Інформують податківці

Дата: 10.12.2025 12:01

Кількість переглядів: 457

Комунікаційна податкова платформа – взаємодія з бізнесом та громадськістю в ефективному форматі

Потребуєте детальних роз’яснень законодавства?

Необхідно оперативно вирішити нагальні питання податкової сфери?

Маєте пропозиції щодо необхідності проведення певних заходів за визначеною тематикою?

Звертайтесь на комунікаційну податкову платформу Головного управління ДПС у Дніпропетровській області.

Звернення від представників бізнесу та громадськості приймаються на електронну скриньку dp.ikc@tax.gov.ua.

Щодо подання заяв про бажання отримувати документи через Електронний кабінет

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує.

З метою підвищення поінформованості платників податків щодо функціоналу інформаційно – комунікаційної системи «Електронний кабінет» (далі – Електронний кабінет), зокрема щодо листування платників податків із контролюючими органами в електронному вигляді через Електронний кабінет шляхом поданням такими платниками податків заяв про бажання отримувати документи через Електронний кабінет, ДПС України повідомила таке.

З метою підвищення ефективності інформаційної взаємодії з контролюючими органами звертаємо увагу на можливість здійснення листування в електронному вигляді через Електронний кабінет відповідно до пункту 42.4 статті 42 Податкового кодексу України (далі – Кодекс).

У підпунктах 17.1.13 та 17.1.14 пункту 17.1 статті 17 Кодексу передбачено, що платник податків має право самостійно обирати спосіб взаємодії з контролюючим органом в електронній формі через електронний кабінет, якщо інше не встановлено Кодексом, реалізовувати через електронний кабінет права та обов’язки, передбачені Кодексом та які можуть бути реалізовані в електронній формі засобами електронного зв’язку.

Платники податків, які подають звітність в електронній формі та/або пройшли електронну ідентифікацію онлайн в Електронному кабінеті, можуть здійснювати листування з контролюючими органами засобами електронного зв’язку в електронній формі з дотриманням вимог законів України «Про електронні документи та електронний документообіг» (зі змінами) та «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги» (із змінами)

Листування контролюючих органів із платниками податків, визначеними в абзаці першому пункту 42.4 статті 42 Кодексу, які подали заяву про бажання отримувати документ через Електронний кабінет, здійснюється засобами електронного зв’язку в електронній формі з дотриманням вимог законів «Про електронні документи та електронний документообіг» та «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги» шляхом надіслання документа в електронний кабінет з одночасним надісланням платнику податків на його електронну адресу (адреси) інформації про вид документа, дату та час його надіслання в електронний кабінет.

Крім того, Електронний кабінет забезпечує можливість реалізації платниками податків прав та обов’язків, визначених Кодексом та іншими законами, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи, та нормативно-правовими актами, прийнятими на підставі та на виконання Кодексу, зокрема отримання будь-якого документа, що стосується такого платника податків та має бути виданий йому контролюючим органом згідно із законодавством України, забезпечення взаємодії платників податків із контролюючими органами з інших питань, передбачених Кодексом, яка може бути реалізована в електронній формі засобами електронного зв’язку (пункт 421.2 статті 421 Кодексу).

Порядок функціонування Електронного кабінету затверджено наказом Міністерства фінансів України від 14.07.2017 № 637, який зареєстрований у Міністерстві юстиції України 01.08.2017 за № 942/30810 (зі змінами) (далі – Порядок).

Відповідно до пункту 18 Порядку листування контролюючих органів із платниками податків, які подають звітність в електронній формі у встановленому законодавством порядку та/або пройшли електронну ідентифікацію онлайн в Електронному кабінеті, здійснюється в електронній формі за умови подання Заяви про бажання отримувати документ через Електронний кабінет (далі – Заява) за формою згідно з додатком 3 до Порядку.

Якщо платник податків не подав заяву про бажання отримувати документи через Електронний кабінет, листування з таким платником здійснюється шляхом надіслання за адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) платника податків рекомендованим листом з повідомленням про вручення або особисто вручаються платнику податків (його представнику) (пункт 42.5 статті 42 Кодексу).

Переваги листування контролюючих органів із платниками податків в електронному вигляді:

- отримання документів від контролюючого органу через Електронний кабінет;

- отримання повідомлень на електронну пошту про надходження документів в Електронний кабінет (інформація про вид документа, дату та час його надіслання в Електронний кабінет); забезпечення своєчасного отримання повідомлень, вимог, рішень та іншої офіційної кореспонденції;

- зменшення кількості візитів платників податків до контролюючих органів;

- доступ до архіву листування в Електронному кабінеті.

Слід зазначити, що протягом 2025 року сервісами Електронного кабінету скористалися понад 3,1 млн платників податків.

Долучайтеся!

До уваги ФОП – платників єдиного податку другої групи, які були мобілізовані або підписали контракт на проходження військової служби!

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що згідно з Податковим кодексом України (далі – ПКУ) нарахування авансових внесків по єдиному податку та військовому збору для платників єдиного податку другої груп здійснюється контролюючим органом на підставі заяви такого платника єдиного податку щодо розміру обраної ставки єдиного податку, заяви щодо періоду щорічної відпустки та/або заяви щодо терміну тимчасової втрати працездатності.

Чи може фізична особа – підприємець (далі – ФОП) – платник єдиного податку (ЄП) другої групи, яка за період мобілізації або дії контракту починаючи з 2022 року сплачувала авансові внески з ЄП, а з 2025 року – з ЄП та військового збору, з метою скасування таких нарахувань та повернення за відповідні періоди надміру сплачених сум, подати уточнюючі податкові декларації платника єдиного податку – ФОПа (далі – Декларація) за 2022 – 2024 роки та як заповнити річну Декларацію за 2025 рік?

Відповідно до абзацу першого п. 25 підрозд. 10 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ ФОП – платник єдиного податку другої групи, призваний на військову службу під час мобілізації, незалежно від наявності найманих працівників та отримання доходу від здійснення господарської діяльності під час проходження військової служби, звільняється від обов’язку сплати авансових внесків по єдиному податку та військовому збору та подання за цей період податкової декларації платника єдиного податку – фізичної особи – підприємця.

Згідно з абзацом восьмим п. 25 підрозд. 10 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ на підставі відомостей про дату мобілізації, укладення контракту, демобілізації (звільнення з військової служби), отриманих центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, з Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов’язаних та резервістів, контролюючий орган не проводить нарахування авансових внесків з єдиного податку, передбачених п. 295.2 ст. 295 ПКУ, та авансових внесків з військового збору, передбачених п.п. 1.11 п. 16 прим. 1 підрозд. 10 розд. XX ПКУ, починаючи з місяця, в якому контролюючим органом отримані відомості про мобілізацію такої ФОП, укладений контракт, закінчуючи місяцем, в якому таку особу демобілізовано (звільнено з військової служби).

Нараховані контролюючим органом за період мобілізації або дії контракту суми авансових внесків з єдиного податку та військового збору, суми штрафних санкцій та пені за несплату (неперерахування) або сплату (перерахування) не в повному обсязі авансових внесків з єдиного податку, податку на доходи фізичних осіб, військового збору в порядку та строки, визначені ПКУ, підлягають скасуванню (анулюванню) за звітні періоди, з урахуванням строку позовної давності, включно до першого числа місяця, наступного за місяцем, в якому контролюючим органом отримані відомості про мобілізацію такої ФОП, укладений з такою особою контракт.

У разі відсутності в Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов’язаних та резервістів або неотримання центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, відомостей про дату мобілізації, укладення контракту, демобілізації (звільнення з військової служби) самозайнятої особи (ФОП та особи, яка провадить незалежну професійну діяльність), така особа має право подати заяву та копію військового квитка або копію іншого документа, виданого відповідним державним органом, із зазначенням даних про призов такої особи на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період, копію контракту. Процедури звільнення від сплати податків, зборів, ненарахування податків, зборів, списання штрафних (фінансових) санкцій, пені, відновлення реєстрації як платника єдиного податку, подання звітності, сплати та звільнення від відповідальності застосовуються до самозайнятих осіб, які подали заяву та відповідні документи до контролюючого органу відповідно до п. 25 підрозд. 10 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ.

Зазначена вище норма не встановлює обмежень щодо скасування (анулювання) нарахувань авансових внесків по єдиному податку та військовому збору у разі їх сплати самозайнятою особою.

Отже, якщо мобілізована або прийнята на військову службу за контрактом ФОП – платник єдиного податку другої групи сплатила нараховані контролюючим органом за період мобілізації або дії контракту суми авансових внесків з єдиного податку та військового збору такі суми після скасування (анулювання) контролюючим органом нарахованих зобов’язань можуть бути повернуті платнику за умови дотримання норм ст. 43 ПКУ (подання заяви про таке повернення протягом 1095 днів від дня виникнення надміру сплаченої суми та відсутність податкового боргу у такого платника).

На сьогодні ДПС не отримано відомості з Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов’язаних та резервістів про дату мобілізації, укладення контракту, демобілізації (звільнення з військової служби) самозайнятої особи, отже для вирішення питання скасування (анулювання) за відповідні періоди нарахованих авансових внесків по єдиному податку та військовому збору та як наслідок – повернення надміру сплачених сум ФОП – платник єдиного податку другої групи може звернутись до контролюючого органу за місцем податкової адреси з відповідною заявою з наданням копій підтверджуючих документів.

Подання уточнюючих річних податкових декларацій платника єдиного податку – фізичної особи – підприємця (далі – Декларація) за звітні періоди, які припадають на період мобілізації ФОП – платника єдиного податку другої групи з метою скасування нарахувань єдиного податку за відповідні періоди та повернення надміру сплачених сум не вимагається.

В Декларації за 2025 рік у розділах ІІІ «Показники господарської діяльності для платників єдиного податку другої групи» «Щомісячні авансові внески єдиного податку» та VІІI «Визначення податкових зобов’язань по військовому збору для платників єдиного податку першої, другої груп» «Відмітка про щомісячні авансові внески військового збору платників єдиного податку першої, другої груп» (у разі виникнення обов’язку щодо подання такої декларації у платника податку або фактичного її подання) зазначаються фактично сплачені суми авансових внесків по єдиному податку та військовому збору.

Про критерії визнання осіб пов’язаними за рахунок економічного зв’язку

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє.

З 01.01.2025 набрали чинності зміни до Податкового кодексу України (далі – ПКУ) у частині віднесення господарських операцій до контрольованих, які передбачені Законом України від 18 червня 2024 року № 3813-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо особливостей податкового адміністрування під час воєнного стану для платників податків з високим рівнем добровільного дотримання податкового законодавства» (далі – Закон № 3813).

Зокрема, внесені зміни до п.п. 14.1.159 п. 14.1 ст. 14 ПКУ, якими розширено критерії визнання осіб пов’язаними за рахунок економічного зв’язку.

Пов’язані особи – це юридичні та/або фізичні особи, та/або утворення без статусу юридичної особи, відносини між якими можуть впливати на умови або економічні результати їх діяльності чи діяльності осіб, яких вони представляють, з урахуванням критеріїв визначених п.п. 14.1.159 п. 14.1 ст. 14 ПКУ.

Так, п.п. «а» п.п. 14.1.159 п. 14.1 ст. 14 ПКУ доповнено такими критеріями:

- доходи (виручка) юридичної особи – резидента від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) (за вирахуванням непрямих податків), окремій юридичній особі – нерезиденту або окремому іноземному утворенню без статусу юридичної особи (в тому числі нерезиденту, який провадить господарську діяльність через постійне представництво на території України) протягом календарного року становлять 75 і більше відсотків доходів (виручки) такої юридичної особи – резидента від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) (за вирахуванням непрямих податків) всім нерезидентам, за умови що такі доходи становлять 50 і більше відсотків загальної суми доходу такої юридичної особи від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) (за вирахуванням непрямих податків), визначеного за правилами бухгалтерського обліку (абзац дванадцятий п.п. «а» п.п. 14.1.159 п. 14.1 ст. 14 ПКУ);

- вартість продукції (товарів, робіт, послуг), придбаної юридичною особою – резидентом в іншої окремої юридичної особи – нерезидента або окремого іноземного утворення без статусу юридичної особи (в тому числі у нерезидента, який провадить господарську діяльність через постійне представництво на території України) протягом календарного року, становить 75 і більше відсотків вартості продукції (товарів, робіт, послуг), придбаної такою особою у всіх нерезидентів, за умови що сума таких операцій з придбання становить 50 і більше відсотків загальної вартості продукції (товарів, робіт, послуг), придбаної такою юридичною особою – резидентом (абзац тринадцятий п.п. «а» п.п. 14.1.159 п. 14.1 ст. 14 ПКУ).

Для цілей податкового контролю за трансфертним ціноутворенням звітним періодом є календарний рік ( п.п. 39.4.1 п. 39.4 ст. 39 ПКУ).

Враховуючи те, що зміни набрали чинності 01.01.2025, то нові критерії визнання осіб пов’язаними, визначені абзацами дванадцятим та тринадцятим п.п. «а» п.п. 14.1.159 п. 14.1 ст. 14 ПКУ, застосовуються починаючи зі звітного періоду 2025 року.

Несплата (несвоєчасна сплата) авансового внеску з податку на прибуток підприємств при виплаті дивідендів (частини чистого прибутку) в період дії воєнного стану: чи є відповідальність?

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує.

Порядок сплати податкового зобов’язання з податку на прибуток при виплаті дивідендів визначений п. 57.1 прим. 1 ст. 57 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).

Підпунктом 57.1 прим. 1.5 п. 57.1 прим. 1 ст. 57 ПКУ визначено, що авансовий внесок з податку на прибуток, сплачений у зв’язку з нарахуванням/сплатою дивідендів, є невід’ємною частиною податку на прибуток та не може розцінюватися як податок, який справляється під час репатріації дивідендів (їх сплаті на користь нерезидентів) відповідно до п. 141.4 ст. 141 ПКУ, або міжнародних договорів України.

Розрахунок авансового внеску з податку на прибуток підприємств на суму виплачених дивідендів (прирівняних до них платежів) здійснюється у Додатку АВ до рядка 20 АВ Податкової декларації з податку на прибуток підприємств (далі – Декларація), форму якої затверджено наказом Міністерства фінансів України від 20.10.2015 № 897 (далі – Додаток АВ).

У рядку 6 Додатка АВ відображається сума авансового внеску у зв’язку із виплатою дивідендів (прирівняних до них платежів, що має бути сплачена у звітному (податковому) періоді, яка переноситься у рядок 20 АВ Декларації.

Отже, сума авансового внеску при виплаті дивідендів нарахована за результатами останнього (звітного) податкового періоду, відображається в рядку 22 Декларації. Слід зазначити, що задекларована сума податкового та/або грошового зобов’язання, яка зазначена у Декларації або уточнюючому розрахунку до такої Декларації, що подається контролюючому органу у строки, встановлені ПКУ, вважається узгодженою.

У разі якщо платник податків не сплачує узгоджену суму грошового зобов’язання протягом строків, визначених ПКУ, такий платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу у розмірах, визначених пунктами 124.1, 124.1 прим. 1, 124.2 та 124.3 ст. 124 ПКУ.

Поряд з тим, відповідно до п. 125 прим. 1.1 ст. 125 прим. 1 ПКУ ненарахування та/або неутримання, та/або несплата (неперерахування), та/або нарахування, сплата (перерахування) не в повному обсязі податків платником податків, у тому числі податковим агентом, до або під час виплати доходу на користь нерезидента або іншого платника податків, а також нерезидентом, на якого покладено обов’язок сплачувати податок у порядку, встановленому розд. III ПКУ, – тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 10 відс. суми податку, що підлягає нарахуванню та/або сплаті до бюджету. Ті самі дії, вчинені умисно, – тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 25 відс. суми податку, що підлягає нарахуванню та/або сплаті до бюджету (п. 125 прим. 1.2 ст. 125 прим. 1 ПКУ).

Діяння, передбачені п. 125 прим. 1.2 ст. 125 прим. 1 ПКУ, вчинені повторно протягом 1095 календарних днів, – тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 50 відс. суми податку, що підлягає нарахуванню та/або сплаті до бюджету (п. 125 прим. 1.3 ст. 125 прим. 1 ПКУ).

Діяння, передбачені п. 125 прим. 1.2 ст. 125 прим. 1 ПКУ, вчинені протягом 1095 днів втретє та більше, – тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 75 відс. суми податку, що підлягає нарахуванню та/або сплаті до бюджету (п. 125 прим. 1.4 ст. 125 прим. 1 ПКУ).

Отже, за не сплату узгодженої суми грошових зобов’язань – суми авансового внеску при виплаті дивідендів нарахованих за результатами останнього (звітного) податкового періоду протягом строків, визначених ПКУ, платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу у розмірах, визначених пунктами 124.1, 124.1 прим. 1, 124.2 та 124.3 ст. 124 ПКУ.

Крім цього, до платника податків, який не нарахував та/або не утримав, та/або не сплатив (не перерахував), та/або нарахував, сплатив (перерахував) суми авансових внесків при виплаті дивідендів не в повному обсязі, застосовується штраф, передбачений п. 125 прим. 1.1 ст. 125 прим. 1 ПКУ.

Відповідальність за повноту утримання та своєчасність перерахування до бюджету податку, зазначеного в п. 57.1 прим. 1 ст. 57 ПКУ, покладається на платників податку, які здійснюють відповідні виплати (п. 137.3 ст. 137 ПКУ).

Пунктом 11 підрозд. 10 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ визначено, що штрафні (фінансові) санкції (штрафи) за наслідками перевірок, які здійснюються контролюючими органами, застосовуються у розмірах, передбачених законом, чинним на день прийняття рішень щодо застосування таких штрафних (фінансових) санкцій.

Відповідно до п. 52 прим. 1 підрозд. 10 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ за порушення податкового законодавства, вчинені протягом періоду з 01 березня 2020 року по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19), штрафні санкції не застосовуються, крім санкцій, зокрема, за порушення вимог законодавства в частині нарахування, декларування та сплати податку на додану вартість, акцизного податку, рентної плати.

Водночас, п. 69 підрозд. 10 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ встановлено, що тимчасово, на період до припинення або скасування воєнного стану на території України, справляння податків і зборів здійснюється з урахуванням особливостей, визначених у цьому пункті.

Так, відповідно до абзацу 18 п. 69.2 підрозд. 10 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ викладено в такій редакції, зокрема, у разі виявлення порушень законодавства за результатами проведення перевірок до платників податків застосовується відповідальність згідно з ПКУ, законами, контроль за виконанням яких покладено на контролюючі органи, з урахуванням обставин, передбачених п.п. 112.8.9 п. 112.8 ст. 112 ПКУ, що звільняють від фінансової відповідальності. При цьому вимоги законодавства щодо мораторію (зупинення) застосування штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) на період дії воєнного, надзвичайного стану та/або на період дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), не застосовуються.

Зміни внесено Законом України від 12 травня 2022 року № 2260-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо особливостей податкового адміністрування податків, зборів та єдиного внеску під час дії воєнного, надзвичайного стану», який набрав чинності 27.05.2022.

Таким чином, за порушення, які визначені ст. 124 та ст. 125 прим. 1 ПКУ, допущені у зазначеному періоді дії карантину (01.03.2020 – 27.05.2022), штрафні санкції не застосовуються.

Згідно з п.п. 69.1 п. 69 підрозд. 10 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ, з урахуванням змін внесених Законом України від 13 грудня 2022 року № 2836-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо сприяння відновленню енергетичної інфраструктури України» (далі – Закон № 2836), який набрав чинності 03.01.2023, платники податків, які мають можливість своєчасно виконувати обов’язки, звільняються від відповідальності за несвоєчасне виконання таких обов’язків щодо:

- подання звітності, у тому числі передбаченої п. 46.2 ст. 46 ПКУ, за звітні (податкові) періоди – 2021 рік (для звітності, що подається за річний звітний (податковий) період), граничний термін подання якої припадає на період починаючи з 24 лютого 2022 року до 01 червня 2022 року, I квартал 2022 року (для звітності, що подається за квартальний звітний (податковий) період) та звітності за лютий – травень 2022 року (для звітності, що подається за місячний звітний (податковий) період), за умови подання такої звітності до контролюючого органу не пізніше 20 липня 2022 року;

- строків сплати податків та зборів за звітні (податкові) періоди – 2021 рік (для річного звітного (податкового) періоду), I квартал 2022 року (для квартального звітного (податкового) періоду), січень-травень 2022 року (для місячного звітного (податкового) періоду), за умови їх сплати не пізніше 01 серпня 2022 року.

Зміни внесені Законом № 2836 до п.п. 69.1 п. 69 підрозд. 10 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ застосовуються починаючи з 27 травня 2022 року.

Отже, тимчасово, на період дії воєнного стану, починаючи з 27.05.2022, превалюють норми в частині звільнення від відповідальності за несвоєчасне виконання платником обов’язків у випадках та за умов, передбачених у п.п 69.1 п. 69 підрозд. 10 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ.

При цьому п.п 69.1 п. 69 підрозд. 10 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ не передбачено звільнення від відповідальності платників податків, які мають можливість своєчасно виконувати свої податкові обов’язки у період дії воєнного стану в Україні, зокрема щодо сплати податкових зобов’язань з податку на прибуток при виплаті дивідендів (авансового внеску із податку на прибуток), визначених податковим законодавством у п.п. 57.1 прим. 1.2 п. 57.1 прим. 1 ст. 57 ПКУ.

Отже, починаючи з 27.05.2022 до платників податків, які мали можливість виконувати свої податкові обов’язки, щодо подання звітності та сплати податків та зборів, але не виконали їх у строки визначені п.п. 69.1 п. 69 підрозд. 10 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ, з урахуванням змін внесених Законом № 2836, застосовуються штрафні (фінансові) санкції (штрафи).

Звертаємо увагу, що відповідно до п.п. 57.1 прим. 1.2 п. 57.1 прим. 1 ст. 57 ПКУ емітент корпоративних прав, який приймає рішення про виплату дивідендів своїм акціонерам (власникам), зобов’язаний нарахувати та внести до бюджету авансовий внесок із податку на прибуток до/або одночасно з виплатою дивідендів. Тобто, не по граничному строку сплати податкового зобов’язання, зазначеного у поданій ним податковій декларації, а до/або одночасно з виплатою дивідендів. Відповідальність за повноту утримання та своєчасність перерахування до бюджету податку, зазначеного в п. 57.1 прим. 1 ст. 57 ПКУ, зокрема за порушення правил нарахування, утримання та сплати (перерахування) авансового з податку на прибуток передбачена ст. 125 прим. 1 ПКУ.

Отже, починаючи з 27.05.2022 та у період дії воєнного стану в Україні платники податків не звільняються від відповідальності щодо сплати податкових зобов’язань з податку на прибуток при виплаті дивідендів (авансового внеску із податку на прибуток) та від застосування до них штрафних (фінансових) санкцій (штрафів), передбачених ст. 125 прим. 1 ПКУ.

Враховуючи викладене, до платників податків, які прийняли рішення про виплату дивідендів своїм акціонерам (власникам), за порушення вимог законодавства в частині ненарахування та/або неутримання, та/або несплати (неперерахування), та/або нарахування, сплати (перерахування) не в повному обсязі суми авансових внесків при виплаті дивідендів застосовуються штрафні (фінансові) санкції (штрафи), передбачені ст. 125 прим. 1 ПКУ.

Така відповідальність за порушення вимог законодавства, зокрема за порушення правил нарахування, утримання та сплати (перерахування) авансового з податку на прибуток, застосовується, починаючи з 27.05.2022 року.

До уваги суб’єктів господарювання роздрібної торгівлі – платників акцизного податку!

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу, що форма декларації з акцизного податку (далі – Декларація), Порядок її заповнення та подання (далі – Порядок № 14) затверджені наказом Міністерства фінансів України від 23.01.2015 № 14 (зі змінами та доповненнями).

Відповідно до п. 2 розд. І Порядку № 14 платник, який відповідно до п.п. 212.1.11 п. 212.1 ст. 212 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) є суб’єктом господарювання роздрібної торгівлі, який здійснює реалізацію пива, алкогольних напоїв, заповнює та подає лише розділ «Д» «Податкові зобов’язання з реалізації суб’єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів» (далі – Розділ Д) та Додаток 6 «Розрахунок суми акцизного податку з реалізації суб’єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів» (далі – Додаток 6) до Декларації.

Декларація складається платником у порядку, встановленому ст. 48 ПКУ. Додатки до Декларації є її невід’ємною частиною (п. 1 розд. ІІ Порядку № 14).

Пунктом 16 розд. ІІІ Порядку № 14, зокрема, встановлено, що платник, який до початку його перевірки контролюючим органом самостійно виявляє факт недоплати - заниження податкового зобов’язання минулих звітних (податкових) періодів, зобов’язаний подати уточнюючу Декларацію разом із розрахунком суми акцизного податку, що збільшує або зменшує податкові зобов’язання внаслідок виправлення самостійно виявленої помилки, допущеної в попередніх звітних періодах (додаток 8), і сплатити суму недоплати та штраф у розмірі трьох відс. такої суми до подання уточнюючої Декларації.

Згідно з п. 11 розд. V Порядку № 14 підсумок показників Додатка 6 зазначається у рядку «Усього» та переноситься до четвертої графи рядка Д1.1 розділу Д Декларації.

Тобто Розділ Д Декларації заповнюється на основі показників, розрахованих у Додатку 6, а тому при поданні уточнюючої Декларації суб’єктом господарювання роздрібної торгівлі, який здійснює реалізацію підакцизних товарів, до такої Декларації подається Додаток 6.

На які види готівкових розрахунків не поширюється обмеження щодо граничних сум готівкових розрахунків?

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що відповідно до п. 6 розд. ІІ Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 29 грудня 2017 року № 148 (із змінами та доповненнями) (далі – Положення № 148), суб’єкти господарювання мають право здійснювати розрахунки готівкою протягом одного дня за одним або кількома платіжними документами:

1) між собою – у розмірі до 10 000 (десяти тисяч) грн включно;

2) з фізичними особами – у розмірі до 50 000 (п’ятдесяти тисяч) грн включно.

Суб’єкти господарювання у разі зняття готівкових коштів із рахунків з метою здійснення готівкових розрахунків із фізичними особами зобов’язані надавати на запит надавачів платіжних послуг підтвердні документи, на підставі яких здійснюються такі готівкові розрахунки, необхідні надавачам платіжних послуг для здійснення заходів належної перевірки клієнта з урахуванням ризик-орієнтованого підходу.

Платежі понад установлені граничні суми проводяться через надавачів платіжних послуг шляхом переказу коштів із рахунку на рахунок або внесення коштів до кас надавачів платіжних послуг для подальшого їх переказу на рахунки. Кількість суб’єктів господарювання та фізичних осіб, з якими здійснюються готівкові розрахунки, протягом дня не обмежується.

Обмеження, установлене в п. 6 розд. II Положення № 148, стосується також розрахунків під час оплати за товари, придбані на виробничі (господарські) потреби за рахунок готівки, одержаної за допомогою платіжного інструменту.

Згідно з п. 7 розд. ІІ Положення № 148 фізичні особи мають право здійснювати розрахунки готівкою:

1) із суб’єктами господарювання протягом одного дня за одним або кількома платіжними документами – у розмірі до 50 000 (п’ятдесяти тисяч) грн включно.

