.

При заповненні рядка 14 декларації обов’язковим є подання Додатка 1, що заповнюється в розрізі контрагентів.

Підпунктом 4 п. 4 розд. V Порядку № 21 визначено, що у рядку 15 відображається коригування податкового кредиту згідно з п.п. 192.1.1 п. 192.1 ст. 192 ПКУ у випадку повернення товару/послуги або суми попередньої оплати за відсутності реєстрації розрахунку коригування в ЄРПН,

При заповненні рядка 15 обов’язковим є подання Додатка 1.

Крім того, згідно з п.п. 1 п. 4 розд. V Порядку № 21 коригування податкового кредиту, сформованого за операціями з отримання послуг від нерезидента на митній території України, що оподатковуються:

- за основною ставкою – відображаються у рядку 13.1;

- за ставкою 7 відс. – відображаються у рядку 13.2.

У випадку заповнення рядків 13.1 та/або 13.2 передбачено подання Додатка 1.

Якщо на підставі складеного розрахунку коригування до податкової накладної обсяги постачання товарів/послуг та відповідно сума податкових зобов’язань чи податкового кредиту платника податку не змінились, то підстав для заповнення відповідних рядків декларації з ПДВ та Додатка 1 немає.

Надходження від платників Дніпропетровщини до загального фонду держбюджету за користування радіочастотним спектром (радіочастотним ресурсом) України – понад 1,0 млн гривень

Упродовж січня – вересня поточного року до загального фонду державного бюджету від платників Дніпропетровської області за користування радіочастотним спектром (радіочастотним ресурсом) України надійшло понад 1,0 млн гривень.
Звертаємо увагу, що ставки рентної плати за користування радіочастотним спектром (радіочастотним ресурсом) України (далі – рентна плата) встановлені п. 3 підрозд. 9 прим. 3 розд. XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України (далі – ПКУ) у гривнях за 1 МГц смуги радіочастот на місяць у розрізі видів радіозв’язку та діапазонів радіочастот.

При цьому примітками 1 – 8 до п. 3 підрозд. 9 прим. 3 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ передбачені понижувальний коефіцієнт 0,75 (застосовується до 01.09.2024) та підвищувальні коефіцієнти 1,2 та 1,4 до ставок рентної плати.

Поряд з цим, до ставок рентної плати, передбачених п. 3 підрозд. 9 прим. 3 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ для виду радіозв’язку «стільниковий радіозв’язок», для ширини смуги радіочастот, отриманої відповідно до ліцензії на користування радіочастотним спектром (радіочастотним ресурсом) України, виданої з 01 січня 2022 року на конкурсних або тендерних засадах, не застосовуються вищезазначені коефіцієнти.

Постачання відходів та брухту чорних і кольорових металів, який утворився в процесі виробництва готової продукції: що з ПДВ?

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, регулюються нормами Податкового кодексу України (далі – ПКУ) (п. 1.1 ст. 1 розд. І ПКУ).

Відповідно до п. 5.3 ст. 5 розд. І ПКУ інші терміни, що застосовуються у ПКУ і не визначаються ним, використовуються у значенні, встановленому іншими законами.

Металобрухт – це непридатні для прямого використання вироби або частини виробів, які за рішенням власника втратили експлуатаційну цінність внаслідок фізичного або морального зносу і містять у собі чорні або кольорові метали чи їх сплави, а також вироби з металу, що мають непоправний брак, залишки чорних і кольорових металів і їх сплавів (ст. 1 Закону України від 05 травня 1999 року № 619-XIV «Про металобрухт», із змінами).

Правові основи оподаткування ПДВ встановлено розд. V та підрозд. 2 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ.

Згідно з підпунктами «а» і «б» п. 185.1 ст. 185 розд. V ПКУ об’єктом оподаткування ПДВ є операції платників податку на додану вартість (податок) з постачання товарів/послуг, місце постачання яких відповідно до ст. 186 розд. V ПКУ розташоване на митній території України.

Пунктом 23 підрозд. 2 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ встановлено, що тимчасово до 01 січня 2027 року від оподаткування ПДВ звільняються операції з постачання, у тому числі операції з імпорту відходів та брухту чорних і кольорових металів, а також паперу та картону для утилізації (макулатури та відходів) товарної позиції 4707 згідно з УКТ ЗЕД.

Переліки відходів та брухту чорних і кольорових металів, операції з постачання яких, зокрема операції з імпорту, тимчасово, до 01 січня 2027 року, звільняються від обкладення податком на додану вартість, затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 12 січня 2011 року № 15 (зі змінами).

Правила формування податкових зобов’язань і податкового кредиту з ПДВ встановлено ст.ст. 187, 198, 199 і 201 розд. V ПКУ.

Відповідно до пп. 201.14 і 201.15 ст. 201 розд. V ПКУ платники податку зобов’язані вести окремий облік операцій з постачання та придбання товарів/послуг, які підлягають оподаткуванню, а також які не є об’єктами оподаткування та звільнені від оподаткування згідно з розд. V ПКУ.

Зведені результати такого обліку відображаються у податкових деклараціях, форма яких встановлюється у порядку, передбаченому ст. 46 розд. ІІ ПКУ.

