Інформують податківці
Комунікаційна податкова платформа – взаємодія з бізнесом та громадськістю в ефективному форматі
Потребуєте детальних роз’яснень законодавства?
Необхідно оперативно вирішити нагальні питання податкової сфери?
Маєте пропозиції щодо необхідності проведення певних заходів за визначеною тематикою?
Звертайтесь на комунікаційну податкову платформу Головного управління ДПС у Дніпропетровській області.
Звернення від представників бізнесу та громадськості приймаються на електронну скриньку dp.ikc@tax.gov.ua.
Національна стратегія доходів до 2030 року: пільговий режим з податку на прибуток підприємств для резидентів Дія Сіті
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що податок на прибуток підприємств (податок на прибуток) є важливим джерелом надходжень.
Протягом 2021 – 2022 років в Україні було запроваджено декілька спеціальних режимів в межах чинної моделі податку на прибуток, метою яких є стимулювання секторальних або регіонально орієнтованих інвестицій.
Так, особливості оподаткування резидентів Дія Сіті спрямовані на стимулювання діяльності у сфері комп’ютерного програмування, консультування з питань інформатизації, діяльності із керування комп’ютерним устаткуванням, видання комп’ютерних ігор та інших програм, надання програмних продуктів у режимі «онлайн», освітньої діяльність у галузі ІТ, кібербезпеки проектування, виробництва безпілотних повітряних суден (літальних апаратів) та/або безпілотних водних (надводних, підводних) суден (апаратів) та/або безпілотних наземних транспортних засобів (апаратів, комплексів, платформ), комплектувальних виробів до зазначених суден, засобів (апаратів, комплексів, платформ), їх технічного обслуговування та ремонту, тощо. Для того, щоб бути зареєстрованим резидентом Дія Сіті суб’єкт господарювання має відповідати низці критеріїв.
Преференції в частині сплати податку на прибуток для резидентів Дія Сіті: резиденти Дія Сіті можуть самостійно обрати один із двох варіантів оподаткування своїх доходів: податок на прибуток на особливих умовах (за ставкою 9 % до бази оподаткування, яка визначається на підставі операцій із розподілу прибутку та операцій, які прирівнюються до такого розподілу) або податок на прибутокна загальних підставах (за ставкою 18 %).
Закон України № 4113: новації у справлянні рентної плати за користування надрами
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу, що Законом України від 04 грудня 2024 року № 4113-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо стимулювання розвитку цифрової економіки в Україні» внесено зміни, зокрема до пункту 252.8 статті 252 Податкового кодексу України
Так, відповідно до внесених змін, для гірничих підприємств, які з гірських порід видобувають корисну копалину, товарну продукцію гірничого підприємства (далі – Товарна продукція), що відповідно до розділу V «Мінеральні продукти» Закону України від 19 жовтня 2022 року № 2697-IX «Про Митний тариф України» (із змінами) класифікується за кодами згідно з УКТ ЗЕД:
2517 – галька, гравій, щебінь або подрібнене каміння;
2505 – піски природні всіх видів;
250700 – каолін та інші глини каолінові,
запроваджено для цілей оподаткування Рентною платою мінімальну фактичну ціну реалізації переліченої Товарної продукції як одиниці бази оподаткування.
Податкові зобов’язання обчислюються за фактичною ціною реалізації для згаданої Товарної продукції визначається надрокористувачами за середньозваженою (за обсягами реалізації) у звітному періоді ціною реалізації відповідного виду корисної копалини (мінеральної сировини) за договорами постачання, але не менше одиниці бази оподаткування для:
УКТ ЗЕД 2517 – 6,5 дол. США за 1 тонну;
УКТ ЗЕД 2505 – 5,00 дол. США за 1 тонну;
УКТ ЗЕД 250700, яка залежно від своїх властивостей у затверджених кондиціях на мінеральну сировину об’єкту ділянки надр визнана:
не придатною для первинної переробки (збагачення) – 40 дол. США за 1 тонну;
придатною для первинної переробки (збагачення) – 120 дол. США за 1 тонну.
До уваги ФОПів – платників єдиного податку другої – четвертої груп!
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє, що відповідно до п.п. 14.1.114 прим. 2 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) мінімальне податкове зобов’язання (далі – МПЗ) – мінімальна величина податкового зобов’язання із сплати податків, зборів, платежів, контроль за справлянням яких покладено на контролюючі органи, пов’язаних з виробництвом та реалізацією власної сільськогосподарської продукції та/або з власністю та/або користуванням (орендою, суборендою, емфітевзисом, постійним користуванням) земельними ділянками, віднесеними до сільськогосподарських угідь, розрахована відповідно до ПКУ. Сума МПЗ, визначених щодо кожної із земельних ділянок, право користування якими належить, зокрема, одній фізичній собі, у тому числі фізичній особі – підприємцю, є загальним МПЗ.
МПЗ щодо земельної ділянки, нормативна грошова оцінка якої проведена, та МПЗ щодо земельної ділянки, нормативна грошова оцінка якої не проведена, обчислюється за формулами наведеними у ст. 38 прим. 1 «Визначення МПЗ» ПКУ.
При цьому Законом України від 10 жовтня 2024 року № 4015-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень у період дії воєнного стану», який набрав чинності 01.12.2024, доповнено підрозд. 10 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ п. 74, яким, установлено, що при визначенні МПЗ у період з 01 січня 2024 року по 31 грудня року, у якому буде припинено або скасовано воєнний стан, введений Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року № 64/2022, затвердженим Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року № 2102-IX, сума МПЗ, визначена відповідно до підпунктів 38 прим. 1.1.1 і 38 прим. 1.1.2 п. 38 прим. 1.1 ст. 38 прим. 1 ПКУ, не може становити менше 700 грн з 1 гектара, а для земельних ділянок, у площі яких частка ріллі становить не менше 50 відс., – 1400 грн з 1 гектара.
Дія п. 74 підрозд. 10 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ не поширюється на земельні ділянки, земельні частки (паї), що розташовані на територіях можливих бойових дій, які включені до Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією.
Згідно з абзацом першим п. 297 прим. 1.1 ст. 297 прим. 1 ПКУ платники єдиного податку – власники, орендарі, користувачі на інших умовах (в тому числі на умовах емфітевзису) земельних ділянок, віднесених до сільськогосподарських угідь, а також голови сімейних фермерських господарств, у тому числі щодо земельних ділянок, що належать членам такого сімейного фермерського господарства та використовуються таким сімейним фермерським господарством, зобов’язані подавати додаток з розрахунком загального МПЗ у складі податкової декларації за податковий (звітний) рік.
Враховуючи те, що положення п. 74 підрозд. 10 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ діють з 01.12.2024, то вперше сума МПЗ, яка згідно п. 74 підрозд. 10 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ не може становити менше 700 грн з 1 гектара, а для земельних ділянок, у площі яких частка ріллі становить не менше 50 відс., – 1400 грн з 1 гектара, враховується фізичними особами – підприємцями – платниками єдиного податку (другої – четвертої груп) при розрахунку загального МПЗ за 2024 рік у складі податкової декларації за податковий (звітний) 2024 рік, яка подається у строки, визначені ПКУ.
Використання ФОПом – платником єдиного податку (першої – третьої груп) платіжних терміналів при здійсненні розрахунків за товари: визначення доходу
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що порядок застосування спрощеної системи оподаткування, обліку та звітності визначено у главі 1 розд. XIV Податкового кодексу України (далі – ПКУ).
Згідно з п.п. 1 п. 292.1 ст. 292 ПКУ для фізичної особи – підприємця – платника єдиного податку доходом є дохід, отриманий протягом податкового (звітного) періоду в грошовій формі (готівковій та/або безготівковій); матеріальній або нематеріальній формі, визначеній п. 292.3 ст. 292 ПКУ. При цьому до доходу не включаються отримані такою фізичною особою пасивні доходи у вигляді процентів, дивідендів, роялті, страхові виплати і відшкодування, доходи у вигляді бюджетних грантів, а також доходи, отримані від продажу рухомого та нерухомого майна, яке належить на праві власності фізичній особі та використовується в її господарській діяльності.
До суми доходу платника єдиного податку включається вартість безоплатно отриманих протягом звітного періоду товарів (робіт, послуг) (абзац перший п. 292.3 ст. 292 ПКУ).
Датою отримання доходу платника єдиного податку є дата надходження коштів платнику єдиного податку у грошовій (готівковій або безготівковій) формі, дата підписання платником єдиного податку акта приймання-передачі безоплатно отриманих товарів (робіт, послуг). Для платника єдиного податку третьої групи, який є платником податку на додану вартість, датою отримання доходу є дата списання кредиторської заборгованості, за якою минув строк позовної давності (п. 292.6 ст. 292 ПКУ).
Отже, у разі використання платіжних терміналів при здійсненні розрахунків за товари (послуги) доходом фізичної особи – платника єдиного податку вважається сума, що надійшла на поточний рахунок. При цьому датою отримання доходів є дата надходження коштів на розрахунковий рахунок платника єдиного податку. Якщо при здійсненні розрахунків за товари (роботи, послуги) з використанням платіжних терміналів із суми виручки банком утримується комісійна винагорода за послуги з розрахункового обслуговування, то доходом фізичної особи – підприємця на спрощеній системі оподаткування є повна сума виручки (з врахуванням комісії, утриманої банком).
Щодо зменшення податкових зобов’язань поточного (звітного) податкового періоду на суму податкового кредиту такого (звітного) податкового періоду
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу, що згідно з п. 200.1 ст. 200 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов’язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.
У разі, якщо за результатами звітного (податкового) періоду податковий кредит платника перевищує його податкові зобов’язання, у платника формується від’ємне значення ПДВ звітного (податкового) періоду, яке відповідно до п. 200.4 ст. 200 ПКУ може бути, зокрема, зараховане до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.
Форма та Порядок заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість затверджена наказом Міністерства фінансів України від 28.01.2016 № 21(із змінами) (далі – Порядок № 21).
Відповідно до п.1 розд. ІІІ Порядку № 21 до податкової декларації з ПДВ (далі – декларація) вносяться дані податкового обліку платника окремо за кожний звітний (податковий) період без наростаючого підсумку.
У складі декларації подаються передбачені Порядком № 21 додатки (у разі наявності подій, які підлягають відображенню у таких додатках) (пункти 9 та 11 розд. ІІІ Порядку № 21).
При заповненні розд. ІІІ декларації «Розрахунки за звітний період» здійснюється обрахунок різниці між сумою податкових зобов’язань за звітний (податковий) період (рядок 9 декларації) та податкового кредиту (рядок 17 декларації) (підпункти 1, 2 п. 5 розд. V Порядку № 21). При цьому до складу податкового кредиту поточного звітного (податкового) періоду включається від’ємне значення попереднього звітного періоду (рядок 16.1 декларації, у який згідно з п.п. 5 п. 4 розд. V Порядку № 21 переноситься значення рядка 21 декларації за попередній звітний (податковий) період).
Таким чином, при розрахунку різниці між сумою податкового зобов’язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду враховується увесь обсяг податкового кредиту, зазначений у рядку 17 декларації, до складу якого входить, у тому числі, сума від’ємного значення попереднього звітного періоду.
Порядком № 21 при здійсненні такого обрахунку не передбачено вимог щодо черговості врахування від’ємного значення (податкового кредиту) поточного звітного (податкового) періоду в погашення податкових зобов’язань такого звітного (податкового) періоду, водночас доцільно при такому обрахунку враховувати таке від’ємне значення у хронологічному порядку його виникнення – від найдавнішого до найновішого.
Якщо в результаті розрахунку значення різниці між сумою податкових зобов’язань і податкового кредиту отримано від’ємне значення, то таке від’ємне значення звітного (податкового) періоду може бути, зокрема, зараховане до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду. Така сума від’ємного значення відображається у рядку 21 декларації та деталізується, в тому числі у розрізі постачальників, у додатку 2 до декларації «Розрахунок суми бюджетного відшкодування та суми від’ємного значення, яка зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду (Д2)» (далі – додаток 2).
Звітний (податковий період), у якому виникла сума від’ємного значення ПДВ, вказується у графах 2 та 3 таблиці 1 додатка 2 у такому форматі:
дві цифри місяця (наприклад – 01, 02, 03 тощо);
чотири цифри року (наприклад – 2024 тощо).
Разом з цим у графі 4 зазначається індивідуальний податковий номер або умовний індивідуальний податковий номер постачальника, за рахунок якого було сформоване від’ємне значення.
Період складання податкової накладної, розрахунку коригування, завдяки яким сформоване від’ємне значення, заповнюється у графі 5, а в графі 6 проставляється відповідна сума.
Від’ємне значення ПДВ підлягає відображенню у таблиці 1 додатка 2 до декларації у хронологічному порядку виникнення сум від’ємного значення, починаючи зі звітного (податкового) періоду, який є найбільш давнім до дати подання декларації (найдавніший звітний (податковий) період) (рядок 1), та закінчуючи найближчим звітним (податковим) періодом.
Сумарне значення рядка «Усього» графи 10 таблиці 1 додатка 2 до декларації повинно відповідати значенню рядка 21 декларації.
Єдиний податок: від юридичних осіб до місцевих бюджетів Дніпропетровщини надійшло понад 707,8 млн гривень
Протягом 2024 року до місцевих бюджетів Дніпропетровської області від юридичних осіб – платників єдиного податку надійшло понад 707,8 млн гривень.
Повідомляємо, що юридичною особою, яка є платником інших податків і зборів, заява про застосування спрощеної системи оподаткування подається до контролюючого органу за місцем податкової адреси не пізніше ніж за 15 календарних днів до початку наступного календарного кварталу.
Для підтвердження статусу платника єдиного податку третьої групи юридична особа отримує витяг з реєстру платників єдиного податку в паперовому вигляді безпосередньо у контролюючому органі за місцем податкової адреси.
Дніпропетровщина: юридичні особи поповнили місцеві бюджети податком на нерухоме майно на понад 640,8 млн гривень
У січні – грудні 2024 року місцеві бюджети Дніпропетровської області отримали від платників понад 640,8 млн грн податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки (податок на нерухоме майно). Порівняно з січнем – груднем 2023 року надходження збільшились на понад 10,0 млн грн, темп росту – 101,6 відсотків.
Звертаємо увагу, що за об’єкти житлової та/або нежитлової нерухомості, що перебувають у власності юридичних осіб, по яких за рішенням сільської, селищної або міської ради встановлені нульові ставки, декларація з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, подається на загальних підставах.
Видобування нафти: майже 2,9 млн грн рентної плати – надходження до місцевих бюджетів від платників Дніпропетровщини
У січні – грудні 2024 року до місцевих бюджетів Дніпропетровської області за видобування нафти від платників рентної плати надійшло майже 2,9 млн гривень. Надходження виросли на 255,4 тис. грн, або на 9,7 відс. порівняно з аналогічним періодом 2023 року.
Нагадуємо, що базовий податковий (звітний) період для рентної плати за користування надрами для видобування корисних копалин за видобування нафти, конденсату, природного газу, у тому числі газу, розчиненого у нафті (нафтового (попутного) газу), етану, пропану, бутану дорівнює календарному місяцю.
Платник рентної плати за користування надрами для видобування вуглеводної сировини протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця, подає до контролюючого органу декларацію з рентної плати та додаток з рентної плати за користування надрами для видобування корисних копалин:
- за місцезнаходженням ділянки надр, з якої видобуті корисні копалини, у разі розміщення такої ділянки надр у межах території України;
- за місцем обліку платника рентної плати у разі розміщення ділянки надр, з якої видобуто корисні копалини, в межах континентального шельфу та/або виключної (морської) економічної зони України.
Понад 338,9 млн грн акцизного податку з вироблених товарів – внесок у 2024 році до загального фонду держбюджету від платників Дніпропетровщини
Впродовж 2024 року до загального фонду державного бюджету від платників Дніпропетровщини з вироблених товарів надійшло понад 338,9 млн грн акцизного податку. Це на понад 37,4 млн грн, або на 12,4 відс., більше ніж у січні – грудні 2023 року. Про це повідомив в. о. начальника Головного управління ДПС у Дніпропетровській області Сергій Лисеюк.
Очільник обласної податкової висловив вдячність платникам за своєчасно сплачені до бюджетів податки та звернув увагу, що система управління ризиком дотримання податкового законодавства дає змогу, зокрема максимально спростити подання податкової звітності й сплату податків.
«Порядок реалізації експериментального проекту щодо функціонування системи управління податковими ризиками (комплаєнс-ризиками) в Державній податковій службі затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 25 липня 2024 року № 854. Зазначена постанова не встановлює жодних нових обов’язків або обмежень для платників податків. Експериментальний проект – це сприяння дотриманню платниками податків своїх податкових обов’язків», – зазначив Сергій Лисеюк.
Фактичні перевірки мережі магазинів товарів для туризму
До Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (далі – ГУ ДПС) від громадянина надійшло звернення, в якому повідомлялось про продаж товарів сумнівної якості в магазинах товарів для туризму і без видачі фіскальних чеків споживачам.
Працівниками відділу фактичних перевірок управління податкового аудиту ГУ ДПС проведено аналіз господарської діяльності ФОПів, які здійснюють діяльність у зазначеній торгівельний мережі, та виявлено ризики використання найманих працівників без належного оформлення, а також можливе здійснення продажу товарів без застосування належним чином зареєстрованих РРО або ПРРО.
Під час проведення фактичних перевірок підтверджено факти:
- проведення розрахункових операцій зі споживачами (фізичними особами) без видачі відповідних розрахункових документів;
- відсутність ведення у встановленому порядку обліку товарно-матеріальних цінностей;
- відсутність (ненадання в повному обсязі) документів, які належать до предмету фактичної перевірки;
- використання найманої праці осіб без належного оформлення.
За результатами проведених фактичних перевірок зафіксовано порушень на загальну суму майже 666,5 тис. гривень.
За встановленими фактами порушень суб’єктами господарювання трудового законодавства матеріали вищезазначених перевірок направлені для відповідного реагування до Південно-Східного міжрегіонального управління Державної служби з питань праці.
Зустрічі із платниками області: на онлайн зв’язку з податковою – бізнес Самарівського району
Підприємці Самарівського району на онлайн обговорення із фахівцями податкової служби підготували чимало запитань.
Активність учасників відзначив очільник Головного управління ДПС у Дніпропетровській області Сергій Лисеюк. «Комунікації податкової служби Дніпропетровщини з бізнесом продовжуються та переходять на новий рівень, - наголосив керівник служби. – Тематика таких зустрічей визначається з урахуванням потреб платників та економічних особливостей конкретних територій. Впевнений, співпраця матиме подальший позитивний розвиток».
Учасники обговорення з’ясували основне:
порядок зупинення реєстрації податкових накладних та розрахунків коригування в ЄРПН;
особливості декларування доходів, отриманих протягом 2024 року;
індексація нормативно-грошової оцінки земель за 2024 рік та надання податкової звітності сільськогосподарськими виробниками.
Окрім іншого, учасникам нагадали про інформаційні ресурси Головного управління ДПС у Дніпропетровській області, які дають змогу вирішити питання дистанційно. Комунікації з бізнесом тривають.
Коли та за якими ставками сплачується військовий збір фізичними особами – підприємцями – платниками єдиного податку першої, другої та четвертої групи?
Фізичні особи – підприємці – платники єдиного податку першої, другої та четвертої групи є платниками військового збору.
Платники військового збору:
Повинні сплачувати авансовий внесок до 20 числа кожного місяця;
Можуть сплатити авансом за весь квартал чи рік, але не більше як до кінця поточного звітного року;
Відображають нараховані суми (включаючи щомісячні авансові внески військового збору) у податковій декларації платника єдиного податку.
Нарахування авансових внесків здійснюють контролюючі органи.
Платники єдиного податку першої та другої груп подають податкову декларацію раз на рік у встановлений строк.
Податкова декларація подається за квартальний податковий період, якщо платники єдиного податку першої та другої груп:
протягом року перевищили встановлений обсяг доходу;
вирішили перейти на ставки податку для другої або третьої груп;
відмовилися від спрощеної системи оподаткування.
Платники єдиного податку четвертої групи подають податкову декларацію на поточний рік не пізніше 20 лютого поточного року.
Для ФОПів – платників єдиного податку першої, другої та четвертої групи, ставка військового збоору становить 10% від розміру мінімальної заробітної плати, встановленої на 1 січня звітного року, з розрахунку на календарний місяць (у 2025 році розмір щомісячного авансового внеску – 800 грн).
Нові правила для мобілізованих ФОП: звільнення від податкових зобов’язань
З 1 грудня 2024 року уточнено перелік податків і зборів, від сплати яких звільняються мобілізовані ФОП та особи, які провадять незалежну професійну діяльність. Так, на період військової служби звільняються від обов’язку:
- нарахування, сплати та подання податкової звітності з податку на доходи фізичних осіб;
- нарахування, сплати та подання податкової звітності з єдиного податку;
- нарахування, сплати та подання звітності з військового збору у складі податкової звітності з податку на доходи фізичних осіб або єдиного податку.
Підставою для такого звільнення є подані за місцем податкової реєстрації наступні документи:
- заява самозайнятої особи;
- копія військового квитка або іншого документа, що підтверджує призов на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період.
Наголошуємо, що зазначені документи подаються протягом 10 днів після демобілізації, а у разі перебування особи на лікуванні - протягом 10 днів по його завершенню.
Якщо мобілізована особа має найманих працівників, то на строк своєї служби вона може уповноважити іншу особу виплачувати зарплату. Уповноважена особа зобов’язана нараховувати та утримувати податки та збори з доходу у вигляді заробітної плати найманих працівників. Після демобілізації самозайнятої особи протягом 180 днів має сплатити ці податки та збори до бюджету. При цьому штрафи та фінансові санкції за цей період не будуть нараховані.
Довідково.
Згідно із Законом України від 4 грудня 2024 року № 4113-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо стимулювання розвитку цифрової економіки в Україні» абзац перший пункту 25 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України викладено у новій редакції.
Засідання комітету Громадської ради: у фокусі уваги – питання оподаткування
Представники податкової служби Дніпропетровського регіону прийняли участь у засіданні комітету за галузевою ознакою «Невиробнича сфера, в тому числі ЖКГ» Громадської ради при Головному управлінні ДПС у Дніпропетровській області.
На порядку денному - зупинення реєстрації податкових накладних та розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, основні аспекти Національної стратегії доходів до 2030 року, особливості декларування громадянами доходів, отриманих протягом 2024 року.
Співпраця податкової з громадськістю – це надійний фундамент для побудови партнерських та прозорих комунікацій з бізнесом.
Працюємо разом!
На Дніпропетровщині визначилися з критично важливими підприємствами
Засідання комісії з визначення підприємств, установ і організацій, які є критично важливими для функціонування економіки та забезпечення життєдіяльності населення області в особливий період днями відбулося під головуванням виконуючого обов’язки голови облдержадміністрації – начальника обласної військової адміністрації Юрія Яндульського.
