Інформують податківці

Дата: 02.01.2025 12:31

Кількість переглядів: 54

Комунікаційна податкова платформа – взаємодія з бізнесом та громадськістю в ефективному форматі

Потребуєте детальних роз’яснень законодавства?

Необхідно оперативно вирішити нагальні питання податкової сфери?

Маєте пропозиції щодо необхідності проведення певних заходів за визначеною тематикою?

Звертайтесь на комунікаційну податкову платформу Головного управління ДПС у Дніпропетровській області.

Звернення від представників бізнесу та громадськості приймаються на електронну скриньку dp.ikc@tax.gov.ua.

Ведення обліку платежів: удосконалення процесів та сервісів

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що Державною податковою службою України з метою підвищення рівня інформування платників податків про суми помилково сплачених податкових платежів, єдиного внеску запроваджено новий сервіс «Е-повідомлення».

Платники податків, користувачі електронного кабінету, мають можливість отримувати в розділі «Вхідні/вихідні документи/Вхідні/ Повідомлення» електронне інформаційне повідомлення про помилкову сплату платежів (форма J/F14900) та миттєво здійснювати направлення до територіального органу ДПС, в якому обліковуються такі суми, заяву на перерахування коштів в електронному форматі.

Форма Е-повідомлення про помилкову сплату платежів

Податковий номер платника

Назва та код територіального органу ДПС 

код території 

отримано сплату [дата платіжної інструкції] по платежу [код платежу] «[назва платежу]» в розмірі [сума] грн за платіжною інструкцією № [номер платіжної інструкції] на рахунок [ рахунок IBAN].

У разі помилкової сплати просимо подати Заяву про повернення помилково та/або надміру сплачених сум грошових зобов’язань та пені.

Поряд з цим, посадові особи, які за даними Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань є керівником підприємства, установи, організації, чи самозайнятою особою, чи фізичною особою – платником податків, також мають можливість отримувати додаткове повідомлення шляхом приєднання до сервісу «Info TAX».

Звертаємо увагу, що автоматична відправка електронних інформаційних повідомлень про помилкову сплату платежів здійснюється засобами ІКС ДПС о 9.00 годині в робочі дні, крім понеділка, за транзакціями про сплату за попередній банківський день.

Порядок повернення платежів з бюджету: заява подається у паперовому або в електронному вигляді

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу, що порядок повернення помилково та/або надміру сплаченої суми грошового зобов'язання органом ДПС визначено ст. 43 Податкового кодексу України (далі – ПКУ). 

Повернення помилково та/або надміру сплаченої суми грошового зобов'язання здійснюється тільки на підставі заяви платника, поданої протягом 1095 днів від дня виникнення помилково та/або надміру сплаченої суми. Платник податків подає заяву про повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов'язань та пені у довільній формі, в якій зазначає напрям перерахування коштів: 

на рахунок платника податків у банку / небанківському надавачу платіжних послуг; 

на погашення грошового зобов'язання та/або податкового боргу з інших платежів, контроль за справлянням яких покладено на контролюючі органи, незалежно від виду бюджету. 

Заяву платник може подати як у паперовому вигляді так і в електронному вигляді. В електронному вигляді заява подається в Електронному кабінеті: 

для юридичних осіб шаблон «J1302001», 

для фізичних осіб шаблон «F1302002».

ДПС не пізніше ніж за п'ять робочих днів до закінчення двадцятиденного строку з дня подання платником податків заяви формує електронний висновок про повернення належних сум коштів з відповідного бюджету та подає його для виконання відповідному органові, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів. 

На підставі отриманого висновку орган, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, протягом п'яти робочих днів здійснює повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов'язань та пені платникам податків.

Повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов'язань платникам податків здійснюється з бюджету, у який такі кошти були зараховані.

УВАГА! Відповідно до ст. 43 ПКУ визначено, що у разі наявності у платника податків податкового боргу, повернення помилково та/або надміру сплаченої суми грошового зобов'язання на рахунок такого платника податків у банку або небанківському надавачу платіжних послуг, проводиться лише після повного погашення такого податкового боргу платником податків.

Єдиний внесок: порядок повернення коштів

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що повернення надміру та/або помилково сплачених коштів єдиного внеску здійснюється відповідно до Порядку зарахування у рахунок майбутніх платежів єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування або повернення надміру та/або помилково сплачених коштів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 23.07.2021 № 417, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 09.09.2021 за № 1185/36807 (далі – Порядок № 417).

Порядком № 417 передбачено, що повернення коштів єдиного внеску здійснюється на підставі Заяви платника про повернення коштів. 

До Заяви платник обов’язково додає копію розрахункового документа (платіжної інструкції, квитанції), що підтверджує сплату коштів єдиного внеску (до Заяви в електронній формі – електронну копію розрахункового документа). Копія розрахункового документа завіряється платником особисто.

Звертаємо увагу, що кожна Заява може містити лише одну копію одного розрахункового документа, тобто на кожну платіжну інструкцію заповнюється окрема Заява.

У випадках, передбачених п. п. 1, 2 та 4 п. 5 Порядку № 417, Заява подається до територіально органу ДПС за місцем обліку надміру та/або помилково сплачених коштів за формою, визначеною у додатку 1 до цього Порядку.

Таку Заяву, із завіреною платником копією платіжної інструкції (в pdf форматі), також можливо надати в розділі «Листування з ДПС» безкоштовного сервісу «Електронний кабінет».

Якщо за результатами розгляду Заяви встановлено правомірність повернення коштів, орган ДПС формує Висновок про повернення коштів та розрахунковий документ на повернення коштів з відповідного небюджетного рахунку за субрахунком 3556 «Рахунки для зарахування єдиного соціального внеску», на який їх було сплачено, та подає його на виконання до відповідного головного управління Державної казначейської служби України.

Про нові рахунки для зарахування податків, зборів та платежів

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє, що Закон України від 10.10.2024 № 4015-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу та інших законів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень у період дії воєнного стану» (далі – Закон № 4015-ІХ) набрав чинності з 01.12.2024 року.

Відповідно до Закону № 4015-ІХ, Державною казначейською службою України відкриті нові рахунки для зарахування податків, зборів, платежів у 2024 році до державного та місцевих бюджетів, контроль за справлянням яких здійснюють органи Державної податкової служби України, за наступними кодами класифікації доходів бюджету (далі ККДБ):

- ККДБ 11011600 «Військовий збір, що підлягає сплаті платниками, зазначеними у підпункті 4 підпункту 1.3 пункту 161 підрозділу 10 розділу ХХ Податкового кодексу України»;

- ККДБ 11011700 «Військовий збір, що підлягає сплаті фізичними особами-підприємцями, які перебувають на спрощеній системі оподаткування»;

- ККДБ 11011800 «Військовий збір, що підлягає сплаті юридичними особами, які перебувають на спрощеній системі оподаткування (ІІІ група)»;

- ККДБ 11011500 «Авансовий внесок з податку на доходи фізичних осіб, що сплачується платниками податку, які здійснюють роздрібну торгівлю пальним»;

- ККДБ 11021800 «Авансовий внесок з податку на прибуток підприємств, що сплачується платниками податку, які здійснюють роздрібну торгівлю пальним».

Реквізити рахунків розміщені на субсайті «Головне управління ДПС у Дніпропетровській області» вебпорталу ДПС в розділі «Рахунки для сплати платежів», за посиланням https://dp.tax.gov.ua/rahunki-dlya-splati-platejiv. 

За якою ставкою податку на прибуток підприємств оподатковуються дивіденди, виплачені банківською установою у 2024 році?

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує.

Для визначення суми авансових внесків із податку на прибуток підприємств із сум дивідендів, що сплачені до дати набрання чинності Закону України від 10 жовтня 2024 року № 4015-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень у період дії воєнного стану» (далі – Закон № 4015), банками застосовувалась чинна у відповідному періоді основна (базова) ставка податку у розмірі 25 відсотків.

Якщо дивіденди сплачуються у 2024 році після набрання чинності Законом № 4015, для визначення суми авансових внесків банками застосовується основна (базова) ставка податку у розмірі 50 відсотків.

!!!! При цьому у Декларації за 2024 рік банк має здійснити перерахунок суми авансових внесків за весь 2024 рік за ставкою 50 відсотків.

Тому у рядку 6 додатка АВ до річної Декларації сума авансового внеску у зв'язку із виплатою дивідендів (прирівняних до них платежів), що має бути сплачена у звітному (податковому) періоді та яка переноситься в рядок 20 АВ Декларації, визначається, виходячи зі значення рядка 5 цього додатку за ставкою 50 відсотків. Сума додаткового зобов’язання з податку на прибуток у вигляді авансового внеску з дивідендів обраховується за ставкою 50 відсотків та зазначається у рядку 22 Декларації і підлягає сплаті протягом 10 днів після граничного терміну подання річної Декларації.

Одночасно сума авансових внесків із дивідендів, обрахована за ставкою 50 відсотків, відображається у рядку 16.2 додатка ЗП до рядка 16 ЗП Декларації та зменшує нараховану суму податку на прибуток банку за 2024 рік.

Продаж товарів з використанням мережі Інтернет: чи застосовувати РРО та/або ПРРО?

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що відповідно до ст. 2 Закону України від 06 липня 1995 року № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» із змінами та доповненнями розрахункова операція – це приймання від покупця готівкових коштів, платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо за місцем реалізації товарів (послуг), видача готівкових коштів за повернутий покупцем товар (ненадану послугу), а у разі застосування банківської платіжної картки – оформлення відповідного розрахункового документа щодо оплати в безготівковій формі товару (послуги) банком покупця або, у разі повернення товару (відмови від послуги), оформлення розрахункових документів щодо перерахування коштів у банк покупця.

Таким чином, реєстратор розрахункових операцій (далі – РРО) та/або програмний РРО (далі – ПРРО) не застосовуються у разі оплати покупцем коштів виключно на поточний рахунок фізичної особи – підприємця, оскільки така операція не є розрахунковою, тобто продавець надає покупцю повні банківські реквізити для здійснення оплати (поточний рахунок у форматі ІВАN). У разі здійснення розрахунків в інший спосіб – готівкою, платіжною карткою тощо, застосування РРО та/або ПРРО є обов’язковим.

Зміни в сплаті податку на доходи фізичних осіб та єдиного внеску резидентами Дія Сіті

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу на зміни в сплаті податку на доходи фізичних осіб та єдиного внеску резидентами Дія Сіті.

Закон України від 04 грудня 2024 року № 4113-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо стимулювання розвитку цифрової економіки в Україні» (далі – Закон № 4113) набирає чинності з 1 січня 2025 року, крім окремих положень, що стосуються уточнення порядку сплати військового збору, які набирають чинності з дня, наступного за днем опублікування Закону № 4113, та застосовуються до періодів з дня набрання чинності Закону України від 10 жовтня 2024 року № 4015-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень у період дії воєнного стану» (далі – Закон № 4015), тобто з 1 грудня 2024 року.

Законом № 4113, зокрема уточнено положення Податкового кодексу України (далі – Кодекс) щодо застосування резидентами Дія Сіті відповідної ставки податку на доходи фізичних осіб та єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – єдиний внесок) при виплаті доходів платникам податку – спеціалістам резидента Дія Сіті.

1. Відповідно до підпункту 170.141.2 пункту 170.141статті 170 Податкового кодексу України (далі – Кодекс) за ставкою податку на доходи фізичних осіб, визначеною пунктом 167.2 статті 167 Кодексу (5 відс.), оподатковуються доходи платника податку – спеціаліста резидента Дія Сіті, що виплачуються на його користь резидентом Дія Сіті у вигляді:

а) заробітної плати;

б) винагороди за гіг-контрактом, укладеним у порядку, передбаченому Законом України «Про стимулювання розвитку цифрової економіки в Україні», у тому числі винагороди за створення та перехід прав на твори, створені за замовленням;

в) авторської винагороди за створення службового твору та перехід прав на службові твори.

Змінами, внесеними Законом № 4113 уточнено положення Кодексу та чітко визначено, що ставка податку на доходи фізичних осіб у розмірі 5 відс. до зазначених доходів застосовується, починаючи з календарного місяця, наступного за календарним місяцем, в якому набуто статус резидента Дія Сіті.

Доходи спеціалістів резидента Дія Сіті, що були нараховані (виплачені) у календарному місяці, в якому набуто статус резидента Дія Сіті, оподатковуються за ставкою 18 відсотків.

2. Змінами до підпункту 170.141.5 пункту 170.141статті 170 Кодексу уточнено порядок сплати податку на доходи фізичних осіб з доходів платників податку – спеціалістів резидента Дія Сіті за відповідні календарні місяці, в яких резидент Дія Сіті не відповідав відповідним вимогам профільного законодавства.

Для застосування резидентом Дія Сіті до доходів платників податку – спеціалістів резидента Дія Сіті ставки податку на доходи фізичних осіб у розмірі 5 відс. він має відповідати у відповідному місяці вимогам, визначеним пунктами 2 і 3 частини першої статті 5 Закону України «Про стимулювання розвитку цифрової економіки в Україні», а саме: розмір середньої місячної винагороди залученим працівникам та гіг-спеціалістів має становити не менше, ніж еквівалент 1200 євро, а середньооблікова кількість працівників та гіг-спеціалістів має становити не менше 9 осіб.

З урахуванням змін, внесених Законом № 4113, встановлено, що у разі якщо податковий агент – резидент Дія Сіті у відповідний календарний місяць не відповідав зазначеним вимогам, такий податковий агент зобов’язаний у межах податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків – фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску самостійно нарахувати податок на доходи фізичних осіб за ставкою 18 відс. щодо доходів спеціалістів резидента Дія Сіті, що були нараховані (виплачені) протягом такого календарного місяця, та за власний рахунок сплатити (перерахувати) до подання податкового розрахунку податок на доходи фізичних осіб до бюджету за вирахуванням податку, що був сплачений (перерахований) до бюджету з таких доходів.

3. Відповідно до частини третьої статті 5 Закону України «Про стимулювання розвитку цифрової економіки в Україні» надано право юридичній особі, яка відповідає не всім вимогам для резидента Дія Сіті, перебувати у зазначеному статусі, але не довше ніж до 31 грудня календарного року, наступного за календарним роком, в якому вона набула статусу резидента Дія Сіті, за умови дотримання вимог, встановлених частиною третьою статті 5 Закону України «Про стимулювання розвитку цифрової економіки в Україні».

Законом № 4113 пункт 170.141 статті 170 Кодексу доповнено новим підпунктом, яким визначено порядок застосування такими юридичними особами відповідної ставки податку на доходи фізичних осіб.

Так, встановлено, що до 31 грудня календарного року, наступного за календарним роком, у якому податковий агент набуде статусу резидента Дія Сіті, до доходів, які виплачуються спеціалістам резидента Дія Сіті, застосовується ставка податку на доходи фізичних осіб у розмірі 5 відс. і в тому календарному місяці, в якому вони не відповідали вимозі, визначеній пунктом 3 частини першої статті 5 Закону України «Про стимулювання розвитку цифрової економіки в Україні» (середньооблікова кількість працівників та гіг-спеціалістів може становити менше 9 осіб).

Якщо після настання 31 грудня календарного року, наступного за календарним роком, у якому вони набули статусу резидента Дія Сіті, такий податковий агент – резидент Дія Сіті продовжує не відповідати вимозі, визначеній пунктом 3 частини першої статті 5 Закону України «Про стимулювання розвитку цифрової економіки в Україні», такий податковий агент – резидент Дія Сіті зобов’язаний у строк, визначений для місячного податкового (звітного) періоду, самостійно нарахувати та сплатити (перерахувати) за власний рахунок до бюджету податок на доходи фізичних осіб за ставкою 18 відс. щодо доходів спеціалістів резидента Дія Сіті, виплачених протягом останніх трьох місяців календарного року, наступного за календарним роком, в якому податковий агент набув статусу резидента Дія Сіті, за вирахуванням податку, що був сплачений (перерахований) до бюджету з таких доходів.

При цьому сума такого сплаченого (перерахованого) податку податковим агентом не включається до складу загального місячного (річного) оподатковуваного доходу спеціалістів резидента Дія Сіті.

Відповідно до пункту 2 розділу II «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 4113 положення нового абзацу другого підпункту 170.141.6 пункту 170.141 статті 170 Кодексу щодо необхідності доплати податку на доходи фізичних осіб податковим агентом – резидентом Дія Сіті, який продовжує не відповідати вимозі, визначеній пунктом 3 частини першої статті 5 Закону України «Про стимулювання розвитку цифрової економіки в Україні», після настання 31 грудня відповідного календарного року, застосовуються до резидентів Дія Сіті, які набувають статусу резидента Дія Сіті відповідно до частини третьої статті 5 Закону України «Про стимулювання розвитку цифрової економіки в Україні», починаючи з першого числа місяця, наступного за місяцем набрання чинності Законом № 4113, тобто з 01 лютого 2025 року.

4. Змінами до частини 141статті 8 Закону України від 08 липня 2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» із змінами та доповненнями (далі – Закон № 2464) уточнено порядок застосування відповідної ставки єдиного внеску новими резидентами Дія Сіті.

На сьогодні єдиний внесок для платника – резидента Дія Сіті, який у календарному місяці відповідав вимогам, визначеним пунктами 2, 3 частини першої, пунктом 10 частини другої статті 5 Закону України «Про стимулювання розвитку цифрової економіки в Україні» (розмір середньої місячної винагороди залученим працівникам та гіг-спеціалістів має становити не менше, ніж еквівалент 1200 євро, середньооблікова кількість працівників та гіг-спеціалістів має становити не менше 9 осіб, загальна сума податкового боргу протягом 30 днів не перевищує 10 мінімальних заробітних плат (виходячи з розміру мінімальної заробітної плати, встановленої на 1 січня поточного календарного року), встановлюється:

1) на суму нарахованої кожній застрахованій особі заробітної плати за видами виплат, які включають основну та додаткову заробітну плату, інші заохочувальні та компенсаційні виплати, у тому числі в натуральній формі, що визначаються відповідно до Закону України «Про оплату праці», – у розмірі мінімального страхового внеску;

2) на суму винагороди фізичним особам за виконання робіт (надання послуг) за гіг-контрактами, укладеними у порядку, передбаченому Законом України «Про стимулювання розвитку цифрової економіки в Україні», – у розмірі мінімального страхового внеску.

Змінами, внесеними Законом № 4113, уточнено положення Закону № 2464 та чітко визначено, що єдиний внесок у розмірі мінімального страхового внеску із зазначених доходів сплачується резидентом Дія Сіті починаючи з календарного місяця, наступного за календарним місяцем, в якому платником набуто статус резидента Дія Сіті.

5. Відповідно до частини третьої статті 5 Закону України «Про стимулювання розвитку цифрової економіки в Україні» надано право юридичній особі, яка відповідає не всім вимогам для резидента Дія Сіті, перебувати у зазначеному статусі, але не довше ніж до 31 грудня календарного року, наступного за календарним роком, в якому вона набула статусу резидента Дія Сіті, за умови дотримання вимог, встановлених частиною третьою статті 5 Закону України «Про стимулювання розвитку цифрової економіки в Україні».

Законом № 4113 частину 141 статті 8 Закону № 2464 доповнено новими положеннями, якими визначено порядок застосування такими юридичними особами відповідної ставки єдиного внеску.

Так, встановлено, що такі юридичні особи до 31 грудня календарного року, наступного за календарним роком, у якому вони набули статусу резидента Дія Сіті, сплачують єдиний внесок у розмірі мінімального страхового внеску і в такому календарному місяці, в якому вони не відповідали вимозі, визначеній пунктом 3 частини першої статті 5 Закону України «Про стимулювання розвитку цифрової економіки в Україні» (середньооблікова кількість працівників та гіг-спеціалістів може становити менше 9 осіб).

Якщо після настання зазначеного терміну такий платник – резидент Дія Сіті продовжує не відповідати вимозі, визначеній пунктом 3 частини першої статті 5 Закону України «Про стимулювання розвитку цифрової економіки в Україні», такий платник – резидент Дія Сіті зобов’язаний у місячний строк самостійно донарахувати та сплатити єдиний внесок за ставкою у розмірі 22 відс. (8,41 відс. за найманого працівника з інвалідністю) щодо доходів, виплачених протягом кожного звітного періоду, коли платник не відповідав зазначеній вимозі, в межах останніх трьох місяців календарного року, наступного за календарним роком, в якому платник набув статусу резидента Дія Сіті, за вирахуванням єдиного внеску, що був сплачений у розмірі мінімального страхового внеску за такі звітні періоди.

До таких донарахованих сум не застосовується штраф у розмірі 10 відс. донарахованої суми, встановлений пунктом 3 частини одинадцятої статті 25 Закону № 2464.

Відповідно до пункту 2 розділу II «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 4113 положення частини 141 статті 8 Закону № 2464  щодо необхідності доплати єдиного внеску застосовуються до резидентів Дія Сіті, які набувають статусу резидента Дія Сіті відповідно до частини третьої статті 5 Закону України «Про стимулювання розвитку цифрової економіки в Україні», починаючи з першого числа місяця, наступного за місяцем набрання чинності Законом № 4113, тобто з 1 лютого 2025 року.

В ЄДР внесено запис про припинення підприємницької діяльності ФОПа: дії ФОПа для зняття з обліку в контролюючому органі

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє про таке.

Порядок зняття з обліку у контролюючих органах фізичних осіб – підприємців визначений:

як платників податків – ст. 67 глави 6 розд. ІІ Податкового кодексу України (далі – ПКУ) та розд. ХІ Порядку обліку платників податків і зборів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 09.12.2011 № 1588 із змінами та доповненнями (далі – Порядок № 1588);

як платників єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування – ст. 5 розд. ІІ Закону України від 08 липня 2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» із змінами та доповненнями (далі – Закон № 2464) та розд. ІV Порядку обліку платників єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.11.2014 № 1162 із змінами та доповненнями.

Згідно з п.п. 1 п. 11.18 розд. XI Порядку № 1588 підставою для зняття фізичної особи – підприємця з обліку у відповідному контролюючому органі є відомості з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань (далі – ЄДР) про державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності фізичною особою – підприємцем за її рішенням, або за судовим рішенням, або у разі її смерті, або оголошення її померлою, або визнання її безвісно відсутньою.

Дата зняття з обліку фізичної особи – підприємця відповідає даті отримання відомостей про державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності.

Підпунктом 4 п. 11.18 розд. XI Порядку № 1588 визначено, що державна реєстрація припинення підприємницької діяльності фізичної особи не припиняє її зобов’язань, що виникли під час провадження підприємницької діяльності, та не змінює строків, порядків виконання таких зобов’язань та застосування штрафних санкцій і нарахування пені за їх невиконання.

Відповідно до п.п. 6 п. 11.18 розд. XI Порядку № 1588 після державної реєстрації припинення підприємницької діяльності фізична особа продовжує обліковуватись у контролюючих органах як фізична особа – платник податків, яка отримувала доходи від провадження підприємницької діяльності.

Така фізична особа має забезпечити остаточні розрахунки з податків від провадження підприємницької діяльності, в установлені строки подати відповідному контролюючому органу декларацію за останній базовий податковий (звітний) період, в якій відображаються виключно доходи від проведення підприємницької діяльності.

Статтею 5 Закону № 2464 визначено, що зняття з обліку фізичних осіб – підприємців – платників єдиного внеску здійснюється контролюючими органами на підставі відомостей з реєстраційної картки, наданих державним реєстратором, після проведення передбачених законодавством перевірок платників та проведення остаточного розрахунку.

Водночас, у разі зміни місця проживання фізичної особи процедури та дії, визначені п.п. 6 п. 11.18 розд. XI Порядку № 1588, проводяться в контролюючому органі, в якому платник податків перебував на обліку за основним місцем обліку на момент отримання відомостей про державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності такої фізичної особи.

Після державної реєстрації припинення підприємницької діяльності/реєстрації припинення або зупинення незалежної професійної діяльності фізичною особою, яка є внутрішньо переміщеною особою, процедури та дії, визначені п. 11.18 розд. XI Порядку № 1588, можуть проводитися за місцем реєстрації фактичного місця проживання такої внутрішньо переміщеної особи в разі її звернення до відповідного контролюючого органу із документальним підтвердженням особи та довідкою про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи, копія якої подається до контролюючого органу (абзац третій п.п. 6 п. 11.18 розд. XI Порядку № 1588).

Фізичні особи – підприємці, які перебували на загальній системі оподаткування, щодо яких до ЄДР внесений запис про припинення підприємницької діяльності, враховуючи норми п. 177.11 ст. 177 ПКУ та абзацу третього частини восьмої ст. 9 Закону № 2464, подають податкову декларацію про майновий стан і доходи щодо отриманих доходів на загальній системі оподаткування, затверджену наказом Міністерства фінансів України від 02.10.2015 № 859 із змінами та доповненнями, у складі якої формуються додатки ЄСВ 1 «Розрахунок сум нарахованого доходу застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску» та Ф2 «Розрахунок податкових зобов’язань з податку на доходи фізичних осіб та військового збору з доходів, отриманих самозайнятою особою» за звітний період з дня, наступного за днем закінчення попереднього базового податкового (звітного) періоду до останнього дня календарного місяця, в якому проведено державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності, у строки, встановлені ПКУ для місячного податкового періоду.

Фізичні особи – підприємці, які застосовували спрощену систему оподаткування, щодо яких до ЄДР внесений запис про припинення підприємницької діяльності, враховуючи норми п. 294.6 ст. 294 ПКУ та абзацу третього частини восьмої ст. 9 Закону № 2464, подають податкову декларацію платника єдиного податку – фізичної особи – підприємця (далі – декларація платника єдиного податку), затверджену наказом Міністерства фінансів України від 19.06.2015 № 578 із змінами та доповненнями, у складі якої формується додаток «Відомості про суми нарахованого доходу застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску», за податковий (звітний) квартал в якому проведено державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності, з наростаючим підсумком з початку року у строки, визначені п.п. 49.18.2 п. 49.18 ст. 49 ПКУ, протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) кварталу. Разом з тим, платник єдиного податку – фізична особа – підприємець може подати останню податкову декларацію платника єдиного податку до закінчення звітного періоду відповідно до п.п. 49.18.8 п. 49.18 ст. 49 ПКУ.

Рішення про проведення документальної позапланової перевірки платника податків – фізичної особи приймається керівником контролюючого органу (його заступником або уповноваженою особою) з урахуванням вимог ст. 78 – 82 ПКУ, яке оформлюється наказом.

При цьому термін протягом якого приймається рішення про призначення документальної позапланової перевірки, зокрема, при припиненні діяльності фізичною особою – підприємцем, ПКУ не визначено.

Дані про зняття з обліку фізичної особи – підприємця як платника податків та як платника єдиного внеску передаються контролюючим органом до ЄДР та оприлюднюються на порталі електронних сервісів ЄДР.

Заява щодо періоду щорічної відпустки/терміну втрати працездатності: подання ФОПами – платниками єдиного податку першої та другої груп

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що згідно з п.п. 295.1 та 295.2 ст. 295 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) платники єдиного податку першої і другої груп сплачують єдиний податок шляхом здійснення авансового внеску не пізніше 20 числа (включно) поточного місяця.

Нарахування авансових внесків для платників єдиного податку першої і другої груп здійснюється контролюючими органами на підставі заяви такого платника єдиного податку щодо розміру обраної ставки єдиного податку, заяви щодо періоду щорічної відпустки та/або заяви щодо терміну тимчасової втрати працездатності.

Відповідно до п. 295.5 ст. 295 ПКУ платники єдиного податку першої і другої груп, які не використовують працю найманих осіб, звільняються від сплати єдиного податку протягом одного календарного місяця на рік на час відпустки, а також за період хвороби, підтвердженої витягом з Електронного реєстру листків непрацездатності (далі – ЕРЛП), якщо вона триває 30 і більше календарних днів.

Пунктом 295.6 ст. 295 ПКУ встановлено, що суми єдиного податку, сплачені відповідно до абзацу другого п. 295.1 і п. 295.5 ст. 295 ПКУ підлягають зарахуванню в рахунок майбутніх платежів з цього податку за заявою платника єдиного податку.

Помилково та/або надміру сплачені суми єдиного податку підлягають поверненню платнику в порядку, встановленому ПКУ.

Згідно з п.п. 298.3.2 п. 298.3 ст. 298 ПКУ інформація про період щорічної відпустки і терміни тимчасової втрати працездатності з обов’язковим доданням витягу з Електронного реєстру листків непрацездатності подається за заявою у довільній формі.

Окремого терміну подання заяви щодо періоду щорічної відпустки, заяви щодо терміну тимчасової втрати працездатності та форм даних заяв нормами ПКУ не передбачено.

Слід зазначити, що з 01 жовтня 2021 року відповідно до наказу Міністерства охорони здоров’я України від 01.06.2021 № 1066 «Деякі питання формування медичних висновків про тимчасову непрацездатність та проведення їхньої перевірки» (із змінами та доповненнями) для всіх закладів охорони здоров’я передбачено формування медичних висновків про тимчасову непрацездатність у Реєстрі медичних висновків в електронній системі охорони здоров’я.

Інформацію про сформований листок непрацездатності фізична особа – підприємець може перевірити в особистому кабінеті з використанням вебпорталу Електронних послуг Пенсійного фонду України (в розділі «Мої листки непрацездатності»). Для формування витягу з ЕРЛН необхідно обрати в підменю «Запит на отримання електронних документів», в розділі «Тип звернення» з випадаючого списку – «Витяг з ЕРЛН» та заповнити обов’язкові поля. Отримати сформований витяг можна в розділі «Мої Звернення», вибравши завдання зі статусом «Виконано».

Враховуючи вищевикладене, з метою уникнення порушення терміну щодо сплати авансових платежів до контролюючого органу подається заява:

- щодо періоду щорічної відпустки – до дати початку відпустки;

- щодо терміну втрати працездатності – до 20 числа місяця, наступного за місяцем, у якому закінчився лікарняний (з обов’язковим додаванням витягу з ЕРЛН).

За якими кодами класифікації доходів бюджету сплачується військовий збір?

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що відповідно до наказу Міністерства фінансів України від 14.01.2011 2011 № 11 «Про бюджетну класифікацію» (в редакції наказу Міністерства фінансів України від 18.10.2024 № 522) військовий збір сплачується (перераховується) платниками за кодами класифікації доходів бюджету:

11011000 – «Військовий збір (крім військового збору, що підлягає сплаті платниками, зазначеними у п.п. 4 п.п. 1.3 п. 16 прим. 1 підрозд. 10 розд. ХХ Податкового кодексу України із змінами та доповненнями (далі – ПКУ), фізичними особами-підприємцями та юридичними особами, які перебувають на спрощеній системі оподаткування)» - для податкових агентів;

11011600 – «Військовий збір, що підлягає сплаті платниками, зазначеними у п.п. 4 п.п. 1.3 п. 16 прим. 1 підрозд. 10 розд. ХХ ПКУ» - для податкових агентів.

