Інформують податківці

Дата: 22.01.2025 16:01

Кількість переглядів: 95

Увага! Комунікаційна податкова платформа працює!

Шановні платники! Нагадуємо, що в Головному управлінні ДПС у Дніпропетровській області працює комунікаційна податкова платформа – відкритий майданчик для спілкування з інститутами громадянського суспільства та бізнес-асоціаціями.

Представники бізнесу та громадськості можуть звернутись на електронну скриньку комунікаційної податкової платформи за адресою dp.ikc@tax.gov.ua з нагальними питаннями стосовно податкового та іншого законодавства, контроль за виконанням якого покладено на органи ДПС, а також з пропозиціями щодо необхідності проведення зустрічей за визначеною тематикою.

Завжди відкриті до спілкування та чекаємо на ваші запитання.

В який термін та в яких випадках подається «Звіт про використання книг обліку розрахункових операцій (розрахункових книжок)» (форма № ЗВР-1)?

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує.

Відповідно до п. 7 ст. 3 Закону України від 06 липня 1995 року № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» із змінами та доповненнями (далі – Закон № 265) суб’єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням електронних платіжних засобів, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також операції з приймання готівки для виконання платіжної операції зобов’язані подавати до контролюючих органів звітність, пов’язану із застосуванням реєстратора розрахункових операцій (далі – РРО) та розрахункових книжок (далі – РК), не пізніше 15 числа наступного за звітним місяця у разі, якщо цим пунктом не передбачено подання інформації по дротових або бездротових каналах зв’язку.

Статтею 5 Закону № 265 визначено, що на період виходу з ладу РРО та здійснення його ремонту або у разі тимчасового, не більше 7 робочих днів, відключення електроенергії проведення розрахункових операцій здійснюється з використанням книги обліку розрахункових операцій (далі – КОРО) та РК або із застосуванням належним чином зареєстрованого резервного РРО.

На період виходу з ладу програмного РРО (далі – ПРРО) проведення розрахункових операцій не здійснюється до моменту усунення несправностей.

Використання ПРРО у період відсутності зв’язку між ПРРО та фіскальним сервером контролюючого органу без отриманого в контролюючому органі діапазону фіскальних номерів, сформованих фіскальним сервером контролюючого органу, забороняється.

У разі виходу з ладу РРО та/або ПРРО, що застосовується для реєстрації операцій з торгівлі валютними цінностями в готівковій формі, відсутності зв’язку між ПРРО та фіскальним сервером контролюючого органу облік операцій з торгівлі валютними цінностями в готівковій формі та формування розрахункових документів здійснюються у порядку, встановленому Національним банком України.

Згідно з п. 1 глави 1 розд. II Порядку реєстрації та ведення розрахункових книжок, книг обліку розрахункових операцій, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 14.06.2016 № 547 із змінами та доповненнями (далі – Порядок № 547), суб’єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, крім суб’єктів господарювання, які відповідно до рішень, затверджених власними розпорядчими документами, про те, що у випадку виходу з ладу РРО або відключення електроенергії проведення розрахункових операцій не здійснюється до моменту належного підключення резервного РРО або включення електроенергії, зобов’язані зареєструвати КОРО.

Разом з тим, п. 6 глави 4 розд. II Порядку № 547, визначено, що використання КОРО, зареєстрованої на РРО, передбачає, зокрема, у разі виходу з ладу РРО чи відключення електроенергії – здійснення записів за обліком розрахункових квитанцій.

КОРО реєструється на кожний РРО або, якщо згідно із законодавством розрахунки можуть проводитися без застосування РРО, на окрему господарську одиницю (п. 3 глави 1 розд. II Порядку № 547).

Постановою Кабінету Міністрів України від 23 серпня 2000 року № 1336 «Про забезпечення реалізації статті 10 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» із змінами та доповненнями, затверджено Перелік окремих форм та умов проведення діяльності у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, яким дозволено проводити розрахункові операції без застосування реєстраторів розрахункових операцій з використанням розрахункових книжок та книг обліку розрахункових операцій.

Відповідно до п. 3 Порядку подання звітності, пов’язаної із використанням книг обліку розрахункових операцій (розрахункових книжок) (далі – Порядок), затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 21.01.2016 № 13 «Про затвердження Положення про форму та зміст розрахункових документів/електронних розрахункових документів, Порядку подання звітності, пов’язаної із використанням книг обліку розрахункових операцій (розрахункових книжок), форми № ЗВР-1 Звіту про використання книг обліку розрахункових операцій (розрахункових книжок)» (далі – Наказ № 13) звітність, пов’язана із використанням КОРО (РК), подається суб’єктом господарювання за формою № ЗВР-1 (далі – Звіт за формою № ЗВР-1), затвердженою Наказом № 13, щодо всіх КОРО, зареєстрованих на господарську одиницю, які ведуться разом із РК у випадках, визначених Законом № 265.

Звітність, пов’язана з використанням розрахункових квитанцій, подається у складі Звіту за формою № ЗВР-1 та Довідки про використані РК до органу державної податкової служби за місцем реєстрації РК у терміни, визначені чинним законодавством. При поданні звітності одночасно надавати КОРО чи РК не потрібно (пп. 4, 5 Порядку).

Враховуючи викладене вище, суб’єкти господарювання подають до контролюючих органів Звіт за формою № ЗВР-1 (ідентифікатор форми FJ0500203) не пізніше 15 числа наступного за звітним місяця у разі використання:

- КОРО, зареєстрованих на окрему господарську одиницю, які ведуться разом із РК (якщо згідно із законодавством розрахунки можуть проводитися без застосування РРО);

- КОРО, зареєстрованих на РРО на період виходу з ладу РРО або у разі тимчасового відключення електроенергії.

Звітуйте легко і просто за допомогою Електронного кабінету

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що подати податкову звітність можна за допомогою зручного електронного сервісу від ДПС – Електронного кабінету.

Увійдіть до Електронного кабінету за посиланням https://cabinet.tax.gov.ua

або через вебпортал ДПС https://tax.gov.ua.

Пройдіть електронну ідентифікацію онлайн (за допомогою кваліфікованого електронного підпису (КЕП), Інтегрованої системи електронної ідентифікації – id.gov.ua (MobileID та BankID), Дія Підпис або «хмарного» КЕП) для отримання доступу до приватної частини.

Зайдіть в меню «Введення звітності».

Визначте період, за який бажаєте подати звіт, та натисніть «Створити».

Оберіть тип звітності та необхідну форму із списку документів.

Оберіть стан документа, у полі «Регіон» та «Район» відповідний контролюючий орган (зверніть увагу, що з 01.01.2025 проведено зміну ДПІ або коду ДПІ обслуговування платників). Натисніть «Створити».

Заповніть форму звіту. Натисніть «Перевірити» та, якщо все вірно, «Зберегти».

Підпишіть документ КЕП (в звітності юридичних осіб першим накладається підпис бухгалтера, потім керівника та печатки (за наявності)).

Відправте документ.

Через певний час надійдуть квитанція № 1, яка засвідчує факт і час отримання електронного документа, та квитанція № 2 з результатами обробки електронного документа (реєстраційний номер, дата та час реєстрації). Якщо документ не прийнято, то у квитанції № 2 будуть зазначені причини неприйняття. У разі необхідності квитанції можна завантажити у форматі pdf.

Фізичні особи – підприємці, які обрали спрощену систему оподаткування 1 – 3 груп, мають можливість подати податкову декларацію платника єдиного податку – фізичної особи – підприємця за допомогою мобільного застосунку ДПС «Моя податкова». Завантажити застосунок можна в App Store або Google Play. Він може бути застосованим для будь-якого пристрою, який підтримує операційні системи Android чи iOS із відповідними версіями.

Про деякі особливості реєстрації податкових накладних в ЄРПН

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує.

Реєстрація податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі – ЄРПН) здійснюється відповідно до вимог Податкового кодексу України (далі – Кодекс) та Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29 грудня 2010 року № 1246 (із змінами) (далі – Порядок № 1246).

Відповідно до п. 5 Порядку № 1246 податкові накладні приймаються до ЄРПН у разі дотримання вимог п. 192.1 ст. 192, пунктів 2001.3, 2001.9 ст. 2001 та пунктів 201.1, 201.10 і 201.16 ст. 201 та п. 97 підрозд. 2 розд. XX «Перехідні положення» Кодексу, а також з урахуванням законів України від 05 жовтня 2017 року № 2155-VIII «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги» (із змінами) (далі – Закон № 2155-VIII), від 22 травня 2003 року № 851-IV «Про електронні документи та електронний документообіг» (із змінами) (далі – Закон № 851-IV) та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 06.06.2017 № 557 (із змінами) (далі – Порядок № 557).

Відповідно до вимог ст. 6 Закону № 851-IV для ідентифікації автора електронного документа може використовуватися електронний підпис, накладанням якого завершується створення такого електронного документа.

Визначення, зміна переліку уповноважених осіб платника податків, які наділяються правом підписання, подання, отримання ними документів та інформації від імені платника податків, а також визначення їхніх повноважень здійснюється керівником платника податків.

Статтею 201 Кодексу визначено, що на дату виникнення податкових зобов’язань платник податку зобов’язаний скласти податкову накладну в електронній формі з використанням кваліфікованого електронного підпису або удосконаленого електронного підпису, що базується на кваліфікованому сертифікаті електронного підпису, уповноваженої платником особи відповідно до вимог Закону № 2155-VIII та зареєструвати її в ЄРПН у встановлений Кодексом термін.

Згідно п. 2 Порядку № 1246 податкова накладна – електронний документ, який складається платником податку на додану вартість відповідно до вимог Кодексу в електронній формі у затвердженому в установленому порядку форматі (стандарті) та надсилається для реєстрації.

Після надходження податкової накладної до ДПС в автоматизованому режимі проводяться перевірки, у тому числі чинності кваліфікованого електронного підпису або удосконаленого електронного підпису, що базується на кваліфікованому сертифікаті електронного підпису, порядку його накладення та наявності права підписання посадовою особою платника податків такої податкової накладної (п. 12 Порядку № 1246).

Перевірка набуття права складання та підписання податкової накладної відповідальними особами підприємства здійснюється на підставі отриманих даних:

- керівника підприємства відповідно до даних Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань;

- головного бухгалтера відповідно до поданої до ДПС заяви за формою 1-ОПП (додаток 5 Порядку обліку платників податків і зборів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 09.12.2011 № 1588 (із змінами), зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 29.12.2011 за № 1562/20300);

- уповноваженої особи відповідно до поданого повідомлення про надання інформації щодо кваліфікованого електронного підпису (за формою, визначеною Порядком № 557), яким керівником підприємства уповноважено таку особу на підписання податкової накладної.

За результатами перевірок, визначених пунктом 12 Порядку № 1246, формується квитанція про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної (далі – квитанція). Якщо у податковій накладній за результатами проведення перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку (крім абзацу десятого), виявлено порушення, платнику податку надсилається квитанція про неприйняття податкової накладної із зазначенням причин такого неприйняття.

Додатково повідомляємо, що зазначена позиція викладена у індивідуальній податковій консультації, яка зареєстрована в Єдиному реєстрі індивідуальних податкових консультацій від 16.06.2021 за № 2447/ІПК/99-00-12-02-05-06.

Система управління податковими ризиками (комплаєнс-ризиками): основні принципи системи управління платника податків

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє, що відповідно до п. 7 розділу «Загальні питання» Порядку реалізації експериментального проекту щодо функціонування системи управління податковими ризиками (комплаєнс-ризиками) в Державній податковій службі, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 25 липня 2024 року № 854 (далі – Порядок):

► комплаєнс у податковій сфері – комплекс заходів, які здійснюються податковим органом в межах реалізації експериментального проекту з метою сприяння добровільному дотриманню платниками податків вимог податкового законодавства, іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на податкові органи, за наявності підстав, у межах та спосіб, що визначені таким законодавством, шляхом управління податковими ризиками;

► оцінювання податкового ризику – безпосередній процес оцінювання впливу податкового ризику платника податків на виконання обов’язків платника податків, зокрема його розрахунки з бюджетом;

► управління податковими ризиками в ДПС – процес управління в ДПС щодо проведення аналізу зовнішнього та внутрішнього середовища, оцінки податкових ризиків (ідентифікації, аналізу, оцінювання податкових ризиків), визначення заходів впливу (способів реагування) на ідентифіковані, проаналізовані та оцінені ризики, які здійснюються за наявності підстав, у межах та спосіб, що визначені Податковим кодексом України та іншими актами законодавства, проведення аналізу та перегляду ідентифікованих податкових ризиків, у тому числі нових, оцінка впливу на комплаєнс, документування податкових ризиків, обмін інформацією та розвиток/розбудова спроможностей у ДПС.

Пунктом 9 розділу «Теоретико-практичні передумови для використання та подальшого розвитку ризик-орієнтованих підходів (засад) у діяльності ДПС» Порядку визначено, що основними принципами системи управління платника податків є:

► інтегроване управління податковим ризиком – принцип управління податковими ризиками, який передбачає експериментальну інтеграцію підходів з його управління в діяльність структурних підрозділів;

► структурування та комплексне управління податковим ризиком - принцип управління податковими ризиками, який передбачає систематичне та комплексне дослідження всіх аспектів діяльності платника податків із виконання податкових обов’язків;

► адаптоване управління податковим ризиком – принцип управління податковими ризиками, який передбачає постійне пристосування та оптимізацію процесів управління ризиками відповідно до змін у зовнішньому та внутрішньому середовищі;

► інклюзивне (всебічне) управління податковим ризиком - принцип управління податковими ризиками, який передбачає всебічне та своєчасне залучення заінтересованих сторін до реалізації експериментального проекту, що сприяє підвищенню рівня обізнаності та обґрунтованості управління податковими ризиками;

► динамічне управління податковим ризиком – принцип управління податковими ризиками, який дає змогу вчасно передбачати та відповідно реагувати на зміни і події внутрішнього та зовнішнього середовища, що мають вплив на виникнення, зміну або зникнення податкових ризиків під час реалізації експериментального проекту;

► постійне поліпшення керування податковим ризиком – постійне вдосконалення шляхом навчання та накопичення досвіду під час реалізації експериментального проекту.

Складання РК з метою приведення показників ПН у відповідність із показниками митної декларації після завершення вивезення товарів

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє.

Розрахунок коригування (РК) з метою приведення показників податкової накладної (ПН) у відповідність із показниками митної декларації (далі – РК-2) складається після завершення вивезення товарів за межі митної території України у митному режимі експорту та подання усіх необхідних додаткових декларацій для митного оформлення за відповідною митною декларацією. Якщо процедуру оформлення митної декларації не завершено, РК-2 не може бути зареєстрований в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі – ЄРПН).

Відповідно до п. 9 прим. 35 розд. XXI «Прикінцеві та перехідні положення» Митного кодексу України від 13 березня 2012 року № 4495-VI ознаку завершення вивезення товарів за межі митної території України у митному режимі експорту платник самостійно зазначає в останній додатковій декларації до відповідної митної декларації.

В ЄРПН може бути зареєстровано тільки один РК-2, при цьому у графі 2.1 розділу Б табличної частини такого РК-2 вказується код причини коригування – 502.

Офіційне оформлення трудових відносин забезпечить гідні та безпечні умови праці

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що трудовий договір – це документ, який регулює відносини між працівником і роботодавцем. Він визначає права і обов’язки обох сторін, умови праці, заробітну плату, термін дії, порядок зміни і розірвання.

Трудовий договір може бути укладений у письмовій формі і підписаний обома сторонами або оформлений шляхом видання наказу про прийняття працівника на роботу. Трудовий договір може бути строковим або безстроковим, з повним або неповним робочим часом, основним або за сумісництвом залежно від характеру роботи і бажання сторін.

З моменту підписання трудового договору найманий працівник – це працівник, який має трудові права й соціальні гарантії, а саме:

- гідні та безпечні умови праці;

- нормований робочий час;

- оплачувані та неоплачувані відпустки;

- регулярна виплата зарплати не нижче мінімальної;

- можливість навчатися та підвищувати кваліфікацію;

- захист від незаконного звільнення;

- страхові виплати в разі непрацездатності;

- пільги для неповнолітніх;

- додаткові соціальні гарантії для жінок та працівників з дітьми;

- захист прав, тощо.

Порядок оформлення трудових відносин з найманими працівниками є однаковим для всіх роботодавців. Він включає три основні кроки:

- укладення трудового договору;

- оформлення наказу про прийняття на роботу;

- повідомлення Державної податкової служби.

Повідомлення про прийняття працівника на роботу/укладення гіг-контракту подається власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом (особою) чи фізичною особою (крім повідомлення про прийняття на роботу члена виконавчого органу господарського товариства, керівника підприємства, установи, організації) та/або резидентом Дія Сіті до територіальних органів Державної податкової служби за місцем обліку їх як платника єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування за формою згідно з додатком до початку роботи працівника за укладеним трудовим договором та/або до початку виконання робіт (надання послуг) гіг-спеціалістом резидента Дія Сіті засобами електронного зв’язку з використанням електронного підпису відповідальних осіб, що базується на кваліфікованому сертифікаті електронного підпису, відповідно до вимог законодавства у сфері електронного документообігу.

За відсутності технічної можливості подання повідомлення про прийняття працівника на роботу/укладення гіг-контракту засобами електронного зв’язкув електронній формі таке повідомлення подається у формі документа на папері згідно з додатком разом з копією в електронній формі.

У разі подання повідомлення засобами електронного зв’язку із використанням електронного цифрового підпису працівник може бути допущений до роботи одразу після відправлення такого повідомлення.

Своєчасне оформлення трудових відносин – це запорука фінансової стабільності бізнесу. До того ж, фінансові ризики і наслідки використання незадекларованої праці значно перевищують витрати, які виникають у разі оформлення трудових відносин із працівниками відповідно до законодавства.

Майже 16,0 млн грн туристичного збору спрямовано платниками до місцевих бюджетів Дніпропетровщини

Впродовж січня – грудня 2024 року до місцевих бюджетів Дніпропетровської області платники спрямували майже 16,0 млн грн туристичного збору. Це на понад 2,7 млн грн, або на 20,7 відс., більше ніж у січні – грудні 2023 року.

Нагадуємо, що згідно з рішенням сільської, селищної, міської ради справляння туристичного збору може здійснюватися такими податковими агентами:

а) юридичними особами, філіями, відділеннями, іншими відокремленими підрозділами юридичних осіб згідно з п.п. 268.7.2 п. 268.7 ст. 268 Податкового кодексу України (далі – ПКУ), фізичними особами – підприємцями, які надають послуги з тимчасового розміщення осіб у місцях проживання (ночівлі), визначених п.п. 268.5.1 п. 268.5 ст. 268 ПКУ;

б) квартирно-посередницькими організаціями, які направляють неорганізованих осіб з метою їх тимчасового розміщення у місцях проживання (ночівлі), визначених п.п. «б» п.п. 268.5.1 п. 268.5 ст. 268 ПКУ, що належать фізичним особам на праві власності або на праві користування за договором найму;

в) юридичними особами, які уповноважуються сільською, селищною, міською радою справляти збір на умовах договору, укладеного з відповідною радою.

Фізичні особи скерували до місцевих бюджетів Дніпропетровщини понад 628,7 млн плати за землю

У 2024 році до місцевих бюджетів Дніпропетровської області фізичними особами – платниками плати за землю спрямовано понад 628,7 млн гривень. Порівняно з січнем – груднем 2023 року надходження виросли на понад 15,2 млн грн, темп росту – 102,5 відсотків.

Звертаємо увагу, що оскільки платниками земельного податку є власники земельних ділянок, земельних часток (паїв) та землекористувачі, яким відповідно до закону надані у користування земельні ділянки державної та комунальної власності на правах постійного користування, то фізична особа – засновник фермерського господарства, що отримала правовстановлюючий документ на земельну ділянку, в якому визначено цільове призначення земельної ділянки – для ведення фермерського господарства, сплачує земельний податок за вказану земельну ділянку. Нарахування фізичним особам сум плати за землю проводиться контролюючими органами (за місцем знаходження земельної ділянки, у тому числі право на яку фізична особа має як власник земельної частки (паю), які надсилають платнику податку у порядку, визначеному ст. 42 Податкового кодексу України (далі – ПКУ), до 1 липня поточного року податкове повідомлення-рішення про внесення податку за формою, встановленою у порядку, визначеному ст. 58 ПКУ, разом із детальним розрахунком суми податку, який, зокрема, але не виключно, має містити кадастровий номер та площу земельної ділянки, розмір ставки податку та розмір пільги зі сплати податку (п. 286.5 ст. 286 ПКУ).

Понад 1,8 млрд грн рентної плати – надходження від платників до місцевих бюджетів Дніпропетровщини у 2024 році

Впродовж 2024 року до місцевих бюджетів Дніпропетровської області від платники рентної плати спрямували понад 1,8 млрд гривень. Це на понад 861,3 млн грн, або 91,5 відс. більше минулорічного показника (січня – грудня 2023 року).

Повідомляємо, що 30.01.2025 останній день сплати за грудень 2024 року рентної плати:

● за користування надрами при видобуванні вуглеводневої сировини;

● за користування радіочастотним ресурсом України;

● за транспортування нафти і нафтопродуктів магістральними нафтопроводами та нафтопродуктопроводами;

● за транзитне транспортування трубопроводами аміаку територією України.

Закон України № 3817: новації ліцензування

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує, що Державна податкова служба України з метою забезпечення належного виконання вимог Закону України від 18 червня 2024 року № 3817-ІХ «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, спиртових дистилятів, біоетанолу, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, тютюнової сировини, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального» (Закон № 3817), якісного та своєчасного надання суб’єктам господарювання послуг у сфері ліцензування листом від 17.01.2025 № 1425/7/99-00-09-04-02-07 (далі – Лист ДПС № 1425) повідомила.