Враховуючи викладене, у разі, якщо у платника податку в результаті здійснення господарської діяльності утворюється брухт чорних і кольорових металів, який надалі постачається на митній території України із застосуванням режиму звільнення від оподаткування ПДВ, встановленого п. 23 підрозд. 2 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ, то у платника податку виникає обов’язок щодо нарахування податкових зобов’язань з ПДВ та складання зведеної податкової накладної за правилами, встановленими, зокрема, пунктом 198.5 ст. 198 розд. V ПКУ – у випадку, якщо платником податку придбавалися з ПДВ товари/послуги (наприклад послуги із транспортування (перевезення), завантаження, розвантаження та/або порізки відходів і брухту чорних і кольорових металів) та необоротні активи призначені виключно для використання в неоподатковуваних ПДВ операціях (у тому числі звільнених від оподаткування ПДВ операціях (постачання відходів та брухту чорних і кольорових металів)).  розд. V ПКУ визначено Порядком заповнення податкової накладної затверджено наказом Міністерства фінансів України від 31.12.2015 № 1307 (із змінами).

Водночас, оскільки надання відповіді на зазначене питання у кожному конкретному випадку потребує чіткого розуміння умов придбання (ввезення, виготовлення) матеріалів та сировини, з якої виробляється продукція, у процесі виготовлення якої утворюються відходи та брухт чорних і кольорових металів, та формування податкового кредиту при їх придбанні, із зазначеного питання пропонуємо у кожному конкретному випадку звертатися до ДПС щодо надання індивідуальної податкової консультації у порядку, визначеному ст. 52 Податкового кодексу України із наданням детальної інформації щодо здійснюваних операцій.

Понад 1,5 млрд грн рентної плати спрямували платники до місцевих бюджетів Дніпропетровської області

Протягом дев’яти місяців 2024 року до місцевих бюджетів Дніпропетровщини від платників рентної плати надійшло понад 1,5 млрд гривень. Надходження виросли порівняно з січнем – вереснем 2023 року на понад 780,4 млн грн, темп росту – 202,2 відсотки.
Нагадуємо, що 30.10.2024 – останній день сплати за вересень 2024 року рентної плати: за користування надрами при видобуванні вуглеводневої сировини; за користування радіочастотним ресурсом України; за транспортування нафти і нафтопродуктів магістральними нафтопроводами та нафтопродуктопроводами; за транзитне транспортування трубопроводами аміаку територією України.

Дніпропетровщина: внесок платників податку на прибуток підприємств до місцевих бюджетів – понад 493,0 млн гривень

У січні – вересні 2024 року до місцевих бюджетів Дніпропетровщини від платників податку на прибуток підприємств надійшло понад 493,0 млн гривень. У порівнянні з трьома кварталами минулого року надходження збільшились майже на 156,9 млн грн, або на 46,7 відсотків. Отже, з початку поточного року спостерігається позитивна динаміка надходжень. Про це повідомила в. о. начальника Головного управління ДПС у Дніпропетровській області Наталя Федаш.
Очільниця обласної податкової зауважила, що підвищення рівня добровільної сплати податків і зборів платниками до бюджетів, у тому числі шляхом створення максимально комфортних умов для всіх платників податків – пріоритет у роботі податкової служби. Національна стратегії доходів, схвалена розпорядженням Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2023 року № 1218-р – це впровадження європейських стандартів у діяльність податкових органів. 

«Метою запровадження Національної стратегії доходів є, зокрема збільшення рівня податкових надходжень, у тому числі за рахунок добровільної сплати. Дякуємо платникам за відповідальне ставлення до своєчасного наповнення бюджетів!» – зазначила Наталя Федаш.

Інформаційна підтримка територіальних громад на часі

Подія_дня

Cпівпраця_ТГ

  Наповнення місцевих бюджетів – спільне завдання податкової служби та територіальних громад. Ефективна взаємодія тут необхідна.

Вже більше року працює інформаційний онлайн майданчик, де податківці разом з керівниками Департаменту фінансів Дніпропетровської ОДА та представниками територіальних громад області можуть оперативно та плідно співпрацювати.

Сьогодні  відбулась чергова зустріч. У центрі уваги основні джерела доходів місцевих бюджетів – плата за землю, податок на доходи фізичних осіб, податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, погашення податкового боргу.

Зупинилися і на пріоритетних напрямках діяльності податкової служби – запровадження Національної стратегії доходів до 2030 року та Експериментального проекту  щодо функціонування системи управління податковими ризиками (комплаєнс-ризиками), інформаційних ресурсах податкової служби Дніпропетровщини.

До уваги платників податків! Відповідальність за недотримання вимог законодавства щодо надання звітності з трансфертного ціноутворення

Державна податкова служба України з метою дотримання платниками податків вимог щодо подання звітності з трансфертного ціноутворення (далі – ТЦ) звертає увагу на те, що статтею 120 Податкового кодексу України (далі – Кодекс) передбачено відповідальність за неподання (несвоєчасного подання) звіту про контрольовані операції (далі – КО), документації з ТЦ, глобальної документації з ТЦ (майстер - файлу), звіту у розрізі країн міжнародних груп компаній (далі – МГК), повідомлення МГК, не включення всієї інформації до поданого звіту про КО, звіту в розрізі країн МГК, надання недостовірної інформації в повідомленні про участь у МГК та у звіті в розрізі країн МГК.

З більш детальною інформацією щодо умов застосування та розмірів штрафних санкцій, встановлених за недотримання вимог статті 39 Кодексу, можна ознайомитися за посиланням https://tax.gov.ua/baneryi/onlayn-navchannya/transfertne-tsinoutvorennya-ta-mijnarodne-opodatkuvannya/transfertne-tsinoutvorennya/79168.html.

Представники ДПС взяли участь у конференції на тему: «ТЦ та КІК: Міжнародна прозорість чи тотальний податковий контроль?»