Платежі на суму, що перевищує 50000 грн, проводяться через надавачів платіжних послуг шляхом переказу коштів із рахунку на рахунок або внесення коштів до кас надавачів платіжних послуг для подальшого їх переказу на рахунки;

2) між собою за договорами купівлі-продажу, які підлягають нотаріальному посвідченню, у розмірі до 50 000 (п’ятдесяти тисяч) грн включно.

Платежі на суму, яка перевищує 50 000 грн, здійснюються шляхом переказу коштів із рахунку на рахунок або внесення та/або переказу коштів на рахунки.

Пунктом 8 Положення № 148 визначено, що обмеження, установлені в пунктами 6 та 7 розд. II Положення № 148, не стосуються:

1) розрахунків суб’єктів господарювання з бюджетами та державними цільовими фондами;

2) добровільних пожертвувань та благодійної допомоги;

3) використання готівки, виданої на відрядження;

4) виплат, пов’язаних з оплатою праці;

5) використання готівкових коштів з фондів, створених на виконання частини третьої ст. 24 Закону України від 14 жовтня 2014 року № 1698-VII «Про Національне антикорупційне бюро України» (із змінами та доповненнями), частини другої ст. 32 Закону України від 28 січня 2021 року № 1150-IX «Про Бюро економічної безпеки України» (із змінами та доповненнями) та частини четвертої ст. 17 розд. II Закону України від 12 листопада 2015 року № 794-VIII «Про Державне бюро розслідувань» (із змінами та доповненнями).

Юридична особа є власником нерухомого майна, що розташоване на земельній ділянці, права на яку у такої особи не оформлені: чи сплачується земельний податок?

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує.

Згідно з підпунктом 14.1.72 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) земельний податок – обов’язковий платіж, що справляється з власників земельних ділянок та земельних часток (паїв), а також постійних землекористувачів.

Платниками земельного податку є:

власники земельних ділянок, земельних часток (паїв) (п.п. 269.1.1.1 п.п. 269.1.1 п. 269.1 ст. 269 ПКУ);

землекористувачі, яким відповідно до закону надані у користування земельні ділянки державної та комунальної власності на правах постійного користування (п.п. 269.1.1.2 п.п. 269.1.1 п. 269.1 ст. 269 ПКУ).

Об’єктами оподаткування земельним податком є:

земельні ділянки, які перебувають у власності (п.п. 270.1.1.1 п.п. 270.1.1 п. 270.1 ст. 270 ПКУ);

земельні частки (паї), які перебувають у власності (п.п. 270.1.1.2 п.п. 270.1.1 п. 270.1 ст. 270 ПКУ);

земельні ділянки державної та комунальної власності, які перебувають у володінні на праві постійного користування (п.п. 270.1.1.3 п.п. 270.1.1 п. 270.1 ст. 270 ПКУ).

Пунктом 286.1 ст. 286 ПКУ встановлено, що підставою для нарахування земельного податку є:

а) дані державного земельного кадастру;

б) дані Державного реєстру речових прав на нерухоме майно;

в) дані державних актів, якими посвідчено право власності або право постійного користування земельною ділянкою (державні акти на землю);

г) дані сертифікатів на право на земельні частки (паї);

ґ) рішення органу місцевого самоврядування про виділення земельних ділянок у натурі (на місцевості) власникам земельних часток (паїв);

д) дані інших правовстановлюючих документів, якими посвідчується право власності або право користування земельною ділянкою, право на земельні частки (паї);

е) дані Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією, визначеного у встановленому Кабінетом Міністрів України порядку.

Власники землі та землекористувачі сплачують плату за землю з дня виникнення права власності або права користування земельною ділянкою (абзац перший п. 287.1 ст. 287 ПКУ).

Відповідно до ст. 125 Земельного кодексу України від 25 жовтня 2001 року № 2768-III (далі – ЗКУ) право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав (ст. 125 ЗКУ).

Особливості виникнення права власності у багатоквартирному будинку, правові, організаційні та економічні відносини, пов’язані з реалізацією прав та виконанням обов’язків співвласників багатоквартирного будинку щодо його утримання та управління визначені Законом України від 14 травня 2015 року № 417-VIII «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку».

Частиною другою ст. 382 Цивільного кодексу України від 16 січня 2003 року № 435-IV встановлено, що усі власники квартир та нежитлових приміщень у багатоквартирному будинку є співвласниками на праві спільної сумісної власності спільного майна багатоквартирного будинку. Спільним майном багатоквартирного будинку є, зокрема, права на земельну ділянку, на якій розташований багатоквартирний будинок, та його прибудинкова територія, у разі державної реєстрації таких прав.

Частиною першою і другої ст. 42 ЗКУ встановлено, що земельні ділянки, на яких розташовані багатоквартирні будинки, а також належні до них будівлі, споруди та прибудинкові території державної або комунальної власності, надаються в постійне користування підприємствам, установам і організаціям, які здійснюють управління цими будинками.

Земельні ділянки, на яких розташовані багатоквартирні будинки, а також належні до них будівлі, споруди та прибудинкова територія, що перебувають у спільній сумісній власності власників квартир та нежитлових приміщень у будинку, передаються безоплатно у власність або в постійне користування співвласникам багатоквартирного будинку в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Отже, юридична особа, яка володіє нерухомим майном, що розташоване на земельній ділянці, права на яку для такої особи не оформлені, не можна вважати платником земельного податку в розумінні ст. 269 ПКУ до моменту виникнення відповідних прав такої особи на таку земельну ділянку відповідно до запису, сформованого у Державному земельному кадастрі у порядку, визначеному законом. До такого моменту зазначена особа відповідно до вимог ПКУ не має обов’язку нараховувати та сплачувати плату за землю.

Що стосується юридичної особи, яка володіє нерухомим майном у багатоквартирному будинку, то безпосереднім платником земельного податку буде виступати особа, щодо якої здійснено державну реєстрацію прав на земельну ділянку під багатоквартирним будинком з урахуванням прибудинкової території (установа або організація, яка здійснює управління багатоквартирним будинком державної або комунальної власності; об’єднання співвласників багатоквартирного будинку, яке є суб’єктом реєстрації відповідно до рішення співвласників), з моменту такої реєстрації прав особи на земельну ділянку.

Разом з цим, юридична особа як власник об’єктів нерухомого майна у багатоквартирних будинках свої зобов’язання в частині дотримання принципу платного використання землі може реалізовувати в межах Цивільного кодексу України через особу, якій делеговано (або будуть делеговані) повноваження щодо здійснення державної реєстрації прав на земельні ділянки під такими будинками, та у якої з моменту здійснення державної реєстрації прав на такі ділянки виникатимуть податкові зобов’язання з плати за землю, в тому числі земельного податку.

Що відноситься до стаціонарного джерела забруднення атмосфери?

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє.

Відповідно до п.п. 240.1.1 п. 240.1 ст. 240 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) платниками екологічного податку є суб’єкти господарювання, юридичні особи, що не провадять господарську (підприємницьку) діяльність, бюджетні установи, громадські та інші підприємства, установи та організації, постійні представництва нерезидентів, включаючи тих, які виконують агентські (представницькі) функції стосовно таких нерезидентів або їх засновників, під час провадження діяльності яких на території України і в межах її континентального шельфу та виключної (морської) економічної зони здійснюються, зокрема, викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами забруднення.

Згідно з п. 240.7 ст. 240 ПКУ не є платниками екологічного податку за викиди двоокису вуглецю суб’єкти, зазначені у п. 240.1 ст. 240 ПКУ, якими здійснюються такі викиди в обсязі не більше 500 тонн за рік.

У разі якщо річний обсяг викидів двоокису вуглецю перевищує 500 тонн за рік, суб’єкти зобов’язані зареєструватися платниками податку у податковому (звітному) періоді, в якому відбулося таке перевищення. Такі платники зобов’язані скласти та подати податкову звітність, нарахувати та сплатити податок за податковий (звітний) період, у якому відбулося таке перевищення, у порядку, передбаченому ПКУ.

Об’єктом та базою оподаткування екологічним податком є, зокрема, обсяги та види забруднюючих речовин, які викидаються в атмосферне повітря стаціонарними джерелами (п.п. 242.1.1 п. 242.1 ст. 242 ПКУ).

Стаціонарне джерело забруднення – підприємство, цех, агрегат, установка або інший нерухомий об’єкт, що зберігає свої просторові координати протягом певного часу і здійснює викиди забруднюючих речовин в атмосферу та/або скиди забруднюючих речовин у водні об’єкти (п.п. 14.1.230 п. 14.1 ст. 14 ПКУ).

При цьому тимчасово, на період дії воєнного стану на території України та протягом 30 днів з дня його припинення або скасування, для цілей застосування розд. VIII ПКУ не вважаються стаціонарними джерелами забруднення у значенні, наведеному у п.п. 14.1.230 п. 14.1 ст. 14 ПКУ, електрогенераторні установки, що класифікуються за кодом 8502 згідно з УКТ ЗЕД (п. 46 підрозд. 5 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ).

Щодо подання заяви іноземною компанією про взяття на облік/зняття з обліку як платника податку на прибуток підприємств зі статусом податкового резидента України

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу, що порядок взяття на облік та зняття з обліку іноземної компанії як платника податку на прибуток підприємств зі статусом податкового резидента України затверджено наказом Міністерства фінансів України від 13.12.2021 № 663 (далі – Порядок № 663).

Порядок № 663 розроблений відповідно до п.п. 133.1.5 п. 133.1 ст. 133 розд. ІІІ Податкового кодексу України (далі – ПКУ) з метою реалізації права іноземної компанії для отримання статусу податкового резидента України.

Дія Порядку № 663 поширюється на юридичних осіб, що утворені відповідно до законодавства інших країн (іноземні компанії) та мають місце ефективного управління на території України (п. 2 розд. ІІІ Порядку № 663).

Іноземна компанія має право самостійно визнати себе податковим резидентом України на підставі подання до контролюючого органу заяви іноземної компанії про взяття на облік як платника податку на прибуток підприємств зі статусом податкового резидента України за формою № 1-ІК (далі – заява за формою № 1-ІК) з ознакою «Отримання статусу податкового резидента України», у якій зазначається інформація про об’єкт (об’єкти) ефективного управління в Україні такої іноземної компанії (додається) (п. 2 розд. ІІ Порядку № 663).

Відповідно до п. 4 розд. ІІ Порядку № 663 контролюючий орган під час розгляду поданої іноземною компанією заяви за формою № 1-ІК для отримання статусу податкового резидента України перевіряє:

зазначення в заяві обов’язкових для заповнення реквізитів, повноту та достовірність даних щодо іноземної компанії та наявності підпису відповідальної (уповноваженої) особи іноземної компанії;

взяття на облік такої іноземної компанії контролюючим органом відповідно до п. 64.5 ст. 64 глави 6 розд. ІІ ПКУ за місцезнаходженням об’єкта (об’єктів) ефективного управління в Україні;

відповідність зазначених у поданій заяві реквізитів про іноземну компанію, що внесена до Єдиного банку даних про платників податків – юридичних осіб та реєстру платників податків – нерезидентів.

Пунктом 6 розд. ІІ Порядку № 663 визначено, що якщо заява за формою № 1-ІК про отримання статусу податкового резидента України подана іноземною компанією, яка не перебуває на обліку в контролюючому органі за місцезнаходженням об’єкта (об’єктів) ефективного управління та/або місце ефективного управління в Україні не підтверджується наявними в Єдиному банку даних про платників податків – юридичних осіб відомостями або поданими іноземною компанією документами та/або у такій заяві не зазначені обов’язкові для заповнення реквізити, та/або надані недостовірні або неповні дані, та/або відсутній підпис відповідальної (уповноваженої) особи іноземної компанії, контролюючий орган протягом трьох робочих днів, наступних за днем отримання заяви, повертає іноземній компанії заяву та додані до неї копії документів, інші додаткові відомості та пояснення (у разі їх подання) для усунення виявлених недоліків (із зазначенням підстав повернення заяви).

Іноземна компанія після виправлення недоліків та уточнення реквізитів має право повторно подати до контролюючого органу заяву за формою № 1-ІК про отримання статусу податкового резидента України.

Згідно з п. 1 розд. ІІІ Порядку № 663 іноземна компанія має право відмовитися від статусу податкового резидента України на підставі подання заяви за формою № 1-ІК з ознакою «Відмова від статусу податкового резидента України» до контролюючого органу та за результатами проведення перевірки контролюючим органом у зв’язку з відмовою іноземною компанією від податкового резидентства.

Відмова іноземною компанією від статусу податкового резидента України прирівнюється до ліквідації юридичної особи.

Протягом якого терміну необхідно сплатити оскаржені в судовому порядку, донараховані згідно з актом перевірки, суми грошового зобов’язання?

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє, що згідно з п. 57.3 ст. 57 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) у разі визначення грошового зобов’язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1 – 54.3.6 п. 54.3 ст. 54 ПКУ, платник податків зобов’язаний сплатити нараховану суму грошового зобов’язання протягом 10 робочих днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.

У разі оскарження рішення контролюючого органу про нараховану суму грошового зобов’язання платник податків зобов’язаний самостійно погасити узгоджену суму, а також пеню та штрафні санкції за їх наявності протягом 10 робочих днів, наступних за днем такого узгодження.

При зверненні платника податків до суду з позовом щодо визнання протиправним та/або скасування рішення контролюючого органу грошове зобов’язання вважається неузгодженим до дня набрання судовим рішенням законної сили (абзац четвертий п. 56.18 ст. 56 ПКУ).

Статтею 255 Кодексу адміністративного судочинства України від 06 липня 2005 року № 2747-IV із змінами та доповненнями (далі – КАСУ) визначено, що рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Отже, платник податків зобов’язаний самостійно погасити узгоджену суму, а також пеню та штрафні санкції, за їх наявності, протягом 10 робочих днів, наступних за днем набрання судовим рішенням законної сили.

Щодо накладення електронної печатки або удосконаленої електронної печатки юридичною особою – постачальником (продавцем) при реєстрації ПН/РК

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що реєстрація податкових накладних/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі – ЄРПН) здійснюється відповідно до вимог Податкового кодексу України (далі – ПКУ) та Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29 грудня 2010 року № 1246 (зі змінам) (далі – Порядок № 1246).

Згідно положень п. 5 Порядку № 1246 податкова накладна та/або розрахунок коригування приймаються до ЄРПН у разі дотримання вимог, установлених п. 192.1 ст. 192, пунктами 200 прим. 1.3, 200 прим. 1.9 ст. 200 прим. 1, пунктами 201.1, 201.10 і 201.16 ст. 201 та п. 97 підрозд. 2 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ, а також з урахуванням законів України від 05 жовтня 2017 року № 2155-VIII «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги» (зі змінами та доповненнями (далі – Закон № 2155), від 22 травня 2003 року № 851-IV «Про електронні документи та електронний документообіг» (зі змінами та доповненнями) та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 06.06.2017 № 557.

Статтею 201 ПКУ визначено, що на дату виникнення податкових зобов’язань платник податку зобов’язаний скласти податкову накладну в електронній формі з використанням кваліфікованого електронного підпису або удосконаленого електронного підпису, що базується на кваліфікованому сертифікаті електронного підпису (далі – кваліфікований електронний підпис), уповноваженої платником особи відповідно до вимог Закону № 2155 та зареєструвати її в ЄРПН у встановлений ПКУ термін.

Правила складання податкової накладної та/або розрахунків коригування регулюються ст. 201 ПКУ та регламентуються Порядком заповнення податкової накладної, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 31.12.2015 № 1307 (зі змінами) (далі – Порядок № 1307).

Згідно з п. 20 Порядку № 1307 усі податкові накладні скріплюються кваліфікованими електронними підписами або удосконаленими електронними підписами, що базуються на кваліфікованих сертифікатах електронних підписів посадових осіб платника податку та кваліфікованою електронною печаткою (за наявності) або удосконаленою електронною печаткою (за наявності) постачальника (продавця).

Відповідно до п. 10 Порядку № 1246 до ЄРПН приймаються податкова накладна та/або розрахунок коригування, складені в електронній формі з накладенням:

кваліфікованого електронного підпису або удосконаленого електронного підпису, що базується на кваліфікованому сертифікаті електронного підпису головного бухгалтера (бухгалтера) або кваліфікованого електронного підпису або удосконаленого електронного підпису, що базується на кваліфікованому сертифікаті електронного підпису керівника (у разі відсутності у постачальника (продавця) посади бухгалтера) та кваліфікованої електронної печатки або удосконаленої електронної печатки (у разі наявності) постачальника (продавця), що є юридичною особою;

кваліфікованого електронного підпису або удосконаленого електронного підпису, що базується на кваліфікованому сертифікаті електронного підпису постачальника (продавця), що є фізичною особою – підприємцем.

При реєстрації в ЄРПН податкової накладної / розрахунку коригування кваліфікована електронна печатка або удосконалена електронна печатка постачальника (продавця), що є юридичною особою накладається за її наявності.

Чи має право суб’єкт господарювання зареєструвати нову КОРО, якщо правоохоронними органами були вилучені всі касові документи?

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує.

Питання реєстрації нових книг обліку розрахункових операцій (далі – КОРО) на період вилучення правоохоронними органами касових документі має прийматись контролюючим органом за основним місцем обліку платника податків індивідуально щодо кожного суб’єкта господарювання виходячи із обставин справи.

Чинним Порядком реєстрації та ведення розрахункових книжок, книг обліку розрахункових операцій, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 14.06.2016 № 547 «Про затвердження порядків щодо реєстрації реєстраторів розрахункових операцій та книг обліку розрахункових операцій» (зі змінами), не передбачено підстав для відмови у реєстрації КОРО у зв’язку з вилученням правоохоронними органами всіх касових документів.

У цифрову епоху електронний ключ став невід'ємним інструментом для бізнесу та громадян

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє. 

У цифрову епоху електронний ключ став невід'ємним інструментом для бізнесу та громадян.

Електронний ключ або кваліфікований електронний підпис (далі – КЕП) – це цифровий аналог вашого власноручного підпису.

Електронний документ з КЕП має таку ж юридичну силу, як і паперовий документ з власноручним підписом.

КЕП дозволяє підписувати електронні документи, користуватися електронними сервісами, дистанційно спілкуватися з державними органами і не тільки.

Отримати КЕП ви можете у відокремлених пунктах реєстрації (далі –ВПР) – представництвах Кваліфікованого надавача електронних довірчих послуг ДПС України (далі – КНЕДП ДПС), які розташовані в приміщеннях державних податкових інспекцій Дніпропетровської області, у містах Дніпро, Кривий Ріг, Кам’янське, Самар, Павлоград та Нікополь.

Станом на 01.12.2025 ВПРами Дніпропетровської області сформовано понад 33 тисячі кваліфікованих сертифікатів електронного підпису та печатки.

КЕП КНЕДП ДПС є універсальними. Їх можна використовувати на всіх цифрових платформах в Україні, а також за кордоном, що значно спрощує ведення бізнесу та взаємодію з державними органами

Які ж системи  підтримують використання КЕП КНЕДП ДПС?

Відповідь на це питання можемо знайти на вебсайті КНЕДП ДПС (ca.tax.gov.ua) у розділі «Системи, які підтримують використання КНЕДП ДПС».

Серед них такі програмні продукти та онлайн сервіси, як:

 - Електронний сервіс «Електронний кабінет»;

- Мобільний застосунок «Моя податкова»;

- Спеціалізоване клієнтське програмне забезпечення для формування та подання звітності до «Єдиного вікна подання електронної звітності»;

- Публічні закупівлі «ProZorro»;

- Петиції Президенту України;

- Електронні послуги Мін’юсту;

- Система електронної взаємодії органів виконавчої влади;

- Загальнодержавний портал державних закупівель;

- Електронна звітність Державної служби статистики України;

- Національне агентство з питань запобігання корупції;

- Портал електронних послуг пенсійного фонду України;

- Міністерство соціальної політики, «Послуга призначення допомоги при народженні дитини»

- Державна казначейська служба України, Є-Звітність;

- ЄДЕБО Міністерства освіти та науки України;

- Система відбору арбітражних керуючих;

- Електронні послуги Мінсоцполітики, Призначення житлової субсидії;

- Електронні послуги Державного земельного кадастру;

- Єдиний веб-портал використання публічних коштів;

- Електронний суд;

- ОН-ЛАЙН БУДИНОК ЮСТИЦІЇ;

- Подача боржниками та організаторами аукціонів відомостей про справи про банкрутство;

- TAXER;

- Державна служба України з надзвичайних ситуацій;

- Особистий кабінет для мешканців міста Дніпра;

- M.E.Doc;

- СОТА;

- iFin;

- Соната;

- QD PROFESSIONAL;

- Helsi;

- АРМ «Автошкола» та інші.

Даний перелік не є вичерпним. 

Додатково повідомляємо, що за консультаціями щодо використання зазначених сервісів потрібно звертатись до власників сервісів.

Загальний фонд держбюджету від платників Дніпропетровщини з вироблених товарів отримав понад 295,7 млн грн акцизного податку

З початку 2025 року до загального фонду державного бюджету з вироблених товарів платники Дніпропетровщини спрямували понад 295,7 млн грн акцизного податку.

Звертаємо увагу, що у разі повернення покупцем тютюнових виробів (у тому числі якщо повернення такого товару відбулось в іншому податковому періоді), база оподаткування акцизним податком з реалізації суб’єктами господарювання роздрібної торгівлі виробниками зменшується на вартість (з податком на додану вартість та акцизним податком) повернутих товарів, із застосуванням максимальних роздрібних цін та ставок акцизного податку, які діяли на дату виникнення податкового зобов’язання щодо таких товарів (продукції).

Зменшення бази оподаткування здійснюється у податковому періоді, в якому відбулось таке повернення товарів.

Більш ніж 83 тисячі РРО/ПРРО зареєстровано на Дніпропетровщині

Станом на 01.12.2025 в Головному управлінні ДПС у Дніпропетровській області на обліку знаходилось 83 466 реєстраторів розрахункових операцій та програмних реєстраторів розрахункових операцій (РРО/ПРРО), з яких 13 983 – РРО і 69 483 – ПРРО. 

Нагадуємо, що відповідно до абзацу чотирнадцятого ст. 2 Закону України від 06 липня 1995 року № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» (із змінами і доповненнями) (далі – Закон № 265) державний реєстр реєстраторів розрахункових операцій (далі – Державний реєстр РРО) – це перелік моделей реєстраторів розрахункових операцій (далі – РРО) та їх модифікацій, які мають підтвердження відповідності вимогам діючих технічних регламентів та стандартів згідно із Законом України від 15 січня 2015 року № 124-VIII «Про технічні регламенти та оцінку відповідності» (із змінами і доповненнями), а також відповідають вимогам нормативних актів України, і такі РРО дозволені для застосування у сфері, визначеній Законом № 265.

Пунктом 3 ст. 3 Закону № 265 встановлено, що суб’єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням електронних платіжних засобів, платіжних чеків, жетонів тощо) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також операції з приймання готівки для виконання платіжної операції зобов’язані застосовувати РРО, що включені до Державного реєстру РРО, та/або програмні РРО з додержанням встановленого порядку їх застосування.

При цьому, на території України у сферах, визначених Законом № 265, дозволяється реалізовувати та застосовувати лише ті РРО вітчизняного та іноземного виробництва, які включені до Державного реєстру РРО, конструкція і програмне забезпечення яких відповідають конструкторсько-технологічній та програмній документації виробника (ст. 12 Закону № 265).

Видача фіскального чека, в якому відсутні обов’язкові реквізити: відповідальність

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу, що форма та зміст фіскального касового чека на товари (послуги) (далі – фіскальний чек) та інших розрахункових документів, надання покупцю яких є обов’язковим, встановлені Положенням про форму та зміст розрахункових документів/електронних розрахункових документів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 21.01.2016 № 13 (зі змінами) (далі – Положення № 13).

Обов’язкові реквізити фіскального чека визначені п. 2 розд. II Положення № 13.

При цьому у фіскальному чеку зазначаються обов’язкові реквізити, зокрема: назва та адреса господарської одиниці; назва товару (послуги)/спрощена назва товару (послуги), вартість, літерне позначення ставки ПДВ; код товарної підкатегорії згідно з УКТ ЗЕД (зазначається у випадках, передбачених чинним законодавством); ставки та суми ПДВ та акцизного податку.

Крім того, для суб’єктів господарювання роздрібної торгівлі, що здійснюють реалізацію підакцизних товарів та зареєстровані платниками акцизного податку (суб’єкти господарювання, що зареєстровані платниками іншого податку, крім ПДВ), фіскальний чек повинен містити окремим рядком літерне позначення, розмір ставки такого податку, загальну суму такого податку за всіма зазначеними в чеку товарами (послугами), на початку рядка друкується назва такого податку (рядок 22). У реквізиті «Акцизний податок» його назва наводиться згідно з Податковим кодексом України. За потреби дозволяється використовувати скорочення.

Разом з тим, у разі відсутності в документі хоча б одного з обов’язкових реквізитів, а також недотримання сфери його призначення, такий документ не прийматиметься як розрахунковий (п. 3 розд. I Положення № 13).

Пунктом 1 ст. 17 Закону України від 06 липня 1995 року № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» (зі змінами та доповненнями) (далі – Закон № 265) встановлено, що за порушення вимог Закону № 265 до суб’єктів господарювання, які здійснюють розрахункові операції, за рішенням відповідних контролюючих органів застосовуються фінансові санкції у таких розмірах:

- у разі встановлення в ході перевірки факту, зокрема, невидачі (в паперовому вигляді та/або електронній формі) відповідного розрахункового документа, що підтверджує виконання розрахункової операції, або проведення її без використання розрахункової книжки на окремому господарському об’єкті такого суб’єкта господарювання:

100 відс. суми, на яку здійснено продаж товарів (робіт, послуг) та/або розрахунки при організації та проведенні азартних ігор з порушеннями, встановленими п. 1 ст. 17 Закону № 265, – за порушення, вчинене вперше;

150 відс. суми, на яку здійснено продаж товарів (робіт, послуг) та/або розрахунки при організації та проведенні азартних ігор з порушеннями, встановленими п. 1 ст. 17 Закону № 265, – за кожне наступне порушення.

Разом з тим, відповідно до п. 12 розд. ІІ «Прикінцеві положення» Закону № 265 суб’єкти господарювання звільняються від відповідальності за порушення вимог Закону № 265, вчинені ними у період з 01 січня 2022 року до 01 жовтня 2023 року, крім відповідальності за порушення порядку здійснення розрахункових операцій при продажу підакцизних товарів, здійснення діяльності з купівлі/продажу іноземної валюти, діяльності у сфері організації та проведення азартних ігор.

Згідно з п. 14 розд. ІІ «Прикінцеві положення» Закону № 265, починаючи з 01.10.2023 суб’єкти господарювання звільняються від відповідальності за порушення вимог Закону № 265 (крім порушень порядку здійснення розрахункових операцій при продажу підакцизних товарів), вчинені ними при продажу товарів, наданні послуг на:

тимчасово окупованих російською федерацією територіях України, – по дату завершення тимчасової окупації відповідних територій;

територіях активних бойових дій, – по дату завершення бойових дій на відповідних територіях;

територіях можливих бойових дій, – по дату припинення можливості бойових дій на відповідних територіях.

