Інформують податківці
Комунікаційна податкова платформа – взаємодія з бізнесом та громадськістю в ефективному форматі
Потребуєте детальних роз’яснень законодавства?
Необхідно оперативно вирішити нагальні питання податкової сфери?
Маєте пропозиції щодо необхідності проведення певних заходів за визначеною тематикою?
Звертайтесь на комунікаційну податкову платформу Головного управління ДПС у Дніпропетровській області.
Звернення від представників бізнесу та громадськості приймаються на електронну скриньку dp.ikc@tax.gov.ua.
ДПС та Європейська Бізнес Асоціація опрацьовують практичні питання формування та подання SAF-T UA
Практичним аспектам формування та подання стандартного аудиторського файлу SAF-T UA була присвячена чергова зустріч ДПС із представниками Європейської Бізнес Асоціації.
Під час заходу учасники зосередили увагу на найбільш поширених питаннях, з якими стикаються платники податків у процесі підготовки
SAF-T UA:
- використанні унікальних ідентифікаторів контрагентів у довідниках «Постачальники», «Клієнти», «Власники», у тому числі для нерезидентів;
- відображенні контрагентів, які змінювали ЄДРПОУ чи податковий номер у звітному періоді;
- коректному відображенню податкового статусу та статусу ПДВ-реєстрації у разі їх змін;
- застосуванні умовного коду для роздрібних операцій без ідентифікації покупця;
- особливостей заповнення необов’язкових елементів та логічних перевірок.
Фахівці ДПС надали детальні роз’яснення, продемонстрували підходи до опрацювання типових ситуацій та відповіли на запитання бізнес-спільноти.
SAF-T UA – ключовий елемент цифрової трансформації податкового контролю. Стандартизований електронний формат даних дозволяє значно зменшити адміністративне навантаження на платників податків, мінімізувати кількість додаткових запитів під час контрольно-перевірочних заходів, уникати дублювання інформації та підвищувати точність податкового контролю.
Перехід від паперових документів до аналізу структурованих даних створює основу для сучасної, ефективної та ризик-орієнтованої системи податкового контролю.
ДПС продовжуватиме системну комунікацію з бізнесом, забезпечуючи зручність, передбачуваність і зрозумілість процесу впровадження SAF-T UA.
Термін зберігання у платника архіву файлів звітності по єдиному внеску, поданої до контролюючих органів в електронному вигляді
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє, що згідно зі ст. 13 розд. І Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» строк зберігання електронних документів на електронних носіях інформації повинен бути не меншим від строку, встановленого законодавством для відповідних документів на папері.
Разом з тим ст. 8 Закону України від 16 липня 1999 року № 996-XІV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» (зі змінами та доповненнями) передбачено, що на власника або уповноважений орган (посадову особу), який здійснює керівництво підприємством відповідно до законодавства та установчих документів, покладено відповідальність за організацію бухгалтерського обліку та забезпечення фіксування фактів здійснення всіх господарських операцій у первинних документах, збереження оброблених документів, регістрів і звітності протягом встановленого терміну, але не менше трьох років.
Перелік типових документів, що створюються під час діяльності державних органів та органів місцевого самоврядування, інших юридичних осіб, із зазначенням строків зберігання документів затверджений наказом Міністерства юстиції України від 12.04.2012 № 578/5 зі змінами та доповненнями (далі - Перелік № 578/5).
Відповідно до ст. 678 п. 7.1 глави 7 розд. І Переліку № 578/5 строк зберігання відомостей про застраховану особу, що підлягає загальнообов’язковому державному соціальному страхуванню (з 2011 року – Звіт про суми нарахованої заробітної плати застрахованих осіб та суми нарахованих страхових внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування, єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (персоніфікований облік)) становить 75 років.
Чи має право представник (уповноважена особа) ФОП підписати та подати заяву та документи щодо неможливості виконання податкових обов’язків?
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу, що згідно з абзацом першим п.п. 69.1 п. 69 підрозд. 10 розд. XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України (далі – ПКУ) у разі відсутності у платника податків можливості своєчасно виконати свій податковий обов’язок щодо дотримання термінів сплати податків та зборів, подання звітності та/або документів (повідомлень), у тому числі передбачених статтями 39 і 39 прим. 2, п. 46.2 ст. 46 ПКУ, реєстрації у відповідних реєстрах податкових або акцизних накладних, розрахунків коригування, подання електронних документів, що містять дані про фактичні залишки пального та обсяг обігу пального або спирту етилового тощо, платники податків звільняються від передбаченої ПКУ відповідальності з обов’язковим виконанням таких обов’язків протягом шести місяців після припинення або скасування воєнного стану в Україні.
Порядок підтвердження можливості чи неможливості виконання платником податків обов’язків, визначених у п.п. 69.1 п. 69 підрозд. 10 розд. XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України (далі – Порядок) та Перелік документів, що підтверджують неможливість платника податків – фізичної особи, зокрема самозайнятої особи, своєчасно виконати свій податковий обов’язок, у тому числі обов’язок податкового агента, затверджені наказом Міністерства фінансів України від 29.07.2022 № 225(зі змінами) (набрав чинності 06.09.2022).
Дія Порядку поширюється на платників податків – фізичних осіб – резидентів України, зокрема самозайнятих осіб, юридичних осіб (резидентів і нерезидентів України) та їх відокремлені підрозділи, які мають, одержують (передають) об’єкти оподаткування або провадять діяльність (операції), що є об’єктом оподаткування, та на яких покладено обов’язок зі сплати податків та зборів, подання звітності, виконання інших обов’язків, передбачених ПКУ або іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи (п. 2 розд. І Порядку).
Платники податків подають до контролюючого органу заяву та документи в електронній формі шляхом надсилання через Електронний кабінет або у паперовій формі шляхом подання до контролюючого органу за місцем податкової адреси або будь-якого сервісного центру контролюючого органу, або надсилання поштою з повідомленням про вручення (п. 8 розд. ІІ Порядку).
Пунктом 36.4 ст. 36 ПКУ визначено, що виконання податкового обов’язку може здійснюватися платником податків самостійно або за допомогою свого представника чи податкового агента.
Відповідно до п. 19.1 ст. 19 ПКУ платник податків веде справи, пов’язані зі сплатою податків, особисто або через свого представника. Особиста участь платника податків в податкових відносинах не позбавляє його права мати свого представника, як і участь податкового представника не позбавляє платника податків права на особисту участь у таких відносинах.
Представниками платника податків визнаються особи, які можуть здійснювати представництво його законних інтересів та ведення справ, пов’язаних із сплатою податків, на підставі закону або довіреності. Довіреність, видана платником податків – фізичною особою на представництво його інтересів та ведення справ, пов’язаних із сплатою податків, має бути засвідчена відповідно до чинного законодавства (п. 19.2 ст. 19 ПКУ).
Представник платника податків користується правами, встановленими ПКУ для платників податків (п. 19.3 ст. 19 ПКУ).
Оскільки фізична особа – підприємець може вести справи, пов’язані зі сплатою податків, через свого представника (уповноважену особу) відповідно до ст. 19 ПКУ, то такий представник (уповноважена особа) має право підписати та подати заяву та документи щодо неможливості виконання податкових обов’язків у паперовій формі до контролюючого органу за місцем податкової адреси або будь-якого сервісного центру контролюючого органу, або надіслати поштою з повідомленням про вручення.
При цьому у разі подання заяви та документів щодо неможливості виконання податкових обов’язків особисто законним представником (уповноваженою особою) фізичної особи – підприємця необхідно пред’явити довіреність, засвідчену в нотаріальному порядку на представництво інтересів та ведення справ, пов’язаних із сплатою податків фізичної особи – підприємця та її копію, а також оригінал і копію документа, що посвідчує особу такого представника.
У разі надіслання поштою заяви та документів щодо неможливості виконання податкових обов’язків надсилається копія довіреності, засвідченої в нотаріальному порядку на представництво інтересів та ведення справ, пов’язаних із сплатою податків фізичної особи – підприємця та копія документа, що посвідчує особу такого представника.
Закон України № 4536: новації для нотаріусів і суб’єктів господарювання, які надають послуги з укладення біржових угод або беруть участь в їх укладенні
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу, що з 01.01.2026 набудуть чинності норми Закону України від 16 липня 2025 року № 4536-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України у зв’язку з прийняттям Закону України «Про інтегроване запобігання та контроль промислового забруднення»» щодо строків подання нотаріусами інформації до контролюючих органів.
Так, зокрема під час проведення операцій з відчуження об’єкта рухомого майна в порядку, передбаченому ст. 173 Податкового кодексу України (далі – ПКУ):
- державний нотаріус (державна нотаріальна контора) щомісяця, а приватний нотаріус щокварталу в порядку, встановленому розділом IV ПКУ для податкового розрахунку, подають до контролюючого органу за місцем розташування державної нотаріальної контори або робочого місця приватного нотаріуса інформацію за формою такого податкового розрахунку, в якій зазначають відповідно відомості про посвідчені державними нотаріусами протягом звітного місяця, а приватними нотаріусами протягом звітного кварталу (з розбивкою по місяцях звітного кварталу) договори купівлі-продажу (міни) між фізичними особами, включаючи інформацію, передбачену податковим розрахунком, подання якого передбачено п.п. «б» п. 176.2 ст. 176 ПКУ, у тому числі ціну (вартість) таких договорів та суму сплаченого податку у розрізі кожного договору (абзац п’ятий п. 173.4 ст. 173);
- суб’єкти господарювання, які надають послуги з укладення біржових угод або беруть участь в їх укладенні за наявності оціночної вартості такого рухомого майна та документа про сплату податку сторонами договору (юридична особа – щомісяця, а фізична особа – підприємець – щокварталу), у порядку, встановленому розділом IV ПКУ, подають до контролюючого органу податковий розрахунок, подання якого передбачено п.п. «б» п. 176.2 ст. 176 ПКУ, в якому зазначають інформацію про такі угоди, у тому числі інформацію про суму доходу та суму сплаченого до бюджету податку (абзаци шостий п. 173.4 ст. 173 ПКУ).
Крім того, державний нотаріус (державна нотаріальна контора) за місцем розташування державної нотаріальної контори та/або в сільських населених пунктах уповноважена на це посадова особа відповідного органу місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини щомісяця, а приватний нотаріус за місцем розташування робочого місця щокварталу (з розбивкою по місяцях звітного кварталу) у порядку, встановленому розділом IV ПКУ для податкового розрахунку, подають до контролюючого органу інформацію за формою такого податкового розрахунку, в якій зазначають відомості про видачу свідоцтв про право на спадщину, а також іншу інформацію, передбачену податковим розрахунком, подання якого передбачено п.п. «б» п. 176.2 ст. 176 ПКУ. У такому самому порядку нотаріуси подають інформацію про посвідчення договорів дарування (абзац перший п. 174.4 ст.174 ПКУ).
Визначення платників рентної плати за користування надрами в цілях, не пов’язаних з видобуванням корисних копалин
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує.
Згідно із п. 253.1 ст. 253 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) платниками рентної плати за користування надрами в цілях, не пов’язаних з видобуванням корисних копалин, є юридичні та фізичні особи – суб’єкти господарювання, які використовують у межах території України ділянки надр для:
зберігання природного газу, нафти, газоподібних та інших рідких нафтопродуктів;
витримування виноматеріалів, виробництва і зберігання винопродукції;
вирощування грибів, овочів, квітів та інших рослин;
зберігання харчових продуктів, промислових та інших товарів, речовин і матеріалів;
провадження інших видів господарської діяльності.
При цьому не є платниками рентної плати за користування надрами в цілях, не пов’язаних з видобуванням корисних копалин, військові частини, заклади, установи і організації Збройних Сил України та інші військові формування, утворені відповідно до закону, що фінансуються за рахунок коштів державного бюджету (п. 253.2 ст. 253 ПКУ).
Пунктом 253.4 ст. 253 ПКУ визначено, що рентна плата за користування надрами в цілях, не пов’язаних з видобуванням корисних копалин, не справляється:
за використання транспортних тунелів та інших підземних комунікацій, колекторно-дренажних систем та об’єктів міського комунального господарства;
за використання підземних споруд на глибині не більш як 20 метрів, збудованих відкритим способом без засипання або з подальшим ґрунтовим засипанням.
Особливості застосування валютних курсів при нарахуванні митних та податкових платежів
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує, що відповідно до п. 391.1 ст. 391 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) для цілей визначення податкових зобов’язань із сплати митних платежів (крім сплати акцизного податку з тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, тютюнової сировини та тютюнових відходів) застосовується офіційний курс валюти України до іноземної валюти, встановлений Національним банком України, що діє на 0 годин дня подання митної декларації, а у разі, якщо митна декларація не подається, – дня визначення податкових зобов’язань.
Для цілей визначення податкових зобов’язань із сплати податків і зборів застосовується офіційний курс валюти України до іноземної валюти, встановлений Національним банком України, що діє на 0 годин:
дня подання особою-нерезидентом податкової декларації щодо постачання електронних послуг;
дня виникнення (визначення) податкових зобов’язань для інших платників/операцій/податкових зобов’язань, якщо інше не передбачено ПКУ.
Для цілей визначення податкових зобов’язань із сплати акцизного податку з тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, тютюнової сировини та тютюнових відходів застосовується офіційний курс валюти України до іноземної валюти, встановлений Національним банком України, що діяв на 0 годин першого дня календарного півріччя, що передує півріччю, в якому здійснюється:
придбання марок акцизного податку (до 1 січня 2026 року);
формування унікального ідентифікатора та/або внесення до Електронної системи обігу алкогольних напоїв, тютюнових виробів та рідин, що використовуються в електронних сигаретах, інформації про унікальні ідентифікатори, нанесені відповідно до нормативних актів Європейського Союзу на тютюнові вироби, виготовлені у державах - членах Європейського Союзу (з 1 січня 2026 року);
реалізація тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, вироблених на митній території України, або подання митної декларації при ввезенні тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, на митну територію України;
нарахування зобов’язань з акцизного податку з тютюнової сировини та тютюнових відходів згідно із нормами ПКУ.
При визначенні мінімального акцизного податкового зобов’язання із сплати акцизного податку з тютюнових виробів для цілей визначення роздрібної ціни підакцизних товарів відповідно до п.п. 14.1.106 п. 14.1 ст. 14 ПКУ у застосовується офіційний курс валюти України до іноземної валюти, встановлений Національним банком України, що діяв на 0 годин першого дня календарного півріччя, що передує півріччю, в якому вироблено відповідні тютюнові вироби.
Довідково: ст. 391 ПКУ зі змінами, внесеними Законом України від 04 грудня 2024року № 4115-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо перегляду ставок акцизного податку на тютюнові вироби» (набрав чинності 25.03.2025).
Які строки оскарження в суді ППР або іншого рішення контролюючого органу (без/з процедурою адміністративного оскарження)?
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує.
Пунктом 56.1 ст. 56 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) визначено, що рішення, прийняті контролюючим органом, можуть бути оскаржені в адміністративному або судовому порядку.
Відповідно до п. 56.18 ст. 56 ПКУ з урахуванням строків давності, визначених ст. 102 ПКУ, платник податків має право оскаржити в суді податкове повідомлення-рішення (ППР) або інше рішення контролюючого органу у будь-який момент після отримання такого рішення.
Рішення контролюючого органу, оскаржене в судовому порядку, не підлягає адміністративному оскарженню.
Процедура адміністративного оскарження вважається досудовим порядком вирішення спору.
При зверненні платника податків до суду з позовом щодо визнання протиправним та/або скасування рішення контролюючого органу грошове зобов’язання вважається неузгодженим до дня набрання судовим рішенням законної сили.
У разі коли до подання позовної заяви проводилася процедура адміністративного оскарження, платник податків має право оскаржити в суді податкове повідомлення-рішення або інше рішення контролюючого органу про нарахування грошового зобов’язання протягом місяця, що настає за днем закінчення процедури адміністративного оскарження відповідно до п. 56.17 ст. 56 ПКУ (п. 56.19 ст. 56 ПКУ).
Відповідно до п. 1 частини першої ст. 19 Кодексу адміністративного судочинства України від 06 липня 2005 року № 2747-IV (далі – КАСУ) юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема, спорах фізичних чи юридичних осіб із суб’єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження.
Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів (абзац перший частини другої ст. 122 КАСУ).
Згідно з частиною четвертою ст. 122 КАСУ якщо законом передбачена можливість досудового порядку вирішення спору і позивач скористався цим порядком, або законом визначена обов’язковість досудового порядку вирішення спору, то для звернення до адміністративного суду встановлюється тримісячний строк, який обчислюється з дня вручення позивачу рішення за результатами розгляду його скарги на рішення, дії або бездіяльність суб’єкта владних повноважень.
Якщо рішення за результатами розгляду скарги позивача на рішення, дії або бездіяльність суб’єкта владних повноважень не було прийнято та (або) вручено суб’єктом владних повноважень позивачу у строки, встановлені законом, то для звернення до адміністративного суду встановлюється шестимісячний строк, який обчислюється з дня звернення позивача до суб’єкта владних повноважень із відповідною скаргою на рішення, дії або бездіяльність суб’єкта владних повноважень.
У зв’язку з наявністю загальної та спеціальної норми права при оскарженні до суду податкового повідомлення-рішення або іншого рішення контролюючого органу про нарахування грошового зобов’язання за умови попереднього проведення процедури його адміністративного оскарження, Велика Палата Верховного Суду України у постанові від 16 липня 2025 року у справі № 500/2276/24 (далі – Постанова) наголосила, що норма п. 56.19 ст. 56 ПКУ є спеціальною щодо норми частини четвертої ст. 122 КАСУ, а отже, має перевагу в застосуванні у податкових спорах і регулює визначену її предметом групу правовідносин – оскарження в судовому порядку податкових повідомлень-рішень та інших рішень контролюючих органів про нарахування грошових зобов’язань за умови попереднього використання позивачем досудового порядку вирішення спору.
Водночас, у Постанові зроблено висновок, що норма п. 56.18 ст. 56 ПКУ не встановлює строку звернення до суду з позовом про оскарження податкового повідомлення-рішення та не є відсильною до норми, яка їх встановлює, та зазначено, що строк у 1095 днів, встановлений ст. 102 ПКУ, є саме строком давності, у межах якого за платником податків зберігається право оскаржити в суді податкове повідомлення-рішення або інше рішення контролюючого органу, а не строком звернення до суду із такими вимогами.
Отже, якщо платник не скористався правом на адміністративне оскарження, то податкове повідомлення-рішення або інше рішення контролюючого органу може бути оскаржене в суді протягом 6 місяців з дня отримання платником такого рішення від контролюючого органу.
Якщо платник скористався правом на адміністративне оскарження, то:
податкове повідомлення-рішення може бути оскаржене до суду протягом 1 місяця що настає за днем закінчення процедури адміністративного оскарження відповідно до п. 56.17 ст. 56 ПКУ;
інше рішення контролюючого органу може бути оскаржене до суду протягом 3 місяців з дня вручення платнику податків рішення за результатами розгляду його скарги.
Поряд з цим, у разі якщо рішення за результатами розгляду скарги платника податків на рішення, дії або бездіяльність контролюючого органу не було прийнято та (або) вручено контролюючим органом платнику податків у строки, встановлені законом, то для звернення до адміністративного суду встановлюється шестимісячний строк, який обчислюється з дня звернення платника податків до контролюючого органу із відповідною скаргою на рішення, дії або бездіяльність контролюючого органу.
Щодо подання податкової декларації з рентної плати (в частині рентної плати за спеціальне використання лісових ресурсів) фізичною особою – тимчасовим лісокористувачем, яка не є суб’єктом господарювання
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує.
Відповідно до частин першої і третьої ст. 18 Лісового кодексу України від 21 січня 1994 року № 3852-XII (зі змінами та доповненнями) (далі – ЛКУ) об’єктом тимчасового користування можуть бути всі ліси, що перебувають у державній, комунальній або приватній власності.
Довгострокове тимчасове користування лісами – засноване на договорі строкове платне використання лісових ділянок, які виділяються для потреб мисливського господарства, культурно-оздоровчих, рекреаційних, спортивних, туристичних і освітньо-виховних цілей, проведення науково-дослідних робіт.
Тимчасові лісокористувачі на умовах довгострокового користування зобов’язані своєчасно вносити плату за використання лісових ресурсів (п. 5 частини другої ст. 20 ЛКУ).
Згідно з п. 256.1 ст. 256 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) платниками рентної плати за спеціальне використання лісових ресурсів є лісокористувачі – юридичні особи, їх філії, відділення, інші відокремлені підрозділи, що не мають статусу юридичної особи, постійні представництва нерезидентів, які отримують доходи з джерел їх походження з України або виконують агентські (представницькі) функції стосовно таких нерезидентів або їх засновників, фізичні особи (крім фізичних осіб, які мають право безоплатно без видачі спеціального дозволу використовувати лісові ресурси відповідно до лісового законодавства), а також фізичні особи – підприємці, які здійснюють спеціальне використання лісових ресурсів на підставі спеціального дозволу (лісорубного квитка або лісового квитка) або відповідно до умов договору довгострокового тимчасового користування лісами.
Об’єктом оподаткування рентною платою за спеціальне використання лісових ресурсів, зокрема, є використання корисних властивостей лісів для культурно-оздоровчих, рекреаційних, спортивних, туристичних і освітньо-виховних цілей та проведення науково-дослідних робіт (п.п. 256.2.5 п. 256.2 ст. 256 ПКУ).
За здійснення використання корисних властивостей лісів відповідно до п. 256.10 ст. 256 ПКУ ставки рентної плати встановлюються Верховною Радою Автономної Республіки Крим, обласними, Київською та Севастопольською міськими радами.
Пунктом 257.1 ст. 257 ПКУ встановлено, що базовий податковий (звітний) період, зокрема, для рентної плати за спеціальне використання лісових ресурсів дорівнює календарному кварталу.
З урахуванням норм п.п. 49.18.2 п. 49.18 ст. 49 та п.п. 257.3.5 п. 257.3 ст. 257 ПКУ платник рентної плати за спеціальне використання лісових ресурсів протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) кварталу, подає до контролюючого органу за місцезнаходженням лісової ділянки за формою, встановленою у порядку, передбаченому ст. 46 ПКУ, податкову декларацію, яка містить, зокрема, додаток з рентної плати за спеціальне використання лісових ресурсів.
Форма податкової декларації з рентної плати (далі – Декларація) затверджена наказом Міністерства фінансів України від 17.08.2015 № 719.
Невід’ємною частиною декларації є відповідні додатки. Зокрема, розрахунок з рентної плати за спеціальне використання лісових ресурсів (крім рентної плати за спеціальне використання лісових ресурсів в частині деревини, заготовленої в порядку рубок головного користування) здійснюється у Додатку 9 до Декларації (далі – Додаток 9).
Пунктом 49.3 ст. 49 ПКУ встановлено, що податкова декларація подається за вибором платника податків, якщо інше не передбачено ПКУ, в один із таких способів:
а) особисто платником податків або уповноваженою на це особою;
б) надсилається поштою з повідомленням про вручення та з описом вкладення;
в) засобами електронного зв’язку в електронній формі з дотриманням вимог законів України від 22 травня 2003 року № 851-IV «Про електронні документи та електронний документообіг» (із змінами та доповненнями) (далі – Закон № 851) та від 05 жовтня 2017 року № 2155-VIII «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги» (із змінами та доповненнями) (далі – Закон № 2155).
Єдиною підставою для неприйняття податкової декларації засобами електронного зв’язку в електронній формі є недійсність кваліфікованого електронного підпису або удосконаленого електронного підпису, що базується на кваліфікованому сертифікаті електронного підпису, такого платника податків відповідно до вимог Закону № 2155, у тому числі у зв’язку із закінченням строку дії відповідного кваліфікованого сертифіката електронного підпису, за умови що така податкова декларація відповідає всім вимогам електронного документа, містить достовірні обов’язкові реквізити та надана у форматі, доступному для її технічної обробки.
Абзацом першим та третім п. 42.6 ст. 42 ПКУ визначено, що електронний документообіг між платником податків та контролюючим органом здійснюється відповідно до ПКУ, Закону № 851-IV та Закону № 2155 без укладення відповідного договору.
Платник податків стає суб’єктом електронного документообігу після надсилання до контролюючого органу першого будь-якого електронного документа у встановленому форматі з дотриманням вимог законів України № 851 та № 2155.
Слід зазначити, що в умовах дії правового воєнного режиму центри обслуговування платників (ЦОП) здійснюють сервісне обслуговування платників податків (платників єдиного внеску), зокрема надають адміністративні послуги, інші функції сервісного обслуговування незалежно від місця обліку платника податків.
Отже, фізична особа – тимчасовий лісокористувач, яка не є суб’єктом господарювання, та використовує корисні властивості лісів для культурно-оздоровчих, рекреаційних цілей на підставі укладеного договору довгострокового тимчасового користування лісами, подає протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) кварталу, Декларацію разом з Додатком 9 в один із таких способів:
- на паперових носіях (особисто/уповноваженою на це особою або поштою з повідомленням про вручення та з описом вкладення) до контролюючого органу за місцезнаходженням лісової ділянки або до будь-якого діючого ЦОП. У рядку 3 «Найменування контролюючого органу, до якого подається Податкова декларація» Декларації зазначається контролюючий орган за місцезнаходженням лісової ділянки;
- в електронному вигляді – за місцезнаходженням лісової ділянки, якщо фізична особа є суб’єктом електронного документообігу і кваліфікований електронний підпис є дійсним.
Оптова торгівля алкогольними напоями за цінами, нижчими від встановлених мінімальних оптово-відпускних цін: яка передбачена відповідальність?
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує.
Відповідно до п. 25 прим. 1 частини другої ст. 73 Закону України від 18 червня 2024 року № 3817-IX «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, спиртових дистилятів, біоетанолу, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, тютюнової сировини, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального» (зі змінами та доповненнями) до суб’єктів господарювання за вчинені правопорушення застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафу, зокрема, за оптову торгівлю алкогольними напоями за цінами, нижчими за встановлені мінімальні оптово-відпускні ціни на такі напої, – 100 відс. вартості реалізованих товарів (продукції), розрахованої виходячи з мінімальних оптово-відпускних цін, але не менше 2 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного (податкового) року.
Помилка, яка допущена при складанні ПН у коді товару згідно з УКТ ЗЕД, може бути виправлена шляхом складання та реєстрації в ЄРПН РК
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє, що відповідно до п. 44.1 ст. 44, п. 187.1 ст. 187, п. 192.1 ст. 192, пунктів 198.1, 198.2, 198.3 та 198.6 ст. 198, пунктів 201.1, 201.7 та 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України (далі – ПКУ), платник податку на додану вартість (ПДВ) – покупець товарів/послуг може віднести суми ПДВ до податкового кредиту на підставі податкової накладної, складеної з дотриманням норм податкового законодавства, та зареєстрованої в Єдиному реєстрі податкових накладних (ЄРПН) постачальником (платником ПДВ), не пізніше, ніж через 365 календарних днів з дати складання такої податкової накладної та за умови, що показники такої податкової накладної відповідають первинним (бухгалтерським) документам, складеним за такою господарською операцією.