Представники Державної податкової служби України на запрошення Громадської організації «Всеукраїнський бухгалтерський клуб» взяли участь у конференції на тему: «ТЦ та КІК: Міжнародна прозорість чи тотальний податковий контроль?», під час якої були обговорені актуальні питання щодо трансфертного ціноутворення (далі – ТЦ) та контрольованих іноземних компаній (далі – КІК).

Представники ДПС презентували останні зміни до Податкового кодексу України, які внесені протягом 2024 року, а також висвітлили питання щодо звітності та результатів кампанії декларування з ТЦ, звітування міжнародних груп компаній в розрізі країн.

Йшла мова і про започаткування процесів здійснення контролю за поданням платниками податків – резидентами України (материнськими компаніями) звітів у розрізі країн (CbС) у рамках Багатосторонньої угоди компетентних органів про автоматичний обмін звітами у розрізі країн (CbС) (набула чинності 4 липня 2024 року).

Особливо цікавою була дискусія щодо міжнародних практик оподаткування. Адже контроль за ТЦ, КІК, оподаткуванням доходів нерезидентів, діяльністю нерезидентів (у тому числі постійних представництв) та здійснення обміну з іноземними компетентними органами є важливим і дієвим інструментом захисту економічних інтересів нашої держави, а також засобом блокування подвійного чи дискримінаційного оподаткування.

Під час конференції учасники обговорили результати кампанії декларування контрольованих операцій, аналізу поданих Повідомлень та Звітів про КІК, напрацювання ризиків, застосування штрафних санкцій.

Також було поінформовано про запровадження сучасних, інноваційних технологій і ефективних рішень, які спрямовані на удосконалення системи оподаткування в Україні та здійснення податкового контролю. Так, створено автоматизовану систему роботи з великими масивами даних для проведення аналізу ризиків з трансфертного ціноутворення (Big Data ТР), яка дозволяє автоматично обробляти мільйони рядків даних, інтегрувати інформацію із різних систем, здійснювати ідентифікацію ризиків і контролювати їх відпрацювання, формувати оперативні дані та збирати системну аналітику.

Акцентовано увагу на застосуванні ДПС комплексного підходу під час дослідження ризиків міжнародного оподаткування та посилення заходів щодо відпрацювання так званої «прихованої пов’язаності», а також виявлення потенційних контролерів КІК.

Крім цього, в режимі «відкритого мікрофону» протягом понад 4-х годин відбулась жвава дискусія, під час якої представники бізнесу отримали відповіді на нагальні питання.

Проведена зустріч була корисною для її учасників та спрямована на покращення відкритого та обґрунтованого діалогу між ДПС і представниками бізнесу, у тому числі щодо самостійного коригування та зміни підходів до формування об’єкту оподаткування шляхом комплаєнсу.

Фізична особа – іноземець має посвідку на тимчасове проживання в Україні: чи має така особа право на податкову знижку за навчання?

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що відповідно до п.п. 166.4.1 п. 166.4 ст. 166 Податкового кодексу України (далі – Кодекс) податкова знижка може бути надана виключно резиденту, який має реєстраційний номер облікової картки платника податку, а так само резиденту – фізичній особі, яка через свої релігійні переконання відмовилась від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та офіційно повідомила про це відповідний контролюючий орган і має про це відмітку у паспорті.

Порядок визначення резидентського статусу фізичної особи регулюється нормами пп. 14.1.213 п. 14.1 ст. 14 Кодексу, відповідно якої фізична особа-резидент – це фізична особа, яка має місце проживання в Україні.

У разі якщо фізична особа має місце проживання також в іноземній державі, вона вважається резидентом, якщо така особа має місце постійного проживання в Україні; якщо особа має місце постійного проживання також в іноземній державі, вона вважається резидентом, якщо має більш тісні особисті чи економічні зв’язки (центр життєвих інтересів) в Україні. У разі якщо державу, в якій фізична особа має центр життєвих інтересів, не можна визначити, або якщо фізична особа не має місця постійного проживання у жодній з держав, вона вважається резидентом, якщо перебуває в Україні не менше 183 днів (включаючи день приїзду та від’їзду) протягом періоду або періодів податкового року.

Достатньою (але не виключною) умовою визначення місця знаходження центру життєвих інтересів фізичної особи є місце постійного проживання членів її сім’ї або її реєстрації як суб’єкта підприємницької діяльності.

Також, достатньою підставою для визначення особи резидентом є самостійне визначення нею основного місця проживання на території України у порядку, встановленому Кодексом, або її реєстрація як самозайнятої особи (п.п. «в» п.п. 14.1.213 п. 14.1 ст. 14 Кодексу).

Відповідно до частини першої ст. 29 Цивільного кодексу України місцем проживання фізичної особи є житло, в якому вона проживає постійно або тимчасово.

Законними підставами перебування на території України для іноземців та осіб без громадянства є підстави, встановлені Законом України від 22 вересня 2011 року № 3773-VI «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства» (із змінами) (далі – Закон № 3773).

Статтею 5 Закону № 3773 визначено, що іноземці та особи без громадянства отримують посвідку на тимчасове (постійне) проживання.

Реєстрація іноземців та осіб без громадянства, які в’їжджають в Україну, здійснюється в пунктах пропуску через державний кордон України органами охорони державного кордону (частина 1 ст. 16 Закону № 3773).

Відмітка про реєстрацію іноземця або особи без громадянства в паспортному документі та/або імміграційній картці або інших передбачених законодавством України документах дійсна на всій території України незалежно від місця перебування чи проживання іноземця або особи без громадянства на території України (частина 2 ст. 16 Закону № 3773).

