Інформують податківці
Комунікаційна податкова платформа – взаємодія з бізнесом та громадськістю в ефективному форматі
Потребуєте детальних роз’яснень законодавства?
Необхідно оперативно вирішити нагальні питання податкової сфери?
Маєте пропозиції щодо необхідності проведення певних заходів за визначеною тематикою?
Звертайтесь на комунікаційну податкову платформу Головного управління ДПС у Дніпропетровській області.
Звернення від представників бізнесу та громадськості приймаються на електронну скриньку dp.ikc@tax.gov.ua.
Яка кількість кваліфікованих сертифікатів відкритого ключа формується при отриманні кваліфікованого або удосконаленого електронного або удосконаленого електронного підпису у КНЕДП ДПС, та яка їх функція?
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє.
До кожного кваліфікованого або удосконаленого електронного підпису при його отриманні у Кваліфікованого надавача Державної податкової служби України (КНЕДП ДПС) генерується два сертифікати:
з ознакою «ЕЦП, Неспростовність» – для підписання даних;
з ознакою «Протоколи розподілу ключів» – для шифрування даних.
При цьому сертифікат з ознакою «ЕЦП, Неспростовність» використовується для ідентифікації підписувача та гарантування цілісності документа.
Сертифікат з ознакою «Протоколи розподілу ключів» використовується для криптографічного захисту інформації та засвідчення особистості власника ключа. Тобто, даний сертифікат забезпечує конфіденційність інформації власника ключа.
Наявність надміру сплачених сум єдиного внеску: чи необхідно сплачувати суму заборгованості та/або фінансових санкцій по єдиному внеску?
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує.
Відповідно до п. 1 частини другої ст. 6 Закону України від 08 липня 2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» (зі змінами та доповненнями) (далі – Закон № 2464) платники єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – єдиний внесок) зобов’язані своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок до контролюючого органу за основним місцем обліку платника єдиного внеску.
У разі виявлення своєчасно не сплачених сум страхових внесків платники єдиного внеску зобов’язані самостійно обчислити ці внески і сплатити їх з нарахуванням пені в порядку і розмірах, визначених ст. 25 Закону № 2464.
Частиною тринадцятою ст. 9 Закону № 2464 передбачено, що суми помилково сплаченого єдиного внеску зараховуються в рахунок майбутніх платежів єдиного внеску або повертаються платникам у порядку і строки, визначені центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, за погодженням, зокрема, з центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів та Пенсійним фондом України.
Переробна промисловість та торгівля забезпечили майже 35% надходжень до бюджету
Підприємства переробної галузі та торгівлі стабільно тримають лідерство у сплаті податків до зведеного бюджету. Ці галузі забезпечили майже 35 % загальної суми надходжень за 11 місяців поточного року.
Переробна промисловість формує майже п’яту частину загального збору – 17,9 %.
Оптова та роздрібна торгівля, ремонт автотранспортних засобів і мотоциклів – 16,6 %.
Також серед лідерів:
Державне управління, оборона та обов’язкове соціальне страхування – 12,1 %.
Фінансова та страхова діяльність – 8,7 %.
Найбільша динаміка у сплаті порівняно з відповідним показником 2024 року у підприємств таких галузей:
- Переробна промисловість – +25,7 % ( +69,2 млрд грн);
- Оптова та роздрібна торгівля; ремонт автотранспортних засобів і мотоциклів – +25,1 % (+63 млрд грн);
- Державне управління та оборона; обов’язкове соціальне страхування – +27,1 % (+48,7 млрд грн);
- Сільське, лісове та рибне господарство – +36 % (+25,1 млрд грн).
Дякуємо платникам за фінансову підтримку держави попри щоденні обстріли ворога та масштабні руйнування.
У свою чергу ДПС працює над зручним адмініструванням податків, сучасними онлайн-сервісами та оперативними консультаціями. Мета – зробити процес сплати податків прозорим і зрозумілим, даючи можливість бізнесу зосередитися на розвитку своєї справи.
Дії СГ, якщо відсутній фіскальний чек на вебпорталі ДПС в Реєстрі «Пошук фіскального чеку»
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу, що інформація про фіскальний чек з’являється на вебпорталі ДПС в Реєстрі «Пошук фіскального чеку» у разі:
- фіскалізації чека у режимі онлайн – після отримання на пристрій підтвердження його фіскалізації на фіскальному сервері ДПС;
- фіскалізації чека у режимі офлайн – після отримання від пристрою пакету даних про чеки сформовані в режимі офлайн (після відновлення зв’язку між програмним реєстратором розрахункових операцій та фіскальним сервером ДПС).
Якщо фіскальний чек відсутній за результатами пошуку засобами Електронного кабінету, то необхідно повторно перевірити введені дані у пошукових реквізитах та повторити пошук.
У разі відсутності фіскального чеку суб’єктом господарювання може бути надісланий лист з повідомленням про його відсутність до ДПС. До такого повідомлення необхідно додати копію чеку, який не знайдено.
До уваги суб’єктів господарювання, які отримали ліцензії на право роздрібної торгівлі підакцизними!
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що при визначенні розміру середньої щомісячної заробітної плати, нарахованої суб’єктом господарювання, який отримав ліцензії на право роздрібної торгівлі підакцизними товарами, враховуються тільки ті місця роздрібної торгівлі, на які таким суб’єктом отримано ліцензії на право роздрібної торгівлі підакцизними товарами.
При цьому відстань визначається не тільки між місцем роздрібної торгівлі та адміністративним центром області, в якому таке місце знаходиться, а між місцем роздрібної торгівлі та адміністративними центрами всіх областей і м. Києва та м. Севастополя.
Зміна контролюючого органу платником податку на прибуток/неприбутковою організацією: куди подавати звітність і сплачувати податок на прибуток?
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що згідно з п. 137.4 ст. 137 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) податковими (звітними) періодами для податку на прибуток підприємств, крім випадків, передбачених п. 137.5 ст. 137 ПКУ, є календарні: квартал, півріччя, три квартали, рік. При цьому податкова декларація розраховується наростаючим підсумком. Податковий (звітний) період починається з першого календарного дня податкового (звітного) періоду і закінчується останнім календарним днем податкового (звітного) періоду, крім, зокрема, виробників сільськогосподарської продукції, які можуть обрати річний податковий (звітний) період, який починається з 01 липня минулого звітного року і закінчується 30 червня поточного звітного року.
Пунктом 137.5 ст. 137 ПКУ визначено, що річний податковий (звітний) період встановлюється для таких платників податку, зокрема:
а) платників податку, які зареєстровані протягом звітного (податкового) року (новостворені), що сплачують податок на прибуток на підставі річної податкової декларації за період діяльності у звітному (податковому) році;
б) виробників сільськогосподарської продукції;
в) платників податку, у яких річний дохід від будь-якої діяльності (за вирахуванням непрямих податків), визначений за показниками Звіту про фінансові результати (Звіту про сукупний дохід), за попередній річний звітний період, не перевищує 40 млн гривень. При цьому до річного доходу від будь-якої діяльності (за вирахуванням непрямих податків), визначеного за показниками Звіту про фінансові результати (Звіту про сукупний дохід), включається дохід (виручка) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг), інші операційні доходи, фінансові доходи та інші доходи.
Для неприбуткових організацій, які відповідають вимогам п. 133.4 ст. 133 ПКУ та внесені до Реєстру неприбуткових установ та організацій, встановлюється річний податковий (звітний) період, крім випадків, передбачених п.п. 133.4.3 п. 133.4 ст. 133 ПКУ (п.п. 133.4.7 п. 133.4 ст. 133 ПКУ).
Відповідно до частини восьмої ст. 45 Бюджетного кодексу України у разі зміни місцезнаходження суб’єкта господарювання та його реєстрації як платника податків за новим місцезнаходженням сплата визначених податковим законодавством загальнодержавних податків і зборів, які розподіляються між державним та місцевими бюджетами, здійснюється за місцем попередньої реєстрації платника податків до закінчення поточного бюджетного періоду.
Порядок внесення змін до облікових даних платників податків, зокрема у випадку зміни місцезнаходження визначені ст. 66 ПКУ. Відповідно до п. 66.1 ст. 66 ПКУ підставами для внесення змін до облікових даних платників податків є, зокрема, інформація органів державної реєстрації, документально підтверджена інформація, що надається платниками податків.
У разі проведення державної реєстрації зміни місцезнаходження або місця проживання платника податків, внаслідок якої змінюється контролюючий орган, в якому на обліку перебуває платник податків, а також у разі зміни податкової адреси платника податків, контролюючими органами за попереднім та новим місцезнаходженням (місцем проживання) платника податків проводяться процедури відповідно зняття з обліку / взяття на облік такого платника податків (п. 66.3 ст. 66 ПКУ).
Порядок зміни контролюючого органу за основним місцем обліку платника податків, території територіальної громади або ДПІ обслуговування регламентується нормами розд. X Порядку обліку платників податків і зборів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 09.12.2011 № 1588 (зі змінами) (далі – Порядок № 1588).
Пунктами 10.2 та 10.13 розд. Х Порядку № 1588, зокрема, встановлено, що платник податків, який згідно з п. 10.2 розд. Х Порядку № 1588 має сплачувати за попереднім місцезнаходженням податки і збори, які розподіляються між державним та місцевими бюджетами, та місцеві податки і збори, після взяття на облік в контролюючому органі за новим місцезнаходженням (основне місце обліку) обліковується до кінця бюджетного періоду (календарного року) з ознакою щодо сплати за попереднім місцезнаходженням податків і зборів, які розподіляються між державним та місцевими бюджетами, та місцевих податків і зборів.
Така ознака не встановлюється стосовно:
юридичних осіб, які включені до Реєстру неприбуткових установ та організацій;
платників податків, включених до реєстру платників податків – нерезидентів;
фізичних осіб, які здійснюють незалежну професійну діяльність;
відокремлених підрозділів юридичних осіб (резидентів та нерезидентів).
Враховуючи викладене, платник податку на прибуток у разі зміни місцезнаходження платника податків, пов’язаної зі зміною контролюючого органу (крім платника податку на прибуток – нерезидента), подає Декларацію та сплачує податок на прибуток за попереднім місцезнаходженням до закінчення поточного бюджетного періоду (календарного року).
Платник податку на прибуток – нерезидент подає Декларацію та сплачує податок на прибуток за новим місцезнаходженням після взяття на облік в контролюючому органі за новим місцезнаходженням.
У разі зміни місцезнаходження платника податків, пов’язаної зі зміною контролюючого органу неприбутковою організацією, подання Звіту здійснюється за новим місцезнаходженням після взяття на облік в контролюючому органі за новим місцезнаходженням.
Іноземний дохід, отриманий громадянином України, який перебуває у Польщі понад 183 дні, та здійснює підприємницьку діяльність як польський ФОП (JDG): що з оподаткуванням ПДФО і військовим збором?
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує.
Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, регулюються Податковим кодексом України (далі – ПКУ) (п. 1.1 ст. 1 ПКУ).
Визначення резидентського статусу фізичних осіб є визначальним для з’ясування порядку оподаткування доходів особи згідно з нормами ПКУ.
Нерезиденти – фізичні особи, які не є резидентами України (п.п. «в» п.п. 14.1.122 п. 14.1 ст. 14 ПКУ).
Поняття «резидент» та критерії визначення резидентського статусу наведено у п.п. 14.1.213 п. 14.1 ст. 14 ПКУ. Фізична особа вважається резидентом, якщо вона має місце проживання в Україні.
У разі якщо фізична особа має місце проживання також в іноземній державі, вона вважається резидентом, якщо така особа має місце постійного проживання в Україні; якщо особа має місце постійного проживання також в іноземній державі, вона вважається резидентом, якщо має більш тісні особисті чи економічні зв’язки (центр життєвих інтересів) в Україні. У разі якщо державу, в якій фізична особа має центр життєвих інтересів, не можна визначити, або якщо фізична особа не має місця постійного проживання у жодній з держав, вона вважається резидентом, якщо перебуває в Україні не менше 183 днів (включаючи день приїзду та від’їзду) протягом періоду або періодів податкового року.
Достатньою (але не виключною) умовою визначення місця знаходження центру життєвих інтересів фізичної особи є місце постійного проживання членів її сім’ї або її реєстрації як суб`єкта підприємницької діяльності.
Якщо неможливо визначити резидентський статус фізичної особи, використовуючи попередні положення п.п. 14.1.213 п. 14.1 ст. 14 ПКУ, фізична особа вважається резидентом, якщо вона є громадянином України.
Отже, відповідно до п.п. 14.1.213 п. 14.1 ст. 14 ПКУ перебування в інших країнах світу понад 183 дні не є достатньою підставою для визначення резидентського статусу, оскільки, якщо особа має місце постійного проживання також в іноземній державі, вона вважається резидентом України, якщо має більш тісні особисті чи економічні зв’язки (центр життєвих інтересів) в Україні.
Оподаткування доходів фізичних осіб регулюється розд. ІV ПКУ, згідно з п.п. 162.1.1 п. 162.1 ст. 162 якого платником податку є фізична особа – резидент, яка отримує доходи як з джерела їх походження в Україні, так і іноземні доходи.
Об’єктом оподаткування резидента є іноземні доходи – доходи (прибуток), отримані з джерел за межами України (п.п. 163.1.3 п. 163.1 ст. 163 ПКУ).
Дохід, отриманий з джерел за межами України, – це будь-який дохід, отриманий резидентами, у тому числі від будь-яких видів їх діяльності за межами митної території України, або територій, непідконтрольних контролюючим органам (п.п. 14.1.55 п. 14.1 ст. 14 ПКУ).
Оподаткування іноземних доходів регулюється п. 170.11 ст. 170 ПКУ, згідно з п.п. 170.11.1 якого у разі якщо джерело виплат будь-яких оподатковуваних доходів є іноземним, сума такого доходу включається до загального річного оподатковуваного доходу платника податку – отримувача, який зобов’язаний подати річну податкову декларацію про майновий стан і доходи (далі – податкова декларація), та оподатковується податком на доходи фізичних осіб (далі – податок) за ставкою, визначеною п. 167.1 ст. 167 ПКУ (18 відс.), крім випадків встановлених п.п. 170.11.1 п. 170.11 ст. 170 ПКУ.
Також вказаний дохід є об’єктом оподаткування військовим збором (п.п. 1 п.п. 1.2 п. 16 прим. 1 підрозд. 10 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ).
Ставка військового збору становить 5 відс. від об’єкта оподаткування, визначеного п.п. 1 п.п. 1.2 п. 16 прим. 1 підрозд. 10 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ, крім доходів, які оподатковуються за ставкою, визначеною п.п. 4 п.п. 1.3 п. 16 прим. 1 підрозд. 10 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ (п.п. 1 п.п. 1.3 п. 16 прим. 1 підрозд. 10 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ).
Порядок подання річної декларації про майновий стан і доходи (податкової декларації) передбачено ст. 179 ПКУ.
У разі якщо згідно з нормами міжнародних договорів, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України, платник податку може зменшити суму річного податкового зобов’язання на суму податків, сплачених за кордоном, він визначає суму такого зменшення за зазначеними підставами у річній податковій декларації (п.п. 170.11.2 п. 170.11 ст. 170 ПКУ).
Згідно з п. 13.4 ст. 13 ПКУ суми податків та зборів, сплачені за межами України, зараховуються під час розрахунку податків та зборів в Україні за правилами, встановленими ПКУ.
Відповідно до п. 13.5 ст. 13 ПКУ для отримання права на зарахування податків та зборів, сплачених за межами України, платник зобов’язаний отримати від державного органу країни, де отримується такий дохід (прибуток), уповноваженого справляти такий податок, довідку про суму сплаченого податку та збору, а також про базу та/або об’єкт оподаткування. Зазначена довідка підлягає легалізації у відповідній країні, відповідній закордонній дипломатичній установі України, якщо інше не передбачено чинними міжнародними договорами України.
При цьому п.п. 170.11.3 п. 170.11 ст. 170 ПКУ визначено, що не зараховуються у зменшення суми річного податкового зобов’язання платника податку:
а) податки на капітал (приріст капіталу), податки на майно;
б) поштові податки;
в) податки на реалізацію (продаж);
г) інші непрямі податки незалежно від того, чи належать вони до категорії прибуткових податків або вважаються окремими податками згідно із законодавством іноземних держав.