Участь у засіданні взяла заступниця начальника Головного управління ДПС у Дніпропетровській області Наталя Федаш.
На розгляді були звернення від підприємств різних сфер: бізнесу, телекомунікацій і спортивних шкіл. Всі вони пройшли спеціальну юридичну експертизу.
Заявники надали необхідні документи та отримали схвальні рішення.
Увага: здійснюється розсилка фейкових листів від імені ДПС
Протягом останніх днів зафіксована масова розсилка електронних листів нібито від імені територіальних підрозділів Державної податкової служби України про необхідність зв’язатись з представником ДПС.
Повідомлення має такий зміст: «Доброго дня. [Прізвище, ім’я, по батькові представника керівного складу територіального органу Державної податкової служби України] турбує. Перекажіть щоб [Ім’я, по батькові керівника платника податків] терміново зі мною зв’язався. Тел. +380932652751».
Наголошуємо, ДПС не вказує при листуванні особисті номери телефонів для зв’язку.
Фейкові повідомлення надсилаються з підміною адреси електронної пошти Державної податкової служби України. Вони виглядають як офіційні листи та вводять одержувача в оману. Таким чином зловмисники легко входять у довіру.
Нагадуємо: вся інформація для платників податків висвітлюється на сторінках вебпорталу Державної податкової служби України (https://tax.gov.ua).
Для зв’язку з Державною податковою службою України користуйтеся:
Контакт-центром ДПС тел. 0800 501 007
контактами, розміщеними на вебпорталі Державної податкової служби України (https://tax.gov.ua/others/kontakti/).
Користуючись електронною поштою: дотримуйтесь особистої кібергігієни;
будьте обережними та уважними при відкритті вкладень, навіть якщо вони надійшли від відомих адресатів;
не відкривайте отримані вкладення без попереднього підтвердження факту надсилання такого листа його відправником.
Про повернення з бюджету помилково та/або надміру сплачених сум грошового зобов’язання та пені (крім єдиного внеску)
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що умови повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов’язань визначені ст. 43 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).
Відповідно до п. 43.3 ст. 43 ПКУ обов’язковою умовою для здійснення повернення сум грошового зобов’язання та пені є подання платником податків заяви про таке повернення (крім повернення надміру утриманих (сплачених) сум податку з доходів фізичних осіб, які повертаються контролюючим органом на підставі поданої платником податків податкової декларації про майновий стан і доходи (далі – податкова декларація) за звітний календарний рік за результатами проведення перерахунку його загального річного оподатковуваного доходу) протягом 1095 днів від дня виникнення помилково та/або надміру сплаченої суми та/або пені.
Платник податків подає заяву про повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов’язань та пені, в якій зазначає напрям перерахування коштів: на поточний рахунок платника податків в установі банку, на єдиний рахунок (у разі його використання); на погашення грошового зобов’язання та/або податкового боргу з інших платежів, контроль за справлянням яких покладено на контролюючі органи, незалежно від виду бюджету (п. 43.4 ст. 43 ПКУ).
Не підлягають поверненню помилково та/або надміру сплачені суми грошових зобов’язань та пені платникам податку, щодо яких (та/або щодо засновників (учасників), кінцевих бенефіціарних власників яких) у порядку, встановленому Законом України від 14 серпня 2014 року № 1644-VII «Про санкції», прийняті рішення про застосування спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій), протягом строку застосування таких санкцій.
У разі наявності у платника податків податкового боргу, повернення помилково та/або надміру сплаченої суми грошового зобов’язання на рахунок такого платника податків у банку або небанківському надавачу платіжних послуг, або на єдиний рахунок проводиться лише після повного погашення такого податкового боргу платником податків (п. 43.2 ст. 43 ПКУ).
Пунктом 1 розд. III Порядку інформаційної взаємодії Державної податкової служби України, її територіальних органів, Державної казначейської служби України, її територіальних органів, місцевих фінансових органів у процесі повернення (перерахування) платникам податків помилково та/або надміру сплачених сум грошових зобов’язань та пені, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 11.02.2019 № 60 (із змінами), передбачено, що заява може бути подана платником до територіального органу ДПС в електронній формі за допомогою засобів інформаційно – комунікаційних систем та з дотриманням вимог законодавства у сферах захисту інформації в інформаційно-комунікаційних системах, електронних довірчих послуг та електронного документообігу.
Вхід до Електронного кабінету здійснюється за адресою: http://cabinet.tax.gov.ua, а також через вебпортал ДПС. У головному меню Електронного кабінету необхідно в розділі «Заяви, запити для отримання інформації» із запропонованого переліку вибрати форму Заяви про повернення помилково та/або надміру сплачених сум грошових зобов’язань та пені (J1302001 – для юридичних осіб або F1302001 – для фізичних осіб).
Територіальний орган ДПС не пізніше ніж за п’ять робочих днів до закінчення двадцятиденного строку з дня подання платником податків заяви готує висновок про повернення належних сум коштів з відповідного бюджету або з єдиного рахунку та подає його для виконання до органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів (абзац перший п. 43.5 ст. 43 ПКУ).
На підставі отриманого висновку орган, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, протягом п’яти робочих днів здійснює повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов’язань та пені платникам податків у порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику (абзац третій п. 43.5 ст. 43 ПКУ).
Отже, помилково та/або надміру сплачені грошові зобов’язання та пеня підлягають поверненню платнику на підставі Заяви, поданої до територіального органу ДПС за місцем адміністрування (обліку) помилково та/або надміру сплаченої суми протягом 1095 днів від дня її виникнення.
Заяву може бути подано в один з таких способів:
- безпосередньо до територіального органу ДПС за місцем адміністрування (обліку) помилково та/або надміру сплаченої суми;
- засобами поштового зв’язку;
- засобами електронного зв’язку через Електронний кабінет.
Випадки, в яких прибуток КІК звільняється від оподаткування
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу.
Відповідно до п.п. 39 прим. 2.4.1 п. 39 прим. 2.4 ст. 39 прим. 2 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) скоригований прибуток контрольованої іноземної компанії не підлягає включенню до загального оподатковуваного доходу, не є об’єктом оподаткування податком на прибуток підприємств контролюючої особи у разі додержання таких умов:
а) між Україною та іноземною юрисдикцією місцезнаходження (реєстрації) контрольованої іноземної компанії є чинний договір про уникнення подвійного оподаткування або про обмін податковою інформацією та
б) виконується будь-яка з таких умов:
контрольована іноземна компанія фактично сплачує податок на прибуток за ефективною ставкою, що є не меншою за базову (основну) ставку податку на прибуток підприємств в Україні, визначену п. 136.1 ст. 136 ПКУ, або є меншою за таку ставку не більше ніж на п’ять відсоткових пунктів, або
частка пасивних доходів контрольованої іноземної компанії становить не більше 50 відс. загальної суми доходів контрольованої іноземної компанії із всіх джерел.
У разі якщо частка пасивних доходів контрольованої іноземної компанії становить більше 50 відс. загальної суми доходів контрольованої іноземної компанії із всіх джерел, для цілей застосування ст. 39 прим. 2 ПКУ такі доходи визнаються активними, за умови що контрольована іноземна компанія:
фактично виконує суттєві функції, несе ризики та використовує активи в операціях, що призводять до отримання відповідних активних доходів;
має необхідні ресурси для виконання зазначених функцій, управління ризиками та використання активів (кваліфікований персонал, основні фонди у власності або користуванні, достатній власний капітал тощо).
Для цілей ст. 39 прим. 2 ПКУ ефективна ставка податку на прибуток підприємств розраховується шляхом ділення суми витрат зі сплати податку на прибуток підприємств на суму прибутку до оподаткування за даними фінансової звітності за відповідний календарний рік та множення на 100 відсотків.
Згідно з п.п. 39 прим. 2.4.2 п. 39 прим. 2.4 ст. 39 прим. 2 ПКУ незалежно від виконання умов, передбачених п.п. 39 прим. 2.4.1 п. 39 прим. 2.4 ст. 39 прим. 2 ПКУ, скоригований прибуток контрольованої іноземної компанії не підлягає включенню до загального оподатковуваного доходу, не є об’єктом оподаткування податком на прибуток підприємств контролюючої особи у разі, якщо виконується будь-яка з таких умов:
загальний сукупний дохід усіх контрольованих іноземних компаній однієї контролюючої особи із всіх джерел за даними фінансової звітності не перевищує еквівалент 2 млн. євро на кінець звітного періоду (п.п. 39 прим. 2.4.2.1 п.п. 39 прим. 2.4.2 п. 39 прим. 2.4 ст. 39 прим. 2 ПКУ);
контрольована іноземна компанія є публічною компанією, акції (частки) якої перебувають в обігу на визнаній фондовій біржі. Перелік бірж та вимоги до визнання акцій (часток) публічних компаній такими, що перебувають в обігу на зазначеній фондовій біржі, встановлюються Кабінетом Міністрів України (п.п. 39 прим. 2.4.2.2 п.п. 39 прим. 2.4.2 п. 39 прим. 2.4 ст. 39 прим. 2 ПКУ).
Таке звільнення поширюється на всі контрольовані іноземні компанії, включені до консолідованої фінансової звітності такої публічної контрольованої іноземної компанії, а також на інші іноземні компанії, пов’язані з публічною контрольованою іноземною компанією в частині дивідендів, які походять від такої публічної контрольованої іноземної компанії.
У разі якщо контрольована іноземна компанія, на яку поширюється таке звільнення, виплачує дивіденди на користь контрольованої іноземної компанії, яка не є публічною компанією, такі дивіденди враховуються при розрахунку скоригованого прибутку такої контрольованої іноземної компанії на загальних підставах;
контрольована іноземна компанія є організацією, яка відповідно до законодавства відповідної іноземної юрисдикції здійснює благодійну діяльність та не розподіляє доходи на користь її засновників (учасників) (п.п. 39 прим. 2.4.2.3 п.п. 39 прим. 2.4.2 п. 39 прим. 2.4 ст. 39 прим. 2 ПКУ).
У разі якщо прибуток контрольованої іноземної компанії звільняється від оподаткування відповідно до положень цього пункту, контролююча особа звільняється від обов’язку розраховувати скоригований прибуток контрольованої іноземної компанії відповідно до положень п.п. 39 прим. 2.3.2 п.п. 39 прим. 2.3 ст. 39 прим. 2 ПКУ (п.п. 39 прим. 2.4.3 п. 39 прим. 2.4 ст. 39 прим. 2 ПКУ).
Контролююча особа має право добровільно відмовитися від звільнення від оподаткування прибутку контрольованої іноземної компанії відповідно до положень п.п. 39 прим. 2.4.1 або 39 прим. 2.4.2 п. 39 прим. 2.4 ст. 39 прим. 2 ПКУ та прийняти рішення про оподаткування прибутку контрольованої іноземної компанії шляхом подання відповідної заяви у довільній формі одночасно з поданням звіту про контрольовані іноземні компанії (п.п. 39 прим. 2.4.4 п. 39 прим. 2.4 ст. 39 прим. 2 ПКУ).
Платники Дніпропетровщини за видобування природного газу поповнили загальний фонд держбюджету рентною платою майже на 782,6 млн гривень
У січні – грудні 2024 року до загального фонду державного бюджету від платників Дніпропетровщини за видобування природного газу надійшло майже 782,6 млн грн рентної плати. Надходження виросли на понад 59,6 млн грн, темп росту – 108,3 відсотки.
Повідомляємо, що коди класифікації доходів бюджету по рентній платі за користування надрами загальнодержавного значення та рентній платі за користування надрами місцевого значення затверджено наказом Міністерства фінансів України «Про бюджетну класифікацію».
Довідник відповідності символу звітності коду класифікації доходів бюджету затверджено наказом Державної казначейської служби України.
Переліки корисних копалин загальнодержавного та місцевого значення затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 12 грудня 1994 року № 827 (із змінами та доповненнями).
Отримати інформацію стосовно банківських реквізитів для сплати рентної плати за користування надрами для видобування корисних копалин платники мають можливість в меню «Стан розрахунків з бюджетом» приватної частини Електронного кабінету. При зверненні до зазначеного меню відображається зведена інформація станом на момент звернення, що містить інформацію по кожному виду платежу, зокрема, бюджетний рахунок на поточну дату.
Також інформація про реквізити рахунків, відкритих в органах Казначейства в розрізі адміністративно-територіальних одиниць України, оприлюднена на вебпорталі ДПС в рубриці Головна/Рахунки для сплати платежів (https://tax.gov.ua/rahunki-dlya-splati-platejiv/).
Поряд з цим, платники рентної плати за користування надрами для видобування корисних копалин для отримання банківських реквізитів з метою сплати рентної плати за користування надрами для видобування корисних копалин можуть звернутися до органу ДПС за місцем взяття на облік платником рентної плати за користування надрами для видобування корисних копалин.
Які дані будуть відображені у щоденному фіскальному звітному чеку (Z – звіті), сформованому ПРРО на наступний робочий день або через інший період у кілька днів за час відключення електроенергії, при використанні програмного забезпечення «ПРРО ДПС»?
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу, якщо при використанні програмного забезпечення «ПРРО ДПС» відбулось відключення електроенергії, то у щоденному фіскальному звітному чеку (Z – звіті), сформованому програмним реєстратором розрахункових операцій (далі – ПРРО) на наступний робочий день або через інший період у кілька днів, буде відображено загальну суму розрахунків за відповідний проміжок часу відключення електроенергії з моменту відкриття робочої зміни, до фактичного її закриття.
Водночас, якщо ПРРО в процесі використання був переведений в режим офлайн, то суб’єкту господарювання (користувачу) забороняється виконувати закриття робочої зміни на інших пристроях.
Чи необхідно подавати уточнюючу декларацію про майновий стан і доходи при поданні повного звіту КІК, якщо сумові показники в поданій декларації не змінюються?
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (Кам’янський район) інформує.
Відповідно до п.п. 39 прим. 2.5.1 п. 39 прим. 2.5 ст. 39 прим. 2 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI (далі – ПКУ) для цілей податкового контролю за оподаткуванням прибутку контрольованої іноземної компанії (далі – КІК) звітним (податковим) періодом є календарний рік або інший звітний період КІК, що закінчується протягом календарного року.
Контролюючі особи – фізичні особи зобов’язані подавати Звіт про контрольовані іноземні компанії (далі – Звіт) до контролюючого органу одночасно з поданням річної декларації про майновий стан і доходи (далі – Декларація) за відповідний календарний рік засобами електронного зв’язку в електронній формі з дотриманням вимог законів України від 22 травня 2003 року № 851-IV «Про електронні документи та електронний документообіг», від 05 жовтня 2017 року № 2155-VІІІ «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги» (п.п. 39 прим. 2.5.2 п. 39 прим. 2.5 ст. 39 прим. 2 ПКУ).
До Звіту в обов’язковому порядку додаються завірені належним чином копії фінансової звітності КІК, що підтверджують розмір прибутку КІК за звітний (податковий) рік. Якщо граничні строки підготовки фінансової звітності у відповідній іноземній юрисдикції спливають пізніше граничних строків подання Декларації, такі копії фінансової звітності КІК подаються разом із Декларацією за наступний звітний (податковий) період (п.п. 39 прим. 2.5.2 п. 39 прим. 2.5 ст. 39 прим. 2 ПКУ).
У разі, якщо контролююча особа не має можливості забезпечити складання фінансової звітності КІК та/або здійснення розрахунку скоригованого прибутку КІК до дати граничного строку подання Декларації, така контролююча особа подає Звіт за скороченою формою, який містить лише відомості, передбачені підпунктами «а» – «в» п.п. 39 прим. 2.5.3 п. 39 прим. 2.5 ст. 39 прим. 2 ПКУ.
Контролююча особа зобов’язана подати повний Звіт до кінця календарного року, наступного за звітним (податковим) роком. У разі, якщо відповідно до Звіту загальний оподатковуваний дохід, об’єкт оподаткування податком на прибуток підприємств контролюючої особи збільшується, така особа до кінця календарного року, наступного за звітним (податковим) роком, подає уточнюючу Декларацію.
При цьому, штрафні санкції та/або пеня не застосовуються (п.п. 39 прим. 2.5.4 п. 39 прим. 2.5 ст. 39 прим. 2 ПКУ).
Враховуючи викладене, якщо при поданні повного Звіту, загальний оподатковуваний дохід, об’єкт оподаткування податком на прибуток підприємств контролюючої особи не збільшується та, відповідно, не змінюються показники Декларації та додатків КІК до неї, то уточнюючу Декларацію подавати не потрібно.
Понад 112,6 млн грн рентної плати за спеціальне використання води – надходження від платників до місцевих бюджетів Дніпропетровщини
Впродовж 2024 року до місцевих бюджетів Дніпропетровської області від платників рентної плати за спеціальне використання води надійшло понад 112,6 млн гривень.
Повідомляємо, що відповідно до п. 255.3 ст. 255 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) об’єктом оподаткування рентною платою за спеціальне використання води (далі – рентна плата) є фактичний обсяг води, який використовують водокористувачі.
У разі перевищення водокористувачами встановленого річного ліміту використання води рентна плата обчислюється і сплачується у п’ятикратному розмірі виходячи з фактичних обсягів використаної води понад встановлений ліміт використання води, ставок рентної плати та коефіцієнтів (п.п. 255.11.13 п. 255.11 ст. 255 ПКУ).
Юридичні особи – платники транспортного податку поповнили місцеві бюджети Дніпропетровщини на понад 7,0 млн гривень
У січні – грудні 2024 року до місцевих бюджетів Дніпропетровської області від юридичних осіб надійшло понад 7,0 млн грн транспортного податку. Це на 520,6 тис. грн, або майже на 8,0 відс. більше ніж у відповідному періоді 2023 року.
Нагадуємо, що для зручності та допомоги платникам при складанні податкової декларації Державна податкова служба України розробила навчальний відеоролик з питання заповнення податкової декларації з транспортного податку. Платники транспортного податку мають можливість ознайомитись з цим роликом на вебпорталі ДПС України за посиланням
Податковий календар на 29 січня 2025 року
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (Кам’янський район) повідомляє, що
29 січня 2025 року, середа, останній день сплати юридичними особами за IV квартал 2024 року:
- авансового внеску з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки;
- авансового внеску з транспортного податку.
До загального фонду держбюджету у 2024 році надійшло 133,6 млрд грн акцизного податку
У 2024 році до загального фонду державного бюджету надійшло 133,6 млрд грн акцизного податку з вироблених та ввезених підакцизних товарів.
Це на 16,5% (18,9 млрд грн) більше, ніж у 2023 році. Показник доходів виконаний на 103,3 %, додатково до бюджету надійшло 4,3 млрд гривень.
Минулого року спостерігалася позитивна динаміка надходжень з основних підакцизних товарів.
З виробленої та ввезеної на митну територію України лікеро-горілчаної продукції надійшло 11 млрд грн. Це на 8,5 % (0,9 млрд грн) більше, ніж у 2023 році та на 15 % (1,4 млрд грн) більше показника доходів.
З вироблених та ввезених тютюнових виробів торік надійшло 96,6 млрд грн. Це на 20,3 % (16,3 млрд грн) більше, ніж у 2023 році та на 7,7 % більше, ніж показник доходів.
Продаж складної побутової техніки без документів, які підтверджують походження товару
Одним із пріоритетних напрямів роботи податкової служби є боротьба з тіньовим сектором економіки та викорінення продажу на території держави фальсифікованих або завезених контрабандою товарів.
Відповідно до вимог п. 12 ст. 3 Закону України від 06 липня 1995 року № 265/95-ВР «Про застосування РРО в сфері торгівлі громадського харчування та послуг» (із змінами та доповненнями) суб’єкти господарювання зобов’язані: вести в порядку, встановленому законодавством, облік товарних запасів, здійснювати продаж лише тих товарів, що відображені в такому обліку. При цьому суб'єкт господарювання зобов'язаний надати контролюючим органам на початок проведення перевірки документи (у паперовій або електронній формі), що підтверджують облік та походження товарних запасів (зокрема, але не виключно, документи щодо інвентаризації товарних запасів, документи про отримання товарів від інших суб'єктів господарювання та/або документи на внутрішнє переміщення товарів), які на момент перевірки знаходяться у місці продажу (господарському об'єкті).
Такі вимоги не поширюються на фізичних осіб – підприємців, які є платниками єдиного податку та не зареєстровані платниками податку на додану вартість (крім тих, які провадять діяльність з реалізації технічно складних побутових товарів, що підлягають гарантійному ремонту, а також лікарських засобів та виробів медичного призначення, ювелірних та побутових виробів з дорогоцінних металів, дорогоцінного каміння, дорогоцінного каміння органогенного утворення та напівдорогоцінного каміння).
Продаж товарів, які відносяться до групи складної побутової техніки, без наявності на господарських одиницях документів, що підтверджують їх походження, може свідчити, що такий товар був незаконно виготовлений або ввезений на територію України.
За результатами проведеної фактичної перевірки діяльності суб’єкта господарювання (магазин товарів для туризму та відпочинку) в селищі Слобожанське (Ювілейне) Дніпропетровської області встановлено факт відсутності супутніх документів на товар, а також форми обліку товарно-матеріальних цінностей.
Під час проведення фактичної перевірки зафіксовано порушень на загальну суму майже 300 тис. гривень.
УВАГА! ШАХРАЇ!
Упродовж останніх днів зафіксовано факти неодноразових спроб здійснення шахрайських дій невідомими особами шляхом підміни електронної адреси відправника на офіційну скриньку Головного управління ДПС у Дніпропетровській області, з розсилкою фейкових електронних листів (повідомлень) на електронні адреси платників податків від імені керівника одного із структурних підрозділів Головного управління ДПС у Дніпропетровській області з вимогою зв’язатися за певним номером телефону, який не належить даній особі.
Текстові повідомлення мають наступний зміст: «Доброго дня, [Прізвище, Ім’я, по батькові посадової особи Головного управління ДПС у Дніпропетровській області] турбує. Перекажіть щоб [Ім’я, по батькові керівника платника податків] терміново зі мною зв’язався. Тел. 0*********WhatsApp, Viber».
Звертаємось до платників: будьте обачними, не піддавайтеся на провокації! Будьте обережними та уважними при відкритті вкладень, навіть, якщо вони надійшли від відомих адресатів!
Покрокова відеоінструкція про процес проходження податкових накладних у системі СМКОР: Руслан Кравченко пояснив правила роботи
Щоб спростити роботу бізнесу в Державній податковій службі створили відеоінструкцію, яка покроково пояснює процес проходження податкових накладних і розрахунків коригування у Системі моніторингу критеріїв оцінки ризиків.
Про це Голова Державної податкової служби України Руслан Кравченко написав на своїй сторінці у Facebook.