Частиною 1 ст. 12 Закону України від 05 листопада 2009 року № 1710-VI «Про прикордонний контроль» (із змінами) встановлено, що відмітка про перетинання державного кордону проставляється у паспортних документах іноземців, осіб без громадянства; імміграційних картках іноземців, осіб без громадянства, якщо в їх паспортних документах не передбачено сторінок для відміток про перетинання державного кордону та інших документах у випадках, передбачених законодавством.

У випадках коли при перетині державного кордону України зазначені відмітки у паспортних документах іноземців не проставляються, підтвердженням періоду перебування на території України іноземця має бути довідка, видана йому органами прикордонної служби.

Крім того, відповідно до п. 12 частини першої ст. 2 Закону України від 05 листопада 2021 року № 1871-ІХ (із змінами) (далі – Закон № 1871) реєстрація місця проживання (перебування) особи – внесення за заявою про реєстрацію місця проживання (перебування), поданою особою в паперовій формі, до реєстру територіальної громади інформації про місце проживання (перебування) особи.

Особа одночасно може мати лише одне задеклароване або одне зареєстроване місце проживання (перебування) (частина перша ст. 4 Закону № 1871).

Загальні вимоги до декларування та реєстрації місця проживання (перебування) особи визначені ст. 5 Закону № 1871.

Громадянин України, який проживає на території України, а також іноземець чи особа без громадянства, який на законних підставах постійно або тимчасово проживає на території України, зобов’язані протягом 30 календарних днів після прибуття до нового місця проживання (перебування) задекларувати або зареєструвати його. Іноземець чи особа без громадянства, які отримали довідку про звернення за захистом в Україні, можуть зареєструвати місце свого перебування в Україні (частина перша ст. 5 Закону № 1871).

Отже, документами, які підтверджують перебування фізичної особи – нерезидента на митній території України понад 183 календарних днів є паспортний документ та/або імміграційна картка, довідка з прикордонної служби, а також документи, на підставі яких він тимчасово (постійно) проживає в Україні та документи, що підтверджують право власності (користування) на житло, визначене ним як місце тимчасового (постійного) проживання в Україні.

Підстави для нарахування податкової знижки із зазначенням конкретних сум відображаються платником податку на доходи фізичних осіб (далі – податок) у річній податковій декларації про майновий стан і доходи, яка подається по 31 грудня (включно) наступного за звітним податкового року (п.п. 166.1.2 п. 166.1 ст. 166 Кодексу).

Відповідно до п.п. 166.3.3 п. 166.3 ст. 166 Кодексу платник податку має право включити до податкової знижки у зменшення оподатковуваного доходу платника податку за наслідками звітного податкового року, нарахованого у вигляді заробітної плати, зменшеного з урахуванням положень п. 164.6 ст. 164 Кодексу, витрати у вигляді суми коштів, сплачених платником податку на користь вітчизняних закладів дошкільної, позашкільної, загальної середньої, професійної (професійно-технічної) та вищої освіти для компенсації вартості здобуття відповідної освіти таким платником податку та/або членом його сім'ї першого ступеня споріднення та/або особи, над якою встановлено опіку чи піклування, або яку влаштовано до прийомної сім'ї, дитячого будинку сімейного типу, якщо такого платника податку призначено відповідно опікуном, піклувальником, прийомним батьком, прийомною матір'ю, батьком-вихователем, матір’ю-вихователькою.

Згідно з пп. 166.2.1 п. 166.2 ст. 166 Кодексу до податкової знижки включаються фактично здійснені протягом звітного податкового року платником податку витрати, підтверджені відповідними платіжними та розрахунковими документами, зокрема, квитанціями, фіскальними або товарними чеками, прибутковими касовими ордерами, що ідентифікують продавця товарів (робіт, послуг) і особу, яка звертається за податковою знижкою (їх покупця (отримувача)), а також копіями договорів за їх наявності в яких обов'язково повинно бути відображено вартість таких товарів (робіт, послуг) і строк оплати за такі товари (роботи, послуги).

Копії зазначених у пп. 166.2.1 п. 166.2 ст. 166 Кодексу документів (крім електронних розрахункових документів) надаються разом з Декларацією, а оригінали цих документів не надсилаються контролюючому органу, але підлягають зберіганню платником податку протягом строку давності, встановленого Кодексом (абзац перший пп. 166.2.2 п. 166.2 ст. 166 Кодексу).

У разі якщо відповідні витрати підтверджені електронним розрахунковим документом, платник податків зазначає в Декларації лише реквізити електронного розрахункового документа (абзац другий пп. 166.2.2 п. 166.2 ст. 166 Кодексу).

Враховуючи викладене, фізична особа – іноземець – платник податку на доходи фізичних осіб, який відповідно до вимог пп. 14.1.213 п. 14.1 ст. 14 Кодексу підпадає під визначення податкового резидента України, має право на податкову знижку відповідно до пп. 166.3.3 п. 166.3 ст. 166 Кодексу.

До уваги платників податку на додану вартість!

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що з 28.09.2024 набрав чинності наказ Міністерства фінансів України від 19 серпня 2024 року № 404 «Про внесення змін до наказу Міністерства фінансів України від 09 жовтня 2023 року № 535», зареєстрований у Міністерстві юстиції України 03.09.2024 за № 1349/42694, який опубліковано в Офіційному віснику України від 27.09.2024 № 83 (далі – наказ Мінфіну № 404).

Наказом Мінфіну № 404 внесено технічні правки до форми Повідомлення про завершення здійснення банками валютного нагляду за дотриманням граничних строків розрахунків платників податків за відповідними операціями з експорту товарів, до яких застосовано режим експортного забезпечення, (далі – Повідомлення) та Порядку його подання банками до Державної податкової служби України.