Відповідно до п.п. 4 п.п. 1.3 п. 16 прим. 1 підрозд. 10 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ ставка військового збору становить для для військовослужбовців та працівників Збройних Сил України, Служби безпеки України, Служби зовнішньої розвідки України, Головного управління розвідки Міністерства оборони України, Національної гвардії України, Державної прикордонної служби України, Управління державної охорони України, Державної служби спеціального зв’язку та захисту інформації України, Державної спеціальної служби транспорту України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань – 1,5 відс. з доходу, одержаного у вигляді грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, які здійснюються відповідно до законодавства України (за винятком доходів, які звільняються від оподаткування військовим збором відповідно до п.п. 1.7 п. 16 прим. 1 підрозд. 10 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ);

11011700 – «Військовий збір, що підлягає сплаті фізичними особами – підприємцями, які перебувають на спрощеній системі оподаткування»;

11011800 – «Військовий збір, що підлягає сплаті юридичними особами, які перебувають на спрощеній системі оподаткування (ІІІ група)».

Довідником відповідності символу звітності коду класифікації доходів бюджету, затвердженим наказом Державної казначейської служби України від 28.11.2019 № 336 із змінами та доповненнями, код класифікації доходів бюджету передбачає таку позицію:

11011001 – «Військовий збір (крім військового збору, що підлягає сплаті платниками, зазначеними у п.п. 4 п.п. 1.3 п. 16 прим. 1 підрозд. 10 розд. ХХ ПКУ, фізичними особами – підприємцями та юридичними особами, які перебувають на спрощеній системі оподаткування), що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування».

Чи можливо тимчасово припинити підприємницьку діяльність?

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що порядок проведення державної реєстрації припинення юридичної особи та порядок державної реєстрації припинення підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця визначено Законом України від 15 травня 2003 року № 755-IV «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань» зі змінами та доповненнями (далі – Закон).

Законом та іншими нормативно-правовими актами не передбачено тимчасове припинення підприємницької діяльності.

При поданні представником фізичної особи заяви про проставлення апостиля необхідно додати оригінал довіреності чи її копію?

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу, що проставлення апостиля на офіційних документах, що видаються Державною податковою службою України (далі – ДПС) та її територіальними органами, здійснюється ДПС відповідно до Правил проставлення апостиля на офіційних документах, призначених для використання на території інших держав, затверджених спільним наказом Міністерства закордонних справ України, Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства освіти і науки України, Міністерства фінансів України, Міністерства юстиції України від 17.03.2023 № 125/209/293/139/999/5 (далі – Правила).

Апостиль проставляється на вимогу особи, яка підписала документ, або на вимогу фізичної/юридичної особи (їх представників) (п. 5 Правил).

Представництвом є правовідношення, в якому одна сторона (представник) зобов’язана або має право вчинити правочин від імені другої сторони, яку вона представляє (частина перша ст. 237 Цивільного кодексу України від 16 січня 2002 року № 435-IV із змінами та доповненнями (далі – ЦКУ)).

Представництво, яке ґрунтується на договорі, може здійснюватися за довіреністю (частина перша ст. 244 ЦКУ). 

Довіреністю є письмовий документ, що видається однією особою іншій особі для представництва перед третіми особами. Довіреність на вчинення правочину представником може бути надана особою, яку представляють (довірителем), безпосередньо третій особі.

Форма довіреності повинна відповідати формі, в якій відповідно до закону має вчинятися правочин (частина перша ст. 245 ЦКУ).

За змістом ст.ст. 244 та 245 ЦКУ форма довіреності може бути звичайною письмовою або письмовою нотаріальною. Нотаріальне посвідчення довіреності потрібне на здійснення правочинів, нотаріальна форма для яких обов’язкова.

Довіреність підписується особою, яка її видала. Довіреність від імені юридичної особи видається за підписом її керівника і скріплюється печаткою цієї організації (ст. 246 ЦКУ).

Крім того, частина третя ст. 245 ЦКУ передбачає спеціальні випадки, коли довіреність, посвідчена спеціально уповноваженими на це органами, прирівнюється до нотаріально посвідченої. 

Таким чином, якщо заява на проставлення апостиля подана представником, до неї додається оригінал відповідної довіреності, або її посвідчена копія (копія, засвідчується особою, якій відповідно до законодавства надано право посвідчувати довіреності).

У 2024 році платники Дніпропетровщини спрямували до бюджетів усіх рівнів та державних цільових фондів понад 130,7 млрд гривень

У січні – грудні 2024 року від платників Дніпропетровської області до бюджетів усіх рівнів та державних цільових фондів надійшло понад 130,7 млрд грн податків, зборів та платежів.

Так, до Державного бюджету України з початку 2024 року спрямовано понад 52,2 млрд гривень. Це на понад 10,7 млрд грн або на 26,0 відс. більше аналогічного періоду 2023 року.

Місцеві бюджети впродовж 2024 року отримали більш ніж 41,4 млрд гривень. Надходження збільшились порівняно з 2023 роком на понад 6,8 млрд гривень. Темп росту надходжень – 119,9 відсотків. 

Державні цільові фонди у січні – грудні 2024 року поповнились єдиним внеском на загальнообов’язкове державне соціальне страхування на понад 37,0 млрд грн, що на 5,2 млрд грн або на 16,5 відс. більше ніж за підсумками 2023 року.

Про це повідомила в. о. начальника Головного управління ДПС у Дніпропетровській області Наталя Федаш.

«Дякуємо платникам за сумлінну сплату податків і фінансову підтримку держави!» – зазначила очільниця обласної податкової. 

Завершено новітню розробку ІТ-рішення ДПС для аналізу даних РРО/ПРРО

За підтримки Проєкту EU4PFM Державна податкова служба України впровадила прогресивне ІТ-рішення, що посилить аналітичні можливості, які покращують управління податковими ризиками, та дозволить: 

аналізувати дані РРО/ПРРО; 

своєчасно ідентифікувати податкові ризики та ефективно ними управляти; 

підвищити ефективність ризик-орієнтованого підходу, а саме — відбирати для податкових перевірок лише ті підприємства, щодо яких виявлено ймовірні ризики. 

Впровадження модернізованої ІТ-системи сприятиме детінізації готівкових розрахунків, підвищенню справедливості та рівних умов для бізнесу, що є передумовою для забезпечення стабільних податкових надходжень до бюджету. 

EU4PFM продовжує підтримувати ДПС у впровадженні інноваційних цифрових технологій, що мінімізують вплив людського фактору і забезпечують прозорість та застосування єдиних підходів під час здійснення податкового контролю.

Щодо основних новацій податкового законодавства з 1 січня 2025 року

Державна податкова служба України для зручності платників сформувала інформаційні матеріали про основні зміни податкового та іншого законодавства, контроль за яким покладено на контролюючі органи, з 1 січня 2025 року.

З інформаційними матеріалами можна ознайомитись тут https://tax.gov.ua/nove-pro-podatki--novini-/856165.html.

До уваги платників частини чистого прибутку (доходу), дивідендів, нарахованих на державну частку!

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує.

Державна податкова служба України з метою належного адміністрування частини чистого прибутку (доходу), дивідендів, нарахованих на державну частку повідомила таке.

Із 24 грудня 2024 року набрав чинності наказ Міністерства фінансів України від 04.11.2024 № 549 «Про затвердження Змін до форми Розрахунку частини чистого прибутку (доходу), дивідендів на державну частку», зареєстрований у Міністерстві юстиції України 20.11.2024 за № 1745/43090 (зі змінами, внесеними наказом Міністерства фінансів України від 27.11.2024 № 609 «Про внесення змін до наказу Міністерства фінансів України від 04 листопада 2024 року за № 549», зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 27.11.2024 за № 1796/43141) (далі – наказ № 549), яким внесені зміни до форми Розрахунку частини чистого прибутку (доходу), дивідендів на державну частку (далі – Розрахунок).

Наказ № 549 видано з метою реалізації положень законів України:

- від 22 лютого 2024 року № 3587-ІХ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення корпоративного Управління» (далі - Закон №3587);

- від 09 травня 2024 року № 3706-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо особливостей експорту окремих видів товарів у період дії воєнного стану» (далі – Закон № 3706).

Слід зазначити, що законами №№ 3587, 3706 були внесені зміни до частини п’ятої статті 11 «Особливості управління та обмеження щодо розпорядження об’єктами державної власності» Закону України від 21 вересня 2006 року № 185-V «Про управління об’єктами державної власності» (зі змінами) (далі – Закон № 185), якими впроваджуються особливості нарахування та сплати до державного бюджету дивідендів на державну частку господарськими товариствами, у статутному капіталі яких є корпоративні права держави.

Зокрема, у Законі № 3587 передбачено, що: господарські товариства, у статутному капіталі яких 50 і більше відсотків акцій (часток) належать державі і які зобов’язані складати та подавати консолідовану фінансову звітність відповідно до закону, за рішенням загальних зборів, що ухвалюється не пізніше 30 квітня року, що настає за звітним, здійснюють розподіл консолідованого прибутку за відображеними у консолідованій, підтвердженій незалежним аудитором, річній фінансовій звітності результатами фінансово-господарської діяльності. У такому разі сплата дивідендів до державного бюджету здійснюється не пізніше 30 липня року, що настає за звітним, безпосередньо зазначеними господарськими товариствами з урахуванням показників дочірніх підприємств та господарських товариств, що включаються до консолідованої фінансової звітності такого господарського товариства.

Кабінет Міністрів України у визначеному ним порядку приймає рішення про розстрочення платежу зі сплати господарськими товариствами дивідендів, які підлягають сплаті до державного бюджету за результатами фінансово- господарської діяльності товариства у відповідному році. У разі прийняття Кабінетом Міністрів України рішення про розстрочення такого платежу господарські товариства сплачують дивіденди до державного бюджету до 31 грудня року, у якому прийнято рішення про розстрочення платежу.

Законом № 3706 доповнено частину п’яту статті 11 Закону № 185 новим абзацом шостим такого змісту:

«господарські товариства, у статутному капіталі яких є корпоративні права держави, набуті в результаті примусового відчуження або вилучення майна в умовах правового режиму воєнного стану відповідно до Закону України «Про передачу, примусове відчуження або вилучення майна в умовах правового режиму воєнного чи надзвичайного стану», та акціонером (учасником) яких є господарське товариство, у статутному капіталі якого 50 і більше відсотків акцій (часток) належать державі, сплачують дивіденди безпосередньо до державного бюджету України у строк ке пізніше 01 липня року, що настає за звітним.».

Крім того, у Законі № 3706 викладено в новій редакції абзац дванадцятий статті 11 Закону № 185, відповідно до якого господарськими товариствами енергетичної галузі, єдиним акціонером яких є держава, а також господарськими товариствами енергетичної галузі, 100 відсотків акцій (часток) яких знаходяться у статутних капіталах господарських товариств, акціонером яких є держава і володіє в них контрольним пакетом акцій, чистий прибуток, з якого розраховуються та сплачуються дивіденди, зменшується на суму коштів, що спрямовуються на виконання інвестиційних та стратегічних планів, затверджених наглядовою радою або загальними зборами господарського товариства, у разі якщо утворення наглядової ради не є обов’язковим чи наглядова рада є неправомочною, та на обсяг повернення кредитних коштів, що були запозичені для фінансування капітальних вкладень на будівництво (реконструкцію, модернізацію) об’єктів.

Із метою приведення форми Розрахунку у відповідність до положень законів №№ 3587, 3706 форма доповнюється додатковими відмітками у полі 10 «Відмітка з платника, на якого поширюється стаття 11 Закону України «Про управління об’єктами державної власності» заголовної частини форми Розрахунку, а саме:

«Господарське товариство, у статутному капіталі якого 50 і більше відсотків акцій (часток) належать державі, яке здійснює розподіл консолідованого прибутку за результатами фінансово-господарської діяльності, відображеними у консолідованій річній фінансовій звітності, підтвердженій незалежним аудитом, та сплачує дивіденди з урахуванням показників дочірніх підприємств та господарських товариств, що включаються до такої консолідованої фінансової звітності»;

«Господарське товариство, у статутному капіталі якого 50 і більше відсотків акцій (часток) належать державі, щодо якого Кабінет Міністрів України прийняв рішення про розстрочення сплати до державного бюджету дивідендів, нарахованих за результатами фінансово-господарської діяльності за відповідний звітний рік»;

«Господарське товариство, у статутному капіталі якого є корпоративні права держави, набуті в результаті примусового відчуження або вилучення майна в умовах правового режиму воєнного стану відповідно до Закону України «Про передачу, примусове відчуження або вилучення майна в умовах правового режиму воєнного чи надзвичайного стану», та акціонером (учасником) якого є господарське товариство, у статутному капіталі якого 50 і більше відсотків акцій (часток) належать державі».

В основній частині форми Розрахунку передбачено такі зміни.

Із метою приведення у відповідність до Закону № 3706 викладається у новій редакції рядок 02 форми Розрахунку: «Сума коштів, що спрямовуються на виконання інвестиційних та стратегічних планів, затверджених наглядовою радою або загальними зборами господарського товариства, у разі якщо утворення наглядової ради не є обов’язковим чи наглядова рада є неправомочною, та на обсяг повернення кредитних коштів, що були запозичені для фінансування капітальних вкладень на будівництво (реконструкцію, модернізацію) об’єктів / сума цільових коштів (обсяг інвестиційної складової), що надійшли у складі тарифу і спрямовуються на виконання інвестиційних проектів, рішення щодо яких приймаються Кабінетом Міністрів України, та на обсяг повернення кредитних коштів (у складі тарифу), запозичених для фінансування капітальних вкладень на будівництво (реконструкцію, модернізацію) об’єктів згідно з відповідними рішеннями Кабінету Міністрів України».

Слід зазначити, що рядок 02 заповнюється не лише господарськими товариствами енергетичної галузі, єдиним акціонером яких є держава, а й господарськими товариствами енергетичної галузі, 100 відсотків акцій (часток) яких перебувають у статутних капіталах господарських товариств, акціонером яких є держава і володіє в них контрольним пакетом акцій, а також державними унітарними підприємствами енергетичної галузі.

Також основну частину форми Розрахунку доповнено новим рядком 13.1, який є складовою рядка 13 та дає можливість задекларувати розстрочену суму дивідендів на державну частку згідно з рішенням Кабінету Міністрів України, що сплачується до 31 грудня року, у якому прийнято рішення про розстрочення платежу.

У новому рядку 13.1 відображається сума дивідендів на державну частку, яка підлягає сплаті до державного бюджету за результатами фінансово-господарської . діяльності товариства у відповідному році, та яка згідно з рішенням Кабінету - Міністрів України про розстрочення платежу, прийнятим відповідно до частини п’ятої статті 11 Закону України від 21 вересня 2006 року № 185-V «Про управління об’єктами державної власності», сплачується до 31 грудня року, у якому прийнято рішення про розстрочення платежу.

Зауважимо, якщо платнику рішенням Уряду надано розстрочку для сплати платежу до 31 грудня року, у якому прийнято рішення про таке розстрочення, зазначений платник, крім заповнення рядка 13.1, обов’язково:

- проставляє додаткову відмітку «Господарське товариство, у статутному капіталі якого 50 і більше відсотків акцій (часток) належать державі, щодо якого Кабінет Міністрів України прийняв рішення про розстрочення сплати до державного бюджету дивідендів, нарахованих за результатами фінансово- господарської діяльності за відповідний звітний рік» у полі 10 форми Розрахунку;

- зазначає дату, номер, назву рішення Уряду, відповідно до якого здійснюється розстрочення сплати платежу, у таблиці «Інформація щодо законодавчих підстав для застосування зниженого / збільшеного нормативу відрахування (звільнення від сплати, зменшення / збільшення бази відрахування), розстрочення платежу» форми Розрахунку.

У разі заповнення зазначених вище показників у формі Розрахунку штрафи за порушення термінів сплати, визначені у статті 50 глави 2 розділу П Податкового кодексу України (далі – Кодекс), до 31 грудня року, у якому прийнято рішення про розстрочення платежу, не застосовуються.

Завдяки змінам до форми Розрахунку виправлено технічні неузгодженості у редакції рядка 14 «Частина чистого прибутку (доходу), нарахована за попередній звітний (податковий) період поточного року з урахуванням уточнень, визначена за зміненим у звітному періоді нормативом (рядок 06 х рядок 10/100)» основної частини форми Розрахунку.

Крім того, платникам надано можливість відобразити інформацію стосовно:

- законодавчих підстав щодо застосування збільшеного нормативу, збільшення бази відрахування, розстрочення платежу відповідно до закону або рішення Уряду в оновленій таблиці «Інформація щодо законодавчих підстав для застосування зниженого / збільшеного нормативу відрахування (звільнення від сплати, зменшення / збільшення бази відрахування), розстрочення платежу»;

- поданої консолідованої фінансової звітності у таблиці «Наявність поданих до Розрахунку частини чистого прибутку (доходу), дивідендів на державну частку: додатків - форм фінансової звітності». При цьому слід звернути увагу, що платник, який подає консолідовану фінансову звітність, обов’язково робить

- додаткову відмітку щодо подання такої консолідованої фінансової звітності у полі 10 заголовної частини форми Розрахунку.                                                                  .

Аналогічні зміни має Додаток ВП до рядків 17 – 20, 22 – 22.1 Розрахунку частини чистого прибутку (доходу), дивідендів на державну частку.

Згідно з пунктом 46.6 статті 46 глави 2 розділу ІІ Кодексу, якщо в результаті зміни правил оподаткування змінюються форми податкової звітності, до визначення нових форм декларацій (розрахунків), які набирають чинності для складання звітності за податковий період, що настає за податковим періодом, у якому відбулося їхнє оприлюднення, є чинними форми декларацій (розрахунків), чинні до такого визначення.

Враховуючи наведене та те, що згідно з пунктами 49.18, 49.19 статті 49 глави 2 розділу ІІ Кодексу податковим (звітним) періодом для платників дивідендів, нарахованих на державну частку, є календарний рік, для платників частини чистого прибутку (доходу) - календарний квартал, півріччя, три квартали, . рік, а також із метою забезпечення декларування частини чистого прибутку (доходу) та дивідендів на державну частку, Розрахунок за формою, затвердженою наказом № 366, має подаватися за підсумками 2024 року у терміни, встановлені Кодексом.

З якої дати починається відлік строку для подання платником податків повідомлення про надання пояснення у разі зупинення реєстрації РК?

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує.

Згідно з п. 201.1 ст. 201 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) на дату виникнення податкових зобов’язань платник податку зобов’язаний скласти податкову накладну в електронній формі з використанням кваліфікованого електронного підпису або удосконаленого електронного підпису, що базується на кваліфікованому сертифікаті електронного підпису, уповноваженої платником особи відповідно до вимог Закону України від 05 жовтня 2017 року № 2155-VIII «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги» (із змінами) та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений ПКУ термін.

При цьому відповідно до п. 21 Порядку заповнення податкової накладної, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 31.12.2015 № 1307 (із змінами), зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 26.01.2016 за № 137/28267, не допускається виправлення даних щодо дати складання податкової накладної та її порядкового номеру.

Отже, датою виникнення податкового зобов’язання є дата складання податкової накладної.

Відповідно до п. 6 Порядку прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 12.12.2019 № 520 (далі – Порядок № 520), зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 13.12.2019 за № 1245/34216, письмові пояснення та копії документів, зазначених у п. 5 Порядку № 520, платник податку має право подати до контролюючого органу протягом 365 календарних днів, що настають за датою складання податкової накладної/розрахунку коригування.

Таким чином, відлік строку для подання платником податків повідомлення про надання пояснення та копій документів у разі зупинення реєстрації розрахунку коригування до податкової накладної починається за датою складання податкової накладної, до якої складено такий розрахунок коригування.

Платник має право повідомити про використання/відмову від використання єдиного рахунка один раз протягом календарного року

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу, що повідомлення про використання або про відмову від використання єдиного рахунка подається платником в електронній формі через Електронний кабінет у порядку, встановленому статтею 421 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).

Платник має право повідомити про використання або про відмову від використання єдиного рахунка один раз протягом календарного року.

Якщо платник – юридична особа має відокремлені підрозділи, то повідомлення про використання або про відмову від використання єдиного рахунка подається такою юридичною особою за кожним відокремленим підрозділом.

Використання єдиного рахунка платником розпочинається з робочого дня, що настає за днем подання ним повідомлення про використання єдиного рахунка.

У разі відмови платника від використання єдиного рахунка таке використання припиняється починаючи з 1 січня наступного календарного року на підставі повідомлення про відмову від використання єдиного рахунка.

Після подання повідомлення про використання платник в Електронному кабінеті отримує підтвердження про включення такого платника до реєстру платників єдиного рахунку та реквізити єдиного рахунку для сплати податків.

Єдиний рахунок не може використовуватися платником для сплати грошових зобов'язань та/або податкового боргу з податку на додану вартість, акцизного податку з реалізації пального та спирту етилового, а також для сплати частини чистого прибутку (доходу) до бюджету державними та комунальними унітарними підприємствами та їх об'єднаннями.

Під час використання платником єдиного рахунка для сплати грошових зобов'язань та/або податкового боргу (заборгованості) з податків і зборів, єдиного внеску та інших платежів, контроль за справлянням яких покладено на ДПС, відповідно до пункту 351.3 статті 351 ПКУ платник не має права сплачувати такі кошти на інші рахунки, відкриті Казначейством для сплати грошових зобов'язань та/або податкового боргу (заборгованості) з податків і зборів, єдиного внеску та інших платежів, контроль за справлянням яких покладено на ДПС.

Кошти, які сплачені на інші рахунки у випадку, передбаченому абзацом першим цього пункту, вважаються помилково сплаченими грошовими зобов'язаннями та підлягають поверненню у порядку, визначеному статтею 43 ПКУ.

Прийняття працівника (домашнього працівника) на роботу/укладення гіг-контракту: як надіслати повідомлення до ДПС через Електронний кабінет?

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що подання документів засобами електронного зв’язку в електронній формі здійснюється платниками відповідно до норм Податкового кодексу України та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 06.06.2017 № 557 із змінами та доповненнями (далі – Порядок № 557).

Відповідно до п. 2 розд. ІІ Порядку № 557 платник створює електронні документи у строки та відповідно до порядку, що визначені законодавством для відповідних документів в електронній та паперовій формі, із зазначенням всіх обов’язкових реквізитів.

Створення електронного документа завершується накладанням на нього кваліфікованого або удосконаленого електронного підпису, що базується на кваліфікованому сертифікаті електронного підпису та печатки (за наявності) підписувача (підписувачів).

У разі створення електронного документа з використанням більш як одного кваліфікованого або удосконаленого електронного підпису, що базується на кваліфікованому сертифікаті електронного підпису, та/або більш як однієї електронної печатки його створення завершується накладанням кваліфікованого або удосконаленого електронного підпису, що базується на кваліфікованому сертифікаті електронного підпису, або електронної печатки останнім підписувачем чи створювачем електронної печатки відповідно до технології створення такого електронного документа.

Згідно з постановляючою частиною постанови Кабінету Міністрів України від 17 червня 2015 року № 413 «Про порядок повідомлення Державній податковій службі та її територіальним органам про прийняття працівника (домашнього працівника) на роботу/укладення гіг-контракту або припинення трудового договору з домашнім працівником» із змінами і доповненнями (далі – Порядок № 413):

повідомлення про прийняття працівника (домашнього працівника) на роботу/укладення гіг-контракту подається власником підприємства, установи, організаціїабо уповноваженим ним органом (особою) чи фізичною особою (крім повідомлення про прийняття на роботу члена виконавчого органу господарського товариства, керівника підприємства, установи, організації), та/або резидентом Дія Сіті до територіальних органів Державної податкової служби за місцем обліку їх як платника єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, а фізичною особою, яка уклала трудовий договір з домашнім працівником, – за її податковою адресою (місцем проживання) за формою згідно з додатком 1 (далі – Повідомлення про прийняття працівника (домашнього працівника) на роботу/укладення гіг-контракту) до початку роботи працівника за укладеним трудовим договором та/або до початку виконання робіт (надання послуг) гіг-спеціалістом резидента Дія Сіті засобами електронного зв’язку з використанням електронного підпису відповідальних осіб, що базується на кваліфікованому сертифікаті електронного підпису, відповідно до вимог законодавства у сфері електронного документообігу;

у разі припинення трудового договору з домашнім працівником фізична особа, яка уклала з ним трудовий договір, повідомляє територіальний орган ДПС за місцем її податкової адреси (місцем проживання) про факт і підстави припинення укладеного з домашнім працівником трудового договору за формою згідно з додатком 2 (далі – Повідомлення про припинення трудового договору з домашнім працівником) протягом трьох днів з дня його звільнення.

Порядок функціонування Електронного кабінету визначається наказом Міністерства фінансів України від 14.07.2017 № 637 «Про затвердження Порядку функціонування Електронного кабінету» із змінами та доповненнями.

Вхід до Електронного кабінету здійснюється за адресою: https://cabinet.tax.gov.ua, а також через вебпортал ДПС.

Доступ до приватної частини Електронного кабінету надається після проходження користувачем електронної ідентифікації онлайн з використанням кваліфікованого електронного підпису будь-якого Кваліфікованого надавача електронних довірчих послуг, через Інтегровану систему електронної ідентифікації – id.gov.ua (MobileID та BankID), за допомогою Дія Підпис або «хмарного» кваліфікованого електронного підпису.

Режим «Введення звітності» приватної частини Електронного кабінету забезпечує можливість створення платниками податкової, фінансової, статистичної звітності, звітності з єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, в тому числі повідомлення про прийняття працівника (домашнього працівника) на роботу/укладення гіг-контракту або припинення трудового договору з домашнім працівником, підписання і подання такої звітності до контролюючих органів.

Для формування Повідомлення про прийняття працівника (домашнього працівника) на роботу/укладення гіг-контракту або Повідомлення про припинення трудового договору з домашнім працівником в режимі «Введення звітності» платник самостійно встановлює фільтр за параметрами: рік, період, щодо якого здійснюється звітування, за допомогою кнопки «Створити» обирає тип форми «J(F)30 Єдиний внесок на загальнообов’язкове державне соціальне страхування». Із запропонованого переліку форм обирає форму «J(F)3001004» Повідомлення про прийняття працівника (домашнього працівника) на роботу/укладення гіг-контракту або форму «J(F)3001101 Повідомлення про припинення трудового договору з домашнім працівником, зазначає відповідний територіальний орган ДПС (регіон, район) в полі «Код ДПІ» (за замовчуванням встановлено орган ДПС за місцем основної реєстрації) та натискає кнопку «Створити».

Режим «Перегляд звітності» надає користувачу Електронного кабінету можливість перегляду поданої звітності.

Вкладка «Вхідні документи» режиму «Вхідні/вихідні документи» надає доступ до квитанцій щодо приймання та обробки податкової звітності, інформаційних повідомлень, кореспонденції тощо, надісланої користувачу Електронного кабінету.

Додатково повідомляємо, що для інформаційної підтримки та допомоги платникам при користуванні Електронним кабінетом, відкрита і приватна частини Електронного кабінету містять режим «Допомога», в якому розміщено інструкцію користувача по кожному режиму Електронного кабінету.

Фінансовий результат діяльності КІК за звітний період має від’ємне/нульове значення: чи подається Звіт про КІК?

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє.

Відповідно до п.п. 39 прим. 2.2.2 п. 39 прим. 2.2 ст. 39 прим. 2 розд. I Податкового кодексу України (далі – ПКУ) об’єктом оподаткування, зокрема, для податку на прибуток підприємств контролюючої особи є частина скоригованого прибутку контрольованої іноземної компанії (далі – КІК), пропорційна частці, якою володіє або яку контролює така юридична особа на останній день відповідного звітного періоду, щодо якого розраховується скоригований прибуток КІК, що обчислюється відповідно до правил, визначених ст. 39 прим. 2 розд. I ПКУ. Зазначена частина прибутку КІК за результатами звітного податкового року збільшує об’єкт оподаткування податком на прибуток підприємств контролюючої особи в порядку, визначеному розд. ІІІ ПКУ.

Для цілей ст. 39 прим. 2 розд. I ПКУ скоригованим прибутком КІК визнається прибуток КІК до оподаткування відповідно до даних її неконсолідованої фінансової звітності, складеної за звітний календарний рік (якщо звітний рік не відповідає календарному року – за періоди, що закінчуються у відповідному календарному році) відповідно до стандартів бухгалтерського обліку, що застосовуються КІК, та строків для підготовки такої звітності у відповідній іноземній юрисдикції (абзац перший п.п. 39 прим. 2.3.1 п. 39 прим. 2.3 ст. 39 прим. 2 розд. I ПКУ).

Згідно з п.п. 39 прим. 2.3.3 п. 39 прим. 2.3 ст. 39 прим. 2 ПКУ скоригований прибуток кожної КІК визначається окремо. У разі якщо скоригований прибуток КІК звітного року має від’ємне значення, такий збиток не зменшує прибуток до оподаткування інших КІК звітного року, однак може бути врахований у зменшення прибутку до оподаткування цієї самої КІК у майбутніх звітних роках.

Пунктом 39 прим. 2.5 ст. 39 прим. 2 ПКУ встановлені вимоги щодо складання та подання Звіту про контрольовані іноземні компанії (далі – Звіт).

Зокрема, згідно з п.п. 39 прим. 2.5.2 п. 39 прим. 2.5 ст. 39 прим. 2 розд. I ПКУ контролюючі особи зобов’язані подавати Звіт до контролюючого органу одночасно з поданням, зокрема, податкової декларації з податку на прибуток підприємств за відповідний календарний рік засобами електронного зв’язку в електронній формі з дотриманням вимог законів України від 22 травня 2003 року № 851-IV «Про електронні документи та електронний документообіг» (із змінами) та від 05 жовтня 2017 року № 2155-VIII «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги» (із змінами).

Форма Податкової декларації з податку на прибуток підприємств затверджена наказом Міністерства фінансів України від 20.10.2015 № 897 (у редакції наказу від 20.02.2023 № 101) зі змінами та доповненнями (далі – Декларація).

Наказом Міністерства фінансів України від 25.08.2022 № 254 затверджено форму Звіту, скорочену форму Звіту та Порядок заповнення Звіту, скороченої форми Звіту і подання до контролюючого органу (далі – Порядок № 254).

Таким чином, якщо фінансовий результат діяльності КІК за звітний період має від’ємне або нульове значення, контролюючою особою обов’язково подається:

Звіт (повний);

додаток КІК до рядка 06.1 КІК Декларації (Розрахунок прибутку КІК).

До Звіту в обов’язковому порядку додаються завірені належним чином копії фінансової звітності КІК, що підтверджують розмір прибутку КІК за звітний (податковий) рік.