«Принцип відкритості та підтримка відповідального бізнесу – ключові пріоритети в роботі ДПС. Одне з болючих питань для бізнесу – блокування податкових накладних. Тому вирішив, що варто чітко розʼяснити правила і механізми цього процесу. З новою командою ДПС прагнемо захистити бізнес від несправедливих рішень», – зазначив Руслан Кравченко.
З цією метою була створена відеоінструкція, яка детально пояснює:
- Шлях, який проходять податкові накладні та розрахунки коригування у СМКОР.
- Основні ознаки та критерії, за якими накладні можуть бути заблоковані.
- Поради, як уникнути блокування.
Ці правила не нові – вони існують вже тривалий час, проте їх систематизація та публікація у відкритому доступі є необхідними, щоб кожен підприємець мав змогу ознайомитися з ними та розумів, за що саме накладна може бути заблокована і як цього уникнути.
«Паралельно працюємо над розʼясненням про критерії ризиковості платника податку. Бізнес має чітко розуміти, чому може потрапити в перелік ризикових, і які його дії в разі такої ситуації», – наголосив Руслан Кравченко.
Дніпропетровщина: проведено робочу зустріч з представниками Криворізької міської ради
Податковою службою Дніпропетровщини у рамках Меморандуму про співпрацю та взаємодію між Головним управлінням Державної податкової служби у Дніпропетровській області та виконавчим комітетом Криворізької міської ради від 01.03.2023 з метою поєднання зусиль та продовження боротьби з тіньовим обігом підакцизної продукції на території м. Кривого Рогу 23.01.2025 проведено робочу зустріч з головою та представниками робочої групи з питань обігу алкогольних напоїв і тютюнових виробів Криворізької міської ради.
Основні теми для обговорення на засіданні робочої зустрічі – контрафактна тютюнова, алкогольна продукція, об’єкти розповсюдження нелегальної продукції.
Ключові напрямки спільної взаємодії щодо ліквідації «чорного» ринку тютюнових виробів та, як наслідок, наповнення бюджету територіальної громади міста, а також зміни в законодавстві про ліцензування певних видів господарської діяльності – акценти комунікації.
Звертаємо увагу платників податків, що сумлінне виконання норм Податкового кодексу України, іншого законодавства, контроль за яким здійснюють податкові органи, та повнота сплати податків – важливі фактори, які сьогодні забезпечують стабільну роботу економіки.
Закликаємо суб’єктів господарювання працювати прозоро, без порушень!
Закон України № 4015: новації у частині визначення мінімального податкового зобов’язання
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує, що Законом України від 10 жовтня 2024 року № 4015-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень у період дії воєнного стану» внесено зміни до Податкового кодексу України (далі – ПКУ).
Зокрема, підрозділ 10 розділу ХХ «Перехідні положення» ПКУ доповнено новими пунктами 671 та 74.
Так, відповідно до п 671 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» ПКУ при обрахунку мінімального податкового зобов’язання (далі – МПЗ) за 2025 рік та наступні роки, коефіцієнт «К», визначений у підпунктах 381.1.1 і 381.1.2 пункту 381.1 статті 381 ПКУ, застосовується зі значенням 0,057.
Сума МПЗ визначена відповідно до підпунктів 381.1.1 і 381.1.2 пункту 381.1 статті 381 ПКУ, не може становити менше 700 грн. з 1 гектара, а для земельних ділянок, у площі яких частка ріллі становить не менше 50 відсотків, – 1400 грн з 1 гектара (пункт 74 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» ПКУ).
За якою формою потрібно подавати заяви для одержання ліцензій на право провадження відповідного виду господарської діяльності з 01.01.2025?
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує.
Відповідно до ст. 43 Закону України від 18 червня 2024 року № 3817-IX «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, спиртових дистилятів, біоетанолу, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, тютюнової сировини, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального» (із змінами та доповненнями) (далі – Закон № 3817) для отримання ліцензії суб’єкт господарювання подає до органу ліцензування заяву про отримання ліцензії на право провадження відповідного виду господарської діяльності у паперовій або електронній формі у порядку, визначеному ст. 42 Податкового кодексу України.
Частиною третьою ст. 43 Закону № 3817 визначено виключний перелік відомостей, що наводиться у заяві про отримання ліцензії на право провадження відповідного виду господарської діяльності, та документів, що подаються до такої заяви у визначених Законом № 3817 випадках.
Відповідно до частини сьомої ст. 34 та частини сьомої ст. 35 Закону № 3817 Кабінетом Міністрів України затверджуються:
- форми заяв про отримання ліцензії на право провадження відповідного виду господарської діяльності, про внесення змін до відомостей, що містяться в Єдиному реєстрі ліцензіатів з виробництва та обігу спирту етилового, спиртових дистилятів, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, тютюнової сировини та рідин, що використовуються в електронних сигаретах, про припинення дії ліцензії на право провадження відповідного виду господарської діяльності та порядок їх заповнення;
- форми заяв про отримання ліцензії на право провадження відповідного виду господарської діяльності, про внесення змін до відомостей, що містяться в Єдиному реєстрі ліцензіатів та місць обігу пального, про припинення дії ліцензії на право провадження відповідного виду господарської діяльності та порядок їх заповнення.
Водночас, відповідно до п. 3 розд. ХІІІ «Перехідні положення» Закону № 3817 до затвердження форм заяв, визначених Законом № 3817, такі заяви подаються в довільній формі із зазначенням всіх відомостей, передбачених Законом № 3817.
У зв’язку з цим, до набрання чинності постановою Кабінету Міністрів України «Деякі питання ведення єдиних реєстрів ліцензіатів з виробництва та обігу спирту етилового, спиртових дистилятів, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, тютюнової сировини та рідин, що використовуються в електронних сигаретах, ліцензіатів та місць обігу пального» та із урахуванням положення п. 3 розд. ХІІІ «Перехідні положення» Закону № 3817, до затвердження форм заяв, визначених Законом № 3817, зокрема, щодо отримання ліцензії такі заяви подаються в довільній формі із зазначенням всіх відомостей, передбачених Законом № 3817.
Для зручності суб’єктів господарювання рекомендовані форми відповідних заяв розміщуються на вебпорталі ДПС для їх можливого використання за посиланням https://tax.gov.ua/media-tsentr/novini/855916.html.
За якою ставкою військового збору оподатковується дохід у вигляді середнього заробітку, що виплачується роботодавцем мобілізованому працівнику, за яким зберігається місце роботи?
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє.
Згідно з п.п. 1 п.п. 1.2 п. 16 прим. 1 підрозд. 10 розд. ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України (далі – ПКУ) об’єктом оподаткування військовим збором для платників, зазначених у п.п. 1 п.п. 1.1 п. 16 прим. 1 підрозд. 10 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ, є доходи, визначені ст. 163 ПКУ, зокрема, загальний місячний (річний) оподатковуваний дохід; доходи з джерела їх походження в Україні, які остаточно оподатковуються під час їх нарахування (виплати, надання); іноземні доходи – доходи (прибуток), отримані з джерел за межами України.
Оподаткування доходів фізичних осіб регламентується розд. IV ПКУ. Згідно з п.п. 163.1.1 п. 163.1 ст. 163 ПКУ об’єктом оподаткування резидента є загальний місячний (річний) оподатковуваний дохід.
Перелік доходів, що включаються до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку визначено п. 164.2 ст. 164 ПКУ, зокрема, інші доходи, крім зазначених ст. 165 ПКУ (п.п. 164.2.20 п. 164.2 ст. 164 ПКУ).
Податковий агент, який нараховує (виплачує, надає) оподатковуваний дохід на користь платника податку, зобов’язаний утримувати податок із суми такого доходу за його рахунок, використовуючи ставку податку, визначену ст. 167 ПКУ (п.п. 168.1.1 п. 168.1 ст. 168 ПКУ).
Відповідно до частини третьої ст. 119 Кодексу законів про працю України від 10 грудня 1971 року № 322-VIII за працівниками, направленими для проходження базової військової служби, призваними на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період або прийнятими на військову службу за контрактом у разі виникнення кризової ситуації, що загрожує національній безпеці, оголошення рішення про проведення мобілізації та (або) введення воєнного стану на строк до закінчення особливого періоду або до дня фактичної демобілізації, зберігаються місце роботи і посада на підприємстві, в установі, організації, фермерському господарстві, сільськогосподарському виробничому кооперативі незалежно від підпорядкування та форми власності і у фізичних осіб – підприємців, в яких вони працювали на час призову. Таким працівникам здійснюється виплата грошового забезпечення за рахунок коштів Державного бюджету України відповідно до Закону України від 20 грудня 1991 року № 2011-XІІ «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей».
Підпунктом 1.4 п. 16 прим. 1 підрозд. 10 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ визначено, що нарахування, утримання та сплата (перерахування) військового збору з доходів платників збору, зазначених у п.п. 1 п.п. 1.1 п. 16 прим. 1 підрозд. 10 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ, здійснюються в порядку, встановленому розд. IV ПКУ, з урахуванням особливостей, визначених підрозд. 1 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ, за ставками, визначеними п.п. 1.3 п. 16 прим. 1 підрозд. 10 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ.
Згідно з п. 1.3 п. 16 прим. 1 підрозд. 10 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ ставка військового збору становить:
для платників, зазначених у п.п. 1 п.п. 1.1 п. 16 прим. 1 підрозд. 10 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ, – 5 відс. від об’єкта оподаткування, визначеного п.п. 1 п.п. 1.2 п. 16 прим. 1 підрозд. 10 розд. XX ПКУ;
для військовослужбовців та працівників Збройних Сил України, Служби безпеки України, Служби зовнішньої розвідки України, Головного управління розвідки Міністерства оборони України, Національної гвардії України, Державної прикордонної служби України, Управління державної охорони України, Державної служби спеціального зв’язку та захисту інформації України, Державної спеціальної служби транспорту України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань – 1,5 відс. з доходу, одержаного у вигляді грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, які здійснюються відповідно до законодавства України (за винятком доходів, які звільняються від оподаткування військовим збором відповідно до п.п. 1.7 п. 16 прим. 1 підрозд. 10 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ).
Враховуючи зазначене, якщо юридичною особою (роботодавцем) здійснюється нарахування доходу у вигляді середнього заробітку на користь мобілізованої фізичної особи (працівника), то такий дохід включається до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника та оподатковується військовим збором за ставкою 5 відсотків.
Стосовно сплати військового збору з доходів, отриманих фізичними особами, які провадять незалежну професійну діяльність
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області Законом України від 04 грудня 2024 року № 4113-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо стимулювання розвитку цифрової економіки в Україні» (далі – Закон № 4113) уточнено порядок сплати військового збору окремими платниками збору.
Законом № 4113 установлено, що річне податкове зобов’язання з військового збору з доходів платників, визначених пунктом 162.1 статті 162 Податкового кодексу України (далі – Кодекс), що включаються до складу загального річного оподатковуваного доходу за 2024 звітний (податковий) рік та остаточний розрахунок податкових зобов’язань щодо яких проводиться в поданій річній податковій декларації про майновий стан і доходи, у тому числі з іноземних доходів, визначається за ставкою військового збору у розмірі 1,5 відсотка (крім доходів від операцій з майном, доходу у вигляді вартості успадкованого чи отриманого у дарунок майна).
Ставка військового збору у розмірі 5 відсотків застосовується до доходів, що включаються до складу загального річного оподатковуваного доходу та остаточний розрахунок податкових зобов’язань щодо яких проводиться в поданій річній податковій декларації про майновий стан і доходи, нараховані (виплачені) платникам податків починаючи з 1 січня 2025 року.
Порядок оподаткування податком на доходи фізичних осіб доходів, отриманих фізичними особами, які провадять незалежну професійну діяльність, встановлено статтею 178 розділу IV Кодексу.
Доходи громадян, отримані протягом календарного року від провадження незалежної професійної діяльності, оподатковуються податком на доходи фізичних осіб за ставкою, визначеною пунктом 167.1 статті 167 розділу IV Кодексу (пункт 178.2 статті 178 розділу IV Кодексу).
Оподатковуваним доходом вважається сукупний чистий дохід, тобто різниця між доходом і документально підтвердженими витратами, необхідними для провадження певного виду незалежної професійної діяльності (пункт 178.3 статті 178 розділу IV Кодексу).
Крім того, пунктом 164.1 статті 164 розділу IV Кодексу, зокрема, визначено, що базою оподаткування податком на доходи фізичних осіб для доходів, отриманих від провадження незалежної професійної діяльності, є чистий річний оподатковуваний дохід, який визначається відповідно до пункту 178.3 статті 178 розділу IV Кодексу.
Остаточний розрахунок податку на доходи фізичних осіб за звітний податковий рік здійснюється платником самостійно згідно з даними, зазначеними в податковій декларації про майновий стан і доходи, в якій поряд з доходами від провадження незалежної професійної діяльності повинні зазначатися інші доходи з джерел їх походження з України та іноземні доходи, а також відомості про суми єдиного внеску, нарахованого на доходи від провадження незалежної професійної діяльності в розмірах, визначених відповідно до закону (пункт 178.7 статті 178 Кодексу).
Нарахування, утримання та сплата (перерахування) збору з доходів платників збору, зазначених у підпункті 1 підпункту 1.1 пункту 161 підрозділу 10 розділу ХХ Кодексу, здійснюється в порядку, встановленому розділом IV Кодексу, з урахуванням особливостей, визначених підрозділом 1 цього розділу, за ставкою, визначеною підпунктом 1 підпункту 1.3 цього пункту (підпункт 1.4 пункту 161 підрозділу 10 розділу ХХ Кодексу).
Розрахунок податкових зобов’язань з військового збору для доходів, отриманих фізичними особами, які провадять незалежну професійну діяльність, здійснюється за звітний (податковий) рік виходячи з бази оподаткування.
Отже, податкове зобов’язання з військового збору для доходів, отриманих фізичними особами, які провадять незалежну професійну діяльність, що включаються до складу загального річного оподатковуваного доходу за 2024 звітний (податковий) рік, визначається за ставкою військового збору у розмірі 1,5 відсотка.
Ставка військового збору у розмірі 5 відсотків застосовуватиметься до доходів фізичних осіб, які провадять незалежну професійну діяльність, що включаються до складу загального річного оподатковуваного доходу починаючи з 1 січня 2025 року.
Щодо порядку подання Декларації з акцизного податку за новою формою
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу, що 21 листопада 2024 року за № 1752/43097 Міністерством юстиції України зареєстровано наказ Міністерства фінансів України від 07.11.2024 № 567 «Про затвердження Змін до форми декларації з акцизного податку та Порядку заповнення та подання декларації з акцизного податку» (далі – наказ № 567).
Пунктом 3 наказу № 567 визначено, що він набирає чинності з дня його офіційного опублікування, крім окремих його положень, які набирають чинності з 01 січня 2026 року.
27.12.2024 наказ № 567 опубліковано в Офіційному віснику України № 109.
Метою прийняття наказу № 567 є приведення у відповідність форми декларації з акцизного податку і Порядку її заповнення та подання, затверджених наказом Міністерства фінансів України від 23.01.2015 № 14 (у редакції наказу Міністерства фінансів України від 26.09.2016 № 841) (далі – Декларація), до вимог Податкового кодексу України, з урахуванням змін, внесених Законом України від 29 червня 2023 року № 3173-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України у зв’язку із запровадженням електронної простежуваності обігу алкогольних напоїв, тютюнових виробів та рідин, що використовуються в електронних сигаретах» та Законом України від 23 лютого 2024 року № 3603-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо вдосконалення онлайн-комунікації з платниками податків та уточнення окремих положень законодавства», які передбачають:
- доповнення Декларації рядками за кодами операцій в частині відображення понаднормативних втрат спирту, алкогольних напоїв, тютюнової сировини, тютюнових виробів, зазначення використання пільгових обсягів скрапленого газу та важких дистилятів (газойлів);
- викладення в новій редакції додатків 1, 2, 3 до Декларації з метою відображення:
- розрахунок суми акцизного податку, яка підлягає сплаті, у тому числі за сформовані унікальні ідентифікатори, відповідно до електронних марок, які нанесені на товар, операції з ввезення та реалізації якого є об’єктом оподаткування акцизним податком з урахуванням норм втрат сировини та готової продукції;
- особливостей використання податкового векселя при ввезенні алкогольних напоїв на митну територію України для подальшого їх розливу в споживчу тару.
При цьому наказом № 567 передбачено визнати таким, що втратив чинність з 01.01.2026 додаток 5 до Декларації «Розрахунок суми акцизного податку з втрачених марок акцизного податку, що були придбані для маркування тютюнових виробів та рідин, що використовуються в електронних сигаретах», оскільки з початком використання електронної акцизної марки для маркування зазначених підакцизних товарів такий додаток втрачає свою актуальність.
Відповідно до положень пункту 46.6 статті 46 Податкового кодексу України нові форми декларацій (розрахунків) застосовуються для складання звітності за податковий період, що настає за податковим періодом, у якому відбулося їх оприлюднення.
Таким чином, починаючи із звітного періоду – січень 2025 року застосовується оновлена форма Декларації для складання звітності, яка подається до контролюючого органу за місцем реєстрації платника акцизного податку в терміни не пізніше 20 лютого 2025 року.
Що означають показники, які розміщуються в меню «Критерії добровільного дотримання законодавства» приватної частини Електронного кабінету?
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області доводить до відома, що у зв’язку із набранням чинності Законом України від 18 червня 2024 року № 3813-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо особливостей податкового адміністрування під час воєнного стану для платників податків з високим рівнем добровільного дотримання податкового законодавства» та відповідно до наказу Міністерства фінансів України від 07.10.2024 № 495 «Про затвердження Порядку формування та оприлюднення Переліку платників з високим рівнем добровільного дотримання податкового законодавства» (далі – Наказ № 495) (зі змінами) приватну частину Електронного кабінету доповнено меню «Критерії добровільного дотримання законодавства».
Згідно з підпунктами 69.41.1 та 69.41.2 п.п. 69.41 п. 69 підрозд. 10 розд. XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України (далі – ПКУ) до Переліку платників податків з високим рівнем добровільного дотримання податкового законодавства належать юридичні особи та фізичні особи підприємці, які відповідають одночасно усім вимогам та критеріям відповідно до обраної системи оподаткування.
Відповідно до абзацу чотирнадцятого п.п. 69.41.2 п.п. 69.41 п. 69 підрозд. 10 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ та п. 7 розд. Ⅳ Наказу № 495 розраховані щодо платника податків показники критеріїв, які не відповідають рівню середніх критеріїв для включення до Переліку платників податків з високим рівнем добровільного дотримання податкового законодавства, передбачених цим підпунктом, розміщуються в електронному кабінеті такого платника податків.
Режим «Критерії добровільного дотримання законодавства» в Електронному кабінеті містить два розділи:
– «Відповідність вимогам віднесення до Переліку платників податків з високим рівнем добровільного дотримання податкового законодавства»;
– «Відповідність критеріям (згідно з групою платника) віднесення до Переліку платників податків з високим рівнем добровільного дотримання податкового законодавства».
Розділ «Відповідність вимогам віднесення до Переліку платників податків з високим рівнем добровільного дотримання податкового законодавства» є спільним для усіх платників податків незалежно від обраної системи оподаткування та містить єдиний перелік вимог відповідно до п.п. 69.41.1 п.п. 69.41 п. 69 підрозд. 10 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ.
У зазначеному розділі відповідність вимозі, визначеній п.п. 69.41.1 п.п. 69.41 п. 69 підрозд. 10 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ, відображається із позначкою «Так», у разі невідповідності – «Ні».
Зміст розділу «Відповідність критеріям (згідно з групою платника) віднесення до Переліку платників податків з високим рівнем добровільного дотримання податкового законодавства» містить відповідний перелік критеріїв, передбачених підпунктами 69.41.2.1, 69.41.2.2, 69.41.2.3, 69.41.2.4, 69.41.2.5, 69.41.2.6 п.п. 69.41.2 п.п. 69.41 п. 69 підрозд. 10 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ, в залежності від обраної платником податків системи оподаткування.
У разі, якщо платник відповідає критерію, визначеному переліченими вище нормами ПКУ, відображається позначка «Так».
У разі, якщо платник не відповідає критеріям, визначеним підпунктами 69.41.2.1, 69.41.2.2, 69.41.2.3, 69.41.2.4, 69.41.2.5, 69.41.2.6 п.п. 69.41.2 п.п. 69.41 п. 69 підрозд. 10 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ, можуть відображатись позначки «Ні», «Ні*», «Ні**» або від’ємне значення показника.
Позначка «Ні» відображається у разі, якщо:
– показник середньомісячної нарахованої та/або виплаченої податковим агентом - юридичною особою заробітної плати за останні чотири звітні (податкові) періоди становить менше середньої заробітної плати у відповідній галузі у відповідному регіоні, помноженої на коефіцієнт 1,1 або середньомісячна чисельність працюючих за зазначений період становить менше п’яти осіб;
– при визначені показника різниці між сумою загального мінімального податкового зобов’язання та загальною сумою сплачених податків, зборів, платежів, пов’язаних з виробництвом та реалізацією власної сільськогосподарської продукції, та витрат на оренду земельних ділянок за останній звітний період має позитивне значення або 0;
– показник середньомісячної нарахованої та/або виплаченої податковим агентом – фізичною особою – підприємцем заробітної плати за останні чотири звітні (податкові) періоди становить менше середньої заробітної плати у відповідній галузі у відповідному регіоні, помноженої на коефіцієнт 1,1.
– при обрахунку показника рівня сплати податку на доходи фізичних осіб, у податковій звітності встановлені арифметичні та/або методологічні помилки при визначенні податкових зобов’язань з податку на доходи фізичних осіб від провадження господарської діяльності.
Позначка «Ні*» відображається у разі, якщо платником не подано податкову звітність, дані якої необхідні для розрахунку відповідного показника.
Позначка «Ні**» відображається у разі, якщо основний вид економічної діяльності платника не відповідає КВЕД ДК 009:2010 визначеному п.п. 69.41.2 п.п. 69.41 п. 69 підрозд. 10 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ.
Позначка «Не розраховується» може відображатись лише для критерія «Рівень сплати з податку на додану вартість» (для юридичних осіб) та свідчить про те, що у платника податків операції з вивезення товарів за межі митної території України становлять 25 і більше відсотків загального обсягу постачання, а отже зазначений критерій не розраховується до такого платника.
Від’ємне значення показника зазначається у разі, якщо:
а) відповідний показник є меншим від середнього показника у відповідній галузі (у такому випадку, зазначений показник відображається як різниця між значенням показника платника та середнім показником у відповідній галузі);
б) задекларований обсяг доходу за податковий (звітний) період менше ніж 5 млн грн (у такому випадку, зазначений показник відображається як різниця між задекларованим обсягом доходу за податковий (звітний) період та визначеним пороговим обсягом доходу у розмірі 5 млн гривень).
