Інформують податківці

Дата: 13.11.2024 13:05

Кількість переглядів: 131

Комунікаційна податкова платформа – взаємодія з бізнесом та громадськістю в ефективному форматі

Потребуєте детальних роз’яснень законодавства?

Необхідно оперативно вирішити нагальні питання податкової сфери?

Маєте пропозиції щодо необхідності проведення певних заходів за визначеною тематикою?

Звертайтесь на комунікаційну податкову платформу Головного управління ДПС у Дніпропетровській області.

Звернення від представників бізнесу та громадськості приймаються на електронну скриньку dp.ikc@tax.gov.ua.

УВАГА КОНКУРС!

«Головне управління ДПС у Дніпропетровській області проводить конкурс з формування Єдиного реєстру суб'єктів господарювання на 2025 рік, які можуть здійснювати реалізацію безхазяйного майна та майна, що переходить у власність держави.

До Єдиного реєстру включаються суб'єкти господарювання незалежно від форми власності, що є юридичними особами та платниками податку на додану вартість і здійснюють реалізацію майна шляхом проведення біржових торгів (аукціонів) або через роздрібну торговельну мережу.

Для участі в конкурсі суб'єкти господарювання (юридичні особи – платники податку на додану вартість) подають такі документи:

заяву про включення до Єдиного реєстру із зазначенням вартості власного капіталу, кількості працівників, наявності офіційної сторінки або електронної адреси в мережі Інтернет;

копію установчого документа, засвідчену суб'єктом господарювання;

копії ліцензій на право здійснення окремих видів господарської діяльності (за наявності);

довідку про власні складські приміщення або копію договору оренди складських приміщень у тому регіоні, де подається заява;

копії документів, які підтверджують можливість проведення біржових торгів (свідоцтво про реєстрацію (акредитацію) члена біржі, власника біржового місця, брокерської контори);

баланс або фінансовий звіт суб'єкта малого підприємництва та звіт про фінансові результати за останній звітний період, що передує даті подачі документів.

Заяви для участі у конкурсі приймаються ГУ ДПС у Дніпропетровській області за адресою: м.Дніпро, вул. Сімферопольська, 17-a до 13 грудня 2024 року.

Засідання комісії відбудеться 20 грудня 2024 року о 14.00 годині за адресою: м.Дніпро, вул. Сімферопольська, 17-а.

Контактний телефон для довідок з питань проведення конкурсу: (056) 370-10-64».

Подання витягу з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки, якщо податкова декларація з плати за землю подається в електронному вигляді

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє.

Відповідно до пункту 286.2 статті 286 Податкового кодексу України (далі – Кодекс) платники плати за землю (крім фізичних осіб) самостійно обчислюють суму плати за землю щороку станом на 01 січня і не пізніше 20 лютого поточного року подають до відповідного контролюючого органу за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою у порядку, передбаченому статтею 46 Кодексу, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями. Подання такої декларації звільняє від обов’язку подання щомісячних декларацій. При поданні першої декларації (фактичного початку діяльності як платника плати за землю) разом з нею подається витяг із технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки (далі – Витяг з Оцінки), а надалі такий Витяг подається у разі затвердження нової нормативної грошової оцінки (далі – Оцінка) землі.

При цьому технічна документація з Оцінки земельних ділянок є чинною до початку застосування рішення відповідного органу місцевого самоврядування про затвердження нової технічної документації (п. 4 постанови Кабінету Міністрів України від 03 листопада 2021 року № 1147 «Про затвердження Методики нормативної грошової оцінки земельних ділянок»). Тобто Витяг до Декларації за наступні податкові (звітні) періоди не подається до затвердження нової Оцінки.

Форма податкової декларації з плати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності) затверджена наказом Міністерства фінансів України від 16.06.2015 № 560 (із змінами) (далі – Декларація).

Пунктом 49.3 статті 49 Кодексу встановлено, що податкова декларація подається за вибором платника податків, якщо інше не передбачено Кодексом, в один із таких способів: особисто платником податків або уповноваженою на це особою або надсилається поштою з повідомленням про вручення та з описом вкладення, або засобами електронного зв’язку в електронній формі з дотриманням вимог законів України «Про електронні документи та електронний документообіг» та «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги».

У разі необхідності платник податків може подати разом з податковою декларацією доповнення до такої декларації, які складені за довільною формою, що вважатиметься невід’ємною частиною податкової декларації. Таке доповнення подається з поясненням мотивів його подання. При цьому платник податків, який подає звітність в електронній формі, подає таке доповнення в електронній формі (абзац другий пункту 46.4 статті 46 Кодексу).

У випадку подання Декларації разом з Витягом з Оцінки наявність Витягу до такої Декларації зазначається у рядку 8 «Доповнення до Декларації» (кількість аркушів), а у рядку «Зміст доповнення» Декларації – дата й номер Витягу.

У разі подання Витягу з Оцінки засобами електронного зв’язку в електронній формі, в тому числі через «Електронний кабінет» (меню «Листування з ДПС»), у супровідному листі з поясненнями зазначаються номер та дата Декларації до якої поданий такий витяг.

Особливості обчислення та сплати рентної плати за спеціальне використання лісових ресурсів за певних умов

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує про таке.

Відповідно до частин першої і третьої ст. 18 Лісового кодексу України від 21 січня 1994 року № 3852-XII (далі – ЛКУ) об’єктом тимчасового користування можуть бути всі ліси, що перебувають у державній, комунальній або приватній власності.

Яким чином обчислюється та сплачується рентна плата за спеціальне використання лісових ресурсів фізичною особою – тимчасовим лісокористувачем, яка не є суб’єктом господарювання, та використовує корисні властивості лісів для культурно-оздоровчих, рекреаційних цілей на підставі укладеного договору довгострокового тимчасового користування лісами?

Довгострокове тимчасове користування лісами – засноване на договорі строкове платне використання лісових ділянок, які виділяються для потреб мисливського господарства, культурно-оздоровчих, рекреаційних, спортивних, туристичних і освітньо-виховних цілей, проведення науково-дослідних робіт.

Тимчасові лісокористувачі на умовах довгострокового користування зобов’язані своєчасно вносити плату за використання лісових ресурсів (п. 5 частини другої ст. 20 ЛКУ).

Згідно з п. 256.1 ст. 256 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) платниками рентної плати за спеціальне використання лісових ресурсів є лісокористувачі – юридичні особи, їх філії, відділення, інші відокремлені підрозділи, що не мають статусу юридичної особи, постійні представництва нерезидентів, які отримують доходи з джерел їх походження з України або виконують агентські (представницькі) функції стосовно таких нерезидентів або їх засновників, фізичні особи (крім фізичних осіб, які мають право безоплатно без видачі спеціального дозволу використовувати лісові ресурси відповідно до лісового законодавства), а також фізичні особи – підприємці, які здійснюють спеціальне використання лісових ресурсів на підставі спеціального дозволу (лісорубного квитка або лісового квитка) або відповідно до умов договору довгострокового тимчасового користування лісами.

Об’єктом оподаткування рентною платою за спеціальне використання лісових ресурсів, зокрема, є використання корисних властивостей лісів для культурно-оздоровчих, рекреаційних, спортивних, туристичних і освітньо-виховних цілей та проведення науково-дослідних робіт (п.п. 256.2.5 п. 256.2 ст. 256 ПКУ).

За здійснення використання корисних властивостей лісів відповідно до п. 256.10 ст. 256 ПКУ ставки рентної плати встановлюються Верховною Радою Автономної Республіки Крим, обласними, Київською та Севастопольською міськими радами.

Пунктом 18 Примірного договору довгострокового тимчасового користування лісами, затвердженого наказом Міністерства аграрної політики та продовольства України від 07.09.2012 № 551, передбачено встановлення у гривнях рентної плати за спеціальне використання лісових ресурсів відповідно до рішень обласних та Київської міської рад.

Пунктом 257.1 ст. 257 ПКУ встановлено, що базовий податковий (звітний) період, зокрема, для рентної плати за спеціальне використання лісових ресурсів дорівнює календарному кварталу.

З урахуванням норм п.п. 49.18.2 п. 49.18 ст. 49 та п.п. 257.3.5 п. 257.3 ст. 257 ПКУ платник рентної плати за спеціальне використання лісових ресурсів протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) кварталу, подає до контролюючого органу за місцезнаходженням лісової ділянки за формою, встановленою у порядку, передбаченому ст. 46 ПКУ, податкову декларацію, яка містить, зокрема, додаток з рентної плати за спеціальне використання лісових ресурсів.

Форма податкової декларації з рентної плати (далі – Декларація) затверджена наказом Міністерства фінансів України від 17.08.2015 № 719.

Невід’ємною частиною декларації є відповідні додатки. Зокрема, розрахунок з рентної плати за спеціальне використання лісових ресурсів (крім рентної плати за спеціальне використання лісових ресурсів в частині деревини, заготовленої в порядку рубок головного користування) здійснюється у Додатку 9 до Декларації (далі – Додаток 9).

Сума податкових зобов’язань з рентної плати, визначена у Декларації за податковий (звітний) період, сплачується платником до бюджету протягом 10 календарних днів після закінчення граничного строку подання такої Декларації (абзац перший п. 257.5 ст. 257 ПКУ).

Рентна плата за спеціальне використання лісових ресурсів сплачується лісокористувачами щокварталу рівними частинами від суми рентної плати, зазначеної в спеціальних дозволах, виданих у відповідному календарному році, крім сум рентної плати, сплачених відповідно до підпунктів «а» і «б» п.п. 256.11.6 п. 256.11 ст. 256 ПКУ (абзац другий п. 257.5 ст. 257 ПКУ).

Отже, фізична особа – тимчасовий лісокористувач, яка не є суб’єктом господарювання, самостійно обчислює квартальну суму податкового зобов’язання з рентної плати за спеціальне використання лісових ресурсів виходячи із річної суми рентної плати, визначеної в договорі довгострокового тимчасового користування лісами.

В Декларації та Додатку 9 сума податкових зобов’язань з рентної плати за спеціальне використання лісових ресурсів відображається щоквартально рівними частинами від суми рентної плати, зазначеної в договорі довгострокового тимчасового користування лісами та сплачується протягом 10 календарних днів після закінчення граничного строку подання Декларації.

Про застосування зменшеного розміру (ставки) орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу, що відповідно до п.п. 10.1.1 п. 10.1 ст. 10 та п.п. 265.1.3 п. 265.1 ст. 265 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) плата за землю у складі податку на майно належить до місцевих податків.

Плата за землю – обов’язковий платіж у складі податку на майно, що справляється у формі земельного податку або орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності (п.п. 14.1.147 п. 14.1 ст. 14 ПКУ).

Сільські, селищні, міські ради (далі – ради) в межах своїх повноважень приймають рішення про встановлення місцевих податків та зборів та податкових пільг зі сплати місцевих податків і зборів до 15 липня року, що передує бюджетному періоду, в якому планується застосовування встановлюваних місцевих податків та/або зборів, та про внесення змін до таких рішень (п. 12.3 ст. 12 ПКУ).

Тимчасово, на період дії воєнного стану на території України, введеного Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року № 64/2022, затвердженим Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року № 2102-IX, по 31 грудня року, в якому припинено або скасовано воєнний стан, до рішень рад, військових адміністрацій або військово-цивільних адміністрацій щодо встановлення ставок та пільг з місцевих податків та/або зборів та/або рішень про внесення змін до таких рішень не застосовуються вимоги п.п. 4.1.9 п. 4.1 та п. 4.5 ст. 4, підпунктів 12.3.3, 12.3.4 і 12.3.7 п. 12.3, п.п. 12.4.3 п. 12.4 та п. 12.5 ст. 12 ПКУ та Закону України від 11 вересня 2003 року № 1160-ІV «Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності», частини четвертої ст. 15 Закону України від 13 січня 2011 року № 2939-VІ «Про доступ до публічної інформації», Закону України від 01 липня 2014 року № 1555-VІІ «Про державну допомогу суб’єктам господарювання» (п.п. 69.34 п. 69 підрозд. 10 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ).

Згідно з п.п. 12.3.2 п. 12.3 ст. 12 ПКУ при прийнятті рішення про встановлення місцевих податків та/або зборів обов’язково визначаються об’єкт оподаткування, платник податків і зборів, розмір ставки, податковий період та інші обов’язкові елементи, визначенні ст. 7 ПКУ з дотриманням критеріїв, встановлених розд. XII ПКУ для відповідного місцевого податку чи збору.

У розд. ХІІ ПКУ встановлення ставок орендної плати у меншому розмірі передбачено п. 284.6 ст. 286 ПКУ в частині плати за землю за земельні ділянки, що входять до складу території індустріальних парків, включених до Реєстру індустріальних парків. Крім цього, п. 12.3 ст. 12 ПКУ передбачено право органів місцевого самоврядування встановлювати податкові пільги з плати за землю (в т. ч. орендної плати) на підставі рішень органів, зазначених у частині третій ст. 33 Кодексу цивільного захисту України від 02 жовтня 2012 року № 5403-VI (із змінами та доповненнями), про обов’язкову евакуацію населення.

Підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку є договір оренди такої земельної ділянки (абзац перший п. 288.1 ст. 288 ПКУ).

Договір оренди земель державної і комунальної власності укладається за типовою формою, затвердженою Кабінетом Міністрів України (абзац четвертий п. 288.1 ст. 288 ПКУ).

Розмір та умови внесення орендної плати встановлюються у договорі оренди між орендодавцем (власником) і орендарем (крім випадків консервації таких земельних ділянок або визнання земельних ділянок забрудненими (потенційно забрудненими) вибухонебезпечними предметами) (п. 288.4 ст. 288 ПКУ).

При цьому, згідно з абзацами другим – третім п. 288.1 ст. 288 ПКУ органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування, які укладають договори оренди землі, повинні до 01 лютого подавати контролюючому органу за місцезнаходженням земельної ділянки переліки орендарів, з якими укладено договори оренди землі на поточний рік, та інформувати відповідний контролюючий орган про укладення нових, внесення змін до існуючих договорів оренди землі та їх розірвання до 01 числа місяця, що настає за місяцем, у якому відбулися зазначені зміни.

Форма надання інформації затверджена наказом Міністерства фінансів України від 17.09.2015 № 783 «Про затвердження форми Переліку орендарів, з якими укладено договори оренди землі державної або комунальної власності», згідно з якою органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування подають контролюючому органу за місцезнаходженням земельної ділянки переліки орендарів, з якими укладено договори оренди землі на поточний рік.

Отже, враховуючи положення пп. 288.1 і 288.4 ст. 288 ПКУ у разі встановлення рішенням ради, в межах своїх повноважень, на період дії воєнного стану пониженого розміру (ставки) орендної плати, такий розмір (ставка) застосовується суб’єктами господарювання після внесення відповідних змін до діючих договорів оренди земель державної і комунальної власності. До внесення змін до договорів оренди земель державної і комунальної власності щодо нового розміру (ставки) орендної плати та періоду його застосування, суб’єкти господарювання не можуть застосовувати зменшений розмір (ставку) орендної плати на підставі прийнятого рішення ради, крім випадків, якщо на період дії воєнного стану орган місцевого самоврядування, в межах своїх повноважень, на підставі положень п. 12.3 ст. 12, п. 284.6 ст. 284 ПКУ, прийняв рішення про встановлення зменшеного розміру (ставки) орендної плати з визначенням терміну дії таких ставок та з обов’язковою умовою, що зменшені ставки застосовуються без внесення змін до діючих договорів оренди земель державної і комунальної власності.

До уваги ФОП - платників єдиного податку!

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, відповідно до абзацу першого п. 49.2 ст. 49 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) платник податків зобов’язаний за кожний встановлений ПКУ звітний період, в якому виникають об’єкти оподаткування, або у разі наявності показників, які підлягають декларуванню, відповідно до вимог ПКУ подавати податкові декларації щодо кожного окремого податку, платником якого він є. Цей абзац застосовується до всіх платників податків, в тому числі платників, які перебувають на спрощеній системі оподаткування обліку та звітності.

Для платників єдиного податку – фізичних осіб – підприємців передбачено форми податкових декларацій, затверджені наказом Міністерства фінансів України від 19.06.2015 № 578 (далі – Декларації), а саме:

для першої – третьої груп – форму податкової декларації платника єдиного податку – фізичної особи – підприємця;

для четвертої групи – форму податкової декларації платника єдиного податку четвертої групи.

Податкова декларація подається за звітний період в установлені ПКУ строки контролюючому органу, в якому перебуває на обліку платник податків (п. 49.1 ст. 49 ПКУ).

Згідно з п. 294.1 ст. 294 ПКУ податковим (звітним) періодом для платників єдиного податку першої, другої та четвертої груп є календарний рік.

Податковим (звітним) періодом для платників єдиного податку третьої групи та податкових агентів платників єдиного податку третьої групи – електронних резидентів (е-резидентів) є календарний квартал (крім податкового періоду податкової звітності з податку на додану вартість, визначеного п. 202.1 ст. 202 ПКУ).

Платники єдиного податку четвертої групи самостійно обчислюють суму податку щороку станом на 01 січня і не пізніше 20 лютого поточного року подають відповідному контролюючому органу за місцезнаходженням платника податку та місцем розташування земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою у порядку, передбаченому ст. 46 ПКУ (п.п. 295.9.1 п. 295.9 ст. 295 ПКУ).

Згідно з абзацами першим та другим п. 50.1 ст. 50 ПКУ у разі якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених ст. 102 ПКУ) платник податків самостійно (у тому числі за результатами електронної перевірки) виявляє помилки, що містяться у раніше поданій ним податковій декларації (крім обмежень, визначених ст. 50 ПКУ), він зобов’язаний надіслати уточнюючий розрахунок до такої податкової декларації за формою чинного на час подання уточнюючого розрахунку.

Платник податків має право не подавати такий розрахунок, якщо відповідні уточнені показники зазначаються ним у складі податкової декларації за будь-який наступний податковий період, протягом якого такі помилки були самостійно (у тому числі за результатами електронної перевірки) виявлені.

Абзацами першим та другим п. 102.1 ст. 102 ПКУ визначено, що контролюючий орган, крім випадків, визначених п. 102.2 ст. 102 ПКУ, має право провести перевірку та самостійно визначити суму грошових зобов’язань платника податків у випадках, визначених ПКУ, не пізніше закінчення 1095 дня (2555 дня – у разі проведення перевірки відповідно до ст.ст. 39 і 39 прим. 2, застосування вимог п. 141.4 ст. 141 ПКУ), що настає за останнім днем граничного строку подання податкової декларації, звіту про використання доходів (прибутків) неприбуткової організації, визначеної п. 133.4 ст. 133 ПКУ, та/або граничного строку сплати грошових зобов’язань, нарахованих контролюючим органом, а якщо така податкова декларація була надана пізніше, – за днем її фактичного подання. Якщо протягом зазначеного строку контролюючий орган не визначає суму грошових зобов’язань, платник податків вважається вільним від такого грошового зобов’язання (в тому числі від нарахованої пені), а спір стосовно такої декларації та/або податкового повідомлення не підлягає розгляду в адміністративному або судовому порядку.

