Інформують податківці

Дата: 12.02.2025 12:44

Кількість переглядів: 117

Комунікаційна податкова платформа – взаємодія з бізнесом та громадськістю в ефективному форматі

Потребуєте детальних роз’яснень законодавства?

Необхідно оперативно вирішити нагальні питання податкової сфери?

Маєте пропозиції щодо необхідності проведення певних заходів за визначеною тематикою?

Звертайтесь на комунікаційну податкову платформу Головного управління ДПС у Дніпропетровській області.

Звернення від представників бізнесу та громадськості приймаються на електронну скриньку dp.ikc@tax.gov.ua.

Платник єдиного внеску у звітному місяці не використовує найману працю: чи подається Додаток 1 до Розрахунку?

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє.

Форма Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків – фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску (далі – Розрахунок) та Порядок заповнення та подання податковими агентами Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків – фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску (далі – Порядок) затверджені наказом Міністерства фінансів України від 13.01.2015 № 4 із змінами та доповненнями.

Згідно з п. 1 розд. ІV Порядку додаток до Розрахунку «Відомості про нарахування заробітної плати (доходу, грошового забезпечення) застрахованим особам» (далі – Додаток Д1) призначений для щомісячного формування платниками єдиного внеску щодо кожної застрахованої особи відомостей про суми нарахованої їй заробітної плати (доходу, грошового забезпечення).

Якщо платник єдиного внеску у звітному періоді не використовує працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством – Додаток Д1 за відповідний період не подається.

Неподання або несвоєчасне подання повідомлення за ф. № 20-ОПП та заяви за ф. № 1-ОПП: що зі строком давності для застосування штрафних санкцій

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу, що відповідальність за порушення встановленого порядку взяття на облік (реєстрації) у контролюючих органах встановлена ст. 117 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).

Відповідно до п. 113.1 ст. 113 ПКУ граничні строки застосування штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) до платників податків відповідають строкам давності для нарахування грошових зобов’язань, визначеним ст. 102 ПКУ.

Пунктом 102.1 ст. 102 ПКУ визначено, що контролюючий орган, крім випадків, визначених п. 102.2 ст. 102 ПКУ, має право провести перевірку та самостійно визначити суму грошових зобов’язань платника податків у випадках, визначених ПКУ, не пізніше закінчення 1095 дня (2555 дня – у разі проведення перевірки операції відповідно до ст.ст. 39 і 39 прим. 2 ПКУ), що настає за останнім днем граничного строку подання податкової декларації, звіту про використання доходів (прибутків) неприбуткової організації, визначеної п. 133.4 ст. 133 ПКУ, та/або граничного строку сплати грошових зобов’язань, нарахованих контролюючим органом, а якщо така податкова декларація була надана пізніше, – за днем її фактичного подання.

У разі виявлення за результатами перевірки порушень інших вимог податкового законодавства, безпосередньо не пов’язаних з декларуванням податкових зобов’язань платником податків, а також порушень вимог іншого, крім податкового, законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, контролюючий орган, крім випадків, визначених п. 102.2 ст. 102 ПКУ, має право самостійно визначити суму штрафних санкцій (фінансових санкцій, штрафів) платника податків не пізніше 1095 дня з дня вчинення відповідного правопорушення.

До строків застосування штрафів за порушення термінів взяття на облік (реєстрації) або внесення змін до облікових даних в контролюючих органах, у тому числі за неподання/несвоєчасне подання Повідомлення за ф. № 20-ОПП застосовуються строки позовної давності, визначені ст. 102 ПКУ.

Слід зауважити, що згідно з п.п. 69.9 п. 69 підрозд. 10 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ, який визначав окремі особливості зупинення перебігу строків, тимчасово, на період до припинення або скасування воєнного стану на території України, введеного Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року № 64/2022, затвердженим Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року № 2102-IX, відповідальність за порушення встановленого порядку взяття на облік (у тому числі за неподання (несвоєчасне подання) Повідомлення за ф. № 20-ОПП, Заяви за ф. № 1-ОПП) не застосовувалася.

У зв’язку із набранням чинності 01.08.2023 Законом України від 30 червня 2023 року № 3219-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо особливостей оподаткування у період дії воєнного стану», яким, зокрема, внесено зміни до п.п. 69.9 п. 69 підрозд. 10 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ, з 01 серпня 2023 року для платників податків та контролюючих органів відновлено перебіг строків, визначених податковим законодавством та іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

Враховуючи вищевикладене, строк давності для застосування штрафної (фінансової) санкції за неподання або несвоєчасне подання Повідомлення за ф. № 20-ОПП, Заяви за ф. № 1-ОПП подовжується на період його зупинення з 18.03.2020 до 31.07.2023 (включно).

Щодо врахування юридичними особами – платниками єдиного податку (третьої і четвертої груп) суми МПЗ при розрахунку загального МПЗ

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує.

Відповідно до п.п. 14.1.114 прим. 2 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) мінімальне податкове зобов’язання (далі – МПЗ) – мінімальна величина податкового зобов’язання із сплати податків, зборів, платежів, контроль за справлянням яких покладено на контролюючі органи, пов’язаних з виробництвом та реалізацією власної сільськогосподарської продукції та/або з власністю та/або користуванням (орендою, суборендою, емфітевзисом, постійним користуванням) земельними ділянками, віднесеними до сільськогосподарських угідь, розрахована відповідно до ПКУ. Сума МПЗ, визначених щодо кожної із земельних ділянок, право користування якими належить, зокрема, одній юридичній особі є загальним МПЗ.

МПЗ щодо земельної ділянки, нормативна грошова оцінка якої проведена, та МПЗ щодо земельної ділянки, нормативна грошова оцінка якої не проведена, обчислюється за формулами наведеними у ст. 38 прим. 1 «Визначення МПЗ» ПКУ.

При цьому Законом України від 10 жовтня 2024 року № 4015-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень у період дії воєнного стану», який набрав чинності 01.12.2024, доповнено підрозд. 10 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ п. 74, яким, установлено, що при визначенні МПЗ у період з 01 січня 2024 року по 31 грудня року, у якому буде припинено або скасовано воєнний стан, введений Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року № 64/2022, затвердженим Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року № 2102-IX, сума МПЗ, визначена відповідно до підпунктів 38 прим. 1.1.1 і 38 прим. 1.1.2 п. 38 прим. 1.1 ст. 38 прим. 1 ПКУ, не може становити менше 700 грн з 1 гектара, а для земельних ділянок, у площі яких частка ріллі становить не менше 50 відс., – 1400 грн з 1 гектара.

Дія п. 74 підрозд. 10 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ не поширюється на земельні ділянки, земельні частки (паї), що розташовані на територіях можливих бойових дій, які включені до Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією.

Згідно з абзацом першим п. 297 прим. 1.1 ст. 297 прим. 1 ПКУ платники єдиного податку – власники, орендарі, користувачі на інших умовах (в тому числі на умовах емфітевзису) земельних ділянок, віднесених до сільськогосподарських угідь, а також голови сімейних фермерських господарств, у тому числі щодо земельних ділянок, що належать членам такого сімейного фермерського господарства та використовуються таким сімейним фермерським господарством, зобов’язані подавати додаток з розрахунком загального МПЗ у складі податкової декларації за податковий (звітний) рік.

Враховуючи те, що положення п. 74 підрозд. 10 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ діють з 01.12.2024, то вперше сума МПЗ, яка згідно п. 74 підрозд. 10 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ не може становити менше 700 грн. з 1 гектара, а для земельних ділянок, у площі яких частка ріллі становить не менше 50 відс., – 1400 грн з 1 гектара, враховується юридичними особами – платниками єдиного податку (третьої і четвертої груп) при розрахунку загального МПЗ за 2024 рік у складі податкової декларації платника єдиного податку третьої групи (юридичні особи) за податковий (звітний) 2024 рік і податкової декларації платника єдиного податку четвертої групи на 2025 рік, які подаються у строки, визначені ПКУ.

До уваги платників ПДВ!

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу.

Порядок заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість затверджено наказом Міністерства фінансів України від 28.01.2016 № 21, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 29.01.2016 за № 159/28289, зі змінами (далі – Порядок № 21).

Відповідно до п.п. 8 п. 3 розд. V Порядку № 21 коригування обсягів постачання та податкових зобов’язань, крім випадків, передбачених Порядком № 21, відображаються у рядках 7.1 та 8 податкової декларації з ПДВ (далі – декларація).

У рядку 7.1.1 (з рядка 7.1) відображається коригування обсягів постачання за операціями, що оподатковуються за нульовою ставкою.

Таким чином суми коригування обсягів операцій з вивезення товарів за межі митної території України та обсягів постачання товарів/послуг на митній території України, що оподатковуються за нульовою ставкою відображаються у рядках 7.1 та 7.1.1 декларації.

Від платників Дніпропетровщини до загального фонду держбюджету надійшло 59,4 тис. грн частини чистого прибутку

У січні 2025 року до загального фонду державного бюджету від платників Дніпропетровської області надійшло 59,4 тис. грн частини чистого прибутку.

Звертаємо увагу, що відповідно до п. 351.1 ст. 351 Податкового кодексу України (далі – Кодекс) єдиний рахунок – це рахунок, відкритий у центральному органі виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, для центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, який може використовуватися платником податків для сплати грошових зобов’язань та/або податкового боргу з податків та зборів, передбачених цим Кодексом, єдиного внеску та інших платежів, контроль за справлянням яких покладено на контролюючі органи.

Єдиний рахунок не може використовуватися платником податків для сплати грошових зобов’язань та/або податкового боргу з податку на додану вартість, акцизного податку з реалізації пального та спирту етилового, а також для сплати частини чистого прибутку (доходу) до бюджету державними та комунальними унітарними підприємствами та їх об’єднаннями.

Рентна плата: платники Дніпропетровщини поповнили місцеві бюджети на понад 4,5 млн гривень

Протягом першого місяця 2025 року до місцевих бюджетів Дніпропетровської області від платників рентної плати надійшло понад 4,5 млн гривень.

Нагадуємо, що базовий податковий (звітний) період для рентної плати дорівнює календарному кварталу, а для рентної плати за користування надрами для видобування корисних копалин за видобування нафти, конденсату, природного газу, у тому числі газу, розчиненого у нафті (нафтового (попутного) газу), етану, пропану, бутану, рентної плати за користування радіочастотним спектром (радіочастотним ресурсом) України та рентної плати за транспортування нафти і нафтопродуктів магістральними нафтопроводами та нафтопродуктопроводами, транзитне транспортування трубопроводами аміаку територією України, дорівнює календарному місяцю (п. 257.1 ст. 257 Податкового кодексу України (далі – ПКУ)).

Платники рентної плати самостійно обчислюють суму податкових зобов’язань з рентної плати (п. 257.2 ст. 257 ПКУ).

Чи оподатковується допомога у сумі 1000 грн, яка виплачується за програмою «Зимова єПідтримка»?

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує.

Постановою Кабінету Міністрів України від 20 серпня 2024 року № 952 «Про реалізацію експериментальних проектів у рамках Всеукраїнської економічної платформи «Зроблено в Україні»» (із змінами та доповненнями) (далі – Постанова № 952) затверджено Порядок використання коштів, передбачених у державному бюджеті для підтримки внутрішнього попиту на вітчизняні товари та послуги (далі – Порядок).

Порядок визначає механізм використання коштів, передбачених у державному бюджеті Міністерства економіки України (далі – Мінекономіки) за бюджетною програмою «Підтримка внутрішнього попиту на вітчизняні товари та послуги» (далі – бюджетні кошти) (п. 1 Порядку).

Головним розпорядником бюджетних коштів та відповідальним виконавцем бюджетної програми є Мінекономіки (п. 3 Порядку).

Бюджетні кошти спрямовуються, зокрема, на надання одноразової державної грошової допомоги «Зимова підтримка» відповідно до Порядку реалізації експериментального проекту щодо надання одноразової державної грошової допомоги «Зимова підтримка» в рамках Всеукраїнської економічної платформи «Зроблено в Україні» (далі – Порядок «Зимова підтримка»), затвердженого Постановою № 952 (п. 4 Порядку).

Відповідно до п. 7 Порядку «Зимова підтримка» джерелом фінансування експериментального проекту є кошти державного бюджету.

Водночас, п. 8 Порядку «Зимова підтримка» передбачено, що допомога надається одноразово фізичній особі за її бажанням, якій станом на 1 грудня 2024 року виповнилося 18 років, що має присвоєний в установленому законодавством порядку реєстраційний номер облікової картки платника податків та яка на момент подачі заявки на отримання допомоги перебуває на території України, крім тимчасово окупованої території.

Заявка на отримання допомоги у розмірі 1000 грн може бути подана протягом грудня 2024 року – лютого 2025 року.

Оподаткування доходів фізичних осіб регулюється розд. IV Податкового кодексу України (далі – ПКУ), відповідно до п.п. 165.1.1 п. 165.1 ст. 165 якого до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податків не включаються, такі доходи, як сума державної та соціальної матеріальної допомоги, державної допомоги, компенсацій, вартість соціальних послуг та реабілітаційної допомоги (включаючи грошові компенсації особам з інвалідністю, на дітей з інвалідністю при реалізації індивідуальних програм реабілітації осіб з інвалідністю, суми допомоги по вагітності та пологах), винагород і страхових виплат, які отримує платник податку з бюджетів та фондів загальнообов’язкового державного соціального страхування та у формі фінансової допомоги особам з інвалідністю з Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю згідно із законом, указами Президента України та актами Кабінету Міністрів України, а також вартість соціальної допомоги в натуральній формі малозабезпеченим сім’ям, що отримана від надавачів соціальних послуг відповідно до Закону України від 17 січня 2019 року № 2671-VІІІ «Про соціальні послуги» із змінами та доповненнями.

Таким чином, оскільки джерелом фінансування виплати є кошти державного бюджету, то сума такої допомоги не включається до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податків, тобто не оподатковується податком на доходи фізичних осіб.

Місцеві бюджети Дніпропетровщини отримали від платників єдиного податку майже 734,7 млн гривень

Як повідомив в. о. начальника Головного управління ДПС у Дніпропетровській області Сергій Лисеюк, у січні поточного року від платників єдиного податку до місцевих бюджетів Дніпропетровщини надійшло майже 734,7 млн гривень. У порівнянні з січнем 2024 року надходження виросли майже на 104,0 млн гривень. Темп росту – 116,5 відсотків.

Очільник обласного податкового відомства подякував платникам за сумлінне наповнення бюджетів та зазначив, що для комфортної і прозорої взаємодії з платниками податкова служба застосовує різні формати комунікацій. Так, для вирішення проблем платників діють телефонні номери «гарячих ліній», комунікаційна податкова платформа, інформаційні податкові матеріали роз’яснювального характеру оперативно розміщуються на субсайті «Головне управління ДПС у Дніпропетровській області», сторінці у мережі Facebook «ДПС у Дніпропетровській області», нещодавно запрацювали консультаційний та інформаційні центри з питань реєстрації податкових накладних. Все це – на допомогу платникам.

«Прозора та відкрита взаємодія з бізнесом – запорука своєчасного наповнення бюджетів. Працюємо спільно задля стабільної роботи економіки!» – констатував Сергій Лисеюк.

Зустріч з ріелторами: основні аспекти оподаткування операцій з нерухомим майном

Правильне оподаткування операцій з нерухомістю є  важливим для учасників цього ринку, зокрема для ріелторів, власників нерухомості та покупців. На сьогоднішній день в Україні існує низка податків і зборів, які безпосередньо стосуються операцій з нерухомістю.

Сьогодні в рамках комунікаційної податкової платформи відбулась зустріч податківців Дніпропетровщини з представниками Громадської організації «Твоя фортеця», на якій розглядались важливі питання, що стосуються оподаткування операцій з нерухомістю, а також змін у податковому законодавстві.

Захід відбувся за участі заступника начальника Головного управління ДПС у Дніпропетровській області Максима Яіцького, начальника управління інформаційної взаємодії Манушак Осипової та начальника Правобережного відділу податків і зборів з фізичних осіб та проведення камеральних перевірок управління оподаткування фізичних осіб Інни Тихоненко.

Одним з основних питань – податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки. Ставки податку на нерухоме майно визначаються місцевими органами влади, тому вони можуть варіюватися в залежності від регіону. Є певні пільги для пенсіонерів, багатодітних сімей та інших категорій громадян.

Учасники заходу отримали роз’яснення щодо новацій у оподаткуванні військовим збором, передбачених Законом України від 10.10.2024 р. № 4015-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень у період дії воєнного стану». Розглянули випадки, коли військовий збір може бути застосований до угод з нерухомістю, а також хто є платниками цього збору.

Не залишили без уваги і ключові аспекти Деклараційної кампанії – 2025: нагадали про терміни та порядок подання  податкової декларації про майновий стан і доходи за 2024 рік.

Учасникам нагадали про інформаційні ресурси області та повідомили про початок роботи консультаційного центру з питань реєстрації/відмови в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування, заповнення таблиці даних платника податку на додану вартість. Консультації надаються за номерами телефонів: (056) 374 31 09; (098) 227 87 66; (066) 982 19 13. 

Попереду нові зустрічі, комунікації тривають.

ЄСВ – 2025: що змінилося для підприємців?

З 1 січня 2025 року в Україні змінилися  правила сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (ЄСВ). Відповідні зміни передбачені Законом України «Про Державний бюджет України на 2025 рік» та застосовуються виключно до звітного (податкового) періоду – 2025 рік.

Що змінилося? 

- Збільшено максимальну базу нарахування ЄСВ

Вона становитиме 20 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом.  

- Зупинено норму щодо звільнення від сплати ЄСВ для деяких категорій платників:

Фізичних осіб – підприємців;

Осіб, які займаються незалежною професійною діяльністю; 

Членів фермерських господарств, якщо вони не застраховані на інших підставах.

Вищевказані платники податків за 2025 рік мають сплатити ЄСВ за себе на загальних підставах.    

Скільки необхідно сплатити? 

ЄСВ залишиться на рівні 22 % від мінімальної зарплати. 

Наприклад: 

- 1760 грн на місяць (22 % від 8000 грн – розмір мінімальної зарплати);

- 5280 грн за квартал.

Слідкуйте за новинами! Будьте в курсі податкових змін! 

Довідково: 

Абзацом тридцять другим пункту 3 Прикінцевих положень Закону про Державний бюджет України встановлено, що на 2025 рік зупиняється дія пункту 4 частини першої статті 1 в частині розміру максимальної величини бази нарахування єдиного внеску та пункту 919 розділу VIII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України від 08 липня 2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування».

Критерії ризиковості платника податку: Руслан Кравченко опублікував відеоінструкцію з алгоритмом дій для платника

Для зручності та допомоги бізнесу Державна податкова служба України розробила відеоінструкцію «Критерії ризиковості платника податку».

Відео, яке детально роз’яснює, які є критерії ризиковості та надає алгоритм дій для платника у разі віднесення його до переліку ризикових, опублікував на своїй сторінці у Facebook Голова ДПС Руслан Кравченко.

«Ці питання – серед найактуальніших для підприємців, адже самостійно розібратися в причинах блокування та подальших діях часто складно», – зазначив Руслан Кравченко.

За дорученням Голови ДПС у кожному регіоні вже організовуються консультаційні центри, де платники зможуть отримати фахову підтримку у розблокуванні податкових накладних та виключенні з переліку ризикових.

«Ефективна комунікація та структурне вирішення проблемних питань сприяли суттєвому зменшенню з початку року кількості заблокованих накладних. Крім того, 5,7 тисячі субʼєктівгосподарювання виключені з переліку ризикових», – підкреслив Руслан Кравченко.

Звертаємо увагу! На вебпорталі ДПС також розміщено відеоінструкцію з покроковим алгоритмом проходження податкових накладних та розрахунків коригування в Системі моніторингу критеріїв оцінки ризиків (https://surl.li/czwsbc).

Фактична перевірка магазину продовольчих товарів

Фахівцями відділу фактичних перевірок управління податкового аудиту Головного управління ДПС у Дніпропетровській області на постійній основі здійснюється контроль діяльності суб’єктів господарювання щодо застосування ними під час проведення розрахункових операцій належним чином зареєстрованих РРО/ПРРО.

Одна з ознак ведення чесного бізнесу та легального продажу товарів – видача споживачам фіскальних чеків.

Податківцями організовано та проведено фактичну перевірку магазину продовольчих товарів у м. Дніпрі, в якому здійснює діяльність ФОП – платник єдиного податку другої групи.

За результатами проведеної перевірки встановлено факти порушення вимог пунктів 1 та 2 ст. 3 Закону України від 06 липня 1995 року № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій в сфері торгівлі громадського харчування та послуг» (із змінами та доповненнями), а саме: проведення розрахункових операцій без застосування належним чином зареєстрованого РРО/ПРРО на загальну суму майже 530 тис. гривень. 

Надходження акцизного податку у січні 2025 року зросли майже на 40 % порівняно з минулим роком

У січні 2025 року до загального фонду державного бюджету надійшло 9,3 млрд грн акцизного податку з вироблених та ввезених підакцизних товарів. Це на 39,9 % (2,6 млрд грн) більше, ніж у січні 2024 року.

Показник доходів виконаний на 128 %, що дозволило залучити додаткові 2 млрд грн до бюджету.

Фактори зростання надходжень: 

- акцизний податок із ввезених тютюнових виробів  – на 2,3 млрд грн, або 228,5 % від плану (1,8 млрд грн);

- акцизний податок із виробленої в Україні лікеро-горілчаної продукції  – на 0,1 млрд грн, або 120,9 % від плану (0,6 млрд грн).

Увага! Комунікаційна податкова платформа працює!

Шановні платники! Нагадуємо, що в Головному управлінні ДПС у Дніпропетровській області працює комунікаційна податкова платформа – відкритий майданчик для спілкування з інститутами громадянського суспільства та бізнес-асоціаціями.    

Представники бізнесу та громадськості можуть звернутись на електронну скриньку комунікаційної податкової платформи за адресою dp.ikc@tax.gov.ua з нагальними питаннями стосовно податкового та іншого законодавства, контроль за виконанням якого покладено на органи ДПС, а також з пропозиціями щодо необхідності проведення зустрічей за визначеною тематикою.

Завжди відкриті до спілкування та чекаємо на ваші запитання.