Крім того, у нижній частині розділу «Відповідність критеріям (згідно з групою платника) віднесення до Переліку платників податків з високим рівнем добровільного дотримання податкового законодавства» розміщено поле «З дати взяття на облік у контролюючому органі минуло більше року», яке може мати умовні позначки «Так» або «Ні», що вказує на відповідність або не відповідність п.п. 69.41.1.7 п.п. 69.41.2 п.п. 69.41 п. 69 підрозд. 10 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ.
Яка ставка військового збору застосовується до виплат, пов’язаних з тимчасовою втратою працездатності (лікарняні), нарахованих резидентом Дія Сіті на користь найманого працівника за періоди до 01.12.2024?
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу на таке.
Відповідно до п.п. 1 п.п. 1.1 п. 16 прим. 1 підрозд. 10 розд. XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України (далі – ПКУ) платниками військового збору є особи, визначені п. 162.1 ст. 162 ПКУ (зокрема, фізична особа – резидент, яка отримує доходи як з джерела їх походження в Україні, так і іноземні доходи; фізична особа – нерезидент, яка отримує доходи з джерела їх походження в Україні; податковий агент).
Об’єктом оподаткування військовим збором для платників, зазначених у п.п. 1 п.п. 1.1 п. 16 прим. 1 підрозд. 10 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ є доходи, визначені ст. 163 ПКУ (п.п. 1 п.п. 1.2 п. 16 прим. 1 підрозд. 10 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ).
Нарахування, утримання та сплата (перерахування) військового збору з доходів платників військового збору, зазначених у п.п. 1 п.п. 1.1 п. 16 прим. 1 підрозд. 10 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ, здійснюється в порядку, встановленому розд. IV ПКУ, з урахуванням особливостей, визначених підрозд. 1 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ, за ставками, визначеними п.п. 1.3 п. 16 прим. 1 підрозд. 10 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ (п.п. 1.4 прим. 1 п. 16 прим. 1 підрозд. 10 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ).
Згідно з п.п. 170.14 прим. 1.1 п. 170.14 прим. 1 ст. 170 ПКУ податковим агентом платника податку – спеціаліста резидента Дія Сіті під час нарахування (виплати) на його користь доходів у вигляді заробітної плати, інших заохочувальних та компенсаційних виплат або інших виплат і винагород, які нараховуються (виплачуються, надаються) платнику податку у зв’язку з трудовими відносинами чи у зв’язку з виконанням гіг-контракту, укладеного у порядку, передбаченому Законом України від 15 липня 2021 року № 1667-ІХ «Про стимулювання розвитку цифрової економіки в Україні», є резиденти Дія Сіті.
При цьому п.п. 169.4.1 п. 169.4 ст. 169 ПКУ встановлені особливості віднесення доходів у вигляді заробітної плати до відповідних податкових періодів.
Так, якщо платник податку отримує доходи у вигляді заробітної плати за період її збереження згідно із законодавством, у тому числі за час відпустки або перебування платника податку на лікарняному, то з метою визначення граничної суми доходу, що дає право на отримання податкової соціальної пільги, та в інших випадках їх оподаткування, такі доходи (їх частина) відносяться до відповідних податкових періодів їх нарахування.
Водночас, п. 2 розд. ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України від 10 жовтня 2024 року № 4015-ІX «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень у період дії воєнного стану» (далі – Закон № 4015), який набрав чинності 01.12.2024 встановлено, що доходи платників військового збору – осіб, визначених п. 162.1 ст. 162 ПКУ, нараховані за наслідками податкових періодів до набрання чинності Законом № 4015, оподатковуються за ставкою військового збору, що діяла до набрання чинності Законом № 4015, незалежно від дати їх фактичної виплати (надання), крім випадків, прямо передбачених ПКУ.
Відповідно до п.п. 169.4.3 п. 169.4 ст. 169 ПКУ роботодавець та/або податковий агент має право здійснювати перерахунок сум нарахованих доходів, утриманого податку на доходи фізичних осіб/військового збору за будь-який період та у будь-яких випадках для визначення правильності оподаткування, незалежно від того, чи має платник податку право на застосування податкової соціальної пільги.
Враховуючи викладене, до виплат (частини виплат), пов’язаних з тимчасовою втратою працездатності, у разі перебування платника податку на лікарняному в періоді до 01 грудня 2024 року, застосовується ставка військового збору 1,5 відс., незалежно від того, що нарахування (виплата, надання) будуть проведені податковим агентом після 01.12.2024.
Майже 51,7 млн грн рентної плати за видобування газового конденсату – надходження до загального фонду держбюджету від платників Дніпропетровщини
Впродовж 2024 року до загального фонду державного бюджету за видобування газового конденсату від платників Дніпропетровської області надійшло майже 51,7 млн грн рентної плати. Порівняно з січнем – груднем 2023 року надходження збільшились на понад 30,9 млн грн, темп росту – 248,9 відсотків.
Нагадуємо, що Національною стратегією доходів до 2030 року (далі – НСД) визначено план зміцнення фінансової системи держави, удосконалення процедур податкового адміністрування.
НСД, зокрема, передбачено:
- забезпечення адаптації законодавства України до законодавства ЄС і виконання міжнародних зобов'язань України в частині податкової політики та адміністрування;
- зміцнення доброчесності та довіри до контролюючих органів через посилення антикорупційних заходів та підвищення прозорості і ефективності процедур управління;
- підвищення рівня дотримання податкового законодавства платниками податків та контролюючими органами;
- створення та впровадження сучасних цифрових рішень податкового та митного адміністрування.
Частина чистого прибутку: місцеві бюджети Дніпропетровщини отримали від платників понад 18,2 млн гривень
З початку 2024 року до місцевих бюджетів Дніпропетровської області від платників надійшло понад 18,2 млн грн частини чистого прибутку.
Звертаємо увагу, що одним із принципів, на яких ґрунтуються заходи реформування, зокрема податкової політики і податкового законодавства, викладені в Національній стратегії доходів до 2030 року, є принцип стабільності: збереження поточної бази оподаткування доходів юридичних та фізичних осіб, забезпечення її цілісності є умовою від якої напряму залежить стабільність доходів України в довгостроковій перспективі. Комбінація заходів щодо забезпечення надходження доходів та диверсифікації їх структури повинна сприяти стабільності, визначеності та достатності надходжень для цілей бюджету.
Акцизний податок за операціями з алкогольними напоями: до місцевих бюджетів Дніпропетровщини надійшло майже 561,1 млн гривень
Протягом січня – грудня 2024 року за операціями з алкогольними напоями до місцевих бюджетів Дніпропетровщини від платників акцизного податку надійшло майже 561,1 млн гривень. Надходження виросли на понад 55,4 млн грн, або на 11,1 відс., порівняно з відповідним періодом 2023 року.
Повідомляємо, що для зменшенням у платника ймовірності настання податкового ризику (комплаєнс-ризику) податковою службою запроваджено систему заходів та процедур – систему управління комплаєнс-ризиками, яка сприяє комплексному вирішенню проблем недотримання законодавства.
Дякуємо платникам за своєчасно сплачені податки і збори!
Деклараційна кампанія – 2025: способи подання податкової декларації про майновий стан доходи
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (Кам’янський район) нагадує, що з 01.01.2025 триває кампанія декларування громадянами доходів, одержаних протягом 2024 року.
Звертаємо увагу, що платник податків може обрати зручний для себе спосіб подачі податкової декларації про майновий стан і доходи (декларація), а саме:
- особисто або уповноваженою особою;
- поштою з повідомленням про вручення та описом вкладення не пізніше ніж за 5 днів до закінчення граничного строку подання;
- засобами електронного зв'язку в електронній формі з дотриманням вимог законів України «Про електронні документи та електронний документообіг» та «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги».
Згідно з п. 49.5 ст. 49 Податкового кодексу України (далі – Кодекс) у разі надсилання податкової декларації поштою, платник податку на доходи фізичних осіб (далі – податок) зобов'язаний здійснити таке відправлення на адресу відповідного контролюючого органу не пізніше ніж за п’ять днів до закінчення граничного строку подання податкової декларації, визначеного цією статтею, а при поданні податкової звітності в електронній формі, – не пізніше закінчення останньої години дня, в якому спливає такий граничний строк.
Єдиною підставою для неприйняття податкової декларації засобами електронного зв’язку в електронній формі є недійсність кваліфікованого електронного підпису або удосконаленого електронного підпису, що базується на кваліфікованому сертифікаті електронного підпису, такого платника податків відповідно до вимог Закону України «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги», у тому числі у зв’язку із закінченням строку дії відповідного кваліфікованого сертифіката електронного підпису, за умови що така податкова декларація відповідає всім вимогам електронного документа, містить достовірні обов’язкові реквізити та надана у форматі, доступному для її технічної обробки.
Податкові декларації, крім випадків, передбачених цим Кодексом, подаються за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює, зокрема календарному року для платників податку, у тому числі самозайнятих осіб, до 1 травня року, що настає за звітним, крім випадків, передбачених розділом IV цього Кодексу (п.п. 49.18.4 п. 49.18 ст. 49 Кодексу).
Нормами п. 179.10 ст. 179 Кодексу визначено, що платник податку на доходи фізичних осіб (далі – податок) має право звернутися до відповідного контролюючого органу з проханням надати консультативну допомогу з питань щодо заповнення його річної декларації, а контролюючий орган зобов’язаний надати безоплатні послуги за таким зверненням.
За зверненням платника податку контролюючий орган, до якого було подано декларацію, видає довідку про подану декларацію про майновий стан і доходи (податкову декларацію) за формою, встановленою центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику (п. 179.12 ст. 179 Кодексу).
Довідково: форма заяви про видачу довідки про подану декларацію про майновий стан і доходи (про сплату або відсутність податкових зобов’язань) та довідки про подану декларацію про майновий стан і доходи (про сплату або про відсутність податкових зобов’язань) затверджені наказом Міністерства фінансів України від 13.06.2017 № 568 (із змінами).
Платники єдиного податку у 2024 році поповнили місцеві бюджети Дніпропетровщини на понад 5,9 млрд гривень
У січні – грудні 2024 року до місцевих бюджетів Дніпропетровщини від платників єдиного податку надійшло понад 5,9 млрд гривень. Як зазначив в. о. начальника Головного управління ДПС у Дніпропетровській області Лисеюк Сергій, упродовж 2024 року платники забезпечили позитивну динаміку надходжень: у порівнянні з відповідним періодом 2023 року надходження виросли на понад 1,2 млрд грн, або на 26,3 відсотки.
Керівник податкової служби регіону акцентував, якщо платник працює і сумлінно сплачує податки, такий платник отримує підтримку від держави і має певні переваги. Так, для платників, які входять до Переліку платників податків з високим рівнем добровільного дотримання податкового законодавства, встановлюється мораторій на проведення низки документальних позапланових, планових та фактичних перевірок. Також вони мають можливість швидше отримувати бюджетне відшкодування і індивідуальні податкові консультації.
«Спрощення процедур та професійна допомога суб’єктам господарювання спрямовані на забезпечення стабільних податкових надходжень до бюджетів і відповідно на розвиток економіки», – підкреслив Лисеюк Сергій.
У ДПС відповіли на актуальні питання розробників програмних РРО
Актуальним питанням щодо форми та змісту розрахункових документів, особливостей розрахунків та відповідальності у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг була присвячена зустріч представників ДПС та Асоціації провайдерів програмних РРО України.
Фахівці ДПС надали відповіді на питання, які виникли у членів асоціації, проаналізували окремі ситуації та запропонували можливі шляхи їх вирішення.
Державна податкова служба України відкрита до активного діалогу з бізнесом для оперативного роз’яснення податкових новацій та надання фахової допомоги платникам податків.
Онлайн зв’язок з бізнесом Криворіжжя
Сьогодні податкова служба Дніпропетровської області провела онлайн зустріч з представниками бізнесу Криворіжжя, які об’єднані в Асоціацію «Союз бізнесу Кривого Рогу» (Асоціація). Підприємці згуртувалися в Асоціацію у січні 2023 року передусім заради підтримки економічного фронту країни. Кажуть, разом також легше відстоювати бізнесові інтереси кожного з учасників Асоціації, сприяти розвиткові та зростанню кожного.
Учасників заходу привітав очільник податкової області Сергій Лисеюк. «Внесок платників Криворіжжя в економіку Дніпропетровщини дійсно вагомий. Добросовісно сплачуючи податки, ви забезпечуєте стабільні надходження до бюджетів», - підкреслив керівник служби.
Зустріч пройшла досить продуктивно. Підприємці ставили конкретні запитання, пов’язані з їхньою практичною діяльністю.
Постійний діалог між владою та бізнесом є ключем до спільної та ефективної співпраці.
Сеанс телефонного зв’язку «гаряча лінія» на тему «Заповнення реквізитів платіжної інструкції під час сплати бюджетних / небюджетних платежів»
У Головному управлінні ДПС у Дніпропетровській області (ГУ ДПС) відбувся сеанс телефонного зв’язку «гаряча лінія» на тему «Заповнення реквізитів платіжної інструкції під час сплати бюджетних / небюджетних платежів».
На запитання платників податків відповіла заступник начальника відділу обліку платежів та зведеної звітності управління економічного аналізу ГУ ДПС у Дніпропетровській області Ірина ГРАБАР.
Питання 1: Яким наказом визначений порядок заповнення реквізиту «Призначення платежу» платіжної інструкції?
Відповідь: Порядок заповнення реквізиту «Призначення платежу» платіжної інструкції під час сплати (стягнення) податків, зборів, митних, інших платежів, єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, внесення авансових платежів (передоплати), грошової застави, а також у разі їх повернення, затверджений наказом від 22 березня 2023 року № 148, зареєстрований в Міністерстві юстиції України 28 березня 2023 року за № 528/39584 (далі – Порядок № 148).
Питання 2: В яких випадках застосовується Порядок № 148?
Відповідь: Цей Порядок застосовується у разі використання структурованого формату реквізиту «Призначення платежу» платіжної інструкції відповідно до міжнародного стандарту ISO 20022 та визначає правила його заповнення під час:
сплати (стягнення) податків, зборів, платежів на бюджетні рахунки, відкриті в Казначействі;
сплати (стягнення) єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – єдиний внесок) на небюджетні рахунки, відкриті в Казначействі на ім’я територіальних органів ДПС;
сплати (стягнення) податків, зборів, платежів та єдиного внеску на єдиний рахунок, відкритий у Казначействі на ім’я ДПС;
повернення (перерахування) помилково та/або надміру сплачених сум грошових зобов’язань та пені;
повернення єдиного внеску на єдиний рахунок, відкритий у Казначействі на ім’я ДПС, на інші небюджетні рахунки, на рахунки платників, відкриті у надавачів платіжних послуг.
Питання 3: Як заповнюється реквізит «Призначення платежу» платіжної інструкції?
Відповідь: Реквізит «Призначення платежу» платіжної інструкції, включає заповнення тільки двох обов’язкових полів, а саме «Код виду сплати» та «Додаткова інформація запису».
У полі «Код виду сплати» платник заповнює код виду сплати, визначений Переліком кодів видів сплати, які використовуються платниками, згідно з додатком 1 до Порядку, затвердженим Наказом № 148.
У полі «Додаткова інформація запису» платник заповнює інформацію щодо переказу коштів у довільній формі. Суб’єкти господарювання, які проводять господарську діяльність на підставі ліцензії та/або спеціального дозволу, зазначають інформацію щодо звітного (податкового) періоду, за який сплачуються податкові зобов’язання, та дозвільного документа (вид дозвільного документа, номер, дата).
Питання 4: Якщо платник в реквізиті «Призначення платежу» платіжної інструкції зазначив помилковий «Код виду сплати»?
Відповідь: У разі коли платником при сплаті податків, зборів, платежів та єдиного внеску, що адмініструються ДПС, на бюджетні/небюджетні рахунки у реквізиті «Призначення платежу» платіжної інструкції не зазначено або зазначено код виду сплати, який відсутній у додатку 1 до цього Порядку, вважається, що платник сплатив грошове зобов’язання / єдиний внесок за кодом виду сплати 101.
ФОПом – платником єдиного податку першої – третьої груп отримано безповоротну фінансову допомогу: чи включати до доходу?
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що відповідно до п.п. 14.1.257 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) безповоротна фінансова допомога – це:
- сума коштів, передана платнику податків згідно з договорами дарування, іншими подібними договорами або без укладення таких договорів;
- сума безнадійної заборгованості, відшкодована кредитору позичальником після списання такої безнадійної заборгованості;
- сума заборгованості одного платника податків перед іншим платником податків, що не стягнута після закінчення строку позовної давності;
- основна сума кредиту або депозиту, що надані платнику податків без встановлення строків повернення такої основної суми, за винятком кредитів, наданих під безстрокові облігації, та депозитів до запитання у банківських установах, а також сума процентів, нарахованих на таку основну суму, але не сплачених (списаних).
Статтею 292 ПКУ встановлено порядок визначення доходів та їх склад для платників єдиного податку першої – третьої груп.
Згідно з п.п. 1 п. 292.1 ст. 292 ПКУ доходом фізичної особи – підприємця – платника єдиного податку є дохід, отриманий протягом податкового (звітного) періоду в грошовій формі (готівковій та/або безготівковій); матеріальній або нематеріальній формі, визначеній п. 292.3 ст. 292 ПКУ. При цьому до доходу не включаються отримані такою фізичною особою пасивні доходи у вигляді процентів, дивідендів, роялті, страхові виплати і відшкодування, доходи у вигляді бюджетних грантів, а також доходи, отримані від продажу рухомого та нерухомого майна, яке належить на праві власності фізичній особі та використовується в її господарській діяльності.
Крім того, згідно з п. 292.3 ст. 292 ПКУ до суми доходу платника єдиного податку включається вартість безоплатно отриманих протягом звітного періоду товарів (робіт, послуг).
Безоплатно отриманими вважаються товари (роботи, послуги), надані платнику єдиного податку згідно з письмовими договорами дарування та іншими письмовими договорами, укладеними згідно із законодавством, за якими не передбачено грошової або іншої компенсації вартості таких товарів (робіт, послуг) чи їх повернення, а також товари, передані платнику єдиного податку на відповідальне зберігання і використані таким платником єдиного податку.
До суми доходу платника єдиного податку третьої групи, який є платником податку на додану вартість, за звітний період також включається сума кредиторської заборгованості, за якою минув строк позовної давності.
Підпунктом 14.1.36 п. 14.1 ст. 14 ПКУ визначено, що господарська діяльність – це діяльність особи, що пов’язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.
Враховуючи те, що сума отриманої безповоротної фінансової допомоги не є доходом отриманим від господарської діяльності, то такі кошти не включаються до складу доходу платників єдиного податку. При цьому такий дохід включається до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу такої фізичної особи та оподатковується податком на доходи фізичних осіб і військовим збором на загальних підставах визначених ПКУ.
До уваги платників ПДВ!
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу, що подання електронних документів засобами телекомунікаційного зв’язку до контролюючих органів здійснюється відповідно до вимог Податкового кодексу України (далі – ПКУ) з урахуванням, зокрема, Закону України від 22 травня 2003 року № 851-IV «Про електронні документи та електронний документообіг» із змінами і доповненнями (далі – Закон № 851).
Реєстрація податкових накладних/розрахунків коригування у Єдиному реєстрі податкових накладних (далі – ЄРПН) здійснюється відповідно до вимог ПКУ та Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29 грудня 2010 року № 1246 із змінами і доповненнями (далі – Порядок № 1246).
Податкова накладна/розрахунок коригування приймаються до ЄРПН у разі дотримання вимог, установлених п. 192.1 ст. 192 ПКУ, пп. 200 прим. 1.3, 200 прим. 1.9 ст. 200 прим. 1 та пп. 201.1, 201.10 і 201.16 ст. 201 ПКУ, а також з урахуванням, зокрема, Закону № 851, Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 06.06.2017 № 557.
Пунктом 3 Порядку № 1246 визначено тривалість операційного дня. Технічне обслуговування та регламентні роботи, що потребують зупинки ЄРПН, не проводяться протягом операційного дня, крім аварійних випадків.
Відповідно до п. 69.18 підрозд. 10 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ установлено, що тимчасово, на період до припинення або скасування воєнного, надзвичайного стану на території України, з метою захисту прав платників, збереження та захисту даних надання електронних сервісів та приймання електронних документів від платників податків здійснюються у робочі дні з 8 години до 20 години.
Операційний день для реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування, на який припадає граничний строк реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування, триває з 0 годин 00 хвилин до 24 години 00 хвилин.
Також відповідно до п. 26 Порядку № 1246 тимчасово, на період до припинення або скасування воєнного стану на території України, введеного Указом Президента України від 24 лютого 2022 року № 64 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженим Законом України від 24 лютого 2022 року № 2102-IX «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні»:
- операційний день для реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування, на який припадає граничний строк реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування триває з 0 години 00 хвилин до 24 години 00 хвилин;
- реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування, поданих для реєстрації у день, на який припадає граничний строк реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування, та надсилання квитанції здійснюється не пізніше наступного операційного дня з дня подання для реєстрації таких податкових накладних та/або розрахунків коригування.
Крім того, відповідно до п. 42 прим. 1.10 ст. 42 прим. 1 ПКУ у разі якщо у роботі електронного кабінету виявлена технічна та/або методологічна помилка чи технічні збої і така помилка/збої визнані технічним адміністратором та/або методологом електронного кабінету або згідно з повідомленням на офіційному веб-порталі центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, або її існування підтверджено рішенням суду, підстави для притягнення платника податків та/або його посадових осіб до адміністративної, кримінальної відповідальності за порушення податкового законодавства, що були зумовлені виключно технічною та/або методологічною помилкою чи технічним збоєм у роботі електронного кабінету, відсутні.
Граничні строки реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в ЄРПН визначені п. 201.10 ст. 201 та п. 89 підрозд. 2 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ.
Несвоєчасна реєстрація податкових накладних/розрахунків коригування в ЄРПН є підставою для застосування штрафів, передбачених п. 120 прим. 1.1 ст. 120 прим. 1 та п. 90 підрозд. 2 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ.
При цьому тимчасово, на період до припинення або скасування воєнного стану на території України, введеного Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року № 64/2022, затвердженим Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року № 2102-IX, реєстрація податкових накладних/розрахунків коригування в ЄРПН здійснюється з урахуванням особливостей, встановлених п. 69 підрозд. 10 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ.
Отже, відповідальність за порушення граничних термінів реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних в ЄРПН, у зв’язку з технічними проблемами на сервері ДПС не застосовуються за умови, якщо у роботі Електронного кабінету виявлена технічна та/або методологічна помилка чи технічні збої і така помилка/збої визнані технічним адміністратором та/або методологом електронного кабінету, або згідно з повідомленням на вебпорталі ДПС, або її існування підтверджено рішенням суду.
Контролюючим органом під час дії воєнного стану при проведенні документальної перевірки юридичної особи виявлено заниження податкового зобов’язання за період, що перевищує 1095 днів: чи є наслідки?
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє.