Крім того, ст. 26 Закону № 265 визначено, що за порушення вимог Закону № 265 посадові особи та працівники торгівлі, громадського харчування і сфери послуг також притягуються контролюючими органами до адміністративної відповідальності (згідно зі ст. 155 прим. 1 Кодексу України про адміністративні правопорушення).

Нагадуємо, що ДПС України запустила новий цифровий сервіс «TAX Control». Віджет «ТAX Control» розміщено на вебпорталі ДПС у правому верхньому куті. 

Ви маєте можливість оперативно повідомити про:

- невидачу фіскального чека;

- торгівлю без ліцензії чи з порушенням реалізації підакцизної продукції;

- відмову прийняти платіжну картку;

- роботу без державної реєстрації;

- неоформлених працівників.

Плата за землю: від платників Дніпропетровщини до місцевих бюджетів надійшло понад 6,9 млрд гривень

У січні – листопаді 2025 року платники плати за землю поповнили місцеві бюджети Дніпропетровщини на понад 6 949,4 млн гривень. Надходження у порівнянні з відповідним періодом минулого року збільшились на понад 267,5 млн гривень. Про це поінформував в. о. начальника Головного управління ДПС у Дніпропетровській області Юрій Павлютін.

Як зазначив очільник податкової служби регіону, плата за землю залишається одним з основних джерел наповнення місцевих бюджетів. Ці кошти спрямовуються на розвиток громад, підтримку їх інфраструктури, а також на реалізацію важливих соціальних програм.

«Дякуємо платникам за сумлінне виконання своїх фінансових зобов’язань. Своєчасне наповнення місцевих бюджетів забезпечує стабільний економічний фундамент громадам. Разом працюємо задля стійкості економіки держави», – акцентував Юрій Павлютін. 

Нагадуємо, що власники землі та землекористувачі сплачують плату за землю з дня виникнення права власності або права користування земельною ділянкою.

Відповідно до Земельного кодексу України право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав. Права власності/користування земельними ділянками повинні бути оформлені та зареєстровані відповідно до законодавства.

Нарахування фізичним особам сум плати за землю проводиться контролюючими органами (за місцем знаходження земельної ділянки, у тому числі право на яку фізична особа має як власник земельної частки (паю)), які надсилають платнику земельного податку до 01 липня поточного року податкове повідомлення-рішення (ППР) про внесення податку разом із детальним розрахунком суми земельного податку. Земельний податок фізичними особами сплачується протягом 60 днів з дня вручення ППР.

Юридичними особами податкове зобов’язання з плати за землю, визначене у податковій декларації, сплачується за місцезнаходженням земельної ділянки щомісяця протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця.

Робочий візит очільника податкової служби Дніпропетровщини до м. Кривого Рогу - ефективна комунікація зміцнює податкову дисципліну

Сьогодні відбулась робоча поїздка до м. Кривий Ріг, під час якої очільник податкової Дніпропетровщини Юрій Павлютін зустрівся з в. о. міського голови, секретарем Криворізької міської ради Юрієм Вілкулом та представниками місцевого самоврядування.

Кривий Ріг посідає ключове місце в економіці не тільки Дніпропетровської області, а й України в  цілому.  Потужна промислова індустрія міста відіграє провідну роль у наповненні бюджетів усіх рівнів. Окрім того, Криворізький регіон – другий за чисельністю платників у Дніпропетровській області. Понад 52,3 тис. суб’єктів господарювання здійснюють підприємницьку діяльність у різних сферах та галузях. За 11 місяців цього року до місцевого бюджету від платників Криворізької територіальної громади надійшло майже 8,2 млрд гривень.

«Сьогодні наше завдання – узгодити спільні підходи, обговорити ключові питання взаємодії між податковою службою області та органами місцевого самоврядування Кривого Рогу, а також визначити практичні кроки для підвищення ефективності роботи у сфері адміністрування податків та наповнення бюджетів», - зазначив керівник Головного управління ДПС у Дніпропетровській області.

 «Кривий Ріг – велике місто, яке має вагомий потенціал. Системна взаємодія всіх гілок влади сприятиме збільшенню надходжень до скарбниці громади, виконанню соціальних програм та реалізації інфраструктурних проєктів», – зауважив в. о. міського голови, секретар Криворізької міської ради Юрій Вілкул.

Під час діалогу йшла мова про підвищення ефективності адміністрування податків, наповнення місцевих бюджетів, погашення податкового боргу. 

Також детально проговорено питання сплати ПДФО, акцизного податку, легалізації торгівлі алкоголем і тютюном, а також продажу товарів без РРО та фіскальних чеків.

Очільник податкової Дніпропетровщини акцентував увагу на запровадженні Державною податковою службою України цифрового сервісу «TAX Control». Це новий дієвий інструмент для виявлення порушень у сфері торгівлі, послуг чи громадського харчування та оперативного реагування на звернення. Сервіс у доступі 24/7 з будь-якого пристрою. Повідомлення можна надсилати, у тому числі про торгівлю без ліцензії чи порушення реалізації підакцизної продукції, невидачу розрахункових документів, неоформлених працівників і не тільки.

Підсумовуючи зустріч керівник податкової служби Дніпропетровщини підкреслив важливість конструктивного діалогу між гілками влади, який дозволить посилити взаємодію у питаннях податкової культури та сприятиме стійкості держави і громад.

Є питання до податкової? Тепер до Контакт-центру ДПС можна звернутися і за мобільними номерами

Щоб отримати швидку довідку та консультації телефонуйте в Контакт-центр ДПС. Для зручності користувачів запрацювали додаткові мобільні номери:

Vodafone – 0 500 501 007

Київстар – 0 770 501 007

lifecell – 0 730 501 007

Дзвінки здійснюються в межах вашого тарифу – без зайвих витрат і з максимально швидким з’єднанням.

Також працює традиційний номер Контакт-центру, безкоштовно зі стаціонарних, з мобільних – за тарифом оператора:

0 800 501 007

Після розмови можна залишити відгук: ваша думка допомагає нам покращувати якість сервісу.

Також нагадуємо, що ДПС має багато каналів зв’язку, щоб кожен міг отримати послуги комфортно – особисто, телефоном чи онлайн.

Детальніше: https://tax.gov.ua/media-tsentr/novini/958035.html.

Як підтвердити, що чоловік (дружина) не користується правом на підвищений граничний розмір доходу кратний кількості дітей, що дає право на ПСП?

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що відповідно до п.п. 169.2.1 п. 169.2 ст. 169 розд. IV Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI із змінами та доповненнями (далі – ПКУ) податкова соціальна пільга застосовується до нарахованого платнику податку місячного доходу у вигляді заробітної плати тільки за одним місцем його нарахування (виплати).

Платник податку подає роботодавцю заяву про самостійне обрання місця застосування податкової соціальної пільги (далі – заява про застосування пільги) (п.п. 169.2.2 п. 169.2 ст. 169 ПКУ).

Також, якщо платник податку має право на застосування податкової соціальної пільги, передбаченої п.п. 169.1.2 п. 169.1 ст. 169 ПКУ, то згідно з п.п. 169.4.1 п. 169.4 ст. 169 ПКУ граничний розмір доходу одному з батьків визначається як добуток суми, визначеної в абзаці першому п.п. 169.4.1 п. 169.4 ПКУ, та відповідної кількості дітей.

Пунктом 2 постанови Кабінету Міністрів України 29 грудня 2010 року № 1227 «Про затвердження Порядку подання документів для застосування соціальної пільги» визначено, що платник податку подає роботодавцю заяву про застосування пільги за формою встановленою Державною податковою службою України (далі – ДПА України).

Форму заяви про застосування пільги затверджено наказом ДПА України від 30 вересня 2003 року № 461 «Щодо затвердження форм заяв і повідомлення з питань отримання (застосування) податкової соціальної пільги, а також порядку інформування платників податку» (далі – Наказ № 461), однак він втратив чинність.

Нормами ПКУ не передбачено встановлення форми заяви про застосування пільги.

Для забезпечення реалізації платниками податку права на податкову соціальну пільгу, платником податку може подаватися заява у довільній формі.

При цьому за зразок при оформленні такої заяви може використовуватись форма заяви, що була встановлена Наказом № 461.

Оскільки скористатися підвищеним кратним кількості дітей доходом при реалізації права на податкову соціальну пільгу, може тільки один з батьків – платників податку, то у заяві потрібно зазначити, що чоловік (дружина) такого платника податку при одержанні податкової соціальної пільги за місцем роботи не користується правом на збільшення розміру доходу кратного кількості дітей.

Враховуючи викладене, відомості про те, що чоловік (дружина) такого платника податку при одержанні податкової соціальної пільги за місцем роботи не користується правом на збільшення розміру доходу кратного кількості дітей відображаються у заяві про застосування пільги, яка надається платником податку роботодавцю на застосування податкової соціальної пільги.

Визначення періоду, з якого ЮО застосовуються пільги по земельного податку, встановлені рішенням органу місцевого самоврядування

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє.

Відповідно до п.п. 10.1.1 п. 10.1 ст. 10 та п.п. 265.1.3 п. 265.1 ст. 265 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) плата за землю у складі податку на майно належить до місцевих податків.

Статтею 7 ПКУ визначено загальні засади встановлення податків і зборів, зокрема під час встановлення податку можуть передбачатися пільги та порядок їх застосування.

Підставами для надання податкових пільг є особливості, що характеризують певну групу платників податків, вид їх діяльності, об’єкт оподаткування або характер та суспільне значення здійснюваних ними витрат (п. 30.2 ст. 30 ПКУ).

Органи місцевого самоврядування встановлюють ставки плати за землю та пільги щодо земельного податку, що сплачується на відповідній території (абзац перший п. 284.1 ст. 284 ПКУ).

Якщо право на пільгу у платника виникає протягом року, то він звільняється від сплати податку починаючи з місяця, що настає за місяцем, у якому виникло це право. У разі втрати права на пільгу протягом року податок сплачується починаючи з місяця, що настає за місяцем, у якому втрачено це право (п. 284.2 ст. 284 ПКУ).

Разом з цим, відповідно до частини першої та третьої ст. 73 Закону України від 21 травня 1997 року № 280/97-ВР «Про місцеве самоврядування в Україні» із змінами та доповненнями акти ради, сільського, селищного, міського голови, голови районної в місті ради, виконавчого комітету сільської, селищної, міської, районної у місті (у разі її створення) ради, прийняті в межах наданих їм повноважень, є обов’язковими для виконання всіма розташованими на відповідній території органами виконавчої влади, об’єднаннями громадян, підприємствами, установами та організаціями, посадовими особами, а також громадянами, які постійно або тимчасово проживають на відповідній території.

Місцеві органи виконавчої влади, підприємства, установи та організації, а також громадяни несуть встановлену законом відповідальність перед органами місцевого самоврядування за заподіяну місцевому самоврядуванню шкоду їх діями або бездіяльністю, а також у результаті невиконання рішень органів та посадових осіб місцевого самоврядування, прийнятих у межах наданих їм повноважень.

Отже, рішення органів місцевого самоврядування (зміни до рішень) щодо встановлених пільг по земельному податку є обов’язковими для виконання всіма розташованими на відповідній території органами виконавчої влади, об’єднаннями громадян, підприємствами, установами та організаціями, посадовими особами. Право щодо застосування пільг по земельному податку у юридичних осіб виникає з урахуванням строків, визначених таким рішенням органу місцевого самоврядування, а звільнення від сплати земельного податку починаючи з місяця, що настає за місяцем, у якому виникло це право.

Листування з ДПС через Електронний кабінет – сервіс зручної взаємодії з податковими органами

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що меню «Листування з ДПС» дає можливість надіслати довільну кореспонденцію (лист, запит тощо) до відповідного територіального органу ДПС. 

Для цього в меню «Листування з ДПС» необхідно обрати:

- регіон, в якому знаходиться орган ДПС;

- орган ДПС, до якого відправляється лист;

- тип документа;

- тематика звернення;

- короткий зміст листа;

- сканований документ, який необхідно завантажити (файл повинен бути у форматі pdf із обмеженням розміру не більше 5 МБ).

Для збереження проєкта листа натиснути кнопку «Зберегти».

Збережену чернетку можна підписати та надіслати до органу ДПС в меню Вхідні/вихідні документи у вкладці «Вихідні документи», натиснувши кнопки «Підписати» та «Відправити»: Підпис та надсилання

Протягом одного робочого дня після надсилання листа до органу ДПС автора електронного листа буде повідомлено про вхідний реєстраційний номер та дату реєстрації запиту в органі ДПС, до якого даний запит направлено. Інформацію щодо отримання та реєстрації листів в органі ДПС користувач може переглянути у вкладці «Вхідні документи» режиму «Вхідні/вихідні документи».

Помилка, допущена при складанні ПН у коді товару згідно з УКТ ЗЕД, може бути виправлена шляхом складання та реєстрації в ЄРПН РК

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області щодо: чи потрібно платнику змінювати код УКТ ЗЕД у податкових накладних (ПН), складених на операції з реалізації імпортованого товару, у разі внесення митним органом змін до митної декларації внаслідок чого такий код змінено та чи втрачають покупці право на податковий кредит за податковими накладними, у яких зазначено первинний код УКТ ЗЕД, інформує.

Зважаючи на положення п. 44.1 ст. 44, а також п. 187.1 ст. 187, п. 192.1 ст. 192, пп. 198.1, 198.2, 198.3, 198.6 ст. 198, пп. 201.1, 201.7, 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України (далі – ПКУ), платник податку на додану вартість (ПДВ) – покупець товарів / послуг може віднести суми ПДВ до податкового кредиту на підставі податкової накладної, складеної з дотриманням норм податкового законодавства, та зареєстрованої в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі – ЄРПН) постачальником (платником ПДВ), не пізніше, ніж через 365 календарних днів з дати складання такої податкової накладної та за умови, що показники такої податкової накладної відповідають первинним (бухгалтерським) документам, складеним за такою господарською операцією.

Податкова накладна, що містить помилки у коді товару згідно з УКТ ЗЕД, є такою, що складена з порушенням норм ПКУ, не дає змоги ідентифікувати здійснену операцію та не може бути підставою для формування податкового кредиту платником податку – покупцем.

Помилка, допущена при складанні податкової накладної у коді товару згідно з УКТ ЗЕД, може бути виправлена шляхом складання та реєстрації в ЄРПН розрахунку коригування до такої податкової накладної. Право на податковий кредит у даному випадку виникає у платника податку − покупця на підставі податкової накладної з урахуванням розрахунку коригування до неї у звітному (податковому) періоді, в якому розрахунок коригування зареєстровано в ЄРПН, але не пізніше 365 календарних днів з дати складання податкової накладної.

Чи подає ФОП – власник нежитлової нерухомості до контролюючого органу правовстановлюючі документи з метою звільнення від оподаткування податком на нерухоме майно?

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє.

Відповідно до п.п. 266.1.1 п. 266.1 ст. 266 Податкового кодексу України від (далі – ПКУ) платниками податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки (податок), є фізичні та юридичні особи, в тому числі нерезиденти, які є власниками житлової та/або нежитлової нерухомості.

Об’єктом оподаткування є об’єкт житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі його частка (п.п. 266.2.1 п. 266.2 ст. 266 ПКУ).

Згідно з п.п. «є» п.п. 266.2.2 п. 266.2 ст. 266 ПКУ не є об’єктом оподаткування податком на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, будівлі промисловості, віднесені до групи «Промислові та складські будівлі» (код 125) Класифікатора будівель та споруд НК 018-2023, затвердженого наказом Міністерства економіки України від 16.05.2023 № 3573 (далі – Класифікатор), що використовуються за призначенням у господарській діяльності суб’єктів господарювання, основна діяльність яких класифікується у секціях B – F КВЕД Національного класифікатора ДК 009:2010 «Класифікація видів економічної діяльності», затвердженого наказом Державного комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики від 29.11.2010 № 530 та не здаються їх власниками в оренду, лізинг, позичку.

Обчислення суми податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, з об’єкта / об’єктів нежитлової нерухомості, які перебувають у власності фізичних осіб, здійснюється контролюючим органом за місцем податкової адреси (місцем реєстрації) власника такої нерухомості виходячи із загальної площі кожного з об’єктів нежитлової нерухомості та відповідної ставки податку (п.п. 266.7.1 п. 266.7 ст. 266 ПКУ).

База оподаткування об’єктів житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі їх часток, які перебувають у власності фізичних осіб, обчислюється контролюючим органом на підставі даних Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, що безоплатно надаються органами державної реєстрації прав на нерухоме майно та/або на підставі оригіналів відповідних документів платника податків, зокрема, документів на право власності (п.п. 266.3.2 п. 266.3 ст. 266 ПКУ).

Відповідно до п.п. 266.7.4 п. 266.7 ст. 266 ПКУ органи державної реєстрації прав на нерухоме майно зобов’язані у 15-денний строк після закінчення податкового (звітного) кварталу подавати центральному органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, відомості, необхідні для розрахунку та справляння податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, фізичними та юридичними особами, станом на перше число відповідного кварталу в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України. Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері міграції (імміграції та еміграції), у тому числі протидії нелегальній (незаконній) міграції, громадянства, реєстрації фізичних осіб, біженців та інших визначених законодавством категорій, надає відомості у строки та в порядку, встановлені п.п. 70.16.7 прим. 1 п. 70.16 ст. 70 ПКУ.

У разі подання платником податку контролюючому органу правовстановлюючих документів на нерухоме майно, відомості про яке відсутні у базі даних інформаційних систем ДПС України, сплата податку фізичними особами здійснюється на підставі поданих платником податку відомостей до отримання контролюючим органом відомостей від органів державної реєстрації прав на нерухоме майно про перехід права власності на об’єкт оподаткування.

Визначення належності будівель до того чи іншого класу будівель проводиться на підставі документів, що підтверджують право власності, з врахуванням класифікаційних ознак та функціонального призначення такого об’єкта нерухомості, згідно з Класифікатором.

Враховуючи зазначене, ФОПом не надаються до контролюючого органу правовстановлюючі документи, які підтверджують належність об’єктів нежитлової нерухомості до групи «Промислові та складські будівлі» (код 125) Класифікатора будівель та споруд НК 018-2023 Класифікатора, якщо така особа є їх власником.

Такі документи надаються у разі відсутності у базі даних інформаційних систем ДПС відомостей про класифікаційні ознаки та функціональне призначення об’єктів нерухомості.

До уваги юридичних осіб – платників єдиного податку третьої групи!

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, регулює Податковий кодекс України (далі – ПКУ) (п. 1.1 ст. 1 ПКУ).

Особливості застосування спрощеної системи оподаткування регламентовано розд. XIV ПКУ.

Згідно зі ст. 291 ПКУ спрощена система оподаткування, обліку та звітності – це особливий механізм справляння податків і зборів, що встановлює заміну сплати окремих податків і зборів, встановлених п. 297.1 ст. 297 ПКУ.

Відповідно до п.п. 2 п. 292.1 ст. 292 ПКУ визначено, що доходом платника єдиного податку для юридичних осіб є будь-який дохід, включаючи дохід представництв, філій, відділень такої юридичної особи, отриманий протягом податкового (звітного) періоду в грошовій формі (готівковій та/або безготівковій); матеріальній або нематеріальній формі, визначеній п. 292.3 ст. 292 ПКУ.

Згідно з п. 292.2 ст. 292 ПКУ при продажу основних засобів юридичними особами – платниками єдиного податку дохід визначається як сума коштів, отриманих від продажу таких основних засобів.

Якщо основні засоби продані після їх використання протягом 12 календарних місяців з дня введення в експлуатацію, дохід визначається як різниця між сумою коштів, отриманою від продажу таких основних засобів, та їх залишковою балансовою вартістю, що склалася на день продажу.

Основні засоби – матеріальні активи, у тому числі запаси корисних копалин наданих у користування ділянок надр (крім вартості землі, незавершених капітальних інвестицій, автомобільних доріг загального користування, бібліотечних і архівних фондів, матеріальних активів, вартість яких не перевищує 20 000 грн., невиробничих основних засобів і нематеріальних активів), що призначаються платником податку для використання у господарській діяльності платника податку, вартість яких перевищує 20 000 грн. і поступово зменшується у зв’язку з фізичним або моральним зносом та очікуваний строк корисного використання (експлуатації) яких з дати введення в експлуатацію становить понад один рік (або операційний цикл, якщо він довший за рік) (п.п. 14.1.138 п. 14.1 ст. 14 ПКУ).

Продаж (реалізація) товарів – будь-які операції, що здійснюються згідно з договорами купівлі-продажу, міни, поставки та іншими господарськими, цивільно-правовими договорами, які передбачають передачу прав власності на такі товари за плату або компенсацію незалежно від строків її надання, а також операції з безоплатного надання товарів (п.п. 14.1.202 п. 14.1 ст. 14 ПКУ).

Таким чином, у разі здійснення реалізації юридичною особою – платником єдиного податку квартири, яка обліковувалася на балансі як інвестиційна нерухомість і перебувала в оренді понад 12 місяців, база оподаткування єдиним податком визначається як різниця між сумою коштів, отриманою від продажу таких основних засобів, та їх залишковою балансовою вартістю, що склалася на день продажу.

Про перевірку застрахованою особою інформації щодо сплати за неї єдиного внеску

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє.

Відповідно до частини першої ст. 16 Закону України від 08 липня 2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» (зі змінами та доповненнями) (далі – Закон № 2464) для забезпечення ведення обліку платників і застрахованих осіб у системі загальнообов’язкового державного соціального страхування та їх ідентифікації, накопичення, зберігання та автоматизованої обробки інформації про сплату платниками єдиного внеску та про набуття застрахованими особами права на отримання страхових виплат за окремими видами загальнообов’язкового державного соціального страхування, нарахування та обліку виплат за окремими видами загальнообов’язкового державного соціального страхування створено Державний реєстр загальнообов’язкового державного соціального страхування (далі – Державний реєстр).

Державний реєстр складається з реєстру страхувальників і реєстру застрахованих осіб (частина друга ст. 16 Закону № 2464).

ДПС відповідно до покладених завдань формує та веде реєстр страхувальників Державного реєстру.

Реєстр страхувальників – це автоматизований банк відомостей, створений для ведення обліку платників єдиного внеску – страхувальників (ст. 19 Закону № 2464).

Пенсійний фонд України (далі – ПФУ) відповідно до покладених на нього завдань формує та веде реєстр застрахованих осіб Державного реєстру (п. 1 частини першої ст. 12 прим. 1 Закону № 2464).

Реєстр застрахованих осіб – це автоматизований банк відомостей, створений для ведення єдиного обліку фізичних осіб, які підлягають загальнообов’язковому державному соціальному страхуванню відповідно до закону (частина перша ст. 20 Закону № 2464).

Водночас відповідно до п. 2 частини четвертої ст. 20 Закону № 2464 персональна електронна облікова картка, яка заводиться на кожну застраховану особу, зберігається в реєстрі застрахованих осіб.

Оскільки ведення реєстру застрахованих осіб покладено на ПФУ, то з питання отримання застрахованою особою інформації щодо сплати роботодавцями за неї єдиного внеску доцільно звернутися до ПФУ або його територіальних органів.

До уваги платників податку на прибуток підприємств!

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу на таке.

Відповідно до п.п. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) об’єктом оподаткування податком на прибуток підприємств є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які визначені відповідними положеннями ПКУ.

Згідно з абзацом першим п.п. 140.4.4 п. 140.4 ст. 140 ПКУ фінансовий результат до оподаткування зменшується на суму від’ємного значення об’єкта оподаткування платника (крім великих платників податків) минулих податкових (звітних) років.

Положення п.п. 140.4.4 п. 140.4 ст. 140 ПКУ застосовуються з урахуванням пунктів 3 та 4 прим. 2 підрозд. 4 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ.

Для цілей п.п. 140.4.4 п. 140.4 ст. 140 ПКУ погашеними вважаються суми від’ємного значення об’єкта оподаткування минулих податкових (звітних) років, для яких одночасно виконуються дві такі умови:

а) ці суми були включені до розрахунку об’єкта оподаткування майбутніх податкових (звітних) періодів;

б) за рахунок цих сум було зменшено позитивне значення об’єкта оподаткування (прибуток) відповідних податкових (звітних) років, обраховане відповідно до п.п. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134 ПКУ без урахування непогашеного від’ємного значення об’єкта оподаткування минулих податкових (звітних) років;

Форма податкової декларації з податку на прибуток підприємств затверджена наказом Міністерства фінансів України від 20.10.2015 № 897 (зі змінами) (далі – Декларація).

Показник рядка 19 «Податок на прибуток, нарахований за результатами останнього (звітного) податкового періоду» Декларації може мати як позитивне так і від’ємне значення.

Зменшення фінансового результат до оподаткування на суму від’ємного значення об’єкта оподаткування минулих податкових (звітних) років відображається у рядку 3.2.4 додатка РІ до рядка 03 РІ Декларації.

Відповідно до п.п. 1 п. 297.1 ст. 297 ПКУ платники єдиного податку звільняються від обов’язку нарахування, сплати та подання податкової звітності з податку на прибуток підприємств, крім випадків, передбачених абзацами другим, третім і четвертим п.п. 133.1.1 та п.п. 133.1.4 п. 133.1 ст. 133 ПКУ.

Зокрема, платники єдиного податку можуть самостійно відмовитися від спрощеної системи оподаткування у зв’язку з переходом на сплату інших податків і зборів, визначених ПКУ, з першого числа місяця, наступного за податковим (звітним) кварталом, у якому подано заяву щодо відмови від спрощеної системи оподаткування у зв’язку з переходом на сплату інших податків і зборів (п.п. 298.2.2 п. 298.2 ст. 298 ПКУ).

Поряд з цим, п.п. «а» п. 137.5 ст. 137 ПКУ визначено, що річний податковий (звітний) період встановлюється, зокрема для платників податку на прибуток, які зареєстровані протягом звітного (податкового) року (новостворені), що сплачують податок на прибуток на підставі річної податкової декларації за період діяльності у звітному (податковому) році.

З урахуванням зазначеного, платник податку на прибуток, який перейшов зі спрощеної системи оподаткування, сплачує податок на прибуток на підставі Декларації за річний податковий (звітний) період (як новостворений), який для нього починається з дати переходу на загальну систему та закінчується 31 грудня такого року, та визначає об’єкт оподаткування податком на прибуток на підставі фінансового результату, відображеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності за такий звітний період. Тому, такий платник податку на прибуток, який перейшов зі спрощеної системи оподаткування, не може зменшити фінансовий результат до оподаткування на суму від’ємного значення об’єкта оподаткування, що обліковувалось у нього в Декларації до переходу на спрощену систему оподаткування.

Про особливості складання розрахунку коригування до зайво складеної податкової накладної

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що п. 201.1 ст. 201 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) визначено: на дату виникнення податкових зобов’язань платник податку на додану вартість (ПДВ) зобов’язаний скласти податкову накладну в електронній формі з використанням кваліфікованого електронного підпису або удосконаленого електронного підпису, що базується на кваліфікованому сертифікаті електронного підпису, уповноваженої платником особи відповідно до вимог Закону України «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги» та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі – ЄРПН) у встановлений ПКУ термін.