З 1 січня 2025 року повністю набрав чинності розділ VII Закону № 3817 щодо ліцензування, згідно з яким передбачено, зокрема:

1) Перелік органів ліцензування та види ліцензій, де на кожний вид господарської діяльності надається окрема ліцензія (стаття 41 Закону № 3817):

на право виробництва спирту етилового, спиртових дистилятів, біоетанолу, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, пального;

на право оптової торгівлі спиртом етиловим, спиртовими дистилятами, алкогольними напоями, тютюновими виробами, рідинами, що використовуються в електронних сигаретах, пальним;

на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями, тютюновими виробами, рідинами, що використовуються в електронних сигаретах;

на право роздрібної торгівлі пальним та на право зберігання пального, на право зберігання пального виключно для потреб власного споживання та/або промислової переробки.

При цьому, вперше запроваджується ліцензування також діяльності з вирощування тютюну та ферментації тютюнової сировини.

2) Встановлено безстрокову дію всіх ліцензій, що видаються з 1 січня 2025 року. При цьому ліцензії на право провадження відповідного виду господарської діяльності, які були видані відповідно до Закону України від 19 грудня 1995 року № 481/95-ВР «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, спиртових дистилятів, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального» (далі – Закон № 481) до 1 січня 2025 року, вважаються чинними та підтверджують право на провадження відповідного виду (видів) господарської діяльності до завершення строку, на який їх було видано (для ліцензій, виданих на визначений строк), або до дня припинення їхньої дії в порядку, визначеному цим Законом (пункт 3 розділу ХІІІ Закону № 3817).

3) Встановлено підстави для прийняття органом ліцензування рішення про припинення дії ліцензії на право провадження відповідного виду господарської діяльності та суттєво розширено їх перелік порівняно із переліком підстав для анулювання ліцензій, що діяв до 1 січня 2025 року. При цьому зазначений перелік підстав застосовується при розгляді питання щодо припинення дії як ліцензій, що видані відповідно до Закону № 481, так і видані після 1 січня 2025 року;

4) Вартість ліцензій встановлено з урахуванням розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного (податкового) року, в якому сплачується платіж (статті 51 – 53 Закону № 3817).

Інформація щодо вартості ліцензій у 2025 році розміщена на вебпорталі ДПС: https://tax.gov.ua/pro-sts-ukraini/struktura/aparat/departament-kontrolyu-za-pidaktsiznimi-tovarami/povidomlennya/852948.html

При цьому, з урахуванням позиції, погодженої з Міністерством фінансів України, починаючи з 1 січня 2025 року, розмір річної плати за ліцензії (в т. ч. для ліцензій, плата за які справляється щоквартально рівними частинами) визначається у розмірі, встановленому залежно від розміру мінімальної заробітної плати, встановленої:

на 1 січня податкового року, в якому видається відповідна ліцензія та здійснюється відповідний платіж – за перший рік дії ліцензії;

на 1 січня податкового року, в якому настає строк сплати чергового річного платежу – за наступні періоди (роки) дії ліцензії.

Виходячи саме з такого розміру річної плати / чергової річної плати за ліцензію, визначається розмір щоквартальних платежів річної плати за ліцензії на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями, тютюновими виробами, рідинами, що використовуються в електронних сигаретах.

При визначенні розміру щоквартальних платежів річної плати за ліцензії на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями, тютюновими виробами, рідинами, що використовуються в електронних сигаретах, які були видані відповідно до Закону № 481 з початком терміну дії до 1 січня 2025 року, та по яких був встановлений розмір річної плати за ліцензію відповідно до статті 15 Закону № 481, наступні квартальні платежі у 2025 році справляються у розмірі, встановленому цією статтею. Законом № 3817 здійснення у поточному році доплата сплаченої у попередньому році квартальної частини річної плати за ліцензії, термін дії якої почався в попередньому році, не передбачена.

Законом № 3817 передбачено, що суб’єкт господарювання зобов’язаний забезпечити сплату чергової річної плати або щоквартальної частини річної плати за надану ліцензію на право провадження відповідного виду господарської діяльності до початку кожного наступного річного (квартального) періоду та повідомити відповідний орган ліцензування про внесення чергового платежу за ліцензію в паперовій або в електронній формі у порядку, встановленому статтею 42 Кодексу, із зазначенням коду класифікації доходів бюджету, суми внесеного платежу, номера і дати платіжної інструкції, що підтверджує внесення річної плати або щоквартальної частини річної плати за відповідну ліцензію.

Контроль за сплатою річної плати або щоквартальної частини річної плати за ліцензію здійснюється органом ліцензування. Для здійснення контролю ліцензіат подає до відповідного органу ліцензування заяву про внесення чергового платежу за ліцензію в паперовій або електронній формі у порядку, встановленому статтею 42 Кодексу, в якій зазначає код класифікації доходів бюджету, суму внесеного платежу, номер і дату платіжної інструкції, що підтверджує внесення річної плати або щоквартальної частини річної плати за відповідну ліцензію.

Такий самий порядок застосовується також при здійсненні контролю за сплатою чергових платежів за ліцензіями, що видані до набрання чинності Закону № 3817. При цьому проставлення відмітки про внесення сплати на оригіналі таких ліцензії, що отримана платником у паперовому вигляді не передбачено.

5) для отримання ліцензії суб’єкт господарювання подає до органу ліцензування заяву про отримання ліцензії на право провадження відповідного виду господарської діяльності у паперовій або електронній формі у порядку, визначеному статтею 42 Податкового кодексу України.

Частиною третьою статті 43 розділу VII Закону № 3817 визначено виключний перелік відомостей, що наводиться у заяві про отримання ліцензії на право провадження відповідного виду господарської діяльності, та документів, що подаються до такої заяви у визначених цим Законом випадках.

Відповідно до частини сьомої статті 34 та частини сьомої статті 35 Закону № 3817 Кабінетом Міністрів України затверджуються:

форми заяв про отримання ліцензії на право провадження відповідного виду господарської діяльності, про внесення змін до відомостей, що містяться в Єдиному реєстрі ліцензіатів з виробництва та обігу спирту етилового, спиртових дистилятів, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, тютюнової сировини та рідин, що використовуються в електронних сигаретах, про припинення дії ліцензії на право провадження відповідного виду господарської діяльності та порядок їх заповнення;

форми заяв про отримання ліцензії на право провадження відповідного виду господарської діяльності, про внесення змін до відомостей, що містяться в Єдиному реєстрі ліцензіатів та місць обігу пального, про припинення дії ліцензії на право провадження відповідного виду господарської діяльності та порядок їх заповнення.

Водночас відповідно до пункту 3 розділу ХІІІ Закону № 3817 до затвердження форми заяв, визначених Законом № 3817, такі заяви подаються в довільній формі із зазначенням всіх відомостей, передбачених цим Законом.

У зв’язку з цим, до набрання чинності постанови Кабінету Міністрів України «Деякі питання ведення єдиних реєстрів ліцензіатів з виробництва та обігу спирту етилового, спиртових дистилятів, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, тютюнової сировини та рідин, що використовуються в електронних сигаретах, ліцензіатів та місць обігу пального» та із урахуванням положення пункту 3 розділу ХІІІ Закону № 3817, до затвердження форми заяв, визначених цим Законом, зокрема, щодо:

отримання ліцензії;

внесення змін до відомостей, що містяться в Єдиному реєстрі ліцензіатів;

внесення чергового платежу за отриману ліцензію;

припинення дії ліцензії;

отримання витягу з Єдиного реєстру ліцензіатів,

такі заяви подаються в довільній формі із зазначенням всіх відомостей, передбачених цим Законом.

Для зручності суб’єктів господарювання та посадових осіб територіальних органів ДПС рекомендовані форми відповідних заяв розміщено на вебпорталі ДПС за адресами:

https://tax.gov.ua/media-tsentr/novini/855916.html;

https://tax.gov.ua/nove-pro-podatki--novini-/855917.html;

https://tax.gov.ua/baneryi/onlayn-navchannya/kontrol-virobnitstva-ta-obigu/855916.html.

У випадку обрання заявником способу подання заяв в електронній формі слід врахувати, що меню «Листування» приватної частини Електронного кабінету дозволяє платнику надіслати заяву про отримання ліцензії, про припинення дії ліцензії, внесення чергового платежу за ліцензії на право провадження відповідного виду діяльності, а також внесення змін до відомостей, що містяться в Єдиному реєстрі ліцензіатів. Відповідно до Порядку функціонування Електронного кабінету, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 14.07.2017 № 637, зареєстрованого у Міністерстві юстиції України 01.08.2017 за № 942/30810, усі подані платником податків документи, звернення, заяви, листи відображаються у приватній частині (особистому кабінеті) Електронного кабінету та завантажуються до інформаційних ресурсів ДПС.

Слід звернути увагу, що ліцензія на право провадження відповідного виду господарської діяльності надається за умови проходження електронної ідентифікації онлайн в Електронному кабінеті з дотриманням вимог Закону України «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги» і здійснення листування з контролюючим органом через Електронний кабінет відповідно до прийнятої контролюючим органом заяви про бажання отримувати документи через електронний кабінет (стаття 42 Закону № 3817).

6) Законом № 3817 визначено новий порядок надання ліцензій суб’єктам господарювання на право провадження відповідного виду діяльності, що підлягає ліцензуванню відповідно до цього Закону, який передбачає:

прийняття рішень про надання ліцензії з подальшим внесенням органом ліцензування відомостей про надану ліцензію на право провадження відповідного виду господарської діяльності до відповідного Єдиного реєстру ліцензіатів та направленням заявнику витягу з відповідного реєстру;

або прийняття у визначених Законом випадках рішень про відмову у наданні ліцензії на право провадження відповідного виду господарської діяльності, з подальшим направленням такого рішення заявнику.

При цьому з 1 січня 2025 року встановлено, що заявник набуває право на провадження виду господарської діяльності з дня внесення органом ліцензування відомостей про надану ліцензію на право провадження відповідного виду господарської діяльності до відповідного Єдиного реєстру ліцензіатів (або з дня, наступного за днем виникнення безумовного обов’язку внесення органом ліцензування відомостей про надану ліцензію на право провадження відповідного виду господарської діяльності до зазначених реєстрів), про що органом ліцензування надсилається відповідний витяг з відповідного реєстру.

Лист ДПС № 1425 розміщено на вебпорталі ДПС України за посиланням

https://tax.gov.ua/zakonodavstvo/podatkove-zakonodavstvo/listi-dps/79337.html

Акцизний податок за операціями з ввезення товарів на митну територію України: платники Дніпропетровщини поповнили загальний фонд держбюджету на понад 230,2 млн гривень

У січні – грудні 2024 року до загального фонду державного бюджету від платників Дніпропетровщини за операціями з ввезення підакцизних товарів (продукції) на митну територію України надійшло понад 230,2 млн грн акцизного податку. У порівнянні з січнем – груднем 2023 року це майже на 79,2 млн грн, або на 52,4 відс. більше. Про це проінформував в. о. начальника Головного управління ДПС у Дніпропетровській області Сергій Лисеюк.

Керівник податкової служби регіону висловив вдячність всім сумлінним платникам за своєчасно виконані податкові зобов’язання та нагадав, що у рамках впровадження Національної стратегії доходів до 2030 року одним з ключових кроків є підвищення добровільного дотримання платниками податкового законодавства.

З цією метою запроваджено експериментальний проєкт щодо системи управління податковими ризиками, який змінює бізнес-процеси в ДПС.

За словами Сергія Лисеюка, зростання надходжень до бюджетів свідчить про ефективно налагоджений діалог податківців з бізнесом. А новий формат комунікації платників з податковою службою – Територія високого рівня податкової довіри позитивно впливає на стан надходжень до бюджетів.

Засідання профільного комітету Громадської ради: спілкуємося з громадськістю про актуальне

Подія_дня

За участі очільника податкової служби області Лисеюка Сергія відбулося засідання комітету за галузевою ознакою «Будівництво, промисловість, нерухомість» Громадської ради при Головному управлінні ДПС у Дніпропетровській області.

На порядку денному – зупинення реєстрації податкових накладних та розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (ЄРПН), основні аспекти Національної стратегії доходів до 2030 року, особливості Деклараційної кампанії – 2025, робота антикорупційного сервісу Державної податкової служби України «Пульс» та можливості платників скористатися правом на звільнення від виконання податкового обов’язку (наказ Міністерства фінансів України від 29.07.2022 № 225 «Про затвердження порядку підтвердження можливості чи неможливості виконання платником податків обов’язків, визначених у підпункті 69.1 пункту 69 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України, та переліків документів на підтвердження» зі змінами та доповненнями).

Звертаємо увагу, що при Головному управлінні ДПС у Дніпропетровській області працюють телефони «гарячої лінії», зокрема, з питань податкових ризиків та зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН – (056) 374 31 09, (098) 227 87 66, (066) 982 19 13.

Комунікації тривають!

Дніпропетровщина: податківці зустрілися з представниками профспілок

У рамках комунікаційної податкової платформи за зверненням Дніпропетровського обласного об’єднання профспілок проведено семінар для фахівців бухгалтерського обліку профспілкових організацій Дніпропетровського регіону.

Ключові пункти для обговорення – актуальні питання оподаткування профспілкових виплат, подання звітності неприбутковими організаціями, основні аспекти Деклараційної кампанії – 2025 та можливості платників скористатися правом на звільнення від виконання податкового обов’язку (наказ Міністерства фінансів України від 29.07.2022 № 225 «Про затвердження порядку підтвердження можливості чи неможливості виконання платником податків обов’язків, визначених у підпункті 69.1 пункту 69 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України, та переліків документів на підтвердження» зі змінами та доповненнями).

Особливу увагу приділили інформаційним джерелам податкової служби Дніпропетровщини, таким як, субсайт «Головне управління ДПС у Дніпропетровській області» вебпорталу ДПС України, сторінка «ДПС у Дніпропетровській області» у соціальній мережі Facebook та сторінка «Головне управління ДПС у Дніпропетровській області» на YouTube-каналі. Для інформаційної підтримки платників працюють номери телефонів «гарячих ліній» за 22 напрямками роботи.

Також, для зручності платників в Головному управлінні ДПС у Дніпропетровській області працює комунікаційна податкова платформа – ефективний інструмент комунікації з бізнесом та громадськістю.

Учасники зустрічі отримали вичерпні відповіді на свої запитання, що стосувалися податкового законодавства, процедур звітування та механізмів взаємодії із податковою службою Дніпропетровської області.

Результати фіскалізації

Стійка тенденція зростання кількості зареєстрованих РРО/ПРРО, сум розрахункових операцій, проведених через такі РРО/ПРРО, та кількості створених розрахункових документів спостерігалась у 2024 році порівняно з 2023 роком.

Так, кількість зареєстрованих суб’єктами господарювання РРО/ПРРО збільшилась на 11,9 відс. (з 851,2 тис. у 2023 році до 952,6 тис. за 2024 рік).

Загальна сума задекларованих суб’єктами господарювання виторгів у 2024 році порівняно з 2023 роком зросла на 1 160 млрд грн, або на 35,4 відс. (з 3 280,6 млрд грн до 4 440,6 млрд гривень).

Поряд з цим, досягнуто сталої позитивної динаміки щодо збільшення кількості чеків, створених РРО/ПРРО.

Так, протягом 2024 року кількість чеків порівняно з 2023 роком зросла на 1 639 млн шт., або на 20,9 відс. (з 7 848 млн шт. до 9 487 млн штук).

Така статистика свідчить, що платники податків стали більш свідомо ставитись до своїх зобов’язань видавати фіскальний чек, а громадяни – до права його отримувати.

Щодо забезпечення надання суб’єктам господарювання послуг у сфері ліцензування виробництва та обігу підакцизних товарів

Державна податкова служба України з метою якісного та своєчасного надання суб’єктам господарювання послуг у сфері ліцензування виробництва та обігу окремих підакцизних товарів відповідно до вимог Закону України від 18 червня 2024 року № 3817-ІХ «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, спиртових дистилятів, біоетанолу, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, тютюнової сировини, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального» (далі – Закон № 3817), у тому числі до набрання чинності постанови Кабінету Міністрів України «Деякі питання ведення єдиних реєстрів ліцензіатів з виробництва та обігу спирту етилового, спиртових дистилятів, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, тютюнової сировини та рідин, що використовуються в електронних сигаретах, ліцензіатів та місць обігу пального», відповідно до якої визначаються форми заяв на отримання ліцензій, ведення єдиних реєстрів ліцензіатів та надання витягів з таких реєстрів, повідомляє.

При цьому вперше запроваджується ліцензування також діяльності з вирощування тютюну та ферментації тютюнової сировини.

При цьому, з урахуванням позиції, погодженої з Міністерством фінансів України, починаючи з 1 січня 2025 року, розмір річної плати за ліцензії (в т.ч. для ліцензій, плата за які справляється щоквартально рівними частинами) визначається у розмірі, встановленому залежно від розміру мінімальної заробітної плати, встановленої:

на 1 січня податкового року, в якому видається відповідна ліцензія та здійснюється відповідний платіж, – за перший рік дії ліцензії;

на 1 січня податкового року, в якому настає строк сплати чергового річного платежу, – за наступні періоди (роки) дії ліцензії.

При визначенні розміру щоквартальних платежів річної плати за ліцензії на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями, тютюновими виробами, рідинами, що використовуються в електронних сигаретах, які були видані відповідно до Закону № 481 з початком терміну дії до 1 січня 2025 року, та по яких був встановлений розмір річної плати за ліцензію відповідно до статті 15 Закону № 481, наступні квартальні платежі у 2025 році справляються у розмірі, встановленому цією статтею. Законом № 3817 здійснення у поточному році доплати, сплаченої у попередньому році квартальної частини річної плати за ліцензії, термін дії якої почався в попередньому році, не передбачено.

5) Для отримання ліцензії суб’єкт господарювання подає до органу ліцензування заяву про отримання ліцензії на право провадження відповідного виду господарської діяльності у паперовій або електронній формі у порядку, визначеному статтею 42 Податкового кодексу України.

форми заяв про отримання ліцензії на право провадження відповідного виду господарської діяльності, про внесення змін до відомостей, що містяться в Єдиному реєстрі ліцензіатів та місць обігу пального, про припинення дії ліцензії на право провадження відповідного виду господарської діяльності та порядок їх заповнення.

отримання ліцензії;

внесення змін до відомостей, що містяться в Єдиному реєстрі ліцензіатів;

внесення чергового платежу за отриману ліцензію;

припинення дії ліцензії;

отримання витягу з Єдиного реєстру ліцензіатів,

такі заяви подаються в довільній формі із зазначенням всіх відомостей, передбачених цим Законом.

https://tax.gov.ua/media-tsentr/novini/855916.html;

https://tax.gov.ua/nove-pro-podatki--novini-/855917.html;

https://tax.gov.ua/baneryi/onlayn-navchannya/kontrol-virobnitstva-ta-obigu/855916.html.

Слід звернути увагу, що ліцензія на право провадження відповідного виду господарської діяльності надається за умови проходження електронної ідентифікації онлайн в електронному кабінеті з дотриманням вимог Закону України «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги» і здійснення листування з контролюючим органом через електронний кабінет відповідно до прийнятої контролюючим органом заяви про бажання отримувати документи через електронний кабінет (стаття 42 Закону № 3817).

Наповнення бюджетів усіх рівнів у розрізі галузей економіки за січень – грудень 2024 року

За січень – грудень 2024 року найбільшу частку в сплаті податків, зборів та платежів (збір) до Зведеного бюджету України складає сплата суб’єктами господарювання по таких галузях:

«Переробна промисловість» – 17,2 % від загального збору до Зведеного бюджету України;

«Оптова та роздрібна торгівля; ремонт автотранспортних засобів i мотоциклів» – 15,8 %;

«Державне управління й оборона; обов'язкове соціальне страхування» – 11,7 %;

«Фiнансова та страхова дiяльнiсть» – 10,1 %.

Найбільше зростання сплати за січень – грудень 2024 року відносно січня – грудня 2023 року відбулось у таких галузях:

«Фiнансова та страхова дiяльнiсть» – зростання у 2,5 раза, або +105,5 млрд гривень;

«Переробна промисловість» – зростання на 22,9 %, або +55,4 млрд грн;

«Оптова та роздрібна торгівля; ремонт автотранспортних засобів i мотоциклів» – зростання на 22 %, або +49,2 млрд гривень;

«Постачання електроенергiї, газу, пари та кондицiйованого повiтря» – зростання на 36,3 %, або +26,8 млрд гривень.

Торік ДПС встановила понад 11 тис. фактів найманої праці без оформлення трудових відносин

ДПС протягом 2024 року встановила понад 11 тисяч фактів використання роботодавцями найманої праці без оформлення трудових відносин. Ці дані передані до Державної служби з питань праці України.

Крім того, в результаті перевірок більше ніж 7 тисяч працівників додатково оформили трудові відносини.

Податківці зосереджують увагу на легалізації трудових відносин, заробітної плати та боротьбі з прихованою зайнятістю. Офіційне працевлаштування має низку переваг для працівника.

Офіційна робота зараховується до страхового стажу працівника і впливатиме на розмір пенсії.

Ті, хто були офіційно працевлаштовані та втратили роботу, можуть стати на облік у центрах зайнятості й отримати підтримку від держави.

Жінки, які народили дитину, мають право піти у відпустку по догляду за дитиною до трьох років, при цьому зберегти свою посаду.

Наголошуємо, що вирішувати цю проблему треба спільними зусиллями – як державі, так і самим працівникам.

Адже в умовах повномасштабної війни одним з важливих чинників для перемоги є підтримка держави, яка всі свої можливості спрямовує на забезпечення Збройних Сил України. Кожен має розуміти, що задекларована праця – це шлях до вільної, незалежної, економічно сильної держави.

Про подання юридичною особою Додатка 3 «Розрахунок загального мінімального податкового зобов’язання за податковий (звітний) рік» до податкової декларації платника єдиного податку четвертої групи

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує.