Водночас звертаємо увагу, що взаємодія банків та ДПС щодо подання Повідомлення, форма якого затверджена наказом Міністерства фінансів України від 09.10.2023 № 535 (зі змінами), буде здійснюватися після прийняття Кабінетом Міністрів України відповідного рішення про запровадження режиму експортного забезпечення (наразі не запроваджений).

Де можна ознайомитись з інформацією щодо режиму роботи користувачів КНЕДП ДПС та переліком документів, необхідних для отримання ЕДП?

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує.

Детальну інформацію щодо режиму роботи, розміщення пунктів обслуговування (відокремлених пунктів реєстрації) користувачів Кваліфікованого надавача електронних довірчих послуг Державної податкової служби України (далі – КНЕДП ДПС) можна отримати на вебсайті КНЕДП ДПС (https://ca.tax.gov.ua) за посиланням Головна/«Контакти»/«Пункти обслуговування» або Головна/«Отримання електронних довірчих послуг»/«Пункти обслуговування».

Перелік документів, необхідних для отримання електронних довірчих послуг, наведено у розділі «Отримання електронних довірчих послуг» вебсайту КНЕДП ДПС (https://ca.tax.gov.ua/Головна/«Отримання електронних довірчих послуг»), у підрозділі «Підготовка документів та реєстрація».

Чи вважається порушенням відсутність підпису одержувача у видаткових касових ордерах або видаткових відомостях?

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує.

Відповідно до п. 27 розд. III Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 29 грудня 2017 року № 148 із змінами та доповненнями (далі – Положення № 148), касир вимагає пред’явити паспорт/е-паспорт або інший документ, що посвідчує особу та відповідно до законодавства України може бути використаний на території України для укладення правочинів, у разі видачі окремим фізичним особам готівки (у тому числі працівникам установи/підприємства) за видатковим касовим ордером або видатковою відомістю, записує його найменування і номер, ким і коли він виданий. Фізична особа розписується у видатковому касовому ордері або видатковій відомості про одержання готівки із зазначенням одержаної суми (гривень – словами, копійок – цифрами). Одержувачі пред’являють паспорти чи документи, що їх замінюють, якщо видаткова відомість складена на видачу готівки кільком особам, та розписуються у відповідній графі документа.

Видаткові касові ордери або видаткові відомості не приймаються для виведення залишку готівки в касі, якщо видача готівки з каси не підтверджена підписом одержувача.

Разом з тим, п.п. 3 п. 58 розд. VI Положення № 148 визначено, що контролюючий орган під час проведення перевірки визначає наявність самостійно встановленого ліміту каси та його відповідність самостійно здійсненим розрахункам. Сума готівки за видатковими касовими ордерами або видатковими відомостями, у яких видача готівки з каси не підтверджена підписом одержувача (абзац другий п. 27 розд. III Положення № 148), додається до залишку готівки в касі виключно в день, у якому оформлено зазначені видаткові документи, і надалі зазначена сума не береться для розрахунку понадлімітних залишків готівки.

Враховуючи зазначене, відсутність підпису одержувача у видаткових касових ордерах або видаткових відомостях є порушенням вимог п. 27 розд. III Положення № 148.

Водночас, пропонуємо суб’єктам господарювання звернутись до Національного банку України, як до розробника Положення № 148, для отримання більш детального роз’яснення з порушеного питання.

Що є об’єктом оподаткування військовим збором?

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що відповідно до п.п. 1.2 п. 16 прим. 1 підрозд. 10 розд. XX Податкового кодексу України (далі – ПКУ) об’єктом оподаткування збором є доходи, визначені ст. 163 ПКУ.

Згідно з п. 163.1 ст. 163 ПКУ об’єктом оподаткування резидента є:

- загальний місячний (річний) оподатковуваний дохід;

- доходи з джерела їх походження в Україні, які остаточно оподатковуються під час їх нарахування (виплати, надання);

- іноземні доходи – доходи (прибуток), отримані з джерел за межами України.

Об’єктом оподаткування нерезидента є:

- загальний місячний (річний) оподатковуваний дохід з джерела його походження в Україні;

- доходи з джерела їх походження в Україні, які остаточно оподатковуються під час їх нарахування (виплати, надання).

До уваги користувачів радіочастотного спектру (радіочастотного ресурсу) України!

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу на наступне.

Державна податкова служба України повідомила.

Законом України від 21.05.2024 № 3721-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України та Закону України «Про електронні комунікації» щодо рентної плати за користування радіочастотним спектром (радіочастотним ресурсом) України» (далі – Закон), були внесені зміни, зокрема, до статей 54 та 70 Закону України «Про електронні комунікації» щодо підстав анулювання ліцензій на користування радіочастотним спектром та присвоєнь радіочастот.

На виконання, зокрема Закону було розроблено Порядок надання Державною податковою службою України інформації про несплату або сплату не в повному обсязі рентної плати за користування радіочастотним спектром (радіочастотним ресурсом) України до Державного бюджету України, який затверджено постановою Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сферах електронних комунікацій, радіочастотного спектра та надання послуг поштового зв'язку (далі – НКЕК) від 28.08.2024 № 448, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 13.09.2024 за № 1385/42730 (далі – Порядок).

Порядок набрав чинності 11 жовтня 2024 року.

За користування надрами платники Дніпропетровщини спрямували до загального фонду держбюджету понад 77,2 млн грн рентної плати

Впродовж трьох кварталів 2024 року до загального фонду державного бюджету від платників Дніпропетровської області надходження рентної плати за користування надрами склали понад 77,2 млн гривень.