Податкова накладна, що містить помилки у коді товару згідно з УКТ ЗЕД, є такою, що складена з порушенням норм ПКУ, не дає змоги ідентифікувати здійснену операцію та не може бути підставою для формування податкового кредиту платником податку – покупцем.
Помилка, допущена при складанні податкової накладної у коді товару згідно з УКТ ЗЕД, може бути виправлена шляхом складання та реєстрації в ЄРПН розрахунку коригування (РК) до такої податкової накладної. Право на податковий кредит у даному випадку виникає у платника ПДВ − покупця на підставі податкової накладної з урахуванням розрахунку коригування до неї у звітному (податковому) періоді, в якому розрахунок коригування зареєстровано в ЄРПН, але не пізніше 365 календарних днів з дати складання податкової накладної.
Об’єкт житлової іпотеки не з початку звітного року визначено як основне місце проживання платника: чи є право на податкову знижку в частині суми процентів за користування іпотечним житловим кредитом?
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що відповідно до п.п. 166.3.1 п. 166.3 ст. 166 та п. 175.1 ст. 175 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) платник податку на доходи фізичних осіб (податок, ПДФО) – резидент має право включити до податкової знижки частину суми процентів за користування іпотечним житловим кредитом, наданим позичальнику в національній або іноземній валютах, фактично сплачених протягом звітного податкового року.
Таке право виникає в разі якщо за рахунок іпотечного житлового кредиту будується чи купується житловий будинок (квартира, кімната), визначений платником податку як основне місце його проживання, зокрема згідно з позначкою в паспорті про реєстрацію за місцезнаходженням такого житла.
До податкової знижки включаються фактично здійснені протягом звітного податкового року платником податку витрати, підтверджені відповідними платіжними та розрахунковими документами, зокрема квитанціями, фіскальними або товарними чеками, прибутковими касовими ордерами, що ідентифікують продавця товарів (робіт, послуг) і особу, яка звертається за податковою знижкою (їх покупця (отримувача)), а також копіями договорів за їх наявності в яких обов’язково повинно бути відображено вартість таких товарів (робіт, послуг) і строк оплати за такі товари (роботи, послуги) (п.п. 166.2.1 п. 166.2 ст. 166 ПКУ).
Згідно з п. 175.2 ст. 175 ПКУ у разі якщо будинок (квартира, кімната) купується за рахунок іпотечного житлового кредиту, частина суми процентів, що включається до податкової знижки платника податку – позичальника іпотечного житлового кредиту, дорівнює добутку суми процентів, фактично сплачених платником податку протягом звітного податкового року в рахунок його погашення, і коефіцієнта, що враховує мінімальну площу житла для визначення податкової знижки, розрахованого відповідно до п. 175.3 ст. 175 ПКУ.
У разі якщо будинок (квартиру, кімнату) збудовано за рахунок іпотечного житлового кредиту, частина суми процентів, що включається до податкової знижки платника податку – позичальника іпотечного житлового кредиту, нарахована в перший рік погашення такого кредиту, може бути включена до податкової знижки за результатами звітного податкового року, в якому збудований об’єкт житлової іпотеки переходить у власність платника податку та починає використовуватися як основне місце проживання, з послідовним перенесенням права на включення до податкової знижки наступних щорічних фактично сплачених платником податку сум процентів протягом передбаченого п. 175.4 ст. 175 ПКУ строку дії права на включення частини таких процентів до податкової знижки. При цьому загальний розмір частини суми процентів, дозволених для включення до податкової знижки, дорівнює добутку суми процентів, фактично сплачених платником податку - позичальником протягом відповідного звітного податкового року, що враховується в погашення, і коефіцієнта, що враховує мінімальну площу житла для визначення податкової знижки, розрахованого відповідно до п. 175.3 ст. 175 ПКУ.
Пунктом 175.4 ст. 175 ПКУ передбачено, що право на включення до податкової знижки суми, розрахованої згідно з ст. 175 ПКУ, надається платнику податку за одним іпотечним кредитом протягом 10 послідовних календарних років починаючи з року, в якому:
об’єкт житлової іпотеки придбавається;
збудований об’єкт житлової іпотеки переходить у власність платника податку та починає використовуватися як основне місце проживання.
У разі якщо іпотечний житловий кредит має строк погашення більше ніж 10 календарних років, право на включення частини суми процентів до податкової знижки за новим іпотечним житловим кредитом виникає у платника податку після повного погашення основної суми та процентів попереднього іпотечного житлового кредиту.
Враховуючи викладене, платник ПДФО має право включити до податкової знижки частину суми процентів за користування іпотечним житловим кредитом, фактично сплачених протягом звітного року, незважаючи, що такий об’єкт житлової іпотеки, визначено ним як основне місце проживання, не з початку звітного року.
Фізичною особою – орендодавцем отримано дохід від орендаря (фізичної особи, яка не є самозайнятою особою): порядок сплати ПДФО
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що згідно з п. 164.2 ст. 164 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку на доходи фізичних осіб (ПДФО) включається, зокрема, дохід від надання майна в лізинг, оренду або суборенду (строкове володіння та/або користування), визначений у порядку встановленому п. 170.1 ст. 170 ПКУ.
Підпунктом 170.1.5 п. 170.1 ст. 170 ПКУ визначено, якщо орендар є фізичною особою, яка не є самозайнятою особою, особою, відповідальною за нарахування та сплату (перерахування) ПДФО до бюджету, є платник ПДФО – орендодавець.
При цьому:
а) такий орендодавець самостійно нараховує та сплачує ПДФО до бюджету в строки, встановлені ПКУ для квартального звітного (податкового) періоду, а саме: протягом 40 календарних днів, після останнього дня такого звітного (податкового) кварталу, сума отриманого доходу, сума сплаченого протягом звітного податкового року податку та податкового зобов’язання за результатами такого року відображаються у річній податковій декларації про майновий стан і доходи;
б) у разі вчинення нотаріальної дії щодо посвідчення договору оренди об’єктів нерухомості нотаріус зобов’язаний надіслати інформацію про такий договір контролюючому органу за податковою адресою платника ПДФО – орендодавця за формою та у спосіб, встановлені Кабінетом Міністрів України. За порушення порядку та/або строків подання зазначеної інформації нотаріус несе відповідальність, передбачену ст. 119 прим. 1 ПКУ.
Так, згідно з п. п. 119 прим.1.1 п. 119 прим.1 ст. 119 прим. 1 ПКУ порушення нотаріусом порядку та/або строків подання інформації щодо посвідчення договорів оренди об’єктів нерухомості в разі вчинення такої нотаріальної дії, – тягне за собою накладення штрафу у розмірі 680 грн за кожне таке порушення.
Дії, передбачені п.п. 119 прим.1.1 п. 119 прим.1 ст. 119 ПКУ, вчинені суб’єктом, до якого протягом року було застосовано штраф за таке порушення, – тягнуть за собою накладення штрафу у розмірі 1 360 грн за кожне таке порушення (п. п. 119 прим.1.3 п. 119 прим.1 ст. 119 прим. 1 ПКУ).
До бюджетів усіх рівнів та державних цільових фондів від платників Дніпропетровщини надійшло понад 146,8 млрд грн податків, зборів, платежів та єдиного внеску
Протягом січня – листопада 2025 року до бюджетів усіх рівнів та державних цільових фондів платники Дніпропетровщини спрямували понад 146,8 млрд грн податків, зборів, платежів та єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (єдиний внесок). Про це повідомив в. о. начальника Головного управління ДПС у Дніпропетровській області Юрій Павлютін.
До державного бюджету упродовж одинадцяти місяців поточного року надійшло майже 63,1 млрд грн, що на понад 15,6 млрд грн, або на 33,0 відс., більше надходжень відповідного періоду 2024 року.
Місцеві бюджети Дніпропетровського регіону у січні – листопаді 2025 року поповнились на понад 42,6 млрд гривень. Порівняно з одинадцятими місяцями минулого року це майже на 4,6 млрд грн більше. Темп росту складає 112,0 відсотків.
Державні цільові фонди з початку 2025 року отримали понад 41,1 млрд грн єдиного внеску. Надходження у порівнянні з січнем – листопадом минулого року зросли більше ніж на 8,1 млрд грн, або на 24,6 відсотків.
«Дякуємо кожному, хто сьогодні працює і сумлінно сплачує податки до бюджетів. Наша спільна справа – максимальна фінансова підтримка економіки і обороноздатності держави» – зазначив Юрій Павлютін.
Розвиток безбар’єрної культури: у ДПС навчають працівників особливостям спілкування з ветеранами та їхніми родинами
Як вибудовувати комунікацію поваги та підтримки з людьми, які повернулися з війни, і членами їхніх сімей, а також як правильно й тактовно взаємодіяти з тими, хто має інвалідність, навчали працівників ДПС та територіальних органів, які щодня контактують із платниками податків.
Під час тренінгу учасники розглянули ключові суспільні зміни, які впливають на спілкування між військовими та цивільними, а також особливості поведінкових та емоційних реакцій людей із бойовим досвідом у період адаптації. Окремий акцент зробили на тому, як коректно реагувати на стрес, тривогу чи панічні стани, не порушуючи особистих кордонів і не завдаючи додаткової шкоди.
У практичній частині тренінгу працівники навчалися ефективним комунікаційним підходам – від чіткого та доброзичливого подання інформації до уникнення фраз і жестів, що можуть бути чутливими чи викликати негативні емоції.
Учасники опрацювали принципи коректної мови, врахування особливостей пересування осіб з інвалідністю, сприйняття інформації та правил, які допомагають створити комфортний і безпечний простір для кожного.
Окремо тренінг був спрямований на формування середовища підтримки в колективах, куди повертаються працівники-військовослужбовці, а також для тих, хто чекає на повернення близьких із фронту.
Навчання проводила Наталія Іванова – фахівець Департаменту персоналу Державної податкової служби України, психолог із багаторічним стажем із значним досвідом безпосередньої роботи та спілкування з демобілізованими військовослужбовцями.
Цей захід став одним із кроків у розвитку безбар’єрної внутрішньої культури ДПС. Податкова продовжує впроваджувати навчальні програми, щоб забезпечити гідну, уважну й професійну взаємодію з людьми, які повертаються до мирного життя після служби.
ДПС та МВФ: новий етап співпраці у впровадженні реформ
Прогрес у впровадженні Національної стратегії доходів для покращення збору податків, а також пріоритетні напрями подальшої взаємодії обговорили команда Державної податкової служби України на чолі з в. о. Голови ДПС Лесею Карнаух та експерти Міжнародного валютного фонду.
Увагу було зосереджено на чотирьох ключових напрямах реформування Державної податкової служби: розвитку системи управління ризиками відповідності (CRM), стані податкового аудиту, управлінні податковим боргом, а також оцінці можливостей підсилення доходів держави за рахунок боротьби з тіньовою економікою.
«Співпраця з МВФ дозволяє нам прискорити модернізацію податкової системи, зробити її прозорішою, технологічнішою та орієнтованою на ризики. Ми впевнено рухаємося вперед у впровадженні Національної стратегії доходів і підтримка міжнародних партнерів є важливим елементом успіху цих реформ», – підкреслила Леся Карнаух.
Під час обговорення звіту за результатами роботи попередньої місії експерти МВФ відзначили позитивну динаміку у впровадженні ключових ініціатив і наголосили на високому рівні залученості керівництва ДПС. Разом з тим зазначили, що окремі законодавчі обмеження у сферах CRM, аудиту та адміністрування податків стримують повноцінний перехід на ризик-орієнтовані підходи.
Прозорість, доброчесність та антикорупційні стандарти
У ДПС сформовано єдиний уповноважений підрозділ із запобігання та виявлення корупції, визначено критерії оцінки його ефективності. Також Служба вже розробила Антикорупційну програму на 2026 – 2028 роки та Кодекс етичної поведінки працівників.
Ці кроки – частина масштабної трансформації, що реалізується спільно з Мінфіном та міжнародними партнерами.
Цифрова трансформація та управління змінами
ДПС продовжує активну цифрову трансформацію за підтримки Світового банку та ЄС. Паралельно посилюються внутрішні можливості у сфері проєктного менеджменту, комунікацій та стратегічного планування.
CRM, аудит та управління боргом: результати та рекомендації
Служба розширила інструменти аналізу та обробки ризиків, впроваджує ризик-орієнтовані програми та нарощує можливості аналізу за принципом «top-down». Окремо сторони розглянули рекомендації МВФ щодо управління податковим боргом і протидії тіньовій економіці.
За підсумками зустрічі сторони визначили ключові напрями подальшої підтримки МВФ для ДПС:
- управління змінами;
- розвиток CRM;
- модернізація аудиту;
- управління податковим боргом;
- аналіз розривів та дослідження тіньової економіки.
Яким чином обчислюється сума податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, для юридичної особи?
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє.
Відповідно до п.п. 266.7.5. п. 266.7 ст. 266 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) платники податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки – юридичні особи самостійно обчислюють суму податку станом на 1 січня звітного року і не пізніше 20 лютого цього ж року подають контролюючому органу за місцезнаходженням об’єкта/об’єктів оподаткування декларацію за формою, встановленою у порядку, передбаченому ст. 46 ПКУ, з розбивкою річної суми рівними частками поквартально.
Щодо новоствореного (нововведеного) об’єкта житлової та/або нежитлової нерухомості декларація юридичною особою – платником подається протягом 30 календарних днів з дня виникнення права власності на такий об’єкт, а податок сплачується починаючи з місяця, в якому виникло право власності на такий об’єкт.
Термін, в який самозайняті особи та члени фермерського господарства, призвані на військову службу або за контрактом, сплачують єдиний внесок та подають звітність за найманих працівників?
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що відповідно до п. 9 прим. 2 розд. VIII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України від 08 липня 2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» (зі змінами та доповненнями) (далі – Закон № 2464) під час особливого періоду, визначеного Законом України від 21 жовтня 1993 року № 3543-ХІІ «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» (зі змінами та доповненнями) (далі – Закон № 3543), платники єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (єдиний внесок), визначені пунктами 4 (фізичні особи – підприємці, у тому числі фізичні особи підприємці на спрощеній системі оподаткування), 5 (особи, які провадять незалежну професійну діяльність), та 5 прим. 1 (члени фермерського господарства, якщо вони не належать до осіб, які підлягають страхуванню на інших підставах) частини першої ст. 4 Закону № 2464, призвані на військову службу під час мобілізації або залучені до виконання обов’язків щодо мобілізації за посадами, передбаченими штатами воєнного часу, або за контрактом на весь строк їх військової служби звільняються від виконання своїх обов’язків, визначених частиною другою ст. 6 Закону № 2464, якщо вони не є роботодавцями.
Підставою для такого звільнення є відомості, отримані центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, з Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов’язаних та резервістів, про дату мобілізації, укладення контракту, демобілізації (звільнення з військової служби) таких платників єдиного внеску.
Якщо платник єдиного внеску, зазначений у пунктах 4, 5 або 5 прим. 1 частини першої ст. 4 Закону № 2464, має найманих працівників і на строк своєї військової служби за призовом під час мобілізації, на особливий період, уповноважує іншу особу на виплату найманим працівникам заробітної плати та/або інших доходів, його зобов’язання, визначені пунктами 1 (крім сплати єдиного внеску), 2, 3, 4, 5, 6, 10 та 12 частини другої ст. 6 Закону № 2464, здійснює така уповноважена особа.
Єдиний внесок, що був нарахований уповноваженою особою з таких виплат, сплачується таким демобілізованим (звільненим з військової служби) платником єдиного внеску протягом 180 календарних днів з першого дня її демобілізації (звільнення з військової служби) без нарахування штрафних і фінансових санкцій.
Звітність про нарахований єдиний внесок протягом строку військової служби платника єдиного внеску, зазначеного у пунктах 4, 5 або 5 прим. 1 частини першої ст. 4 Закону № 2464, уповноваженою особою на суми виплат найманим працівникам та іншим особам подається демобілізованим (звільненим з військової служби) платником єдиного внеску протягом 150 календарних днів з першого дня його демобілізації (звільнення з військової служби), встановлені Законом № 2464, без нарахування штрафних і фінансових санкцій, пені передбачених Законом № 2464.
Цей пункт застосовується з першого дня мобілізації, оголошеної Указом Президента України від 17 березня 2014 року № 303 «Про часткову мобілізацію» (зі мінами), затвердженим Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про часткову мобілізацію», та протягом усього особливого періоду.
За які обсяги води не справляється рентна плата за спеціальне використання води первинними водокористувачами?
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє.
Згідно з п. 255.3 ст. 255 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) об’єктом оподаткування рентною платою за спеціальне використання води є фактичний обсяг води, який використовують водокористувачі.
Відповідно до п. 255.4 ст. 255 ПКУ рентна плата за спеціальне використання води не справляється:
за воду, що використовується для задоволення питних і санітарно-гігієнічних потреб населення (сукупності людей, які знаходяться на даній території в той чи інший період часу, незалежно від характеру та тривалості проживання, в межах їх житлового фонду та присадибних ділянок), у тому числі для задоволення виключно власних питних і санітарно-гігієнічних потреб юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та платників єдиного податку (п.п. 255.4.1 п. 255.4 ст. 255 ПКУ);
за воду, що використовується для протипожежних потреб (п.п. 255.4.2 п. 255.4 ст. 255 ПКУ);
за воду, що використовується для потреб зовнішнього благоустрою територій міст та інших населених пунктів (п.п. 255.4.3 п. 255.4 ст. 255 ПКУ);
за воду, що використовується для пилозаглушення у шахтах і кар’єрах (п.п. 255.4.4 п. 255.4 ст. 255 ПКУ);
за воду, що забирається науково-дослідними установами, перелік яких затверджується Кабінетом Міністрів України, для проведення наукових досліджень у галузі рисосіяння та для виробництва елітного насіння рису (п.п. 255.4.5 п. 255.4 ст. 255 ПКУ);
за підземну воду, що вилучається з надр для усунення шкідливої дії вод (підтоплення, засолення, заболочення, зсуву, забруднення тощо), крім кар’єрної, шахтної та дренажної води, що використовується у господарській діяльності після вилучення та/або отримується для використання іншими користувачами (п.п. 255.4.7 п. 255.4 ст. 255 ПКУ);
за воду, що забирається для забезпечення випуску молоді цінних промислових видів риби та інших водних живих ресурсів у водні об’єкти (п.п. 255.4.8 п. 255.4 ст. 255 ПКУ);
за морську воду, крім води з лиманів (п.п. 255.4.9 п. 255.4 ст. 255 ПКУ);
за воду, що використовується садівницькими та городницькими товариствами (кооперативами) (п.п. 255.4.10 п. 255.4 ст. 255 ПКУ);
за воду, що забирається для реабілітації, лікування та оздоровлення реабілітаційними установами для осіб з інвалідністю та дітей з інвалідністю, підприємствами, установами та організаціями фізкультури та спорту для осіб з інвалідністю та дітей з інвалідністю, які засновані всеукраїнськими громадськими об’єднаннями осіб з інвалідністю відповідно до закону (п.п. 255.4.11 п. 255.4 ст. 255 ПКУ);
для потреб гідроенергетики – з гідроакумулюючих електростанцій, які функціонують у комплексі з гідроелектростанціями (п.п. 255.4.12 п. 255.4 ст. 255 ПКУ);
для потреб водного транспорту:
з морського водного транспорту, який використовує річковий водний шлях виключно для заходження з моря у морський порт, розташований у пониззі річки, без використання спеціальних заходів забезпечення судноплавства (попуски води з водосховищ та шлюзування);
під час експлуатації водних шляхів стоянковими (нафтоперекачувальні станції, плавнафтобази, дебаркадери, доки плавучі, судна з механічним обладнанням та інші стоянкові судна) і службово-допоміжними суднами та експлуатації водних шляхів річки Дунаю (п.п. 255.4.13 п. 255.4 ст. 255 ПКУ).
Отже, обсяги води, за які не справляється рентна плата за спеціальне використання води, визначені п. 255.4 ст. 255 ПКУ. При цьому первинні водокористувачі декларують такі обсяги води в окремому розрахунку з рентної плати за спеціальне використання води до податкової декларації з рентної плати (далі – Додаток 5) із зазначенням у р. 10.2 Додатка 5 коефіцієнта у розмірі 0 (нуль).
Нарахування найманому працівнику у звітному місяці доходів, сукупний розмір яких перевищує двадцять розмірів МЗП: що з єдиним внеском?
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує.
Відповідно до частини п’ятої ст. 8 Закону України від 08 липня 2010 року № 2464 «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» (зі змінами та доповненнями) (далі – Закон № 2464) єдиний внесок на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (єдиний внесок) для платників, зазначених у ст. 4 Закону № 2464, встановлюється у розмірі 22 відс. до визначеної ст. 7 Закону № 2464 бази нарахування єдиного внеску.
Частиною першою ст. 7 Закону № 2464 визначено, що базою нарахування єдиного внеску є:
для платників, зазначених у п. 1 (крім абзацу сьомого) частини першої ст. 4 Закону № 2464, – сума нарахованої кожній застрахованій особі заробітної плати за видами виплат, які включають основну та додаткову заробітну плату, інші заохочувальні та компенсаційні виплати, у тому числі в натуральній формі, що визначаються відповідно до Закону України від 24 березня 1995 року № 108/95-ВР «Про оплату праці» (зі змінами та доповненнями), та сума винагороди фізичним особам за виконання робіт (надання послуг) за цивільно-правовими договорами;
для платників, зазначених в абзаці сьомому п. 1 частини першої ст. 4 Закону № 2464, – сума грошового забезпечення кожної застрахованої особи, оплати перших п’яти днів тимчасової непрацездатності, що здійснюється за рахунок коштів роботодавця, та допомоги по тимчасовій непрацездатності, допомоги у зв’язку з вагітністю та пологами; допомоги, надбавки або компенсації відповідно до законодавства.
Нарахування єдиного внеску здійснюється в межах максимальної величини бази нарахування єдиного внеску, встановленої Законом № 2464 (частина третя ст. 7 Закону № 2464).
Відповідно до ст. 39 Закону України «Про Державний бюджет України на 2025 рік» установлено, що у 2025 році розмір максимальної величини бази нарахування єдиного внеску (максимальної суми доходу застрахованої особи на місяць, на яку нараховується єдиний внесок, визначеної Законом № 2464), дорівнює:
для максимальної суми доходу застрахованої особи на місяць (крім доходу у вигляді грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, нарахованих військовослужбовцям, поліцейським та особам рядового і начальницького складу), починаючи з 1 січня – двадцяти розмірам мінімальної заробітної плати, встановленої законом;
для максимальної суми доходу застрахованої особи на місяць у вигляді грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, нарахованих військовослужбовцям, поліцейським та особам рядового і начальницького складу: з 1 січня 2025 року по 31 липня 2025 року – двадцяти розмірам мінімальної заробітної плати, встановленої законом; з 1 серпня 2025 року по 31 грудня 2025 року – п’ятнадцяти розмірам мінімальної заробітної плати, встановленої законом.
Базовим звітним періодом є календарний місяць (абзац п’ятий частини восьмої ст. 9 Закону № 2464).
Згідно з п.п. 2 п. 2 розд. IV Інструкції про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 20.04.2015 № 449 (зі змінами), застосування максимальної величини при нарахуванні єдиного внеску на суми допомоги з тимчасової непрацездатності, допомоги у зв’язку з вагітністю та пологами, оплати щорічної відпустки, період яких більше одного місяця, здійснюється окремо за кожний місяць.
Таким чином, єдиний внесок за базовий період (календарний місяць) нараховується на суму сукупного доходу найманого працівника (заробітна плата, оплата допомоги по тимчасовій непрацездатності та допомоги у зв’язку з вагітністю та пологами, а у разі одночасного укладення із роботодавцем ще й договору цивільно-правового характеру – винагорода за виконану роботу(надані послуги)). Якщо сума сукупного доходу за базовий звітний місяць перевищує максимальну величину бази нарахування єдиного внеску, то єдиний внесок нараховується в межах граничної величини бази нарахування єдиного внеску.
При цьому застосування максимальної величини при нарахуванні єдиного внеску на суму допомоги по тимчасовій непрацездатності, допомоги у зв’язку з вагітністю та пологами, оплати щорічної відпустки, період яких більше одного місяця, здійснюється окремо за кожний місяць.
Порядок реєстрації КОРО на господарську одиницю
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що відповідно до абзацу двадцять першого ст. 2 Закону України від 06 липня 1995 року № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» (із змінами та доповненнями) книга обліку розрахункових операцій (далі – КОРО) – прошнурована і належним чином зареєстрована в контролюючих органах книга, що містить щоденні звіти, які складаються на підставі відповідних розрахункових документів щодо руху готівкових коштів, товарів (послуг).
Пунктом 2 глави 1 розд. II Порядку реєстрації та ведення розрахункових книжок, книг обліку розрахункових операцій, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 14.06.2016 № 547 (із змінами та доповненнями) (далі – Порядок), встановлено, що реєстрація КОРО здійснюється в контролюючому органі за основним місцем обліку суб’єкта господарювання як платника податків.
Суб’єкт господарювання, який є платником податку на прибуток, може реєструвати КОРО за місцезнаходженням своїх відокремлених підрозділів, які розташовані на території іншої, ніж такий суб’єкт, територіальної громади.
Національні оператори можуть реєструвати КОРО за місцезнаходженням своїх відокремлених підрозділів або господарських одиниць, де будуть використовуватися КОРО:
Акціонерне товариство «Укрпошта» – за місцезнаходженням відділень;
Публічне акціонерне товариство «Укртелеком» – за місцезнаходженням центрів та цехів телекомунікаційних послуг;
Державне підприємство спеціального зв’язку – за місцезнаходженням вузлів та пунктів спеціального зв’язку;
Акціонерне товариство «Українська залізниця» – за місцезнаходженням станцій, підрозділів локомотивного, вагонного, колійного, вантажного, пасажирського та інших господарств, необхідних для забезпечення роботи залізничного транспорту.
КОРО за місцезнаходженням відокремлених підрозділів та господарських одиниць юридичної особи реєструються за кодом Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України юридичної особи.
Відповідно до п. 3 глави 1 розд. II Порядку КОРО реєструється на кожну окрему господарську одиницю, при цьому кількість КОРО, що реєструються одночасно, не обмежується.
Форму КОРО на господарську одиницю наведено у додатку 2 до Порядку.
Згідно з п. 4 глави 1 розд. II Порядку при реєстрації першої КОРО на окрему господарську одиницю в контролюючому органі їй присвоюється фіскальний номер.
Фіскальний номер КОРО на окрему господарську одиницю складається з 10-розрядного числового порядкового номера реєстраційного запису в інформаційно-телекомунікаційній системі ДПС, відповідно до алгоритму його формування, та літери «г».
Пунктом 5 глави 1 розд. II Порядку визначено, що фіскальний номер другої та наступних КОРО складається з фіскального номера першої КОРО, зареєстрованої на ту саму окрему господарську одиницю, та проставленого через дріб порядкового номера наступної КОРО.