У випадку виправлення помилок, допущених при складанні податкової накладної, у тому числі не пов’язаних із зміною суми компенсації вартості товарів / послуг, складається розрахунок коригування до податкової накладної. Розрахунок коригування до податкової накладної не може бути зареєстрований в ЄРПН пізніше 1095 календарних днів з дати складання податкової накладної, до якої складений такий розрахунок коригування (п. 192.1 ст. 192 ПКУ).

Податкові накладні та розрахунки коригування складаються за формою та у порядку, затвердженими наказом Міністерства фінансів України від 31.12.2015 № 1307 (зі змінами), зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 26.01.2016 за № 137/28267 (далі – Порядок № 1307).

Загальний порядок складання розрахунку коригування до податкової накладної у разі коригування кількісних та/або вартісних показників табличної частини податкової накладної визначено п. 23 Порядку № 1307, згідно з яким, зокрема, Державна податкова служба України визначає умовні коди причин коригування, які платники податку зазначають у графі 2.1 табличної частини розділу Б розрахунку коригування, та забезпечує їх оприлюднення на власному вебпорталі для використання платниками податку під час складання розрахунків коригування відповідно до ПКУ (п. 23 Порядку № 1307).

Пунктом 25 Порядку № 1307 встановлено порядок складання розрахунку коригування до податкової накладної, зайво складеної на операцію з постачання товарів / послуг, у разі реєстрації в ЄРПН двох і більше податкових накладних, складених на одну операцію з постачання товарів / послуг. Встановлений п. 25 Порядку № 1307 порядок складання розрахунку коригування до такої зайво складеної податкової накладної застосовується, якщо всі показники та реквізити, крім порядкового номера податкової накладної, однакові.

Отже, якщо постачальником товарів / послуг на одну господарську операцію складено та зареєстровано в ЄРПН дві податкові накладні, складені однією датою, то до зайво складеної податкової накладної складається розрахунок коригування з кодом причини коригування 301, якщо різними датами – 103.

РРО/ПРРО: за нестворення (несвоєчасне створення) фіскальних звітних чеків (щоденних Z-звітів) передбачена відповідальність

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє.

Згідно з ст. 2 Закону України від 06 липня 1995 року № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» (із змінами та доповненнями) (далі – Закон № 265) фіскальний звітний чек (далі – щоденний Z-звіт) – це документ встановленої форми, створений у паперовій та/або електронній формі (електронний фіскальний звітний чек) реєстратором розрахункових операцій (далі – РРО) або програмним РРО (далі – ПРРО), що містить дані денного звіту, під час створення якого інформація про обсяг виконаних розрахункових операцій заноситься відповідно до фіскальної пам’яті РРО або фіскального сервера контролюючого органу.

Пунктом 9 ст. 3 Закону № 265 встановлено, що суб’єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням електронних платіжних засобів, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг зобов’язані щоденно створювати у паперовій та/або електронній формі РРО (за виключенням автоматів з продажу товарів (послуг)) або ПРРО фіскальні звітні чеки у разі здійснення розрахункових операцій.

Відповідно до п. 6 глави 4 розд. II Порядку реєстрації та ведення розрахункових книжок, книг обліку розрахункових операцій, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 14.06.2016 № 547 із змінами та доповненнями (далі – Порядок № 547), суб’єкт господарювання має забезпечити збереження щоденних фіскальних звітних чеків (щоденних Z-звітів) в паперовій та/або електронній формі протягом строку, визначеного п. 44.3 ст. 44 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).

Збереження суб’єктом господарювання щоденних фіскальних звітних чеків (щоденних Z-звітів) в паперовій та/або електронній формі здійснюється у будь-який зручний та не заборонений чинним законодавством спосіб.

При цьому спосіб збереження суб’єктом господарювання щоденних фіскальних звітних чеків (щоденних Z-звітів) в паперовій та/або електронній формі має забезпечити (у тому числі під час проведення перевірки) можливість візуального перегляду такого Z-звіту для підтвердження факту оприбуткування готівки та повноти обліку здійснених розрахункових операцій.

Дані наданих для перегляду Z-звітів в паперовій та/або електронній формі мають співпадати з даними електронних копій таких Z-звітів, що містяться у фіскальній пам’яті РРО та/або на фіскальному сервері контролюючого органу.

Суб’єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або безготівковій формі при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, крім суб’єктів господарювання, які відповідно до рішень, затверджених власними розпорядчими документами, про те, що у випадку виходу з ладу РРО або відключення електроенергії проведення розрахункових операцій не здійснюється до моменту належного підключення резервного РРО або включення електроенергії, зобов’язані зареєструвати книгу обліку розрахункових операцій (далі – КОРО) (п. 1 глави 1 розд. II Порядку № 547).

За порушення встановленого Законом № 265 порядку проведення розрахунків у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, зокрема, нестворення (несвоєчасне створення) щоденних Z-звітів у паперовій та/або електронній формі РРО (за виключенням автоматів з продажу товарів (послуг)) або ПРРО фіскальні звітні чеки у разі здійснення розрахункових операцій – до платників податку застосовується штраф відповідно до ст. 155 прим. 1 Кодексу України про адміністративні правопорушення від 07 грудня 1984 року № 8073-Х із змінами та доповненнями (далі – КУпАП):

на осіб, які здійснюють розрахункові операції, від двох до п’яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян;

на посадових осіб від п’яти до десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Дії, передбачені частиною першою ст. 155 прим. 1 КУпАП, вчинені особою, яку протягом року було піддано адміністративному стягненню за такі ж порушення, тягнуть за собою накладення штрафу:

на осіб, які здійснюють розрахункові операції, від п’яти до десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян;

на посадових осіб від десяти до двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Водночас, застосування відповідальності за незбереження фіскальних звітних чеків (щоденних Z-звітів) створених РРО або ПРРО не передбачено.

Дніпропетровщина:фізичні особи – платники транспортного податку спрямували до місцевих бюджетів понад 12,8 млн гривень

З початку 2025 року до місцевих бюджетів Дніпропетровщини від фізичних осіб надійшло понад 12,8 млн грн транспортного податку.

Звертаємо увагу, що згідно з п.п. 267.6.1 п. 267.6 ст. 267 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) обчислення суми транспортного податку з об’єкта/об’єктів оподаткування фізичних осіб здійснюється контролюючим органом за податковою адресою (місцем реєстрації) платника податку, зазначеною в реєстраційних документах на об’єкт оподаткування.

Підпунктом 267.6.2 п. 267.6 ст. 267 ПКУ визначено, що податкове/податкові повідомлення-рішення про сплату суми/сум податку разом з детальним розрахунком суми/сум податку та відповідні платіжні реквізити надсилаються платнику податку контролюючим органом у порядку, визначеному ст. 42 ПКУ, до 1 липня року базового податкового (звітного) періоду (року).

Податкове/податкові повідомлення-рішення про сплату суми/сум податку та відповідні платіжні реквізити, визначені в абзаці першому п.п. 267.6.2 п. 267.6 ст. 267 ПКУ, що надсилаються платнику податку, повинні містити щодо кожного з об’єктів, зокрема, але не виключно, інформацію про транспортний засіб: марка, модель, об’єм циліндрів двигуна (куб. см), рік випуску та розмір ставки податку.

Щодо об’єктів оподаткування, придбаних протягом року, податок сплачується фізичною особою-платником починаючи з місяця, в якому виникло право власності на такий об’єкт. Контролюючий орган надсилає податкове повідомлення-рішення новому власнику після отримання інформації про перехід права власності.

На Дніпропетровщині понад 291 тисяча платників єдиного внеску

Станом на 01.12.2025 в податковій службі Дніпропетровщині обліковується 291 129 юридичних і фізичних осіб – підприємців, які є платниками єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (єдиний внесок). Кількість платників єдиного внеску збільшилась порівняно з 2024 роком на 5 649 осіб (станом на 01.12.2024 – 285 480 осіб). 

Кількість юридичних осіб, які знаходились на обліку станом на 01.12.2025 – складала 117 129 осіб, що на 2 302 особи більше ніж у минулому році (станом на 01.12.2024 – 114 827 осіб). 

Кількість ФОПів – платників єдиного внеску станом на 01.12.2025 складала 174 000 осіб. У порівнянні з 2024 роком це на 3 347 осіб більше (станом на 01.12.2024 – 170653 особи).

Нагадуємо, що відповідно до п. 10 частини першої ст. 1 Закону України від 08 липня 2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» (далі – Закон № 2464) «страхувальники» – це роботодавці та інші особи, які відповідно до Закону № 2464 зобов’язані сплачувати єдиний внесок на загальнообов’язкове державне соціальне страхування.

Пунктом 3 частини першої ст. 1 Закону № 2464 визначено, що «застрахована особа» – це фізична особа, яка відповідно до законодавства підлягає загальнообов’язковому державному соціальному страхуванню і сплачує (сплачувала) та/або за яку сплачується чи сплачувався у встановленому законом порядку єдиний внесок на загальнообов’язкове державне соціальне страхування.

Нові канали комунікації з Контакт-центром ДПС – комфорт і зручність для платників податків

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує.

Для зручності громадян та бізнесу Контакт-центр ДПС працює з номерами мобільних операторів:

·  Vodafone – 0 500 501 007

·  Київстар – 0 770 501 007

·  lifecell – 0 730 501 007

Нові номери забезпечують більш стабільний, швидкий і зручний зв’язок, даючи можливість здійснювати дзвінки у межах власних мобільних тарифів без додаткових витрат. Сучасні технології, зокрема VoLTE та Wi-Fi-дзвінки, роблять комунікацію ще якіснішою.

ДПС продовжує впроваджувати сучасні інструменти сервісного обслуговування та створювати умови, за яких звернення до податкової стає простим, швидким і комфортним.

Після розмови з оператором користувачі можуть залишити фідбек щодо якості обслуговування, що допомагає ДПС удосконалювати обслуговування та покращувати сервіси.

Продаж товару з доставкою кур’єром продавця: як проводити розрахункову операцію?

► Розрахункова операція – це приймання від покупця готівкових коштів, платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо за місцем реалізації товарів (послуг), видача готівкових коштів за повернутий покупцем товар (ненадану послугу). У разі застосування банківської платіжної картки – оформлення відповідного розрахункового документа щодо оплати в безготівковій формі товару (послуги) банком покупця або, у разі повернення товару (відмови від послуги), оформлення розрахункових документів щодо перерахування коштів у банк покупця. 

► РРО та/або ПРРО не застосовуються у разі оплати покупцем коштів виключно на поточний рахунок продавця, оскільки така операція не є розрахунковою (продавець надає покупцю повні банківські реквізити для здійснення оплати (поточний рахунок у форматі ІВАN)). 

► У разі здійснення розрахунків в інший спосіб – готівкою, платіжною карткою тощо, застосування РРО та/або ПРРО є обов’язковим.

► У разі продажу товарів з розрахунком у місці доставки з використанням готівкових коштів чи платіжних карток, кур’єр продавця зобов’язаний оформити і видати покупцю фіскальний чек на повну суму розрахункової операції.

► Фіскальний чек може бути надано, зокрема:

- шляхом відтворювання на дисплеї РРО чи дисплеї пристрою, на якому встановлений ПРРО QR-коду, який дозволяє особі здійснювати його зчитування та ідентифікацію із розрахунковим документом за структурою даних, що в ньому міститься;

- та/або надсиланням електронного розрахункового документа на наданий такою особою абонентський номер або адресу електронної пошти.

Податковий календар на 10 грудня 2025 року

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного  управління ДПС у Дніпропетровській області (Кам’янський район) звертає увагу, що

10 грудня 2025 року, середа, останній день подання за листопад п. р.: 

● звіту про обсяги виробництва та обігу (у тому числі імпорту та експорту) спирту (у тому числі біоетанолу), спиртових дистилятів, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах за формою № 1-ВП (далі – Звіт № 1-ВП);

● звіту про обсяги обігу (у тому числі імпорту та експорту) спирту (у тому числі біоетанолу), спиртових дистилятів, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах за формою № 1-ОП (далі – Звіт № 1-ОП). 

Нагадуємо, що форми та порядки заповнення Звіту № 1-ВП та Звіту № 1-ОП, а також Коди, одиниці виміру та видів продукції/товару затверджені наказом Міністерства фінансів України від 18.06.2024 № 296, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 04.07.2024 за № 1011/42356 (із змінами і доповненнями).

На вебпорталі ДПС України у рубриці Електронна звітність/Платникам податків про електронну звітність/Інформаційно-аналітичне забезпечення/Реєстр електронних форм податкових документів розміщено електронні форми (F – для фізичних осіб, J – для юридичних осіб):

Звіту № 1-ВП за ідентифікаторами F/J0206409;

Звіту № 1-ОП за ідентифікаторами F/J0206509.

Загальний фонд держбюджету від платників Дніпропетровщини отримав майже 10,9 млрд грн ПДФО

Упродовж січня – листопада 2025 року від платників Дніпропетровщини до загального фонду державного бюджету надійшло майже 10,9 млрд грн податку на доходи фізичних осіб (ПДФО). Як зазначив в. о. начальника Головного управління ДПС у Дніпропетровській області Юрій Павлютін, у порівнянні з відповідним періодом минулого року надходження збільшились на понад 1,0 млрд грн, або майже на 11,0 відсотків.

За словами керівника обласної податкової служби, своєчасна сплата ПДФО забезпечує фінансову підтримку не тільки громад, а й є вагомим джерелом наповнення державного бюджету. 

«Позитивна динаміка надходжень свідчить про відповідальне ставлення бізнеса Дніпропетровщини до виконання своїх зобов’язань перед державою. Комунікації з платниками податків на постійній основі мають результати – підвищення рівня податкової дисципліни в регіоні. Висловлюємо вдячність платникам за роботу, збереження і створення нових робочих місць, за своєчасно сплачені податки», – зауважив Юрій Павлютін. 

Звертаємо увагу, якщо фізичною особою кошти/електронні гроші, отримані на відрядження або під звіт, надміру витрачені і не повернуті у встановлені строки, то податковий агент повинен нарахувати на суму такого перевищення ПДФО за ставкою 18 відс. та утримати суму ПДФО за рахунок будь-якого оподатковуваного доходу (після його оподаткування) платника ПДФО за відповідний місяць. У разі недостатності суми доходу – за рахунок оподатковуваних доходів наступних звітних місяців до повної сплати суми такого податку.

У разі, якщо платник ПДФО припиняє трудові або цивільно-правові відносини з особою, що видала такі кошти/електронні гроші, податок утримується за рахунок останньої виплати оподатковуваного доходу під час проведення остаточного розрахунку. У разі недостатності суми такого доходу непогашена частина податку включається до податкового зобов’язання платника ПДФО за наслідками звітного (податкового) року.

Прозорих розрахунків більше: 857 млн чеків у листопаді із загальним виторгом 504,5 млрд грн

У листопаді 2025 року платники податків сформували 857 млн фіскальних чеків. Це на 76,8 млн більше, ніж у листопаді 2024 року, або +10 %.

Середньодобова кількість фіскальних чеків за цей період також зросла  на 2,6 млн штук – з 26 млн до 28,6 млн.

Виторги у листопаді 2025 року також продемонстрували позитивну динаміку. Порівняно із листопадом минулого року вони зросли на 88,6 млрд грн – з 415,9 млрд грн до 504,5 млрд грн.

Середньодобовий виторг підвищився з 13,9 млрд грн до 16,8 млрд грн, тобто на 2,9 млрд грн.

Така динаміка свідчить, що все більше суб’єктів господарювання проводять операції у правовому полі та оформлюють продажі через фіскальні чеки.

Що це означає для держави і бізнесу?

- Більше прозорості та довіри: бізнес працює відкрито, а покупці отримують захист та гарантії.

- Менше ризиків і перевірок: чесні підприємці потрапляють у найнижчу групу ризику та працюють спокійно.

- Справедлива конкуренція: зменшення тіньового сегменту вирівнює правила роботи для всіх.

- Економічна стійкість: легальний обіг товарів формує основу для відновлення та зростання.

- Стабільні надходження до бюджету: кожен чек – це підтримка армії та економіки у воєнний час.

Пам’ятайте, кожен чек одночасно захищає права покупця, підтверджує сплату податків і робить внесок у фінансову стабільність країни. 

Нагадуємо, як перевірити, чи чек справжній у відео https://tax.gov.ua/media-tsentr/novini/959699.html

Дайджест "Події тижня"

02 грудня 2025

Криворіжжя: влада та бізнес обговорили законодавчі новації та практичні аспекти ведення діяльності

У рамках роботи платформи «Діалог влади та бізнесу» у Криворізькій районній військовій адміністрації відбулася нарада з суб’єктами господарювання щодо актуальних питань, які виникають під час здійснення їх діяльності. До участі долучилися фахівці Головного управління ДПС у Дніпропетровській області та інших органів виконавчої влади регіону.

Субсайт: https://dp.tax.gov.ua/media-ark/news-ark/959423.html

03 грудня 2025

Податківці Дніпропетровщини: фіскальний чек – гарантія прав споживачів та відповідальності бізнесу
 

Фахівці Головного управління ДПС у Дніпропетровській області  на вебінарі з платниками регіону говорили про важливість видачі розрахункового документа, його обов’язкових реквізитах і не тільки. Податківці наголосили, що фіскальний касовий чек є обов’язковим для суб’єктів господарювання, які проводять розрахунки у готівковій або безготівковій формі через реєстратор розрахункових операцій або програмний реєстратор розрахункових операцій. У ньому фіксується інформація про здійснену операцію та передається до Державної податкової служби України для контролю.  

Субсайт: https://dp.tax.gov.ua/media-ark/news-ark/959437.html

04 грудня 2025

Діалог на засадах партнерства: дбаємо про наповнення бюджетів та розвиток громад
 

Спільне прагнення до ефективної та прозорої взаємодії влади і громад забезпечує належне наповнення місцевих бюджетів. Це дозволяє реалізовувати соціальні ініціативи, дбати про безпеку, підтримувати медицину, освіту та інші сфери. Податківці Дніпропетровщини провели чергову онлайн зустріч з представниками обласної державної адміністрації та територіальних громад (ТГ) регіону. «Упродовж 11 місяців цього року платники податків Дніпропетровщини поповнили бюджети усіх рівнів на понад 105,7 млрд гривень. Що на 20,2 млрд грн більше у порівнянні з січнем – листопадом минулого року. При цьому, до державного бюджету надійшло майже 63,1 млрд грн, до місцевих бюджетів – понад 42,6 млрд гривень. Зростання надходжень до бюджетів усіх рівнів є свідченням ефективної взаємодії з платниками Дніпропетровщини», – зазначив очільник податкової Дніпропетровщини Юрій Павлютін.

Субсайт: https://dp.tax.gov.ua/media-ark/news-ark/959925.html

Фейсбук: https://www.facebook.com/share/p/17TvWjyXKY/

05 грудня 2025

 День ЗСУ: свято мужності, сили і нескореності
 

Напередодні Дня Збройних Сил України фахівці Головного управління ДПС у Дніпропетровській області на чолі з керівником податкової регіону Юрієм Павлютіним привітали захисників Дніпропетровщини. «У складних умовах війни Ви з честю виконуєте свій обов’язок, демонструючи незламний дух і високий професіоналізм. Ми щодня завдячуємо Вам за Вашу мужність і незламну відданість справі захисту рідної землі та неба над Україною», – зазначив керівник податкової служби Дніпропетровської області Юрій Павлютін.

Субсайт:  https://dp.tax.gov.ua/media-ark/news-ark/960340.html

Фейсбук: https://www.facebook.com/share/p/1GKfUXWpDZ/

05 грудня 2025

 Свято добра і турботи: податківці Дніпропетровщини привітали дітей зі святом Миколая
 

Світле і добре свято – День Святого Миколая відкриває калейдоскоп зимових свят і об’єднує всіх навколо шляхетних справ. Турбота про дітей – це частина відповідальності та людяності. Податківці Головного управління ДПС у Дніпропетровській області організували дитячий відеоконкурс «У пошуках подарунків Святого Миколая». Напередодні свята учасників дитячого конкурсу привітали під час зустрічі в онлайн форматі. Святкова інтерактивна сесія відбулася за участю керівництва податкової Дніпропетровщини.  «У вас вийшли чудові святкові відеорозповіді. Ви довели, що талановиті і творчі. Кожен заслуговує на подарунок. Бажаю, щоб у ваших серцях завжди було місце для добра, щоб всі мрії здійснювалися», – зазначив очільник Головного управління ДПС у Дніпропетровській області Юрій Павлютін.

Субсайт:  https://dp.tax.gov.ua/media-ark/news-ark/960346.html

Фейсбук: https://www.facebook.com/share/p/17ZwagyzYk/

До уваги платників орендної плати за землю!

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу, що згідно з частиною першою ст. 35 Земельного кодексу України від (далі – ЗКУ) громадяни України із земель державної і комунальної власності мають право набувати безоплатно у власність або на умовах оренди земельні ділянки для ведення індивідуального або колективного садівництва.

Приватизація земельної ділянки громадянином – членом садівницького товариства здійснюється без згоди на те інших членів цього товариства (частина п’ята ст. 35 ЗКУ).

Частиною четвертою ст. 35 ЗКУ визначено, що до земель загального користування садівницького товариства належать земельні ділянки, зайняті захисними смугами, дорогами, проїздами, будівлями і спорудами загального користування. Землі загального користування садівницького товариства безоплатно передаються йому у власність за клопотанням вищого органу управління товариства до відповідного органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування на підставі документації із землеустрою, за якою здійснювалося формування земельних ділянок або технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості).

Використання земельних ділянок садівницьких товариств здійснюється відповідно до закону та статутів цих товариств (частина шоста ст. 35 ЗКУ).

Громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених ЗКУ, або за результатами аукціону (частина перша ст. 116 ЗКУ).

Передача земельних ділянок безоплатно у власність громадян у межах норм, визначених ЗКУ, провадиться один раз по кожному виду цільового призначення (частина четверта ст. 116 ЗКУ).

Зокрема, громадяни України мають право на безоплатну передачу їм у власність земельних ділянок із земель державної або комунальної власності для ведення садівництва – не більше 0,12 гектара (п.п. «в» частини першої ст. 121 ЗКУ).

Право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав (ст. 125 ЗКУ).

При цьому право власності, користування земельною ділянкою оформлюється відповідно до Закону України від 01 липня 2004 року № 1952-IV «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» (зі змінами та доповненнями) (ст. 126 ЗКУ).

Використання землі в Україні є платним (ст. 206 ЗКУ).

Підпунктом 269.1.1 п. 269.1 ст. 269 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) встановлено, що платниками плати за землю є, зокрема, платники земельного податку:

власники земельних ділянок, земельних часток (паїв);

землекористувачі, яким відповідно до закону надані у користування земельні ділянки державної та комунальної власності на правах постійного користування.

Об’єктами оподаткування платою за землю є, зокрема, об’єкти оподаткування земельним податком:

земельні ділянки, які перебувають у власності (п.п. 270.1.1.1 п.п. 270.1.1 п. 270.1 ст. 270 ПКУ);

земельні частки (паї), які перебувають у власності (п.п. 270.1.1.2 п.п. 270.1.1 п. 270.1 ст. 270 ПКУ);

земельні ділянки державної та комунальної власності, які перебувають у володінні на праві постійного користування (п.п. 270.1.1.3 п.п. 270.1.1 п. 270.1 ст. 270 ПКУ).

Власники земельних ділянок – юридичні та фізичні особи (резиденти і нерезиденти), які відповідно до закону набули права власності на землю в Україні, а також територіальні громади та держава щодо земель комунальної та державної власності відповідно (п.п. 14.1.34 п. 14.1 ст. 14 ПКУ).

Відповідно до п.п. 14.1.73 п. 14.1 ст. 14 ПКУ землекористувачі – це юридичні та фізичні особи (резиденти і нерезиденти), які користуються земельними ділянками державної та комунальної власності:

на праві постійного користування;

на умовах оренди.

Пунктом 286.1 ст. 286 ПКУ встановлено, що підставою для нарахування земельного податку є:

а) дані державного Земельного кадастру;

б) дані Державного реєстру речових прав на нерухоме майно;

в) дані державних актів, якими посвідчено право власності або право постійного користування земельною ділянкою (державні акти на землю);

г) дані сертифікатів на право на земельні частки (паї);

ґ) рішення органу місцевого самоврядування про виділення земельних ділянок у натурі (на місцевості) власникам земельних часток (паїв);

д) дані інших правовстановлюючих документів, якими посвідчується право власності або право користування земельною ділянкою, право на земельні частки (паї);

е) дані Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією, визначеного у встановленому Кабінетом Міністрів України порядку.

Враховуючи вищенаведене, якщо земельні ділянки приватизовані громадянами – членами садівничого товариства, які отримали документи, що засвідчують право на земельну ділянку, то такі громадяни, є платниками земельного податку.

Електронний кабінет: для уникнення подвійного оподаткування до заяви про підтвердження резидентського статусу платник надсилає документи/відомості

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє.

Порядок підтвердження статусу податкового резидента України для уникнення подвійного оподаткування відповідно до норм міжнародних договорів затверджений наказом Міністерства фінансів України від 19.08.2022 № 248 (далі – Порядок № 248).

Пунктом 3 Порядку № 248, зокрема, встановлено, що заяву про підтвердження резидентського статусу для уникнення подвійного оподаткування (далі – Заява) за вибором платника податку може бути подано засобами електронного зв’язку в електронній формі з дотриманням вимог, встановлених розд. II Податкового кодексу України (далі – ПКУ).

Контролюючий орган перевіряє дані, зазначені у Заяві, зокрема на відповідність ПКУ та відповідному міжнародному договору України. Платник податку може надати документи і відомості, що підтверджують зазначені у Заяві підстави для визначення його статусу резидента України для уникнення подвійного оподаткування (п. 4 Порядку № 248).

Подання документів засобами електронного зв’язку в електронній формі здійснюється платниками відповідно до норм ПКУ та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 06.06.2017 № 557.

Платники податків, які є користувачами Електронного кабінету, за допомогою меню «Введення звітності» приватної частини Електронного кабінету мають можливість створити, підписати та надіслати до контролюючого органу Заяву (ідентифікатор форми J/F 1308202).

Форма Заяви, яка затверджена Порядком № 248, не передбачає подання платником податків додатків разом з Заявою.

Скориставшись меню «Листування з ДПС» приватної частини Електронного кабінету, платники податків мають можливість надіслати до контролюючого органу лист, який містить документи і відомості, що підтверджують зазначені у Заяві підстави для визначення його статусу резидента України для уникнення подвійного оподаткування.

Форма підготовки такої кореспонденції передбачає вибір таких реквізитів: регіон в якому знаходиться орган ДПС, орган ДПС, до якого направляється лист, тип документу, тематика, а також передбачає заповнення короткого змісту та завантаження сканованого документу (файл повинен бути у форматі pdf із обмеженням розміру не більше 5 МБ).

Інформацію щодо отримання та дати реєстрації листа в органі ДПС платник податків може переглянути у режимі «Вхідні» меню «Вхідні/вихідні документи» приватної частини Електронного кабінету.