Звертаємо увагу, що на вебпорталі ДПС України за посиланням https://tax.gov.ua/zakonodavstvo/podatkove-zakonodavstvo/postanovi-kabinetu-ministr/79121.html платники мають можливість ознайомитись з постановою Кабінету Міністрів України від 25 липня 2024 року № 854 «Про реалізацію експериментального проекту щодо функціонування системи управління податковими ризиками (комплаєнс-ризиками) в Державній податковій службі».

Майже 5,1 млн грн – надходження збору за місця для паркування транспортних засобів до місцевих бюджетів Дніпропетровщини від ФОПів

У січні – вересні 2024 року до місцевих бюджетів Дніпропетровської області від фізичних осіб – підприємців (ФОП) надійшло майже 5,1 млн грн збору за місця для паркування транспортних засобів, що на 736,2 тис. грн, або майже на 17,0 відс., більше ніж у січні – вересні минулого року.

Нагадуємо, що платниками збору за місця для паркування транспортних засобів є юридичні особи, їх філії (відділення, представництва), фізичні особи – підприємці, які згідно з рішенням сільської, селищної або міської ради організовують та провадять діяльність із забезпечення паркування транспортних засобів на майданчиках для платного паркування та спеціально відведених автостоянках.

Яким чином обчислюється сума податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, для фізичної особи?

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу, що відповідно до п.п. 266.4.1 п. 266.4 ст. 266 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) база оподаткування об’єкта/об’єктів житлової нерухомості, в тому числі їх часток, що перебувають у власності фізичної особи платника податку, зменшується:

а) для квартири/квартир незалежно від їх кількості – на 60 кв. метрів;

б) для житлового будинку/будинків незалежно від їх кількості – на 120 кв. метрів;

в) для різних типів об’єктів житлової нерухомості, в тому числі їх часток (у разі одночасного перебування у власності платника податку квартири/квартир та житлового будинку/будинків, у тому числі їх часток), – на 180 кв. метрів.

Згідно з п.п. 266.7.1 п. 266.7 ст. 266 ПКУ обчислення суми податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, з об’єкта/об’єктів житлової нерухомості, які перебувають у власності фізичних осіб, здійснюється контролюючим органом за місцем податкової адреси (місцем реєстрації) власника житлової нерухомості у такому порядку:

а) за наявності у власності платника податку одного об’єкта житлової нерухомості, в тому числі його частки, податок обчислюється, виходячи з бази оподаткування, зменшеної відповідно до підпунктів «а» або «б» п.п. 266.4.1 п. 266.4 ст. 266 ПКУ та відповідної ставки податку;

б) за наявності у власності платника податку більше одного об’єкта житлової нерухомості одного типу, в тому числі їх часток, податок обчислюється виходячи із сумарної загальної площі таких об’єктів зменшеної відповідно до підпунктів «а» або «б» п.п. 266.4.1 п. 266.4 ст. 266 ПКУ та відповідної ставки податку;

в) за наявності у власності платника податку об’єктів житлової нерухомості різних видів, у тому числі їх часток, податок обчислюється виходячи із сумарної загальної площі таких об’єктів, зменшеної відповідно до п.п. «в» п.п. 266.4.1 п. 266.4 ст. 266 ПКУ та відповідної ставки податку;

г) сума податку, обчислена з урахуванням підпунктів «б» і «в» п.п. 266.7.1 п. 266.7 ст. 266 ПКУ, розподіляється контролюючим органом пропорційно до питомої ваги загальної площі кожного з об’єктів житлової нерухомості.

Обчислення суми податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, з об’єкта/об’єктів нежитлової нерухомості, які перебувають у власності фізичних осіб, здійснюється контролюючим органом за місцем податкової адреси (місцем реєстрації) власника такої нерухомості виходячи із загальної площі кожного з об’єктів нежитлової нерухомості та відповідної ставки податку.

Підпунктом 266.7.1 прим. 1 п. 266.7 ст. 266 ПКУ визначено, що за наявності у власності платника податку об’єкта (об’єктів) житлової нерухомості, у тому числі його частки, що перебуває у власності фізичної чи юридичної особи – платника податку, загальна площа кого перевищує 300 кв. метрів (для квартири) та/або 500 кв. метрів (для будинку), сума податку, розрахована відповідно до підпунктів «а» – «г» п.п. 266.7.1 п. 266.7 ст. 266 ПКУ, збільшується на 25000 грн на рік за кожен такий об’єкт житлової нерухомості (його частку).

Підпунктом 266.7.2 п. 266.7 ст. 266 ПКУ визначено, що податкове/податкові повідомлення-рішення про сплату суми/сум податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, обчисленого згідно з п.п. 266.7.1 п. 266.7 ст. 266 ПКУ, разом з детальним розрахунком суми/сум податку та відповідні платіжні реквізити, зокрема, органів місцевого самоврядування за місцезнаходженням кожного з об’єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, надсилаються платнику податку контролюючим органом у порядку, визначеному ст. 42 ПКУ, до 1 липня року, що настає за базовим податковим (звітним) періодом (роком).

Податкове/податкові повідомлення-рішення про сплату суми/сум податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, та відповідні платіжні реквізити, визначені в абзаці першому п.п. 266.7.2 п. 266.7 ст. 266 ПКУ, що надсилаються платнику податку, повинні містити щодо кожного з об’єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, зокрема, але не виключно, інформацію про адресу місцезнаходження об’єкта житлової та/або нежитлової нерухомості, його площу, ставки та надані фізичним особам пільги зі сплати податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки.

Щодо новоствореного (нововведеного) об’єкта житлової та/або нежитлової нерухомості податок сплачується фізичною особою – платником починаючи з місяця, в якому виникло право власності на такий об’єкт.