У Звіті та у Порядку № 254 чітко прописані назви граф та порядок їх заповнення.

Графи 1 – 2, 4 – 9, 11 – 17, 21 – 26 та 35 Звіту є обов’язковими для заповнення.

Графи 25.1 – 25.3, 26 Звіту містять числове поле та заповнюються в гривнях без копійок. При цьому, значення в графах можуть бути як додатними так і від’ємними або дорівнювати нулю.

Отже, графи Звіту та додатки К, ЦП та ТЦ до Звіту, в яких є показники для декларування, підлягають заповненню.

Що зазначається в графі 2 «Опис (номенклатура) товарів/послуг продавця» зведеної податкової накладної при нарахуванні податкових зобов’язань відповідно до п. 198.5 ст. 198 ПКУ якщо товар було імпортовано?

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує.

Відповідно до п. 198.5 ст. 198 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) платник податку зобов’язаний нарахувати податкові зобов’язання виходячи з бази оподаткування, визначеної відповідно до п. 189.1 ст. 189 ПКУ, та скласти не пізніше останнього дня звітного (податкового) періоду і зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних в терміни, встановлені ПКУ для такої реєстрації, зведену податкову накладну за товарами/послугами, необоротними активами придбаними/виготовленими з ПДВ (для товарів/послуг, необоротних активів, придбаних або виготовлених до 1 липня 2015 року, – у разі якщо під час такого придбання або виготовлення суми податку були включені до складу податкового кредиту), у разі якщо такі товари/послуги, необоротні активи призначаються для їх використання або починають використовуватися:

а) в операціях, що не є об’єктом оподаткування відповідно до ст. 196 ПКУ (крім випадків проведення операцій, передбачених п.п. 196.1.7 п. 196.1 ст. 196 ПКУ) або місце постачання яких розташоване за межами митної території України;

б) в операціях, звільнених від оподаткування відповідно до ст. 197, підрозд. 2 розд. XX ПКУ, міжнародних договорів (угод) (крім випадків проведення операцій, передбачених п.п. 197.1.28 п. 197.1 ст. 197 ПКУ та операцій, передбачених п. 197.11 ст. 197 ПКУ);

в) в операціях, що здійснюються платником податку в межах балансу платника податку, у тому числі передача для невиробничого використання, переведення виробничих необоротних активів до складу невиробничих необоротних активів;

г) в операціях, що не є господарською діяльністю платника податку (крім випадків, передбачених п. 189.9 ст. 189 ПКУ).

Особливості складання зведених податкових накладних у разі нарахування податкових зобов’язань відповідно до п. 198.5 ст. 198 та п. 199.1 ст. 199 ПКУ визначено п. 11 Порядку заповнення податкової накладної, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 31.12.2015 № 1307 (далі – Порядок № 1307).

Пунктом 8 Порядку № 1307 встановлено, що при складанні податкових накладних, особливості заповнення яких викладені в пп. 10-15 Порядку № 1307, у верхній лівій частині таких накладних у графі «Не підлягає наданню отримувачу (покупцю) з причини» робиться помітка «Х» та зазначається тип причини, зокрема 13 – Складена у зв’язку з використанням виробничих або невиробничих засобів, інших товарів/послуг не в господарській діяльності.

Згідно із п. 16 Порядку № 1307 у разі складання зведених податкових накладних, особливості заповнення яких викладені у п. 11 Порядку № 1307, у графі 2 «Опис (номенклатура) товарів/послуг продавця» зведеної податкової накладної платником зазначаються дати складання та порядкові номери податкових накладних, складених на такого платника податку при постачанні йому товарів/послуг, необоротних активів, за якими він визначає податкові зобов’язання відповідно до п. 198.5 ст. 198 та п. 199.1 ст. 199 ПКУ. При цьому у податкових накладних, складених у зв’язку з використанням виробничих або невиробничих засобів, інших товарів/послуг не в господарській діяльності, у яких відповідно до п. 8 Порядку № 1307 зазначено тип причини 13, у цій графі також зазначається опис (номенклатура) товарів/послуг постачальника (продавця).

Відповідно до п. 201.12 ст. 201 ПКУ у разі ввезення товарів на митну територію України документом, що посвідчує право на віднесення сум податку до податкового кредиту, вважається митна декларація, оформлена відповідно до вимог законодавства, яка підтверджує сплату податку.

Таким чином, у графі 2 «Опис (номенклатура) товарів/послуг продавця» зведеної податкової накладної, що складається при нарахуванні податкових зобов’язань відповідно до п. 198.5 ст. 198 ПКУ за імпортованими товарами, зазначаються дати та номери митних декларацій, оформлених при ввезенні таких товарів на митну територію України. У разі складання зведеної податкової накладної з типом причини 13 «Складена у зв’язку з використанням виробничих або невиробничих засобів, інших товарів/послуг не в господарській діяльності» у цій графі також зазначається опис (номенклатура) товарів.

Як визначається база оподаткування та складається податкова накладна, у разі списання власно виготовленої/вирощеної продукції?

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що згідно з п 198.5 ст. 198 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) платник податку зобов’язаний нарахувати податкові зобов’язання виходячи з бази оподаткування, визначеної відповідно до п. 189.1 ст. 189 ПКУ, та скласти не пізніше останнього дня звітного (податкового) періоду і зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних (в терміни, встановлені ПКУ для такої реєстрації, зведену податкову накладну за товарами/послугами, необоротними активами придбаними/виготовленими з ПДВ (для товарів/послуг, необоротних активів, придбаних або виготовлених до 1 липня 2015 року, – у разі якщо під час такого придбання або виготовлення суми податку були включені до складу податкового кредиту), у разі якщо такі товари/послуги, необоротні активи призначаються для їх використання або починають використовуватися, зокрема, в операціях, що не є господарською діяльністю платника податку (крім випадків, передбачених п. 189.9 ст. 189 ПКУ).

Відповідно до п. 189.1 ст. 189 ПКУ у разі здійснення операцій відповідно до п. 198.5 ст. 198 ПКУ база оподаткування за товарами/послугами визначається виходячи з вартості їх придбання.

Відповідно до п. 11 Порядку заповнення податкової накладної, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 31.12.2015 № 1307 (із змінами) (далі – Порядок № 1307), у разі нарахування податкових зобов’язань, зокрема, відповідно до п. 198.5 ст. 198 ПКУ платник податку складає окремі зведені податкові накладні за товарами/послугами, необоротними активами, які призначаються для їх використання/починають використовуватися, зокрема, в операціях, що не є господарською діяльністю платника податку. У графі «Зведена податкова накладна» такої податкової накладної зазначається код ознаки 1.

Пунктом 8 Порядку № 1307 визначено, що при складанні податкових накладних, особливості заповнення яких викладені в пунктах 10 – 15 Порядку № 1307, у верхній лівій частині таких накладних у графі «Не підлягає наданню отримувачу (покупцю) з причини» робиться помітка «X» та зазначається тип причини, зокрема 13 – Складена у зв’язку з використанням виробничих або невиробничих засобів, інших товарів/послуг не в господарській діяльності.

Згідно з п. 16 Порядку № 1307 у разі складання зведених податкових накладних, особливості заповнення яких викладені у п. 11 Порядку № 1307, у графі 2 − опис (номенклатура) товарів/послуг постачальника (продавця) зазначаються дати складання та порядкові номери податкових накладних, складених на такого платника податку при постачанні йому товарів/послуг, необоротних активів, за якими він визначає податкові зобов’язання відповідно до п. 198.5 ст 198 ПКУ та п. 199.1 ст 199 ПКУ. При цьому у податкових накладних, складених у зв’язку з використанням виробничих або невиробничих засобів, інших товарів/послуг не в господарській діяльності, у яких відповідно до п. 8 Порядку № 1307 зазначено тип причини 13, у цій графі також зазначається опис (номенклатура) товарів/послуг постачальника (продавця).

У податкових накладних, особливості заповнення яких викладені у п. 11 Порядку № 1307, графи 3.1, 3.2.1, 3.2.2, 3.3, 5-9 не заповнюються, крім податкових накладних, складених у зв’язку з використанням виробничих або невиробничих засобів, інших товарів/послуг не в господарській діяльності, у яких відповідно до п. 8 Порядку № 1307 зазначено тип причини 13, в яких графи 3.1, 3.2.1, 3.2.2, 3.3, 5 - 9 заповнюються.

Таким чином, у разі списання самостійно виготовленої/вирощеної продукції у зв’язку з неможливістю її використання у господарській діяльності платник податку повинен нарахувати податкові зобов’язання, передбачені п. 198.5 ст. 198 ПКУ. База оподаткування з метою нарахування таких податкових зобов’язань визначається виходячи з вартості товарів/послуг, придбаних з ПДВ і використаних для виробництва такої продукції.

У зведених податкових накладних, що складаються відповідно до п. 198.5 ст. 198 ПКУ у разі списання такої власно виготовленої/вирощеної продукції, у графі 2 зазначаються дати складання та порядкові номери податкових накладних, на підставі яких було включено до податкового кредиту суми ПДВ за придбаними товарами/послугами, які були використані при виробництві/вирощуванні продукції, що списується, та опис (номенклатура) таких товарів/послуг; графи 3.1, 3.2.1, 3.2.2, 3.3, 4 - 9 заповнюються у загальному порядку.

Сплачуєте бюджетні/небюджетні платежі – дотримуйтесь порядку заповнення платіжної інструкції!

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що правила заповнення реквізиту «Призначення платежу» платіжної інструкції при сплаті податків, зборів, платежів та єдиного внеску на єдиний рахунок, визначені пунктами 1 – 4 розділу ІІ Порядку заповнення реквізиту «Призначення платежу» платіжної інструкції (платіжний документ) під час сплати (стягнення) податків, зборів, митних, інших платежів, єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, внесення авансових платежів (передоплати), грошової застави, а також у разі їх повернення (далі – Порядок), затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 22.03.2023 № 148 (із змінами), що зареєстрований в Міністерстві юстиції України 28.03.2023 за № 528/39584.

Під час сплати податків, зборів, митних, інших платежів, єдиного внеску, внесення авансових платежів (передоплати), грошової застави на бюджетні/небюджетні/єдиний/депозитний рахунки платник у реквізиті «Призначення платежу» платіжної інструкції заповнює з переліку полів, наведених у пункті 1 розділу ІІ цього Порядку, такі поля:

«Код виду сплати»;

«Додаткова інформація запису».

У полі «Код виду сплати» платник заповнює код виду сплати, визначений Переліком кодів видів сплати, які використовуються платниками згідно з додатком 1 до цього Порядку.

У полі «Додаткова інформація запису» платник заповнює інформацію щодо переказу коштів у довільній формі. Суб’єкти господарювання, які проводять господарську діяльність на підставі ліцензії та/або спеціального дозволу, зазначають інформацію щодо звітного (податкового) періоду, за який сплачуються податкові зобов’язання, та дозвільного документа (вид дозвільного документа, номер, дата).

Сплата податків, зборів, митних, інших платежів, єдиного внеску, внесення авансових платежів (передоплати), грошової застави платником на бюджетні/небюджетні/єдиний/депозитний рахунки оформлюються за кожним напрямом сплати та кожним кодом виду сплати окремою платіжною інструкцією.

У разі коли платником при сплаті податків, зборів, платежів та єдиного внеску, що адмініструються ДПС, на бюджетні/небюджетні рахунки у реквізиті «Призначення платежу» платіжної інструкції не зазначено або зазначено код виду сплати, який відсутній у додатку 1 до цього Порядку, вважається, що платник сплатив грошове зобов’язання/єдиний внесок за кодом виду сплати 101.

Хто та в яких випадках подає податкову декларацію про майновий стан і доходи?

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє, що з 01.01.2025 розпочалось декларування доходів, отриманих фізичними особами у 2024 році.

Нагадуємо, що відповідно до ст. 67 Конституції України кожен зобов’язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом. Усі громадяни щорічно подають до податкових інспекцій за місцем проживання декларації про свій майновий стан та доходи за минулий рік у порядку, встановленому законом.

Основні випадки подання податкової декларації про майновий стан і доходи (далі – Декларація):

- отримання окремих видів доходів, що не підлягають оподаткуванню при виплаті, але не звільнених від оподаткування (п.п.168.1.3 п.168.1 ст.168 Податкового кодексу України (далі – ПКУ));

- отримання доходів від особи, яка не є податковим агентом (від інших фізичних осіб (резидентів або нерезидентів)) (п.п.168.2.1 п.168.2 ст.168 ПКУ);

- іноземні доходи (п.п.170.11.1 п.170.11 ст.170 ПКУ);

- для отримання податкової знижки (ст.166 ПКУ).

Зобов’язані подавати Декларацію також:

- фізичні особи, які отримують доходи від підприємницької діяльності, крім осіб, що обрали спрощену систему оподаткування (ст.177 ПКУ);

- фізичні особи, які провадять незалежну професійну діяльність (ст.178 ПКУ);

- іноземці, які за результатами звітного року набули статус резидента України мають відобразити доходи з джерелом їх походження в Україні та іноземні доходи (п.п.170.10.4 п.170.10 ст.170 ПКУ);

- платники податку на доходи фізичних осіб – резиденти, які виїжджають за кордон на постійне місце проживання, не пізніше 60 календарних днів, що передують виїзду (п.179.3 с.179 ПКУ).

Закон України № 4113: сплата військового збору платниками єдиного податку

Команда Державної податкової служби України вітає з Новим роком!

Бажаємо всім українцям, щоб перші хвилини нового року стали відліком до Перемоги – до дня, коли наша земля звільниться від ворога, коли запанує мир і спокій, коли кожна сім’я зможе радіти разом, будувати плани на майбутнє й жити у вільній, процвітаючій Україні!

Хай кожен з 365 днів прийдешнього року проходить під символами міці нашої армії, сміливості кожного українця і любові в наших серцях.

Ми стійко триматимемо всі виклики, що стоятимуть перед нами, з вірою у власні сили, підтримкою одне одного та незламним духом єдності, який веде Україну до мирного, звичного нам життя.

Дякуємо всім тим, хто захищає, рятує, відбудовує і щоденно працює заради нашої країни, адже разом ми – сила, яка творить історію, і разом ми наближаємо день, коли зустрічатимемо нашу Перемогу.

Зичимо, щоб новорічні свята принесли довгоочікувані зустрічі, теплі обійми і радісні посмішки!

Нехай новий рік подарує нам усім спокій, радість і мотивацію рухатися вперед. Миру, добробуту й щастя в кожен дім! 

З Новим роком!

Про призначення Кравченка Р. А. Головою Державної податкової служби України

Розпорядження КМ України від 31.12.2024 № 1336-р "Про призначення Кравченка Р. А. Головою Державної податкової служби України"

Руслана Кравченка представили Головою Державної податкової служби України

Сьогодні під час селекторної наради з керівниками структурних підрозділів ДПС за участі Міністра фінансів України Сергія Марченка та Першого заступника Міністра фінансів Дениса Улютіна було представлено новопризначеного Голову Державної податкової служби України Руслана Кравченка.

Під час заходу Сергій Марченко зазначив, що перед ДПС стоять масштабні виклики, які потребують об’єднаних зусиль усіх працівників. Під керівництвом нового очільника команда податкової має не лише зберегти здобуті напрацювання, але й прискорити процес реформування та впровадження стратегічних змін.

Він також підкреслив, що команді ДПС спільно з платниками податків вдалося забезпечити належні надходження до бюджетів усіх рівнів.

Руслан Кравченко, зі свого боку, наголосив на важливості злагодженої роботи податкової служби в умовах воєнного часу. Він запевнив у готовності впроваджувати інноваційні рішення, які сприятимуть проведенню ефективних реформ і підвищенню якості адміністрування податків. Новий очільник висловив упевненість у тому, що консолідована робота команди ДПС стане запорукою успішного виконання поставлених завдань і зміцнення довіри до Державної податкової служби України.

Під час наради Тетяна Кірієнко, попередній керівник Служби, висловила подяку колективу за спільну роботу. Вона відзначила вагомий внесок команди у вдосконалення процесів адміністрування податків, впровадження інновацій у комунікацію між податковою та бізнесом, а також реалізацію нових проєктів і програм, що сприяють розвитку податкової системи.

До зведеного бюджету у січні – грудні 2024 року надійшло 1566,6 млрд гривень

Платники податків продовжують сумлінно підтримувати державу сплаченими податками. Завдяки їх активній громадянській позиції та патріотизму бюджет стабільно отримує такі необхідні кошти для Збройних Сил України та соціальних виплат нашим громадянам.

За оперативними даними надходження (сальдо) до зведеного бюджету у січні – грудні 2024 року по платежах, що контролюються ДПС, становлять 1 566,6 млрд грн. До державного бюджету надійшло 1 133,5 млрд грн, до місцевих бюджетів – 433,1 млрд гривень.

Надходження (сальдо) до загального фонду державного бюджету у січні – грудні 2024 року становили 1 036,8 млрд грн. Показники розпису Міністерства фінансів України за доходами загального фонду державного бюджету виконано на 100,2 відс. При цьому на рахунки платників відшкодовано 157,2 млрд грн ПДВ.

У розрізі податків показники розпису Міністерства фінансів України перевиконано з податку на прибуток підприємств – на 12,8 відс. (+30,8 млрд грн), акцизного податку з вироблених та ввезених товарів (продукції) – на 3,3 відс. (+4,3 млрд гривень).

У розрізі основних платежів у січні – грудні 2024 року приріст порівняно з аналогічним періодом минулого року становить з податку на прибуток підприємств – у 1,9 раза (+127,3 млрд грн), податку та збору на доходи фізичних осіб – 33 відс. (+58,1 млрд грн), податку на додану вартість з вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) з урахуванням бюджетного відшкодування – 25 відс. (+53,7 млрд грн), акцизного податку з вироблених та ввезених товарів (продукції) – 29,2 відс. (+30,2 млрд гривень).

Дякуємо платникам за фінансову підтримку держави!

До уваги платників податків!

Інформація щодо ліцензування з 01 січня 2025 року діяльності, яка регулюється Законом України від 18 червня 2024 року № 3817-IX «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, спиртових дистилятів, біоетанолу, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, тютюнової сировини, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального» (далі – Закон 3817)

З 1 січня 2025 року повністю набирає чинності розділ VII Закону № 3817 щодо ліцензування, згідно з яким передбачено, зокрема:

- перелік органів ліцензування та види ліцензій, де на кожний вид господарської діяльності надається окрема ліцензія:

на право виробництва спирту етилового, спиртових дистилятів, біоетанолу, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, пального;

на право оптової торгівлі спиртом етиловим, спиртовими дистилятами, алкогольними напоями, тютюновими виробами, рідинами, що використовуються в електронних сигаретах, пальним;

на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями, тютюновими виробами, рідинами, що використовуються в електронних сигаретах;

на право роздрібної торгівлі пальним та на право зберігання пального, на право зберігання пального виключно для потреб власного споживання та/або промислової переробки.

При цьому, звертаємо увагу, що вперше запроваджується ліцензування також діяльності з вирощування тютюну та ферментації тютюнової сировини;

- прийняття рішень про надання ліцензії та/або рішень про відмову у наданні ліцензії на право провадження відповідного виду господарської діяльності;

- встановлено підстави для прийняття органом ліцензування рішення про припинення дії ліцензії на право провадження відповідного виду господарської діяльності та суттєво розширено їх перелік порівняно із переліком підстав для анулювання ліцензій, що діяв до 1 січня 2025 року;

- встановлено безстрокову дію всіх ліцензій, що видаються з 1 січня 2025 року;

- вартість ліцензій встановлено з урахуванням розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного (податкового) року.

При цьому ліцензії на право провадження відповідного виду господарської діяльності, які були видані відповідно до Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, спиртових дистилятів, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального» до 1 січня 2025 року, вважаються чинними та підтверджують право на провадження відповідного виду (видів) господарської діяльності до завершення строку, на який їх було видано (для ліцензій, виданих на визначений строк), або до дня припинення їхньої дії в порядку, визначеному цим Законом (пункт 3 розділу ХІІІ Закону № 3817).

Слід врахувати, що з 1 січня 2025 року ліцензія на право провадження відповідного виду господарської діяльності надається за умови проходження електронної ідентифікації онлайн в електронному кабінеті з дотриманням вимог Закону України «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги» і здійснення листування з контролюючим органом через електронний кабінет відповідно до прийнятої контролюючим органом заяви про бажання отримувати документи через електронний кабінет (стаття 42 Закону № 3817).

Для отримання ліцензії суб’єкт господарювання подає до органу ліцензування заяву про отримання ліцензії на право провадження відповідного виду господарської діяльності у паперовій або електронній формі у порядку, визначеному статтею 42 Податкового кодексу України.

Частиною третьою статті 43 розділу VII Закону № 3817 визначено виключний перелік відомостей, що наводиться у заяві про отримання ліцензії на право провадження відповідного виду господарської діяльності, та документів, що подаються до такої заяви у визначених цим Законом випадках.

Відповідно до частини сьомої статті 34 та частини сьомої статті 35 Закону № 3817 Кабінетом Міністрів України затверджуються: 

форми заяв про отримання ліцензії на право провадження відповідного виду господарської діяльності, про внесення змін до відомостей, що містяться в Єдиному реєстрі ліцензіатів з виробництва та обігу спирту етилового, спиртових дистилятів, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, тютюнової сировини та рідин, що використовуються в електронних сигаретах, про припинення дії ліцензії на право провадження відповідного виду господарської діяльності та порядок їх заповнення;

форми заяв про отримання ліцензії на право провадження відповідного виду господарської діяльності, про внесення змін до відомостей, що містяться в Єдиному реєстрі ліцензіатів та місць обігу пального, про припинення дії ліцензії на право провадження відповідного виду господарської діяльності та порядок їх заповнення.

Водночас відповідно до пункту 3 розділу ХІІІ Закону № 3817 до затвердження форми заяв, визначених Законом № 3817, такі заяви подаються в довільній формі із зазначенням всіх відомостей, передбачених цим Законом.

У зв’язку з цим, до набрання чинності постанови Кабінету Міністрів України «Деякі питання ведення єдиних реєстрів ліцензіатів з виробництва та обігу спирту етилового, спиртових дистилятів, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, тютюнової сировини та рідин, що використовуються в електронних сигаретах, ліцензіатів та місць обігу пального» та із урахуванням положення пункту 3 розділу ХІІІ Закону № 3817, до затвердження форми заяв, визначених цим Законом, зокрема, щодо:

- отримання ліцензії;

- внесення змін до відомостей, що містяться в Єдиному реєстрі ліцензіатів;

- внесення чергового платежу за отриману ліцензію;

- припинення дії ліцензії;

- отримання витягу з Єдиного реєстру ліцензіатів,

такі заяви подаються в довільній формі із зазначенням всіх відомостей, передбачених цим Законом.

Для зручності суб’єктів господарювання рекомендовані форми відповідних заяв розміщуються на вебпорталі ДПС для їх можливого використання (додаються).

При цьому з 1 січня 2025 року встановлено, що заявник набуває право на провадження виду господарської діяльності з дня внесення органом ліцензування відомостей про надану ліцензію на право провадження відповідного виду господарської діяльності до відповідного Єдиного реєстру ліцензіатів (або з дня, наступного за днем виникнення безумовного обов’язку внесення органом ліцензування відомостей про надану ліцензію на право провадження відповідного виду господарської діяльності до зазначених реєстрів), про що органом ліцензування надсилається відповідний витяг з відповідного реєстру.

Щодо внесення змін до Податкового кодексу України в частині справляння рентної плати за використання надр для видобування окремих видів корисних копалин

Зміни, внесені Законом України від 04 грудня 2024 року № 4113-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо стимулювання розвитку цифрової економіки в Україні» (далі – Закон), які набувають чинності з 01 січня 2024 року, зокрема, стосуються справляння рентної плати за використання надр для видобування корисних копалин (далі – Рентна плата) гірничими підприємствами, які реалізують видобуту корисну копалину (мінеральну сировину) товарну продукцію гірничого підприємства (далі – Товарна продукція) із гірських порід, що відповідно до розділу V «Мінеральні продукти» Закону України від 19 жовтня 2022 року № 2697-IX «Про Митний тариф України» класифікується за кодами згідно з УКТ ЗЕД:

2517 – галька, гравій, щебінь або подрібнене каміння;

2505 – піски природні всіх видів;

250700 – каолін та інші глини каолінові.

Фактична ціна реалізації для згаданої Товарної продукції визначається за середньозваженою (за обсягами реалізації) у звітному періоді ціною реалізації відповідного виду корисної копалини (мінеральної сировини) за договорами постачання, але не менше для:

УКТ ЗЕД 2517 – 6,5 дол. США за 1 тонну;

УКТ ЗЕД 2505 – 5,00 дол. США за 1 тонну;

УКТ ЗЕД 250700, яка залежно від своїх властивостей у затверджених кондиціях на мінеральну сировину об’єкту ділянки надр визнана:

не придатною для первинної переробки (збагачення) – 40 дол. США за 1 тонну;

придатною для первинної переробки (збагачення) – 120 дол. США за 1 тонну.

Перерахунок у гривні здійснюється за курсом Національного банку України станом на перше число місяця, що настає за податковим (звітним) періодом.

Тобто у випадку, якщо гірські породи, що класифікуються за кодом УКТ ЗЕД 250700, у затверджених кондиціях на мінеральну сировину за своїми властивостями визнані:

придатними для первинної переробки (збагачення) при виробництві каоліну та реалізуються без збагачення (первинної переробки), то обсяг Рентної плати обчислюється із урахуванням фактичного обсягу видобутої Товарної продукції, ставки Рентної плати 5 відс. від фактичної ціни реалізації/розрахункової вартості такої продукції, але не менше 120 дол. США;

непридатними для первинної переробки (збагачення), то Рентна плата обчислюється із урахуванням фактичного обсягу видобутого каоліну, як Товарної продукції Товариства, ставки Рентної плати 5 відс. від фактичної ціни реалізації/розрахункової вартості такої продукції, але не менше 40 дол. США.

Таким чином Рентна плата для гірських порід, що класифікуються за кодом УКТ ЗЕД 250700, не може бути меншою ніж 6 або 2 дол. США залежно від придатності гірських порід до первинної переробки (збагачення).

У чинній редакції Податкового кодексу України подібні механізми фіксації мінімального рівня бази оподаткування вже застосовуються для вуглеводнів та товарних руд заліза та забезпечують визначення рентної плати, виходячи з бази оподаткування, захищеної від впливу перерозподілу виробничих процесів виготовлення товарної продукції гірничих підприємств.

Зміни до Податкового кодексу України є тимчасовими та перехідними у період дії воєнного стану та незавершеності реформування відносин у добувній галузі, забезпечення їх належної прозорості та відкритості економічної та технічної галузевої інформації, як це передбачено Кодексом України про надра та Законом України від 18 вересня 2018 року № 2545-VІІІ «Про забезпечення прозорості у видобувних галузях».

Слід зазначити, що такі законодавчі зміни не суттєво вплинуть на більшість гірничих підприємств, які організували добування та первинну переробку мінеральної сировини, виготовлення товарної продукції гірничих підприємств з дотриманням стандартів та всіх вимог надрокористування, ринкових принципів ціноутворення та конкурентності господарської діяльності.

Застосування Тесту основної мети (РРТ) при виплаті доходів нерезидента

Державна податкова служба України повідомляє, що пунктом 141.4 статті 141 Податкового кодексу України (далі – Кодекс) визначено особливості оподаткування доходів, отриманих нерезидентом із джерелом їх походження з України.

Перелік таких доходів наведено в підпункті 141.4.1 пункту 141.4 статті 141 Кодексу.

Підпунктом 141.4.2 пункту 141.4 статті 141 Кодексу визначено, що резидент, у тому числі фізична особа – підприємець, фізична особа, яка провадить незалежну професійну діяльність, або суб’єкт господарювання (юридична особа чи фізична особа – підприємець), який обрав спрощену систему оподаткування, або інший нерезидент, який провадить господарську діяльність через постійне представництво на території України, які здійснюють на користь нерезидента або уповноваженої ним особи будь-яку виплату з доходу з джерелом його походження з України, отриманого таким нерезидентом (у тому числі на рахунки нерезидента, що ведуться в національній валюті), утримують податок з таких доходів, зазначених у підпункті 141.4.1 цього пункту, за ставкою в розмірі 15 відсотків (крім доходів, зазначених у підпунктах 141.4.4-141.4.5 та 141.4.11 цього пункту) їх суми та за їх рахунок, що сплачується до бюджету під час такої виплати, якщо інше не передбачено положеннями міжнародних договорів України з країнами резиденції осіб, на користь яких здійснюються виплати, що набрали чинності.

Порядок застосування міжнародного договору України про уникнення подвійного оподаткування стосовно повного або часткового звільнення від оподаткування доходів нерезидентів із джерелом їх походження з України передбачено статтею 103 Кодексу.

Зокрема, пунктом 103.2. статті 103 Кодексу передбачено, що податкові вигоди у вигляді звільнення від оподаткування або застосування пониженої ставки податку, передбачені міжнародним договором, не надаються стосовно відповідного виду доходу або прибутку, якщо головною або переважною метою здійснення відповідної господарської операції нерезидента з резидентом України було безпосереднє або опосередковане отримання переваг, які надаються міжнародним договором у вигляді звільнення від оподаткування або застосування пониженої ставки податку. Ця норма не застосовується, якщо буде встановлено, що отримання таких переваг відповідає об'єкту та цілям міжнародного договору України. У разі якщо міжнародним договором, згода на обов’язковість якого надана Верховною Радою України, встановлені інші правила, ніж передбачені цим пунктом, застосовуються відповідні правила міжнародного договору.

Так, зокрема, в деяких міжнародних договорах України про уникнення подвійного оподаткування наявні положення про застосування до вищезазначених виплат «тесту основної мети» («Principal purpose test», «PPT») (для прикладу, в статті 23 «Право на отримання вигід» Конвенції між Урядом України і Урядом Сполученого Королівства Великобританії і Північної Ірландії про усунення подвійного оподаткування та запобігання податковим ухиленням стосовно податків на доход і на приріст вартості майна (дата набуття чинності для України 11.08.1993) у редакції від 09.10.2017, у статті 24 «Уникнення подвійного оподаткування» Конвенції між Україною та Королівством Нідерландів про усунення подвійного оподаткування стосовно податків на доходи і майно та попередження податкового ухилення і уникнення (дата набуття чинності для України 02.11.1996) у редакції від 12.03.2018.

Їх вичерпний перелік міститься в пункті 6 а) Закону України від 28.02.2019 № 2692-VIII «Про ратифікацію Багатосторонньої конвенції про виконання заходів, які стосуються угод про оподаткування, з метою протидії розмиванню бази оподаткування та виведенню прибутку з-під оподаткування» (набрала чинності для України з 01.12.2019).