Відповідно до п.п. 298.8.1 п. 298.8 ст. 298 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) сільськогосподарські товаровиробники для переходу на спрощену систему оподаткування або щорічного підтвердження статусу платника єдиного податку подають не пізніше 20 лютого поточного року:

- загальну податкову декларацію з податку на поточний рік щодо всієї площі земельних ділянок, з яких справляється податок (сільськогосподарських угідь (ріллі, сіножатей, пасовищ, багаторічних насаджень), та/або земель водного фонду внутрішніх водойм (озер, ставків та водосховищ), – контролюючому органу за своїм місцезнаходженням (місцем перебування на податковому обліку);

- звітну податкову декларацію з податку на поточний рік окремо щодо кожної земельної ділянки – контролюючому органу за місцем розташування такої земельної ділянки (юридичні особи);

- розрахунок частки сільськогосподарського товаровиробництва (юридичні особи) – контролюючим органам за своїм місцезнаходженням та/або за місцем розташування земельних ділянок за формою, затвердженою центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної аграрної політики, за погодженням із центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику;

- відомості (довідку) про наявність земельних ділянок – контролюючим органам за своїм місцезнаходженням та/або за місцем розташування земельних ділянок.

Форма податкової декларації платника єдиного податку четвертої групи затверджена наказом Міністерства фінансів України від 19.06.2015 № 578 зі змінами та доповненнями (далі – Декларація).

Для юридичних осіб при поданні загальної, загальної нової або уточнюючої загальної Декларації у рядку 1 загальної частини Декларації зазначаються одночасно дві відмітки: «Загальна» та «Звітна»/»Загальна нова» та «Звітна нова» – при поданні загальної/загальної нової Декларації » (примітка 2 до Декларації).

Згідно з приміткою 3 до Додатка 3 «Розрахунок загального мінімального податкового зобов’язання за податковий (звітний) рік» (далі – Додаток 3) до Декларації Додаток 3 є невід’ємною частиною Декларації. Номер зазначається послідовно наростаючим числом від кількості поданих відповідних додатків (до Декларації: загальної, загальної нової, уточнюючої загальної, звітної, звітної нової, уточнюючої).

Платники єдиного податку – власники, орендарі, користувачі на інших умовах (в тому числі на умовах емфітевзису) земельних ділянок, віднесених до сільськогосподарських угідь, а також голови сімейних фермерських господарств, у тому числі щодо земельних ділянок, що належать членам такого сімейного фермерського господарства та використовуються таким сімейним фермерським господарством, зобов’язані подавати Додаток 3 у складі Декларації за податковий (звітний) рік (п. 297 прим. 1.1 ст. 297 прим. 1 ПКУ).

Згідно з приміткою до розділу «Розрахункова частина декларації для юридичних осіб» Декларації та абзацу другого п. 297 прим. 1.7 ст. 297 прим. 1 ПКУ платник єдиного податку четвертої групи зобов’язаний збільшити визначену в Декларації за наступний за звітним податковий (звітний) рік суму єдиного податку, що підлягає сплаті до бюджету, на суму позитивного значення різниці між сумою загального мінімального податкового зобов’язання та загальною сумою сплачених податків, зборів, платежів та витрат на оренду земельних ділянок (далі – Позитивне значення). Сума такого збільшення розподіляється між відповідними місцевими бюджетами та перераховується пропорційно частці земельних ділянок сільськогосподарського призначення, розташованих на території відповідної територіальної громади, у загальній площі таких земельних ділянок, власником або користувачем яких є платник податку.

Оскільки відповідно до вимог п.п. 298.8.1 п. 298.1 ст. 298 ПКУ, для набуття або підтвердження статусу платника єдиного податку четвертої групи передбачено подання як загальної так і звітної Декларації та Додаток 3 є невід’ємною частиною таких Декларацій, то Додаток 3 подається у складі:

- загальної Декларації з зазначенням в рядку 1 загальної частини одночасно двох відміток: тип «01» ( загальна) та тип «04» (звітна) – до контролюючого органу за своїм місцезнаходженням (основним місцем обліку);

- звітної(их) Декларації(ій) з зазначенням в рядку 1 загальної частини відмітки типу «04» (звітна) – до контролюючого органу за місцем розташування земельної(их) ділянки(ок).

При цьому, якщо юридичною особою – платником єдиного податку четвертої групи звітні Декларації подаються до різних контролюючих органів, то в Додатку 3, який подається в складі такої Декларації відображається розподілена платником податків сума Позитивного значення пропорційно частці земельних ділянок сільськогосподарського призначення, розташованих на території відповідної територіальної громади, а в загальній Декларації, яка подається за основним місцем обліку платника – вся сума Позитивного забезпечення.

В який термін та які документи (оригінали чи копії) надає ФОП для проведення документальної перевірки (планової або позапланової)?

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу, що право проведення контролюючими органами, визначеними п.п. 41.1.1 п. 41.1 ст. 41 Податкового кодексу України (далі – ПКУ), камеральних, документальних (планових або позапланових, виїзних або невиїзних) та фактичних перевірок передбачено п.п. 20.1.4 п. 20.1 ст. 20 та п. 75.1 ст. 75 ПКУ.

Контролюючі органи мають право, зокрема:

- для здійснення функцій, визначених законом, отримувати безоплатно від платників податків, у порядку, визначеному законодавством, довідки, копії документів, засвідчені підписом платника або його посадовою особою та скріплені печаткою (за наявності), про фінансово-господарську діяльність, отримані доходи, видатки платників податків та іншу інформацію, пов’язану з обчисленням та сплатою податків, зборів, платежів, про дотримання вимог законодавства, здійснення контролю за яким покладено на контролюючі органи, а також фінансову і статистичну звітність у порядку та на підставах, визначених законом (п.п. 20.1.2 п. 20.1 ст. 20 ПКУ);

- отримувати безоплатно від платників податків, а також від Національного банку України, банків, інших фінансових установ, небанківських надавачів платіжних послуг, емітентів електронних грошей довідки у порядку та на підставах, визначених ПКУ, з урахуванням законів, що визначають порядок розкриття зазначеними особами інформації, що містить банківську таємницю, таємницю надавача платіжних послуг, інформацію щодо дотримання встановлених Національним банком України граничних строків розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів у порядку, передбаченому Законом України від 07 грудня 2000 року № 2121-ІІI «Про банки і банківську діяльність» із змінами та доповненями, а на підставі рішення суду – інформацію про обсяг та обіг коштів/електронних грошей на рахунках у банку/небанківському надавачу платіжних послуг, електронних гаманцях, інформацію про договори боржника про зберігання цінностей або надання боржнику в майновий найм (оренду) індивідуального банківського сейфа, що охороняється банком (п.п. 20.1.5 п. 20.1 ст. 20 ПКУ).

Згідно з п. 177.10 ст. 177 ПКУ фізичні особи – підприємці зобов’язані вести облік доходів і витрат та мати підтверджуючі документи щодо походження товару. Облік доходів і витрат може вестися в паперовому та/або електронному вигляді, у тому числі через електронний кабінет.

Облік доходів і витрат від виробництва та реалізації власної сільськогосподарської продукції ведеться окремо від обліку доходів і витрат від здійснення інших видів господарської діяльності.

Облік доходів і витрат від здійснення діяльності з роздрібної торгівлі пальним, з роздрібної торгівлі алкогольними напоями та/або тютюновими виробами, яка здійснюється за адресою місця роздрібної торгівлі пальним, ведеться окремо від обліку доходів і витрат від здійснення інших видів господарської діяльності.

Типова форма, за якою здійснюється облік доходів і витрат, та порядок ведення такого обліку визначаються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

Фізичні особи – підприємці застосовують реєстратори розрахункових операцій відповідно до Закону України від 06 липня 1995 року № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» із змінами та доповненнями.

Відповідно до абзаців першого – четвертого п. 296.1 ст. 296 ПКУ фізичні особи – підприємці – платники єдиного податку першої і другої груп та платники єдиного податку третьої групи, які не є платниками податку на додану вартість, ведуть облік у довільній формі шляхом помісячного відображення отриманих доходів.

Платники єдиного податку третьої групи (фізичні особи – підприємці), які є платниками податку на додану вартість, ведуть облік доходів і витрат за типовою формою та в порядку, що встановлені центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

При цьому фізичні особи – підприємці – платники єдиного податку третьої групи ведуть облік доходів і витрат від виробництва та реалізації власної сільськогосподарської продукції окремо від обліку доходів і витрат від здійснення інших видів підприємницької діяльності.

Облік доходів та витрат може вестися в паперовому та/або електронному вигляді, у тому числі через електронний кабінет.

Абзацами першим і другим п. 44.1 ст. 44 ПКУ встановлено, що для цілей оподаткування платники податків зобов’язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов’язаних з визначенням об’єктів оподаткування та/або податкових зобов’язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов’язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим п. 44.1 ст. 44 ПКУ.

Платники податків зобов’язані забезпечити зберігання документів та інформації, визначених п. 44.1 ст. 44 ПКУ, а також документів, пов’язаних із виконанням вимог законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, протягом визначених законодавством строків, але не менше строків, передбачених п. 44.3 ст. 44 ПКУ.

Передбачені п. 44.3 ст. 44 ПКУ строки зберігання документів та інформації продовжуються на період зупинення відліку строку давності у випадках, передбачених п. 102.3 ст. 102 ПКУ (абзац восьмий п. 44.3 ст. 44 ПКУ).

Згідно з абзацом першим п. 85.2 ст. 85 ПКУ платник податків зобов’язаний надати посадовим (службовим) особам контролюючих органів у повному обсязі всі документи, що належать або пов’язані з предметом перевірки. Такий обов’язок виникає у платника податків після початку перевірки.

Отже, фізична особа – підприємець щодо якої розпочалася документальна перевірка (планова або позапланова) повинна в перший день перевірки надати посадовій особі контролюючого органу у повному обсязі оригінали всіх документів за перевіряємий період з питань, які стосуються предмету перевірки, зокрема, щодо обліку доходів, витрат та інших показників, пов’язаних з визначенням об’єктів оподаткування та/або податкових зобов’язань, а саме: договори (угоди) робіт, послуг; акти виконаних робіт (наданих послуг), накладні; виписки банку про рух грошових коштів; книгу обліку доходів; трудові договори, відомості нарахування та виплати заробітної плати; інші документи, які стосуються фінансово-господарської діяльності.

Поряд з цим, при проведенні перевірок посадові (службові) особи контролюючого органу мають право отримувати у платників податків належним чином завірені копії первинних фінансово-господарських, бухгалтерських та інших документів, що свідчать про приховування (заниження) об’єктів оподаткування, несплату податків, зборів, платежів, порушення вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи. Такі копії повинні бути засвідчені підписом платника податків або його посадової особи та скріплені печаткою (за наявності) (абзац перший п. 85.4 ст. 85 ПКУ).

Відповідний запит на отримання копій документів повинен бути поданий посадовою (службовою) особою контролюючого органу не пізніше ніж за п’ять робочих днів до дати закінчення перевірки (абзац другий п. 85.4 ст. 85 ПКУ).

Також, п. 85.8 ст. 85 ПКУ передбачено, що посадова (службова) особа контролюючого органу, яка проводить перевірку, у випадках, передбачених ПКУ, має право отримувати від платника податків або його законних представників копії документів, що належать до предмета перевірки. Такі копії повинні бути засвідчені підписом платника податків або його посадової особи та скріплені печаткою (за наявності).

Чи потрібно з 01.01.2025 отримувати ліцензії на право виробництва та обігу спирту, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, пального, а також на зберігання пального на паперових носіях?

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє.

З 01.01.2025 основні засади державної політики щодо регулювання виробництва, ввезення на митну територію України, вивезення за межі митної території України, оптової і роздрібної торгівлі спиртом етиловим, спиртовими дистилятами, біоетанолом, алкогольними напоями, тютюновими виробами, тютюновою сировиною, рідинами, що використовуються в електронних сигаретах, та пальним визначаються Законом України від 18 червня 2024 року № 3817-IX «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, спиртових дистилятів, біоетанолу, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, тютюнової сировини, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального» (далі – Закон № 3817).

Відповідно до ст. 1 Закону № 3817 ліцензія – право суб’єкта господарювання на провадження відповідного виду (кількох видів) господарської діяльності.

Згідно з частиною восьмою ст. 43 Закону № 3817 орган ліцензування не пізніше наступного робочого дня за днем прийняття рішення про надання або про відмову в наданні ліцензії на право провадження відповідного виду господарської діяльності, зокрема, вносить відомості про надання ліцензії на право провадження відповідного виду господарської діяльності до Єдиного реєстру ліцензіатів з виробництва та обігу спирту етилового, спиртових дистилятів, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, тютюнової сировини та рідин, що використовуються в електронних сигаретах, або до Єдиного реєстру ліцензіатів та місць обігу пального та направляє заявнику витяг з відповідного реєстру в електронній формі у порядку, визначеному ст. 42 Податкового кодексу України.

Отже, з 01.01.2025 отримувати ліцензії на право виробництва та обігу спирту, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, пального, а також на зберігання пального на паперових носіях не потрібно. Підтвердженням права суб’єкта господарювання на провадження відповідного виду (кількох видів) господарської діяльності є отримання ним витягу з відповідного реєстру в електронній формі.

Чи підлягають перерахуванню з валютного рахунка резидента – суб’єкта господарювання (юридичної особи), відкритого за межами України, на рахунок в банку України грошові кошти, що надійшли від нерезидента за операціями з експорту товарів (послуг), в тому чи

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє.

Правові засади здійснення валютних операцій, валютного регулювання та валютного нагляду, права та обов’язки суб’єктів валютних операцій і уповноважених установ, відповідальність за порушення ними валютного законодавств визначено Законом України від 21 червня 2018 року № 2473-VIII «Про валюту і валютні операції» (далі – Закон № 2473).

Принципи валютного регулювання, викладені у ст. 2 Закону № 2473 та передбачають свободу здійснення валютних операцій, що передбачає, зокрема, право фізичних та юридичних осіб – резидентів укладати угоди з резидентами та (або) нерезидентами та виконувати зобов’язання, пов’язані з цими угодами, у національній валюті чи в іноземній валюті, у тому числі відкривати рахунки у фінансових установах інших країн.

Частиною третьою ст. 4 Закону № 2473 передбачено, що резиденти з урахуванням обмежень, визначених Законом № 2473 та іншими законами України, мають право відкривати рахунки в іноземних фінансових установах та здійснювати через такі рахунки валютні операції.

При цьому порядок відкриття рахунків в іноземних фінансових установах регулюється законодавством тієї країни, в якій відкривається рахунок.

Порядок проведення розрахунків за валютними операціями згідно з частиною четвертою ст. 5 Закону № 2473 визначається Національним банком України (далі – НБУ).

Відповідно до п. 16 розд. І Положення про заходи захисту та визначення порядку здійснення окремих операцій в іноземній валюті, затвердженого постановою Правління НБУ від 02.01.2019 № 5 (із змінами) (далі – Положення № 5) розрахунки за зовнішньоекономічними операціями здійснюються виключно через рахунки в банках.

На підставі частини першої ст. 13 Закону № 2473 НБУ має право встановлювати граничні строки розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів.

Згідно із частиною другою ст. 13 Закону № 2473, у разі встановлення НБУ граничного строку розрахунків за операціями резидентів з експорту товарів грошові кошти підлягають зарахуванню на рахунки резидентів у банках України у строки, зазначені в договорах, але не пізніше строку та в обсязі, встановлених НБУ. Строк виплати заборгованості обчислюється з дня митного оформлення продукції, що експортується, а в разі експорту робіт, послуг, прав інтелектуальної власності та (або) інших немайнових прав – з дня оформлення у письмовій формі (у паперовому або електронному вигляді) акта, рахунка (інвойсу) або іншого документа, що засвідчує їх надання.

Граничні строки розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів встановлені п. 21 розд. II Положення № 5, та становлять 365 календарних днів.

Крім того, п. 14 прим. 2 постанови Правління НБУ від 24 лютого 2022 року № 18 «Про роботу банківської системи в період запровадження воєнного стану» (із змінами) визначено, що граничні строки розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів становлять 180 календарних днів та застосовуються до операцій, здійснених з 05 квітня 2022 року.

Згідно з п. 1 прим. 2 постанови Правління НБУ від 14 травня 2019 року № 67 «Про встановлення винятків та (або) особливостей запровадження граничних строків розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів і внесення змін до деяких нормативно-правових актів» (із змінами) граничні строки розрахунків за операціями з експорту товарів, що класифікуються за кодами згідно з УКТ ЗЕД: 1001, 1002, 1003, 1004, 1005, 1201, 1205, 1206 00, 1507, 1512, 1514, 2306, становлять:

90 календарних днів та застосовуються до операцій, здійснених з 11 листопада 2023 року до 11 липня 2024 року включно;

120 календарних днів та застосовуються до операцій, здійснених з 12 липня 2024 року.

Відповідно до п. 23 розд. ІІ Положення № 5 розрахунки за операціями резидентів з експорту та імпорту товарів здійснюються не пізніше законодавчо визначеного строку, а грошові кошти від нерезидента за операціями резидента з експорту товарів підлягають зарахуванню на рахунок резидента в Україні в банку.

Згідно із п. 16 Інструкції про порядок валютного нагляду банків за дотриманням резидентами граничних строків розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів, затвердженої постановою Правління НБУ від 02 січня 2019 року № 7 (із змінами) (далі – Інструкція № 7) банк здійснює валютний нагляд за дотриманням резидентами граничних строків розрахунків за операцією з експорту товарів за кожним фактом здійснення поставки товару.

Грошові кошти від експорту товарів мають бути зараховані на відкритий у банку поточний рахунок резидента не пізніше граничних строків розрахунків (п. 19 Інструкції № 7).

Враховуючи зазначене, грошові кошти, що надійшли від нерезидента за операціями з експорту товарів, в тому числі за операціями, які не підпадають під валютний нагляд підлягають перерахуванню з валютного рахунку резидента, відкритого за межами України, на рахунок резидента – суб’єкта господарювання (юридичної особи) в банку України.

Що зазначається в графах «номер книги ОРО, яка реєструється (перереєструється)» та «номер розрахункової книжки, яка реєструється (перереєструється)» розд. 6 Заяви за ф. № 1-КОРО при реєстрації першої КОРО та РК на господарську одиницю?

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує.

Порядок реєстрації та ведення книг обліку розрахункових операцій (далі – КОРО) визначений розд. ІІ Порядку реєстрації та ведення розрахункових книжок, книг обліку розрахункових операцій, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 14.06.2016 № 547 із змінами та доповненнями.

Разом з тим, при заповненні Заяви про реєстрацію книги обліку розрахункових операцій та/або розрахункової книжки за формою № 1-КОРО (далі – реєстраційна заява за ф. № 1-КОРО, ідентифікатор J/F1311305) у разі реєстрації першої книги обліку розрахункових операцій (далі – КОРО) та розрахункової книжки (далі – РК) на господарську одиницю у розд. 6 реєстраційної заяви за ф. № 1-КОРО суб’єкту господарювання необхідно зазначити в графі «номер книги ОРО, яка реєструється (перереєструється)» літеру «г» та після знаку «/» вказати цифру «1».

При цьому, заповнюються обов’язково графи «серія та номер засобу контролю книги ОРО» та «кількість аркушів» розд. 6 реєстраційної заяви за ф. № 1-КОРО.

У разі, якщо одночасно відбувається реєстрація КОРО та першої РК, то в графі «номер розрахункової книжки, яка реєструється (перереєструється)» необхідно аналогічно зазначити літеру «г» та після знаку «/» вказати цифру «1».

У разі одночасної реєстрації РК графи «серія та номер засобу контролю книги ОРО» та «кількість аркушів» заповнюються обов’язково.

Продаж вживаних речей за посередництвом комісіонера (юридичної особи/ФОПа): оподаткування доходу ПДФО та військовим збором

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу, що відповідно до п.п. 14.1.202 п. 14.1 ст. 14 розд. І Податкового кодексу України (далі – ПКУ) продаж (реалізація) товарів – це будь-які операції, що здійснюються, зокрема згідно з договорами купівлі-продажу та іншими цивільно-правовими договорами, які передбачають передачу прав власності на такі товари за плату або компенсацію незалежно від строків її надання.

Порядок оподаткування доходів фізичних осіб регулюється розд. ІV ПКУ, п.п. 163.1.1 п. 163.1 ст. 163 якого передбачено, що об’єктом оподаткування фізичної особи – резидента є загальний місячний (річний) оподатковуваний дохід.

До загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку включаються інші доходи, крім зазначених у ст. 165 ПКУ (п.п. 164.2.20 п. 164.2 ст. 164 ПКУ).

Згідно з п. 167.1 ст. 167 ПКУ ставка податку становить 18 відс. бази оподаткування щодо доходів, нарахованих (виплачених, наданих) платнику податків (крім випадків, визначених у пп. 167.2 – 167.5 ст. 167 ПКУ).

Крім того, доходи, визначені ст. 163 ПКУ, є об’єктом оподаткування військовим збором (п.п. 1 п.п. 1.2 п. 16 прим. 1 підрозд. 10 розд. ХХ ПКУ).

Ставка військового збору становить 5 відс. об’єкта оподаткування, визначеного п.п. 1 п.п. 1.2 п. 16 прим. 1 підрозд. 10 розд. XX ПКУ (п.п. 1 п.п. 1.3 п. 16 прим. 1 підрозд. 10 розд. XX ПКУ).

Особи, які відповідно до ПКУ мають статус податкових агентів, та платники єдиного внеску зобов’язані подавати у строки, встановлені ПКУ для податкового місяця, податковий розрахунок сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків – фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску, до контролюючого органу за основним місцем обліку (п.п. «б» п. 176.2 ст. 176 ПКУ).

Наказом Міністерства фінансів України від 13.01.2015 № 4 із змінами та доповненнями затверджені форма Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків – фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску (далі – Розрахунок) та Порядок заповнення та подання податковими агентами Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків – фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску (далі – Порядок).

Згідно з п. 4 розд. IV Порядку в додатку 4 «Відомості про суми нарахованого доходу, утриманого та сплаченого податку на доходи фізичних осіб та військового збору» (далі – додаток 4ДФ) до Розрахунку у графі 6 «Ознака доходу» зазначається ознака доходу, наведена у розд. 1 «Довідник ознак доходів фізичних осіб» додатка 2 до Порядку.

Довідником ознак доходів фізичних осіб визначено, що інші доходи відображаються в додатку 4ДФ до Розрахунку за ознакою доходу «127».