У разі подання платником податку уточнюючого розрахунку до податкової декларації контролюючий орган має право визначити суму податкових зобов’язань в межах поданих уточнень, за такою податковою декларацією протягом 1095 днів (2555 дня – у разі проведення перевірки відповідно до ст.ст. 39 і 39 прим. 2, застосування вимог п. 141.4 ст. 141 ПКУ) з дня подання уточнюючого розрахунку до такої декларації.

Слід зауважити, що п. 52 прим. 2 підрозд. 10 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ на період з 18 березня 2020 року по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19), зупиняється перебіг строків давності, передбачених ст. 102 ПКУ.

При цьому дію п. 52 прим. 2 підрозд. 10 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ зупинено на період дії воєнного, надзвичайного стану згідно із Законом України від 15 березня 2022 року № 2120-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період дії воєнного стану».

Водночас, п. 69 підрозд. 10 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ встановлено, що тимчасово, на період до припинення або скасування воєнного стану на території України, введеного Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року № 64/2022, затвердженим Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року № 2102-IX, справляння податків і зборів здійснюється з урахуванням особливостей, визначених у п. 69 підрозд. 10 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ.

Так, відповідно до п.п. 69.9 п. 69 підрозд. 10 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ, тимчасово, до 01 серпня 2023 року, для платників податків та контролюючих органів зупиняється перебіг строків, визначених податковим законодавством та іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, крім випадків, передбачених п.п. 69.9 п. 69 підрозд. 10 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ.

Отже, ПКУ не передбачено строків давності з метою подання Декларацій, якщо вони не були подані до органу ДПС.

Поряд з цим, передбачено, що уточнюючі Декларації фізична особа – підприємець має право подати протягом 1095 днів, що настають:

за останнім днем граничного строку подання Декларацій, що уточнюються – у разі своєчасного їх подання у строки визначені ПКУ;

за днем фактичного подання Декларацій, що уточнюються – у разі їх подання після граничного строку подання.

При цьому строк давності для самостійного виправлення помилок, що допущені платником у раніше поданій звітності, подовжується на період його зупинення з 18 березня 2020 року до 31 липня 2023 року (включно), оскільки з 01.08.2023 відновлено перебіг строку давності.

Дніпропетровщина: з початку року місцеві бюджети від фізичних осіб отримали понад 533,1 млн грн плати за землю

У січні – жовтні 2024 року до місцевих бюджетів Дніпропетровської області від фізичних осіб надійшло понад 533,1 млн грн плати за землю. Надходження збільшились у порівнянні з відповідним періодом 2023 року маже а 19,0 млн грн, темп росту – 103,7 відсотків.

Нагадуємо, що фізична особа, яка викуповує орендовану нею земельну ділянку державної або комунальної власності на підставі договору купівлі-продажу, є платником земельного податку з дати державної реєстрації права власності на земельну ділянку.

До дати державної реєстрації права власності на земельну ділянку сплачується орендна плата відповідно до договору оренди землі.

За спеціальне використання води платники Дніпропетровщини спрямували до загального фонду державного бюджету понад 57,1 млн грн рентної плати

Впродовж десяти місяців поточного року до загального фонду державного бюджету платники рентної плати за спеціальне використання води спрямували понад 57,1 млн гривень.
Звертаємо увагу, що суб’єкт господарювання, який орендує земельну ділянку із свердловиною (орендар) і здійснює видобування підземних вод є платником рентної плати за спеціальне використання води (далі – рентна плата) та повинен отримати всі дозвільні документи передбачені чинним законодавством для спеціального використання підземних водних об’єктів та видобування запасів підземних вод.

При цьому орендар – водокористувач (бюджетна організація) є платником рентної плати у разі використання води для здійснення господарської діяльності, направленої на отримання доходу в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах.

Слід зазначити, що у разі відсутності у орендаря – водокористувача, у тому числі бюджетної установи, дозволу на спеціальне водокористування із встановленими в ньому лімітами використання води, рентна плата справляється за весь обсяг використаної води, що підлягає оплаті як за понадлімітне використання.

Суб’єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції на територіях ринків, зобов’язані дотримуватись норм законодавства

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що суб’єкти господарювання (СГ), які здійснюють розрахунки при продажу товарів у сфері торгівлі, громадського харчування та наданні послуг на територіях ринків, зобов’язані дотримуватись податкового законодавства та іншого законодавства України.

Так, згідно з чинним законодавством обов’язок використання реєстраторів розрахункових операцій та/або програмних реєстраторів розрахункових операцій (далі – РРО/ПРРО) під час продажу товарів (надання послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, починаючи з 01 січня 2022 року, покладено майже на всіх суб’єктів господарювання, які здійснюють розрахунки в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням електронних платіжних засобів, платіжних чеків, жетонів тощо), крім СГ першої групи єдиного податку.

Впровадження фіскалізації розрахунків для платників податків є не лише ефективним інструментом контролю щодо повноти відображення отриманих доходів, а й забезпечує відкритість та прозорість ведення господарської діяльності, підтверджує бажання суб’єктів господарювання працювати відкрито та чесно.

Наголошуємо на необхідності забезпечення повної фіскалізації розрахунків усіма платниками податків, що здійснюють діяльність на ринках, для яких законодавством встановлений обов’язок застосування РРО/ПРРО.

Податок на додану вартість: платники Дніпропетровщини поповнили загальний фонд держбюджету на понад 13,0 млрд гривень

З початку 2024 року до загального фонду державного бюджету від платників Дніпропетровщини надійшло понад 13,0 млрд грн податку на додану вартість. У порівнянні з січнем – жовтнем 2023 року надходження виросли на понад 2,5 млрд грн, або на 24 відсотки. Про це повідомила в. о. начальника Головного управління ДПС у Дніпропетровській області Наталя Федаш.

Як підкреслила керівник обласної податкової, сумлінні платники, які сьогодні працюють і своєчасно та в повному обсязі сплачують податки, отримали від держави підтримку. Для таких платників Законом України від 18 червня 2024 року № 3813-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо особливостей податкового адміністрування під час воєнного стану для платників податків з високим рівнем добровільного дотримання податкового законодавства» (далі – Закон) встановлені податкові переваги.

«Відносини податкової служби з платниками виходять на новий рівень партнерства, з рівними та справедливими умовами оподаткування. І Закон спрямований на те, щоб переважна більшість платників податків мала високий рівень добровільного та свідомого виконання податкового законодавства. Дякуємо нашому бізнесу за відповідальне ставлення до своїх податкових обов’язків», – зазначила Наталя Федаш.

Мова – це душа і сила нації

В умовах національного відродження українська мова стала вирішальним чинником самобутності талановитого українського народу. Мова – невід’ємна частина ідентифікації українців, наша національна ознака, найміцніший зв’язок, що з’єднує минуле, теперішнє і майбутнє покоління в єдине ціле.

У Головному управлінні ДПС у Дніпропетровській області триває цикл лекцій за тематикою «Українська мова у професійному спілкуванні».

Податківці продовжують слухання лекцій щодо основних правил українського мовлення. На черговій зустрічі спікер – кандидат філологічних наук, доцент, завідувач кафедри філології та мовної комунікації Національного технічного університету «Дніпровська політехніка» Тараненко Ксенія ознайомила фахівців податкової з типовими зворотами у діловому листуванні та усній комунікації.

Українська мова – це живильна криниця, з якої ми черпаємо сили для духовного розвитку і наснаги.

Тож вивчаємо, шануймо, любимо і розмовляємо нашою рідною мовою!

Зустріч ДПС та Ради бізнес-омбудсмена: про особливості Території високого рівня податкової довіри

Про переваги, запропоновані державою для бізнесу, розповів в. о. заступника Голови ДПС Євгеній Сокур під час зустрічі з представниками Ради бізнес-омбудсмена.

Йдеться про імплементацію норм Закону України від 18 червня 2024 року № 3813-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо особливостей податкового адміністрування під час воєнного стану для платників податків з високим рівнем добровільного дотримання податкового законодавства».

Зокрема, для субʼєктів господарювання, які увійдуть до Переліку платників податків з високим рівнем добровільного дотримання податкового законодавства, передбачено низку привілеїв. З-поміж них: запровадження мораторію на деякі види документальних та фактичних перевірок, скорочення строків перевірок з метою бюджетного відшкодування, скорочення строків надання індивідуальних податкових консультацій, закріплення за платником особистого комплаєнс-менеджера.

«Наша мета – допомогти платнику у прийнятті управлінських рішень та виключити ризики порушень податкового законодавства. Точність і швидкість – це ключові переваги, який надає проєкт підтримки платників податків з високим рівнем дотримання податкового законодавства. Насамперед – це оперативне реагування на запити платників та навіть дії на випередження ймовірних ризиків», – зазначив Євгеній Сокур.

ДПС також створено окремий ресурс – субсайт Державної податкової служби України «Територія високого рівня податкової довіри», на якому розміщено всю інформацію щодо цієї ініціативи. Платники податків можуть дізнатися, як стати учасником проєкту, яким вимогам треба відповідати, які можна отримати переваги, перевірити власні показники, проаналізувати свою галузь.

Євгеній Сокур також підкреслив, що Державна податкова служба України продовжує роботу над удосконаленням умов, сприятливих для відкритої співпраці бізнесу з державою. І запроваджена ініціатива підтримки бізнесу саме спрямована на поліпшення бізнес-клімату, покращення комунікації та побудову прозорих відносин між державою і підприємцями.

Чи блокується ПРРО у разі перевищення встановлених граничних строків проведення розрахункових операцій в режимі офлайн (36 годин підряд або 168 годин протягом календарного місяця)?

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє, що відповідно до п.п. 1 розд. V Порядку реєстрації, ведення реєстру та застосування програмних реєстраторів розрахункових операцій, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 23.06.2020 № 317 «Про внесення змін до наказу Міністерства фінансів України від 14 червня 2016 року № 547» (далі – Порядок № 317) на період відсутності зв’язку між програмним реєстратором розрахункових операцій (далі – ПРРО) та фіскальним сервером проведення розрахункових операцій суб’єктом господарювання здійснюється в режимі офлайн, що може тривати не більше ніж 36 годин, та не більше ніж 168 годин протягом календарного місяця, із створенням електронних розрахункових документів, яким присвоюються фіскальні номери із діапазону фіскальних номерів, сформованих фіскальним сервером згідно з Порядком визначення діапазону, видачі, резервування, використання фіскальних номерів, що присвоюються електронним розрахунковим документам під час роботи програмного реєстратора розрахункових операцій в режимі офлайн, затвердженим відповідно до ст. 5 Закону України від 06 липня 1995 року № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» із змінами та доповненнями (далі – Діапазон).

ПРРО не може працювати в режимі офлайн після спливу встановлених граничних строків застосування такого режиму суб’єктом господарювання (не більше ніж 36 годин підряд та 168 годин протягом календарного місяця), без наявного невикористаного Діапазону, а також за наявності зв’язку між ПРРО та фіскальним сервером.

ПРРО має бути автоматично переведений із режиму офлайн у режим онлайн-обміну з фіскальним сервером у момент відновлення зв’язку між ПРРО та фіскальним сервером (п.п. 2 розд. V Порядку № 317).

Абзацом третім п.п. 3 розд. V Порядку № 317 передбачено, що програмне рішення ПРРО під час роботи в режимі офлайн має забезпечувати постійний контроль щодо дотримання граничних строків застосування режиму офлайн, інформувати особу, яка здійснює розрахункову операцію про залишок часу, протягом якого може тривати режим офлайн, та припинити проведення розрахункових операцій у режимі офлайн у разі досягнення одного із граничних строків (36 годин підряд або 168 годин протягом календарного місяця).

Чи можуть новостворені юридичні особи та ФОПи потрапити до Переліку платників податків з високим рівнем добровільного дотримання податкового законодавства?

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу на таке.

Платники податків, які зареєстровані протягом звітного (податкового) року (новостворені), можуть бути включені до Переліку платників податків з високим рівнем добровільного дотримання податкового законодавства з першого числа місяця, що настає за податковим (звітним) кварталом, але не раніше одного календарного року з дати взяття такого платника на облік у контролюючому органі.

Відповідна інформація розміщена на вебпорталі ДПС: Головна/Територія високого рівня податкової довіри/Питання-відповіді (https://tpd.tax.gov.ua/).

Неподання в установлений законом строк обов’язкової звітності про використання РРО/ПРРО: чи є підстава для проведення фактичної перевірки?

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує.

Контрольно-звітна інформація – це інформація, яку необхідно подавати до органів податкової служби дротовими або бездротовими каналами зв’язку відповідно до п. 7 ст. 3 Закону України від 06 липня 1995 року № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», із змінами та доповненнями (далі – Закон № 265).

Пунктом 7 ст. 3 Закону № 265 встановлено, що суб’єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням електронних платіжних засобів, платіжних чеків, жетонів тощо) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також операції з приймання готівки для виконання платіжної операції зобов’язані подавати до контролюючих органів звітність, пов’язану із застосуванням реєстратора розрахункових операцій (далі – РРО) та розрахункових книжок (далі – РК), не пізніше 15 числа наступного за звітним місяця у разі, якщо п. 7 ст. 3 Закону № 265 не передбачено подання інформації по дротових або бездротових каналах зв’язку.

Суб’єкти господарювання, які використовують програмні РРО (далі – ПРРО), повинні передавати до контролюючих органів по дротових або бездротових каналах зв’язку інформацію у формі електронних копій розрахункових документів, електронних фіскальних звітів, електронних фіскальних звітних чеків та іншу інформацію, необхідну для обліку роботи ПРРО фіскальним сервером контролюючого органу, яка створюється засобами таких програмних реєстраторів розрахункових операцій.

Згідно з п. 80.2 ст. 80 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) фактична перевірка (перевірка, що здійснюється за місцем фактичного провадження платником податків діяльності) може проводитися на підставі рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, оформленого наказом, копія якого вручається платнику податків або його уповноваженому представнику, або особам, які фактично проводять розрахункові операції, під розписку до початку проведення такої перевірки, та за наявності хоча б однієї з підстав, зазначених у п. 80.2 ст. 80 ПКУ, зокрема, неподання суб’єктом господарювання в установлений законом строк обов’язкової звітності про використання РРО та/або ПРРО, РК та книг обліку розрахункових операцій, подання їх із нульовими показниками (п.п. 80.2.4 п. 80.2 ст. 80 ПКУ).

Враховуючи викладене вище, неподання суб’єктом господарювання в установлений законом строк обов’язкової звітності про використання РРО та/або ПРРО, РК та книг обліку розрахункових операцій, подання їх із нульовими показниками є підставою для проведення фактичної перевірки контролюючим органом.

Який порядок та строки подання повідомлення про делегування філіям (структурним підрозділам) права складання ПН/РК?

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що відповідно до п. 1 Порядку заповнення податкової накладної, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 31.12.2015 № 1307, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 26.01.2016 за № 137/28267 із змінами і доповненнями якщо не зареєстровані платниками податку на додану вартість (далі – податок, ПДВ) філії та інші структурні підрозділи платника податку самостійно здійснюють постачання товарів/послуг та проводять розрахунки з постачальниками/споживачами, то зареєстрований платник податку, до складу якого входять такі структурні підрозділи, може делегувати філії або структурному підрозділу право складання податкових накладних (ПН). Для цього платник податку повинен кожній філії та кожному структурному підрозділу присвоїти окремий цифровий номер, про що має письмово повідомити контролюючий орган за місцем його реєстрації як платника ПДВ.

Згідно з п. 9 розд. ІІІ Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 28.01.2016 № 21, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 29.01.2016 за № 159/28289 із змінами і доповненнями повідомлення про делегування філіям (структурним підрозділам) права складання податкових накладних (ПН) та розрахунків коригування (РК) (додаток 1) подається платниками у разі наявності у них філій (структурних підрозділів) разом з декларацією за перший звітний (податковий) період року і надалі разом з декларацією за той звітний (податковий) період, у якому відбулися зміни у переліку філій (структурних підрозділів).

Як оновлюється Перелік платників податків з високим рівнем добровільного дотримання податкового законодавства?

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє.

Перелік платників податків з високим рівнем добровільного дотримання податкового законодавства (далі – Перелік) формується щоквартально, не пізніше останнього робочого дня березня, травня, серпня та листопада. Розраховані середні показники, які використовуються для формування Переліку публікуються протягом 5 робочих днів після затвердження Переліку.

В яких формах ППР зазначається або додається розрахунок сум пені?

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує.

Відповідно до п. 86.8 ст. 86 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) податкове повідомлення-рішення (далі – ППР) приймається в порядку, передбаченому ст. 58 ПКУ, керівником (його заступником або уповноваженою особою) контролюючого органу протягом п’ятнадцяти робочих днів з дня, наступного за днем вручення платнику податків, його представнику або особі, яка здійснювала розрахункові операції, акта перевірки, та надсилається (вручається) платнику податків у порядку, визначеному ст. 42 ПКУ.

За наявності заперечень посадових осіб платника податків до акта перевірки та додаткових документів і пояснень, зокрема документів, що підтверджують відсутність вини, наявність пом’якшуючих обставин або обставин, що звільняють від фінансової відповідальності відповідно до ПКУ, поданих у порядку, встановленому ст. 86 ПКУ, ППР приймається в порядку та строки, визначені п. 86.7 ст. 86 ПКУ.

ППР приймається керівником (його заступником або уповноваженою особою) контролюючого органу на підставі висновку комісії контролюючого органу з питань розгляду заперечень протягом п’яти робочих днів, наступних за днем прийняття такого висновку комісією і надання (надсилання) письмової відповіді платнику податків, у порядку, визначеному п.п. 86.7.1 п. 86.7 ст. 86 ПКУ (абзац перший п.п. 86.7.5 п. 86.7 ст. 86 ПКУ).

Форма та порядок надіслання ППР визначаються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику (абзац перший п. 58.2 ст. 58 ПКУ).

ППР надсилається (вручається) за кожним окремим податком, збором та/або разом із штрафними санкціями, передбаченими ПКУ, а також за кожною штрафною (фінансовою) санкцією за порушення норм іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на такий контролюючий орган, та/або пенею за порушення строків розрахунків у сфері зовнішньоекономічної діяльності (абзац другий п. 58.2 ст. 58 ПКУ).

Порядок надіслання контролюючими органами ППР платникам податків, затверджено наказом Міністерства фінансів України від 28.12.2015 № 1204 (далі – Порядок № 1204).

Порядок складання контролюючими органами ППР наведено у розд. ІІ Порядку № 1204.

Відповідний структурний підрозділ контролюючого органу згідно з п. 2 розд. ІІ Порядку № 1204 складає ППР, зокрема, за такими формами:

«Р» – у разі виявлення за результатами перевірок завищення або заниження податкових зобов’язань платника податків та/або іншого зобов’язання, контроль за сплатою якого покладено на контролюючі органи, та застосування за наслідками таких перевірок передбачених ПКУ штрафних (фінансових) санкцій, пов’язаних з таким заниженням (завищенням) податкових та/або інших зобов’язань (крім грошових зобов’язань та/або штрафних (фінансових) санкцій, визначених іншими формами ППР) та пені (крім пені відповідно до ст. 129 ПКУ) (додатки 2, 3 до Порядку № 1204);

С» – у разі застосування штрафної (фінансової) санкції (штрафу) та/або пені за порушення норм іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, у тому числі за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності (додатки 18, 19 до Порядку № 1204);

«Д» – за результатами перевірок щодо утримання податків у джерела виплати, у тому числі податкових агентів (юридичних або фізичних осіб), з питань правильності нарахування, повноти та своєчасності сплати податків та зборів, у тому числі при виплаті доходів на користь платників податків – фізичних осіб, при виплаті доходів нерезидентам з джерелом їх походження з України (додатки 22, 23 до Порядку № 1204).