Про самостійне виправлення помилок, допущених у Звіті про контрольовані операції за минулі звітні (податкові) періоди

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує.

Форму Звіту про контрольовані операції (далі – Звіт) та Порядок складання Звіту про контрольовані операції (далі – Порядок) затверджено наказом Міністерства фінансів України від 18.01.2016 № 8 (зі змінами).

Пунктом 2 розд. І Порядку та п.п. 39.4.2.1 п.п. 39.4.2 п. 39.4 ст. 39 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) встановлено, що у разі якщо платником податку виявлено, що у раніше поданому Звіті інформація надана не в повному обсязі, містить помилки або недоліки, такий платник податків має право подати:

новий Звіт (Звіт з позначкою «звітний новий») до граничного строку подання Звіту за такий самий звітний період;

уточнюючий Звіт (Звіт з позначкою «уточнюючий») після граничного строку подання Звіту за такий самий звітний період.

Новий та уточнюючий звіти повинні містити повну інформацію про контрольовані операції за звітний рік, як передбачено при складанні основного Звіту (Звіту з позначкою «звітний»).

Подання платником податку уточнюючого Звіту не звільняє від відповідальності, передбаченої пп. 120.4 і 120.6 ст. 120 ПКУ.

Платник податків під час проведення документальних перевірок не має права подавати Звіт (уточнюючий Звіт) за звітний період, який перевіряється.

Відповідно до типу звіту «звітний», «звітний новий», «уточнюючий» у відповідному розділі графи 1 заголовної частини Звіту проставляється знак «х» (п. 1 род. ІІ Порядку).

Пунктом 50.1 ст. 50 ПКУ встановлено, що у разі якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених ст. 102 ПКУ) платник податків самостійно (у тому числі за результатами електронної перевірки) виявляє помилки, що містяться у раніше поданій ним податковій декларації (крім обмежень, визначених ст. 50 ПКУ), він зобов’язаний надіслати уточнюючий розрахунок до такої податкової декларації за формою чинного на час подання уточнюючого розрахунку.

Чи потрібно СГ, який здійснює діяльність у сфері ресторанного господарства для продажу алкогольних напоїв на розлив мати у назві слова «кафе», «бар» або «ресторан»?

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що відповідно до п. 76 частини першої ст. 1 Закону України від 18 червня 2024 року № 3817-IX «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, спиртових дистилятів, біоетанолу, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, тютюнової сировини, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального» (зі змінами та доповненнями) (далі – Закон № 3817) роздрібна торгівля – діяльність з продажу товарів (у тому числі з їх відвантаженням для подальшої доставки) кінцевим споживачам для особистого некомерційного використання незалежно від форми розрахунків, у тому числі на розлив без фактичного споживання у місці продажу або на розлив у ресторанах, кафе, барах, інших закладах громадського харчування.

Частиною сьомою ст. 71 Закону № 3817 визначено, що продаж алкогольних напоїв на розлив для споживання на місці дозволяється виключно ліцензіатам, що мають статус суб’єкта господарювання громадського харчування, за наявності у них ліцензій на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями.

гідно з п. 27 частини першої ст. 1 Закону України від 23 грудня 1997 року № 771/97-ВР «Про основні принципи та вимоги до безпечності та якості харчових продуктів» (зі змінами та доповненнями) заклад громадського харчування – ресторан, бар, кафе, їдальня, закусочна, піцерія, кулінарія, кіоск чи інший заклад незалежно від територіальних ознак (місця) провадження господарської діяльності з громадського харчування та ступеня доступності харчування будь-яким особам.

Відповідно до п. 1.3 Правил роботи закладів (підприємств) ресторанного господарства, затверджених наказом Міністерства економіки та з питань європейської інтеграції України від 24.07.2002 № 219 (зі змінами і доповненнями) (далі – Правила № 219) ресторанне господарство – вид економічної діяльності суб’єктів господарської діяльності щодо надавання послуг відносно задоволення потреб споживачів у харчуванні з організуванням дозвілля або без нього.

Суб’єктами господарської діяльності здійснюється діяльність у сфері ресторанного господарства після їх державної реєстрації в установленому законодавством порядку. Роздрібна торгівля алкогольними напоями і тютюновими виробами в закладах (підприємствах) ресторанного господарства здійснюється суб’єктами господарської діяльності за наявності відповідних ліцензій (п. 1.4 Правил № 219).

Згідно з п. 1.5 Правил № 219 заклади (підприємства) ресторанного господарства поділяються за типами: фабрики-кухні, фабрики-заготівельні, ресторани, бари, кафе, їдальні, закусочні, буфети, магазини кулінарних виробів, кафетерії, а ресторани та бари – також на класи (перший, вищий, люкс).

Вибір типу закладу (підприємства) ресторанного господарства та класу ресторану або бару здійснюється суб’єктом господарської діяльності самостійно з урахуванням вимог законодавства України.

Суб’єкти господарської діяльності у сфері ресторанного господарства при облаштуванні закладу (підприємства) згідно з обраним типом (класом) повинні мати необхідні виробничі, торговельні та побутові приміщення, а також обладнання для приготування та продажу продукції (п. 1.6 Правил № 219).

На фасаді приміщення закладу (підприємства) ресторанного господарства повинна розміщуватися вивіска із зазначенням його типу / класу / назви, найменування суб’єкта господарської діяльності та режиму роботи (п. 1.7 Правил № 219).

Отже, суб’єкти господарювання, які здійснюють діяльність у сфері ресторанного господарства можуть здійснювати продаж алкогольних напоїв на розлив у разі, якщо вони мають статус суб’єкта господарювання громадського харчування та за наявності у них ліцензій на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями незалежно від того, чи є у їх назві слова «кафе», «бар» або «ресторан».

До уваги ФОПів, які отримали ліцензію на право роздрібної торгівлі підакцизними товарами і мають найманих працівників!

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що відповідно до частини тринадцятої ст. 42 Закону України від 18 червня 2024 року № 3817-IX «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, спиртових дистилятів, біоетанолу, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, тютюнової сировини, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального» (зі змінами та доповненнями) (далі – Закон № 3817) розмір середньої щомісячної заробітної плати, нарахованої суб’єктом господарювання, який отримав ліцензію на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями або на право роздрібної торгівлі сидром та перрі (без додавання спирту), або на право роздрібної торгівлі тютюновими виробами, або на право роздрібної торгівлі рідинами, що використовуються в електронних сигаретах, або на право роздрібної торгівлі пальним, має становити не менше 2 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного (податкового) року.

Розмір середньої щомісячної заробітної плати, нарахованої суб’єктом господарювання, який отримав ліцензію на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями або на право роздрібної торгівлі сидром та перрі (без додавання спирту), або на право роздрібної торгівлі тютюновими виробами, або на право роздрібної торгівлі рідинами, що використовуються в електронних сигаретах, або на право роздрібної торгівлі пальним та всі місця роздрібної торгівлі (місця роздрібної торгівлі пальним) якого розташовані за межами населених пунктів – адміністративних центрів областей і м. Києва та м. Севастополя на відстані від 50 кілометрів та які мають торговельні зали площею до 500 метрів квадратних, має становити не менше 1,5 розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного (податкового) року.

Розрахунок розміру середньої щомісячної заробітної плати, нарахованої суб’єктом господарювання, здійснюється відповідно до даних податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску, шляхом ділення сумарно нарахованої заробітної плати, оплати перших п’яти днів тимчасової непрацездатності, що здійснюється за рахунок коштів платника податків, та допомоги по тимчасовій непрацездатності, яка виплачується за рахунок коштів Пенсійного фонду України, на кількість застрахованих осіб у звітному періоді, яким нараховано заробітну плату (крім осіб, яким у звітному періоді нараховано грошове забезпечення).

Частиною чотирнадцятою ст. 42 Закону № 3817 встановлено, що розмір загального місячного оподатковуваного доходу суб’єкта господарювання, зареєстрованого як фізична особа – підприємець (далі – ФОП), що не має найманих працівників, який отримав ліцензію на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями або на право роздрібної торгівлі сидром та перрі (без додавання спирту), або на право роздрібної торгівлі тютюновими виробами, або на право роздрібної торгівлі рідинами, що використовуються в електронних сигаретах, або на право роздрібної торгівлі пальним, має становити не менше 2 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного (податкового) року.

Розмір загального місячного оподатковуваного доходу суб’єкта господарювання, зареєстрованого як ФОП, що не має найманих працівників, який отримав ліцензію на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями або на право роздрібної торгівлі сидром та перрі (без додавання спирту), або на право роздрібної торгівлі тютюновими виробами, або на право роздрібної торгівлі рідинами, що використовуються в електронних сигаретах, або на право роздрібної торгівлі пальним та всі місця роздрібної торгівлі (місця роздрібної торгівлі пальним) якого розташовані за межами населених пунктів – адміністративних центрів областей і м. Києва та м. Севастополя на відстані від 50 кілометрів та які мають торговельні зали площею до 500 метрів квадратних, має становити не менше 1,5 розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного (податкового) року.

В даному випадку ФОП має ліцензію на роздрібну торгівлю алкогольними напоями та офіційно оформленого найманого працівника, який наразі перебуває у відпустці без збереження заробітної плати на період дії військового стану і у цей період ФОП сам здійснює діяльність (без фактичного використання найманої праці), тому його ситуація підпадає під дію вимог частини тринадцятої ст. 42 Закону Закон № 3817, де у суб’єктів господарювання наявні наймані працівники.

При цьому частиною тринадцятою ст. 42 Закону № 3817 не передбачено будь-яких обмежень та виключень стосовно відсутності необхідності дотримання вимог щодо розміру середньої щомісячної заробітної плати для тих суб’єктів господарювання, які отримали будь-яку ліцензію на право роздрібної торгівлі у яких наймані працівники перебувають у відпустці без збереження заробітної плати на період дії воєнного стану та в цей період такий суб’єкт господарювання сам здійснює таку діяльність.

Отже у разі недотримання вимог рівня середньомісячної заробітної плати ФОП, у якого офіційно оформлений найманий працівник перебуває у відпустці без збереження заробітної плати на період дії воєнного стану та в цей період сам ФОП здійснює таку діяльність, це вважатиметься порушенням частини тринадцятої ст. 42 Закону № 3817.

Відповідно до п. 49 частини другої ст. 46 Закону № 3817 підставами для прийняття органом ліцензування рішення про припинення дії ліцензії на право провадження відповідного виду господарської діяльності є факт невідповідності розміру середньої щомісячної заробітної плати, нарахованої суб’єктом господарювання, розміру, визначеному частиною тринадцятою ст. 42 Закону № 3817, протягом трьох повних календарних місяців поспіль у період дії ліцензії, встановлений контролюючим органом під час проведення перевірки з питань дотримання вимог Закону № 3817 та зафіксований в акті такої перевірки.

Порядок отримання статусу резидента Дефенс Сіті

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує.

Отримання статусу резидента Дефенс Сіті відповідно до Закону України від 21 червня 2018 року № 2469-VIII «Про національну безпеку України» (зі змінами та доповненнями) (далі – Закон № 2469) є добровільним. Для отримання статусу резидента Дефенс Сіті юридична особа звертається до Міністерства оборони України (далі – Міноборони) із заявою про надання статусу резидента Дефенс Сіті в порядку, встановленому Законом № 2469.

Відповідно до частини третьої ст. 36 Закону № 2469 юридична особа набуває статусу резидента Дефенс Сіті з дня прийняття Міноборони рішення про надання статусу резидента Дефенс Сіті та внесення відповідного запису до реєстру Дефенс Сіті.

Міноборони приймає рішення про надання статусу резидента Дефенс Сіті, за умови що юридична особа, яка звернулася із заявою про надання статусу резидента Дефенс Сіті (далі – заявник), відповідає вимогам щодо частки кваліфікованого доходу за попередній календарний рік, встановленим частиною шостою ст. 36 Закону № 2469, і щодо такої особи відсутні обставини, передбачені частиною сьомою ст. 36 Закону № 2469. При визначенні відповідності вимогам щодо частки кваліфікованого доходу заявника враховуються показники фінансової звітності за річний звітний період, що передує дню звернення (частина п’ята ст. 36 Закону № 2469).

Згідно з частиною першою ст. 38 Закону № 2469 заява про надання статусу резидента Дефенс Сіті, що подається заявником до Міноборони, повинна містити:

1) повне найменування заявника, ідентифікаційний код заявника в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України, місцезнаходження, контактні дані заявника (адреса електронної пошти, контактний номер телефону);

2) прізвище, ім’я, по батькові (за наявності), дату і місце народження, реєстраційний номер облікової картки платника податків (за наявності), серію та номер паспорта громадянина України (або іншого документа, що посвідчує особу та відповідно до законодавства України може бути використаний на території України для укладення правочинів) посадової особи заявника, а саме керівника, члена виконавчого органу, головного бухгалтера або іншої особи, яка здійснює ведення бухгалтерського обліку заявника (якщо така функція здійснюється не особисто керівником);

3) перелік видів діяльності, які здійснює заявник;

4) інформацію щодо відповідності вимогам, встановленим частиною п’ятою ст. 37 Закону № 2469;

5) інформацію про виконання державних контрактів (договорів) з оборонних закупівель за попередній календарний рік, а також про участь у виконанні державних контрактів (договорів) з оборонних закупівель на умовах співвиконавця / субпідрядника з оборонних закупівель для цілей розрахунку кваліфікованого доходу.

Форма, порядок подання та розгляду заяви про надання статусу резидента Дефенс Сіті, а також методика розрахунку кваліфікованого доходу встановлюються Кабінетом Міністрів України (далі – КМУ).

Частиною другою ст. 38 Закону № 2469 визначено, що до заяви про надання статусу резидента Дефенс Сіті додаються:

1) довіреність або її копія, засвідчена у встановленому порядку, якщо заява подається від імені заявника його представником за довіреністю;

2) звіт про відповідність за формою та з додатками, визначеними ст. 41 Закону № 2469;

3) інші документи, що підтверджують відомості, зазначені в заяві про надання статусу резидента Дефенс Сіті, визначені КМУ.

Заява про надання статусу резидента Дефенс Сіті та документи, що додаються до неї, подаються заявником до Міноборони в порядку та спосіб, визначені КМУ (частина третя ст. 38 Закону № 2469).

Міноборони розглядає заяву про надання статусу резидента Дефенс Сіті протягом 10 робочих днів з дня її надходження та приймає рішення про надання статусу резидента Дефенс Сіті або про відмову у наданні статусу резидента Дефенс Сіті, якщо під час її розгляду не виявлено передбачених ст. 38 Закону № 2469 підстав для повернення заяви без розгляду (частина четверта ст. 38 Закону № 2469).

Відповідно до частини п’ятої ст. 38 Закону № 2469 Міноборони може повернути заяву про надання статусу резидента Дефенс Сіті без розгляду з таких підстав:

1) в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань відсутні відомості про заявника або наявні відомості про державну реєстрацію його припинення, перебування в стані припинення (крім перетворення), визнання його банкрутом або порушення провадження у справі про банкрутство;

2) заявник звернувся з проханням про повернення раніше поданої заяви про надання статусу резидента Дефенс Сіті без розгляду;

3) заявник подав не в повному обсязі документи, що додаються до заяви про надання статусу резидента Дефенс Сіті;

4) заява або хоча б один з документів, що додаються до заяви про надання статусу резидента Дефенс Сіті:

а) підписані особою, яка не має на це повноважень;

б) оформлені з порушенням вимог Закону № 2469, складені не за встановленою формою або не містить даних, які обов’язково вносяться до них згідно із Законом № 2469.

У разі виявлення підстав для повернення заяви про надання статусу резидента Дефенс Сіті без розгляду Міноборони протягом п’яти робочих днів з дня надходження такої заяви надсилає відповідне рішення заявнику на адресу його електронної пошти, зазначену у заяві про надання статусу резидента Дефенс Сіті (за наявності), разом з обґрунтованим поясненням підстав повернення заяви без розгляду, що має містити конкретні факти на підтвердження наявності таких підстав. Таке обґрунтоване пояснення також має містити пропозиції щодо усунення виявлених недоліків (частина шоста ст. 38 Закону № 2469).

Якщо Міноборони не надіслало заявнику рішення про повернення заяви про надання статусу резидента Дефенс Сіті без розгляду у строк, передбачений частиною шостою ст. 38, вважається, що Міноборони прийняло заяву і підстави для її повернення без розгляду відсутні (частина сьома ст. 38 Закону № 2469).

Частиною восьмою ст. 38 Закону № 2469 визначено, що Міноборони відмовляє заявнику в наданні статусу резидента Дефенс Сіті з таких підстав:

1) заявник не відповідає вимогам, встановленим частиною п’ятою ст. 37 Закону № 2469;

2) зазначена в заяві інформація є недостовірною;

3) упродовж 12 календарних місяців, що передували місяцю, в якому заявником подано заяву про надання статусу резидента Дефенс Сіті, такий заявник втратив статус резидента Дефенс Сіті і відповідне рішення про втрату заявником статусу резидента Дефенс Сіті не скасовано у встановленому законом порядку.

Згідно з частиною дев’ятою ст. 38 Закону № 2469 рішення Міноборони про повернення заяви про надання статусу резидента Дефенс Сіті без розгляду, про надання та про відмову у наданні статусу резидента Дефенс Сіті набирають чинності в день прийняття і цього дня надсилаються заявнику в електронній формі з електронним підписом, накладеним відповідно до Закону України від 05 жовтня 2017 року № 2155-VIII «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги», на адресу його електронної пошти, зазначену в заяві про надання статусу резидента Дефенс Сіті.

Одночасно з рішенням про надання статусу резидента Дефенс Сіті Міноборони вносить відповідний запис до реєстру Дефенс Сіті. Витяг з реєстру Дефенс Сіті надсилається заявнику одночасно з рішенням про надання статусу резидента Дефенс Сіті.

Оперативне доведення податкової інформації не тільки підвищує рівень обізнаності платника, а й запобігає порушенням законодавства

Податкова служба Дніпропетровщини приділяє особливу увагу комунікаціям з платниками податків. Інформаційно-роз’яснювальна робота має системний характер і сприяє діяльності суб’єкта господарювання у правовому полі.

На минулому тижні формати спілкування традиційні: семінари, зустрічі та засідання «круглих столів».

Так, семінари організовано і проведено для платників м. Кривий Ріг, м. Самар, сел. Юр’ївка та с. Дубовики.

Також, фахівці Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (ГУ ДПС) зустрілись з представниками бізнесу м. Кам’янське.

Крім того, у м. Дніпрі, м. Покров, сел. Софіївка та сел. Васильківка за участі представників ГУ ДПС відбулись засідання «круглих столів».

На заходах – акцент на важливих новаціях і нормах податкового законодавства.

Говорили про: податкову знижку; подання звітності і сплату податкових зобов’язань ФОПами, які були мобілізовані, у т. ч. які проходять військову службу на контрактній основі; особливості застосування РРО/ПРРО; легалізацією трудових відносин; ПДВ і роботу консультаційного центру з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних ГУ ДПС; особливості отримання консультацій в Офісі податкових консультантів тощо.

Фахівці ГУ ДПС ознайомили присутніх з візією і цілями Національної стратегії доходів до 2030 року, з порядком реалізації експериментального проєкту щодо функціонування системи управління податковими ризиками (комплаєнс-ризиками) в Державній податковій службі України, засадами і принципами безбар’єрності.

Крім цього, платникам нагадали про можливість здійснення листування з податковою службою дистанційно через Електронний кабінет: заяву про бажання отримати документ через Електронний кабінет (Заява) можна відправити у декілька кроків. Присутнім роздали листівки з інструкцією щодо подання Заяви за QR-кодом. 

У рамках роботи платформи «Діалог влади та бізнесу» в Криворізькій районній військовій адміністрації відбулася нарада з суб’єктами господарювання щодо актуальних і проблемних питань, які виникають під час здійснення бізнесом господарської діяльності. До участі долучилися фахівці ГУДПС, органів виконавчої служби та центру зайнятості. В ході діалогу податківцями проведено аналіз певних ситуацій і представникам бізнесу надані фахові відповіді на запитання. 

Для доступності і комфортного отримання суб’єктами звернень адміністративних послуг фахівці ГУ ДПС, задіяні у роботі мобільного ЦОПу, приймають платників податків у Центрах надання адміністративних послуг територіальних громад (ЦНАП). Це ще один напрямок діяльності податкової служби, спрямований на створення безбар’єрного простору.

Минулотижневі чергування податківців відбулись у ЦНАПах виконавчого комітету Вільногірської міської ради (м. Вільногірськ) та Марганецької міської ради (м. Марганець). Під час роботи мобільного ЦОПу представники податкової служби Дніпропетровщини приймали заяви, надавали консультації та практичну допомогу платникам.

Попередити порушення податкового законодавства та законодавства, контроль за яким здійснюють контролюючі органи – один із пріоритетних напрямків діяльності податкової служби Дніпропетровщини. Відкритий діалог з представниками бізнесу і громадськості сприяє не тільки обміну актуальною інформацією, а й налагодженню партнерських відносин з платниками. Своєчасно отримана податкова інформація – це запорука роботи бізнесу без порушень. 

Адже забезпечення фінансової стабільності держави – це сьогодні надважливо.

Визначення платниками податку на прибуток підприємств резидентів

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звертає агу, що відповідно до п. 133.1 ст. 133 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) платниками податку на прибуток підприємств – резидентами є: 

суб’єкти господарювання – юридичні особи, які здійснюють господарську діяльність як на території України, так і за її межами, крім юридичних осіб, визначених пп.133.4 та 133.5 ст. 133 ПКУ (абзац перший п.п. 133.1.1 п. 133.1 ст. 133 ПКУ).

Зокрема, не є платниками податку неприбуткові підприємства, установи та організації у порядку та на умовах, встановлених п. 133.4 ст. 133 ПКУ та відповідно до п. 133.5 ст. 133 ПКУ суб’єкти господарювання, що застосовують спрощену систему оподаткування, обліку та звітності, визначені главою 1 «Спрощена система оподаткування, обліку та звітності» розд. XIV «Спеціальні податкові режими» ПКУ, крім випадків, передбачених абзацами другим, третім і четвертим п.п. 133.1.1 та п.п. 133.1.4 п. 133.1 ст. 133 ПКУ;

суб’єкти господарювання – юридичні особи, що обрали спрощену систему оподаткування, є платниками податку при виплаті доходів (прибутків) нерезиденту із джерелом їх походження з України в порядку, визначеному п. 141.4 ст. 141 ПКУ. При цьому платники єдиного податку четвертої групи не є платниками податку при виплаті доходів, визначених абзацами четвертим – шостим п.п. 14.1.49 п. 14.1 ст. 14 ПКУ (абзац другий п.п. 133.1.1 п. 133.1 ст. 133 ПКУ).

Абзацами четвертим – шостим п.п. 14.1.49 п. 14.1 ст. 14 ПКУ визначено що для цілей оподаткування до дивідендів прирівнюються:

суми доходів у вигляді платежів за цінні папери (корпоративні права), що виплачуються на користь нерезидента, зазначеного в підпунктах «а», «в», «г» п.п. 39.2.1.1 п.п. 39.2.1 п. 39.2 ст. 39 ПКУ, у контрольованих операціях понад суму, яка відповідає принципу «витягнутої руки»;

вартість товарів (робіт, послуг), крім цінних паперів та деривативів), що придбаваються у нерезидента, зазначеного в підпунктах «а», «в», «г» п.п. 39.2.1.1 п.п. 39.2.1 п. 39.2 ст. 39 ПКУ, у контрольованих операціях понад суму, яка відповідає принципу «витягнутої руки»;

сума заниження вартості товарів (робіт, послуг), які продаються нерезиденту, зазначеному в підпунктах «а», «в», «г» п.п. 39.2.1.1 п.п. 39.2.1 п. 39.2 ст. 39 ПКУ, у контрольованих операціях порівняно із сумою, яка відповідає принципу «витягнутої руки»;

суб’єкти господарювання – юридичні особи, що обрали спрощену систему оподаткування, є платниками податку при отриманні скоригованого прибутку контрольованої іноземної компанії, що оподатковується в порядку, визначеному ст. 39 прим. 2 та розд. ІІІ «Податок на прибуток підприємств» ПКУ (абзац третій п.п. 133.1.1 п. 133.1 ст. 133 ПКУ);

управитель фонду операцій з нерухомістю, який здійснює діяльність відповідно до Закону України від 19 червня 2003 року № 978-IV «Про фінансово-кредитні механізми і управління майном при будівництві житла та операціях з нерухомістю» щодо операцій і результатів діяльності із довірчого управління, що здійснюється таким управителем через фонд (п.п. 133.1.3 п. 133.1 ст. 133 ПКУ);

фізичні особи – підприємці, у тому числі такі, що обрали спрощену систему оподаткування, та фізичні особи, які провадять незалежну професійну діяльність, щодо виплачених нерезиденту доходів (прибутків) із джерелом їх походження з України, що оподатковуються в порядку, визначеному п. 141.4 ст. 141 ПКУ (п.п. 133.1.4 п. 133.1 ст. 133 ПКУ);

юридичні особи, що утворені відповідно до законодавства інших країн (іноземні компанії) та мають місце ефективного управління на території України (абзац перший п.п. 133.1.5 п. 133.1 ст. 133 ПКУ).

Згідно з абзацами другим – п’ятнадцятим п.п. 133.1.5 п. 133.1 ст. 133 ПКУ місцем ефективного управління вважається Україна, якщо дотримується одна або декілька з таких умов щодо іноземної компанії чи її видів діяльності:

а) проведення зборів виконавчого органу іноземної компанії регулярніше в Україні, ніж у будь-якій іншій країні;

б) прийняття управлінських рішень і здійснення іншої поточної (операційної) діяльності іноземної компанії її посадовими особами переважно здійснюється з України;

в) фактичне управління діяльністю іноземної компанії переважно здійснюється з України, незалежно від наявності в осіб, які здійснюють таке управління, формальних (юридичних) повноважень для такого управління.

У разі якщо іноземна компанія може бути визнана такою, що має місце ефективного управління в іншій іноземній державі, місцем управління такої іноземної компанії визначається Україна, якщо в Україні виконується хоча б одна з таких умов:

управління банківськими рахунками іноземної компанії;

ведення бухгалтерського або управлінського обліку іноземної компанії;

управління персоналом іноземної компанії.

Іноземна компанія має право самостійно визнати себе податковим резидентом України з 01 січня календарного року, в якому відповідну заяву за формою, затвердженою центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, подано до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику.

У разі якщо іноземною компанією буде подано заяву про визнання податковим резидентом України в період з 01 до 31 грудня календарного року, першим податковим (звітним) періодом буде рік, наступний за роком, в якому була подана заява.

Іноземна компанія має право відмовитися від статусу податкового резидента України на підставі відповідної заяви до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, за формою, затвердженою центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, та за результатами відповідної перевірки контролюючого органу. Відмова іноземною компанією від податкового резидентства прирівнюється до ліквідації юридичної особи. Оподаткування доходу, що виплачується у зв’язку з відмовою іноземною компанією від податкового резидентства, здійснюється на рівні акціонерів або інших осіб, які мають право на отримання такого доходу.