Враховуючи викладене, дохід, отриманий фізичною особою – резидентом від продажу вживаних речей за посередництвом юридичної особи – комісіонера (фізичної особи – підприємця – комісіонера), включається комісіонером до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу такої фізичної особи як інші доходи та оподатковується податком на доходи фізичних осіб і військовим збором на загальних підставах з відповідним відображенням в додатку 4ДФ до Розрахунку за ознакою доходу «127».

До уваги платників податку на прибуток підприємств!

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує, що згідно з вимогами абзацу першого п.п. 140.5.9 п. 140.5 ст. 140 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) фінансовий результат до оподаткування податкового (звітного) періоду збільшується платником податку на прибуток підприємств на суму коштів або вартості товарів, виконаних робіт, наданих послуг, безоплатно перерахованих (переданих) протягом звітного (податкового) року неприбутковим організаціям, внесеним до Реєстру неприбуткових установ та організацій на дату такого перерахування коштів, передачі товарів, робіт, послуг (крім неприбуткової організації, яка є об’єднанням страховиків, якщо участь страховика у такому об’єднанні є умовою проведення діяльності такого страховика відповідно до закону, та неприбуткових організацій, до яких застосовуються положення п.п. 140.5.14 п. 140.5 ст. 140 ПКУ), у розмірі, що перевищує 4 відс. оподатковуваного прибутку попереднього звітного року.

Водночас, на період до припинення або скасування воєнного стану на території України, введеного Указом Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженим Законом України «Про затвердження Указу Президента України від 24 лютого 2022 року № 2102-IX «Про введення воєнного стану в Україні», справляння податків і зборів здійснюється з урахуванням особливостей, визначених у п. 69 підрозд. 10 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ.

Так, відповідно до п.п. 69.6 п. 69 підрозд. 10 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ коригування, встановлені п.п. 140.5.9 п. 140.5 ст. 140 ПКУ, не проводяться щодо сум коштів або вартості спеціальних засобів індивідуального захисту (касок, бронежилетів, виготовлених відповідно до військових стандартів), технічних засобів спостереження, лікарських засобів та медичних виробів, засобів особистої гігієни, продуктів харчування, предметів речового забезпечення, а також інших товарів, виконаних робіт, наданих послуг, які добровільно перераховані (передані) Збройним Силам України, Національній гвардії України, Службі безпеки України, Службі зовнішньої розвідки України, Державній прикордонній службі України, Міністерству внутрішніх справ України, Управлінню державної охорони України, Державній службі спеціального зв’язку та захисту інформації України, іншим утвореним відповідно до законів України військовим формуванням, їх з’єднанням, військовим частинам, підрозділам, установам або організаціям, що утримуються за рахунок коштів державного бюджету, для потреб забезпечення оборони держави та наданої гуманітарної допомоги з дотриманням вимог законодавства України про гуманітарну допомогу у зв’язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, а також на користь центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері цивільного захисту, сил цивільного захисту та/або закладам охорони здоров’я державної, комунальної власності, та/або структурним підрозділам з питань охорони здоров’я обласних, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій, сум коштів, перерахованих на відкриті Національним банком України рахунки державних органів, призначені для фінансового забезпечення заходів з відсічі збройної агресії проти України та ліквідації її наслідків, національної безпеки і оборони, відновлення, підтримки і розвитку України, надання гуманітарної допомоги, а також для залучення коштів на підтримку Збройних Сил України.

При цьому слід враховувати, що на підставі п.п. 14.1.17 п. 14.1 ст. 14 ПКУ поняття бюджетної установи у ПКУ вживається у значенні, наведеному у Бюджетному кодексі України від 08 липня 2010 року № 2456-VI із змінами та доповненнями (далі – БКУ).

Так, згідно з п. 12 частини першої ст. 2 БКУ бюджетні установи – це органи державної влади, органи місцевого самоврядування, а також організації, створені ними у встановленому порядку, що повністю утримуються за рахунок відповідно державного бюджету чи місцевого бюджету. Бюджетні установи є неприбутковими.

Таким чином, якщо в період воєнного стану платник податку на прибуток підприємств здійснює добровільне перерахування коштів, передання спеціальних засобів індивідуального захисту (касок, бронежилетів, виготовлених відповідно до військових стандартів), технічних засобів спостереження, лікарських засобів та медичних виробів, засобів особистої гігієни, продуктів харчування, предметів речового забезпечення, а також інших товарів, виконаних робіт, наданих послуг, на користь отримувачів, зазначених у п.п. 69.6 п. 69 підрозд. 10 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ, у тому числі іншим бюджетним установам, що повністю утримуються за рахунок державного бюджету, які прямо не зазначені у цьому підпункті, для потреб забезпечення оборони держави, різниця щодо сум таких коштів та вартості товарів, виконаних робіт, наданих послуг, встановлена п.п. 140.5.9 п. 140.5 ст. 140 ПКУ, не виникає.

Стосовно документів на підтвердження зазначених вище операцій необхідно враховувати таке.

Для цілей оподаткування згідно з п. 44.1 ст. 44 ПКУ платники податків зобов’язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов’язаних з визначенням об’єктів оподаткування та/або податкових зобов’язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, інформації, пов’язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Для обрахунку об’єкта оподаткування платник податку на прибуток підприємств використовує дані бухгалтерського обліку та фінансової звітності щодо доходів, витрат та фінансового результату до оподаткування (абзац перший п. 44.2 ст. 44 ПКУ).

Порядок створення, прийняття і відображення у бухгалтерському обліку, а також зберігання первинних документів встановлено Положенням про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 № 88.

Регулювання питань методології бухгалтерського обліку та фінансової звітності здійснюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері бухгалтерського обліку та аудиту, затверджує національні положення (стандарти) бухгалтерського обліку, національні положення (стандарти) бухгалтерського обліку в державному секторі, інші нормативно-правові акти щодо ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності (абзац перший частини другої ст. 6 Закону України від 16 липня 1999 року № 996-XIV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» із змінами та доповненнями).

На підставі викладеного вище питання бухгалтерського обліку та документального підтвердження господарських операцій платника податків з добровільного перерахування коштів, передання товарів, виконання робіт та надання послуг, у тому числі під час воєнного стану для потреб забезпечення оборони держави, належать до компетенції Міністерства фінансів України.

Чи необхідно юридичній особі подавати уточнюючий розрахунок у разі повернення ФОПом суми попередньої оплати при розірванні договору, яка була відображена у розрахунку за попередній період?

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що згідно з п.п. «б» п. 176.2 ст. 176 та п.п. 49.18.1 п. 49.18 ст. 49 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) особи, які відповідно до ПКУ мають статус податкових агентів, та платники єдиного внеску зобов’язані подавати протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця, податковий розрахунок сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків – фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску (далі – Розрахунок), до контролюючого органу за основним місцем обліку.

Тобто, у разі нарахування (виплати) доходів податковий агент повинен відобразити в Розрахунку такі виплачені доходи на користь всіх платників податків, в тому числі виплачені на користь самозайнятих осіб (фізичних осіб – підприємців та осіб, що проводять незалежну професійну діяльність).

При цьому, форма Розрахунку затверджена наказом Міністерства фінансів України від 13.01.2015 № 4 із змінами та доповненнями.

У разі повернення фізичною особою – підприємцем суми попередньої оплати при розірванні договору, яка була відображена суб’єктом господарювання у Розрахунку за попередній період, суб’єкт господарювання зазначає таку суму повернення з від’ємним значенням у складі Розрахунку за будь-який наступний податковий період, протягом якого відбулося таке повернення коштів.

Особливості відображення в додатках АВ та ЗП до податкової декларації з податку на прибуток підприємств авансових внесків у разі виплати/нарахування дивідендів за певних умов

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє, що відповідно до п.п. 14.1.49 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) дивіденди – платіж, що здійснюється юридичною особою, в тому числі емітентом корпоративних прав, інвестиційних сертифікатів чи інших цінних паперів, на користь власника таких корпоративних прав, інвестиційних сертифікатів та інших цінних паперів, що засвідчують право власності інвестора на частку (пай) у майні (активах) емітента, у зв’язку з розподілом частини його прибутку, розрахованого за правилами бухгалтерського обліку.

Порядок сплати податкового зобов’язання з податку на прибуток при виплаті дивідендів встановлено п. 57.1 прим. 1 ст. 57 ПКУ.

Відповідно до п.п. 57.1 прим. 1.1 п. 57.1 прим. 1 ст. 57 ПКУ у разі прийняття рішення щодо виплати дивідендів платник податку на прибуток – емітент корпоративних прав, на які нараховуються дивіденди, проводить зазначені виплати власнику таких корпоративних прав незалежно від того, чи є оподатковуваний прибуток, розрахований за правилами, визначеними ст. 137 ПКУ.

Згідно з п.п. 57.1 прим. 1.2 п. 57.1 прим. 1 ст. 57 ПКУ крім випадків, передбачених п.п. 57.1 прим. 1.3 п. 57.1 прим. 1 ст. 57 ПКУ, емітент корпоративних прав, який приймає рішення про виплату дивідендів своїм акціонерам (власникам), нараховує та вносить до бюджету авансовий внесок із податку на прибуток.

Авансовий внесок розраховується з суми перевищення дивідендів, що підлягають виплаті, над значенням об’єкта оподаткування за відповідний податковий (звітний) рік, за результатами якого виплачуються дивіденди, грошове зобов’язання щодо якого погашене. У разі наявності непогашеного грошового зобов’язання авансовий внесок розраховується зі всієї суми дивідендів, що підлягають виплаті. Авансовий внесок обчислюється за базовою (основною) ставкою, встановленою ст. 136 ПКУ. Сума дивідендів, що підлягає виплаті, не зменшується на суму авансового внеску.

Разом з тим, якщо дивіденди виплачуються за неповний календарний рік, то для обрахунку суми зазначеного перевищення використовується значення об’єкта оподаткування, обчислене пропорційно кількості місяців, за які сплачуються дивіденди. Зазначений авансовий внесок вноситься до бюджету до/або одночасно з виплатою дивідендів.

Сума попередньо сплачених протягом податкового (звітного) періоду авансових внесків з податку на прибуток під час виплати дивідендів підлягає зарахуванню у зменшення нарахованого податкового зобов’язання з податку на прибуток, задекларованого у податковій декларації за такий податковий (звітний) період.

У разі якщо сума авансового внеску, попередньо сплаченого протягом звітного періоду, перевищує суму нарахованого податкового зобов’язання підприємством – емітентом корпоративних прав за такий податковий (звітний) період, сума такого перевищення переноситься у зменшення податкових зобов’язань наступних податкових (звітних) періодів до повного його погашення, а під час отримання від’ємного значення об’єкта оподаткування такого наступного періоду – на зменшення податкових зобов’язань майбутніх податкових (звітних) періодів до повного його погашення.

Сума сплачених авансових внесків з податку на прибуток при виплаті дивідендів не підлягає поверненню платнику податків або зарахуванню в рахунок погашення грошових зобов’язань з інших податків і зборів (обов’язкових платежів).

Обов’язок з нарахування та сплати авансового внеску з податку за визначеною ст. 136 ПКУ базовою (основною) ставкою покладається на будь-якого емітента корпоративних прав (крім платників єдиного податку), що є резидентом, незалежно від того, чи користується такий емітент пільгами із сплати податку, передбаченими ПКУ, чи у вигляді застосування ставки податку іншої, ніж встановлена ст. 136 ПКУ базова (основна) ставка.

Авансовий внесок з податку на прибуток, сплачений у зв’язку з нарахуванням/сплатою дивідендів, є невід’ємною частиною податку на прибуток та не може розцінюватися як податок, який справляється під час репатріації дивідендів (їх сплаті на користь нерезидентів) відповідно до п. 141.4 ст. 141 ПКУ або міжнародних договорів України (п.п. 57.1 прим. 1.5 п. 57.1 прим. 1 ст. 57 ПКУ).

Розрахунок авансового внеску з податку на прибуток підприємств на суму виплачених дивідендів (прирівняних до них платежів) здійснюється у Додатку АВ до рядка 20 АВ Податкової декларації з податку на прибуток підприємств, форму якої затверджено наказом Міністерства фінансів України від 20.10.2015 № 897 (у редакції наказу Міністерства фінансів України від 20.02.2023 № 101) (далі – Декларація).

Додаток АВ до Декларації заповнюють підприємства, які виплачували у звітному (податковому) періоді дивіденди (прирівняні до них платежі).

Показники у рядку 4 Додатка АВ до Декларації розраховуються з урахуванням такого:

- якщо грошове зобов’язання з податку на прибуток, нараховане за звітний рік, за підсумками якого виплачуються дивіденди, погашене, – сума перевищення дивідендів, що підлягають виплаті, над значенням об’єкта оподаткування за відповідний податковий (звітний) рік, за результатами якого виплачуються дивіденди, розраховується за формулою: сума виплачених дивідендів – (рядок 04 + рядок 07 – рядок 07.2 + рядок 09 + рядок 11 + рядок 13 – рядок 14 Податкової декларації з податку на прибуток підприємств) (позитивне значення);

- якщо грошове зобов’язання з податку на прибуток, нараховане за звітний рік, за підсумками якого виплачуються дивіденди, не погашене, то у цьому рядку зазначається вся сума дивідендів, що підлягає виплаті.

У разі якщо дивіденди виплачуються одразу за декілька років, сума перевищення обчислюється за формулою, наведеною у рядку 4 додатка АВ окремо за кожним роком та проставляється сума позитивних значень відповідних перевищень.

У рядку 5 зазначається сума дивідендів, з якої має бути сплачено авансовий внесок у звітному (податковому) періоді.

У рядку 6 відображається сума авансового внеску у зв’язку із виплатою дивідендів (прирівняних до них платежів), що має бути сплачена у звітному (податковому) періоді, яка визначається шляхом множення показника рядка 5 на ставку податку у відсотках, встановлену п. 136.1 ст. 136 ПКУ. Значення цього рядка переноситься в рядок 20 АВ Декларації.

Внесення змін до Декларації за результатами самостійного виявлення помилок здійснюється у порядку, визначеному ст. 50 ПКУ.

Відповідно до п. 50.1 ст. 50 ПКУ у разі якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених ст. 102 ПКУ) платник податків самостійно (у тому числі за результатами електронної перевірки) виявляє помилки, що містяться у раніше поданій ним податковій декларації (крім обмежень, визначених цією статтею), він зобов’язаний надіслати уточнюючий розрахунок до такої податкової декларації за формою чинного на час подання уточнюючого розрахунку. Платник податків має право не подавати такий розрахунок, якщо відповідні уточнені показники зазначаються ним у складі податкової декларації за будь-який наступний податковий період, протягом якого такі помилки були самостійно (у тому числі за результатами електронної перевірки) виявлені.

Пунктом 50.1 ст. 50 ПКУ встановлено, що платник податків, який самостійно (у тому числі за результатами електронної перевірки) виявляє факт заниження податкового зобов’язання минулих податкових періодів, зобов’язаний, за винятком випадків, установлених п. 50.2 ст. 50 ПКУ:

а) або надіслати уточнюючий розрахунок і сплатити суму недоплати та штраф у розмірі трьох відсотків від такої суми до подання такого уточнюючого розрахунку. Цей штраф не застосовується у разі подання уточнюючого розрахунку до податкової декларації з податку на прибуток підприємств за попередній податковий (звітний) рік з метою здійснення самостійного коригування відповідно до ст. 39 ПКУ або при визначенні бази оподаткування відповідно до п.п. 141.91.3 п. 141.91 ст. 141 ПКУ у разі здійснення контрольованих операцій, якщо їх умови не відповідають принципу «витягнутої руки» у строк не пізніше 01 жовтня року, наступного за звітним;

б) або відобразити суму недоплати у складі декларації з цього податку, що подається за податковий період, наступний за періодом, у якому виявлено факт заниження податкового зобов’язання, збільшену на суму штрафу у розмірі п’яти відсотків від такої суми, з відповідним збільшенням загальної суми грошового зобов’язання з цього податку.

У разі, якщо платник податку на прибуток в одному звітному періоді виплатив дивіденди без утримання авансового внеску, суму таких авансових внесків з податку на прибуток платник відображає у відповідних рядках Додатка АВ до уточнюючої Декларації за період у якому здійснено виплату дивідендів.

При цьому додаток ВП до уточнюючої Декларації не подається.

Уточнений показник рядка 6 додатка АВ переноситься до рядка 20 АВ основної форми Декларації, в якому відображається сума авансового внеску при виплаті дивідендів, що має бути сплачена у звітному (податковому) періоді.

При цьому, уточнюються показники основної форми Декларації, а саме:

- рядка 21, в якому зазначається сума авансового внеску при виплаті дивідендів, що має бути сплачена за результатами попереднього звітного (податкового) періоду поточного року, з урахуванням уточнень;

- рядка 22, в якому зазначається сума авансового внеску при виплаті дивідендів, нарахована за результатами останнього (звітного) податкового періоду, що дорівнює різниці між рядком 20 АВ та рядком 21 Декларації.

Враховуючи те, що Декларація розраховується наростаючим підсумком з початку року, то при уточненні показників звітного (податкового) періоду також уточненню підлягатимуть показники рядків 20 АВ та 21 – 22 декларацій, складених за звітні (податкові) періоди: півріччя, три квартали, рік.

Водночас зазначаємо, що право у платника податку на прибуток на зарахування у зменшення задекларованого ним у податковій декларації за звітний податковий період податкового зобов’язання з цього податку суми авансових внесків з податку на прибуток, виникає у звітному періоді, коли фактично відбулась сплата цих авансових внесків.

Тому, платник податку, який сплатив суму авансового внеску у наступному періоді за періодом виплати дивідендів, у рядку 16.2 Додатку ЗП до рядка 16 ЗП Декларації відображає суму авансового внеску, фактично сплаченого у цьому звітному періоді, тобто зменшує нараховану суму податку на прибуток за такий звітний (податковий) період.

На підставі порівняння податкового зобов’язання Декларації та Декларації, що уточнюється, у частині «Виправлення помилок» визначається сума збільшення (зменшення) податкового зобов’язання (рядок 30), пеня, нарахована на виконання вимог п.п. 129.1.3 п. 129.1 ст. 129 ПКУ (рядок 32), та сума штрафу у розмірі 3 відсотків при відображенні недоплати в уточнюючій Декларації (рядок 33).

У разі виправлення помилок у показниках Декларації, до уточнюючої Декларації додаються всі додатки, що підтверджують показники Декларації, яка уточнюється, навіть, якщо такі показники не підлягають виправленню.

Водночас, відповідно до п.п. 69.38 п. 69 підрозд. 10 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ тимчасово, на період з 01 серпня 2023 року до припинення або скасування воєнного стану на території України, введеного Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року № 64/2022, затвердженим Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року № 2102-IX, у разі самостійного виправлення платником податків з дотриманням порядку, вимог та обмежень, визначених ст. 50 ПКУ, помилок, що призвели до заниження податкового зобов’язання, такий платник звільняється від нарахування та сплати штрафних санкцій, передбачених п. 50.1 ст. 50 ПКУ, та пені.

Пунктом 137.3 ст. 137 ПКУ визначено, що відповідальність за повноту утримання та своєчасність перерахування до бюджету податку, зазначеного зокрема, в п. 57.1 прим. 1 ст. 57 ПКУ, покладається на платників податку, які здійснюють відповідні виплати.

Слід зазначити, що відповідно до п. 125 прим. 1.1 ст. 125 прим. 1 ПКУ ненарахування та/або неутримання, та/або несплата (неперерахування), та/або нарахування, сплата (перерахування) не в повному обсязі податків платником податків, у тому числі податковим агентом, до або під час виплати доходу на користь нерезидента або іншого платника податків, а також нерезидентом, на якого покладено обов’язок сплачувати податок у порядку, встановленому розд. III ПКУ, – тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 10 відс. суми податку, що підлягає нарахуванню та/або сплаті до бюджету.

Ті самі дії, вчинені умисно, – тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 25 відс. суми податку, що підлягає нарахуванню та/або сплаті до бюджету (п. 125 прим. 1.2 ст. 125 прим.1 ПКУ).

Діяння, передбачені п. 125 прим. 1.2 ст. 125 прим. 1 ПКУ, вчинені повторно протягом 1095 календарних днів, – тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 50 відс. суми податку, що підлягає нарахуванню та/або сплаті до бюджету (п. 125 прим. 1.3 ст. 125 прим. 1 ПКУ).

Діяння, передбачені п. 125 прим. 1.2 ст. 125 прим. 1 ПКУ, вчинені протягом 1095 днів втретє та більше, – тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 75 відс. суми податку, що підлягає нарахуванню та/або сплаті до бюджету (п. 125 прим. 1.4 ст. 125 прим. 1 ПКУ).

Отже, до платника податків, який не нарахував та/або не утримав, та/або не сплатив (не перерахував), та/або нарахував, сплатив (перерахував) суми авансових внесків при виплаті дивідендів не в повному обсязі, застосовується штраф, передбачений п. 125 прим. 1.1 ст. 125 прим. 1 ПКУ.

При цьому, до платника податків, який виплатив дивіденди та не вніс до бюджету авансовий внесок із податку на прибуток до/або одночасно з виплатою дивідендів, але нарахував та сплатив такий податок з порушенням термінів, визначених п. 57.1 прим. 1.2 п. 57.1 прим. 1 ст. 57 ПКУ, штраф, передбачений ст. 125 прим. 1 ПКУ, не застосовується, якщо:

- такий платник до початку перевірки контролюючим органом у порядку, встановленому п. 50.1 ст. 50 ПКУ, надіслав уточнюючу Декларацію за звітний (податковий) період, в якому були виплачені дивіденди, з відображенням сплаченого авансового внеску з податку на прибуток, або відобразив сплачену суму авансового внеску при виплаті дивідендів у складі Декларації, що подається за податковий період, у якому виявлено факт несплати авансового внеску з податку на прибуток, з відповідним збільшенням загальної суми грошового зобов’язання з цього податку.