Реєстр «Пошук фіскального чеку» містить інформацію про фіскальний чек, створений ПРРО

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує.

Інформація про фіскальний чек створений програмним реєстратором розрахункових операцій (далі – ПРРО) міститься на вебпорталі ДПС в Реєстрі «Пошук фіскального чеку».

Пошук фіскального чека створеного ПРРО відбувається аналогічно, як і чека, створеного класичним реєстратором розрахункових операцій (далі – РРО).

Для цього необхідно вказати в параметрах пошуку дані:

номер фіскального чека;

фіскальний номер РРО/ПРРО;

дату та час проведення операції, яка відображена в чеку.

Щодо надання до контролюючого органу повідомлення про відкриття/закриття рахунків/електронних гаманців суб’єкта господарювання

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу, що відповідно до п. 1 розд. ІІ Порядку подання повідомлень про відкриття/закриття рахунків/електронних гаманців платників податків у банках, інших фінансових установах, небанківських надавачах платіжних послуг/емітентах електронних грошей до контролюючих органів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 18.08.2015 № 721 зі змінами і доповненнями (далі – Порядок № 721), банки, інші фінансові установи, небанківські надавачі платіжних послуг/емітенти електронних грошей у строк, визначений п. 5 розд. І Порядку № 721, а у випадках, передбачених п. 3 розд. І Порядку № 721, – у терміни, визначені п. 6 розд. І Порядку № 721, подають повідомлення про відкриття/закриття рахунку/електронного гаманця платника податків (далі – Повідомлення) в електронній формі з дотриманням вимог Законів України від 22 травня 2003 року № 851-IV «Про електронні документи та електронний документообіг» та від 05 жовтня 2017 року № 2155-VIII «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги».

У разі відкриття/закриття власних кореспондентських рахунків банки направляють Повідомлення у порядку, встановленому Порядком № 721.

У разі відкриття/закриття одного спільного рахунку в цінних паперах/рахунку учасника товариства в обліковій системі часток товариств/рахунку ескроу часток товариства товариств/рахунку ескроу часток товариства для декількох осіб, у спільній власності яких перебувають цінні папери/частка товариства, Повідомлення направляються щодо кожного платника податків окремо із зазначенням у Повідомленнях спільного рахунку.

Форму та зміст електронних Повідомлень, інформаційного файла та квитанцій наведено в додатку 1 до Порядку № 721.

Адресу Інформаційного порталу ДПС (zvit@sta.gov.ua) розміщено на офіційному вебпорталі ДПС (www.tax.gov.ua).

У разі неможливості подання з технічних причин Повідомлення в електронній формі з використанням технічних засобів електронних комунікацій таке Повідомлення може бути надано або надіслано поштою з повідомленням про вручення в паперовій формі (за формами згідно з додатками 2, 3, 4 до Порядку № 721) у термін, визначений п. 5 розд. І Порядку № 721, у разі відкриття/закриття рахунку/електронного гаманця, у терміни, визначені п. 6 розд. І Порядку № 721, у разі відкриття/закриття рахунків власника часток товариства в обліковій системі часток товариств/рахунку ескроу часток товариства до контролюючого органу, у якому обліковується платник податків. У такому разі Повідомлення надається або надсилається разом із супровідним листом, у якому зазначається причина неможливості подання Повідомлення в електронній формі з використанням технічних засобів електронних комунікацій (п. 2 розд. ІІ Порядку № 721).

Згідно з п. 4 розд. ІІ Порядку № 721 контролюючий орган не пізніше ніж на наступний робочий день із дня отримання Повідомлення в електронній формі зобов’язаний надіслати до банку, іншої фінансової установи, небанківського надавача платіжних послуг/емітента електронних грошей з використанням технічних засобів електронних комунікацій електронне Повідомлення-відповідь щодо взяття рахунку/електронного гаманця на облік у контролюючому органі, структура якого визначається згідно з додатком 1 до Порядку № 721. За наявності технічної можливості цілодобового режиму роботи інформаційно-комунікаційної системи ДПС без зупинення її роботи у вихідні дні Повідомлення – відповідь надсилається у цілодобовому режимі, але не пізніше строку, встановленого п. 4 розд. ІІ Порядку № 721. У разі відмови у взятті рахунків/електронних гаманців на облік Повідомлення – відповідь має містити підставу для відмови.

Якщо контролюючий орган протягом строку, визначеного абзацом першим п. 4 розд. ІІ Порядку № 721, не направив повідомлення про відмову у взятті рахунку/електронного гаманця на облік, такий рахунок/електронний гаманець вважається взятим на облік у контролюючому органі за мовчазною згодою – у час та дату отримання банком, іншою фінансовою установою, небанківським надавачем платіжних послуг/емітентом електронних грошей повідомлення (квитанції) контролюючого органу про підтвердження факту прийняття повідомлення до оброблення.

У разі надходження від банку, іншої фінансової установи, небанківського надавача платіжних послуг/емітента електронних грошей Повідомлення у паперовому вигляді контролюючий орган не пізніше ніж на наступний робочий день із дня отримання Повідомлення зобов’язаний надати або надіслати поштою з повідомленням про вручення до банку, іншої фінансової установи, небанківського надавача платіжних послуг/емітента електронних грошей, у якій відкрито рахунок/електронний гаманець платника податків, корінець повідомлення (додатки 2, 3 до Порядку № 721) з відміткою про взяття рахунку/електронного гаманця на облік або повідомлення контролюючого органу про відмову в узятті на облік рахунку/електронного гаманця платника податків за формою № П2, наведеною в додатку 5 до Порядку № 721, із зазначенням причини відмови (п. 5 розд. ІІ Порядку № 721).

Відповідно до п. 6 розд. ІІ Порядку № 721 датою початку видаткових операцій за рахунком/ електронним гаманцем платника податків (крім банку) у банку, іншій фінансовій установі, небанківському надавачу платіжних послуг/емітенті електронних грошей є дата однієї з подій, що відбулася першою: отримання банком, іншою фінансовою установою, небанківським надавачем платіжних послуг/емітентом електронних грошей Повідомлення – відповіді з відміткою про взяття рахунку/електронного гаманця на облік у контролюючому органі або реєстрації отримання банком, іншою фінансовою установою, небанківським надавачем платіжних послуг/емітентом електронних грошей корінця Повідомлення з відміткою про взяття рахунку/електронного гаманця на облік у контролюючому органі, або дата, визначена як дата взяття на облік у контролюючому органі за мовчазною згодою згідно з п. 4 розд. ІІ Порядку № 721.

Чи необхідно під час зняття з обліку в контролюючих органах закривати всі рахунки юридичної особи?

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує.

Частиною третьою ст. 111 Цивільного кодексу України від 16 січня 2003 року № 435-IV (із змінами та доповненнями) встановлено, що під час проведення заходів щодо ліквідації юридичної особи до завершення строку пред’явлення вимог кредиторів ліквідаційна комісія (ліквідатор) закриває рахунки, відкриті у фінансових установах, крім рахунка, який використовується для розрахунків з кредиторами під час ліквідації юридичної особи.

Відповідно до п. 11.9 розд. XI Порядку обліку платників податків і зборів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 09.12.2011 № 1588 із змінами та доповненнями визначено, що з метою забезпечення закриття рахунків/електронних гаманців юридичних осіб, що ліквідуються, контролюючий орган за основним місцем обліку на звернення комісії з припинення (ліквідатора, ліквідаційної комісії тощо) надає перелік рахунків/електронних гаманців у банках, інших фінансових установах, небанківських надавачах платіжних послуг/емітентах електронних грошей відповідної юридичної особи та/або її відокремлених підрозділів, які на момент звернення взяті на облік контролюючими органами та щодо яких не надходили повідомлення про їх закриття.

Інформація про відкриті/закриті у банках, інших фінансових установах, небанківських надавачах платіжних послуг/емітентах електронних грошей рахунки/електронні гаманці, які взяті на облік контролюючими органами, може бути переглянута у приватній частині Електронного кабінету.

Згідно з частиною третьою ст. 61 Кодексу України з процедур банкрутства від 18 жовтня 2018 року № 2597-VIII під час проведення ліквідаційної процедури ліквідатор зобов’язаний використовувати лише один (ліквідаційний) рахунок боржника в банківській установі. Залишки коштів на інших рахунках перераховуються на ліквідаційний рахунок боржника.

Таким чином, ліквідаційна комісія (ліквідатор) до завершення строку пред’явлення вимог кредиторів закриває рахунки, відкриті у фінансових установах, крім одного (ліквідаційного) рахунка, який використовується для розрахунків з кредиторами під час ліквідації юридичної особи.

Яким суб’єктам господарювання необхідно придбавати ліцензію на право зберігання пального?

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє, що згідно з ст. 28 Закону України від 18 червня 2024 року № 3817-IX «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, спиртових дистилятів, біоетанолу, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, тютюнової сировини, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального» (із змінами та доповненнями)  (далі – Закон № 3817).

Зберігання пального здійснюється суб’єктами господарювання за наявності ліцензії на право зберігання пального або на право зберігання пального виключно для потреб власного споживання та/або промислової переробки.

Суб’єкти господарювання отримують ліцензію на право зберігання пального, на право зберігання пального виключно для потреб власного споживання та/або промислової переробки на кожне місце зберігання пального.

Суб’єкт господарювання має право зберігати власне пальне та пальне, що належить іншому суб’єкту господарювання, без отримання ліцензії на право зберігання пального в місцях виробництва пального або місцях оптової торгівлі пальним чи місцях роздрібної торгівлі пальним, на які отримано відповідну ліцензію.

Ліцензія на право зберігання пального, на право зберігання пального виключно для потреб власного споживання та/або промислової переробки не отримується на місця зберігання пального, що використовуються:

1) підприємствами, установами та організаціями, які повністю утримуються за рахунок коштів державного або місцевого бюджету;

2) підприємствами, установами та організаціями системи державного резерву;

3) суб’єктами господарювання для зберігання пального для власних виробничо-технологічних потреб, яке використовується виключно на нафто- та газовидобувних майданчиках, бурових платформах і не реалізується в місцях оптової або роздрібної торгівлі.

Суб’єкти господарювання здійснюють зберігання пального виключно для потреб власного споживання та/або промислової переробки у споживчій тарі кожна об’ємом до 60 літрів включно без отримання ліцензії на право зберігання пального, на право зберігання пального виключно для потреб власного споживання та/або промислової переробки.

Відповідно до п. 24 розд. ХІІІ «Перехідні положення» Закону № 3817 на період дії воєнного стану в Україні, та протягом 30 днів з дня його припинення або скасування:

1) суб’єкт господарювання має право зберігати пальне, яке споживається для заправлення електрогенераторної установки в обсязі до 2000 літрів на кожному об’єкті, що забезпечений електрогенераторною установкою, без отримання дозвільних документів (документів дозвільного характеру, ліцензії на право зберігання пального, результатів надання інших адміністративних послуг);

2) зберігання пального, яке споживається для заправлення електрогенераторної установки в обсязі понад 2000 літрів на кожному об’єкті, що забезпечений електрогенераторною установкою, здійснюється суб’єктом господарювання на підставі декларації про провадження господарської діяльності із зберігання пального, яка безоплатно подається до територіального органу центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику.

ФОП змінив податкову адресу, пов’язану зі зміною адміністративного району: куди подавати звітність і платити ПДФО та військовий збір?

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що відповідно до п. 177.5 ст. 177 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) фізичні особи – підприємці на загальній системі оподаткування подають до контролюючого органу податкову декларацію про майновий стан і доходи (далі – податкова декларація) за місцем своєї податкової адреси за результатами календарного року у строки, встановлені ПКУ для річного звітного податкового періоду, в якій також зазначаються авансові платежі з податку на доходи фізичних осіб.

Авансові внески з податку на доходи фізичних осіб розраховуються платником податку самостійно, крім випадку, визначеного п.п. 177.5.1 прим. 1 п. 177.5 ст. 177 ПКУ, згідно з фактичними даними обліку доходів і витрат, що ведеться згідно з п. 177.10 ст. 177 ПКУ, без врахування доходів і витрат, визначених абзацом третім п. 177.10 ст. 177 ПКУ, кожного календарного кварталу та сплачуються до бюджету до 20 числа місяця, наступного за кожним календарним кварталом (до 20 квітня, до 20 липня і до 20 жовтня). Авансовий платіж за четвертий календарний квартал не розраховується та не сплачується (п.п. 177.5.1 п. 177.5 ст. 177 ПКУ).

Податковою адресою платника податків – фізичної особи визнається місце її проживання, за яким вона береться на облік як платник податків у контролюючому органі (п. 45.1 ст. 45 ПКУ).

Згідно з абзацом другим частини п’ятої ст. 78 Бюджетного кодексу України від 08 липня 2010 року № 2456-VI із змінами та доповненнями у разі зміни місцезнаходження суб’єкта господарювання та його реєстрації як платника податків за новим місцезнаходженням сплата визначених податковим законодавством загальнодержавних податків і зборів, які розподіляються між державним та місцевими бюджетами, та місцевих податків і зборів здійснюється за місцем попередньої реєстрації платника податків до закінчення поточного бюджетного періоду.

Пунктом 10.13 розд. X Порядку обліку платників податків і зборів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 09.12.2011 № 1588 із змінами та доповненнями (далі – Порядок № 1588) визначено, що платник податків, який згідно з п. 10.2 розд. X Порядку № 1588 має сплачувати за попереднім місцезнаходженням податки і збори, які розподіляються між державним та місцевими бюджетами, та місцеві податки і збори, після взяття на облік в контролюючому органі за новим місцезнаходженням (основне місце обліку) обліковується до кінця бюджетного періоду (календарного року) в контролюючому органі за попереднім місцезнаходженням (неосновне місце обліку) із відповідною ознакою.

Пунктом 10.2 розд. X Порядку № 1588 встановлено, що у разі зміни місцезнаходження суб’єкта господарювання та його реєстрації як платника податків за новим місцезнаходженням сплата визначених податковим законодавством загальнодержавних податків і зборів, які розподіляються між державним та місцевими бюджетами, та місцевих податків і зборів здійснюється за місцем попередньої реєстрації платника податків до закінчення поточного бюджетного періоду.

Якщо внаслідок зміни місцезнаходження юридичної особи або фізичної особи – підприємця змінюється територія територіальної громади, такий платник податків обліковується:

із визначенням кодів територій територіальної громади згідно з КАТОТТГ за попереднім та новим місцезнаходженням платника податків;

до закінчення бюджетного періоду з ознакою щодо сплати за попереднім місцезнаходженням податків і зборів, які розподіляються між державним та місцевими бюджетами, та місцевих податків і зборів.

Пунктом 4 розд. І Інструкції щодо заповнення податкової декларації про майновий стан і доходи, затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 02.10.2015 № 859 зі змінами і доповненнями (далі – Інструкція № 859) передбачено, що фізична особа – платник податку (фізична особа – резидент, яка отримує доходи як із джерела їх походження в Україні, так і іноземні доходи; фізична особа – нерезидент, яка отримує доходи з джерела їх походження в Україні) подає податкову декларацію за звітний (податковий) період в установлені ПКУ строки до контролюючого органу за своєю податковою адресою (за якою її взято на облік як платника податку у контролюючому органі). Платники єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – єдиний внесок) подають розрахунок про нарахування єдиного внеску в складі податкової декларації у випадках, визначених Законом України від 08 липня 2010 року № 2464 «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» із змінами та доповненнями у строки та порядку, встановлені ПКУ.

Податкова декларація складається з восьми розділів, які подаються на одному двосторонньому аркуші формату A4, та дев’яти додатків до неї, що містять розрахунки окремих видів доходів (витрат) та сум нарахованого єдиного внеску (п. 1 розд. ІІ Інструкції № 859).

Отже, у разі зміни податкової адреси, пов’язаної зі зміною адміністративного району фізична особа – підприємець на загальній системі оподаткування:

- подає податкову декларацію з додатками за новим місцезнаходженням;

- сплачує податок на доходи фізичних осіб та військовий збір до відповідних бюджетів за попереднім місцезнаходженням до закінчення поточного бюджетного року.

За якими ідентифікаторами форм податковий агент подає в електронному вигляді Розрахунок та додаток 4ДФ до Розрахунку?

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу.

Відповідно до п. 4 розд. ІІ Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 06.06.2017 № 557 із змінами та доповненнями електронні форми документів у форматі за стандартом на основі специфікації eXtensibleMarkupLanguage (XML) оприлюднюються на офіційному вебпорталі ДПС.

На вебпорталі ДПС у рубриці Електронна звітність/Платникам податків про електронну звітність/Інформаційно-аналітичне забезпечення/Реєстр електронних форм податкових документів розміщені електронні форми:

Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків – фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску (далі – Розрахунок), затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 13.01.2015 № 4 із змінами та доповненнями за ідентифікаторами форм J0500110 (для юридичних осіб) та F0500110 (для фізичних осіб) та додатків до нього, зокрема:

додатку 4ДФ «Відомості про суми нарахованого доходу, утриманого та сплаченого податку на доходи фізичних осіб та військового збору» за ідентифікаторами форми F/J0510410 (F – для фізичних осіб, J – для юридичних осіб).

Розрахунок за вказаними ідентифікаторами форм перший раз подається за звітний (податковий) період – січень 2025 року починаючи з 01.01.2025.

До якого контролюючого органу ФОП на загальній системі оподаткування подає податкову декларацію про майновий стан і доходи з додатками та куди сплачує ПДФО та військовий збір у разі зміни податкової адреси, пов’язаної зі зміною адміністративного району?

Понад 3,6 млн грн – надходження від платників збору за місця для паркуванн транспортних засобів до місцевих бюджетів Дніпропетровщини

У січні поточного року до місцевих бюджетів Дніпропетровської області від платників збору за місця для паркування транспортних засобів надійшло понад 3,6 млн гривень.

Нагадуємо, що для зручності та допомоги платникам податків при складанні податкової звітності Державна податкова служба України розробила відеоролик «Заповнення податкової декларації збору за місця для паркування транспортних засобів».

Переглянути відеоролик можна тут https://tax.gov.ua/media-tsentr/videogalereya/videouroki/10717.html .

Понад 18,9 млн грн рентної плати – внесок платників Дніпропетровщини до загального фонду державного бюджету

Впродовж першого місця поточного року до загального фонду держбюджету платники Дніпропетровської області спрямували понад 18,9 млн грн рентної плати.

Звертаємо увагу, що 19.02.2025 – останній день сплати за ІV квартал 2024 року рентної плати

● за користування надрами для видобування корисних копалин без рентної плати за користування надрами при видобуванні вуглеводної сировини;

● за користування надрами в цілях, не пов’язаних з видобуванням корисних копалин;

● за спеціальне використання води;

● за спеціальне використання лісових ресурсів. 

Податкову декларацію про майновий стан і доходи можна подати за допомогою Електронного кабінету

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного  управління ДПС у Дніпропетровській області (Кам’янський район) нагадує, що триває Деклараційна кампанія 2025.

Громадяни, які отримували іноземні доходи та перебувають за кордоном, можуть надіслати податкову декларацію про майновий стан і доходи (далі – декларація) поштою або в електронній формі. 

Подати декларацію в електронній формі можна, скориставшись приватною частиною Електронного кабінету.

Так, у режимі «ЕК для громадян» електронний сервіс «Податкова декларація про майновий стан і доходи» дозволяє сформувати декларацію та подати її до контролюючого органу з копіями первинних документів, у т. ч. для використання права на податкову знижку. 

При складанні декларації в Електронному кабінеті платника здійснюється часткове автоматичне заповнення декларації на підставі облікових даних платника, відомостей про отримані доходи, наявних у Державному реєстрі фізичних осіб, та відомостей про обʼєкти нерухомого чи рухомого майна.

Використання цього електронного сервісу:

● скорочує час і витрати при поданні декларації;

● мінімізує помилки при заповненні декларації;

● надає можливість подання копій первинних документів, як додаток до декларації, в онлайн-режимі.

Заяву про внесення змін до Єдиного реєстру ліцензіатів та місць обігу пального можна подати в електронній формі

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу, що відповідно до ст. 35 Закону України від 18 червня 2024 року № 3817-IX «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, спиртових дистилятів, біоетанолу, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, тютюнової сировини, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального» (із змінами та доповненнями) у разі якщо після отримання ліцензії на право провадження відповідного виду господарської діяльності у ліцензіата відбулися зміни у відомостях, що містяться в Єдиному реєстрі ліцензіатів та місць обігу пального (далі – Єдиний реєстр), такий ліцензіат зобов’язаний протягом 30 календарних днів з дня настання події, що спричинила відповідні зміни, подати до органу ліцензування заяву про внесення змін до відомостей, що містяться в Єдиному реєстрі.

Заява про внесення змін до відомостей, що містяться в Єдиному реєстрі, про припинення дії ліцензії на право провадження відповідного виду господарської діяльності подається до органу ліцензування, що прийняв рішення про надання ліцензії на право провадження відповідного виду господарської діяльності, крім випадку зміни місцезнаходження ліцензіата.

У разі зміни місцезнаходження ліцензіата заява про внесення змін до відомостей, що містяться в Єдиному реєстрі, подається до органу ліцензування за новим місцезнаходженням такого ліцензіата (для ліцензій на право оптової торгівлі пальним за наявності місць оптової торгівлі пальним – до органу ліцензування за місцем провадження діяльності).

Заява про отримання ліцензії на право провадження відповідного виду господарської діяльності, про внесення змін до відомостей, що містяться в Єдиному реєстрі, про припинення дії ліцензії на право провадження відповідного виду господарської діяльності, що подається в паперовій формі, підписується заявником та скріплюється печаткою (за наявності). На заяву, що подається в електронній формі, накладаються кваліфікований електронний підпис та кваліфікована електронна печатка (за наявності) заявника.

Заява, зокрема, про внесення змін до відомостей, що містяться в Єдиному реєстрі подається заявником до органу ліцензування у паперовій або електронній формі в порядку, визначеному ст. 42 Податкового кодексу України.

Платники податку, які є користувачами Електронного кабінету, мають можливість у меню «Листування з ДПС» приватної частини Електронного кабінету надіслати лист, який містить заяву про внесення змін до відомостей, що містяться в Єдиному реєстрі, разом з необхідними документами для внесення змін (далі – лист).