Після скасування реєстрації фіскальний номер закривається та надалі не використовується.
Відповідно до п. 6 глави 1 розд. II Порядку КОРО повинна бути прошнурована, послідовно пронумерована та мати належним чином установлені засоби контролю, щоб унеможливити розшнурування КОРО або вилучення її аркушів без порушення цілісності засобу контролю.
Титульна сторінка КОРО має містити дані про суб’єкта господарювання, кількість аркушів, номер установленого засобу контролю та дані про РРО у разі реєстрації КОРО на РРО (модифікація, заводський і фіскальний номери, версія програмного забезпечення).
Згідно з абзацом першим п. 7 глави 1 розд. II Порядку для реєстрації першої та наступних КОРО на господарську одиницю в контролюючому органі суб’єкт господарювання або представник суб’єкта господарювання подає до цього органу:
заяву про реєстрацію КОРО та/або розрахункової книжки за формою № 1-КОРО (додаток 3 до Порядку) (далі – реєстраційна заява за ф. № 1-КОРО (ідентифікатор J/F1311305)) (абзац другий п. 7 глави 1 розд. II Порядку);
КОРО на господарську одиницю (абзац третій п. 7 глави 1 розд. II Порядку).
Реєстраційна заява за ф. № 1-КОРО може бути подана керівником суб’єкта господарювання або фізичною особою – підприємцем чи представником суб’єкта господарювання за умови наявності документів, що посвідчують його особу та підтверджують надані йому повноваження (абзац четвертий п. 7 глави 1 розд. II Порядку).
Реєстраційна заява за ф. № 1-КОРО має бути підписана керівником суб’єкта господарювання або фізичною особою – підприємцем чи представником суб’єкта господарювання за умови наявності документів, що посвідчують його особу та підтверджують надані йому повноваження, а також виконання вимог щодо електронної ідентифікації у випадку подання заяви в електронному вигляді із зазначенням дати подання. Усі розділи Реєстраційної заяви за ф. № 1-КОРО підлягають обов’язковому заповненню.
Суб’єкти господарювання, які включені до системи подання податкових документів в електронній формі, можуть подавати заяви за ф. № 1-КОРО в електронній формі засобами телекомунікацій в електронній формі з дотриманням вимог законів у сфері електронного документообігу та використання електронних документів із зазначенням обов’язкових реквізитів електронних документів.
Порядок та строки розгляду контролюючим органом заяв, поданих в електронній формі, є такими самими, як і для заяв, поданих у паперовому вигляді (п. 8 глави 1 розд. ІІ Порядку).
Пунктом 11 глави 1 розд. II Порядку передбачено, що у разі відсутності підстав для відмови в реєстрації КОРО посадова особа контролюючого органу не пізніше двох робочих днів з дня отримання заяви проводить реєстрацію КОРО шляхом внесення даних до інформаційно-телекомунікаційної системи ДПС.
При реєстрації КОРО на господарську одиницю посадова особа контролюючого органу здійснює записи у відповідних рядках титульної сторінки КОРО (номер КОРО, сформований в інформаційно-телекомунікаційній системі ДПС, дата реєстрації КОРО, найменування контролюючого органу, дані про посадову особу контролюючого органу).
Відповідно до п. 12 глави 1 розд. II Порядку за бажанням суб’єкта господарювання на одну господарську одиницю можна реєструвати декілька перших КОРО для використання в окремих місцях проведення розрахунків. Такі КОРО реєструються в інформаційно-телекомунікаційній системі ДПС та отримують фіскальний номер на кожну КОРО.
Зменшення ціни на товар за результатами наданої знижки: на яку дату продавець складає РК до ПН?
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє, що правила формування податкових зобов’язань і податкового кредиту з ПДВ та їх коригування, а також складання податкових накладних / розрахунків коригування до податкових накладних і їх реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних встановлено ст.ст. 187, 192, 198, 199 і 201 Податкового кодексу України.
Розрахунок коригування до податкової накладної необхідно складати на дату оплати покупцем товару за новою (зниженою) ціною.
З 1 січня 2026 року змінюються строки подання нотаріусами інформації про посвідчені договори та видані свідоцтва про спадщину
З 1 січня 2026 року про посвідчені договори та видані свідоцтва про спадщину приватні нотаріуси звітуватимуть щоквартально (з деталізацією по місяцях звітного кварталу), а державні – щомісячно.
Такі зміни передбачені Законом України № 4536-ІХ від 16 липня 2025 року, яким оновлено низку норм Податкового кодексу України.
Інформацію нотаріуси подаватимуть за формою додатку 4 ДФ до податкового розрахунку відповідно до наказу Міністерства фінансів України від 13.01.2015 № 4.
Інформацію слід подавати за місцем розташування державної нотаріальної контори або робочого місця приватного нотаріуса.
У звітності нотаріуси відображають дані, передбачені пунктом 172.4 статті 172, пунктом 173.4 статті 173, пунктом 174.4 статті 174 Податкового кодексу, зокрема:
- про посвідчені договори купівлі-продажу (міни) рухомого та нерухомого майна між фізичними особами;
- про посвідчені договори дарування;
- про видані свідоцтва про право на спадщину.
Ці відомості є підставою для перевірки правильності нарахувань та контролю за сплатою податку на доходи фізичних осіб та інших обов’язкових платежів.
Довідково:
Закон України від 16 липня 2025 року № 4536-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України у зв’язку з прийняттям Закону України «Про інтегроване запобігання та контроль промислового забруднення».
Наказ Міністерства фінансів України від 13.01.2015 № 4 «Про затвердження форми Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску і Порядку заповнення та подання податковими агентами Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску».
Реалізація проєкту з управління податковими ризиками: нова модель роботи
В податковій системі формується новий підхід щодо взаємодії з платниками. Йдеться про реалізацію проєкту щодо функціонування системи управління податковими ризиками, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25 липня 2024 року № 854.
Суть проєкту полягає в тому, що потенційні податкові ризики тепер визначаються автоматично, на основі аналітичних даних.
Уніфіковані критерії допомагають оцінювати ситуацію об’єктивно, без впливу людського чинника.
Взаємодія з платниками стає більш відкритою: податкова прагне пояснювати та попереджувати, а не притягувати до відповідальності, коли ситуацію можна виправити шляхом консультації або роз’яснення.
Реалізація проєкту відкриває шлях до нової якості взаємодії між податковою службою та платниками – у якій більше прогнозованості, довіри й професійності.
Національна стратегія доходів: робота з податковим боргом
Заходи ДПС із впровадження Національної стратегії доходів до 2030 року (НСД), які відносяться до напрямків роботи з податковим боргом, передбачені у Плані заходів ДПС з реалізації НСД у 2024 – 2025 роках.
А саме: стягнення коштів із банківських рахунків боржників шляхом направлення електронних платіжних інструкцій (інкасових доручень) на примусове списання (стягнення)коштів із рахунків платника у банках та Впровадження підсистеми «Робота з боргом» ІКС ДПС, на теперішній час запроваджені в тестовому режимі.
За результатами стягнення коштів із банківських рахунків боржників шляхом направлення електронних платіжних інструкцій (інкасових доручень) на примусове списання (стягнення) коштів з рахунків платника у банках з 29.10.2025 року було сформовано та направлено 77,0 тисяч платіжних інструкцій на примусове стягнення коштів. За рахунок цього сума додаткових надходжень до бюджету склала 19,0 млн гривень.
До уваги ФОПів – платників єдиного податку другої та третьої груп!
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу, що згідно з частиною чотирнадцятою ст. 42 Закону України від 18 червня 2024 року № 3817-ІХ «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, спиртових дистилятів, біоетанолу, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, тютюнової сировини, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального» (зі змінами та доповненнями) (далі – Закон № 3817) розмір загального місячного оподатковуваного доходу суб’єкта господарювання, зареєстрованого як фізична особа – підприємець, що не має найманих працівників, який отримав ліцензію на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями або на право роздрібної торгівлі сидром та перрі (без додавання спирту), або на право роздрібної торгівлі тютюновими виробами, або на право роздрібної торгівлі рідинами, що використовуються в електронних сигаретах, або на право роздрібної торгівлі пальним, має становити не менше 2 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного (податкового) року.
Розмір загального місячного оподатковуваного доходу суб’єкта господарювання, зареєстрованого як фізична особа – підприємець, що не має найманих працівників, який отримав ліцензію на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями або на право роздрібної торгівлі сидром та перрі (без додавання спирту), або на право роздрібної торгівлі тютюновими виробами, або на право роздрібної торгівлі рідинами, що використовуються в електронних сигаретах, або на право роздрібної торгівлі пальним та всі місця роздрібної торгівлі (місця роздрібної торгівлі пальним) якого розташовані за межами населених пунктів – адміністративних центрів областей і м. Києва та м. Севастополя на відстані від 50 кілометрів та які мають торговельні зали площею до 500 метрів квадратних, має становити не менше 1,5 розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного (податкового) року.
Для цілей дотримання вимог, визначених частиною чотирнадцятої ст. 42 Закону № 3817, розмір загального місячного оподатковуваного доходу суб’єкта господарювання, зареєстрованого як фізична особа – підприємець, що не має найманих працівників, є фактично отримана протягом календарного місяця сума оподатковуваного доходу (виручка у грошовій (готівковій та/або безготівковій) та/або не грошовій формі) від провадження усіх видів господарської діяльності, з урахуванням вимог, встановлених Податковим кодексом України (далі – ПКУ) для самостійно обраної таким суб’єктом господарювання системи оподаткування.
Відповідно до ст. 292 ПКУ доходом фізичної особи – підприємця платника єдиного податку є дохід, отриманий протягом податкового (звітного) періоду в грошовій формі (готівковій та/або безготівковій), матеріальній або не матеріальній формі.
Згідно п. 296.1 ст. 296 ПКУ фізичні особи – підприємці – платники єдиного податку другої групи та платники єдиного податку третьої групи, які не є платниками податку на додану вартість, ведуть облік у довільній формі шляхом помісячного відображення отриманих доходів.
Платники єдиного податку третьої групи (фізичні особи – підприємці), які є платниками податку на додану вартість, ведуть облік доходів і витрат за типовою формою.
Яким чином платник податків отримує повідомлення про відмову у наданні/зменшенні суми податкової знижки?
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє, що відповідно до п.п. 14.1.170 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) податкова знижка для фізичних осіб, які не є суб’єктами господарювання, – документально підтверджена сума (вартість) витрат платника податку – резидента у зв’язку з придбанням товарів (робіт, послуг) у резидентів – фізичних або юридичних осіб протягом звітного року, на яку дозволяється зменшення його загального річного оподатковуваного доходу, одержаного за наслідками такого звітного року у вигляді заробітної плати та/або у вигляді дивідендів, у випадках, визначених ПКУ.
Порядок застосування податкової знижки передбачений ст. 166 ПКУ.
На підставі даних, виключно зазначених у податкових деклараціях про майновий стан і доходи (далі – податкова декларація), посадовими особами у приміщенні контролюючого органу проводиться камеральна перевірка.
Разом з тим, на вимогу контролюючого органу та в межах його повноважень, визначених законодавством, платники податку зобов’язані пред’являти документи і відомості, пов’язані з виникненням доходу або права на отримання податкової знижки, обчисленням і сплатою податку, та підтверджувати необхідними документами достовірність відомостей, зазначених у податковій декларації з цього податку (п. 176.1 ст. 176 ПКУ).
Порядок проведення камеральної перевірки визначений ст. 76 ПКУ.
Пунктом 76.1 ст. 76 ПКУ передбачено, що камеральна перевірка проводиться посадовими особами контролюючого органу без будь-якого спеціального рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) такого органу або направлення на її проведення.
Камеральній перевірці підлягає вся податкова звітність суцільним порядком.
Згода платника податків на перевірку та його присутність під час проведення камеральної перевірки не обов’язкова.
Відповідно до п. 76.2 ст. 76 ПКУ порядок оформлення результатів камеральної перевірки здійснюється відповідно до вимог ст. 86 ПКУ.
За результатами камеральної перевірки у разі встановлення порушень складається акт у двох примірниках, який підписується посадовими особами такого органу, які проводили перевірку, і після реєстрації у контролюючому органі вручається або надсилається для підписання протягом трьох робочих днів платнику податків у порядку, визначеному ст. 42 ПКУ (п. 86.2 ст. 86 ПКУ).
Водночас на вимогу контролюючого органу та в межах його повноважень, визначених законодавством, платники податків зобов’язані пред’являти документи, пов’язані з виникненням права на отримання податкової знижки, та підтверджувати необхідними документами відомості зазначені у податковій декларації.
У разі ненадходження протягом 15 робочих днів з дня, наступного за днем отримання запиту пояснень та документів, пов’язаних з виникненням права на отримання податкової знижки керівником (його заступником або уповноваженою особою) контролюючого органу приймається рішення про проведення документальної позапланової перевірки відповідно до п. 78.1 ст. 78 ПКУ, яке оформлюється наказом (п. 78.4 ст. 78 ПКУ).
При виявленні перевіркою факту заниження (завищення) суми податкового зобов’язання контролюючими органами направляється податкове повідомлення – рішення платникам податків, відповідно до наказу Міністерства фінансів України від 28.12.2015 № 1204 «Про затвердження Порядку надіслання контролюючими органами податкових повідомлень-рішень платникам податків» (із змінами та доповненнями).
Отже, контролюючий орган повідомляє про відмову у наданні/зменшенні суми податкової знижки, визначеної платником у податковій декларації, шляхом вручення платнику податків акта перевірки у порядку, визначеному ст. 42 ПКУ та податкового повідомлення – рішення.
Отримання технологічних сертифікатів в КНЕДП ДПС юридичною особою: алгоритм дій
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує.
► Технологічні кваліфіковані сертифікати забезпечують встановлення захищеного каналу безпечного обміну інформацією в режимі реального часу
► Для отримання електронних довірчих послуг та формування технологічного кваліфікованого сертифіката до Кваліфікованого надавача електронних довірчих послуг ДПС України (КНЕДП ДПС) звертається особисто керівник юридичної особи або відповідальна особа
► Документи, необхідні для формування технологічного кваліфікованого сертифіката:
- заповнена та підписана Реєстраційна картка для юридичної особи (Реєстраційна картка) у двох примірниках;
- оригінал статуту юридичної особи (засновницького договору, рішення про створення юридичної особи, яке діє на підставі модельного статуту) або його нотаріально засвідчена копія (надається виключно для ознайомлення) (крім тих, хто має електронний примірник документів, який розміщено в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань).
Довідково: зразок заповнення Реєстраційної картки розміщено на вебсайті КНЕДП ДПС (https://ca.tax.gov.ua) у розділі «Отримання кваліфікованих електронних довірчих послуг»/вкладка «технологічні сертифікати»
За яким ідентифікатором форми надсилається повідомлення про участь у міжнародній групі компаній?
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що повідомлення про участь у міжнародній групі компаній (далі – Повідомлення) платники податків, які є учасниками відповідної міжнародної групи компаній та у звітному році здійснювали контрольовані операції, подається центральному органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, засобами електронного зв’язку в електронній формі з дотриманням вимог законів України «Про електронні документи та електронний документообіг» та «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги».
Форма та порядок складання Повідомлення затверджено наказом Міністерства фінансів України від 31.12.2020 № 839 (зі змінами та доповненнями).
На вебпорталі ДПС у рубриці Електронна звітність/Платникам податків про електронну звітність/Інформаційно-аналітичне забезпечення/Реєстр електронних форм податкових документів/Реєстр форм податкових документів розміщено електронну форму Повідомлення за ідентифікатором форми J1800103 (https://tax.gov.ua/data/material/000/006/58768/Forms_deklar.htm).
Закон України № 4577: новації для юридичних осіб – платників єдиного податку четвертої групи
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що 05.10.2025 набрав чинності Закон України від 21 серпня 2025 року № 4577-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо підтримки підприємств оборонно-промислового комплексу» (далі – Закон № 4577).
Зокрема, Законом № 4577 п. 291.4 ст. 291 Податкового кодексу України (далі ПКУ) доповнено п.п. 291.4.8, відповідно до якого для цілей глави 1 при розрахунку частки сільськогосподарського товаровиробництва до загальної суми доходу сільськогосподарського товаровиробника за відповідний податковий (звітний) рік не включаються доходи (прибутки) від операцій з продажу або іншого відчуження цінних паперів та доходи, отримані від емітента корпоративних прав, інвестиційних сертифікатів чи інших цінних паперів, що засвідчують його право власності на частку (пай) у майні (активах) емітента, у зв’язку з розподілом частини його прибутку, та розраховані за правилами бухгалтерського обліку.
Крім того, ст. 297 ПКУ доповнено пунктом 297.7, згідно з яким юридична особа – платник єдиного податку четвертої групи здійснює нарахування та сплату податку на прибуток підприємств з доходів (прибутків) від операцій з продажу або іншого відчуження цінних паперів та доходів, отриманих від емітента корпоративних прав, інвестиційних сертифікатів чи інших цінних паперів, що засвідчують його право власності на частку (пай) у майні (активах) емітента, у зв’язку з розподілом частини його прибутку, та розрахованих за правилами бухгалтерського обліку, у порядку, розмірі та строки, встановлені розділом III ПКУ.
Також, п. 2971.2 ст. 2971 ПКУ доповнено новим абзацом.
Відповідно до внесених змін для юридичних осіб – платників єдиного податку четвертої групи у сумі сплачених податків, зборів, платежів та витрат на оренду земельних ділянок не враховуються суми сплаченого податку на прибуток підприємств з доходів (прибутків) від операцій з продажу або іншого відчуження цінних паперів та доходів, отриманих від емітента корпоративних прав, інвестиційних сертифікатів чи інших цінних паперів, що засвідчують його право власності на частку (пай) у майні (активах) емітента, у зв’язку з розподілом частини його прибутку, та розрахованих за правилами бухгалтерського обліку, у порядку, розмірі та строки, встановлені розділом III ПКУ.
Розрахунки здійснюються із застосуванням РРО (РК): чи є обмеження граничної суми готівкового розрахунку?
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу, що постановою Правління Національного банку України від 29 грудня 2017 року № 148 затверджено Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні (зі змінами) (далі – Положення № 148).
Підпунктом 5 п. 3 розд. І Положення № 148 визначено, що готівкові розрахунки/розрахунки готівкою – платежі готівкою суб’єктів господарювання і фізичних осіб за реалізовану продукцію (товари, виконані роботи, надані послуги), а також за операціями, які безпосередньо не пов’язані з реалізацією продукції (товарів, робіт, послуг) та іншого майна.
Згідно з п. 6 розд. ІІ Положення № 148 суб’єкти господарювання мають право здійснювати розрахунки готівкою протягом одного дня за одним або кількома платіжними документами:
1) між собою – у розмірі до 10000 (десяти тисяч) грн включно;
2) з фізичними особами – у розмірі до 50000 (п’ятдесяти тисяч) грн включно.
Суб’єкти господарювання у разі зняття готівкових коштів із рахунків з метою здійснення готівкових розрахунків із фізичними особами зобов’язані надавати на запит надавачів платіжних послуг підтвердні документи, на підставі яких здійснюються такі готівкові розрахунки, необхідні надавачам платіжних послуг для здійснення заходів належної перевірки клієнта з урахуванням ризик-орієнтованого підходу.
Платежі понад установлені граничні суми проводяться через надавачів платіжних послуг шляхом переказу коштів із рахунку на рахунок або внесення коштів до кас надавачів платіжних послуг для подальшого їх переказу на рахунки. Кількість суб’єктів господарювання та фізичних осіб, з якими здійснюються готівкові розрахунки, протягом дня не обмежується.
Обмеження, установлене в п. 6 розд. II Положення № 148, стосується також розрахунків під час оплати за товари, придбані на виробничі (господарські) потреби за рахунок готівки, одержаної за допомогою платіжного інструменту.
Враховуючи викладене, обмеження щодо граничної суми розрахунків, встановлене у розмірі 10000 (50000) грн поширюється на розрахунки між суб’єктами господарювання та між фізичною особою та підприємством (підприємцем) протягом одного дня за товари (роботи, послуги), які здійснюються платниками податків із застосуванням реєстраторів розрахункових операцій (розрахункових книжок).
Які документи та до якого контролюючого органу подають ФО, які провадять незалежну професійну діяльність у разі зміни робочого місця (офісу)?
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу, що відповідно до п. 63.3 ст. 63 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) платники податків підлягають реєстрації або взяттю на облік у контролюючих органах за місцезнаходженням юридичних осіб, відокремлених підрозділів юридичних осіб, місцем проживання особи (основне місце обліку), а також за місцем розташування (реєстрації) їх підрозділів, рухомого та нерухомого майна, об’єктів оподаткування або об’єктів, які пов’язані з оподаткуванням або через які провадиться діяльність (неосновне місце обліку).
Платник податків зобов’язаний стати на облік у відповідних контролюючих органах за основним та неосновним місцем обліку, повідомляти про всі об’єкти оподаткування і об’єкти, пов’язані з оподаткуванням, контролюючі органи за основним місцем обліку згідно з порядком обліку платників податків.
Пунктом 6.8 розд. VII Порядку обліку платників податків і зборів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 09.12.2011 № 1588 (зі змінами) (далі – Порядок № 1588) визначено, що облік фізичних осіб, які провадять незалежну професійну діяльність, у контролюючих органах здійснюється з урахуванням, зокрема, такого:
- якщо робоче місце нотаріуса знаходиться на території іншої адміністративно-територіальної одиниці, ніж місце його постійного проживання, то нотаріус повинен стати на облік за неосновним місцем обліку в контролюючому органі за місцезнаходженням свого робочого місця відповідно до розд. IV ПКУ;
- про адресу робочого місця особи, яка здійснює незалежну професійну діяльність, така особа надає відомості шляхом подання повідомлення про об’єкти оподаткування або об’єкти, пов’язані з оподаткуванням за формою № 20-ОПП (далі – Повідомлення за ф. № 20-ОПП), згідно з розд. VIII Порядку № 1588 або може зазначити в заяві (для осіб, які провадять незалежну професійну діяльність) за формою № 5-ОПП (далі – Заява за ф. № 5-ОПП) під час взяття на облік у контролюючих органах.
Якщо фізична особа, яка провадить незалежну професійну діяльність, зазначила дані про робоче місце (офіс) у Заяві за ф. № 5-ОПП під час взяття на облік у контролюючих органах, платник податків звільняється від обов’язку подання до контролюючого органу заяви про такий об’єкт згідно з розд. VIII Порядку № 1588.
Відповідно до п. 8.1 розд. VIІI Порядку № 1588 платник податків зобов’язаний повідомляти про всі об’єкти оподаткування і об’єкти, пов’язані з оподаткуванням, контролюючий орган за основним місцем обліку у порядку, встановленому розд. VIІI Порядку № 1588.
Якщо у платника податків відбувається реєстрація, створення чи відкриття об’єкта оподаткування на території адміністративно-територіальної одиниці, де він не перебуває на обліку, то такий платник податків зобов’язаний стати на облік за неосновним місцем обліку у контролюючому органі за місцезнаходженням такого об’єкта у порядку, визначеному розд. VII Порядку № 1588 (п. 8.3 розд. VIІI Порядку № 1588).
Повідомлення за ф. № 20-ОПП може бути подана технічними засобами електронних комунікацій в електронній формі з дотриманням вимог законів України «Про електронні документи та електронний документообіг» та «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги» (п. 8.4 розд. VIІI Порядку № 1588).
У разі зміни відомостей про об’єкт оподаткування, а саме: зміна типу, найменування, місцезнаходження, виду права або стану об’єкта оподаткування, платник податків надає до контролюючого органу за основним місцем обліку Повідомлення за ф. № 20-ОПП з оновленою інформацією про об’єкт оподаткування, щодо якого відбулися зміни, в такому самому порядку та строки, як і при реєстрації, створенні чи відкритті об’єкта оподаткування (п. 8.5 розд. VIІI Порядку № 1588).
Види перевірок, при проведенні яких контролюючим органом надсилаються (вручаються) платнику письмові повідомлення із зазначенням дати початку проведення перевірки
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє.
Відповідно до п. 77.4 ст. 77 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) про проведення документальної планової перевірки керівником (його заступником або уповноваженою особою) контролюючого органу приймається рішення, яке оформлюється наказом.
Право на проведення документальної планової перевірки платника податків надається лише у випадку, коли йому (його представнику) не пізніше ніж за 10 календарних днів до дня проведення зазначеної перевірки надіслано (вручено) у порядку, визначеному ст. 42 ПКУ, копію наказу про проведення документальної планової перевірки та письмове повідомлення із зазначенням дати початку проведення такої перевірки.
Згідно з абзацами першим та другим п. 79.2 ст. 79 ПКУ документальна позапланова невиїзна перевірка проводиться посадовими особами контролюючого органу виключно на підставі рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, оформленого наказом, та за умови вручення платнику податків (його представнику) у порядку, визначеному ст. 42 ПКУ, копії наказу про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки та письмового повідомлення про дату початку та місце проведення такої перевірки.
У разі надіслання (вручення) відповідно до ст. 42 ПКУ платнику податків (його представнику) копії наказу про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки та письмового повідомлення про дату початку та місце проведення позапланової невиїзної перевірки, шляхом надсилання за адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) платника податків рекомендованим листом з повідомленням про вручення документальна позапланова невиїзна перевірка (крім перевірки, визначеної ст. 200 ПКУ) розпочинається не раніше 30 календарного дня з дати надсилання такого повідомлення та копії наказу.
Пунктом 42.2 ст. 42 ПКУ визначено, що документи вважаються належним чином врученими, якщо вони надіслані у порядку, визначеному п. 42.4 ст. 42 ПКУ, надіслані за адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) платника податків рекомендованим листом з повідомленням про вручення або особисто вручені платнику податків (його представнику).
Платникам екологічного податку про деякі особливості заповнення податкової декларації
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що податкова декларація екологічного податку затверджена наказом Міністерства фінансів України від 17.08.2015 № 715 (зі змінами) (далі – Декларація).
Невід’ємною частиною декларації є додатки (розрахунки). Відповідний тип додатка забезпечує обчислення податкового зобов’язання за відповідним видом об’єкта оподаткування – викиди в атмосферне повітря, скиди у водні об’єкти та інші. За відсутності у платника відповідного виду об’єкта оподаткування тип додатка, у якому обчислюється податкове зобов’язання для такого об’єкта оподаткування, до Декларації не додається.
Відповідно до ст. 249 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) платниками екологічного податку щокварталу самостійно обчислюються суми екологічного податку виходячи, зокрема, з:
- фактичних обсягів викидів (колонка 3 додатка 1 до Декларації);
- фактичних обсягів скидів (колонка 3 додатка 2 до Декларації);
- фактичних обсягів розміщення відходів (колонка 3 додатка 3 до Декларації).
Контролюючі органи залучають за попереднім погодженням працівників центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища, для перевірки правильності визначення платниками податку фактичних обсягів викидів стаціонарними джерелами забруднення, скидів та розміщення відходів (п. 250.12 ст. 250 ПКУ).