Сільськогосподарські товаровиробники – платники єдиного податку у 2024 році поповнили місцеві бюджети Дніпропетровщини на понад 559,1 млн гривень

Протягом січня – грудня 2024 року до місцевих бюджетів Дніпропетровської області від сільськогосподарських товаровиробників надійшло понад 559,1 млн грн єдиного податку.

Нагадуємо, що відповідно до п.п. 295.9.2 п. 295.9 ст. 295 Податкового кодексу України платники єдиного податку четвертої групи сплачують податок щоквартально протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) кварталу, у таких розмірах:

у I кварталі – 10 відсотків;

у II кварталі – 10 відсотків;

у III кварталі – 50 відсотків;

у IV кварталі – 30 відсотків.

Нагадуємо, що 30.01.2025 – останній день сплати єдиного податку платниками єдиного податку четвертої групи за IV квартал 2024 року.

Екологічний податок: місцеві бюджети Дніпропетровщини протягом 2024 року отримали від платників понад 311,1 млн гривень

У січні – грудні 2024 року до місцевих бюджетів Дніпропетровської області від платників екологічного податку надійшло понад 311,1 млн гривень. Це на понад 72,2 млн грн, або на 30,2 відс., більше ніж у січні – грудні 2023 року.

Звертаємо увагу, що суб’єкт господарювання, який зберігає пальне (бензин, дизель, газ) у ємностях (власних або орендованих) у своїх приміщеннях або територіях є платником екологічного податку і має отримати дозвіл на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами.

До уваги резидентів Дія Сіті!

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу, що Законом України від 04 грудня 2024 року № 4113-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо стимулювання розвитку цифрової економіки в Україні», зокрема до частини 141 статті 8 Закону України від 08 липня 2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» (із змінами та доповненнями) внесено зміни.

Так, з урахуванням змін, для резидентів Дія Сіті уточнено застосування відповідної ставки єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування (далі – єдиний внесок) при виплаті доходів платникам податку на доходи фізичних осіб – спеціалістам резидента Дія Сіті, а саме:

- єдиний внесок у розмірі мінімального страхового внеску із зазначених доходів сплачується резидентом Дія Сіті, починаючи з календарного місяця, наступного за календарним місяцем, в якому платником набуто статус резидента Дія Сіті;

- встановлено, що до 31 грудня календарного року, наступного за календарним роком, у якому податковий агент набув статусу резидента Дія Сіті на особливих умовах (відповідно до частини третьої статті 5 Закону України «Про стимулювання розвитку цифрової економіки в Україні»), з доходів, які виплачуються спеціалістам резидента Дія Сіті, сплачується єдиний внесок у розмірі мінімального страхового внеску і в тому календарному місяці, в якому вони не відповідали вимозі щодо необхідності мати середньооблікову кількість працівників та гіг-спеціалістів більше 9 осіб.

Якщо після настання цього терміну, такий податковий агент – резидент Дія Сіті продовжує не відповідати зазначеній вимозі, то він зобов’язаний у місячний строк, самостійно нарахувати та сплатити (перерахувати) за власний рахунок єдиний внесок за ставкою 22 відсотки щодо доходів спеціалістів резидента Дія Сіті, виплачених протягом останніх трьох місяців, з урахуванням вже сплачених сум єдиного внеску.

Понад 11,3 млрд грн ПДФО – внесок платників Дніпропетровщини до загального фонду держбюджету у 2024 році

Як повідомив в. о. начальника Головного управління ДПС у Дніпропетровській області Сергій Лисеюк, впродовж 2024 року до загального фонду державного бюджету платники Дніпропетровщини спрямували понад 11,3 млрд грн податку на доходи фізичних осіб (ПДФО). Порівняно з 2023 роком надходження збільшились на понад 2,7 млрд грн, або на 32,4 відсотків.

«Дякуємо платникам за сумлінне виконання своїх податкових зобов’язань!» – зазначив керівник обласної податкової.

Нагадуємо, що з 01.01.2025 стартувала кампанія декларування доходів, отриманих фізичними особами у 2024 році.

Відповідно до п.п. 49.1.18 п. 49.18 ст. 49 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) для платників ПДФО, у тому числі самозайнятих осіб, податкова декларація про майновий стан і доходи за формою, затвердженою наказом Міністерства фінансів України від 02.10.2015 № 859 (із змінами), подається за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює календарному року до 1 травня, що настає за звітним, крім випадків, передбачених розділом ІV ПКУ.

До державного бюджету в 2024 році надійшло 1133,5 млрд гривень

За оперативними даними надходження (сальдо) до державного бюджету у січні – грудні 2024 року по платежах, що контролюються ДПС, становлять 1133,5 млрд гривень.

Надходження (сальдо) до загального фонду державного бюджету у січні – грудні 2024 року становили 1 036,8 млрд грн. Показники розпису Міністерства фінансів України за доходами загального фонду державного бюджету виконано на 100,2 відс.

Дякуємо платникам за фінансову підтримку держави!

За якою ознакою доходу відображаються у додатку 4ДФ до Розрахунку суми орендних платежів, які виплачуються податковим агентом на користь фізичної особи на підставі договорів оренди нерухомого майна?

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє.

Згідно з п.п. 164.2.5 п. 164.2 ст. 164 розд. ІV Податкового кодексу України (далі – ПКУ) до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку включається, зокрема, дохід від надання майна в лізинг, оренду або суборенду (строкове володіння та/або користування), визначений у порядку, встановленому п. 170.1 ст. 170 ПКУ.

Відповідно до п.п. 170.1.1 п. 170.1 ст. 170 ПКУ податковим агентом платника податку – орендодавця щодо його доходу від надання в оренду (емфітевзис) земельної ділянки сільськогосподарського призначення, земельної частки (паю), майнового паю є орендар.

Податковим агентом платника податку – орендодавця під час нарахування доходу від надання в оренду об’єктів нерухомості, інших, ніж зазначені в п.п. 170.1.1 п. 170.1ст. 170 ПКУ (включаючи земельну ділянку, що знаходиться під такою нерухомістю, чи присадибну ділянку), є орендар (п.п. 170.1.2 п. 170.1 ст. 170 ПКУ).

Порядок заповнення та подання податковими агентами Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків – фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску (Розрахунок) затверджений наказом Міністерства фінансів України від 13.01.2015 № 4 із змінами та доповненнями (далі – Порядок № 4).

Згідно з Довідником ознак доходів фізичних осіб, наведених у додатку 2 до Порядку № 4:

- під «106» ознакою доходу відображається дохід від надання земельної частки (паю) в лізинг, оренду або суборенду;

- під «195» ознакою доходу відображається дохід від надання земельної ділянки сільськогосподарського призначення, майнового паю в лізинг, оренду, суборенду, емфітевзис;

- під «196» ознакою доходу відображається дохід від надання майна (крім земельної частки (паю), земельної ділянки сільськогосподарського призначення, майнового паю) в оренду або суборенду (строкове володіння та/або користування).

Нерезиденти (іноземні юридичні компанії, організації), які зобов’язані стати на облік у контролюючих органах

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує.

Пунктом 64.5 ст. 64 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) та п. 3.4 розд. ІІІ, розд. V Порядку обліку платників податків і зборів, що затверджений наказом Міністерства фінансів України від 09.12.2011 № 1588 із змінами (далі – Порядок № 1588), визначено, що нерезиденти (іноземні юридичні компанії, організації), які здійснюють в Україні діяльність через відокремлені підрозділи, у тому числі постійні представництва, або придбавають нерухоме майно або отримують майнові права на таке майно в Україні, або відкривають рахунки в банках України (крім кореспондентських рахунків, що відкриваються банкам-нерезидентам), в інших фінансових установах, у небанківських надавачах платіжних послуг, або відкривають електронні гаманці в емітентах електронних грошей відповідно до ст. 64 Закону України від 30 червня 2021 року № 1591-IX «Про платіжні послуги» із змінами, або набувають право власності на інвестиційний актив, визначений абзацами третім – шостим п.п. «е» п.п. 141.4.1 п. 141.4 ст.141 ПКУ, в іншого нерезидента, який не має постійного представництва в Україні, зобов’язані стати на облік у контролюючих органах.

Взяття на облік у контролюючому органі нерезидента здійснюється при настанні першої із подій, визначеної в абзаці першому п. 64.5 ст. 64 ПКУ, не пізніше наступного робочого дня з дня надходження від нерезидента відповідної заяви, яку він зобов’язаний подати:

- у десятиденний строк після акредитації (реєстрації, легалізації) на території України відокремленого підрозділу – до контролюючого органу за місцезнаходженням відокремленого підрозділу;

- до придбання нерухомого майна або отримання майнових прав на таке майно в Україні – до контролюючого органу за місцезнаходженням нерухомого майна;

- до відкриття рахунку / електронного гаманця в Україні – до контролюючого органу за місцезнаходженням установи (відділення) банку, іншої фінансової установи, небанківського надавача платіжних послуг/емітента електронних грошей, в яких відкривається рахунок/електронний гаманець;

- до дати здійснення першої оплати за інвестиційний актив, що придбавається, – до контролюючого органу за місцезнаходженням української юридичної особи, акції, корпоративні права якої формують вартість інвестиційного активу, що є предметом такого правочину.

У порядку, встановленому розд. V Порядку № 1588, стає на облік та/або реєструється платником податку на прибуток юридична особа, що утворена відповідно до законодавства іншої країни (іноземна компанія), у випадках, визначених нормами ПКУ:

- підпунктом 133.2.2 п. 133.2 ст. 133 розд. III ПКУ (нерезиденти, які здійснюють господарську діяльність на території України через постійне представництво та/або отримують доходи із джерелом походження з України, та інші нерезиденти, на яких покладено обов’язок сплачувати податок на прибуток);

- підпунктом 141.4.2 п. 141.4 ст. 141 розд. III ПКУ (нерезиденти, які здійснюють виплату доходів та утримують податки);

- підпунктом 133.1.5 п. 133.1 ст. 133 розд. III ПКУ (юридичні особи, що утворені відповідно до законодавства інших країн (іноземні компанії) та мають місце ефективного управління на території України).

Основним місцем обліку нерезидента є контролюючий орган, в якому нерезидент зареєстрований платником податку на прибуток, а у разі відсутності такої реєстрації – контролюючий орган, в якому нерезидента взято на облік за правилом першої події відповідно до п. 64.5 ст. 64 ПКУ та абзацу першого п. 3.4 розд. ІІІ Порядку № 1588.

У порядку, визначеному ст. 208 прим. 1 ПКУ, здійснюється реєстрація як платника ПДВ особи – нерезидента, який постачає електронні послуги фізичним особам, місце постачання яких розташовано на митній території України, на підставі заяви про реєстрацію як платника ПДВ такої особи – нерезидента.

Дані про взятих на облік нерезидентів включаються до реєстру платників податків – нерезидентів з відповідною ознакою.

Нерезиденти (іноземні компанії, організації) обліковуються в контролюючих органах за податковим номером, який присвоюється нерезиденту відповідно до вимог п.63.6 ст.63 ПКУ.

До уваги платників акцизного податку!

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує.

Наказом Міністерства фінансів України від 14.01.2011 № 11 «Про бюджетну класифікацію» із змінами та доповненнями затверджено Класифікацію доходів бюджету, відповідно до якої плата за ліцензії на право виробництва, роздрібної та/або оптової торгівлі алкогольними напоями, тютюновими виробами та рідинами, що використовуються в електронних сигаретах здійснюється за такими кодами:

- 22010500 – плата за ліцензії на право виробництва спирту етилового, спиртових дистилятів, біоетанолу, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, на право вирощування тютюну та на право ферментації тютюнової сировини;

- 22011000 – плата за ліцензії на право оптової торгівлі алкогольними напоями, сидром та перрі (без додавання спирту), тютюновими виробами, рідинами, що використовуються в електронних сигаретах;

- 22011100 – плата за ліцензії на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями, сидром та перрі (без додавання спирту), тютюновими виробами та рідинами, що використовуються в електронних сигаретах.

Закон № 3813: особливості податкового адміністрування під час воєнного стану

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує.

Законом України від 18 червня 2024 року № 3813-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо особливостей податкового адміністрування під час воєнного стану для платників податків з високим рівнем добровільного дотримання податкового законодавства» (далі – Закон № 3813) внесено зміни до Податкового кодексу України (далі – ПКУ).

Так, зокрема п. 69 підрозд. 10 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ доповнено п.п. 69.41, відповідно до якого на період дії воєнного стану в Україні, введеного Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року № 64/2022, затвердженим Законом України від 24 лютого 2022 року № 2102-IX «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні», та по 31 грудня року, в якому воєнний стан буде припинено або скасовано, для платників податків з високим рівнем добровільного дотримання податкового законодавства встановлюються особливості адміністрування податків, зборів, платежів, що здійснюється контролюючими органами, визначеними п.п. 41.1.1 п. 41.1 ст. 41 ПКУ (податкового адміністрування), визначені п.п. 69.41 п. 69 підрозд. 10 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ.

Головною новацією Закону № 3813 визначено формування та затвердження Переліку платників податків з високим рівнем добровільного дотримання податкового законодавства (далі – Перелік).

Передбачені такі особливості податкового адміністрування платників податків на період включення до Переліку:

1) Постійна підтримка – особистий комплаєнс-менеджер: за платником податків закріплюється посадова особа територіального органу ДПС (комплаєнс-менеджер), з яким платник зможе взаємодіяти, зокрема з використанням засобів дистанційного зв’язку, у тому числі у режимі відеоконференції.

2) ДПС не розпочинаються:

фактичні перевірки з питань ліцензування діяльності із зберігання пального виключно для потреб власного споживання та/або промислової переробки;

документальні позапланові перевірки, крім перевірок:

що проводяться виключно на звернення платника податків;

що проводяться з підстав, визначених підпунктами 78.1.1 і 78.1.2 в частині контролю за трансфертним ціноутворенням, 78.1.3, 78.1.5, 78.1.7, 78.1.8, 78.1.9, 78.1.12, 78.1.14, 78.1.15, 78.1.16, 78.1.19, 78.1.21 та 78.1.22 п. 78.1 ст. 78 ПКУ;

платників податків, щодо яких отримано податкову інформацію, що свідчить про порушення платником податків вимог валютного законодавства в частині дотримання граничних строків надходження товарів за імпортними операціями та/або валютної виручки за експортними операціями;

платників податків, які здійснюють діяльність у сфері виробництва та/або реалізації підакцизної продукції, організації та проведення азартних ігор в Україні (гральний бізнес), платників податків, які надають фінансові, платіжні послуги;

документальні планові перевірки, крім перевірок платників податків, які здійснюють діяльність у сфері виробництва та/або реалізації підакцизної продукції, організації та проведення азартних ігор в Україні (гральний бізнес), платників податків, які надають фінансові, платіжні послуги.

3) Зменшення строків проведення перевірок: скорочено строки камеральної та документальної перевірок у цілях бюджетного відшкодування ПДВ – до 5 та 10 робочих днів відповідно.

4) Особливості надання консультацій: платники, які входять до Переліку, отримуватимуть індивідуальні податкові консультації протягом 15 календарних днів.

5) Отримання відповіді на запит у п’ятиденний строк: платник податків має право у п’ятиденний строк на свій запит отримати відомості про наявну у контролюючого органу податкову інформацію, яка може свідчити про податкові ризики у діяльності платника податків, а також консультацію щодо усунення таких ризиків.

Порядок формування та оприлюднення переліку платників податків з високим рівнем добровільного дотримання податкового законодавства затверджений наказом Міністерства фінансів України від 07.10.2024 № 495.

Відповідні роз’яснення наведені в Інформаційному листі № 7/2024 «Запровадження Переліку платників податків з високим рівнем добровільного дотримання податкового законодавства», розміщеному на вебпорталі ДПС: Головна/Пресцентр/Новини (https://www.tax.gov.ua/media-tsentr/novini/844510.html).

Система управління податковими ризиками (комплаєнс-ризиками) у ДПС: основні новації

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує.

Відповідно до світової практики адміністрування податків і зборів Меморандумом про економічну та фінансову політику визначено, що зусилля з реформування Державної податкової служби України (ДПС) будуть зосереджені, у тому числі, на розробленні сучасних практик управління комплаєнс-ризиками (ризиками дотримання податкового законодавства), що також закріплено в Національній стратегії доходів до 2030 року, схваленої розпорядженням Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2023 року № 1218-р.

Запровадження системи управління податковими ризиками забезпечить системність та єдиний підхід до управління ризиками дотримання податкового законодавства в роботі органів ДПС, зосередження зусиль податкових органів на найбільш проблемних питаннях в адмініструванні податків і зборів.

Порядок реалізації експериментального проєкту щодо функціонування системи управління податковими ризиками (комплаєнс-ризиками) в Державній податковій службі (Експериментальний проєкт) затверджений Постановою Кабінету Міністрів України від 25 липня 2024 року № 854.

Основні новації Експериментального проєкту:

Розподіл всіх податкових ризиків за основними видами:

- ризик реєстрації – випадок, коли особи, які зобов’язані стати на облік у податковому органі або зареєструватися платниками окремих податків, не перебувають на обліку в податковому органі або не зареєстровані платниками відповідних податків;

- ризик звітності – випадок, коли платники податків подають податкову звітність із запізненням або не подають її взагалі;

- ризик сплати – випадок, коли платники податків сплачують податки, збори, платежі із запізненням або сплачують у неповному обсязі, або не сплачують зовсім, що призводить до виникнення або накопичення податкового боргу;

- ризик декларування – випадок, коли податкові надходження зменшено або може бути зменшено внаслідок неправильного відображення даних у звітності (помилково або умисно).

Уніфікація правил визначення податкового ризику – створення паспортів податкового ризику – уніфікованих правил для визначення впливу податкових ризиків на надходження до Державного та Зведеного бюджетів України, ідентифікації платників, у яких наявний такий ризик. Оцінки ризиків, наявність ризиків у платників податків здійснюватимуться комплексно на підставі об’єктивних даних, а не суб’єктивних рішень і суджень.

Централізація визначення податкових ризиків та заходів впливу на них - створення в ДПС Експертної комісії із застосування системи управління податковими ризиками, структурного підрозділу з впровадження податкового комплаєнсу, який здійснюватиме координацію роботи із впровадження системи управління податковими ризиками.

Систематичне розроблення стратегій впливу на податкові ризики та їх реалізація по всій вертикалі ДПС – на підставі ідентифікації та оцінки ризиків буде підготовлено Загальний план удосконалення управління податковими ризиками, який визначить найбільш вагомі ризики в адмініструванні податків і зборів та закріпить стратегії впливу на них, а також сегментарні (секторальні) плани, зосереджені на окремих галузях економіки, сегментах платників податків.

Самооцінка ефективності проведеної роботи - передбачається періодичне оцінювання ефективності заходів. По закінченню Експериментального проєкту його результатам також буде надана відповідна оцінка.

Реєстр форм електронних документів

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує, що Державна податкова служба України на вебпорталі за посиланням https://tax.gov.ua/dovidniki--reestri--perelik/reestri/154157.html опублікувала перелік реєстрів станом на 14.01.2025, а саме:

Реєстр електронних форм податкових документів (.htm, 541 Kb) (Завантажити)

Реєстр форм електронних повідомлень про відкриття/закриття рахунків (.htm, 49.59 Kb) (Завантажити)

Реєстр електронних форм податкових документів (перелік сервісних запитів) для фізичних осіб (.htm, 814 Kb) (Завантажити)

Реєстр електронних форм податкових документів (перелік сервісних запитів) для юридичних осіб (.htm, 851 Mb) (Завантажити)

Контроль за обігом підакцизної продукції та сплатою акцизного податку: результати роботи податківців Дніпропетровщини

У 2024 році до загального фонду Державного бюджету України від платників Дніпропетровщини надійшло понад 569,2 млн грн акцизного податку, що становить майже 117,9 відс. доведених планових показників, тобто загальні додаткові надходження склали майже 86,4 млн гривень. Впродовж 2023 року платники спрямували до загального фонду держбюджету понад 452,5 млн грн акцизного податку.

З вироблених в Україні підакцизних товарів (продукції) у 2024 року до загального фонду держбюджету надійшло майже 339,0 млн грн акцизного податку, що складає 112,3 відс. відповідно до запланованих, додаткові надходження – майже 37,1 млн грн (протягом 2023 року – понад 301,4 млн грн).

З ввезених на митну територію України підакцизних товарів (продукції) у 2024 році надійшло майже 230,3 млн грн акцизного податку, що становить 127,2 відс. відповідно до запланованих, додаткові надходження – майже 49,3 млн грн (у 2023 році – майже 151,1 млн грн).

Що стосується надходжень акцизного податку з роздрібної реалізації підакцизних товарів до місцевих бюджетів області у 2024 року, то вони склали майже 561,1 млн грн, це 103,7 відс. відповідно до запланованих, додаткові надходження складають майже 19,9 млн гривень (впродовж 2023 року – майже 505,7 млн грн).

Дякуємо платникам за сумлінну сплату податків!

Голова ДПС Руслан Кравченко зустрівся з постійною представницею МВФ в Україні Прішилою Тофано

У платників податків є колосальний попит на чітку комунікацію з податківцями, надання якісних консультацій, підвищення ефективності цифрових сервісів тощо. Тому всі подальші зміни мають забезпечити створення прозорої та сучасної податкової системи. Про це під час зустрічі з постійною представницею МВФ в Україні Прішилою Тофано зазначив Голова Державної податкової служби України Руслан Кравченко.

Сторони обговорили питання виконання Меморандуму про економічну та фінансову політику та ефективну співпрацю в частині виконання Національної стратегії доходів України. Це складова стабільності державних фінансів та умова для довгострокового розвитку України.

«Підвищення рівня довіри до Податкової, сучасна система управління ризиками, запобігання ухиленню від сплати податків, посилення комунікації з бізнесом, подальша цифровізація податкових сервісів. Це те, над чим вже активно працюємо. Ще один важливий аспект – кадрова політика та посилення взаємодії між центральним апаратом та регіональними управліннями ДПС. Ефективна робота та виконання всіх завдань без цього неможлива», – сказав Руслан Кравченко.