Для цілей тлумачення угод про уникнення подвійного оподаткування в міжнародній практиці використовується Модельна Конвенція про уникнення подвійного оподаткування Організації Економічного Співробітництва та Розвитку (далі – Модельна Конвенція ОЕСР), яка є основою для більшості угод про уникнення подвійного оподаткування, та офіційні Коментарі до неї. Необхідність використання положень Модельної Конвенції ОЕСР та Коментарів заснована на загальних правилах тлумачення міжнародних договорів, що закріплені у Віденській конвенції про право міжнародних договорів 1969 року.

У Коментарях до параграфу 9 статті 29 Модельної Конвенції ОЕСР, у якій тлумачиться «Тест основної мети» та аналізуються особливості його застосування, зазначено, що факт відсутності чи наявності статусу бенефіціарного (фактичного) власника доходу не означає, що певна операція не відповідає Тесту основної мети. До цього висновку ОЕСР також прийшов у Фінальному Звіті щодо імплементації Кроку 6 Плану протидії BEPS (Base Erosion and Profit Shifting): «Запобігання зловживанням положеннями угод про уникнення подвійного оподаткування».

Так, стаття 29 Модельної Конвенції ОЕСР передбачає спеціальні положення щодо обмеження пільг, передбачених конвенціями про уникнення подвійного оподаткування – «Тест основної мети», який полягає в наступному: «Незважаючи на будь-які положення конвенції про уникнення подвійного оподаткування, пільги, передбачені конвенцією про уникнення подвійного оподаткування, не повинні надаватися щодо доходу або капіталу, якщо існують розумні підстави зробити висновок, з урахуванням усіх відповідних фактів та обставин, що одержання такої пільги було однією з основних цілей будь-яких домовленостей або операцій, які прямо або опосередковано призвели до цієї пільги, якщо не буде визначено, що надання цієї пільги за цих обставин буде відповідати цілі і задачі відповідних положень конвенції про уникнення подвійного оподаткування, на яку поширюється дія конвенції про уникнення подвійного оподаткування».

Відповідно до пункту 178 Коментарів до статті 29 Модельної Конвенції ОЕСР висновки про те, що однією з головних / головною метою операції чи структури є застосування пільг, передбачених конвенцією про уникнення подвійного оподаткування, повинні ґрунтуватися на дослідженні усіх фактів та обставин, що мають відношення до такої операції, та з урахуванням такого:

1) такий висновок не повинен ґрунтуватися на припущеннях;

2) дослідження всіх фактів та обставин не повинно зводитися до дослідження виключно податкового ефекту операції, що пов’язана з отриманням пільг по конвенції про уникнення подвійного оподаткування.

Згідно з пунктом 180 Коментарів до статті 29 Модельної Конвенції ОЕСР, посилання на «одну з основних цілей» означає, що отримання переваги відповідно до угоди про уникнення подвійного оподаткування не обов’язково має бути єдиною або домінуючою метою конкретної домовленості чи операції. Достатньо, щоб принаймні одна з основних цілей полягала в отриманні переваги.

Відповідно до пункту 181 Коментарів до статті 29 Модельної Конвенції ОЕСР, мета отримання пільг, передбачених конвенцією про уникнення подвійного оподаткування, не буде вважатися основною, якщо існують розумні підстави зробити висновок, з урахуванням всіх фактів та обставин, які стосуються конкретної операції, що отримання таких пільг не було основним фактором та не може обґрунтувати здійснення певної операції, яка самостійно або разом з іншими операціями, призвела до таких пільг.

Оскільки положення статті 29 Модельної конвенції ОЕСР за своєю суттю співпадають з положеннями пункту 1 статті 7 Багатосторонньої конвенції, підпункту 103.2 статті 103 Кодексу та відповідними положеннями інших міжнародних договорів, тому для тлумачення цього положення доцільно використовувати Коментарі до статті 29 Модельної конвенції ОЕСР.

Звертаємо увагу, що перелік прикладів застосування «Тесту основної мети» наведено в пункті 182 Коментарів до статті 29 Модельної Конвенції ОЕСР.

До уваги платників податків! Змінено критерії віднесення операцій до контрольованих

Державна податкова служба України з метою дотримання платниками податків вимог законодавства з трансфертного ціноутворення звертає увагу на таке.

З 01.01.2025 набирають чинності зміни до Податкового кодексу України (далі – Кодекс) у частині віднесення господарських операцій до контрольованих, які передбачені Законом України від 18.06.2024 № 3813-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо особливостей податкового адміністрування під час воєнного стану для платників податків з високим рівнем добровільного дотримання податкового законодавства» (далі – Закон № 3813).

Зокрема, розширено критерії визнання осіб пов’язаними за рахунок економічного зв’язку.

Так, підпункт «а» підпункту 14.1.159 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України (далі – Кодекс) доповнено абзацами такого змісту:

«доходи (виручка) юридичної особи – резидента від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) (за вирахуванням непрямих податків), окремій юридичній особі – нерезиденту або окремому іноземному утворенню без статусу юридичної особи (в тому числі нерезиденту, який провадить господарську діяльність через постійне представництво на території України) протягом календарного року становлять 75 і більше відсотків доходів (виручки) такої юридичної особи – резидента від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) (за вирахуванням непрямих податків) всім нерезидентам, за умови що такі доходи становлять 50 і більше відсотків загальної суми доходу такої юридичної особи від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) (за вирахуванням непрямих податків), визначеного за правилами бухгалтерського обліку;

вартість продукції (товарів, робіт, послуг), придбаної юридичною особою – резидентом в іншої окремої юридичної особи – нерезидента або окремого іноземного утворення без статусу юридичної особи (в тому числі у нерезидента, який провадить господарську діяльність через постійне представництво на території України) протягом календарного року, становить 75 і більше відсотків вартості продукції (товарів, робіт, послуг), придбаної такою особою у всіх нерезидентів, за умови, що сума таких операцій з придбання становить 50 і більше відсотків загальної вартості продукції (товарів, робіт, послуг), придбаної такою юридичною особою – резидентом».

Також Законом № 3813 в абзаці тринадцятому підпункту «в» підпункту 14.1.159 пункту 14.1 статті 14 Кодексу цифри «20» замінено цифрами «25», тобто збільшено нижню межу частки володіння корпоративними правами кожної особи в наступній юридичній особі в ланцюгу для визначення пов’язаності (незалежно від результатів множення) з 20 до 25 відсотків.

Крім того, з 01.01.2025 згідно з абзацом сьомим підпункту 1 пункту 2 розділу І Закону № 3813 до абзацу шістнадцятого підпункту «в» підпункту 14.1.159 пункту 14.1 статті 14 будуть внесені зміни щодо можливості для контролюючих органів доказувати пов’язаність осіб не тільки у судовому порядку, а також і за результатами перевірки.

Змінено підходи для формування переліку держав (територій) для цілей підпункту «в» підпункту 39.2.1.1 підпункту 39.2.1 пункту 39.2 статті 39 Кодексу, зокрема, будуть враховуватись такі критерії:

віднесення держав (територій) до переліку офшорних зон, затвердженого КМУ;

віднесення до переліку держав (юрисдикцій), що не виконують чи неналежним чином виконують рекомендації міжнародних, міжурядових організацій, задіяних у сфері боротьби з легалізацією (відмиванням) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванням тероризму чи фінансуванням розповсюдження зброї масового знищення;

не забезпечення компетентними органами держав (територій), за результатами двох послідовних звітних (податкових) періодів (років) своєчасного та повного обміну податковою та фінансовою інформацією (зокрема, інформацією щодо кінцевого бенефіціарного власника).

Щодо організаційно-правових форм нерезидентів, які не сплачують податок на прибуток (корпоративний податок), у тому числі з доходів, отриманих за межами держави (території) реєстрації таких нерезидентів, та/або не є податковими резидентами держави (території), в якій вони зареєстровані як юридичні особи, то згідно зі змінами, внесеними Законом № 3813, операції з такими суб’єктами будуть визнаватись неконтрольованими за наявності хоча б однієї з таких умов:

нерезидент є резидентом держави (території), з якою Україною укладено міжнародний договір про уникнення подвійного оподаткування, що підтверджується шляхом подання центральному органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, до 1 жовтня року, що настає за звітним, довідки у паперовій або електронній формі з дотриманням вимог законів України «Про електронні документи та електронний документообіг» та «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги», яка підтверджує, що нерезидент є резидентом країни, з якою укладено міжнародний договір України (крім держави (території), що включена до переліку держав (територій), затвердженого Кабінетом Міністрів України відповідно до підпункту 39.2.1.2 підпункту 39.2.1 пункту 39.2 статті 39 Кодексу), відповідно до пункту 103.5 статті 103 Кодексу;

всі учасники (партнери) нерезидента є резидентами держав (територій), з якими Україною укладено міжнародні договори про уникнення подвійного оподаткування, що підтверджується шляхом подання центральному органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, до 1 жовтня року, що настає за звітним, довідки у паперовій або електронній формі з дотриманням вимог законів України «Про електронні документи та електронний документообіг» та «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги», яка підтверджує, що всі учасники (партнери) нерезидента є резидентами країни, з якою укладено міжнародний договір України (крім держав (територій), що включені до переліку держав (територій), затвердженого Кабінетом Міністрів України відповідно до підпункту 39.2.1.2 підпункту 39.2.1 пункту 39.2 статті 39 Кодексу), відповідно до пункту 103.5 статті 103 Кодексу.

З більш детальною інформацією щодо змін в Кодексі, передбачених Законом № 3813, можна ознайомитись за посиланням https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3813-20#Text.

До уваги контролерів КІК!

Державна податкова служба України повідомляє, що Законом України № 4113-ІХ від 04.12.2024 «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо стимулювання розвитку цифрової економіки в Україні», який набрав чинності 26.12.2024, внесені зміни щодо застосування штрафних санкцій до контролерів контрольованих іноземних компаній, а саме: абзаци перший – четвертий пункту 72 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України (далі – ПКУ) викладено в такій редакції:

«За порушення, вчинені у період з 1 січня 2022 року та протягом дії воєнного стану в Україні, введеного Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року № 64/2022, затвердженим Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року № 2102–ІХ, по останній календарний день (включно) календарного місяця, в якому воєнний стан буде припинено або скасовано:

до платників податків не застосовуються штрафні санкції – за порушення, передбачені абзацами першим – восьмим пункту 120.7 статті 120 цього Кодексу, за умови виконання контролюючою особою обов’язків, передбачених статтею 392 цього Кодексу, протягом шести місяців після припинення або скасування воєнного стану;

до платника податків, його посадових осіб не застосовується адміністративна та кримінальна відповідальність – за порушення, пов’язані із застосуванням норм статті 392 цього Кодексу.

Інформація та/або документи, отримані контролюючим органом відповідно до статті 392 цього Кодексу у період з 1 січня 2022 року та протягом дії воєнного стану в Україні, введеного Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року № 64/2022, затвердженим Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року № 2102–IX, по останній календарний день (включно) календарного місяця, в якому воєнний стан буде припинено або скасовано».

Таким чином до контролюючої особи не будуть застосовано штрафні санкції за порушення, вчинені у період з 1 січня 2022 року та протягом дії воєнного стану в Україні по останній календарний день (включно) календарного місяця, в якому воєнний стан буде припинено або скасовано, за умови виконання контролюючою особою обов’язків, передбачених статтею 392 ПКУ, протягом шести місяців після припинення або скасування воєнного стану.

З огляду на зазначене, Державна податкова служба України наголошує на необхідності виконання контролюючими особами правил КІК, які регламентує стаття 392 розділу І ПКУ.

Наразі триває робота щодо встановлення контролерів КІК, якими не виконано обов’язок звітування про КІК.

Дослідження витрат на дотримання податкового законодавства (податковий комплаєнс) у 2024 році

Додаткові матеріали

• Звіт про результати дослідження (.docx, 1.9 Mb) (Завантажити)
• Report on the survey results (.docx, 1.8 Mb) (Завантажити)

Зміни у класифікації доходів бюджетів: відкриття Казначейством бюджетних рахунків

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує.

На виконання наказу Міністерства фінансів України від 18.07.2016 № 621 «Про затвердження Порядку взаємодії органів Державної казначейської служби України та органів Державної податкової служби України в процесі виконання державного та місцевих бюджетів за доходами та іншими надходженнями», зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 10.08.2016 за N 1115/29245 (із змінами та доповненнями), Державною казначейською службою України (Казначейство) формуються рахунки для зарахування доходів бюджетів після прийняття закону про Державний бюджет України на відповідний рік, а також у разі внесення протягом бюджетного періоду змін до законодавства, згідно з якими змінюється перелік видів надходжень державного та місцевих бюджетів, та/або порядок їх зарахування до відповідних бюджетів.

Інформація про сформовані рахунки за надходженнями, контроль за справлянням яких покладено на ДПС, надається Казначейством ДПС.

ДПС протягом п'яти робочих днів з дня отримання від Казначейства інформації про сформовані рахунки за надходженнями опрацьовує таку інформацію та надає Казначейству інформацію про рахунки за надходженнями, які справляються до державного та місцевих бюджетів.

Казначейство на підставі інформації, отриманої від ДПС, відкриває рахунки за надходженнями, не раніше десяти робочих днів від дати їх формування у порядку, визначеному центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної бюджетної політики.

За потреби у додатковому відкритті рахунків за надходженнями ДПС надсилає Казначейству уточнену інформацію.

Інформація про відкриті рахунки для платників Дніпропетровській області розміщена на субсайті «Головне управління ДПС у Дніпропетровській області» вебпорталу ДПС в розділі «Рахунки для сплати платежів».

Запит про отримання витягу щодо стану розрахунків з бюджетами та цільовими фондами подається за формою «J/Fl300207»

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що для платників податків з 01 травня 2024 року в Електронному кабінеті реалізована можливість отримувати Витяг щодо стану розрахунків з бюджетами та цільовими фондами, починаючи з 2013 року за кожний рік окремо та в розрізі податків, зборів, платежів та єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування. 

Крім цього, розроблено окремий функціонал для платників, які мають податковий борг на день подання запиту на отримання Витягу щодо стану розрахунків з бюджетами та цільовими фондами стосовно розрахунку пені, яка буде нарахована у разі погашення такого боргу поточною датою. 

Кроки для платника податків

1. Платник створює «Запит про отримання витягу щодо стану розрахунків з бюджетами та цільовими фондами за даними органів ДПС» (далі – Запит) за формою «J/Fl300207» в приватній частині Електронного кабінету у пункті меню «Заяви, запити для отримання інформації» шляхом:

для поля «період з «01» січня 20___року по «_»____20___року» Запиту:

вибору із переліку дати, місяця та року, за який платник бажає отримати «Витяг з інформаційної системи органів ДПС щодо стану розрахунків платника з бюджетом та сплати єдиного внеску» (далі - Витяг). За кожний рік Запит подається окремо;

для поля «Розрахувати суму пені у поточному бюджетному році» (пп.129.1.1 та 129.1.3 пункту 129.1 статті 129 Податкового кодексу України)***  » Запиту:

встановлення позначки для розрахунку пені, якщо у платника є податковий борг (крім єдиного внеску) та він бажає визначити суму пені станом на наступний день від дня подання Запиту. Платник також може не встановлювати позначку для її розрахунку. Встановлення позначки неможливе, якщо у Запиті визначено платником період «минулі роки»;

для поля «В розрізі  платежів    » Запиту:

встановлення позначки для отримання інформації в розрізі всіх своїх платежів. Якщо платник не встановлює позначку, то отримає узагальнену інформацію, без розрізу платежів;

для поля «3 підписом**** (станом на І число звітного місяця)   » Запиту:

встановлення позначки для отримання Витягу з кваліфікованим електронним підписом посадової особи контролюючого органу (далі КЕП). Разом з цим, встановлення позначки можливе, якщо у Запиті зазначено 1-ше число місяця будь - якого року. Якщо платник не встановлює позначку, то отримає інформацію без КЕП.

2.         Надсилає Запит до органу ДПС за своїм основним місцем обліку. 

3.         Отримує Витяг за формою «J/F1400207».

За якою ставкою визначається військовий збір з доходів платників, визначених п. 162.1 ст. 162 Податкового кодексу України?

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує.

Відповідно до п.п. 1 п.п. 1.1 п. 16 прим. 1 підрозд. 10 розд. XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України (далі – ПКУ) платниками військового збору є особи, визначені п. 162.1 ст. 162 ПКУ: фізична особа – резидент, яка отримує доходи як з джерела їх походження в Україні, так і іноземні доходи; фізична особа – резидент, яка володіє та/або користується (орендує (суборендує), на умовах емфітевзису, постійно користується) земельними ділянками, віднесеними до сільськогосподарських угідь, у частині мінімального податкового зобов’язання; фізична особа – нерезидент, яка отримує доходи з джерела їх походження в Україні; податковий агент.

Згідно з абзацом першим п.п. 1.16 п. 16 прим. 1 підрозд. 10 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ річне податкове зобов’язання з військового збору з доходів платників, визначених п. 162.1 ст. 162 ПКУ, що включаються до складу загального річного оподатковуваного доходу за 2024 звітний (податковий) рік та остаточний розрахунок податкових зобов’язань щодо яких проводиться в поданій річній податковій декларації про майновий стан і доходи, у тому числі з іноземних доходів, визначається за ставкою військового збору у розмірі 1,5 відс. (крім випадків, передбачених абзацом третім п.п. 1.16 п. 16 прим. 1 підрозд. 10 розд. XX «Перехідні положення»).

Ставка військового збору у розмірі 5 відс. застосовується до доходів, що включаються до складу загального річного оподатковуваного доходу та остаточний розрахунок податкових зобов’язань щодо яких проводиться в поданій річній податковій декларації про майновий стан і доходи, нараховані (виплачені) платникам податків починаючи з 1 січня 2025 року (абзац другий п.п. 1.16 п. 16 прим. 1 підрозд. 10 розд. XX «Перехідні положення»).

Сума доходу від операцій з майном, доходу у вигляді вартості успадкованого чи отриманого у дарунок майна, що підлягає оподаткуванню згідно з положеннями розд. IV ПКУ, отримана платником податків після набрання чинності Законом України від 10 жовтня 2024 року № 4015-ІX «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень у період дії воєнного стану», оподатковується військовим збором за ставкою у розмірі 5 відс. незалежно від зазначення таких доходів у річній податковій декларації про майновий стан і доходи за 2024 рік (абзац третій п.п. 1.16 п. 16 прим. 1 підрозд. 10 розд. XX «Перехідні положення»).

Припинення діяльності юридичної особи (її відокремлених підрозділів): дії ліквідатора для зняття з обліку в контролюючому органі

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області

Зняття з обліку в контролюючих органах юридичних осіб (їх відокремлених підрозділів) визначено: ст. 67 Податкового кодексу України (далі – ПКУ); розд. ХІ Порядку обліку платників податків і зборів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 09.12.2011 № 1588 із змінами та доповненнями (далі – Порядок № 1588); ст. 5 Закону України від 08 липня 2010 року № 2464 «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» із змінами та доповненнями; розд. IV Порядку обліку платників єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.11.2014 № 1162 із змінами та доповненнями (далі – Порядок № 1162).

Відповідно до п. 11.5 розд. XI Порядку № 1588 у зв’язку з ліквідацією або реорганізацією платника податків датою виникнення підстав для початку проведення контролюючими органами процедур, передбачених розд. XI Порядку № 1588 та розд. IV Порядку № 1162, є дата отримання першого з таких документів (відомостей):

відомостей державного реєстратора про внесення до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань (далі – ЄДР) запису про рішення засновників (учасників) юридичної особи, уповноваженого ними органу про припинення юридичної особи;

відомостей з ЄДР про припинення (закриття) відокремленого підрозділу;

відомостей з ЄДР про припинення (закриття) відокремленого підрозділу;

відомостей з ЄДР про прийняте уповноваженим органом управління (уповноваженою особою) юридичної особи, утвореної відповідно до законодавства іноземної держави, рішення про припинення відокремленого підрозділу такої юридичної особи;

судових рішень або відомостей з ЄДР, іншої інформації щодо прийняття судом рішень про порушення провадження у справі про банкрутство чи визнання банкрутом платника податків, порушення справи або прийняття рішення судом про припинення юридичної особи, визнання недійсною державної реєстрації чи установчих документів платника податків, зміну мети установи, реорганізацію платника податків.

При проведенні заходів податкового контролю, пов’язаних, зокрема, з ліквідацією або реорганізацією платника податків, контролюючі органи організовують та планують їх таким чином, щоб вимоги щодо сплати платежів, контроль за справлянням яких здійснюють контролюючі органи, були сформовані і отримані особою, відповідальною за погашення грошових зобов’язань або податкового боргу платника податків, не пізніше строку, визначеного для заявлення кредиторами своїх вимог (п. 11.6 розд. XI Порядку № 1588).

Після закінчення процедури припинення, але не раніше закінчення строку заявлення вимог кредиторами, ліквідаційна комісія (ліквідатор) забезпечує подання державному реєстраторові документів, передбачених частиною чотирнадцятою ст. 17 Закону України від 15 травня 2003 року № 755-IV «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань», для проведення державної реєстрації припинення юридичної особи: заяви про державну реєстрацію припинення юридичної особи в результаті її ліквідації та довідки архівної установи про прийняття документів, що відповідно до закону підлягають довгостроковому зберіганню.

Після завершення розрахунків з кредиторами, до зняття з реєстрації в контролюючому органі та скасування реєстрації юридичної особи, враховуючи норми ст. 111 Цивільного кодексу України від 16 січня 2003 року № 435-ІV із змінами та доповненнями, юридична особа, в особі ліквідатора, є платником тих податків та зборів, щодо яких виникає об’єкт оподаткування. При цьому ліквідатор повинен подати податкову декларацію до контролюючого органу за основним місцем обліку або за неосновним місцем обліку за звітний період, на який припадає дата такої ліквідації (у тому числі якщо ліквідація припадає на середину звітного періоду).

Звітним періодом підприємства, що ліквідується, є період з початку звітного року до дати прийняття рішення про його ліквідацію (частина третя ст. 13 розд. IV Закону України від 16 липня 1999 року № 996-XIV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» із змінами та доповненнями).

До зняття з обліку юридичної особи як платника податків, зборів, обов’язкових платежів ліквідатор зобов’язаний здійснювати розрахунок зобов’язань щодо таких податків, зборів, обов’язкових платежів, сплачувати їх і подавати відповідну звітність. При цьому ліквідатор складає та подає до контролюючих органів податкову звітність за останній звітний період до затвердження ліквідаційного балансу.

Ліквідатором юридичної особи складається проміжний ліквідаційний баланс та ліквідаційний баланс.

У ліквідаційному балансі, відображаються результати прийнятих рішень про стягнення боргів, розподілення активів, власного капіталу та погашення (списання) зобов’язань, які призвели до відсутності активів, власного капіталу і зобов’язань ліквідованого підприємства на заключну дату складання ліквідаційного балансу.

Ліквідаційний баланс після його затвердження учасниками юридичної особи, судом або органом, що прийняв рішення про ліквідацію юридичної особи, подається до контролюючого органу за основним місцем обліку платника.

Оскільки платник податків зобов’язаний повідомляти про всі об’єкти оподаткування і об’єкти, пов’язані з оподаткуванням, контролюючий орган за основним місцем обліку, то у разі їх закриття платник податків подає до контролюючого органу за основним місцем обліку заяву про об’єкти або об’єкти, пов’язані з оподаткуванням або через які провадиться діяльність за ф. № 20-ОПП з оновленою інформацією про об’єкт оподаткування, який закрито, протягом 10 робочих днів після закриття.

Після отримання від державного реєстратора відповідних відомостей з ЄДР про припинення юридичної особи (закриття відокремленого підрозділу) контролюючий орган проводить передбачену законодавством перевірку платника щодо правильності нарахування та сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – єдиний внесок). За результатами перевірки щодо правильності нарахування та сплати єдиного внеску платник здійснює остаточні розрахунки (пп. 2, 3 розд. IV Порядку № 1162).

Пунктом 11.9 розд. XI Порядку № 1588 визначено, що з метою забезпечення закриття рахунків/електронних гаманців юридичних осіб, що ліквідуються, контролюючий орган за основним місцем обліку на звернення комісії з припинення (ліквідатора, ліквідаційної комісії тощо) надає перелік рахунків/електронних гаманців у банках, інших фінансових установах, небанківських надавачах платіжних послуг/емітентах електронних грошей відповідної юридичної особи та/або її відокремлених підрозділів, які на момент звернення взяті на облік контролюючими органами та щодо яких не надходили повідомлення про їх закриття.

Інформація про відкриті/закриті у банках, інших фінансових установах, небанківських надавачах платіжних послуг/емітентах електронних грошей рахунки/електронні гаманці, які взяті на облік контролюючими органами, може бути переглянута у приватній частині Електронного кабінету.

Згідно з п. 11.10 розд. XI Порядку № 1588 та п. 4 розд. IV Порядку № 1162 відомості про відсутність (наявність) заборгованості зі сплати податків і зборів за формою № 30-ОПП (далі – відомості за ф. № 30-ОПП) або відомості про узгодження плану реорганізації юридичної особи за формою № 31-ОПП, а також відомості про відсутність (наявність) заборгованості зі сплати єдиного внеску за ф. № 11-ЄСВ мають бути сформовані, підписані та направлені до ЄДР до завершення строку, визначеного для заявлення кредиторами своїх вимог (у разі наявності грошових зобов’язань та/або заборгованості зі сплати податків і зборів), а також у день отримання запиту від суб’єкта державної реєстрації.

Якщо спливає строк, визначений для заявлення кредиторами своїх вимог, а також у разі отримання запиту від суб’єкта державної реєстрації достатньою підставою для підписання та направлення до Єдиного державного реєстру відомостей про наявність заборгованості є підтвердження наявності заборгованості хоча б в одному розділі додатка до відомостей за ф. № 30-ОПП.

Якщо контролюючим органом до ЄДР передано відомості про наявність заборгованості зі сплати податків і зборів, то після погашення заборгованості зі сплати податків і зборів контролюючий орган передає до ЄДР відомості про відсутність заборгованості зі сплати податків і зборів.

Пунктом 11.11 розд. XI Порядку № 1588 визначено, що за наявності заборгованості зі сплати податків і зборів додатки до відомостей за ф. № 30-ОПП надсилаються (видаються) комісії з припинення (ліквідаційній комісії, ліквідатору) або особі, відповідальній за погашення грошових зобов’язань або податкового боргу, що є такою згідно з п. 97.4 ст. 97 ПКУ, за їх зверненням. Додатки до відомостей за ф. № 30-ОПП видаються тими контролюючими органами, які їх сформували.

Дані про зняття з обліку як платника податків та платника єдиного внеску передаються контролюючим органом за основним місцем обліку такого платника податків до ЄДР із зазначенням: дати та номера запису про зняття з обліку, назви та ідентифікаційного коду контролюючого органу, у якому платника податків знято з обліку (п. 11.17 розд. XI Порядку № 1588 та п. 6 розд. IV Порядку № 1162).

Який порядок зарахування ФОП авансових внесків при проведенні остаточного розрахунку суми ПДФО згідно з нормами ПКУ?

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області

Відповідно до п. 177.5 ст. 177 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) фізичні особи – підприємці подають до контролюючого органу податкову декларацію про майновий стан і доходи (далі – податкова декларація) за місцем своєї податкової адреси за результатами календарного року у строки, встановлені ПКУ для річного звітного податкового періоду, в якій також зазначаються авансові платежі з податку на доходи фізичних осіб.

Згідно з п.п. 177.5.3 п. 177.5 ст. 177 ПКУ остаточний розрахунок податку на доходи фізичних осіб за звітний податковий рік здійснюється платником самостійно згідно з даними, зазначеними в річній податковій декларації, з урахуванням сплаченого ним протягом року податку на доходи фізичних осіб на підставі документального підтвердження факту його сплати.

Для платників податку – фізичних осіб – підприємців, які здійснюють роздрібну торгівлю пальним, податкове зобов’язання з податку на доходи фізичних осіб, розраховане за результатами такого остаточного розрахунку за звітний податковий рік, зменшується на суму авансових платежів, сплачених відповідно до п.п. 177.5.1 прим. 1 п. 177.5 ст. 177 ПКУ, при цьому сума такого зменшення не повинна перевищувати суму розрахованого податкового зобов’язання з цього податку.

Надміру сплачені суми податку (крім випадків, визначених абзацами четвертим та п’ятим п.п. 177.5.3 п. 177.5 ст. 177 ПКУ) підлягають зарахуванню в рахунок майбутніх платежів з цього податку або поверненню платнику податку в порядку, передбаченому ПКУ.

У разі якщо сума авансового внеску з податку, попередньо сплачена протягом звітного податкового року відповідно до п.п. 177.5.1 прим. 1 п. 177.5 ст. 177 ПКУ, перевищує суму нарахованого податкового зобов’язання з податку на доходи фізичних осіб за такий звітний податковий рік, сума такого перевищення не підлягає зарахуванню в рахунок майбутніх платежів з цього податку.

Сума сплачених авансових внесків з податку відповідно до п.п. 177.5.1 прим. 1 п. 177.5 ст. 177 ПКУ не підлягає поверненню платнику податку як надміру та/або помилково сплачені податкові зобов’язання, не може бути зарахована в рахунок інших податків і зборів (обов’язкових платежів) та на неї не поширюються положення ст. 43 ПКУ.

За яким валютним курсом НБУ визначається вартість окремих видів товарів при складанні РК на операції з експорту таких товарів при зміні кількості товарів до початку митного оформлення?

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує.

У разі, якщо після складання податкової накладної на операції з вивезення за межі митної території України у митному режимі експорту окремих видів товарів (далі – ПН_РЕЗ) та її реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних до початку оформлення митної декларації здійснюється перерахунок вартості товару, в тому числі у зв’язку зі зміною курсу іноземної валюти, коригування такої податкової накладної здійснюється шляхом складання розрахунку коригування (далі – РК_1).

Таких розрахунків коригування може бути складено декілька, але тільки до початку митного оформлення операції.

Відповідно до п.п. 97.3 п. 97 підрозд. 2 розд. ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України (далі – ПКУ) базою оподаткування для операцій з вивезення за межі митної території України у митному режимі експорту окремих видів товарів є договірна (контрактна) вартість таких видів товарів, але не менше ніж мінімально допустимі експортні ціни, визначені відповідно до ст. 19 прим. 2 Закону України від 16 квітня 1991 року № 959-ХІІ «Про зовнішньоекономічну діяльність» за офіційним курсом валюти України до іноземної валюти, встановленим Національним банком України, що діє на 0 годин дня реєстрації податкової накладної.

Таким чином, при розрахунку суми операції у разі складання РК_1 валютний курс визначається з урахуванням положень п.п. 97.3 п. 97 підрозд. 2 розд. ХХ ПКУ на дату реєстрації такого розрахунку коригування.