При складанні ППР до них заноситься інформація, передбачена відповідними формами, встановленими Порядком № 1204, зокрема у ППР зазначається або додається до нього детальний розрахунок податкового зобов’язання (за наявності), штрафних фінансових санкцій та пені (розрахунок пені додається у разі складання ППР за формами «Р» (крім пені відповідно до ст. 129 ПКУ), «Д» та «С») із зазначенням у ньому відповідної інформації, необхідної для їх визначення (п. 3, п. 11 розд. ІІ Порядку № 1204).

У разі якщо ППР приймається за результатами документальної перевірки, розпочатої після 01 січня 2021 року, та є процесуальною підставою притягнення особи до фінансової відповідальності за вчинення податкового правопорушення, воно додатково до інформації, наведеної у підпунктах 1 – 5 п. 3 розд. ІІ Порядку № 1204, повинно містити, зокрема, детальний розрахунок штрафних санкцій (фінансових санкцій, штрафів) та пені (розрахунок пені додається у разі складання ППР за формами «Р» (крім пені відповідно до ст. 129 ПКУ), «Д» та «С»), у тому числі штрафних санкцій та/або пені за порушення іншого законодавства, контроль за виконанням якого покладено на контролюючі органи, а також посилання на норми ПКУ та/або іншого законодавства, відповідно до якого було зроблено такий розрахунок (у разі необхідності такий розрахунок може бути винесений у додаток до ППР, що є його невід’ємною частиною) (п.п. 3 п. 4 розд. ІІ Порядку № 1204).

Тимчасове розміщення відходів, в тому числі небезпечних: за який податковий (звітний) період вперше подається податкова декларація екологічного податку?

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу, що відповідно до п.п. 242.1.3 п. 242.1 ст. 242 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) об’єктом та базою оподаткування екологічним податком за розміщення відходів у спеціально відведених для цього місцях чи на об’єктах (далі – екологічний податок) є обсяги та види (класи) розміщених відходів, крім обсягів та видів (класів) відходів як вторинної сировини, що розміщуються на власних територіях (об’єктах) суб’єктів господарювання.

Розміщення відходів – постійне (остаточне) перебування або захоронення відходів у спеціально відведених для цього місцях чи об’єктах (місцях розміщення відходів, сховищах, полігонах, комплексах, спорудах, ділянках надр тощо), на використання яких отримано дозволи уповноважених органів (п.п. 14.1.223 п. 14.1 ст. 14 ПКУ).

Суми екологічного податку обчислюються платниками самостійно щокварталу виходячи з фактичних обсягів розміщення відходів, які не мають ознак вторинної сировини, ставок податку та коригуючих коефіцієнтів (п. 249.6 ст. 249 ПКУ).

Базовий податковий (звітний) період дорівнює календарному кварталу (п. 250.1 ст. 250 ПКУ).

Форма податкової декларації екологічного податку (далі – Декларація) затверджена наказом Міністерства фінансів України від 17.08.2015 № 715. Зокрема, розрахунок суми екологічного податку здійснюється у додатку 3 до Декларації по кожному об’єкту.

Платники екологічного податку складають Декларації, подають їх протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) кварталу, до контролюючих органів за місцем розміщення спеціально відведених місць чи об’єктів та сплачують екологічний податок протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем граничного строку подання Декларації (п. 250.2 ст. 250 ПКУ).

Отже, суб’єкт господарювання, що здійснює тимчасове розміщення відходів, в тому числі небезпечних (акумулятори, шини, люмінесцентні лампи тощо), які не взяті на облік у встановленому порядку як вторинна сировина, незалежно від наявності відповідного дозволу на розміщення відходів подає вперше Декларацію за календарний квартал, в якому було вперше здійснено розміщення таких відходів.

Як визначається галузь діяльності платника для цілей формування Переліку платників податків з високим рівнем добровільного дотримання податкового законодавства?

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу, що для цілей формування Переліку платників податків з високим рівнем добровільного дотримання податкового законодавства галузь визначається за основним видом економічної діяльності платника податків на рівні класу згідно КВЕД 009:2010.

До уваги суб’єктів господарювання, які отримали ліцензії на право виробництва та/або оптової торгівлі алкогольними напоями, тютюновими виробами, рідинами, що використовуються в електронних сигаретах!

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області щодо, чи необхідно суб’єктам господарювання, які отримали ліцензії на право виробництва та/або оптової торгівлі алкогольними напоями, тютюновими виробами, рідинами, що використовуються в електронних сигаретах, подавати Звіт № 1-ВП/1-ОП, якщо протягом звітного періоду діяльність не здійснювалась, а на залишках була продукція/не було продукції, та яким чином заповнюються кількісні показники у разі, якщо протягом звітного періоду вони відсутні, повідомляє.

Форма № 1-ВП «Звіт про обсяги виробництва та обігу (у тому числі імпорту та експорту) спирту (у тому числі біоетанолу), спиртових дистилятів, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах» (далі – Звіт № 1-ВП) і Порядок заповнення форми № 1-ВП «Звіт про обсяги виробництва та обігу (у тому числі імпорту та експорту) спирту (у тому числі біоетанолу), спиртових дистилятів, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах» (далі – Порядок заповнення Звіту № 1-ВП) та форма № 1-ОП «Звіт про обсяги обігу (у тому числі імпорту та експорту) спирту (у тому числі біоетанолу), спиртових дистилятів, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах» (далі – Звіт № 1-ОП) та Порядок заповнення форми № 1-ОП «Звіт про обсяги обігу (у тому числі імпорту та експорту) спирту (у тому числі біоетанолу), спиртових дистилятів, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах» (далі – Порядок заповнення Звіту № 1-ОП) затверджені наказом Міністерства фінансів України від 18.06.2024 № 296» із змінами і доповненнями.

З набранням 27.07.2024 чинності Законом України від 18 червня 2024 року № 3817-IX «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, спиртових дистилятів, біоетанолу, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, тютюнової сировини, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального» (далі – Закон № 3817), визначено нові вимоги та порядок подання звітності ліцензіатами (ст. 72 Закону № 3817).

Зокрема, ліцензіати, які мають одночасно ліцензії на право виробництва та на право оптової торгівлі спиртом етиловим, спиртовими дистилятами, алкогольними напоями, тютюновими виробами, рідинами, що використовуються в електронних сигаретах, подають лише звіт, передбачений для виробників таких товарів (продукції).

Згідно з п. 1 Порядку заповнення Звіту № 1-ВП Звіт № 1-ВП подають:

- суб’єкти господарювання (у тому числі іноземні суб’єкти господарювання, які діють через свої зареєстровані постійні представництва), які отримали ліцензії на виробництво спирту етилового (у тому числі біоетанолу), спиртових дистилятів, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах;

- малі виробництва дистилятів, які мають ліцензію на виробництво спиртових дистилятів, ліцензію на виробництво алкогольних напоїв та ліцензію на оптову та роздрібну торгівлю алкогольними напоями;

- малі виробництва виноробної продукції, які отримали ліцензії на виробництво та оптову торгівлю алкогольними напоями без додавання спирту (винами виноградними, винами плодово-ягідними, напоями медовими).

Відповідно до п. 1 Порядку заповнення Звіту № 1-ОП Звіт № 1-ОП подають суб’єкти господарювання (у тому числі іноземні суб’єкти господарювання, які діють через свої зареєстровані постійні представництва), які отримали ліцензії на оптову торгівлю спиртом (у тому числі біоетанолом), спиртовими дистилятами, алкогольними напоями і тютюновими виробами, рідинами, що використовуються в електронних сигаретах, та здійснюють таку діяльність та/або експорт, імпорт зазначеної продукції, крім виробників зазначеної продукції/товару.

У Законі № 3817 (зокрема ст. 72) та у Порядках заповнення Звіту № 1-ВП та Звіту № 1-ОП відсутні норми щодо неподання суб’єктами господарювання, які зобов’язані подавати відповідні звіти згідно зі статтею 72 Закону № 3817, зазначених звітів, в тому числі у разі, якщо протягом звітного періоду ними не здійснювалась діяльність та за відсутності кількісних показників для відображення, в т. ч. залишків продукції.

Отже, Звіт № 1-ВП та Звіт № 1-ОП подаються, незалежно від того, чи здійснювалась такими суб’єктами господарювання протягом звітного періоду діяльність, та наявності/відсутності залишків продукції, та, у разі відсутності кількісних показників для відображення, у клітинках Звіту № 1-ВП та Звіту № 1-ОП проставляються нулі.

Згідно зі ст. 73 Закону № 3817 за неподання до органу ліцензування або несвоєчасне подання відповідного звіту (передбаченого ст. 72 Закону № 3817), або подання звіту з недостовірними відомостями – до суб’єктів господарювання застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафу.

Де можна перевірити інформацію щодо реєстрації платником ПДВ особи-нерезидента, яка постачає електронні послуги фізичній особі, у тому числі ФОП, не зареєстрованим платниками ПДВ?

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу, що порядок реєстрації як платників ПДВ осіб – нерезидентів, які постачають фізичним особам у тому числі фізичним особам – підприємцям, яких не зареєстровано як платників ПДВ (далі – фізична особа) електронні послуги, місце постачання яких розташовано на митній території України, регламентовано ст. 208 прим. 1 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) та розд. VIII Положення про реєстрацію платників податку на додану вартість, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 14.11.2014 № 1130, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 17.11.2014 за № 1456/26233 (далі – Положення).

Особа-нерезидент, вважається зареєстрованою як платник ПДВ з дати внесення запису до реєстру платників ПДВ у разі обов’язкової реєстрації особи як платника податку або з першого числа звітного (податкового) періоду, наступного за днем спливу 10 календарних днів після подання до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, заяви про реєстрацію як платника податку, у разі добровільної реєстрації (абзац одинадцятий п. 208 прим. 1. 2 ст. 208 прим. 1 ПКУ).

Відповідно до п. 183.12 ст. 183 ПКУ ДПС веде реєстр платників ПДВ, в якому міститься інформація про осіб, зареєстрованих як платники податку, у тому числі осіб – нерезидентів, які постачають електронні послуги фізичним особам на митній території України.

Згідно з п. 183.13 ст. 183 ПКУ з метою постійного забезпечення органів державної влади, органів місцевого самоврядування, юридичних та фізичних осіб інформацією Державна податкова служба України оприлюднює на вебпорталі ДПС:

- дані з реєстру платників податку із зазначенням найменування або прізвища, імені та по батькові платника податку, дати податкової реєстрації, індивідуального податкового номера та терміну дії реєстрації платника податку;

- інформацію про осіб, реєстрацію яких як платників податку анульовано, із зазначенням індивідуальних податкових номерів, дати анулювання, причин та підстав для анулювання реєстрації.

Таким чином, будь-яка зацікавлена особа, у тому числі не зареєстрована платником ПДВ, на безоплатній основі має змогу перевірити інформацію щодо реєстрації платником ПДВ особи-нерезидента, який постачає електронні послуги фізичній особі. На сьогодні доступ до відомостей реєстру платників ПДВ надається шляхом пошуку за податковим номером або індивідуальним податковим номером платника ПДВ через пошуковий сервіс «Реєстр платників ПДВ», що розміщений за посиланням https://cabinet.tax.gov.ua/registers, за умови ідентифікації особи, яка бажає отримати такі відомості, з використанням засобів електронної ідентифікації (кваліфікованим або удосконаленим електронним підписом).

Окрім цього, за запитом в електронній формі платників ПДВ, які подають податкові декларації засобами електронного зв’язку в електронній формі з дотриманням вимог законів України «Про електронні документи та електронний документообіг» та «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги», контролюючі органи надають безоплатно протягом п’яти робочих днів від дати надходження такого запиту інформацію, що оприлюднюється відповідно до п. 183.13 ст. 183 ПКУ.

Форми запиту про отримання інформації, довідки із реєстру платників ПДВ та порядок їх формування визначено розд. VII Положення.

Протягом десяти місяців поточного року платники Дніпропетровщини спрямували до загального фонду держбюджету понад 8,4 млрд грн ПДФО

У січні – жовтні 2024 року до загального фонду державного бюджету від платників Дніпропетровщини надійшло понад 8,4 млрд грн податку на доходи фізичних осіб (ПДФО). Як зауважила в. о. начальника Головного управління ДПС у Дніпропетровській області Наталя Федаш, надходження збільшились майже на 1,6 млрд грн, або на 23,2 відс., у порівнянні з відповідним періодом 2023 року.

Очільниця обласної податкової подякувала платникам за своєчасно сплачені податки та звернула увагу, що Законом України від 18 червня 2024 року № 3813-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо особливостей податкового адміністрування під час воєнного стану для платників податків з високим рівнем добровільного дотримання податкового законодавства» (далі – Закон) сумлінному бізнесу надаються певні преференції.

«Стимулювання платника, який дотримується норм податкового законодавства, підтримкою від держави – це основна мета зазначеного Закону. Дана ініціатива спрямована на поліпшення бізнес-клімату і побудову прозорих взаємовідносин між бізнесом та державою. Для покращення сервісів для платників ДПС України створено новий окремий субсайт «Територія високого рівня податкової довіри», на якому платники мають можливість отримати у зручному форматі доступ до актуальної корисної інформації», – зазначила Наталя Федаш.

Від фізичних осіб – платників туристичного збору до місцевих бюджетів Дніпропетровщини надійшло понад 7,5 млн грн

З початку 2024 року до місцевих бюджетів Дніпропетровщини від фізичних осіб надійшло понад 7,5 млн грн туристичного збору. Сума надходжень виросла майже на 2,0 млн грн, або на 35,5 відс. порівняно з січнем – жовтнем 2023 року.

Нагадуємо, що відповідно до п.п. 268.3.1 п. 268.3 ст. 268 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) ставка збору встановлюється за рішенням відповідної сільської, селищної, міської ради за кожну добу тимчасового розміщення особи у місцях проживання (ночівлі), визначених п.п. 268.5.1 п. 268.5 ст. 268 ПКУ, у розмірі до 0,5 відсотка – для внутрішнього туризму та до 5 відсотків - для в’їзного туризму від розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного (податкового) року, для однієї особи за одну добу тимчасового розміщення.

Видобування газового конденсату: понад 2,6 млн грн отримали місцеві бюджети Дніпропетровщини від платників рентної плати з початку року

Впродовж десяти місяців поточного року до місцевих бюджетів Дніпропетровської області за видобування газового конденсату від платників надійшло понад 2,6 млн грн рентної плати. Це на понад 1,7 млн грн більше минулорічного показника аналогічного періоду. Темп росту склав 294,5 відсотків.

Звертаємо увагу, що платниками рентної плати за користування надрами для видобування корисних копалин є суб’єкти господарювання, у тому числі громадяни України, іноземці та особи без громадянства, зареєстровані відповідно до закону як підприємці, які набули права користування об’єктом (ділянкою) надр на підставі отриманих спеціальних дозволів на користування надрами в межах конкретних ділянок надр з метою провадження господарської діяльності з видобування корисних копалин, у тому числі під час геологічного вивчення (або геологічного вивчення з подальшою дослідно-промисловою розробкою) в межах зазначених у таких спеціальних дозволах об’єктах (ділянках) надр.

Територія високого рівня податкової довіри: нові підходи у комунікації бізнесу та держави

Держава розпочала новий проєкт для підтримки доброчесного бізнесу. Про це розповів в. о. заступника Голови ДПС Євгеній Сокур під час зустрічі з представниками Українського союзу промисловців і підприємців. Територія високого рівня податкової довіри – це нові підходи в обслуговуванні платників, що ґрунтуються на взаємній відкритості та довірі між платниками та державою.

«Ініціатива спрямована на створення нового рівня партнерства між податковою та платником. Для реалізації ініціативи платникам надається низка переваг. Щоб ними скористатися, платник має відповідати чітко визначеним критеріям», – підкреслив Євгеній Сокур.

Всі платники, які увійшли до Переліку, отримують мораторій на проведення низки документальних позапланових, планових та фактичних перевірок, скорочені строки проведення камеральних та документальних перевірок для бюджетного відшкодування, скорочені терміни надання індивідуальних податкових консультацій.

Крім того, за кожним з них буде закріплений персональний комплаєнс-менеджер. Це – надійний помічник, який відповість на всі запитання щодо сплати податків, допоможе у прийнятті управлінських рішень та виключенні порушення податкового законодавства.

Порядок розрахунку критеріїв для включення платників податків до Переліку затверджено Наказом Мінфіну від 07.10.2024 №495.

Серед таких критеріїв, зокрема, своєчасність та повнота виконання своїх податкових обов’язків, відсутність спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів, рівень сплати податків, розмір заробітної плати тощо.

«Ми прагнемо, щоб переважна більшість платників податків мала високий рівень добровільного та свідомого виконання податкового законодавства і кількість учасників Території високого рівня податкової довіри постійно зростала. Впевнений, що така ініціатива буде цікавою для членів УСПП, які використовують усі можливості для розвитку підприємництва та підтримки економіки нашої держави», – зазначив Євгеній Сокур.

Перший перелік буде сформовано вже наприкінці листопада. У разі включення платника до Переліку, ДПС повідомить його про це через електронний кабінет протягом п’яти робочих днів після затвердження Переліку.

Для зручності платників ДПС розроблено субсайт «Територія високого рівня податкової довіри», де розміщено усю необхідну інформацію про цей проєкт. Зокрема, платники зможуть дізнатися про середні показники сплати податків до бюджету та середню заробітну плату по своїй галузі, перевірити власні показники тощо.

У жовтні 2024 року до загального фонду державного бюджету надійшло 11,4 млрд грн акцизного податку

У жовтні 2024 року до загального фонду Державного бюджету України надійшло акцизного податку з вироблених в Україні та ввезених на митну територію України підакцизних товарів (продукції) у сумі 11,4 млрд грн. Це становить 104,8 відс. показника доходів, доведеного Міністерством фінансів України (додатково надійшло 0,5 млрд грн). Порівняно з відповідним періодом минулого року надходження зросли на 27,4 відс., або на 2,5 млрд гривень.

Виконання показників доходів досягнуто за рахунок додаткових надходжень акцизного податку з вироблених та ввезених на митну територію Україну підакцизних товарів (продукції), зокрема:

тютюнових виробів – на 0,5 млрд грн, або 107 відс. від доведеного завдання (7,4 млрд грн);

лікеро-горілчаної продукції – на 0,2 млрд грн, або 123,5 відс. від доведеного завдання (0,8 млрд грн);

електричної енергії (виробництво) – на 0,24 млрд грн, або на 145,2 відс. від доведеного завдання (0,5 млрд гривень).

Увага!

Центр обслуговування платників Шевченківської ДПІ Головного управління ДПС у Дніпропетровській області поновлює роботу з 13 год 00 хв 11.11.2024 за адресою: м. Дніпро, проспект Богдана Хмельницького, буд. 25.

Адміністративні та інші послуги будуть надаватися у повному обсязі згідно з графіком роботи ЦОП.