Постійна представниця МВФ в Україні Прішила Тофано привітала Руслана Кравченка зі вступом на посаду та зазначила, що призначення повноважного очільника ДПС за поточної ситуації є вагомим кроком.

Активна співпраця, в тому числі у проведенні структурних реформ у фіскальній площині та послідовна покрокова реалізація положень Національної стратегії доходів, лишаються пріоритетами для кожної із сторін.

Комунікаційна податкова платформа: законодавчі зміни у справлянні військового збору

Комунікаційна_податкова_платформа

У форматі комунікаційної податкової платформи Головного управління ДПС у Дніпропетровській області за зверненням фізичної особи-підприємця проведено онлайн зустріч за участі податківців регіону.

Під час спілкування обговорили питання: чи звільняються від сплати військового збору ФОП – платники єдиного податку першої та другої групи, які не використовують працю найманих осіб, на час відпустки, та на період тимчасової втрати працездатності.

Також податківці повідомили про зміни у підходах до організації роботи ДПС у зв’язку зі схваленням Кабінетом Міністрів України постанови від 25 липня 2024 року № 854 «Про реалізацію експериментального проєкту щодо функціонування системи управління податковими ризиками (комплаєнс-ризиками) в Державній податковій службі».

Продовжуємо комунікацію разом на спільний результат!

Податок на нерухомість: кому і скільки доведеться сплатити у 2025 році за «зайву» площу

Всім власникам житлової нерухомості, яка перевищує визначені законом обсяги, доведеться сплатити податки.

Цей податок будуть платити власники:

- квартир площею понад 60 кв. м;

- будинків площею понад 120 кв. м;

- інших різних типів житла, в тому числі їх часток, понад 180 кв. метрів.

Ставку податку визначає місцева влада. При цьому обовʼязково має врахувати тип житла та розташування.

У 2025 році податок сплачується за звітний 2024 рік.

Розмір ставки податку не може перевищувати 1,5 % розміру мінімальної зарплати за 1 квадратний метр, яка на 1 січня 2024 року становила 7100 грн. Отже, максимальний розмір ставки — 106,5 грн за 1 квадратний метр.

Як це виглядатиме на практиці?

Наприклад: Ви — власник квартири площею 65 кв. метрів.

Ставка податку — 1,5 % (7 100 гривень х 1,5 відсотка = 106,5 гривень).

Оподатковувана площа – 5 кв. метрів (65 кв. метрів – 60 кв. метрів)

Сума податку: 5 кв. метрів х 106,50 гривень = 532,50 гривні.

До 1 липня кожен, хто має сплатити цей податок, отримає відповідне повідомлення з чіткими розрахунками. Куди? В електронний кабінет або рекомендованим листом.

Аби не отримати штраф, сплачуйте цей податок вчасно! З моменту отримання повідомлення на це є 60 днів.

Від сплати податку звільнені:

- власники житлової нерухомості, сумарна площа якої не перевищує встановлених норм;

- власники, чия нерухомість знаходиться на окупованих територіях, пошкоджена чи в зоні активних бойових дій.

Обʼєкти нерухомості, за які також не доведеться сплачувати:

- дитбудинки сімейного типу;

- житло, яке належить дітям-сиротам, позбавленим батьківського піклування та дітям з інвалідністю, які виховуються одинокими матерями чи батьками, але не більше одного такого об’єкта на дитину

- житлова нерухомість – власність громадських об'єднань осіб з інвалідністю та їх підприємств;

- об’єкти житлової нерухомості, які належать багатодітним або прийомним сім’ям, у яких виховується п’ять та більше дітей, тощо.

Залишилися ще питання про адміністрування податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, з фізичних осіб? Йдіть за посиланням на вебпорталі ДПС: https://tax.gov.ua/baneryi/onlayn-navchannya/podatok-na-neruhome-mayno/fizichni-osobi/

Засідання галузевого комітету Громадської ради: на порядку денному – актуальні питання оподаткування

Податківці Дніпропетровщини прийняли участь у засіданні комітету за галузевою ознакою «Аграрний бізнес» Громадської ради при Головному управлінні ДПС у Дніпропетровській області.

Теми для обговорення - зупинення реєстрації податкових накладних та розрахунків коригування у Єдиному реєстрі податкових накладних, особливості декларування громадянами доходів, отриманих у 2024 році, наказ Міністерства фінансів України від 29.07.2022 № 225 «Про затвердження порядку підтвердження можливості чи неможливості виконання платником податків обов’язків, визначених у підпункті 69.1 пункту 69 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України, та переліків документів на підтвердження», зареєстрованого у Міністерстві юстиції 25.08.2022 за № 967/38303, зі змінами та доповненнями та робота антикорупційного сервісу ДПС «Пульс».

Обговорюємо актуальне, продовжуємо взаємодію та працюємо на Перемогу разом!

Як працює «режим експортного забезпечення» сільгосппродукції та які схеми його обходу вигадують «сірі» експортери

Протягом останніх років виникла проблема експорту сільськогосподарської продукції та продуктів її переробки невстановленого походження, тобто походження яких не прослідковувалось за ланцюгами постачання. В результаті бюджет недоотримував надходження у вигляді сплати податків, а також поверненні валютної виручки.

З грудня 2024 року запроваджено «режим експортного забезпечення», який змінив правила експорту сільськогосподарської продукції та продуктів її переробки – тепер його можуть здійснювати винятково суб’єкти, зареєстровані платниками ПДВ, а всі ланцюги постачання перевіряються до вивезення продукції з території України. Це дало можливість ефективно запобігати реалізації схемних операцій.

Проте є суб’єкти, які і досі намагаються зареєструвати податкові накладні за операціями з «експорту» сільськогосподарської продукції та продуктів її переробки, нехтуючи правилами роботи даної системи.

Яскраві «кейси» спроби реєстрації податкових накладних товарів без походження

Компанія «А» вирішила «протестувати» роботу системи, намагаючись зареєструвати експортні накладні на 46 т сої за рахунок податкового ліміту, сформованого в результаті придбання паркомісць у Києві та послуг з утримання паркінгів. Реєстрація накладних була зупинена. Але, завдячуючи такій зухвалій спробі, тепер відомо, що середня «врожайність» сої на підземному паркінгу – 1,7 ц на метр квадратний.

Компанія «Б» імпортувала фрукти, овочі, рибу та м'ясо, а ось експортувати намагалася теж сою. Система зупинила таку спробу.

Підприємство «В» спробувало зареєструвати експортні накладні, навіть не маючи рахунків в банку, землі, товарів чи основних засобів та не сплачуючи податки. Система автоматично заблокувала експортну податкову накладну на партію соняшникової олії на суму 5,7 млн гривень.

Компанія «Г» подала накладну з номенклатурою товару «Соя», але кодом товару, що відповідає пшениці. Податкова накладна на партію у 24500 кг була зупинена. Моніторинг встановив, що підприємство не закуповувало ані сої, ані пшениці. У суб’єкта також були відсутні відомості про походження товарів, відсутня сплата податків, основні засоби, земля.

Типові спроби обійти режим експортного забезпечення:

- реєстрація за рахунок сформованого ліміту в СЕА ПДВ за операціями з імпорту продуктів харчування;

- реєстрація за рахунок сформованого ліміту в СЕА ПДВ за операціями з придбання на внутрішньому ринку основних засобів, які не мають жодного відношення до операцій з с/г товарами;

- підміна номенклатури, яка не відповідає коду УКТ ЗЕД в податковій накладній;

- відсутність будь-якого походження та навіть відкритих рахунків в банках;

- реєстрація 1 тонни продукції за відсутності її придбання, виробництва та історії операцій з с/г продукцією;

- 12 СГД, перебуваючи в ризиках ще з 2020 – 2023 років, також протестували цю систему.

Всі ці спроби були зупинені діючим режимом експортного забезпечення.

Нагадаємо основні правила роботи «режиму експортного забезпечення»:

1) експорт такої продукції можуть здійснювати лише суб’єкти, які зареєстровані платниками ПДВ;

2) митне оформлення операції з експорту розпочинається після реєстрації в ЄРПН податкової накладної, моніторинг якої триває протягом трьох операційних днів;

3) аналіз походження такої продукції, декларування та сплата податків за ланцюгами постачання здійснюється до фактичного вивезення такої продукції за межі митної території України;

4) нульову ставку ПДВ за такими операціями мають право застосовувати лише ті суб’єкти, у яких повернення валютної виручки за попередні 12 місяців складає не менше 80%. Решта суб’єктів таке право матиме лише після повернення валютної виручки за цими операціями;

5) для суб’єктів, які мають позитивну історію за експортними операціями з походженням продукції, зареєстровані платниками ПДВ не менше року та вчасно подають звітність, мають землю, задекларованих працівників з належною заробітною платнею, не мають боргів зі сплати податків, не перебувають у стадії ліквідації, запроваджено ознаки безумовної реєстрації податкових накладних.

Станом на сьогодні роботою цього режиму скористалась вже понад 1 тисяча суб’єктів, які зареєстрували понад 11 тисяч податкових накладних.

ТОП 5 товарів:

- кукурудза – 1 718 ПН/РК у кількості 5 504,9 тис. тонн на загальний обсяг 45 935,5 млн грн;

- олія соняшникова – 3 822 ПН/РК у кількості 804,5 тис. тонн на загальний обсяг 37 734,9 млн грн;

- пшениця – 982 ПН/РК у кількості 2 185,3 тис. тонн на загальний обсяг 19 128,3 млн грн;

- соєві боби – 1 045 ПН/РК у кількості 596,5 тис. тонн на загальний обсяг 9 739,3 млн грн;

- ріпак – 230 ПН/РК у кількості 245,1 тис. тонн на загальний обсяг 5 440,5 млн грн.

Потрібно зазначити, що на сьогодні у статусі «скасовано реєстрацiю ПН/РК вiдповiдно до пiдпунту 97.2 пункту 97 пiдроздiлу 2 роздiлу XX "Перехiднi положення" ПКУ» перебуває 712 ПН/РК у 218 СГД на загальний обсяг 98,8 млрд гривень. З них направлених на реєстрацію у період з 02-06.12.2024 – 419 ПН/РК у 150 СГД на загальний обсяг 96,6 млрд гривень.

ДПС здійснює моніторинг таких операцій на постійній основі не лише по суб’єкту-експортеру, але й за його ланцюгами постачання. Лише чесне декларування, сплата податків та повернення валютної виручки є запорукою реєстрації податкової накладної з метою подальшого вивезення такого товару за межі митної території України.

Довідково:

Протягом 2022 – 2024 років ДПС встановлено операції понад 1,5 тис. суб’єктів, що здійснюють митне оформлення товарів в режимі «експорт» та у яких на момент аналізу, за даними ІС ДПС, відсутні відомості щодо походження експортованих товарів, відсутня сплата податків, відсутні основні засоби та земля, банківські рахунки тощо.

Щодо вказаних суб’єктів була спрямована відповідна інформація до Держмитслужби та БЕБ для вжиття заходів у межах компетенції.

Згадані в повідомленні правила роботи режиму експортного забезпечення регламентуються ст. 19 прим. 2 Закону України «Про зовнішньоекономічну діяльність» та постановою Кабінету Міністрів України від 29.10.2024 № 1261 «Про запровадження режиму експортного забезпечення».

ПКУ: ставки податку на прибуток

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує.

Пунктом 136.1 ст. 136 Податкового кодексу України визначено, що базова (основна) ставка податку на прибуток становить 18 відсотків.

Законом України від 10 жовтня 2024 року № 4015-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень у період дії воєнного стану», який набрав чинності 01.12.2024, зокрема змінено підходи до оподаткування прибутку фінансових установ (крім страхових компаній).

Так, згідно з п. 136.1 прим. 1 ст. 136 ПКУ з 01.01.2025 базова (основна) ставка податку становить 25 відсотків для цілей:

а) оподаткування прибутку фінансової установи (крім страховика), визначеного відповідно до п.п. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134 ПКУ;

б) оподаткування скоригованого прибутку контрольованої іноземної компанії фінансової установи (крім страховика), визначеного відповідно до ст. 39 прим. 2 ПКУ;

в) застосування положень п. 57.1 прим. 1 ст. 57 ПКУ для виплати дивідендів фінансовою установою (крім страховика).

При цьому абзацом першим п. 70 підрозд. 4 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ (у редакції, що діє з 01.12.2024) встановлено, що за результатами податкового (звітного) 2024 року базова (основна) ставка податку на прибуток підприємств для цілей оподаткування прибутку банків, а також для застосування щодо банків положень п. 57.1 прим. 1 ст. 57 ПКУ становить 50 відсотків.

Пунктом 136.2 ст. 136 ПКУ визначено, що під час провадження страхової діяльності юридичних осіб – резидентів одночасно із ставкою податку на прибуток, визначеною у п. 136.1 ст. 136 ПКУ, ставки податку на дохід встановлюються у таких розмірах:

- 3 відсотки за договорами страхування від об’єкта оподаткування, що визначається у п.п. 141.1.2 п. 141.1 ст. 141 ПКУ (п.п. 136.2.1 п. 136.2 ст. 136 ПКУ);

- 0 відсотків за договорами з довгострокового страхування життя, договорами добровільного медичного страхування та договорами страхування у межах недержавного пенсійного забезпечення, зокрема договорів страхування додаткової пенсії, та визначених підпунктами 14.1.52, 14.1.52 прим. 1, 14.1.52 прим. 2 і 14.1.116 п. 14.1 ст. 14 ПКУ (п.п. 136.2.2 п. 136.2 ст. 136 ПКУ).

Ставки 0, 4, 5, 6, 12, 15, 18 відсотків застосовуються до доходів нерезидентів та прирівняних до них осіб із джерелом їх походження з України у випадках, встановлених п. 141.4 ст. 141 ПКУ (п. 136.3 ст. 136 ПКУ).

Згідно з п. 136.4 ст. 136 ПКУ під час провадження діяльності у сфері організації та проведення азартних ігор одночасно із ставкою податку на прибуток, визначеною у п. 136.1 ст. 136 ПКУ, ставка податку на дохід встановлюється у розмірі:

- 10 відсотків від доходу, отриманого від організації та проведення азартних ігор у залах гральних автоматів (п.п. 136.4.1 п. 136.4 ст. 136 ПКУ);

- 18 відсотків від доходу, отриманого від діяльності у сфері організації та проведення азартних ігор, крім доходу, отриманого від організації та проведення азартних ігор у залах гральних автоматів, зменшеного на суму виплачених виплат гравцю (п.п. 136.4.2 п. 136.4 ст. 136 ПКУ).

Податок на дохід, визначений як об’єкт оподаткування у підпунктах 134.1.2, 134.1.4, 134.1.5 п. 134.1 ст. 134 ПКУ, та на операції резидентів Дія Сіті – платників податку на особливих умовах, визначені як об’єкт оподаткування у п.п. 134.1.8 п. 134.1 ст. 134 ПКУ, є частиною податку на прибуток (п. 136.5 ст. 136 ПКУ).

Під час провадження діяльності з випуску та проведення лотерей встановлюється ставка податку на дохід від суми доходів, визначених п.п. 134.1.4 п. 134.1 ст. 134 ПКУ, у розмірі 30 відсотків з урахуванням положень п. 48 підрозд. 4 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ (п. 136.6 ст. 136 ПКУ).

Відповідно до п. 136.7 ст. 136 ПКУ до об’єкта оподаткування, визначеного п.п. 134.1.7 п. 134.1 ст. 134 ПКУ, застосовується базова (основна) ставка податку.

При цьому п.п. 134.1.7 п. 134.1 ст. 134 ПКУ встановлено, що об’єктом оподаткування є скоригований прибуток контрольованої іноземної компанії, визначений відповідно до ст. 39 прим. 2 ПКУ.

Згідно з п. 136.8 ст. 136 ПКУ під час провадження діяльності резидентами Дія Сіті – платниками податку на особливих умовах відповідно до Закону України від 15 липня 2021 року № 1667-IX «Про стимулювання розвитку цифрової економіки в Україні» із змінами ставка податку встановлюється у розмірі 9 відсотків бази оподаткування, визначеної відповідно до положень п. 135.2 ст. 135, п. 137.10 ст. 137 та п. 141.9 прим. 1 (крім підпунктів 141.9 прим. 1.3 і 141.9 прим. 1.4) ст. 141 ПКУ.

Відповідальність податкового агента за неподання або несвоєчасне подання додатка 4 ДФ до Розрахунку

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу платників.

Підпунктом «б» п. 176.2 ст. 176 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) визначено, що особи, які відповідно до ПКУ мають статус податкових агентів, та платники єдиного внеску зобов’язані подавати у строки, встановлені ПКУ для податкового місяця, податковий розрахунок сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків – фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску (Розрахунок), до контролюючого органу за основним місцем обліку. Такий розрахунок подається лише у разі нарахування сум зазначених доходів платнику податку – фізичній особі податковим агентом, платником єдиного внеску протягом звітного періоду. Запровадження інших форм звітності із зазначених питань не допускається.

У разі, якщо відокремлений підрозділ юридичної особи не уповноважений нараховувати, утримувати і сплачувати (перераховувати) податок до бюджету, податковий розрахунок за такий підрозділ подає юридична особа до контролюючого органу за основним місцем обліку.

За порушення законів з питань оподаткування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, застосовуються такі види юридичної відповідальності, зокрема, фінансова, адміністративна (ст. 111 ПКУ).

Відповідно до п. 119.1 ст. 119 ПКУ неподання, подання з порушенням встановлених строків, подання не в повному обсязі, з недостовірними відомостями або з помилками податкової звітності про суми доходів, нарахованих (сплачених) на користь платника податків, суми утриманого з них податку, а також суми, нараховані (виплачені) фізичним особам за товари (роботи, послуги), якщо такі недостовірні відомості або помилки призвели до зменшення та/або збільшення податкових зобов’язань платника податку та/або до зміни платника податку, – тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 1020 гривень.

Ті самі дії, вчинені платником податків, до якого протягом року було застосовано штраф за таке саме порушення, – тягнуть за собою накладення штрафу у розмірі 2040 гривень.

Частиною першою ст. 163 прим. 4 Кодексу про адміністративні правопорушення від 07 грудня 1984 року № 8073-Х із змінами (далі – КУпАП) визначено, що неповідомлення або несвоєчасне повідомлення контролюючим органам за встановленою формою відомостей про доходи громадян, – тягне за собою попередження або накладення штрафу на посадових осіб підприємств, установ і організацій, а також на громадян – суб’єктів підприємницької діяльності у розмірі від двох до трьох неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Дії, передбачені частиною першою ст. 163 прим. 4 КУпАП, вчинені особою, яку протягом року було піддано адміністративному стягненню за те ж порушення, – тягнуть за собою накладення штрафу на посадових осіб підприємств, установ і організацій, а також на громадян – суб’єктів підприємницької діяльності у розмірі від трьох до п’яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Де розміщені реквізити рахунків для сплати податків, зборів, єдиного внеску та інших платежів до бюджету?

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що своєчасне доведення платникам податків реквізитів рахунків для сплати податків, зборів та платежів, відкритих Державною казначейською службою України, відбувається шляхом їх розміщення у Центрах обслуговування платників, на офіційному вебпорталі відповідного територіального органу ДПС або на вебпорталі ДПС за посиланням: Головна/Рахунки для сплати платежів (https://tax.gov.ua/rahunki-dlya-splati-platejiv/).

Одночасно, за принципами, визначеними п. 42 прим.1.1 ст. 42 прим.1 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) функціонує електронний кабінет, який забезпечує можливість реалізації платниками податків прав та обов’язків, визначених ПКУ та іншими законами, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи, та нормативно-правовими актами, прийнятими на підставі і на виконання ПКУ та інших законів, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи, в тому числі, шляхом, зокрема, автоматизованого визначення рахунків для сплати податків, зборів, платежів та єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування на поточну дату конкретного платника податків.

Закон № 4015: сплата військового збору платниками єдиного податку третьої групи

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує.

З 01.12.2024 набрав чинності Закон України від 10 жовтня 2024 року № 4015-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень у період дії воєнного стану» (Закон № 4015).

Згідно зі змінами, внесеними Законом № 4015 до Податкового кодексу України, платники єдиного податку третьої групи є платниками військового збору.

Спрощена система оподаткування, обліку та звітності – особливий механізм справляння податків і зборів, що встановлює заміну сплати окремих податків і зборів, встановлених, на сплату єдиного податку з одночасним веденням спрощеного обліку та звітності.

Суб'єкти господарювання, які застосовують спрощену систему оподаткування, обліку та звітності, поділяються на групи платників єдиного податку.

До третьої групи належать, зокрема юридичні особи – суб'єкти господарювання будь-якої організаційно-правової форми, у яких протягом календарного року обсяг доходу не перевищує 1 167 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року.

Закон № 4015: деякі новації для юридичних осіб – платників єдиного податку стосовно МПЗ

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує.

Законом № 4015 передбачені зміни в оподаткуванні платників єдиного податку (юридичні особи), а саме: підпункт 298.2.3 пункту 298.2 статті 298 Податкового кодексу України (далі – Кодекс) доповнено підпунктом 81 такого змісту:

«81) у разі наявності податкового боргу з єдиного податку у платника єдиного податку, який самостійно визначив позитивне значення різниці між сумою загального мінімального податкового зобов’язання та загальною сумою сплачених податків, зборів, платежів та витрат на оренду земельних ділянок за останній податковий (звітний) рік, на кожне перше число місяця протягом двох послідовних кварталів – в останній день другого із двох послідовних кварталів».

Тобто, платник єдиного податку, який самостійно визначив суму мінімального податкового зобов’язання (МПЗ) до сплати та має будь-яку суму податкового боргу протягом двох послідовних кварталів, втрачає право на застосування спрощеної системи оподаткування.

Крім того, підрозділ 10 розділу ХХ «Перехідні положення» Кодексу доповнено пунктами 671 та 74.

Пунктом 671 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» Кодексу передбачено, що при визначенні МПЗ за 2025 рік та наступні роки, закінчуючи роком, у якому буде припинено або скасовано воєнний стан, введений Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року № 64/2022, затвердженим Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року № 2102-ІХ, коефіцієнт «К», визначений у підпунктах 381.1.1 і 381.1.2 пункту 381.1 статті 381 Кодексу, застосовується із значенням 0,057.