Штрафні (фінансові) санкції (штрафи) у разі визначення контролюючим органом суми податкового зобов’язання визначені п. 123.1 ст. 123 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).
Нарахування пені розпочинається, зокрема, при нарахуванні контролюючим органом за результатами перевірки податкового зобов’язання, у разі виявлення його заниження – на суму такого заниження, починаючи з першого робочого дня, наступного за останнім днем граничного строку сплати платником податків цього зобов’язання за відповідний податковий (звітний) період, щодо якого виявлено заниження, та за весь період заниження (у тому числі за період адміністративного та/або судового оскарження) (п.п. 129.1.2 п. 129.1 ст. 129 ПКУ).
У відповідності до вимог п. 11 підрозд. 10 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ штрафні (фінансові) санкції (штрафи) за наслідками перевірок, які здійснюються контролюючими органами, застосовуються у розмірах, передбачених законом, чинним на день прийняття рішень щодо застосування таких штрафних (фінансових) санкцій.
Граничні строки застосування штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) до платників податків відповідають строкам давності для нарахування грошових зобов’язань, визначеним ст. 102 ПКУ (п. 113.1 ст. 113 ПКУ).
Абзацами першим, другим і четвертим п. 102.1 ст. 102 ПКУ визначено, що контролюючий орган, крім випадків, визначених п. 102.2 ст. 102 ПКУ, має право провести перевірку та самостійно визначити суму грошових зобов’язань платника податків у випадках, визначених ПКУ, не пізніше закінчення 1095 дня (2555 дня – у разі проведення перевірки відповідно до ст. 39 і 39 прим. 2, застосування вимог п. 141.4 ст. 141 ПКУ), що настає за останнім днем граничного строку подання, зокрема, податкової декларації, а якщо така податкова декларація була надана пізніше, – за днем її фактичного подання. Якщо протягом зазначеного строку контролюючий орган не визначає суму грошових зобов’язань, платник податків вважається вільним від такого грошового зобов’язання (в тому числі від нарахованої пені), а спір стосовно такої декларації та/або податкового повідомлення не підлягає розгляду в адміністративному або судовому порядку.
У разі подання платником податку уточнюючого розрахунку до податкової декларації або уточнюючої декларації контролюючий орган має право визначити суму податкових зобов’язань в межах поданих уточнень, за такою податковою декларацією протягом 1095 днів (2555 дня – у разі проведення перевірки відповідно до статей 39 і 39 прим. 2, застосування вимог п. 141.4 ст. 141 ПКУ) з дня подання уточнюючого розрахунку (декларації).
З місцевих податків та/або зборів, за якими передбачено подання річної податкової декларації, контролюючий орган, крім випадків, визначених п. 102.2 ст. 102 ПКУ, має право за результатами перевірки самостійно визначити суму грошових зобов’язань, у разі виявлення ним за результатами перевірки заниження суми визначеного платником податків податкового зобов’язання з цих податків, не пізніше закінчення 1095 дня, що настає за останнім днем граничного строку сплати цих податків, визначених відповідними розділами ПКУ.
Грошове зобов’язання може бути нараховане або провадження у справі про стягнення такого податку може бути розпочате без дотримання строку давності, визначеного в абзаці першому п. 102.1 ст. 102 ПКУ (1095 днів), якщо податкову декларацію за період, протягом якого виникло податкове зобов’язання, не було подано (п.п. 102.2.1 п. 102.2 ст. 102 ПКУ).
Слід зауважити, що п. 52 прим. 2 підрозд. 10 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ було передбачено на період з 18 березня 2020 року по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19), зупинення перебігу строків давності, передбачених ст. 102 ПКУ.
При цьому дію п. 52 прим. 2 підрозд. 10 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ було зупинено на період дії воєнного, надзвичайного стану згідно із Законом України від 15 березня 2022 року № 2120-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період дії воєнного стану».
Водночас, п. 69 підрозд. 10 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ встановлено, що тимчасово, на період до припинення або скасування воєнного стану на території України справляння податків і зборів здійснюється з урахуванням особливостей, визначених у п. 69 підрозд. 10 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ.
Так, відповідно до п.п. 69.9 п. 69 підрозд. 10 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ тимчасово, до 01 серпня 2023 року, для платників податків та контролюючих органів зупинявся перебіг строків, визначених податковим законодавством та іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, крім випадків, передбачених п.п. 69.9 п. 69 підрозд. 10 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ.
Отже, при нарахуванні контролюючим органом податкового зобов’язання, у разі виявлення його заниження, за результатами документальної перевірки (планової або позапланової) юридичної особи за період, що перевищує 1095 днів (2555 дня – у разі проведення перевірки відповідно до ст.ст. 39 і 39 прим. 2, застосування вимог п. 141.4 ст. 141 ПКУ), на суму такого заниження за цей період нараховуються штрафні (фінансові) санкції відповідно до п. 123.1 ст. 123 ПКУ та пеня згідно зі ст. 129 ПКУ.
Водночас, п.п. 69.37 п. 69 підрозд. 10 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ визначено, що тимчасово, на період з 01 серпня 2023 року до припинення або скасування воєнного стану на території України, запровадженого Указом Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженим Законом України «Про затвердження Указу Президента України від 24.02.2022 № 2102-IX «Про введення воєнного стану в Україні», у разі сплати платником податків протягом 30 календарних днів з дня, наступного за днем отримання податкового ППР, суми податкового зобов’язання, нарахованого за результатами документальних перевірок, які були відновлені або розпочаті з 01 серпня 2023 року та завершені до дня припинення або скасування воєнного стану на території України, запровадженого Указом Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженим Законом України від 24 лютого 2022 року № 2102-IX «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні», штрафні (фінансові) санкції (штрафи), нараховані на суму такого податкового зобов’язання, вважаються скасованими, а пеня не нараховується.
Сума податкового зобов’язання, сплаченого у порядку, передбаченому п.п. 69.37 п. 69 підрозд. 10 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ, не підлягає оскарженню.
Яким чином перераховується військовий збір великим платником податків після його переведення на облік за новим місцем обліку?
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє, що згідно з п. 64.7 ст. 64 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) після включення платника податків до Реєстру великих платників податків (далі – Реєстр) та отримання повідомлення центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, про таке включення платник податків зобов’язаний стати на облік за основним місцем обліку в територіальному органі центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, який здійснює супроводження великих платників податків, з початку податкового періоду (календарного року), на який сформовано Реєстр, та за неосновним місцем обліку в такому територіальному органі центрального органу виконавчої влади або його структурних підрозділах щодо наявних у межах населеного пункту за місцезнаходженням територіального органу центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, який здійснює супроводження великих платників податків, об’єктів оподаткування або об’єктів, які пов’язані з оподаткуванням за переліком, визначеним центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, або через які провадиться діяльність такого великого платника податків.
При цьому, центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику закріплює великих платників податків за міжрегіональними управліннями ДПС по роботі з великими платниками податків за основним місцем обліку.
Взяття на облік за неосновним місцем обліку великих платників податків здійснюється в Головних управліннях ДПС в областях, м. Києві за заявою про взяття на облік платника податків за неосновним місцем обліку за формою № 17-ОПП, яка може бути подана як до контролюючого органу за неосновним місцем обліку, так і до контролюючого органу за основним місцем обліку.
Великий платник податків, щодо якого центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, прийнято рішення про переведення на облік у контролюючий орган, що здійснює супроводження великих платників податків, чи інший контролюючий орган, після взяття його на облік за новим місцем обліку зобов’язаний сплачувати податки за місцем попереднього обліку у контролюючих органах, а подавати податкову звітність та виконувати інші обов’язки, передбачені ПКУ, за новим місцем обліку.
Нарахування, утримання та сплата (перерахування) військового збору з доходів платників збору, зазначених у п.п. 1 п.п. 1.1 п. 16 прим. 1 підрозд. 10 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ, здійснюються в порядку, встановленому розд. IV ПКУ, з урахуванням особливостей, визначених підрозд. 1 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ, за ставками, визначеними п.п. 1.3 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ.
Відповідно до п.п. 168.4.1 п. 168.4 ст. 168 ПКУ податок, утриманий з доходів резидентів та нерезидентів, зараховується до бюджету згідно з Бюджетним кодексом України від 08 липня 2010 року № 2456-VI (із змінами та доповненнями)(далі – БКУ).
Статтею 29 БКУ визначено перелік доходів, що включаються до складу доходів Державного бюджету України.
До доходів Державного бюджету України включаються доходи бюджету, за винятком тих, що згідно зі статтями. 64, 64 прим. 1, 66, 69 прим. 1 та 71 БКУ закріплені за місцевими бюджетами (п. 1 ст. 29 БКУ).
Військовий збір, що сплачується (перераховується) згідно з п. 16 прим. 1 підрозд. 10 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ належить до доходів загального фонду Державного бюджету України (п.п. 1 прим. 2 п. 2 ст. 29 БКУ).
Водночас, оскільки військовий збір в повній мірі зараховується до державного бюджету, а окремі норми п. 168.4 ст. 168 ПКУ регламентують порядок перерахування податку на доходи фізичних осіб до місцевого бюджету, то дані норми для військового збору не можуть бути застосовані.
Таким чином, великий платник податків після взяття на облік за новим місцем обліку перераховує військовий збір до державного бюджету за своїм місцезнаходженням (реєстрації) на відповідні рахунки, відкриті в органах Державного казначейства України для міжрегіональних управлінь ДПС по роботі з великими платниками податків.
До уваги контролюючих осіб!
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує, щдо п. 39 прим. 2.5 ст. 39 прим. 2 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) встановлені вимоги щодо складання та подання звіту про контрольовані іноземні компанії (далі – Звіт) та повідомлень про набуття або припинення участі у контрольованих іноземних компаніях (далі – КІК).
Відповідно до абзаців першого – восьмого п. 120.7 ст. 120 ПКУ неподання контролюючою особою Звіту – тягне за собою накладення штрафу в розмірі 100 розмірів прожиткового мінімуму для працездатної особи, встановленого законом на 01 січня податкового (звітного) року.
Несвоєчасне подання контролюючою особою Звіту – тягне за собою накладення штрафу в розмірі одного розміру прожиткового мінімуму для працездатної особи, встановленого законом на 01 січня податкового (звітного) року, за кожен календарний день неподання, але не більше 50 розмірів прожиткового мінімуму для працездатної особи, встановленого законом на 01 січня податкового (звітного) року.
Невідображення контролюючою особою у Звіті відомостей щодо наявних КІК та/або невідображення інформації, визначеної підпунктами «г» – «з» п.п. 39 прим. 2.5.3 п.39 прим. 2.5 ст. 39 прим. 2 ПКУ, щодо наявних КІК – тягне за собою накладення штрафу в розмірі 3 відс. суми доходу КІК або 25 відс. скоригованого прибутку КІК за відповідний рік, не відображених у Звіті, залежно від того, яке з таких значень є більшим, але не більше 1000 розмірів прожиткового мінімуму для працездатної особи, встановленого законом на 01 січня податкового (звітного) року, за кожен факт невідображення КІК та/або за всі невідображені суми.
Неповідомлення контролюючою особою контролюючого органу про набуття частки в іноземній юридичній особі, утворенні без статусу юридичної особи, або про початок здійснення фактичного контролю за іноземною юридичною особою, або про відчуження частки в іноземній юридичній особі, або про припинення здійснення фактичного контролю над іноземною юридичною особою у строки, передбачені п.п. 39 прим. 2.5.5 п. 39 прим. 2.5 ст. 39 прим. 2 ПКУ, – тягне за собою накладення штрафу в розмірі 300 розмірів прожиткового мінімуму для працездатної особи, встановленого законом на 01 січня податкового (звітного) року, за кожний такий факт.
Згідно з абзацами одинадцятим – тринадцятим п. 120.7 ст. 120 ПКУ сплата таких фінансових санкцій (штрафів) не звільняє платника податку від обов’язку подання Звіту та підтверджувальних документів, передбачених ст. 39 прим. 2 ПКУ.
Неподання Звіту протягом 30 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку сплати фінансових санкцій (штрафів), передбачених п. 120.7 ст. 120 ПКУ, – тягне за собою накладення штрафу в розмірі п’яти розмірів прожиткового мінімуму для працездатної особи, встановленого законом на 01 січня податкового (звітного) року, за кожен календарний день неподання Звіту, але не більше 300 розмірів прожиткового мінімуму для працездатної особи, встановленого законом на 01 січня податкового (звітного) року.
Пунктом 72 підрозд. 10 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ визначено, що за порушення, вчинені у період з 01 січня 2022 року та протягом дії воєнного стану в Україні, введеного Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року № 64/2022, затвердженим Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року № 2102-IX, по останній календарний день (включно) календарного місяця, в якому воєнний стан буде припинено або скасовано, зокрема, до платників податків не застосовуються штрафні санкції – за порушення, передбачені абзацами першим – восьмим п. 120.7 ст. 120 ПКУ, за умови виконання контролюючою особою обов’язків, передбачених ст. 39 прим. 2 ПКУ, протягом шести місяців після припинення або скасування воєнного стану.
Чи застосовується відповідальність за відсутність реєстрації в ЄРПН помилково (безпідставно) складених ПН/РК, якщо їх реєстрацію було зупинено?
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що відповідно до п. 201.1 ст. 201 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) на дату виникнення податкових зобов’язань платник податку зобов’язаний скласти податкову накладну в електронній формі з використанням кваліфікованого електронного підпису або удосконаленого електронного підпису, що базується на кваліфікованому сертифікаті електронного підпису, уповноваженої платником особи відповідно до вимог Закону України від 05 жовтня 2017 року № 2155-VIII «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги» та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі – ЄРПН) у встановлений ПКУ термін.
Відповідно до п. 6 Порядку прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в ЄРПН затверджений наказом Міністерства фінансів України від 12.12.2019 № 520, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 13.12.2019 за № 1245/34216 (далі – Порядок № 520) письмові пояснення та копії документів, зазначених у п. 5 Порядку № 520, платник податку має право подати до контролюючого органу протягом 365 календарних днів, що настають за датою складання податкової накладної/розрахунку коригування.
У разі зайвого (помилкового) складання податкової накладної/розрахунку коригування первинні документи щодо постачання товарів/послуг, зазначених у такій податковій накладній/розрахунку коригування, відсутні, тому для розгляду питання прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію зайво (помилково) складеної податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН платник податків може подати лише письмові пояснення.
При цьому Порядком № 520 визначено право, а не обов’язок платника податків надавати документи, необхідні для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН.
Згідно з п. 44.1 ст. 44 ПКУ для цілей оподаткування платники податків зобов’язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов’язаних з визначенням об’єктів оподаткування та/або податкових зобов’язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, інформації, пов’язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.
Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим п. 44.1 ст. 44 ПКУ.
Враховуючи норми Порядку № 520 та п. 44.1 ст. 44 ПКУ платник податку може не подавати пояснень та копій документів, необхідних для розгляду питання прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію в ЄРПН зайво (помилково) складених податкової накладної/розрахунку коригування.
Відповідно до п. 6 розд. ІІІ Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 28.01.2016 № 21, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 29.01.2016 за № 159/28289, платник податку самостійно обчислює суму податкового зобов’язання, яку зазначає в податковій звітності. Дані, наведені в податковій звітності, мають відповідати даним бухгалтерського та податкового обліку платника.
Оскільки у податковій декларації з ПДВ зазначаються дані, визначені на підставі первинних документів, то відображенню у податковій звітності з ПДВ підлягають податкові зобов’язання, визначені у первинних документах.
Відповідно до п. 120 прим. 1.2 ст. 120 прим. 1 ПКУ відсутність реєстрації протягом граничного строку, передбаченого ст. 201 ПКУ, податкової накладної та/або розрахунку коригування до такої податкової накладної в ЄРПН (крім податкової накладної/розрахунку коригування, складеної на операції з постачання товарів/послуг, що звільняються від оподаткування податком на додану вартість; податкової накладної/розрахунку коригування, складеної на операції, що оподатковуються за нульовою ставкою, податкової накладної, складеної відповідно до п. 198.5 ст. 198 ПКУ у разі здійснення операцій, визначених пп. «а» - «г» п. 198.5 ст. 198 ПКУ, та розрахунку коригування, складеного до такої податкової накладної, податкової накладної, складеної відповідно до ст. 199 ПКУ, та розрахунку коригування, складеного до такої податкової накладної, податкової накладної складеної відповідно до абзацу одинадцятого п. 201.4 ст. 201 ПКУ), що зазначена в податковому повідомленні-рішенні, складеному за результатами перевірки контролюючого органу, – тягне за собою накладення на платника податку штрафу в розмірі 50 відс. суми податкових зобов’язань з ПДВ, зазначеної у такій податковій накладній та/або розрахунку коригування до податкової накладної, або від суми ПДВ, нарахованого за операцією з постачання товарів/послуг, якщо податкову накладну на таку операцію не складено. У разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН згідно з п. 201.16 ст. 201 ПКУ штрафні санкції, передбачені цим пунктом, не застосовуються на період зупинення такої реєстрації до прийняття відповідного рішення щодо відновлення реєстрації таких податкових накладних/розрахунків коригування.
Відсутність реєстрації в ЄРПН податкової накладної та/або розрахунку коригування до такої податкової накладної, зазначених в абзаці першому п. 120 прим. 1.2 ст. 120 прим. 1 ПКУ, після спливу 10 календарних днів, наступних за днем отримання платником податку податкового повідомлення-рішення, – тягне за собою накладення на платника податку штрафу в розмірі 50 відс. суми податкових зобов’язань з ПДВ, зазначеної в такій податковій накладній та/або розрахунку коригування до податкової накладної або від суми ПДВ, нарахованого за операцією з постачання товарів/послуг, якщо податкову накладну на таку операцію не складено.
Таким чином, якщо контролюючим органом за результатами проведеної перевірки буде виявлено факт здійсненої операції без реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування до податкової накладної в ЄРПН, то до такого платника податків застосовуються штрафні санкції, визначені п. 120 прим. 1.2 ст. 120 прим. 1 ПКУ.
Який порядок заповнення додатка 3 (Д3) у разі декларування платником податку суми бюджетного відшкодування ПДВ?
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу, що згідно з п. 200.7 ст. 200 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) платник податку, який має право на отримання бюджетного відшкодування та прийняв рішення про повернення суми бюджетного відшкодування, подає відповідному контролюючому органу податкову декларацію з ПДВ (далі – декларація) та заяву про повернення суми бюджетного відшкодування, яка відображається у декларації.
Форма та Порядок заповнення і подання податкової звітності з ПДВ затверджені наказом Міністерства фінансів України від 28.01.2016 № 21, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 29.01.2016 за № 159/28289 із змінами та доповненнями (далі – Порядок № 21).
У складі декларації подаються передбачені Порядком № 21 додатки. Додатки додаються до декларацій за наявності подій, які підлягають відображенню у таких додатках (пп. 9 та 11 розд. III Порядку № 21).
Підпунктом 4 п. 5 розд. V Порядку № 21 визначено, що платники податку, які відповідно до ст. 200 ПКУ мають право на бюджетне відшкодування ПДВ, здійснюють розрахунок бюджетного відшкодування та додають до декларації, зокрема, додаток 3 «Заяви про повернення суми бюджетного відшкодування та/або суми коштів на рахунку у системі електронного адміністрування податку на додану вартість та/або врахування реєстраційної суми платника податку, що реорганізується, в обрахунку реєстраційної суми правонаступника (Д3)» (далі – додаток 3 (Д3)).
Подання додатку 3 (Д3) є обов’язковим при заповненні рядка 20.2 декларації.
У додатку 3 (Д3) сума бюджетного відшкодування, визначена у декларації за звітний (податковий) період (рядок 20.2 декларації), відображається окремо:
а) у сумі, зазначеній у рядку 20.2.1 декларації, що перераховується на рахунок платника у банку/небанківському надавачу платіжних послуг (у відповідних полях вказується сума цифрами, номер рахунка та найменування банку/небанківського надавача платіжних послуг);
б) у сумі, зазначеній у рядку 20.2.2 декларації, що враховується в рахунок сплати грошових зобов’язань або погашення податкового боргу з інших платежів, що сплачуються до Державного бюджету України (відображається у таблиці 1 додатку 3 (Д3)).
У таблиці 1 додатку 3 (Д3) зазначається:
у графі 2 – відповідний код бюджетної класифікації;
у графі 3 – рахунок платежу в Державній казначейській службі України;
у графі 4 – сума цифрами.
Значення рядка «Усього» графи 4 таблиці 1 додатку 3 (Д3) повинно дорівнювати значенню рядка 20.2.2 декларації.
Подання заяви ФОПами – платниками єдиного податку першої та другої груп щодо звільнення від сплати військового збору на період щорічної відпустки
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що відповідно до п.п. 1.13 п. 16 прим. 1 підрозд. 10 розд. XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України (далі – ПКУ) фізичні особи – підприємці (ФОП) – платники єдиного податку першої та другої групи, які не використовують працю найманих осіб, звільняються від сплати військового збору протягом одного календарного місяця на рік на час відпустки, а також за період хвороби, підтвердженої витягом з Електронного реєстру листків непрацездатності (далі – ЕРЛН), якщо вона триває 30 і більше календарних днів.
Інформація про період щорічної відпустки і терміни тимчасової втрати працездатності з обов’язковим доданням витягу з ЕРЛН подається за заявою у довільній формі, яка подається відповідно до п.п. 298.3.2 п. 298.3 ст. 298 ПКУ.
Згідно з п.п. 298.3.2 п. 298.3 ст. 298 ПКУ інформація про період щорічної відпустки і терміни тимчасової втрати працездатності з обов’язковим доданням витягу з ЕРЛН подається за заявою у довільній формі.
Окремого терміну подання заяви щодо періоду щорічної відпустки або щодо терміну тимчасової втрати працездатності нормами ПКУ не передбачено.
При цьому, нормами п.п. 1.11 п. 16 прим. 1 підрозд. 10 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ встановлено, що, зокрема, платники військового збору – фізичні особи – підприємці – платники єдиного податку першої та другої груп сплачують військовий збір шляхом здійснення авансового внеску не пізніше 20 числа (включно) поточного місяця. Нарахування авансових внесків для платників військового збору, зазначених у п.п. 2 п.п. 1.1 п. 16 прим. 1 підрозд. 10 розд. XX ПКУ, здійснюється контролюючими органами.
Враховуючи вищевикладене, з метою уникнення порушення терміну сплати авансових внесків по військовому збору, до контролюючого органу подається заява у довільній формі:
- щодо періоду щорічної відпустки – до дати початку відпустки;
- щодо терміну втрати працездатності – до 20 числа місяця, наступного за місяцем, у якому закінчився лікарняний (з обов’язковим додаванням витягу з ЕРЛН).
Чи може платник податків після отримання копії наказу про проведення перевірки самостійно виправити помилки у Заяві за ф. № 20-ОПП до початку перевірки або під час її проведення?