Протягом одного робочого дня після надсилання листа до органу ДПС в Електронний кабінет надходить інформація про вхідний реєстраційний номер та дату реєстрації листа в органі ДПС, до якого даний лист направлено.

Порядок функціонування Електронного кабінету затверджено наказом Міністерства фінансів України від 14.07.2017 № 637 (зі змінами).

Доступ до приватної частини Електронного кабінету надається після проходження користувачем електронної ідентифікації онлайн з використанням кваліфікованого електронного підпису будь-якого Кваліфікованого надавача електронних довірчих послуг, через Інтегровану систему електронної ідентифікації – id.gov.ua (MobileID та BankID), за допомогою Дія Підпис або «хмарного» кваліфікованого електронного підпису.

Податок на прибуток підприємств: платники Дніпропетровщини поповнили загальний фонд держбюджету на понад 126,0 млн гривень

Протягом січня 2025 року до загального фонду державного бюджету від платників Дніпропетровщини надійшло понад 126,0 млн грн податку на прибуток підприємств. Як підкреслив в. о. начальника Головного управління ДПС у Дніпропетровській області Сергій Лисеюк, у порівнянні з січнем минулого року надходження виросли на понад 52,3 млн грн, або майже на 71 відсоток.

Очільник податкової служби регіону подякував платникам за своєчасне наповнення бюджетів та звернув увагу, що податкова служба сьогодні спрямовує свою діяльність на тісну взаємодію з суб’єктами господарювання задля системного вирішення проблем бізнесу.

«Податківці приділяють особливу увагу удосконаленню комунікацій з платниками. Діалог допомагає бути в курсі питань, які виникають у бізнеса під час здійснення господарської діяльності. Впровадження системи управління податковими ризиками дотримання податкового законодавства дасть змогу допомогти платникам уникнути найбільш поширених помилок під час заповнення звітності та сплати податків, максимально спростити процес звітування та сплати, мінімізувати ризики недотримання платниками вимог податкового законодавства. Працюємо разом для стабільності і розвитку економіки!» – зазначив Сергій Лисеюк.

Нові форми звітності з ПДФО та ЄСВ – подача розрахунків щомісяця до 20 числа

До 20 лютого всі підприємства та фізичні особи – підприємці, які виплачують доходи фізичним особам мають подати звіти за січень 2025 року за новою формою.

Для зручності платників на вебпорталі ДПС розміщено нові форми Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків – фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску, які набрали чинності 6 лютого 2025 року.

Завантажити нові форми Податкового розрахунку та додатки можна за посиланням: https://tax.gov.ua/zakonodavstvo/podatkove-zakonodavstvo/nakazi/63719.html.

Нагадаємо, що відтепер звітність із ПДФО та ЄСВ щомісячна.

Подавати розрахунок потрібно:

- до 10 лютого 2025 року – за старою формою подається Розрахунок з типом «Звітний»/«Звітний новий» за IV квартал 2024 року;

- до 20 числа кожного місяця – Розрахунок за попередній місяць за новою формою.

Звертаємо увагу, подаються за новою формою:

- розрахунки з типом «Уточнюючий»;

- розрахунки за попередні періоди (крім Розрахунку за IV квартал 2024 року до 10.02.2025).

Робоча зустріч з бізнесом на базі консультаційного центру з питань реєстрації податкових накладних

Ефективна комунікація з бізнес-спільнотою на часі. На Дніпропетровщині розпочав роботу консультаційний центр з питань реєстрації податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних (ЄРПН).

Сьогодні, за участі в. о. начальника Головного управління ДПС у Дніпропетровській області Сергія Лисеюка відбулася онлайн зустріч з бізнесом регіону.

Акцент зустрічі – на основних вимогах заповнення таблиць даних платника податку на додану вартість (таблиця даних). 

Податківці відповіли на запитання платників щодо алгоритму роботи СМКОР, необхідності подання разом із таблицею даних пояснення з посиланням на податкову та іншу звітність платника, умов, за яких передбачена автоматична реєстрація зупинених податкових накладних/розрахунків коригування у ЄРПН.

Зокрема, надано практичну допомогу  щодо заповнення таблиці даних у разі здійснення операцій з перевезення вантажів дорожніми транспортними засобами, виробництва інших виробів із пластмас та механічного оброблення металевих виробів. 

Нагадуємо, що у консультаційному  центрі  можна отримати відповіді на питання, що стосуються реєстрації/відмови в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування, заповнення таблиці даних платника податку на додану вартість за номерами телефонів: (056) 374 31 09; (098) 227 87 66; (066) 982 19 13. 

Комунікації тривають! 

Дніпропетровщина: розпочав роботу консультаційний центр з питань реєстрації податкових накладних

В Головному управлінні ДПС у Дніпропетровській області розпочав роботу консультаційний центр з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних для оперативного та якісного надання інформаційної та консультаційної підтримки платникам ПДВ. 

Шановні платники, якщо у вас є запитання, що стосуються реєстрації/відмови в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування, заповнення таблиці даних платника податку на додану вартість та інші питання, звертайтеся до консультаційного центру за номерами телефонів:

(056) 374 31 09; 

(098) 227 87 66;

(066) 982 19 13. 

За особистим зверненням консультації надаються платникам  у приміщенні ГУ ДПС у Дніпропетровській області за адресою: м. Дніпро, вул. Сімферопольська, 17- А (приміщення громадської приймальні).  

Звертаємо увагу платників податків регіону, що консультації можна отримати без попереднього запису, за умови наявності документів, що посвідчують особу або довіреності на представництво інтересів суб’єкта господарювання.

Графік роботи консультаційного центру Головного управління ДПС у Дніпропетровській області з понеділка по п’ятницю з 08:30 до 12:30 та з 13:00 до 17:00.

Робота інформаційних центрів в офлайн режимі з питань реєстрації податкових накладних буде здійснюватися за адресами розташування центрів обслуговування платників ГУ ДПС у Дніпропетровській області: 

1. Правобережний ЦОП Дніпровської державної податкової інспекції: м. Дніпро, проспект Богдана Хмельницького, 25. 

2. Лівобережний ЦОП Дніпровської державної податкової інспекції: м. Дніпро, провулок Універсальний, 12.

3. Солонянський ЦОП Дніпровської державної податкової інспекції: селище Солоне, вулиця Героїв України, буд. 12а. 

4. Царичанський ЦОП Дніпровської державної податкової інспекції: селище Царичанка, вулиця Залізнична, 8.

5. Кам’янський ЦОП Кам'янської державної податкової інспекції: м. Кам'янське, вулиця Медична, 9.

6. Жовтоводський ЦОП Кам’янської державної податкової інспекції: м. Жовті Води, вулиця Музейна, 24а.

7. Верхньодніпровський ЦОП Кам’янської державної податкової інспекції: м. Верхньодніпровськ, площа Олександра Поля, 2.

8. ЦОП Криворізької державної податкової інспекції: м. Кривий Ріг, вулиця Гірничих інженерів, 4а. 

9. Апостолівський ЦОП Криворізької державної податкової інспекції: м. Апостолове, вулиця Центральна, 63.

10. ЦОП Нікопольської державної податкової інспекції: м. Нікополь, проспект Трубників, 27.

11. ЦОП м. Покрова Нікопольської державної податкової інспекції: м. Покров, вулиця Залужного, 7. 

12. ЦОП Новомосковської державної податкової інспекції: м. Самар, вулиця Олексія Цокура, буд. 30

13. Магдалинівський ЦОП Новомосковської державної податкової інспекції: селище Магдалинівка, вулиця Центральна 46. 

14. ЦОП Павлоградської державної податкової інспекції: м. Павлоград, вулиця Верстатобудівників, 14а.

15. ЦОП Синельниківської державної податкової інспекції: м. Синельникове, вул. Європейська, 3а.

16. Петропавлівський ЦОП Синельниківської державної податкової інспекції: селище Петропавлівка, вулиця Героїв України, 62.

17. Покровський ЦОП Синельниківської державної податкової інспекції: селище Покровське, вул. Дмитра Яворницького, 119.

На період дії воєнного стану встановлено наступний графік роботи ЦОПів: 

понеділок – п’ятниця – з 8 год 30 хв до 17 год 00 хв

перерва – з 12 год 30 хв до 13 год 00 хвилин. 

Увага! 

Режим роботи ЦОПу Нікопольської державної податкової інспекції на період дії воєнного стану здійснюється за таким графіком: 

понеділок – четвер – з 8 год 00 хв до 17 год 00 хв

п’ятниця – з 8 год 00 хв до 15 год 45 хв

перерва – з 12 год 00 хв до 12 год 45 хвилин. 

Зауважимо, що під час повітряної тривоги обслуговування платників податків не відбувається, дякуємо за розуміння!

5 материнських компаній України подали Звіти CbC за 2023 рік

Станом на 1 січня 2025 року 5 українських платників, які є материнськими компаніями міжнародних груп компаній (МГК), подали Звіт у розрізі країн (Country-by-Country Report, CbC) за 2023 фінансовий рік. 

Вони працюють у таких галузях:

- нафтогазова

- електроенергетична

- сільське господарство

- залізничні перевезення

- виробництво транспортних засобів

До складу цих МГК входять 143 компанії, з яких лише 11 (8 %) не є резидентами України. Ці учасники МГК зареєстровані, зокрема, в Австрії, Бельгії, Кіпрі, Польщі, Словаччині, Швейцарії. 

Звіт CbC – складова трирівневої документації з трансфертного ціноутворення.

Обмін Звітами CbC здійснюється в автоматичному режимі. Таким чином податкові органи отримують комплексні дані про діяльність МГК у різних юрисдикціях.

31 грудня 2024 року завершився термін подання Звіту CbC за 2023 рік.

Державна податкова служба України (ДПС) перевіряє своєчасність та правильність подання Звіту CbC. У разі несвоєчасного подання або помилок у звіті, ДПС надсилає письмове повідомлення платнику. 

Платник зобов’язаний  не пізніше 30 календарних днів з дня отримання повідомлення ДПС: 

- подати уточнений Звіт CbC із виправленнями

або

- надати пояснення.

Штрафи за порушення

1. Неподання Звіту CbC:

1 000 прожиткових мінімумів (ПМ) для працездатної особи станом на 1 січня звітного року (пункт 120.3 статті 120 Податкового кодексу).

2. Несвоєчасне подання (у тому числі уточнюючого Звіту CbC):

10 ПМ за кожен день прострочення, але не більше 1 000 ПМ року (пункт 120.6 статті 120 Податкового кодексу).

3. Відсутність у звіті інформації про учасника МГК  відповідно до вимог статті 39 Податкового кодексу (пункт 120.4 статті 120 Податкового кодексу):

1 % від доходу такого учасника, але не більше 1 000 ПМ.

4. Недостовірні дані (пункт 120.5 статті 120 Податкового кодексу):

200 ПМ штрафу.

Якщо уточнений Звіт CbC не подано протягом 30 календарних днів з дня отримання повідомлення ДПС, компанія отримує штраф за кожен день прострочення, починаючи з 31-го календарного дня.

Якщо платник самостійно або не пізніше 30 календарних днів з дня отримання повідомлення ДПС виправив помилки, що не вплинули на ідентифікацію: держави/території учасників МГК  та/або юрисдикції  подання Звіту CbC  та/або кожного з учасників МГК, – штраф за  недостовірні дані не застосовується.

До якого контролюючого органу подається заява для отримання ліцензії на зберігання, оптову та роздрібну торгівлю пальним?

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу, що відповідно до ст. 26 Закону України від 18 червня 2024 року № 3817-ІХ «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, спиртових дистилятів, біоетанолу, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, тютюнової сировини, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального» (із змінами та доповненнями) (далі – Закон № 3817) суб’єкти господарювання отримують ліцензію на право виробництва пального на кожне місце виробництва пального.

Суб’єкти господарювання отримують ліцензію на право зберігання пального, на право зберігання пального виключно для потреб власного споживання та/або промислової переробки на кожне місце зберігання пального (ст. 28 Закону № 3817).

Суб’єкти господарювання отримують ліцензію на право оптової торгівлі пальним на кожне місце оптової торгівлі пальним, а за відсутності місць оптової торгівлі пальним – одну ліцензію на право оптової торгівлі пальним за місцезнаходженням суб’єкта господарювання або місцезнаходженням постійного представництва нерезидента. Суб’єкти господарювання отримують ліцензію на право роздрібної торгівлі пальним на кожне місце роздрібної торгівлі пальним. (ст. 29 Закону № 3817).

Згідно з частиною шостою ст. 35 Закону № 3817 заява про отримання ліцензії на право виробництва пального подається заявником до органу ліцензування – центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику. Заява про отримання ліцензії на право оптової торгівлі пальним за наявності місць оптової торгівлі пальним подається заявником до органу ліцензування – територіального органу центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, за місцем оптової торгівлі пальним.

Заява про отримання ліцензії на право оптової торгівлі пальним за відсутності місць оптової торгівлі пальним подається заявником до органу ліцензування – територіального органу центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, за місцезнаходженням заявника.

Заява про отримання ліцензії на право роздрібної торгівлі пальним подається заявником до органу ліцензування – територіального органу центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, за місцем роздрібної торгівлі пальним.

Заява про отримання ліцензії на право зберігання пального, на право зберігання пального виключно для потреб власного споживання та/або промислової переробки подається заявником до органу ліцензування – територіального органу центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, за місцем зберігання пального, а в разі отримання ліцензії в автоматичному режимі – до органу ліцензування – центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику.

Щодо заповнення граф, які не стосуються кількісних показників, звітів за формами № 1-ВП та № 1-ОП за певних умов

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує.

Частинами третьою-шостою статті 72 Закону України від 18 червня 2024 року № 3817-IX «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, спиртових дистилятів, біоетанолу, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, тютюнової сировини, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального» (із змінами та доповненнями) (далі – Закон) встановлено вимоги щодо подання ліцензіатами, які отримали ліцензії на право провадження діяльності у сфері, що регулюються цим Законом звітів про обсяги виробництва та/або обігу (у тому числі за операціями з ввезення на митну територію України та/або вивезення за межі митної території України) відповідної продукції.

Чи заповнюються у звітах № 1-ВП та № 1-ОП заповнюються графи, які не стосуються кількісних показників (код продукції, вид, одиниці виміру тощо), якщо протягом звітного періоду показники відсутні, зокрема для суб’єктів господарювання, які отримали ліцензію, але ще не здійснювали діяльності?

Форми звітів № 1-ВП «Звіт про обсяги виробництва та обігу (у тому числі імпорту та експорту) спирту (у тому числі біоетанолу), спиртових дистилятів, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах» (далі – звіт № 1-ВП) та № 1-ОП «Звіт про обсяги обігу (у тому числі імпорту та експорту) спирту (у тому числі біоетанолу), спиртових дистилятів, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах» (далі – звіт № 1-ОП) та відповідні порядки їх заповнення затверджені наказом Міністерства фінансів України від 18.06.2024 № 296 із змінами і доповненнями.

При цьому Законом не визначено виключень щодо подання звітності у випадках, якщо ліцензіат не здійснював діяльності у звітному періоді, відповідно Звіти № 1-ВП та № 1-ОП подаються незалежно від того, чи здійснювалась діяльність такими суб’єктами господарювання протягом звітного періоду.

Відповідно до порядків заповнення розділів звітів № 1-ВП та № 1-ОП передбачено заповнення інформації за показниками обсягів продукції відповідно до кодів, одиниць виміру та видів продукції/товару, з наведенням пояснень у разі потреби тощо.

Отже у разі відсутності даних про кількісні показники у відповідних розділах звітів № 1-ВП та № 1-ОП, не заповнюються кількісні показники та відповідно описові дані (код продукції, вид, одиниці виміру тощо), зокрема у суб’єктів господарювання, які отримали ліцензію, але ще не здійснювали діяльності.

Пунктами 30 – 33 частини другої статті 73 Закону передбачено застосування штрафних санкцій за неподання до органу ліцензування або несвоєчасне подання звіту, або подання звіту з недостовірними відомостями про обсяги виробництва та/або обігу (у тому числі за операціями з ввезення на митну територію України та/або вивезення за межі митної території України) відповідної продукції.

Які графи рядка 06 додатка 4ДФ до Розрахунку заповнює нотаріус при видачі свідоцтва про право на спадщину фізичній особі – резиденту?

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що оподаткування доходу, отриманого фізичною особою на території України у вигляді спадщини, здійснюється згідно з нормами ст. 174 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).

Об’єкти дарування, зазначені в п. 174.1 ст. 174 ПКУ, подаровані платнику податку іншою фізичною особою, оподатковуються згідно з правилами, встановленими розд. ІV ПКУ для оподаткування спадщини (п. 174.6 ст. 174 ПКУ).

Відповідно до п. 174.4 ст. 174 ПКУ нотаріус за місцем розташування державної нотаріальної контори або робочого місця приватного нотаріуса та/або в сільських населених пунктах – уповноважена на це посадова особа відповідного органу місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини щомісяця в порядку, встановленому розд. ІV ПКУ для податкового розрахунку, подають до контролюючого органу інформацію, в якій зазначають відомості про видачу свідоцтв про право на спадщину, а також іншу інформацію, яку передбачає податковий розрахунок, подання якого передбачено п.п. «б» п. 176.2 ст. 176 ПКУ.

У такому самому порядку нотаріуси подають інформацію про посвідчення договорів дарування.

При цьому у такому податковому розрахунку обов’язково зазначається сума доходу у вигляді вартості успадкованого майна, отриманого платником податку, зазначеним у п.п. 174.2.2 п. 174.2 ст. 174 ПКУ.

Згідно з п.п. 174.2.2 п. 174.2 ст. 174 ПКУ вартість будь-якого об’єкта спадщини, що успадковується спадкоємцями (обдарованими), які не зазначені у п.п. 174.2.1 п. 174.2 ст. 174 ПКУ, оподатковується за ставкою, визначеною п. 167.2 ст. 167 ПКУ (5 відсотків).

Підпунктом 174.2.1 п. 174.2 ст. 174 ПКУ визначено, що за нульовою ставкою податку на доходи фізичних осіб оподатковуються:

а) об’єкти спадщини, що успадковуються членами сім’ї спадкодавця першого та другого ступенів споріднення;

б) вартість власності, зазначеної в підпунктах «а», «б», «ґ» п. 174.1 ст. 174 ПКУ, що успадковується особою, яка є особою з інвалідністю I групи або має статус дитини-сироти або дитини, позбавленої батьківського піклування, та вартість власності, зазначеної в підпунктах «а», «б» п. 174.1 ст. 174 ПКУ, що успадковуються дитиною з інвалідністю;

в) грошові заощадження, поміщені до 02 січня 1992 року в установи Ощадного банку СРСР та державного страхування СРСР, що діяли на території України, а також у державні цінні папери (облігації Державної цільової безпроцентної позики 1990 року, облігації Державної внутрішньої виграшної позики 1982 року, державні казначейські зобов’язання СРСР, сертифікати Ощадного банку СРСР) та грошові заощадження громадян України, поміщені в установи Ощадного банку України та колишнього Укрдержстраху протягом 1992 – 1994 років, погашення яких не відбулося, що успадковуються будь-яким спадкоємцем.

Наказом Міністерства фінансів України від 13.01.2015 № 4 із змінами та доповненнями затверджені форма Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків – фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску (далі – Розрахунок) та Порядок заповнення та подання податковими агентами Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків – фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску (далі – Порядок).

Оскільки при видачі свідоцтв про право на спадщину (посвідчення договорів дарування) нотаріус та/або уповноважена посадова особа відповідного органу місцевого самоврядування виконують функції податкових агентів лише в частині надання інформації контролюючим органам і не зобов’язані нараховувати, утримувати та сплачувати податок на доходи фізичних осіб до бюджету з доходу платника податку у вигляді вартості успадкованого (подарованого) майна, то у рядку 06 додатка 4 «Відомості про суми нарахованого доходу, утриманого та сплаченого податку на доходи фізичних осіб та військового збору» (далі – додаток 4ДФ) до Розрахунку, заповнюються такі графи:

- графа 1 «№ з/п» – порядковий номер кожного рядка, що заповнюється;

- графа 2 «Реєстраційний номер облікової картки платника податків або серія (за наявності) та номер паспорта» – реєстраційний номер облікової картки платника податків або серія (за наявності) та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та офіційно повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку у паспорті), про яку надається інформація в додатку 4ДФ;

- графа 3а – сума доходу, отриманого платником податку внаслідок прийняття ним спадщини (подарунка);

- графа 4а – сума податку на доходи фізичних осіб, що підлягає сплаті до бюджету;

- графа 4 – сума фактично перерахованого податку на доходи фізичних осіб (за умови сплати);

- графа 5а – сума військового збору, що підлягає сплаті до бюджету;

- графа 5 – сума фактично перерахованого військового збору до бюджету;

- графа 6 – ознака доходу, наведена у розд. 1 «Довідник ознак доходів фізичних осіб» (далі – Довідник ознак доходів) (додаток 2 до Порядку).

Згідно з Довідником ознак доходів, суми доходів, отриманих платником податку внаслідок прийняття ним спадщини (подарунка) відображаються за чотирма ознаками доходу «113» – «116» залежно від ступеня споріднення спадкоємця зі спадкодавцем або за ознакою доходу «117» для прийнятих у спадщину заощаджень, поміщених до 02 січня 1992 року в установи Ощадного банку СРСР та державного страхування СРСР, погашення яких не відбулося.

Закінчився строк дії дозвільного документа, на підставі якого здійснювалося користування радіочастотним спектром (радіочастотним ресурсом): звітність

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу, що відповідно до п. 254.1 ст. 254 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) платниками рентної плати є загальні користувачі радіочастотного спектра України, визначені законодавством про електронні комунікації та радіочастотний спектр, яким надано право користуватися радіочастотним спектром України в межах виділеної частини смуг радіочастот загального користування на підставі:

- ліцензії на користування радіочастотним спектром (радіочастотним ресурсом) України;

- ліцензії на мовлення з присвоєнням радіочастоти загальних користувачів у смугах радіочастот, виділених для потреб мовлення;

- ліцензії на постачання послуг для потреб мовлення з присвоєнням радіочастоти загальних користувачів у смугах радіочастот, виділених для потреб мовлення;

- дозволу на тимчасове мовлення з присвоєнням радіочастоти загальних користувачів у смугах радіочастот, виділених для потреб мовлення;

- присвоєння радіочастоти (згідно з витягами з реєстру присвоєнь) для потреб мовлення, отриманого постачальником електронних комунікаційних мереж та/або послуг для надання послуг власнику ліцензії на мовлення;

- присвоєння радіочастоти (згідно з витягами з реєстру присвоєнь) для загальних користувачів.