Відповідно до п. 3 ст. 2 Конвенції між Урядом України і Урядом Республіки Польща про уникнення подвійного оподаткування доходів і майна та попередження податкових ухилень від 12 січня 1993 року (далі – Конвенція) податками, на які поширюється Конвенція, зокрема, є:
a) в Україні:
(i) податок на прибуток (доходи) підприємств;
(ii) прибутковий податок з громадян України, іноземних громадян та осіб без громадянства;
(надалі «український податок»);
b) у Польщі:
(i) прибутковий податок з юридичних осіб;
(ii) прибутковий податок з фізичних осіб;
(iii) сільськогосподарський податок;
(надалі «польський податок»).
Конвенція застосовується також до будь-яких ідентичних або подібних по суті податків, які стягуються одною з Договірних Держав після дати підписання Конвенції, в доповнення до або замість існуючих податків цієї Договірної Держави. Компетентні органи Договірних Держав повідомляють один одного про будь-які істотні зміни, що відбудуться в їх законодавствах щодо оподаткування (п. 4 ст. 2 Конвенції).
Згідно з п. 1 ст. 24 Конвенції з урахуванням положень законодавства України, що стосуються звільнення податку, сплаченого на території за межами України (які не будуть суперечити головним принципам цього пункту), на польський податок, сплачуваний за законодавством Польщі та відповідно до цієї Конвенції прямо або шляхом вирахування прибутку, доходів або майна, що підлягає оподаткуванню, із джерел в Польщі, буде робитись знижка у вигляді кредиту проти будь-якого українського податку, обчислюваного стосовно того ж прибутку, доходу або майна, стосовно яких обчислюється український податок.
Отже, з метою уникнення подвійного оподаткування платника податків враховуються податки, визначені п. 3 ст. 2 Конвенції та будь-які ідентичні або подібні до них по суті, які стягуються однією з Договірних Держав.
Звертаємо увагу, що нормами ПКУ не передбачено зменшення річного податкового зобов’язання з військового збору на суму податків, сплачених за кордоном.
Враховуючи вищезазначене, сума річного податкового зобов’язання з податку на доходи фізичних осіб може бути зменшена на суму прибуткового податку з фізичних осіб, сплаченого у Польщі, за умови надання відповідної довідки від державного органу країни про суму сплаченого податку, а також про базу та/або об’єкт оподаткування.
При цьому кожен окремий випадок розглядатиметься компетентними органами на основі наданих документів та підтверджень з урахуванням усіх обставин.
Продаж пива (крім безалкогольного), алкогольних, слабоалкогольних напоїв, вин столових та тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах особам до 18 років: відповідальність
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу на таке.
Відповідно до ст. 71 Закону України від 18 червня 2024 року № 3817-ІХ «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, спиртових дистилятів, біоетанолу, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, тютюнової сировини, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального» (зі змінами та доповненнями) (далі – Закон № 3817) забороняється продаж пива (крім безалкогольного), алкогольних, слабоалкогольних напоїв, тютюнових виробів, електронних сигарет, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, пристроїв для споживання тютюнових виробів без їх згоряння:
особами, які не досягли 18-річного віку;
особам, які не досягли 18-річного віку;
у приміщеннях та на територіях закладів освіти, закладів охорони здоров’я (крім ресторанів, розміщених на території санаторіїв);
у приміщеннях спеціалізованих торговельних організацій, що здійснюють торгівлю товарами (продукцією) дитячого асортименту або спортивними товарами (продукцією), а також у відповідних відділах (секціях) універсальних торговельних організацій;
у закритих спортивних спорудах (крім пива у пластиковій тарі);
з торгових автоматів;
на полицях самообслуговування (крім тютюнових виробів у блоках та алкогольних, слабоалкогольних напоїв, вин столових, пива);
поштучно (для тютюнових виробів, крім сигар);
з рук, лотків;
у споживчих упаковках, що містять менше/більше 20 сигарет, сигарил чи цигарок;
у місцях торгівлі, не визначених для торгівлі такими товарами (продукцією);
шляхом електронної торгівлі (з використанням засобів дистанційного зв’язку), крім випадків, передбачених частиною дев’ятою ст. 71 Закону № 3817.
Забороняється продаж будь-яких товарів (продукції) дитячого асортименту, що імітують тютюнові вироби, електронні сигарети, пристрої для споживання тютюнових виробів без їх згоряння.
На час проведення масових заходів сільські, селищні, міські ради в межах відповідної адміністративно-територіальної одиниці можуть заборонити або обмежити продаж пива (крім пива у пластиковій тарі), алкогольних, слабоалкогольних напоїв, куріння тютюнових виробів, використання електронних сигарет, пристроїв для споживання тютюнових виробів без їх згоряння.
Згідно з частиною другою ст. 73 Закону № 3817 до суб’єктів господарювання за вчинені правопорушення застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафу, зокрема, за порушення вимог ст. 71 Закону № 3817 – 3 розміри мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного (податкового) року. У разі порушення вимог ст. 71 Закону № 3817 особою, яка здійснює доставку пива (крім безалкогольного), алкогольних, слабоалкогольних напоїв, тютюнових виробів, електронних сигарет, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, пристроїв для споживання тютюнових виробів без їх згоряння, відповідальність застосовується до такої особи.
Частинами другою і третьою ст. 156 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі – КУпАП), передбачено, що порушення працівником підприємства (організації) торгівлі або громадського харчування правил торгівлі пивом (крім безалкогольного), алкогольними, слабоалкогольними напоями, тютюновими виробами, електронними сигаретами та рідинами, що використовуються в електронних сигаретах, пристроями для споживання тютюнових виробів без їх згоряння, а саме: торгівля пивом (крім безалкогольного), алкогольними, слабоалкогольними напоями, тютюновими виробами, електронними сигаретами, рідинами, що використовуються в електронних сигаретах, пристроями для споживання тютюнових виробів без їх згоряння у приміщеннях або на територіях, заборонених законом, або в інших місцях, визначених рішенням відповідного органу місцевого самоврядування як такі, де роздрібна торгівля пивом (крім безалкогольного), алкогольними, слабоалкогольними напоями, тютюновими виробами, електронними сигаретами, рідинами, що використовуються в електронних сигаретах, пристроями для споживання тютюнових виробів без їх згоряння заборонена, або торгівля пивом (крім безалкогольного), алкогольними, слабоалкогольними напоями, тютюновими виробами, електронними сигаретами, рідинами, що використовуються в електронних сигаретах, пристроями для споживання тютюнових виробів без їх згоряння через торгові автомати чи особами, які не досягли 18-річного віку, а також продаж пива (крім безалкогольного), алкогольних, слабоалкогольних напоїв, тютюнових виробів, електронних сигарет, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, пристроїв для споживання тютюнових виробів без їх згоряння особі, яка не досягла 18-річного віку, або продаж тютюнових виробів в упаковках, що містять менш як 20 сигарет або цигарок, чи поштучно (крім сигар), або торгівля пивом (крім безалкогольного), алкогольними, слабоалкогольними напоями, винами столовими у заборонений рішенням відповідного органу місцевого самоврядування час доби, – тягне за собою накладення штрафу від чотирьохсот до восьмисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Торгівля пивом (крім безалкогольного), алкогольними, слабоалкогольними напоями, тютюновими виробами, електронними сигаретами, рідинами, що використовуються в електронних сигаретах, пристроями для споживання тютюнових виробів без їх згоряння з рук, з лотків, у приміщеннях або на територіях, заборонених законом, – тягне за собою накладення штрафу від чотирьохсот до восьмисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з конфіскацією предметів торгівлі та виручки, одержаної від продажу предметів торгівлі.
Дії, передбачені частиною першою чи третьою ст. 156 КУпАП, вчинені особою, яку протягом року було піддано адміністративному стягненню за такі ж порушення, тягнуть за собою накладення штрафу від восьмисот до однієї тисячі чотирьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з конфіскацією предметів торгівлі та виручки, одержаної від продажу предметів торгівлі.
ФОП на загальній системі оподаткування надав благодійну допомогу Збройним Силам України: що з витратами?
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що оподаткування доходів, отриманих фізичною особою – підприємцем від провадження господарської діяльності, крім осіб, що обрали спрощену систему оподаткування визначено ст. 177 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).
Згідно з п. 177.2 ст. 177 ПКУ об’єктом оподаткування є чистий оподатковуваний дохід, тобто різниця між загальним оподатковуваним доходом (виручка у грошовій та не грошовій формі) і документально підтвердженими витратами, пов’язаними з господарською діяльністю такої фізичної особи – підприємця.
Пунктом 177.4 ст. 177 ПКУ визначено перелік витрат, безпосередньо пов’язаних з отриманням доходів фізичною особою – підприємцем від провадження господарської діяльності на загальній системі оподаткування, яким не передбачено віднесення до витрат сум благодійної допомоги, яку надає фізична особа – підприємець на загальній системі оподаткування.
Прощення дебіторської заборгованості нерезиденту (до спливу строку позовної давності): податкові наслідки
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє.
У разі якщо юридична особа-резидент здійснює прощення дебіторської заборгованості нерезиденту України, яка виникла, то така операція оподатковується виходячи з розрахунку, наведеного у п.п. 141.4.2 п. 141.4 ст. 141 Податкового кодексу України (далі – ПКУ), та сплачується резидентом під час такої виплати (прощення), якщо інше не передбачено положеннями міжнародного договору з країною резиденції особи, на користь якої здійснюється виплата.
У разі якщо нерезидент не сплачує податок на прибуток із суми безповоротної фінансової допомоги, отриманої в результаті прощення боргу за його зобов’язаннями, відповідно до вимог п.п. 141.4.2 п. 141.4 ст. 141 ПКУ, то платник податку-резидент України має збільшити фінансовий результат до оподаткування на суму такої безповоротної фінансової допомоги відповідно до вимог п.п. 140.5.10 п. 140.5 ст. 140 ПКУ.
Водночас, при формуванні дебіторської заборгованості, якщо операція з експорту товарів нерезиденту підпадала під визначення контрольованої, за такою операцією платник податку – резидент повинен був сформувати різницю згідно з п.п. 140.5.1 п. 140.5 ст. 140 ПКУ.
У разі якщо операція з експорту товарів нерезиденту не підпадала під визначення контрольованої, то за такою операцією платник податку – резидент формує різницю згідно з п.п. 140.5.5 прим. 1 п. 140.5 ст. 140 ПКУ.
Водночас зазначаємо, що кожен конкретний випадок має розглядатися із урахуванням обставин здійснення відповідних операцій, договірних умов, всіх первинних документів, оформленням яких вони супроводжувались та з урахуванням критеріїв, визначених положеннями ПКУ.
До уваги платників ПДВ!
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області щодо: чи існує обмеження щодо кількості символів при заповненні графи 2 «Опис (номенклатура) товарів/послуг продавця» податкової накладної та графи 3 «Опис (номенклатура) товарів/послуг, вартість чи кількість яких коригується» розрахунку коригування, інформує.
Відповідно до п.п. «е» п. 201.1 ст. 201 Податкового кодексу України опис (номенклатура) товарів/послуг є одним із обов’язкових реквізитів, що зазначається у податковій накладній.
Порядок заповнення податкової накладної затверджено наказом Міністерства фінансів України від 31.12.2015 № 1307, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 26.01.2016 за № 137/28267 (далі – Порядок № 1307).
Опис (номенклатура) товарів/послуг продавця, що вноситься до графи 2 податкової накладної, має відповідати формулюванню у первинних документах, якими супроводжується постачання таких товарів/послуг.
Кількість найменувань поставлених товарів/послуг у одній податковій накладній не може перевищувати 99999 позицій (п.п. 1 п. 16 Порядку № 1307).
Згідно з п. 21 Порядку № 1307 порядок складання розрахунку коригування кількісних і вартісних показників до податкової накладної (далі – розрахунок коригування) та його реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних аналогічний порядку, передбаченому для податкових накладних, крім випадків, передбачених Порядком № 1307.
При цьому обмежень щодо кількості символів, які допускаються при заповненні графи 2 податкової накладної та графи 3 розрахунку коригування, Порядком № 1307 не передбачено.
Чи може чоловік скористатись правом щодо включення до податкової знижки оплати допоміжних репродуктивних технологій, якщо дружина не працює?
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що за витратами, понесеними у 2024 році, громадяни – платники податку на доходи фізичних осіб (податок) мають право на податкову знижку. Податкова декларація про майновий стан і доходи такими особами подається по 31.12.2025 (включно).
Перелік витрат, дозволених до включення до податкової знижки, визначено у п. 166.3 ст. 166 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).
До даного переліку включається сума витрат платника податку на оплату допоміжних репродуктивних технологій згідно з умовами, встановленими законодавством, але не більше ніж сума, що дорівнює третині доходу у вигляді заробітної плати за звітний податковий рік (п.п. 166.3.6 п. 166.3 ст. 166 ПКУ).
Обмеження права на нарахування податкової знижки передбачені п.166.4 ст. 166 ПКУ, а саме:
податкова знижка може бути надана виключно резиденту, який має реєстраційний номер облікової картки платника податку, а так само резиденту – фізичній особі, яка через свої релігійні переконання відмовилась від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та офіційно повідомила про це відповідний контролюючий орган і має про це відмітку у паспорті;
загальна сума податкової знижки, нарахована платнику податку в звітному податковому році, не може перевищувати суми річного загального оподатковуваного доходу платника податку, нарахованого як заробітна плата, зменшена з урахуванням положень п. 164.6 ст. 164 ПКУ;
якщо платник податку до кінця податкового року, наступного за звітним не скористався правом на нарахування податкової знижки за наслідками звітного податкового року, таке право на наступні податкові роки не переноситься (п.п. 166.4.3 п. 166.4 ст. 166 ПКУ).
Відповідно до частини сьомої ст. 281 Цивільного кодексу України повнолітня жінка або чоловік мають право за медичними показаннями на проведення щодо них лікувальних програм допоміжних репродуктивних технологій згідно з порядком та умовами, встановленими законодавством.
Порядок застосування допоміжних репродуктивних технологій в Україні, який визначає механізм та умови застосування методики допоміжних репродуктивних технологій, затверджений наказом Міністерства охорони здоров’я України від 09.09.2013 № 787 (зі змінами), стосується удосконалення медичної допомоги населенню при лікуванні безпліддя із застосуванням допоміжних репродуктивних технологій та регулює відносини між пацієнтами (жінками, чоловіками) та закладами охорони здоров’я, які забезпечують застосування методик допоміжних репродуктивних технологій та не містить положень щодо порядку (способів) оплати наданих медичних послуг та суб’єктів, які здійснюють таку оплату.
Відповідно до ст. 3 Основ законодавства України про охорону здоров’я від 19 листопада 1992 року № 2801-ХІІ (зі змінами та доповненнями) послугою з медичного обслуговування населення (медична послуга) є послуга (у тому числі оцінювання повсякденного функціонування особи, реабілітаційна послуга), що надається пацієнту в закладі охорони здоров’я, реабілітаційному закладі або фізичною особою – підприємцем, яка зареєстрована та одержала в установленому законом порядку ліцензію на провадження господарської діяльності з медичної практики, та оплачується її замовником.
Замовником послуги з медичного обслуговування населення можуть бути держава, відповідні органи місцевого самоврядування, юридичні та фізичні особи, у тому числі пацієнт.
Отже, платник податку чоловічої статі має право на отримання податкової знижки згідно із п.п. 166.3.6 п. 166.3 ст. 166 ПКУ на суму витрат на оплату допоміжних репродуктивних технологій, наданих дружині платника податків, але оплачених таким платником (чоловіком).
Місцеві бюджети Дніпропетровщини отримали від юридичних осіб понад 38,4 млн грн збору за місця для паркування транспортних засобів
Протягом січня – листопада 2025 року юридичні особи – платники збору за місця для паркування транспортних засобів спрямували до місцевих бюджетів Дніпропетровщини понад 38,4 млн гривень. Це на понад 3,3 млн грн, або на 9,5 відс. більше, ніж у січні – листопаді минулого року.
Інформуємо, що у разі подання уточнюючої податкової декларації збору за місця для паркування транспортних засобів (далі – Декларація) реквізит «Податковий період» в уточнюючій Декларації та у додатку до Декларації заповнюється таким чином:
- у Декларації збору заповнюється рядок 2.2 (зазначаються квартал, який уточнюється, та рік, квартал якого уточнюється), рядок 2.1 не заповнюється;
- у додатку до Декларації заповнюється рядок 1.2 (зазначаються квартал, який уточнюється, рік, квартал якого уточнюється, та поле «Реєстраційний номер Декларації в контролюючому органі, що уточнюється»), рядок 1.1 не заповнюється.