Відповідно до пункту 74 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» Кодексу з 01 січня 2024 року по 31 грудня року, у якому буде припинено або скасовано воєнний стан, введений Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року № 64/2022, затвердженим Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року № 2102-ІХ сума МПЗ, визначена відповідно до підпунктів 381.1.1 і 381.1.2 пункту 381.1 статті 381 Кодексу, не може становити менше 700 гривень з 1 гектара, а для земельних ділянок, у площі яких частка ріллі становить не менше 50 відсотків, – 1400 гривень з 1 гектара.

Дія цього пункту не поширюється на земельні ділянки, земельні частки (паї) що розташовані на територіях можливих бойових дій, які включені до Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих російською федерацією.

Отже, розмір МПЗ не може бути меншим за 700 грн з 1 гектара, а для земельних ділянок з переважною часткою ріллі (не менше 50 %) МПЗ встановлено на рівні 1400 гривень.

Закон № 4113: новації з військового збору для юридичних осіб – платників єдиного податку третьої групи

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу.

З 01.01.2025 набрав чинності Закон України від 04 грудня 2024 року № 4113-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо стимулювання розвитку цифрової економіки в Україні» ( Закон № 4113), окрім змін до пункту 161 і 25 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України (далі – Кодекс), які застосовуються з дня набрання чинності Законом № 4015 (01 грудня 2024 року).

Законом № 4113 внесено зміни до пункту 161 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» Кодексу, якими передбачено, що військовий збір, зокрема для юридичних осіб – платників єдиного податку третьої групи, встановлюється у розмірі 1 відсоток від доходу, визначеного згідно із статтею 292 Кодексу, з 1 січня 2025 року по 31 грудня року, в якому буде припинено або скасовано воєнний стан.

Тобто, платники єдиного податку третьої групи (юридичні особи) вперше будуть відображати суми військового збору у складі податкової декларації платника єдиного податку за І квартал 2025 року. Сплачуються суми військового збору зазначеними платниками протягом 10 календарних днів після граничного строку подання податкової декларації платника єдиного податку за І квартал 2025 року.

Вказані зміни посилюють відповідальність платників єдиного податку щодо обов’язку самостійної сплати податкових зобов’язань у рамках використання спрощеної системи оподаткування.

До уваги ФОПів: термін сплати єдиного внеску за себе

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу.

Відповідно до п. 4 частини 1 ст. 4 Закону України від 08 липня 2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» зі змінами та доповненнями (далі – Закон № 2464) платниками єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (єдиний внесок) є фізичні особи – підприємці (ФОП), у тому числі ФОП – платники єдиного податку (крім електронних резидентів (е-резидентів).

Платники єдиного внеску, зазначені у п. 4 частини 1 ст. 4 Закону № 2464 зобов’язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний квартал, до 20 числа місяця, що настає за кварталом, за який сплачується єдиний внесок (абзац третій частини 8 ст. 9 Закону № 2464).

Згідно з п. 6 розд. ІV Інструкції про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 20.04.2015 № 449 із змінами та доповненнями, у разі якщо останній день строків сплати єдиного внеску припадає на вихідний, святковий або неробочий день, останнім днем таких строків сплати єдиного внеску вважається перший робочий день, що настає за вихідним, святковим або неробочим днем.

Дніпропетровщина: платники спрямували до загального фонду державного бюджету понад 16,3 млрд гривень податку на додану вартість

Протягом 2024 року загальний фонд державного бюджету від платників Дніпропетровської області отримав понад 16,3 млрд грн ПДВ. Порівняно з 2023 роком надходження збільшились на понад 3,2 млрд гривень. Темп росту – 125,0 відсотків.

Відповідальне ставлення платників Дніпропетровщини до виконання своїх податкових зобов’язань забезпечує не тільки стабільне та своєчасне надходження податків і зборів до бюджетів, а і позитивну динаміку таких надходжень. Добровільне дотримання платниками податкового законодавства – головна ціль, на яку спрямована робота податкової служби.

Дякуємо платникам за сумлінну сплату податків та важливий внесок у фінансову безпеку держави!

Наказ № 225: можливість платників скористатись правом на звільнення від виконання податкового обов’язку

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що наказом Міністерства фінансів України від 29.07.2022 № 225 «Про затвердження порядку підтвердження можливості чи неможливості виконання платником податків обов’язків, визначених у підпункті 69.1 пункту 69 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України, та переліків документів на підтвердження», зареєстрованого у Міністерстві юстиції 25.08.2022 за № 967/38303, зі змінами та доповненнями (Наказ № 225) затверджено:

- Порядок підтвердження можливості чи неможливості виконання платником податків обов'язків, визначених у підпункті 69.1 пункту 69 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України;

- Перелік документів, що підтверджують неможливість платника податків – юридичної особи, зокрема щодо своєї філії, представництва, відокремленого чи іншого структурного підрозділу, своєчасно виконати свій податковий обов'язок, у тому числі обов'язок податкового агента;

- Перелік документів, що підтверджують неможливість платника податків – фізичної особи, зокрема самозайнятої особи, своєчасно виконати свій податковий обов'язок, у тому числі обов'язок податкового агента.

Порядок підтвердження можливості чи неможливості виконання платником податків обов'язків розроблено відповідно до підпункту 69.1 пункту 69 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України (далі – Кодекс) з метою тимчасового, на період до припинення або скасування воєнного стану на території України, підтвердження платниками податків можливості чи неможливості своєчасного виконання податкового обов'язку щодо дотримання термінів сплати податків та зборів, подання звітності, у тому числі звітності, передбаченої пунктом 46.2 статті 46 глави 2 розділу II Кодексу, реєстрації у відповідних реєстрах податкових або акцизних накладних, розрахунків коригування, подання електронних документів, що містять дані про фактичні залишки пального та обсяг обігу пального або спирту етилового тощо.

Платники податків можуть скористатися правом звернення до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області щодо звільнення від виконання податкових обов’язків за умови наявності підстав та всіх підтверджуючих документів неможливості виконання податкових обов'язків та дотримання алгоритму дій, встановлених Наказом № 225.

Зустріч з представниками ІГС: про головне

У пріоритеті роботи Головного управління ДПС у Дніпропетровській області – проведення інформаційно-роз’яснювальної роботи для бізнесу та громадськості.

За участі представників податкової служби Дніпропетровщини відбулася зустріч з представниками Спілки «Ліга аудиторів України».

У фокусі уваги - зупинення реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування у Єдиному реєстрі податкових накладних, особливості декларування громадянами доходів, отриманих протягом 2024 року та наказ Міністерства фінансів України від 29.07.2022 № 225 «Про затвердження порядку підтвердження можливості чи неможливості виконання платником податків обов’язків, визначених у підпункті 69.1 пункту 69 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України, та переліків документів на підтвердження», зареєстрованого у Міністерстві юстиції 25.08.2022 за № 967/38303, зі змінами та доповненнями.

Відкритий діалог між інститутами громадянського суспільства та податковою триває!

Щодо забезпечення можливості розрахунків у безготівковій формі

З 1 січня 2025 року розширено коло суб’єктів господарювання, які в обов’язковому порядку мають забезпечити можливість здійснення безготівкових розрахунків за продані ними товари (надані послуги).

Це передбачено підпунктом 3 пункту 1 Постанови Кабінету Міністрів України від 29 липня 2022 року № 894 «Про встановлення строків, до настання яких торговці повинні забезпечити можливість здійснення безготівкових розрахунків (у тому числі з використанням електронних платіжних засобів, платіжних застосунків або платіжних пристроїв) за продані ними товари (надані послуги)» (далі – Постанова № 894), який вступив у дію з 01.01.2025.

Постановою № 894 передбачено поступове запровадження обов’язку торговців забезпечити можливість здійснення безготівкових розрахунків (у тому числі з використанням електронних платіжних засобів, платіжних застосунків або платіжних пристроїв) за продані ними товари (надані послуги).

На сьогодні такий обов’язок уже встановлено для торговців, які провадять господарську діяльність у населених пунктах з чисельністю населення менше ніж 5 тисяч жителів, а з 1 січня 2026 року – платіжні термінали (POS-термінали) будуть необхідні торговцям – фізичним особам – підприємцям – платникам єдиного податку першої групи, торговцям, які здійснюють торгівлю з використанням торгових автоматів, виїзну (виносну) торгівлю, продаж власноручно вирощеної або відгодованої продукції.

Примітка: запровадження з 1 січня 2025 року обов’язку відповідно до кількості населення не стосується торговців – фізичних осіб – підприємців – платників єдиного податку першої групи та торговців, які здійснюють торгівлю з використанням торгових автоматів, виїзну (виносну) торгівлю, продаж власноручно вирощеної або відгодованої продукції, які повинні будуть встановити POS-термінали з 1 січня 2026 року, незалежно від кількості населення.

Наголошуємо, що відповідно до частини двадцять дев’ятої статті 38 Закону України від 30 червня 2021 року № 1591-IX «Про платіжні послуги» торговцям забороняється:

1) у будь-який спосіб обмежувати право держателя електронного платіжного засобу обирати для здійснення розрахунків будь-який електронний платіжний засіб платіжних систем відповідно до абзацу першого частини двадцять восьмої цієї статті;

2) встановлювати будь-яку додаткову (супровідну) плату під час здійснення оплати за продані ними товари (надані послуги) з використанням електронних платіжних засобів, платіжних застосунків або платіжних пристроїв, у тому числі плату за використання певного електронного платіжного засобу, платіжного застосунку або платіжного пристрою;

3) встановлювати різні ціни на ті самі товари чи послуги у разі здійснення розрахунку за них у безготівковій формі порівняно з розрахунком готівковими коштами.

Водночас торговці мають право заохочувати покупця до використання певного електронного платіжного засобу для здійснення розрахунків.

Довідково:

На виконання вимог частини двадцять дев’ятої статті 38 Закону України від 30 червня 2021 року № 1591-IX «Про платіжні послуги» Кабінетом Міністрів України прийнято постанову від 29 липня 2022 року № 894 «Про встановлення строків, до настання яких торговці повинні забезпечити можливість здійснення безготівкових розрахунків (у тому числі з використанням електронних платіжних засобів, платіжних застосунків або платіжних пристроїв) за продані ними товари (надані послуги)».

Ставки та терміни сплати військового збору для ФОПів – платників єдиного податку першої, другої та четвертої групи

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу.

Відповідно до п.п. 2 п.п. 1.1 п. 16 прим. 1 підрозд. 10 розд. XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України (далі – ПКУ) платниками військового збору є фізичні особи – підприємці (ФОП) – платники єдиного податку першої, другої та четвертої групи.

Абзацом першим п.п. 1.11 п. 16 прим. 1 підрозд. 10 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ встановлено, що платники військового збору, зазначені у п.п. 2 п.п. 1.1 п. 16 прим. 1 підрозд. 10 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ, сплачують військовий збір шляхом здійснення авансового внеску не пізніше 20 числа (включно) поточного місяця. Такі платники можуть здійснити сплату військового збору авансовим внеском за весь податковий (звітний) період (квартал, рік), але не більш як до кінця поточного звітного року. Нарахування авансових внесків для платників військового збору, зазначених у п.п. 2 п.п. 1.1 п. 16 прим. 1 підрозд. 10 розд. XX ПКУ, здійснюється контролюючими органами.

Платники військового збору, зазначені, зокрема, у п.п. 2 п.п. 1.1 п. 16 прим. 1 підрозд. 10 розд. XX «Перехідні положення», відображають нараховані суми військового збору (в тому числі щомісячні авансові внески військового збору) у складі податкової декларації платника єдиного податку (абзац третій п.п. 1.11 п. 16 прим. 1 підрозд. 10 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ).

Згідно з п. 296.2 ст. 296 ПКУ платники єдиного податку першої та другої груп подають до контролюючого органу податкову декларацію платника єдиного податку у строк, встановлений для річного податкового (звітного) періоду.

Платники єдиного податку першої та другої груп подають до контролюючого органу податкову декларацію у строки, встановлені для квартального податкового (звітного) періоду, у разі перевищення протягом року обсягу доходу, визначеного у п. 291.4 ст. 291 ПКУ, або самостійного прийняття рішення про перехід на сплату податку за ставками, встановленими для платників єдиного податку другої або третьої (фізичні особи – підприємці) груп, або відмови від застосування спрощеної системи оподаткування у зв’язку з переходом на сплату інших податків і зборів, визначених ПКУ (п.п. 296.5.1 п. 296.5 ст. 296 ПКУ).

Платники єдиного податку четвертої групи самостійно обчислюють суму єдиного податку щороку станом на 01 січня і не пізніше 20 лютого поточного року подають, зокрема, відповідному контролюючому органу за місцезнаходженням платника податку податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою у порядку, передбаченому ст. 46 ПКУ (п.п. 295.9.1 п. 295.9 ст. 295 ПКУ).

Для платників, зазначених у п.п. 2 п.п. 1.1 п. 16 прим. 1 підрозд. 10 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ, ставка військового збору становить – 10 відс. розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року, з розрахунку на календарний місяць (п.п. 2 п.п. 1.3 п. 16 прим. 1 підрозд. 10 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ).

Статтею 8 Закону України від 19 листопада 2024 року № 4059-IX «Про Державний бюджет України на 2025 рік» з 01.01.2025 установлено мінімальну заробітну плату у місячному розмірі – 8 000 гривень.

Дії фізичної особи – платника податків у разі зміни облікових даних

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує.

Пунктом 70.7 ст. 70 Податкового кодексу України та п. 1 розд. IХ Положення про реєстрацію фізичних осіб у Державному реєстрі фізичних осіб – платників податків, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 29.09.2017 № 822 із змінами та доповненнями (далі – Положення № 822), фізичні особи – платники податків зобов’язані подавати до контролюючих органів (далі – податкові органи) відомості про зміну даних, які вносяться до облікової картки фізичної особи – платника податків протягом місяця з дня виникнення таких змін шляхом подання заяви про внесення змін до Державного реєстру фізичних осіб – платників податків за формою № 5ДР (далі – Заява за ф. № 5ДР) (додаток 12 до Положення № 822) та документа, що посвідчує особу (після пред’явлення повертається).

Заява може бути подана через представника за наявності документа, що посвідчує особу такого представника, та документа, що посвідчує особу довірителя, або його ксерокопії (з чітким зображенням), а також довіреності, засвідченої у нотаріальному порядку, на проведення змін до Державного реєстру фізичних осіб – платників податків (далі – ДРФО) (після пред’явлення повертається).

Фізична особа подає Заяву за ф. № 5ДР особисто або через представника до контролюючого органу за своєю податковою адресою (місцем проживання), а у разі зміни місця проживання – до контролюючого органу за новим місцем проживання або до будь-якого контролюючого органу (п. 2 розд. IХ Положення № 822).

Для заповнення Заяви за ф. № 5ДР використовуються дані документа, що посвідчує особу, та інших документів, які підтверджують зміни таких даних (п. 3 розд. IХ Положення № 822).

Для підтвердження інформації про задеклароване (зареєстроване) місце проживання (перебування) особа подає один з таких документів:

- витяг з реєстру територіальної громади;

- паспорт, виготовлений у формі книжечки;

- тимчасове посвідчення громадянина України (п.п. 4 п. 1 розд. IІІ Положення № 822).

При поданні Заяви за ф. № 5ДР фізична особа зобов’язана подати відповідному контролюючому органу документи (оригінали після перевірки повертаються) та їх копії (п. 1 розд. VI Положення № 822).

Для підтвердження факту внутрішнього переміщення і взяття на облік внутрішньо переміщеної особи така особа подає довідку про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи відповідно до Порядку оформлення і видачі довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 01 жовтня 2014 року № 509 «Про облік внутрішньо переміщених осіб» (п.п. 5 п. 1 розд. IІІ Положення № 822).

При поданні Заяви за ф. № 5ДР фізична особа зобов’язана подати відповідному контролюючому органу документи (оригінали після перевірки повертаються) та їх копії за переліком, визначеним Положенням № 822 (п. 1 розд. VI Положення № 822).

Внесення змін до ДРФО здійснюється протягом трьох робочих днів з наступного дня після дня подання фізичною особою Заяви за ф. № 5ДР (п. 4 розд. IХ Положення № 822).

Згідно з п. 5 розд. IХ Положення № 822 у разі виявлення недостовірних даних або помилок у поданій Заяві за ф. № 5ДР фізичній особі може бути відмовлено у внесенні змін та/або видачі документа, що засвідчує реєстрацію у ДРФО.

Чи відображається у податковій декларації з ПДВ та у додатку 1 до неї коригування обсягів придбання товарів/послуг без ПДВ та/або за нульовою ставкою?

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує.

Порядок заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість затверджений наказом Міністерства фінансів України від 28.01.2016 № 21, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 29.01.2016 за № 159/28289 (далі – Порядок № 21).

Відповідно до п. 4 розд. V Порядку № 21 до розділу II податкової декларації з ПДВ (далі – декларація) «Податковий кредит» включаються обсяги придбання (виготовлення, будівництва, спорудження, створення) товарів/послуг, необоротних активів на митній території України без ПДВ (рядок 10.4).

Коригування податкового кредиту відображається у рядку 14 декларації.

При заповненні рядка 14 обов’язковим є подання додатку 1 «Відомості про суми податку на додану вартість, зазначені у податкових накладних/розрахунках коригування до податкових накладних, не зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних, про коригування податкових зобов’язань за операціями з вивезення за межі митної території України у митному режимі експорту окремих видів товарів, та про податковий кредит з урахуванням його коригування (Д1)» (додаток 1), що заповнюється в розрізі контрагентів.

Відомості про коригування податкового кредиту згідно зі ст. 192 Податкового кодексу України відображаються у таблиці 2.2 додатка 1.

При цьому у таблиці 2.2 додатка 1 підлягають відображенню лише обсяги коригування податкового кредиту за операціями з придбання з ПДВ, які підлягають оподаткуванню за основною ставкою та ставками 7 і 14 відсотків.

Отже, коригування обсягів придбання без ПДВ та/або за нульовою ставкою не підлягає відображенню у декларації та у додатку 1 до декларації.

Оновлення Переліку платників податків з високим рівнем добровільного дотримання податкового законодавства

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу платників.

Перелік платників податків з високим рівнем добровільного дотримання податкового законодавства (далі – Перелік) формується щоквартально, не пізніше останнього робочого дня березня, травня, серпня та листопада.

Розраховані середні показники, які використовуються для формування Переліку публікуються протягом 5 робочих днів після затвердження Переліку.

Відповідна інформація розміщена на вебпорталі ДПС: Головна/Територія високого рівня податкової довіри/Питання-відповіді (https://tpd.tax.gov.ua/).

Протягом року суб’єктом господарювання змінено місцезнаходження, пов’язане зі зміною адміністративного району: сплата ПДФО, подання Розрахунку

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє.

Згідно з п.п. 168.4.4 п. 168.4 ст. 168 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) юридична особа за своїм місцезнаходженням та місцезнаходженням не уповноважених сплачувати податок відокремлених підрозділів, відокремлений підрозділ, який уповноважений нараховувати, утримувати і сплачувати (перераховувати) до бюджету податок на доходи фізичних осіб (ПДФО), за своїм місцезнаходженням одночасно з поданням документів на отримання коштів для виплати належних платникам податку доходів, сплачує (перераховує) суми утриманого податку на відповідні рахунки, відкриті в органах, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів, за місцезнаходженням відокремлених підрозділів, а у випадках, передбачених ПКУ, – за місцезнаходженням земельних ділянок, земельних часток (паїв), виділених або не виділених в натурі (на місцевості).

Відповідно до п.п. «а» п.п. 168.4.5 п. 168.4 ст. 168 ПКУ фізична особа, відповідальна згідно з вимогами розд. IV ПКУ за нарахування та утримання податку, сплачує (перераховує) його до відповідного бюджету, зокрема, у разі коли така фізична особа є податковим агентом, – за місцем реєстрації у контролюючих органах, а у випадках, передбачених ПКУ, – за місцезнаходженням земельних ділянок, земельних часток (паїв), виділених або не виділених в натурі (на місцевості).

Згідно з п.п. «б» п. 176.2 ст. 176 ПКУ особи, які відповідно до ПКУ мають статус податкових агентів, та платники єдиного внеску зобов’язані подавати у строки, встановлені ПКУ для податкового місяця, податковий розрахунок сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків – фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску (Розрахунок), до контролюючого органу за основним місцем обліку. Розрахунок подається лише у разі нарахування сум зазначених доходів платнику податку – фізичній особі податковим агентом, платником єдиного внеску протягом звітного періоду.

Пунктом 10.13 розд. X Порядку обліку платників податків і зборів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 09.12.2011 № 1588 із змінами та доповненнями (далі – Порядок № 1588), визначено, що платник податків, який згідно з п. 10.2 розд. Х Порядку № 1588 має сплачувати за попереднім місцезнаходженням податки і збори, які розподіляються між державним та місцевими бюджетами, та місцеві податки і збори, після взяття на облік в контролюючому органі за новим місцезнаходженням (основне місце обліку) обліковується до кінця бюджетного періоду (календарного року) в контролюючому органі за попереднім місцезнаходженням (неосновне місце обліку) із відповідною ознакою.

Відповідно до п. 10.2 розд. X Порядку № 1588, у разі зміни місцезнаходження суб’єкта господарювання та його реєстрації як платника податків за новим місцезнаходженням сплата визначених податковим законодавством загальнодержавних податків і зборів, які розподіляються між державним та місцевими бюджетами, та місцевих податків і зборів здійснюється за місцем попередньої реєстрації платника податків до закінчення поточного бюджетного періоду.

Якщо внаслідок зміни місцезнаходження юридичної особи або фізичної особи – підприємця змінюється територія територіальної громади, такий платник податків обліковується:

- із визначенням кодів територій територіальної громади згідно з КАТОТТГ за попереднім та новим місцезнаходженням платника податків;

- до закінчення бюджетного періоду з ознакою щодо сплати за попереднім місцезнаходженням податків і зборів, які розподіляються між державним та місцевими бюджетами, та місцевих податків і зборів.