Контролюючі органи за місцем проживання (реєстрації) платників податку в десятиденний строк інформують відповідні контролюючі органи за місцезнаходженням об’єктів житлової та/або нежитлової нерухомості про надіслані (вручені) платнику податку податкові повідомлення-рішення про сплату податку у порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

Єдиний податок: місцеві бюджети Дніпропетровщини з початку року отримали від платників понад 4,3 млрд гривень

З початку 2024 року до місцевих бюджетів Дніпропетровщини від платників єдиного податку надійшло понад 4,3 млрд гривень. Як підкреслила в. о. начальника Головного управління ДПС у Дніпропетровській області Наталя Федаш, надходження збільшились на понад 950,6 млн грн, або майже на 28 відсотків, у порівнянні з січнем – вереснем 2023 року.

Очільниця податкової служби регіону висловила вдячність платникам за своєчасно сплачені до бюджетів податки та акцентувала, що наразі у фокусі уваги податкової служби удосконалення процедур податкового адміністрування. 

«З метою забезпечення макроекономічної та фінансової стабільності у період дії воєнного стану і після його припинення, удосконалення процесів податкового адміністрування, адаптації національного податкового законодавства України до законодавства ЄС запроваджено Національну стратегію доходів (НСД). Реалізація заходів НСД сприятиме економічному зростанню через зменшення нерівності та неефективності, зокрема в адмініструванні доходів. Стратегія є баченням майбутньої системи доходів, яка надає чіткості та передбачуваності всім учасникам податкового процесу», – зазначила Наталя Федаш.

Комунікаційна податкова платформа: про порядок отримання ліцензій на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями та тютюновими виробами

Комунікаційна_податкова_платформа

За зверненням фізичної особи на комунікаційну податкову платформу Головного управління ДПС у Дніпропетровській області проведено онлайн зустріч за участі заступника начальника податкової служби регіону Валерія Леонова.

Розглянули порядок отримання ліцензій на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями та тютюновими виробами (далі - Ліцензії), а саме: умови (підстави) отримання адміністративної послуги; перелік необхідних документів, порядок та спосіб їх подання для отримання Ліцензій; розмір та порядок внесення плати; строки надання адміністративної послуги та способи отримання.

Ознайомили з основними аспектами Національної стратегії доходів до 2030 року, у рамках інформаційної кампанії щодо впровадження реформ та управління змінами.

Проінформували, що наразі органами Державної податкової служби України (ДПС) також проводиться інформаційно-роз’яснювальна кампанія щодо запровадження системи управління податковими ризиками (комплаєнс-ризиками) у ДПС.

Також податківці акцентували увагу на перевагах електронних сервісів ДПС та мобільного додатку «Моя податкова». 

Комунікація з платниками триває!

Удосконалення процесів ведення обліку платежів та створення/удосконалення відповідних сервісів

У пресцентрі інформаційного агентства «МІСТ-ДНІПРО» у форматі Zoom відбулась пресконференція за участі в. о. заступника начальника відділу обліку платежів та зведеної  звітності управління економічного аналізу Головного управління ДПС у Дніпропетровській області Ірини Грабар на тему: «Удосконалення процесів ведення обліку платежів та створення / удосконалення відповідних сервісів».  

Відповідно до пункту 421.2 статті 421 Податкового кодексу України від 02.12.2010 № 2755-VI (із змінами і доповненнями) (далі – ПКУ) Електронний кабінет платника податків забезпечує можливість реалізації платниками податків прав та обов'язків, визначених ПКУ та іншими законами, шляхом:

перегляду інформації про платника податків, що збирається, використовується та формується контролюючими органами, у тому числі дані оперативного обліку податків, зборів, єдиного внеску (у тому числі дані інтегрованих карток платників податків), а також одержання такої інформації у вигляді документа, який формується автоматизовано шляхом вивантаження відповідної інформації з електронного кабінету із накладенням кваліфікованого електронного підпису посадової особи контролюючого органу та кваліфікованої електронної печатки контролюючого органу;

подання платником податків повідомлення про використання та про відмову від   використання єдиного рахунку;

визначення напряму використання суми помилково та/або надміру сплачених грошових зобов'язань і пені відповідно до статті 35 1 «Єдиний рахунок» ПКУ;

перегляду інформації по єдиному рахунку, у тому числі з Реєстру платежів з єдиного рахунку в розрізі окремого платника податків;

проведення звірки розрахунків платників податків з державним та місцевими бюджетами, а також одержання документа, що підтверджує стан розрахунків, який формується автоматизовано шляхом вивантаження відповідної інформації з електронного кабінету із накладенням кваліфікованого електронного підпису посадової особи контролюючого органу та кваліфікованої електронної печатки контролюючого органу із застосуванням засобів кваліфікованого електронного підпису чи печатки, які мають вбудовані апаратно-програмні засоби, що забезпечують захист записаних на них даних від несанкціонованого доступу, від безпосереднього ознайомлення із значенням параметрів особистих ключів та їх копіювання;

управління сумами помилково та/або надміру сплачених грошових зобов'язань та пені відповідно до положень цього Кодексу, в тому числі шляхом подачі заяви про повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов'язань та/або пені.

Подання платниками Заяв в електронній формі забезпечено засобами приватної частини ІКС «Електронний кабінет» за наступними кодами електронних форм:

J 13002002 – для юридичних осіб;  

 F 13002002 - для фізичних осіб.

Також в Електронному кабінеті платника податків реалізовано можливість надання платниками заяв щодо списання помилково та/або надміру сплачених грошових зобов’язань та зобов’язань з єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – Заява) в електронній формі. 