Порядок зменшення податкових зобов’язань поточного (звітного) податкового періоду на суму податкового кредиту такого (звітного) податкового періоду

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу, що згідно з п. 200.1 ст. 200 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов’язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

У разі якщо за результатами звітного (податкового) періоду податковий кредит платника перевищує його податкові зобов’язання, у платника формується від’ємне значення ПДВ звітного (податкового) періоду, яке відповідно до п. 200.4 ст. 200 ПКУ може бути, зокрема, зараховане до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.

Форма та Порядок заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість затверджена наказом Міністерства фінансів України від 28.01.2016 № 21 (далі – Порядок № 21).

Відповідно до п.1 розд. ІІІ Порядку № 21 до податкової декларації з ПДВ (далі – декларація) вносяться дані податкового обліку платника окремо за кожний звітний (податковий) період без наростаючого підсумку.

У складі декларації подаються передбачені Порядком № 21 додатки (у разі наявності подій, які підлягають відображенню у таких додатках) (пп. 9, 11 розд. ІІІ Порядку № 21).

При заповненні розд. ІІІ декларації «Розрахунки за звітний період» здійснюється обрахунок різниці між сумою податкових зобов’язань за звітний (податковий) період (рядок 9 декларації) та податкового кредиту (рядок 17 декларації) (підпункти 1, 2 п. 5 розд. V Порядку № 21). При цьому до складу податкового кредиту поточного звітного (податкового) періоду включається від’ємне значення попереднього звітного періоду (рядок 16.1 декларації, у який згідно з п.п. 5 п. 4 розд. V Порядку № 21 переноситься значення рядка 21 декларації за попередній звітний (податковий) період).

Таким чином, при розрахунку різниці між сумою податкового зобов’язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду враховується увесь обсяг податкового кредиту, зазначений у рядку 17 декларації, до складу якого входить, у тому числі, сума від’ємного значення попереднього звітного періоду.

Порядком № 21 при здійсненні такого обрахунку не передбачено вимог щодо черговості врахування від’ємного значення (податкового кредиту) поточного звітного (податкового) періоду в погашення податкових зобов’язань такого звітного (податкового) періоду, водночас доцільно при такому обрахунку враховувати таке від’ємне значення у хронологічному порядку його виникнення – від найдавнішого до найновішого.

Якщо в результаті розрахунку значення різниці між сумою податкових зобов’язань і податкового кредиту отримано від’ємне значення, то таке від’ємне значення звітного (податкового) періоду може бути, зокрема, зараховане до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду. Така сума від’ємного значення відображається у рядку 21 декларації та деталізується, в тому числі у розрізі постачальників, у додатку 2 до декларації «Розрахунок суми бюджетного відшкодування та суми від’ємного значення, яка зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду (Д2)» (далі – Додаток 2).

Звітний (податковий період), у якому виникла сума від’ємного значення ПДВ, вказується у графах 2 та 3 таблиці 1 додатка 2 у такому форматі:

дві цифри місяця (наприклад – 01, 02, 03 тощо);

чотири цифри року (наприклад – 2024 тощо).

Разом з цим у графі 4 зазначається індивідуальний податковий номер або умовний індивідуальний податковий номер постачальника, за рахунок якого було сформоване від’ємне значення.

Період складання податкової накладної, розрахунку коригування, завдяки яким сформоване від’ємне значення, заповнюється у графі 5, а в графі 6 проставляється відповідна сума.

Від’ємне значення ПДВ підлягає відображенню у таблиці 1 додатка 2 до декларації у хронологічному порядку його виникнення, починаючи зі звітного (податкового) періоду, який є найближчим до дати подання декларації (найновіший звітний (податковий) період), та закінчуючи найбільш давнім звітним (податковим) періодом.

Сумарне значення рядка «Усього» графи 10 таблиці 1 додатка 2 до декларації повинно відповідати значенню рядка 21 декларації.

Митна вартість товарів не перевищує еквівалент 150 євро: порядок відображення в податковій декларації з ПДВ операцій з ввезення/вивезення товарів на/з митної території України незалежно від обраного митного режиму

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що відповідно до п.п. 196.1.16 п. 196.1 ст. 196 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) ввезення на митну територію України, вивезення за межі митної території України незалежно від обраного митного режиму товарів, митна вартість яких не перевищує еквівалент 150 євро, не є об’єктом оподаткування.

Пунктом 4 розд. V Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 28.01.2016 № 21 (із змінами), зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 29.01.2016 за № 159/28289 (далі – Порядок № 21), передбачено, що до розд. II «Податковий кредит», зокрема, включаються обсяги ввезених на митну територію України товарів, необоротних активів.

Відповідно до форми податкової декларації з ПДВ (далі – декларація) у рядках 11.1, 11.2 та 11.3 та 11.4 відображаються ввезені на митну територію України товари, необоротні активи за основною ставкою, ставкою 7 відс. , ставкою 14 відс. та без ПДВ (відповідно).

Враховуючи, що при ввезенні на митну територію України товарів, митна вартість яких не перевищує еквівалент 150 євро, ПДВ не сплачувався, то підстав для відображення в розд. II «Податковий кредит» декларації обсягів придбання таких товарів не має.

Згідно з п. 3 розд. V Порядку № 21 у рядку 2.1 розд. I «Податкові зобов’язання» вказуються обсяги операцій з вивезення товарів за межі митної території України, що оподатковуються за нульовою ставкою відповідно до вимог п.п. 195.1.1 п. 195.1 та п. 195.2 ст. 195 ПКУ. У рядку 2.2 вказуються обсяги операцій з вивезення товарів за межі митної території України, які звільнені від оподаткування. У рядку 2.3.1 вказуються обсяги операцій з вивезення за межі митної території України у митному режимі експорту окремих видів товарів, що оподатковуються за нульовою ставкою відповідно до вимог п.п. «а» п.п. 97.2 п. 97 підрозд. 2 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ. У рядках 2.3.2 та 2.3.3 (залежно від ставки оподаткування) вказуються дані операцій з вивезення за межі митної території України у митному режимі експорту окремих видів товарів, що оподатковуються за основною ставкою або ставкою 14 відс. відповідно до вимог п.п. «б» п.п. 97.2 п. 97 підрозд. 2 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ.

Враховуючи, що вивезення за межі митної території України товарів, митна вартість яких не перевищує еквівалент 150 євро, незалежно від обраного митного режиму, не є об’єктом оподаткування, то відображенню у рядках 2.1, 2.2, 2.3.1, 2.3.2 та 2.3.3 декларації такі операції не підлягають.

Разом з тим, у рядку 5 декларації вказуються, зокрема, обсяги операцій з постачання товарів/послуг, які відповідно до ст. 196 ПКУ включені до переліку операцій, що не є об’єктом оподаткування.

Для платників податку, які заповнюють рядок 5 декларації обов’язковим є подання додатка 4 (Д4).

Отже в податковій декларації з ПДВ операції з ввезення на митну територію України товарів, митна вартість яких не перевищує еквівалент 150 євро, не відображаються, а операції з вивезення за межі митної території України незалежно від обраного митного режиму таких товарів, вказуються у рядку 5 з обов’язковим поданням додатка 4 (Д4).

До уваги платників ПДВ!

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє.

Пунктом 2 Порядку прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 12.12.2019 № 520 (із змінами) (далі – Порядок № 520) передбачено, що рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі – ЄРПН), реєстрацію яких зупинено, приймають комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН територіальних органів ДПС (далі – комісія регіонального рівня).

Відповідно до п. 4 Порядку № 520 у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН платник податку має право подати копії документів та письмові пояснення стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній/розрахунку коригування, для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН.

Платник податку, який склав податкову накладну/розрахунок коригування, реєстрацію яких було зупинено, для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації таких податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН може подати документи, зазначені у п. 5 Порядку № 520.

У разі, коли у квитанції до податкової накладної/розрахунку коригування зазначено код товару/послуги згідно з Українською класифікацією товарів зовнішньоекономічної діяльності/умовним кодом товару/Державним класифікатором продукції та послуг, операція за яким стала підставою для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування, платник податку має право подати письмові пояснення та копії документів виключно до такої операції.

Письмові пояснення та копії документів, зазначених у п. 5 Порядку № 520, платник податку має право подати до контролюючого органу протягом 365 календарних днів, що настають за датою складання податкової накладної/розрахунку коригування.

Платник податку має право подати письмові пояснення та копії документів до декількох податкових накладних/розрахунків коригування, якщо такі податкові накладні/розрахунки коригування складено на одного отримувача – платника податку за одним і тим самим договором або якщо в таких податкових накладних/розрахунках коригування відображено однотипні операції (з однаковими кодами товарів згідно з Українською класифікацією товарів зовнішньоекономічної діяльності (УКТ ЗЕД) або кодами послуг згідно з Державним класифікатором продукції та послуг (ДКПП)) (п. 6 Порядку № 520).

Згідно із п. 7 Порядку № 520 письмові пояснення та копії документів, зазначені у п. 5 Порядку № 520, платник податку подає до ДПС засобами електронного зв’язку в електронній формі з дотриманням вимог Податкового кодексу України та законів України від 22 травня 2003 року № 851-IV «Про електронні документи та електронний документообіг» (із змінами) та від 05 жовтня 2017 року № 2155-VІІІ «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги» (із змінами).

Пунктом 8 Порядку № 520 визначено, що ДПС розміщує та постійно оновлює на своєму офіційному вебпорталі відомості щодо засобів електронного зв’язку, за допомогою яких можуть подаватися письмові пояснення та копії документів.

Відповідно до п. 5 Порядку № 520 подання письмових пояснень та копій документів до розрахунків коригування, у яких передбачено зменшення суми компенсації вартості товарів/послуг їх постачальнику, має право ініціювати отримувач (покупець).

Виходячи з вищенаведеного, діючим законодавством не передбачено можливості покупцем ініціювати подання письмових пояснень та копій документів до податкових накладних продавця, реєстрацію яких було зупинено в ЄРПН.

Платники Дніпропетровщини поповнюють рентною платою бюджети

Протягом одинадцяти місяців поточного року платники Дніпропетровської області спрямували до загального фонду державного бюджету рентної плати, зокрема: за видобування кам’яного вугілля – майже 209,5 млн грн; за видобування нафти – понад 44,4 млн гривень. 

Місцеві бюджети Дніпропетровщини отримали з початку року від платників рентної плати, зокрема, за спеціальне використання води – понад 110,7 млн грн; за видобування кам’яного вугілля – понад 89,7 млн грн; за користування надрами – понад 48,7 млн гривень.

Стратегічні цілі Національної стратегії доходів до 2030 року

З якого періоду встановлюється військовий збір для ФОПів – платників єдиного податку першої – четвертої груп та юридичних осіб третьої групи?

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу, що відповідно до п.п. 1.1 п. 16 прим. 1 підрозд. 10 розд. XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України (далі – ПКУ) платниками військового збору є зокрема:

фізичні особи – підприємці – платники єдиного податку першої, другої та четвертої групи (п.п. 2 п.п. 1.1 п. 16 прим. 1 підрозд. 10 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ);

платники єдиного податку третьої групи, крім електронних резидентів (е-резидентів) (п.п. 3 п.п. 1.1 п. 16 прим. 1 підрозд. 10 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ).

Військовий збір для платників збору, зазначених у підпунктах 2 та 3 п.п. 1.1 п. 16 прим. 1 підрозд. 10 розд. XX «Перехідні положення», встановлюється з 01 січня 2025 року по 31 грудня року, у якому буде припинено або скасовано воєнний стан, введений Указом Президента України від 24 лютого 2024 року № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженим Законом України від 24 лютого 2022 року № 2102-ІХ «Про затвердження Указу Президента України від 24 лютого 2022 року «Про введення воєнного стану в Україні» (абзац п’ятий п.п. 1.1 п. 16 прим. 1 підрозд. 10 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ).

Згідно з п.п. 1.15 п. 16 прим. 1 підрозд. 10 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ перший податковий (звітний) період новостворених суб’єктів господарювання, що є платниками військового збору, зазначеними у підпунктах 2 і 3 п.п. 1.1 п. 16 прим. 1 підрозд. 10 розд. XX «Перехідні положення», починається з першого числа місяця, в якому відбулася їх державна реєстрація, але не раніше 1 січня 2025 року.

У разі державної реєстрації припинення платників збору, зазначених у підпунктах 2 і 3 п.п. 1.1 п. 16 прим. 1 підрозд. 10 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ, останнім податковим (звітним) періодом вважається період, у якому відповідним контролюючим органом отримано від державного реєстратора повідомлення про проведення державної реєстрації такого припинення.

Єдиний внесок: з початку року платники Дніпропетровщини спрямували до державних цільових фондів майже 33,0 млрд гривень

У січні – листопаді 2024 року до державних цільових фондів від платників Дніпропетровщини надійшло майже 33,0 млрд грн єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (єдиний внесок). Надходження виросли порівняно з січнем – листопадом минулого року на понад 4,5 млрд грн, або на 16,1 відсоток. 

Нагадуємо, що згідно з частиною десятою ст. 9 Закону України від 08 липня 2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» із змінами та доповненнями днем сплати єдиного внеску вважається:

1) у разі перерахування сум єдиного внеску з рахунку платника на відповідні рахунки контролюючого органу або на єдиний рахунок – день списання банком, небанківським надавачем платіжних послу або центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, суми платежу з рахунку платника незалежно від часу її зарахування на вказані рахунки;

2) у разі сплати єдиного внеску готівкою – день прийняття до виконання банком, небанківським надавачем платіжних послуг або іншим учасником платіжної системи документа на переказ готівки разом із сумою коштів у готівковій формі;

3) у разі сплати єдиного внеску в іноземній валюті – день надходження коштів на відповідні рахунки контролюючих органів, відкриті в центральному органі виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів.

Щодо порядку подання Декларації з акцизного податку за новою формою

21 листопада 2024 року за № 1752/43097 Міністерством юстиції України зареєстровано наказ Міністерства фінансів України від 07.11.2024 № 567 «Про затвердження Змін до форми декларації з акцизного податку та Порядку заповнення та подання декларації з акцизного податку» (далі – наказ № 567).

Пунктом 3 наказу № 567 визначено, що він набирає чинності з дня його офіційного опублікування, крім окремих його положень, які набирають чинності  з 01 січня 2026 року.

27.12.2024 наказ № 567 опубліковано в Офіційному віснику України № 109.

Метою прийняття наказу № 567 є приведення у відповідність форми декларації з акцизного податку і Порядку її заповнення та подання, затверджених наказом Міністерства фінансів України від 23.01.2015 № 14 (у редакції наказу Міністерства фінансів України від 26.09.2016 № 841) (далі – Декларація), до вимог Податкового кодексу України, з урахуванням змін, внесених Законом України від 29 червня 2023 року № 3173-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України у зв’язку із запровадженням електронної простежуваності обігу алкогольних напоїв, тютюнових виробів та рідин, що використовуються в електронних сигаретах» та Законом України від 23 лютого 2024 року № 3603-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо вдосконалення онлайн-комунікації з платниками податків та уточнення окремих положень законодавства», які передбачають:

доповнення Декларації рядками за кодами операцій в частині відображення понаднормативних втрат спирту, алкогольних напоїв, тютюнової сировини, тютюнових виробів, зазначення  використання пільгових обсягів скрапленого газу та важких дистилятів (газойлів);

викладення в новій редакції додатків 1, 2, 3 до Декларації з метою відображення:

розрахунок суми акцизного податку, яка підлягає сплаті, у тому числі за сформовані унікальні ідентифікатори, відповідно до електронних марок, які нанесені на товар, операції з ввезення та реалізації якого є об’єктом оподаткування акцизним податком з урахуванням норм втрат сировини та готової продукції;

особливостей використання податкового векселя при ввезенні алкогольних напоїв на митну територію України для подальшого їх розливу в споживчу тару. 

При  цьому наказом № 567 передбачено визнати таким, що втратив чинність з 01.01.2026 додаток 5 до Декларації «Розрахунок суми акцизного податку з втрачених марок акцизного податку, що були придбані для маркування тютюнових виробів та рідин, що використовуються в електронних сигаретах», оскільки з початком використання електронної акцизної марки для маркування зазначених підакцизних товарів такий додаток втрачає свою актуальність.

Відповідно до положень пункту 46.6 статті 46 Податкового кодексу України нові форми декларацій (розрахунків) застосовуються для складання звітності за податковий період, що настає за податковим періодом, у якому відбулося їх оприлюднення.

Таким чином, починаючи із звітного періоду – січень 2025 року застосовується оновлена форма Декларації для складання звітності, яка подається до контролюючого органу за місцем реєстрації платника акцизного податку в терміни не пізніше 20 лютого 2025 року.

До уваги ФОПів – платників єдиного податку першої та другої груп!

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що відповідно до п.п.. 1.13 п. 16 прим. 1 підрозд. 10 розд. XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України (далі – ПКУ) фізичні особи – підприємці – платники єдиного податку першої та другої групи, які не використовують працю найманих осіб, звільняються від сплати військового збору протягом одного календарного місяця на рік на час відпустки, а також за період хвороби, підтвердженої витягом з Електронного реєстру листків непрацездатності, якщо вона триває 30 і більше календарних днів.

Інформація про період щорічної відпустки і терміни тимчасової втрати працездатності з обов’язковим доданням витягу з Електронного реєстру листків непрацездатності подається за заявою у довільній формі, яка подається відповідно до п.п. 298.3.2 п. 298.3 ст. 298 ПКУ.

Які вина відносяться до столових вин та як за зовнішнім виглядом виноробної продукції (пляшки або іншого посуду) можна визначити її приналежність до столових вин?

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу, що відповідно до пункту 8 частини першої статті 1 Закону України від 18 червня 2024 року № 3817-IX «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, спиртових дистилятів, біоетанолу, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, тютюнової сировини, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального» (із змінами та доповненнями) (далі – Закон № 3817) вино столове – алкогольний напій, вироблений шляхом повного чи неповного збродження сусла або розчавлених ягід. Залежно від вмісту цукрів столове вино поділяється на сухе, напівсухе, напівсолодке.

Згідно з ст. 6 Закону України від 16 червня 2005 року № 2662–IV «Про виноград та виноградне вино» не допускається випуск столових вин із вмістом спирту нижче 9 відсотків об’ємних, сортових – 9,5 і марочних – 10 відсотків об’ємних одиниць. Додавання спирту етилового або спиртованих виноматеріалів чи сусла (містеля) до вин столових не допускається.

Відповідно до частини першої ст. 62 Закону № 3817 маркування алкогольних напоїв (крім товарів (продукції), зазначених у статті 63 цього Закону), які реалізуються в Україні, здійснюється відповідно до Закону України «Про інформацію для споживачів щодо харчових продуктів» з урахуванням особливостей, встановлених цим Законом, та має містити, зокрема:

- загальну назву алкогольного напою або офіційну назву спиртного напою, власну назву товару (продукції);

- вміст спирту (% об. спирту етилового).

Крім того, розлив виноробної продукції здійснюється виключно у тару, передбачену ст. 3 Закону № 3817.

З урахуванням вказаного, визначити приналежність виноробної продукції до столових вин можна за інформацією, вказаною на етикетці.

До уваги платників плати за землю!

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області щодо: чи здійснюється анулювання пені, відображеної в інтегрованій картці платника за порушення строків сплати задекларованих податкових зобов’язань з плати за землю (земельного податку або орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності), якщо їх погашення відбулося внаслідок подання уточнюючої декларації відповідно до положень п.п. 69.14 п. 69 підрозд. 10 розд. ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України (далі – ПКУ), повідомляє.

Відповідно до п. 54.1 ст. 54 ПКУ, крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов’язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені ПКУ. Така сума грошового зобов’язання та/або пені вважається узгодженою.

Податкове зобов’язання щодо плати за землю, визначене у податковій декларації з плати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності) (далі – Декларація) на поточний рік, сплачується рівними частками власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за податковий період, який дорівнює календарному місяцю, щомісяця протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця (п. 287.3 ст. 287 ПКУ).

Нарахування пені розпочинається при нарахуванні суми грошового зобов’язання, визначеного платником податків або податковим агентом, у тому числі у разі внесення змін до податкової звітності внаслідок самостійного виявлення платником податків помилок відповідно до ст. 50 ПКУ, – після спливу 90 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку сплати податкового зобов’язання (п.п. 129.1.3 п. 129.1 ст. 129 ПКУ).

Нарахування пені (крім пені, передбаченої підпунктами 129.1.2, 129.1.4 п. 129.1 ст. 129 ПКУ) закінчується у день зарахування коштів на відповідний рахунок органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів на відповідний рахунок платника податків, та/або в інших випадках погашення податкового боргу та/або грошових зобов’язань (п.п. 129.3.1 п. 129.3 ст. 129 ПКУ).

Абзацом другим п. 6 підрозд. 2 розд. ІІІ Порядку ведення податковими органами оперативного обліку податків, зборів, платежів та єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 12.01.2021 № 5, встановлено, що у разі погашення суми податкового боргу (його частини) шляхом подання платником податків декларацій (у тому числі уточнюючих) з від’ємним значенням суми податкових зобов’язань нарахування пені закінчується датою фактичного здійснення такого погашення, зафіксованою у відповідних документах.

Водночас, п. 69 підрозд. 10 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ встановлено, що тимчасово, на період до припинення або скасування воєнного стану на території України, введеного Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року № 64/2022, затвердженим Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в України» від 24 лютого 2022 року № 2102-IX, справляння податків і зборів здійснюється з урахуванням особливостей, визначених у п. 69 підрозд. 10 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ.

Так, відповідно до абзаців першого – четвертого п.п. 69.14 п. 69 підрозд. 10 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ за період з 01 січня 2022 року до 31 грудня 2022 року не нараховується та не сплачується плата за землю (земельний податок та орендна плата за земельні ділянки державної та комунальної власності (далі – орендна плата)) за земельні ділянки (земельні частки (паї), що розташовані на територіях активних бойових дій або на тимчасово окупованих Російською Федерацією територіях України, та перебувають у власності або користуванні, у тому числі на умовах оренди, фізичних осіб, та за період з 01 березня 2022 року до 31 грудня 2022 року – в частині земельних ділянок, що перебувають у власності або користуванні, у тому числі на умовах оренди, юридичних осіб та фізичних осіб – підприємців.

Починаючи з 01 січня 2023 року, за земельні ділянки (земельні частки (паї), що розташовані на територіях активних бойових дій або на тимчасово окупованих Російською Федерацією територіях України, які включені до Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією, плата за землю (земельний податок та орендна плата) не нараховується та не сплачується за період з першого числа місяця, в якому було визначено щодо відповідних територій дату початку активних бойових дій або тимчасової окупації, до останнього числа місяця, в якому було завершено активні бойові дії або тимчасова окупація на відповідній території.

Дати початку та завершення активних бойових дій або тимчасової окупації визначаються відповідно до даних Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією (далі – Перелік територій).

Перелік територій визначається у встановленому Кабінетом Міністрів України порядку.

Перелік територій, визначений наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України від 22.12.2022 № 309.

Платники плати за землю, які до дати набрання чинності (06.05.2023) Законом України від 11 квітня 2023 року № 3050-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо звільнення від сплати екологічного податку, плати за землю та податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, за знищене чи пошкоджене нерухоме майно» (далі – Закон № 3050) відповідно до п. 286.2 ст. 286 ПКУ задекларували за 2022 та/або 2023 роки податкові зобов’язання з плати за землю за земельні ділянки, що розташовані на територіях, визначених п.п. 69.14 п. 69 підрозд. 10 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ, мають право відкоригувати нараховані податкові зобов’язання з плати за землю за період березень 2022 – грудень 2023 року шляхом подання в порядку, визначеному ПКУ, уточнюючих Декларацій (абзац п’ятий п.п. 69.14 п. 69 підрозд. 10 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ).

Платники орендної плати, які до дати набрання чинності (06.05.2023) Законом № 3050 відповідно до ст. 288 ПКУ задекларували за 2022 та/або 2023 роки податкові зобов’язання з орендної плати за земельні ділянки, забруднені вибухонебезпечними предметами або непридатні для використання у зв’язку з потенційною загрозою їх забруднення вибухонебезпечними предметами, мають право відкоригувати нараховані податкові зобов’язання з орендної плати за період 2022-2023 років шляхом подання в порядку, визначеному ПКУ, уточнюючих Декларацій (абзац шостий п.п. 69.14 п. 69 підрозд. 10 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ).

При цьому, якщо платник податку не сплатив податкові зобов’язання, задекларовані в Декларації, а погашення відбулося внаслідок подання уточнюючої Декларації щодо зменшення сум раніше нарахованих зобов’язань відповідно до положень п.п. 69.14 п. 69 підрозд. 10 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ, то анулювання пені, відображеної в інтегрованій картці платника за порушення строків сплати податкових зобов’язань з плати за землю (земельного податку або орендної плати), здійснюється територіальними органами ДПС за місцезнаходженням земельної ділянки (місцем адміністрування земельного податку та/або орендної плати) на підставі поданої платником податків відповідної заяви у довільній формі.

Які дії платника податків у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН?

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що Порядок прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затверджений наказом Міністерства фінансів України від 12.12.2019 № 520 (із змінами), зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 13.12.2019 за № 1245/34216 (далі – Порядок № 520).

Пунктом 2 Порядку № 520 передбачено, що рішення про реєстрацію/ відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі – ЄРПН), реєстрацію яких зупинено, приймають комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН територіальних органів ДПС (далі – комісія регіонального рівня).

Відповідно до п. 4 Порядку № 520 у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН платник податку на додану вартість (податок) має право подати копії документів та письмові пояснення стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній/розрахунку коригування, для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН.

Згідно з п. 5 Порядку № 520 платник податку, який склав податкову накладну/розрахунок коригування, реєстрацію яких зупинено, для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації таких податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН може подати такі документи:

договори, у тому числі зовнішньоекономічні контракти, з додатками до них;

договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлено повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції;

первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи, інвентаризаційні описи, у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм і галузевої специфіки, накладні;

розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків;

документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачено договором та/або законодавством;

інші документи, що підтверджують інформацію, зазначену у податковій накладній/розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено в ЄРПН.

У разі, коли у квитанції до податкової накладної/розрахунку коригування зазначено код товару/послуги згідно з Українською класифікацією товарів зовнішньоекономічної діяльності/умовним кодом товару/Державним класифікатором продукції та послуг, операція за яким стала підставою для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування, платник податку має право подати письмові пояснення та копії документів виключно до такої операції.

Подання письмових пояснень та копій документів до розрахунків коригування, у яких передбачено зменшення суми компенсації вартості товарів/послуг їх постачальнику, має право ініціювати отримувач (покупець), для чого:

отримувач (покупець) надсилає такі пояснення та копії документів постачальнику (продавцю) через електронний кабінет в електронній формі з накладенням кваліфікованого електронного підпису;

постачальник (продавець) подає такі пояснення та копії документів з накладенням кваліфікованого електронного підпису до контролюючого органу;

отримувачу (покупцю) надходить в електронний кабінет інформація щодо дати подання пояснень та копій документів постачальником (продавцем) і результату розгляду комісією регіонального рівня таких пояснень та копій документів.

Згідно з п. 6 Порядку № 520 письмові пояснення та копії документів, зазначених у пункті 5 цього Порядку, платник податку має право подати до контролюючого органу протягом 365 календарних днів, що настають за датою складання податкової накладної/розрахунку коригування.

Платник податку має право подати письмові пояснення та копії документів до декількох податкових накладних/розрахунків коригування, якщо такі податкові накладні/розрахунки коригування складено на одного отримувача – платника податку за одним і тим самим договором або якщо в таких податкових накладних/розрахунках коригування відображено однотипні операції (з однаковими кодами товарів згідно з Українською класифікацією товарів зовнішньоекономічної діяльності (УКТ ЗЕД) або кодами послуг згідно з Державним класифікатором продукції та послуг (ДКПП)).

Відповідно до п. 201.1 ст. 201 Податкового кодексу (далі – ПКУ) на дату виникнення податкових зобов’язань платник податку зобов’язаний скласти податкову накладну в електронній формі з використанням кваліфікованого електронного підпису або удосконаленого електронного підпису, що базується на кваліфікованому сертифікаті електронного підпису, уповноваженої платником особи відповідно до вимог Закону України від 05 жовтня 2017 року № 2155-VIII «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги» із змінами та доповненнями та зареєструвати її в ЄРПН у встановлений ПКУ термін.

Згідно з п. 7 Порядку № 520 письмові пояснення та копії документів, зазначені у п. 5 Порядку № 520, платник податку подає до ДПС засобами електронного зв’язку в електронній формі з дотриманням вимог ПКУ та законів України від 22 травня 2003 року № 851-IV «Про електронні документи та електронний документообіг» Із змінами та доповненнями (далі – Закон № 851) та від 05 жовтня 2017 року № 2155-VІІІ «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги» із змінами та доповненнями (далі – Закон № 2155).

Пунктом 8 Порядку № 520 визначено, що ДПС розміщує та постійно оновлює на своєму офіційному вебпорталі відомості щодо засобів електронного зв’язку, за допомогою яких можуть подаватися письмові пояснення та копії документів.

Письмові пояснення та копії документів, подані платником податку до контролюючого органу відповідно до п. 4 Порядку № 520, розглядає комісія регіонального рівня.

За результатами розгляду поданих письмових пояснень та копій документів комісія регіонального рівня протягом 5 робочих днів, що настають за днем отримання пояснень та копій документів, поданих відповідно до п. 4 Порядку № 520:

або приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН та надсилає його платнику податку засобами електронного зв’язку в електронній формі з дотриманням вимог ПКУ та Закону № 851 та Закону № 2155 за формою згідно з додатком 1 до Порядку № 520;

або надсилає повідомлення про необхідність надання додаткових пояснень та/або документів, необхідних для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН, засобами електронного зв’язку в електронній формі з дотриманням вимог ПКУ та Законів № 851 та № 2155 за формою згідно з додатком 2 до Порядку № 520 з пропозицією щодо надання платником податку додаткових пояснень та копій документів на підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній/розрахунку коригування;

або приймає рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/ розрахунку коригування в ЄРПН у разі надання платником податку копій документів, складених/оформлених із порушенням законодавства, та надсилає його платнику податку засобами електронного зв’язку в електронній формі з дотриманням вимог ПКУ та Закону № 851 і Закону № 2155 за формою згідно з додатком 1 до Порядку № 520.

Новорічні ЦОПи

До відеогалереї https://dp.tax.gov.ua/media-ark/videogalereya/prezentatsii-ta-inshi-materiali/11611.html

Оформлення трудових відносин забезпечує працівнику реалізацію трудових прав

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує.

Відповідно до ст. 3 Кодексу законів про працю України, законодавство про працю регулює трудові відносини працівників усіх підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, виду діяльності і галузевої належності, а  також  осіб, які працюють за трудовим договором з фізичними особами.