Платники рентної плати, яким надано право користуватися радіочастотним спектром (радіочастотним ресурсом) України на підставі ліцензії на користування радіочастотним спектром (радіочастотним ресурсом) України, сплачують рентну плату починаючи з дати видачі ліцензії.

У разі продовження строку дії ліцензії на користування радіочастотним спектром (радіочастотним ресурсом) України рентна плата сплачується з початку строку дії продовженої ліцензії.

Інші платники рентної плати сплачують рентну плату починаючи з дати внесення присвоєння радіочастоти до реєстру присвоєнь радіочастот загальних користувачів із статусом «задіяне». Сплата рентної плати здійснюється платниками рентної плати з дати отримання першого присвоєння радіочастоти для радіообладнання в даній смузі радіочастот у відповідному регіоні незалежно від загальної кількості присвоєнь, здійснених платнику рентної плати в такій смузі радіочастот у певному регіоні, крім випадків, коли наступні присвоєння радіочастоти здійснені для радіообладнання, потужність якого передбачає застосування іншої, ніж для попередніх присвоєнь, ставки рентної плати (п.п. 254.5.3 п. 254.5 ст. 254 ПКУ).

Об’єктом оподаткування рентною платою за користування радіочастотним спектром (радіочастотним ресурсом) України є ширина смуги радіочастот, що визначається як частина смуги радіочастот загального користування у відповідному регіоні та зазначена у відповідних ліцензіях, дозволах та присвоєннях, визначених у п. 254.1 ст. 254 ПКУ (п. 254.3 ст. 254 ПКУ).

Платники рентної плати обчислюють суму рентної плати виходячи з виду радіозв’язку, розміру встановлених ставок та ширини смуги радіочастот по кожному регіону окремо, в частині фактичної тривалості (календарних днів) дії дозвільного документа у звітному періоді (п.п. 254.5.2 п. 254.5 ст. 254 ПКУ).

Базовий податковий (звітний) період, зокрема, для рентної плати за користування радіочастотним спектром (радіочастотним ресурсом) України дорівнює календарному місяцю (п. 257.1 ст. 257 ПКУ).

Абзацом першим п. 49.2 ст. 49 ПКУ передбачено, що платник податків зобов’язаний за кожний встановлений ПКУ звітний період, в якому виникають об’єкти оподаткування, або у разі наявності показників, які підлягають декларуванню, відповідно до вимог ПКУ подавати податкові декларації щодо кожного окремого податку, платником якого він є. Цей абзац застосовується до всіх платників податків, в тому числі платників, які перебувають на спрощеній системі оподаткування обліку та звітності.

Таким чином, суб’єкт господарювання, у якого закінчився строк дії дозвільного документа (ліцензії або дозволу або присвоєння радіочастоти), на підставі якого здійснювалося користування радіочастотним спектром (радіочастотним ресурсом), та припинено користування радіочастотним спектром (радіочастотним ресурсом), подає останню податкову декларацію з рентної плати (в частині рентної плати за користування радіочастотним спектром (радіочастотним ресурсом) України) за податковий (звітний) період – календарний місяць, у якому закінчився строк дії дозвільного документа.

Чи вважається додатковим благом сума сплаченого податкового зобов’язання фізичною особою за рахунок коштів податкового агента?

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє, що згідно з п.п. 14.1.54 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) дохід з джерелом їх походження з України – будь-який дохід, отриманий резидентами або нерезидентами, у тому числі від будь-яких видів їх діяльності на території України (включаючи виплату (нарахування) винагороди іноземними роботодавцями), її континентальному шельфі, у виключній (морській) економічній зоні.

Відповідно до п.п. «е» п.п. 164.2.17 п. 164.2 ст. 164 ПКУ до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку включається дохід, отриманий платником податку як додаткове благо (крім випадків, передбачених ст. 165 ПКУ) у вигляді вартості безоплатно отриманих товарів (робіт, послуг), визначеної за правилами звичайної ціни, а також суми, знижки звичайної ціни (вартості) товарів (робіт, послуг), індивідуально призначеної для такого платника податку, крім сум, зазначених у п.п. 165.1.53 п. 165.1 ст. 165 ПКУ.

Додаткові блага – це кошти, матеріальні чи нематеріальні цінності, послуги, інші види доходу, що виплачуються (надаються) платнику податку податковим агентом, якщо такий дохід не є заробітною платою та не пов’язаний з виконанням обов’язків трудового найму або не є винагородою за цивільно-правовими договорами (угодами), укладеними з таким платником податку (крім випадків, прямо передбачених нормами розд. IV ПКУ) (п.п. 14.1.47 п. 14.1 ст. 14 ПКУ).

Пунктом 176.2 ст. 176 ПКУ передбачено, що особи, які мають статус податкових агентів, та платники єдиного внеску зобов’язані, зокрема, своєчасно та повністю нараховувати, утримувати та сплачувати (перераховувати) до бюджету податок з доходу, що виплачується на користь платника податку та оподатковується до або під час такої виплати за її рахунок; подавати у строки, встановлені ПКУ для податкового місяця, податковий розрахунок сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків – фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску до контролюючого органу за основним місцем обліку.

При цьому, відповідно до п.п. 168.1.1 п. 168.1 ст. 168 ПКУ податковий агент, який нараховує (виплачує, надає) оподатковуваний дохід на користь платника податку, зобов’язаний утримувати податок із суми такого доходу за його рахунок за ставкою, визначеною ст. 167 ПКУ (18 відсотків).

Отже, сума податкового зобов’язання фізичної особи, сплачена за рахунок коштів податкового агента, вважається додатковим благом та оподатковується за ставкою 18 відсотків.

Діяльність за місцем роздрібної торгівлі пальним не здійснюється: що з авансовими внесками з податку на прибуток підприємств?

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує.

Законом України від 10 жовтня 2024 року № 4015-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень у період дії воєнного стану», зокрема, з 01 грудня 2024 року передбачено сплату авансових внесків з податку на прибуток підприємств платниками такого податку за місця роздрібної торгівлі пальним.

Згідно з п. 137.12 ст. 137 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) платники податку на прибуток підприємств, які здійснюють роздрібну торгівлю пальним, зобов’язані сплачувати авансові внески з податку на прибуток підприємств за кожне місце роздрібної торгівлі пальним, інформацію щодо якого внесено до Єдиного реєстру ліцензіатів та місць обігу пального станом на перше число поточного місяця.

Авансові внески та податок на прибуток підприємств, що підлягає сплаті до бюджету платниками податку, які здійснюють роздрібну торгівлю пальним, визначаються у порядку, передбаченому пунктом 141.14 ст. 141 ПКУ.

Відповідно до абзацу першого п.п. 141.14.1 п. 141.14 ст. 141 ПКУ платники податку, які здійснюють роздрібну торгівлю пальним, сплачують щомісяця не пізніше двадцятого числа поточного місяця авансовий внесок з податку на прибуток підприємств за кожне місце роздрібної торгівлі пальним, інформація щодо якого внесено до Єдиного реєстру ліцензіатів та місць обігу пального станом на перше число поточного місяця, у розмірі, визначеному п.п. 141.14.2 п. 141.14 ст. 141 ПКУ.

Абзацом другим п.п. 141.14.1 п. 141.14 ст. 141 ПКУ визначено, зокрема, що термін «роздрібна торгівля пальним» вживається у значенні, наведеному у Законі України від 18 червня 2024 року № 3817-ІХ «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, спиртових дистилятів, біоетанолу, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, тютюнової сировини, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального» (далі – Закон № 3817).

Так, згідно з частиною другою ст. 29 Закону № 3817 роздрібна торгівля пальним здійснюється суб’єктом господарювання за наявності ліцензії на право роздрібної торгівлі пальним.

Частиною п’ятою ст. 53 Закону № 3817 встановлено, що ліцензія на право роздрібної торгівлі пальним надається безстроково, а плата за неї справляється щорічно.

Разом з цим, необхідно зазначити, що п. 141.14 ст. 141 ПКУ не містить положень, відповідно до яких суб’єкти господарювання, які здійснюють роздрібну торгівлю пальним, зобов’язані сплачувати щомісячні авансові внески виключно у разі наявності операцій з реалізації пального протягом місяця або у разі складання акцизних накладних та реєстрації їх у реєстрі.

Враховуючи викладене, критерієм для визначення переліку суб’єктів господарювання, які здійснюють роздрібну торгівлю пальним та зобов’язані щомісячно сплачувати авансові внески з податку на прибуток підприємств за кожне місце роздрібної торгівлі пальним, є наявність ліцензії на право роздрібної торгівлі за кожне місце роздрібної торгівлі пальним, інформацію щодо якого внесено до Єдиного реєстру ліцензіатів та місць обігу пального станом на перше число поточного місяця.

Отже, у разі якщо платник податку на прибуток підприємств отримав ліцензію на право здійснення роздрібної торгівлі пальним за визначеним місцем роздрібної торгівлі (АЗС), інформація щодо якого внесена до Єдиного реєстру ліцензіатів та місць обігу пального станом на перше число поточного місяця, то в такому випадку у такого платника податку на прибуток виникатиме обов’язок зі сплати авансових внесків з податку на прибуток за таке місце роздрібної торгівлі пальним незалежно від того здійснюється, чи ні діяльність за таким місцем роздрібної торгівлі пальним (АЗС).

Щодо звільнення від оподаткування ПДВ операцій з виробництва, демонстрування та розповсюдження національних фільмів

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє.

Відповідно до п. 12 підрозд. 2 розд. ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу (далі – ПКУ) тимчасово, до 31 грудня (включно) року, в якому буде припинено або скасовано воєнний стан на території України, введений Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року № 64/2022, затвердженим Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні»» від 24 лютого 2022 року № 2102-IX, звільняються від оподаткування ПДВ операції з постачання національних фільмів, визначених Законом України «Про кінематографію», виробниками, демонстраторами та розповсюджувачами національних фільмів, а також з постачання робіт та послуг з виробництва національних фільмів, а також з постачання робіт та послуг з виготовлення архівного комплекту вихідних матеріалів національних фільмів та фільмів, створених на території України, з постачання робіт та послуг з тиражування національних фільмів та іноземних фільмів, дубльованих, озвучених державною мовою на території України, а також з постачання робіт та послуг з дублювання, озвучення державною мовою іноземних фільмів на території України, з постачання робіт та послуг із збереження, відновлення та реставрації національної кінематографічної спадщини.

Відповідно до п. 13 прим. 2 підрозд. 2 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ тимчасово, з 01 січня 2023 року до 31 грудня (включно) року, в якому буде припинено або скасовано воєнний стан на території України, введений Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року № 64/2022, затвердженим Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні»» від 24 лютого 2022 року № 2102-IX, звільняються від оподаткування ПДВ операції з постачання послуг з демонстрування, розповсюдження та показу демонстраторами та розповсюджувачами національних фільмів та іноземних фільмів, які дубльовані, озвучені державною мовою на території України, за умови, що такі національні фільми та іноземні фільми адаптовані відповідно до законодавства в україномовні версії для осіб з порушеннями зору та осіб з порушеннями слуху.

Чи виникає об’єкт оподаткування ПДВ при передачі головним підприємством відокремленому підрозділу (філії) товарів/послуг, основних фондів?

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу, що відповідно до п. 3 ст. 95 Цивільного кодексу України від 16 січня 2003 року  № 435-IV (із змінами та доповненнями) філії та представництва не є юридичними особами. Вони наділяються майном юридичної особи, що їх утворила, і діють на підставі затвердженого нею положення або на іншій підставі, передбаченій законодавством іноземної держави, відповідно до якого утворено юридичну особу, відокремленими підрозділами якої є такі філії та представництва.

Оскільки відокремлений підрозділ (філія) не є юридичною особою, а також відповідно до п.п. 14.1.139 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) не є суб’єктом господарювання, то у контролюючих органів відповідно до ст. 180 ПКУ відсутні підстави для реєстрації філії в якості платника ПДВ.

Згідно з п.п. «а» та «б» п. 185.1 ст. 185 ПКУ об’єктом оподаткування ПДВ є операції платників податку з постачання товарів та послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до ст. 186 ПКУ.

Підпунктом 14.1.185 п. 14.1 ст. 14 ПКУ передбачено, що постачання послуг – будь-яка операція, що не є постачанням товарів, чи інша операція з передачі права на об’єкти права інтелектуальної власності та інші нематеріальні активи чи надання інших майнових прав стосовно таких об’єктів права інтелектуальної власності, а також надання послуг, що споживаються в процесі вчинення певної дії або провадження певної діяльності.

Постачання товарів – будь-яка передача права на розпоряджання товарами як власник, у тому числі продаж, обмін чи дарування такого товару, а також постачання товарів за рішенням суду (п.п. 14.1.191 п. 14.1 ст. 14 ПКУ).

Отже, враховуючи те, що в рамках юридичної особи право власності не змінюється, то операція з передачі для виробничого використання товарів/послуг, основних фондів в межах балансу платника податку (головного підприємства), а саме: від однієї філії до іншої, чи від головної організації до однієї з філій, чи навпаки від однієї із філій до головної організації, не підлягає оподаткуванню ПДВ за умови, що головна організація є зареєстрованим платником ПДВ і здійснює облік своєї господарської діяльності і господарської діяльності філії як одного платника ПДВ.

З вироблених товарів платники Дніпропетровщини спрямували до загального фонду державного бюджету понад 23,8 млн грн акцизного податку

Впродовж першого місяця 2025 року до загального фонду державного бюджету з вироблених товарів від платників Дніпропетровщини надійшло понад 23,8 млн грн акцизного податку. Надходження виросли у порівнянні з січнем 2024 року на понад 2,3 млн грн, темп росту – 111,0 – відсотків.

Звертаємо увагу, що з 01 вересня 2024 року виробники та/або імпортери тютюнових виробів за кодом згідно з УКТ ЗЕД 2404 91 90 00 «Інші нікотиновмісні продукти для орального застосування» при їх реалізації сплачують акцизний податок з реалізації суб’єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів за ставкою, визначеною п.п. 215.3.10 п. 215.3 ст. 215 Податкового кодексу України (5%).

Понад 76,4 млн грн – внесок юридичних осіб – платників єдиного податку до місцевих бюджетів Дніпропетровщини

Протягом січня поточного року місцеві бюджети Дніпропетровської області від юридичних осіб отримали понад 76,4 млн грн єдиного податку. Це на понад 9,3 млн грн, або майже на 14,0 відс., більше ніж у січні 2024 року.

Нагадуємо, що відповідно до п. 298.3 ст. 298 Податкового кодексу України юридична особа, яка обирає єдиний податок третьої групи, у заяві зазначає такі обов’язкові відомості:

У заяві про застосування спрощеної системи оподаткування зазначаються такі обов’язкові відомості:

- найменування суб’єкта господарювання, код за ЄДРПОУ;

- податкову адресу суб’єкта господарювання;

- місце провадження господарської діяльності;

- обрані суб’єктом господарювання види господарської діяльності згідно з КВЕД ДК 009:2010;

- обрані суб’єктом господарювання група та ставка єдиного податку або зміна групи та ставки єдиного податку;

- середньооблікова чисельність працівників у юридичної особи;

- дата (період) обрання або переходу на спрощену систему оподаткування.

«Е-повідомлення» – оперативне інформування платника про суми помилково сплачених податкових платежів і єдиного внеску

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує.

За допомогою Електронного кабінету платники мають можливість у розділі «Вхідні/вихідні документи/Вхідні/Повідомлення» отримувати електронне інформаційне повідомлення про помилкову сплату платежів («Е-повідомлення») (форма J/F14900) та переглядати детальну інформацію про платіж і миттєво подавати заяву на перерахування коштів в електронному форматі.

В «Е-повідомленні» за формою J/F14900 зазначаються

реквізити платіжної інструкції, а саме:

 ► код територіального органу ДПС;

► код територіальної громади;

► код та назва платежу;

► дата, номер та сума платіжної інструкції;

► бюджетний або небюджетний рахунок IBAN

Крім того, особи, які за даними Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань є керівником підприємства, установи, організації, чи самозайнятою особою, чи фізичною особою – платником податків, також мають можливість отримувати додаткове повідомлення шляхом приєднання до сервісу «Info TAX».

Звертаємо увагу, що автоматична відправка «Е-повідомлення» здійснюється засобами ІКС ДПС о 9 год 00 хв у робочі дні, крім понеділка, за транзакціями про сплату за попередній банківський день.

Надали в оренду власну квартиру іншій фізичній особі – задекларуйте отриманий дохід!

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного  управління ДПС у Дніпропетровській області (Кам’янський район) нагадує, що триває Деклараційна кампанія 2025.

Відповідно до п.п. 170.1.5 п. 170.1 ст. 170 Податкового кодексу України (далі – Кодекс), якщо фізична особа – орендар не є самозайнятою особою, особою, відповідальною за нарахування та сплату (перерахування) податку на доходи фізичних осіб (далі – податок) до бюджету, є платник податку – орендодавець.

При цьому:

а) такий орендодавець самостійно нараховує та сплачує податок до бюджету в строки, встановлені Кодексом для квартального звітного (податкового) періоду, а саме: протягом 40 календарних днів, після останнього дня такого звітного (податкового) кварталу.

Сума отриманого доходу, сума сплаченого протягом звітного податкового року податку та податкового зобов'язання за результатами такого року відображаються у річній податковій декларації про майновий стан і доходи (далі – Декларація);

б) у разі вчинення нотаріальної дії щодо посвідчення договору оренди об'єктів нерухомості нотаріус зобов'язаний надіслати інформацію про такий договір контролюючому органу за податковою адресою платника податку – орендодавця за формою та у спосіб, встановлені Кабінетом Міністрів України. За порушення порядку та/або строків подання зазначеної інформації нотаріус несе відповідальність, передбачену ст. 1191 Кодексу.

Отже, якщо платник податку, який отримує доходи від особи, яка не є податковим агентом, то такий платник зобов'язаний включити суму таких доходів до загального річного оподатковуваного доходу та подати Декларацію за наслідками звітного податкового року, а також сплатити податок з таких доходів (п.п. 168.2.1. п. 168.2 ст. 168 Кодексу).

Тобто, у разі, якщо платник податку протягом 2024 року здавав в оренду власну квартиру іншій фізичній особі (не податковому агенту), такий платник податку за наслідками 2024 року зобов’язаний подати Декларацію.

Платники Дніпропетровщини поповнили місцеві бюджети на понад 1,8 млрд грн ПДФО

У січні 2025 року до місцевих бюджетів Дніпропетровщини від платників податку на доходи фізичних осіб (ПДФО) надійшло понад 1,8 млрд гривень. Як повідомив в. о. начальника Головного управління ДПС у Дніпропетровській області Сергій Лисеюк, у порівнянні з відповідним періодом 2024 року надходження збільшились на понад 344,1 млн грн, або майже на 23 відсотки.

За словами очільника обласної податкової, ПДФО – це податок, який є одним з основних джерел наповнення місцевих бюджетів та ключовим інструментом фінансування місцевих видатків, що спрямовуються, зокрема на утримання соціальної та комунальної інфраструктури.

«Висловлюємо вдячність кожному, хто своєчасно сплачує податки і збори. Сьогодні ми будуємо чесні та прозорі правила взаємодії з платниками. Ми відкриті до комунікацій. Спільно працюємо над створенням комфортних умов для платників у напрямку підвищення рівня добровільного виконання ними податкового законодавства», – підкреслив Сергій Лисеюк. 

Про новації законодавства у сфері ліцензування обговорювали з бізнесом

На черговій зустрічі з бізнесом регіону за участі очільника  Головного управління ДПС у Дніпропетровській області Сергія Лисеюка йшлося про порядок отримання ліцензій на право оптової торгівлі підакцизними товарами та зберігання пального.  

Важливий акцент - новації законодавства у зазначеній сфері, передбачені Законом України від 18 червня 2024 року № 3817-ІХ «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, спиртових дистилятів, біоетанолу, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, тютюнової сировини, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального».

Детально зупинились на правильності заповнення у заяві на видачу ліцензій обов’язкових  реквізитів (ідентифікатора об’єкта господарювання, код адміністративно-територіальних одиниць та територій громад тощо).  

Податківці наголосили на важливості дотримання законодавства щодо оптової торгівлі та процедур отримання ліцензій.

Сьогодні комунікація з платниками є першочерговим завданням. Оперативне доведення до платників положень та новацій податкового законодавства, проведення роз’яснювальної роботи – пріоритет податкової служби.

Комунікація з бізнесом: розроблено дорожню карту необхідних дій для виходу платника із ризикової категорії

Сьогодні у форматі конструктивного діалогу відбулася зустріч очільника Головного управління ДПС у Дніпропетровській області Сергія Лисеюка з представником підприємства Самарівського району Дніпропетровської області, яке з грудня 2023 року віднесене до переліку ризикових.

Надання детальних роз’яснень щодо підстав віднесення платника до такого переліку – головний меседж зустрічі. А це – постачання товарiв (послуг) платникам податку та придбання товарiв (послуг) у платників податку, щодо яких прийняте рiшення про відповідність критеріям ризиковостi платника податку. 

 Податківцями здійснено комплексний аналіз діяльності платника: реальність проведення операцій, ланцюг руху товарів, структура сформованої суми ліміту у системі електронного адміністрування ПДВ, рівень сплати платежів до бюджету. 

Розроблено дорожню карту щодо необхідних дій для виходу платника із ризикової категорії.

Разом будуємо чесні та прозорі відносини для комфортної роботи бізнесу та можливості своєчасно виконувати свої податкові зобов’язання з дотриманням вимог податкового законодавства.

Податківці Дніпропетровщини роз’яснили платнику покрокові дії для виключення з переліку ризикових

Суб’єкти господарювання (далі – СГ), які потрапили до переліку ризикових платників, можуть зазнавати блокування податкових накладних. Процедура виключення з цього списку передбачена законодавством. 

Надання роз’яснень платникам щодо алгоритму дій для виключення з переліку ризикових – у пріоритеті роботи податкової служби Дніпропетровської області.