Надання таких Заяв передбачено у разі проведення заходів щодо зняття з обліку платників у податкових органах у зв'язку з припиненням платника податків або відсутністю за неосновним місцем обліку об'єктів оподаткування (або об'єктів, пов'язаних з оподаткуванням) та/або списанням платежів до бюджетів.

Подання платниками Заяв в електронній формі забезпечено засобами приватної частини ІКС «Електронний кабінет» за наступними кодами електронних форм:

J 1307601 – для юридичних осіб;  

F 1307601 - для фізичних осіб.

Витяг щодо стану розрахунків з бюджетами та цільовими фондами

Для платників податків з 01 травня 2024 року в Електронному кабінеті реалізована можливість отримання Витягу щодо стану розрахунків з бюджетами та цільовими фондами, починаючи з 2013 року за кожний рік окремо, та в розрізі податків, зборів, платежів та єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування. 

Крім цього, розроблено окремий функціонал для платників, які мають податковий борг на день подання запиту на отримання Витягу щодо стану розрахунків з бюджетами та цільовими фондами (далі Витяг) за даними органу ДПС стосовно розрахунку пені, яка буде нарахована у разі погашення такого боргу поточною датою. 

Порядок отримання Витягу

        1. Платник створює «Запит про отримання витягу щодо стану розрахунків з бюджетами та цільовими фондами за даними органів ДПС» (далі - Запит) за формою «J/F1300207» в приватній частині Електронного кабінету у пункті меню «Заяви, запити для отримання інформації» шляхом зазначення періоду (за кожний рік окремо), здійснюється вибір із переліку дати, місяця та року, за який платник бажає отримати «Витяг з інформаційної системи органів ДПС щодо стану розрахунків платника з бюджетом та сплати єдиного внеску».

Якщо у платника є податковий борг (крім єдиного внеску) та він бажає визначити суму пені станом на наступний день від дня подання запиту, встановлюється позначка розрахунку пені. Платник також може не встановлювати позначку для її розрахунку. Встановлення позначки неможливе, якщо у Запиті визначено платником період «минулі роки».

Для отримання інформації в розрізі всіх своїх платежів передбачено встановлення такої позначки. Звертаємо увагу, якщо платник не встановлює позначку, то отримує узагальнену інформацію, без розрізу платежів;

Для отримання Витягу з кваліфікованим електронним підписом  (КЕП) посадової особи контролюючого органу встановлюється відповідна  позначка.  Разом з цим, встановлення позначки можливе, якщо у Запиті зазначено отримання інформації на 1-ше число місяця будь - якого року. Якщо платник не встановлює позначку, то отримає інформацію без КЕП.

1.     Надсилає Запит до органу ДПС за своїм основним місцем обліку.

2.     Отримує Витяг за формою «J/F1400207» в Електронному кабінеті.

Безкоштовні кваліфіковані сертифікати відкритих ключів від ДПС у січні – вересні отримали майже 349,7 тис. користувачів

Протягом січня – вересня 2024 року послугами Кваліфікованого надавача електронних довірчих послуг Державної податкової служби України скористались 349,7 тис. юридичних та фізичних осіб. Їм безкоштовно видано 917,9 тис. кваліфікованих сертифікатів відкритих ключів.

Понад 201 тис. фізичних осіб протягом січня – вересня 2024 року отримали 412,1 тис. кваліфікованих сертифікатів.

Протягом вказаного періоду 148,7 тис. юридичних осіб  отримали майже 505,8 тис. кваліфікованих сертифікатів.

Електронним сервісом повторного формування сертифікатів за електронним запитом скористалися майже 107,1 тис. платників, з яких 44,6 тис. – юридичних та 62,5 тис. – фізичних осіб.

Також здійснено автоматичний перевипуск на 1 рік 280,8 тис. сертифікатів для 114,4 тис. платників, з яких 40,1 тис. – юридичні особи, 74,3 тис. – фізичні особи.

За електронними запитами сформовано майже 323,2 тис. сертифікатів, у тому числі 36,6 тис. сертифікатів печаток для програмних реєстраторів розрахункових операцій.

Всього з початку діяльності надавача видано 14,2 млн кваліфікованих сертифікатів відкритих ключів.

Нагадаємо, що за допомогою сервісу повторного формування сертифікатів за електронним запитом кожен користувач має змогу самостійно, у режимі 24/7, а головне – дистанційно, протягом 2 – 3 хвилин отримати новий сертифікат, який матиме строк чинності до 2 років.

Дотримання професійної етики – один з найважливіших принципів роботи органів ДПС

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного  управління ДПС у Дніпропетровській області (Кам’янський регіон) нагадує, що під час виконання своїх службових повноважень працівники органів ДПС зобов’язані неухильно додержуватися загальновизнаних етичних норм поведінки: бути ввічливими у стосунках з громадянами та суб’єктами господарювання, будувати свої відносини з ними на основі довіри, поваги, об’єктивності, справедливості, терпимості, законності. Сервіс ДПС України «Пульс» дає змогу платнику повідомляти про неправомірні вчинки або бездіяльність співробітників органів ДПС.

Жодне повідомлення не залишиться без уваги, адже плідна робота сервісу «Пульс» – це шлях до успішної співпраці громадян та бізнесу з органами ДПС.                 

Номер Контакт-центру ДПС 0800-501-007 (напрямок «5»).                                                                                                           

                                                                Відділ комунікацій з громадськістю

                                                              управління інформаційної взаємодії

                                       Головного управління ДПС

                                       у Дніпропетровській області

                               (Кам'янський регіон)

« повернутися