Значення рядка 1.2 додатка до Декларації має дорівнювати значенню рядка 2.2 Декларації, а значення поля «Реєстраційний номер Декларації в контролюючому органі, що уточнюється» додатка до Декларації має дорівнювати значенню поля «Реєстраційний номер Декларації в контролюючому органі, що уточнюється» рядка 1 Декларації.
Консультаційний центр: підтримка платників Криворізького та Дніпровського районів
У консультаційному центрі з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (ПН/РК в ЄРПН) (далі – Консультаційний центр) Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (ГУ ДПС) відбулися чергові зустрічі в офлайн та онлайн форматах з платниками Криворізького та Дніпровського районів, за участю заступника начальника податкової регіону Максима Яіцького.
Підприємства ведуть свою господарську діяльність у сферах оптової та роздрібної торгівлі продуктами харчування, виробництва пластмас.
Під час зустрічі податківці ознайомили заявників з законодавчою базою, що регулює питання відповідності/невідповідності платника ПДВ критеріям ризиковості. Зокрема, нагадали, що Державною податковою службою України (ДПС) затверджено довідник кодів податкової інформації. Невідповідність виду діяльності із заявленим кодом часто стає підставою для включення платників до ризикових.
За результатами аналізу інформаційних баз даних ДПС з суб’єктами господарювання детально обговорені актуальні питання діяльності підприємств, роз’яснено алгоритм роботи СМКОР.
Окремо зупинилися на основних змінах у реєстрації податкових накладних, що набули чинності 27 вересня цього року (постанова Кабінету Міністрів України від 26 серпня 2025 року № 1048).
Фахівці ГУ ДПС розробили підприємствам дорожні карти для виходу із категорії ризикових та надали практичні поради для уникнення подібних ситуацій у майбутньому.
Консультаційний центр ГУ ДПС дозволяє оперативно відпрацьовувати питання мінімізації ризиків блокування податкових накладних та їх безперешкодної реєстрації.
У разі необхідності отримання детальних роз’яснень законодавчих норм щодо зупинення реєстрації ПН/РК в ЄРПН телефонуйте за номерами телефонів: (056) 374 31 09; (098) 227 87 66; (066) 982 19 13.
Обізнаність платників податків у законодавчій базі формує податкову дисципліну та дозволяє результативно вирішувати нагальні питання.
Взяття на облік фізичної особи, яка провадить незалежну професійну діяльність: алгоритм дій
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє.
Для взяття на облік в контролюючому органі фізичній особі, яка провадить незалежну професійну діяльність необхідно:
1. У строк 10 календарних днів після державної реєстрації (реєстрації) незалежної професійної діяльності та отримання свідоцтва про реєстрацію чи іншого документа (дозволу, сертифіката тощо), що підтверджує право фізичної особи на ведення незалежної професійної діяльності подати особисто або через представника, надіслати поштою рекомендованим листом з описом вкладення до контролюючого органу за місцем свого постійного проживання:
- заяву за формою № 5-ОПП, наведену у додатку 8 до Порядку обліку платників податків і зборів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 09.12.2011 № 1588 (із змінами та доповненнями) (далі – Порядок № 1588);
- копію документа, що підтверджує право фізичної особи на провадження незалежної професійної діяльності, визначеного у п.п. 1 п. 6.7 розд. VI Порядку № 1588.
При подачі документів пред’являються оригінали зазначених документів та паспорт. Інформація про задеклароване (зареєстроване) місце проживання (перебування) особи має бути підтверджена даними паспорта або витягом із відповідного реєстру територіальної громади.
Якщо фізична особа подає документи для взяття на облік через поштове відділення рекомендованим листом з описом вкладення, то копії документів повинні бути засвідчені нотаріально або органом, який здійснив реєстрацію незалежної професійної діяльності.
У день отримання заяви за формою № 5-ОПП фізична особа, яка провадить незалежну професійну діяльність береться на облік в контролюючому органі. Довідка про взяття на облік за формою № 34-ОПП надсилається платнику податків не пізніше наступного робочого дня з дня взяття на облік. За згодою платника податків не пізніше наступного робочого дня після взяття його на облік така довідка може бути видана платнику податків у контролюючому органі за основним місцем обліку.
2. Надати відомості про адресу робочого місця шляхом подання до контролюючого органу за основним місцем обліку, протягом 10 робочих днів після взяття на облік, повідомлення про об’єкти оподаткування або об’єкти, пов’язані з оподаткуванням за формою № 20-ОПП (далі – Повідомлення за ф. № 20-ОПП), наведеної у додатку 10 до Порядку № 1588, або зазначити в заяві за ф. № 5-ОПП під час взяття на облік.
Якщо робоче місце фізичної особи, яка провадить незалежну професійну діяльність, знаходиться на території іншої адміністративно-територіальної одиниці, ніж місце постійного проживання, то необхідно проставити позначку у графі 16 розділу 3 Повідомлення за ф.№ 20-ОПП для взяття на облік за неосновним місцем обліку в контролюючому органі за місцезнаходженням робочого місця.
Якщо фізична особа, яка провадить незалежну професійну діяльність, зазначила дані про робоче місце (офіс) у заяві за ф. № 5-ОПП під час взяття на облік у контролюючих органах, платник податків звільняється від обов’язку подання до контролюючого органу Повідомлення за ф. № 20-ОПП.
Єдиний податок: до місцевих бюджетів Дніпропетровщини від ФОПів надійшло майже 5,0 млрд гривень
Упродовж січня – листопада 2025 року фізичні особи – підприємці (ФОП) – платники єдиного податку поповнили місцеві бюджети Дніпропетровщини на понад 4 969,8 млн гривень. У порівнянні з відповідним періодом минулого року надходження зросли майже на 502,4 млн грн, темп росту – 111,2 відсотки. Про це повідомив в. о. начальника Головного управління ДПС у Дніпропетровській області Юрій Павлютін.
Керівник податкової служби області подякував платникам за роботу і податкову дисципліну та акцентував, що прозора господарська діяльність бізнесу з дотриманням вимог законодавства – це не тільки чесні й однакові правила для всіх, а й важлива фінансова підтримка економіки у непростий для країни час.
«Податкова служба сьогодні застосовує виключно ризик-орієнтований підхід в адмініструванні податків, спрямований на підвищення рівня податкової культури у суспільстві. Запровадження податкового комплаєнсу – новий рівень відносин податківців з платниками податків, який ґрунтується на довірі і партнерстві. Системний діалог з платниками і максимальна консультаційна допомога – запорука ведення бізнесу у правовому полі», – підкреслив Юрій Павлютін.
Нагадуємо, що Офіс податкових консультантів – сервісний центр для надання професійної допомоги платникам.
Для отримання інформації про:
- адреси розташування;
- графіки роботи;
- основні напрями консультацій,
відскануйте QR-код
Царичанський центр обслуговування платників Дніпровської ДПІ Головного управління ДПС у Дніпропетровській області змінює адресу
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області (далі – ГУ ДПС) інформує.
З 23 грудня 2025 року надання адміністративних та інших послуг Царичанським центром обслуговування платників (далі – ЦОП) Дніпровської державної податкової інспекції ГУ ДПС здійснюється за новою адресою:
51000, Дніпропетровська обл., сел. Царичанка, вул. Театральна, буд. 17.
Номер телефону для зв’язку – (056) 903 19 60.
Одним з пріоритетних напрямків роботи податкової служби Дніпропетровщини є створення комфортних умов для платників. Тож, нагадуємо, що для отримання послуг кожен може звернутися до будь-якого ЦОПу, незалежно від місця реєстрації. Діє принцип екстериторіальності.
Також, послуги можна отримати і онлайн – скориставшись Електронним кабінетом. Цей сервіс працює 24/7 та дозволяє без черг і без візитів подавати звітність, отримувати довідки, листуватися з податковою тощо.
Крім того, маєте питання, звертайтеся за номерами телефонів «гарячих ліній» за посиланням https://dp.tax.gov.ua/kontakti.
Комфорт і доступність – для всіх!
ДПС переймає польський досвід цифрового обслуговування платників
Фахівці Державної податкової служби ознайомилась з польським досвідом цифрового обслуговування платників податків для удосконалення сервісів в Україні. Мета — зробити життя українців простішим і зручнішим, коли йдеться про податки.
У Варшаві під час семінару «Розвиток цифрових послуг та обслуговування платників податків у податковій адміністрації» провідні фахівці Міністерства фінансів та Національної податкової адміністрації Польщі поділилися досвідом з українськими фахівцями про:
- функціонування електронного податкового офісу;
- доступність сервісів для платників з особливими потребами;
- організацію інклюзивної клієнтської підтримки.
Увага, зокрема, акцентувалася на цифровізації процесів обслуговування, практичних аспектах впровадження сервісів та налагодженні зворотного зв’язку з користувачами.
Фахівці ДПС врахують досвід польських колег, щоб удосконалити діючі стандарти обслуговування платників податків і підвищити якості надання сервісів.
Досвід польських партнерів також стане в нагоді під час реалізації Плану заходів на 2025 – 2026 роки з виконання Національної стратегії зі створення безбар’єрного простору в Україні.
Під час робочих зустрічей учасники обговорили перспективи подальшої співпраці та пріоритетні заходи, які потребуватимуть першочергової уваги у повоєнний час.
Контроль валютних операцій: 200 перевірок та понад 58 млн грн штрафів
Протягом року ДПС провела близько 200 фактичних перевірок пунктів обміну валют. За виявлені порушення донараховано понад 58 млн грн штрафів.
Під час перевірок виявили 20 фактів незаконної роботи – без державної реєстрації як суб’єктів господарювання.
Зокрема, фахівці ДПС проаналізували інформацію на інтернет-ресурсах та у соцмережах і виявили розгалужену мережу цілодобових обмінників.
Вони працювали без:
– належної державної реєстрації;
– ліцензії Національного банку України;
– сплати податків;
– застосування РРО/ПРРО.
Завдяки скоординованій роботі територіальних органів ДПС протягом трьох тижнів діяльність цієї мережі припинено. Наразі пункти не працюють.
Податківці моніторять активність мережі і надалі. У разі виявлення нових фактів незаконної діяльності проводитимуться відповідні заходи.
Якщо вам відомі факти незаконної господарської діяльності повідомте ДПС через інформаційний сервіс TAX Control.
Повернення коштів виконавцем послуг здійснюється різними датами: чи можна зменшити податкові зобов’язання з ПДВ?
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє, якщо виконавцем послуг повернення коштів здійснюється різними датами, то виконавець матиме право на зменшення попередньо нарахованих податкових зобов’язань з ПДВ за операцією з постачання послуг, шляхом складання розрахунків коригування до податкової накладної на кожну із дат повернення (надходження) коштів.
У таких розрахунках коригування необхідно вказувати код причини «103» (повернення товару або авансових платежів).
Земельні платежі зросли на 15 %: місцеві бюджети отримали 41,4 млрд грн
За 11 місяців цього року місцеві бюджети отримали на 15,3 %, або на 5,5 млрд грн більше плати за землю, ніж торік. Загалом платники сплатили за січень – листопад 41,4 млрд грн.
Найбільші суми сплатили платники:
- Дніпропетровщини – 7,3 млрд грн,
- Києва – 5,9 млрд грн,
- Одещини – 3,7 млрд грн,
- Львівщини – 2,9 млрд гривень.
Нагадуємо: кожен платник має право перевірити правильність нарахування плати за землю та за потреби уточнити свої дані.
Громадяни можуть звернутися до податкового органу письмово або в електронній формі та уточнити:
- розмір площі й кількість земельних ділянок або паїв, які перебувають у власності чи користуванні;
- наявність права на пільгу зі сплати земельного податку;
- ставку податку, яка застосовується;
- суму нарахованої плати за землю.
Таке звернення можна подати як за місцем реєстрації, так і за місцем розташування одної із земельних ділянок.
Якщо під час звірки виникають розбіжності між даними податкової та документами платника (право власності, користування, пільги тощо), або якщо змінилася ставка земельного податку, ДПС протягом 10 робочих днів:
1. проводить перерахунок;
2. формує нове податкове повідомлення-рішення з детальним розрахунком;
3. надсилає його платнику;
4. попереднє повідомлення-рішення вважається таким, що скасоване (відкликане).
Перевірити інформацію про нараховану плату за землю можна в Електронному кабінеті.
З якої дати починається перебіг 1095-денного строку давності, після спливу якого податковий борг може бути визнаний безнадійним?
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує.
Згідно з п.п. 14.1.175 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) податковий борг – сума узгодженого грошового зобов’язання, не сплаченого платником податків у встановлений ПКУ строк, та непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному ПКУ.
Грошове зобов’язання платника податків – сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету або на єдиний рахунок як податкове зобов’язання та/або інше зобов’язання, контроль за сплатою якого покладено на контролюючі органи, та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв’язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності та пеня (п.п. 14.1.39 п. 14.1 ст. 14 ПКУ).
Податкове зобов’язання – це сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету або на єдиний рахунок як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк), та/або сума коштів, сформована за рахунок податкових пільг, що були використані платником податків не за цільовим призначенням чи з порушенням порядку їх надання, встановленим ПКУ та/або Митним кодексом України (п.п. 14.1.156 п. 14.1 ст. 14 ПКУ).
Згідно з п. 31.1 ст. 31 ПКУ строком сплати податку та збору визнається період, що розпочинається з моменту виникнення податкового обов’язку платника податку із сплати конкретного виду податку і завершується останнім днем строку, протягом якого такий податок чи збір повинен бути сплачений у порядку, визначеному податковим законодавством. Податок чи збір, що не був сплачений у визначений строк, вважається не сплаченим своєчасно.
Момент виникнення податкового обов’язку платника податків визначається календарною датою.
Пунктом 31.3 ст. 31 ПКУ визначено, що строк сплати податку та збору встановлюється відповідно до податкового законодавства для кожного податку окремо.
Отже, дата виникнення податкового боргу – це гранична дата, до якої включно платник має погасити своє податкове (або грошове) зобов’язання, і саме з цієї дати починається перебіг строку давності, встановлений ст. 102 ПКУ (1095 днів).
Дохід у негрошовій формі, що передаються військовослужбовцю: яка ставка військового збору?
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу, що згідно з п. 1.1 ст. 1 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, регулюються ПКУ.
Відповідно до п. 16 прим.1 підрозд. 10 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ тимчасово, до набрання чинності рішенням Верховної Ради України про завершення реформи Збройних Сил України, встановлюється військовий збір.
Платниками військового збору є, зокрема, особи, визначені п. 162.1 ст. 162 ПКУ (п.п. 1 п.п. 1.1 п. 16 прим.1 підрозд. 10 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ).
Об’єктом оподаткування військовим збором, зокрема, для платників, зазначених у п.п. 1 п.п. 1.1 п. 16 прим. 1 підрозд. 10 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ, є доходи, визначені ст. 163 ПКУ (п.п. 1 п.п. 1.2 п. 16 прим. 1 підрозд. 10 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ).
Оподаткування доходів фізичних осіб регламентується розд. IV ПКУ, відповідно до п.п. 163.1.1 п. 163.1 ст. 163 якого об’єктом оподаткування резидента є загальний місячний (річний) оподатковуваний дохід.
Пунктом 164.2 ст. 164 ПКУ визначено перелік доходів, що включаються до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку, зокрема, доходи у вигляді виграшів, призів (п.п. 164.2.8 п. 164.2 ст. 164 ПКУ).
Ставка військового збору становить, зокрема:
для платників, зазначених у п.п. 1 п.п. 1.1 п. 16 прим. 1 підрозд. 10 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ, – 5 відс. від об’єкта оподаткування, визначеного п.п. 1 п.п. 1.2 п. 16 прим. 1 підрозд. 10 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ, крім доходів, які оподатковуються за ставкою, визначеною п.п. 4 п. 16 прим. 1 підрозд. 10 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ (п.п. 1 п.п. 1.3 п. 16 прим. 1 підрозд. 10 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ);
для військовослужбовців та працівників Збройних Сил України, Служби безпеки України, Служби зовнішньої розвідки України, Головного управління розвідки Міністерства оборони України, Національної гвардії України, Державної прикордонної служби України, Управління державної охорони України, Державної служби спеціального зв’язку та захисту інформації України, Державної спеціальної служби транспорту України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань – 1,5 відс. з доходу, одержаного у вигляді грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, які здійснюються відповідно до законодавства України (за винятком доходів, які звільняються від оподаткування військовим збором відповідно до п.п. 1.7 16 прим. 1 підрозд. 10 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ) (п.п. 4 п.п. 1.3 п. 16 прим. 1 підрозд. 10 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ).