Електронний кабінет - удосконалення процесів ведення обліку платежів

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу, що відповідно до пункту 421.2 статті 421 Податкового кодексу України (далі – ПКУ), Електронний кабінет платника податків забезпечує можливість реалізації платниками податків прав та обов'язків, визначених ПКУ та іншими законами, шляхом:

Ø перегляду інформації про платника податків, що збирається, використовується та формується контролюючими органами, у тому числі дані оперативного обліку податків, зборів, єдиного внеску (у тому числі дані інтегрованих карток платників податків), а також одержання такої інформації у вигляді документа, який формується автоматизовано шляхом вивантаження відповідної інформації з електронного кабінету із накладенням кваліфікованого електронного підпису посадової особи контролюючого органу та кваліфікованої електронної печатки контролюючого органу;

Ø подання платником податків повідомлення про використання та про відмову від використання єдиного рахунку;

Ø визначення напряму використання суми помилково та/або надміру сплачених грошових зобов'язань і пені відповідно до статті 351 «Єдиний рахунок» ПКУ;

Ø перегляду інформації по єдиному рахунку, у тому числі з Реєстру платежів з єдиного рахунку в розрізі окремого платника податків;

Ø проведення звірки розрахунків платників податків з державним та місцевими бюджетами, а також одержання документа, що підтверджує стан розрахунків, який формується автоматизовано шляхом вивантаження відповідної інформації з електронного кабінету із накладенням кваліфікованого електронного підпису посадової особи контролюючого органу та кваліфікованої електронної печатки контролюючого органу із застосуванням засобів кваліфікованого електронного підпису чи печатки, які мають вбудовані апаратно-програмні засоби, що забезпечують захист записаних на них даних від несанкціонованого доступу, від безпосереднього ознайомлення із значенням параметрів особистих ключів та їх копіювання;

Ø управління сумами помилково та/або надміру сплачених грошових зобов'язань та пені відповідно до положень цього Кодексу, в тому числі шляхом подачі заяви про повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов'язань та/або пені.

Подання платниками Заяв в електронній формі забезпечено засобами приватної частини ІКС «Електронний кабінет» за наступними кодами електронних форм:

J13002002 – для юридичних осіб; F13002002 – для фізичних осіб.

Повернення помилково та/або надміру сплаченої суми грошового зобов'язання органом ДПС здійснюється тільки на підставі заяви платника

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що відповідно до статті 43 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) повернення помилково та/або надміру сплаченої суми грошового зобов'язання органом ДПС здійснюється тільки на підставі заяви платника, поданої протягом 1095 днів від дня виникнення помилково та/або надміру сплаченої суми. Платник податків подає заяву про повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов'язань та пені у довільній формі, в якій зазначає напрям перерахування коштів:

- на рахунок платника податків у банку / небанківському надавачу платіжних послуг;

- на погашення грошового зобов'язання та/або податкового боргу з інших платежів, контроль за справлянням яких покладено на контролюючі органи, незалежно від виду бюджету.

Заяву платник може подати як у паперовому вигляді так і в електронному вигляді. В електронному вигляді заява подається в Електронному кабінеті платника податків

- для юридичних осіб шаблон «J1302002»,

- для фізичних осіб шаблон «F1302002».

Слід зазначити, що відповідно до зазначеної статті ПКУ передбачено, що у разі наявності у платника податків податкового боргу, повернення помилково та/або надміру сплаченої суми грошового зобов'язання на рахунок такого платника податків у банку або небанківському надавачу платіжних послуг, проводиться лише після повного погашення такого податкового боргу платником податків.

Також звертаємо увагу, що у разі повернення надміру сплачених податкових зобов'язань з податку на додану вартість, зарахованих до бюджету з рахунка платника податку в системі електронного адміністрування податку на додану вартість у порядку, визначеному пунктом 200 1.5 статті 200 1 ПКУ, такі кошти підлягають поверненню виключно на рахунок платника в системі електронного адміністрування податку на додану вартість, а у разі його відсутності на момент звернення платника податків із заявою на повернення надміру сплачених податкових зобов'язань з податку на додану вартість чи на момент фактичного повернення коштів - шляхом перерахування на рахунок платника податків у банку, небанківському надавачу платіжних послуг.

За який період розраховуються галузеві показники, які беруться до уваги при формуванні Переліку платників податків з високим рівнем добровільного дотримання податкового законодавства?

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє.

Для розрахунку всіх середніх показників використовуються дані податкової звітності за останні 4 повні квартали (сумарно за 12 місяців). Лише заробітна плата розділяється на чотири квартали.

Порядок заповнення таблиці 1 додатка 2» до податкової декларації з ПДВ

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що порядок заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість, затверджено наказом Міністерства фінансів України від 28.01.2016 № 21, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 29.01.2016 за № 159/28289.

Подання додатку 2 «Розрахунок суми бюджетного відшкодування та суми від’ємного значення, яка зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду» є обов’язковим при заповненні рядка 19 податкової декларації з ПДВ (далі – декларація).

У таблиці 1 додатка 2 здійснюється повна деталізація (розшифровка) від’ємного значення, зазначеного у рядку 19 декларації, а саме:

у графах 2, 3 зазначається звітний податковий період, у якому виникло від’ємне значення (заповнюється у хронологічному порядку виникнення сум від’ємного значення, починаючи зі звітного (податкового) періоду, який є найбільш давнім до дати подання декларації (найдавніший звітний (податковий) період) (рядок 1), та закінчуючи найближчим звітним (податковим) періодом). У графі 2 зазначаються дві цифри місяця (наприклад «03»); у графі 3 – чотири цифри року (наприклад «2024»);

у графі 4 вказується індивідуальний податковий номер або умовний індивідуальний податковий номер постачальника залежно від причини формування від’ємного значення, а саме:

у разі формування від’ємного значення за рахунок:

– ввезення товарів на митну територію України – зазначається власний індивідуальний податковий номер платника;

– отримання від нерезидента послуг, місце постачання яких визначено на митній території України – зазначається умовний індивідуальний податковий номер «500000000000»;

– коригування податкових зобов’язань на підставі п.п. «в» п.п. 97.4 п. 97 підрозд. 2 розд. XX Податкового кодексу України (далі – ПКУ) – зазначається умовний індивідуальний податковий номер «300000000000»;

– залишку суми помилково та/або надміру сплачених грошових зобов’язань з податку на додану вартість станом на 01 липня 2015 року, на яку відповідно до п.п. 3 п. 34 підрозд. 2 розд. XX ПКУ було збільшено значення реєстраційної суми, визначеної п. 200 прим. 1.3 ст. 200 прим. 1 ПКУ, та на яку було збільшено суму від’ємного значення, сформовану за результатами звітного (податкового) періоду за липень 2015 року/III квартал 2015 року – зазначається умовний індивідуальний податковий номер «900000000000» (при цьому у графі 2 зазначається «07», в графі 3 – «2015», графи 5 та 7 не заповнюються);

– за рахунок коригування (зменшення) податкових зобов’язань попередніх періодів при заповненні графи 4 додатка 2 – зазначається власний індивідуальний податковий номер платника (аналогічно відображенню від’ємного значення при здійсненні імпортних операцій);

у графі 5 вказується період складання податкової накладної, розрахунку коригування кількісних і вартісних показників, іншого документа;

у графі 6 відображається загальна сума від’ємного значення (з подальшою її деталізацією у графах 8-10);

у графі 7 проставляється ознака (+) від’ємного значення, отриманого правонаступником від реорганізованого платника податку;

у графах 8–10 зазначаються суми від’ємного значення (з графи 6) відповідно до напрямку їх спрямування, а саме:

у графі 8 – сума, яка зараховується у зменшення суми податкового боргу з податку на додану вартість (рядок 20.1 декларації);

у графі 9 – сума, задекларована до бюджетного відшкодування у декларації за поточний звітний (податковий) період, фактично сплачена отримувачем товарів/послуг у попередніх та звітному (податкових) періодах постачальникам товарів/послуг або до Державного бюджету України (рядок 20.2 декларації).

У разі декларування у графі 9 суми від’ємного значення, яка сформована за рахунок коригування податкових зобов’язань на підставі п.п. «в» п.п. 97.4 п. 97 підрозд. 2 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ (умовний індивідуальний податковий номер «300000000000»), обов’язковій розшифровці у таблиці 1.1 додатку 2 підлягає сума податку, яка фактично сплачена постачальникам товарів/послуг або до Державного бюджету України за операціями з придбання та яку враховано у зменшення податкових зобов’язань, визначених на підставі підпункту «б» п.п. 97.2 п. 97 підрозд. 2 розд. XX ПКУ;

у графі 10 – сума, яка зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду (рядок 21 декларації).

Платники в Електронному кабінеті мають можливість отримувати електронне інформаційне повідомлення про помилкову сплату платежів

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує.

Державною податковою службою України з метою підвищення рівня інформування платників податків про суми помилково сплачених податкових платежів, єдиного внеску запроваджено новий сервіс «Е-повідомлення».

Платники податків, користувачі Електронного кабінету, мають можливість отримувати в розділі «Вхідні/вихідні документи/Вхідні/ Повідомлення» електронне інформаційне повідомлення про помилкову сплату платежів (форма J/F14900) та миттєво здійснювати направлення до територіального органу ДПС, в якому обліковуються такі суми, заяву на перерахування коштів в електронному форматі.

У формі Е-повідомлення про помилкову сплату платежів зазначається:

► податковий номер платника;

► назва та код територіального органу ДПС;

► код території;

► отримано сплату [дата платіжної інструкції] по платежу [код платежу] «[назва платежу]» в розмірі [сума] грн за платіжною інструкцією № [номер платіжної інструкції] на рахунок [ рахунок IBAN].

У разі помилкової сплати просимо подати Заяву про повернення помилково та/або надміру сплачених сум грошових зобов’язань та пені.

Поряд з цим, посадові особи, які за даними Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань є керівником підприємства, установи, організації, чи самозайнятою особою, чи фізичною особою – платником податків, також мають можливість отримувати додаткове повідомлення шляхом приєднання до сервісу «Info TAX».

Звертаємо увагу, що автоматична відправка електронних інформаційних повідомлень про помилкову сплату платежів здійснюється засобами ІКС ДПС о 9.00 годині в робочі дні, крім понеділка, за транзакціями про сплату за попередній банківський день.

Чи можуть платники бути виключені з Переліку платників податків з високим рівнем добровільного дотримання податкового законодавства?

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує.

У разі якщо контролюючий орган виявив факт невідповідності платника податків критеріям, визначеним п.п. «ж», «з», «и» п.п. 69.41.1 п.п. 69.41 п. 69 підрозд. 10 розд. XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України, такий платник податків виключається з Переліку платників податків з високим рівнем добровільного дотримання податкового законодавства у день виявлення такого факту.

Орендарем відшкодована сума комунальних платежів: чи включаються ця сума до доходу ФОПа – платника єдиного податку другої/третьої груп?

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє, що відповідно до частини першої ст. 810 глави 59 розд. III книги п’ятої Цивільного кодексу України від 16 січня 2003 № 435-IV (із змінами) (далі – ЦКУ) за договором найму (оренди) житла одна сторона – це власник житла (наймодавець) передає або зобов’язується передати другій стороні (наймачеві) житло для проживання у ньому на певний строк за плату.

Розмір плати за користування житлом встановлюється у договорі найму житла (абзац перший частини першої ст. 820 глави 59 розд. III книги п’ятої ЦКУ).

Законом України від 09 листопада 2017 року № 2189-VIII «Про житлово-комунальні послуги» (із змінами) (далі – Закон № 2189) визначено, що житлово-комунальні послуги – це результат господарської діяльності, спрямованої на забезпечення умов проживання та/або перебування осіб у житлових і нежитлових приміщеннях, будинках і спорудах, комплексах будинків і споруд відповідно до нормативів, норм, стандартів, порядків і правил, що здійснюється на підставі відповідних договорів про надання житлово-комунальних послуг.

При цьому індивідуальний споживач – це, зокрема, фізична особа, яка є власником (співвласником) нерухомого майна, або за згодою власника інша особа, яка користується об’єктом нерухомого майна і отримує житлово-комунальну послугу для власних потреб та з якою або від імені якої укладено відповідний договір про надання житлово-комунальної послуги.

Виконавець комунальної послуги – це суб’єкт господарювання, що надає комунальну послугу споживачу відповідно до умов договору.

Правові засади застосування спрощеної системи оподаткування, обліку та звітності, а також справляння єдиного податку встановлені главою 1 розд. XIV Податкового кодексу України (далі –ПКУ).

Згідно з п.п. 2 п. 291.4 ст. 291 ПКУ до платників єдиного податку, які відносяться до другої групи, належать, зокрема, фізичні особи – підприємці, які здійснюють господарську діяльність з надання послуг, у тому числі побутових, платникам єдиного податку та/або населенню, виробництво та/або продаж товарів, діяльність у сфері ресторанного господарства, за умови, що протягом календарного року відповідають сукупності таких критеріїв:

- не використовують працю найманих осіб або кількість осіб, які перебувають з ними у трудових відносинах, одночасно не перевищує 10 осіб;

- обсяг доходу не перевищує 834 розміри мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 01 січня податкового (звітного) року.

Відповідно до п.п. 3 п. 291.4 ст. 291 ПКУ до платників єдиного податку, які відносяться до третьої групи, належать, зокрема, фізичні особи – підприємці, які не використовують працю найманих осіб або кількість осіб, які перебувають з ними у трудових відносинах, не обмежена та юридичні особи – суб’єкти господарювання будь-якої організаційно-правової форми, у яких протягом календарного року обсяг доходу не перевищує 1167 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 01 січня податкового (звітного) року.

Умови, відповідно до яких фізичні особи – підприємці не можуть бути платниками єдиного податку першої – третьої груп, визначені у п. 291.5 ст. 291 ПКУ.

Згідно з п.п. 291.5.3 п. 291.5 ст. 291 ПКУ не можуть бути платниками єдиного податку першої – третьої груп суб’єкти господарювання – фізичні особи – підприємці, які надають в оренду земельні ділянки, загальна площа яких перевищує 0,2 гектара, житлові приміщення та/або їх частини, загальна площа яких перевищує 400 квадратних метрів, нежитлові приміщення (споруди, будівлі) та/або їх частини, загальна площа яких перевищує 900 кв. метрів.

Порядок визначення доходів та їх склад для платників єдиного податку першої – третьої груп передбачено ст. 292 ПКУ.

Відповідно до п. 292.1 ст. 292 ПКУ доходом платника єдиного податку фізичної особи – підприємця є дохід, отриманий протягом податкового (звітного) періоду в грошовій формі (готівковій та/або безготівковій); матеріальній або нематеріальній формі, визначеній п. 292.3 ст. 292 ПКУ. При цьому до доходу не включаються отримані такою фізичною особою пасивні доходи у вигляді процентів, дивідендів, роялті, страхові виплати і відшкодування, доходи у вигляді бюджетних грантів, а також доходи, отримані від продажу рухомого та нерухомого майна, яке належить на праві власності фізичній особі та використовується в її господарській діяльності.

Враховуючи викладене, оскільки отримання фізичною особою – підприємцем – платником єдиного податку доходу у вигляді відшкодування суми комунально-житлових послуг не передбачає надання зазначених послуг таким підприємцем на користь юридичної особи або фізичної особи – підприємця (орендарів), то такий дохід не включається до доходу фізичної особи – підприємця, але оподатковується за загальними правилами, встановленими ПКУ для платників податку – фізичних осіб.

Порядок оподаткування доходів фізичних осіб регулюється розд. IV ПКУ, згідно з п. 162.1 ст. 162 якого платником податку, зокрема, є фізична особа – резидент, яка отримує доходи з джерела їх походження в Україні.

Підпунктом 163.1.1 п. 163.1 ст. 163 ПКУ передбачено, що об’єктом оподаткування резидента є загальний місячний (річний) оподатковуваний дохід.

Статтею 165 ПКУ визначено виключний перелік доходів, які не включаються до загального (місячного) річного оподатковуваного доходу платника податків.

Водночас до загального місячного (річного) оподаткованого доходу платника податку включаються, зокрема:

- дохід, отриманий таким платником як додаткове бліго (крім випадків, передбачених ст. 165 ПКУ) у вигляді суми грошового або майнового відшкодування будь-яких витрат або втрат платника податку, крім тих, що обов’язково відшкодовуються згідно із законом за рахунок бюджету або звільняються від оподаткування згідно з розд. IV Кодексу (п.п. «г» п.п. 164.2.17 п. 164.2 ст. 164 ПКУ);

- інший дохід, крім зазначених у ст. 165 ПКУ (п.п. 164.2.20 п. 164.2 ст. 164 ПКУ).

Згідно з п. 167.1 ст. 167 ПКУ ставка податку становить 18 відс. бази оподаткування щодо доходів, нарахованих (виплачених, наданих) платнику (крім випадків, визначених у п.п. 167.2 – 167.5 ст. 167 ПКУ).

Також зазначені доходи є об’єктом оподаткування військовим збором (п.п. 1.2 п. 16 прим. 1 підрозд. 10 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ).

Ставка військового збору становить 1,5 відс. об’єкта оподаткування, визначеного п.п. 1.2 п. 16 прим. 1 підрозд. 10 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ (п.п. 1.3 п. 16 прим. 1 підрозд. 10 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ).

Нарахування, утримання та сплата (перерахування) податку на доходи фізичних осіб та військового збору до бюджету здійснюється у порядку, встановленому ст. 168 ПКУ.

Так, згідно із п.п. 168.1.1 п. 168.1 ст. 168 ПКУ податковий агент, визначення якого наведене у п.п. 14.1.180 п. 14.1. ст. 14 ПКУ, який нараховує (виплачує, надає) оподатковуваний дохід на користь платника податку, зобов’язаний утримувати податок і військовий збір із суми такого доходу за його рахунок, використовуючи ставку податку, визначену ст. 167 ПКУ, і ставку військового збору, встановлену п.п. 1.3 п. 16 прим. 1 підрозд. 10 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ.

Враховуючи зазначене, у разі якщо орендарем (юридичною особою або фізичною особою – підприємцем) виплачується на користь фізичної особи сума відшкодованих комунальних послуг, то така сума включається до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу фізичної особи з відповідним оподаткуванням.

У якому вигляді подаються письмові пояснення у разі зупинення реєстрації зайво (помилково) складених податкової накладної/розрахунку коригування?

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує.

Порядок зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 11 грудня 2019 року № 1165 «Про затвердження порядків з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних» (далі – Порядок зупинення).

Порядок прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних затверджено наказом Міністерства фінансів України від 12 грудня 2019 року № 520 «Про затвердження Порядку прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних» (далі – Порядок прийняття рішень).

Відповідно до п. 10 Порядку зупинення у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі – ЄРПН) контролюючий орган протягом операційного дня надсилає (в електронній формі у текстовому форматі) в автоматичному режимі платнику податку квитанцію про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування, яка є підтвердженням зупинення такої реєстрації.

У квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування зазначаються, зокрема, пропозиція щодо надання платником податку пояснень та копій документів відповідно до Порядку прийняття рішень (п. 11 Порядку зупинення).

Згідно з п. 44.1 ст. 44 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) для цілей оподаткування платники податків зобов’язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов’язаних з визначенням об’єктів оподаткування та/або податкових зобов’язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, інформації, пов’язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. При цьому платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим п. 44.1 ст. 44 ПКУ.