Очільник Головного управління ДПС у Дніпропетровській області Сергій Лисеюк провів зустріч з представником підприємства Дніпровського району, що здійснює оптову торгівлю твердим, рідким, газоподібним паливом і подібними продуктами.

Під час зустрічі обговорено нагальні питання у діяльності підприємства та шляхи їх вирішення. 

Підставами для віднесення до переліку ризикових стало недостатня кількість трудових ресурсів для здійснення господарської діяльності, постачання платникам податку та придбання у платників податку товарiв, щодо яких прийнято рiшення про відповідність критеріям ризиковостi платника податку, та накопичення залишків нереалізованих товарів за відсутності місць для їх зберігання відповідно до поданої до контролюючих органів звітності.

Результат інформаційного заходу – СГ отримано детальні роз’яснення щодо підстав віднесення до переліку ризикових та розроблено дорожню карту стосовно необхідних дій для виходу платника із ризикової категорії.

Нагадуємо усім платникам податку на додану вартість, що з болючими питаннями стосовно зупинення реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних, роботи СМКОР ви можете звертатись до консультаційних центрів з питань реєстрації податкових накладних за телефонами (056) 3743109, (098) 2278766, (066) 9821913 та за адресами розташування центрів обслуговування платників податкової служби області.

Дієва співпраця – це впевнений шлях до налагодження відкритих і прозорих відносин у діяльності бізнесу та податкової.

Кількість зареєстрованих в Україні РРО/ПРРО наближається до 1 млн

Протягом минулого року сумлінні платники податків додатково зареєстрували понад 101 тисячу РРО/ПРРО. Це збільшило кількість фіскалізованих місць, де проводяться розрахунки за товари. Загалом вже зареєстровано понад 953 тисячі РРО/ПРРО. 

Правильні розрахунки в роздрібній торгівлі забезпечують чесну конкуренцію, бюджетні надходження та захист прав споживачів.

Чому це важливо?  

- Для споживачів – це гарантія безпеки покупки. Кожен може перевірити справжність чека онлайн в Електронному кабінеті. Це вкрай актуально для інтернет-магазинів, адже фіскальний чек дозволяє підтвердити покупку та повернути товар за необхідності. 

- Для бізнесу – полегшує контроль залишків товарів і дозволяє  працювати в рівних та прозорих умовах без недобросовісної конкуренції.

- Для держави – збільшення податків для фінансування важливих потреб.  Насамперед йдеться про підтримку військових та надання соціальної допомоги громадянам.

Дякуємо всім, хто чесно платить податки та підтримує Україну у важкий час!

Деклараційна кампанія - 2025: актуальне ітерв'ю

Для перегляду відео перейдіть за посиланням  https://youtu.be/HwZhRVIR_iM

Термін подання податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків – фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що відповідно до п.п. «б» п. 176.2 ст. 176 та п.п. 49.18.1 п. 49.18 ст. 49 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) особи, які відповідно до ПКУ мають статус податкових агентів, та платники єдиного внеску зобов’язані подавати протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця, податковий розрахунок сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків – фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску (далі – Розрахунок), до контролюючого органу за основним місцем обліку.

Розрахунок подається лише у разі нарахування сум зазначених доходів платнику податку – фізичній особі податковим агентом, платником єдиного внеску протягом звітного періоду.

Порядок отримання витягу з Єдиного реєстру ліцензіатів з виробництва та обігу спирту етилового, спиртових дистилятів, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, тютюнової сировини та рідин, що використовуються в електронних сигаретах

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє, що відповідно до ст. 1 Закону України від 18 червня 2024 року № 3817-IX «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, спиртових дистилятів, біоетанолу, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, тютюнової сировини, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального» із змінами і доповненнями (далі – Закон № 3817) Єдиний реєстр ліцензіатів з виробництва та обігу спирту етилового, спиртових дистилятів, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, тютюнової сировини та рідин, що використовуються в електронних сигаретах (далі – Єдиний реєстр ліцензіатів) – складова інформаційно-комунікаційної системи центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, що містить перелік суб’єктів господарювання, яким надано ліцензії на право виробництва та/або на право оптової торгівлі спиртом етиловим, спиртовими дистилятами, біоетанолом, алкогольними напоями, тютюновими виробами, рідинами, що використовуються в електронних сигаретах, та/або на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями, тютюновими виробами, рідинами, що використовуються в електронних сигаретах, та/або на право вирощування тютюну, на право ферментації тютюнової сировини.

Згідно зі ст. 34 Закону № 3817 адміністратором та держателем Єдиного реєстру ліцензіатів є центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, який забезпечує вільний та безоплатний доступ до відомостей, що містяться в Єдиному реєстрі ліцензіатів.

За потреби ліцензіат має право звернутися до органу ліцензування із заявою про надання витягу з Єдиного реєстру ліцензіатів, що подається в паперовій або електронній формі у порядку, визначеному ст. 42 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).

До набрання чинності постанови Кабінету Міністрів України «Деякі питання ведення єдиних реєстрів ліцензіатів з виробництва та обігу спирту етилового, спиртових дистилятів, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, тютюнової сировини та рідин, що використовуються в електронних сигаретах, ліцензіатів та місць обігу пального» та із урахуванням п. 3 розд. ХІІІ «Перехідні положення» Закону № 3817, до затвердження форм заяв, зокрема, щодо отримання витягу з Єдиного реєстру ліцензіатів, такі заяви подаються в довільній формі.

Витяг з Єдиного реєстру ліцензіатів надається ліцензіату в електронній формі у порядку, визначеному ст. 42 ПКУ, протягом одного робочого дня з дня отримання відповідної заяви, та має містити відомості, внесені до такого реєстру на дату отримання заяви про надання витягу.

Форма витягу з Єдиного реєстру затверджується Кабінетом Міністрів України.

Алгоритм дій у разі отримання ЕДП на електронні носії у Кваліфікованого надавача ЕДП ДПС України

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує.

Для отримання у Кваліфікованого надавача електронних довірчих послуг Державної податкової служби України (далі – Надавач) електронних довірчих послуг (далі – ЕДП) необхідно:

1) ознайомитися з Регламентом Надавача та умовами Договору про надання ЕДП;

2) підготувати необхідні для отримання ЕДП документи, з переліком яких можливо ознайомитись у розділі «Отримання електронних довірчих послуг» вебсайту Надавача, обравши відповідну категорію (також можливо надати документи за допомогою функції «Шерінг» застосунку «Дія»);

3) звернутися до обраного відокремленого пункту реєстрації (далі – ВПР) з оригіналами документів для ідентифікації користувача та передачі необхідних для реєстрації документів. У разі наявності відображення паспорта громадянина України/паспорта громадянина України для виїзду за кордон в застосунку «Дія», версії не нижче 2.0 – ідентифікація користувача та передача документів здійснюється за допомогою смартфону;

4) мати в наявності носій інформації (з’ємний флеш-носій, оптичний носій CD/DVD, захищений носій ключової інформації, тощо), куди буде генеруватися особистий ключ.

ВПР не надає послуги з копіювання, друку та заповнення реєстраційних карток, бланків та інших документів, а також не здійснює продаж або безоплатне надання захищених носіїв особистих ключів.

Як здійснюється електронний документообіг між платником податків та контролюючим органом, та в яких випадках він припиняється?

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу, що відповідно до змін, внесених п.п. 2 п. 6 розд. І Закону України від 14 липня 2020 року № 786-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо функціонування електронного кабінету та спрощення роботи фізичних осіб – підприємців», які набрали чинності 07.11.2020, ст. 42 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) доповнено новим п. 42.6, згідно з яким електронний документообіг між платником податків та контролюючим органом здійснюється відповідно до ПКУ, законів України від 22 травня 2003 року № 851-IV «Про електронні документи та електронний документообіг» зі змінами та доповненнями (далі – Закон № 851), від 05 жовтня 2017 року № 2155-VIII «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги» зі змінами та доповненнями (далі – Закон № 2155) без укладення відповідного договору.

Керівник платника податків визначає, змінює перелік уповноважених осіб платника податків, які наділяються правом підписання, подання, отримання ними документів та інформації через електронний кабінет від імені платника податків, та визначає їхні повноваження.

Платник податків стає суб’єктом електронного документообігу після надсилання до контролюючого органу першого будь-якого електронного документа у встановленому форматі з дотриманням вимог Закону № 851 та Закону № 2155.

Електронний документообіг між платником податків та контролюючим органом припиняється виключно у випадках:

- отримання інформації від кваліфікованого надавача електронних довірчих послуг про завершення строку чинності (або скасування) кваліфікованого сертифіката відкритого ключа керівника платника податків;

- отримання інформації з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань про зміну керівника платника податків;

- отримання інформації з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань про державну реєстрацію припинення юридичної особи;

- наявності в Державному реєстрі фізичних осіб – платників податків інформації про припинення підприємницької діяльності фізичної особи – підприємця чи незалежної професійної діяльності фізичної особи;

- наявності в Державному реєстрі фізичних осіб – платників податків інформації про закриття реєстраційного номера облікової картки платника податків у зв’язку зі смертю.

Порядок обміну електронними документами платника податків та контролюючого органу затверджується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

Військовий збір: сплата платниками єдиного податку третьої групи

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що відповідно до п.п. 3 п.п. 1.1 п. 16 прим. 1 підрозд. 10 розд. XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України (далі – ПКУ) платниками військового збору є платники єдиного податку третьої групи.

Абзацом другим п.п. 1.11 п. 16 прим. 1 підрозд. 10 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ встановлено, що платники військового збору, зазначені у п.п. 3 п.п. 1.1 п. 16 прим. 1 підрозд. 10 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ, сплачують військовий збір протягом 10 календарних днів після граничного строку подання податкової декларації платника єдиного податку за податковий (звітний) квартал.

Для платників, зазначених у п.п. 3 п.п. 1.1 п. 16 прим. 1 підрозд. 10 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ, ставка військового збору становить – 1 відс. від доходу, визначеного згідно зі ст. 292 ПКУ (п.п. 3 п.п. 1.3 п. 16 прим. 1 підрозд. 10 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ).

Згідно з абзацом першим п. 296.3 ст. 296 ПКУ платники єдиного податку третьої групи подають до контролюючого органу податкову декларацію платника єдиного податку у строки, встановлені для квартального податкового (звітного) періоду.

Платники військового збору, зазначені у п.п. 3 п.п. 1.1 п. 16 прим. 1 підрозд. 10 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ, за порушення правил сплати (перерахування) сум військового збору притягаються до відповідальності у вигляді штрафу в розмірах, визначених ст. 124 ПКУ (абзац п’ятий п.п. 1.11 п. 16 прим. 1 підрозд. 10 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ).

Повідомлення про прийняття працівника (домашнього працівника) на роботу/укладення гіг-контракту можа надіслати через Електронний кабінет

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного  управління ДПС у Дніпропетровській області (Кам’янський район) нагадує, що згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 17 червня 2015 року № 413 «Про порядок повідомлення Державній податковій службі та її територіальним органам про прийняття працівника (домашнього працівника) на роботу/укладення гіг-контракту або припинення трудового договору з домашнім працівником» із змінами і доповненнями:

повідомлення про прийняття працівника (домашнього працівника) на роботу/укладення гіг-контракту подається власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом (особою) чи фізичною особою (крім повідомлення про прийняття на роботу члена виконавчого органу господарського товариства, керівника підприємства, установи, організації), та/або резидентом Дія Сіті до територіальних органів Державної податкової служби за місцем обліку їх як платника єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, а фізичною особою, яка уклала трудовий договір з домашнім працівником, – за її податковою адресою (місцем проживання) за формою згідно з додатком 1 (далі – Повідомлення про прийняття працівника (домашнього працівника) на роботу/укладення гіг-контракту) до початку роботи працівника за укладеним трудовим договором та/або до початку виконання робіт (надання послуг) гіг-спеціалістом резидента Дія Сіті засобами електронного зв’язку з використанням електронного підпису відповідальних осіб, що базується на кваліфікованому сертифікаті електронного підпису, відповідно до вимог законодавства у сфері електронного документообігу;

у разі припинення трудового договору з домашнім працівником фізична особа, яка уклала з ним трудовий договір, повідомляє територіальний орган ДПС за місцем її податкової адреси (місцем проживання) про факт і підстави припинення укладеного з домашнім працівником трудового договору за формою згідно з додатком 2 (далі – Повідомлення про припинення трудового договору з домашнім працівником) протягом трьох днів з дня його звільнення.

Порядок функціонування Електронного кабінету визначається наказом Міністерства фінансів України від 14.07.2017 № 637 «Про затвердження Порядку функціонування Електронного кабінету» із змінами та доповненнями.

Меню «Введення звітності» приватної частини Електронного кабінету забезпечує можливість створення платниками податкової, фінансової, статистичної звітності, звітності з єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, в тому числі повідомлення про прийняття працівника (домашнього працівника) на роботу/укладення гіг-контракту або припинення трудового договору з домашнім працівником, підписання і подання такої звітності до контролюючих органів.

Для формування Повідомлення про прийняття працівника (домашнього працівника) на роботу/укладення гіг-контракту або Повідомлення про припинення трудового договору з домашнім працівником в режимі «Введення звітності» платник самостійно встановлює фільтр за параметрами: рік, період, щодо якого здійснюється звітування, за допомогою кнопки «Створити» обирає тип форми «J(F)30 Єдиний внесок на загальнообов’язкове державне соціальне страхування». Із запропонованого переліку форм обирає форму «J(F)3001004» Повідомлення про прийняття працівника (домашнього працівника) на роботу/укладення гіг-контракту або форму «J(F)3001101 Повідомлення про припинення трудового договору з домашнім працівником, зазначає відповідний територіальний орган ДПС (регіон, район) в полі «Код ДПІ» (за замовчуванням встановлено орган ДПС за місцем основної реєстрації) та натискає кнопку «Створити».

У запропонованих формах Повідомлень необхідно заповнити відповідні поля електронного документу, підписати та надіслати до контролюючого органу.

Переглянути квитанції щодо приймання та обробки податкової звітності можливо у вкладці «Квитанції» режиму «Вхідні документи» меню «Вхідні/вихідні документи» приватної частини Електронного кабінету.

Дніпропетровщина: платниками туристичного збору у 2025 році поповнено місцеві бюджети на понад 1,0 млн гривень

Протягом першого місяця поточного року до місцевих бюджетів Дніпропетровщини платники туристичного збору спрямували понад 1,0 млн гривень. Порівняно з січнем минулого року надходження збільшились майже на 261,0 тис. грн, темп росту – 132,2 відсотки.

Повідомляємо, що наказом Міністерства фінансів України від 14.01.2011 № 11 «Про бюджетну класифікацію» із змінами та доповненнями затверджено наступну Класифікацію доходів бюджету по туристичному збору:

18030100 – туристичний збір, сплачений юридичними особами;

18030200 – туристичний збір, сплачений фізичними особами.

Рентна за спеціальне використання води: майже 929,0 тис. грн – внесок платників до місцевих бюджетів Дніпропетровщини

Протягом першого місяця 2025 року платники рентної плати за спеціальне використання води (далі – рентна плата) поповнили місцеві бюджети Дніпропетровської області майже на 929,0 тис. грн, що на 72,1 тис. грн, або на 8,4 відс., більше минулорічного показника січня.

Звертаємо увагу, що у разі виправлення платниками рентної плати показників в окремих додатках,та/або якщо деякі додатки не були подані разом зі звітною декларацією з рентної плати, форма якої затверджена наказом Міністерства фінансів України від 17.08.2015 № 719 (із змінами) (далі – Декларація), зі звітною новою податковою Декларацією подаються всі додатки, в яких обчислюються податкові зобов’язання за відповідними видами об’єкта оподаткування;

з уточнюючою Декларацією подаються лише додатки, в яких виявлені помилки, та у зв’язку з цим уточнюються податкові зобов’язання за відповідним видом об’єкта та/або додатки за об’єктами оподаткування, які не були подані разом зі звітною Декларацію.

Роботодавці мають дотримуватися трудового законодавства

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного  управління ДПС у Дніпропетровській області (Кам’янський район)  інформує.

Порядок оформлення трудових відносин з найманими працівниками є однаковим для всіх роботодавців. 

Три основні кроки оформлення працівника:

- укладення трудового договору;

- оформлення наказу про прийняття на роботу;

- повідомлення Державної податкової служби України.

Звертаємо увагу, що:

- трудовий договір виступає головним документом у відносинах працівник – роботодавець;

- цивільно-правова угода про надання послуг укладається у разі співпраці з незалежним підрядником або особою, яка забезпечує себе роботою самостійно, тобто займається підприємницькою діяльністю.

Наголошуємо: всі роботодавці мають дотримуватися законодавства про працю, своєчасно виплачувати заробітну плату найманим працівникам та сплачувати податки і збори до бюджетів! 

До уваги суб’єктів господарювання, які здійснюють діяльність у сфері торгівлі підакцизними товарами та зберігання пального!

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що з 01 січня 2025 року набрав чинності розділ VІІ «Ліцензування» Закону України від 18 червня 2024 року № 3817-ІХ «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, спиртових дистилятів, біоетанолу, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, тютюнової сировини, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального» (із змінами та доповненнями) (далі – Закон № 3817).

Статтею 1 Закону № 3817 визначено:

Єдиний реєстр ліцензіатів з виробництва та обігу спирту етилового, спиртових дистилятів, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, тютюнової сировини та рідин, що використовуються в електронних сигаретах, – це складова інформаційно-комунікаційної системи центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, що містить перелік суб’єктів господарювання, яким надано ліцензії на право виробництва та/або на право оптової торгівлі спиртом етиловим, спиртовими дистилятами, біоетанолом, алкогольними напоями, тютюновими виробами, рідинами, що використовуються в електронних сигаретах, та/або на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями, тютюновими виробами, рідинами, що використовуються в електронних сигаретах, та/або на право вирощування тютюну, на право ферментації тютюнової сировини;

Єдиний реєстр ліцензіатів та місць обігу пального – це складова інформаційно-комунікаційної системи центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, що містить перелік суб’єктів господарювання, яким надано ліцензії на право виробництва, зберігання, оптової та роздрібної торгівлі пальним, та місць виробництва, зберігання, оптової та роздрібної торгівлі пальним у розрізі суб’єктів господарювання, які здійснюють діяльність на таких місцях на підставі наданих ліцензій;

ліцензія – це право суб’єкта господарювання на провадження відповідного виду (кількох видів) господарської діяльності;

надання ліцензії – це надання суб’єкту господарювання права на провадження певного виду (кількох видів) господарської діяльності, що підлягають ліцензуванню, шляхом прийняття органом ліцензування рішення про надання ліцензії на право провадження певного виду (кількох видів) господарської діяльності та внесення органом ліцензування відомостей про надану ліцензію до Єдиного реєстру ліцензіатів з виробництва та обігу спирту етилового, спиртових дистилятів, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, тютюнової сировини та рідин, що використовуються в електронних сигаретах, або Єдиного реєстру ліцензіатів та місць обігу пального, а в передбачених цим Законом випадках - також шляхом набуття такого права автоматично;

Видача ліцензій у паперовому вигляді Законом № 3817 не передбачена.

Інформація для платників по наявних ліцензіях відображається в Електронному кабінеті, вкладка «Business partner information»

Додатково повідомляємо, що відповідно до п. 1 ст. 42 Закону № 3817, право на отримання ліцензій на право провадження відповідного виду господарської діяльності надається за умови проходження електронної ідентифікації онлайн в Електронному кабінеті з дотриманням вимог Закону України «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги» і здійснення листування з контролюючим органом через Електронний кабінет відповідно до прийнятої контролюючим органом заяви про бажання отримувати документи через Електронний кабінет.

Для здійснення листування з контролюючим органом в електронному форматі необхідно подати Заяву про бажання отримувати документ через Електронний кабінет (форма F/J 1391602).

Понад 2,0 млрд грн ПДВ – надходження від платників Дніпропетровщини до загального фонду держбюджету у січні 2025 року

У січні 2025 року до загального фонду державного бюджету від платників Дніпропетровщини надійшло понад 2,0 млрд грн податку на додану вартість (ПДВ). Це на понад 512,5 млн грн, або на 32,8 відс., більше ніж у січні 2024 року. Про це проінформував в. о. начальника Головного управління ДПС у Дніпропетровській Сергій Лисеюк.

Очільник податкової служби регіону висловив вдячність платникам за відповідальне ставлення до виконання своїх податкових обов’язків та нагадав, що з метою ефективної комунікації з бізнес-спільнотою на Дніпропетровщині розпочали роботу консультаційні центри з питань реєстрації податкових накладних, де суб’єкти господарювання зможуть отримати необхідну інформаційну підтримку. 

«Ми впроваджуємо новий підхід до взаємодії з платниками податків. Реалізація заходів у рамках Національної стратегії доходів до 2030 року, експериментального проєкту щодо функціонування системи управління податковими ризиками (комплаєнс-ризиками), ініціатива ДПС «Територія високого рівня податкової довіри» спрямовані на побудову прозорих та справедливих податкових відносин, що ґрунтуються на взаємній відкритості та довірі між платниками і державою. Мета зазначених ініціатив – підвищення рівня добровільного дотримання платниками вимог податкового законодавства», – констатував Сергій Лисеюк.

Руслан Кравченко під час зустрічі з бізнес-асоціаціями: Маємо зробити все, щоб податкова не сприймалася як ворог

Голова Державної податкової служби Руслан Кравченко провів зустріч з представниками 23 бізнес-спільнот, торгівельних палат та асоціацій. Зокрема, Американською торгівельною палатою в Україні, Радою бізнес-омбудсмена, Європейською бізнес асоціацією, Асоціацією платників податків, Спілкою українських підприємців. Як зазначили учасники, це перша зустріч такого рівня з початку повномасштабної війни.

«Говорили про головне: як підтримати кожного платника податків, бізнес і разом зробити все, щоб податкова не сприймалася автоматично як ворог. Вже отримав перші позитивні відгуки щодо кардинальних змін, запроваджених нашою командою у роботі ДПС», – сказав Руслан Кравченко. 

Насамперед йдеться про ситуацію зі скороченням кількості блокування податкових накладних та віднесенням підприємств до категорії ризикових. 

«Рухаємося до системного вирішення проблем, удосконалення функціонування СМКОР, організації роботи регіональних консультаційних центрів, які б допомагали вирішити бізнесу відповідні питання», – додав він. 