Нарахування, утримання та сплата (перерахування) військового збору з доходів платників військового збору, зазначених у п.п. 1 п.п. 1.1 п. 16 прим. 1 підрозд. 10 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ, здійснюються в порядку, встановленому розд. IV ПКУ, з урахуванням особливостей, визначених підрозд. 1 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ, за ставками, визначеними п.п. 1.3 п. 16 прим. 1 підрозд. 10 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ (п.п. 1.4 п. 16 прим. 1 підрозд. 10 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ).
Таким чином, дохід у негрошовій формі, зокрема у вигляді передачі товарів (матеріальних цінностей), що передаються військовослужбовцю, оподатковується військовим збором за ставкою 5 відсотків.
Чи здійснюється заокруглення обрахунку при визначенні розміру річної плати за ліцензії на право провадження відповідного виду господарської діяльності?
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу, що відповідно до статей 50-53 Закону України від 18 червня 2024 року № 3817-ІХ «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, спиртових дистилятів, біоетанолу, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, тютюнової сировини, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального» (зі змінами) (далі – Закон № 3817) вартість річної плати за ліцензію на відповідний вид діяльності розраховується від розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного (податкового) року, в якому здійснюється платіж.
Ліцензії на право провадження відповідного виду господарської діяльності надаються безстроково, а плата за них справляється щорічно (крім ліцензій на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями, тютюновими виробами, рідинами, що використовуються в електронних сигаретах, плата за які справляється щоквартально рівними частинами).
Нормами Закону № 3817 не передбачено заокруглення обрахунку (копійок до цілої гривні) при визначенні розміру річної плати за ліцензії на право провадження відповідного виду господарської діяльності.
Дії суб’єкта господарювання, який прийняв рішення про відмову застосування КОРО
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє.
Відповідно до п. 1 глави 3 розд. II Порядку реєстрації та ведення розрахункових книжок, книг обліку розрахункових операцій, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 14.06.2016 № 547 (зі змінами) (далі – Порядок), скасування реєстрації книги обліку розрахункових операцій (далі – КОРО) на реєстратор розрахункових операцій (далі – РРО) здійснюється одночасно із скасуванням реєстрації РРО або за заявою суб’єкта господарювання.
Якщо суб’єкт господарювання прийняв рішення про відмову від використання КОРО, то йому необхідно подати заяву про скасування реєстрації книги обліку розрахункових операцій за формою 2-КОРО (додаток 4 до Порядку, (ідентифікатор J/F1314804)) для кожної КОРО, які зареєстровані на РРО.
Після скасування всіх КОРО на РРО такому суб’єкту господарювання потрібно подати заяву про реєстрацію реєстратора розрахункових операцій з позначкою «Перереєстрація у зв’язку із» для отримання нового реєстраційного посвідчення РРО за формою 3-РРО (ідентифікатор J/F 1413405).
Коли в Електронному кабінеті в меню «Стан розрахунків з бюджетом» відображаються реквізити для сплати військового збору?
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області Своєчасне доведення платникам податків реквізитів рахунків для сплати податків, зборів та платежів, відкритих Державною казначейською службою України, відбувається шляхом їх розміщення на офіційному вебпорталі відповідного територіального органу ДПС або на вебпорталі ДПС за посиланням: Головна/Рахунки для сплати платежів (https://tax.gov.ua/rahunki-dlya-splati-platejiv/), в Центрах обслуговування платників податків.
Одночасно, платники можуть дізнатися реквізити рахунків для сплати податків, зборів (включаючи такі реквізити як бюджетний рахунок, код ЄДРПОУ та назва отримування коштів тощо) за допомогою меню «Стан розрахунків з бюджетом» приватної частини Електронного кабінету, cформованого на підставі даних інтегрованих карток платників податків (далі – ІКП).
ІКП відкривається за принципом першої події, яка настала раніше:
нарахування сум платежів, самостійно визначених платником (за фактом надходження податкових декларацій, розрахунків, уточнюючих розрахунків);
нарахування сум платежів, визначених органом ДПС, у тому числі за результатами контрольно-перевірочної роботи (акт перевірки, податкове повідомлення-рішення, рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій, передбачених Законом України від 18 червня 2024 року № 3817-ІХ «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, спиртових дистилятів, біоетанолу, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, тютюнової сировини, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального», рішення про застосування штрафних санкцій, пені з єдиного внеску, вимоги про сплату боргу (недоїмки) з єдиного внеску);
сплата платежів за фактом отримання інформації Казначейства про надходження сум платежів податків, зборів, єдиного внеску;
включення платника до реєстру платників відповідного податку, які ведуться податковими органами.
Тобто, у разі настання першої події, такої як:
нарахування сум платежів (наприклад, за даними «Податкової декларації платника єдиного податку – фізичної особи – підприємця» для фізичних осіб – підприємців – платників єдиного податку третьої групи; авансові внески згідно з переліком платників, які включені до Реєстру платників єдиного податку, для фізичних осіб – підприємців – платників єдиного податку першої, другої та четвертої групи). Факт нарахування податкового зобов’язання по єдиному податку та військовому збору, ініціює відкриття відповідних ІКП для цих видів платежів та відображає нарахування;
сплати податку / збору (наприклад, єдиного податку чи військового збору) до терміну його сплати, але по яких вже існують реквізити Казначейства, факт надходження коштів на відповідний рахунок ініціює відкриття ІКП для цих платежів.
При цьому, як тільки відкрилася ІКП по платежу/збору, зокрема, по військовому збору, – інформація з неї автоматично стає доступною в меню «Стан розрахунків з бюджетом» приватної частини Електронного кабінету, в тому числі інформація про реквізити рахунків зі сплати податків і зборів.
Чи потрібно платнику податків, який реорганізується змінювати реєстрацію платника податку на додану вартість?
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує.
Порядок реєстрації, перереєстрації та анулювання реєстрації платників податку на додану вартість (ПДВ) регулюється статтями 183 – 184 Податкового кодексу України та регламентується розділами ІІІ – V Положення про реєстрацію платників податку на додану вартість, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 14.11.2014 № 1130, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 17.11.2014 за № 1456/26233 (зі змінами) (далі – Положення № 1130).
Згідно із Законом України від 24 жовтня 2013 року № 657-VII «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо обліку та реєстрації платників податків» з 2014 року відмінено свідоцтво про реєстрацію платника ПДВ та забезпечено право платників ПДВ отримати витяг із реєстру платників ПДВ.
Абзацом другим пункту 183.15 статті 183 Кодексу визначено, що у разі перетворення юридичної особи – платника податку або зміни даних про платника податку, які стосуються податкового номера та/або найменування (прізвища, імені та по батькові) платника податку і не пов’язані з ліквідацією або реорганізацією платника податку, а також встановлення розбіжностей чи помилок у записах реєстру платників податку проводиться перереєстрація платника податку.
Перереєстрація платника податку здійснюється з дотриманням правил та у строки, визначені статтею 183 Кодексу для реєстрації платників податку, шляхом внесення відповідного запису до реєстру платників податку (абзац третій пункту 183.15 статті 183 Кодексу).
Для перереєстрації платник податку подає відповідно до пункту 183.7 статті 183 Кодексу заяву протягом 10 робочих днів, що настають за днем, коли змінилися дані про платника податку або виникли інші підстави для перереєстрації (абзац четвертий пункту 183.15 статті 183 Кодексу).
При цьому згідно з підпунктом 4.2 пункту 4 Положення № 1130 у разі перереєстрації дата реєстрації платником ПДВ не змінюється.
У разі якщо особа, утворена шляхом перетворення, не подала у встановлений строк заяви для перереєстрації, її реєстрація платником податку анулюється відповідно до статті 184 Кодексу (абзац шостий пункту 183.15 статті 183 Кодексу).
Враховуючи зазначене, незалежно від дати державної реєстрації особи, утвореної шляхом перетворення, у разі якщо така особа бажає здійснити перереєстрацію, вона протягом 10 робочих днів, що настають за датою завершення перетворення, подає до контролюючого органу реєстраційну заяву платника ПДВ за формою № 1-ПДВ з позначкою «Перереєстрація» (додаток 1 до Положення № 1130). У разі перереєстрації дата реєстрації платником ПДВ не змінюється, індивідуальний податковий номер платника ПДВ залишається незмінним.
У разі якщо особа, утворена шляхом перетворення, не бажає проходити перереєстрацію відповідно до пункту 183.15 статті 183 Кодексу, а бажає зареєструватися платником ПДВ як новоутворена особа (із новими датою реєстрації та індивідуальним податковим номером платника ПДВ), такою особою можуть бути подані дві заяви: заява за формою № 3-ПДВ про анулювання реєстрації платником ПДВ особи, припиненої шляхом перетворення (у зв’язку з припиненням) (додаток 3 до Положення № 1130), та заява за формою № 1-ПДВ про реєстрацію платником ПДВ новоутвореної особи (додаток 1 до Положення № 1130).
Мобільний ЦОП: з початку року здійснено 1 661 виїзд до територіальних громад Дніпропетровщини
Для більш зручного та якісного надання послуг у Головному управлінні ДПС у Дніпропетровській області працює мобільний центр обслуговування платників (далі – мобільний ЦОП). Мобільний ЦОП започатковано з метою створення комфортних та доступних умов під час отримання адміністративних послуг і сервісів юридичними та фізичними особами у віддалених куточках Дніпропетровської області та вразливими групами населення.
Організація роботи мобільного ЦОПу визначена Положенням про мобільний центр обслуговування платників ГУ ДПС у Дніпропетровській області.
Мобільний ЦОП – постійно діючий робочий орган ГУ ДПС, який за заявою територіальної громади здійснює виїзд та обслуговування її мешканців, зручна та швидка податкова допомога для тих, хто немає можливості відвідати стаціонарний ЦОП.
Мобільний ЦОП виконує наступні задачі:
- надання адміністративних послуг та консультацій;
- поліпшення якості надання адміністративних послуг;
- інформування про порядок надання адміністративних послуг;
- інформування про впроваджені електронні сервіси податкової служби та переваги «Електронного кабінету» та мобільного застосунку «Моя податкова».
ГУ ДПС переформатувало свою роботу в умовах викликів сьогодення. Так, в межах реалізації Меморандуму про співпрацю та взаємодію між Дніпропетровською обласною державною адміністрацією та ГУ ДПС від 10.12.2021 року з метою об’єднання зусиль для координації дій у підвищенні якості сервісного обслуговування платників податків між ГУ ДПС та територіальними громадами області укладені угоди про співпрацю та затверджені графіки чергувань в приміщеннях Центрів надання адміністративних послуг у Дніпропетровській області для приймання відвідувачів та надання адміністративних послуг на 2025 рік.
З початку року мобільним ЦОП за участі ДПІ здійснено 1 661 виїздів до територіальних громад області для надання адміністративних послуг їх мешканцям, з яких 549 адресних виїздів до маломобільних груп населення. Фахівцями мобільного ЦОП надано 14904 адміністративних послуг, в тому числі 2 499 адміністративних послуг під час адресних виїздів до маломобільних груп населення; інших послуги – 66 926 (інші послуги - 9081, примірники друкованої продукції – 34826, роз’яснення - 23019).
Мобільний ЦОП від ГУ ДПС – це доступність, зручність та інформаційна підтримка для вразливої групи населення, інструмент для підвищення рівня податкової культури платників податків та забезпечення зручного обслуговування населення Дніпропетровщини.
Рентна плата за користування радіочастотним спектром (радіочастотним ресурсом) України: платники Дніпропетровщини спрямували до загального фонду держбюджету понад 1,1 млн гривень
Упродовж одинадцяти місяців поточного року платники Дніпропетровщини рентної плати поповнили загальний фонд державного бюджету рентною платою за користування радіочастотним спектром (радіочастотним ресурсом) України на понад 1,1 млн гривень.
Інформуємо, що відповідно до п. 254.3 ст. 254 ПКУ об’єктом оподаткування рентною платою за користування радіочастотним спектром (радіочастотним ресурсом) України є ширина смуги радіочастот, що визначається як частина смуги радіочастот загального користування у відповідному регіоні та зазначена у відповідних ліцензіях, дозволах та присвоєннях, визначених у п. 254.1 ст. 254 ПКУ.
Відповідно до п. 254.1 ст. 254 ПКУ платниками рентної плати за користування радіочастотним спектром (радіочастотним ресурсом) України є загальні користувачі радіочастотного спектра України, визначені законодавством про електронні комунікації та радіочастотний спектр, яким надано право користуватися радіочастотним спектром України в межах виділеної частини смуг радіочастот загального користування на підставі:
ліцензії на користування радіочастотним спектром (радіочастотним ресурсом) України (п.п. 254.1.1 п. 254.1 ст. 254 ПКУ);
ліцензії на мовлення з присвоєнням радіочастоти загальних користувачів у смугах радіочастот, виділених для потреб мовлення (п.п. 254.1.2 п. 254.1 ст. 254 ПКУ);
ліцензії на постачання послуг для потреб мовлення з присвоєнням радіочастоти загальних користувачів у смугах радіочастот, виділених для потреб мовлення (п.п. 254.1.3 п. 254.1 ст. 254 ПКУ);
дозволу на тимчасове мовлення з присвоєнням радіочастоти загальних користувачів у смугах радіочастот, виділених для потреб мовлення (п.п. 254.1.4 п. 254.1 ст. 254 ПКУ);
присвоєння радіочастоти (згідно з витягами з реєстру присвоєнь) для потреб мовлення, отриманого постачальником електронних комунікаційних мереж та/або послуг для надання послуг власнику ліцензії на мовлення (п.п. 254.1.5 п. 254.1 ст. 254 ПКУ);
присвоєння радіочастоти (згідно з витягами з реєстру присвоєнь) для загальних користувачів (п.п. 254.1.6 п. 254.1 ст. 254 ПКУ).
Податкова знижка: договір – один з основних документів, який підтверджує понесені витрати у вигляді суми коштів, сплачених за навчання
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що право платника податку на доходи фізичних осіб (далі – податок) на податкову знижку у зменшення оподатковуваного доходу за наслідками звітного податкового року, підстави для її нарахування, перелік витрат, дозволених до включення до податкової знижки, обмеження права на її нарахування визначені ст. 166 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).
Відповідно до п.п. 166.3.3 п. 166.3 ст. 166 ПКУ платник податку має право включити до податкової знижки у зменшення оподатковуваного доходу платника податку за наслідками звітного податкового року, нарахованого у вигляді заробітної плати, зменшеного з урахуванням положень п. 164.6 ст. 164 ПКУ, витрати у вигляді суми коштів, сплачених платником податку на користь вітчизняних закладів дошкільної, позашкільної, загальної середньої, професійної (професійно-технічної) та вищої освіти для компенсації вартості здобуття відповідної освіти таким платником податку та/або членом його сім’ї першого ступеня споріднення та/або особи, над якою встановлено опіку чи піклування, або яку влаштовано до прийомної сім’ї, дитячого будинку сімейного типу, якщо такого платника податку призначено відповідно опікуном, піклувальником, прийомним батьком, прийомною матір’ю, батьком-вихователем, матір’ю-вихователькою.
Членами сім’ї фізичної особи першого ступеня споріднення для цілей розд. IV ПКУ вважаються її батьки, її чоловік або дружина, діти такої фізичної особи, у тому числі усиновлені (п.п. 14.1.263 п. 14.1 ст. 14 ПКУ).
До податкової знижки включаються фактично здійснені протягом звітного податкового року платником податку витрати, підтверджені відповідними платіжними та розрахунковими документами, зокрема квитанціями, фіскальними або товарними чеками, прибутковими касовими ордерами, що ідентифікують продавця товарів (робіт, послуг) і особу, яка звертається за податковою знижкою (їх покупця (отримувача), а також копіями договорів за їх наявності в яких обов’язково повинно бути відображено вартість таких товарів (робіт, послуг) і строк оплати за такі товари (роботи, послуги) (п.п. 166.2.1 п. 166.2 ст. 166 ПКУ).