У разі зайвого (помилкового) складання податкової накладної/розрахунку коригування первинні документи щодо постачання товарів/послуг, зазначених у такій податковій накладній/розрахунку коригування, відсутні, тому для розгляду питання прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію зайво (помилково) складеної податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН платник податків може подати лише письмові пояснення.

Водночас, Порядком прийняття рішень визначено право, а не обов’язок платника податків надавати документи, необхідні для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН.

Враховуючи вищевикладене, письмові пояснення платник податку може подати за формою J/F13126 «Повідомлення про надання пояснень та копій документів щодо податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних» скориставшись підменю «Заяви, запит на отримання інформації» меню «Додатково» приватної частини Електронного кабінету. У якому вигляді подаються письмові пояснення у разі зупинення реєстрації зайво (помилково) складених податкової накладної/розрахунку коригування?

За видобування природного газу від платників рентної плати до місцевих бюджетів Дніпропетровщини надійшло понад 36,6 млн гривень

Впродовж десяти місяців поточного року до місцевих бюджетів Дніпропетровської області від платників рентної плати надійшло за видобування природного газу понад 36,6 млн гривень. Сума надходжень збільшилась на понад 3,6 млн грн, або на 11,0 відсотків.

Звертаємо увагу, що 19.11.2024 – останній день сплати рентної плати за користування надрами для видобування корисних копалин без рентної плати за користування надрами при видобуванні вуглеводної сировини за ІIІ квартал 2024 року.

Податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки: платники поповнили місцеві бюджети Дніпропетровщини на понад 894,3 млн гривень

Протягом січня – жовтня 2024 року від платників податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, до місцевих бюджетів Дніпропетровської області надійшло понад 894,3 млн гривень. Порівняно з відповідним періодом 2023 року надходження збільшились на понад 114,0 млн грн, або на 14,6 відсотків.

Нагадуємо, що відповідно до п.п. 266.2.1 п. 266.2 ст. 266 Податкового кодексу України об’єктом оподаткування податком на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, є об’єкт житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі його частка.

Шановні платники! Запроваджено новий сервіс «Е-повідомлення»

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області доводить до відома, що з метою підвищення рівня інформування платників податків про суми помилково сплачених податкових платежів, єдиного внеску Державною податковою службою України запроваджено новий сервіс «Е-повідомлення».

Платники податків, користувачі Електронного кабінету, мають можливість отримувати в розділі «Вхідні/вихідні документи/Вхідні/ Повідомлення» електронне інформаційне повідомлення про помилкову сплату платежів та миттєво здійснювати направлення до територіального органу ДПС, в якому обліковуються такі суми, заяву на перерахування коштів в електронному форматі.

В інформаційному повідомленні про помилкову сплату платежів за формою J/F14900 зазначаються реквізити платіжної інструкції, а саме код територіального органу ДПС, код територіальної громади, код та назва платежу, дата, номер та сума платіжної інструкції, бюджетний або не бюджетний рахунок IBAN.

Понад 2,0 млрд грн на обороноздатність країни – внесок платників Дніпропетровщини до загального фонду державного бюджету

З початку 2024 року на підтримка Збройних Сил України платники Дніпропетровщини спрямували понад 2,0 млрд грн військового збору. Як зауважила в. о. начальника Головного управління ДПС у Дніпропетровській області Наталя Федаш, у порівнянні з січнем – жовтнем 2023 року, надходження виросли майже на 166,6 млн грн, темп росту – 108,8 відсотків.

Очільниця податкової служби регіону висловила вдячність платникам за своєчасно сплачені податки і збори та зазначила, що наразі забезпечення дотримання платниками податків законодавства – важливий етап у діяльності податкової служби.

«Податкова служба за прозорі та відкриті взаємовідносини з бізнесом-спільнотою. В межах Національної програми доходів спрощення податкових процедур і доступ до фахової допомоги – це посилення доброчесності і підвищення рівня дотримання платниками податкового законодавства, що в свою чергу є запорукою стабільних податкових надходжень, а отже і стабільної української економіки», – підкреслила Наталя Федаш.

Щорічне дослідження з оцінки задоволеності бізнесу рівнем обслуговування податковими органами – 2024

Державна податкова служба України проводить щорічне дослідження з оцінки задоволеності бізнесу рівнем обслуговування податковими органами.

Допоможіть нам ідентифікувати проблемні питання в роботі органів ДПС, що потребують особливої уваги і втручання з метою їх усунення, а також ті аспекти діяльності, якими ви навпаки задоволені.

Опитування є анонімним та добровільним.

Просимо вас заповнити анкету за посиланням:

https://tax.gov.ua/anketa/?3359509024

Посилання буде активним з 9 листопада 2024 року по 1 грудня 2024 року включно.

У разі виникнення технічних проблем з доступом тощо ви можете звернутись за тел. (044) 2813029.

Результати опитування будуть оприлюднені на вебпорталі ДПС tax.gov.ua одразу після їх опрацювання.

Сподіваємося на ваше розуміння і співпрацю!

Допоможіть нам стати кращими для вас!

Щодо забезпечення можливості розрахунків у безготівковій формі

Державна податкова служба України нагадує, що на виконання вимог частини двадцять дев’ятої статті 38 Закону України від 30 червня 2021 року № 1591-IX «Про платіжні послуги» Кабінетом Міністрів України прийнято постанову від 29 липня 2022 року № 894 «Про встановлення строків, до настання яких торговці повинні забезпечити можливість здійснення безготівкових розрахунків (у тому числі з використанням електронних платіжних засобів, платіжних застосунків або платіжних пристроїв) за продані ними товари (надані послуги)» (далі – Постанова № 894).

Так, з 1 січня 2025 року вступає в дію підпункт 3 пункту 1 Постанови № 894, який розширює коло суб’єктів господарювання, які в обов’язковому порядку мають забезпечити можливість здійснення безготівкових розрахунків за продані ними товари (надані послуги).

Постановою № 894 передбачено поступове запровадження обов’язку торговців забезпечити можливість здійснення безготівкових розрахунків (у тому числі з використанням електронних платіжних засобів, платіжних застосунків або платіжних пристроїв) за продані ними товари (надані послуги) і на сьогодні такий обов’язок уже встановлено для торговців, які провадять господарську діяльність у населених пунктах з чисельністю населення понад 5 тисяч жителів, а:

з 1 січня 2025 року – платіжні термінали (POS-термінали) будуть необхідні торговцям у населених пунктах з населенням менше ніж 5 тисяч жителів;

з 1 січня 2026 року – торговцям – фізичним особам – підприємцям – платникам єдиного податку першої групи, торговцям, які здійснюють торгівлю з використанням торгових автоматів, виїзну (виносну) торгівлю, продаж власноручно вирощеної або відгодованої продукції.

Примітка: запровадження з 1 січня 2025 року обов’язку відповідно до кількості населення не стосується торговців – фізичних осіб – підприємців – платників єдиного податку першої групи та торговців, які здійснюють торгівлю з використанням торгових автоматів, виїзну (виносну) торгівлю, продаж власноручно вирощеної або відгодованої продукції, які повинні будуть встановити POS-термінали з 1 січня 2026 року, незалежно від кількості населення.

Наголошуємо, що відповідно до частини двадцять дев’ятої статті 38 Закону України від 30 червня 2021 року № 1591-IX «Про платіжні послуги» торговцям забороняється:

у будь-який спосіб обмежувати право держателя електронного платіжного засобу обирати для здійснення розрахунків будь-який електронний платіжний засіб платіжних систем відповідно до абзацу першого частини двадцять восьмої цієї статті;

встановлювати будь-яку додаткову (супровідну) плату під час здійснення оплати за продані ними товари (надані послуги) з використанням електронних платіжних засобів, платіжних застосунків або платіжних пристроїв, у тому числі плату за використання певного електронного платіжного засобу, платіжного застосунку або платіжного пристрою;

встановлювати різні ціни на ті самі товари чи послуги у разі здійснення розрахунку за них у безготівковій формі порівняно з розрахунком готівковими коштами.

Водночас торговці мають право заохочувати покупця до використання певного електронного платіжного засобу для здійснення розрахунків.

Суд підтвердив правомірність прийнятих податкових повідомлень-рішень

Судом касаційної інстанції підтримано позицію контролюючого органу щодо правомірності прийнятих податкових повідомлень-рішень, якими позивачу застосовано штрафні (фінансові) санкції за порушення вимог підпункту 230.1.2 пункту 230.1 статті 230 Податкового кодексу України.

При вирішенні даного спору судами враховано, що за змістом положень підпункту 80.2.5 пункту 80.2 статті 80 Податкового кодексу України фактична перевірка може проводитися у разі здійснення контролюючим органом функцій, визначених законодавством у сфері виробництва і обігу спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів, пального.

Верховним Судом наголошено, що здійснення функцій, визначених законодавством у сфері виробництва і обігу спирту, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального є самостійною обставиною, з якою законодавець пов`язує право контролюючого органу проводити фактичні перевірки суб`єктів господарювання та не вимагає наявності та/або отримання в установленому законодавством порядку інформації про порушення вимог законодавства. У даному випадку достатньо самого факту покладення на контролюючий орган здійснення контролю за дотриманням норм законодавства у відповідній сфері правовідносин (виробництво і обіг спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів, пального).

Отже, зазначені правові норми дозволяють проведення фактичної перевірки платника податків, у тому числі на виконання функцій контролюючого органу, визначених законодавством у сфері виробництва і обігу спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів, пального, які в силу приписів статті 16 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального» покладені на відповідача.

Також Верховним Судом зазначено, що вручення під розписку копії наказу про проведення фактичної перевірки особі, яка в момент проведення перевірки проводила розрахункові операції, хоча й займала посаду оператора-заправника АГЗП, є належним дотриманням контролюючим органом положень статті 81 Податкового кодексу України, що надавало відповідачу можливість розпочати фактичну перевірку.

Відтак, Касаційним адміністративним судом у складі Верховного Суду від 22.10.2024 у справі № 120/14178/23 касаційну скаргу позивача залишено без задоволення; рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 20.11.2023 та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 22.02.2024 залишено без змін.

Повернення коштів єдиного внеску: до заяви платник додає копію / електронну копію розрахункового документа, що підтверджує сплату коштів

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує.

Повернення коштів єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування 9далі – єдиний внесок) визначено Порядком зарахування у рахунок майбутніх платежів єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування або повернення надміру та/або помилково сплачених коштів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 23.07.2021 № 417 (далі – Порядок).

Повернення коштів єдиного внеску здійснюється на підставі Заяви платника про повернення коштів, яка подається до територіально органу ДПС за місцем обліку надміру та/або помилково сплачених коштів за формою, визначеною у додатку 1 до цього Порядку. Таку Заяву також можливо надати в розділі «Листування з ДПС» безкоштовного сервісу «Електронний кабінет платника податків».

До Заяви платник обов’язково додає копію розрахункового документа (платіжної інструкції, квитанції), що підтверджує сплату коштів єдиного внеску (до Заяви в електронній формі – електронну копію розрахункового документа). Копія розрахункового документа завіряється платником особисто.

Звертаємо увагу, що формою Заяви, визначеною у Додатку 1 до Порядку, передбачено, що до Заяви додається лише одна копія одного розрахункового документа, тобто на кожну платіжну інструкцію заповнюється окрема Заява.

Згідно п.10 Порядку, Заява залишається без задоволення у таких випадках:

- невідповідність Заяви формі, визначеній у Додатку 1 до Порядку

- недостовірність викладеної у Заяві інформації;

- подання Заяви не за місцем обліку надміру та/або помилково сплачених сум єдиного внеску;

- наявність у платника заборгованості зі сплати єдиного внеску та/або фінансових санкцій;

- ненадання документа, що додається до Заяви згідно з пунктом 6 цього Порядку.

Якщо за результатами розгляду Заяви встановлено правомірність повернення коштів, орган ДПС формує Висновок про повернення коштів та розрахунковий документ на повернення коштів з відповідного небюджетного рахунку за субрахунком 3556 «Рахунки для зарахування єдиного соціального внеску», на який їх було сплачено, та подає його на виконання до відповідного головного управління Державної казначейської служби України.

Новації щодо умов повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов'язань та пені

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє.

Законом України від 10 серпня 2023 року № 3317-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо застосування спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій)» внесено зміни до пункту 43.1 ст. 43 Податкового кодексу України (далі – ПКУ), а саме: пункт 43.1 ст. 43 ПКУ «Умови повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов'язань та пені» доповнено абзацом другим такого змісту:

► Не підлягають поверненню помилково та/або надміру сплачені суми грошових зобов'язань та пені платникам податку, щодо яких у порядку, встановленому Законом України від 14 серпня 2014 року № 1644-VII «Про санкції» (із змінами та доповненнями), прийняті рішення про застосування спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій), протягом строку застосування таких санкцій.

Оновлено спеціалізоване клієнтське програмне забезпечення для формування та подання звітності

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу, що ДПС України (https://tax.gov.ua/elektronna-zvitnist/spetsializovane-klientske-program/) оновлено спеціалізоване клієнтське програмне забезпечення для формування та подання звітності до «Єдиного вікна подання електронної звітності» до версії 1.32.11.0 станом на 25.10.2024 (Даний комплект програмного забезпечення включає в себе зміни та доповнення з 23.12.2023 року по 25.10.2024 року включно та встановлюється тільки на релізи Системи версії 1.32.*, при цьому всі персональні довідники та налаштування користувача залишаються незмінними

Перелік змін та доповнень (версія 1.32.11.0) (станом на 25.10.2024):

Додано нові версії документів:

На виконання наказу Міністерства фінансів України від 09 серпня 2024 року № 400:

J0200126 – Податкова декларація з податку на додану вартість (ЮО);

J0200526 – Додаток 1 «Відомості про суми податку на додану вартість, зазначені у податкових накладних / розрахунках коригування до податкових накладних, не зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних, про коригування податкових зобов'язань за операціями з вивезення за межі митної території України у митному режимі експорту окремих видів товарів, та про податковий кредит з урахуванням його коригування (Д1)»;

J0215226 – Додаток 2 «Довідка про суму від'ємного значення звітного (податкового) періоду, яка зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду (Д2)»;

J0299826 – Додаток 3 «Заяви про повернення суми бюджетного відшкодування та/або суми коштів на рахунку у системі електронного адміністрування податку на додану вартість та/або врахування реєстраційної суми платника податку, що реорганізується, в обрахунку реєстраційної суми правонаступника (Д3)»;

J0299326 – Додаток 4 «Розрахунок сум податку на додану вартість, не сплачених суб'єктом господарювання до бюджету у зв'язку з отриманням податкових пільг, та/або показників, відповідно до яких підприємства (організації) належать до підприємства (організації) осіб з інвалідністю, та окремих показників, визначених пунктом 68 підрозділу 10 розділу XX "Перехідні положення" Кодексу (Д4)»;

J0215726 – Додаток 5 «Розрахунок (перерахунок) частки використання товарів / послуг, необоротних активів в оподатковуваних операціях (Д5)»;

J0215826 – Додаток 6 «Заява про допущення продавцем товарів / послуг помилок при зазначенні обов'язкових реквізитів податкової накладної та/або порушення продавцем / покупцем граничних термінів реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних податкової накладної та/або розрахунку коригування (Д6)»;

J0215526 – Розрахунок податкових зобов'язань, нарахованих отримувачем послуг, не зареєстрованим як платник податку на додану вартість, які постачаються нерезидентами, у тому числі їх постійними представництвами, не зареєстрованими платниками податків, на митній території України;

J0217026 – Уточнюючий розрахунок податкових зобов'язань з податку на додану вартість у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок;

J0215626 – Повідомлення про делегування філіям (структурним підрозділам) права складання податкових накладних та розрахунків коригування;

F0200126 – Податкова декларація з податку на додану вартість (ФО);

F0200426 – Додаток 1 «Відомості про суми податку на додану вартість, зазначені у податкових накладних / розрахунках коригування до податкових накладних, не зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних, про коригування податкових зобов'язань за операціями з вивезення за межі митної території України у митному режимі експорту окремих видів товарів, та про податковий кредит з урахуванням його коригування (Д1)»;

F0215226 – Додаток 2 «Довідка про суму від'ємного значення звітного (податкового) періоду, яка зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду (Д2)»;

F0299826 – Додаток 3 «Заяви про повернення суми бюджетного відшкодування та/або суми коштів на рахунку у системі електронного адміністрування податку на додану вартість та/або врахування реєстраційної суми платника податку, що реорганізується, в обрахунку реєстраційної суми правонаступника (Д3)»;

F0299326 – Додаток 4 «Розрахунок сум податку на додану вартість, не сплачених суб'єктом господарювання до бюджету у зв'язку з отриманням податкових пільг, та/або показників, відповідно до яких підприємства (організації) належать до підприємства (організації) осіб з інвалідністю, та окремих показників, визначених пунктом 68 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Кодексу (Д4)»;

F0215726 – Додаток 5 «Розрахунок (перерахунок) частки використання товарів/послуг, необоротних активів в оподатковуваних операціях (Д5)»;

F0215826 – Додаток 6 «Заява про допущення продавцем товарів/послуг помилок при зазначенні обов'язкових реквізитів податкової накладної та/або порушення продавцем / покупцем граничних термінів реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних податкової накладної та/або розрахунку коригування (Д6)»;

F0215526 – Розрахунок податкових зобов'язань, нарахованих отримувачем послуг, не зареєстрованим як платник податку на додану вартість, які постачаються нерезидентами, у тому числі їх постійними представництвами, не зареєстрованими платниками податків, на митній території України;

F0217026 – Уточнюючий розрахунок податкових зобов'язань з податку на додану вартість у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок.

Хто зобов’язаний вести облік товарних запасів?

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує платникам податків – користувачам реєстраторів розрахункових операцій/програмних реєстраторів розрахункових операцій (далі – РРО/ПРРО), що Порядок ведення обліку товарних запасів для фізичних осіб – підприємців, у тому числі платників єдиного податку, затверджений наказом Міністерства фінансів України від 03.09.2021 № 496 (далі – Порядок № 496), не поширює свою дію на платників єдиного податку І групи.

Із загального числа платників єдиного податку другої – четвертої груп Порядок № 496 поширює свою дію виключно на платників, які здійснюють:

- реалізацію технічно-складних побутових товарів, що підлягають гарантійному ремонту;

- реалізацію лікарських засобів, виробів медичного призначення;

- реалізацію ювелірних та побутових виробів з дорогоцінних металів, дорогоцінного каміння, дорогоцінного каміння органогенного утворення та напівдорогоцінного каміння.

Разом з цим, Порядок № 496 поширює свою дію на ФОП третьої групи єдиного податку, які зареєстровані платниками ПДВ.

Отже, платники єдиного податку другої – третьої груп, які не здійснюють реалізацію перелічених вище груп товарів та/або не зареєстровані платниками ПДВ, звільнені від обов’язку ведення обліку товарних запасів за місцем їх реалізації, незважаючи на те, що зобов’язані проводити розрахунки за товари, роботи та послуги із застосуванням РРО/ПРРО.

Який порядок отримання малолітньою дитиною (до 14 років) документа, що засвідчує реєстрацію у ДРФО – платників податків?