Порядок взяття на облік та зняття з обліку іноземної компанії, а також порядок проведення перевірки контролюючого органу у зв’язку з відмовою іноземною компанією від податкового резидентства встановлюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

Іноземна компанія, що отримала статус платника податку – резидента, не визнається контрольованою іноземною компанією.

Юридична особа, визнана нерезидентом України відповідно до міжнародного договору України про уникнення подвійного оподаткування, автоматично визнається платником податку – нерезидентом.

Відшкодування збитків за пошкоджене, знищене (втрачене) майно: що з базою оподаткування ПДВ?

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє.

Статтею 22 Цивільного кодексу України передбачено що особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.

битками є:

1) втрати, яких особа зазнала у зв’язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки);

2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Збитки відшкодовуються у повному обсязі, якщо договором або законом не передбачено відшкодування у меншому або більшому розмірі.

Якщо особа, яка порушила право, одержала у зв’язку з цим доходи, то розмір упущеної вигоди, що має відшкодовуватися особі, право якої порушено, не може бути меншим від доходів, одержаних особою, яка порушила право.

На вимогу особи, якій завдано шкоди, та відповідно до обставин справи майнова шкода може бути відшкодована і в інший спосіб, зокрема, шкода, завдана майну, може відшкодовуватися в натурі (передання речі того ж роду та тієї ж якості, полагодження пошкодженої речі тощо), якщо інше не встановлено законом.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів регулюються Податковим кодексом України (далі – ПКУ).

Згідно з підпунктами «а» та «б» п. 185.1 ст. 185 ПКУ об’єктом оподаткування є операції платників податку з постачання товарів та послуг, місце постачання яких відповідно до ст. 186 ПКУ розташоване на митній території України.

Пунктом 188.1 ст. 188 ПКУ визначено, що база оподаткування операцій з постачання товарів / послуг визначається виходячи з їх договірної вартості з урахуванням загальнодержавних податків та зборів (крім акцизного податку, який нараховується відповідно до підпунктів 213.1.9 і 213.1.14 п. 213.1 ст. 213 ПКУ, збору на обов’язкове державне пенсійне страхування, що справляється з вартості послуг стільникового рухомого зв’язку, ПДВ та акцизного податку на спирт етиловий, що використовується виробниками – суб’єктами господарювання для виробництва лікарських засобів, у тому числі компонентів крові і вироблених з них препаратів (крім лікарських засобів у вигляді бальзамів та еліксирів).

При цьому база оподаткування операцій з постачання товарів/послуг не може бути нижче ціни придбання таких товарів / послуг, база оподаткування операцій з постачання самостійно виготовлених товарів / послуг не може бути нижче звичайних цін, а база оподаткування операцій з постачання необоротних активів не може бути нижче балансової (залишкової) вартості за даними бухгалтерського обліку, що склалася станом на початок звітного (податкового) періоду, протягом якого здійснюються такі операції (у разі відсутності обліку необоротних активів - виходячи із звичайної ціни), за винятком:

товарів (послуг), ціни на які підлягають державному регулюванню;

газу, який постачається для потреб населення;

електричної енергії, ціна на яку склалася на ринку електричної енергії.

До складу договірної (контрактної) вартості включаються будь-які суми коштів, вартість матеріальних і нематеріальних активів, що передаються платнику податків безпосередньо покупцем або через будь-яку третю особу у зв’язку з компенсацією вартості товарів / послуг. До складу договірної (контрактної) вартості не включаються суми неустойки (штрафів та/або пені), три проценти річних від простроченої суми та інфляційні витрати, відшкодування шкоди, у тому числі відшкодування упущеної вигоди за рішеннями міжнародних комерційних та інвестиційних арбітражів або іноземних судів, що отримані платником податку внаслідок невиконання або неналежного виконання договірних зобов’язань.

До бази оподаткування включаються вартість товарів / послуг, які постачаються (за виключенням суми компенсації на покриття різниці між фактичними витратами та регульованими цінами (тарифами) у вигляді виробничої дотації з бюджету та / або суми відшкодування орендодавцю – бюджетній установі витрат на утримання наданого в оренду нерухомого майна, на комунальні послуги та на енергоносії), та вартість матеріальних і нематеріальних активів, що передаються платнику податків безпосередньо отримувачем товарів / послуг, поставлених таким платником податку.

Враховуючи викладене, кошти, які надходять платнику податку як відшкодування збитків за пошкоджене, знищене або втрачене майно, не включаються до бази оподаткування ПДВ.

Крім того, згідно з п. 198.5 ст. 198 ПКУ платник податку зобов’язаний нарахувати податкові зобов’язання виходячи з бази оподаткування, визначеної відповідно до п. 189.1 ст. 189 ПКУ, та скласти не пізніше останнього дня звітного (податкового) періоду і зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі – ЄРПН) в терміни, встановлені ПКУ для такої реєстрації, зведену податкову накладну за товарами / послугами, необоротними активами придбаними / виготовленими з ПДВ (для товарів /послуг, необоротних активів, придбаних або виготовлених до 01 липня 2015 року, – у разі якщо під час такого придбання або виготовлення суми податку були включені до складу податкового кредиту), у разі якщо такі товари / послуги, необоротні активи призначаються для їх використання або починають використовуватися, зокрема, в операціях, що не є господарською діяльністю платника податку (крім випадків, передбачених п. 189.9 ст. 189 ПКУ).

Отже, якщо під час придбання або виготовлення майна платник податку сформував податковий кредит, а в подальшому воно було знищене, втрачене або внаслідок пошкодження майна його якість змінилася настільки, що воно не може бути використане за прямим призначенням, платник податку зобов’язаний нарахувати податкові зобов’язання відповідно до п. 198.5 ст.198 ПКУ виходячи з бази оподаткування, визначеної відповідно до п. 189.1 ст. 189 ПКУ, та скласти і зареєструвати в ЄРПН податкову накладну.

Водночас, з метою уникнення неоднозначного трактування норм чинного законодавства щодо питань нарахування ПДВ при отриманні платником податків коштів як відшкодування збитків за пошкоджене, знищене або втрачене майно, у кожній конкретній ситуації необхідне детальне вивчення документів (матеріалів). 

Отже, для надання відповіді з порушеного питання платникам податків необхідно звернутися до контролюючих органів з детальним описом конкретної ситуації та наданням копій документів для отримання індивідуальної податкової консультації в письмовій формі відповідно до ст. 52 ПКУ.

Які обов’язкові реквізити має містити фіскальний чек?

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує.

Відповідно до п. 1 розд. ІІ Положення про форму та зміст розрахункових документів/електронних розрахункових документів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 21.01.2016 № 13 (в редакції наказу Міністерства фінансів України від 22.11.2024 № 601, далі – Положення № 13) фіскальний касовий чек на товари (послуги) (далі – фіскальний чек) – розрахунковий документ/електронний розрахунковий документ, створений у паперовій та/або електронній формі (електронний розрахунковий документ), реєстратором розрахункових операцій (далі – РРО) або програмним РРО (далі – ПРРО) при проведенні розрахунків за продані товари (надані послуги). Форма № ФКЧ-1 фіскального касового чека на товари (послуги) наведена у додатку 1 до Положення № 13.

Пунктом 2 розд. ІІ Положення № 13 визначено, що фіскальний чек має містити такі обов’язкові реквізити:

найменування суб’єкта господарювання (далі – СГ) (рядок 1);

назва господарської одиниці – найменування, яке зазначене в документі на право власності або користування господарською одиницею і відповідає довіднику «Типи об’єктів оподаткування» та повідомлене ДПС у повідомленні про об’єкти оподаткування або об’єкти, пов’язані з оподаткуванням або через які провадиться діяльність за формою № 20-ОПП (далі – Повідомлення за ф. № 20-ОПП) (рядок 2);

адреса господарської одиниці – адреса, яка зазначена в документі на право власності чи користування господарською одиницею (назва населеного пункту, назва вулиці, номер будинку/офісу/квартири) та повідомлена ДПС у Повідомлення за ф. № 20-ОПП (рядок 3);

для СГ, що зареєстровані як платники ПДВ, – індивідуальний податковий номер платника ПДВ, який надається згідно з Податковим кодексом України (далі – ПКУ); перед номером друкуються великі літери «ПН» (рядок 4);

для СГ, що не є платниками ПДВ, – податковий номер або серія (за наявності) та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовились від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та офіційно повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відповідну відмітку в паспорті), перед яким друкуються великі літери «ІД» (рядок 5);

якщо кількість придбаного товару (обсяг отриманої послуги) не дорівнює одиниці виміру, – кількість, вартість одиниці виміру придбаного товару (отриманої послуги) (рядок 6);

код товарної підкатегорії згідно з УКТ ЗЕД (зазначається у випадках, передбачених чинним законодавством) (рядок 7);

цифрове значення штрихового коду товару (зазначається у випадках, передбачених чинним законодавством, а у разі непередбачення – за бажанням платника) (рядок 8);

цифрове значення штрихового коду марки акцизного податку (серія та номер) на алкогольні напої або унікальний ідентифікатор електронної марки акцизного податку, або серійний номер електронної марки акцизного податку (зазначаються у випадках, передбачених законодавством) (рядок 9);

вага одиниці тютюнового виробу (зазначається для сигарил, тютюну та тютюнових виробів, що реалізуються в наборі) та кількість тютюнових виробів в одиниці товару (пачці), міцність алкогольних напоїв та об’єм (у літрах) одиниці товару (пляшки) (для алкогольних напоїв) (зазначаються магазинами безмитної торгівлі при продажу тютюнових виробів та/або алкогольних напоїв) (рядок 10);

назва товару (послуги)/спрощена назва товару (послуги), вартість, літерне позначення ставки ПДВ (рядок 11);

ідентифікатор еквайра та торгівця або інші реквізити, що дають змогу їх ідентифікувати (рядок 12);

ідентифікатор платіжного пристрою (рядок 13);

сума комісійної винагороди еквайра (у разі наявності) (рядок 14);

вид операції (рядок 15);

реквізити електронного платіжного засобу (платіжної картки) у форматі, що дозволений правилами безпеки емітента або платіжної системи (для електронних платіжних засобів, що використовуються для здійснення операцій у платіжній системі), перед якими друкуються великі літери «ЕПЗ» (рядок 16);

напис «ПЛАТІЖНА СИСТЕМА» (найменування платіжної системи, платіжний інструмент якої використовується, код авторизації або інший код, що ідентифікує операцію в платіжній системі та/або код транзакції в платіжній системі, значення коду) (рядок 17);

позначення форми оплати («ГОТІВКА», «БЕЗГОТІВКОВА», «ІНШЕ»), суму коштів за цією формою оплати та валюту операції (рядок 18);

засоби оплати (вид платіжного інструменту, талон, жетон тощо) (рядок 19);

загальна вартість придбаних товарів (отриманих послуг) у межах чека, перед якою друкується слово «СУМА» або «УСЬОГО» (рядок 20);

для СГ, що зареєстровані як платники ПДВ, – окремим рядком літерне позначення ставки ПДВ, розмір ставки ПДВ у відсотках, загальну суму ПДВ за всіма зазначеними в чеку товарами (послугами), на початку рядка друкуються великі літери «ПДВ» (рядок 21);

для СГ роздрібної торгівлі, що здійснюють реалізацію підакцизних товарів та зареєстровані платниками акцизного податку (СГ, що зареєстровані платниками іншого податку, крім ПДВ), – окремим рядком літерне позначення, розмір ставки такого податку, загальна сума такого податку за всіма зазначеними в чеку товарами (послугами), на початку рядка друкується назва такого податку (рядок 22). У реквізиті «Акцизний податок» його назва наводиться згідно з ПКУ. За потреби дозволяється використовувати скорочення;

заокруглення (рядок 23);

до сплати, валюта (рядок 24);

решта, валюта (зазначається у разі здійснення оплати в готівковій формі) (рядок 25);

фіскальний номер фіскального чека/фіскальний номер електронного фіскального чека, перед яким друкується назва «ЧЕК №» (рядок 26);

дату (день, місяць, рік) та час (година, хвилина, секунда) проведення розрахункової операції (рядок 27);

реквізити паспортного документа покупця: серія (за наявності) та номер, країна видачі паспортного документа, перед якими друкуються великі літери «РПД» (зазначаються магазинами безмитної торгівлі при продажу тютюнових виробів та/або алкогольних напоїв) (рядок 28);

QR-код, який містить у собі пошуковий запит до Системи обліку даних реєстраторів розрахункових операцій (далі – СОД РРО) в такому форматі:

https://cabinet.tax.gov.ua/cashregs/check?mac=ABCD…&date=yyyyMMdd& time=HHmm&id=NNNN…&sm=» «&fn=1234567890, де:

ABCD… – MAС (hash) зазначається лише для чеків, створених ПРРО в режимі офлайн;

yyyyMMdd – дата чека;

HHmmss – час;

NNNN… – фіскальний номер розрахункового документа;

sm – сума розрахункової операції (роздільник «.»);

1234567890 – фіскальний номер РРО/ПРРО, яким створено чек (рядок 29);

для фіскального чека, що створюється РРО:

код автентифікації повідомлення (МАС) чека (рядок 30);

для фіскального чека, що створюється ПРРО:

позначку щодо режиму роботи (офлайн/онлайн), в якому створений фіскальний чек програмним ПРРО (рядок 31), контрольне число, сформоване в режимі офлайн (рядок 32);

заводський номер РРО, перед яким друкуються великі літери «ЗН». Заводський номер для ПРРО не зазначається (рядок 33);

фіскальний номер РРО, перед яким друкуються великі літери «ФН» або фіскальний номер ПРРО, перед яким друкуються великі літери «ФН ПРРО» (рядок 34);

напис «ФІСКАЛЬНИЙ ЧЕК» та графічне зображення найменування або логотипу виробника (рядок 35).

Згідно з п. 3 розд. ІІ Положення № 13 рядки 6 – 11 фіскального чека повторюються відповідно до кількості різних найменувань товарів (послуг), які оплачені за одним фіскальним чеком.

Якщо кількість придбаного товару (отриманої послуги) дорівнює одиниці виміру, відомості про товар (послугу) можна друкувати в одному рядку.

Якщо РРО працює з цінами (тарифами), що включають ПДВ, в фіскальному чеку друкується вартість кожного товару (послуги) з урахуванням ПДВ, інакше – вартість без урахування ПДВ.

Спрощена назва товару зазначається у випадку, визначеному абзацом другим п. 2 ст. 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг».

Рядки 12 – 17 фіскального чека заповнюються у разі застосування під час проведення розрахунків з використанням електронного платіжного засобу (платіжної картки) платіжного терміналу, з’єднаного або поєднаного з РРО/ПРРО (п. 4 розд. ІІ Положення № 13).

Рядки 16, 17 фіскального чека повторюються відповідно до кількості електронних платіжних засобів, з використанням яких здійснюється оплата (п. 5 розд. ІІ Положення № 13).

Рядок 18 фіскального чека повторюється відповідно до кількості різних форм оплати (п. 6 розд. ІІ Положення № 13).

Рядок 19 фіскального чека повторюється для кожної форми оплати відповідно до кількості використаних засобів оплати. Для форми оплати «ГОТІВКА» рядок 18 не друкується (п. 7 розд. ІІ Положення № 13).

Рядки 20, 21 фіскального чека повторюються відповідно до кількості податкових груп за різними ставками ПДВ та акцизного податку. Дозволяється не друкувати рядки за податковими групами, якщо сума ПДВ або акцизного податку дорівнює нулю (п. 8 розд. ІІ Положення № 13).

У разі якщо загальна вартість придбаних товарів (отриманих послуг) не кратна найменшому номіналу грошових знаків національної валюти, встановленому Національним банком України в якості засобу платежу, результат заокруглення суми оплати у готівковій формі, виконаний відповідно до вимог Національного банку України щодо оптимізації обігу монет дрібних номіналів, друкується після рядка 21 з написом «Заокруглення». Наступним рядком друкується «До сплати» і сума після заокруглення (п. 9 розд. ІІ Положення № 13).

Проведення розрахункових операцій через РРО/ПРРО без використання режиму програмування найменування підакцизного товару із зазначенням коду УКТ ЗЕД: відповідальність

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє.

Відповідно до п. 11 ст. 3 Закону України від 06 липня 1995 року № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» із змінами та доповненням (далі – Закон № 265), суб’єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням електронних платіжних засобів, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також операції з приймання готівки для виконання платіжної операції зобов’язані проводити розрахункові операції через реєстратори розрахункових операцій (далі – РРО) та/або через програмні РРО (далі – ПРРО) для підакцизних товарів з використанням режиму програмування із зазначенням коду товарної підкатегорії згідно з Українським класифікатором товарів зовнішньоекономічної діяльності (далі – УКТ ЗЕД), найменування товарів, цін товарів та обліку їх кількості, а також із зазначенням цифрового значення штрихового коду марки акцизного податку (серія та номер) при роздрібній торгівлі алкогольними напоями.

Згідно з п.п. 14.1.145 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) підакцизні товари (продукція) – товари за кодами згідно з УКТ ЗЕД, на які ПКУ встановлено ставки акцизного податку.

До підакцизних товарів належать, зокрема: спирт етиловий та інші спиртові дистиляти, алкогольні напої, пиво (крім квасу «живого» бродіння); тютюнові вироби, тютюн та промислові замінники тютюну; рідини, що використовуються в електронних сигаретах; пальне; автомобілі легкові (п. 215.1 ст. 215 ПКУ).

Пунктом 7 ст. 17 Закону № 265 визначено, що до суб’єктів господарювання, які здійснюють розрахункові операції, за рішенням відповідних контролюючих органів застосовуються фінансові санкції у розмірі триста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян – у разі проведення розрахункових операцій через РРО та/або ПРРО без використання режиму програмування найменування кожного підакцизного товару із зазначенням коду товарної підкатегорії згідно з УКТ ЗЕД, ціни товару та обліку його кількості.

Згідно з ст. 26 Закону № 265 посадові особи та працівники торгівлі, громадського харчування та сфери послуг притягуються до адміністративної відповідальності контролюючими органами.

Відповідно до ст. 155 прим. 1 Кодексу України про адміністративні правопорушення від 07 грудня 1984 року № 8073-Х (із змінами та доповненнями) (далі – КУпАП) порушення встановленого законом порядку проведення розрахунків у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, – тягне за собою накладення штрафу на осіб, які здійснюють розрахункові операції, від двох до п’яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб – від п’яти до десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

За дії, вчинені особою, яку протягом року було піддано адміністративному стягненню за такі ж порушення, – тягне за собою накладення штрафу на осіб, які здійснюють розрахункові операції, від п’яти до десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб – від десяти до двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Справи про адміністративні правопорушення, передбачені, зокрема, ст. 155 прим. 1 КУпАП розглядають судді районних, районних у місті, міських чи міськрайонних судів відповідно до ст. 221 КУпАП.

Звертаємо увагу, що ДПС України запустила новий цифровий сервіс «TAX Control». Віджет «ТAX Control» розміщено на вебпорталі ДПС у правому верхньому куті. Доступ цілодобовий і з будь-якого пристрою. 

Повідомляйте:

- про невидачу фіскального чека,

- торгівлю без ліцензії чи з порушенням реалізації підакцизної продукції,

- відмову прийняти картку,

- роботу без державної реєстрації,

- неоформлених працівників.

До місцевих бюджетів Дніпропетровщини платники збору за місця для паркування транспортних засобів спрямували майже 45,3 млн гривень

З початку 2025 року платники  Дніпропетровщини поповнили місцеві бюджети збором за місця для паркування транспортних засобів майже на 45,3 млн гривень. Порівняно з аналогічним періодом минулого року надходження збільшились на понад 3,9 млн грн, або на 9,4 відсотків.

Нагадуємо, що розміри ставок рентної плати за користування надрами для видобування корисних копалин за видобування вуглеводної сировини (нафти, конденсату, газу природного (будь-якого походження)) встановлено у п. 252.20 ст. 252 Податкового кодексу України.

До загального фонду держбюджету за видобування залізних руд від платників Дніпропетровщини надійшло понад 4,1 млрд грн рентної плати

У січні – листопаді 2025 року платники  Дніпропетровщини за видобування залізних руд спрямували до загального фонду державного бюджету понад 4,1 млрд грн рентної плати. Порівняно з аналогічним періодом минулого року надходження збільшились на понад 374,1 млн грн, темп росту – 109,9 відсотків.

Нагадуємо, що розміри ставок рентної плати за користування надрами для видобування корисних копалин за видобування вуглеводної сировини (нафти, конденсату, газу природного (будь-якого походження)) встановлено у п. 252.20 ст. 252 Податкового кодексу України.

Податкова служба Дніпропетровщини: з початку року до ЦОПів надійшло 346,8 тисяч звернень у сфері надання адміністративних та інших послуг

В Головному управлінні ДПС у Дніпропетровській області (ГУ ДПС) станом на 01.12.2025 адміністративні послуги надаються у 17 Центрах обслуговування платників при ДПІ, мобільному ЦОПі та ГУ ДПС. 

Центри обслуговування платників при ДПІ ГУ ДПС здійснюють сервісне обслуговування платників податків (платників єдиного внеску), зокрема надають адміністративні послуги, виконують інші функції сервісного обслуговування платників податків незалежно від місця обліку платника податків. 

Платники податків можуть отримати широкий спектр послуг: інформаційних, консультативних та адміністративних.

ЦОПами забезпечується надання 60 адміністративних послуг, 45 з яких надається безкоштовно.

Так, протягом січня – листопада 2025 року до ЦОПів Дніпропетровської області надійшло 346 802 звернення у сфері надання адміністративних та інших послуг, що на 17 894 звернень більше у порівнянні з аналогічним періодом 2024 року. В т. ч. в електронному вигляді надійшло 195 815 звернень, або 56,5 відс. від загальної кількості, та на 57 149 звернень більше в порівнянні з відповідним періодом минулого року. 

Протягом одинадцяти місяців п. р. платниками податків отримано 333 245 адміністративних послуг, що на 19 557 послуг більше ніж у відповідний період минулого року. В т. ч. в електронному вигляді суб’єктами звернень отримано 183 641 адміністративних послуг, або 55,1 відс. від загальної кількості отриманих адміністративних послуг, та на 59 648 послуг більше ніж у відповідному періоді 2024 року. 

З початку року здійснено 1 661 виїзд мобільного ЦОПу до територіальних громад Дніпропетровської області для надання адміністративних послуг їх мешканцям, з яких 549 – адресні виїзди до мало мобільної групи населення та 996 до центрів надання адміністративних послуг (ЦНАП) територіальних громад Дніпропетровщини. 

Станом на 01.12.2025 фахівцями мобільного ЦОПу надано 14 904 адміністративні послуги, з яких 2 499 адміністративних послуг – під час адресних виїздів до мало мобільних груп населення та 34 508 інших послуг. 

Зокрема, під час роботи мобільного ЦОПу в ЦНАПах територіальних громад Дніпропетровської області до фахівців ГУ ДПС звернулось 25 392 громадянина, якими отримано 12 405 адміністративних послуг та 27 851 інших послуг. 

Під час роботи мобільного ЦОП приділялась увага роз’ясненню податкового та іншого законодавства, контроль за яким здійснюють податкові органи.

Серед суб’єктів господарювання розповсюджено понад 34 826 примірників друкованої продукції. 

Понад 301 тисяча юридичних та самозайнятих осіб – на обліку в податковій службі Дніпропетровщини

Станом на 01.12.2025 в Головному управлінні ДПС у Дніпропетровській області на податковому обліку знаходилось 301 158 юридичних осіб, ФОПів, адвокатів і нотаріусів. У порівнянні з 2024 роком кількість платників податків зросла на 6 049 осіб (станом на 01.12.2024 – 295 109 осіб). Про це повідомив в. о. начальника Головного управління ДПС у Дніпропетровській області Юрій Павлютін.

При цьому, кількість юридичних осіб, які знаходились на обліку станом на 01.12.2025 – 122 699 осіб. Їх на 2 294 особи більше ніж у минулому році (станом на 01.12.2024 – 120 405 осіб). 

Кількість самозайнятих осіб, які перебували на обліку станом на 01.12.2025 – 178 459 осіб. Порівняно з 2024 роком їх кількість збільшилась на 3 755 осіб (станом на 01.12.2024 – 174 704 осіб).

Нагадуємо, що підприємництво – це самостійна, ініціативна, систематична, на власний ризик господарська діяльність, що здійснюється суб'єктами господарювання (підприємцями) з метою досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку (п. 1 ст. 42 Глави 4 Господарського кодексу України).

Звертаємо увагу, що державна реєстрація суб’єктом господарювання платника податків, який систематично займається підприємницькою діяльністю – це один з основних його обов’язків.

Свято добра і турботи: податківці Дніпропетровщини привітали дітей зі святом Миколая

Світле і добре свято – День Святого Миколая відкриває калейдоскоп зимових свят і об’єднує всіх навколо шляхетних справ.

Турбота про дітей – це частина відповідальності та людяності.

Податківці Головного управління ДПС у Дніпропетровській області організували дитячий відеоконкурс «У пошуках подарунків Святого Миколая».

Напередодні свята учасників дитячого конкурсу привітали під час зустрічі в онлайн форматі. Святкова інтерактивна сесія відбулася за участю керівництва податкової Дніпропетровщини.

 «У вас вийшли чудові святкові відеорозповіді. Ви довели, що талановиті і творчі. Кожен заслуговує на подарунок. Бажаю, щоб у ваших серцях завжди було місце для добра, щоб всі мрії здійснювалися», – зазначив очільник Головного управління ДПС у Дніпропетровській області Юрій Павлютін.

Під час зустрічі діти поділилися враженнями від конкурсу, розповідали, які подарунки очікують знайти від Миколая під своїми подушками, читали вірші, співали пісні та вітали дорослих з прийдешніми новорічними святами.

Податківці подякували дітлахам за участь у конкурсі, за щирі розповіді та усмішки і побажали завжди бути успішними, вірити у дива та здійснення мрій.

Зі святом турботи і добра!   https://youtu.be/rzqhi2FIfPc

День ЗСУ: свято мужності, сили і нескореності

Напередодні Дня Збройних Сил України фахівці Головного управління ДПС у Дніпропетровській області на чолі з керівником податкової регіону Юрієм Павлютіним привітали захисників Дніпропетровщини.

«У складних умовах війни Ви з честю виконуєте свій обов’язок, демонструючи незламний дух і високий професіоналізм. Ми щодня завдячуємо Вам за Вашу мужність і незламну відданість справі захисту рідної землі та неба над Україною», – зазначив керівник податкової служби Дніпропетровської області Юрій Павлютін.

Шана героям, які віддали життя за незалежність і свободу України. 

Податківці подякували родинам всіх Захисників і Захисниць. Незламним воїнам висловили щиру вдячність за невтомність та безцінні зусилля здолати ворога!

Слава Збройним Силам України!

Слава Україні!

Героям слава!   https://youtu.be/GybUSlmg_6g

Перелік платників податків з високим рівнем добровільного дотримання податкового законодавства збільшився на 489 суб’єктів господарювання

До Переліку платників податків з високим рівнем добровільного дотримання податкового законодавства станом на листопад 2025 року включено 7 638 суб’єктів господарювання.