Підпунктом 166.2.2 п. 166.2 ст. 166 ПКУ визначено, що копії зазначених у п.п. 166.2.1 п. 166.2 ст. 166 ПКУ документів (крім електронних розрахункових документів) надаються разом з річною податковою декларацією про майновий стан і доходи (далі – Декларація), а оригінали цих документів не надсилаються контролюючому органу, але підлягають зберіганню платником податку протягом строку давності, встановленого ПКУ.
У разі якщо відповідні витрати підтверджені електронним розрахунковим документом, платник податків зазначає в Декларації лише реквізити електронного розрахункового документа.
Для документального підтвердження витрат, що включаються до податкової знижки, контролюючий орган не має права вимагати від платника податку надання документів та/або їх копій, які містяться в автоматизованих інформаційних і довідкових системах, реєстрах, банках (базах) даних органів державної влади та/або органів місцевого самоврядування, інформація з яких безоплатно отримується контролюючими органами відповідно до ПКУ та міститься в інформаційних базах центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику (п.п. 166.2.3 п. 166.2 ст. 166 ПКУ).
Суспільні відносини, що виникають у процесі реалізації конституційного права людини на освіту, прав та обов’язків фізичних і юридичних осіб, які беруть участь у реалізації цього права регулює Закон України від 05 вересня 2017 року № 2145-VІІІ «Про освіту» (із змінами та доповненнями) (далі – Закон № 2145).
Крім того, спеціальними законами, які визначають правові, організаційні, фінансові засади, а також структуру та типи закладів дошкільної, позашкільної, загальної середньої освіти є: Закон України від 22 червня 2000 року № 1841-III «Про позашкільну освіту» (із змінами та доповненнями), Закон України від 06 червня 2024 року № 3788-IX «Про дошкільну освіту» із змінами та доповненнями, Закон України від 16 січня 2020 року № 463-IX «Про повну загальну середню освіту» (із змінами та доповненнями).
Згідно з п. 6 ст. 79 Закону № 2145 встановлено, що розмір та умови оплати за навчання, підготовку, перепідготовку, підвищення кваліфікації, за надання додаткових освітніх послуг встановлюються договором.
Договір укладається між закладом освіти і здобувачем освіти (його законними представниками) та/або юридичною чи фізичною особою, яка здійснює оплату.
Враховуючи викладене, з метою використання права на податкову знижку у зменшення оподатковуваного доходу за наслідками звітного податкового року платник податку може включити фактично здійснені ним витрати у вигляді суми коштів, сплачених на користь вітчизняних закладів дошкільної, позашкільної, загальної середньої освіти для компенсації вартості здобуття відповідної освіти такого платника податку та/або члена його сім’ї першого ступеня споріднення, підтверджені відповідними документами, зокрема, копією договору, що ідентифікує заклад освіти – надавача послуг і здобувача освіти – отримувача послуг (його законного представника) та/або юридичну чи фізичну особу, яка здійснює оплату.
При цьому в договорі про навчання повинно бути зазначено прізвище, ім’я та по батькові особи, яка буде безпосередньо навчатися (дитини).
Нагадуємо, що за витратами 2024 року з метою отримання податкової знижки, податкова декларація про майновий стан і доходи подається по 31 грудня 225 року (включно).
Акцентуємо увагу, якщо платник податку до кінця податкового року, наступного за звітним не скористався правом на нарахування податкової знижки за наслідками звітного податкового року, таке право на наступні податкові роки не переноситься (п.п. 166.4.3 п. 166.4 ст. 166 ПКУ).
Сільськогосподарські товаровиробники – платники єдиного податку поповнили місцеві бюджети Дніпропетровщини на понад 703,1 млн гривень
Протягом січня – листопада поточного року до місцевих бюджетів Дніпропетровщини від сільськогосподарських товаровиробників надійшло понад 703,1 млн грн єдиного податку. Як поінформував в. о. начальника Головного управління ДПС у Дніпропетровській області Юрій Павлютін, у порівнянні з січнем – листопадом 2024 року надходження збільшились на понад 171,7 млн грн, або на 32,3 відсотки.
Очільник податкової служби Дніпропетровщини звернув увагу, що від ефективної роботи сільськогосподарських товаровиробників залежить продовольча безпека країни.
«Висловлюємо вдячність бізнесу за сумлінну сплату податків. Комунікації податкової служби з платниками спрямовані на конструктивну взаємодію. Якісна консультаційна допомога податківців і сервісний підхід – важлива підтримка суб’єктів господарювання для здійснення ними діяльності в законодавчому полі», – підкреслив Юрій Павлютін.
Нагадуємо, що юридичні особи – платники єдиного податку четвертої групи сплачують податок щоквартально протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) кварталу.
Юридичні особи, реорганізовані шляхом приєднання або утворені протягом року шляхом злиття або перетворення у звітному податковому періоді, у тому числі за набуті ними площі нових земельних ділянок, вперше сплачують податок протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) кварталу, в якому відбулося таке обрання/перехід, в якому відбулося утворення (виникнення права на земельну ділянку).
Управління податковим боргом: ДПС перейматиме досвід Бельгії
Державна податкова служба України та Федеральна державна служба фінансів Бельгії співпрацюватимуть у сфері управління податковим боргом. Сторони визначили пріоритетні напрями взаємодії та окреслили перші практичні кроки.
Співпраця відбудеться в рамках в межах реалізації Меморандуму про взаєморозуміння між Федеральною державною службою фінансів Королівства Бельгії та Державною податковою службою України.
Ефективне управління податковим боргом є одним із ключових факторів для фінансової стабільності держави. Саме тому ДПС зосереджується на переході від фрагментарних рішень до комплексної моделі управління, що поєднує цифровізацію, аналітику та ефективну взаємодію з платниками податків.
«Для нас важливо мати практичну співпрацю для обміну досвідом і впровадження ефективних рішень у сфері управління та погашення податкового боргу. Ми налаштовані на конкретні результати та поступове впровадження сучасних європейських підходів», – наголосив заступник Голови ДПС Андрій Троцко під час онлайн зустрічі з командою Федеральної державної служби фінансів Бельгії.
Сторони визначили ключові напрями подальшої роботи з удосконалення процедур погашення податкового боргу. Серед них:
- створення ІТ-рішення «Робота з боргом», яке має забезпечити комплексний підхід до управління податковим боргом та посилити аналітичні можливості податкових органів;
- удосконалення податкового законодавства, спрямоване на спрощення процедур стягнення, розширення електронної взаємодії з платниками податків і підвищення ефективності інструментів погашення боргу з урахуванням принципу економічної доцільності.
Дайджест "Події тижня"
15 грудня 2025
Підсумки діяльності Офісу податкових консультантів
У Головному управлінні ДПС у Дніпропетровській області відбувся сеанс телефонного зв’язку «гаряча лінія» на тему «Підсумки діяльності Офісу податкових консультантів». На запитання відповідала начальник управління податкових сервісів Головного управління ДПС у Дніпропетровській області Тетяна Литвиненко.
Субсайт: https://dp.tax.gov.ua/media-ark/news-ark/963082.html
16 грудня 2025
Актуальні податкові питання у фокусі зустрічі з бізнесом Павлоградщини
Фахівці Головного управління ДПС у Дніпропетровської області провели робочу онлайнову зустріч із суб’єктами господарювання Павлоградського району у форматі відкритого діалогу. Під час заходу учасників поінформували про переваги електронної взаємодії з податковими органами, зокрема листування через Електронний кабінет платника, що дозволяє оперативно отримувати інформацію та зменшує потребу в особистих візитах.
Субсайт: https://dp.tax.gov.ua/media-ark/news-ark/963441.html
17 грудня 2025
Податківці Дніпропетровщини: розмова з бізнесом про відповідальність
Правові аспекти застосування реєстраторів розрахункових операцій та/або програмних реєстраторів розрахункових операцій (РРО/ПРРО) у сферах торгівлі, громадського харчування та надання послуг стали ключовою темою онлайн-зустрічі податківців Дніпропетровщини з представниками бізнесу області. Під час відкритого діалогу фахівці Головного управління ДПС у Дніпропетровській області акцентували увагу на обов’язку суб’єктів господарювання здійснювати розрахункові операції на повну суму покупки або послуги з використанням належним чином зареєстрованих, опломбованих та переведених у фіскальний режим РРО/ПРРО. Такі операції мають супроводжуватися формуванням розрахункових документів у паперовій та/або електронній формі або із застосуванням зареєстрованих розрахункових книжок.
Субсайт: https://dp.tax.gov.ua/media-ark/news-ark/963758.html
18 грудня 2025
Комунікація задля підвищення податкової обізнаності
Що робити, якщо документи втрачені, пошкоджені або знищені і виконати податкові обов’язки вчасно неможливо? Саме ці питання стали темою онлайн-зустрічі фахівців Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (ГУ ДПС) з бізнесом регіону.
Субсайт: https://dp.tax.gov.ua/media-ark/news-ark/963954.html
18 грудня 2025
Працюємо у громадах: зустріч податківців Дніпропетровщини з платниками Синельниківщини
Фахівці Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (ГУ ДПС) зустрілися з суб’єктами господарювання (СГ) Новоолександрівського старостинського округу Раївської територіальної громади Синельниківщини. Обговорили з платниками низку важливих питань: зміни у податковому законодавстві, які набрали чинності у цьому році, послуги та сервіси податкової і не тільки.
Субсайт: https://dp.tax.gov.ua/media-ark/news-ark/964171.html
19 грудня 2025
Довіра будується на прозорій комунікації: робота податківців у громадах області
Стале наповнення бюджетів, зручні сервіси, систематизація новацій законодавства – у фокусі уваги податківців Дніпропетровщини на комунікаційних заходах з платниками.
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області (ГУ ДПС) залучає усі можливі механізми та інструменти аби суб’єкти господарювання сумлінно виконували податкові зобов’язання, з розумінням відповідальності перед жителями громад області та в цілому державою. Чергові зустрічі, семінари, засідання «круглих столів» з платниками минулого тижня відбулися у багатьох міських, районних, селищних та сільських територіальних громадах області.
Субсайт: https://dp.tax.gov.ua/media-ark/news-ark/964754.html
19 грудня 2025
Громадська рада при податковій Дніпропетровщини: системний діалог триває
Відкритий діалог, системна робота та конструктивні рішення – саме у такому форматі відбулося чергове засідання Громадської ради при Головному управлінні ДПС у Дніпропетровській області. Чергова зустріч проходила в офлайн та онлайн форматах за участю очільника податкової Дніпропетровщини Юрія Павлютіна. «Громадська рада – це важливий майданчик для обговорення нагальних питань, напрацювання спільних рішень і формування довіри до податкової служби. Саме тут ми чуємо голос бізнесу та можемо оперативно реагувати на виклики», – підкреслив Юрій Павлютін.
Субсайт: https://dp.tax.gov.ua/media-ark/news-ark/964751.html
Фейсбук: https://www.facebook.com/share/p/1BriGGZU47/
Дашборд «Пульс»: цифровий інструмент для покращення взаємодії бізнесу і держави
В Україні запрацював перший публічний аналітичний дашборд платформи «Пульс» – сучасний онлайн-інструмент зворотного зв’язку між бізнесом і органами державної влади.
Віджет сервісу вже інтегровано та розміщено на вебпорталі Державної податкової служби України.
ДПС стала першим органом державної влади, який долучився до проєкту «Пульс» та забезпечив інтеграцію Електронного кабінету з онлайн-платформою.
«Пульс» дозволяє підприємцям:
- повідомляти про проблеми у взаємодії з органами державної влади;
- отримувати допомогу щодо їх розв’язання;
- оцінювати роботу державних сервісів;
- висловлювати пропозиції щодо покращення бізнес-клімату.
Крім того, користувачі можуть залишати позитивні відгуки про державні послуги. Це сприятиме більш ефективній взаємодії держави з підприємницьким середовищем.
Щоб скористатися віджетом на вебпорталі ДПС, необхідно:
- натиснути у правому верхньому куті іконку з логотипом дашборду,
- оцінити умови ведення вашого бізнесу в Україні від одного до десяти,
- написати коментар, зазначивши: проблематику, регіон, відповідальний орган, галузь та посаду,
- відправити звернення, авторизувавшись через ID.GOV.UA.
Також залишити свої коментарі та звернення можна на всіх доступних платформах:
- на сайті pulse.gov.ua;
- на сайті Міністерства економіки України;
- на Порталі електронних сервісів;
- на сайтах ЦОВВ та ОВА.
Дашборд дозволяє ДПС отримувати об’єктивні сигнали від бізнесу, аналізувати проблеми та тенденції у сфері податкового адміністрування в режимі реального часу.
Закликаємо платників активно користуватися платформою, оскільки надана інформація стане основою для ухвалення рішень, удосконалення податкових сервісів та підвищення якості адміністрування податків.
Національна стратегія доходів: покращення роботи з податковим боргом
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує.
Податковий борг для будь-якої країни є соціально-економічною проблемою. Зростання загальної суми податкового боргу свідчить про необхідність більш прискіпливого вивчення причин його виникнення та підвищення ефективності заходів погашення податкового боргу, що дозволить упередити виникнення податкового боргу та забезпечить якнайшвидше його погашення з дотриманням обґрунтованого рівня витрат на адміністрування такого боргу.
Очікується, що вдосконалення процесів погашення податкового боргу матиме такі позитивні наслідки для податкових органів:
- прискорить, спростить та зменшить фінансові витрати органів ДПС на процедуру погашення податкового боргу;
- зменшить витрати робочого часу на здійснення заходів з погашення податкового боргу;
- забезпечить проведення автоматизованого аналізу фінансово-господарського стану боржника та виявлення джерел погашення податкового боргу;
- зменшить вплив «людського» фактору на процедури погашення податкового боргу.
ПДВ: чи переноситься від’ємне значення до складу податкового кредиту правонаступника?
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє.
Відповідно до пункту 198.7 статті 198 Податкового кодексу України сума від’ємного значення, що підлягає включенню до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду платника, що реорганізується шляхом, зокрема, перетворення, – підлягає перенесенню до складу податкового кредиту правонаступника у наступному періоді після підписання передавального акта відповідно до законодавства.
Таке перенесення здійснюється в разі, якщо сума від’ємного значення, що підлягає включенню до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду платника, що реорганізується, підтверджена документальною перевіркою контролюючого органу.
Відповідно до пункту 13 розділу ІІІ наказу Міністерства фінансів України від 28.01.2026 № 21 «Про затвердження форм та Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість», зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 29.01.2016 № 159/28289 (зі змінами), за наявності у платника податку, який реорганізовується, суми від’ємного значення, що підлягає включенню до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду, вказаний платник податку має право подати заяву про перенесення такої суми від’ємного значення до складу податкового кредиту правонаступника (таблиця 2 (Д2) (додаток 2)). Така заява подається у складі податкової декларації з ПДВ (далі – декларація) за останній (звітний) період реєстрації платника податку.
У разі підтвердження контролюючим органом за результатами документальної перевірки сум від’ємного значення правонаступник реорганізованого платника податку подає у складі декларації з податку за звітні (податкові) періоди після такого підтвердження заяву про внесення суми від’ємного значення реорганізованого платника податку до складу податкового кредиту звітного (податкового) періоду (таблиця 3 (Д2) (додаток 2)).
Отже, від’ємне значення до складу податкового кредиту правонаступника переноситься у разі виконання всіх зазначених умов.
Алгоритм перенесення від’ємного значення до складу податкового кредиту правонаступника:
1. Платник податку, що реорганізується шляхом перетворення подає заяву за ф. № 1-ПДВ, яка визначена додатком 1 до Положення № 1130, з обов’язковою позначкою «Перереєстрація» !!! протягом 10 робочих днів, що настають за днем, коли змінилися дані про платника податку;
2. Підписується передавальний акт (п.198.7 ст. 198 Кодексу);
3. Проводиться документальна перевірка контролюючим органом суми від’ємного значення платника, що реорганізується шляхом перетворення;
4. У разі підтвердження документальною перевіркою сум від’ємного значення платник, що реорганізується шляхом перетворення, подає заяву про перенесення від’ємного значення ((таблиця 2 (Д2) (додаток 2)) до декларації за останній звітний період реєстрації платником податку;
5. Правонаступник подає заяву про внесення суми від’ємного значення реорганізованого платника податку до складу податкового кредиту звітного (податкового) періоду (таблиця 3 (Д2) (додаток 2));
6. Значення рядку «Усього» таблиці 3 (Д2) (додаток 2) правонаступник переносить до рядка 16.3 поточної декларації.