Ще одне питання, яке обговорили – виконання податковою судових рішень з моменту набуття законної сили, оскільки це принципово важливо для відновлення довіри. 

Йшлося також про питання функціонування «клубу білого бізнесу». 

«Часто чую нарікання, що бізнес не варто ділити на «білий» і «чорний». Є компанії, які можуть не дотягувати до формальних критеріїв, але при цьому справно платять податки. Тому будемо дискутувати і можливо змінювати системні підходи до формування такої бізнес спільноти. Правила для всіх єдині!» – додав Голова ДПС. 

Окремий фокус – боротьба з тіньовим сектором, особливо в таких сферах, як виробництво тютюну, агросектор, продаж електроніки, а також щодо виплати зарплат у конвертах. 

«Робота триває і тут потрібна синергія з чесним бізнесом. Запропонував асоціаціям активно долучатися до зустрічей з бізнесом в регіонах. Бо разом маємо створювати комфортні умови для кожного платника податків. Я відкритий до діалогу й прагну разом будувати чесні та прозорі правила роботи», – додав він. 

Взаємодія податківців Дніпропетровщини з АТ «Укрпошта»: партнерство, довіра та прозорість

Сьогодні за участі очільника Головного управління ДПС у Дніпропетровській області Сергія Лисеюка і директора з розвитку мережі Дніпропетровського та Донецького регіонів АТ «Укрпошта» Максима Суткового відбулася зустріч.

Спілкуванню не стали на заваді сигнали повітряної тривоги – комунікації продовжили в укритті.

Зупинилися, зокрема, на своєчасності надсилки до адресатів документів, відправлених рекомендованими листами з повідомленнями про вручення, удосконаленні програмного забезпечення електронного кабінету АТ «Укрпошта» для чіткого відстеження поштових відправлень. Акцентували увагу на коректність заповнення оператором поштового зв’язку реквізиту «Фактичний платник» платіжної інструкції при сплати податків, зборів, платежів та єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування. 

Тож, обговорили нагальні питання, визначили шляхи їх  вирішення, окреслили плани співпраці на 2025 рік. Це сприятиме своєчасним надходженням до бюджетів. А це – підтримка економіки регіону та допомога Збройним Силам України, завдяки яким  є можливість результативно працювати.

Комунікації тривають.

Безкоштовні електронні ключі для бізнесу та громадян від ДПС: як отримати?

Електронний підпис – це вже не просто зручність, а необхідність для сучасного бізнесу та громадян. У 2024 році понад 432 тисячі платників податків скористалися послугами Кваліфікованого надавача електронних довірчих послуг ДПС, безкоштовно отримавши 1,15 мільйона кваліфікованих сертифікатів відкритих ключів.

Хто отримує електронні ключі?

- Фізичні особи – найбільша група користувачів. 249 тисяч громадян отримали 510 тисяч кваліфікованих сертифікатів відкритих ключів.

- Компанії та організації – 182 тисячі юридичних осіб отримали майже 643 тисячі кваліфікованих сертифікатів відкритих ключів для ведення звітності, укладання угод та інших операцій.

Популярні цифрові сервіси:

- Швидке оновлення сертифікатів – 148,9 тисячі платників скористалися сервісом повторного (дистанційного) формування сертифікатів за електронним запитом, що дозволяє оновити сертифікат всього за 2–3 хвилини.

- Електронні запити – сформовано 454 тисячі кваліфікованих сертифікатів відкритих ключів, з яких 47,5 тисячі – печатки для програмних РРО.

Загалом з моменту запуску сервісу ДПС видано 14,5 мільйона сертифікатів.

Як скористатися послугою?

Щоб отримати кваліфіковані електронні довірчі послуги, потрібно:

1. Ознайомитися з правилами та умовами надання послуг на вебсайті https://ca.tax.gov.ua у розділі «Отримання кваліфікованих електронних довірчих послуг».

2. Підготувати необхідні реєстраційні документи (список є на вебсайті).

3. Прийти до пункту реєстрації з оригіналами документів (адреси вказані в розділі «Контакти» на вебсайті). Якщо у вас є паспорт у «Дії» (версія 2.0+), можна пройти ідентифікацію через смартфон за допомогою функції «Шеринг».

4. Взяти з собою носій інформації для збереження особистого ключа (захищений носій ключової інформації, з'ємний флеш-носій, оптичний носій CD/DVD тощо).

Зверніть увагу! У пункті реєстрації не надають послуги копіювання, друку чи заповнення документів, а також не продають і не видають носії для ключів.

Оновити сертифікат можна самостійно всього за кілька хвилин через сервіс (дистанційного) повторного формування сертифікатів за електронним запитом. Дистанційно сформувати нові сертифікати зможуть лише ті користувачі, які мають:

- чинні сертифікати (наприклад до закінчення строку чинності сертифікатів залишилося декілька днів);

- незмінні реєстраційні дані (ПІБ, адреса реєстрації місця проживання, код ЄДРПОУ організації тощо);

- особистий ключ, доступний лише користувачу та не є скомпрометованим.

Новий ключ буде дійсним до 2 років.

ДПС продовжує цифрову трансформацію та розширює електронні сервіси, щоб спростити роботу бізнесу та громадян. 

Які документи та до якого контролюючого органу необхідно подати для отримання ліцензії на право оптової торгівлі пальним?

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу, що відповідно до ст. 29 Закону України від 18 червня 2024 року № 3817-ІХ «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, спиртових дистилятів, біоетанолу, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, тютюнової сировини, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального» (із змінами та доповненнями) (далі – Закон № 3817) суб’єкти господарювання отримують ліцензію на право оптової торгівлі пальним на кожне місце оптової торгівлі пальним, а за відсутності місць оптової торгівлі пальним – одну ліцензію на право оптової торгівлі пальним за місцезнаходженням суб’єкта господарювання або місцезнаходженням постійного представництва нерезидента.

Згідно з частиною шостою ст. 35 Закону № 3817 заява про отримання ліцензії на право оптової торгівлі пальним за наявності місць оптової торгівлі пальним подається заявником до органу ліцензування – територіального органу центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, за місцем оптової торгівлі пальним.

Заява про отримання ліцензії на право оптової торгівлі пальним за відсутності місць оптової торгівлі пальним подається заявником до органу ліцензування – територіального органу центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, за місцезнаходженням заявника.

Відповідно до ст. 43 Закону № 3817 для отримання ліцензії суб’єкт господарювання подає до органу ліцензування заяву про отримання ліцензії на право провадження відповідного виду господарської діяльності у паперовій або електронній формі у порядку, визначеному ст. 42 Податкового кодексу України, у 

якій зазначає:

1) реквізити заявника;

2) вид ліцензії на право провадження відповідного виду господарської діяльності, для отримання якої подається заява;

3) найменування та код органу ліцензування, до якого подається заява;

4) адреси місць провадження господарської (адреса місця оптової торгівлі пальним та ідентифікатор об’єкта оподаткування – для ліцензії на право оптової торгівлі пальним за наявності місць оптової торгівлі пальним);

5) код/коди адміністративно-територіальної одиниці та території територіальної громади згідно з Кодифікатором адміністративно-територіальних одиниць та територій територіальних громад, у/на якій розміщено місце оптової торгівлі пальним – для ліцензії на право оптової торгівлі пальним за наявності місць оптової торгівлі пальним;

10) код класифікації доходів бюджету, сума внесеного платежу, номер і дата платіжної інструкції, що підтверджує внесення чергового (щорічного) платежу за надану ліцензію;

13) місткість кожного окремого стаціонарного резервуара, що використовується для зберігання пального – для ліцензій на право оптової торгівлі пальним за наявності місць оптової торгівлі пальним.

До заяви про отримання ліцензії на право оптової торгівлі пальним додатково додаються копії:

1) документів, що підтверджують право власності або право користування земельною ділянкою із зазначенням кадастрового номера земельної ділянки (у разі відсутності кадастрового номера земельної ділянки у зазначених документах надається витяг з Державного земельного кадастру про таку земельну ділянку), на якій розташовано об’єкт оптової торгівлі пальним за наявності місць оптової торгівлі пальним, чинних на дату подання заяви та/або на дату введення такого об’єкта в експлуатацію (зазначені документи не подаються у разі розміщення об’єкта нерухомого майна на території порту, за умови подання документів, що підтверджують право користування портовою інфраструктурою).

Для бункерувальника подаються копії документів, що засвідчують право його власника або користувача на розміщення такого бункерувальника в акваторії водойми згідно із законодавством України (договір оренди/суборенди причальної стінки чи стоянки в порту або інші документи, що засвідчують право власника або користувача бункерувальника на розміщення бункерувальника в акваторії водойми);

2) сертифіката про прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об’єкта нерухомого майна, що підтверджує прийняття закінченого будівництвом об’єкта нерухомого майна в експлуатацію, щодо всіх об’єктів нерухомого майна, розташованих у місці оптової торгівлі пальним за наявності місць оптової торгівлі пальним, необхідних для здійснення такої діяльності – для об’єктів нерухомого майна, введених в експлуатацію у встановленому законодавством порядку з 1 травня 2011 року;

технічного паспорта та/або інвентаризаційної справи, та/або довідки про технічні характеристики об’єкта нерухомого майна, що підтверджують функціональне призначення об’єкта нерухомого майна, що видані бюро технічної інвентаризації або фізичною особою – підприємцем, або юридичною особою, у складі якої працюють один або більше виконавців окремих видів робіт (послуг), пов’язаних із створенням об’єктів архітектури, що пройшли професійну атестацію та отримали кваліфікаційний сертифікат на право виконання робіт з технічної інвентаризації об’єктів нерухомого майна відповідно до Закону України від 20 травня 1999 року № 687-XIV «Про архітектурну діяльність» – для об’єктів нерухомого майна, введених в експлуатацію у встановленому законодавством порядку до 30 квітня 2011 року включно, розташованих у місці оптової торгівлі пальним за наявності місць оптової торгівлі пальним, необхідних для здійснення такої діяльності;

3) свідоцтва про право власності та/або користування на судно, свідоцтва про придатність судна до плавання або класифікаційного свідоцтва на судно, або акта огляду судна, що видані у встановленому законом порядку – для бункерувальника;

4) дозволу на виконання робіт підвищеної небезпеки та експлуатацію (застосування) машин, механізмів, устаткування підвищеної небезпеки або декларації відповідності матеріально-технічної бази вимогам законодавства з питань охорони праці.

До уваги фізичних осіб – платників податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки!

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу, що відповідно до абзацу першого п.п. 266.7.2 п. 266.7 ст. 266 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) податкове/податкові повідомлення-рішення про сплату суми/сум податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, обчисленого згідно з п.п. 266.7.1 п. 266.7 ст. 266 ПКУ, разом з детальним розрахунком суми/сум податку та відповідні платіжні реквізити, зокрема, органів місцевого самоврядування за місцезнаходженням кожного з об’єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, надсилаються платнику податку контролюючим органом у порядку, визначеному ст. 42 ПКУ, до 1 липня року, що настає за базовим податковим (звітним) періодом (роком).

Податкове зобов’язання за звітний рік з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, сплачується фізичними особами – протягом 60 днів з дня вручення податкового повідомлення-рішення (п.п. «а» п.п. 266.10.1 п. 266.10 ст. 266 ПКУ).

Нормами підпунктів 102.6.4, 102.6.5 п. 102.6 ст. 102 ПКУ, дія яких поширюється і на платників податків – фізичних осіб (п. 102.7 ст. 102 ПКУ), визначено, що якщо платник податків протягом граничних строків для подання податкової декларації, скарги про перегляд рішень контролюючого органу, заяви про повернення надміру сплачених грошових зобов’язань мав обмежену свободу пересування у зв’язку з ув’язненням чи полоном на території інших держав або внаслідок інших обставин непереборної сили, підтверджених документально; був визнаний за рішенням суду безвісно відсутнім або перебував у розшуку у випадках, передбачених законом, то такі граничні строки підлягають продовженню керівником (його заступником або уповноваженою особою) контролюючого органу за письмовою заявою платника податків.

Штрафні санкції, визначені ПКУ, не застосовуються протягом строків продовження граничних строків подання податкової декларації згідно з п. 102.6 ст. 102 ПКУ.

Крім того, абзацом першим п.п. 69.1 п. 69 підрозд. 10 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ, встановлено, що у разі відсутності у платника податків можливості своєчасно виконати свій податковий обов’язок, зокрема, щодо дотримання термінів сплати податків та зборів платники податків звільняються від передбаченої ПКУ відповідальності з обов’язковим виконанням таких обов’язків протягом шести місяців після припинення або скасування воєнного стану в Україні.

Визначення обставин, граничні строки підлягають продовженню, та документальне підтвердження обставин, встановлених підпунктами 102.6.1 – 102.6.5 п. 102.6 ст. 102 ПКУ, здійснюється відповідно до вимог розд. ІІ Порядку застосування норм пунктів 102.6 – 102.7 статті 102 глави 9 розділу II Податкового кодексу України, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 20.10.2017 № 861 із змінами та доповненнями.

Згідно з п.п. 4 п. 2 розд. ІІ Порядку підтвердження можливості чи неможливості виконання платником податків обов’язків, визначених у підпункті 69.1 пункту 69 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 29.07.2022 № 225 із змінами та доповненнями (далі – Порядок № 225), підставами неможливості виконання платником податків – фізичною особою податкових обов’язків, крім підстав, встановлених підпунктами 102.6.1 – 102.6.5 п. 102.6 ст. 102 ПКУ, є безпосереднє прийняття участі фізичною особою у воєнних діях, зокрема, призов на військову службу під час загальної мобілізації, оголошеної Указом Президента України від 24 лютого 2022 року № 65 «Про загальну мобілізацію», затвердженим Законом України від 03 березня 2022 року № 2105-IX «Про затвердження Указу Президента України «Про загальну мобілізацію», або перебування в підрозділах територіальної оборони.

При цьому, п. 3 розд. ІІ Порядку № 225, зокрема, встановлено, що у разі неможливості виконання платником податків, який на дату набрання чинності Порядком № 225 має можливість подати до контролюючого органу заяву та документи (копії документів), інформацію про відсутність можливості виконання податкових обов’язків, подає не пізніше 30 вересня 2022 року заяву про відсутність такої можливості разом з вичерпним переліком документів (копій документів), інформації, які передбачені Переліком документів, що підтверджують неможливість платника податків – фізичної особи своєчасно виконати свій податковий обов’язок.

При відсутності у платника податків можливості подати таку заяву та відповідні документи (копії документів), інформацію у строки, визначені п. 3 розд. ІІ Порядку № 225 (не пізніше 30 вересня 2022 року), платник податків подає заяву та відповідні документи (копії документів) одночасно з набуттям можливості виконання одного із податкових обов’язків (подання звітності, сплати невиконаного податкового зобов’язання тощо) таким платником податку, передбачених ПКУ або іншим законодавством, контроль за виконанням якого покладено на контролюючий орган, але не пізніше 60 календарних днів з першого дня місяця, наступного за місяцем відновлення таких можливостей платника податків (абзац другий п. 4 розд. ІІ Порядку № 225).

Водночас згідно з п. 6 розд. ІІ Порядку № 225 платники податків, які виконували податкові обов’язки, але у зв’язку із військовою агресією російської федерації втратили можливість виконувати податкові обов’язки, вживають заходи, передбачені п. 3 розд. ІІ Порядку № 225, у термін протягом 60 календарних днів з першого дня місяця, наступного за місяцем відновлення можливостей платника податків подати до контролюючого органу заяву та документи (копії документів), інформацію про відсутність можливості виконання податкових обов’язків.

Платники податків, які не подали у строки, встановлені пп. 3 та 4 розд. ІІ Порядку № 225, заяви у довільній формі та відповідних документів (копії документів), що підтверджують неможливість виконання податкового обов’язку, передбаченого ПКУ або іншим законодавством, контроль за виконанням якого покладено на контролюючі органи або щодо яких контролюючий орган прийняв вмотивоване рішення щодо можливості своєчасного виконання таким платником податків свого податкового обов’язку, вважаються такими, що мають можливість своєчасно виконати податкові обов’язки у терміни, визначені ПКУ або іншим законодавством, контроль за виконанням якого покладено на контролюючі органи (п. 6 розд. ІІ Порядку № 225).

Враховуючи викладене, платники податку – фізичні особи, які перебували в полоні (визнані за рішенням суду безвісно відсутніми, безпосередньо приймали участь у воєнних діях тощо) внаслідок бойових дій спричинених збройною агресією російської федерації проти України, звільняються від передбаченої ПКУ відповідальності за несвоєчасну сплату податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, за умови обов’язкової сплати податку, у разі подання до контролюючого органу заяви про відсутність можливості виконання податкового обов’язку разом з підтверджуючими документами в термін протягом, але не пізніше 60 календарних днів з першого дня місяця, наступного за місяцем відновлення таких можливостей платника податків.

Трудові відносини – у фокусі уваги податкової служби

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що відповідно до норм Податкового кодексу України (далі – ПКУ) фактичною вважається перевірка, що здійснюється за місцем фактичного провадження платником податків діяльності, розташування господарських або інших об'єктів права власності такого платника. Така перевірка здійснюється контролюючим органом, у тому числі, на дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами).

Фактична перевірка здійснюється за наявності підстав, передбачених п. 80.2 ст. 80 ПКУ та без попередження платника податків (особи).

Так, підставами для проведення фактичної перевірки є, зокрема наявність та/або отримання в установленому законодавством порядку інформації про використання праці найманих осіб без належного оформлення трудових відносин та виплати роботодавцями доходів у вигляді заробітної плати без сплати податків до бюджету, а також здійснення фізичною особою підприємницької діяльності без державної реєстрації (п.п. 80.2.7 п. 80.2 ст. 80 ПКУ).

Наголошуємо, що оформлення трудових відносин роботодавцями з найманими працівниками забезпечує громадянам соціальні гарантії та своєчасні надходження до бюджетів.

Сьогодні кожен має розуміти, що задекларована праця – це шлях до вільної, незалежної, економічно сильної держави.

До уваги неприбуткових установ і організацій!

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу, що Державна податкова служба України з метою належної організації роботи щодо ведення Реєстру неприбуткових установ та організацій (далі – Реєстр) листом від 27.01.2025 № 2187/7/99-00-21-02-01-07 (далі – Лист № 2187) повідомила.

01 січня 2025 року набрала чинності постанова Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2024 року № 1514 «Про внесення змін до Порядку ведення Реєстру неприбуткових установ та організацій, включення неприбуткових підприємств, установ та організацій до Реєстру та виключення з Реєстру» (далі – Постанова № 1514).

У зв’язку зі змінами, внесеними пунктом 16 розділу І Закону України від 23 лютого 2024 року № 3603-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо вдосконалення онлайн-комунікації з платниками податків та уточнення окремих положень законодавства» до підпункту 133.4.1 пункту 133.4 статті 133 Податкового кодексу України (далі – Кодекс), Порядок ведення Реєстру неприбуткових установ та організацій, включення неприбуткових підприємств, установ та організацій до Реєстру та виключення з Реєстру (далі – Порядок), затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 13 липня 2016 року № 440 (зі змінами), узгоджено з чинними положеннями Кодексу в частині визначення можливості внесення установ та організацій до Реєстру не тільки під час державної реєстрації створення юридичної особи, а й під час подання заяви про державну реєстрацію змін до відомостей про юридичну особу.

У Порядку враховано зміни, внесені до статей 13 та 17 Закону України від 15 травня 2003 року № 755-IV «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань» (далі – Закон № 755) законами України від 12 травня 2022 року № 2255-IX «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення механізму протидії рейдерству» та від 06 жовтня 2022 року № 2654-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких інших законів України щодо особливостей оподаткування підприємницької діяльності електронних резидентів», у частині інформаційної взаємодії між Єдиним державним реєстром юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань та інформаційними системами державних органів, у тому числі інформаційними системами ДПС, а також стосовно переліку документів, що подаються заявником для державної реєстрації змін до відомостей про юридичну особу.

Також у Порядку враховано зміни, внесені до Кодексу Законом України від 07 лютого 2023 року № 2918-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо електронної ідентифікації та електронних довірчих послуг» (далі – Закон № 2918), зокрема щодо можливості здійснення платниками податків листування з контролюючими органами через електронний кабінет засобами електронного зв’язку в електронній формі з дотриманням вимог законів України від 05 жовтня 2017 року № 2155-VIII «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги» (далі – Закон № 2155), від 22 травня 2003 року № 851-IV «Про електронні документи та електронний документообіг» (далі – Закон № 851), від 05 липня 1994 року № 80/94-ВР «Про захист інформації в інформаційно-комунікаційних системах» (далі – Закон № 80/94-ВР), від 02 жовтня 1992 року № 2657-XII «Про інформацію» (далі – Закон № 2657) та від 18 листопада 2021 року № 1907-IX «Про публічні електронні реєстри» (далі – Закон № 1907).

Крім того, з метою узгодження із Законом № 1907, який встановлює правові, організаційні і фінансові засади створення та функціонування публічних електронних реєстрів з метою захисту прав та інтересів фізичних та юридичних осіб під час створення, зберігання, оброблення та використання інформації у публічних електронних реєстрах, Порядок, зокрема, доповнено визначенням терміна «Реєстр» і зазначено, що ДПС є власником, держателем, адміністратором Реєстру, який забезпечує створення, формування, ведення та функціонування Реєстру.

Щодо змін, внесених до Порядку

У Постанові № 1514 викладено пункт 1 Порядку у новій редакції, у якій зазначено, що Порядок визначає процедуру функціонування Реєстру, механізм і вимоги щодо створення, формування, ведення, зберігання, доступу, захисту реєстрових даних, надання відомостей, що містяться в Реєстрі, відповідно до законодавства.

В абзаці другому пункту 1 Порядку визначено термін «Реєстр» як складову інформаційно-комунікаційної системи ДПС, що забезпечує збирання, зберігання, накопичення, захист, облік, відображення, оброблення реєстрових даних та надання реєстрової інформації, яка містить податкову інформацію, зібрану відповідно до Кодексу, про неприбуткові підприємства, установи та організації, які відповідають вимогам пункту 133.4 статті 133 Кодексу.

В абзаці третьому пункту 1 Порядку передбачено, що у Порядку вживаються терміни у значеннях, наведених у Кодексі і законах №№ 2155, 851, 80/94-ВР, 2657 та 1907, а також інших законах і прийнятих відповідно до них нормативно-правових актах.