Така ознака не встановлюється стосовно:

- юридичних осіб, які включені до Реєстру неприбуткових установ та організацій;

- платників податків, включених до реєстру платників податків – нерезидентів;

- фізичних осіб, які здійснюють незалежну професійну діяльність;

- відокремлених підрозділів юридичних осіб (резидентів та нерезидентів).

Підпунктом 1 п. 1 наказу Міністерства юстиції України від 09.06.2023 № 2179/5 «Про проведення державної реєстрації в межах декількох адміністративно-територіальних одиниць», зокрема, встановлено, що незалежно від місцезнаходження юридичних осіб, громадських формувань, що не мають статусу юридичної особи, проводяться такі реєстраційні дії у сфері державної реєстрації юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань: державна реєстрація юридичних осіб, громадських формувань, що не мають статусу юридичної особи, місцезнаходженням яких є Автономна Республіка Крим, Донецька, Запорізька, Луганська, Миколаївська, Харківська, Херсонська області, місто Севастополь; державна реєстрація юридичних осіб – релігійних організацій; державна реєстрація юридичних осіб, які належать до сфери управління центрального чи місцевого органу виконавчої влади або частка держави в статутному капіталі якої становить 100 відс., що проводиться за заявою уповноваженого органу управління відповідними об’єктами державної власності/корпоративними правами.

Дані про взяття на облік платника податків передаються до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань у день взяття на облік у контролюючому органі за новим місцезнаходженням/місцем проживання із зазначенням: дати та номера запису про взяття на облік, назви та ідентифікаційного коду контролюючого органу, у якому платника податків взято на облік (п. 10.11 розд. Х Порядку № 1588).

ПКУ не містить винятків щодо зміни місцезнаходження (місця проживання) платників податків з тимчасово окупованих російською федерацією територій на іншу територію України.

Отже, у випадках зміни місцезнаходження (місця проживання) платників податків з тимчасово окупованої російською федерацією з 20 лютого 2014 року території Автономної Республіки Крим та міста Севастополя, та тимчасово окупованої з 07 квітня 2014 року території України, що входить до складу Донецької та Луганської областей застосовуються загальні процедури зміни контролюючого органу за основним місцем обліку платника податків, території територіальної громади або державної податкової інспекції, яка є структурним підрозділом контролюючого органу за основним місцем обліку платника податків (ДПІ обслуговування) відповідно до розд. Х Порядку № 1588.

Враховуючи викладене, у разі зміни місцезнаходження, пов’язаного зі зміною адміністративного району, суб’єкт господарювання (у тому числі фізична особа – підприємець) до закінчення поточного бюджетного року сплачує ПДФО за попереднім місцезнаходженням.

При цьому, звітність – Розрахунок подається за основним місцем обліку, тобто до контролюючого органу за новим місцезнаходженням.

Додаток 4 ДФ до Розрахунку: ознака доходу, за якою відображаються суми нецільової благодійної допомоги

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує.

Підпунктом 170.7.3 п. 170.7 ст. 170 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) визначено, що не включається до оподатковуваного доходу сума нецільової благодійної допомоги, у тому числі матеріальної, що надається резидентами – юридичними або фізичними особами на користь платника податку на доходи фізичних осіб протягом звітного податкового року сукупно у розмірі, що не перевищує суми граничного розміру доходу, визначеного абзацом першим п.п. 169.4.1 п. 169.4 ст. 169 ПКУ (сума, що дорівнює розміру місячного прожиткового мінімуму, діючого для працездатної особи на 01 січня звітного податкового року, помноженого на 1,4 та округленого до найближчих 10 гривень). У 2025 році така сума складає 4 240,00 грн (3 028,00 грн. х 1,4).

Підпунктом «б» п. 176.2 ст. 176 ПКУ встановлено, що особи, які відповідно до ПКУ мають статус податкових агентів, та платники єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (єдиний внесок) зобов’язані подавати у строки, встановлені ПКУ для податкового місяця, податковий розрахунок сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків – фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску, до контролюючого органу за основним місцем обліку.

Форма Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків – фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску (Розрахунок) і Порядок заповнення та подання податковими агентами Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків – фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску (далі – Порядок) затверджені наказом Міністерства фінансів України від 13.01.2015 № 4 із змінами та доповненнями.

Відповідно до п. 4 розд. IV Порядку у додатку 4 ДФ «Відомості про суми нарахованого доходу, утриманого та сплаченого податку на доходи фізичних осіб та військового збору» (додаток 4 ДФ) до Розрахунку у графі 6 «Ознака доходу» зазначається ознака доходу, наведена у розд. 1 «Довідник ознак доходів фізичних осіб» додатка у до Порядку.

Згідно з Довідником ознак доходів фізичних осіб сума нецільової благодійної допомоги, у тому числі та, що перевищує встановлений граничний розмір, відображається у додатку 4 ДФ до Розрахунку за ознакою доходу «169».

Реалізація Національної стратегії доходів: розширення та удосконалення комунікацій податкової служби з платниками

Податкова культура (як одна з головних ознак громадянського суспільства) є складником загальнонаціональної культури (правової, економічної, політичної і фінансової), а отже, містить: знання своїх прав і обов’язків у процесі сплати податків (як складник правової культури), удосконалення знань і розуміння податкових наслідків господарської діяльності (як складник економічної культури), тобто інтелектуальний рівень; усвідомлення громадянами всієї важливості для держави сплати податків (як складник політичної культури), оцінювання соціальної корисності податкового законодавства і формування власного ставлення до податкової політики, діяльності податкових органів як представників держави, тобто емоційно-психологічний рівень; уміння користуватися правовим інструментарієм у практичній діяльності, своєчасне представлення податкової звітності (як складник фінансової культури), а також дотримання етичних норм у спілкуванні з суб’єктами господарювання, тобто поведінковий рівень. Основним економічним мотивом законослухняної поведінки платників податків є уникнення наслідків несплати податків.

У період з 28.12.2024 по 13.01.2025 комплаєнс-менеджерами управління оподаткування юридичних осіб Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (ГУ ДПС) у телефонному режимі проведені консультування платників податків з актуальних питань щодо норм застосування податкового законодавства, надані роз’яснення та довідкова інформація платникам, які включені до переліку платників податків з високим рівнем добровільного дотримання податкового законодавства (станом на листопад 2024 року).

Також, у рамках реалізації заходів ДПС України із впровадженням Національної стратегії доходів у 2024 – 2025 роках фахівці ГУ ДПС щоденно надають консультації та роз’яснення платникам, які звертаються за телефонами «гарячих ліній», стосовно застосування окремих норм податкового законодавства, правильності складання податкової звітності.

Дніпропетровщина: звернення платників на «Гарячу лінію голови Дніпропетровської ОДА»

Протягом 2024 року Головним управлінням ДПС у Дніпропетровській області забезпечено своєчасний розгляд 10 письмових звернень, що надійшли на «Гарячу лінію голови Дніпропетровської ОДА».

Питання, з якими звернулись платники:

- проведення перевірок з питань дотримання вимог законодавства по РРО –4 звернення (40,0%);

- податок на майно – 2 звернення (20,0%);

- надання податкових консультацій – 2 (20,0%);

- отримання довідки про доходи – 1 (10,0%);

- інші питання – 1 (10,0%).

У січні – грудні 2023 року на «Гарячу лінію голови Дніпропетровської ОДА» надійшло 25 звернень.

Кампанія декларування громадянами доходів, отриманих у 2024 році

Щодо сплати єдиного внеску у 2025 році самозайнятими особами та членами фермерського господарства за себе

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що п. 3 «Прикінцевих положень» Закону України від 19 листопада 2024 року № 4059-IX «Про Державний бюджет України на 2025 рік», що набрав чинності з 01.01.2025, зокрема зупинено на 2025 рік дію пункту 919 розділу VIII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України від 08 липня 2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» (із змінами).

Таким чином, у 2025 році відновлено обов’язок щодо сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (єдиний внесок) за себе на загальних підставах для:

- фізичних осіб – підприємців, у тому числі тих, які обрали спрощену систему оподаткування (крім електронних резидентів (е-резидентів));

- фізичних осіб, які провадять незалежну професійну діяльність,

- членів фермерського господарства.

Фізичні особи – підприємці – платники єдиного податку визначають базу нарахування єдиного внеску самостійно для себе, але не більше максимальної величини бази нарахування єдиного внеску. При цьому сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску.

У 2025 році розмір мінімального страхового внеску складає 1 760 грн (8 000 грн х 22 %), розмір максимального страхового внеску – 35 200 грн (8 000 грн х 20 х 22%).

Фізичні особи – підприємці, крім платників єдиного податку, особи, які провадять незалежну професійну діяльність, члени фермерського господарства – сплачують єдиний внесок у розмірі 22 % від суми доходу (прибутку), отриманої від відповідної діяльності.

Майже 2,9 млрд грн – внесок платників Дніпропетровщини у підтримку обороноздатності країни

Впродовж 2024 року платниками Дніпропетровського регіону до загального фонду державного бюджету спрямовано понад 2,9 млрд грн військового збору. У порівнянні з 2023 роком позитивна динаміка надходжень склала понад 0,5 млрд грн, або 23,7 відсотки.

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що військовий збір сплачується (перераховується) платниками за наступними кодами класифікації доходів бюджету:

- 11011000 – «Військовий збір (крім військового збору, що підлягає сплаті платниками, зазначеними у п.п. 4 п.п. 1.3 п. 16 прим. 1 підрозд. 10 розд. ХХ Податкового кодексу України із змінами та доповненнями (далі – ПКУ), фізичними особами-підприємцями та юридичними особами, які перебувають на спрощеній системі оподаткування)» – для податкових агентів;

- 11011600 – «Військовий збір, що підлягає сплаті платниками, зазначеними у п.п. 4 п.п. 1.3 п. 16 прим. 1 підрозд. 10 розд. ХХ ПКУ» – для податкових агентів;

- 11011700 – «Військовий збір, що підлягає сплаті фізичними особами – підприємцями, які перебувають на спрощеній системі оподаткування»;

- 11011800 – «Військовий збір, що підлягає сплаті юридичними особами, які перебувають на спрощеній системі оподаткування (ІІІ група)».

Згідно з Довідником відповідності символу звітності коду класифікації доходів бюджету, затвердженим наказом Державної казначейської служби України від 28.11.2019 № 336 із змінами та доповненнями, код класифікації доходів бюджету передбачає таку позицію:

- 11011001 – «Військовий збір (крім військового збору, що підлягає сплаті платниками, зазначеними у п.п. 4 п.п. 1.3 п. 16 прим. 1 підрозд. 10 розд. ХХ ПКУ, фізичними особами – підприємцями та юридичними особами, які перебувають на спрощеній системі оподаткування), що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування».

Сумлінно сплачуючи податки, кожен робить важливий внесок у зміцнення обороноспроможності нашої держави. Працюючи легально та добросовісно декларуючи доходи, платники фінансово підтримують Збройні Сили України.

До уваги юридичних осіб – платників плати за землю!

Досить часто у платників податків виникає питання: коли необхідно подавати до контролюючих органів витяг з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки?

ДПС повідомляє, що у Податковому кодексі України (далі – Кодекс) (пункт 286.2 статті 286 Кодексу) визначено лише два випадки коли платник податків подає до контролюючого органу витяг із технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки, а саме:

- при поданні першої декларації платником (фактичного початку діяльності як платника плати за землю) та

- у разі затвердження нової нормативної грошової оцінки землі.

При цьому законодавство України не обмежує власника та/або користувача земельної ділянки у періодичності отримання таких витягів, однак податковим законодавством встановлено правило їх застосування для визначення податкового зобов’язання з плати за землю.

Коли ж застосовуються показники витягу із технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки для визначення податкового зобов’язання із плати за землю?

Платник податків повинен використовувати нові дані про нормативну грошову оцінку земельної ділянки для розрахунку плати за землю з моменту, коли такі дані набирають чинності.

Набрання чинності рішень рад про встановлення нормативної грошової оцінки земельних ділянок врегульовано в статті 271 Кодексу.

Органи місцевого самоврядування приймають рішення про оновлення/встановлення нормативної грошової оцінки земельних ділянок, яке оприлюднюється відповідним органом місцевого самоврядування до 15 липня року, що передує бюджетному періоду, в якому планується застосування нормативної грошової оцінки земель або змін (плановий період).

В іншому разі норми відповідних рішень застосовуються не раніше початку бюджетного періоду, що настає за плановим періодом.

Однак положення Кодексу щодо набрання чинності рішень не поширюються на рішення рад:

щодо нормативної грошової оцінки земельних ділянок державної та комунальної власності, розташованих за межами населених пунктів, які надаються в оренду,

нормативна грошова оцінка яких раніше не проводилася та/або не була затверджена в порядку, визначеному законодавством, та за умови, що розмір такої нормативної грошової оцінки земельних ділянок перевищує розмір нормативної грошової оцінки відповідної площі ріллі по області.

Такі рішення рад оприлюднюються органом місцевого самоврядування не пізніше 10 днів з дня прийняття відповідного рішення та застосовуються з першого числа другого місяця, наступного за місяцем прийняття такого рішення.

ДПС зауважує, що наразі поширеною помилкою під час визначення податкових зобов’язань з плати за землю є отримання та застосування платниками податків витягів про розмір нормативної грошової оцінки земель за Методикою нормативної грошової оцінки земельних ділянок, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України № 1147 від 3 листопада 2021 року (далі – Постанова № 1147) для земель по яким після 2021 року не приймалось та не оприлюднювалось рішення органом місцевого самоврядування про затвердження нової технічної документації з нормативної грошової оцінки земель.

Застосування таких витягів може привести як до заниження так і до завищення податкових зобов’язань з плати за землю.

Разом з тим пунктом 4 Постанови № 1147 встановлено, що затверджена з урахуванням вимог пункту 271.2 статті 271 Податкового кодексу України до набрання чинності Методикою, затвердженою згідно з пунктом 1 цієї постанови, технічна документація з нормативної грошової оцінки земельних ділянок, технічна документація із загальнонаціональної (всеукраїнської) нормативної грошової оцінки земель сільськогосподарського призначення (на відповідній території) є чинною до початку застосування рішення відповідного органу місцевого самоврядування про затвердження нової технічної документації з нормативної грошової оцінки земельних ділянок.

До уваги платників податків – фізичних осіб: триває деклараційна кампанія – 2025

З 1 січня 2025 року стартувала кампанія декларування громадянами доходів, одержаних протягом 2024 року.

Подавати декларацію про майновий стан і доходи (далі – податкова декларація) за минулий рік та сплачувати відповідні податки і збори –конституційний обов’язок громадян та їх особиста підтримка держави, її фінансової безпеки та обороноздатності.

До випадків, за яких платники податку – фізичні особи зобов’язані самостійно обчислити суми податку на доходи фізичних осіб (далі – податок) та військового збору, що підлягають сплаті до бюджету за результатами звітного податкового року шляхом подання до податкового органу податкової декларації, встановлених розділом IV Податкового кодексу України (далі – Кодекс), відносяться:

окремі види оподатковуваних доходів (прибутків), що не підлягають оподаткуванню під час їх нарахування чи виплати, але не є звільненими від оподаткування (підпункт 168.1.3 пункту 168.1 статті 168 Кодексу);

доходи, що отримуються від особи, яка не є податковим агентом (підпункт 168.2.1 пункту 168.2 статті 168 Кодексу);

іноземні доходи (підпункт 170.11.1 пункту 170.11 статті 170 Кодексу);

від підприємницької діяльності, крім осіб, що обрали спрощену систему оподаткування (стаття 177 Кодексу);

від здійснення незалежної професійної діяльності (стаття 178 Кодексу);

та в інших передбачених Кодексом.

Також зобов’язані подати декларації:

іноземці, які за результатами звітного року набули статус резидента України, які мають відобразити у податковій декларації доходи з джерелом їх походження в Україні та іноземні доходи (підпункт 170.10.4 пункту 170.10 статті Кодексу);

платники податку – резиденти, які виїжджають за кордон на постійне місце проживання, не пізніше 60 календарних днів, що передують виїзду (пункт 179.3 статті 179 Кодексу).

Водночас, мають право подати податкову декларацію громадяни, які декларують право на податкову знижку.

Також зазначено випадки, за яких подання податкової декларації вважається виконаним і податкова декларація не подається, відповідно до пункт 179.2 статті 179 Кодексу.

Це стосується платників, які отримали:

- доходи, у тому числі іноземні доходи, які згідно з Кодексом не включаються до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу;

- доходи виключно від податкових агентів незалежно від виду та розміру нарахованого (виплаченого, наданого) доходу;

- доходи від операцій продажу (обміну) майна, дарування, дохід від яких відповідно до Кодексу не оподатковується, оподатковується за нульовою ставкою та/або з яких при нотаріальному посвідченні договорів, за якими був сплачений податок відповідно до цього розділу;

- доходи у вигляді об'єктів спадщини, які відповідно до розділу IV Кодексу оподатковуються за нульовою ставкою податку та/або з яких сплачено податок відповідно до пункту 174.3 статті 174 Кодексу.

Також податкова декларація не подається у випадках, прямо передбачених Кодексом.

У разі якщо платник податку зобов'язаний подавати податкову декларацію відповідно до інших положень Кодексу, то в ній поряд з іншими доходами зазначаються доходи, передбачені пунктом 179.2 статті 179 Кодексу.

Форма податкової декларації затверджена наказом Міністерства фінансів України від 02 жовтня 2015 року № 859 «Про затвердження Змін до форми податкової декларації про майновий стан і доходи та Інструкції щодо заповнення податкової декларації про майновий стан і доходи», зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 26 жовтня 2015 року за № 1298/27743, зі змінами та доповненнями.

Відповідно до підпункту 49.18.4 пункту 49.18 статті 49 Кодексу податкові декларації подаються за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює календарному року для платників податку на доходи фізичних осіб, у тому числі самозайнятих осіб, до 1 травня року, що настає за звітним, крім випадків, передбачених розділом IV Кодексу.

Разом з тим звертаємо увагу, що відповідно до статті 166 Кодексу фізичні особи – платники податку при дотриманні вимог встановлених зазначеною статтею Кодексу мають право подати податкову декларацію для використання свого права на податкову знижку. Підстави для нарахування податкової знижки із зазначенням конкретних сум відображаються платником податку у річній податковій декларації, яка подається по 31 грудня включно наступного за звітним податкового року (підпункт 166.1.2 пункту 166.1 статті 166 Кодексу). Копії первинних документів, що підтверджують право на податкову знижку подаються разом з податковою декларацією (підпункт 166.2.2 пункту 166.2 статті 166 Кодексу).

З 1 січня 2025 року стартувала кампанія декларування громадянами доходів, отриманих у 2024 році!

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу, що 01.01.2025 розпочалась кампанія декларування громадянами доходів, одержаних протягом 2024 року.

Відповідно до норм Податкового кодексу України (далі – Кодекс) платники податків зобов’язані самостійно обчислити суму податку на доходи фізичних осіб, що підлягає сплаті до бюджету за результатами звітного податкового року, шляхом подання до податкового органу податкової декларації про майновий стан і доходи (податкова декларація), при отриманні:

- окремих видів доходів, що не підлягають оподаткуванню при виплаті, але не звільнених від оподаткування (п. п. 168.1.3 п. 168.1 ст. 168 Кодексу);

- доходів від особи, яка не є податковим агентом (від інших фізичних осіб (резидентів або нерезидентів)) (п. п. 168.2.1 п. 168.2 ст. 168 Кодексу);

- іноземних доходів (п. п. 170.11.1 п. 170.11 ст. 170 Кодексу).

Податкову декларацію також зобов’язані подавати:

- фізичні особи, які отримують доходи від підприємницької діяльності, крім осіб, що обрали спрощену систему оподаткування (ст. 177 Кодексу);

- фізичні особи, які здійснюють незалежну професійну діяльність (ст. 178 Кодексу);

- іноземці, які за результатами звітного року набули статус резидента України, мають відобразити доходи з джерелом їх походження в Україні та іноземні доходи (п.п. 170.10.4 п. 170.10 ст.170 Кодексу);

- платники податку – резиденти, які виїжджають за кордон на постійне місце проживання, не пізніше 60 календарних днів, що передують виїзду (п. 179.3 ст. 179 Кодексу).

Дотримання професійної етики – один з найважливіших принципів роботи органів ДПС

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (Кам’янський район) нагадує, що під час виконання своїх службових повноважень працівники органів ДПС зобов’язані неухильно додержуватися загальновизнаних етичних норм поведінки: бути ввічливими у стосунках з громадянами та суб’єктами господарювання, будувати свої відносини з ними на основі довіри, поваги, об’єктивності, справедливості, терпимості, законності. Сервіс ДПС України «Пульс» дає змогу платнику повідомляти про неправомірні вчинки або бездіяльність співробітників органів ДПС.

Жодне повідомлення не залишиться без уваги, адже плідна робота сервісу «Пульс» – це шлях до успішної співпраці громадян та бізнесу з органами ДПС.

Номер Контакт-центру ДПС 0800-501-007 (напрямок «5»).

Відділ комунікацій з громадськістю

управління інформаційної взаємодії

Головного управління ДПС

у Дніпропетровській області

(Кам'янський район)

Фото без опису

« повернутися

Інформують податківці

Увага! Комунікаційна податкова платформа працює!

Звітуйте легко і просто за допомогою Електронного кабінету

Закон України № 3817: новації ліцензування

Щодо забезпечення надання суб’єктам господарювання послуг у сфері ліцензування виробництва та обігу підакцизних товарів

Закон № 3813: особливості податкового адміністрування під час воєнного стану

Реєстр форм електронних документів

Податок на нерухомість: кому і скільки доведеться сплатити у 2025 році за «зайву» площу

Де розміщені реквізити рахунків для сплати податків, зборів, єдиного внеску та інших платежів до бюджету?

Код для вставки на сайт

Онлайн-опитування:

Результати опитування

Дякуємо!

Форма подання електронного звернення

Авторизація в системі електронних звернень

Авторизація в системі електронних петицій

Реєстрація в системі електронних петицій

Відновлення забутого пароля