Легальні трудові відносини гарантують вагомі переваги працюючим. 

Важливість встановлення факту трудових відносин полягає в тому, що легальна праця створює підстави для реалізації працівником трудових прав, зокрема права на гідну заробітну плату, гарантійні, компенсаційні та інші соціальні виплати, у тому числі виплати, пов’язані із тимчасовою непрацездатністю, нещасним випадком на виробництві чи професійним захворюванням.

Задекларовані трудові відносини та своєчасна і в повному обсязі сплата ПДФО, військового збору і єдиного внеску у воєнний час – це вагома підтримка економіки країни. При цьому, офіційно оформлений працівник сьогодні здійснює свій особистий внесок не тільки у захист своїх трудових прав, а й у зміцнення Збройних сил України.

Водночас, відносини без оформлення регулюються лише особистими правилами роботодавця. Під час неоформлених трудових відносин працівник позбавлений будь-яких гарантій на безпечну працю та соціальні виплати.

Звертаємо увагу, що соціальна відповідальність роботодавця, який має свій бізнес – запорука його високої репутації. Споживачі більше довіряють бізнесу, який опікується працівниками, працює чесно та відкрито.

Своєчасне оформлення трудових відносин – це також запорука фінансової стабільності роботодавця. До того ж, фінансові ризики і наслідки використання незадекларованої праці значно перевищують витрати, які виникають у разі оформлення трудових відносин із працівниками відповідно до законодавства.

Щодо зміни ДПІ обслуговування платників

Державна податкова служба України повідомляє, що у зв’язку зі зміною структури ДПС в областях та м. Києві відповідно до адміністративно-територіального устрою України з 01.01.2025 буде проведена зміна ДПІ або коду ДПІ обслуговування платників.

Перелік нових ДПІ у розрізі адміністративних районів кожної області та ДПІ у місті Київ наведено тут.

Також дані про ДПІ за основним та неосновним місцем обліку можна переглянути в Електронному кабінеті платника податку:

- «Дані про взяття на облік платників податку» у відкритій частині;

- «Реєстраційні дані» меню «Облікові дані платника» в приватній частині.

Пропонуємо врахувати зазначену інформацію під час подання звітності та інших електронних документів до контролюючих органів у 2025 році.

Для отримання адміністративних послуг можна звертатися до будь-якого центру обслуговування платників територіальних органів ДПС незалежно від місця реєстрації.

Актуальний перелік ЦОП за посиланням: https://tax.gov.ua/tsentri-obslugovuvannya-platnikiv/.

До уваги платників частини чистого прибутку!

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує, що 24.12.2024 набрав чинності наказ Міністерства фінансів України від 04.11.2024 № 549 (зареєстрований у Міністерстві юстиції 20.11.2024 за №1745/43090) (далі – Наказ № 549), яким затверджено зміни до форми Розрахунку частини чистого прибутку (доходу), дивідендів на державну частку (далі – форма), затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 12 січня 2021 року № 4, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 02 березня 2021 року за № 264/35886, (у редакції наказу Міністерства фінансів України від 04 липня 2023 року № 366). 

Зміни розроблено з метою приведення форми до норм законів України від 22 лютого 2024 року № 3587-IX «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення корпоративного Управління» (набрав чинності 08.03.2024) та від 09 травня 2024 року № 3706-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо особливостей експорту окремих видів товарів у період дії воєнного стану» (чинний з 01.07.2024).

Наказ № 549 опубліковано в бюлетені «Офіційний вісник України» від 24.12.2024 № 108.

До місцевих бюджетів Дніпропетровщини юридичними особами скориговано понад 6,5 млн грн туристичного збору

Впродовж одинадцяти місяців поточного року до місцевих бюджетів Дніпропетровської області від юридичні особи спрямували понад 6,5 млн грн туристичного збору. Це, порівняно з січнем – листопадом 2023 року, на 594,1 тис. грн, або майже на 10 відс., більше.

Нагадуємо, що згідно з рішенням сільської, селищної, міської ради справляння збору може здійснюватися такими податковими агентами:

а) юридичними особами, філіями, відділеннями, іншими відокремленими підрозділами юридичних осіб згідно з п.п. 268.7.2 п. 268.7 ст. 268 Податкового кодексу України (далі – ПКУ), фізичними особами – підприємцями, які надають послуги з тимчасового розміщення осіб у місцях проживання (ночівлі), визначених п.п. 268.5.1 п. 268.5 ст. 268 ПКУ;

б) квартирно-посередницькими організаціями, які направляють неорганізованих осіб з метою їх тимчасового розміщення у місцях проживання (ночівлі), визначених п.п. «б» п.п. 268.5.1 п. 268.5 ст. 268 ПКУ, що належать фізичним особам на праві власності або на праві користування за договором найму;

в) юридичними особами, які уповноважуються сільською, селищною, міською радою справляти збір на умовах договору, укладеного з відповідною радою.

Збір за місця для паркування транспортних засобів: від юридичних осіб місцеві бюджети Дніпропетровщини отримали понад 35,0 млн гривень

З початку 2024 року до місцевих бюджетів Дніпропетровської області надійшло від юридичних осіб – платників збору за місця для паркування транспортних засобів понад 35,0 млн гривень.

Звертаємо увагу, що відповідно до п.п. 268 прим.1.2.2 п. 268 прим.1.2 ст. 268 прим.1 Податкового кодексу України базою оподаткування збору за місця для паркування транспортних засобів є площа земельної ділянки, відведена для паркування, а також площа комунальних гаражів, стоянок, паркінгів (будівель, споруд, їх частин), які побудовані за рахунок коштів місцевого бюджету.

Новації Закону України від 04 грудня 2024 року № 4113-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо стимулювання розвитку цифрової економіки в Україні»

Закон України від 04 грудня 2024 року № 4113-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо стимулювання розвитку цифрової економіки в Україні» (далі – Закон № 4113) набирає чинності з 1 січня 2025 року, крім окремих положень, що стосуються уточнення порядку сплати військового збору, які набирають чинності з дня, наступного за днем опублікування Закону № 4113, та застосовуються до періодів з дня набрання чинності Закону України від 10 жовтня 2024 року № 4015-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень у період дії воєнного стану» (далі – Закон № 4015), тобто з 1 грудня 2024 року.

Новаціями Закону № 4113 є:

уточнено положення Податкового кодексу України (далі – Кодекс) щодо застосування резидентами Дія Сіті відповідної ставки податку на доходи фізичних осіб та єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – єдиний внесок) при виплаті доходів платникам податку – спеціалістам резидента Дія Сіті;

уточнено положення Кодексу щодо порядку сплати податку на доходи фізичних осіб з доходів платників податку – спеціалістів резидента Дія Сіті за відповідні календарні місяці, в яких резидент Дія Сіті не відповідав відповідним вимогам профільного законодавства;

визначений порядок сплати податку на доходи фізичних осіб та єдиного внеску з доходів платників податку – спеціалістів резидента Дія Сіті, який був зареєстрований як стартап;

уточнено порядок сплати військового збору окремими платниками збору;

звільнено самозайнятих осіб (фізичних осіб – підприємців, осіб, які провадять незалежну професійну діяльність), які призвані на військову службу під час мобілізації або залучені до виконання обов’язків щодо мобілізації, від нарахування, сплати та подання звітності з військового збору на весь період їх військової служби.

Зміни в сплаті податку на доходи фізичних осіб та єдиного внеску резидентами Дія Сіті

Відповідно до підпункту 170.141.2 пункту 170.141статті 170 Кодексу за ставкою податку на доходи фізичних осіб, визначеною пунктом 167.2 статті 167 Кодексу (5 відс.), оподатковуються доходи платника податку – спеціаліста резидента Дія Сіті, що виплачуються на його користь резидентом Дія Сіті у вигляді:

а) заробітної плати;

б) винагороди за гіг-контрактом, укладеним у порядку, передбаченому Законом України «Про стимулювання розвитку цифрової економіки в Україні», у тому числі винагороди за створення та перехід прав на твори, створені за замовленням;

в) авторської винагороди за створення службового твору та перехід прав на службові твори.

Змінами, внесеними Законом № 4113, уточнено положення Кодексу та чітко визначено, що ставка податку на доходи фізичних осіб у розмірі 5 відс. до зазначених доходів застосовується, починаючи з календарного місяця, наступного за календарним місяцем, в якому набуто статус резидента Дія Сіті.

Доходи спеціалістів резидента Дія Сіті, що були нараховані (виплачені) у календарному місяці, в якому набуто статус резидента Дія Сіті, оподатковуються за ставкою 18 відсотків.

Змінами до підпункту 170.141.5 пункту 170.141статті 170 Кодексу уточнено порядок сплати податку на доходи фізичних осіб з доходів платників податку – спеціалістів резидента Дія Сіті за відповідні календарні місяці, в яких резидент Дія Сіті не відповідав відповідним вимогам профільного законодавства.

Для застосування резидентом Дія Сіті до доходів платників податку – спеціалістів резидента Дія Сіті ставки податку на доходи фізичних осіб у розмірі 5 відс. він має відповідати у відповідному місяці вимогам, визначеним пунктами 2 і 3 частини першої статті 5 Закону України «Про стимулювання розвитку цифрової економіки в Україні», а саме: розмір середньої місячної винагороди залученим працівникам та гіг-спеціалістів має становити не менше, ніж еквівалент 1200 євро, а середньооблікова кількість працівників та гіг-спеціалістів має становити не менше 9 осіб.

З урахуванням змін, внесених Законом № 4113, встановлено, що у разі якщо податковий агент – резидент Дія Сіті у відповідний календарний місяць не відповідав зазначеним вимогам, такий податковий агент зобов’язаний у межах податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків – фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску самостійно нарахувати податок на доходи фізичних осіб за ставкою 18 відс. щодо доходів спеціалістів резидента Дія Сіті, що були нараховані (виплачені) протягом такого календарного місяця, та за власний рахунок сплатити (перерахувати) до подання податкового розрахунку податок на доходи фізичних осіб до бюджету за вирахуванням податку, що був сплачений (перерахований) до бюджету з таких доходів.

Відповідно до частини третьої статті 5 Закону України «Про стимулювання розвитку цифрової економіки в Україні» надано право юридичній особі, яка відповідає не всім вимогам для резидента Дія Сіті, перебувати у зазначеному статусі, але не довше ніж до 31 грудня календарного року, наступного за календарним роком, в якому вона набула статусу резидента Дія Сіті, за умови дотримання вимог, встановлених частиною третьою статті 5 Закону України «Про стимулювання розвитку цифрової економіки в Україні».

Законом № 4113 пункт 170.141 статті 170 Кодексу доповнено новим підпунктом, яким визначено порядок застосування такими юридичними особами відповідної ставки податку на доходи фізичних осіб.

Так, встановлено, що до 31 грудня календарного року, наступного за календарним роком, у якому податковий агент набуде статусу резидента Дія Сіті, до доходів, які виплачуються спеціалістам резидента Дія Сіті, застосовується ставка податку на доходи фізичних осіб у розмірі 5 відс. і в тому календарному місяці, в якому вони не відповідали вимозі, визначеній пунктом 3 частини першої статті 5 Закону України «Про стимулювання розвитку цифрової економіки в Україні» (середньооблікова кількість працівників та гіг-спеціалістів може становити менше 9 осіб).

Якщо після настання 31 грудня календарного року, наступного за календарним роком, у якому вони набули статусу резидента Дія Сіті, такий податковий агент – резидент Дія Сіті продовжує не відповідати вимозі, визначеній пунктом 3 частини першої статті 5 Закону України «Про стимулювання розвитку цифрової економіки в Україні», такий податковий агент – резидент Дія Сіті зобов’язаний у строк, визначений для місячного податкового (звітного) періоду, самостійно нарахувати та сплатити (перерахувати) за власний рахунок до бюджету податок на доходи фізичних осіб за ставкою 18 відс. щодо доходів спеціалістів резидента Дія Сіті, виплачених протягом останніх трьох місяців календарного року, наступного за календарним роком, в якому податковий агент набув статусу резидента Дія Сіті, за вирахуванням податку, що був сплачений (перерахований) до бюджету з таких доходів.

При цьому сума такого сплаченого (перерахованого) податку податковим агентом не включається до складу загального місячного (річного) оподатковуваного доходу спеціалістів резидента Дія Сіті.

Відповідно до пункту 2 розділу II «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 4113 положення нового абзацу другого підпункту 170.141.6 пункту 170.141 статті 170 Кодексу щодо необхідності доплати податку на доходи фізичних осіб податковим агентом – резидентом Дія Сіті, який продовжує не відповідати вимозі, визначеній пунктом 3 частини першої статті 5 Закону України «Про стимулювання розвитку цифрової економіки в Україні», після настання 31 грудня відповідного календарного року, застосовуються до резидентів Дія Сіті, які набувають статусу резидента Дія Сіті відповідно до частини третьої статті 5 Закону України «Про стимулювання розвитку цифрової економіки в Україні», починаючи з першого числа місяця, наступного за місяцем набрання чинності Законом № 4113, тобто з 01 лютого 2025 року.

Змінами до частини 141статті 8 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» (далі – Закон № 2464) уточнено порядок застосування відповідної ставки єдиного внеску новими резидентами Дія Сіті.

На сьогодні єдиний внесок для платника – резидента Дія Сіті, який у календарному місяці відповідав вимогам, визначеним пунктами 2, 3 частини першої, пунктом 10 частини другої статті 5 Закону України «Про стимулювання розвитку цифрової економіки в Україні» (розмір середньої місячної винагороди залученим працівникам та гіг-спеціалістів має становити не менше, ніж еквівалент 1200 євро, середньооблікова кількість працівників та гіг-спеціалістів має становити не менше 9 осіб, загальна сума податкового боргу протягом 30 днів не перевищує 10 мінімальних заробітних плат (виходячи з розміру мінімальної заробітної плати, встановленої на 1 січня поточного календарного року), встановлюється:

1) на суму нарахованої кожній застрахованій особі заробітної плати за видами виплат, які включають основну та додаткову заробітну плату, інші заохочувальні та компенсаційні виплати, у тому числі в натуральній формі, що визначаються відповідно до Закону України «Про оплату праці», – у розмірі мінімального страхового внеску;

2) на суму винагороди фізичним особам за виконання робіт (надання послуг) за гіг-контрактами, укладеними у порядку, передбаченому Законом України «Про стимулювання розвитку цифрової економіки в Україні», – у розмірі мінімального страхового внеску.

Змінами, внесеними Законом № 4113, уточнено положення Закону № 2464 та чітко визначено, що єдиний внесок у розмірі мінімального страхового внеску із зазначених доходів сплачується резидентом Дія Сіті починаючи з календарного місяця, наступного за календарним місяцем, в якому платником набуто статус резидента Дія Сіті.

Відповідно до частини третьої статті 5 Закону України «Про стимулювання розвитку цифрової економіки в Україні» надано право юридичній особі, яка відповідає не всім вимогам для резидента Дія Сіті, перебувати у зазначеному статусі, але не довше ніж до 31 грудня календарного року, наступного за календарним роком, в якому вона набула статусу резидента Дія Сіті, за умови дотримання вимог, встановлених частиною третьою статті 5 Закону України «Про стимулювання розвитку цифрової економіки в Україні».

Законом № 4113 частину 141 статті 8 Закону № 2464 доповнено новими положеннями, якими визначено порядок застосування такими юридичними особами відповідної ставки єдиного внеску.

Так, встановлено, що такі юридичні особи до 31 грудня календарного року, наступного за календарним роком, у якому вони набули статусу резидента Дія Сіті, сплачують єдиний внесок у розмірі мінімального страхового внеску і в такому календарному місяці, в якому вони не відповідали вимозі, визначеній пунктом 3 частини першої статті 5 Закону України «Про стимулювання розвитку цифрової економіки в Україні» (середньооблікова кількість працівників та гіг-спеціалістів може становити менше 9 осіб).

Якщо після настання зазначеного терміну такий платник – резидент Дія Сіті продовжує не відповідати вимозі, визначеній пунктом 3 частини першої статті 5 Закону України «Про стимулювання розвитку цифрової економіки в Україні», такий платник – резидент Дія Сіті зобов’язаний у місячний строк самостійно донарахувати та сплатити єдиний внесок за ставкою у розмірі 22 відс. (8,41 відс. за найманого працівника з інвалідністю) щодо доходів, виплачених протягом кожного звітного періоду, коли платник не відповідав зазначеній вимозі, в межах останніх трьох місяців календарного року, наступного за календарним роком, в якому платник набув статусу резидента Дія Сіті, за вирахуванням єдиного внеску, що був сплачений у розмірі мінімального страхового внеску за такі звітні періоди.

До таких донарахованих сум не застосовується штраф у розмірі 10 відс. донарахованої суми, встановлений пунктом 3 частини одинадцятої статті 25 Закону № 2464.

Відповідно до пункту 2 розділу II «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 4113 положення частини 141 статті 8 Закону № 2464  щодо необхідності доплати єдиного внеску застосовуються до резидентів Дія Сіті, які набувають статусу резидента Дія Сіті відповідно до частини третьої статті 5 Закону України «Про стимулювання розвитку цифрової економіки в Україні», починаючи з першого числа місяця, наступного за місяцем набрання чинності Законом № 4113, тобто з 1 лютого 2025 року.

Щодо законодавчих змін у справлянні військового збору

Стосовно сплати військового збору з доходів, отриманих фізичними особами – підприємцями від провадження господарської діяльності (крім платників єдиного податку)

1 грудня 2024 року набрав чинності Закон № 4015, яким, зокрема, збільшено розмір ставки військового збору з 1,5 відс. до 5 відс., у тому числі для фізичних осіб – підприємців (далі – ФОП), які не є платниками єдиного податку.

Разом з тим, Законом № 4113 установлено, що річне податкове зобов’язання з військового збору з доходів платників, визначених пунктом 162.1 статті 162 Кодексу, що включаються до складу загального річного оподатковуваного доходу за 2024 звітний (податковий) рік та остаточний розрахунок податкових зобов’язань щодо яких проводиться в поданій річній податковій декларації про майновий стан і доходи, у тому числі з іноземних доходів, визначається за ставкою військового збору у розмірі 1,5 відсотка (крім доходів від операцій з майном, доходу у вигляді вартості успадкованого чи отриманого у дарунок майна).

Ставка військового збору у розмірі 5 відсотків застосовується до доходів, що включаються до складу загального річного оподатковуваного доходу та остаточний розрахунок податкових зобов’язань щодо яких проводиться в поданій річній податковій декларації про майновий стан і доходи, нараховані (виплачені) платникам податків починаючи з 1 січня 2025 року.

Оподаткування доходів, отриманих фізичною особою – підприємцем від провадження господарської діяльності, крім осіб, що обрали спрощену систему оподаткування, регулюється статтею 177 розділу IV Кодексу.

Так, доходи фізичних осіб – підприємців, отримані протягом календарного року від провадження господарської діяльності, оподатковуються за ставкою, визначеною пунктом 167.1 статті 167 розділу IV Кодексу (пункт 177.1 статті 177 розділу IV Кодексу).

Об’єктом оподаткування є чистий оподатковуваний дохід, тобто різниця між загальним оподатковуваним доходом (виручка у грошовій та негрошовій формі) і документально підтвердженими витратами, пов’язаними з господарською діяльністю такої ФОП (пункт 177.2 статті 177 розділу IV Кодексу)

Крім того, пунктом 164.1 статті 164 розділу IV Кодексу, зокрема, визначено, що базою оподаткування податком на доходи фізичних осіб для доходів, отриманих від провадження господарської діяльності або незалежної професійної діяльності, є чистий річний оподатковуваний дохід, який визначається відповідно до пункту 177.2 статті 177 та пункту 178.3 статті 178 розділу IV Кодексу.

Остаточний розрахунок податку на доходи фізичних осіб за звітний податковий рік здійснюється платником самостійно згідно з даними, зазначеними в річній податковій декларації про майновий стан і доходи, з урахуванням сплаченого ним протягом року податку на доходи фізичних осіб на підставі документального підтвердження факту його сплати (підпункт 177.5.3 пункту 177.5 статті 177 розділу IV Кодексу).

Фізичні особи – підприємці подають річну податкову декларацію у строк, визначений підпунктом 49.18.4 пункту 49.18 статті 49 розділу І «Загальні положення» Кодексу, в якій поряд з доходами від підприємницької діяльності мають зазначатися інші доходи з джерел їх походження з України та іноземні доходи, а також відомості про суми єдиного внеску, нарахованого на доходи від підприємницької діяльності в розмірах, визначених відповідно до закону (пункт 177.11 статті 177 розділу IV Кодексу).

Нарахування, утримання та сплата (перерахування) збору з доходів платників збору, зазначених у підпункті 1 підпункту 1.1 пункту 161 підрозділу 10 розділу ХХ Кодексу, здійснюється в порядку, встановленому розділом IV Кодексу, з урахуванням особливостей, визначених підрозділом 1 цього розділу, за ставкою, визначеною підпунктом 1 підпункту 1.3 цього пункту (підпункт 1.4 пункту 161 підрозділу 10 розділу ХХ Кодексу).

Отже, розрахунок податкового зобов’язання з військового збору для доходів, отриманих ФОП від провадження господарської діяльності, крім осіб, що обрали спрощену систему оподаткування, здійснюється за звітний (податковий) рік виходячи з бази оподаткування.

Враховуючи зазначене, до чистого оподатковуваного доходу за 2024 рік, отриманого ФОП, який не є платником єдиного податку, від провадження господарської діяльності, застосовується ставка військового збору в розмірі 1,5  відсотка.

При цьому такі доходи, отримані таким платником податків починаючи з 01 січня 2025 року, оподатковуються за ставкою військового збору у розмірі 5 відсотків.

Стосовно сплати військового збору фізичними особами – підприємцями платниками єдиного податку

1 грудня 2024 року набрав чинності Закон № 4015, яким внесено зміни до Кодексу, та визначено ФОП – платників єдиного податку платниками військового збору.

Законом № 4113 уточнено порядок сплати військового збору окремими платниками збору. 

Військовий збір для ФОП – платників єдиного податку (крім електронних резидентів (е-резидентів) встановлюється з 1 січня 2025 року по 31 грудня року, в якому буде припинено або скасовано воєнний стан, введений Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року № 64/2022, затвердженим Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року № 2102-IX.

Ставка військового збору для ФОП – платників єдиного податку:

першої, другої та четвертої груп – 10 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року, з розрахунку на календарний місяць (у 2025 році – 800,0 гривень);

третьої групи – 1 відсоток від доходу, визначеного згідно зі статтею 292 Кодексу.

ФОП – платники єдиного податку першої, другої та четвертої груп сплачують військовий збір шляхом здійснення авансового внеску не пізніше 20 числа (включно) поточного місяця. Такі платники можуть здійснити сплату військового збору авансовим внеском за весь податковий (звітний) період (квартал, рік), але не більш як до кінця поточного звітного року. Нарахування авансових внесків для таких платників військового збору здійснюється контролюючими органами.

ФОП – платники єдиного податку третьої групи сплачують військовий збір протягом 10 календарних днів після граничного строку подання податкової декларації платника єдиного податку за податковий (звітний) квартал.

ФОП – платники єдиного податку відображають суми військового збору (у тому числі щомісячні авансові внески військового збору) у складі податкової декларації платника єдиного податку.

Щодо відповідальності

Несплата (неперерахування) або сплата (перерахування) не в повному обсязі ФОП – платниками єдиного податку першої, другої та четвертої груп авансових внесків з військового збору в порядку та строки, визначені Кодексом, тягне за собою накладення штрафу в розмірі 50 відсотків ставки військового збору, визначеної Кодексом.

ФОП – платники єдиного податку третьої групи за порушення правил сплати (перерахування) сум військового збору притягаються до відповідальності у вигляді штрафу в розмірах, визначених статтею 124 Кодексу.

Щодо права не сплачувати та звільнення від сплати військового збору

Платники військового збору – ФОП – платники єдиного податку першої та другої груп, податкова адреса яких знаходиться на територіях бойових дій або на тимчасово окупованих російською федерацією територіях України станом на дату початку бойових дій або тимчасової окупації, мають право не сплачувати військовий збір за період з першого числа місяця, в якому почалися бойові дії на відповідній території, виникла можливість бойових дій або почалася тимчасова окупація такої території, до останнього числа місяця, в якому було завершено такі активні бойові дії, припинено можливість бойових дій або завершено тимчасову окупацію.

При цьому якщо платники збору – ФОП – платники єдиного податку першої та другої груп не сплачують єдиний податок та військовий збір, такі особи не заповнюють декларацію платника єдиного податку – фізичної особи – підприємця за період, в якому єдиний податок та військовий збір не сплачувався.

Платники військового збору – ФОП – платники єдиного податку першої та другої груп, які не використовують працю найманих осіб, звільняються від сплати військового збору протягом одного календарного місяця на рік на час відпустки, а також за період хвороби, яка триває 30 і більше календарних днів, що підтверджується витягом з Електронного реєстру листків непрацездатності.

Щодо врахування сум сплаченого військового збору при розрахунку мінімального податкового зобов’язання

Законом № 4113 установлено, що з 1 січня 2025 року по 31 грудня року, в якому буде припинено або скасовано воєнний стан, введений Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року №  64/2022, затвердженим Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року № 2102-IX», при обчисленні різниці між сумою загального мінімального податкового зобов’язання та загальною сумою сплачених податків, зборів, платежів та витрат на оренду земельних ділянок платниками єдиного податку другої, третьої групи та фізичними особами – підприємцями – платниками єдиного податку четвертої групи до загальної суми сплачених податків, зборів, платежів та витрат на оренду земельних ділянок, визначених пунктами 2971.2 - 2971.5 статті 2971 Кодексу,  включаються суми сплаченого військового збору.

Стосовно сплати військового збору з доходів, отриманих фізичними особами, які провадять незалежну професійну діяльність

Законом № 4113 уточнено порядок сплати військового збору окремими платниками збору. 

Законом № 4113 установлено, що річне податкове зобов’язання з військового збору з доходів платників, визначених пунктом 162.1 статті 162 Кодексу, що включаються до складу загального річного оподатковуваного доходу за 2024 звітний (податковий) рік та остаточний розрахунок податкових зобов’язань щодо яких проводиться в поданій річній податковій декларації про майновий стан і доходи, у тому числі з іноземних доходів, визначається за ставкою військового збору у розмірі 1,5 відсотка (крім доходів від операцій з майном, доходу у вигляді вартості успадкованого чи отриманого у дарунок майна).

Ставка військового збору у розмірі 5 відсотків застосовується до доходів, що включаються до складу загального річного оподатковуваного доходу та остаточний розрахунок податкових зобов’язань щодо яких проводиться в поданій річній податковій декларації про майновий стан і доходи, нараховані (виплачені) платникам податків починаючи з 1 січня 2025 року.

Порядок оподаткування податком на доходи фізичних осіб доходів, отриманих фізичними особами, які провадять незалежну професійну діяльність, встановлено статтею 178 розділу IV Кодексу.

Доходи громадян, отримані протягом календарного року від провадження незалежної професійної діяльності, оподатковуються податком на доходи фізичних осіб за ставкою, визначеною пунктом 167.1 статті 167 розділу IV Кодексу (пункт 178.2 статті 178 розділу IV Кодексу).

Оподатковуваним доходом вважається сукупний чистий дохід, тобто різниця між доходом і документально підтвердженими витратами, необхідними для провадження певного виду незалежної професійної діяльності (пункт 178.3 статті 178 розділу IV Кодексу).

Крім того, пунктом 164.1 статті 164 розділу IV Кодексу, зокрема, визначено, що базою оподаткування податком на доходи фізичних осіб для доходів, отриманих від провадження незалежної професійної діяльності, є чистий річний оподатковуваний дохід, який визначається відповідно до пункту 178.3 статті 178 розділу IV Кодексу.

Остаточний розрахунок податку на доходи фізичних осіб за звітний податковий рік здійснюється платником самостійно згідно з даними, зазначеними в податковій декларації про майновий стан і доходи, в якій поряд з доходами від провадження незалежної професійної діяльності повинні зазначатися інші доходи з джерел їх походження з України та іноземні доходи, а також відомості про суми єдиного внеску, нарахованого на доходи від провадження незалежної професійної діяльності в розмірах, визначених відповідно до закону (пункт 178.7 статті 178 Кодексу).

Нарахування, утримання та сплата (перерахування) збору з доходів платників збору, зазначених у підпункті 1 підпункту 1.1 пункту 161 підрозділу 10 розділу ХХ Кодексу, здійснюється в порядку, встановленому розділом IV Кодексу, з урахуванням особливостей, визначених підрозділом 1 цього розділу, за ставкою, визначеною підпунктом 1 підпункту 1.3 цього пункту (підпункт 1.4 пункту 161 підрозділу 10 розділу ХХ Кодексу).

Розрахунок податкових зобов’язань з військового збору для доходів, отриманих фізичними особами, які провадять незалежну професійну діяльність, здійснюється за звітний (податковий) рік виходячи з бази оподаткування.

Отже, податкове зобов’язання з військового збору для доходів, отриманих фізичними особами, які провадять незалежну професійну діяльність, що включаються до складу загального річного оподатковуваного доходу за 2024 звітний (податковий) рік, визначається за ставкою військового збору у розмірі 1,5 відсотка.

Ставка військового збору у розмірі 5 відсотків застосовуватиметься до доходів фізичних осіб, які провадять незалежну професійну діяльність, що включаються до складу загального річного оподатковуваного доходу починаючи з 1 січня 2025 року.

Стосовно нарахування, утримання та сплати до бюджету військового збору для військовослужбовців

Законом № 4113 уточнений перелік доходів військовослужбовців до яких застосовується ставка військового збору у розмірі 1,5 відсотка.

Зазначена ставка військового збору застосовується до доходу, одержаного у вигляді грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, які здійснюються відповідно до законодавства України (за винятком доходів, які звільняються від оподаткування військовим збором відповідно до підпункту 1.7 пункту 161підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» Кодексу) військовослужбовцями та працівниками Збройних Сил України, Служби безпеки України, Служби зовнішньої розвідки України, Головного управління розвідки Міністерства оборони України, Національної гвардії України, Державної прикордонної служби України, Управління державної охорони України, Державної служби спеціального зв’язку та захисту інформації України, Державної спеціальної служби транспорту України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань.

Відповідно до пункту 1 розділу II «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 4113 зазначені зміни застосовуються з дня набрання чинності Законом № 4015, тобто до періодів з 1 грудня 2024 року.

Крім того, додатково зазначаємо, що залишено без змін положення Кодексу, відповідно до яких у період дії правового режиму воєнного стану не підлягають оподаткуванню військовим збором доходи у вигляді грошового забезпечення працівників правоохоронних органів, військовослужбовців та працівників Збройних Сил України, Національної гвардії України, Служби безпеки України, Служби зовнішньої розвідки України, Державної прикордонної служби України, осіб рядового, начальницького складу, військовослужбовців, працівників Міністерства внутрішніх справ України, Управління державної охорони України, Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань та інших осіб на період їх безпосередньої участі в здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії російської федерації.