Пункт 2 Порядку викладено у новій редакції, в якій враховані вимоги Закону № 1907 щодо створення та функціонування публічних електронних реєстрів, у частині того, що виключно законом або іншим актом законодавства, згідно з яким створений реєстр, визначаються відомості, зазначені у Законі № 1907.

З урахуванням вимог, зазначених у Законі № 1907, пункт 2 Порядку доповнено відомостями щодо Реєстру, у якому, серед іншого, зазначаються:

назва держателя реєстру;

назва та/або вимоги до адміністратора;

вимоги до публічних реєстраторів;

вимоги до створювачів;

фінансові джерела створення програмно-технічних засобів реєстру та право власності на них;

вимоги до інтеграції із Системою електронної взаємодії;

вимоги до обробки та захисту персональних даних, інших реєстрових даних та інформації;

джерела фінансового забезпечення функціонування реєстру;

вимоги до системи управління ризиками та інформування суб’єктів інформаційної взаємодії і правоволодільців про порушення цілісності реєстрової інформації, її несанкціонованої обробки;

порядок обов’язкового інформування правоволодільця про запити будь-яких осіб щодо інформації про нього та належні йому майно, майнові, правові та інші спеціальні статуси, а також про збирання, оброблення, внесення такої інформації до відповідних реєстрів, її зміну та видалення, тощо.

З метою узгодження Порядку з вимогами пункту 133.4 статті 133 Кодексу в частині визначення можливості внесення установ та організацій до Реєстру не тільки під час державної реєстрації створення юридичної особи, а й під час подання заяви про державну реєстрацію змін до відомостей про юридичну особу, у пункті 4 Порядку:

уточнено редакцію абзацу двадцять другого в частині, що зареєстровані установи та організації (новостворені), які подали в установленому порядку документи для внесення до Реєстру під час або протягом десяти днів із дня державної реєстрації створення юридичної особи та які за результатами розгляду таких документів внесено до Реєстру, для цілей оподаткування податком на прибуток підприємств вважаються неприбутковими організаціями з дня державної реєстрації створення юридичної особи;

доповнено новим абзацом двадцять третім у частині, що установи та організації, які під час або протягом десяти днів із дня державної реєстрації змін до відомостей про юридичну особу подали документи про включення до Реєстру і які за результатами розгляду цих документів включені до Реєстру, для цілей оподаткування податком на прибуток підприємств вважаються неприбутковими організаціями з дня державної реєстрації змін до відомостей про юридичну особу.

З метою узгодження Порядку з вимогами статей 13 та 17 Закону № 755 в частині інформаційної взаємодії між Єдиним державним реєстром юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань та інформаційними системами державних органів, у тому числі інформаційними системами ДПС, а також стосовно переліку документів, що подаються заявником для державної реєстрації змін до відомостей про юридичну особу, у пункті 6 Порядку:

виключено абзац шостий, яким визначався один зі способів подання (надіслання) неприбутковою організацією реєстраційної заяви та копій документів, необхідних для включення до Реєстру, зокрема, державному реєстратору як додаток до заяви про державну реєстрацію змін до відомостей про юридичну особу в разі внесення до установчих документів змін, які впливають на систему оподаткування неприбуткової організації;

уточнено редакцію абзацу сьомого в частині, що під час державної реєстрації створення юридичної особи або державної реєстрації змін до відомостей про юридичну особу у відповідній заяві про державну реєстрацію створення юридичної особи або державну реєстрацію змін до відомостей про юридичну особу в разі внесення до установчих документів змін, які впливають на систему оподаткування неприбуткової організації, заявник може зазначати прохання про включення до Реєстру без подання окремої заяви. Згідно із Законом № 755 разом з відомостями про державну реєстрацію створення юридичної особи або державну реєстрацію змін до відомостей про юридичну особу технічний адміністратор Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань в електронній формі в установленому порядку забезпечує передачу до контролюючого органу відомостей із відповідної заяви про державну реєстрацію створення юридичної особи або державну реєстрацію змін до відомостей про юридичну особу про включення підприємства, установи, організації до Реєстру;

уточнено редакцію абзацу восьмого в частині, що на підставі отриманих в електронній формі з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань відомостей із відповідної заяви про державну реєстрацію створення юридичної особи або державну реєстрацію змін до відомостей про юридичну особу про включення підприємства, установи, організації до Реєстру в автоматичному режимі створюється електронна реєстраційна заява за формою № 1-РН згідно з додатком 1.

Крім того, з метою спрощення адміністрування неприбуткових установ та організацій та дотримання вимог Кодексу, пункт 8 Порядку доповнено абзацом дванадцятим у частині, що якщо після державної реєстрації змін до відомостей про юридичну особу контролюючий орган встановив невідповідність неприбуткової організації вимогам пункту 133.4 статті 133 Кодексу, він приймає рішення про виключення організації з Реєстру з дня державної реєстрації змін до відомостей про юридичну особу.

З метою узгодження Порядку з вимогами Закону № 2918 у частині можливості здійснення платниками податків листування з контролюючими органами через електронний кабінет засобами електронного зв’язку в електронній формі з дотриманням вимог законів №№ 2155, 851, 80/94-ВР, 2657 та 1907, абзац п’ятий пункту 121 Порядку викладено у новій редакції в частині, що неприбуткові організації можуть подати до контролюючого органу запит про отримання витягу з Реєстру засобами електронного зв’язку в електронній формі з дотриманням вимог законів №№ 851 та 2155.

Також Постановою № 1514 внесені зміни до окремих додатків до Порядку, а саме:

у додатку 1 «Реєстраційна заява платника податку» виноску «1» викладено в новій редакції, якою доповнено положенням, що реєстраційна заява генерується в автоматичному режимі у разі надходження з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань відомостей із відповідної заяви не тільки про державну реєстрацію створення юридичної особи та про включення до Реєстру, а також у разі державної реєстрації змін до відомостей про юридичну особу;

назви додатка 4 «Витяг з Реєстру неприбуткових установ та організацій» та додатка 5 «Повідомлення про відсутність відомостей про платника у Реєстрі неприбуткових установ та організацій» доповнено відомостями про дату і номер електронного документа.

Від платників транспортного податку до місцевих бюджетів Дніпропетровщини надійшло понад 2,2 млн гривень

Впродовж першого місяця 2025 року до місцевих бюджетів Дніпропетровської області від платників транспортного податку надійшло понад 2,2 млн гривень.

Нагадуємо, що згідно з п.п. 267.1.1 п. 267.1 ст. 267 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) платниками транспортного податку є фізичні та юридичні особи, в тому числі нерезиденти, які мають зареєстровані в Україні згідно з чинним законодавством власні легкові автомобілі, що відповідно до п.п. 267.2.1 п. 267.2 ст. 267 ПКУ є об’єктами оподаткування.

Фізичні особи поповнили місцеві бюджети Дніпропетровщини податком на нерухоме майно майже на 23,0 млн гривень

У січні поточного року від фізичних осіб до місцевих бюджетів Дніпропетровської області надійшло майже 23,0 млн грн податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки. Порівняно з січнем 2024 року находження виросли на понад 3,2 млн грн, або на 16,3 відсотки.

Звертаємо увагу, що об’єкти житлової нерухомості, дані про знищення яких внесені до Державного реєстру майна, пошкодженого та знищеного внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених збройною агресією Російської Федерації проти України, враховуються при обчисленні бази оподаткування об’єктів житлової нерухомості, (їх часток), що перебувають у власності фізичної особи, при цьому податок не нараховується та не сплачується за такі об’єкти житлової нерухомості.

Ставки податку на доходи фізичних осіб та військового збору

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу, що з 01.01.2025 триває Деклараційна кампанія 2025.

Ставки податку на доходи фізичних осіб (далі – податок), що застосовуються до доходів, отриманих у 2024 року:

► 18 відсотків від бази оподаткування – щодо доходів, нарахованих (виплачених, наданих) (крім випадків, визначених у пунктах 167.2 – 167.5 ст. 167 Податкового кодексу України (далі – Кодекс)) у тому числі, але не виключно у формі: заробітної плати, інших заохочувальних та компенсаційних виплат або інших виплат і винагород, які нараховуються (виплачуються, надаються) платнику у зв'язку з трудовими відносинами та за цивільно-правовими договорами (п. 167.1 ст. 167 Кодексу);

► 18 відсотків – для пасивних доходів, крім зазначених у підпунктах 167.5.2 та 167.5.4 п. 167.5 ст. 167 Кодексу (п.п. 167.5.1 п. 167.5 ст. 167 Кодексу);

► 5 та 0 відсотків бази оподаткування у випадках, прямо визначених розділом IV Кодексу, зокрема при операціях з успадкування (дарування) та операціях з продажу (обміну) об’єктів нерухомого майна (п.п. 167.2 та 167.3 ст. 167 Кодексу);

► 9 відсотків – для доходів у вигляді дивідендів по акціях та/або інвестиційних сертифікатах, корпоративних правах, нарахованих нерезидентами, інститутами спільного інвестування та суб'єктами господарювання, які не є платниками податку на прибуток (п.п. 167.5.4 п. 167.5 ст. 167 Кодексу).

Ставки військового збору, що застосовуються до доходів, отриманих у 2024 року:

► 1,5 відсотка – з доходів платників, визначених п. 162.1 ст. 162 Кодексу, що включаються до складу загального річного оподатковуваного доходу за 2024 звітний (податковий) рік та остаточний розрахунок податкових зобов’язань щодо яких проводиться в поданій річній податковій декларації про майновий стан і доходи, у тому числі з іноземних доходів (п. 1.16 п. 161 підрозділу 10 розділу XX Кодексу);

► 5 відсотків – з доходів від операцій з майном, доходів у вигляді вартості успадкованого чи отриманого у дарунок майна, що підлягають оподаткуванню згідно з положеннями розділу IV Кодексу, отримані платником податків після набрання чинності Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень у період дії воєнного стану» (абзац третій п. 1.16 п. 161 підрозділу 10 розділу XX Кодексу).

Як формується та поповнюється діапазон номерів для ПРРО?

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного  управління ДПС у Дніпропетровській області (Кам’янський район) інформує.

Перша порція зарезервованих номерів діапазону фіскальних номерів, сформованих фіскальним сервером (далі – діапазон) для програмного реєстратора розрахункових операцій (далі – ПРРО) формується фіскальним сервером автоматично на запит ПРРО для отримання резервних номерів, який є службовим документом, створення якого ініціюється відповідною командою ПРРО, або у відповідь на службовий документ з типом «Відкриття зміни».

Відповідь фіскального сервера на запит ПРРО містить перелік фіскальних номерів з діапазону. Відповідь фіскального сервера на службовий документ з типом «Відкриття зміни» містить номер офлайн сесії та перелік фіскальних номерів з діапазону.

Наступні порції зарезервованих фіскальних номерів для ПРРО формуються фіскальним сервером автоматично у відповідь на запит ПРРО, або у відповідь на отриманий пакет даних офлайн документів.

Відповідь фіскального сервера на запит ПРРО містить перелік наступних фіскальних номерів з діапазону або номер офлайн сесії та перелік наступних фіскальних номерів з діапазону.

Діапазон, який видається для роботи ПРРО в режимі офлайн, складається з переліку конкретних зарезервованих за ПРРО фіскальних номерів.

Зарезервований за ПРРО фіскальний номер, що присвоюється електронним документам, формується як унікальний набір літер і цифр, або цифр, розділених крапками.

Військовий збір: понад 583,6 млн грн – внесок до загального фонду державного бюджету від платників Дніпропетровщини

Протягом січня 2025 року до загального фонду державного бюджету від платників Дніпропетровщини надійшло понад 583,6 млн грн військового збору. Як зауважив в. о. начальника Головного управління ДПС у Дніпропетровській області Сергій Лисеюк, у порівнянні з січнем минулого року надходження збільшились на понад 421,0 млн грн, темп росту – майже 359 відсотків.

Керівник податкової служби регіону акцентував увагу на тому, що сплата військового збору сьогодні є значною фінансовою підтримкою наших Збройних Сил України і зміна ставок військового збору суттєво збільшила обсяги надходжень до бюджету. 

«Висловлюю вдячність нашому бізнесу за роботу, за створення робочих місць, за сумлінно сплачені податки і збори. Ваша платіжна дисципліна – запорука обороноздатності і економічної стабільності нашої держави», – підкреслив Сергій Лисеюк.

Руслан Кравченко у Дніпрі доручив податківцям активізувати комунікацію з бізнесом щодо способів розблокування податкових накладних та виключення із категорії ризикових

Голова ДПС Руслан Кравченко провів зустріч з 70 представниками підприємств Дніпропетровської області. Разом з начальником Дніпропетровської ОВА Сергієм Лисаком говорили про проблеми підприємництва регіону та шляхи їх вирішення.

Одним з головних питань вкотре стало безпідставне блокування податкових накладних та включення підприємств до переліку ризикових.

«Бізнес не розуміє, чому його відносять до категорії ризикових. Ніхто не пояснює, у чому проблема та що зробити, щоб виправити ситуацію. Підприємства місяцями й навіть роками не можуть вирішити це питання. Якщо у компанії є проблеми з документами — достатньо просто подзвонити та пояснити. Бізнес буде вдячний», – наголосив Руслан Кравченко.

Під час заходу обговорили ситуацію одного з підприємств, яке створило  300 робочих місць, однак 1,5 року не може вийти з категорії ризикових.

«У чому проблема, на жаль, також не зміг пояснити керівник Східного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків. Кадрові рішення будуть відповідними», – підкреслив Голова ДПС.

Він також наголосив, що до кінця тижня для усунення таких проблем керівники усіх регіональних управлінь мають організувати консультативні центри для бізнесу, де підприємства зможуть отримати  необхідну допомогу у вирішенні питання блокування накладних та виключення з переліку ризикових. 

У кожному з них працюватимуть 5-10 фахівців, які надаватимуть бізнесу роз’яснення. До речі, регіональне управління на Дніпропетровщині вже оперативно організовує цю роботу.  

«Ми впроваджуємо новий підхід, щоб надалі припинити необґрунтовані блокування. Ми вже довели, що можна перевиконувати план без збільшення блокувань накладних і без зростання кількості ризикових підприємств», – акцентував Руслан Кравченко.

Митний режим експорту окремих видів товарів: протягом якого терміну надсилається квитанція про прийняття/неприйняття або зупинення реєстрації ПН/РК в ЄРПН?

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що згідно з п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування (ПН/РК) до Єдиного реєстру податкових накладних (далі – ЄРПН) є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня.

Також, п. 69.18 підрозд. 10 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ установлено, що тимчасово, на період до припинення або скасування воєнного, надзвичайного стану на території України, з метою захисту прав платників, збереження та захисту даних надання електронних сервісів та приймання електронних документів від платників податків здійснюються у робочі дні з 8 години до 20 години.

Операційний день для реєстрації ПН/РК, на який припадає граничний строк реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування, триває з 0 годин 00 хвилин до 24 години 00 хвилин.

Реєстрація ПН/РК, поданих для реєстрації в ЄРПН, у яких відображена операція з вивезення за межі митної території України окремих видів товарів, до яких відповідно до ст. 19 прим. 2 Закону України від 16 квітня 1991 року № 959-ХІІ «Про зовнішньоекономічну діяльність» (із змінами та доповненнями) (далі – Закон № 959) застосовано режим експортного забезпечення у разі його запровадження Кабінетом Міністрів України, та направлення квитанції про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації таких податкових накладних/розрахунків коригування здійснюються протягом трьох операційних днів з дня подання для реєстрації таких податкових накладних в ЄРПН.

Якщо протягом визначеного у цьому підпункті строку не надіслано квитанції про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування, така податкова накладна вважається зареєстрованою в ЄРПН.

Підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до ЄРПН є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом строків, зазначених у цьому підпункті.

Крім того, постановою Кабінету Міністрів України від 24 вересня 2024 року № 1088 «Про внесення змін до Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних» Порядок ведення Єдиного реєстру податкових накладних (далі – Порядок ведення ЄРПН), затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29 грудня 2010 року № 1246 (із змінам та доповненнями), доповнено пунктами 26 і 27.

Пунктом 27 Порядку ведення ЄРПН встановлено, що тимчасово, на період дії режиму експортного забезпечення, запровадженого Кабінетом Міністрів України відповідно до ст. 19 прим.2 Закону № 959, реєстрація податкових накладних, у яких відображена операція з вивезення за межі митної території України товарів, до яких застосовано режим експортного забезпечення, та розрахунків коригування до них здійснюється з урахуванням особливостей, визначених у цьому пункті.

Реєстрація зазначених податкових накладних та/або розрахунків коригування та надсилання квитанції здійснюється протягом трьох операційних днів з дня їх подання для реєстрації.

Отримання мікрогрантів відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 21 червня 2022 року № 738: особливості відображення у Розрахунку

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу, що постановою Кабінету Міністрів України (далі – КМУ) від 21 червня 2022 року № 738 із змінами та доповненнями затверджено, зокрема, Порядок надання мікрогрантів на створення або розвиток власного бізнесу (далі – Порядок № 738).

Порядком № 738 визначено умови, критерії, механізм надання безповоротної державної допомоги, зокрема, фізичним особам, суб’єктам господарювання у формі мікрогрантів на створення або розвиток власного бізнесу (далі – мікрогрант).

Для цілей Порядку № 738 суб’єктом господарювання вважається суб’єкт мікропідприємництва чи малого підприємництва (фізична особа – підприємець або юридична особа) у значенні, наведеному в Господарському кодексі України від 16 січня 2003 року № 436-ІV, крім суб’єктів господарювання державного та комунального секторів економіки (п. 3 Порядку № 738).

Метою надання безповоротної державної допомоги у формі мікрогрантів є сприяння зайнятості населення, створення або розвиток власного бізнесу.

Відповідно до п. 1 Порядку № 738 джерелами фінансування надання мікрогрантів отримувачам (зокрема, фізичним особам, фізичним особам – підриємцям) є кошти: Фонду загальнообов’язкового державного соціального страхування на випадок безробіття (далі – Фонд); державного бюджету, у тому числі кошти, що надходять на рахунок Міністерства економіки України (далі – Мінекономіки) «Фонд підтримки малого та середнього бізнесу», відкритий у Національному банку, на який зараховуються добровільні внески (благодійні пожертви) від фізичних та юридичних осіб приватного права та/або публічного права в національній та іноземній валюті.

Пунктом 2 Порядку № 738 встановлено, що головним розпорядником бюджетних коштів є Мінекономіки. Розпорядником коштів Фонду є Державний центр зайнятості.

Слід зазначити, що оскільки дохід у вигляді мікрогранту не пов’язаний з результатом від здійснення господарської діяльності фізичної особи – підприємця, то такий дохід, незалежно від обраної фізичною особою – підприємцем системи оподаткування, оподатковуються за загальними правилами, встановленими ПКУ для платників податку – фізичних осіб.

Порядок оподаткування доходів фізичних осіб регулюється розд. IV Податкового кодексу України (далі – ПКУ), згідно з п.п. 163.1.1 п. 163.1 ст. 163 якого передбачено, що об’єктом оподаткування резидента є загальний місячний (річний) оподатковуваний дохід.

Статтею 165 ПКУ визначено виключний перелік доходів, які не включаються до загального (місячного) річного оподатковуваного доходу платника податків.

Відповідно до п.п. 165.1.1 п. 165.1 ст. 165 ПКУ до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку не включаються такі доходи: сума державної та соціальної матеріальної допомоги, державної допомоги, компенсацій, вартість соціальних послуг та реабілітаційної допомоги (включаючи грошові компенсації особам з інвалідністю, на дітей з інвалідністю при реалізації індивідуальних програм реабілітації осіб з інвалідністю, суми допомоги по вагітності та пологах), винагород і страхових виплат, які отримує платник податку з бюджетів та Фондів та у формі фінансової допомоги особам з інвалідністю з Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю згідно із законом, указами Президента України та актами КМУ, а також вартість соціальної допомоги в натуральній формі малозабезпеченим сім’ям, що отримана від надавачів соціальних послуг відповідно до Закону України від 17 січня 2019 року № 2671-VІІІ «Про соціальні послуги» (із змінами та доповненнями).

Тобто, якщо мікрогрант надається на умовах, визначених актами КМУ, виключно з бюджетів та/або Фонду, то такі суми не включаються до загального (місячного) річного оподатковуваного доходу фізичної особи.

Згідно з п.п. «б» п. 176.2 ст. 176 ПКУ особи, які відповідно до ПКУ мають статус податкових агентів, та платники єдиного внеску зобов’язані подавати у строки, встановлені ПКУ для податкового місяця, податковий розрахунок сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків – фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску, до контролюючого органу за основним місцем обліку. Такий розрахунок подається лише у разі нарахування сум зазначених доходів платнику податку – фізичній особі податковим агентом, платником єдиного внеску протягом звітного періоду. Запровадження інших форм звітності із зазначених питань не допускається.

Наказом Міністерства фінансів України від 13.01.2015 № 4 із змінами та доповненнями затверджені форма Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків – фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску (далі – Розрахунок) та Порядок заповнення та подання податковими агентами Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків – фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску (далі – Порядок).

Згідно з п. 4 розд. IV Порядку в додатку 4 «Відомості про суми нарахованого доходу, утриманого та сплаченого податку на доходи фізичних осіб та військового збору» (далі – Додаток 4ДФ) до Розрахунку у графі 6 «Ознака доходу» вказується ознака доходу, наведена у розд. 1 «Довідник ознак доходів фізичних осіб» додатка 2 до Порядку, яка визначається відповідно до нарахованого доходу.

Відповідно до Довідника ознак доходів фізичних осіб суми державної допомоги, які отримує платник податку з бюджетів та Фондів відображаються податковим агентом у додатку 4ДФ до Розрахунку за ознакою доходу «157».

Сума боргу анульована кредитором до закінчення строку позовної давності: чи включається до загального оподатковуваного доходу платника ПДФО?

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує.