Згідно з п. 1 Положення про Міністерство економіки, довкілля та сільського господарства України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21 липня 2025 року № 903 Міністерство економіки, довкілля та сільського господарства України (далі – Мінекономіки) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України.
Мінекономіки є головним органом у системі центральних органів виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує, зокрема, державну політику у сфері охорони навколишнього природного середовища, екологічної та в межах повноважень, передбачених законом, біологічної і генетичної безпеки.
Пунктом 1 Положення про Державну екологічну інспекцію України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 19 квітня 2017 року № 275 (далі – Положення № 275), визначено, що Державна екологічна інспекція України (далі – Держекоінспекція) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра економіки, довкілля та сільського господарства і який реалізує державну політику із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів.
Основними завданнями Держекоінспекції, зокрема, є реалізація державної політики із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів (п.п. 1 п. 3 Положення № 275).
Отже, фактичні обсяги за кожним видом забруднюючої речовини визначаються самостійно платниками екологічного податку в тоннах. При цьому правильність визначення, зокрема, фактичних обсягів викидів стаціонарними джерелами забруднення, скидів та розміщення відходів не належить до компетенції органів ДПС, тому з метою переведення одиниць виміру за кожним видом забруднюючої речовини з куб. метрів тощо у тонни, платникам слід звертатися до Держекоінспекції.
Земельні ділянки перебували у власності (користуванні) менше одного року (починаючи з 2024 року): як розраховується МПЗ?
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує.
Відповідно до п. 74 підрозд. 10 розд. XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України (далі – ПКУ) при визначенні мінімального податкового зобов’язання у період з 01 січня 2024 року по 31 грудня року, у якому буде припинено або скасовано воєнний стан, сума мінімального податкового зобов’язання (МПЗ), визначена підпунктами 38 прим. 1.1.1 та 38 прим. 1.1.2 п. 38 прим. 1.1 ст. 38 прим. 1 ПКУ, не може становити менше 700 грн з 1 гектара, а для земельних ділянок, у площі яких частка ріллі становить не менше 50 відс., – 1400 грн з 1 гектара.
Дія п. 74 підрозд. 10 розд. XX ПКУ не поширюється на земельні ділянки, земельні частки (паї), що розташовані на територіях можливих бойових дій, які включені до Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією.
Враховуючи вищезазначене, при визначенні МПЗ відповідно до підпунктів 38 прим. 1.1.1 та 38 прим. 1.1.2 п. 38 прим. 1.1 ст. 38 прим. 1 ПКУ враховано кількість місяців, протягом яких земельна ділянка перебувала у власності, проте, враховуючи внесені зміни, розрахункова сума мінімального податкового зобов’язання починаючи з 2024 року не може становити менше ніж 700 грн з 1 гектара, а для земельних ділянок, у площі яких частина ріллі становить не менше 50 відс., – 1400 грн. з 1 гектара.
Дайджест "Події тижня"
24 листопада 2025
Дніпропетровщина лідер по надходженнях до держбюджету рентної плати за воду
На черговій онлайн зустрічі з суб’єктами господарювання фахівці Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (ГУ ДПС) приділили увагу актуальним питанням та особливостям адміністрування рентної плати за спеціальне використання води та за користування надрами за видобування підземної води. Наша область займає перше місце серед регіонів країни по надходженнях рентної плати за воду. У січні – жовтні цього року від платників Дніпропетровщини до державного бюджету надійшло майже 69 млн грн рентної плати за використання води, це на понад 11,8 млн грн більше ніж за аналогічний період минулого року.
Субсайт: https://dp.tax.gov.ua/media-ark/news-ark/956037.html
Фейсбук: https://www.facebook.com/share/p/17Ldb1H5Nv/
24 листопада 2025
Податкова Дніпропетровщини: безбар’єрна комунікація з повагою до потреб кожного
У Головному управлінні ДПС у Дніпропетровській області (ГУ ДПС) продовжують працювати над реалізацією Національної стратегії із створення безбар’єрного простору в Україні на період до 2030 року, у тому числі над тим, аби побудувати безперешкодну комунікацію для якісного обслуговування платників податків. Одним з важливих кроків у цій системній роботі стало запровадження з вересня цього року в центрах обслуговування платників (ЦОП) ГУ ДПС послуги сурдоперекладу для громадян з порушенням слуху. Переклад на українську жестову мову та з української жестової мови надається шляхом використання постійного абонентського доступу до Web-системи відеозв’язку з перекладачами жестової мови «Сервіс УТОГ – 24/7».
Субсайт: https://dp.tax.gov.ua/media-ark/news-ark/956129.html
Фейсбук: https://www.facebook.com/share/p/1ABhLGB23H/
25 листопада 2025
Підсумки діяльності Офісу податкових консультантів
У пресцентрі інформаційного агентства «МІСТ-ДНІПРО» у форматі Zoom відбулась пресконференція за участі начальника управління податкових сервісів Головного управління ДПС у Дніпропетровській області, заступника голови робочої групи «Офіс податкових консультантів» Тетяни Литвиненко на тему: «Підсумки діяльності Офісу податкових консультантів». Офіс податкових консультантів – це новий формат взаємодії між ДПС та платниками податків, який гарантує доступність, неупередженість, конфіденційність та якісний сервіс. Місія Офісу податкових консультантів – допомогти платникам у складних податкових питаннях зменшити кількість податкових спорів та штрафів та підвищити добровільну сплату податків.
Субсайт: https://dp.tax.gov.ua/media-ark/news-ark/956720.html
25 листопада 2025
Комунікаційна податкова платформа – взаємодія з бізнесом та громадськістю в ефективному форматі
Комунікаційна податкова платформа (КПП) Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (ГУ ДПС) залишається зручним та ефективним інструментом комунікації з бізнесом та громадськістю. Чергове звернення на КПП фізичної особи з м. Дніпро стосувалося особливостей листування через Електронний кабінет. Фахівці ГУ ДПС зазначили, що сьогодні податкова – це, у першу чергу, сервісна служба. Найбільш популярний серед сервісів – Електронний кабінет. Його функціональні можливості постійно розширюються. Наразі Електронний кабінет дозволяє користувачам листуватися з Державною податковою службою України (ДПС) в електронному форматі.
Субсайт: https://dp.tax.gov.ua/media-ark/news-ark/956705.html
25 листопада 2025
Дієва комунікація – важливий інструмент взаємодії влади і бізнесу
У мерії Кривого Рогу відбулася зустріч з платниками податків у форматі платформи «Діалог влади та бізнесу». У центрі уваги інформаційної сесії – ключові напрями урядової стратегії, спрямованої на забезпечення рівного доступу громадян і бізнесу до державних послуг, впровадження стандартів безбар’єрності та інклюзії у податковій службі. Під час зустрічі податківці наголосили, що з повагою до потреб кожного цієї осені у центрах обслуговування платників (ЦОП) Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (ГУ ДПС) запроваджено послугу сурдоперекладу для людей з порушенням слуху.
Субсайт: https://dp.tax.gov.ua/media-ark/news-ark/956719.html
26 листопада 2025
Податківці Дніпропетровщини: на контролі – підакцизні товари
Здійснення контролю за виробництвом та обігом алкогольних напоїв та тютюнових виробів під час проведення фактичних перевірок суб’єктів господарювання (СГ), які здійснюють виробництво та оптову/роздрібну реалізацію підакцизних товарів (алкогольних напоїв та тютюнових виробів) – тема чергового діалогу податківців Дніпропетровщини з платниками акцизного податку регіону, який відбувся в онлайн форматі.
Субсайт: https://dp.tax.gov.ua/media-ark/news-ark/957235.html
26 листопада 2025
Діалог влади та бізнесу: дієва комунікація заради економічної стійкості
На розгляд чергового «Діалогу влади та бізнесу» винесено чимало важливих питань. У заході із представниками бізнес-спільноти області, організованому Дніпропетровською обласною державною адміністрацією, взяв участь Юрій Павлютін, керівник Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (ГУ ДПС). «Комунікації податківців Дніпропетровщини з платниками у рамках регіональної платформи «Діалог влади та бізнесу» відбуваються систематично. Працюємо, щоб взаємодія з податковою для платників була зручною та прозорою. Створення комфорту для кожного платника податків – наразі надзвичайно важливе», – зазначив Юрій Павлютін.
Субсайт: https://dp.tax.gov.ua/media-ark/news-ark/957237.html
Фейсбук: https://www.facebook.com/share/p/1FYQZ4Lct8/
27 листопада 2025
У фокусі уваги податківців Дніпропетровщини погашення заборгованості комунальними підприємствами
У Головному управлінні ДПС у Дніпропетровській області (ГУ ДПС) за участю заступниці начальника податкової служби області Наталі Федаш відбулася зустріч з представниками комунальних підприємств-боржників та органів місцевого самоврядування. Погашення заборгованості перед бюджетом підприємствами комунальної форми власності завжди у фокусі уваги. Під час воєнного стану це питання на особливому контролі. У ході діалогу в першу чергу зупинилися на ситуації та перспективах погашення боргів. Суб’єкти господарювання відзвітували про вже вжиті заходи.
Субсайт: https://dp.tax.gov.ua/media-ark/news-ark/957625.html
Фейсбук: https://www.facebook.com/share/p/1ST77HjDeA/
27 листопада 2025
Щодо боротьби з нелегальним обігом пального
Протидія нелегальному обігу пального на території Дніпропетровської області, зокрема щодо виявлення та припинення діяльності незаконних АЗС – важливий напрямок діяльності Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (ГУ ДПС). Фахівцями ГУ ДПС під час заходів, що здійснюються в межах функціональних повноважень, встановлено АЗС, на якій проводиться діяльність з реалізації пального без ліцензії на право роздрібної торгівлі пальним.
Субсайт: https://dp.tax.gov.ua/media-ark/news-ark/957649.html
27 листопада 2025
На контролі податківців Дніпропетровщини вчасність і повнота наповнення бюджету області
В умовах воєнного стану надзвичайно важливо вчасно та у повному обсязі наповнювати бюджети усіх рівнів, аби забезпечити фінансування лікарень, шкіл, дитячих садків, закладів соціальної сфери та культури, виконання безпекових заходів та реалізації життєво важливих потреб мешканців територіальних громад. Саме про виконання податкових зобов’язань перед громадами області та перспективам погашення заборгованості підприємствами комунальної форми власності, органом управління яких є Дніпропетровська обласна рада, йшлося на зустрічі у Головному управлінні ДПС у Дніпропетровській області. Діалог відбувся за участю очільника податкової Дніпропетровщини Юрія Павлютіна, заступниці начальника ГУ ДПС Наталі Федаш, начальниці управління по роботі з податковим боргом Галини Воробей та радника голови Дніпропетровської обласної ради Євгенія Марченка.
Субсайт: https://dp.tax.gov.ua/media-ark/news-ark/957680.html
Фейсбук: https://www.facebook.com/share/p/16c4DpCTCN/
28 листопада 2025
Актуальні питання застосування сучасної касової техніки
У фокусі уваги податківців Дніпропетровщини правові засади застосування реєстраторів розрахункових операцій та/або програмних реєстраторів розрахункових операцій (РРО/ПРРО) та інші важливі питання контролю і обліку. На інформаційно-роз’яснювальну зустріч, яка відбулася в онлайн форматі, запросили суб'єктів господарювання, які здійснюють розрахункові операції у готівковій та/або безготівковій формі із застосуванням електронних платіжних засобів, платіжних чеків, жетонів тощо при продажу товарів чи наданні послуг у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також проводять операції з приймання готівки.
Субсайт: https://dp.tax.gov.ua/media-ark/news-ark/957871.html
28 листопада 2025
Податківці Дніпропетровщини: новації у сплаті єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області (ГУ ДПС) системно інформує платників про вимоги законодавства, у тому числі про новації. На черговій онлайн зустрічі з суб’єктами господарювання у центрі уваги зміни в адмініструванні єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (єдиний внесок). Податківці наголосили, що кошти від сплати єдиного внеску спрямовуються на фінансування пенсій, виплати лікарняних, страхові виплати по безробіттю чи нещасних випадків на виробництві та інші соціальні виплати, які сплачуються як роботодавцями за найманих працівників, так і фізичними особами – підприємцями за себе.
Субсайт: https://dp.tax.gov.ua/media-ark/news-ark/957883.html
28 листопада 2025
Податкова служба Дніпропетровщини: безбар’єрність комунікацій – запорука відповідального ставлення платників до виконання вимог законодавства
Забезпечення вільного доступу до податкової інформації у зручному для всіх форматі – один з основних аспектів безбар’єрного податкового простору. Податківці Дніпропетровщини приділяють значну увагу комунікаціям з платниками податків. Під час проведення зустрічей, семінарів та засідань «круглих столів» розглядаються важливі і актуальні питання податкового законодавства та законодавства, контроль за яким здійснюють податкові органи. На минулому тижні фахівці Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (ГУ ДПС) під час проведення заходів надавали суб’єктам господарювання роз’яснення, консультації і практичну допомогу.
Субсайт: https://dp.tax.gov.ua/media-ark/news-ark/957908.html
28 листопада 2025
Постанова КМУ від 11.12.2019 № 1165: зупинення реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних
У пресцентрі інформаційного агентства «МІСТ-ДНІПРО» у форматі Zoom відбулась пресконференція за участі головного державного інспектора відділу роботи з ризиками управління з питань виявлення та опрацювання податкових ризиків Головного управління ДПС у Дніпропетровській Євгенії Білоусової на тему: «Постанова КМУ від 11.12.2019 № 1165: зупинення реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних».
Субсайт: https://dp.tax.gov.ua/media-ark/news-ark/957992.html
До уваги платників податку на прибуток підприємств, які перейшли зі спрощеної системи оподаткування!
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, щ відповідно до п.п. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) об’єктом оподаткування податком на прибуток є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які визначені відповідними положеннями ПКУ.
Згідно з абзацом першим п.п. 140.4.4 п. 140.4 ст. 140 ПКУ фінансовий результат до оподаткування зменшується на суму від’ємного значення об’єкта оподаткування платника (крім великих платників податків) минулих податкових (звітних) років.
Положення п.п. 140.4.4 п. 140.4 ст. 140 ПКУ застосовуються з урахуванням пунктів 3 та 4 прим. 2 підрозд. 4 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ.
Для цілей п.п. 140.4.4 п. 140.4 ст. 140 ПКУ погашеними вважаються суми від’ємного значення об’єкта оподаткування минулих податкових (звітних) років, для яких одночасно виконуються дві такі умови:
а) ці суми були включені до розрахунку об’єкта оподаткування майбутніх податкових (звітних) періодів;
б) за рахунок цих сум було зменшено позитивне значення об’єкта оподаткування (прибуток) відповідних податкових (звітних) років, обраховане відповідно до п.п. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134 ПКУ без урахування непогашеного від’ємного значення об’єкта оподаткування минулих податкових (звітних) років;
Форма податкової декларації з податку на прибуток підприємств затверджена наказом Міністерства фінансів України від 20.10.2015 № 897 (далі – Декларація).
Показник рядка 19 «Податок на прибуток, нарахований за результатами останнього (звітного) податкового періоду» Декларації може мати як позитивне так і від’ємне значення.
Зменшення фінансового результат до оподаткування на суму від’ємного значення об’єкта оподаткування минулих податкових (звітних) років відображається у рядку 3.2.4 додатка РІ до рядка 03 РІ Декларації.
Відповідно до п.п. 1 п. 297.1 ст. 297 ПКУ платники єдиного податку звільняються від обов’язку нарахування, сплати та подання податкової звітності з податку на прибуток підприємств, крім випадків, передбачених абзацами другим, третім і четвертим п.п. 133.1.1 та п.п. 133.1.4 п. 133.1 ст. 133 ПКУ.
Зокрема, платники єдиного податку можуть самостійно відмовитися від спрощеної системи оподаткування у зв’язку з переходом на сплату інших податків і зборів, визначених ПКУ, з першого числа місяця, наступного за податковим (звітним) кварталом, у якому подано заяву щодо відмови від спрощеної системи оподаткування у зв’язку з переходом на сплату інших податків і зборів (п.п. 298.2.2 п. 298.2 ст. 298 ПКУ).
Поряд з цим, п.п. «а» п. 137.5 ст. 137 ПКУ визначено, що річний податковий (звітний) період встановлюється, зокрема для платників податку на прибуток, які зареєстровані протягом звітного (податкового) року (новостворені), що сплачують податок на прибуток на підставі річної податкової декларації за період діяльності у звітному (податковому) році.
З урахуванням зазначеного, платник податку на прибуток, який перейшов зі спрощеної системи оподаткування, сплачує податок на прибуток на підставі Декларації за річний податковий (звітний) період (як новостворений), який для нього починається з дати переходу на загальну систему та закінчується 31 грудня такого року, та визначає об’єкт оподаткування податком на прибуток на підставі фінансового результату, відображеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності за такий звітний період. Тому, такий платник податку на прибуток, який перейшов зі спрощеної системи оподаткування, не може зменшити фінансовий результат до оподаткування на суму від’ємного значення об’єкта оподаткування, що обліковувалось у нього в Декларації до переходу на спрощену систему оподаткування.
Виробникам електричної енергії, які здійснюють операції з реалізації електричної енергії, виробленої кваліфікованими когенераційними установками
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє.
Відповідно до частини першої ст. 1 Закону України від 13 квітня 2017 року № 2019-VIII «Про ринок електричної енергії» (зі змінами та доповненнями) (далі – Закон № 2019) активний споживач – споживач, у тому числі приватне домогосподарство, енергетичний кооператив та споживач, який є замовником енергосервісу (як до, так і після переходу до замовника за енергосервісним договором права власності на майно, утворене (встановлене) за енергосервісним договором), що споживає електричну енергію та виробляє електричну енергію, та/або здійснює діяльність із зберігання енергії, та/або продає надлишки виробленої та/або збереженої електричної енергії, або бере участь у заходах з енергоефективності та управління попитом відповідно до вимог закону, за умови що ці види діяльності не є його основною господарською або професійною діяльністю.
Частиною дев’ятою ст. 58 прим.1 Закону № 2019 встановлено, що виробництво електричної енергії активними споживачами, третіми особами, що приєднані до електричних мереж активних споживачів, вважається виробництвом електричної енергії для власних потреб та не потребує отримання ліцензії на виробництво електричної енергії, за умови що встановлена потужність таких генеруючих електроустановок на одній площадці вимірювання не перевищує 5 МВт.
Зберігання електричної енергії активними споживачами, третіми особами, установки зберігання енергії яких приєднані до електричних мереж активних споживачів, вважається зберіганням електричної енергії для власних потреб та не потребує отримання ліцензії на зберігання електричної енергії, за умови що встановлена потужність таких установок зберігання енергії на одній площадці вимірювання не перевищує 5 МВт.
Відповідно до п. 12 прим. 1 розд. XVII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 2019 з метою забезпечення надійного і безперебійного централізованого теплопостачання населення та підвищення стійкості енергосистеми до мереж виробників, що здійснюють виробництво електричної енергії, та/або до мереж теплопостачальних організацій, що здійснюють також діяльність з транспортування теплової енергії, за їхньою згодою можуть приєднуватися когенераційні установки третіх осіб електричною потужністю до 20 МВт з урахуванням, зокрема, такого:
продаж електричної енергії, виробленої на когенераційних установках та проданої виробникам, що здійснюють виробництво теплової енергії, вважається виробництвом електричної енергії для власних потреб та не потребує отримання ліцензії на виробництво електричної енергії, за умови що дозволена до споживання потужність електроустановок виробника теплової енергії на одній площадці вимірювання не перевищує 5 МВт;
продаж електричної енергії, виробленої на когенераційних установках та проданої виробникам, що здійснюють виробництво електричної та теплової енергії, вважається виробництвом електричної енергії для власних потреб та не потребує отримання ліцензії на виробництво електричної енергії, за умови що встановлена потужність таких генеруючих електроустановок на одній площадці вимірювання не перевищує 5 МВт дозволеної до відпуску електричної потужності виробника, що здійснює виробництво електричної та теплової енергії.
Згідно з п.п. 212.1.13 п. 212.1 ст. 212 Податкового кодексу України платниками акцизного податку є виробники електричної енергії, які мають ліцензію на право здійснення підприємницької діяльності з виробництва електричної енергії і продають її на ринку електричної енергії.
Отже, виробник електричної енергії, який здійснює операції з реалізації електричної енергії, виробленої кваліфікованими когенераційними установками та/або з відновлюваних джерел енергії до 5 МВт як активний споживач, який може здійснювати реалізацію електричної енергії без отримання ліцензії на такий вид діяльності, не є платником акцизного податку.
У фіскальному чеку невірна інформація щодо марок акцизного податку: чи застосовуються штрафні санкції за реалізацію підакцизних товарів без паперових марок акцизного податку?
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує.
Відповідно до частини одинадцятої ст. 73 Закону України від 18 червня 2024 року № 3817-ІХ «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, спиртових дистилятів, біоетанолу, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, тютюнової сировини, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального» (зі змінами) (далі – Закон № 3817) до суб’єктів господарювання за вчинені правопорушення застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафу в таких розмірах, зокрема, за виробництво та/або зберігання, та/або транспортування, та/або реалізація фальсифікованих алкогольних напоїв чи тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, алкогольних напоїв чи тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, без паперових марок акцизного податку (далі – МАП) встановленого зразка або з підробленими паперовими МАП (крім випадків, передбачених законодавством, та випадків, якщо маркування МАП таких алкогольних напоїв не передбачено зовнішньоекономічним договором (контрактом) – 200 відс. вартості таких товарів (продукції), але не менше 3 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного (податкового) року.
Згідно з п. 226.9 ст. 226 Податкового кодексу України вважаються такими, що немарковані:
алкогольні напої та тютюнові вироби з підробленими МАП;
алкогольні напої та тютюнові вироби, марковані з відхиленням від вимог Положення про виготовлення, зберігання, продаж МАП та маркування алкогольних напоїв, тютюнових виробів і рідин, що використовуються в електронних сигаретах, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2010 року № 1251 зі змінами та доповненнями, відповідно до якого здійснюються виготовлення, зберігання, продаж МАП та маркування алкогольних напоїв і тютюнових виробів, та/або марками, що не видавалися безпосередньо виробнику або імпортеру зазначеної продукції;
вироблені в Україні алкогольні напої з МАП, на яких зазначення суми акцизного податку, сплаченого за одиницю маркованої продукції, не відповідає сумі, визначеній з урахуванням чинних на дату розливу продукції ставок акцизного податку, міцності продукції та місткості тари;
алкогольні напої іноземного виробництва з МАП, на яких зазначена сума акцизного податку, сплаченого за одиницю маркованої продукції, не відповідає сумі, визначеній з урахуванням міцності продукції, місткості тари та розміру ставок акцизного податку, діючих на момент виробництва марки;
сигарети, цигарки та сигарили, що вироблені після 01 січня 2021 року, в яких кількість одиниць у пачці (упаковці) не відповідає кількості одиниць, зазначеній на марках акцизного податку;
рідини, що використовуються в електронних сигаретах, вироблених до 1 січня 2021 року.
Отже, у разі відображення у фіскальному чеку невірної інформації щодо МАП за умови реалізації алкогольних напоїв чи тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, маркованих відповідно до вимог чинного законодавства, штрафні санкції, передбачені частиною одинадцятою ст. 73 Закону № 3817 не застосовуються.
Хто та яким чином надає контролюючому органу відомості, необхідні для розрахунку транспортного податку?
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що згідно з п.п. 267.6.3 п. 267.6 ст. 267 Податкового кодексу України з 01 квітня 2015 року органи, що здійснюють державну реєстрацію транспортних засобів, зобов’язані щомісяця у десятиденний строк після закінчення календарного місяця подавати контролюючим органам відомості, необхідні для розрахунку та справляння податку фізичними та юридичними особами, за місцем реєстрації об’єкта оподаткування станом на перше число відповідного місяця.
Форма подачі інформації встановлюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.
До уваги платників ПДВ!
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє.
Якщо електронні послуги надаються нерезидентом (компанією Google) резиденту (юридичній особі) – платнику ПДВ, то за такою операцією резидент (юридична особа) як отримувач послуг від нерезидента зобов’язаний нарахувати податкові зобов’язання з ПДВ та скласти податкову накладну за правилом «першої події» на дату, яка визначається згідно з п. 187.8 ст. 187 Податкового кодексу України.
При цьому, якщо за такою операцією «першою подією» є отримання авансу як оплати за електронні послуги, то нарахувати податкові зобов’язання з ПДВ та скласти податкову накладну необхідно на дату списання коштів з рахунку резидента (юридичної особи) – платника ПДВ в банку/небанківському надавачу платіжних послуг в оплату таких електронних послуг.
Чи має право на податкову знижку ФОП?
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що відповідно до п.п. 14.1.170 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) податкова знижка для фізичних осіб, які не є суб’єктами господарювання, – це документально підтверджена сума (вартість) витрат платника податку на доходи фізичних осіб (ПДФО, податок) – резидента у зв’язку з придбанням товарів (робіт, послуг) у резидентів – фізичних або юридичних осіб протягом звітного року, на яку дозволяється зменшення його загального річного оподатковуваного доходу, одержаного за наслідками такого звітного року у вигляді заробітної плати та/або у вигляді дивідендів, у випадках, визначених ПКУ.
Заробітна плата – це основна та додаткова заробітна плата, інші заохочувальні та компенсаційні виплати, які виплачуються (надаються) платнику податку у зв’язку з відносинами трудового найму згідно із законом (п.п. 14.1.48 п.14.1 ст.14 ПКУ).
Нормами п.п. 14.1.49 п. 14.1 ст. 14 ПКУ визначено, що дивіденди – це платіж, що здійснюється юридичною особою, в тому числі емітентом корпоративних прав, інвестиційних сертифікатів чи інших цінних паперів, на користь власника таких корпоративних прав, інвестиційних сертифікатів та інших цінних паперів, що засвідчують право власності інвестора на частку (пай) у майні (активах) емітента, у зв’язку з розподілом частини його прибутку, розрахованого за правилами бухгалтерського обліку.
Порядок застосування податкової знижки передбачений ст. 166 ПКУ.
Підпунктом 166.4.2 п. 166.4 ст. 166 ПКУ передбачено, що загальна сума податкової знижки, нарахована платнику ПДФО в звітному податковому році, не може перевищувати суми річного загального оподатковуваного доходу платника податку, нарахованого як заробітна плата, зменшена з урахуванням положень п. 164.6 ст. 164 ПКУ, крім випадку, визначеного п.п. 166.4.4 п. 166.4 ст. 166 ПКУ.
Згідно з абзацом першим п.п. 166.4.4 п. 166.4 ст. 166 ПКУ сума податкової знижки, нарахована платнику ПДФО у звітному податковому році, у разі включення до податкової знижки витрат, передбачених п.п. 166.3.10 п. 166.3 ст. 166 ПКУ, розраховується окремо від інших витрат та не може перевищувати суму річного загального оподатковуваного доходу платника податку, отриманого у вигляді дивідендів, крім сум дивідендів, що не включаються до розрахунку загального місячного (річного) оподатковуваного доходу.