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що відповідно до п. 63.3 ст. 63 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) та п. 8.1 розд. VIII Порядку обліку платників податків і зборів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 09.12.2011 № 1588 із змінами та доповненнями (далі – Порядок № 1588), платник податків зобов’язаний повідомляти про всі об’єкти оподаткування і об’єкти, пов’язані з оподаткуванням, контролюючий орган за основним місцем обліку у порядку, встановленому розд. VIII Порядку № 1588.
Згідно з п. 8.4 розд. VIII Порядку № 1588 заява про об’єкти оподаткування або об’єкти, пов’язані з оподаткуванням або через які провадиться діяльність за формою № 20-ОПП (далі – Заява за ф. № 20-ОПП) подається протягом 10 робочих днів після їх реєстрації, створення чи відкриття до контролюючого органу за основним місцем обліку платника податків.
Відповідно до п. 8.5 розд. VIII Порядку № 1588 у разі зміни відомостей про об’єкт оподаткування, а саме: зміна типу, найменування, місцезнаходження, виду права або стану об’єкта оподаткування, платник податків надає до контролюючого органу за основним місцем обліку Заяву за ф. № 20-ОПП з оновленою інформацією про об’єкт оподаткування, щодо якого відбулися зміни, в такому самому порядку та строки, як і при реєстрації, створенні чи відкритті об’єкта оподаткування.
Якщо суб’єкт господарювання виявив помилку у даних щодо об’єктів оподаткування, про які повідомлено контролюючі органи згідно з Заявою за ф. № 20-ОПП, то він повинен подати Заяву за ф. № 20-ОПП з виправленою інформацією про такі об’єкти оподаткування до контролюючого органу керуючись п. 8.5 розд. VIII Порядку № 1588.
Відповідно до п. 50.2 ст. 50 ПКУ платник податків під час проведення документальних планових та позапланових перевірок (з урахуванням термінів продовження, зупинення або перенесення термінів її проведення) не має права подавати уточнюючі податкові декларації (розрахунки) до поданих ним раніше податкових декларацій з відповідного податку і збору за звітний (податковий) період, який перевіряється контролюючим органом.
Пунктом 46.1 ст. 46 ПКУ визначено, що податкова декларація, розрахунок, звіт – документ, що подається платником податків (у тому числі відокремленим підрозділом у випадках, визначених ПКУ) контролюючим органам у строки, встановлені законом, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата грошового зобов’язання, у тому числі податкового зобов’язання або відображаються обсяги операції (операцій), доходів (прибутків), щодо яких податковим та митним законодавством передбачено звільнення платника податку від обов’язку нарахування і сплати податку і збору, чи документ, що свідчить про суми доходу, нарахованого (виплаченого) на користь платників податків – фізичних осіб, суми утриманого та/або сплаченого податку, а також суми нарахованого єдиного внеску.
Митні декларації, розрахунки (у тому числі розрахунок частини чистого прибутку (доходу), дивідендів на державну частку) прирівнюються до податкових декларацій для цілей нарахування та/або сплати податкових зобов’язань.
Заява за ф. № 20-ОПП не підпадає під визначення податкової декларації (розрахунку), тому нормами ПКУ не передбачено заборони подання його до контролюючого органу після отримання копії наказу про проведення документальної перевірки до початку перевірки/у день початку перевірки/під час перевірки.
Відповідальність платників податків за порушення встановленого порядку взяття на облік у контролюючих органах передбачена п. 117.1 ст. 117 ПКУ.
Про отримання ліцензії на право оптової торгівлі алкогольними напоями, тютюновими виробами, або рідинами, що використовуються в електронних сигаретах
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує, що відповідно до частини шостої ст. 34 Закону України від 18 червня 2024 року № 3817-IX «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, спиртових дистилятів, біоетанолу, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, тютюнової сировини, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального» (із змінами та доповненнями) (далі – Закон № 3817) заява про отримання ліцензії на право оптової торгівлі спиртом етиловим, спиртовими дистилятами, алкогольними напоями, тютюновими виробами, рідинами, що використовуються в електронних сигаретах, подається заявником до органу ліцензування – територіального органу центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, за місцезнаходженням заявника.
У разі якщо після отримання ліцензії на право провадження відповідного виду господарської діяльності у ліцензіата відбулися зміни у відомостях, що містяться в Єдиному реєстрі ліцензіатів з виробництва та обігу спирту етилового, спиртових дистилятів, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, тютюнової сировини та рідин, що використовуються в електронних сигаретах (далі – Єдиний реєстр ліцензіатів), такий ліцензіат зобов’язаний протягом 30 календарних днів з дня настання події, що спричинила відповідні зміни, подати до органу ліцензування заяву про внесення змін до відомостей, що містяться в Єдиному реєстрі.
Заява про внесення змін до відомостей, що містяться в Єдиному реєстрі ліцензіатів подається до органу ліцензування, що прийняв рішення про надання ліцензії на право провадження відповідного виду господарської діяльності, крім випадку зміни місцезнаходження ліцензіата.
У разі зміни місцезнаходження ліцензіата заява про внесення змін до відомостей, що містяться в Єдиному реєстрі подається до органу ліцензування за новим місцезнаходженням такого ліцензіата.
Згідно з частиною сьомою ст. 72 Закону № 3817 контроль за сплатою річної плати або щоквартальної частини річної плати за ліцензію здійснюється органом ліцензування. Для здійснення контролю ліцензіат подає до відповідного органу ліцензування заяву про внесення чергового платежу за ліцензію в паперовій або електронній формі у порядку, встановленому статтею 42 Податкового кодексу України, в якій зазначає код класифікації доходів бюджету, суму внесеного платежу, номер і дату платіжної інструкції, що підтверджує внесення річної плати або щоквартальної частини річної плати за відповідну ліцензію.
Отже, документи для отримання ліцензії на право оптової торгівлі алкогольними напоями, тютюновими виробами, або рідинами, що використовуються в електронних сигаретах, заяву про внесення чергових платежів за таку отриману ліцензію подаються суб’єктом господарювання до територіального органу центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику за місцезнаходженням заявника. У разі зміни місцезнаходження ліцензіата заява про внесення змін до відомостей, що містяться в Єдиному реєстрі подається до органу ліцензування за новим місцезнаходженням такого ліцензіата, в інших випадках така заява подається до органу ліцензування, що прийняв рішення про надання ліцензії на право провадження відповідного виду господарської діяльності.
Яким чином ФОПи здійснюють видачу готівки на відрядження або під звіт працівникам?
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє.
Статтею 51 Цивільного кодексу України від 16 січня 2003 року № 435-IV із змінами та доповненнями визначено, що до підприємницької діяльності фізичних осіб застосовуються нормативно-правові акти, що регулюють підприємницьку діяльність юридичних осіб, якщо інше не встановлено законом або не випливає із суті відносин.
Відповідно до п. 26 розд. ІІІ Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 29 грудня 2017 року № 148 із змінами та доповненнями (далі – Положення № 148) видача готівки з кас проводиться за видатковими касовими ордерами (додаток 3 до Положення № 148) або видатковими відомостями. Документи на видачу готівки підписуються керівником і головним бухгалтером або особою, уповноваженою керівником. До видаткових ордерів додаються заяви на видачу готівки, розрахунки.
Водночас, абзацом четвертим п. 39 розд. IV Положення № 148 передбачено, що фізичні особи – підприємці касової книги не ведуть.
Пунктом 11 розд. ІІ Положення № 148 передбачено, що оприбуткування та облік фізичними особами – підприємцями отриманих доходів здійснюється в книгах обліку доходів і витрат у довільній формі шляхом помісячного відображення отриманих доходів у порядку, визначеному Податковим кодексом України (далі – ПКУ).
Пунктом 177.10 ст. 177 ПКУ визначено, що фізичні особи – підприємці зобов’язані вести облік доходів і витрат та мати підтверджуючі документи щодо походження товару. Облік доходів і витрат може вестися в паперовому та/або електронному вигляді, у тому числі через електронний кабінет.
Типова форма, за якою здійснюється облік доходів і витрат фізичними особами – підприємцями на загальній системі оподаткування та Порядок ведення типової форми, за якою здійснюється облік доходів і витрат, фізичними особами – підприємцями і фізичними особами, які провадять незалежну професійну діяльність, затверджені наказом Міністерства фінансів України від 13.05.2021 № 261.
Згідно з абзацом першим п. 296.1 ст. 296 ПКУ фізичні особи – підприємці – платники єдиного податку першої і другої груп та платники єдиного податку третьої групи, які не є платниками податку на додану вартість, ведуть облік у довільній формі шляхом помісячного відображення отриманих доходів.
Типова форма, за якою здійснюється облік доходів і витрат фізичними особами – підприємцями – платниками єдиного податку третьої групи, які є платниками податку на додану вартість та порядок її ведення затверджені наказом Міністерства фінансів України від 30.11.2022 № 405 зі змінами та доповненнями.
Згідно з частиною другою ст. 9 Закону України від 16 липня 1999 року № 996-ХІV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» із змінами та доповненнями (далі – Закон № 996) первинні документи можуть бути складені у паперовій або в електронній формі та повинні мати такі обов’язкові реквізити:
– назву документа (форми);
– дату складання;
– назву підприємства, від імені якого складено документ;
– зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції;
– посади і прізвища (крім первинних документів, вимоги до яких встановлюються Національним банком України) осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення;
– особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.
Первинні документи, створені автоматично в електронній формі програмним забезпеченням інформаційно-комунікаційної системи, застосовуються у бухгалтерському обліку за умови наявності накладеного електронного підпису чи печатки з дотриманням вимог законодавства про електронні документи та електронний документообіг.
Первинні документи, складені в електронній формі, застосовуються у бухгалтерському обліку за умови дотримання вимог законодавства про електронні документи та електронний документообіг.
Порядок видачі готівкових коштів під звіт або на відрядження та строки подачі Звіту про використання коштів/електронних грошей, виданих на відрядження або під звіт (далі – Звіт) встановлено нормами п. 170.9 ст. 170 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) та пп. 19, 20 розд. ІІ Положення № 148.
Звіт складається та подається за формою, затвердженою наказом Міністерства фінансів України від 28.09.2015 № 841 «Про затвердження форми Звіту про використання коштів/електронних грошей, виданих на відрядження або під звіт, та Порядку його складання» у строки, визначені п.п. 170.9.3 п. 170.9 ст. 170 ПКУ, платником податку (у паперовій або електронній формі (з дотриманням вимог законів України від 22 травня 2003 року № 851-IV «Про електронні документи та електронний документообіг» та від 05 жовтня 2017 року № 2155-VIII «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги») (п.п. 170.9.4 п. 170.9 ст. 170 ПКУ).
Звіт подається працівником (в усіх без винятків випадках) у паперовій або електронній формі, разом з підтвердними документами для розгляду і прийняття рішення про відшкодування вартості витрат (п. 17 розд. І Інструкції про службові відрядження в межах України та за кордон, затверджена наказом Міністерства фінансів України від 13.03.1998 № 59 із змінами та доповненнями).
Враховуючи викладене, фізичним особам – підприємцям при здійсненні видачі готівки на відрядження або під звіт рекомендовано оформляти первинні документи, дотримуючись вимог частини другої ст. 9 Закону № 996.
ФОП – платник єдиного податку планує здійснювати діяльність у невизначених місцях: особливості заповнення заяви про застосування спрощеної системи оподаткування
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує.
Відповідно до п.п. 298.1.1 п. 298.1 ст. 298 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) для обрання або переходу на спрощену систему оподаткування суб’єкт господарювання подає до контролюючого органу за місцем податкової адреси заяву про застосування спрощеної системи оподаткування (далі – Заява).
Форма Заяви затверджена наказом Міністерства фінансів України від 16.07.2019 № 308 (із змінами).
У Заяві зазначаються обов’язкові відомості, зокрема, місце провадження господарської діяльності (п. 298.3 ст. 298 ПКУ).
У разі зміни, зокрема, місця провадження господарської діяльності, відповідно до п. 298.5 ст. 298 ПКУ, Заява подається платниками єдиного податку першої і другої груп не пізніше 20 числа місяця, наступного за місяцем, у якому відбулися такі зміни.
У разі зміни, зокрема, місця провадження господарської діяльності заява подається платниками єдиного податку третьої групи не пізніше останнього дня кварталу, в якому відбулися такі зміни (п. 298.6 ст. 298 ПКУ).
Реєстрація суб’єкта господарювання як платника єдиного податку здійснюється шляхом внесення відповідних записів до реєстру платників єдиного податку (абзац перший п. 299.1 ст. 299 ПКУ).
До реєстру платників єдиного податку вносяться, зокрема, відомості про місце провадження господарської діяльності (п. 299.7 ст. 299 ПКУ).
Формою Заяви передбачено поле 6 «Місце провадження господарської діяльності (індекс, адреса)», в якому зазначається наступна інформація:
- код за КАТОТТГ – зазначається код адміністративно-територіальної одиниці, визначений за Кодифікатором адміністративно-територіальних одиниць та територій територіальних громад, затвердженим наказом Міністерства розвитку громад та територій України від 26 листопада 2020 року № 290 (у редакції наказу Міністерства розвитку громад та територій України від 12 січня 2021 року № 3);область, район, населений пункт;
- вулиця, номер будинку/офісу/квартири;
- індекс.
Отже, фізична особа – підприємець, яка виявила бажання здійснювати діяльність на спрощеній системі оподаткування, повинна дотримуватись вимог ст. 298 ПКУ та зазначати в Заяві обов’язкові відомості, у тому числі щодо місця провадження господарської діяльності.
Якщо фізична особа – підприємець – платник єдиного податку планує здійснювати діяльність у заздалегідь не визначених місцях (надання послуг, торгівля на виставках, ринках), то у графі «Область, район, населений пункт» поля 6 «Місце провадження господарської діяльності (індекс, адреса)» Заяви зазначається: «Надання послуг на території України» та/або «Торгівля на території України». При цьому інші графи поля 6 Заяви не заповнюються.
До уваги платників!
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує, що Міністерством фінансів України наказом від 03.12.2024 № 618 (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 18.12.2024 за №1945/43290) (із змінами і доповненнями, внесеними наказом Міністерства фінансів України від 23.12.2024 року № 657) (далі – Наказ № 618) внесено зміни до деяких нормативно-правових актів Міністерства фінансів з питань обліку рахунків / електронних гаманців платників податків у контролюючих органах.
Наказ № 618 опубліковано у бюлетені «Офіційний вісник України» від 21.01.2025 № 6 і він набирає чинності з дня його офіційного опублікування.
Чи враховуються при визначенні об’єкта оподаткування витрати за договорами про надання автотранспортних послуг у разі відсутності ТТН?
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє.
Згідно з положеннями частин першої та третьої ст. 909 Цивільного кодексу України від 16 січня 2003 року № 435-IV (із змінами та доповненнями) за договором перевезення вантажу одна сторона (перевізник) зобов’язується доставити довірений їй другою стороною (відправником) вантаж до пункту призначення та видати його особі, яка має право на одержання вантажу (одержувачеві), а відправник зобов’язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату.
Укладення договору перевезення вантажу підтверджується складенням транспортної накладної (коносамента або іншого документа, встановленого транспортними кодексами (статутами)).
Відповідно до ст. 1 Закону України від 05 квітня 2001 року № 2344-ІІІ «Про автомобільний транспорт» (із змінами та доповненнями) (далі – Закон № 2344) товарно-транспортна накладна – єдиний для всіх учасників транспортного процесу (крім фізичних осіб, які здійснюють перевезення вантажу за рахунок власних коштів та для власних потреб) документ, призначений для обліку товарно-матеріальних цінностей на шляху їх переміщення, розрахунків за перевезення вантажу та обліку виконаної роботи, що може використовуватися для списання товарно-матеріальних цінностей, оприбуткування, складського, оперативного та бухгалтерського обліку, який складається у паперовій та/або електронній формі та містить обов’язкові реквізити, передбачені Законом № 2344 та правилами перевезень вантажів автомобільним транспортом.
Згідно з Правилами перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, затвердженими наказом Міністерства транспорту України від 14.10.1997 № 363 (із змінами) (далі – Правила), основним документом на перевезення вантажів є товарно-транспортна накладна, яка містить всі обов’язкові реквізити, визначені Законом № 2344, форму якої наведено в додатку 7 до Правил (абзац перший п. 11.1 глави одинадцятої Правил).
Відповідно до глави першої Правил товарно-транспортна документація – комплект юридичних документів, на підставі яких здійснюють облік, приймання, передавання, перевезення, здавання вантажу та взаємні розрахунки між учасниками транспортного процесу.
Товарно-транспортна накладна – єдиний для всіх учасників транспортного процесу (крім фізичних осіб, які здійснюють перевезення вантажу за рахунок власних коштів та для власних потреб) документ, призначений для обліку товарно-матеріальних цінностей на шляху їх переміщення, розрахунків за перевезення вантажу та обліку виконаної роботи, що може використовуватися для списання товарно-матеріальних цінностей, оприбуткування, складського, оперативного та бухгалтерського обліку, який складається у паперовій та/або електронній формі та містить обов’язкові реквізити, передбачені Законом № 2344 та Правилами.
Відповідно до абзаців другого, восьмого – десятого п. 11.1 глави одинадцятої Правил у разі необхідності форма товарно-транспортної накладної може бути доповнена іншими реквізитами, з урахуванням особливостей перевезень, зокрема умов та/або виду вантажу.
Сторони можуть внести до товарно-транспортної накладної будь-яку іншу інформацію, яку вони вважають необхідною.
Залежно від виду вантажу та його специфічних властивостей до основних документів додаються інші (сертифікати, свідоцтва тощо), що визначається правилами перевезень зазначених вантажів у паперовому та/або електронному вигляді (е-ТТН).
У разі оформлення е-ТТН супровідні документи також додаються в електронній формі. У разі оформлення товарно-транспортної накладної у паперовій формі супровідні документи додаються в паперовій формі за підписом відповідальних осіб.
Водночас повідомляємо, що згідно з п. 44.1 ст. 44 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) для цілей оподаткування платники податків зобов’язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов’язаних з визначенням об’єктів оподаткування та/або податкових зобов’язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов’язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. Товарно-транспортні накладні відносяться до первинних документів.
Відповідно до абзацу першого п.п. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134 ПКУ об’єктом оподаткування податком на прибуток є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які визначені відповідними положеннями ПКУ.
Отже, об’єкт оподаткування податком на прибуток визначається на підставі даних бухгалтерського обліку.
Регулювання питань методології бухгалтерського обліку та фінансової звітності здійснюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері бухгалтерського обліку та аудиту, затверджує національні положення (стандарти) бухгалтерського обліку, національні положення (стандарти) бухгалтерського обліку в державному секторі, інші нормативно-правові акти щодо ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності (частина друга ст. 6 Закону України від 16 липня 1999 року № 996-XIV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» (із змінами та доповненнями) (далі – Закон № 996)).
Частиною першою ст. 9 Закону 996 визначено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.
Враховуючи зазначене, у разі відсутності товарно-транспортної документації, яка підтверджує отримання послуг з перевезення вантажу, у тому числі товарно-транспортної накладної, які відносяться до первинних документів та на підставі яких ведеться бухгалтерський облік, платник податків при визначенні фінансового результату до оподаткування відповідно до правил бухгалтерського обліку не має підстав для врахування вартості таких послуг у складі витрат.
Операції з вивезення товарів за межі митної території України в обсягах більше ніж 150 Євро: що з ПДВ?
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу, що відносини, що виникають у сфері справляння податків, зборів і митних платежів, регулюються нормами Податкового кодексу України (далі – ПКУ), Митного кодексу України (далі – МКУ) та іншими нормативно-правовими актами з питань оподаткування (п. 1.1 ст. 1 розд. I ПКУ і частина друга ст. 1 розд. I МКУ).
Правові основи оподаткування ПДВ встановлено розд. V та підрозд. 2 розд. XX ПКУ.
Згідно з п.п. «г» п. 185.1 ст. 185 розд. V ПКУ об’єктом оподаткування ПДВ є операції платників ПДВ з вивезення товарів за межі митної території України.
Під вивезенням товарів за межі митної території України розуміється сукупність дій, пов’язаних із переміщенням товарів через митний кордон України у будь-який спосіб у відповідному напрямку, відповідно до МКУ (п.п. 14.1.21 прим. 1 п. 14.1 ст. 14 розд. I ПКУ).
Відповідно до п.п. 195.1.1 п. 195.1 ст. 195 розд. V ПКУ операції з вивезення товарів за межі митної території України підлягають оподаткуванню ПДВ за нульовою ставкою. Товари вважаються вивезеними за межі митної території України, якщо таке вивезення підтверджене в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України, митною декларацією, оформленою відповідно до вимог МКУ.
Датою виникнення податкових зобов’язань в разі експорту товарів є дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства (п. 187.1 ст. 187 ПКУ).
Пунктами 201.1 і 201.10 ст. 201 ПКУ визначено, що при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг на дату виникнення податкових зобов’язань платник податку зобов’язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, кваліфікованого електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі – ЄРПН) у встановлений ПКУ термін.
Отже, підставою для застосування нульової ставки ПДВ до операцій з вивезення товарів за межі митної території України є належним чином (відповідно до вимог МКУ) оформлена митна декларація, що підтверджуватиме факт такого вивезення.
Загальні правила переміщення (пересилання) міжнародних поштових та експрес-відправлень через митний кордон України визначено ст. 233 розд. VI МКУ.
Правила декларування товарів, що переміщуються (пересилаються) через митний кордон України у міжнародних поштових та експрес-відправленнях, визначено ст. 236 розд. VI МКУ.
Так, у порядку, передбаченому ст. 236 розд. VI МКУ, допускається також поміщення у митний режим експорту товарів, сумарна митна вартість яких не перевищує еквівалент 1000 Євро, що переміщуються (пересилаються) підприємствами за межі митної території України у міжнародних поштових або експрес-відправленнях, шляхом подання оператором поштового зв’язку або експрес-перевізником додаткового реєстру міжнародних поштових або експрес-відправлень у разі, якщо:
1) на товари не встановлено вивізне мито;
2) на товари не встановлено обмеження щодо їх вивезення за межі митної території України відповідно до статті 197 розділу V ПКУ.
При цьому у випадках, визначених частиною дванадцятою ст. 236 розд. VI МКУ, допускається для декларування товарів заповнення додаткового реєстру міжнародних поштових або експрес-відправлень, замість митної декларації за формою єдиного адміністративного документа.
Вимоги до оформлення і використання митних декларацій, на підставі яких декларуються товари, що переміщуються (пересилаються) через митний кордон України підприємствами та громадянами, визначено Положенням про митні декларації, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 21 травня 2012 року № 450 (із змінами) (далі – Положення № 450).