Згідно з абзацом першим п.п. «д» п.п. 164.2.17 п. 164.2 ст. 164 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку на доходи фізичних осіб (податок) включається дохід, отриманий платником податку як додаткове благо (крім випадків, передбачених ст. 165 ПКУ) у вигляді основної суми боргу (кредиту) платника податку (крім суми прощеного (анульованого) основного боргу платника податку за іпотечним кредитом в іноземній валюті, забезпеченим іпотекою житлової нерухомості), прощеного (анульованого) кредитором за його самостійним рішенням, не пов’язаним з процедурою банкрутства, до закінчення строку позовної давності, у разі якщо його сума перевищує 25 відс. однієї мінімальної заробітної плати (у розрахунку на рік), встановленої на 1 січня звітного податкового року, що у 2025 році становить 2000,00 грн (8000,00 грн х 25%).

При цьому, кредитор зобов’язаний повідомити платника податку – боржника шляхом направлення рекомендованого листа з повідомленням про вручення або шляхом укладення відповідного договору, або надання повідомлення боржнику під підпис особисто про прощення (анулювання) боргу та включити суму прощеного (анульованого) боргу до податкового розрахунку суми доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, за підсумками звітного періоду, у якому такий борг було прощено. Боржник самостійно сплачує податок з таких доходів та відображає їх у річній податковій декларації про майновий стан та доходи. У разі неповідомлення кредитором боржника про прощення (анулювання) боргу у порядку, визначеному п.п. «д» п.п. 164.2.17 п. 164.2 ст. 164 ПКУ, такий кредитор зобов’язаний виконати всі обов’язки податкового агента щодо доходів, визначених п.п. 164.2.17 п. 164.2 ст. 164 ПКУ.

Водночас, відповідно до п.п. 165.1.55 п. 165.1 ст. 165 ПКУ не включається до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку:

- основна сума боргу (кредиту) платника податку, прощеного (анульованого) кредитором за його самостійним рішенням, не пов’язаним з процедурою банкрутства, до закінчення строку позовної давності у сумі, що не перевищує 25 відс. однієї мінімальної заробітної плати (у розрахунку на рік), встановленої на 1 січня звітного податкового року, що у 2025 році становить 2000,00 грн (8000,00 грн х 25%);

- сума процентів, комісії та/або штрафних санкцій (пені), прощених (анульованих) кредитором за його самостійним рішенням, не пов’язаним із процедурою його банкрутства, до закінчення строку позовної давності;

- основна сума боргу (кредиту) платника податку за іпотечним кредитом в іноземній валюті, забезпеченим іпотекою житлової нерухомості, прощеного (анульованого) кредитором за його самостійним рішенням, не пов’язаним з процедурою банкрутства, до закінчення строку позовної давності;

- сума боргу платника податку за договором про споживчий кредит або іншим договором (у тому числі сума процентів, комісій та інших платежів), анульована згідно з пп. 12 і 16 розд. IV «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України від 15 листопада 2016 року № 1734-VІІІ «Про споживче кредитування» із змінами та доповненнями (далі – Закон № 1734), а також сума процентів, комісій та інших платежів за таким договором, що не підлягають сплаті платником податків згідно з п. 11 розд. IV «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 1734.

Форма податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків – фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску (далі – Розрахунок) та Порядок заповнення та подання податковими агентами Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків – фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску (далі – Порядок) затверджені наказом Міністерства фінансів України від 13.01.2015 № 4 із змінами та доповненнями.

Відповідно до п. 4 розд. IV Порядку в додатку 4 «Відомості про суми нарахованого доходу, утриманого та сплаченого податку на доходи фізичних осіб та військового збору» (форма 4ДФ)» до Розрахунку у графі 6 «Ознака доходу» зазначається ознака доходу, наведена у розд. 1 «Довідник ознак доходів фізичних осіб» додатка 2 до Порядку.

Згідно з Довідником ознак доходів фізичних осіб:

- за ознакою доходу «126» відображається дохід, отриманий платником податку як додаткове благо (крім випадків, передбачених ст. 165 ПКУ), зокрема, у вигляді основної суми боргу (кредиту) платника податку, прощеного (анульованого) кредитором за його самостійним рішенням, не пов’язаним з процедурою банкрутства, до закінчення строку позовної давності, що перевищує у 2025 році – 2000,00 гривень;

- за ознакою доходу «189» відображається основна сума боргу (кредиту) платника податку, прощеного (анульованого) кредитором за його самостійним рішенням, не пов’язаним з процедурою банкрутства, до закінчення строку позовної давності у сумі, що не перевищує у 2025 році – 2000,00 грн та сума процентів, та/або штрафних санкцій (пені), прощених (анульованих) кредитором за його самостійним рішенням, не пов’язаним із процедурою його банкрутства, до закінчення строку позовної давності.

Про підстави припинення дії ліцензії на право виробництва, зберігання, оптової та роздрібної торгівлі пальним

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє.

Відповідно до частини другої ст. 46 Закону України від 18 червня 2024 року № 3817-IX «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, спиртових дистилятів, біоетанолу, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, тютюнової сировини, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального» (із змінами та доповненнями) підставами для прийняття органом ліцензування рішення про припинення дії ліцензії на право, зокрема, виробництва, зберігання, оптової та роздрібної торгівлі пальним є:

1) заява ліцензіата про припинення дії ліцензії;

2) наявність у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань (далі – Єдиний державний реєстр) даних про державну реєстрацію припинення юридичної особи або припинення підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця (у тому числі припинення юридичної особи/припинення підприємницької діяльності фізичної особи – підприємця, уповноваженої на ведення обліку результатів діяльності за договорами про спільну діяльність без утворення юридичної особи), крім випадків перетворення державного підприємства/акціонерного товариства в інше господарське товариство, – з дати внесення до Єдиного державного реєстру запису про державну реєстрацію припинення юридичної особи або припинення підприємницької діяльності фізичної особи – підприємця;

3) припинення діяльності представництва іноземного суб’єкта господарської діяльності;

4) зняття з обліку в податковому органі договору про спільну діяльність без утворення юридичної особи;

5) невідповідність відомостей Єдиного реєстру ліцензіатів та місць обігу пального (далі – Єдиний реєстр ліцензіатів), та/або документів, доданих до заяви про отримання ліцензії на право провадження відповідного виду господарської діяльності, заяви про внесення змін до відомостей, що містяться у такому реєстрі, фактичним даним, виявленим контролюючим органом у ході перевірки та зафіксованим в акті такої перевірки (крім випадків, коли така невідповідність зумовлена зміною назви області, району, населеного пункту, вулиці, іншого об’єкта топоніміки населених пунктів відповідно до законодавства України або зміною кодів адміністративно-територіальних одиниць чи територій територіальних громад згідно з Кодифікатором адміністративно-територіальних одиниць та територій територіальних громад);

6) отримання від уповноважених органів інформації, що документи, копії яких подані разом із заявою про отримання ліцензії, не видавалися/не погоджувалися такими органами;

7) несплата чергового платежу за ліцензію;

8) факт відсутності ліцензіата за місцезнаходженням та/або за місцем провадження діяльності, що зазначені в Єдиному реєстрі ліцензіатів, встановлений контролюючим органом у ході перевірки та зафіксований у відповідному акті про відсутність ліцензіата та/або його уповноважених осіб;

9) факт незаконної відмови платника податків та/або посадових (службових) осіб платника податків (його представників або осіб, які фактично проводять розрахункові операції) у допуску посадових (службових) осіб контролюючого органу до проведення документальної виїзної або фактичної перевірки (крім випадків відмови з підстав, визначених Податковим кодексом України (далі – ПКУ) як дозволені), у тому числі до територій, приміщень (крім житла громадян) та іншого майна, що використовуються для провадження господарської діяльності та/або є об’єктами оподаткування, або використовуються для отримання доходів (прибутку), або пов’язані з іншими об’єктами оподаткування та/або можуть бути джерелом погашення податкового боргу, зафіксований контролюючим органом в акті, що засвідчує факт відмови у допуску до проведення перевірки, складеному відповідно до вимог п. 81.2 ст. 81 ПКУ;

10) факт відмови платника податків та/або посадових (службових) осіб платника податків (його представників або осіб, які фактично проводять розрахункові операції) у проведенні інвентаризації основних засобів, товарно-матеріальних цінностей, коштів, зняття залишків товарно-матеріальних цінностей, готівки під час проведення документальної виїзної або фактичної перевірки або у залученні повноважних осіб платника податків для спільного з працівниками контролюючого органу зняття показань внутрішніх та зовнішніх лічильників, якими обладнані технічні пристрої, що використовуються у процесі провадження діяльності, що перевіряється, зафіксований контролюючим органом в акті такої перевірки;

11) факт необладнання та/або відсутність реєстрації в Єдиному державному реєстрі витратомірів-лічильників та рівнемірів-лічильників рівня пального в резервуарі рівнеміра-лічильника на введеному в експлуатацію резервуарі, розташованому на акцизному складі, та/або витратоміра-лічильника на місці відпуску пального наливом з акцизного складу, розташованому на акцизному складі, встановлений контролюючим органом під час перевірки та зафіксований в акті такої перевірки;

12) факт в’їзду/виїзду транспортного засобу на/з території акцизного складу поза пунктом, обладнаним контрольно-пропускною системою, та/або під час виходу з ладу цілодобової системи відеоспостереження, контрольно-пропускної системи без присутності уповноваженого представника податкового органу, встановлений контролюючим органом під час перевірки та зафіксований в акті такої перевірки;

13) факт виробництва, зберігання, транспортування, реалізації фальсифікованого пального, фальсифікація якого засвідчена висновком експертизи або рішенням суду, що набрало законної сили, – застосовується до суб’єктів господарювання, які отримали ліцензію на право виробництва пального;

14) факт здійснення ліцензіатом – суб’єктом господарювання, який отримав ліцензію на право виробництва, пального, – виробництва, зберігання, транспортування, торгівлі необлікованого у такого ліцензіата пальним, встановлений контролюючим органом під час перевірки та зафіксований в акті такої перевірки або в рішенні суду, що набрало законної сили;

15) факт здійснення ліцензіатом – суб’єктом господарювання, який отримав ліцензію на право оптової торгівлі пальним, – зберігання, транспортування, реалізації необлікованого у такого ліцензіата пального, встановлений контролюючим органом під час перевірки та зафіксований в акті такої перевірки або в рішенні суду, яке набрало законної сили, якщо обсяг/об’єм необлікованого пального в місці оптової торгівлі перевищує 5 відс. об’єму пального (для скрапленого газу (пропану або суміші пропану з бутаном), інших газів, бутану, ізобутану – 15 відс. об’єму пального), реалізованого у попередньому звітному (податковому) періоді, за даними системи електронного адміністрування реалізації пального та спирту етилового, або перевищує 2 відс. об’єму стаціонарних резервуарів, розташованих у місці оптової торгівлі пальним;

16) факт здійснення ліцензіатом – суб’єктом господарювання, який отримав ліцензію на право виробництва, оптової або роздрібної торгівлі пальним або на право зберігання пального, крім ліцензії на право зберігання пального виключно для потреб власного споживання та/або промислової переробки, – зберігання та/або реалізації необлікованого пального, встановлений контролюючим органом під час перевірки та зафіксований в акті такої перевірки або в рішенні суду, яке набрало законної сили, якщо об’єм необлікованого пального більш як на 5 відс. перевищує обсяг обігу або залишків пального (для скрапленого газу (пропану або суміші пропану з бутаном), інших газів, бутану, ізобутану, на які встановлено однакові ставки акцизного податку, – більш як на 15 відс.) чи більш як на 2 відс. об’єм відповідного резервуара;

факт здійснення ліцензіатом – суб’єктом господарювання, який отримав ліцензію на право зберігання пального виключно для потреб власного споживання та/або промислової переробки, зберігання необлікованого пального, встановлений контролюючим органом в ході перевірки та зафіксований в акті такої перевірки або у рішенні суду, яке набрало законної сили, якщо об’єм необлікованого пального перевищує 10 відс. обсягу залишків пального;

17) факт переміщення ліцензіатом пального поза митним контролем, крім випадку, якщо на дату переміщення поза митним контролем такі товари (продукція) були непридатними до споживання (з причин спливу строку придатності до споживання, невідповідності законодавству України про безпечність та якість таких товарів), встановлений у рішенні суду, яке набрало законної сили;

18) факт необладнання спеціалізованих транспортних засобів для перевезення балонів із скрапленим вуглеводневим газом, з яких здійснюється роздрібна торгівля скрапленим вуглеводневим газом у балонах для побутових потреб населення та інших споживачів, реєстраторами розрахункових операцій (далі - РРО) або факт відсутності в Єдиному реєстрі відомостей про державні номерні знаки спеціалізованих транспортних засобів для перевезення балонів із скрапленим вуглеводневим газом, з яких здійснюється роздрібна торгівля скрапленим вуглеводневим газом у балонах для побутових потреб населення та інших споживачів, встановлений контролюючим органом під час перевірки та зафіксований в акті такої перевірки;

19) факт повторного протягом 365 календарних днів здійснення роздрібної торгівлі пальним через РРО, відомості про які не зазначені в Єдиному реєстрі ліцензіатів або без застосування РРО;

20) факт відсутності трьох і більше розрахункових документів у вигляді фіскальних касових чеків, що підтверджують продаж підакцизних товарів (продукції), які були видані покупцям протягом періоду, що перевіряється, у фіскальній пам’яті РРО чи в пам’яті модемів, які до них приєднані, встановлений контролюючим органом під час фактичної перевірки з питань дотримання порядку проведення розрахунків та зафіксований в акті такої перевірки;

21) факт проведення розрахунків в іншій формі, ніж безготівкова, при здійсненні оптової торгівлі пальним, встановлений контролюючим органом під час перевірки та зафіксований в акті такої перевірки;

22) рішення Ради національної безпеки і оборони України, введене в дію Указом Президента України про застосування до суб’єкта господарювання санкції, передбаченої п.6 частини першої ст. 4 Закону України від 14 серпня 2014 року № 1644-VII «Про санкції» (із змінами та доповненнями)  (далі – Закон № 1644);

23) наявність інформації про здійснення контролю над суб’єктом господарювання у значенні, наведеному у ст. 1 Закону України від 11 січня 2001 року № 2210-ІІІ «Про захист економічної конкуренції», резидентами держави, що здійснює збройну агресію проти України, у значенні, наведеному у ст. 1 Закону України від 06 грудня 1991 року № 1932-ХІІ «Про оборону України»;

24) факт відмови у наданні посадовим особам контролюючого органу, які проводять перевірку, інформації про адресу або кадастрові номери земельних ділянок, на яких розміщені всі ємності для зберігання пального, про кількість та місткість таких ємностей та/або у можливості огляду таких ємностей посадовими особами контролюючого органу під час проведення перевірки з питань дотримання вимог Закону № 3817 суб’єктами господарювання, які отримали ліцензію на зберігання пального виключно для потреб власного споживання та/або промислової переробки, зафіксований у відповідному акті, складеному посадовими (службовими) особами податкового органу;

25) неподання копій документів, передбачених п.п. 1, 2 і 6 частини п’ятої ст. 43 Закону № 3817, протягом строку, встановленого частиною п’ятою ст. 43 Закону № 3817;

26) наявність інформації про:

припинення дії договору про управління активами відповідно до ст. 21 Закону України від 10 листопада 2015 року № 772-VIII «Про Національне агентство України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів» (із змінами та доповненнями);

повернення та/або продаж чи інше відчуження об’єктів нерухомого майна, отриманого у господарське відання та/або в управління згідно із законами України від 12 травня 2015 року № 389-VIII «Про правовий режим воєнного стану» (із змінами та доповненнями), від 17 травня 2012 року № 4765-VI «Про передачу, примусове відчуження або вилучення майна в умовах правового режиму воєнного чи надзвичайного стану» (із змінами та доповненнями), від 03 березня 2022 року № 2116-IX «Про основні засади примусового вилучення в Україні об’єктів права власності Російської Федерації та її резидентів» (із змінами та доповненнями), Закону № 1644;

27) наявність інформації, що ліцензіат не пройшов електронну ідентифікацію онлайн в електронному кабінеті з дотриманням вимог Закону України від 05 жовтня 2017 року № 2155-VIII «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги» або не здійснює листування з контролюючим органом через електронний кабінет або контролюючим органом прийнято заяву про відмову отримувати документи через електронний кабінет;

28) несплата суб’єктом господарювання, що отримав ліцензію на право роздрібної торгівлі пальним, авансового внеску з податку на прибуток підприємств, визначеного п. 141.14 ст. 141 ПКУ за податковий (звітний) період, або авансового внеску з податку на доходи фізичних осіб, визначеного п.п. 177.5.11 п. 177.5 ст. 177 ПКУ за податковий (звітний) період.

Нормами чинного законодавства не передбачено повернення сплаченого чергового платежу за ліцензію на право виробництва, зберігання, оптової та роздрібної торгівлі пальним у разі припинення дії такої ліцензії.

До уваги фізичних осіб!

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу, що 01.12.2024 набрав чинності Закон України від 10 жовтня 2024 року № 4015-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень у період дії воєнного стану», яким, зокрема підрозділ 1 розділу ХХ Податкового кодексу України доповнено новим пунктом 35.

Так, відповідно до вищезазначеного пункту, до складу загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку на доходи фізичних осіб за 2024 та 2025 податкові (звітні) роки не включається дохід у вигляді державної грошової допомоги (кешбеку), отриманий у рамках реалізації експериментального проєкту щодо надання державної грошової допомоги покупцям товарів та послуг українського виробництва у рамках Всеукраїнської економічної платформи «Зроблено в Україні», затвердженого Кабінетом Міністрів України.

Доступ до публічної інформації

Протягом січня 2025 року до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (далі – ГУ ДПС) надійшло 28 запитів на отримання публічної інформації (у т. ч. 4 перейшли по терміну виконання з грудня 2024 року). У порівнянні з аналогічним періодом 2024 року кількість запитів зменшилась на 6 одиниць (у січні 2024 року – 34 запити). 

Згідно з аналізом результатів опрацювання запитів на публічну інформацію:

- 20 – задоволено, з наданням інформації або відкритої інформації (з них 2 запита не відповідали вимогам ст. 1 Закону України від 13 січня 2011 року № 2939-VI  «Про доступ до публічної інформації» (із змінами та доповненнями), про що запитувачам надані відповідні роз’яснення);

- 8 – знаходиться на виконанні.

З метою поліпшення інформаційного обміну з платниками податків при ГУ ДПС діє електронна поштова скринька dp.publicinfo@tax.gov.ua, запити на публічну інформацію з якої протягом кожного робочого дня приймаються працівниками контролюючого органу. 

Крім того, для забезпечення прозорості діяльності ГУ ДПС на Єдиному державному вебпорталі відкритих даних (data.gov.ua) та субсайті «Головне управління ДПС у Дніпропетровській області» оприлюднюється публічна інформація у формі 4 наборів відкритих даних, а саме:

► Інформація про структуру (організаційну структуру) розпорядника інформації; 

► Звіти, в тому числі щодо задоволення запитів на інформацію;

► Інформація із системи обліку публічної інформації;

► Реєстр наборів даних, що перебувають у володінні розпорядника інформації.

Оприлюднені набори даних підтримується у актуальному стані.

Результати опрацювання інформації, отриманої від ДПС України, сервісу «Пульс», державної установи «Урядовий контактний центр» та «Гарячої лінії голови Дніпропетровської ОДА»

Управлінням організації роботи Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (далі – ГУ ДПС) здійснюється розгляд інформації, яка надходить засобами спеціалізованої автоматизованої системи – сервіс «Пульс» від Контакт-центру ДПС.

Так, у січні 2025 року до сервісу «Пульс» на розгляд надійшло 16 інформаційних карток зі зверненнями від фізичних і юридичних осіб щодо дій або бездіяльності працівників структурних підрозділів ГУ ДПС (далі – звернення). У порівнянні з січнем 2024 року загальна кількість звернень від платників податків на сервіс «Пульс» у 2025 році зменшилась на 24 одиниці  (січень 2024 року – 40 карток).

Найбільшу питому вагу складають звернення з питань щодо: 

- нарахувань в ІКП – 9 звернень (56%);

- отримання адміністративних послуг – 2 звернення (12,5 %); 

- ненадання відповіді на усні або письмові звернення – 4 звернення (25 %)

- роботи центрів обслуговування платників – 1 звернення (6,25%).

Також, у січні 2025 року ГУ ДПС забезпечено своєчасний розгляд 23 звернень, які надійшли від державної установи «Урядовий контактний центр» (у січні 2024 року від державної установи «Урядовий контактний центр» надійшло 15 звернень). Загальна тематика звернень:

- питання щодо сплати земельного податку, податку на додану вартість, податку на майно, єдиного внеску – 6 (26,1%);

- податкова заборгованість – 3 (13,0%);

 - надання податкових консультацій оподаткування спадщини та інші питання – 2 (8,7%);

- контрольно-перевірочна робота – 2 (8,7%);

- отримання чи відмова від реєстраційного номера облікової картки платника податків – 2 (8,7%);

- отримання довідки про доходи – 1 (4,4%);

- інші питання – 7 (30,4%).

На «Гарячу лінію голови Дніпропетровської ОДА» надійшло  4 звернення (у січні 2024 року на «Гарячу лінію голови Дніпропетровської ОДА» надійшло 1 звернення). Загальна тематика письмових звернень щодо:

- податку на майно – 3 звернення (75,0%);

- інші питання – 1 (25,0%).

Дотримання професійної етики – один з найважливіших принципів роботи органів ДПС

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного  управління ДПС у Дніпропетровській області (Кам’янський район) нагадує, що під час виконання своїх службових повноважень працівники органів ДПС зобов’язані неухильно додержуватися загальновизнаних етичних норм поведінки: бути ввічливими у стосунках з громадянами та суб’єктами господарювання, будувати свої відносини з ними на основі довіри, поваги, об’єктивності, справедливості, терпимості, законності. Сервіс ДПС України «Пульс» дає змогу платнику повідомляти про неправомірні вчинки або бездіяльність співробітників органів ДПС.

Жодне повідомлення не залишиться без уваги, адже плідна робота сервісу «Пульс» – це шлях до успішної співпраці громадян та бізнесу з органами ДПС.             

Номер Контакт-центру ДПС 0800-501-007 (напрямок «5»).                                                                                                           

                                                Відділ комунікацій з громадськістю

                                                управління інформаційної взаємодії

                        Головного управління ДПС

                             у Дніпропетровській області

                  (Кам'янський район)

« повернутися