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що відповідно до п. 70.5 ст. 70 Податкового кодексу України та п. 1 розд. VII Положення про реєстрацію фізичних осіб у Державному реєстрі фізичних осіб – платників податків, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 29.09.2017 № 822 (далі – Положення № 822), фізична особа незалежно від віку (як резидент, так і нерезидент), яка не включена до Державного реєстру фізичних осіб – платників податків (далі – ДРФО), зобов’язана особисто або через представника подати до відповідного контролюючого органу облікову картку фізичної особи – платника податків за формою № 1ДР (далі – Облікова картка за ф. № 1ДР) (додаток 2 до Положення № 822), яка є водночас заявою для реєстрації у ДРФО, та пред’явити документ, що посвідчує особу, який містить необхідні для реєстрації реквізити (прізвище, ім’я, по батькові (за наявності), дату народження, місце народження, місце проживання (за наявності), громадянство).

Пунктом 4 розд. VII Положення № 822 визначено, що облікові картки за ф. № 1ДР малолітніх осіб (до 14 років) подаються одним із батьків (прийомних батьків, батьків-вихователів, усиновителем, опікуном) за наявності свідоцтва про народження дитини та документа, що посвідчує особу одного із батьків (прийомних батьків, батьків-вихователів, усиновителя, опікуна). Якщо свідоцтво про народження дитини видане не українською мовою, необхідно подати засвідчений в установленому законодавством порядку переклад такого свідоцтва українською мовою (після пред’явлення повертається) та його копію.

У разі, коли батьки чи один із батьків малолітньої особи на дату її народження були іноземцями або особами без громадянства, для підтвердження факту належності такої особи до громадянства України подається довідка про реєстрацію особи громадянином України (після пред’явлення повертається).

Згідно з п.п. 4 п. 1 розд. IІІ Положення № 822 для підтвердження інформації про задеклароване (зареєстроване) місце проживання (перебування) особа подає один з таких документів:

- витяг з реєстру територіальної громади;

- паспорт, виготовлений у формі книжечки;

- тимчасове посвідчення громадянина України.

За потреби підтвердження відомостей про зареєстроване місце проживання, що внесені до паспорта у формі книжечки, перевірка таких відомостей здійснюється у порядку, визначеному абзацом другим п. 3 розд. VI «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України від 05 листопада 2021 року № 1871-IX «Про надання публічних (електронних публічних) послуг щодо декларування та реєстрації місця проживання в Україні».

Для підтвердження факту внутрішнього переміщення і взяття на облік внутрішньо переміщеної особи така особа подає довідку про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи відповідно до Порядку оформлення і видачі довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 01 жовтня 2014 року № 509 «Про облік внутрішньо переміщених осіб» (п.п. 5 п. 1 розд. IІІ Положення № 822).

При поданні Облікової картки за ф. № 1ДР фізична особа зобов’язана подати відповідному контролюючому органу документи (оригінали після перевірки повертаються) та їх копії за переліком, визначеним Положенням № 822 (п. 1 розд. VI Положення № 822).

Громадяни України для проведення, зокрема, реєстрації в ДРФО подають документи до контролюючого органу за своєю податковою адресою (місцем проживання) або до будь-якого контролюючого органу (п. 6 розд. IІІ Положення № 822).

Пунктом 12 розд. VII Положення № 822 визначено, що документ, що засвідчує реєстрацію у ДРФО малолітньої особи, видається одному з батьків ((прийомних батьків, батьків-вихователів, усиновителю, опікуну) в контролюючому органі у разі пред’явлення:

- свідоцтва про народження дитини;

- документа, що посвідчує особу одного з батьків (прийомних батьків, батьків-вихователів, усиновителя, опікуна).

Згідно з п. 8 розд. VII Положення № 822 документ, що засвідчує реєстрацію у ДРФО (картка платника податків (додаток 3 до Положення № 822)), надається протягом трьох робочих днів з дня звернення фізичної особи, її представника до контролюючого органу.

Громадяни України можуть звернутися за отриманням документа, що засвідчує реєстрацію у ДРФО, до контролюючого органу за своєю податковою адресою (місцем проживання) або до будь-якого контролюючого органу.

Пунктом 6 розд. VII Положення № 822 встановлено, що у разі виявлення недостовірних даних або помилок у поданій Обліковій картці за ф. № 1ДР щодо внесення прізвища, імені, по батькові, дати чи місця народження, задекларованого (зареєстрованого) місця проживання (перебування) тощо фізичній особі може бути відмовлено у реєстрації (у разі неможливості виправлення недостовірних даних або помилок у встановлений строк) або продовжено строк реєстрації до десяти робочих днів.

За бажанням особи документ, що засвідчує реєстрацію у ДРФО, може бути виданий її представнику за наявності документа, що посвідчує особу такого представника, та документа, що посвідчує особу довірителя, або його ксерокопії (з чітким зображенням), а також довіреності, засвідченої у нотаріальному порядку, на видачу такого документа (після пред’явлення повертається) та її копії (п. 9 розд. VII Положення № 822).

За якою формою подається уточнюючий Розрахунок та який порядок уточнення показників додатка 4ДФ до Розрахунку?

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу, що відповідно до п.п. «б» п. 176.2 ст. 176 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) особи, які відповідно до ПКУ мають статус податкових агентів, зобов’язані подавати у строки, встановлені ПКУ для податкового кварталу, податковий розрахунок сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків – фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – Розрахунок) (з розбивкою по місяцях звітного кварталу), до контролюючого органу за основним місцем обліку. Такий розрахунок подається лише у разі нарахування сум зазначених доходів платнику податку – фізичній особі податковим агентом, платником єдиного внеску протягом звітного періоду. Запровадження інших форм звітності із зазначених питань не допускається.

З 05.05.2023 набрав чинності наказ Міністерства фінансів України від 02.03.2023 № 113 «Про внесення змін до наказу Міністерства фінансів України від 13 січня 2015 року № 4» (далі – Наказ № 113), яким внесені зміни до форми Розрахунку та Порядку заповнення та подання податковими агентами Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків – фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску (далі – Порядок), затверджених наказом Міністерства фінансів України від 13.01.2015 № 4.

У разі якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених ст. 102 ПКУ) платник податків самостійно виявляє помилки, що містяться у раніше поданій ним податковій декларації (крім обмежень, визначених цією статтею), він зобов’язаний надіслати уточнюючий розрахунок до такої податкової декларації за формою чинного на час подання уточнюючого розрахунку (п. 50.1 ст. 50 ПКУ).

Порядок проведення коригувань Розрахунку визначений розд. V Порядку.

Коригування поданого і прийнятого Розрахунків проводяться на підставі самостійно виявлених платником помилок, а також на підставі повідомлень про помилки, виявлені контролюючим органом (п. 1 розд. V Порядку).

Згідно з п. 2 розд. V Порядку поданим і прийнятим до граничного строку подання вважається Розрахунок, який прийнятий контролюючим органом та пройшов всі контролі, у тому числі під час завантаження до Реєстру страхувальників та до Реєстру застрахованих осіб, залишається чинним під час прийняття контролюючим органом наступного Розрахунку за такий звітний (податковий) період.

На підставі такого Розрахунку здійснюється коригування необхідних реквізитів та показників як у межах звітного (податкового) періоду, так і поза його межами.

Розрахунок, сформований для виправлення помилок за звітний (податковий) та за попередній періоди, не має містити інших додатків крім тих, у яких проводиться коригування.

Порядок заповнення «Звітного нового» та «Уточнюючого» Розрахунків при коригуванні сум податку на доходи фізичних осіб, військового збору є однаковим. Розрахунки «Звітний новий» та «Уточнюючий» подаються на підставі інформації з раніше поданих Розрахунків і містять інформацію лише за рядками з реквізитами або сумами нарахованого податку на доходи фізичних осіб, військового збору, які уточнюються. Для заповнення також використовується інформація з повідомлень про виявлені помилки, які відправляються контролюючими органами до платника (п. 6 розд. V Порядку).

Відповідно до п. 10 розд. V Порядку коригування показників додатка 4 «Відомості про суми нарахованого доходу, утриманого та сплаченого податку на доходи фізичних осіб та військового збору» (далі – додаток 4ДФ) до Розрахунку проводиться таким чином:

1) у розд. I «Персоніфіковані дані про суми нарахованого (виплаченого) на користь фізичних осіб доходу та нарахованих (перерахованих) до бюджету податку на доходи фізичних осіб та військового збору»:

- для виключення одного помилкового рядка з попередньо поданої (прийнятої) інформації потрібно повторити всі графи такого рядка і у графі 10 указати «1» – на виключення рядка;

- для введення нового або пропущеного рядка потрібно повністю заповнити всі його графи й у графі 10 указати «0» - на введення рядка;

- для заміни одного помилкового рядка іншим потрібно виключити помилкову інформацію відповідно до абзацу другого п.п. 1 п. 10 розд. V Порядку та ввести правильну інформацію відповідно до абзацу третього п.п. 1 п. 10 розд. V Порядку, тобто повністю заповнити два рядки, один з яких виключає попередньо внесену інформацію, а другий вносить правильну інформацію. У такому разі в першому рядку в графі 10 указується «1» – рядок на виключення, а в другому – «0» – рядок на введення;

2) у розд. II «Зведені дані про оподаткування процентів, виграшів (призів) у лотерею»:

- у рядках «Оподаткування процентів – виключення» та «Оподаткування виграшів (призів) у лотерею – виключення» – для виключення помилкового рядка з попередньо введеної інформації потрібно повторити всі графи помилкового рядка;

- у рядках «Оподаткування процентів» та «Оподаткування виграшів (призів) у лотерею» – відобразити правильну інформацію;

- у рядку «Військовий збір» під час проведення коригування показників додатка 4ДФ до Розрахунку за минулі періоди зазначається період, відповідно за який була подана звітність, що коригується. При цьому коригування показників Розрахунку за періоди до 01 січня 2021 року у розд. I графи 5а, 5 не заповнюються. Для виключення помилкового рядка з попередньо введеної інформації у рядку «Військовий збір – виключення» потрібно повторити всі графи помилкового рядка, а в рядку «Військовий збір» відобразити правильну інформацію;

3) у розд. ІІІ «Розгорнута інформація про бюджетні гранти»:

- для виключення одного помилкового рядка з попередньо поданої (прийнятої) інформації потрібно повторити всі графи такого рядка і у графі 11 указати «1» – на виключення рядка;

- для введення нового або пропущеного рядка потрібно повністю заповнити всі його графи й у графі 11 указати «0» – на введення рядка;

- для заміни одного помилкового рядка іншим потрібно виключити помилкову інформацію відповідно до абзацу другого п.п. 1 п. 10 розд. V Порядку та ввести правильну інформацію відповідно до абзацу третього п.п. 1 п. 10 розд. V Порядку, тобто повністю заповнити два рядки, один з яких виключає попередньо внесену інформацію, а другий вносить правильну інформацію. У такому разі в першому рядку в графі 11 указується «1» – рядок на виключення, а в другому – «0» – рядок на введення.

Доступ до публічної інформації: результати опрацювання запитів

Протягом січня – жовтня 2024 року до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (далі – ГУ ДПС) надійшло 279 запитів на отримання публічної інформації (у т.ч. 4 перейшли по терміну виконання з грудня 2023 року).

У порівнянні з аналогічним періодом 2023 року кількість запитів збільшилась на 15 одиниць (у січні – жовтні 2023 року – 264 запити).

Згідно з аналізом результатів опрацювання запитів на публічну інформацію:

- 274 – задоволено, з наданням інформації або відкритої інформації, у тому числі 2 запита не відповідали вимогам ст. 1 Закону України від 13 січня 2011 року № 2939-VI «Про доступ до публічної інформації» 9із змінами та доповненнями), про що запитувачам надані відповідні роз’яснення;

- 2 – відмовлено та надані відповідні роз’яснення;

- 3 – знаходяться на виконанні.

З метою поліпшення інформаційного обміну з платниками податків при ГУ ДПС діє електронна поштова скринька dp.publicinfo@tax.gov.ua, запити на публічну інформацію з якої протягом кожного робочого дня приймаються працівниками контролюючого органу.

Крім того, для забезпечення прозорості діяльності ГУ ДПС забезпечено оприлюднення публічної інформації у формі 4 наборів відкритих даних на «Єдиному державному вебпорталі відкритих даних», data.gov.ua та субсайті «Головне управління ДПС у Дніпропетровській області»:

· Інформація про структуру (організаційну структуру) розпорядника інформації;

· Звіти, в тому числі щодо задоволення запитів на інформацію;

· Інформація із системи обліку публічної інформації;

· Реєстр наборів даних, що перебувають у володінні розпорядника інформації.

Оприлюднені набори даних підтримується у актуальному стані.

Результати опрацювання інформації, отриманої від ДПС України, сервісу «Пульс», державної установи «Урядовий контактний центр» та «Гарячої лінії голови Дніпропетровської ОДА»

Якісний та своєчасний розгляд інформації, яка надходить засобами спеціалізованої автоматизованої системи – сервіс «Пульс» від Контакт – центру ДПС – важливий напрямок роботи, який забезпечується управлінням організації роботи Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (далі – ГУ ДПС).

У січні – жовтні 2024 року до сервісу «Пульс» на розгляд надійшло 301 інформаційна картка зі зверненнями від фізичних і юридичних осіб щодо, дій або бездіяльності працівників структурних підрозділів ГУ ДПС (далі – звернення).

У порівнянні з аналогічним періодом 2023 року загальна кількість звернень платників податків на сервіс «Пульс» у 2024 році зменшилась на 67 одиниць (січень – жовтень 2023 року – 368 картки).

Найбільшу питому вагу складають звернення з наступних питань:

- щодо роботи структурних підрозділів ГУ ДПС – 183 звернень (61%);

- щодо реєстрації податкових накладних та звітності в електронному вигляді – 50 звернень (16,7%);

- щодо системи електронного адміністрування ПДВ – 3 звернення (1 %)

- щодо роботи центрів обслуговування платників – 14 звернень (4,7%).

У січні – жовтні 2024 року ГУ ДПС забезпечено своєчасний розгляд 123 звернень, які надійшли на розгляд від державної установи «Урядовий контактний центр». Тематика звернень:

- питання щодо сплати земельного податку, податку на додану вартість, податку на майно, єдиного внеску – 35 (28,5%);

- надання податкових консультацій оподаткування спадщини та інші питання - 24 (19,5%);

- контрольно-перевірочна робота – 22 (17,9%);

- податкова заборгованість – 7 (5,7%);

- отримання чи відмова від реєстраційного номера облікової картки платника податків – 5 (4,1%);

- податкова знижка – 2 (1,6%);

- інші питання – 28 (22,7%).

У січні – жовтні 2023 року від державної установи «Урядовий контактний центр» надійшло 178 звернень.

На «Гарячу лінію голови Дніпропетровської ОДА» надійшло 9 звернень. Загальна тематика письмових звернень, які надійшли на розгляд від «Гарячої лінії голови Дніпропетровської ОДА»:

- проведення перевірок з питань дотримання вимог законодавства по РРО та ухилення від оподаткування – 4 (44,5%);

- податок на майно – 2 звернення (22,2%)

- отримання довідки про доходи – 1 (11,1%);

- надання податкових консультацій – 1 (11,1%);

- інші питання – 1 (11,1%).

Протягом десяти місяців 2023 року на «Гарячу лінію голови Дніпропетровської ОДА» надійшло 24 звернення.

З початку року до податкової служби Дніпропетровщини надійшло від громадян 578 звернень

Реалізація громадянами конституційного права на звернення – під особливою увагою фахівців Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (далі – ГУ ДПС).

ГУ ДПС здійснюється розгляд звернень громадян, які надійшли, як у письмовому так і в електронному вигляді на електронні поштові скриньки, у тому числі на: dp.zvernennya@tax.gov.ua, безпосередньо до ГУ ДПС, за завданням ДПС України та від державної установи «Урядовий контактний центр», «Гарячої лінії голови Дніпропетровської ОДА» та сервісу «Пульс».

Так, у січні – жовтні 2024 року до ГУ ДПС надійшло 578 звернень громадян, з них – 578 заяв.

Загальна тематика письмових звернень:

- інформування про ухилення від сплати податків – 307 звернень (53,1 %);

- контрольно-перевірочна робота – 79 звернень (13,7 %);

- податок на майно – 69 звернень (11,9 %)

- відмова в отриманні реєстраційних номерів облікових карток платників податків – 14 звернень (2,4 %);

- аграрна політика та земельні відносини – 27 звернень (4,7 %);

- інші питання – 82 звернення (14,2 %).

У порівнянні з аналогічним періодом 2023 року загальна кількість звернень платників податків у 2024 році збільшилась на 178 одиниць (січень – жовтень 2023 – 400 звернень).

На виконання статей 22 та 23 Закону України від 02 жовтня 1996 року № 393/96-ВР «Про звернення громадян» (із змінами та доповненнями) в ГУ ДПС передбачено проведення особистого прийому громадян керівниками ГУ ДПС та керівниками структурних підрозділів ГУ ДПС.

Прийом громадян проводиться відповідно до затвердженого графіку, не рідше двох разів на місяць. /

У січні – жовтні 2024 року посадовими особами ГУ ДПС проведено 7 особистих прийомів громадян.

Всебічний розгляд звернень громадян, задоволення їх законних прав та інтересів є пріоритетним напрямком роботи органів державної влади, відповідальним обов’язком службових осіб, фактором забезпечення суспільно-політичної та економічної стабільності в державі.

Представникам аграрного бізнесу розповіли про переваги проєкту Територія високого рівня податкової довіри

Про новий проєкт, спрямований на підтримку доброчесного бізнесу, говорили представники Державної податкової служби України та Асоціації «Український клуб аграрного бізнесу».

Як відзначив в. о. заступника Голови ДПС Євгеній Сокур, Територія високого рівня податкової довіри – це кардинально новий підхід у комунікації ДПС та бізнесу.

«Сьогодні доброчесний бізнес отримав підтримку від держави. Працюєте сумлінно, чесно сплачуєте податки – користуйтеся податковими перевагами. Це прозорі та відкриті відносини між бізнесом та державою, в яких перший отримує спрощені процедури та доступ до професійної допомоги, друга – стабільні податкові надходження та відповідно розвиток економіки», – підкреслив Євгеній Сокур.

За його словами, платники, які відповідатимуть встановленим критеріям будуть включені за їх згодою до Переліку платників податків з високим рівнем добровільного дотримання податкового законодавства. Перший такий перелік буде сформовано вже наприкінці листопада цього року за результатами четвертого кварталу 2023 року та трьох звітних кварталів 2024 року.

Платники – учасники Переліку отримають мораторій на проведення низки документальних позапланових, планових та фактичних перевірок. Також вони матимуть можливість швидше отримувати бюджетне відшкодування, оскільки будуть скорочені строки проведення камеральних та документальних перевірок. Терміни надання індивідуальних податкових консультацій теж скорочені.

«Для представників аграрного сектору дуже важливим є питання бюджетного відшкодування та відповідно залучення обігових коштів у подальшу діяльність. Саме тому скорочення термінів перевірок для відшкодування ПДВ є значною перевагою платників – учасників Території високого рівня податкової довіри», – наголосив Євгеній Сокур.

За його словами, кожний такий платник отримає комплаєнс-менеджера. Це – персональний професійний помічник, який відстежуватиме можливі податкові ризики у діяльності платника, надаватиме консультації щодо їх усунення, сповіщатиме про наближення строків податкових зобовʼязань та допомагатиме у виправленні помилок у звітності тощо.