Особливості заповнення додатку 2 платниками податку, що реорганізовуються, та їх правонаступниками представлені на офіційному вебпорталі ДПС за посиланням: https://tax.gov.ua/baneryi/onlayn-navchannya/podatok-na-dodanu-vartist/yuridichni-osobi/podatkova-zvitnist/poryadok-skladennya-ta-vnesennya-zmin/903383.html.
Щодо нарахування фізичній особі мінімального податкового зобов’язання
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області щодо: чи враховується при розрахунку мінімального податкового зобов’язання (далі – МПЗ) для фізичної особи нарахований контролюючим органом за попередні звітні періоди земельний податок за земельну ділянку, віднесену до сільськогосподарських угідь, у разі отримання податкового повідомлення-рішення та сплати земельного податку у звітному році, за який здійснюється нарахування МПЗ, повідомляє.
Відповідно до п.п. 170.14.1 п. 170.14 ст. 170 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) платниками загального мінімального податкового зобов’язання (далі – МПЗ) є власники, орендарі, користувачі на інших умовах (в тому числі на умовах емфітевзису) земельних ділянок, віднесених до сільськогосподарських угідь, не переданих такими особами в оренду (суборенду), емфітевзис або інше користування на підставі договорів, укладених та зареєстрованих відповідно до законодавства. У разі передачі таких земельних ділянок в оренду (суборенду), емфітевзис або інше користування на підставі договорів, укладених та зареєстрованих відповідно до законодавства, їх розмір враховується при визначенні загального МПЗ орендарів, користувачів на інших умовах (в тому числі на умовах емфітевзису) таких земельних ділянок у порядку, встановленому ПКУ (п.п. 170.14.2 п. 170.14 ст. 170 ПКУ).
Об’єктом оподаткування МПЗ є земельні ділянки, віднесені до сільськогосподарських угідь, які перебувають у власності або користуванні.
Підстави, за якими МПЗ не визначається встановлено п. 38 прим. 1.2 ст. 38 прим. 1 ПКУ.
Підпунктом 170.14.3 п. 170.14 ст. 170 ПКУ встановлено, що визначення загального МПЗ фізичним особам, які не зареєстровані як фізичні особи – підприємці, здійснюється контролюючим органом за податковою адресою таких осіб.
МПЗ обчислюється контролюючим органом на підставі даних Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, Державного земельного кадастру та/або на підставі оригіналів чи належним чином засвідчених копій відповідних документів платника податків, зокрема документів, що підтверджують право власності / користування.
Податкове повідомлення-рішення (далі – ППР) разом з детальним розрахунком суми податку про сплату річного податкового зобов’язання з податку на доходи фізичних осіб, на суму позитивного значення різниці між сумою загального МПЗ та сумою сплачених протягом податкового (звітного) року податків, зборів, платежів, контроль за справлянням яких покладено на контролюючі органи, пов’язаних з виробництвом та реалізацією власної сільськогосподарської продукції та/або з власністю та/або користуванням (орендою, суборендою, емфітевзисом, постійним користуванням) земельними ділянками, віднесеними до сільськогосподарських угідь (далі у п. 170.14 ст. 170 ПКУ – загальна сума сплачених податків, зборів, платежів), надсилається (вручається) платнику податку у порядку, визначеному ст. 42 ПКУ, до 01 липня року, наступного за звітним.
Якщо контролюючий орган не надіслав (не вручив) таке ППР разом з детальним розрахунком суми податку у зазначений строк, фізична особа звільняється від відповідальності, передбаченої ПКУ за несвоєчасну сплату річного податкового зобов’язання на суму позитивного значення різниці між сумою загального МПЗ та загальною сумою сплачених податків, зборів, платежів.
Таке річне податкове зобов’язання може бути нараховано за податкові (звітні) періоди (роки) в межах строків, визначених п. 102.1 ст. 102 ПКУ.
Позитивне значення різниці між сумою загального МПЗ та загальною сумою сплачених податків, зборів, платежів є частиною зобов’язань з податку на доходи фізичних осіб.
Сума податку на доходи фізичних осіб у частині позитивного значення різниці між сумою загального МПЗ та загальною сумою сплачених податків, зборів, платежів розподіляється контролюючим органом пропорційно до питомої ваги площі кожної із земельних ділянок, віднесених до сільськогосподарських угідь, та сплачується (перераховується) до місцевих бюджетів за місцезнаходженням таких земельних ділянок.
Сума податку на доходи фізичних осіб у частині позитивного значення такої різниці не враховується у загальній сумі сплачених податків, зборів,платежів у наступному податковому (звітному) році (п.п. 170.14.4 п. 170.14 ст. 170 ПКУ).
Підпунктом 170.14.5 п. 170.14 ст. 170 ПКУ визначено, що до загальної суми сплачених протягом податкового (звітного) року податків, зборів, платежів платника податку включаються, зокрема земельний податок за земельні ділянки, віднесені до сільськогосподарських угідь.
У сумі сплачених податків, зборів, платежів не враховуються помилково та/або надміру сплачені у податковому (звітному) році суми податків, зборів, платежів.
Згідно з п. 286.5 ст. 286 ПКУ нарахування фізичним особам сум плати за землю проводиться контролюючими органами (за місцем знаходження земельної ділянки, у тому числі право на яку фізична особа має як власник земельної частки (паю), які надсилають платнику податку у порядку, визначеному ст. 42 ПКУ, до 01 липня поточного року ППР про внесення податку за формою, встановленою у порядку, визначеному ст. 58 ПКУ, разом із детальним розрахунком суми податку, який, зокрема, але не виключно, має містити кадастровий номер та площу земельної ділянки, розмір ставки податку та розмір пільги зі сплати податку.
Пунктом 287.5 ст. 287 ПКУ передбачено, що податок фізичними особами сплачується протягом 60 днів з дня вручення ППР.
Податкове зобов’язання з цього податку може бути нараховано за податкові (звітні) періоди (роки) в межах строків, визначених п. 102.1 ст. 102 ПКУ (п. 287.10 ст. 287 ПКУ).
Контролюючий орган, крім випадків, визначених п. 102.2 ст. 102 ПКУ, має право провести перевірку та самостійно визначити суму грошових зобов’язань платника податків у випадках, визначених ПКУ, не пізніше закінчення 1095 дня, що настає за останнім днем граничного строку, зокрема сплати грошових зобов’язань, нарахованих контролюючим органом.
Якщо протягом зазначеного строку контролюючий орган не визначає суму грошових зобов’язань, платник податків вважається вільним від такого грошового зобов’язання (в тому числі від нарахованої пені), а спір стосовно такого податкового повідомлення не підлягає розгляду в адміністративному або судовому порядку (п. 102.1 ст. 102 ПКУ).
Отже, з урахуванням норм п.п. 170.14.5 п. 170.14 ст. 170 ПКУ при розрахунку МПЗ для фізичних осіб до загальної суми сплачених протягом податкового (звітного) року податків враховується земельний податок за земельну ділянку, віднесену до сільськогосподарських угідь, строк сплати якого припадає на податковий (звітний) рік та який фактично сплачено протягом податкового (звітного) року, за який здійснюється нарахування МПЗ для фізичних осіб.
Фізична особа – резидент України є контролюючою особою: визначення об’єкта оподаткування ПДФО за певних умов
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує.
Згідно з п.п. 39 прим. 2.2.2 п. 39 прим.2 ст. 39 прим. 2 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) об’єктом оподаткування для податку на доходи фізичних осіб (податку на прибуток підприємств) контролюючої особи є частина скоригованого прибутку контрольованої іноземної компанії, пропорційна частці, якою володіє або яку контролює така фізична (юридична) особа на останній день відповідного звітного періоду, щодо якого розраховується скоригований прибуток контрольованої іноземної компанії, що обчислюється відповідно до правил, визначених ст. 39 прим. 2 ПКУ.
Тобто, скоригований прибуток контрольованої іноземної компанії для такої фізичної особи розраховується відповідно до фінансової звітності за 2025 рік.
До уваги фізичних осіб - власників земельних ділянок одного виду використання, загальна площа яких не перевищує межі граничних норм!
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що пільги щодо сплати земельного податку для фізичних осіб наведено в ст. 281 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).
Згідно з п. 281.1 ст. 281 ПКУ визначено перелік категорій фізичних осіб – власників земельних ділянок:
особи з інвалідністю першої і другої групи;
фізичні особи, які виховують трьох і більше дітей віком до 18 років;
пенсіонери (за віком);
ветерани війни та особи, на яких поширюється дія Закону України від 22 жовтня 1993 року № 3551-XII «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» (зі змінами та доповненнями);
фізичні особи, визнані законом особами, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи.
Відповідно до п. 281.2 ст. 281 ПКУ звільнення від сплати податку за земельні ділянки, передбачене для відповідної категорії фізичних осіб п. 281.1 ст. 281 ПКУ, поширюється на земельні ділянки за кожним видом використання у межах граничних норм:
для ведення особистого селянського господарства – у розмірі не більш як 2 гектари;
для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка): у селах – не більше як 0,25 га, в селищах – не більше як 0,15 га, в містах – не більше як 0,10 га;
для індивідуального дачного будівництва – не більше як 0,10 га;
для будівництва індивідуальних гаражів – не більше як 0,01 га;
для ведення садівництва – не більше як 0,12 гектара.
Якщо право на пільгу у платника виникає протягом року, то він звільняється від сплати податку починаючи з місяця, що настає за місяцем, у якому виникло це право. У разі втрати права на пільгу протягом року податок сплачується починаючи з місяця, що настає за місяцем, у якому втрачено це право (п. 284.2 ст. 284 ПКУ).
Відповідно до п. 286.5 ст. 286 ПКУ платники плати за землю мають право письмово або в електронній формі засобами електронного зв’язку (з дотриманням вимог, визначених п.42.4 ст. 42 ПКУ) звернутися до контролюючого органу за своїм місцем реєстрації у контролюючих органах або за місцем знаходження земельних ділянок, у тому числі право на яку фізична особа має як власник земельної частки (паю), для проведення звірки даних, зокрема, щодо права на користування пільгою.
У разі виявлення розбіжностей між даними контролюючих органів та даними, підтвердженими платником плати за землю на підставі оригіналів відповідних документів або належним чином засвідчених копій документів, зокрема, на користування пільгою, контролюючий орган, до якого звернувся платник плати за землю, проводить протягом десяти робочих днів перерахунок суми податку і надсилає (вручає) йому нове податкове повідомлення-рішення разом з детальним розрахунком суми податку. Попереднє податкове повідомлення-рішення вважається скасованим (відкликаним).
Отже, щоб скористатися пільгами із земельного податку фізичні особи – власники земельних ділянок, які мають підстави для отримання пільг, мають право письмово або в електронній формі засобами електронного зв’язку звернутися з документами, що надають право на пільгу, до контролюючого органу за своїм місцем реєстрації або за місцем знаходження земельних ділянок.
Про визначення доходу, отриманого через платформу OnlyFans
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує.
Порядок оподаткування доходів фізичних осіб регламентовано в розд. IV Податкового кодексу України (далі – ПКУ), відповідно до п. 162.1 ст. 162 якого платниками податку на доходи фізичних осіб (далі – податок) є, зокрема, фізична особа – резидент, яка отримує доходи як з джерела їх походження в Україні, так і іноземні доходи.
Дохід з джерел за межами України – це будь-який дохід, отриманий резидентами, у тому числі від будь-яких видів діяльності за межами митної території України (п.п. 14.1.55 п. 14.1 ст. 14 ПКУ).
Відповідно до п.п. 170.11.1 п. 170.11 ст. 170 ПКУ у разі якщо джерело виплат будь-яких оподатковуваних доходів є іноземним, сума такого доходу включається до загального річного оподатковуваного доходу платника податку – отримувача, який зобов’язаний подати річну податкову декларацію, та оподатковується податком на доходи фізичних осіб за ставкою, визначеною п. 167.1 ст. 167 ПКУ, крім окремих видів доходів, встановлених у п.п. 170.11.1 п. 170.11 ст. 170 ПКУ.
Крім того, відповідно до п. 161 підрозд. 10 розд. XX ПКУ доходи, які включаються до загального річного оподатковуваного доходу, є базою оподаткування військовим збором.
Згідно з п.п. «а» п. 176.1 ст. 176 ПКУ платники податку зобов’язані вести облік доходів і витрат в обсягах, необхідних для визначення суми загального річного оподатковуваного доходу, у разі якщо такий платник податку зобов’язаний відповідно до ПКУ подавати декларацію або має право на таке подання з метою повернення надміру сплачених податків, у тому числі при застосуванні права на податкову знижку.
Форма книги обліку доходів і витрат для визначення суми загального річного оподатковуваного доходу та порядок ведення обліку доходів і витрат для визначення суми загального річного оподатковуваного доходу затверджені наказом Міністерства фінансів України від 23 червня 2017 року № 591.
Крім того, в п. 44.1 ст. 44 ПКУ встановлено, що для цілей оподаткування платники податків зобов’язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов’язаних з визначенням об’єктів оподаткування та/або податкових зобов’язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, інформації, пов’язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.
Платники податків зобов’язані забезпечити зберігання документів та інформації, встановлених у п. 44.1 ст. 44 ПКУ, а також документів, пов’язаних із виконанням вимог законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, протягом визначених законодавством строків, але не менше 1095 днів для інших документів, на які не поширюються вимоги п.п. 44.3.1 та 44.3.2 п. 44.3 ст. 44 ПКУ (п.п. 44.3.3 п. 44.3 ст. 44 ПКУ).
Отже, відповідно до вимог ПКУ платник податку – фізична особа зобов’язаний вести облік доходів, витрат в обсягах, необхідних для визначення суми загального річного оподатковуваного доходу, а також зобов’язаний забезпечити зберігання документів та інформації, пов’язаних з визначенням об’єктів оподаткування.
Слід зазначити, що згідно з п. 1 ст. 22 Конвенції про взаємну адміністративну допомогу в податкових справах, ратифікованою Законом України від 17 грудня 2008 року № 677-VI «Про ратифікацію Конвенції про взаємну адміністративну допомогу в податкових справах» із застереженнями (далі – Конвенція), з будь-якою інформацією, яку Сторона отримала згідно з цією Конвенцією, поводяться як з таємною так само, як з інформацією, отриманою відповідно до внутрішнього законодавства цієї Сторони або за умов таємності, які застосовуються на території Сторони, що надає інформацію, якщо такі умови є більш суворими.
Така інформація в будь-якому випадку розголошується лише особам або органам (зокрема судам та адміністративним чи наглядовим органам), які причетні до оцінки, збору чи стягнення, до здійснення виконавчих заходів чи кримінального переслідування щодо податків, належних до сплати цій Стороні, або причетні до прийняття рішень за апеляціями стосовно таких податків. Цю інформацію можуть використовувати лише вказані особи чи органи, і тільки для зазначених цілей. Незважаючи на положення п. 1, вони можуть розголошувати її під час відкритого судового розгляду або в судових рішеннях, що стосуються таких податків, за наявності попереднього дозволу вповноваженого органу Сторони, що надає інформацію. Проте будь-які дві чи більше Сторін можуть за спільною згодою відмовитися від умови отримання попереднього дозволу (п. 2 ст. 22 Конвенції).
Про терміни давності для застосування штрафних санкцій за порушення вимог щодо проведення розрахунків у готівковій та безготівковій формі
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що відповідно до ст. 15 Закону України від 06 липня 1995 року № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» (із змінами та доповненнями) (далі – Закон № 265) контроль за додержанням суб’єктами господарювання порядку проведення розрахунків за товари (послуги), операцій з видачі готівкових коштів держателям електронних платіжних засобів, інших емітованих платіжних інструментів та інших вимог Закону № 265 здійснюють контролюючі органи шляхом проведення фактичних та документальних перевірок відповідно до Податкового кодексу України (далі – ПКУ).
Контроль за додержанням суб’єктами господарювання порядку виконання операцій з торгівлі валютними цінностями в готівковій формі здійснюють Національний банк України та центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику (далі – контролюючий орган), шляхом проведення перевірок відповідно до закону.
При цьому, відповідно до п. 113.1 ст. 113 ПКУ граничні строки застосування штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) до платників податків відповідають строкам давності для нарахування грошових зобов’язань, визначеним ст. 102 ПКУ.