При цьому, п.п. 166.3.10 п. 166.3 ст. 166 ПКУ передбачено, що платник ПДФО має право включити до податкової знижки у зменшення оподатковуваного доходу у вигляді дивідендів, крім сум дивідендів, які не включаються до розрахунку загального місячного (річного) оподатковуваного доходу, фактично здійснені ним протягом звітного податкового року витрати на придбання акцій (інших корпоративних прав), емітентом яких є юридична особа, яка набула статус резидента Дія Сіті згідно з частиною третьою ст. 5 Закону України від 15 липня 2021 року № 1667-ІХ «Про стимулювання розвитку цифрової економіки в Україні» (зі змінами та доповненнями) (далі – Закон № 1667), за умови що такі витрати були понесені платником податку до набуття емітентом статусу резидента Дія Сіті або впродовж періоду, коли такий резидент Дія Сіті відповідав вимозі, встановленій п. 3 частини третьої ст. 5 Закону № 1667.
Враховуючи викладене, фізична особа – підприємець (ФОП) має право на податкову знижку виключно як фізична особа у разі, якщо така фізична особа:
- є найманою особою та отримує доходи у вигляді заробітної плати;
- та/або отримує доходи у вигляді дивідендів по акціях (інших корпоративних правах), емітентом яких є юридична особа, що має статус резидента Дія Сіті.
Постанова КМУ від 11.12.2019 № 1165: зупинення реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних
У пресцентрі інформаційного агентства «МІСТ-ДНІПРО» у форматі Zoom відбулась пресконференція за участі головного державного інспектора відділу роботи з ризиками управління з питань виявлення та опрацювання податкових ризиків Головного управління ДПС у Дніпропетровській Євгенії Білоусової на тему: «Постанова КМУ від 11.12.2019 № 1165: зупинення реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних».
Механізм зупинення реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування (далі – ПН/РК) в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі – ЄРПН), а також організаційні та процедурні засади діяльності Комісій з питань зупинення реєстрації ПН/РК в ЄРПН визначені постановою Кабінету Міністрів України від 11 грудня 2019 року № 1165, якою визначено Порядок зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі Порядок 1165).
Нещодавно, за ініціативою ДПС були розроблені зміни до Порядку 1165. Вони прийняті 26.08.2025 постановою КМУ № 1048 та набули чинності з 27.09.2025. Ці зміни вже показують позитивний результат у напрямку зменшення показника загальної кількості ПН/РК, які зупиняються в Реєстрі.
І так, що ж змінилося з 27 вересня?
· збільшено ліміти для безумовної реєстрації ПН/РК в ЄРПН:
- збільшено показник загального обсягу постачання, зазначеного платником податку на додану вартість в ПН/РК, зареєстрованих у ЄРПН у поточному місяці, з 1 млн грн до 3 млн грн; обсяг постачання товарів/послуг, зазначений у них у поточному місяці за операціями з одним отримувачем - з 100 тис грн до 500 тис. грн;
- збільшено поріг для ПН/РК за операціями з невеликими сумами – з 5 до 10 тис. грн та ліміту таких операцій в поточному місяці з 500 тис. грн. до 3 млн. грн.;
· змінено умови для автоматичної реєстрації ПН/РК у разі виключення платника податків з переліку ризикових. Тепер, при автоматичній реєстрації будуть враховуватися показники позитивної податкової історії платника податку;
· удосконалено механізм автоматичного врахування таблиць даних платника податку, а також передбачено автоматичну реєстрацію ПН/РК у разі автоматичного врахування таблиці даних;
· змінено окремі показники позитивної податкової історії, зокрема, збільшено ліміти обсягу операцій - з 1 млн грн до 3 млн грн, на одного контрагента зі 100 до 500 тис. грн.;
· змінено критерій ризиковості здійснення операцій щодо РК при поверненні товару від неплатника ПДВ з 30 до 90 днів.
Крім того, запроваджено додаткові механізми, щоб уникнути маніпуляцій із фінзвітністю щодо залишкової вартості основних засобів (крім умови щодо залишкової вартості основних засобів для платників податку на прибуток підприємств на кінець звітного (податкового) періоду більше 5 млн. грн та умови, що з початку попереднього року керівник та засновник не змінювалися додалася умова щодо значення показників: D > 0,02 (податкова віддача 2 % по сплаті ЄСВ та податкам і зборам, контроль за справлянням яких покладено на ДПС за останні 12 звітних періодів) та P поточ < Р макс (сума ПДВ у поточному місяці < найбільшого місячного ПДВ за останні 12 місяців ×1.4).
Одночасно з цим, нагадуємо, що в ГУ ДПС у Дніпропетровській області працює консультаційний центр з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, куди платники податків мають можливість звернутися за отриманням кваліфікованої допомоги у будь-якому зручному форматі спілкування.
Крім того, нагадуємо для тих, хто зіткнувся з проблемою блокування ПН/РК вперше.
Відповідно до порядку прийняття рішень про реєстрацію/відмову у реєстрації ПН/РК в ЄРПН, який затверджено наказом Мінфіну № 520 12 грудня 2019 року, у разі зупинення реєстрації ПН/РК в Реєстрі платник податку має право подати копії документів та письмові пояснення стосовно підтвердження інформації, зазначеної у ПН/РК, для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію / відмову в реєстрації ПН/РК в Реєстрі.
Письмові пояснення та копії документів платник податку має право подати до контролюючого органу протягом 365 календарних днів, що настають за датою виникнення податкового зобов'язання, відображеного в ПН/РК (код форми J/F1312603).
Комісія регіонального рівня протягом 5 робочих днів, що настають за днем отримання пояснень або приймає рішення про реєстрацію ПН/РК в Реєстрі або надсилає повідомлення про необхідність надання додаткових пояснень та/або документів, необхідних для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію ПН/РК в Реєстрі або приймає рішення про відмову в реєстрації ПН/РК у разі надання платником податку копій документів, складених / оформлених із порушенням законодавства.
Платник податку має право подати до контролюючого органу додаткові пояснення та копії документів на підтвердження інформації, зазначеної у ПН/РК, протягом 5 робочих днів з дня, наступного за днем отримання Повідомлення (код форми J/F1307801).
За результатами розгляду поданих додаткових пояснень комісія регіонального рівня протягом 5 робочих днів, що настають за днем їх отримання, приймає рішення про реєстрацію / відмову в реєстрації ПН/РК в ЄРПН.
Якщо платник податку не надав додаткових пояснень та копій документів на підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній / розрахунку коригування, комісія регіонального рівня приймає рішення про відмову.
Від ЦОП до «гарячих ліній»: усі майданчики комунікації з ДПС для платників
ДПС має багато каналів зв’язку, щоб кожен міг отримати консультацію або послугу – особисто, телефоном чи онлайн.
Пункти та центри обслуговування платників (ЦОП)
Потрібно прийти особисто?
По всій Україні діють 369 пунктів обслуговування платників. Із них 267 – це Центри обслуговування платників, створені при територіальних органах ДПС.
Тут платники можуть отримати 87 адміністративних послуг. І це не залежить від місця їх податкової адреси.
Для осіб з порушеннями слуху діє послуга перекладу жестовою мовою. Щоб нею скористатися, зверніться до модератора ЦОП.
Не маєте часу стояти в черзі? Можете записатися до електронної черги у зручний для Вас час онлайн за посиланням: https://zir.tax.gov.ua/main/queue або за телефонами Контакт-центру ДПС.
Детальніше про ЦОП тут: https://tax.gov.ua/tsentri-obslugovuvannya-platnikiv/
Офіси податкових консультантів
У вересні Офіси податкових консультантів почали працювати у 20 регіонах України.
Тут бізнес, ФОП чи громадянин особисто можуть отримати фахову пораду, допомогу у податкових питаннях.
Консультації надаються за такими напрямами:
- оподаткування фізичних та юридичних осіб,
- електронні сервіси та звітність,
- податкові спори,
- податковий аудит,
- фактичні перевірки та законодавство щодо РРО/ПРРО,
- контроль за обігом підакцизних товарів,
- зупинення реєстрації ПН / РК,
- погашення податкового боргу та заборгованості з ЄСВ,
- надання кваліфікованих електронних довірчих послуг,
- трансфертне ціноутворення.
Адреси Офісів –
https://tax.gov.ua/others/kontakti/ofis-podatkovih-konsultantiv
Контакт-центр ДПС – гаряча лінія для всіх платників
Для швидких довідок та консультацій працює Контакт – центр ДПС:
Тут ви можете:
- отримати інформацію щодо застосування податкового законодавства;
- дізнатися, як користуватися електронними сервісами ДПС;
- записатися до Електронної черги для відвідування ЦОП;
- подати звернення або пропозиції.
Телефони:
0 500 501 007 (Vodafone)
0 770 501 007 (Київстар)
0 730 501 007 (Lifecell)
(вартість дзвінка згідно з тарифним планом абонента)
0 800 501 007 (безкоштовно зі стаціонарних телефонів, з мобільних телефонів – за тарифами операторів мобільного зв’язку)
Дзвінки приймаються щодня:
з 08:00 до 19:00, у п’ятницю – до 18:00 (крім суботи та неділі).
Якщо ви за межами України – можна звернутися зі стаціонарного або мобільного телефону за номерами:
+380 44 454 16 13,
+380 50 050 10 07,
+380 73 050 10 07,
+380 77 050 10 07.
Питання можна ставити не лише телефоном, але й через чат у Viber.
Контакт – центр: https://tax.gov.ua/others/kontakt-tsentr/
Комунікаційна податкова платформа
Це зручний механізм взаємодії між ДПС та бізнес-асоціаціями, громадськими організаціями, які представляють інтереси бізнесу.
Переваги комунікаційних платформ:
- можливість отримання професійних консультацій з питань оподаткування;
- розгляд індивідуальних ситуацій у контексті податкового законодавства;
Хочете скористатися ресурсом? Надішліть лист на електронну скриньку платформи у відповідному територіальному органі ДПС.
Контакти тут: https://tax.gov.ua/others/kontakti/komunikatsiyni-podatkovi-platformi
«Гарячі лінії»
Оперативні консультації, роз’яснення законодавства, допомога в користуванні електронними сервісами та вирішення типових питань без необхідності особистого візиту.
У ДПС діють «гарячі лінії» за такими напрямами:
- надання консультацій платникам податків у територіальних органах ДПС – https://tax.gov.ua/others/kontakti/garyachi-linii-teritorial
- вирішення питань мобілізованих ФОП та ветеранів – https://tax.gov.ua/others/kontakti/garyachi-linii-terorganiv-dps-dlya-virishennya-pitan-mobiliz
- консультаційні центри з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі та відповідності платника критеріям ризиковості – https://tax.gov.ua/others/kontakti/konsultatsiyni-tsentri
- з питань оподаткування юридичних осіб – https://tax.gov.ua/others/kontakti/perelik-garyachih-liniy-teritorial
Онлайн-ресурси:
Електронний кабінет
Онлайн-сервіс, який надає понад 130 електронних послуг.
Сервіси Електронного кабінету доступні 24/7/365.
Вхід до Електронного кабінету за адресою: https://cabinet.tax.gov.ua/ або через вебпортал ДПС.
Чат-бот «TAX control»
Це інструмент для виявлення порушень у сфері торгівлі, послуг чи громадського харчування.
Можна повідомити про:
- невидачу фіскального чека,
- торгівлю без ліцензії чи з порушенням реалізації підакцизної продукції,
- відмову прийняти картку,
- роботу без державної реєстрації,
- неоформлених працівників.
Доступ цілодобовий і з будь-якого пристрою.
Віджет «ТAX Control» розміщено на вебпорталі ДПС у правому верхньому куті – https://control.tax.gov.ua/
Загальнодоступний інформаційно-довідковий ресурс (ЗІР)
Зручний онлайн-ресурс, де розміщено готові відповіді на популярні запитання платників. Скористатися ним можна у будь-який час.
Ресурс за посиланням – https://zir.tax.gov.ua/
Канали комунікації з ДПС – це:
- зручно та швидко: не обов’язково йти до податкової – багато питань вирішуються телефоном або онлайн;
- економія часу: онлайн-черга, Е-кабінет, гаряча лінія – мінімізують паперову тяганину;
- різні опції для різних потреб, інклюзивність та безбар’єрність: особистий візит без бар’єрів для осіб з інвалідністю, консультація, підтримка ФОП, електронне подання звітності, звернення за кордоном.
Обирайте зручний формат та користуйтеся ресурсами ДПС!
Застосування РРО в господарській одиниці: які документи необхідно зберігати суб’єкту господарювання на місці проведення розрахунків?
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє.
Відповідно до п. 4 розд. III Порядку реєстрації та застосування реєстраторів розрахункових операцій, що застосовуються для реєстрації розрахункових операцій за товари (послуги), затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 14.06.2016 № 547 (із змінами та доповненнями) (далі – Порядок № 547), суб’єкти господарювання, які використовують реєстратори розрахункових операцій (далі – РРО) для здійснення розрахункових операцій у готівковій та/або безготівковій формі (із застосуванням електронних платіжних засобів, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також здійснення операцій з приймання готівки для подальшого її переказу, зобов’язані, зокрема:
- у кінці робочого дня (зміни) створювати у паперовій та/або електронній формі (крім автоматів з продажу товарів (послуг)) фіскальні звітні чеки у разі здійснення розрахункових операцій (абзац восьмий п. 4 розд. ІІІ Порядку № 547);
- створювати контрольні стрічки у паперовій та/або електронній формі і забезпечувати їх зберігання на РРО (крім автоматів з продажу товарів (послуг)) протягом трьох років (абзац дев’ятий п. 4 розд. ІІІ Порядку № 547);
- створювати в паперовій та/або електронній формі X-звіти, Z-звіти та інші документи, що передбачені документацією на РРО, відповідно до законодавства (абзац тринадцятий п. 4 розд. ІІІ Порядку № 547);
- зберігати на місці проведення розрахунків реєстраційне посвідчення та останню довідку про опломбування РРО або їх копії (абзац п’ятнадцятий п. 4 розд. ІІІ Порядку № 547).
До уваги платників рентної плати!
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє.
Відповідно до п. 257.1 ст. 257 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) базовий податковий (звітний) період для рентної плати дорівнює календарному кварталу, а для рентної плати за користування надрами для видобування корисних копалин за видобування нафти, конденсату, природного газу, у тому числі газу, розчиненого у нафті (нафтового (попутного) газу), етану, пропану, бутану, рентної плати за користування радіочастотним спектром (радіочастотним ресурсом) України та рентної плати за транспортування нафти і нафтопродуктів магістральними нафтопроводами та нафтопродуктопроводами, транзитне транспортування трубопроводами аміаку територією України, дорівнює календарному місяцю.
Пунктом 257.3 ст. 257 ПКУ встановлено, що платник рентної плати до закінчення визначеного розд. II ПКУ граничного строку подання податкових декларацій за податковий (звітний) період, визначений ст. 257 ПКУ подає до відповідного контролюючого органу за формою, встановленою у порядку, передбаченому ст. 46 ПКУ, податкову декларацію, яка містить додатки:
- з рентної плати за користування надрами для видобування корисних копалин:
за місцезнаходженням ділянки надр, з якої видобуті корисні копалини, у разі розміщення такої ділянки надр у межах території України;
за місцем обліку платника рентної плати у разі розміщення ділянки надр, з якої видобуто корисні копалини, в межах континентального шельфу та/або виключної (морської) економічної зони України (п.п. 257.3.1 п. 257.3 ст. 257 ПКУ);
- з рентної плати за користування надрами в цілях, не пов’язаних з видобуванням корисних копалин – за місцезнаходженням ділянки надр (п.п. 257.3.2 п. 257.3 ст. 257 ПКУ);
- з рентної плати за користування радіочастотним спектром (радіочастотним ресурсом) України – за місцем податкової реєстрації (п.п. 257.3.3 п. 257.3 ст. 257 ПКУ);
- з рентної плати за спеціальне використання води – за місцем податкової реєстрації (п.п. 257.3.4 п. 257.3 ст. 257 ПКУ);
- з рентної плати за спеціальне використання лісових ресурсів – за місцезнаходженням лісової ділянки (п.п. 257.3.5 п. 257.3 ст. 257 ПКУ);
- з рентної плати за транспортування нафти і нафтопродуктів магістральними нафтопроводами та нафтопродуктопроводами, транзитне транспортування трубопроводами аміаку територією України – за місцем його податкової реєстрації (п.п. 257.3.6 п. 257.3 ст. 257 ПКУ).
Форма податкової декларації з рентної плати затверджена наказом Міністерства фінансів України від 17.08.2015 № 719 (зі змінами) (далі – Декларація).
Згідно з приміткою 1 до Декларації невід’ємною частиною Декларації є додатки. Відповідний тип додатка забезпечує обчислення податкового зобов’язання за відповідним видом об’єкта оподаткування. За відсутності у платника відповідного виду об’єкта оподаткування тип додатка, у якому обчислюється податкове зобов’язання для такого об’єкта оподаткування, до Декларації не додається.
У разі виправлення показників в окремих додатках до поданої звітної Декларації суб’єктом господарювання подається:
- до настання граничного терміну подання звітної Декларації – звітна нова Декларація разом з усіма додатками, в яких обчислюються податкові зобов’язання за відповідними видами об’єкта оподаткування;
- після настання граничного терміну подання Декларації – уточнююча Декларація разом з тими додатками, в яких виявлені помилки, та у зв’язку з цим уточнюються податкові зобов’язання за відповідним видом об’єкта та/або додатки за об’єктами оподаткування, які не були подані разом зі звітною Декларацію.
При цьому, згідно з п.п. 69.38 п. 69 підрозд. 10 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ тимчасово, на період з 01 серпня 2023 року до припинення або скасування воєнного стану на території України, у разі самостійного виправлення платником податків з дотриманням порядку, вимог та обмежень, визначених ст. 50 ПКУ, помилок, що призвели до заниження податкового зобов’язання, такий платник звільняється від нарахування та сплати штрафних санкцій, передбачених п. 50.1 ст. 50 ПКУ, та пені.
За об’єкти нерухомості власника – юридичної особи встановлені нульові ставки: чи подається податкова декларація з податку на нерухоме майно?
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу, що відповідно до п.п. 266.5.1 п. 266.5 ст. 266 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) ставки податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки (податок), для об’єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, що перебувають у власності фізичних та юридичних осіб, встановлюються за рішенням сільської, селищної, міської ради залежно від місця розташування (зональності) та типів таких об’єктів нерухомості у розмірі, що не перевищує 1,5 відс. розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного (податкового) року, за 1 кв. метр бази оподаткування.
Згідно з п.п. 266.7.5 п. 266.7 ст. 266 ПКУ платники податку – юридичні особи самостійно обчислюють суму податку станом на 1 січня звітного року і не пізніше 20 лютого цього ж року подають контролюючому органу за місцезнаходженням об’єкта/об’єктів оподаткування декларацію з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки (далі – Декларація) за формою, встановленою у порядку, передбаченому ст. 46 ПКУ, з розбивкою річної суми рівними частками поквартально.
Щодо новоствореного (нововведеного) об’єкта житлової та/або нежитлової нерухомості декларація юридичною особою – платником подається протягом 30 календарних днів з дня виникнення права власності на такий об’єкт, а податок сплачується починаючи з місяця, в якому виникло право власності на такий об’єкт.
Форма Декларації, затверджена наказом Міністерства фінансів України від 10.04.2015 № 408 із змінами та доповненнями передбачає заповнення додатка 1 (для об’єктів житлової нерухомості) та додатка 2 (для об’єктів нежитлової нерухомості), які є її невід’ємною частиною.
Згідно з приміткою 10 інформації до додатка 1 (додатка 2) до Декларації у графі 14 «Ставка (%)» розд. І «Розрахунок податкового зобов’язання» додатка 1 (додатка 2) зазначається ставка податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, визначена рішенням органу місцевого самоврядування відповідно до п.п. 266.5.1 п. 266.5 ст. 266 ПКУ.
Таким чином, за об’єкти житлової та/або нежитлової нерухомості, що перебувають у власності юридичних осіб, по яких за рішенням сільської, селищної або міської ради встановлені нульові ставки, Декларація подається на загальних підставах.
Перехід права власності на транспортний засіб протягом звітного року: деякі особливості заповнення податкової декларації
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що п.п. 267.6.4 п. 267.6 ст. 267 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) встановлено, що платники транспортного податку – юридичні особи самостійно обчислюють суму податку станом на 1 січня звітного року і не пізніше 20 лютого цього ж року подають контролюючому органу за місцем реєстрації об’єкта оподаткування декларацію з транспортного податку (далі – Декларація) за формою, встановленою у порядку, передбаченому ст. 46 ПКУ, з розбивкою річної суми рівними частками поквартально.
Щодо об’єктів оподаткування, придбаних протягом року, Декларація юридичною особою – платником транспортного податку подається протягом місяця з дня виникнення права власності на такий об’єкт, а транспортний податок сплачується починаючи з місяця, в якому виникло право власності на такий об’єкт.
У разі переходу права власності на об’єкт оподаткування від одного власника до іншого протягом звітного року транспортний податок обчислюється попереднім власником за період з 1 січня цього року до початку того місяця, в якому він втратив право власності на зазначений об’єкт оподаткування, а новим власником – починаючи з місяця, в якому він набув право власності на цей об’єкт (п.п. 267.6.5 п. 267.6 ст. 267 ПКУ).
Форма Декларації затверджена наказом Міністерства фінансів України від 10.04.2015 № 415 «Про затвердження форми Податкової декларації з транспортного податку» (зі змінами).
Рядок 1 заголовної частини Декларації передбачає заповнення форми Декларації з типом: «Звітна» (поле 01), «Звітна нова» (поле 02), «Уточнююча» (поле 03).
Документ звітності з типом «Звітний» подається платником податків, якщо за такий звітний (податковий) період документ звітності ще не подавався. Документ звітності з типом «Звітний новий» подається платником податків до закінчення граничного строку подання для такого документа звітності, якщо раніше подавався документ звітності з типом «Звітний» або «Звітний новий» за такий самий звітний (податковий) період з урахуванням особливостей для певних форм документів звітності.
Документ звітності з типом «Уточнюючий» подається платником податків після закінчення граничного строку подання для такого документа звітності, якщо раніше подавався документ звітності з типом «Звітний» або «Звітний новий» за звітний (податковий) період, що уточнюється, зокрема, у разі зміни протягом року об’єкта та/або бази оподаткування, появи нових об’єктів оподаткування, для форм документів звітності, щодо яких подання передбачено за звітний рік до його закінчення.
Згідно з примітками 2 та 3 інформації до Декларації:
поле «починаючи з» заповнюється у разі подання Декларації щодо транспортних засобів, придбаних протягом звітного року або отриманих у разі переходу права власності на транспортні засоби протягом звітного року (зазначається номер місяця арабськими цифрами);
поле «з урахуванням уточнень з» заповнюється у разі уточнення податкових зобов’язань (зазначається номер місяця арабськими цифрами).
Враховуючи зазначене, при поданні Декларації з типом «Уточнююча» заповнюється поле «з урахуванням уточнень з», яке означає, що у платника протягом року змінюється кількість об’єктів оподаткування (відбувся перехід права власності (набуття/втрата права власності) на транспортні засоби), де зазначається арабськими цифрами номер місяця звітного року, в якому виникло/втрачено право власності на транспортні засоби.
Поле «починаючи з» заповнюється у Декларації з типом «Звітна» у разі виникнення протягом року об’єкта оподаткування (до цієї дати у платника об’єктів оподаткування не було).
До уваги платників податку на прибуток підприємств!
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує.
Методологічні засади формування у бухгалтерському обліку інформації про оренду необоротних активів та її розкриття у фінансовій звітності регулюються нормами Національного положення (стандарту) бухгалтерського обліку 14 «Оренда» (далі – НП(С)БО 14), затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 28.07.2000 № 181 (зі змінами та доповненнями), та Методичними рекомендаціями з бухгалтерського обліку основних засобів, затвердженими наказом Міністерства фінансів України від 30.09.2003 № 561 (зі змінами та доповненнями) (далі – Методичні рекомендації № 561).
Затрати орендаря на поліпшення об’єкта операційної оренди (модернізація, модифікація, добудова, дообладнання, реконструкція), що приводять до збільшення майбутніх економічних вигод, які первісно очікувалися від його використання, відображаються орендарем як капітальні інвестиції у створення (будівництво) інших необоротних матеріальних активів. Такі затрати зараховуються до складу основних засобів як первісна вартість нового об’єкта підгрупи 2.7 класифікації основних засобів, наведеної в п. 7 Методичних рекомендацій № 561 (абзац другий п. 4 розд. IІ НП(С)БО 14, п. 21 Методичних рекомендацій № 561).
Об’єкт основних засобів перестає визнаватися активом (списується з балансу) у разі його вибуття внаслідок продажу, ліквідації, безоплатної передачі, нестачі, остаточного псування або інших причин невідповідності критеріям визнання активом (абзац перший п. 41 Методичних рекомендацій № 561).
Згідно з абзацом четвертим п. 138.1 та абзацом третім п. 138.2 ст. 138 Податкового кодексу України в (далі – ПКУ) фінансовий результат до оподаткування збільшується, зокрема на суму залишкової вартості окремого об’єкта основних засобів або нематеріальних активів, визначеної відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, у разі ліквідації або продажу такого об’єкта та відповідно зменшується на суму залишкової вартості окремого об’єкта основних засобів або нематеріальних активів, визначеної з урахуванням положень ст. 138 ПКУ, у разі ліквідації або продажу такого об’єкта.
Вимоги пп. 138.1 – 138.3 ст. 138 ПКУ не застосовуються до операцій з активами з права користування за договорами оренди (п. 138.4 ст. 138 ПКУ). Актив з права користування – визнаний орендарем згідно з вимогами міжнародних стандартів фінансової звітності актив, який представляє право орендаря використовувати базовий актив протягом строку оренди (п.п. 14.1.1 прим. 2 п. 14.1 ст. 14 ПКУ).
При визначенні фінансового результату до оподаткування у витратах враховується недоамортизована частина ремонту орендованого основного засобу по закінченню договору оперативної оренди.
При цьому при визначенні об’єкта оподаткування платник податку – орендар на підставі положень абзацу четвертого п. 138.1 та абзацу третього п. 138.2 ст. 138 ПКУ має збільшити фінансовий результат на суму недоамортизованої частини витрат на ремонт/поліпшення орендованих основних засобів, визначеної відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, та зменшити фінансовий результат на суму недоамортизованої частини витрат на ремонт/поліпшення орендованих основних засобів, визначеної з урахуванням положень ст. 138 ПКУ.
Умови, за яких вважається прийнятою контролюючим органом податкова звітність, у тому числі подана в електронному вигляді
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що відповідно до п. 49.9 ст. 49 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) за умови дотримання платником податків вимог ст. 49 ПКУ посадова особа контролюючого органу, в якому перебуває на обліку платник податків, зобов’язана зареєструвати податкову декларацію платника датою її фактичного отримання контролюючим органом.