Ці платники за січень – листопад 2025 року сплатили 252,5 млрд грн податків до зведеного бюджету. Це 13 % від загального обсягу податкових платежів.

Перелік збільшився на 489 суб’єктів господарювання, або майже на 7 %, порівняно із серпнем поточного року.

До нього увійшли:

7 073 юридичні особи, у тому числі:

- 4 056 – юросіб на загальній системі оподаткування;

- 326 – резидентів Дія Сіті;

- 1 714 – юросіб – платників єдиного податку ІІІ групи;

- 977 – юросіб – платників єдиного податку IV групи;

565 ФОП, у тому числі:

- 57 – ФОП на загальній системі оподаткування;

- 508 – ФОП – платників єдиного податку ІІІ групи.

Усім суб’єктам господарювання, які включені до Переліку, 01.12.2025 направлено відповідні інформаційні повідомлення в електронний кабінет.

Якщо платник бажає відмовитись від оприлюднення своїх даних на вебпорталі ДПС – може подати до ДПС відповідне повідомлення в електронній формі.

Повідомлення про відмову в оприлюдненні даних про платника податків за формою:

J1325401 (для юридичних осіб);

F1325401 (для фізичних осіб)

розміщені на вебпорталі ДПС за посиланням: https://tax.gov.ua/elektronna-zvitnist/platnikam-podatkiv-pro/informatsiyno-analitichne-za/reestr-elektronnih-form-po/.

У розділі «Територія високого рівня податкової довіри» вебпорталу ДПС оприлюднено середньогалузеві показники критеріїв по кожному виду економічної діяльності, розраховані станом на листопад 2025 року.

Суб’єктам господарювання, які відповідають одній із шести систем оподаткування, в Електронному кабінеті у розділі «Критерії добровільного дотримання законодавства» розміщено показники відповідності критеріям та вимогам для включення платника податків до Переліку.

Довідково.

ДПС 28.11.2025 затверджено Перелік платників податків з високим рівнем добровільного дотримання податкового законодавства станом на листопад 2025, який буде оприлюднено 18.12.2025 на вебпорталі ДПС у розділі «Платники з переліку».

ФОПом на загальній системі оподаткування безоплатно отримані товари (роботи, послуги): що з доходом?

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що  відповідно до п. 177.2 ст. 177 розд. IV Податкового кодексу України (далі – ПКУ), об’єктом оподаткування є чистий оподатковуваний дохід, тобто різниця між загальним оподатковуваним доходом (виручка у грошовій та негрошовій формі) i документально підтвердженими витратами, пов’язаними з господарською діяльністю такої фізичної особи – підприємця (ФОП).

Враховуючи вищевикладене, до складу загального оподатковуваного доходу зараховується виручка, що надійшла ФОПу як в грошовій, так і в натуральній формі, а саме:

- виручка у вигляді безготівкових грошових коштів, що надійшли на банківський рахунок чи в готівковій формі безпосередньо підприємцю чи його працівникам на місці здійснення розрахунків (в т.ч. відсотки банку);

- виручка в натуральній (негрошовій формі);

- суми штрафів і пені, отримані від інших суб’єктів підприємництва за договорами цивільно-правового характеру за порушення умов договорів та інші доходи, які пов’язані із здійсненням підприємницької діяльності.

Згідно з п.п. 14.1.13 п. 14.1 ст. 14 ПКУ безоплатно надані товари, роботи, послуги – це:

а) товари, що надаються згідно з договорами дарування, іншими договорами, за якими не передбачається грошова або інша компенсація вартості таких товарів чи їх повернення, або без укладення таких договорів;

б) роботи (послуги), що виконуються (надаються) без висування вимоги щодо компенсації їх вартості;

в) товари, передані юридичній чи фізичній особі на відповідальне зберігання і використані нею.

Продаж (реалізація) товарів – будь-які операції, що здійснюються згідно з договорами купівлі-продажу, міни, поставки та іншими господарськими, цивільно-правовими договорами, які передбачають передачу прав власності на такі товари за плату або компенсацію незалежно від строків її надання, а також операції з безоплатного надання товарів (п.п. 14.1.202 п. 14.1 ст. 14 ПКУ).

Звичайна ціна – це ціна товарів (робіт, послуг), визначена сторонами договору, якщо інше не встановлено ПКУ. Якщо не доведено зворотне, вважається, що така звичайна ціна відповідає рівню ринкових цін (п.п. 14.1.71 п. 14.1 ст. 14 ПКУ).

Звичайні ціни визначаються у порядку, визначеному ст. 39 ПКУ.

Враховуючи викладене вище, ФОП включає до складу загального оподатковуваного доходу вартість безоплатно отриманих товарів по даті їх реалізації за ціною, визначеною на рівні не нижче звичайної ціни.

При цьому, вартість безоплатно отриманих послуг включається до складу загального оподатковуваного доходу ФОПа за ціною не нижче звичайної по даті їх отримання.

Чи підлягають амортизації у податковому обліку витрати на поліпшення (ремонт) орендованих основних засобів і що з фінансовим результатом до оподаткування?

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує.

Відповідно до абзацу першого п.п. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) об’єктом оподаткування є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які визначені відповідними положеннями ПКУ.

Коригування фінансового результату до оподаткування на різниці, які виникають при нарахуванні амортизації необоротних активів, здійснюється відповідно до пп. 138.1 та 138.2 ст. 138 ПКУ.

Підпунктом 138.3.1 п. 138.3 ст. 138 ПКУ встановлено, що розрахунок амортизації основних засобів та нематеріальних активів здійснюється відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку (далі – НП(С)БО) або міжнародних стандартів фінансової звітності (далі – МСФЗ) з урахуванням обмежень, встановлених п.п. 14.1.138 п. 14.1 ст. 14 розд. I ПКУ, підпунктами 138.3.2 – 138.3.4 п. 138.3 ст. 138 ПКУ. При такому розрахунку застосовуються методи нарахування амортизації, передбачені НП(С)БО.

Для розрахунку амортизації відповідно до положень п. 138.3 ст. 138 ПКУ визначається вартість основних засобів та нематеріальних активів без урахування їх переоцінки (уцінки, дооцінки), проведеної відповідно до положень бухгалтерського обліку.

Амортизація не нараховується за період невикористання (експлуатації) основних засобів у господарській діяльності у зв’язку з їх консервацією.

Згідно з абзацом другим п. 4 розд. IІ Національного положення (стандарту) бухгалтерського обліку 14 «Оренда», затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 28.07.2000 № 181 зі змінами та доповненнями, та п. 21 Методичних рекомендацій з бухгалтерського обліку основних засобів, затверджених наказом Міністерства фінансів України від 30.09.2003 № 561 (далі – Методичні рекомендації № 561) затрати орендаря на поліпшення об’єкта операційної оренди (модернізація, модифікація, добудова, дообладнання, реконструкція), що приводять до збільшення майбутніх економічних вигод, які первісно очікувалися від його використання, відображаються орендарем як капітальні інвестиції у створення (будівництво) інших необоротних матеріальних активів. Такі затрати зараховуються до складу основних засобів як первісна вартість нового об’єкта підгрупи 2.7 класифікації основних засобів, наведеної в п. 7 Методичних рекомендацій № 561.

Витрати, що здійснюються для підтримання об’єкта в робочому стані та одержання первісно визначеної суми майбутніх економічних вигод від його використання (технічний огляд, технічне обслуговування, ремонт тощо), включаються до складу витрат звітного періоду (п. 33 Методичних рекомендацій № 561).

Згідно з п.п. «а» п. 7 Міжнародних стандартів бухгалтерського обліку 16 «Основні засоби» (далі – МСБО 16) собівартість об’єкта основних засобів слід визнавати активом, якщо і тільки якщо є ймовірність, що майбутні економічні вигоди, пов’язані з об’єктом, надійдуть до суб’єкта господарювання.

Під час визнання об’єкт основних засобів, який відповідає критеріям визнання активу, слід оцінювати за його собівартістю (п. 15 МСБО 16).

МСБО 16 не визначає одиницю оцінки для визнання, тобто з чого складається об’єкт основних засобів. Отже, потрібне судження при застосуванні критеріїв визнання до конкретних обставин суб’єкта господарювання. Можливо, буде доцільним об’єднати окремо незначущі об’єкти (наприклад, ливарні форми, інструменти і фарби) та застосовувати критерії до сукупної вартості (п. 9 МСБО 16).

Згідно з принципом визнання в п. 7 МСБО 16, суб’єкт господарювання не визнає в балансовій вартості об’єкта основних засобів витрати на щоденне обслуговування об’єкта. Навпаки, ці витрати визнаються в прибутку чи збитку, коли вони понесені. Витрати на щоденне обслуговування об’єкта, як правило, – це витрати на заробітну плату та витратні матеріали, а також це можуть бути витрати на незначні деталі. Призначення цих видатків часто визначають як «ремонти та технічне обслуговування» об’єкта основних засобів (п. 12 МСБО 16).

Таким чином, витрати на поліпшення (ремонт) орендованих основних засобів, що збільшують майбутні економічні вигоди, які спочатку очікувалися від їх використання, у податковому обліку відображаються як окремий об’єкт групи 9 «інші основні засоби» з мінімально допустимим строком корисного використання 12 років.

Водночас при визначенні об’єкта оподаткування платники податку – орендарі на підставі положень абзацу другого п. 138.1 та абзацу другого п. 138.2 ст. 138 ПКУ мають збільшити фінансовий результат до оподаткування на суму нарахованої амортизації вартості поліпшення (ремонту) орендованих основних засобів відповідно до НП(С)БО або МСФЗ та зменшити фінансовий результат до оподаткування на суму розрахованої амортизації вартості поліпшення (ремонту) орендованих основних засобів відповідно до п. 138.3 ст. 138 ПКУ.

Перевірка достовірності РНОКПП: надання відповіді органами ДПС на запит державних установ

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє.

Відповідно до п. 63.5 ст. 63 Податкового кодексу (далі – ПКУ) всі фізичні особи – платники податків та зборів реєструються у контролюючих органах шляхом включення відомостей про них до Державного реєстру фізичних осіб – платників податків (далі – Державний реєстр).

Перелік відомостей, що включаються до Державного реєстру визначено пунктами 70.2 – 70.3 ст. 70 ПКУ.

Так, до Державного реєстру включається, зокрема, інформація щодо:

прізвища, імені та по батькові (за наявності);

дати народження;

місця народження (країна, область, район, населений пункт);

місця проживання, а для іноземних громадян – також громадянство;

серії, номера свідоцтва про народження, паспорта (аналогічні дані іншого документа, що посвідчує особу), ким і коли виданий;

Порядок реєстрації та внесення змін до відомостей Державного реєстру регулюється Положенням про реєстрацію фізичних осіб у Державному реєстрі фізичних осіб – платників податків, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 29.09.2017 № 822 (із змінами) (далі – Положення № 822).

Підставою для реєстрації у Державному реєстрі, відповідно до розд. VII Положення № 822, є подання особисто або через представника до контролюючого органу облікової картки фізичної особи – платника податків за ф. 1ДР (далі – Облікова картка за ф. 1ДР), яка містить, зокрема, відомості щодо прізвища, імені, по батькові (за наявності), дати народження, місця народження, місця проживання.

Згідно з розд. ХІІІ Положення № 822 ДПС присвоює Обліковій картці за ф. 1ДР реєстраційний номер облікової картки платника податків (далі – РНОКПП), який є порядковим номером реєстрації облікової картки в Державному реєстрі.

Підтвердженням достовірності РНОКПП є документ, що засвідчує реєстрацію особи у Державному реєстрі,– Картка платника податків, або дані про РНОКПП з Державного реєстру, внесені до паспорта або свідоцтва про народження.

Перевірку достовірності формування РНОКПП здійснює виключно ДПС.

Підставою для взяття на облік в окремому реєстрі Державного реєстру, відповідно до розд. VIIІ Положення № 822, є подання особисто або через представника до контролюючого органу повідомлення фізичної особи, яка через свої релігійні переконання відмовляється від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків (далі – Повідомлення)

Згідно з розд. IX Положення № 822 фізичні особи – платники податків зобов’язані подавати до контролюючих органів відомості про зміну даних, які вносяться до Облікової картки за ф. 1ДР/Повідомлення, протягом місяця з дня виникнення таких змін шляхом подання Заяви про внесення змін до Державного реєстру фізичних осіб – платників податків за ф. № 5ДР (далі – Заява за ф. № 5ДР)/Заяви про внесення змін до окремого реєстру Державного реєстру фізичних осіб – платників податків щодо фізичних осіб, які обліковуються за серією (за наявності) та номером паспорта за ф. № 5ДРП (далі – Заява за ф. № 5ДРП) 

Слід зазначити, що при внесенні змін до даних, що вносяться до Державного реєстру з Облікової картки за ф. 1ДР та/або Заяви за формою № 5ДР, реєстраційний номер не змінюється.

Також, відповідно до розд. VI Положення № 822 юридичні особи, ФОПи, громадські формування, податкові агенти, органи державної влади під час виконання владних управлінських функцій, у тому числі делегованих повноважень, та органи місцевого самоврядування зобов’язані подавати до контролюючих органів інформацію про платників податків, об’єкти оподаткування та об’єкти, пов’язані з оподаткуванням, відповідно до Порядку подання інформації про платників податків, об’єкти оподаткування та об’єкти, пов’язані з оподаткуванням, для забезпечення ведення їх обліку, а також обчислення та справляння податків і зборів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21 грудня 2011 року № 1386 (зі змінами) (п. 2 розд. VI Положення № 822).

У разі отримання від державних органів та органів місцевого самоврядування інформації про внесення даних до відповідних реєстрів або зміну даних, що включаються до Облікової картки за ф. 1ДР, здійснюються зміни даних про особу в Державному реєстрі.

Підпунктом 20.1.23 п. 20.1 ст. 20 ПКУ визначено, зокрема право контролюючих органів, визначених п.п. 41.1.1 п. 41.1 ст. 41 ПКУ, надавати відповідно до закону інформацію з Державного реєстру, зокрема, органам державної влади.

Відповідно до п.п. 191.1.36 п. 191.1 ст. 191 ПКУ, інших законодавчих актів, що визначають правові основи організації та діяльності державних органів, з метою інформаційної підтримки їх повноважень та надання їм інформації, необхідної для реалізації закріплених за такими органами функцій і завдань, на сьогодні ДПС реалізовано та реалізовуються проєкти з надання відповідним державним органам інформації з інформаційних ресурсів ДПС, зокрема шляхом електронної інформаційної взаємодії в автоматизованому режимі.

Згідно з Порядком електронної (технічної та інформаційної) взаємодії, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08 вересня 2016 року № 606 (зі змінами), між ДПС та органами державної влади здійснюється інформаційна взаємодія згідно з вимогами чинного законодавства та на підставі відповідних нормативно-правових актів.

Інформація, що передається, обробляється з урахуванням вимог законодавства про захист персональних даних та використовується органами державної влади та місцевого самоврядування виключно з метою виконання обов’язків, покладених на такі органи відповідно до вимог законодавства, яким вони керуються у своїй діяльності, і не може бути передана третій стороні, якщо інше не передбачено законом.

Наказом Міністерства фінансів України від 13.11.2015 № 1007 (зі змінами) затверджено Порядок проведення підтвердження відповідності реєстраційних даних фізичної особи даним Державного реєстру фізичних осіб – платників податків на запити суб’єктів електронної взаємодії (далі – Порядок № 1007), який регламентує правила проведення ДПС підтвердження відповідності реєстраційних даних фізичної особи даним Державного реєстру на запити суб’єктів електронної взаємодії та надання відповідей на такі запити.

ДПС забезпечує перевірку на відповідність даним Державного реєстру таких даних фізичної особи, що містяться у запиті суб’єкта електронної взаємодії:

- реєстраційного номера або серії (за наявності) та номера паспорта (для фізичних осіб, які мають відмітку у паспорті про право здійснювати будь-які платежі за серією та номером паспорта);

- прізвища, імені, по батькові (за наявності) фізичної особи;

- дати народження (за наявності) фізичної особи.

У випадку, коли дані, зазначені в запиті суб’єкта електронної взаємодії, не відповідає даним, що містяться у Державному реєстрі, дані підтвердити у Державному реєстрі не можливо, про що ДПС повідомляє такий суб’єкт електронної взаємодії відповідно до Порядку № 1007.

Попередня реєстрація в електронній черзі для отримання послуг у ЦОП: алгоритм дій

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що платники мають можливість здійснити попередній запис на візит до ЦОП через вебпортал ДПС (електронна черга – сервіс попереднього запису до ЦОП для отримання адміністративних та інформаційних послуг).

Для запису через вебпортал ДПС до електронної черги (запис до ЦОП) необхідно:

1) на головній сторінці вебпорталу ДПС (https://tax.gov.ua) або на субсайті відповідного територіального органу ДПС натиснути банер «Електронна черга. Запис в ЦОП», що здійснить перенаправлення до Загальнодоступного інформаційно-довідкового ресурсу (ЗІР) на сторінку «Попередня реєстрація в електронній черзі для отримання послуг» (https://zir.tax.gov.ua/main/queue). Натиснути кнопку «Продовжити»;

2) зареєструватися, заповнивши дані: ім’я, прізвище, електронну адресу (Email) та номер телефону. Після чого посилання для продовження запису буде відправлено на зазначену електронну адресу;

3) перейти за посиланням та обрати потрібний вид послуги (подання кореспонденції, подання звітності, отримання консультацій з питань електронних сервісів, проведення звірки даних щодо майнових податків, послуги КЕП, адміністративні та інші послуги), територіальне відділення ЦОП, зручні дату і час та натиснути на кнопку «Передати запит на реєстрацію».

Інформація про підтвердження реєстрації візиту до ЦОП (із зазначенням дати, часу й адреси ЦОП) з’являється на екрані та відправляється на електронну адресу.

Також Контакт-центр ДПС (за номерами телефонів 0 800 501 007, 0 500 501 007 (Vodafone), 0 770 501 007 (Київстар), 0 730 501 007 (Lifecell)) здійснює запис фізичних та юридичних осіб на візит до ЦОП (електронна черга).

Звертаємо увагу, що при отриманні послуг платнику податків можуть знадобитися: паспорт громадянина України, реєстраційна картка платника податків (РНОКПП), свідоцтво про народження (якщо оформлюється документ на дитину), додаткові документи, які необхідні для отримання конкретної послуги (довідки, дозволи, доручення тощо).

У разі оголошення повітряної тривоги ЦОПи призупиняють роботу. Усі працівники та відвідувачі переходять до найближчого укриття. Після відбою повітряної тривоги обслуговування платників поновлюється протягом часу, необхідного для повернення з укриття.

Забезпечення зручних та доступних умов для отримання послуг і сервісів громадянами, самозайнятими та юридичними особами – це діяльність податкової служби, спрямована на підвищення ефективності та оптимізації умов роботи. 

ДПС розповіла, яким має бути фіскальний чек, та закликала українців завжди його брати та перевіряти

Невидача фіскального чека  чи незастосування РРО/ПРРО. Це майже половина скарг, які отримує ДПС від громадян через «TAX Control». Про це на своїй сторінці у Facebook розповіла в. о. Голови ДПС Леся Карнаух. 

«Здавалося б, це дрібниця. Бо дуже часто на автоматі ми викидаємо чек, або взагалі не звертаємо увагу, чи отримали його. Але дрібниць не буває!» – додала вона. 

По-перше: чек – це захист кожного покупця! 

Він підтверджує покупку, дає право на повернення чи гарантію. 

По-друге: це підтвердження того, що бізнес працює відкрито і сплачує податки. 

Але це в тому випадку, якщо чек не фальшивка. Перевірити, що чек справжній – дуже просто. 

Леся Карнаух оприлюднила відео, де чітко прописані 4 маркери справжнього фіскального чека: додати посилання

У шапці – назва підприємства і назва господарської одиниці, її адреса і код підприємства. 

Далі – назва товару або послуги, їх кількість та вартість. 

Обов'язкова форма оплати, податки, загальна сума. 

Завжди є фіскальний номер, дата, час і номер чека.

У чеку можуть бути й інші обов'язкові реквізити та додаткова інформація, але це вже питання податкової. 

Перевірити чек легко можна на cabinet.tax.gov.ua. Не знайшли його в реєстрі? Повідомте ДПС.

Яка сума (вартість) благодійної допомоги не включається до загального оподатковуваного доходу певних категорій платників ПДФО

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу, що не включається до оподатковуваного доходу платників податку на доходи фізичних осіб (податок, ПДФО) благодійна допомога, що надається згідно з підпунктом 165.1.54 пункту 165.1 статті 165 Податкового кодексу України (далі – Кодекс):

а) у будь-якій сумі (вартості), що надається: платникам податку, визначеним абзацом другим підпункту «а», підпунктом «б» та абзацом другим підпункту «в» підпункту 165.1.54 пункту 165.1 статті 165 Кодексу, – для закупівлі або у вигляді спеціальних засобів індивідуального захисту (касок, бронежилетів, виготовлених відповідно до військових стандартів), технічних засобів спостереження, лікарських засобів, засобів особистої гігієни, продуктів харчування, предметів речового забезпечення чи інших товарів (робіт, послуг) за переліком, що визначається Кабінетом Міністрів України, чи для оплати (компенсації) вартості лікарських засобів, донорських компонентів, виробів медичного призначення, технічних та інших засобів реабілітації, платних послуг з лікування, забезпечення виробами медичного призначення, технічними та іншими засобами реабілітації, послуг медичної реабілітації, санаторно-курортного оздоровлення;

платникам податку, визначеним абзацами третім – п’ятим підпункту «а», абзацами третім і четвертим підпункту «в» підпункту 165.1.54 пункту 165.1 статті 165 Кодексу, як допомога на лікування та медичне обслуговування (обстеження, діагностику), у тому числі – для оплати (компенсації) вартості лікарських засобів, донорських компонентів, виробів медичного призначення, технічних та інших засобів реабілітації, платних послуг з лікування, забезпечення виробами медичного призначення, технічними та іншими засобами реабілітації, послуг медичної реабілітації, санаторно-курортного оздоровлення;

б) у сумі, що сукупно протягом звітного (податкового) року не перевищує 500 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного (податкового) року, – на відновлення втраченого майна, на житлові, соціальні і побутові потреби та на інші потреби згідно з переліком, що визначається Кабінетом Міністрів України, що виникли у платників податку, визначених підпунктом 165.1.54 пункту 165.1 статті 165 Кодексу. Якщо загальна сума отриманої благодійної допомоги протягом звітного (податкового) року перевищує зазначений граничний розмір, сума перевищення над таким розміром оподатковується за ставкою 18 відс., встановленою пунктом 167.1 статті 167 Кодексу, і платник податку зобов’язаний подати річну податкову декларацію із зазначенням сум благодійної допомоги.

Довідково: підпункт 170.7.8 пункту 170.7 статті 170 Кодексу.

Які витрати мають право враховувати приватні виконавці при визначенні сукупного доходу?

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує.

Статтею 16 Закону України від 02 червня 2016 року № 1403-VIII «Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів» (із змінами і доповненнями) (далі – Закон № 1403) визначено, що приватним виконавцем може бути громадянин України, уповноважений державою здійснювати діяльність з примусового виконання рішень у порядку, встановленому Законом № 1403. Приватний виконавець є суб’єктом незалежної професійної діяльності.

Приватні виконавці, які мають намір здійснювати незалежну професійну діяльність, зобов’язані стати на облік у контролюючих органах за місцем свого постійного проживання як самозайняті особи та отримати довідку про взяття на облік згідно зі ст. 65 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).

Оподаткування доходів фізичних осіб, які провадять незалежну професійну діяльність, здійснюється відповідно до положень ст. 178 ПКУ.

Згідно з абзацом третім п. 178.3 ст. 178 ПКУ для приватних виконавців оподатковуваним доходом вважається сукупний чистий дохід, тобто різниця між доходом, що складається із сум винагороди, отриманої відповідно до Закону № 1403, і документально підтвердженими витратами, необхідними для провадження незалежної професійної діяльності.

У разі неотримання довідки про взяття на облік особою, яка провадить незалежну професійну діяльність, об’єктом оподаткування є доходи, отримані від такої діяльності без урахування витрат (абзац другий п. 178.3 ст. 178 ПКУ).

При цьому, ПКУ не передбачено будь-якого переліку витрат для самозайнятих осіб, у тому числі для фізичних осіб, які здійснюють незалежну діяльність приватних виконавців.

Крім того, положенням ст. 178 ПКУ не передбачено затвердження нормативно-правового акту щодо визначення переліку витрат осіб, що здійснюють незалежну професійну діяльність.

Водночас, п. 3 ст. 42 Закону України від 02 червня 2016 року № 1404 «Про виконавче провадження» (із змінами та доповненнями) (далі – Закон № 1404) визначено, що витрати виконавчого провадження приватних виконавців здійснюються за рахунок авансового внеску стягувача, стягнутих з боржника коштів на витрати виконавчого провадження. Витрати виконавчого провадження можуть здійснюватися приватним виконавцем за рахунок власних коштів.

Наказом Міністерства юстиції України від 29.09.2016 № 2830/5 «Про встановлення Видів та розмірів витрат виконавчого провадження» (із змінами) (далі – Наказ № 2830/5) затверджено перелік та розмір витрат виконавчого провадження.

Пунктом 10 ст. 31 Закону № 1403 та абзацом третім п. 3 ст. 42 Закону № 1404 визначено, що розмір та види витрат виконавчого провадження визначаються Міністерством юстиції України.

Отже, при визначенні сукупного доходу до витрат фізичної особи, яка здійснює незалежну діяльність приватних виконавців, можуть бути віднесені документально підтверджені витрати, які пов’язані з організацією такої діяльності та обумовлені вимогами Законів № 1403, № 1404 та Наказу № 2830/5.

Земельна ділянка перебуває у спільній сумісній власності кількох фізичних осіб: нарахування контролюючим органом земельного податку

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що відповідно до п. «а» ст. 80 Земельного кодексу України (далі – ЗКУ) суб’єктами права власності на землю є громадяни та юридичні особи – на землі приватної власності.

Земельна ділянка може знаходитись у спільній власності з визначенням частки кожного з учасників спільної власності (спільна часткова власність) або без визначення часток учасників спільної власності (спільна сумісна власність) (частина перша ст. 86 ЗКУ).

Суб’єктами права спільної власності на земельну ділянку можуть бути громадяни та юридичні особи, а також держава, територіальні громади (частина друга ст. 86 ЗКУ).

Статтею 89 ЗКУ визначено, що земельна ділянка може належати на праві спільної сумісної власності лише громадянам, якщо інше не встановлено законом.

У спільній сумісній власності перебувають земельні ділянки:

а) подружжя;

б) членів фермерського господарства, якщо інше не передбачено угодою між ними;

в) співвласників жилого будинку;

г) співвласників багатоквартирного будинку.

Володіння, користування та розпорядження земельною ділянкою спільної сумісної власності здійснюються за договором або законом.

Співвласники земельної ділянки, що перебуває у спільній сумісній власності, мають право на її поділ або на виділення з неї окремої частки, крім випадків, установлених законом.

Поділ земельної ділянки, яка є у спільній сумісній власності, з виділенням частки співвласника, може бути здійснено за умови попереднього визначення розміру земельних часток, які є рівними, якщо інше не передбачено законом або не встановлено судом.