Згідно з п. 102.1 ст. 102 ПКУ контролюючий орган, крім випадків, визначених п. 102.2 ст. 102 ПКУ, має право провести перевірку та самостійно визначити суму грошових зобов’язань платника податків у випадках, визначених ПКУ, не пізніше закінчення 1095 дня (2555 дня – у разі проведення перевірки відповідно до ст.ст. 39 і 39 прим. 2 ПКУ, застосування вимог п. 141.4 ст. 141 ПКУ), що настає за останнім днем граничного строку подання податкової декларації, звіту про використання доходів (прибутків) неприбуткової організації, визначеної п. 133.4 ст. 133 ПКУ, та/або граничного строку сплати грошових зобов’язань, нарахованих контролюючим органом, а якщо така податкова декларація була надана пізніше, – за днем її фактичного подання. Якщо протягом зазначеного строку контролюючий орган не визначає суму грошових зобов’язань, платник податків вважається вільним від такого грошового зобов’язання (в тому числі від нарахованої пені), а спір стосовно такої декларації та/або податкового повідомлення не підлягає розгляду в адміністративному або судовому порядку.
У разі виявлення за результатами перевірки порушень інших вимог податкового законодавства, безпосередньо не пов’язаних з декларуванням податкових зобов’язань платником податків, а також порушень вимог іншого, крім податкового, законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, контролюючий орган, крім випадків, визначених п. 102.2 ст. 102 ПКУ, має право самостійно визначити суму штрафних санкцій (фінансових санкцій, штрафів) платника податків не пізніше 1095 дня з дня вчинення відповідного правопорушення.
Таким чином, оскільки Законом № 265 не передбачено терміну давності для застосування штрафних санкцій за порушення вимог щодо проведення розрахунків у готівковій та/або безготівковій формі із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів, то застосовуються норми ПКУ, згідно з якими такий термін становить 1095 днів.
Податкова знижка: яким документом платник ПДФО може підтвердити суму сплачених відсотків по іпотечному житловому кредиту, якщо у квитанціях одна сума?
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу, що громадяни, які понесли витрати у 2024 році і мають право на податкову знижку, по 31 грудня 2025 року (включно) подають податкову декларацію про майновий стан і доходи.
Згідно з п.п. 166.3.1 п. 166.3 ст. 166 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) платник податку на доходи фізичних осіб (податок, ПДФО) має право включити до податкової знижки у зменшення оподатковуваного доходу платника податку за наслідками звітного податкового року, нарахованого у вигляді заробітної плати, зменшеного з урахуванням положень п. 164.6 ст. 164 ПКУ, фактично здійснені ним протягом звітного податкового року витрати, зокрема, частину суми процентів, сплачених таким платником податку за користування іпотечним житловим кредитом, що визначається відповідно до ст. 175 ПКУ.
Відповідно до п. 175.1 ст. 175 ПКУ платник податку – резидент має право включити до податкової знижки частину суми процентів за користування іпотечним житловим кредитом, наданим позичальнику в національній або іноземній валютах, фактично сплачених протягом звітного податкового року.
До податкової знижки включаються фактично здійснені протягом звітного податкового року платником податку витрати, підтверджені відповідними платіжними та розрахунковими документами, зокрема, квитанціями, фіскальними або товарними чеками, прибутковими касовими ордерами, що ідентифікують продавця товарів (робіт, послуг) і особу, яка звертається за податковою знижкою (їх покупця (отримувача), а також копіями договорів за їх наявності в яких обов’язково повинно бути відображено вартість таких товарів (робіт, послуг) і строк оплати за такі товари (роботи, послуги) (п.п. 166.2.1 п. 166.2 ст. 166 ПКУ).
Копії зазначених у п.п. 166.2.1 п. 166.2 ст. 166 ПКУ документів (крім електронних розрахункових документів) надаються разом з податковою декларацією про майновий стан і доходи (далі – податкова декларація), а оригінали цих документів не надсилаються контролюючому органу, але підлягають зберіганню платником податку протягом строку давності, встановленого ПКУ (абзац перший п.п. 166.2.2 п. 166.2 ст. 166 ПКУ).
У разі якщо відповідні витрати підтверджені електронним розрахунковим документом, платник податків зазначає в податковій декларації лише реквізити електронного розрахункового документа (абзац другий п.п. 166.2.2 п. 166.2 ст. 166 ПКУ).
Для документального підтвердження витрат, що включаються до податкової знижки, контролюючий орган не має права вимагати від платника податку надання документів та/або їх копій, які містяться в автоматизованих інформаційних і довідкових системах, реєстрах, банках (базах) даних органів державної влади та/або органів місцевого самоврядування, інформація з яких безоплатно отримується контролюючими органами відповідно до ПКУ та міститься в інформаційних базах центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику (п.п. 166.2.3 п. 166.2 ст. 166 ПКУ).
Для підтвердження суми сплачених процентів за користування іпотечним житловим кредитом в обов’язковому порядку мають бути надані платіжні або розрахункові документи, в яких чітко зазначено суму сплачених процентів за користування іпотечним кредитом, та прізвище, ім’я, по-батькові саме платника податку як платника цих процентів.
Основними нормативно-правовими актами в кредитних питаннях є Цивільний Кодекс України від 16 січня 2003 року № 435-IV із змінами та доповненнями (далі – ЦКУ) та Закон України від 07 грудня 2000 року № 2121-III «Про банки і банківську діяльність» (із змінами та доповненнями) (далі – Закон № 2121).
Згідно з ст. 1055 ЦКУ кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недотриманням письмової форми, вважається нікчемним.
Статтею 55 Закону № 2121 визначено, що відносини банку з клієнтом регулюються законодавством України, нормативно-правовими актами Національного банку України та угодами (договорами) між клієнтом та банком.
Відповідно до ст. 3 Закону України від 05 червня 2003 року № 898-IV «Про іпотеку» (із змінами та доповненнями) іпотека виникає на підставі договору, закону або рішення суду.
Якщо умовами кредитного договору передбачено погашення кредиту шляхом ануїтетних платежів і у платіжному або розрахунковому документі зазначається лише загальна сума виплат без розбивки на проценти і основну суму боргу, то у платника податку відсутні підстави для включення до податкової знижки у зменшення оподатковуваного доходу за наслідками звітного податкового року частини суми процентів, сплачених таким платником податку за користування іпотечним житловим кредитом, що визначається відповідно ст. 175 ПКУ.
Дніпропетровщина: понад 700,8 млн грн спрямували до місцевих бюджетів юридичні особи – платники податку на нерухоме майно
Упродовж одинадцяти місяців 2025 року юридичні особи поповнили місцеві бюджети Дніпропетровщини податком на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки (податок), на понад 700,8 млн гривень. Це майже на 84,0 млн грн більше, темп росту – 113,6 відсотків.
Повідомляємо, якщо у власності іноземної юридичної особи – нерезидента перебувають об’єкти житлової та/або нежитлової нерухомості (їх частки), то податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, сплачується такою особою:
- самостійно, при цьому, до придбання нерухомого майна або отримання майнових прав на таке майно в Україні, він зобов’язаний стати на облік до контролюючого органу за місцезнаходженням нерухомого майна;
- через представництво (постійне представництво) нерезидента, яке перебуває на обліку в контролюючих органах в залежності від обраного способу державної реєстрації (акредитації, легалізації).
Від платників податку на прибуток підприємств місцеві бюджети Дніпропетровщини отримали понад 698,4 млн гривень
Протягом січня – листопада 2025 року платники податку на прибуток підприємств спрямували до місцевих бюджетів Дніпропетровщини понад 698,4 млн гривень. У порівнянні з відповідним періодом 2024 року це на понад 79,4 млн грн, або на 12,8 відс. більше.
Повідомляємо, що відповідно до п. 134.1 ст. 134 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) об’єктом оподаткування податком на прибуток є:
прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які визначені відповідними положеннями ПКУ (абзац перший п.п. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134 ПКУ).
Для платників податку, визначених п.п. 133.1.5 п. 133.1 ст. 133 ПКУ (юридичних осіб, що утворені відповідно до законодавства інших країн (іноземних компаній) та мають місце ефективного управління на території України), не є об’єктом оподаткування прибуток із джерелом походження за межами України (абзац дванадцятий п.п. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134 ПКУ);
дохід за договорами страхування, визначений згідно з п.п. 141.1.2 п. 141.1 ст. 141 ПКУ (п.п. 134.1.2 п. 134.1 ст. 134 ПКУ);
дохід (прибуток) нерезидента, що підлягає оподаткуванню згідно з п. 141.4 ст. 141 ПКУ, з джерелом походження з України (п.п. 134.1.3 п. 134.1 ст. 134 ПКУ);
дохід суб’єктів, які здійснюють випуск та проведення лотерей, підлягає оподаткуванню згідно з п. 141.8 ст. 141 ПКУ (п.п. 134.1.4 п. 134.1 ст. 134 ПКУ);
дохід організаторів азартних ігор, отриманий від діяльності у сфері організації та проведення азартних ігор, крім доходу, отриманого від організації та проведення азартних ігор у залах гральних автоматів, зменшеного на суму виплачених виплат гравцю, що підлягає оподаткуванню згідно з п. 141.5 ст. 141 ПКУ (п.п. 134.1.5 п 134.1 ст. 134 ПКУ);
дохід, отриманий від організації та проведення азартних ігор у залах гральних автоматів, що підлягає оподаткуванню згідно з п. 141.5 ст. 141 ПКУ (п.п. 134.1.6 п. 134.1 ст. 134 ПКУ);
Згідно з п.п. 134.1.7 п. 134.1 ст. 134 ПКУ об’єктом оподаткування податком на прибуток є скоригований прибуток контрольованої іноземної компанії, визначений відповідно до ст. 39 прим. 2 ПКУ (абзац перший п.п. 134.1.7 п. 134.1 ст. 134 ПКУ).
Такий об’єкт оподаткування визначається окремо від об’єктів оподаткування, визначених підпунктами 134.1.1 – 134.1.6 п. 134.1 ст. 134 ПКУ.
У разі наявності декількох контрольованих іноземних компаній об’єкт оподаткування визначається окремо по кожній такій компанії (абзац третій п.п. 134.1.7 п. 134.1 ст. 134 ПКУ).
Також, об’єктом оподаткування податком на прибуток є операції резидентів Дія Сіті – платників податку на особливих умовах, що підлягають оподаткуванню згідно з п. 135.2 ст. 135, п. 137.10 ст. 137 та п. 141.9 прим. 1 ст. 141 ПКУ (п.п. 134.1.8 п. 134.1 ст. 134 ПКУ).
Чи мають можливість платники сплатити податки та збори через Електронний кабінет?
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє.
Згідно з абзацами першим та другим п. 42 прим. 1.2 ст. 42 прим. 1 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) Електронний кабінет забезпечує можливість реалізації платниками податків прав та обов’язків, визначених ПКУ та іншими законами, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи, та нормативно-правовими актами, прийнятими на підставі та на виконання ПКУ та інших законів, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи, в тому числі, шляхом, зокрема, перегляду інформації про платника податків, що збирається, використовується та формується контролюючими органами у зв’язку з обліком платників податків та адмініструванням податків, зборів, митних платежів, єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – єдиний внесок), здійсненням податкового контролю, у тому числі дані оперативного обліку податків, зборів, єдиного внеску (у тому числі дані інтегрованих карток платників податків), дані системи електронного адміністрування податку на додану вартість, дані системи електронного адміністрування реалізації пального та спирту етилового, а також одержання такої інформації у вигляді документа, який формується автоматизовано шляхом вивантаження відповідної інформації з електронного кабінету з накладенням кваліфікованого електронного підпису посадової особи контролюючого органу відповідно до вимог Закону України від 05 жовтня 2017 року № 2155-VIII «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги» (зі змінами та доповненнями).
Платник податків в меню «Стан розрахунків з бюджетом» приватної частини Електронного кабінету має доступ до своїх особових рахунків із сплати податків, зборів та інших платежів. При зверненні до зазначеного меню відображається зведена інформація станом на момент звернення, що містить інформацію по кожному виду платежу, зокрема, бюджетний рахунок на поточну дату.
Меню «Стан розрахунків з бюджетом» приватної частини Електронного кабінету надає можливість фізичним особам після ідентифікації за допомогою платіжної системи сплатити податки, збори, платежі за допомогою платіжної карти або за допомогою QR-коду. Для юридичних осіб можливість сплати податків, зборів та платежів через Електронний кабінет не реалізована.
З інформацією щодо сплати податків, зборів, платежів фізичними особами можна ознайомитись в меню «Стан розрахунків з бюджетом» розділу «Допомога» Електронного кабінету.
Робота у приватній частині Електронного кабінету здійснюється з використанням кваліфікованого електронного підпису, отриманого у будь-якого Кваліфікованого надавача електронних довірчих послуг.
Вхід до Електронного кабінету здійснюється за адресою: https://cabinet.tax.gov.ua, а також через офіційний вебпортал ДПС.
Екологічний податок: внесок до загального фонду держбюджету від платників Дніпропетровщини – понад 269,5 млн гривень
З початку 2025 року до загального фонду державного бюджету платники Дніпропетровщини спрямували понад 269,5 млн грн екологічного податку. У порівнянні з січнем – листопадом минулого року надходження зросли на понад 21,0 млн гривень. Темп росту складає 108,4 відсотків.
Про це повідомив в. о. начальника Головного управління ДПС у Дніпропетровській області Юрій Павлютін.
Керівник податкової служби області подякував платникам за сумлінну сплату податків і підкреслив, що своєчасний внесок коштів у захист довкілля – це відповідальне ставлення бізнесу до фінансування природоохоронних заходів, які спрямовуються на зменшення негативного впливу на природу.
Нагадуємо, що податкова декларація екологічного податку (Декларація) подається протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) кварталу, до контролюючих органів за місцем розміщення спеціально відведених місць чи об’єктів. Екологічний податок сплачується протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем граничного строку подання Декларації.
Громадська рада при податковій Дніпропетровщини: системний діалог триває
Відкритий діалог, системна робота та конструктивні рішення – саме у такому форматі відбулося чергове засідання Громадської ради при Головному управлінні ДПС у Дніпропетровській області.
Чергова зустріч проходила в офлайн та онлайн форматах за участю очільника податкової Дніпропетровщини Юрія Павлютіна.
«Громадська рада – це важливий майданчик для обговорення нагальних питань, напрацювання спільних рішень і формування довіри до податкової служби. Саме тут ми чуємо голос бізнесу та можемо оперативно реагувати на виклики», – підкреслив Юрій Павлютін.
У фокусі уваги діалогу актуальні податкові новації. Під час засідання детально обговорили ключові зміни в адмініструванні податку на доходи фізичних осіб.
Окремо зупинилися на змінах щодо середньої щомісячної заробітної плати та доходів суб’єктів господарювання, які мають ліцензії на роздрібну торгівлю алкоголем, тютюновими виробами, пальним або рідинами для електронних сигарет.
Податківці поінформували учасників засідання новації у сервісах. Акцентували увагу на роботу цифрового сервісу «TAX Control», який працює 24/7 та дозволяє повідомляти про порушення у сфері торгівлі, послуг і громадського харчування.
Окремий акцент зроблено на реалізації принципів безбар’єрності та інклюзії. У центрах обслуговування платників Дніпропетровщини впроваджено онлайн-переклад жестовою мовою через Web-систему «Сервіс УТОГ – 24/7», що забезпечує рівний доступ до податкових послуг для всіх громадян.
Під час засідання також обговорили пропозиції до плану роботи Громадської ради на 2026 рік та вирішили низку організаційних питань.
Системний діалог між податковою службою та громадськістю доводить свою ефективність — спільні рішення працюють на розвиток бізнесу та зміцнення довіри до державних інституцій.
Послуги усіх Центрів обслуговування платників тепер доступні для людей з порушеннями слуху
Державна податкова служба України забезпечила доступність 100 % консультацій та послуг, що надаються в Центрах обслуговування платників (ЦОП), для людей з порушеннями слуху.
Послугу перекладу на жестову мову впроваджено в усіх Центрах обслуговування платників на території України, що дає змогу відвідувачам з порушеннями слуху отримувати будь-яку консультацію чи послугу на рівних умовах з іншими платниками податків.
З метою урахування потреб усіх відвідувачів, зокрема осіб з порушеннями слуху, у ЦОПах:
- забезпечено технічну можливість перекладу на жестову мову в режимі реального часу;
- впроваджуються тактильні та візуальні елементи доступності;
- працівники ЦОП пройшли відповідне навчання з питань інклюзивної та безбар’єрної комунікації.