За умови дотримання вимог, встановлених статтями 48 і 49 ПКУ податкова декларація, надана платником, також вважається прийнятою:
- за наявності на всіх аркушах, з яких складається податкова декларація та, за бажанням платника податків, на її копії, відмітки (штампу) контролюючого органу, яким отримана податкова декларація, із зазначенням дати її отримання, або квитанції про прийняття податкової декларації у разі її подання засобами електронного зв’язку, або поштового повідомлення з відміткою про вручення контролюючому органу, у разі надсилання податкової декларації поштою (п.п. 49.9.1 п. 49.9 ст. 49 ПКУ);
- у разі, якщо контролюючий орган із дотриманням вимог п. 49.11 ст. 49 ПКУ не надає платнику податків повідомлення про відмову у прийнятті податкової декларації або у випадках, визначених п. 49.9 ст. 49 ПКУ, не надсилає його платнику податків у встановлений ст. 49 ПКУ строк (п.п. 49.9.2 п. 49.9 ст. 49 ПКУ).
Разом з тим слід зазначити, що на примірнику податкової звітності, що залишається у платника податків і був наданий, за його бажанням проставляється штамп «ОТРИМАНО».
Податкова служба Дніпропетровщини: безбар’єрність комунікацій – запорука відповідального ставлення платників до виконання вимог законодавства
Забезпечення вільного доступу до податкової інформації у зручному для всіх форматі – один з основних аспектів безбар’єрного податкового простору.
Податківці Дніпропетровщини приділяють значну увагу комунікаціям з платниками податків.
Під час проведення зустрічей, семінарів та засідань «круглих столів» розглядаються важливі і актуальні питання податкового законодавства та законодавства, контроль за яким здійснюють податкові органи.
На минулому тижні фахівці Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (ГУ ДПС) під час проведення заходів надавали суб’єктам господарювання роз’яснення, консультації і практичну допомогу.
Так, на семінарах, організованих для представників бізнесу м. Дніпра розглянули питання адміністрування податку на доходи фізичних осіб, з урахуванням основних змін, внесених Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України у зв’язку з прийняттям Закону України «Про інтегроване запобігання та контроль промислового забруднення» та з метою удосконалення окремих положень податкового законодавства». Детально зупинились на правилах звільнення від податкових зобов'язань для ФОПів, які мобілізовані або підписали контракт на проходження військової служби. Учасникам нагадали про електронні сервіси ДПС України та роботу комунікаційної податкової платформи ГУ ДПС (dp.ikc@tax.gov.ua).
На зустрічах з бізнесом у м. Кривому Розі, м. Самар, м. Нікополі та сел. Солоне йшлося про: визначення мінімального податкового зобов'язання; подання ФОПами квартальної звітності за найманих працівників та сплату єдиного внеску; порядок подання документів на отримання податкової знижки; легалізацію трудових відносин; особливості застосування РРО/ПРРО тощо.
Окрему увагу податківці області приділили напрямам і принципам безбар’єрності. Акцент – на інформаційній і цифровій безбар’єрності. Платників ознайомили з роботою Офісу податкових консультантів – сервісом, орієнтованим на взаємодію з громадянами, бізнесом та громадськістю за принципами рівних можливостей, поваги та інклюзії.
Під час засідань «круглих столів» податківці спілкувались з платниками м. Самар та с. Широке. Говорили про переваги електронних сервісів ДПС, які спрощують взаємодію платників з контролюючими органами, зокрема – про Електронний кабінет і мобільний застосунок «Моя податкова».
Фахівці ГУ ДПС також приділили увагу Національній стратегії доходів до 2030 року (НСД) та системі управління податковими ризиками (комплаєнс-ризиками). Зокрема, зупинились на принципах НСД та структурі управління податковими ризиками.
Робота з молодим поколінням – важливий елемент формування майбутнього сумлінного платникам податків.
Фахівці ГУ ДПС на минулому тижні провели зустрічі з учнями: Дніпровської гімназії № 137 Дніпровської міської ради (м. Дніпро), Павлоградської гімназії № 19
Павлоградської міської ради (м. Павлоград) та Нікопольського природничо-математичного ліцею № 26 Нікопольської міської ради (м. Нікополь).
Під час спілкування з молоддю говорили про важливість своєчасної сплати податків. Акцентували, що відповідальне ставлення до виконання своїх фінансових зобов’язань перед державою – це прояв громадянської свідомості і патріотизму, особливо сьогодні.
Крім того, юнакам та дівчатам розповіли про сучасні формати комунікації з податковою службою Дніпропетровщини. Зокрема, звернули увагу, що на інформаційних ресурсах: субсайті «Головне управління ДПС у Дніпропетровській області» вебпорталу ДПС України, сторінці Facebook та YouTube-каналі завжди знаходиться актуальна інформація.
Забезпечити рівний доступ до податкового сервісу, своєчасно надати допомогу і інформаційну підтримку кожному, хто звертається до ГУ ДПС – податківці активно працюють над усуненням будь-яких бар’єрів і створенням комфортних умов для платників податків.
Робота мобільного ЦОПу ГУ ДПС затребувана і забезпечує зручність під час отримання платниками адміністративних та інших послуг. При цьому, взаємодія з центрами надання адміністративних послуг (ЦНАП) має позитивні результати.
Так, фахівцями Верхньодніпровського сектору обслуговування платників Кам’янської ДПІ ГУ ДПС здійснено виїзди мобільного ЦОПу до ЦНАПів виконавчих комітетів: Верхівцевської міської ради (м. Верхівцеве), Верхньодніпровської міської ради (м. Верхньодніпровськ) та Криничанської селищної ради (Кринички).
Податківці Жовтоводського сектору обслуговування платників Кам’янської ДПІ ГУ ДПС у рамках роботи мобільного ЦОПу провели чергування у ЦНАПах: Лихівської ТГ (с. Лихівка) та П’ятихатської міської ради (м. П’ятихатки).
Працівники Нікопольської ДПІ ГУ ДПС приймали громадян під час роботи мобільного ЦОПу у ЦНАПі Томаківської селищної ради (селище Томаківка).
Під час роботи мобільного ЦОПу фахівцями ГУ ДПС надаються платникам адміністративні та інші послуги, зокрема, опрацьовуються заяви: про внесення змін до Державного реєстру фізичних осіб – платників податків (форма № 5ДР); щодо отримання відомостей з Державного реєстру фізичних осіб – платників податків про джерела/суми нарахованого доходу (форма № 10ДР) та ін.
Також фахівці податкової служби надають суб’єктам звернень практичну допомогу щодо заповнення податкової декларації про майновий стан і доходи; усні консультації з питань земельного податку, МПЗ, податку на нерухоме майно відмінне від земельної ділянки; щодо електронних сервісів ДПС тощо.
Інформаційно-роз’яснювальна робота податкової служби Дніпропетровщини, яка проводиться з платниками регіону системно і на постійні основі, зокрема, спрямована на забезпечення однієї зі стратегічних цілей Національної стратегії доходів до 2030 року – підвищення рівня добровільного дотримання платниками податкового законодавства. І відкриті та прозорі комунікації позитивно впливають на розвиток партнерських відносин податкової служби з бізнесом і громадськістю.
Чи підлягає оподаткуванню військовим збором сума орендної плати, що виплачується за договором оренди нерухомого (рухомого) майна?
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу, що відповідно до норм статей 759 та 762 Цивільного кодексу України за договором найму (оренди), наймодавець передає або зобов’язується передати наймачеві майно у володіння та користування за плату на певний строк, за користування якого з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму.
Згідно з п.п. 1 п.п. 1.2 п. 16 прим. 1 підрозд. 10 розд. XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України (далі – ПКУ) об’єктом оподаткування військовим збором є доходи, визначені ст. 163 ПКУ.
Так, п. 163.1 ст. 163 ПКУ передбачено, що об’єктом оподаткування військовим збором для платників, зазначених у п.п. 1 п.п. 1.2 п. 16 прим. 1 підрозд. 10 розд. XX «Перехідні положення», зокрема, резидента є загальний місячний (річний) оподатковуваний дохід.
До загального місячного (річного) доходу платника податку на доходи фізичних осіб (податок), включаються, зокрема, суми винагород та інших виплат, нарахованих (виплачених) платнику податку відповідно до умов цивільно-правового договору (п.п. 164.2.2 п. 164.2 ст. 164 ПКУ) та дохід від надання майна в лізинг, оренду або суборенду (строкове володіння та/або користування), визначений у порядку, встановленому п. 170.1 ст. 170 ПКУ (п.п. 164.2.5 п. 164.2ст. 164 ПКУ).
Для платників, зазначених у п.п. 1 п.п. 1.1 п. 16 прим. 1 підрозд. 10 розд. XX «Перехідні положення», ставка військового збору становить 5 відс. від об’єкта оподаткування, визначеного п.п. 1 п.п. 1.2 п. 16 прим. 1 підрозд. 10 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ, крім доходів, які оподатковуються за ставкою, визначеною п.п. 4 п.п. 1.3 п. 16 прим. 1 підрозд. 10 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ (п.п. 1.1 п.п. 1.3 п. 16 прим. 1 підрозд. 10 розд. XX ПКУ).
Отже, сума орендної плати, що виплачується за договором оренди рухомого (нерухомого) майна підлягає оподаткуванню військовим збором на загальних підставах.
Щодо повідомлення контролюючого органу про отримання нового кваліфікованого або удосконаленого електронного підпису шляхом направлення Повідомлення про надання інформації щодо кваліфікованого або удосконаленого електронного підпису в електронному вигляді
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує.
Для реєстрації нового кваліфікованого/удосконаленого електронного підпису (далі –КЕП/УЕП)платнику необхідно подати Повідомлення про надання інформації щодо кваліфікованого або удосконаленого електронного підпису, що базується на кваліфікованому сертифікаті електронного підпису (далі – Повідомлення) за ідентифікатором форми для юридичних осіб – J13911(04), для фізичних осіб –F13911(04).
У табличну частину Повідомлення необхідно внести інформацію про новий сертифікат відкритого ключа, після чого підписати документ. Послідовність накладання підписів на Повідомлення має бути наступною:першим накладається новий КЕП, інформацію про який платник додав до табличної частини Повідомлення, після чого документ підписується діючим КЕП/УЕП, яким набуто статус суб’єкта електронного документообігу (далі – СЕД).
Звертаємо увагу! Якщо термін дії КЕП/УЕП,яким набуто статус СЕД вже закінчився (був скасований), подавати Повідомлення не потрібно. Адже відповідно до норм чинного законодавства електронний документообіг між платником податків та контролюючим органом припиняється після отримання інформації від кваліфікованого надавача електронних довірчих послуг про завершення строку чинності (або скасування) кваліфікованого сертифіката відкритого ключа. Платник податків стає суб’єктом електронного документообігу після надсилання до контролюючого органу першого будь-якого електронного документа у встановленому форматі з дотриманням вимог законів України «Про електронні документи та електронний документообіг» та «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги».
Таким чином, у разі отримання нового КЕП/УЕП,платником подається Повідомлення із зазначенням нового КЕП/УЕП. На сформоване Повідомлення першим накладається новий КЕП/УЕП, після чого документ підписується діючим КЕП/УЕП, яким набуто статус СЕД.
Інформування платників податків про суми помилково сплачених податкових платежів
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє.
Державною податковою службою України з метою підвищення рівня інформування платників податків про суми помилково сплачених податкових платежів, єдиного внеску запроваджено новий сервіс «Е-повідомлення».
Платники податків, користувачі електронного кабінету, мають можливість отримувати в розділі «Вхідні/вихідні документи/Вхідні/Повідомлення» електронне інформаційне повідомлення про помилкову сплату платежів (форма J/F14900) та миттєво здійснювати направлення до територіального органу ДПС, в якому обліковуються такі суми, заяву на перерахування коштів в електронному форматі.
Форма Е-повідомлення про помилкову сплату платежів:
Податковий номер платника
Назва та код територіального органу ДПС
код території
отримано сплату [дата платіжної інструкції] по платежу [код платежу] «[назва платежу]» в розмірі [сума] грн за платіжною інструкцією № [номер платіжної інструкції] на рахунок [ рахунок IBAN].
У разі помилкової сплати просимо подати Заяву про повернення помилково та/або надміру сплачених сум грошових зобов’язань та пені.
Поряд з цим, посадові особи, які за даними Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань є керівником підприємства, установи, організації, чи самозайнятою особою, чи фізичною особою – платником податків, також мають можливість отримувати додаткове повідомлення шляхом приєднання до сервісу «Info TAX».
Звертаємо увагу, що автоматична відправка електронних інформаційних повідомлень про помилкову сплату платежів здійснюється засобами ІКС ДПС о 9.00 годині в робочі дні, крім понеділка, за транзакціями про сплату за попередній банківський день.
Податківці Дніпропетровщини: новації у сплаті єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області (ГУ ДПС) системно інформує платників про вимоги законодавства, у тому числі про новації.
На черговій онлайн зустрічі з суб’єктами господарювання у центрі уваги зміни в адмініструванні єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (єдиний внесок).
Податківці наголосили, що кошти від сплати єдиного внеску спрямовуються на фінансування пенсій, виплати лікарняних, страхові виплати по безробіттю чи нещасних випадків на виробництві та інші соціальні виплати, які сплачуються як роботодавцями за найманих працівників, так і фізичними особами – підприємцями за себе.
Учасників зустрічі поінформували про новації у податковому законодавстві, які набули чинності з 1 жовтня цього року. Зокрема, розповіли про пільгу зі сплати єдиного внеску фізичними особами - підприємцями та іншими самозайнятими особами. Наразі для звільнення від сплати єдиного внеску за себе необхідно, аби роботодавець, у тому числі резидент Дія Сіті, сплатив за них єдиний внесок. При цьому сума сплаченого єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску.
Платникам нагадали, про важливість дотримання законодавства про збір та облік єдиного внеску, аби уникнути застосування штрафних санкцій та пені, а також розповіли про пільговий період незастосування податковим органам фінансових стягнень.
Фахівці ГУ ДПС також обговорили з суб’єктами господарювання дотримання платіжної дисципліни та недопущення порушень термінів сплати єдиного внеску.
Учасники дискусії отримали фахові відповіді на запитання.
Системна інформаційно-роз’яснювальна робота податківців допомагає платникам детально розібратися в тонкощах законодавства, вчасно зорієнтуватися і уникати проблем та здійснювати діяльність виключно у рамках правового поля. Це сприяє покращенню фінансової дисципліни платників, а відтак і збільшенню надходжень до бюджетів та соціальних фондів.
Актуальні питання застосування сучасної касової техніки
У фокусі уваги податківців Дніпропетровщини правові засади застосування реєстраторів розрахункових операцій та/або програмних реєстраторів розрахункових операцій (РРО/ПРРО) та інші важливі питання контролю і обліку.
На інформаційно-роз’яснювальну зустріч, яка відбулася в онлайн форматі, запросили суб'єктів господарювання, які здійснюють розрахункові операції у готівковій та/або безготівковій формі із застосуванням електронних платіжних засобів, платіжних чеків, жетонів тощо при продажу товарів чи наданні послуг у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також проводять операції з приймання готівки.
Детально зупинилися на використанні та відмінностях сучасної касової техніки. Окремо обговорили додатковий функціонал електронних контрольно-касових апаратів, зокрема, забезпечення обліку кількості реалізованих товарів (послуг) найменування, друкування розрахункових та інших звітних документів.
Розглянули питання реєстрації, взяття на облік контролюючими органами та перереєстрації РРО. Не оминули увагою підстави для відмови в реєстрації, а також її скасуванні.
Підприємцям нагадали, що строк служби реєстраторів розрахункових операцій встановлює виробник цієї продукції. У випадку якщо він не визначив такий термін, слід керуватися нормою, що такі РРО можна використовувати 7 років з моменту їх введення в експлуатацію, але не більше 9 років від дати випуску, строку служби апарата. Це здебільшого стосується старих моделей касових апаратів.
Особливу увагу приділено застосуванню касової техніки у період дії воєнного стану. Зокрема, фахівці ГУ ДПС зазначили: для скасування РРО, що знаходяться на територіях, які тимчасово окуповані, або на яких ведуться бойові дії, необхідно подати до контролюючого органу за основним місцем обліку платника податків заяву про об’єкти оподаткування та об’єкти, пов’язані з оподаткуванням або через які провадиться діяльність (форма № 20-ОПП) та/або заяву про скасування реєстрації РРО (форма № 4-РРО). Документи можуть бути подані в паперовій формі або засобами електронного зв’язку в електронній формі з дотриманням вимог законів щодо електронного документообігу та електронних довірчих послуг.
У разі якщо виникла необхідність отримати інформацію про реєстраційний номер екземпляра РРО під час дії воєнного стану при обмеженому доступі до публічних електронних реєстрів, такі дані можна отримати у виробника чи постачальника, або у приватній частині Електронного кабінету в режимі перегляду облікових даних платника (пункт «Відомості про РРО»).
Зустріч відбулася у форматі діалогу. Учасники отримали фахові відповіді на всі поставлені запитання.
Реквізити бюджетних рахунків та рахунків для сплати єдиного внеску
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє.
Інформація про відкриті Державною казначейською службою України бюджетні рахунки та рахунки для сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування для платників Дніпропетровській області розміщена на субсайті «Головне управління ДПС у Дніпропетровській області» вебпорталу ДПС в розділі «Рахунки для сплати платежів» за посиланням: Головна/Рахунки для сплати платежів (https://tax.gov.ua/rahunki-dlya-splati-platejiv/).
Одночасно, Електронний кабінет платника забезпечує можливість автоматизованого визначення рахунків для сплати податків, зборів, платежів та єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування на поточну дату конкретного платника податків відповідно до відкритих інтегрованих карток по даному платнику.
Також,своєчасне доведення платникам податків реквізитів рахунків для сплати податків, зборів та єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, відбувається шляхом їх розміщення в центрах обслуговування платників.
Нагадуємо про бюджетні рахунки для зарахування військового збору за наступними кодами класифікації доходів бюджету (далі – ККДБ):
- ККДБ 11011600 «Військовий збір, що підлягає сплаті платниками, зазначеними у підпункті 4 підпункту 1.3 пункту 16 прим.1 підрозділу 10 розділу ХХ Податкового кодексу України»;
- ККДБ 11011700 «Військовий збір, що підлягає сплаті фізичними особами-підприємцями, які перебувають на спрощеній системі оподаткування»;
- ККДБ 11011800 «Військовий збір, що підлягає сплаті юридичними особами, які перебувають на спрощеній системі оподаткування (ІІІ група)».
Пам’ятка для громадян! Сплачуйте податки правильно: детальний розбір на прикладі майнових податків
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує про порядок сплати майнових податків.
Приклад 1. Сплата через мобільний застосунок банку
Щоб сплатити податкове зобов’язання через мобільний додаток банку:
відкрийте застосунок у мобільному телефоні та оберіть розділ для сплати податків;
заповніть платіжну інструкцію, вказавши:
власний податковий номер та ПІБ (автоматично заповнюється банком);
найменування та код органу Казначейства, номер ІВАN рахунку
(використовується інформація з податкового повідомлення – рішення на сплату земельного податку, отриманого громадянином від органу ДПС);
суму земельного податку (використовується інформація з податкового повідомлення – рішення на сплату земельного податку, отриманого громадянином від органу ДПС);
призначення платежу:
код виду сплати: 101 (зазначається 3-х значне число);
додаткова інформація запису: сплата земельного податку за 2024 рік згідно з ППР (короткий опис у довільній формі інформації про податок, який сплачується, та звітний період).
Наступний крок:
перевірте, що всі дані, заповнені у платіжній інструкції є вірними (у т. ч. власний податковий номер громадянина),
підтвердить платіж.
ВАЖЛИВО: при сплаті платежів за громадянина, який має податкові зобов’язання з земельного податку, платник заповнює податковий номер та ПІБ того громадянина, податкові зобов’язання з земельного податку якого сплачуються, у реквізитах «Найменування фактичного платника» та «Код фактичного платника» платіжної інструкції.
Приклад 2. Сплата через касу банку
Для сплати у касі банку надайте касиру таку інформацію:
власний податковий номер та ПІБ;
найменування та код органу Казначейства, номер ІВАN рахунку (з податкового повідомлення – рішення на сплату земельного податку, отриманого громадянином від органу ДПС);
сума земельного податку (з податкового повідомлення – рішення на сплату земельного податку, отриманого громадянином від органу ДПС);
призначення платежу:
код виду сплати: 101 (зазначається 3-х значне число);
додаткова інформація запису: сплата земельного податку за 2024 рік згідно з ППР (короткий опис у довільній формі інформації про податок, який сплачується, та звітний період).
Наступний крок:
перевірте правильність даних, заповнених касиром банку у платіжній інструкції (у т. ч. власний податковий номер громадянина),
власноруч підпишіть правильність реквізитів платіжної інструкції для подальшого виконання її банком.
ВАЖЛИВО: при сплаті платежів за громадянина, який має податкові зобов’язання з земельного податку, платник надає касиру банку інформацію щодо податкового номеру та ПІБ того громадянина, податкові зобов’язання з земельного податку якого сплачуються.
Якщо реквізити платіжної інструкції заповнено без помилок, то сплачені кошти будуть зараховані до бюджету як надходження земельного податку від платника, який має податкові зобов’язання з цього податку, та зараховані в його інтегровану картку.
РЕЗУЛЬТАТ: на наступний день після здійснення платежу платник зможе перевірити таке зарахування у приватній частині Електронного кабінету.
Надходження рентної плати до місцевих бюджетів Дніпропетровщини склали понад 1,5 млрд гривень
Упродовж десяти місяців поточного року платники рентної плати поповнили місцеві бюджети Дніпропетровщини на понад 1,5 млрд гривень.
Інформуємо, що базовий податковий (звітний) період для рентної плати за користування надрами для видобування корисних копалин (за винятком рентної плати за користування надрами для видобування корисних копалин за видобування нафти, конденсату, природного газу, у тому числі газу, розчиненого у нафті (нафтового (попутного) газу), етану, пропану, бутану (далі – рентна плата за користування надрами для видобування вуглеводної сировини)) дорівнює календарному кварталу.
Платник рентної плати за користування надрами для видобування корисних копалин (крім рентної плати за користування надрами для видобування вуглеводної сировини) протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) кварталу, подає до контролюючого органу декларацію з рентної плати та додаток з рентної плати за користування надрами для видобування корисних копалин:
за місцезнаходженням ділянки надр, з якої видобуті корисні копалини, у разі розміщення такої ділянки надр у межах території України;
за місцем обліку платника рентної плати у разі розміщення ділянки надр, з якої видобуто корисні копалини, в межах континентального шельфу та/або виключної (морської) економічної зони України.
Сума податкових зобов’язань з рентної плати за користування надрами для видобування корисних копалин (крім рентної плати за користування надрами для видобування вуглеводної сировини), визначена у податковій декларації за податковий (звітний) квартал, сплачується платником до бюджету протягом 10 календарних днів після закінчення граничного строку подання такої податкової декларації.
Слід зазначити, що у разі якщо місце обліку платника рентної плати не збігається з місцезнаходженням ділянки надр, платник рентної плати за користування надрами для видобування корисних копалин подає за місцем податкової реєстрації платника або уповноваженої особи копію податкової декларації та копію платіжного документа про сплату податкових зобов’язань з рентної плати.
Акцизний податок з вироблених товарів: до загального фонду держбюджету від платників Дніпропетровщини надійшло майже 263,6 млн гривень
Протягом січня – жовтня 2025 року платники Дніпропетровщини з вироблених товарів спрямували до загального фонду державного бюджету майже 263,6 млн грн акцизного податку.
Звертаємо увагу, що маркуванню марками акцизного податку (МАП) підлягають алкогольні напої з вмістом спирту етилового понад 8,5 відс. об. од. крім:
алкогольних напоїв, які постачаються для реалізації магазинам безмитної торгівлі безпосередньо вітчизняними виробниками такої продукції за прямими договорами, укладеними між вітчизняними виробниками алкогольних напоїв і власниками магазинів безмитної торгівлі;
алкогольних напоїв, які ввозяться в Україну і розміщуються у митному режимі магазину безмитної торгівлі;
тестових зразків алкогольних напоїв, які не призначені для роздрібного продажу і ввозяться на митну територію України суб’єктами господарювання, які мають ліцензії на право оптової торгівлі відповідною продукцією, для проведення досліджень чи випробувань, але не більше 3 л кожного виробу;
звичайних (неігристих) вин та зброджених напоїв, що класифікуються у товарній позиції 2204 (крім 2204 10, 2204 21 06 00, 2204 21 07 00, 2204 21 08 00, 2204 21 09 00, 2204 22 10 00, 2204 29 10 00) та у товарних підкатегоріях 2205 10 10 00, 2205 90 10 00, 2206 00 59 00, 2206 00 89 00 згідно з УКТ ЗЕД, фактична міцність яких вища за 1,2 відс. об. од. етилового спирту, але не вища за 15 відс. об. од. етилового спирту, за умови, що етиловий спирт, який міститься у готовому продукті, має повністю ферментне (ендогенне) походження;
алкогольних напоїв в автомобільних і залізничних цистернах, а також у баках, бачках та інших ємностях місткістю більш як 5 л, що ввозяться в Україну з метою продажу або обміну на митній території України.
На яку ПСП має право платник ПДФО, який утримує двох і більше дітей віком до 18 років?
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що відповідно до п.п. 169.1.1 п. 169.1 ст. 169 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) будь – який платник податку на доходи фізичних осіб (ПДФО) має право на зменшення суми загального місячного оподатковуваного доходу, отримуваного від одного роботодавця у вигляді заробітної плати, на суму податкової соціальної пільги (ПСП) у розмірі, що дорівнює 50 відс. розміру прожиткового мінімуму для працездатної особи (у розрахунку на місяць), встановленому законом на 01 січня звітного податкового року, що у 2025 році складає 1 514,00 гривень.
Платник ПДФО, який утримує двох чи більше дітей віком до 18 років має право на ПСП у розмірі 100 відс. суми пільги, яка визначена п.п. 169.1.1 п. 169.1 ст. 169 ПКУ, що у 2025 році складає 1 514,00 грн, у розрахунку на кожну таку дитину (п.п. 169.1.2 п. 169.1 ст. 169 ПКУ).
Згідно з абзацом першим п.п. 169.4.1 п. 169.4 ст. 169 ПКУ податкова соціальна пільга застосовується до доходу, нарахованого на користь платника податку протягом звітного податкового місяця як заробітна плата (інші прирівняні до неї відповідно до законодавства виплати, компенсації та винагороди), якщо його розмір не перевищує суми, що дорівнює розміру місячного прожиткового мінімуму, діючого для працездатної особи на 1 січня звітного податкового року, помноженого на 1,4 та округленого до найближчих 10 гривень.
У 2025 році розмір заробітної плати, що дає право на податкову соціальну пільгу, становить – 4 240,00 грн (прожитковий мінімум на працездатну особу у розмірі 3 028,00 грн х 1,4 та округлено до найближчих 10 гривень).