При цьому з огляду на п. 3 Положення № 450 митна декларація за формою єдиного адміністративного документа для декларування товарів, що переміщуються (пересилаються) через митний кордон України декларантами (крім громадян), заповнюється, зокрема, на:
- товари, митна вартість яких перевищує суму, еквівалентну 150 Євро;
- товари незалежно від їх митної вартості за бажанням декларанта або уповноваженої ним особи.
Таким чином, для вивезення товарів, що переміщуються (пересилаються) через митний кордон України декларантами (крім громадян), за бажанням декларанта або уповноваженої ним особи, в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України, відповідно до МКУ на товари, незалежно від їх митної вартості, може бути оформлена митна декларація.
Отже, платнику податку, який здійснює операції з вивезення товарів за межі митної території України в обсягах більше ніж 150 Євро, для застосування нульової ставки ПДВ до таких операцій необхідно оформити митну декларацію, що підтверджуватиме факт такого вивезення.
За результатами здійснення такої операції з вивезення товарів та оформлення митної декларації, яка підтверджує факт такого вивезення, платник податку зобов’язаний скласти та зареєструвати в ЄРПН у встановлені терміни податкову накладну із застосуванням нульової ставки ПДВ.
Подання повідомлення про відмову в оприлюдненні даних про платника у Переліку платників податків з високим рівнем добровільного дотримання податкового законодавства
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує.
Відповідно до абзацу другого п.п. 69.41.2 п.п. 69.41 п. 69 підрозд. 10 розд. ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України Перелік платників податків з високим рівнем добровільного дотримання податкового законодавства (далі – Перелік платників) оприлюднюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, на своєму офіційному вебсайті, на п’ятнадцятий робочий день з дня його затвердження.
Порядок формування та оприлюднення Переліку платників податків з високим рівнем добровільного дотримання податкового законодавства затверджений наказом Міністерства фінансів України від 07.10.2024 № 495 (далі – Порядок).
Цей Порядок визначає порядок розрахунку критеріїв для включення платників податків до Переліку платників, який включає, зокрема, подання платником податків повідомлення про відмову в оприлюдненні даних про платника податків (далі – Повідомлення) (абзац сьомий п. 1 розд. I Порядку).
Відповідно до п. 1 розд. VI Порядку до Переліку платників, що оприлюднюється ДПС на своєму офіційному веб-сайті, включається інформація про:
- найменування – для юридичної особи або прізвище, ім’я, по батькові (за наявності) – для фізичної особи – підприємця;
- податковий номер або серію (за наявності) та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку в паспорті).
Форму оприлюднення Переліку платників наведено в додатку 1 до Порядку.
ДПС повідомляє платника податків про включення/виключення його до/з Переліку платників шляхом надсилання через електронний кабінет такого платника податків інформаційного повідомлення протягом 5 робочих днів після затвердження Переліку платників за відповідними формами (додатки 2, 3 до Порядку) та в порядку, встановленому Міністерством фінансів України (п. 2 розд. VI Порядку).
Згідно з п. 3 розд. VI Порядку ДПС не оприлюднює у Переліку платників інформацію про платника податків, який протягом 5 робочих днів після отримання від ДПС інформаційного повідомлення про включення його до Переліку платників подав повідомлення про відмову в оприлюдненні даних про платника податків.
Форму повідомлення про відмову в оприлюдненні даних про платника податків у Переліку платників наведено в додатку 4 до Порядку.
Повідомлення про відмову в оприлюдненні даних про платника податків у Переліку платників подається платником засобами електронного зв’язку в електронній формі з дотриманням вимог законів України від 22 травня 2003 року № 851-IV «Про електронні документи та електронний документообіг», від 05 жовтня 2017 року № 2155-VIII «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги» за підписом керівника (уповноваженої особи) платника податків.
Пунктом 4 розд. VI Порядку передбачено, що у разі подання платником податків повідомлення про відмову в оприлюдненні даних про платника податків у Переліку платників інформація про такого платника податків вилучається з оприлюдненого Переліку платників протягом 5 робочих днів після отримання такого повідомлення про відмову в оприлюдненні даних про платника податків від платника податків.
Відмова платника в оприлюдненні даних про платника податків у Переліку платників не тягне за собою вилучення такого платника податків із Переліку платників (абзац другий п. 4 розд. VI Порядку).
Повідомлення за формою J1325401 (для юридичних осіб) та F1325401 (для фізичних осіб) розміщені на офіційному вебпорталі ДПС за посиланням: Головна/Електронна звітність/Платникам податків про електронну звітність/Інформаційно-аналітичне забезпечення/Реєстр електронних форм податкових документів/Реєстр електронних форм податкових документів (перелік сервісних запитів) для юридичних осіб, Реєстр електронних форм податкових документів (перелік сервісних запитів) для фізичних осіб (https://tax.gov.ua/elektronna-zvitnist/platnikam-podatkiv-pro/informatsiyno-analitichne-za/reestr-elektronnih-form-po/).
За спеціальне використання води від платників Дніпропетровщини до загального фонду держбюджету надійшло понад 83,1 млн грн рентної плати
Протягом 2024 року до загального фонду державного бюджету від платників Дніпропетровської області за спеціальне використання води надійшло понад 83,1 млн грн рентної плати.
Звертаємо увагу, що відповідно до експериментального проєкту щодо функціонування системи управління податковими ризиками (комплаєнс-ризиками) комплаєнс – ризики у податковому адмініструванні – це ризики, які призводять до втрати доходів, якщо платники податків не дотримуються чотирьох основних обов’язків, визначених податковим законодавством. І одним з таких обов’язків є своєчасна сплата податкового зобов’язання в установлені терміни.
Дякуємо платникам за сумлінну сплату податків і зборів!
Фізичні особи – платники туристичного збору у 2024рці поповнили місцеві бюджети Дніпропетровщини на понад 9,1 млн гривень
Впродовж січня – грудня 2024 року від фізичних осіб до місцевих бюджетів Дніпропетровської області надійшло понад 9,1 млн грн туристичного збору, що на понад 2,2 млн грн, або на 32,1 відс. більше, ніж у аналогічному періоді 2023 року.
Повідомляємо, що відповідно до п. 268.6.1 п. 268.6 ст. 268 Податкового кодексу України платники туристичного збору сплачують суму збору авансовим внеском перед тимчасовим розміщенням у місцях проживання (ночівлі) податковим агентам, які справляють збір за ставками, у місцях справляння збору та з дотриманням інших вимог, визначених рішенням відповідної сільської, селищної, міської ради.
Оскільки податкові агенти справляють туристичний збір під час надання послуг проживання (ночівлі) та факт надання таких послуг підтверджується відповідними документами на проживання (заповнені анкети, реєстрація тощо), і з коштів, отриманих у вигляді передоплати за проживання (бронювання місця для проживання), туристичний збір не справляється.
Упродовж 2024 року до місцевих бюджетів Дніпропетровщини від платників надійшло понад 43,4 млн грн збору за місця для паркування транспортних засобів
У 2024 році місцеві бюджети Дніпропетровської області отримали від платників збору за місця для паркування транспортних засобів понад 43,4 млн гривень.
Нагадуємо, що для зручності та допомоги платникам податків при складанні податкової звітності Державна податкова служба України розробила відеоролик «Заповнення податкової декларації збору за місця для паркування транспортних засобів», який розміщено на вебпорталі ДПС України за посиланням https://tax.gov.ua/media-tsentr/videogalereya/videouroki/10717.html
Який порядок отримання дитиною до 14 років документа, що засвідчує реєстрацію у Державному реєстрі фізичних осіб – платників податків?
З чого почати?
Подати Облікову картку фізичної особи за формою № 1ДР, яка є одночасно є заявою для реєстрації в Державному реєстрі фізичних осіб – платників податків (ДРФО).
Хто подає документи?
Для малолітньої дитини до 14 років Облікову картку за ф. № 1ДР подає один із батьків (прийомних батьків, усиновителів, опікунів) або представник за довіреністю.
Які документи потрібні?
Свідоцтво про народження дитини.
Якщо свідоцтво видане не українською мовою, необхідно надати засвідчений відповідно до законодавства переклад свідоцтва українською мовою (оригінал повертається після пред’явлення) та його копію.
Документ, що посвідчує особу одного з батьків (прийомних батьків, усиновителів, опікунів).
Додаткові документи (за потреби):
- Якщо батьки або один із них на момент народження дитини були іноземцями чи особами без громадянства потрібно надати довідку про реєстрацію особи громадянином України (після пред’явлення повертається).
- Для підтвердження місця проживання (перебування) можна надати: витяг з реєстру територіальної громади, паспорт у вигляді книжечки, тимчасове посвідчення громадянина України.
- Для підтвердження статусу внутрішньо переміщеної особи надається довідка про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи.
Куди подавати документи?
До будь-якого контролюючого органу особисто або в електронному вигляді через Е-кабінет або мобільний застосунок «Моя податкова».
Скільки часу це займає?
Реєстрація особи у ДРФО здійснюється впродовж 3 робочих днів після звернення.
Як отримати готовий документ?
Документ, що засвідчує реєстрацію дитини у ДРФО (картка платника податків), може бути виданий одному з батьків (прийомних батьків, усиновителів, опікунів) або представнику за довіреністю.
Який код УКТ ЗЕД зазначається в фіскальному чеку при роздрібному продажу пива на розлив?
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (Кам’янський район) нагадує, що відповідно до п. 11 ст. 3 Закону України від 06 липня 1995 року № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» із змінами та доповненням (далі – Закон № 265), суб’єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням електронних платіжних засобів, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також операції з приймання готівки для виконання платіжної операції зобов’язані проводити розрахункові операції через реєстратори розрахункових операцій (далі – РРО) та/або через програмні РРО (далі – ПРРО) для підакцизних товарів з використанням режиму програмування із зазначенням коду товарної підкатегорії згідно з Українським класифікатором товарів зовнішньоекономічної діяльності (УКТ ЗЕД), найменування товарів, цін товарів та обліку їх кількості, а також із зазначенням цифрового значення штрихового коду марки акцизного податку (серія та номер) при роздрібній торгівлі алкогольними напоями.
Згідно з п.п. 14.1.145 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) підакцизні товари (продукція) – товари за кодами згідно з УКТ ЗЕД, на які ПКУ встановлено ставки акцизного податку.
До підакцизних товарів належать, зокрема, алкогольні напої, пиво (п. 215.1 ст. 215 ПКУ).
Форму та зміст розрахункового документа визначено Положенням про форму та зміст розрахункових документів, яке затверджене наказом Міністерства фінансів України від 21.01.2016 № 13 із змінами та доповненнями, (далі – Положення № 13).
Так, пунктами 1 та 2 розд. ІІ Положення № 13 визначено, що фіскальний касовий чек на товари (послуги) – це розрахунковий документ/електронний розрахунковий документ, створений у паперовій та/або електронній формі (електронний розрахунковий документ), РРО або ППРО при проведенні розрахунків за продані товари (надані послуги). Фіскальний касовий чек на товари (послуги) за формою № ФКЧ-1, наведений у додатку 1 до Положення № 13, має містити обов’язкові реквізити, зокрема, код товарної підкатегорії згідно з УКТ ЗЕД (зазначається у випадках, передбачених чинним законодавством, у тому числі при продажу пива на розлив) (рядок 7 фіскального чека).
Код товарної підкатегорії підакцизного товару згідно з УКТ ЗЕД зазначається постачальником товару у документах, що свідчать про надходження товару.
Отже, при проведенні роздрібної торгівлі пивом на розлив у фіскальному касовому чеку слід зазначати найменування пива, ціну за одиницю виміру та кількість, а також код товарної підкатегорії згідно з УКТ ЗЕД, який зазначено у накладній постачальника такого товару.
При цьому, відповідно до групи 22 «Алкогольні та безалкогольні напої і оцет» розд. IV «Готові харчові продукти; алкогольні та безалкогольні напої і оцет; тютюн та його замінники» додатку до Закону України від 19 жовтня 2022 року № 2697-IX «Про Митний тариф України» із змінами та доповненнями пиво із солоду (солодове) у посудинах місткістю 10 л або менше і у посудинах місткістю більше як 10 л відносяться до товарної групи 2203, але мають різні коди.
Враховуючи викладене, при роздрібному продажу пива на розлив суб’єкт господарювання зобов’язаний проводити такі розрахункові операції через РРО та/або ПРРО та в обов’язковому порядку надавати споживачу розрахунковий документ встановленої форми і змісту, створений в паперовій та/або електронній формі, на повну суму проведеної операції з використанням режиму програмування та із зазначенням коду товарної підкатегорії згідно з УКТ ЗЕД, який вказаний у накладній постачальника такого пива.
Дніпропетровщина: надходження до місцевих бюджетів від платників податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки – понад 995,4 млн гривень
Протягом січня – грудня 2024 року до місцевих бюджетів Дніпропетровщини від платників податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки (податок на нерухоме майно), надійшло понад 995,4 млн гривень. У порівнянні з відповідним періодом 2023 року надходження збільшились на понад 130,5 млн грн, темп росту – 115,1 відсотків. Про це повідомив в. о. начальника Головного управління ДПС у Дніпропетровській області Сергій Лисеюк.
«Висловлюю подяку платникам за фінансову підтримку держави! Для досягнення стратегічних завдань, визначених Національною стратегією доходів до 2030 року, ДПС продовжує впровадження реформ і реалізацію відповідних заходів. Проєкт ДПС «Територія високого рівня податкової довіри» спрямований на поліпшення бізнес-клімату, зміну підходів до комунікації платників з податковою службою та побудову прозорих відносин між державою і представниками бізнесу. Впевнений, що така проста та відкрита комунікація створює новий рівень партнерства між податківцями та платниками податків, а належні умови оподаткування підвищать рівень добровільного дотримання платниками законодавства», – зазначив Сергій Лисеюк.
Засідання Громадської ради: підведення підсумків, планування, розгляд актуальних питань
За участі в. о. начальника податкової служби області Лисеюка Сергія відбулося перше засідання Громадської ради при Головному управлінні ДПС у Дніпропетровській області (Громадська рада).
Керівник податкової Дніпропетровщини подякував усіх членів Громадської ради за плідну співпрацю.
«Результати вашої роботи викликають повагу, особливо у частині законодавчих ініціатив, націлених на допомогу, як бізнесу так і податковим органам. 2025 рік ми визначили для себе, як пріоритетний у напрямку взаємодії з громадськістю», – акцентував Лисеюк Сергій.
Підсумки засідання – ухвалили Звіт про виконання Плану роботи Громадської ради за 2024 рік та План роботи на 2025 рік.
Обговорили актуальні питання оподаткування: зупинення реєстрації податкових накладних та розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних; особливості декларування громадянами доходів, отриманих протягом 2024 року.
Дієва комунікація між податковою та громадськістю триває.
Рухаємось далі!
Комунікаційна податкова платформа: право на отримання податкової знижки
За зверненням фізичної особи на комунікаційну податкову платформу Головного управління ДПС у Дніпропетровській області, за участі в. о. начальника Головного управління ДПС у Дніпропетровській області Лисеюка Сергія у форматі онлайн проведено зустріч з питань декларування громадянами доходів, отриманих у 2024 році.
Під час зустрічі податківці роз’яснили питання щодо обов’язкового декларування доходів та права громадян на отримання податкової знижки.
Фахівці підкреслили переваги подання податкової декларації про майновий стан і доходи за допомогою електронного сервісу ДПС «Електронний кабінет» та застосунку «Моя податкова».
Вчасно отримана платниками інформація – це можливість оперативно вирішувати нагальні питання.
Платформа «Діалог влади та бізнесу» - обговорення актуальних питань
Відбулася чергова онлайн зустріч із представниками бізнесу на базі Дніпропетровської обласної державної адміністрації. Захід відбувся у рамках регіональної платформи «Діалог влади та бізнесу». На думку учасників, пряме спілкування між підприємцями та посадовцями дозволяє оперативно корегувати взаємовідносини з актуальних питань. Тому і цього разу приєднатися до платформи виявили бажання близько 300 представників бізнесу області.
Основними темами для обговорення стали реєстрація податкових накладних та розрахунків коригування в ЄРПН, податок на нерухоме майно, сплата авансових внесків з ПДФО під час здійснення роздрібної торгівлі пальним. Чимало питань стосувалися Деклараційної кампанії - 2025, фіскальних чеків РРО.
Наступну онлайн зустріч запланували на 12 лютого. Серед іншого податківці роз’яснюватимуть новації у законодавстві щодо податку на прибуток, особливості проведення податкових перевірок та отримання довідки про відсутність заборгованості.
Протягом 2024 року від платників плати за землю до місцевих бюджетів Дніпропетровщини надійшло понад 7,2 млрд гривень
Протягом січня – грудня 2024 року платники Дніпропетровщини поповнили місцеві бюджети платою за землю на понад 7,2 млрд гривень. Як зазначив в. о. начальника Головного управління ДПС у Дніпропетровській області Сергій Лисеюк, надходження виросли у порівнянні з відповідним періодом 2023 року на понад 784,8 млн грн, темп росту – 112,2 відсотків.
Керівник обласної податкової подякував платникам за продуктивну роботу і своєчасно сплачені податки та нагадав, що для кожного платника, який увійшов до Переліку платників податків з високим рівнем добровільного дотримання податкового законодавства, визначається персональний комплаєнс-менеджер. Він супроводжує платника і за потреби допомагає в усіх процесах, пов’язаних з податковими процедурами. Вся контактна інформація про комплаєнс-менеджера надходить платнику до приватної частини Електронного кабінету. При цьому, суб’єкт господарювання сам обирає зручний для себе формат взаємодії та частоту комунікацій з комплаєнс-менеджером, що забезпечує повну прозорість і ефективність у вирішенні податкових питань.
Який документ надає контролюючому органу фізична особа – резидент, яка отримала іноземні доходи, якщо податки за межами України не сплачувались?
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що відповідно до п.п. 163.1.3 п. 163.1 ст. 163 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) об’єктом оподаткування у фізичної особи – резидента є, зокрема, іноземні доходи – доходи (прибуток), отримані з джерел за межами України.
Під доходами отриманими з джерел за межами України слід розуміти будь-який дохід, отриманий резидентами, у тому числі від будь-яких видів їх діяльності за межами митної території України, включаючи проценти, дивіденди, роялті та будь-які інші види пасивних доходів, спадщину, подарунки, виграші, призи, доходи від виконання робіт (надання послуг) за цивільно-правовими та трудовими договорами, від надання резидентам в оренду (користування) майна, розташованого за межами України, включаючи рухомий склад транспорту, приписаного до розташованих за межами України портів, доходи від продажу майна, розташованого за межами України, дохід від відчуження інвестиційних активів, у тому числі корпоративних прав, цінних паперів тощо; інші доходи від будь-яких видів діяльності за межами митної території України або територій, непідконтрольних контролюючим органам (п.п. 14.1.55 п. 14.1 ст. 14 ПКУ).
Порядок оподаткування іноземних доходів визначений п. 170.11 ст. 170 ПКУ, відповідно до п.п. 170.11.1 якого у разі якщо джерело виплат будь-яких оподатковуваних доходів є іноземним, сума такого доходу включається до загального річного оподатковуваного доходу платника податку – отримувача, який зобов’язаний подати річну податкову декларацію, та оподатковується за ставкою 18 відс., визначеною п. 167.1 ст. 167 ПКУ, крім випадків, визначених п.п. 170.11.1 п. 170.11 ст. 170 ПКУ.
Абзацом першим п.п. «в» п. 176.1 ст. 176 ПКУ встановлено, що платники податків зобов’язані подавати податкову декларацію за встановленою формою у визначені строки у випадках, коли згідно з нормами ПКУ таке подання є обов’язковим.
Форма податкової декларації про майновий стан і доходи (далі – податкова декларація) та Інструкція щодо заповнення податкової декларації про майновий стан і доходи (далі – Інструкція), затверджені наказом Міністерства фінансів України від 02.10.2015 № 859 із змінами та доповненнями.
Так, згідно з п.п. 12 розд. ІІІ Інструкції доходи, отримані з джерел за межами України відображаються у рядку 10.10 податкової декларації.
Доходи, отримані у вигляді валютних цінностей або інших активів (вартість яких виражена в іноземній валюті або міжнародних розрахункових одиницях), перераховуються у гривнях за валютним курсом Національного банку України, що діє на момент нарахування (отримання) таких доходів (п. 164.4 ст. 164 ПКУ).
У графі 3 рядка 10.10 вказується сума іноземних доходів, перерахована у гривнях, з урахуванням норм п. 164.4 ст. 164 ПКУ;
у графі 6 рядка 10.10 вказується сума податку на доходи фізичних осіб, що підлягає сплаті до бюджету за ставкою, визначеною ст. 167 ПКУ;
у графі 7 рядка 10.10 вказується сума військового збору, що підлягає сплаті до бюджету, розрахована за ставкою 5 відс. об’єкта оподаткування, визначеного п.п. 1 п.п. 1.2 п. 16 прим. 1 підрозд. 10 розд. XX ПКУ (п.п. 1 п.п. 1.3 п.16 прим. 1 підрозд. 10 розд. XX ПКУ).
Згідно з абзацом першим п. 44.1 ст. 44 ПКУ для цілей оподаткування платники податків зобов’язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов’язаних з визначенням об’єктів оподаткування та/або податкових зобов’язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, інформації, пов’язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.
Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим п. 44.1 ст. 44 ПКУ.
Відповідно до абзацу другого пп. «в» п. 176.1 ст. 176 ПКУ на вимогу контролюючого органу та в межах його повноважень, визначених законодавством, платники податку на доходи фізичних осіб зобов’язані пред’являти документи і відомості, пов’язані з виникненням доходу або права на отримання податкової знижки, обчисленням і сплатою податку на доходи фізичних осіб, та підтверджувати необхідними документами достовірність відомостей, зазначених у податковій декларації.
Такими документами можуть бути: виписки з рахунків банків, трудовий договір з іноземною компанією, довідка іноземної компанії про суми нарахованої заробітної плати (за наявності), інвойси, договори купівлі-продажу майна, розташованого за межами України, податкова декларація з відміткою контролюючого органу іноземної держави про отримання доходів (з перекладом на українську мову, окрім англійської) тощо.
Які дії суб’єкта господарювання перед початком використання ПРРО від ДПС для операційної системи iOS (Apple) та Web?
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє.
Державною податковою службою України (далі – ДПС) розроблено нові версії програмного забезпечення (далі – ПЗ) програмного реєстратора розрахункових операцій (далі – ПРРО) для операційної системи iOS (Apple) та Web, а також оновила версії для Windows та Android. Так, суб’єкти господарювання можуть безкоштовно завантажити відповідне ПЗ на вебпорталі ДПС.
Для використання ПРРО від ДПС суб’єкту господарювання потрібно:
1. Завантажити та встановити ПЗ ПРРО відповідне операційній системі пристрою – з AppStore для iOS (версії 15 або новіше), з PlayMarket для Android (версії 8.1 або новіше), з вебпорталу ДПС для Windows (версії 7 SP1 або новіше). Для використання вебверсії перейти за посиланням: https://webrro.tax.gov.ua/account/login?ReturnUrl=/.