Важливо, що саме платник обиратиме спосіб комунікації зі своїм комплаєнс-менеджером, одним з яких є відеоконференція. Тобто отримувати відповіді на свої запитання платник – учасник Території високого рівня податкової довіри зможе оперативно та зручно.

Євгеній Сокур закликав представників аграрного бізнесу долучатися до Території високого рівня податкової довіри та користуватися всіма перевагами, які надає держава.

Вся інформації про проєкт розміщена на субсайті Державної податкової служби України «Територія високого рівня податкової довіри».

Єдиний рахунок: особливості сплати платежів

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області, що повідомлення про використання або про відмову від використання єдиного рахунка подається платником в електронній формі через Електронний кабінет у порядку, встановленому ст. 421 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).

Платник має право повідомити про використання або про відмову від використання єдиного рахунка один раз протягом календарного року.

Якщо платник – юридична особа має відокремлені підрозділи, то повідомлення про використання або про відмову від використання єдиного рахунка подається такою юридичною особою за кожним відокремленим підрозділом.

Використання єдиного рахунка платником розпочинається з робочого дня, що настає за днем подання ним повідомлення про використання єдиного рахунка.

У разі відмови платника від використання єдиного рахунка таке використання припиняється починаючи з 1 січня наступного календарного року на підставі повідомлення про відмову від використання єдиного рахунка.

Після подання повідомлення про використання платник в Електронному кабінеті отримує підтвердження про включення такого платника до реєстру платників єдиного рахунку та реквізити єдиного рахунку для сплати податків.

Єдиний рахунок не може використовуватися платником для сплати грошових зобов'язань та/або податкового боргу з податку на додану вартість, акцизного податку з реалізації пального та спирту етилового, а також для сплати частини чистого прибутку (доходу) до бюджету державними та комунальними унітарними підприємствами та їх об'єднаннями.

Під час використання платником єдиного рахунка для сплати грошових зобов'язань та/або податкового боргу (заборгованості) з податків і зборів, єдиного внеску та інших платежів, контроль за справлянням яких покладено на ДПС, відповідно до пункту 351.3 статті 351 ПКУ платник не має права сплачувати такі кошти на інші рахунки, відкриті Казначейством (Державною казначейською службою України) для сплати грошових зобов'язань та/або податкового боргу (заборгованості) з податків і зборів, єдиного внеску та інших платежів, контроль за справлянням яких покладено на ДПС.

Кошти, які сплачені на інші рахунки у випадку, передбаченому абзацом першим цього пункту, вважаються помилково сплаченими грошовими зобов'язаннями та підлягають поверненню у порядку, визначеному статтею 43 ПКУ.

Платники під час сплати податкових платежів використовують виключно структурований формат реквізиту «Призначення платежу» платіжної інструкції

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (Кам’янський регіон) нагадує, що Міністерством фінансів України затверджено наказ від 22.03.2023 № 148 «Про затвердження Порядку заповнення реквізиту «Призначення платежу» платіжної інструкції (платіжний документ) під час сплати (стягнення) податків, зборів, митних, інших платежів, єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, внесення авансових платежів (передоплати), грошової застави, а також у разі їх повернення», зареєстрований в Міністерстві юстиції України 28 березня 2023 року за № 528/39584.

Цим наказом передбачено, що платники під час сплати податків, зборів, платежів, єдиного внеску з 01 грудня 2023 року використовують виключно структурований формат реквізиту «Призначення платежу» платіжної інструкції, який включає заповнення тільки двох обов’язкових полів, а саме «Код виду сплати» та «Додаткова інформація запису».

Слід також зазначити, що сплата податків, зборів, митних, інших платежів, єдиного внеску, внесення авансових платежів (передоплати), грошової застави платником на бюджетні / небюджетні / єдиний / депозитний рахунки оформлюються за кожним напрямом та кожним кодом виду сплати окремою платіжною інструкцією.

Зокрема, слід зосередити увагу на особливостях заповнення 3-х реквізитів:

«Код платника»;

«Код фактичного платника»;

«Призначення платежу».

Обов’язковий реквізит «Код платника» заповнюють всі платники, які сплачують податки, збори, інші платежі та єдиний внесок. Юридичні особи у реквізиті «Код платника» зазначають код ЄДРПОУ, фізичні особи – підприємці та громадяни – податковий номер.

Реквізит «Код фактичного платника» заповнюється в наступних випадках:

юридичними особами у разі, якщо юридичні особи у своєму складі мають відокремлені підрозділи, представництва та сплачують платежі до бюджету і фондів соціального страхування за відокремлені підрозділи, представництва.

При цьому юридичні особи у реквізиті «Код платника» платіжної інструкції зазначають власний код ЄДРПОУ, а у реквізиті «Код фактичного платника» – код ЄДРПОУ відокремленого підрозділу, представництва;

громадянами у разі, якщо громадяни сплачують податкові платежі та єдиний внесок за допомогою технічного пристрою (банківський автомат, платіжний термінал, програмно-технічний комплекс самообслуговування, програмно-апаратне середовище мобільного телефону, інший пристрій) або через каси надавачів платіжних послуг.

При цьому громадяни у реквізиті «Код фактичного платника» платіжної інструкції зазначають власний податковий номер. Разом з цим, надавач платіжних послуг у реквізиті «Код платника» зазначає свій податковий номер.

Чи подає ФОП, яка одночасно здійснює незалежну професійну діяльність, заяву за ф. № 8-ОПП у випадку припинення лише незалежної професійної діяльності?

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє, що відповідно до ст. 65 Податкового кодексу України та п. 6.7 розд. VI Порядку обліку платників податків і зборів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 09.12.2011 № 1588 (далі – Порядок № 1588) взяття на облік фізичних осіб – підприємців (крім тих, що набули статусу електронного резидента (е-резидента) здійснюється на підставі відомостей, наданих державним реєстратором згідно з Законом України від 15 травня 2003 року № 755-IV «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань», а фізичних осіб, які провадять незалежну професійну діяльність – на підставі заяви, яка подається протягом 10 календарних днів після державної реєстрації незалежної професійної діяльності у відповідному уповноваженому органі та отримання документа, що підтверджує право фізичної особи на ведення незалежної професійної діяльності.

Якщо фізична особа зареєстрована як підприємець та при цьому така особа здійснює незалежну професійну діяльність, така фізична особа обліковується в контролюючих органах як фізична особа – підприємець з ознакою провадження незалежної професійної діяльності.

Згідно з п.п. 2 п. 11.18 розд. XI Порядку № 1588, фізичні особи, які здійснюють незалежну професійну діяльність, знімаються з обліку після припинення або зупинення незалежної професійної діяльності або зміни організаційної форми відповідної діяльності з незалежної (індивідуальної) на іншу, за наявності документально підтвердженої інформації відповідного реєстру чи уповноваженого органу, що реєструє таку діяльність або видає документи про право на заняття такою діяльністю (свідоцтва, дозволи, сертифікати тощо), та поданих до контролюючого органу за основним місцем обліку заяв про ліквідацію або реорганізацію платника податків за формою № 8-ОПП (далі – Заява за ф. № 8-ОПП).

Якщо фізична особа – підприємець, яка одночасно здійснює незалежну професійну діяльність, припиняє здійснення лише незалежної професійної діяльності та, при цьому, не припиняється державна реєстрація фізичної особи – підприємця, у такому випадку йде мова про зміни в облікових даних платника.

Для внесення змін до облікових даних та зняття ознаки провадження незалежної професійної діяльності, такій фізичній особі необхідно подати до контролюючого органу за основним місцем обліку заяву (для осіб, які провадять незалежну професійну діяльність) за формою № 5-ОПП, копію документу, який підтверджує припинення (зупинення) незалежної професійної діяльності та повернути довідку про взяття на облік платника податків, відомості щодо якого не підлягають включенню до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань за формою № 34-ОПП.

Підтвердженням припинення незалежної професійної діяльності є відомості (витяг) відповідного реєстру, до якого вноситься інформація про державну реєстрацію такої діяльності, щодо припинення або зупинення, або зміни організаційної форми відповідної діяльності з незалежної (індивідуальної) на іншу.

Таким чином, якщо фізична особа – підприємець, яка одночасно здійснює незалежну професійну діяльність, припиняє лише незалежну професійну діяльність, та, при цьому, продовжує залишатися на обліку у контролюючих органах як фізична особа – підприємець, то Заява за ф. № 8-ОПП не подається.

Суб’єкт господарювання змінив місце торгівлі: чи можливо внести зміни до ліцензії на роздрібну торгівлю алкогольними напоями (тютюновими виробами)?

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує.

Відповідно до п. 2 розд. ХІІ «Прикінцеві положення» Закону України від 18 червня 2024 року № 3817-ІХ «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, спиртових дистилятів, біоетанолу, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, тютюнової сировини, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального» (далі – Закон № 3817) установлено, що Закон України від 19 грудня 1995 року № 481/95-BP «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, спиртових дистилятів, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального» (далі – Закон № 481) втрачає чинність з 01 січня 2025 року, положення Закону № 481 до дня втрати ним чинності застосовуються в частині, що не суперечить положенням Закону № 3817.

Згідно з п. 40 частини першої ст. 1 Закону № 3817 ліцензія – право суб’єкта господарювання на провадження відповідного виду (кількох видів) господарської діяльності.

Роздрібна торгівля алкогольними напоями (крім столових вин), а для малих виробників виноробної продукції – алкогольними напоями без додавання спирту (вин виноградних, вин плодово-ягідних, напоїв медових), у тому числі через мережу Інтернет, може здійснюватися суб’єктами господарювання, у тому числі їх виробниками, за наявності у них ліцензії на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями (частина сьома ст. 16 Закону № 3817).

У разі зміни відомостей, зазначених у виданій суб’єкту господарювання (у тому числі іноземному суб’єкту господарювання, який діє через своє зареєстроване постійне представництво) ліцензії (за винятком змін, пов’язаних з реорганізацією суб’єкта господарювання (у тому числі іноземного суб’єкта господарювання, який діє через своє зареєстроване постійне представництво) та/або зміною типу акціонерного товариства), суб’єкт господарювання зобов’язаний у місячний термін з дня внесення таких змін звернутися до органу, який видав ліцензію, з відповідною заявою. Орган, який видав ліцензію, на підставі заяви суб’єкта господарювання (у тому числі іноземного суб’єкта господарювання, який діє через своє зареєстроване постійне представництво) протягом трьох робочих днів видає суб’єкту господарювання (у тому числі іноземному суб’єкту господарювання, який діє через своє зареєстроване постійне представництво) ліцензію, оформлену на новому бланку з урахуванням змін (ст. 15 Закону № 481).

Водночас, згідно з ст. 15 Закону № 481 плата за ліцензію на роздрібну торгівлю алкогольними напоями, крім сидру та перрі (без додання спирту), становить 8000 грн. на кожний окремий, зазначений в ліцензії електронний контрольно-касовий апарат (книгу обліку розрахункових операцій), що знаходиться у місці торгівлі; на роздрібну торгівлю тютюновими виробами на кожне місце торгівлі – 2000 грн. а на території сіл і селищ, за винятком тих, що знаходяться у межах території міст, – 500 грн на роздрібну торгівлю алкогольними напоями, крім сидру та перрі (без додання спирту), на кожний окремий, зазначений у ліцензії електронний контрольно-касовий апарат (книгу обліку розрахункових операцій), що знаходиться у місці торгівлі, і 250 грн – на роздрібну торгівлю тютюновими виробами на кожне місце торгівлі.

Плата за ліцензію на роздрібну торгівлю сидром та перрі (без додання спирту) становить 780 грн. на кожне місце торгівлі незалежно від його територіального розташування.

Для місць торгівлі, які розташовані за межами території міст обласного підпорядкування і, зокрема, м. Києва на відстані до 50 км та які мають торговельні зали площею понад 500 кв. м, плата за ліцензію на роздрібну торгівлю алкогольними напоями, крім сидру та перрі (без додання спирту), становить 8000 грн. на кожний окремий, зазначений в ліцензії електронний контрольно-касовий апарат (книгу обліку розрахункових операцій), що знаходиться у місці торгівлі, та 2000 грн. на роздрібну торгівлю тютюновими виробами на кожне місце торгівлі.

Місце торгівлі визначено ст. 1 Закону № 481 як місце реалізації товарів, у тому числі на розлив, в одному торговому приміщенні (будівлі) за місцем його фактичного розташування, для тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пива – без обмеження площі, для алкогольних напоїв, крім пива, – торговельною площею не менше 20 кв. метрів, обладнане реєстраторами розрахункових операцій та/або програмними реєстраторами розрахункових операцій (незалежно від їх кількості) або де є книги обліку розрахункових операцій (незалежно від їх кількості), в яких фіксується виручка від продажу алкогольних напоїв, тютюнових виробів та рідин, що використовуються в електронних сигаретах, незалежно від того, чи оформляється через них продаж інших товарів.

Таким чином, ліцензія на роздрібну торгівлю алкогольними напоями (тютюновими виробами) надає право здійснювати діяльність з реалізації алкогольних напоїв (тютюнових виробів) за визначеним місцем торгівлі. При цьому передбачено здійснення плати за таку ліцензію за весь період її дії на одному місці торгівлі.

На нове місце торгівлі суб’єкт господарювання повинен придбавати нову ліцензію.

Воєнний стан: нерухоме майно фізичної особи пошкоджено або знищено. Що з податком на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки?

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу, що порядок нарахування та сплати податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки (податок), визначено ст. 266 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).

Обчислення суми податку з об’єкта/об’єктів житлової нерухомості, які перебувають у власності фізичних осіб, здійснюється контролюючим органом за місцем податкової адреси (місцем реєстрації) власника такої нерухомості у порядку визначеному п.п. 266.7.1 п. 266.7 ст. 266 ПКУ.

Підпунктом «б» п.п. 266.7.1 п. 266.7 ст. 266 ПКУ визначено, що за наявності у власності платника податку більше одного об’єкта житлової нерухомості одного типу, в тому числі їх часток, податок обчислюється виходячи із сумарної загальної площі таких об’єктів зменшеної відповідно до підпунктів «а» або «б» п.п. 266.4.1 п. 266.4 ст. 266 ПКУ та відповідної ставки податку.

За наявності у власності платника податку об’єктів житлової нерухомості різних видів, у тому числі їх часток, податок обчислюється виходячи із сумарної загальної площі таких об’єктів, зменшеної відповідно до п.п. «в» п.п. 266.4.1 п. 266.4 ст. 266 ПКУ, та відповідної ставки податку.

Сума податку, обчислена з урахуванням підпунктів «б» і «в» п.п. 266.7.1 п. 266.7 ст. 266 ПКУ, розподіляється контролюючим органом пропорційно до питомої ваги загальної площі кожного з об’єктів житлової нерухомості (п.п. «г» п.п. 266.7.1 п. 266.7 ст. 266 ПКУ).

Відповідно до положень п. 2 п.п. 69.22 п. 69 підрозд. 10 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ тимчасово, на період дії воєнного стану на території України, введеного Указом Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженим Законом України від 24 лютого 2022 року № 2102-ІХ «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні», по 31 грудня року, в якому припинено або скасовано воєнний стан, податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, не нараховується та не сплачується зокрема за знищені внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених збройною агресією російської федерації проти України, об’єкти житлової та/або нежитлової нерухомості, за 2021 рік та наступні податкові (звітні) періоди – за об’єкти житлової та/або нежитлової нерухомості, у тому числі їх частки, які перебувають у власності фізичних осіб, дані про знищення яких внесені до Державного реєстру майна, пошкодженого та знищеного внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених збройною агресією Російської Федерації проти України (далі – Реєстр пошкодженого та знищеного майна).

Порядок ведення Реєстру пошкодженого та знищеного майна затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 13 червня 2023 року № 624.

Підставою для обчислення податкових зобов’язань з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, за об’єкти житлової та нежитлової нерухомості, у тому числі їх часток, які перебувають у власності фізичних та/або юридичних осіб, що були пошкоджені або знищені, є відомості, визначені ст. 266 ПКУ, дані Реєстру пошкодженого та знищеного майна та дані Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією, затвердженого наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України від 22.12.2022 № 309 із змінами та доповненнями.

Враховуючи зазначене, об’єкти житлової нерухомості, дані про знищення яких внесені до Реєстру пошкодженого та знищеного майна, враховуються при обчисленні бази оподаткування об’єктів житлової нерухомості, (їх часток), що перебувають у власності фізичної особи, при цьому податок не нараховується та не сплачується за такі об’єкти житлової нерухомості.

Чи є об’єктом оподаткування, для резидента Дія Сіті – платника податку на особливих умовах, операція з придбання у нерезидента програмної продукції (без передачі майнових прав на таку програмну продукцію)...

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє, що відповідно до п. 135.2 ст. 135 Податкового кодексу (далі – ПКУ) базою оподаткування операцій резидента Дія Сіті – платника податку на особливих умовах є грошове вираження об’єкта оподаткування, розрахованого за правилами, визначеними п. 135.2 ст. 135 ПКУ та п.п. 141.9 прим. 1.3 п. 141.9 прим. 1 ст. 141 ПКУ. У разі здійснення операцій, які є об’єктом оподаткування, у формі, відмінній від грошової, базою оподаткування є вартість такої операції, визначена на рівні не нижче звичайної ціни.

Така база оподаткування операцій резидента Дія Сіті – платника податку на особливих умовах визначається виходячи з вартості операції без зменшення на суму утриманого податку на доходи нерезидента.

Згідно з п.п. 135.2.1.9.4 п.п. 135.2.1.9 п.п. 135.2.1 п. 135.2 ст. 135 ПКУ база оподаткування визначається як сума коштів та/або вартості майна (в тому числі необоротних активів), сплачених (переказаних) та/або наданого (наданих) нерезиденту (крім випадків, якщо відповідні операції здійснюються нерезидентом через його постійне представництво в Україні), у зв’язку з придбанням робіт (послуг), за винятком:

а) придбання робіт (послуг), якщо резидент Дія Сіті – платник податку на особливих умовах отримує результати робіт (послуг) до моменту здійснення оплати або протягом 365 календарних днів, або в інші строки, передбачені висновком центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику економічного розвитку, про перевищення строків розрахунків, визначених законодавством, з дня перерахування коштів (у тому числі отриманих за договором комісії, доручення або з інших аналогічних підстав) за кордон в оплату придбання робіт (послуг);

б) придбання робіт (послуг) з метою їх подальшого продажу за кордоном виключно за умови, що зарахування коштів від такого подальшого продажу на рахунки, відкриті в українських банках, здійснюється протягом 365 календарних днів з дня перерахування коштів за кордон в оплату придбання робіт (послуг);

в) придбання електронних послуг (у тому числі за моделями хмарних послуг IaaS, PaaS, SaaS), оплата яких здійснюється у вигляді фіксованого платежу за надання таких послуг на умовах передплати (підписки). У разі якщо придбання робіт (послуг) передбачає їх поетапне надання/виконання, строки розраховуються для кожного етапу окремо.

Постачання послуг – будь-яка операція, що не є постачанням товарів, чи інша операція з передачі права на об’єкти права інтелектуальної власності та інші нематеріальні активи чи надання інших майнових прав стосовно таких об’єктів права інтелектуальної власності, а також надання послуг, що споживаються в процесі вчинення певної дії або провадження певної діяльності (абзац перший п.п. 14.1.185 п. 14.1 ст. 14 ПКУ).