При цьому граничний розмір доходу, який дає право на отримання ПСП одному з батьків у випадку та у розмірі передбаченому п.п. 169.1.2 п. 169.1 ст. 169 ПКУ, визначається як добуток суми, визначеної у абзаці першому п.п. 169.4.1 п. 169.4 ст. 169 ПКУ, та відповідної кількості дітей.
Фізичні особи – платники податку на нерухоме майно сплатили до місцевих бюджетів Дніпропетровщини понад 383,6 млн гривень
У січні – жовтні поточного року до місцевих бюджетів Дніпропетровщини від фізичних осіб надійшло понад 383,6 млн грн податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки (далі – податок). У порівнянні з відповідним періодом 2024 року надходження зросли на понад 86,7 млн грн або на 29,2 відсотків.
Дякуємо платникам за вагому підтримку громад.
Нагадуємо, що згідно з п.п. 266.7.3 п. 266.7 ст. 266 Податкового кодексу України платники податку мають право звернутися з письмовою заявою до контролюючого органу за своєю податковою адресою для проведення звірки даних щодо: об’єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, в тому числі їх часток, що перебувають у власності платника податку; розміру загальної площі об’єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, що перебувають у власності платника податку; права на користування пільгою із сплати податку; розміру ставки податку; нарахованої суми податку.
У разі виявлення розбіжностей між даними контролюючих органів та даними, підтвердженими платником податку на підставі оригіналів відповідних документів, зокрема, документів на право власності, контролюючий орган за податковою адресою платника податку проводить перерахунок суми податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, і надсилає (вручає) йому нове податкове повідомлення-рішення. Попереднє податкове повідомлення-рішення вважається скасованим (відкликаним).
Звертаємо увагу, що фізичні особи – співвласники житлової нерухомості, яка перебуває у їх спільній сумісній власності, але не поділена в натурі, можуть повідомити контролюючий орган про визначеного за їх згодою платника податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, звернувшись з письмовою заявою за місцем податкової адреси (місцем реєстрації) власника житлової нерухомості.
На контролі податківців Дніпропетровщини вчасність і повнота наповнення бюджету області
В умовах воєнного стану надзвичайно важливо вчасно та у повному обсязі наповнювати бюджети усіх рівнів, аби забезпечити фінансування лікарень, шкіл, дитячих садків, закладів соціальної сфери та культури, виконання безпекових заходів та реалізації життєво важливих потреб мешканців територіальних громад.
Саме про виконання податкових зобов’язань перед громадами області та перспективам погашення заборгованості підприємствами комунальної форми власності, органом управління яких є Дніпропетровська обласна рада, йшлося на зустрічі у Головному управлінні ДПС у Дніпропетровській області.
Діалог відбувся за участю очільника податкової Дніпропетровщини Юрія Павлютіна, заступниці начальника ГУ ДПС Наталі Федаш, начальниці управління по роботі з податковим боргом Галини Воробей та радника голови Дніпропетровської обласної ради Євгенія Марченка.
У ході розмови особливу увагу акцентовано на необхідності погашення заборгованості з податку на прибуток та частини чистого прибутку комунальними підприємствами, надходження яких спрямовуються до обласного бюджету.
Детально зупинилися на запровадженні автоматизованого стягнення податкового боргу. Нова система мінімізує людський фактор, пришвидшує процес і посилює ефективність погашення податкової заборгованості.
У воєнний час податківці залучають усі можливі інструменти, аби виконувати всі завдання, які стоять перед державою, у тому числі в частині збору податків.
«TAX Control» – це про спільну відповідальність
► Цифровий сервіс «ТAX Control», запроваджений ДПС України, є дієвим інструментом для виявлення порушень у сфері торгівлі, послуг чи громадського харчування
► Віджет «ТAX Control» розміщено на вебпорталі ДПС: для відправки повідомлення необхідно натиснути на віджет «TAX Control» у правому верхньому куті і здійснити відправлення інформації про порушення
► Сервіс у доступі 24/7 та з будь-якого пристрою
► Повідомляйте про:
- невидачу фіскального чека
- торгівлю без ліцензії чи порушення реалізації підакцизної продукції
- відмову у прийнятті банківської картки
- роботу без державної реєстрації суб’єкта господарювання
- неоформлених працівників
► Чесність сьогодні в тренді! Долучайтеся до боротьби з «тінню»!
Щодо боротьби з нелегальним обігом пального
Протидія нелегальному обігу пального на території Дніпропетровської області, зокрема щодо виявлення та припинення діяльності незаконних АЗС – важливий напрямок діяльності Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (ГУ ДПС).
Фахівцями ГУ ДПС під час заходів, що здійснюються в межах функціональних повноважень, встановлено АЗС, на якій проводиться діяльність з реалізації пального без ліцензії на право роздрібної торгівлі пальним.
В ході проведення фактичної перевірки встановлено суб’єкта господарювання, який здійснював роздрібну торгівлю пальним з порушенням вимог діючого законодавства, що регулює обіг підакцизних товарів.
До суб’єкта господарювання застосовано штрафні санкції у розмірі
1,36 млн гривень.
У фокусі уваги податківців Дніпропетровщини погашення заборгованості комунальними підприємствами
У Головному управлінні ДПС у Дніпропетровській області (ГУ ДПС) за участю заступниці начальника податкової служби області Наталі Федаш відбулася зустріч з представниками комунальних підприємств-боржників та органів місцевого самоврядування.
Погашення заборгованості перед бюджетом підприємствами комунальної форми власності завжди у фокусі уваги. Під час воєнного стану це питання на особливому контролі.
У ході діалогу в першу чергу зупинилися на ситуації та перспективах погашення боргів. Суб’єкти господарювання відзвітували про вже вжиті заходи.
Фахівці ГУ ДПС наголосили на недопущенні накопичення нових боргів та погашенні існуючих.
Учасникам зустрічі розповіли про автоматичне стягнення податкового боргу шляхом запровадження електронних платіжних інструкцій. Такі особливості його погашення комунальними підприємствами не змінюють послідовність стягнення заборгованості.
Податківці зауважили – від моменту виникнення податкового боргу до можливого примусового стягнення завжди існує встановлена законом процедура: попередження у вигляді податкової вимоги, визначені строки, чіткі правила для стягнення – як за рішенням суду, так і без суду у спрощених випадках.
Вчасне виконання податкових зобов’язань – найкращий спосіб уникнути таких наслідків. На цьому сфокусовано увагу присутніх. Виконані у повному обсязі податкові зобов’язання – це вчасне наповнення бюджетів всіх рівнів та підтримка обороноздатності країни.
Перелік платників з високим рівнем добровільного дотримання податкового законодавства: яким критеріям треба відповідати
Щоквартально Державна податкова служба формує Перелік платників з високим рівнем добровільного дотримання податкового законодавства та публікує його на вебпорталі ДПС.
До Переліку включаються компанії, які відповідають чітко визначеним критеріям та вимогам: належна податкова дисципліна, сумлінність та прозорість діяльності.
Для юридичних осіб на загальній системі оподаткування:
- рівень сплати податку на прибуток – дорівнює або перевищує середній по галузі за останні 4 квартали,
- рівень сплати ПДВ – рівний або вищий від середнього по галузі за останні 12 звітних періодів,
- рівень заробітної плати – не менше за середню заробітну плату по галузі в регіоні, помножену на коефіцієнт 1,1 за останні 12 місяців, за умови наявності мінімум п'яти працівників.
Для резидентів Дія.Сіті:
- рівень сплати податків до бюджету – дорівнює або перевищує середній серед резидентів Дія.Сіті.
Для юридичних осіб – платників єдиного податку III групи:
- рівень сплати податків до бюджету – відповідає або перевищує середній по галузі,
- рівень заробітної плати – не менше за середню заробітну плату по галузі в регіоні, помножену на коефіцієнт 1,1 за останні 12 місяців, за умови наявності мінімум п'яти працівників.
Для юридичних осіб – платників єдиного податку IV групи (сільгоспвиробники):
- має бути від'ємне значення різниці між сумою МПЗ та сплаченими податками і витратами на оренду земельних ділянок,
- рівень сплати ПДВ – рівний або вищий від середнього по галузі за останні 12 звітних періодів,
- рівень заробітної плати – не менший за середню заробітну плату по галузі в регіоні, помножену на коефіцієнт 1,1 за останні 12 місяців, за умови наявності мінімум п'яти працівників,
- наявна власна площа земель (на праві власності/користування), орендованих земельних ділянок не менше 200 га або орендованої комунальної або державної власності не менше 0,5 га та виконання податкових зобов'язань зі сплати за землю та єдиного податку.
Для фізичних осіб – підприємців на загальній системі оподаткування:
- рівень сплати ПДФО – рівний або вищий від середнього по галузі,
- рівень сплати ПДВ – рівний або вищий від середнього по галузі за останні 12 звітних періодів,
- рівень заробітної плати – не менше за середню заробітну плату по галузі в регіоні, помножену на коефіцієнт 1,1 за останні 12 місяців.
Для фізичних осіб – підприємців платників єдиного податку III групи:
- дохід перевищує 5,0 млн грн,
- рівень сплати податків до бюджету – дорівнює або перевищує середній по галузі за останні 4 квартали,
- рівень заробітної плати – не менше за середню заробітну плату по галузі в регіоні, помножену на коефіцієнт 1,1 за останні 12 місяців.
Є також спільні вимоги до всіх категорій:
- без порушень строків подання звітності,
- без статусу ризикових платників ПДВ,
- відсутність заборгованості зі сплати податків та ЄСВ,
- без порушень граничних строків розрахунків за експортно-імпортними операціями протягом останніх 12 місяців,
- без санкцій до платника податків та/ або його засновників (учасників), кінцевих бенефіціарних власників,
- без процедур банкрутства або припинення діяльності,
- без громадянства країни-агресора у платника податків та/або його засновників (учасників), бенефіціарів
- без змін щодо основного виду економічної діяльності протягом останніх 12 місяців,
- відповідність критеріям залежно від обраної системи оподаткування,
- перебування на обліку в ДПС більше 1 року.
Ознайомитись з повним переліком критеріїв, вимог та перевагами для платників податків, які включені до Переліку платників можна на вебпорталі ДПС у розділі «Територія високого рівня податкової довіри» за посиланням https://tpd.tax.gov.ua/.
За порушення правил сплати (перерахування) військового збору до платників єдиного податку третьої групи застосовуються штрафні санкції
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу, що відповідно до п.п. 3 п.п. 1.1 п. 16 прим. 1 підрозд. 10 розд. XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України (далі – ПКУ) платниками військового збору є платники єдиного податку третьої групи – фізичні особи – підприємці та юридичні особи.
Абзацом другим п.п. 1.11 п. 16 прим. 1 підрозд. 10 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ визначено, що платники військового збору, зазначені у п.п. 3 п.п. 1.1 п. 16 прим. 1 підрозд. 10 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ, сплачують військовий збір протягом 10 календарних днів після граничного строку подання податкової декларації платника єдиного податку за податковий (звітний) квартал.
За порушення правил сплати (перерахування) сум військового збору платники військового збору, зазначені у п.п. 3 п.п. 1.1 п. 16 прим. 1 підрозд. 10 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ, притягаються до відповідальності у вигляді штрафу в розмірах, визначених ст.124 ПКУ (абзац другий п.п. 1.11 п. 16 прим. 1 підрозд. 10 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ).
Згідно з п. 124.1 ст. 124 ПКУ у разі якщо платник податків не сплачує узгоджену суму грошового зобов’язання (крім грошового зобов’язання у вигляді штрафних (фінансових) санкцій, застосованих до нього на підставі ПКУ чи іншого законодавства, контроль за яким покладено на контролюючі органи, а також пені, застосованої до нього на підставі ПКУ чи іншого законодавства, контроль за яким покладено на контролюючі органи) протягом строків, визначених ПКУ, такий платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу в таких розмірах:
при затримці до 30 календарних днів включно, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов’язання, – у розмірі 5 відс. погашеної суми податкового боргу;
при затримці більше 30 календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов’язання, – у розмірі 10 відс. погашеної суми податкового боргу.
Діяння, передбачені, зокрема, п. 124.1 ст. 124 ПКУ вчинені умисно, – тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 25 відс. від суми несплаченого (несвоєчасно сплаченого) грошового зобов’язання (п. 124.2 ст. 124 ПКУ).
Діяння, передбачені п. 124.2 ст. 124 ПКУ, вчинені повторно протягом 1095 календарних днів або які призвели до прострочення сплати грошового зобов’язання на строк більше 90 календарних днів, – тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 50 відс. від суми несплаченого (несвоєчасно сплаченого) грошового зобов’язання (п. 124.3 ст. 124 ПКУ).
Про подання в електронному вигляді податкової декларації про майновий стан і доходи з додатками ЄСВ 1, ЄСВ 2, ЄСВ 3
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що форма податкової декларації про майновий стан і доходи (далі – Декларація) та Інструкція щодо заповнення податкової декларації про майновий стан і доходи (далі – Інструкція) затверджені наказом Міністерства фінансів України від 02.10.2015 № 859 (із змінами та доповненнями).
Відповідно до п.п. 1 п. 1 розд. ІІІ Інструкції Декларація типу «Звітна» або «Звітна нова» із одночасним зазначенням додаткової позначки «Довідкова» – це Декларація, що подається:
платниками єдиного внеску, визначеними пп. 4 (фізичні особи – підприємці, крім тих, які обрали спрощену систему оподаткування), 5 (особи, які провадять незалежну професійну діяльність), 5 прим. 1 (члени фермерського господарства) частини першої ст. 4 Закону України від 08 липня 2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» із змінами та доповненнями (далі – Закон № 2464) за себе за період до дати формування заяви на призначення пенсії або до дати настання страхового випадку;
особами, які беруть участь у добровільному страхуванні;
платниками єдиного внеску, визначеними пп. 4, 5, 5 прим. 1 частини першої ст. 4 Закону № 2464 за себе, якщо за результатами проведеної документальної перевірки збільшено або зменшено зобов’язання з єдиного внеску таким платникам.
На вебпорталі ДПС у рубриці Електронна звітність>Платникам податків про електронну звітність>Інформаційно-аналітичне забезпечення>Реєстр форм електронних документів розміщені електронна форма Декларації (довідкова), за ідентифікатором форми F0100414, у складі якої формуються додатки:
додаток ЄСВ 1 «Розрахунок сум нарахованого доходу застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску» – за ідентифікатором форми F0141914 (подається у разі призначення пенсії/призначення матеріального забезпечення, страхових виплат);
додаток ЄСВ 2 «Розрахунок сум добровільних внесків, передбачених договором про добровільну участь, які підлягають сплаті» – за ідентифікатором форми F0142014 (подається особами, які беруть участь у добровільному страхуванні);
додаток ЄСВ 3 «Розрахунок збільшення або зменшення сум зобов’язань з єдиного внеску за результатами проведеної документальної перевірки» – за ідентифікатором форми F0142114 (подається, якщо за результатами проведеної документальної перевірки збільшено або зменшено зобов’язання з єдиного внеску).
Відчуження об’єкта оподаткування відбувається протягом 10 робочих днів після його придбання: чи подавати повідомленням за ф. № 20-ОПП?
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що відповідно до п. 63.3 ст. 63 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) платник податків зобов’язаний повідомляти про всі об’єкти оподаткування і об’єкти, пов’язані з оподаткуванням, контролюючі органи за основним місцем обліку згідно з порядком обліку платників податків. Оскільки обов’язок повідомляти про наявність (реєстрацію) об’єкта оподаткування, встановлений п. 63.3 ст. 63 ПКУ, не містить винятків або обмежень, такий обов’язок має бути виконаний платником податків незалежно від строку, протягом якого платник володів або користувався відповідним об’єктом.
Платник податків зобов’язаний повідомляти про всі об’єкти оподаткування і об’єкти, пов’язані з оподаткуванням, у порядку, встановленому розд. VIIІ Порядку обліку платників податків і зборів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 09.12.2011 № 1588 із змінами і доповненнями (далі – Порядок № 1588), шляхом подання Повідомлення про об’єкти оподаткування або об’єкти, пов’язані з оподаткуванням або через які провадиться діяльність за ф. № 20-ОПП (далі – Повідомлення за ф. № 20-ОПП).
Повідомлення за ф. № 20-ОПП подається протягом 10 робочих днів після реєстрації, створення чи відкриття об’єкта оподаткування або об’єкта, пов’язаного з оподаткуванням (п. 8.4 Порядку № 1588).
Якщо платник податків придбав об’єкт оподаткування, він подає Повідомлення за ф. № 20-ОПП до контролюючого органу за основним місцем обліку платника податків протягом 10 робочих днів після його придбання. При цьому у графу 2 «Код ознаки надання інформації» Повідомлення за ф. № 20-ОПП вноситься значення «1 – первинне надання інформації про об’єкти оподаткування». Графи 3-17 Повідомлення за ф. № 20-ОПП заповнюються згідно з Пам’яткою для заповнення розд. 3 Повідомлення за ф. № 20-ОПП, передбаченою у додатку до Повідомлення за ф. № 20-ОПП. У графі 14 «Стан об’єкта оподаткування» у такому випадку зазначається відповідний стан, наприклад: «2 – експлуатується» або «3 – тимчасово не експлуатується».
У разі зміни відомостей про об’єкт оподаткування, а саме: зміна типу, найменування, місцезнаходження, виду права або стану об’єкта оподаткування, платник податків надає до контролюючого органу за основним місцем обліку Повідомлення за ф. № 20-ОПП з оновленою інформацією про об’єкт оподаткування, щодо якого відбулися зміни, в такому самому порядку та строки, як і при реєстрації, створенні чи відкритті об’єкта оподаткування (п. 8.5 Порядку № 1588).
Так після відчуження об’єкта у графу 2 «Код ознаки надання інформації» Повідомлення за ф. № 20-ОПП вноситься значення «6 – закриття об’єкта оподаткування», у графі 14 «Стан об’єкта оподаткування» зазначається стан «6 – об’єкт відчужений/повернутий власнику».
Чи необхідно повідомляти контролюючий орган про зберігання пального, яке споживається для заправлення електрогенераторної установки в обсязі до 2000 літрів?
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє.
Пунктом 24 розд. ХІІІ «Перехідні положення» Закону України від 18 червня 2024 року № 3817-ІХ «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, спиртових дистилятів, біоетанолу, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, тютюнової сировини, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального» (зі змінами та доповненнями) встановлено, що на період дії воєнного стану в Україні, та протягом 30 днів з дня його припинення або скасування:
1) суб’єкт господарювання має право зберігати пальне, яке споживається для заправлення електрогенераторної установки в обсязі до 2000 літрів на кожному об’єкті, що забезпечений електрогенераторною установкою, без отримання дозвільних документів (документів дозвільного характеру, ліцензії на право зберігання пального, результатів надання інших адміністративних послуг);
2) зберігання пального, яке споживається для заправлення електрогенераторної установки в обсязі понад 2000 літрів на кожному об’єкті, що забезпечений електрогенераторною установкою, здійснюється суб’єктом господарювання на підставі декларації про провадження господарської діяльності із зберігання пального (далі – Декларація), яка безоплатно подається до територіального органу центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику.
Оскільки, облік пального в системі електронного адміністрування реалізації пального та спирту етилового здійснюється автоматично, суб’єкти господарювання, що зберігають пальне для електрогенераторних установок повинні бути внесені в електронний реєстр суб’єктів господарювання, які мають право зберігати таке пальне без наявності відповідної ліцензії.
Суб’єкти господарювання, у яких об’єм складів для зберігання пального більше 2000 літрів обліковуються за Деклараціями, а суб’єктам господарювання, у яких об’єм складів не перевищує 2000 літрів необхідно повідомити ДПС про зберігання пального, яке споживається для заправлення електрогенераторної установки в обсязі до 2000 літрів будь-яким засобом зв’язку.
ФОПам – власникам об’єктів нежитлової нерухомості
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує.
Відповідно до п.п. 266.1.1 п. 266.1 ст. 266 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) платниками податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки (податок), є фізичні та юридичні особи, в тому числі нерезиденти, які є власниками житлової та/або нежитлової нерухомості.
Об’єктом оподаткування є об’єкт житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі його частка (п.п. 266.2.1 п. 266.2 ст. 266 ПКУ).
Згідно з п.п. «є» п.п. 266.2.2 п. 266.2 ст. 266 ПКУ не є об’єктом оподаткування податком на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, будівлі промисловості, віднесені до групи «Промислові та складські будівлі» (код 125) Класифікатора будівель та споруд НК 018-2023, затвердженого наказом Міністерства економіки України від 16.05.2023 № 3573 (далі – Класифікатор), що використовуються за призначенням у господарській діяльності суб’єктів господарювання, основна діяльність яких класифікується у секціях B – F КВЕД Національного класифікатора ДК 009:2010 «Класифікація видів економічної діяльності», затвердженого наказом Державного комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики від 29.11.2010 № 530 та не здаються їх власниками в оренду, лізинг, позичку.
Обчислення суми податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, з об’єкта/об’єктів нежитлової нерухомості, які перебувають у власності фізичних осіб, здійснюється контролюючим органом за місцем податкової адреси (місцем реєстрації) власника такої нерухомості виходячи із загальної площі кожного з об’єктів нежитлової нерухомості та відповідної ставки податку (п.п. 266.7.1 п. 266.7 ст. 266 ПКУ).
База оподаткування об’єктів житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі їх часток, які перебувають у власності фізичних осіб, обчислюється контролюючим органом на підставі даних Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, що безоплатно надаються органами державної реєстрації прав на нерухоме майно та/або на підставі оригіналів відповідних документів платника податків, зокрема, документів на право власності (п.п. 266.3.2 п. 266.3 ст. 266 ПКУ).
Відповідно до п.п. 266.7.4 п. 266.7 ст. 266 ПКУ органи державної реєстрації прав на нерухоме майно зобов’язані у 15-денний строк після закінчення податкового (звітного) кварталу подавати центральному органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, відомості, необхідні для розрахунку та справляння податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, фізичними та юридичними особами, станом на перше число відповідного кварталу в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України. Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері міграції (імміграції та еміграції), у тому числі протидії нелегальній (незаконній) міграції, громадянства, реєстрації фізичних осіб, біженців та інших визначених законодавством категорій, надає відомості у строки та в порядку, встановлені п.п. 70.16.7 прим. 1 п. 70.16 ст. 70 ПКУ.
У разі подання платником податку контролюючому органу правовстановлюючих документів на нерухоме майно, відомості про яке відсутні у базі даних інформаційних систем Державної податкової служби України (далі – ДПС), сплата податку фізичними особами здійснюється на підставі поданих платником податку відомостей до отримання контролюючим органом відомостей від органів державної реєстрації прав на нерухоме майно про перехід права власності на об’єкт оподаткування.
Визначення належності будівель до того чи іншого класу будівель проводиться на підставі документів, що підтверджують право власності, з врахуванням класифікаційних ознак та функціонального призначення такого об’єкта нерухомості, згідно з Класифікатором.
Враховуючи зазначене, фізичною особою – підприємцем не надаються до контролюючого органу правовстановлюючі документи, які підтверджують належність об’єктів нежитлової нерухомості до групи «Промислові та складські будівлі» (код 125) Класифікатора будівель та споруд НК 018-2023 Класифікатора, якщо така особа є їх власником.
Такі документи надаються у разі відсутності у базі даних інформаційних систем ДПС відомостей про класифікаційні ознаки та функціональне призначення об’єктів нерухомості.
Протягом календарного року платником ПДВ здійснювалися оподатковані операції, а в одному із звітних періодів були лише неоподатковані операції: чи здійснювати перерахунок?
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що відповідно до п. 199.1 ст. 191 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) у разі якщо придбані та/або виготовлені товари/послуги, необоротні активи частково використовуються в оподатковуваних операціях, а частково – ні, платник податку на додану вартість (податок, ПДВ) зобов’язаний нарахувати податкові зобов’язання виходячи з бази оподаткування, визначеної відповідно до п. 189.1 ст. 189 ПКУ, та скласти не пізніше останнього дня звітного (податкового) періоду і зареєструвати зведену податкову накладну в Єдиному реєстрі податкових накладних на загальну суму частки сплаченого (нарахованого) податку під час їх придбання або виготовлення, яка відповідає частці використання таких товарів/послуг, необоротних активів в неоподатковуваних операціях.
Згідно з п. 199.2 ст. 199 ПКУ частка використання товарів/послуг, необоротних активів в оподатковуваних операціях визначається у відсотках як відношення обсягів з постачання оподатковуваних операцій (без урахування сум податку) за попередній календарний рік до сукупних обсягів постачання оподатковуваних та неоподатковуваних операцій (без урахування сум податку) за цей же попередній календарний рік. Визначена у процентах величина застосовується протягом поточного календарного року.
Відповідно до п. 199.3 ст. 199 ПКУ платники ПДВ, у яких протягом попереднього календарного року були відсутні неоподатковувані операції, а такі неоподатковувані операції почали здійснюватися у звітному періоді, а також новостворені платники податку проводять у поточному календарному році розрахунок частки використання товарів/послуг, необоротних активів в оподатковуваних операціях на підставі розрахунку, визначеного за фактичними даними обсягів з постачання оподатковуваних та неоподатковуваних операцій першого звітного податкового періоду, в якому задекларовані такі операції.
Розрахунок частки використання товарів/послуг, необоротних активів в оподатковуваних операціях подається до контролюючого органу одночасно з податковою декларацією звітного податкового періоду, в якому задекларовані такі оподатковувані та неоподатковувані операції.
Згідно з п. 199.4 ст. 199 ПКУ платник ПДВ за підсумками календарного року здійснює перерахунок частки використання товарів/послуг та необоротних активів в оподатковуваних операціях виходячи з фактичних обсягів проведених протягом року оподатковуваних та неоподатковуваних операцій. У разі зняття з обліку платника податку, у тому числі за рішенням суду, перерахунок частки здійснюється виходячи з фактичних обсягів оподатковуваних та неоподатковуваних операцій, проведених з початку поточного року до дати зняття з обліку.
Відповідно до п. 199.5 ст. 199 ПКУ частка використання товарів/послуг, необоротних активів в оподатковуваних операціях, визначена з урахуванням норм пп. 199.2 – 199.4 ст. 199 ПКУ, застосовується для проведення коригування сум податкових зобов’язань, зазначених у п. 199.1 ст. 199 ПКУ. Результати перерахунку сум податкових зобов’язань відображаються у податковій декларації за останній податковий період року. У разі зняття з обліку платника податку, у тому числі за рішенням суду, коригування відображається платником податку у податковій декларації останнього податкового періоду, коли відбулося зняття з обліку.
Правила ст. 199 ПКУ не застосовуються в разі:
проведення операцій, передбачених п.п. 196.1.7 п. 196.1 ст. 196 ПКУ;
проведення операцій, передбачених п.п. 197.1.28 п. 197.1, пп. 197.11 та 197.24 ст. 197 ПКУ (п. 199.6 ст. 199 ПКУ).