2. Переконатись, що суб’єктом господарювання подано через Електронний кабінет або Єдине вікно подання електронної звітності наступні форми:
– повідомлення про об’єкти оподаткування або об’єкти, пов’язані з оподаткуванням або через які провадиться діяльність за формою № 20–ОПП (ідентифікатор форми F1312005 для фізичних осіб – підприємців, J1312005 для юридичних осіб);
– заява про реєстрацію програмних реєстраторів розрахункових операцій за формою № 1–ПРРО (ідентифікатор форми F1316605 для фізичних осіб – підприємців, J1316605 для юридичних осіб);
– повідомлення про надання інформації щодо кваліфікованого сертифіката відкритого ключа про касира за формою № 5–ПРРО (ідентифікатор форми F1391802 для фізичних осіб – підприємців, J1391802 для юридичних осіб (далі – Повідомлення за ф. № 5–ПРРО));
3. Запустити застосунок та авторизуватися за допомогою КЕП, який було вказано в Повідомленні за ф. № 5–ПРРО.
ПРРО, яке надається Державною податковою службою на безоплатній основі має такі можливості:
– створення та реєстрація фіскальних чеків;
– легке додавання товарів та послуг у фіскальний чек;
– друк та відправка фіскальних чеків покупцям на пошту або у месенджери;
– відкриття/закриття зміни;
– службове внесення/службова видача;
– ведення довідників номенклатури;
– експорт/імпорт довідників номенклатури;
– продаж товарів/послуг, відсутніх в довіднику номенклатури;
– використання сканера штрих-кодів;
– використання різних форм розрахунку (готівкова/безготівкова/комбінована (готівка/картка));
– просте оформлення знижки на окремий товар або всю суму чека;
– оформлення повернення товарів та чеків повернення;
– формування та перегляд X-звіту;
– формування та перегляд Z-звіту;
– автоматичне або ручне закриття зміни та відправка Z-звіту.
Керівництво користувачів безкоштовного програмного рішення ДПС для версій WEB, Android, iOS та Windows розміщені за посиланням: Головна/БАНЕР/Програмні РРО/Керівництво користувача безкоштовного ПРРО (WEB, Android, iOS, Windows) (https://tax.gov.ua/baneryi/programni-rro/).
Звільнення від оподаткування благодійності для потреб оборони держави у резидентів Дія Сіті
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує.
Відповідно до внесених змін до Податкового кодексу України (ПКУ) (п. 63 прим.1 підрозділ 4 розділі ХХ ПКУ) для резидентів Дія Сіті – платників податку на прибуток підприємств на особливих умовах протягом дії воєнного стану в Україні не вважаються об'єктом оподаткування здійснені для потреб забезпечення оборони держави операції з:
- перерахування коштів;
- безоплатної передачі товарів, виконаних робіт, наданих послуг;
- надання гуманітарної допомоги.
При цьому, активи мають бути добровільно перераховані (передані):
• Збройним Силам України;
• Національній гвардії України; Службі безпеки України;
• Службі зовнішньої розвідки України; Державній прикордонній службі України;
• Міністерству внутрішніх справ України; Управлінню державної охорони України;
• Державній службі спеціального зв’язку та захисту інформації України;
• іншим утвореним військовим формуванням, їх з’єднанням, військовим частинам, підрозділам, установам або організаціям, що утримуються за рахунок коштів державного бюджету;
• на відкриті Національним банком України рахунки державних органів для фінансового забезпечення заходів з відсічі збройної агресії проти України та ліквідації її наслідків, національної безпеки і оборони, відновлення, підтримки і розвитку України, надання гуманітарної допомоги, а також для залучення коштів на підтримку Збройних Сил України.
Крім того благодійність може бути спрямована:
- органам сфери цивільного захисту;
- закладам охорони здоров’я державної та комунальної власності.
Більше розглянутих питань, що стосуються окремих змін в оподаткуванні податком на прибуток підприємств, внесених до Податкового кодексу України Законом України від 04 грудня 2024 року № 4113 «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких інших законодавчих актів щодо стимулювання розвитку цифрової економіки в Україні», які набрали чинності з 01 січня 2025 року – в Інформаційному листі ДПС України № 1/2025, який розміщено за посиланням https://tax.gov.ua/zakonodavstvo/podatki-ta-zbori/informatsiyni-listi/856828.html
Щодо режиму роботи, розміщення пунктів обслуговування (відокремлених пунктів реєстрації) користувачів КН ЕДП ДПС
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує.
Детальну інформацію щодо режиму роботи, розміщення пунктів обслуговування (відокремлених пунктів реєстрації) користувачів Кваліфікованого надавача електронних довірчих послуг Державної податкової служби України (далі – КНЕДП ДПС) можна отримати на вебсайті КНЕДП ДПС (https://ca.tax.gov.ua) за посиланням Головна/«Контакти»/«Пункти обслуговування» або Головна/«Отримання електронних довірчих послуг»/«Пункти обслуговування».
Перелік документів, необхідних для отримання електронних довірчих послуг, наведено у розділі «Отримання електронних довірчих послуг» вебсайту КНЕДП ДПС (https://ca.tax.gov.ua/Головна/«Отримання електронних довірчих послуг»), у підрозділі «Підготовка документів та реєстрація».
Оновлено спеціалізоване клієнтське програмне забезпечення для формування та подання звітності
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує, що оновлено спеціалізоване клієнтське програмне забезпечення для формування та подання звітності до «Єдиного вікна подання електронної звітності» до версії 1.33.1.0 станом на 10.01.2025 (Даний комплект програмного забезпечення включає в себе зміни та доповнення з 30.12.2024 року по 10.01.2025 року включно та встановлюється тільки на релізи Системи версії 1.33.*, при цьому всі персональні довідники та налаштування користувача залишаються незмінними).
Перелік змін та доповнень (версія 1.33.1.0) (станом на 10.01.2025):
Додано нові версії документів:
У відповідності до форм, які опубліковано на сайті Державної служби статистики України:
S0401212 – № 1-ціни (пром) (місячна). Звіт про ціни виробників промислової продукції;
S0600118 – №1-торг. Звіт про товарооборот торгової мережі;
S2702416 – № 24-сг (місячна) Звіт про виробництво продукції тваринництва та кількість сільськогосподарських тварин.
Довідники:
spr_sti.xml – «Довідник податкових інспекцій» - станом на 03.01.2025 року.
Інформація розміщена на вебпорталі ДПС України за посиланням https://tax.gov.ua/elektronna-zvitnist/spetsializovane-klientske-program/
До загального фонду держбюджету від платників Дніпропетровщини надійшло понад 25,6 млн грн частини чистого прибутку
Впродовж січня – грудня 2024 року до загального фонду державного бюджету від платників Дніпропетровщини надійшло понад 25,6 млн грн частини чистого прибутку.
Звертаємо увагу, що із 24 грудня 2024 року набрав чинності наказ Міністерства фінансів України від 04.11.2024 № 549 «Про затвердження Змін до форми Розрахунку частини чистого прибутку (доходу), дивідендів на державну частку», зареєстрований у Міністерстві юстиції України 20.11.2024 за № 1745/43090 (зі змінами, внесеними наказом Міністерства фінансів України від 27.11.2024 № 609 «Про внесення змін до наказу Міністерства фінансів України від 04 листопада 2024 року за № 549», зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 27.11.2024 за № 1796/43141), яким внесені зміни до форми Розрахунку частини чистого прибутку (доходу), дивідендів на державну частку (далі – Розрахунок).
При цьому, згідно з пунктами 49.18 та 49.19 статті 49 глави 2 розділу ІІ Податкового кодексу України (далі – Кодекс) податковим (звітним) періодом для платників дивідендів, нарахованих на державну частку, є календарний рік, для платників частини чистого прибутку (доходу) – календарний квартал, півріччя, три квартали, рік, а також із метою забезпечення декларування частини чистого прибутку (доходу) та дивідендів на державну частку, за підсумками 2024 року у терміни, встановлені Кодексом, має подаватися Розрахунок за формою, затвердженою наказом Міністерства фінансів України від 04.07.2023 № 366 «Про внесення змін до форми Розрахунку частини чистого прибутку (доходу), дивідендів на державну частку», зареєстрований в Міністерстві юстиції України 20 липня 2023 року за № 1226/40282 (із змінами).
Платники Дніпропетровщини за видобування залізних руд поповнили місцеві бюджети рентною платою на понад 1,6 млрд гривень
З початку 2024 року до місцевих бюджетів Дніпропетровської області від платників рентної плати за видобування залізних руд надійшло понад 1,6 млрд грн, що майже на 873,0 млн грн більше показника січня – грудня 2023 року, темп росту – 217,5 відсотків.
Повідомляємо, що інформація щодо фактичної ціни реалізації руд заліза розміщується на офіційному вебсайті Міністерства економіки України (http://www.me.gov.ua) за посиланням: Головна/Діяльність/Промислова політика/Фактична ціна реалізації руд заліза.
Транспортний податок: від платників до місцевих бюджетів Дніпропетровщини надійшло майже 21,2 млн гривень
Впродовж 2024 року від платників транспортного податку надходження до місцевих бюджетів Дніпропетровської області склали понад 21,2 млн гривень. Це на понад 6,5 млн грн, або на 45,1 відс., більше ніж у січні – грудні 2023 року.
Нагадуємо, що відповідно до п. 267.4 ст. 267 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) ставка транспортного податку встановлюється з розрахунку на календарний рік у розмірі 25 000 гривень за кожен легковий автомобіль, що є об’єктом оподаткування відповідно до п.п. 267.2.1 п. 267.2 ст. 267 ПКУ.
Роздрібна торгівля пальним: строки сплати авансових внесків з податку на прибуток підприємств
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що Законом України від 10 жовтня 2024 року № 4015 – ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень у період дії воєнного стану» (далі – Закон № 4015) запроваджено сплату авансових внесків з податку на прибуток підприємств платниками цього податку, які здійснюють роздрібну торгівлю пальним (далі – авансові внески).
Так, платники податку на прибуток підприємств, які здійснюють роздрібну торгівлю пальним, зобов’язані сплачувати авансові внески за кожне місце роздрібної торгівлі пальним, інформація щодо якого внесена до Єдиного реєстру ліцензіатів та місць обігу пального станом на перше число поточного місяця.
Авансові внески та податок на прибуток підприємств, що підлягає сплаті до бюджету платниками цього податку, які здійснюють роздрібну торгівлю пальним, визначаються у порядку, передбаченому п. 141.14 ст. 141 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) (п. 137.12 ст. 137 ПКУ).
Строки сплати авансових внесків з податку на прибуток підприємств:
- щомісяця не пізніше 20-го числа поточного місяця за кожне місце роздрібної торгівлі пальним, інформація щодо якого внесена до Єдиного реєстру ліцензіатів та місць обігу пального станом на перше число поточного місяця, у розмірі, визначеному п.п. 141.14.2 п. 141.14 ст. 141 ПКУ (п.п. 141.14.1 п. 141.14 ст. 141 ПКУ).
Установлено, що положення зазначених норм ПКУ застосовуються з першого числа місяця, в якому набрав чинності Закон № 4015, тобто з 01.12.2024.
Враховуючи, що Закон № 4015 набрав чинності з 01 грудня 2024 року, перший авансовий внесок платники податку на прибуток підприємств, які здійснюють роздрібну торгівлю пальним, зобов’язані були сплатити за грудень 2024 року у термін не пізніше 20 грудня 2024 року.
Звертаємо увагу, що під роздрібною торгівлею пальним слід розуміти діяльність із придбання або отримання та подальшої реалізації або відпуску пального із зміною або без зміни його фізико-хімічних характеристик з місць роздрібної торгівлі пальним через паливороздавальні колонки, газороздавальні колонки та/або оливороздавальні колонки, а також реалізацію скрапленого вуглеводневого газу в балонах для побутових потреб населення та інших споживачів, а також заправлення з нафтоналивного несамохідного морського/річкового бункерувальника у водному просторі морських та річкових суден (п. 77 частини першої ст. 1 Закону України від 18 червня 2024 року № 3817-ІХ «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, спиртових дистилятів, біоетанолу, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, тютюнової сировини, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального» (із змінами та доповненнями) (далі – Закон № 3817)).
Місце роздрібної торгівлі пальним – це об’єкт нерухомого майна або єдиний (цілісний) майновий комплекс, на території якого розташоване технологічне обладнання, призначене для приймання, зберігання та роздрібної торгівлі пальним, який належить суб’єкту господарювання на праві власності або користування; нафтоналивний несамохідний морський/річковий бункерувальник; спеціалізований транспортний засіб для перевезення балонів із скрапленим вуглеводневим газом, з якого здійснюється роздрібна торгівля скрапленим вуглеводневим газом у балонах для побутових потреб населення та інших споживачів. Місце роздрібної торгівлі пальним вважається місцем зберігання пального, якщо зберігання пального здійснюється за таким місцем роздрібної торгівлі пальним (п. 52 частини першої ст. 1 Закону № 3817).
Більш детальніше щодо окремих змін, внесених Законом № 4015 до Податкового кодексу України та інших законів України – в Інформаційному листі № 8/2024 ДПС України, який розміщено за посиланням https://tax.gov.ua/zakonodavstvo/podatki-ta-zbori/informatsiyni-listi/847114.html
УВАГА! ШАХРАЇ!
Упродовж останніх днів зафіксовано факти неодноразових спроб здійснення шахрайських дій невідомими особами шляхом підміни електронної адреси відправника на офіційну скриньку Головного управління ДПС у Дніпропетровській області, з розсилкою фейкових електронних листів (повідомлень) на електронні адреси платників податків від імені керівника одного із структурних підрозділів Головного управління ДПС у Дніпропетровській області з вимогою зв’язатися за певним номером телефону, який не належить даній особі.
Текстові повідомлення мають наступний зміст: «Доброго дня, [Прізвище, Ім’я по батькові посадової особи Головного управління ДПС у Дніпропетровській області] турбує. Перекажіть щоб [Ім’я по батькові керівника платника податків] терміново зі мною зв’язався. Тел. 0*********».
Звертаємось до платників: будьте обачними, не піддавайтеся на провокації! Будьте обережними та уважними при відкритті вкладень, навіть, якщо вони надійшли від відомих адресатів!
Комунікаційні податкові платформи: ефективний спосіб вирішення питань у сфері оподаткування
Державна податкова служба створила комунікаційні податкові платформи для ефективного діалогу податкової служби та бізнесу і оперативного вирішення питань в сфері оподаткування. Такі платформи функціонують у всіх територіальних органах ДПС.
Це дуже зручний механізм взаємодії між бізнес-асоціаціями, громадськими організаціями, які представляють інтереси бізнесу, та податковими органами.
Переваги комунікаційних платформ:
- Можливість отримання професійних консультацій з питань оподаткування.
- Розгляд індивідуальних ситуацій у контексті податкового законодавства.
- Оперативний зворотній зв’язок від фахівців ДПС.
Щоб скористатися цим ресурсом, необхідно просто надіслати звернення на електронну скриньку платформи у відповідному територіальному органі ДПС. Комунікатори з ДПС оперативно його опрацюють та нададуть відповідь.
Маєте питання з оподаткування – звертайтеся на комунікаційні податкові платформи. ДПС завжди готова проконсультувати та допомогти.
Отримати розʼяснення також можна за телефонами «гарячих ліній» та у Контакт-центрі ДПС.
Крім того, на вебпорталі ДПС функціонує розділ «Онлайн-навчання», в якому зібрано корисну для платників інформацію щодо оподаткування. Розділ розміщено за посиланням https://tax.gov.ua/baneryi/onlayn-navchannya.
Користуйтеся ресурсами ДПС!
До уваги власників земельних ділянок та землекористувачів: про коефіцієнт індексації нормативної грошової оцінки земель за 2024 рік
Нормативна грошова оцінка земельної ділянки з урахуванням коефіцієнта індексації, визначеного відповідно до порядку, встановленого Податковим кодексом України, є базою оподаткування земельним податком та застосовується для розрахунку річної суми орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності.
Державною службою України з питань геодезії, картографії та кадастру (далі – Держгеокадастр) надано інформацію про щорічну індексацію нормативної грошової оцінки земель за 2024 рік (відповідно до вимог статті 289 Податкового кодексу України).
Значення коефіцієнта індексації нормативної грошової оцінки земель за 2024 рік становить 1,12 (зазначений коефіцієнт індексації нормативної грошової оцінки земель застосовується для всіх категорій земель і видів земельних угідь).
Коефіцієнт індексації нормативної грошової оцінки земель застосовується кумулятивно залежно від дати проведення нормативної грошової оцінки земель (пункт 289.2 статті 289 Податкового кодексу України).
Коефіцієнт індексації нормативної грошової оцінки земель у розрізі років становить: 1996 рік – 1,703; 1997 рік – 1,059; 1998 рік – 1,006; 1999 рік – 1,127; 2000 рік – 1,182; 2001 рік – 1,02; 2005 рік – 1,035; 2007 рік – 1,028; 2008 рік –1,152; 2009 рік – 1,059; 2010 рік – 1,0; 2011 рік – 1,0; 2012 рік – 1,0; 2013 рік –1,0; 2014 рік – 1,249; 2015 рік – 1,433 (крім сільськогосподарських угідь) і 1,2 (для сільськогосподарських угідь (рілля, багаторічні насадження, сіножаті, пасовища та перелоги); 2016 рік – 1,0 (для сільськогосподарських угідь (рілля, багаторічні насадження, сіножаті, пасовища та перелоги та 1,06 (для земель несільськогосподарського призначення); 2017 рік – 1,0; 2018 рік – 1,0; 2019 рік – 1,0; 2020 рік – 1,0; 2021 рік – 1,0 (для сільськогосподарських угідь (рілля, багаторічні насадження, сіножаті, пасовища та перелоги) та 1,1 (для земель несільськогосподарського призначення); 2022 рік – 1,0 (для сільськогосподарських угідь (рілля, багаторічні насадження, сіножаті, пасовища та перелоги) та 1,15 (для земель і земельних ділянок (крім сільськогосподарських угідь); 2023 рік – 1,051 (зазначений коефіцієнт індексації нормативної грошової оцінки земель застосовується для всіх категорій земель і видів земельних угідь).
Індексація нормативної грошової оцінки земель за 2002, 2003, 2004 та 2006 роки не здійснювалася.
Крім того, Держгеокадастром повідомлено, що витяги, які були та будуть сформовані автоматично програмним забезпеченням Державного земельного кадастру в період з 01 січня до 16 січня 2025 року, не містять коефіцієнтів індексації за 2024 рік, відповідно, значення нормативної грошової оцінки земельних ділянок, зазначене в цих витягах, потребуватиме перерахунку із застосування коефіцієнта індексації за 2024 рік.
Практика судових рішень у справах за участю ДПС
Судом апеляційної інстанції підтримано позицію контролюючого органу щодо правомірності прийнятих податкових повідомлень-рішень на суму 62,2 млн гривень.
Розглядаючи справу, колегія суддів встановила, що узагальнений перелік документів, які було використано при проведенні податкової перевірки позивача, вказано у Додатку №4 до акта перевірки, що є його невід’ємною частиною. Водночас, на час проведення перевірки позивача первинні бухгалтерські документи контролюючому органу в повному обсязі надано так і не було.
Вирішуючи питання стосовно правомірності застосування до платника податків штрафів, визначених п. 120-1.2 ст. 120-1 ПК України, слід з`ясовувати, чи була проявлена з боку такого платника податків протиправна бездіяльність у вигляді не складення податкової накладної (що виключає можливість її зазначення контролюючим органом у прийнятому податковому повідомленні-рішення), або не реєстрації вже складеної податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних.
Якщо на момент виявлення порушення контролюючим органом, незалежно від терміну, який був пропущений платником податків на момент перевірки, не було складено та, що логічно, не зареєстровано податкову накладну, то ці обставини фактично свідчать про триваючу протиправну бездіяльність платника податків, відповідальність за що й передбачена нормами п. 120-1.2 ст. 120-1 ПК України.
Таким чином, суд апеляційної інстанції вважає, що не виконуючи передбачений в ПК України обов`язок, позивач допустив порушення податкового законодавства, відповідальність за що передбачена п. 120-1.2 ст. 120-1 ПК України.
Більш того, слід зазначити, що матеріали справи не містять будь-яких доказів звернення позивача до контролюючого органу щодо відсутності у нього можливості скласти та, у подальшому, здійснити реєстрацію податкових накладних у встановлений законодавством строк, як сумлінного платника податків, який усвідомлює наявність порушення з свого боку.
У підсумку, колегія суддів вважає висновки суду першої інстанції про те, що відповідачем не надано доказів стосовно існування підстав, з якими вказана норма п. 120-1.2 ст. 120-1 ПК України нібито обов’язково пов`язує застосування до такого платника податків штрафних санкцій (тобто податкового повідомлення-рішення, складеного за результатами перевірки контролюючого органу), помилковими та такими, що не відповідають нормам чинного податкового законодавства.
Рішенням Одеського окружний адміністративний суд від 30.07.2024 у справі № 420/6122/20 позов про визнання протиправними дій, визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень задоволено частково; скасовано податкове повідомлення-рішення, яким застосовано штраф у розмірі 15,3 млн грн за відсутність реєстрації податкових накладних в ЄРПН, в іншій частині позову (вимога про скасування рішень на суму 46,8 млн грн) – відмовив.
Суд апеляційної інстанції постановою від 11.12.2024 скасував рішення суду першої інстанції від 30.07.2024 у частині задоволених вимог та повністю відмовив позивачу у задоволенні позову.
Шановні платники! Звітуйте своєчасно у зручний спосіб!
До відеогалереї https://dp.tax.gov.ua/media-ark/videogalereya/prezentatsii-ta-inshi-materiali/11651.html
Дотримання професійної етики – один з найважливіших принципів роботи органів ДПС
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (Кам’янський район) нагадує, що під час виконання своїх службових повноважень працівники органів ДПС зобов’язані неухильно додержуватися загальновизнаних етичних норм поведінки: бути ввічливими у стосунках з громадянами та суб’єктами господарювання, будувати свої відносини з ними на основі довіри, поваги, об’єктивності, справедливості, терпимості, законності. Сервіс ДПС України «Пульс» дає змогу платнику повідомляти про неправомірні вчинки або бездіяльність співробітників органів ДПС.
Жодне повідомлення не залишиться без уваги, адже плідна робота сервісу «Пульс» – це шлях до успішної співпраці громадян та бізнесу з органами ДПС.
Номер Контакт-центру ДПС 0800-501-007 (напрямок «5»).
Відділ комунікацій з
Відділ комунікацій з громадкістю
управління інформаційної взаємодії
Головного управління ДПС
у Дніпропетровській області
(Кам'янський район)