Згідно з частиною першою ст. 355 Цивільного кодексу України (далі – ЦКУ) майно, що є у власності двох або більше осіб (співвласників), належить їм на праві спільної власності (спільне майно).

Спільна власність двох або більше осіб без визначення часток кожного з них у праві власності є спільною сумісною власністю (частина перша ст. 368 ЦКУ).

Співвласники майна, що є у спільній сумісній власності, володіють і користуються ним спільно, якщо інше не встановлено домовленістю між ними (частина перша ст. 369 ЦКУ).

Співвласники мають право уповноважити одного з них на вчинення правочинів щодо розпорядження спільним майном (частина третя ст. 369 ЦКУ).

Пунктом 286.1 ст. 286 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) визначено, що підставою для нарахування земельного податку є: дані державного земельного кадастру; дані Державного реєстру речових прав на нерухоме майно; дані державних актів, якими посвідчено право власності або право постійного користування земельною ділянкою (державні акти на землю); дані сертифікатів на право на земельні частки (паї); рішення органу місцевого самоврядування про виділення земельних ділянок у натурі (на місцевості) власникам земельних часток (паїв); дані інших правовстановлюючих документів, якими посвідчується право власності або право користування земельною ділянкою, право на земельні частки (паї); дані Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією, визначеного у встановленому Кабінетом Міністрів України порядку.

У разі подання платником податку до контролюючого органу правовстановлюючих документів на земельну ділянку, земельну частку (пай), відомості про які відсутні у базах даних інформаційних систем центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, нарахування податку фізичним особам здійснюється на підставі поданих платником податку відомостей до отримання контролюючим органом інформації про перехід права власності на об’єкт оподаткування.

Центральні органи виконавчої влади, що реалізують державну політику у сфері земельних відносин та у сфері державної реєстрації речових прав на нерухоме майно, у сфері будівництва, щомісяця, але не пізніше 10 числа наступного місяця, а також за запитом відповідного контролюючого органу за місцезнаходженням земельної ділянки подають інформацію, необхідну для обчислення і справляння плати за землю, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

У разі подання платником податку до контролюючого органу правовстановлюючих документів на земельну ділянку, відомості про яку відсутні у базах даних інформаційних систем центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, сплата податку фізичними та юридичними особами здійснюється на підставі поданих платником податку відомостей до отримання контролюючим органом інформації про перехід права власності на об’єкт оподаткування.

Пунктом 286.6 ст. 286 ПКУ визначено, що за земельну ділянку, на якій розташована будівля, що перебуває у спільній власності кількох юридичних або фізичних осіб, податок нараховується з урахуванням прибудинкової території кожному з таких осіб:

1) у рівних частинах – якщо будівля перебуває у спільній сумісній власності кількох осіб, але не поділена в натурі, або одній з таких осіб-власників, визначеній за їх згодою, якщо інше не встановлено судом;

2) пропорційно належній частці кожної особи – якщо будівля перебуває у спільній частковій власності;

3) пропорційно належній частці кожної особи – якщо будівля перебуває у спільній сумісній власності і поділена в натурі.

Таким чином, фізичним особам – співвласникам земельної ділянки, яка перебуває у їх спільній сумісній власності, контролюючий орган нараховує земельний податок кожній з таких осіб:

у рівних частинах – якщо земельна ділянка не поділена в натурі, або одній з таких осіб-власників, визначених за їх згодою, якщо інше не встановлено судом;

пропорційно належній частці кожної особи – якщо земельна ділянка поділена в натурі.

Водночас, платники плати за землю, відповідно до п. 286.5 ст. 286 ПКУ, мають право письмово або в електронній формі засобами електронного зв’язку (з дотриманням вимог, визначених п. 42.4 ст. 42 ПКУ) звернутися до контролюючого органу за своїм місцем реєстрації у контролюючих органах або за місцем знаходження земельних ділянок, у тому числі право на яку фізична особа має як власник земельної частки (паю), для проведення звірки даних щодо: розміру площі та кількості земельних ділянок, земельних часток (паїв), що перебувають у власності та/або користуванні платника податку; права на користування пільгою зі сплати податку з урахуванням положень пп. 281.4 та 281.5 ст. 281 ПКУ; розміру ставки земельного податку; нарахованої суми плати за землю.

У разі виявлення розбіжностей між даними контролюючих органів та даними, підтвердженими платником плати за землю на підставі оригіналів відповідних документів або належним чином засвідчених копій таких документів, зокрема документів на право власності, користування пільгою, а також у разі зміни розміру ставки плати за землю контролюючий орган, до якого звернувся платник плати за землю, проводить протягом десяти робочих днів перерахунок суми податку і надсилає (вручає) йому нове податкове повідомлення-рішення разом з детальним розрахунком суми податку. Попереднє податкове повідомлення-рішення вважається скасованим (відкликаним).

Які документи, в який термін та до якого контролюючого органу повинен подати відокремлений підрозділ нерезидента, у тому числі постійне представництво для взяття на облік?

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує.

Відповідно до п. 4.2 розд. ІV Порядку обліку платників податків і зборів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 09.12.2011 № 1588 (із змінами та доповненнями) (далі – Порядок № 1588), для взяття на облік відокремлений підрозділ юридичної особи, утвореної відповідно до законодавства іноземної держави, відомості щодо якого не перенесено до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань, у тому числі постійне представництво нерезидента, зобов’язаний у 10-денний строк після державної реєстрації (легалізації, акредитації чи засвідчення факту створення іншим способом) подати до контролюючого органу за своїм місцезнаходженням такі документи:

- заяву нерезидента (для іноземної юридичної компанії, організації або її відокремленого підрозділу) за формою № 1-ОПН (додаток 6 до Порядку № 1588);

- копію документа, що підтверджує присвоєння коду за ЄДРПОУ;

- копію документа про реєстрацію, легалізацію, акредитацію чи засвідчення факту створення іншим способом.

Дії суб’єкта господарювання перед початком використання КОРО/РК та її закінченням

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу, що згідно з п. 4 глави 4 розд. II Порядку реєстрації та ведення розрахункових книжок, книг обліку розрахункових операцій, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 14.06.2016 № 547 (із змінами та доповненнями) (далі – Порядок), перед початком використання книги обліку розрахункових операцій (КОРО) на її титульній сторінці слід зазначити дату початку використання. Записи в КОРО мають виконуватися кульковою ручкою з пастою темного кольору.

Після закінчення використання КОРО на її титульній сторінці необхідно зазначити дату закінчення. У разі відсутності у суб’єкта господарювання бухгалтерії до останньої сторінки КОРО підклеюються акти про видачу коштів та акти про скасування помилково проведеної через реєстратор розрахункових операції суми розрахунку (п. 11 глави 4 розд. II Порядку).

Відповідно до п. 1 глави 2 розд. IIІ Порядку перед початком використання розрахункової книжки (РК) на її реєстраційній сторінці необхідно зазначити дату початку використання.

Після використання всіх розрахункових квитанцій на реєстраційній сторінці РК необхідно зазначити дату її закінчення та загальну суму розрахунків за всіма розрахунковими квитанціями, що є в розрахунковій книжці (п. 9 глави 2 розд. IIІ Порядку).

Умови, за яких ФОП можуть бути платниками єдиного податку четвертої групи

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє.

Підпунктом «б» п.п. 4 п. 291.4 ст. 291 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) встановлено, що до платників єдиного податку четвертої групи, належать фізичні особи – підприємці, які провадять діяльність виключно в межах фермерського господарства, зареєстрованого відповідно до Закону України від 19 червня 2003 року № 973-IV «Про фермерське господарство» (зі змінами та доповненнями), за умови виконання сукупності таких вимог:

- здійснюють виключно вирощування, відгодовування сільськогосподарської продукції, збирання, вилов, переробку такої власновирощеної або відгодованої продукції та її продаж;

- провадять господарську діяльність (крім постачання) за місцем податкової адреси;

- не використовують працю найманих осіб;

- членами фермерського господарства такої фізичної особи є лише члени її сім’ї у визначенні частини другої ст. 3 Сімейного кодексу України від 10 січня 2002 року № 2947-ІІІ (зі змінами та доповненнями);

- площа сільськогосподарських угідь та/або земель водного фонду у власності та/або користуванні членів фермерського господарства становить не менше 0,5 гектара, але не більше 20 гектарів сукупно.

Разом з цим встановлено, що не можуть бути платниками єдиного податку четвертої групи:

- суб’єкти господарювання, у яких понад 50 відс. доходу, отриманого від продажу сільськогосподарської продукції власного виробництва та продуктів її переробки, становить дохід від реалізації декоративних рослин (за винятком зрізаних квітів, вирощених на угіддях, які належать сільськогосподарському товаровиробнику на праві власності або надані йому в користування, та продуктів їх переробки), диких тварин і птахів, хутряних виробів і хутра (крім хутрової сировини) (абзац перший п.п. 291.5 прим. 1.1 п. 291.5 прим. 1 ст. 291 ПКУ);

- суб’єкти господарювання, діяльність яких згідно з КВЕД-2010 відноситься до класів 01.47 (розведення свійської птиці), 01.49 (в частині розведення та вирощування перепелів і страусів) та 10.12 (виробництво м’яса свійської птиці) (абзац другий п.п. 291.5 прим. 1.1 п. 291.5 прим. 1 ст. 291 ПКУ);

- суб’єкти господарювання, що провадять діяльність з виробництва підакцизних товарів, крім виноматеріалів виноградних (коди згідно з УКТ ЗЕД 2204 29 – 2204 30), вироблених на підприємствах первинного виноробства для підприємств вторинного виноробства, які використовують такі виноматеріали для виробництва готової продукції, виноматеріалів виноградних (коди згідно з УКТ ЗЕД 2204 29 – 2204 30), вироблених на підприємствах первинного виноробства, які експортуються цими підприємствами, вин виноградних, вин плодово-ягідних та/або напоїв медових, вироблених та розлитих у споживчу тару малими виробництвами виноробної продукції з виноматеріалів виключно власного виробництва (не придбаних), отриманих шляхом переробки плодів, ягід, винограду, меду власного виробництва та/або придбаних плодів, ягід, винограду, меду, за умови що такі придбані плоди, ягоди, виноград, мед мають виключно українське походження, а також крім електричної енергії, виробленої кваліфікованими когенераційними установками та/або з відновлюваних джерел енергії (за умови, що дохід від реалізації такої енергії не перевищує 25 відс. доходу від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) такого суб’єкта господарювання) (п.п. 291.5 прим. 1.2 п. 291.5 прим. 1 ст. 291 ПКУ);

- суб’єкт господарювання, який станом на 01 січня базового (звітного) року має податковий борг, за винятком безнадійного податкового боргу, який виник внаслідок дії обставин непереборної сили (форс-мажорних обставин) (п.п. 291.5 прим. 1.3 п. 291.5 прим. 1 ст. 291 ПКУ).

Передача в оренду нерухомого майна разом із стаціонарним джерелом забруднення в середині звітного періоду (року): період, з якого припиняється подання податкової декларації екологічного податку

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що відповідно до п. 48.1 ст. 48 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) податкова декларація складається за формою, затвердженою в порядку, визначеному положеннями п. 46.5 ст. 46 ПКУ та чинному на час її подання.

Форма Податкової декларації екологічного податку (далі – Податкова декларація) затверджена наказом Міністерства фінансів України від 17.08.2015 № 715 (із змінами та доповненнями). Невід’ємною частиною Податкової декларації є 6 (шість) типів додатків: додатки 1 - 6.

Відповідний тип додатка забезпечує обчислення податкового зобов’язання за відповідним видом об’єкта оподаткування – викиди в атмосферне повітря, скиди у водні об’єкти та інші.

Пунктом 63.3 ст. 63 ПКУ встановлено, що платник податків зобов’язаний стати на облік у відповідних контролюючих органах за основним та неосновним місцем обліку, повідомляти про всі об’єкти оподаткування і об’єкти, пов’язані з оподаткуванням (далі – об’єкти оподаткування), контролюючі органи за основним місцем обліку згідно з Порядком обліку платників податків, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 09.12.2011 № 1588 (із змінами та доповненнями) (далі – Порядок № 1588).

Повідомлення про об’єкти оподаткування або через які провадиться діяльність за формою № 20-ОПП (далі – Повідомлення 20-ОПП) подається протягом 10 робочих днів після їх реєстрації, створення чи відкриття до контролюючого органу за основним місцем обліку платника податків (п. 8.4 Порядку № 1588).

Пунктом 250.9 ст. 250 ПКУ передбачено, що якщо платник екологічного податку з початку звітного року не планує здійснення викидів, скидів забруднюючих речовин, розміщення відходів, утворення радіоактивних відходів протягом звітного року, то такий платник податку повинен повідомити про це відповідний контролюючий орган за місцем розташування джерел забруднення та скласти заяву про відсутність у нього у звітному році об’єкта обчислення екологічного податку. В іншому разі платник податку зобов’язаний подавати податкові декларації відповідно до ст. 250 ПКУ.

Отже, у разі передачі в оренду або відчуження нерухомого майна разом із стаціонарним джерелом забруднення в середині звітного періоду поточного року, платник складає та подає Повідомлення 20-ОПП та відповідно до п. 250.9 ст. 250 ПКУ повідомляє контролюючий орган за місцем розташування джерел забруднення заяву про виникнення (відчуження) у нього об’єкта оподаткування екологічним податком.

При цьому декларування податкових зобов’язань з екологічного податку здійснюється платниками за фактичний період перебування у користуванні об’єктів оподаткування, визначений у Повідомленні 20-ОПП, у відповідному звітному (податковому) періоді..

Особливості оподаткування страхової діяльності юридичних осіб – резидентів

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу, що відповідно до п. 136.2 ст. 136 Податкового кодексу України від (далі – ПКУ) під час провадження страхової діяльності юридичних осіб – резидентів одночасно із ставкою податку на прибуток, визначеною у п. 136.1 ст. 136 ПКУ, ставки податку на дохід встановлюються у таких розмірах:

3 відс. за договорами страхування від об’єкта оподаткування, що визначається у п.п. 141.1.2 п. 141.1 ст. 141 ПКУ (п.п. 136.2.1 п. 136.2 ст. 136 ПКУ);

0 відс. за договорами з довгострокового страхування життя, договорами добровільного медичного страхування та договорами страхування у межах недержавного пенсійного забезпечення, зокрема договорів страхування додаткової пенсії, та визначених підпунктами 14.1.52, 14.1.52 прим. 1, 14.1.52 прим. 2 і 14.1.116 п. 14.1 ст. 14 ПКУ (п.п. 136.2.2 п. 136.2 ст. 136 ПКУ).

Згідно з п. 137.2 ст. 137 ПКУ податок, що підлягає сплаті до бюджету платниками податку, які провадять страхову діяльність, визначається в порядку, передбаченому п. 141.1 ст. 141 ПКУ.

Зокрема, п.п. 141.1.1 п. 141.1 ст. 141 ПКУ встановлено, що страховики сплачують податок на прибуток за ставкою, визначеною відповідно до п. 136.1 ст. 136 ПКУ, та податок на дохід за ставкою, визначеною відповідно до підпунктів 136.2.1 та 136.2.2 п. 136.2 ст. 136 ПКУ.

Нарахований страховиком податок на дохід за ставкою, визначеною в п.п. 136.2.1 п. 136.2 ст. 136 ПКУ, є різницею, яка зменшує фінансовий результат до оподаткування такого страховика.

Підпунктом 141.1.2 п. 141.1 ст. 141 ПКУ визначено, що об’єкт оподаткування страховика, до якого застосовується ставка, визначена відповідно до підпунктів 136.2.1 та 136.2.2 п. 136.2 ст. 136 ПКУ, розраховується як сума страхових платежів, страхових внесків, страхових премій, нарахованих за договорами страхування і співстрахування. При цьому страхові платежі, страхові внески, страхові премії за договорами співстрахування включаються до складу об’єкта оподаткування страховика тільки в розмірі його частки страхової премії, передбаченої договором співстрахування.

Страхові платежі, страхові внески, страхові премії за договорами перестрахування до об’єкта оподаткування, до якого застосовується ставка, визначена відповідно до підпунктів 136.2.1 і 136.2.2 п. 136.2 ст. 136 ПКУ, не включаються.

Відповідно до п.п. 141.1.3 п. 141.1 ст. 141 ПКУ фінансовий результат до оподаткування страховика збільшується:

- на позитивну різницю між приростом (убутком) сформованих у відповідному звітному періоді відповідно до міжнародних стандартів фінансової звітності страховими резервами, крім тих, що не впливають на формування фінансового результату до оподаткування страховика (за вирахуванням прав вимоги до перестраховиків у страхових резервах), та приростом (убутком) відповідних резервів, розрахованих за методикою, визначеною Національним банком України (за вирахуванням прав вимоги до перестраховиків у страхових резервах);

- на позитивну різницю між сумою будь-яких виплат (винагород) страховим посередникам та іншим особам за надані послуги щодо укладання (пролонгації) договорів страхування та сумою нормативу витрат на виплати страховим посередникам, розрахованих за методикою, визначеною уповноваженим органом, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг, за погодженням з центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

Фінансовий результат до оподаткування страховика зменшується:

- на від’ємну різницю між приростом (убутком) сформованих у відповідному звітному періоді відповідно до міжнародних стандартів фінансової звітності страховими резервами, крім тих, що не впливають на формування фінансового результату до оподаткування страховика (за вирахуванням прав вимоги до перестраховиків у страхових резервах), та приростом (убутком) відповідних резервів, розрахованих за методикою, визначеною Національним банком України (за вирахуванням прав вимоги до перестраховиків у страхових резервах) (п.п. 141.1.4 п. 141.1 ст. 141 ПКУ).

Підпунктом 141.1.5 п. 141.1 ст. 141 ПКУ встановлено, що коригування фінансового результату до оподаткування у зв’язку із створенням та використанням страховиками інших резервів (забезпечень), ніж зазначені у п. 141.1 ст. 141 ПКУ, здійснюється у порядку, встановленому п. 139.1 ст. 139 ПКУ.

ПДВ: порядок формування податкового зобов’язання та податкового кредиту у комітента і комісіонера при придбанні товарів у нерезидента

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє.

Згідно з п.п. «е» п.п. 14.1.191 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) постачанням товарів є передача товарів згідно з договором, за яким сплачується комісія (винагорода) за продаж чи купівлю.

Базою оподаткування для товарів/послуг, що передаються/отримуються у межах договорів комісії (консигнації), поруки, довірчого управління, є вартість постачання цих товарів, визначена у порядку, встановленому ст. 188 ПКУ.

Дата збільшення податкових зобов’язань та податкового кредиту платників податку, що здійснюють постачання/отримання товарів/послуг у межах договорів комісії (консигнації), поруки, доручення, довірчого управління, інших цивільно-правових договорів та без права власності на такі товари/послуги, визначається за правилами, встановленими статтями 187 і 198 ПКУ (п. 189.4 ст. 189 ПКУ).

Разом з цим, норма п. 189.4 ст. 189 ПКУ не поширюється на операції з експортування товарів за межі митної території України або з ввезення на митну територію України товарів у межах зазначених договорів (п. 189.6 ст. 189 ПКУ).

Порядок оподаткування таких операцій визначається з урахуванням норм п. 187.11 ст. 187 ПКУ, згідно з яким попередня оплата вартості товарів, що ввозяться на митну територію України, не змінює значення сум податку, які відносяться до податкового кредиту або податкових зобов’язань платника податку - імпортера.

Відповідно до п. 198.2 ст. 198 ПКУ для операцій із ввезення на митну територію України товарів датою віднесення сум податку до податкового кредиту є дата сплати податку за податковими зобов’язаннями згідно з п. 187.8 ст. 187 ПКУ.

Разом з цим згідно з п. 198.6 ст. 198 ПКУ не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв’язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені митними деклараціями (тимчасовими, додатковими та іншими видами митних декларацій, за якими сплачуються суми податку до бюджету при ввезенні товарів на митну територію України).

У разі ввезення товарів на митну територію України документом, що посвідчує право на віднесення сум податку до податкового кредиту, вважається митна декларація, оформлена відповідно до вимог законодавства, яка підтверджує сплату податку (п. 201.12 ст. 201 ПКУ).

Отже, при ввезенні товарів на митну територію України право на податковий кредит за такою операцією виникає лише у комітента на дату сплати податкових зобов’язань згідно з п. 187.1 ст. 187 ПКУ на підставі митної декларації, оформленої відповідно до вимог законодавства.

Податкові зобов’язання щодо комісійної винагороди у комісіонера відповідно до п. 187.1 ст. 187 ПКУ виникають у загальному порядку за правилом першої події: або за датою отримання винагороди від комітента на рахунок у банку/небанківському надавачу платіжних послуг, або за датою підписання акта наданих послуг. При цьому база оподаткування визначається відповідно до вимог п. 188.1 ст. 188 ПКУ.

ДПС та VERO визначили пріоритети співпраці на 2026 рік: фокус на інституційній сталій трансформації

Досягнуті результати та пріоритетні напрями взаємодії на 2026 рік у межах реалізації проєкту «Побудова довіри до Державної податкової служби України» обговорили під час засідання керівного комітету спільного україно-фінського проєкту представники ДПС та Податкової адміністрації  Фінляндії (VERO).

За словами в. о. Голови ДПС Лесі Карнаух, цей проєкт дає можливість фахівцям ДПС перейняти досвід у однієї з найефективніших і найпрозоріших податкових адміністрацій Європи.

«Для ДПС ця співпраця – не формальність або протокольна взаємодія, а можливість навчатися та переймати досвід. Кожна експертна місія з командою VERO – це конкретні знання та нова якість нашої інституції. Досягнуті результати – це спільна робота та підтримка фінських колег», – підкреслила Леся Карнаух.

У 2025 році ДПС та VERO заклали фундамент для комплексних інституційних змін у сфері доброчесності, управління ризиками, безпеки, комунікацій та проєктного менеджменту.

За підтримки фінських експертів розроблено та ухвалено Кодекс етичної поведінки державних службовців ДПС. Фахівці ДПС пройшли навчання за фінською моделлю управління проєктами, зокрема, щодо застосування сучасних інструментів проєктного менеджменту.

Також розпочато оновлення системи вимірювання довіри до податкової служби – оновлений план  опитувань на 2025 – 2026 роки  базуватиметься на скандинавських практиках. У сфері протидії відмиванню коштів ДПС вивчає фінську AML-модель і готує її адаптацію для українських умов.

На 2026 рік сторони визначили нові напрями співпраці, спрямовані на поглиблення результатів та інтеграцію напрацьованих підходів в операційну діяльність ДПС.

Серед них:

Поглиблення інституційного управління ризиками

ДПС планує розвивати цілісну модель управління ризиками на основі фінських практик – від ідентифікації ризиків до їх постійного моніторингу та мінімізації. У фокусі – розробка єдиних інструментів, стандартів звітування та розширення навчальних програм, а також  регулярний обмін досвідом між експертами VERO і фахівцями ДПС.

Посилення функції безпеки

Фінська експертиза у сфері організаційної та інформаційної безпеки є критично важливою для ДПС. У 2026 році заплановано спільно формувати цільову модель безпеки служби, провести оцінку вразливих зон та підготувати дорожню карту розвитку безпекової функції відповідно до сучасних європейських стандартів.

Масштабування проєктного підходу

Проєктний менеджмент розглядається як основа ефективного впровадження реформ.

Удосконалення стратегічного планування

У контексті реалізації Національної стратегії доходів ДПС планує спільно з VERO оновити стратегічний цикл, розробити методологію моніторингу виконання цілей та запровадити регулярні огляди стратегічного прогресу.

Вдосконалення системи вимірювання довіри

Заплановане завершення формування моделі внутрішніх опитувань, включно з інструментами аналізу, інтерпретації та інтеграції ключових індикаторів довіри у регулярні звітні цикли служби.

Розвиток комунікаційної спроможності

ДПС та VERO продовжать роботу над модернізацією моделі комунікацій – від стандартів роботи з платниками до навчання кризовим і проактивним комунікаціям та посилення багатоканальної взаємодії.

«Для ДПС цей проєкт – можливість оновитися, посилити довіру громадян, стати сучаснішою, прозорішою та сильнішою інституцією. І це неможливо без підтримки наших фінських колег, за що ми вдячні команді VERO та Уряду Фінляндії», – наголосила Леся Карнаух.

Податківці Дніпропетровщини: фіскальний чек – гарантія прав споживачів та відповідальності бізнесу

Фахівці Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (ГУ ДПС)  на вебінарі з платниками регіону говорили про важливість видачі розрахункового документа, його обов’язкових реквізитах і не тільки.

Податківці наголосили, що фіскальний касовий чек є обов’язковим для суб’єктів господарювання (СГ), які проводять розрахунки у готівковій або безготівковій формі через реєстратор розрахункових операцій або програмний реєстратор розрахункових операцій. У ньому фіксується інформація про здійснену операцію та передається до Державної податкової служби України для контролю.  

Фіскальний чек важливий як для покупців, так і для підприємців. Для покупців він є підтвердженням оплати товару або послуги, а для підприємців – гарантією правильного обліку доходів та виконання податкових зобов’язань.

Під час діалогу фахівці ГУ ДПС акцентували увагу платників, що розрахунковий документ має формуватися як під час готівкових, так і безготівкових платежів, включаючи оплати картками, через мобільні додатки або інші електронні платіжні засоби.  Він має видаватися одразу після завершення розрахунку. 

У ході зустрічі із СГ детально обговорили, які реквізити обов’язкові у чеку та як уникати помилок при оформленні касових документів. 

Окремо зупинилися на відповідальності за порушення правил оформлення та видачі фіскальних чеків.

Учасники вебінару отримали важливі практичні поради та відповіді на актуальні питання.

Податківці підкреслили, що офіційний облік продажів чи надання послуг – це відповідальність і перед споживачами, і перед державою, а також запорука стабільного наповнення бюджетів, а відтак фінансування армії, освіти, медицини та інших важливих сфер життя. 

ГУ ДПС продовжує працювати над обізнаністю платників у законодавстві, надаючи інформаційну підтримку через роз’яснення.

Дотримання професійної етики – один з найважливіших принципів роботи органів ДПС

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного  управління ДПС у Дніпропетровській області (Кам’янський район) нагадує, що під час виконання своїх службових повноважень працівники органів ДПС зобов’язані неухильно додержуватися загальновизнаних етичних норм поведінки: бути ввічливими у стосунках з громадянами та суб’єктами господарювання, будувати свої відносини з ними на основі довіри, поваги, об’єктивності, справедливості, терпимості, законності. Сервіс ДПС України «Пульс» дає змогу платнику повідомляти про неправомірні вчинки або бездіяльність співробітників органів ДПС.

Жодне повідомлення не залишиться без уваги, адже плідна робота сервісу «Пульс» – це шлях до успішної співпраці громадян та бізнесу з органами ДПС.      

Номер Контакт-центру ДПС 0800-501-007 (напрямок «5»).                                                                                                           

                                               Відділ комунікацій з громадськістю

                                               управління інформаційної взаємодії

                     Головного управління ДПС

                           у Дніпропетровській області

             (Кам'янський район)

« повернутися