Отже, платник ПДВ здійснює перерахунок згідно ст. 199 ПКУ за підсумками календарного року, у якому здійснювалися неоподатковувані операції (у тому числі якщо протягом такого року неоподатковані операції було здійснено лише в одному звітному періоді).
У такому перерахунку враховуються обсяги усіх операцій (оподатковуваних та неоподатковуваних), що були здійснені протягом усіх звітних (податкових) періодів року, за який проводиться перерахунок (у тому числі тих звітних періодів, в яких були відсутні неоподатковані операції).
Анулювання реєстрації платника ПДВ: ключові правила та порядок
Анулювання реєстрації платника ПДВ відбувається у випадках, коли підприємство або ФОП більше не відповідають вимогам для перебування в реєстрі платників ПДВ, припиняють діяльність або переходять на спрощену систему оподаткування.
Порядок анулювання визначений статтею 184 Податкового кодексу України та Положенням про реєстрацію платників ПДВ, затвердженим наказом Міністерства фінансів України № 1130.
Коли реєстрацію можуть анулювати
Реєстрація платника ПДВ підлягає анулюванню, якщо:
- Загальна вартість оподатковуваних товарів/послуг за останні 12 місяців менша за 1 млн грн і платник подає заяву про анулювання.
- Підприємство або ФОП припиняє діяльність та затверджує ліквідаційний чи розподільчий баланс.
- Платник переходить на спрощену систему оподаткування, що не передбачає сплату ПДВ.
- Протягом 12 місяців не подаються декларації з ПДВ та/або подаються декларації без операцій.
- Є рішення суду про недійсність установчих документів, ліквідацію чи позбавлення статусу суб’єкта господарювання.
- Платник – фізична особа померла, визнана недієздатною чи безвісно відсутньою.
- Припинилася дія договору, на підставі якого особу було зареєстровано платником ПДВ.
У випадках припинення діяльності або переходу на єдиний податок без ПДВ анулювання проводиться автоматично.
Як подати заяву
Для анулювання реєстрації платник подає заяву за формою № 3-ПДВ до контролюючого органу за місцем обліку. Документ можна подати і в електронному вигляді.
Результат розгляду заяви
Протягом 10 календарних днів після отримання заяви контролюючий орган:
- анулює реєстрацію за наявності визначених підстав;
- пропонує подати нову заяву, якщо у документі є помилки чи відсутні дані;
- відмовляє, якщо немає законних підстав або платник зобов’язаний бути зареєстрованим.
Якщо заява не подається
За наявності підстав для анулювання, контролюючий орган складає документ за формою № 6-РПДВ, один примірник якого надсилається платнику, та анулює реєстрацію платника ПДВ. Інформація про анулювання з’являється в електронному кабінеті.
Яка дата анулювання
Анулювання реєстрації відбувається з дати:
- подання заяви або прийняття рішення контролюючого органу;
- зазначеної у судовому рішенні;
- припинення дії договору чи ліквідації;
- державної реєстрації припинення юрособи чи ФОП;
- переходу на єдиний податок без ПДВ.
Що змінюється після анулювання
Особа, реєстрацію якої анульовано:
- позбавляється права на віднесення сум ПДВ до податкового кредиту,
- не може складати податкові накладні.
Детальніше про анулювання реєстрації платників ПДВ за посиланням: https://tax.gov.ua/baneryi/onlayn-navchannya/reestratsiya-ta-oblik-yuridichnih-osib-ta-samozaynyatih-fizichnih-osib/reestratsiya-platnikiv-pdv/957285.html.
Чи потрібно повідомляти контролюючі органи про зміну засновників юридичної особи?
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує.
Відповідно до п. 66.1 ст. 66 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) підставами для внесення змін до облікових даних платників податків є, зокрема:
інформація органів державної реєстрації;
документально підтверджена інформація, що надається платниками податків.
Внесення змін до облікових даних платників податків здійснюється у порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику (п. 66.2 ст. 66 ПКУ).
У разі виникнення змін у даних або внесення змін до документів, що подаються для взяття на облік згідно з главою 6 ПКУ, крім змін, які вносяться до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань (далі – ЄДР), та змін, про які платник податків повідомив за основним місцем обліку, платник податків зобов’язаний подати контролюючому органу, в якому він обліковується, уточнені документи протягом 10 календарних днів з дня внесення змін до зазначених документів (п. 66.5 ст. 66 ПКУ).
Згідно з п. 8 частини другої ст. 9 Закону України від 15 травня 2003 року № 755-IV «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань» (із змінами та доповненнями) (далі – Закон № 755) в ЄДР містяться дані, зокрема, про перелік засновників (учасників) (крім акціонерних товариств, громадських формувань, товариств з обмеженою відповідальністю та товариств з додатковою відповідальністю, частки яких обліковуються в обліковій системі часток) юридичної особи: прізвище, ім’я, по батькові (за наявності), дата народження, країна громадянства, місце проживання, реєстраційний номер облікової картки платника податків (за наявності), серія (за наявності) та номер документа, що посвідчує особу та підтверджує громадянство України, або паспортного документа іноземця чи документа, що посвідчує особу без громадянства, якщо засновник – фізична особа; найменування, країна резидентства, місцезнаходження та ідентифікаційний (реєстраційний, обліковий) номер (код) у країні реєстрації, якщо засновник – юридична особа; інформація для здійснення зв’язку із засновником (учасником) юридичної особи (телефон та/або адреса електронної пошти).
Порядок внесення змін до облікових даних платників податків встановлено розд. ІХ Порядку обліку платників податків і зборів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 09.12.2011 № 1588 із змінами та доповненнями (далі – Порядок № 1588).
Згідно з п. 9.2 розд. IX Порядку № 1588 у разі виникнення змін у даних або внесення змін до документів, що подаються для взяття на облік, крім змін, які вносяться до ЄДР, та змін, про які платник податків повідомив за основним місцем обліку, платник податків зобов’язаний протягом 10 календарних днів з дня внесення змін до зазначених документів подати до контролюючого органу уточнені документи в такому самому порядку, як і при взятті на облік. Додаткова заява за формою № 5-ОПП подається з позначкою «Зміни», за формою № 1-ОПП – з позначкою «Інші зміни», за формою № 1-ОПН – з позначкою «Інші зміни/перереєстрація».
Отже, стосовно платників податків, відомості про яких включаються до ЄДР інформація про зміну засновників оновлюється в контролюючих органах на підставі відомостей, отриманих від державного реєстратора, в порядку визначеному Законом № 755.
Стосовно платників податків, відомості про яких не включаються до ЄДР, інформація про зміну засновників оновлюється на підставі уточнених документів та заяви за формою № 1-ОПП з позначкою «Інші зміни» або за формою № 1-ОПН – з позначкою «Інші зміни/перереєстрація».
При виплаті доходу фізичній особі податковий агент не нараховував і не утримував ПДФО: хто відповідальний?
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що відповідно до п.п. 168.1.1 п. 168.1 ст. 168 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) податковий агент, який нараховує (виплачує, надає) оподатковуваний дохід на користь платника податку, зобов’язаний утримувати податок на доходи фізичних осіб із суми такого доходу за його рахунок, використовуючи ставку податку, визначену в ст. 167 ПКУ.
Згідно з п.п. 168.1.2 п. 168.1 ст. 168 ПКУ податок на доходи фізичних осіб сплачується (перераховується) до відповідного бюджету під час виплати оподатковуваного доходу єдиним платіжним документом. Банки, небанківські надавачі платіжних послуг приймають платіжні документи на виплату доходу лише за умови одночасного подання платіжної інструкції на перерахування цього податку до відповідного бюджету або платіжної інструкції на зарахування коштів у сумі цього податку на єдиний рахунок, визначений ст. 35 прим. 1 ПКУ.
Враховуючи викладене, відповідальним за сплату (перерахування) до бюджету податку на доходи фізичних осіб є податковий агент.
До уваги платників єдиного внеску!
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє.
Порядок заповнення реквізиту «Призначення платежу» платіжної інструкції під час сплати (стягнення) податків, зборів, митних, інших платежів, єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, внесення авансових платежів (передоплати), грошової застави, а також у разі їх повернення, затверджений наказом Міністерства фінансів України від 22.03.2023 № 148 (зі змінами) (далі – Порядок № 148).
Пунктом 2 розд. ІІ Порядку № 148, зокрема, визначено, що під час сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – єдиний внесок) на небюджетні рахунки платник у реквізиті «Призначення платежу» платіжної інструкції заповнює такі поля:
«Код виду сплати»;
«Додаткова інформація запису»;
у полі «Код виду сплати» платник заповнює код виду сплати, визначений Переліком кодів видів сплати, які використовуються платниками, згідно з додатком 1 до Порядку № 148;
у полі «Додаткова інформація запису» платник заповнює інформацію щодо переказу коштів у довільній формі. Суб’єкти господарювання, які проводять господарську діяльність на підставі ліцензії та/або спеціального дозволу, зазначають інформацію щодо звітного (податкового) періоду, за який сплачуються податкові зобов’язання, та дозвільного документа (вид дозвільного документа, номер, дата).
Сплата, зокрема, єдиного внеску, внесення авансових платежів (передоплати), платником на небюджетні рахунки оформлюються за кожним напрямом перерахування та кожним кодом виду сплати окремою платіжною інструкцією (п. 3 розд. ІІ Порядку № 148).
У разі коли платником при сплаті, зокрема, єдиного внеску на небюджетні рахунки у реквізиті «Призначення платежу» платіжної інструкції не зазначено або зазначено код виду сплати, який відсутній у додатку 1 до Порядку № 148, вважається, що платник сплатив єдиний внесок за кодом виду сплати 101 (п. 4 розд. ІІ Порядку № 148).
У разі сплати, зокрема, єдиного внеску готівкою платник у реквізиті «Призначення платежу» платіжної інструкції, оформленої у паперовій формі, заповнює відповідну інформацію, яку надавач платіжних послуг використовує в повному обсязі при виконанні платіжної операції на переказ коштів готівкою (п. 8 розд. ІІ Порядку № 148).
Пунктом 9 розд. ІІ Порядку № 148 визначено, що сплата, зокрема, єдиного внеску здійснюється платником безпосередньо, а у випадках, передбачених законодавством, – податковим агентом або представником платника.
Відповідно до п. 11 додатка «Указівки щодо особливостей заповнення реквізитів платіжної інструкції, оформленої в паперовій або електронній формі» до Інструкції про безготівкові розрахунки в національній валюті користувачів платіжних послуг, затвердженої постановою Правління Національного банку України від 29 липня 2022 року № 163, при заповненні реквізиту «Отримувач», зокрема, зазначається:
повне або скорочене (за наявності) найменування отримувача, яке міститься в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань або в Єдиному банку даних юридичних осіб, або в реєстраційному документі;
прізвище, власне ім’я, по батькові отримувача (за наявності), що відповідає прізвищу, власному імені, по батькові отримувача, які містяться в паспорті (або іншому документі, що посвідчує особу та відповідно до законодавства України може бути використаним на території України для укладення правочинів);
під час сплати платежів до бюджету зазначаються найменування (повне або скорочене) відповідної установи, на ім’я якої відкрито рахунки для зарахування надходжень до державного та/або місцевих бюджетів, території та код бюджетної класифікації.
Зазначений порядок розповсюджується і на платників єдиного внеску.
При цьому, відповідно до частини шостої ст. 9 Закону України від 08 липня 2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» (із змінами і доповненнями) для зарахування єдиного внеску в центральному органі виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, та його територіальних органах відкриваються в установленому порядку небюджетні рахунки відповідному контролюючому органу. Зазначені рахунки відкриваються виключно для обслуговування коштів єдиного внеску.
Таким чином, оскільки єдиний внесок не належить до доходів бюджету, то код бюджетної класифікації не вказується, а у полі «Отримувач» платіжної інструкції (розрахункового документа) зазначаються найменування контролюючого органу та його код за ЄДРПОУ.
Як звірити дані щодо сплати за землю?
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу, що платники плати за землю мають право звірити дані, на підставі яких нараховується земельний податок або орендна плата за ділянки державної та комунальної власності.
Для цього слід звернутися до податкової за своїм місцем реєстрації або за місцем розташування земельної ділянки.
Це можна зробити:
- письмово;
- в електронній формі через Електронний кабінет (меню «Листування з ДПС»).
Під час звірки можна уточнити:
- площу та кількість земельних ділянок та/або паїв, що перебувають у власності та/або користуванні;
- наявність права на пільгу;
- розмір ставки земельного податку;
- нараховану суму плати за землю.
Якщо виникли розбіжності між даними платника та інформацією, що міститься в податковій, платник може надати документи, які підтверджують його право власності або користування землею, а також право на пільгу.
На підставі документів ДПС протягом десяти робочих днів перераховує податок та надсилає (вручає) платнику нове податкове повідомлення-рішення з детальним розрахунком суми.
При цьому попереднє податкове повідомлення-рішення вважається скасованим (відкликаним).
Якщо громадянин має у власності кілька земельних ділянок або земельних часток (паїв), він може звернутися для проведення звірки до податкової – за місцем своєї податкової реєстрації або за місцем розташування будь-якої із земельних ділянок.
Механізм сплати платежів з використанням єдиного рахунку
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що «Порядок функціонування єдиного рахунку та виконання норм статті 351 Податкового кодексу України центральними органами виконавчої влади» затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 29.04.2020 № 321 (із мінами).
Порядок визначає механізм функціонування єдиного рахунка для сплати грошових зобов'язань та/або податкового боргу з податків і зборів, передбачених Податковим кодексом України, єдиного внеску включаючи пеню та штрафи відповідно до положень Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» та інших платежів, що визначені відповідним законодавством та контроль за справлянням яких покладено на ДПС.
Щоб перейти на єдиний рахунок, необхідно здійснити три простих кроки:
перший – через Електронний кабінет подати «Повідомлення про використання єдиного рахунку» за формою J/F 1307001;
другий – отримати квитанцію про включення до Реєстру платників, які використовують єдиний рахунок;
третій – зарахувати кошти на єдиний рахунок шляхом надання до обслуговуючого банку платіжної інструкції із зазначенням реквізитів єдиного рахунку на загальну суму без визначення або з визначенням одержувачів коштів.
Платіжна інструкція заповнюється відповідно до Інструкції про безготівкові розрахунки в національній валюті користувачів платіжних послуг, затвердженою постановою Правління Національного банку від 29.07.2022 № 163, з урахуванням вимог Порядку заповнення реквізиту «Призначення платежу» платіжної інструкції під час сплати (стягнення) податків, зборів, митних, інших платежів, єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, внесення авансових платежів (передоплати), грошової застави, а також у разі їх повернення, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 22.03.2023 № 148 (зі змінами).
Приклади заповнення реквізиту «Призначення платежу» платіжної інструкції при сплаті коштів на єдиний рахунок наведено у пункті 6 розділу ІІ Порядку №148.
Увага! Єдиний рахунок не може використовуватися платником для сплати грошових зобов'язань та/або податкового боргу з податку на додану вартість, акцизного податку з реалізації пального та спирту етилового, а також для сплати частини чистого прибутку (доходу) до бюджету державними та комунальними унітарними підприємствами та їх об'єднаннями.
Під час використання платником єдиного рахунка для сплати грошових зобов'язань та/або податкового боргу (заборгованості) з податків і зборів, єдиного внеску та інших платежів, контроль за справлянням яких покладено на ДПС, відповідно до пункту 351.3 статті 351 ПКУ платник не має права сплачувати такі кошти на інші рахунки, відкриті Казначейством для сплати грошових зобов'язань та/або податкового боргу (заборгованості) з податків і зборів, єдиного внеску та інших платежів, контроль за справлянням яких покладено на ДПС.
Рентна плата: за видобування кам’яного вугілля платники Дніпропетровщини поповнили місцеві бюджети на понад 71,4 млн гривень
У січні – жовтні поточного року платники рентної плати за видобування кам’яного вугілля поповнили місцеві бюджети Дніпропетровщини на понад 71,4 млн гривень.
Інформуємо, що обсяг товарної продукції гірничого підприємства – видобутої корисної копалини (мінеральної сировини) товарної продукції гірничого підприємства із гірських порід, яка класифікується за кодом 2517 згідно з УКТ ЗЕД, що безоплатно передається на користь Збройних Сил України та добровольчих формувань територіальних громад, Національній гвардії України, Службі безпеки України, Службі зовнішньої розвідки України, Державній прикордонній службі України, Міністерству внутрішніх справ України, Управлінню державної охорони України, Державній службі спеціального зв’язку та захисту інформації України, іншим утвореним відповідно до законів України військовим формуванням, їх з’єднанням, військовим частинам, підрозділам, установам або організаціям, що утримуються за рахунок коштів державного бюджету, для потреб забезпечення оборони держави, не є об’єктом оподаткування рентною платою за користування надрами за видобування корисних копалин.
До місцевих бюджетів Дніпропетровщини юридичні особи – платники збору за місця для паркування транспортних засобів спрямували понад 34,6 млн гривень
Юридичні особи – платники збору за місця для паркування транспортних засобів у січні – жовтні п. р. спрямували до місцевих бюджетів Дніпропетровської області понад 34,6 млн гривень. У порівнянні з січнем – жовтнем 2024 року надходження збільшились майже на 4,8 млн грн, темп росту – 116,1 відсотків.
Нагадує, що відповідно до п.п. 268 прим.1.2.2 п. 268 прим.1.2 ст. 268 прим.1 розд. ХІІ Податкового кодексу України базою оподаткування збору за місця для паркування транспортних засобів є площа земельної ділянки, відведена для паркування, а також площа комунальних гаражів, стоянок, паркінгів (будівель, споруд, їх частин), які побудовані за рахунок коштів місцевого бюджету.
Єдиний податок: майже на 34 відсотки зросли надходження до місцевих бюджетів Дніпропетровщини від сільськогосподарських товаровиробників
З початку 2025 року до місцевих бюджетів Дніпропетровської області від сільськогосподарських товаровиробників – платників єдиного податку надійшло понад 694,6 млн гривень. У порівнянні з січнем – жовтнем минулого року надходження зросли майже на 176,0 млн грн, або майже на 34 відсотки.
Висловлюємо вдячність бізнесу за сумлінне виконання фінансових зобов’язань.
Нагадуємо, що відповідно до підпунктів 295.9.1 та 295.9.8 п. 295.9 ст. 295 Податкового кодексу України (ПКУ) платники єдиного податку четвертої групи:
- самостійно обчислюють суму податку щороку станом на 01 січня і не пізніше 20 лютого поточного року подають відповідному контролюючому органу за місцезнаходженням платника податку та місцем розташування земельної ділянки Декларацію на поточний рік за формою, встановленою у порядку, передбаченому ст. 46 ПКУ;
- перераховують в установлений строк загальну суму коштів на відповідний рахунок місцевого бюджету за місцем розташування земельної ділянки.
Позитивне значення, тобто різниці між сумою загального мінімального податкового зобов’язання та загальною сумою сплачених податків, зборів, платежів та витрат на оренду земельних ділянок, сплачується ФОПом – платником єдиного податку четвертої групи не пізніше 20 лютого поточного року на відповідний рахунок місцевого бюджету за місцезнаходженням платника податку (податковою адресою).
При цьому, якщо граничний строк сплати податкового зобов’язання припадає на вихідний або святковий день, останнім днем сплати податкового зобов’язання вважається операційний (банківський) день, що настає за вихідним або святковим днем (абзац тринадцятий п. 57.1 ст. 57 ПКУ).
Реквізити рахунків для територіальних громад для сплати податків, зборів та платежів (в т. ч. єдиного податку) відкритих Державною казначейською службою України, розміщено на субсайтах відповідного територіального органу ДПС або на вебпорталі ДПС за посиланням: Головна/Рахунки для сплати платежів (https://tax.gov.ua/rahunki-dlya-splati-platejiv/).
Діалог влади та бізнесу: дієва комунікація заради економічної стійкості
Регіональна платформа «Діалог влади та бізнесу» знову зібрала широке коло підприємців Дніпропетровщини з різних сфер і галузей.
Зустріч розпочалася з відеозв’язку з Міністерством економіки, довкілля та сільського господарства України, під час якого учасникам зустрічі розповіли про онлайн-платформу «Пульс». Цей експериментальний проєкт впроваджено у шести регіонах, у тому числі в нашій області. Платформа дозволяє підприємцям залишати відгуки про якість отриманих державних послуг, актуалізувати проблеми і пропонувати шляхи їх вирішення.
На розгляд чергового «Діалогу влади та бізнесу» винесено чимало важливих питань.
У заході із представниками бізнес-спільноти області, організованому Дніпропетровською обласною державною адміністрацією, взяв участь Юрій Павлютін, керівник Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (ГУ ДПС).
«Комунікації податківців Дніпропетровщини з платниками у рамках регіональної платформи «Діалог влади та бізнесу» відбуваються систематично. Працюємо, щоб взаємодія з податковою для платників була зручною та прозорою. Створення комфорту для кожного платника податків – наразі надзвичайно важливе», – зазначив Юрій Павлютін.
Одне з ключових питань – розблокування податкових накладних та недопущення випадків безпідставного включення підприємств до переліку ризикових.
Фахівці ГУ ДПС зазначили, що завдяки комплексній роботі на Дніпропетровщині спостерігається стійка тенденція до зменшення кількості платників, віднесених до переліку ризикових. Показник зупинених податкових накладних знизився більш ніж у 3 рази. Наразі він становить 0,43, тоді як у листопаді 2024 року він був 1,39 %. Особливу увагу приділено ознакам безумовної реєстрації, показникам позитивної податкової історії та діям платників у разі зупинення податкових накладних.
Йшла мова і про важливі новації податкового законодавства. Зокрема, про право учасників бойових дій та осіб з інвалідністю внаслідок війни на податкову знижку за витратами понесеними на оренду житла. Обговорили вимоги щодо мінімального розміру середньої щомісячної заробітної плати для отримання ліцензій на алкоголь та тютюн.
Зупинилися на застосуванні реєстраторів розрахункових операцій та/або програмних реєстраторів розрахункових операцій та видачі чеків. Податківці звернули увагу, що з 01 серпня цього року за невидачу чеків у паперовому вигляді та/або електронній формі фінансові санкції діють у повному обсязі: 100 % вартості проданих з порушеннями товарів (робіт, послуг) – за порушення, вчинене вперше і 150 % вартості проданих з порушеннями товарів (робіт, послуг) – за кожне наступне порушення.
Увагу бізнес-спільноти області сфокусували на безбар’єрному доступі до послуг і сервісів податкової служби. Зокрема, на відкритті Офісу податкових консультантів та запровадженні у ЦОПах нової послуги – сурдоперекладу для людей з порушенням слуху.
Учасникам діалогу нагадали про функціональні можливості Електронного кабінету та інформаційних платформ ГУ ДПС.
Під час спілкування учасники зустрічі отримали фахові відповіді на актуальні питання.
Системний діалог влади з бізнесом дозволяє не тільки оперативно інформувати про новації у законодавстві, нові сервісні можливості податкової служби, а й сприяє наповненню бюджетів та реалізації соціальних програм та інфраструктурних проектів у громадах.
«TAX Control»: у ДПС розповіли, на які порушення найчастіше скаржаться українці
Тиждень тому Державна податкова служба України запустила новий цифровий сервіс «TAX Control». З моменту його старту вже надійшло майже 100 повідомлень про можливі порушення у сфері торгівлі, послуг чи громадського харчування. Про це повідомила на своїй сторінці у Facebook в. о. Голови Державної податкової служби України Леся Карнаух.
«Це дуже зручний інструмент, який дозволяє абсолютно кожному долучитися до боротьби з тінню», – підкреслила очільниця ДПС.
На що найчастіше скаржаться:
- 45 % – невидача фіскального чека, незастосування РРО/ПРРО;
- 19,5 % – відмова у розрахунку банківською карткою;
- 35,5 % – інші порушення, у тому числі робота без реєстрації чи неоформлені працівники.
Леся Карнаух наголосила, що цей сервіс не про тиск податкової. Бо для перевірки мають бути реальні підстави і це наша послідовна позиція.
«TAX Control» – це про спільну відповідальність. Бо коли кожен з нас буде долучатися до боротьби з тінню і не замовчувати про порушення, то цій тіні ми просто не залишимо шансів на процвітання», – додала в. о. Голови ДПС.
Віджет «ТAX Control» розміщено на вебпорталі ДПС у правому верхньому куті.
Повідомляйте:
- про невидачу фіскального чека,
- торгівлю без ліцензії чи з порушенням реалізації підакцизної продукції,
- відмову прийняти картку,
- роботу без державної реєстрації,
- неоформлених працівників.
Доступ цілодобовий і з будь-якого пристрою.
Інструмент дієвий!
Чесність нині в тренді!
Податківці Дніпропетровщини: на контролі – підакцизні товари
Здійснення контролю за виробництвом та обігом алкогольних напоїв та тютюнових виробів під час проведення фактичних перевірок суб’єктів господарювання (СГ), які здійснюють виробництво та оптову/роздрібну реалізацію підакцизних товарів (алкогольних напоїв та тютюнових виробів) – тема чергового діалогу податківців Дніпропетровщини з платниками акцизного податку регіону, який відбувся в онлайн форматі.
Акцизний податок є важливим джерелом доходів бюджетів усіх рівнів, ГУ ДПС системно здійснює заходи щодо забезпечення прозорості та легальності бізнесу у цій сфері.
Тільки до місцевого бюджету упродовж 10 місяців цього року платники акцизного податку області перерахували понад пів мільярда гривень. Ці надходження зростають, у тому числі завдяки контролю за виробництвом та обігом підакцизних товарів.
Під час зустрічі фахівці обласної податкової обговорили з СГ правові основи та підстави для проведення фактичних перевірок, а також їх процедури та основні завдання.
СГ поінформовано про види і розміри фінансових санкцій за порушення законодавства у сфері виробництва та обігу підакцизних товарів.
Учасники зустрічі отримали відповіді на актуальні питання та обговорили можливості сучасних форматів спілкування з платниками.
Фахівці ГУ ДПС завжди відкриті для спілкування, і у разі виникнення питань нададуть фахові консультації щодо застосування норм законодавства у сфері обігу підакцизних товарів.
Дотримання професійної етики – один з найважливіших принципів роботи органів ДПС
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (Кам’янський район) нагадує, що під час виконання своїх службових повноважень працівники органів ДПС зобов’язані неухильно додержуватися загальновизнаних етичних норм поведінки: бути ввічливими у стосунках з громадянами та суб’єктами господарювання, будувати свої відносини з ними на основі довіри, поваги, об’єктивності, справедливості, терпимості, законності. Сервіс ДПС України «Пульс» дає змогу платнику повідомляти про неправомірні вчинки або бездіяльність співробітників органів ДПС.
Жодне повідомлення не залишиться без уваги, адже плідна робота сервісу «Пульс» – це шлях до успішної співпраці громадян та бізнесу з органами ДПС.
Номер Контакт-центру ДПС 0800-501-007 (напрямок «5»).
|
|
Відділ комунікацій з громадськістю
управління інформаційної взаємодії
Головного управління ДПС
у Дніпропетровській області
(Кам'янський район)