Законом № 4113 внесено зміни до пункту 25 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» Кодексу, відповідно до яких звільнено самозайнятих осіб (фізичних осіб – підприємців, осіб, які провадять незалежну професійну діяльність), які призвані на військову службу під час мобілізації або залучені до виконання обов’язків щодо мобілізації від нарахування, сплати та подання звітності з військового збору на весь період їх військової служби.

Підставою для такого звільнення є заява самозайнятої особи та копія військового квитка або копія іншого документа, виданого відповідним державним органом, із зазначенням даних про призов такої особи на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період, які подаються до органу доходів і зборів за місцем податкової реєстрації самозайнятої особи протягом 10 днів після її демобілізації. Якщо демобілізована самозайнята особа перебуває на лікуванні (реабілітації) у зв’язку з виконанням обов'язків під час мобілізації, на особливий період, заява і копія військового квитка або копія іншого документа, виданого відповідним державним органом, подаються протягом 10 днів після закінчення її лікування (реабілітації).

Стосовно сплати військового збору фізичними особами з доходів, які підлягають річному декларуванню.

Законом № 4113 пункт 161підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» Кодексу доповнено новим підпунктом 1.16, яким визначений порядок сплати військового збору фізичними особами з доходів, які підлягають річному декларуванню.

Річне податкове зобов’язання з військового збору з оподатковуваних доходів платника податку, що включаються до складу загального річного оподатковуваного доходу за 2024 звітний (податковий) рік та остаточний розрахунок податкових зобов’язань щодо яких проводиться в поданій річній податковій декларації про майновий стан і доходи, у тому числі з іноземних доходів, визначається за ставкою військового збору у розмірі 1,5 відсотка (крім доходів від операцій з майном, доходу у вигляді вартості успадкованого чи отриманого у дарунок майна).

Ставка військового збору у розмірі 5 відсотків застосовується до доходів, що включаються до складу загального річного оподатковуваного доходу та остаточний розрахунок податкових зобов’язань щодо яких проводиться в поданій річній податковій декларації про майновий стан і доходи, нараховані (виплачені) платникам податків починаючи з 1 січня 2025 року.

До таких доходів фізичної особи, зокрема, відносяться:

окремі види доходів, що не підлягають оподаткуванню при виплаті, але не звільнені від оподаткування (прощена (анульована) основна сума боргу (кредиту) платника податку, сума перевищення річної неоподатковуваної суми нецільової благодійної допомоги, оподатковувана частина доходу від продажу власної сільськогосподарської продукції тощо);

доходи, отриманні від особи, яка не є податковим агентом (від інших фізичних осіб (резидентів або нерезидентів)) (доходи від оренди майна іншій фізичній особі тощо);

іноземні доходи;

доходи від продажу інвестиційного активу;

доходи від зайняття підприємницькою діяльністю та/або від провадження незалежної професійною діяльністю.

Окремо Законом № 4113 встановлені особливості сплати військового збору з доходів від операцій з майном, доходу у вигляді вартості успадкованого чи отриманого у дарунок майна.

Так, сума доходу від операцій з майном, доходу у вигляді вартості успадкованого чи отриманого у дарунок майна, що підлягає оподаткуванню згідно з положеннями розділу IV Кодексу, отримана платником податків після набрання чинності Законом № 4015, тобто після 1 грудня 2024 року, оподатковується військовим збором за ставкою у розмірі 5 відсотків незалежно від зазначення таких доходів у річній податковій декларації про майновий стан і доходи за 2024 рік.

Відеороз’яснення для платників щодо заповнення податкової звітності

Державна податкова служба України підготувала низку відеороликів з роз’ясненнями для платників щодо заповнення податкової звітності.

Пропонуємо платникам скористатися інфографікою, в якій для зручності та легкості використання розроблені відеоролики структуровані з QR-кодом.

Також звертаємо увагу, що на вебпорталі ДПС функціонує розділ «Онлайн-навчання», який містить корисну інформацію з податкової тематики, навички заповнення податкової звітності та розуміння оптимальних механізмів сплати.

Розділ «Онлайн-навчання» мобільний. Він доповнюється новими підрозділами відповідно до потреб платників податків. Вся інформація викладена у відео, презентаційних та текстових матеріалах, які постійно оновлюються та доповнюються.

Загалом на сьогодні розділ «Онлайн-навчання» містить понад 350 відео, текстових та презентаційних матеріалів.

КОРИСТУЙТЕСЬ – ЦЕ ЗРУЧНО!

У податковій службі Дніпропетровщини підбили підсумки роботи за поточний рік

У Головному управлінні ДПС у Дніпропетровській області (далі – ГУ ДПС) відбулась нарада за результатами роботи у 2024 році. 

На заході податківці підбили підсумки року, що добігає до кінця. Відмітили позитивну динаміку надходжень до бюджетів. 

«Ми працюємо та продовжуємо виконувати визначені державою завдання. Головне з яких – це забезпечення стабільних надходжень до бюджетів. Щира подяка кожному з Вас, шановні колеги, за сумлінну роботу, професіоналізм та наполегливість. Кожному платнику дякую за  самовіддану працю і відповідальне ставлення до своїх обов’язків», – зазначила очільниця податкової служби Дніпропетровщини Наталя Федаш. 

Рік, що минає, додав нам витримки і стійкості. Активне життя триває. 

Сплачуйте податки вчасно!

До відеогалереї https://dp.tax.gov.ua/media-ark/videogalereya/intervyu-ta-publichni-zayavi/11610.html

Суд підтвердив правомірність застосування штрафних санкцій

Судом апеляційної інстанції підтримано позицію контролюючого органу щодо правомірності прийнятого податкового повідомлення-рішення, яким зменшено розмір бюджетного відшкодування з податку на додану вартість та застосовано штрафні (фінансові) санкції на загальну суму 82 312 525,11 грн.

Судом зазначено, що задокументовані господарські операції по придбанню газу є такими, що не мали реального характеру.

При цьому, за висновками податкового органу, посередники природного газу, не будучи його виробниками, мали очевидні ознаки фіктивності та не могли виконати спірні операції.

У свою чергу, за наслідком дослідження зібраних у матеріалах справи документів, зокрема додатково наданих до суду апеляційної інстанції під час нового розгляду даної справи, колегією суддів сформовано висновок, що відповідні документи, а саме акти про обсяги спожитого та протранспортованого газу та акти наданих послуг по транспортуванню газу магістральними трубопроводами, які складено між позивачем та філіями, відображають лише факт отримання позивачем газу із газотранспортної системи.

З іншого боку, будь-яких доказів наявності у газотранспортній системі природного газу, який би безпосередньо належав посередникам на момент проведення спірних операцій, як і доказів отримання такого газу із системи позивачем, зібрані матеріали справи не містять.

У свою чергу, при очевидній обізнаності великих учасників ринку з реальними виробниками та імпортерами природного газу в Україні, колегія суддів поставила під сумнів ділову мету у придбанні природного газу, вартістю у сотні мільйонів гривень, у формальних посередників, які не мають основних засобів та трудових ресурсів, а також посадові особи яких були фігурантами кримінальних проваджень.

Колегія суддів апеляційної інстанції погодилась з висновком податкового органу про те, що надані до перевірки та зібрані в матеріалах судової справи первинні бухгалтерські документи не можуть беззаперечно підтверджувати реальність передачі позивачу природного газу саме від контрагента.

Судом апеляційної інстанції наголошено, що зазначений висновок сформовано з підстав неможливості підтвердження реальної передачі природного газу по ланцюгу постачання між посередниками у відповідних операціях, а не з підстав порушення контрагентами позивача податкової дисципліни.

Постановою П’ятого апеляційного адміністративного суду від 17.12.2024 по справі № 814/2448/14 задоволено апеляційну скаргу контролюючого органу та скасовано рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 02.10.2023, яким задоволено позовну заяву ТОВ.

Управління податковими ризиками (комплаєнс-ризиками) спрямовано на підвищення рівня дотримання платниками податків податкових обов’язків

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу, що на виконання Національної стратегії доходів до 2030 року (НСД) Кабінетом Міністрів України прийнято постанову від 25 липня 2024 року № 854 «Про реалізацію експериментального проекту щодо функціонування системи управління податковими ризиками (комплаєнс-ризиками) в Державній податковій службі», яка набрала чинності 31.07.2024. 

Нагадуємо, що вищезазначений проєкт передбачає впровадження в організацію та діяльність Державної податкової служби України міжнародних підходів до управління, що ґрунтуються на управлінні податковими ризиками (комплаєнс-ризиками), з метою підвищення рівня дотримання платниками податків своїх податкових обов’язків.

Зосереджуючись на ідентифікації системних проблем та розробці стратегій для їх вирішення, ДПС активно працює над впровадженням системи управління податковими ризиками (комплаєнс-ризиками). Це є важливим етапом у діяльності ДПС, спрямованим на забезпечення дотримання платниками податків законодавства.

Такий підхід дозволяє не лише виявити та уникнути потенційних порушень, а й розробити систему стратегій для їх запобігання та вирішення, враховуючи комплексну природу податкових ризиків, а застосування системи управління податковими ризиками (комплаєнс-ризиками) значно збільшить ефективність функціонування податкової системи.

Як знятися з податкового обліку суб’єкту господарювання, місцем проживання якого є тимчасово окупована російською федерацією територія України?

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що відповідно до п. 63.5 ст. 63 Податкового кодексу України із змінами та доповненнями (далі – ПКУ) фізичні особи – підприємці та особи, які мають намір провадити незалежну професійну діяльність, підлягають взяттю на облік як самозайняті особи у контролюючих органах згідно з ПКУ.

Порядок зняття з обліку у контролюючих органах самозайнятих осіб визначений:

- як платників податків – ст. 67 глави 6 розд. ІІ ПКУ та розд. ХІ Порядку обліку платників податків і зборів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 09.12.2011 № 1588 (далі – Порядок № 1588);

- як платників єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – єдиний внесок) – ст. 5 розд. ІІ Закону України від 08 липня 2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» (далі – Закон № 2464) та п. 8 розд. IV Порядку обліку платників єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.11.2014 № 1162 (далі – Порядок № 1162).

Відповідно до п. 65.10 ст. 65 ПКУ підставою для внесення до Державного реєстру фізичних осіб – платників податків запису про припинення підприємницької діяльності фізичної особи – підприємця чи незалежної професійної діяльності фізичної особи, зокрема, є:

- внесення до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань (далі – ЄДР) запису про державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності фізичної особи підприємця – з дати державної реєстрації припинення підприємницької діяльності фізичної особи – підприємця;

- припинення або зупинення незалежної професійної діяльності або зміни організаційної форми відповідної діяльності з незалежної (індивідуальної) на іншу – з дати прийняття уповноваженим органом відповідного рішення або іншої дати, визначеної законом, що регулює реєстрацію відповідної незалежної професійної діяльності, датою припинення, зупинення або зміни організаційної форми відповідної діяльності з незалежної (індивідуальної) на іншу.

Державна реєстрація (реєстрація) припинення підприємницької чи незалежної професійної діяльності фізичної особи або внесення до Реєстру самозайнятих осіб запису про припинення такої діяльності фізичною особою не припиняє її зобов’язань, що виникли під час провадження підприємницької чи незалежної професійної діяльності, та не змінює строків, порядків виконання таких зобов’язань та застосування штрафних санкцій і нарахування пені за їх невиконання (п.п. 4 п. 11.18 розд. ХІ Порядку № 1588).

Згідно з абзацом першим п.п. 6 п. 11.18 розд. ХІ Порядку № 1588 після державної реєстрації припинення підприємницької діяльності фізична особа продовжує обліковуватись у контролюючих органах як фізична особа – платник податків, яка отримувала доходи від провадження підприємницької діяльності.

Така фізична особа має забезпечити остаточні розрахунки з податків від провадження підприємницької діяльності, в установлені строки подати відповідному контролюючому органу декларацію за останній базовий податковий (звітний) період, в якій відображаються виключно доходи від проведення підприємницької діяльності (абзац другий п.п. 6 п. 11.18 розд. ХІ Порядку № 1588).

Відповідно до частини першої ст. 5 Закону № 2464 зняття з обліку платників єдиного внеску – фізичних осіб – підприємців здійснюється на підставі відомостей з реєстраційної картки, наданих державним реєстратором, після проведення передбачених законодавством перевірок платників та проведення остаточного розрахунку.

Зняття з обліку фізичних осіб, які здійснюють незалежну професійну діяльність, як платників податків та платників єдиного внеску здійснюється податковими органами, за їхньою заявою після проведення передбачених законодавством перевірок платників, звірення розрахунків та проведення остаточного розрахунку.

Після державної реєстрації припинення підприємницької діяльності/реєстрації припинення або зупинення незалежної професійної діяльності фізичною особою, яка є внутрішньо переміщеною особою, процедури та дії, визначені п. 11.18 розд. ХІ Порядку № 1588, можуть проводитися за місцем реєстрації фактичного місця проживання такої внутрішньо переміщеної особи в разі її звернення до відповідного контролюючого органу із документальним підтвердженням особи та довідкою про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи, копія якої подається до контролюючого органу (абзац третій п.п. 6 п. 11.18 розд. ХІ Порядку № 1588).

Враховуючи викладене, після внесення до ЄДР запису про проведення державної реєстрації припинення підприємницької діяльності фізичної особи – підприємця або припинення/ зупинення незалежної професійної діяльності або зміни організаційної форми відповідної діяльності з незалежної (індивідуальної) на іншу, процедури та дії по зняттю з обліку фізичних осіб – підприємців та фізичних осіб, які здійснюють незалежну професійну діяльність, місцем проживання яких є тимчасово окупована російською федерацією територія України, проводяться контролюючим органом за місцем реєстрації фактичного місця проживання такої внутрішньо переміщеної особи в разі її звернення до відповідного контролюючого органу із документальним підтвердженням особи та довідкою про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи, копія якої подається до контролюючого органу.

При цьому, фізичній особі необхідно забезпечити остаточні розрахунки з податків та єдиного внеску від провадження підприємницької діяльності/незалежної професійної діяльності та подати декларацію за останній базовий податковий (звітний) період, в якій відображаються виключно доходи від проведення підприємницької діяльності.

Чи необхідно придбавати ліцензію на право зберігання пального якщо таке пальне зберігається в баку автомобіля?

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє.

Відповідно до ст. 28 Закону України від 18 червня 2024 року № 3817-IX «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, спиртових дистилятів, біоетанолу, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, тютюнової сировини, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального» (далі – Закон № 3817) зберігання пального здійснюється суб’єктами господарювання за наявності ліцензії на право зберігання пального або на право зберігання пального виключно для потреб власного споживання та/або промислової переробки.

Суб’єкти господарювання отримують ліцензію на право зберігання пального, на право зберігання пального виключно для потреб власного споживання та/або промислової переробки на кожне місце зберігання пального.

Згідно з ст. 1 Закону № 3817 зберігання пального – надання послуг та/або діяльність, пов’язана із здійсненням операцій приймання, навантаження, розвантаження, розміщення та/або видавання пального (власного чи отриманого від інших осіб).

Підпунктом 14.1.6 прим. 1 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України передбачено, що не є акцизним складом пересувним, зокрема, паливний бак транспортного засобу.

Суб’єкти господарювання здійснюють зберігання пального виключно для потреб власного споживання та/або промислової переробки у споживчій тарі кожна об’ємом до 60 літрів включно без отримання ліцензії на право зберігання пального, на право зберігання пального виключно для потреб власного споживання та/або промислової переробки.

При цьому, відповідно до ст. 1 Закону № 3817 місце зберігання пального виключно для потреб власного споживання та/або промислової переробки – місце (територія), на якому розташовані споруди та/або обладнання, та/або резервуари, ємності, та/або тара (крім споживчої тари, тари споживача та поворотної тари (газові балони) кожна об’ємом до 60 літрів включно), які належать суб’єкту господарювання на праві власності або користування і призначені для зберігання пального виключно для потреб власного споживання та/або промислової переробки таким суб’єктом господарювання.

Суб’єкт господарювання має право зберігати власне пальне та пальне, що належить іншому суб’єкту господарювання, без отримання ліцензії на право зберігання пального в місцях виробництва пального або місцях оптової торгівлі пальним чи місцях роздрібної торгівлі пальним, на які отримано відповідну ліцензію.

Згідно з ст. 29 Закону № 3817 суб’єкти господарювання здійснюють оптову або роздрібну торгівлю пальним виключно у споживчій тарі об’ємом до 5 літрів включно без отримання ліцензії на право оптової торгівлі пальним, на право роздрібної торгівлі пальним, на право зберігання пального.

Ліцензія на право зберігання пального, на право зберігання пального виключно для потреб власного споживання та/або промислової переробки не отримується на місця зберігання пального, що використовуються:

1) підприємствами, установами та організаціями, які повністю утримуються за рахунок коштів державного або місцевого бюджету;

2) підприємствами, установами та організаціями системи державного резерву;

3) суб’єктами господарювання для зберігання пального для власних виробничо-технологічних потреб, яке використовується виключно на нафто- та газовидобувних майданчиках, бурових платформах і не реалізується в місцях оптової або роздрібної торгівлі.

При цьому, для суб’єктів господарювання, що зберігають пальне, яке споживається для заправлення електрогенераторної установки на період дії воєнного стану на території України та протягом 30 днів з дня його припинення або скасування, п. 24 розд. ХІІІ «Перехідні положення» Закону № 3817 встановлено окремі умови щодо зберігання такого пального.

Платникам, які обирають спрощену систему оподаткування або відмовляються від застосування спрощеної системи оподаткування

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує.

Згідно з п.п. 3 п. 291.4 ст. 291 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) до платників єдиного податку третьої групи, належать, зокрема, юридичні особи - суб’єкти господарювання будь-якої організаційно-правової форми, у яких протягом календарного року обсяг доходу не перевищує 1167 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року.

Відповідно до п.п. 3 п. 293.8 ст. 293 ПКУ платники єдиного податку третьої групи (юридичні особи), які перевищили у податковому (звітному) періоді обсяг доходу, визначений для таких платників у п. 291.4 ст. 291 ПКУ, до суми перевищення застосовують ставку єдиного податку у подвійному розмірі ставок, визначених п. 293.3 ст. 293 ПКУ, а також зобов’язані у порядку, встановленому главою 1 «Спрощена система оподаткування, обліку та звітності» розд. XIV ПКУ, перейти на сплату інших податків і зборів, встановлених ПКУ.

Заява щодо відмови від застосування спрощеної системи оподаткування подається не пізніше 20 числа місяця, наступного за календарним кварталом, у якому допущено перевищення обсягу доходу.

Зареєстровані в установленому законом порядку суб’єкти господарювання (новостворені), які протягом 10 днів з дня державної реєстрації подали заяву щодо обрання спрощеної системи оподаткування та ставки єдиного податку, встановленої для третьої групи, яка не передбачає сплату податку на додану вартість, вважаються платниками єдиного податку з дня їх державної реєстрації (абзац другий п.п. 298.1.2 п. 298.1 ст. 298 ПКУ).

Слід зазначити, що ПКУ не передбачено окремих норм щодо перенесення граничного строку подання заяви щодо обрання (відмови від застосування) спрощеної системи оподаткування у разі, якщо останній день строку подання припадає на вихідний або святковий день.

Разом з тим, згідно з частиною першою ст. 251 Цивільного кодексу України від 16 січня 2002 року № 435-IV (далі – ЦКУ) строком є певний період у часі, зі спливом якого пов’язана дія чи подія, яка має юридичне значення.

Строк визначається роками, місяцями, тижнями, днями або годинами (частина перша ст. 252 ЦКУ).

Якщо останній день строку припадає на вихідний, святковий або інший неробочий день, що визначений відповідно до закону у місці вчинення певної дії, днем закінчення строку є перший за ним робочий день (частина п’ята ст. 254 ЦКУ).

Отже, якщо граничний термін подання новоствореним суб’єктом господарювання заяви щодо обрання спрощеної системи оподаткування (10-й день з дня державної реєстрації) та юридичною особою – платником єдиного податку третьої групи, яка перевищила обсяг доходу, встановлений п. 291.4 ст. 291 ПКУ, заяви щодо відмови від застосування спрощеної системи оподаткування (20 число місяця, наступного за календарним кварталом, у якому допущено перевищення обсягу доходу) припадає на вихідний та/або святковий день, то останнім днем подання таких заяв вважається перший робочий день, наступний за вихідним та/або святковим днем.

Проте, у період дії воєнного стану святкові дні скасовані та є звичайними робочими днями.

Особливості трудових відносин працівників усіх підприємств, установ, організацій в Україні незалежно від форми власності, виду діяльності і галузевої належності, а також осіб, які працюють за трудовим договором з фізичними особами, у період дії воєнного стану регулюються Законом України від 15.03.2022 № 2136-IX «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану» (далі – Закон № 2136) та ст. 73 Кодексу законів про працю України від 10 грудня 1971 року № 322-VIII (далі – КЗпП).

Згідно з частиною шостою ст. 6 Закону № 2136 у період дії воєнного стану не застосовуються норми, зокрема, ст. 73 КЗпП, якою встановлено святкові і неробочі дні. Під час воєнного стану запроваджується обмеження конституційних прав і свобод людини та громадянина, передбачених Конституцією України. Усі святкові дні були скасовані, а також введена заборона перенесення вихідного дня на наступний після святкового.

Отже, обрахунок святкових днів здійснюється за загальними нормами (як звичайних календарних днів).

Таким чином, з урахуванням норм Закону № 2136, якщо останній день строку подання новоствореним суб’єктом господарювання заяви щодо обрання спрощеної системи оподаткування (10-й день з дня державної реєстрації) та юридичною особою – платником єдиного податку третьої групи, яка перевищила обсяг доходу, встановлений п. 291.4 ст. 291 ПКУ, заяви щодо відмови від застосування спрощеної системи оподаткування (20 число місяця, наступного за календарним кварталом, у якому допущено перевищення обсягу доходу) припадає на вихідний день, граничним строком подання такої заяви є перший після нього робочий день.

До уваги платників ПДВ, які здійснюють операції з експорту окремих видів товарів!

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області щодо: як можна дізнатися про ліміт підприємства для безумовної реєстрації податкової накладної за операціями з експорту окремих видів товарів та чи буде надана платнику можливість перегляду такої суми в ЕКП, повідомляє.

Інформація щодо такої розрахункової величини не буде надсилатись платнику та не буде доступна для перегляду в електронному кабінеті платника, оскільки вона є динамічною та постійно змінюється; наявність або відсутність залишку суми цієї величини не є єдиною умовою відповідності/невідповідності ознакам безумовної реєстрації; наявність або відсутність залишку суми цієї величини не є вирішальним фактором щодо реєстрації/зупинення реєстрації податкової накладної за операціями з експорту окремих видів товарів.

Понад 1,2 млн грн рентної плати за користування радіочастотним спектром (радіочастотним ресурсом) України – надходження до загального фонду держбюджету від платників Дніпропетровщини

Протягом січня – листопада 2024 року платники рентної плати за користування радіочастотним спектром (радіочастотним ресурсом) України поповнили загальний фонд державного бюджету на понад 1,2 млн гривень.

Звертаємо увагу, що Законом України від 21 травня 2024 року № 3721-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України та Закону України «Про електронні комунікації» щодо рентної плати за користування радіочастотним спектром (радіочастотним ресурсом) України», який набрав чинності 01.07.2024, підрозд. 9 прим. 3 розд. XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України (далі – ПКУ) доповнено підпунктами 3 і 4 щодо ставок з рентної плати за користування радіочастотним спектром (радіочастотним ресурсом) України (далі – рентна плата).

Ставки рентної встановлені п. 3 підрозд. 9 прим. 3 розд. XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України (далі – ПКУ) у гривнях за 1 МГц смуги радіочастот на місяць у розрізі видів радіозв’язку та діапазонів радіочастот.

При цьому примітками 1 – 8 до п. 3 підрозд. 9 прим. 3 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ передбачені понижувальний коефіцієнт 0,75 (застосовується до 01.09.2024) та підвищувальні коефіцієнти 1,2 та 1,4 до ставок рентної плати.

Поряд з цим, до ставок рентної плати, передбачених п. 3 підрозд. 9 прим. 3 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ для виду радіозв’язку «стільниковий радіозв’язок», для ширини смуги радіочастот, отриманої відповідно до ліцензії на користування радіочастотним спектром (радіочастотним ресурсом) України, виданої з 01 січня 2022 року на конкурсних або тендерних засадах, не застосовуються вищезазначені коефіцієнти.

Частина чистого прибутку: до місцевих бюджетів Дніпропетровщини надійшло від платників понад 18,2 млн гривень

Впродовж одинадцяти місяців 2024 року до місцевих бюджетів Дніпропетровської області від платників надійшло понад 18,2 млн грн частини чистого прибутку.

Звертаємо увагу, що фінансова звітність, звіт про фінансовий стан (баланс) та звіт про прибутки та збитки та інший сукупний дохід (звіт про фінансові результати), що подаються згідно з вимогами п. 46.2 ст.46 Податкового кодексу України, подаються в електронній формі з дотриманням вимог законів України «Про електронні документи та електронний документообіг» та «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги» до контролюючих органів платниками податку на прибуток підприємств, платниками частини чистого прибутку (доходу), платниками дивідендів на державну частку та неприбутковими підприємствами, установами, організаціями, які подають податкову звітність в електронній формі.

ФОПи сумлінно поповнюють єдиним податком місцеві бюджети Дніпропетровщини

Як повідомила в. о. начальника Головного управління ДПС у Дніпропетровській області Наталя Федаш, з початку поточного року фізичні особи – підприємці (ФОП) спрямували до місцевих бюджетів Дніпропетровщини понад 4,4 млрд грн єдиного податку Це на понад 1,4 млрд, або на 47 відс., більше ніж у січні – листопаді 2023 року.

Очільниця податкової служби регіону підкреслила, що для досягнення стратегічних завдань, визначених Національною стратегією доходів до 2030 року (НСД), ДПС продовжує впровадження реформ і реалізацію відповідних заходів.

За словами керівниці обласної податкової, пріоритетні дії НСД спрямовані, зокрема на оптимізацію податкового адміністрування. НСД формує бачення системи доходів, яка забезпечує прозорість і передбачуваність для всіх учасників податкового процесу.

«Дякуємо платникам за сумлінне виконання податкових зобов’язань!» – зазначила Наталя Федаш.

Оподаткування доходу, отриманого фізичними особами від надання нерухомого майна в оренду

У пресцентрі інформаційного агентства «МІСТ-ДНІПРО» у форматі Zoom відбулась пресконференція за участі заступника начальника Придніпровського відділу податків і зборів з фізичних осіб та проведення камеральних перевірок управління оподаткування фізичних осіб ГУ ДПС у Дніпропетровській області Оксани КАБИРІНОЇ на тему: «Оподаткування доходу, отриманого фізичними особами від надання нерухомого майна в оренду». 

Сьогодні розглянемо питання щодо оподаткування доходу, отриманого фізичними особами від надання нерухомого майна в оренду:

Останнім часом від платників податків все частіше надходять запитання «Чи необхідно фізичній особі, яка здає в оренду власне нерухоме майно, реєструватись фізичною особою-підприємцем?»

Відповідно до статей 319 та 320 Цивільного кодексу України від 16 січня 2003 року № 435-IV (із змінами та доповненнями) власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд, у тому числі для здійснення підприємницької діяльності.

Таким чином, надання в оренду власного нерухомого майна може здійснюватися фізичними особами як у межах підприємницької діяльності, так і без реєстрації орендодавця у якості фізичної особи - підприємця.

Проте варто наголосити: якщо фізична особа має у власності декілька об’єктів власного нерухомого майна, які здає в оренду на постійній основі, у такому випадку вона вже зобов’язана зареєструватися суб’єктом підприємницької діяльності і сплачувати податки відповідно до обраної системи оподаткування.

Громадяни, які надають в оренду власне нерухоме майно не на постійній основі, повинні подавати річну податкову декларацію про майновий стан і доходи, в якій відображати суму доходу, отриманого протягом звітного податкового року та податкові зобов'язання за результатами такого року.

Податкова декларація про майновий стан і доходи відповідно до пункту 49.18.4 статті 49 ПКУ подається фізичними особами за підсумками календарного року до 1 травня року, що настає за звітним.

Доходи, отримані громадянами від надання в оренду власного нерухомого майна, підлягають оподаткуванню на загальних підставах.

Базою оподаткування є загальний оподатковуваний дохід.

До загального оподатковуваного доходу включається будь-який дохід, який підлягає оподаткуванню, нарахований (виплачений, наданий) на користь платника податку протягом звітного податкового періоду,  зокрема, суми винагород та інших виплат, нарахованих (виплачених) платнику податку відповідно до умов цивільно-правового договору (підпункт 164.2.2 пункту 164.2 статті 164 ПКУ) та дохід від надання майна в лізинг, оренду або суборенду (строкове володіння та/або користування)  - підпункт 164.2.5 пункту 164.2 статті 164 ПКУ.

Відповідно до пункту 167.1 статті 167 ПКУ ставка податку на доходи з фізичних осіб становить 18 відсотків від бази оподаткування.

Крім цього, з доходу від надання нерухомості в оренду також сплачується військовий збір.

Відповідно до пункту 161 (прим.1) підрозділу 10 розділу XX Перехідних положень Податкового кодексу України ставка військового збору становить на сьогодні 5 відсотків від об’єкта оподаткування.

У випадку, коли фізична особа отримує дохід від надання в оренду (суборенду), житловий найм (піднайм) нерухомого майна юридичній особі чи фізичній особі-підприємцю, в такому разі юридична особа (її філія, відділення, інший відокремлений підрозділ) або самозайнята особа є податковим агентом щодо податку на доходи фізичних осіб (підпункт 14.1.180 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України).

Податковий агент, який нараховує (виплачує) оподатковуваний дохід на користь платника податку, зобов’язаний утримувати податок із суми такого доходу за його рахунок.  Податок сплачується (перераховується) до відповідного бюджету під час виплати оподатковуваного доходу.

Декларацію про майновий стан і доходи можна подати до територіального органу Державної податкової служби за місцем реєстрації:

особисто або уповноваженою на це особою;

поштою з повідомленням про вручення;

або засобами електронного зв’язку в електронній формі, скориставшись сервісом «Електронний кабінет».

  Щодо особливостей формування податкового кредиту на підставі податкових накладних, реєстрація яких в Єдиному реєстрі податкових накладних була зупинена відповідно до пункту 201.16 статті 201 розділу V Податкового кодексу України

Право на податковий кредит у покупця (платника ПДВ) товарів/послуг виникає після реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі – ЄРПН) постачальником відповідної податкової накладної.