Підпунктом 14.1.203 п. 14.1 ст. 14 ПКУ визначено, що продаж результатів робіт (послуг) – будь-які операції господарського, цивільно-правового характеру з виконання робіт, надання послуг, надання права на користування або розпоряджання товарами, у тому числі нематеріальними активами та іншими об’єктами власності, що не є товарами, за умови компенсації їх вартості, а також операції з безоплатного надання результатів робіт (послуг). Продаж результатів робіт (послуг) включає, зокрема, надання права на користування товарами за договорами оперативного лізингу (оренди), продажу, передачі права відповідно до авторських або ліцензійних договорів, а також інші способи передачі об’єктів авторського права, патентів, знаків для товарів і послуг, інших об’єктів права інтелектуальної, у тому числі промислової власності.

Абзацом першим п.п. 14.1.56 прим. 5 п. 14.1 ст. 14 ПКУ визначено, що електронні послуги – послуги, які постачаються через мережу Інтернет, автоматизовано, за допомогою інформаційних технологій та переважно без втручання людини, у тому числі шляхом встановлення спеціального застосунку або додатка на смартфонах, планшетах, телевізійних приймачах чи інших цифрових пристроях.

До таких послуг, зокрема, належить постачання програмного забезпечення та оновлень до нього, у тому числі електронних примірників, надання доступу до них, а також дистанційне обслуговування програмного забезпечення та електронного обладнання (п.п. «е» п.п. 14.1.56 прим. 5 п. 14.1 ст. 14 ПКУ).

Враховуючи норми підпунктів 14.1.185, 14.1.203 і п.п. 14.1.56 прим. 5 п. 14.1 ст. 14 ПКУ операції з придбання у нерезидента програмної продукції (без передачі майнових прав на таку програмну продукцію) розцінюються як операції з придбанням послуг (у т. ч. електронних).

Тому, операція з придбання резидентом Дія Сіті – платника податку на особливих умовах у нерезидента програмної продукції (без передачі майнових прав на таку програмну продукцію) є об’єктом оподаткування для такого резидента, за винятком випадків передбачених підпунктами «а», «б», «в» п.п. 135.2.1.9.4 п.п. 135.2.1.9 п.п. 135.2.1 п. 135.2 ст. 135 ПКУ.

Чи підлягає обов’язковому заповненню у податковій накладній, складеній за операціями з вивезення товарів за межі митної території України інформація щодо дати та номеру договору (контракту)?

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що правила складання податкової накладної (у тому числі заповнення її обов’язкових реквізитів) регулюються ст. 201 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) та регламентуються Порядком заповнення податкової накладної, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 31.12.2015 № 1307, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 26.01.2016 за № 137/28267, зі змінами (далі – Порядок № 1307).

Відповідно до п. 201.1 ст. 201 ПКУ на дату виникнення податкових зобов’язань платник податку зобов’язаний скласти податкову накладну в електронній формі з використанням кваліфікованого електронного підпису або удосконаленого електронного підпису, що базується на кваліфікованому сертифікаті електронного підпису, уповноваженої платником особи відповідно до вимог Закону України від 05 жовтня 2017 року № 2155-VIII «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги» (із змінами) та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі – ЄРПН) у встановлений ПКУ термін.

Перелік обов’язкових реквізитів, які зазначаються у податковій накладній, визначено у пп. «а» - «л» п. 201.1 ст. 201 ПКУ.

У разі складання платником податку податкової накладної за операціями з вивезення товарів за межі митної території України, у податковій накладній зазначаються, зокрема, дата та номер договору (контракту), а також відповідна відмітка про форвардний контракт, якщо вивезення товарів за межі митної території України здійснюється на підставі форвардного контракту (п.п. «л» п. 201.1 ст. 201 ПКУ).

Згідно з п. 12 Порядку № 1307, з урахуванням змін, внесених наказом Міністерства фінансів України від 09.08.2024 № 400 «Про внесення змін до деяких нормативно-правових актів Міністерства фінансів України» (зі змінами), які набрали чинності 01.10.2024, у разі здійснення операцій з вивезення товарів за межі митної території України у верхній лівій частині податкової накладної у відповідному рядку графи «Інформація про операцію з вивезення товарів за межі митної території України:» зазначаються дата та номер договору (контракту), відповідно до якого здійснюється операція з вивезення за межі митної території України товарів, та у разі здійснення таких операцій на підставі форвардного контракту у спеціальному полі робиться позначка «X».

Отже, у податкових накладних, складених за операціями з вивезення товарів за межі митної території України, які з 01.10.2024 подаються на реєстрацію до ЄРПН, дата та номер договору (контракту), відповідно до якого здійснюється операція з вивезення за межі митної території України товарів, а також відмітка про форвардний контракт (у разі вивезення товарів за межі митної території України на підставі форвардного контракту), підлягають обов’язковому заповненню.

Податкова накладна, складена з порушенням таких вимог, не приймається до реєстрації в ЄРПН.

Електронний кабінет – сучасний сервіс від ДПС

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує.

З метою впровадження Національної стратегії доходів на 2024 – 2030 роки, схваленою розпорядженням Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2023 року № 1218-р, Державною податковою службою здійснюються заходи, направлені на удосконалення процедур податкового адміністрування. Важливим аспектом виконання завдань, визначених Стратегією для податкової служби, є цифрова трансформація ДПС та розвиток електронних сервісів для платників.

Сервіс Електронний кабінет, вхід до якого здійснюється за посиланням https://cabinet.tax.gov.ua або через вебпортал ДПС, створений для взаємодії бізнесу та громадян з податковими органами в електронному вигляді. Електронний кабінет пропонує понад 130 сервісів, які постійно оновлюються та удосконалюються з урахуванням змін законодавства. Він працює цілодобово, на комп’ютері або смарт-пристрої через мережу Інтернет та не потребує встановлення додаткового програмного забезпечення.

Функціонал Електронного кабінету включає:

- Кабінет для бізнесу;

- Кабінет громадянина;

- Кабінет особи-нерезидента;

- Кабінет посадової особи ЦОВВ.

Електронний кабінет функціонує за принципом автоматизованості – максимальної автоматизації процесів створення, прийняття, реєстрації, оброблення, зберігання документів, оброблення та відображення даних (показників) документів та інших облікових даних платника податків.

Платник податків стає користувачем Електронного кабінету та набуває право подавати звітність в електронній формі і вести листування засобами електронного зв’язку в електронній формі після проходження в Електронному кабінеті електронної ідентифікації онлайн з використанням кваліфікованого електронного підпису або удосконаленого електронного підпису, що базується на кваліфікованому сертифікаті електронного підпису, з дотриманням вимог законів України «Про електронні документи та електронний документообіг» та «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги», або тих сервісів ідентифікації, використання яких дозволяється методологом електронного кабінету.

Е-кабінет надає можливість отримувати необхідну інформацію, подавати звітність, реєструвати/коригувати податкові накладні в Єдиному реєстрі податкових накладних та акцизних накладних в Єдиному реєстрі акцизних накладних, проводити звірку розрахунків платників податків з державним та місцевими бюджетами, надсилати листи та запити, отримувати податкову інформацію про інших платників податків за попередньо наданою згодою таких осіб, подавати звернення на отримання індивідуальної податкової консультації в електронній формі, сплачувати податки (для фізичних осіб) тощо.

З повним переліком сервісів можна ознайомитись, скориставшись Картою Електронного кабінету, що розміщена за посиланням https://cabinet.tax.gov.ua/map. Електронний кабінет – простий та зрозумілий сервіс для всіх. Інструкцію щодо його функціоналу, можливостей режимів та сервісів, відповіді на популярні запитання розміщено за посиланням http://cabinet.tax.gov.ua/help/.

Крім того, для зручності платників на вебпорталі ДПС у розділі «Онлайн-навчання» вебпорталу ДПС (https://tax.gov.ua/baneryi/onlayn-navchannya/e-kabinet/) розміщені презентаційні та інформаційні матеріали стосовно можливостей Е-кабінету.

На Дніпропетровщині у ЦОПах платникам надається широкий спектр послуг: інформаційних, консультативних та адміністративних

В Головному управлінні ДПС у Дніпропетровській області (далі – ГУ ДПС) станом на 01.11.2024 адміністративні послуги надаються у 33 Центрах обслуговування платників (далі – ЦОП) при державних податкових інспекціях, мобільному ЦОПі та ГУ ДПС у Дніпропетровській області.

Наразі податківці у ЦОПах при ДПІ ГУ ДПС здійснюють сервісне обслуговування платників податків (платників єдиного внеску), зокрема надають адміністративні послуги, виконують інші функції сервісного обслуговування незалежно від місця обліку платника податків.

Платники мають можливість отримати широкий спектр послуг: інформаційних, консультативних та адміністративних. У ЦОПах забезпечується надання 91 адміністративної послуги, 61 з яких надається безкоштовно.

Так, протягом січня – жовтня 2024 року до ЦОПів надійшло 289 220 звернень у сфері надання адміністративних та інших послуг, що на 16 577 звернень більше у порівнянні з аналогічним періодом 2023 року. В т. ч. в електронному вигляді надійшло 121 447 звернень, або 41,9 відс. від загальної кількості, та на 4 953 звернення більше у порівнянні з відповідним періодом минулого року.

Протягом десяти місяців п. р. платниками отримано 271 879 адміністративних послуг, що на 12 265 послуг більше ніж у відповідний період минулого року. В т. ч. в електронному вигляді суб’єктами звернень отримано 106 969 адміністративних послуг, або 39,3 відс. від загальної кількості отриманих адміністративних послуг, та на 5 426 послуг більше ніжу відповідному періоді2023 року.

З початку року здійснено 2 104 виїзди мобільного ЦОПу до територіальних громад Дніпропетровської області для надання адміністративних послуг їх мешканцям, в тому числі здійснено 745 адресних виїздів до мало мобільної групи населення та 1 270 – до центрів надання адміністративних послуг (ЦНАП) територіальних громад Дніпропетровщини.

Станом на 01.11.2024 фахівцями мобільного ЦОПу надано 6 813 адміністративних послуг, в тому числі 1 332 адміністративні послуги під час адресних виїздів до мало мобільних груп населення та 24 455 інших послуг.

Зокрема, під час роботи мобільного ЦОПу в ЦНАПах територіальних громад Дніпропетровської області до фахівців ГУ ДПС звернулось 11 145 громадян, якими отримано 3 113 адміністративних послуг та 13 965 інших послуг.

Під час роботи мобільного ЦОПу приділялась увага роз’ясненню податкового та іншого законодавства, контроль за яким здійснюють контролюючі органи.

Серед відвідувачів мобільного ЦОПу розповсюджено понад 22 912 примірників друкованої продукції за податковою тематикою.

Представники ДПС та АСС обговорили переваги Території високого рівня податкової довіри

Новий проєкт ДПС «Територія високого рівня податкової довіри» та переваги, які ця ініціатива надає чесному бізнесу, обговорили під час зустрічі представники ДПС та Американської торговельної палати в Україні (ACC).

Виконувач обов’язків заступника Голови ДПС Євгеній Сокур поінформував учасників заходу про запроваджені з 1 жовтня 2024 року особливості адміністрування податків для доброчесних платників, які будуть включені до Переліку платників податків з високим рівнем добровільного дотримання податкового законодавства.

За словами Євгенія Сокура, ця ініціатива спрямована на поліпшення бізнес-клімату, зміну підходів до комунікації з податковою службою та побудову прозорих відносин між державою і підприємцями.

«В основі проєкту – ідея про те, що бізнес, який працює чесно і відповідає чітко визначеним критеріям, може отримувати підтримку з боку держави. І ДПС продовжує роботу з удосконалення умов, за яких бізнес має бути зацікавлений у прозорій та чесній взаємодії з державою», – зазначив Євгеній Сокур.

Серед основних переваг, які передбачає Територія високого рівня податкової довіри для платників:

включені до Переліку субʼєкти господарювання звільняються від переважної більшості документальних позапланових, планових та фактичних перевірок;

значно скорочуються строки камеральних та документальних перевірок для отримання бюджетного відшкодування;

скорочено терміни надання індивідуальних податкових консультацій;

особистий комплаєнс-менеджер відстежить можливі податкові ризики діяльності платника та надасть консультації щодо їх усунення.

«Якщо ви працюєте чесно, відповідаєте визначеним критеріям – ми запрошуємо вас до Території високого рівня податкової довіри», – звернувся до представників підприємств-членів ACC Євгеній Сокур.

Він також поінформував присутніх про вимоги та критерії, яким мають відповідати платники для включення їх до Переліку, а також порядок розрахунку зазначених критеріїв та формування Переліку.

На вебпорталі ДПС розміщена оновлена версія стандартного аудиторського файлу (SAF-T UA V2.0)

Державна податкова служба України з метою удосконалення системи співпраці та інформаційного обміну між платниками податків та органами державної влади, забезпечення впровадження новітніх процесів цифрових технологій, роз’яснення порядку формування та подання стандартного аудиторського файлу (SAF-T UA), впровадження концепції електронного аудиту повідомляє, що 01.11.2024 на вебпорталі ДПС розміщена оновлена версія стандартного аудиторського файлу (SAF-T UA V2.0).

Ознайомитись з оновленою версією стандартного аудиторського файлу (SAF-T UA V2.0) можна за посиланням: https://tax.gov.ua/baneryi/saf-t-ua/xsd-/ або https://tax.gov.ua/elektronna-zvitnist/xsd-viznachennya-shemi-xml.

Дніпропетровщина: у рамках регіональної платформи «Діалог влади та бізнесу» відбулись комунікації з бізнесом

Під керівництвом голови Дніпропетровської обласної державної адміністрації – начальника обласної військової адміністрації Сергія Лисака за участі в. о. начальника Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (ГУ ДПС) Наталі Федаш, заступника начальника Південно-Східного міжрегіонального управління Державної служби з питань праці Сергія Бланка та фахівців податкової служби регіону на базі Дніпропетровської облдержадміністрації у рамках регіональної платформи «Діалог влади та бізнесу» відбулась чергова онлайн зустріч з бізнес-спільнотою.

Легалізація трудових відносин, особливості застосування РРО/ПРРО, проведення фактичних перевірок – черговий пакет питань інформаційного податкового блоку, яким присвячено діалог.

Особливу увагу під час спілкування приділено реалізації норм Закону України від 18 червня 2024 року № 3813-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо особливостей податкового адміністрування під час воєнного стану для платників податків з високим рівнем добровільного дотримання податкового законодавства» у частині оподаткування податком на прибуток підприємств» («Клуб білого бізнесу»).

Учасникам нагадали про інформаційні ресурси податкової служби Дніпропетровщини (субсайт «Головне управління ДПС у Дніпропетровській області» вебпорталу ДПС України, сторінка «ДПС у Дніпропетровській області» у соціальній мережі Facebook; сторінка «Головне управління ДПС у Дніпропетровській області» на YouTube-каналі) та сучасним оперативним форматом спілкування органів податкової служби з платниками – комунікаційною податковою платформою.

Під час заходу податківці надали платникам відповіді на запитання і практичні рекомендації щодо окремих норм законодавства.

Проведена зустріч була продуктивною для всіх її учасників, а набутий досвід у подальшому сприятиме вдосконаленню взаємовідносин між бізнесом і податковою службою у напрямку підвищення рівня дотримання податкового законодавства.

Відновлення і розвиток нашої держави – це та мета, яка нас об’єднує, працюємо далі!

Про реалізацію вимог законодавства щодо особливостей податкового адміністрування для платників з високим рівнем добровільного дотримання податкового законодавства

Міністерством фінансів України затверджено Порядок формування та оприлюднення переліку платників податків з високим рівнем добровільного дотримання податкового законодавства.

Відповідний наказ ухвалено на виконання Закону України від 18.06.2024 № 3813-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо особливостей податкового адміністрування під час воєнного стану для платників податків з високим рівнем добровільного дотримання податкового законодавства».

Документом визначено порядок розрахунку критеріїв для включення платників до переліку платників з високим рівнем добровільного дотримання податкового законодавства (далі – Перелік).

Платники, які увійдуть до Переліку, отримуватимуть низку переваг у податковому адмініструванні на час воєнного стану. Це, зокрема, мораторій на проведення документальних перевірок, окрім деяких їх видів, скорочення строків камеральних та документальних перевірок при отриманні бюджетного відшкодування, строків надання індивідуальних податкових консультацій тощо.

Для таких платників також спрощується механізм взаємодії з податковою службою, оскільки за кожним з них буде закріплений комплаєнс-менеджер з метою підвищення якості обслуговування.

Ознайомитися з Порядком формування та оприлюднення переліку платників податків з високим рівнем добровільного дотримання податкового законодавства можна на сайті Міністерства фінансів України.

Для забезпечення порядку взаємодії комплаєнс-менеджера з платниками, включеними до Переліку, ДПС видано наказ від 31 жовтня 2024 року № 788 «Про організацію діяльності комплаєнс-менеджера з платником податків з високим рівнем добровільного дотримання податкового законодавства».

Цим документом затверджено порядок організації діяльності комплаєнс-менеджера, особливості його взаємодії з платником та відповідальність. Також наказом чітко визначені способи комунікацій платника з комплаєнс-менеджером та порядок проведення онлайн-комунікації в режимі відеоконференції.

Ознайомитися з наказом ДПС від 31 жовтня 2024 року № 788 «Про організацію діяльності комплаєнс-менеджера з платником податків з високим рівнем добровільного дотримання податкового законодавства» можна на вебпорталі ДПС.

Дотримання професійної етики – один з найважливіших принципів роботи органів ДПС

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (Кам’янський регіон) нагадує, що під час виконання своїх службових повноважень працівники органів ДПС зобов’язані неухильно додержуватися загальновизнаних етичних норм поведінки: бути ввічливими у стосунках з громадянами та суб’єктами господарювання, будувати свої відносини з ними на основі довіри, поваги, об’єктивності, справедливості, терпимості, законності. Сервіс ДПС України «Пульс» дає змогу платнику повідомляти про неправомірні вчинки або бездіяльність співробітників органів ДПС.

Жодне повідомлення не залишиться без уваги, адже плідна робота сервісу «Пульс» – це шлях до успішної співпраці громадян та бізнесу з органами ДПС.

Номер Контакт-центру ДПС 0800-501-007 (напрямок «5»).

Відділ комунікацій з громадськістю

управління інформаційної взаємодії

Головного управління ДПС

у Дніпропетровській області

(Кам'янський регіон)

Фото без опису

« повернутися

Інформують податківці

Чи можуть новостворені юридичні особи та ФОПи потрапити до Переліку платників податків з високим рівнем добровільного дотримання податкового законодавства?

Як оновлюється Перелік платників податків з високим рівнем добровільного дотримання податкового законодавства?

Щорічне дослідження з оцінки задоволеності бізнесу рівнем обслуговування податковими органами – 2024

Представники ДПС та АСС обговорили переваги Території високого рівня податкової довіри

На вебпорталі ДПС розміщена оновлена версія стандартного аудиторського файлу (SAF-T UA V2.0)

Код для вставки на сайт

Онлайн-опитування:

Результати опитування

Дякуємо!

Форма подання електронного звернення

Авторизація в системі електронних звернень

Авторизація в системі електронних петицій

Реєстрація в системі електронних петицій

Відновлення забутого пароля