Переривання строку для визначення права на формування податкового кредиту має місце на період зупинення реєстрації в ЄРПН податкової накладної.

Реєстрація податкової накладної вважається зупиненою з дати оформлення квитанції про зупинення реєстрації до дати настання однієї з подій:

прийняття в установленому порядку та набрання чинності рішенням про реєстрацію податкової накладної;

набрання рішенням суду законної сили про реєстрацію податкової накладної (у разі надходження до ДПС відповідного рішення);

неприйняття та/або відсутність реєстрації в установленому порядку рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної.

У разі реєстрації в ЄРПН податкової накладної, реєстрація якої попередньо була зупинена відповідно до пункту 201.16 статті 201 розділу V Податкового кодексу України (далі – ПКУ), покупець може включити до складу податкового кредиту суми ПДВ, зазначені у такій податковій накладній:

у випадку своєчасної реєстрації в ЄРПН такої податкової накладної – у податковій декларації з ПДВ того звітного (податкового) періоду, в якому її складено, або будь-якого наступного звітного періоду в межах 365 календарних днів з дати складання такої податкової накладної (з урахуванням особливостей, визначених пунктом 80 підрозділу 2 розділу XX ПКУ, та зупинення/переривання термінів відповідно до абзацу сьомого пункту 198.6 статті 198 розділу V ПКУ, пункту 102.9 статті 102 глави 9 розділу ІІ ПКУ та підпункту 69.9 пункту 69 підрозділу 10 розділу XX ПКУ);

у випадку несвоєчасної реєстрації в ЄРПН – у податковій декларації з ПДВ того звітного (податкового) періоду, в якому її зареєстровано в ЄРПН, але не пізніше ніж через 365 календарних днів з дати її складання (з урахуванням особливостей, визначених пунктом 80 підрозділу 2 розділу XX ПКУ, та зупинення/переривання термінів відповідно до абзацу сьомого пункту 198.6 статті 198 розділу V ПКУ, пункту 102.9 статті 102 глави 9 розділу ІІ ПКУ та підпункту 69.9 пункту 69 підрозділу 10 розділу XX ПКУ).

Право на податковий кредит за такими податковими накладними втрачається після сплину зазначених вище термінів.

Покупець (платник ПДВ) з метою визначення податкового періоду, в якому він має право включити суми ПДВ до податкового кредиту на підставі зареєстрованої в ЄРПН постачальником податкової накладної, використовуючи інформацію, що міститься у електронному кабінеті платника податку, може визначити дату реєстрації в ЄРПН такої податкової накладної та, відповідно, період (граничний термін), в якому має право віднести суми ПДВ до податкового кредиту.

Дніпропетровщина: протидія нелегальному обігу тютюнових виробів у м. Дніпрі

Представниками Головного управління ДПС у Дніпропетровській області, Департаменту торгівлі та реклами Дніпровської міської ради та ГУ НП у Дніпропетровській області, які входять до складу робочої групи щодо боротьби із нелегальним обігом і роздрібною торгівлею підакцизними товарами на території м. Дніпра, з метою боротьби, зокрема з тіньовим ринком тютюнових виробів, проводиться постійний моніторинг господарської діяльності суб’єктів господарювання стосовно дотримання ними законодавства, яке регулює обіг тютюнових виробів та алкогольних напоїв. 

За результатами спільних заходів, проведених робочою групою, зафіксовано порушення у сфері обігу підакцизних товарів, а саме: продаж тютюнових виробів без марок акцизного податку, без відповідних дозвільних документів, проведення розрахункових операцій без застосування реєстраторів розрахункових операцій (РРО), програмних РРО, КОРО, порушень з відпускних максимально/мінімальних роздрібних цін тощо.

Робочою групою проведено 35 спільних виїзних засідань, в рамках яких здійснено 129 фактичних перевірок суб’єктів господарювання. За результатами проведених перевірок до платників податків застосовано фінансових санкцій у сумі понад 600 тис. грн, складено 21 протокол про адміністративні правопорушення, вилучено із незаконного обігу понад 130 одиниць тютюнових виробів та анульовано 43 ліцензії на право роздрібної торгівлі підакцизними товарами.

Демонтаж торгівельних об’єктів, під час діяльності яких систематично фіксуються порушення законодавства у сфері обігу підакцизних товарів – один з важелів і дієвих методів боротьби з нелегальним обігом підакцизних товарів є проведення. 

Так, відповідно до рішення виконавчого комітету Дніпровської міської ради від 02.07.2024 у рамках спільних заходів  робочої групи щодо боротьби із нелегальним обігом і роздрібною торгівлею підакцизними товарами на території м. Дніпра у жовтні – листопаді 2024 року  проведено демонтаж  двох тимчасових  споруд,  які  були  розташовані на території м. Дніпра.

«Спільна діяльність державних, правоохоронних органів та органів місцевого самоврядування щодо ліквідації тіньового ринку підакцизних товарів направлена на дотримання бізнесом податкового законодавства, зокрема, що регулює обіг алкогольної продукції, тютюнових виробів та нафтопродуктів», – зазначила виконуюча обов’язки начальника ГУ ДПС Наталя Федаш.

Комунікаційна податкова платформа: новації законодавства, передбачені Законом України № 4015

За зверненням фізичної особи – підприємця на комунікаційну податкову платформу Головного управління ДПС у Дніпропетровській області проведено онлайн зустріч за участі керівництва податкової служби регіону.

Спілкувались про особливості нарахування, утримання та сплату (перерахування) військового збору до бюджету фізичними особами – підприємцями та податкові новації, передбачені Законом України від 10 жовтня 2024 року № 4015-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень у період дії воєнного стану».

Податківці акцентували увагу на перевагах електронних сервісів ДПС та мобільного додатку «Моя податкова». 

Вчасно отримана платниками інформація – це можливість оперативно вирішувати нагальні питання. 

Платформа «Діалог влади та бізнесу»: простір для обговорення актуальних питань з бізнесом

Відбувся черговий онлайн захід з представниками бізнесу у рамках регіональної платформи «Діалог влади та бізнесу» на базі Дніпропетровської обласної державної адміністрації.

У центрі уваги учасників комунікації – важливі аспекти адміністрування  акцизного податку та  основні новації Закону України від 18.06.2024 № 3817-ІХ «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, спиртових дистилятів, біоетанолу, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, тютюнової сировини, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального». 

Живий інтерес представників бізнесу викликали питання подання звітності, сплати акцизного податку, зміни у порядку отримання ліцензій та засоби комунікації з фахівцями податкової служби Дніпропетровщини.

Податківці відповіли на актуальні питання, які виникають у платників під час здійснення господарської діяльності.

Дякуємо всім учасникам за конструктивний діалог та активну участь у дискусії.

Щодо уточнення показників таблиці 1 додатку 2 до податкової декларації з ПДВ

Відповідно до пункт 8 розділу VI Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 28 січня 2016 року № 21, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 29 січня 2016 року за № 159/28289, у разі виправлення помилок у рядках поданої раніше податкової декларації з ПДВ (далі – декларації), до яких повинні додаватися додатки, до уточнюючого розрахунку повинні бути додані відповідні додатки, що містять інформацію щодо уточнених показників.

Уточнення показників у додатках (крім (Д3) (додаток 3), таблиць 3, 4 (Д4) (додаток 4), таблиць 1, 3 (Д5) (додаток 5)) здійснюється лише щодо рядків, які потребують виправлення (рядки без змін не зазначаються), у такому порядку:

у рядку додатка, що уточнюється, – зазначаються показники зі знаком «-»;

в наступному рядку – зазначаються правильні показники.

Отже, у разі уточнення показників, задекларованих платником податку у таблиці 1 додатку 2 до декларації, у рядку додатка, що уточнюється, – зазначаються показники зі знаком «-», у в наступному рядку – зазначаються правильні показники; рядки, які не потребують виправлення – не зазначаються.

Наприклад:

Платником податку у таблиці 1 додатку 2 декларації було задекларовано такі показники:

Платник податку прийняв рішення про уточнення задекларованих показників:

- щодо рядка 1 таблиці 1 додатка 2 до декларації (постачальник з індивідуальним податковим номером 111111111111) уточнюється графа 2 «Звітний (податковий) період, у якому виникло від’ємне значення: місяць» з червня на липень 2024 року;

- щодо рядка 3 таблиці 1 додатка 2 до декларації (постачальник з індивідуальним податковим номером 222222222222) уточнюється графа 4 «Постачальник (індивідуальний податковий номер або умовний індивідуальний податковий номер)**» та зазначається правильний індивідуальний податковий номер 333222222222;

- щодо рядка 5 таблиці 1 додатка 2 до декларації (постачальник з індивідуальним податковим номером 444444444444) – сума від’ємного значення у розмірі 30 000 грн в повному обсязі зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду (рядок 21 декларації);

- щодо рядка 6 таблиці 1 додатка 2 до декларації (постачальник з індивідуальним податковим номером 555555555555) – зменшення суми від’ємного значення у розмірі 100 000 гривень;

- щодо рядка 7 таблиці 1 додатка 2 до декларації (постачальник з індивідуальним податковим номером 666666666666) – зменшення суми від’ємного значення у розмірі 100 000 гривень;

- платник декларує правильне значення рядка «Cума від’ємного значення, що не перевищує суму, обчислену відповідно до п. 2001.3 ст. 2001 розділу V Податкового кодексу України на момент подання податкової декларації, за вирахуванням суми, зарахованої у зменшення суми податкового боргу з ПДВ (рядок 20 ‒ рядок 20.1 декларації звітного (податкового) періоду)» у розмірі
1 190 000 гривень.

Значення інших рядків не потребує виправлення.

Отже, таблиця 1 додатку 2 до уточнюючого розрахунку податкових зобов’язань з ПДВ у зв’язку з виправленням самостійно виявлених помилок буде містити таку інформацію щодо уточнених показників:

ДПС розроблено відеоролик «Порядок нарахування пені у разі порушення платниками податків законодавчо встановлених граничних строків сплати грошових зобов’язань, визначених у податковій звітності...

ДПС розроблено відеоролик «Порядок нарахування пені у разі порушення платниками податків законодавчо встановлених граничних строків сплати грошових зобов’язань, визначених у податковій звітності: визначення дати початку та дати закінчення нарахування пені, алгоритм розрахунку пені»

Для обізнаності платників податків щодо нарахування пені на суми несвоєчасно сплачених грошових зобов’язань, самостійно визначених платниками податків у податковій звітності, Державна податкова служба України розробила навчальний відеоролик з питань законодавчого регулювання процесу нарахування пені, визначення періоду та алгоритму її розрахунку. 

EU4PFM підтримав ДПС у впровадженні IT-системи Big Data TP

EU4PFM підтримав Державну податкову службу України у впровадженні унікальної IT-системи Big Data Transfer Pricing для контролю за зовнішньоекономічними операціями щодо дотримання правил трансферного ціноутворення. Ця система допомагає виявляти ризикові операції, що використовують транснаціональні компанії для виведення прибутків з України у  низькоподаткові юрисдикції.

У відео – інтерв’ю експертів, які розробляли це рішення. Дізнайтеся, як IT-технології сприяють справедливому оподаткуванню, чесній  конкуренції, інвестиціям та захисту національних інтересів.

Придбання транспортного засобу для використання по всій території України або передачі його в оренду: заповнення граф 6 – 13 розд. 3 Заяви за формою № 20-ОПП

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу, що відповідно до п. 8.1 розд. VIIІ Порядку обліку платників податків і зборів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 09.12.2011 № 1588 із змінами і доповненнями (далі – Порядок № 1588), платник податків зобов’язаний повідомляти про всі об’єкти оподаткування і об’єкти, пов’язані з оподаткуванням, контролюючий орган за основним місцем обліку шляхом подання заяви про об’єкти оподаткування або об’єкти, пов’язані з оподаткуванням або через які провадиться діяльність за формою № 20-ОПП (далі – Заява за ф. № 20-ОПП) у порядку, встановленому розд. VIIІ Порядку № 1588.

Згідно з Пам’яткою для заповнення розд. 3 Заяви про об’єкти оподаткування або об’єкти, пов’язані з оподаткуванням або через які провадиться діяльність, графа 6 «Код територіальної громади, де знаходиться об’єкт оподаткування» заповнюється відповідно до п’ятого (додаткового) (за наявності) або четвертого рівня Кодифікатора адміністративно-територіальних одиниць та територій територіальних громад (КАТОТТГ), затвердженого наказом Міністерства розвитку громад та територій від 26.11.2020 № 290 із змінами і доповненнями, що розміщений на офіційному вебсайті Міністерства розвитку громад та територій України.

Таким чином, у разі придбання транспортного засобу для використання по всій території Україні або передачі його в оренду, платник податків зазначає у графах 6 – 13 «Місцезнаходження об’єкта оподаткування» Заяви за ф. № 20-ОПП адресу місця реєстрації транспортного засобу.

Що вважається відокремленим підрозділом юридичної особи?

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує.

Відповідно до п.п. 14.1.30 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) поняття відокремлені підрозділи, з метою оподаткування, вживається у значенні, визначеному Цивільним кодексом України від 16 січня 2003 року        № 435-IV (із змінами та доповненнями) (далі – ЦКУ). Для розд. IV ПКУ вживається у визначенні Господарського кодексу України від 16 січня 2003 року № 436-IV (із змінами та доповненнями) (далі – ГКУ).

Згідно із ст. 95 ЦКУ філією є відокремлений підрозділ юридичної особи, що розташований поза її місцезнаходженням та здійснює всі або частину її функцій (п. 1 ст.95 ЦКУ).

Представництвом є відокремлений підрозділ юридичної особи, що розташований поза її місцезнаходженням та здійснює представництво і захист інтересів юридичної особи (п. 2 ст. 95 ЦКУ).

Філії та представництва не є юридичними особами. Вони наділяються майном юридичної особи, що їх утворила, і діють на підставі затвердженого нею положення або на іншій підставі, передбаченій законодавством іноземної держави, відповідно до якого утворено юридичну особу, відокремленими підрозділами якої є такі філії та представництва (п. 3 ст. 95 ЦКУ).

Керівники філій та представництв призначаються юридичною особою і діють на підставі виданої нею довіреності або на іншій підставі, передбаченій законодавством іноземної держави, відповідно до якого утворено юридичну особу, відокремленими підрозділами якої є такі філії та представництва (п. 4 ст. 95 ЦКУ).

Філії та представництва юридичної особи, у тому числі юридичної особи, утвореної відповідно до законодавства іноземної держави, підлягають державній реєстрації у порядку, встановленому законом. Філія та представництво юридичної особи вважаються створеними з дня їх державної реєстрації (п. 5 ст. 95 ЦКУ).

Для цілей розд. IV ПКУ слід враховувати вимоги ст. 64 ГКУ, згідно з якою підприємство має право створювати філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи, погоджуючи питання про розміщення таких підрозділів підприємства з відповідними органами місцевого самоврядування в установленому законодавством порядку. Такі відокремлені підрозділи не мають статусу юридичної особи і діють на основі положення про них, затвердженого підприємством. Підприємства можуть відкривати рахунки в установах банків через свої відокремлені підрозділи відповідно до закону (п. 4 ст. 64 ГКУ).

Відповідно до ст. 9 Закону України від 15 травня 2003 року № 755-IV «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань» із змінами та доповненнями (далі – Закон № 755) в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань (далі – ЄДР) містяться відомості щодо юридичної особи, зокрема, дані про відокремлені підрозділи юридичної особи.

Відомості, що містяться в ЄДР, використовуються для ідентифікації юридичної особи або її відокремленого підрозділу, громадського формування, що не має статусу юридичної особи, фізичної особи – підприємця, у тому числі під час провадження ними господарської діяльності та відкриття рахунків у банках та інших фінансових установах (п. 4 ст. 10 Закону № 755).

Отже, відокремлений підрозділ – це підрозділ юридичної особи, що знаходиться поза її місцезнаходженням, здійснює всі або частину її функцій, виконує роботи або операції, надає послуги від імені юридичної особи, або здійснює представництво і захист інтересів юридичної особи.

Відокремлений підрозділ не є юридичною особою. Такий підрозділ наділяється майном юридичної особи, що його створила, і діє на підставі затвердженого нею положення.

Підприємства можуть відкривати рахунки в установах банків через свої відокремлені підрозділи відповідно до закону.

Відомості про відокремлені підрозділи юридичних осіб містяться в ЄДР.

Виправлення обсягу постачання/зменшення податкових зобов’язань зведеної податкової накладної: порядок заповнення розрахунку коригування

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє.

Відповідно до п. 192.1 ст. 192 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) якщо після постачання товарів/послуг здійснюється будь-яка зміна суми компенсації їх вартості, включаючи наступний за постачанням перегляд цін, перерахунок у випадках повернення товарів/послуг особі, яка їх надала, або при поверненні постачальником суми попередньої оплати товарів/послуг, суми податкових зобов’язань та податкового кредиту постачальника та отримувача підлягають відповідному коригуванню на підставі розрахунку коригування до податкової накладної (далі – розрахунок коригування), складеному в порядку, встановленому для податкових накладних, та зареєстрованому в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі – ЄРПН).

Згідно з п. 21 Порядку заповнення податкової накладної, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 31.12.2015 № 1307 (із змінами) у разі здійснення коригування сум податкових зобов’язань, а також у випадку виправлення помилок, допущених при складанні податкової накладної, не пов’язаних із зміною суми компенсації вартості товарів/послуг, відповідно до ст. 192 розд. V ПКУ, або у разі коригування сум податкових зобов’язань відповідно до п.п. 97.4 п. 97 підрозд. 2 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ постачальник (продавець) товарів/послуг складає розрахунок коригування кількісних і вартісних показників до податкової накладної (далі – розрахунок коригування) за формою згідно з додатком 2 до податкової накладної.

Якщо після складання та реєстрації в ЄРПН зведеної податкової накладної, складеної на виконання вимог п. 198.5 ст. 198 ПКУ, платник податку починає в подальшому використовувати товари/послуги в оподаткованих операціях у межах господарської діяльності або виявляє помилку у такій зведеній податковій накладній, такий платник може скласти розрахунок коригування до такої податкової накладної, в якому у полі «До зведеної податкової накладної» зазначається код ознаки – 1.

В табличній частині розрахунку коригування зі знаком «–» в тих графах, заповнення яких передбачено, зазначити показники, які коригуються. При цьому у графі 1.2 такого розрахунку коригування в обов’язковому порядку вказується номер за порядком рядка зведеної податкової накладної, що коригується.

Другим рядком розрахунку коригування до такої накладної платник податку зазначає виправлені показники. При цьому у графі 1.2 такого розрахунку коригування вказується новий черговий порядковий номер рядка, якого не було в зведеній податковій накладній, що коригується.

У графі 2.1 розрахунку коригування у всіх рядках, які заповнюються у зв’язку з таким коригуванням, зазначається код причини коригування «201» – «Коригування зведеної податкової накладної, складеної відповідно до пункту 198.5 статті 198 ПКУ».

Рядку податкової накладної, що коригується, зазначеному із знаком «-» та новому(им) рядку(ам) з виправленими показниками, що його замінює(ють), присвоюється однаковий порядковий номер групи коригування, який зазначається у графі 2.2 табличної частини розрахунку коригування, та наводиться однакова причина коригування.

У графі 3 «Опис (номенклатура) товарів/послуг, вартість чи кількість яких коригується» розрахунку коригування до такої зведеної податкової накладної зазначаються дати складання та порядкові номери податкових накладних, складених з метою нарахування податкових зобов’язань згідно із п. 198.5 ст. 198 ПКУ, які зазначені у відповідній податковій накладній та відповідно до яких проводиться коригування.

Крім того, у розрахунку коригування, складеному до зведеної податкової накладної з типом 13, у цій графі також зазначається опис (номенклатура) товарів/послуг постачальника (продавця).

Зменшення суми компенсації вартості товарів/послуг, операції з постачання яких звільнені від оподаткування ПДВ: хто реєструє в ЄРПН РК?

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) передбачено, що податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі – ЄРПН) платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

У разі звільнення від оподаткування у податковій накладній робиться запис «Без ПДВ» з посиланням на відповідні пункти (підпункти), статті, підрозділи, розділи ПКУ та/або міжнародного договору, якими передбачено звільнення від оподаткування податком (п. 201.3 ст. 201 ПКУ).

Згідно з п. 192.1 ст. 192 ПКУ якщо після постачання товарів/послуг здійснюється будь-яка зміна суми компенсації їх вартості, включаючи наступний за постачанням перегляд цін, перерахунок у випадках повернення товарів/послуг особі, яка їх надала, або при поверненні постачальником суми попередньої оплати товарів/послуг, суми податкових зобов’язань та податкового кредиту постачальника та отримувача підлягають відповідному коригуванню на підставі розрахунку коригування до податкової накладної, складеному в порядку, встановленому для податкових накладних, та зареєстрованому в ЄРПН.

Розрахунок коригування, складений постачальником товарів/послуг до податкової накладної, яка складена на отримувача – платника податку, підлягає реєстрації в ЄРПН:

постачальником (продавцем) товарів/послуг, якщо передбачається збільшення суми компенсації їх вартості на користь такого постачальника або якщо коригування кількісних та вартісних показників у підсумку не змінює суму компенсації;

отримувачем (покупцем) товарів/послуг, якщо передбачається зменшення суми компенсації вартості товарів/послуг їх постачальнику, для чого постачальник надсилає складений розрахунок коригування отримувачу.

Зважаючи на те, що податкова накладна на звільнені від оподаткування ПДВ операції не містить суми ПДВ, то складання розрахунку коригування на зменшення суми компенсації вартості товарів/послуг до такої податкової накладної не призводить до зменшення податкових зобов’язань з ПДВ постачальника /податкового кредиту покупця. Отже, розрахунок коригування на зменшення суми компенсації вартості товарів/послуг до податкової накладної, складеної на звільнені від оподаткування ПДВ операції, підлягає реєстрації в ЄРПН продавцем.

За видобування газового конденсату загальний фонд держбюджету отримав від платників Дніпропетровщини понад 51,0 млн грн рентної плати

Протягом одинадцяти місяців 2024 року до загального фонду державного бюджету від платників Дніпропетровської області за видобування газового конденсату надійшло понад 51,0 млн грн рентної плати.

Звертаємо увагу, що наказом Міністерства фінансів України від 14.01.2011 № 11 «Про бюджетну класифікацію» зі змінами та доповненнями визначено класифікацію доходів бюджету, згідно з якою встановлено коди та найменування податків та зборів. 

Так, для сплати рентної плати за користування надрами загальнодержавного значення визначено код бюджетної класифікації 13030000 і, зокрема рентна плата за користування надрами для видобування газового конденсату сплачується за кодом 13030900.

Нагадуємо, що отримати інформацію стосовно банківських реквізитів для сплати рентної плати користування надрами для видобування корисних копалин платники мають можливість в меню «Стан розрахунків з бюджетом» приватної частини Електронного кабінету. При зверненні до зазначеного меню відображається зведена інформація станом на момент звернення, що містить інформацію по кожному виду платежу, зокрема, бюджетний рахунок на поточну дату.

Робота у приватній частині Електронного кабінету здійснюється з використанням 

кваліфікованого електронного підпису, отриманого у будь-якого Кваліфікованого надавача електронних довірчих послуг. Вхід до Електронного кабінету здійснюється за адресою: http://cabinet.tax.gov.ua, а також через вебпортал ДПС.

Також інформація про реквізити рахунків, відкритих в органах Казначейства в розрізі адміністративно-територіальних одиниць України, оприлюднена на вебпорталі ДПС в рубриці Головна/Рахунки для сплати платежів (https://tax.gov.ua/rahunki-dlya-splati-platejiv/).

Поряд з цим, платники рентної плати за користування надрами для видобування корисних копалин для отримання банківських реквізитів з метою сплати рентної плати за користування надрами для видобування корисних копалин можуть звернутися до органу ДПС за місцем взяття на облік платником рентної плати за користування надрами для видобування корисних копалин.

Збір за місця для паркування транспортних засобів: ФОПи поповнили місцеві бюджети на понад 6,3 млн гривень

З початку року до місцевих бюджетів Дніпропетровської області фізичні особи – підприємці (ФОП) скерували понад 6,3 млн грн збору за місця для паркування транспортних засобів. Це на 821,4 тис. грн, або майже на 15,0 відс., більше ніж у січні – листопаді 2023 року.

Нагадуємо, що відповідно до п.п. 268 прим.1.2.2 п. 268 прим.1.2 ст. 268 прим.1 розд. ХІІ Податкового кодексу України базою оподаткування збору за місця для паркування транспортних засобів є площа земельної ділянки, відведена для паркування, а також площа комунальних гаражів, стоянок, паркінгів (будівель, споруд, їх частин), які побудовані за рахунок коштів місцевого бюджету.

Для яких земельний ділянок, часток (паїв) не визначається мінімальне податкове зобов’язання?

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу.

Підпунктом 14.1.114 прим. 2 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) визначено, що мінімальне податкове зобов’язання (далі – МПЗ) – це мінімальна величина податкового зобов’язання із сплати податків, зборів, платежів, контроль за справлянням яких покладено на контролюючі органи, пов’язаних з виробництвом та реалізацією власної сільськогосподарської продукції та/або з власністю та/або користуванням (орендою, суборендою, емфітевзисом, постійним користуванням) земельними ділянками, віднесеними до сільськогосподарських угідь, розрахована відповідно до ПКУ. Сума МПЗ, визначених щодо кожної із земельних ділянок, право користування якими належить одній юридичній або фізичній особі, у тому числі фізичній особі – підприємцю, є загальним МПЗ.

Порядок визначення МПЗ встановлено ст. 38 прим. 1 ПКУ, згідно з п.п. 38 прим. 1.1.4 якого МПЗ визначається за період володіння (користування) земельною ділянкою, який припадає на відповідний податковий (звітний) рік.

Відповідно до п. 38 прим. 1.2 ст. 38 прим.1 ПКУ МПЗ не визначається для:

- земельних ділянок, що використовуються дачними (дачно-будівельними) та садівничими (городницькими) кооперативами (товариствами), а також набуті у власність/користування членами цих кооперативів (товариств) у результаті приватизації (купівлі/продажу, оренди) у межах земель, що належали цим кооперативам (товариствам) на праві колективної власності чи перебували у їх постійному користуванні;

- земель запасу;

- невитребуваних земельних часток (паїв), розпорядниками яких є органи місцевого самоврядування, крім таких земельних часток (паїв), переданих органами місцевого самоврядування в оренду;

- земельних ділянок зон відчуження та безумовного (обов’язкового) відселення, що зазнали радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи;

- земельних ділянок, віднесених до сільськогосподарських угідь, які належать фізичним особам на праві власності та/або на праві користування та станом на 01 січня звітного року знаходилися у межах населених пунктів;

- земельних ділянок, земельних часток (паїв), за які не нараховувалися та не сплачувалися плата за землю або єдиний податок четвертої групи, що перебувають у консервації, або забруднені вибухонебезпечними предметами, або щодо яких прийнято рішення про надання податкових пільг зі сплати місцевих податків та/або зборів на підставі заяв платників податків про визнання земельних ділянок непридатними для використання у зв’язку з потенційною загрозою їх забруднення вибухонебезпечними предметами.

Мінімальне податкове зобов’язання для земельних ділянок, земельних часток (паїв), передбачених абзацом сьомим п. 38 прим. 1.2 ст. 38 прим. 1 ПКУ, не визначається за період, за який не визначається плата за землю або єдиний податок четвертої групи.

Юридичні особи спрямували до місцевих бюджетів Дніпропетровщини понад 6,1 млрд грн плати за землю

Впродовж січня – листопада 2024 року до місцевих бюджетів Дніпропетровщини від юридичних осіб надійшло понад 6,1 млрд грн плати за землю. У порівнянні з аналогічним періодом минулого року надходження виросли майже на 779,7 млн грн, або на 14,7 відсотків. Про це повідомила в .о. начальника Головного управління ДПС у Дніпропетровській області Наталя Федаш.

Як зазначила очільниця обласної податкової, наразі податкова служба разом з платниками співпрацюють у напрямку забезпечення стабільних надходжень до бюджетів. 

Наталя Федаш акцентувала увагу на проєкті ДПС «Територія високого рівня податкової довіри» та проінформувала про його можливості. 

«Платники, які добровільно дотримуються вимог законодавства, мають від держави певні податкові преференції. Перелік платників податків з високим рівнем добровільного дотримання податкового законодавства оновлюватиметься щоквартально, це дозволить більшій кількості суб’єктів господарювання стати його учасниками. Дякуємо платникам за фінансову підтримку економіки!» – зазначила керівник податкової служби регіону.

Дива і подарунки на Різдво

Святковий настрій у повітрі, а разом з ним – чудова нагода підтримати дитячі мрії! 

За ініціативою очільниці податкової служби області Наталі Федаш Наталі у Головному управлінні ДПС у Дніпропетровській області проведено дитячий конкурс «Лист Святому Миколаю».

Напередодні дня Святого Миколая діти старанно та щиро писали листи чарівнику, в них – заповітні мрії, бажання, що сповнені вірою у дива та добро. Кожен лист – це маленький шедевр, який відкриває серце дитини.

Саме сьогодні на онлайн зустрічі з діточками та їх батьками ми підбиваємо підсумки  конкурсу.

Очільниця податкової служби Дніпропетровщини привітала діток та їх батьків  з новорічними святами.

 «Наші любі діточки, ми завжди хочемо радувати вас, бачити ваші щасливі оченята та сонячні посмішки. Бажаю усім вам здоров’я та радості, добра і тепла, щастя, успіхів у навчанні та в усіх ваших справах!», - зазначила Наталя Федаш.

З Різдвом Христовим та Новим 2025 роком!

Дотримання професійної етики – один з найважливіших принципів роботи органів ДПС

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного  управління ДПС у Дніпропетровській області (Кам’янський регіон) нагадує, що під час виконання своїх службових повноважень працівники органів ДПС зобов’язані неухильно додержуватися загальновизнаних етичних норм поведінки: бути ввічливими у стосунках з громадянами та суб’єктами господарювання, будувати свої відносини з ними на основі довіри, поваги, об’єктивності, справедливості, терпимості, законності. Сервіс ДПС України «Пульс» дає змогу платнику повідомляти про неправомірні вчинки або бездіяльність співробітників органів ДПС.

Жодне повідомлення не залишиться без уваги, адже плідна робота сервісу «Пульс» – це шлях до успішної співпраці громадян та бізнесу з органами ДПС.               Номер Контакт-центру ДПС 0800-501-007 (напрямок «5»).                                                                                                           

                                                              Відділ комунікацій з громадськістю

                                                          управління інформаційної взаємодії

                                  Головного управління ДПС

                                          у Дніпропетровській області

                                    (Кам'янський регіон)

« повернутися