У Центрах обслуговування платників відвідувачі можуть скористатися повним переліком послуг, зокрема, отримати адміністративні послуги, консультації, електроні довірчі послуги, подати податкову звітність, кореспонденцію щодо отримання адміністративних послуг, а також інші документи (звернення громадян, запити на отримання публічної інформації тощо).
Таким чином, кожна послуга – від отримання довідки до консультації – є рівною мірою доступною для всіх відвідувачів без винятку.
ЦОПи також оснащені електронною чергою, зручними секторами очікування, можливістю попереднього запису та зрозумілою навігацією.
Це є важливим кроком у реалізації принципів безбар’єрності, рівного доступу до державних послуг та недискримінації.
Механізм сплати платежів з використанням єдиного рахунку
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує.
Порядок функціонування єдиного рахунку та виконання норм статті 351 Податкового кодексу України центральними органами виконавчої влади» затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 29.04.2020 № 321.
Порядок визначає механізм функціонування єдиного рахунка для сплати грошових зобов'язань та/або податкового боргу з податків і зборів, передбачених Податковим кодексом України, єдиного внеску включаючи пеню та штрафи відповідно до положень Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» та інших платежів, що визначені відповідним законодавством та контроль за справлянням яких покладено на ДПС.
Щоб перейти на єдиний рахунок, необхідно здійснити три простих кроки:
перший – через Електронний кабінет подати «Повідомлення про використання єдиного рахунку» за формою J/F 1307001;
другий – отримати квитанцію про включення до Реєстру платників, які використовують єдиний рахунок;
третій – зарахувати кошти на єдиний рахунок шляхом надання до обслуговуючого банку платіжної інструкції із зазначенням реквізитів єдиного рахунку на загальну суму без визначення або з визначенням одержувачів коштів.
Платіжна інструкція заповнюється відповідно до Інструкції про безготівкові розрахунки в національній валюті користувачів платіжних послуг, затвердженою постановою Правління Національного банку від 29.07.2022 № 163, з урахуванням вимог Порядку заповнення реквізиту «Призначення платежу» платіжної інструкції під час сплати (стягнення) податків, зборів, митних, інших платежів, єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, внесення авансових платежів (передоплати), грошової застави, а також у разі їх повернення, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 22.03.2023 № 148.
Приклади заповнення реквізиту «Призначення платежу» платіжної інструкції при сплаті коштів на єдиний рахунок наведено у пункті 6 розділу ІІ Порядку №148.
Увага! Єдиний рахунок не може використовуватися платником для сплати грошових зобов'язань та/або податкового боргу з податку на додану вартість, акцизного податку з реалізації пального та спирту етилового, а також для сплати частини чистого прибутку (доходу) до бюджету державними та комунальними унітарними підприємствами та їх об'єднаннями.
Під час використання платником єдиного рахунка для сплати грошових зобов'язань та/або податкового боргу (заборгованості) з податків і зборів, єдиного внеску та інших платежів, контроль за справлянням яких покладено на ДПС, відповідно до пункту 351.3 статті 351 ПКУ платник не має права сплачувати такі кошти на інші рахунки, відкриті Казначейством для сплати грошових зобов'язань та/або податкового боргу (заборгованості) з податків і зборів, єдиного внеску та інших платежів, контроль за справлянням яких покладено на ДПС.
Суб’єкт господарювання планує здійснювати більше 5-ти другорядних видів діяльності: заповнення заяв за ф. № 1-ОПП та за ф. № 5-ОПП
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує.
Відповідно до ст. 9 Закону України від 15 травня 2003 року № 755-IV «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань» (із змінами та доповненнями) (далі – Закон № 755) в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань (далі – ЄДР) містяться дані, зокрема, й про види діяльності юридичних осіб та фізичних осіб – підприємців, внесені на підставі відповідних заяв про державну реєстрацію, документів, що подаються для проведення інших реєстраційних дій.
Інформаційна взаємодія між ЄДР та інформаційними системами державних органів у випадках, визначених ст. 13 Закону № 755, здійснюється за допомогою електронних комунікацій в електронній формі у порядку, визначеному Міністерством юстиції України спільно з відповідними державними органами (частина перша ст. 13 Закону № 755).
Технічний адміністратор ЄДР в день проведення реєстраційної дії забезпечує передачу до інформаційних систем центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері статистики, центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення, та центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, – відомостей про проведення такої реєстраційної дії (частина друга ст. 13 Закону № 755).
Реєстраційні заяви за формами № 1-ОПП (для юридичних осіб та відокремлених підрозділів) (далі – заява за ф. № 1-ОПП) та № 5-ОПП (для осіб, які провадять незалежну професійну діяльність) (далі – заява за ф. № 5-ОПП) затверджені наказом Міністерства фінансів України від 09.12.2011 № 1588 «Про затвердження Порядку обліку платників податків і зборів» із змінами і доповненнями (далі – Порядок № 1588).
Платники податків, відомості про яких не включаються до ЄДР, подають до контролюючого органу заяви за ф. № 1-ОПП (додаток 5 до Порядку № 1588) або за ф. № 5-ОПП (додаток 8 до Порядку), що містять інформацію про види діяльності в полях 6а та 4а «другорядні види діяльності» відповідно.
Чинним законодавством не передбачено обмежень щодо кількості видів діяльності, які має право використовувати у своїй діяльності суб’єкт господарювання.
Тобто, суб’єкт господарювання, відомості про якого не включаються до ЄДР, який планує здійснювати більше 5-ти другорядних видів діяльності, при заповненні полів 6а заяви за ф. № 1-ОПП та полів 4а заяви за ф. № 5-ОПП «Другорядні види діяльності» може у зручний для себе спосіб збільшувати кількість рядків.
Стосовно платників податків, відомості про яких включаються до ЄДР, інформацію про види діяльності контролюючий орган отримує від державного реєстратора, в порядку визначеному Законом № 755.
ДПС посилює ефективність бізнес-процесів у співпраці з експертами Казначейства США
Податкова служба України разом з експертами Офісу технічної допомоги Казначейства США працює над тим, щоб щоденна взаємодія з податковою була простішою й зрозумілішою для людей та бізнесу.
У фокусі співпраці – моделювання та вдосконалення ключових бізнес-процесів ДПС.
«Спільна робота з експертами ОТД допоможе ДПС визначити конкретні інструменти та рішення, які можна буде впровадити як у короткостроковій, так і в середньостроковій перспективі. Ми вдячні нашим партнерам за готовність до співпраці та налаштовані на продуктивний професійний діалог у рамках подальших спільних кроків», – наголосила заступник Голови ДПС Теодозія Чернецька.
Напрямки співпраці:
Аудит.
ДПС зацікавлена у спільній роботі над моделюванням процесів контрольно-перевірочної діяльності. Основна мета – підвищення якості перевірок, впровадження ризик-орієнтовних підходів, удосконалення планування та посилення аналітичної складової.
Податкові сервіси та сервісні офіси.
Служба орієнтована на створення зручної, прозорої та цифрової системи обслуговування платників податків. Особлива увага – розвитку сервісних офісів для якісного, сучасного та клієнтоорієнтованого сервісу.
Інформаційно-довідкова підтримка.
ДПС прагне вдосконалити процеси обробки звернень та надання консультацій шляхом стандартизації, цифровізації та впровадження аналітичних інструментів для підвищення якості взаємодії з платниками.
ФОП на загальній системі оподаткування може вести облік доходів і витрат в Електронному кабінеті
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що згідно з п. 177.10 ст. 177 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) фізичні особи – підприємці на загальній системі оподаткування зобов’язані вести облік доходів і витрат та мати підтверджуючі документи щодо походження товару. Облік доходів і витрат може вестися в паперовому та/або електронному вигляді, у тому числі через Електронний кабінет.
Типова форма, за якою здійснюється облік доходів і витрат фізичними особами – підприємцями і фізичними особами, які провадять незалежну професійну діяльність (далі – Типова форма) та Порядок ведення типової форми, за якою здійснюється облік доходів і витрат, фізичними особами – підприємцями і фізичними особами, які провадять незалежну професійну діяльність (далі – Порядок) затверджені наказом Міністерства фінансів України від 13.05.2021 № 261.
Пунктом 5 розд. І Порядку встановлено, що у разі ведення обліку доходів і витрат в електронній формі засобами Електронного кабінету самозайнята особа зобов’язана отримати кваліфікований сертифікат відкритого ключа, сформований кваліфікованим надавачем електронних довірчих послуг, включених до системи подання податкових документів в електронному вигляді. Після отримання самозайнятою особою кваліфікованого сертифіката відкритого ключа така особа здійснює операції з ведення обліку доходів і витрат відповідно до ПКУ безкоштовно.
Вхід до інформаційно-комунікаційної системи «Електронний кабінет» (далі – Електронний кабінет) здійснюється за адресою: https://cabinet.tax.gov.ua, а також через вебпортал ДПС (https://tax.gov.ua). Робота у приватній частині Електронний кабінет здійснюється після проходження користувачем електронної ідентифікації онлайн з використанням кваліфікованого електронного підпису.
Меню «Облік доходів і витрат» приватної частини Електронного кабінету надає можливість платнику податків вести електронну форму обліку доходів і витрат (далі – Електронна форма обліку), де здійснюються записи щодо доходів та витрат за Типовою формою через режим «Облік доходів і витрат».
Електронна форма обліку зберігається протягом 3 років та платник податків може обрати для перегляду будь-який з минулих років.
З інформацією щодо ведення Електронної форми обліку можна ознайомитися в меню «Облік доходів і витрат» розділу «Допомога» Електронного кабінету.
Зокрема, у Електронній формі обліку допускається виправлення помилок або коригування.
При редагуванні помилкових записів, самозайнята особа має вводити правильне значення, але:
якщо інформація вноситься у той же день, коли була допущена помилка, то буде відкоригований поточний запис;
якщо ж інформація коригується на наступний день, або пізніше, то у Електронній формі обліку буде створено новий запис, у якому буде відображено тільки відносне значення різниці між значенням, яке було внесено раніше, та поточним записом. Новий рядок буде виділено рожевим кольором.
Крім того, меню «Облік доходів і витрат» приватної частини Електронного кабінету надає можливість фізичній особі – підприємцю через режим «Облік амортизаційних відрахувань» вести облік амортизаційних відрахувань основних засобів та нематеріальних активів.
Фізична особа вчасно не подала до контролюючого органу заяву про застосування пільги: чи можна скористатися пільгою щодо сплати земельного податку?
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, порядок їх адміністрування, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов’язки посадових осіб під час адміністрування податків та зборів регламентує Податковий кодекс України (далі – ПКУ).
Пільги по земельному податку з фізичних осіб встановлено ст. 281 ПКУ.
Так, категорії фізичних осіб, які звільняються від сплати земельного податку визначені п. 281.1 ст. 281 ПКУ.
Якщо право на пільгу у платника виникає протягом року, то він звільняється від сплати податку починаючи з місяця, що настає за місяцем, у якому виникло це право. У разі втрати права на пільгу протягом року податок сплачується починаючи з місяця, що настає за місяцем, у якому втрачено це право (п. 284.2 ст. 284 ПКУ).
Подавати заяви про надання пільги по земельному податку фізичні особи можуть із врахуванням терміну давності, визначеним ст. 102 та абзацом одинадцятим п. 52 прим. 2 підрозд. 10 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ.
При цьому, якщо фізична особа, визначена у п. 281.1 ст. 281 ПКУ, станом на 01 січня поточного року має у власності декілька земельних ділянок одного виду використання, площа яких перевищує межі граничних норм, визначених п. 281.2 ст. 281 ПКУ, така особа до 01 травня поточного року подає письмову заяву у довільній формі до контролюючого органу за місцем знаходження будь-якої земельної ділянки про самостійне обрання / зміну земельних ділянок для застосування пільги (далі – заява про застосування пільги) (абзац перший п. 281.4 ст. 281 ПКУ).
Пільга починає застосовуватися до обраних земельних ділянок з базового податкового (звітного) періоду, в якому подано таку заяву, та діє до початку місяця, що настає за місяцем подання нової заяви про застосування пільги (абзац другий п. 281.4 ст. 281 ПКУ).
У разі подання фізичною особою, яка станом на 01 січня поточного року має у власності декілька земельних ділянок одного виду використання, заяви про застосування пільги після 01 травня поточного року, то пільга починає застосовуватися до обраних земельних ділянок з наступного податкового (звітного) періоду (абзац третій п. 281.4 ст. 281 ПКУ).
Також, якщо право на пільгу у фізичної особи, яка має у власності декілька земельних ділянок одного виду використання, виникає протягом календарного року та/або фізична особа, визначена у п. 281.1 ст. 281 ПКУ, набуває право власності на земельну ділянку / земельні ділянки одного виду використання, така особа подає заяву про застосування пільги до контролюючого органу за місцем знаходження будь-якої земельної ділянки протягом 30 календарних днів з дня набуття такого права на пільгу та/або права власності (абзац перший п. 281.5 ст. 281 ПКУ).
Пільга починає застосовуватися до обраних земельних ділянок з урахуванням вимог п. 284.2 ст. 284 ПКУ та діє до початку місяця, що настає за місяцем подання нової заяви про застосування пільги (абзац другий п. 281.5 ст. 281 ПКУ).
У разі недотримання фізичною особою вимог абзацу першого п. 281.5 ст. 281 ПКУ пільга починає застосовуватися до обраних земельних ділянок з наступного податкового (звітного) періоду (абзац третій п. 281.5 ст. 281 ПКУ).
Також зазначаємо, що платники плати за землю мають право письмово або в електронній формі засобами електронного зв’язку (з дотриманням вимог, визначених п. 42.4 ст. 42 ПКУ) звернутися до контролюючого органу за своїм місцем реєстрації у контролюючих органах або за місцем знаходження земельних ділянок, у тому числі право на яку фізична особа має як власник земельної частки (паю), для проведення звірки даних, зокрема щодо права на користування пільгою зі сплати податку з урахуванням положень пп. 281.4 і 281.5 ст. 281 ПКУ (абзаци сьомий і дев’ятий п. 286.5 ст. 286 ПКУ).
У разі виявлення розбіжностей між даними контролюючих органів та даними, підтвердженими платником плати за землю на підставі оригіналів відповідних документів або належним чином засвідчених копій документів на користування пільгою, контролюючий орган, до якого звернувся платник плати за землю, проводить протягом десяти робочих днів перерахунок суми податку (абзац дванадцятий п. 286.5 ст. 286 ПКУ).
Отже, якщо фізична особа, яка відноситься до пільгової категорії, зокрема, особа з інвалідністю першої або другої групи або пенсіонер (за віком), є власником однієї земельної ділянки або декількох ділянок з різними видами використання та має право на пільгу по земельному податку, то для отримання пільги їй необхідно звернутися до контролюючого органу за своїм місцем реєстрації або за місцем знаходження земельних ділянок із документом, що посвідчує право на пільгу. За наявності підстав контролюючий орган (з урахуванням терміну давності) проводить протягом десяти робочих днів перерахунок суми податку.
Якщо фізична особа, яка відноситься до пільгової категорії, має у власності декілька земельних ділянок одного виду використання, площа яких перевищує межі граничних норм, визначених п. 281.2 ст. 281ПКУ, то така особа до 01 травня поточного року подає письмову заяву у довільній формі до контролюючого органу за місцем знаходження будь-якої земельної ділянки про самостійне обрання / зміну земельних ділянок для застосування пільги разом із документом, що посвідчує право на пільгу.
У разі подання фізичною особою, що відноситься до пільгової категорії, яка станом на 01 січня поточного року має у власності декілька земельних ділянок одного виду використання, заяви про застосування пільги після 01 травня поточного року, то пільга починає застосовуватися до обраних земельних ділянок з наступного податкового (звітного) періоду.
Також повідомляємо, що подавати заяви фізичні особи можуть письмово або в електронній формі засобами електронного зв’язку, скориставшись Електронним кабінетом платника, а також через мобільний застосунок «Моя податкова», створений на цифрових платформах iOS та Android.
Водночас зазначаємо, що від сплати податку звільняються фізичні особи (у тому числі і ті, що не відносяться до пільгової категорії) на період дії єдиного податку четвертої групи власники земельних ділянок, земельних часток (паїв) та землекористувачі за умови передачі земельних ділянок та земельних часток (паїв) в оренду, користування на інших умовах (у тому числі на умовах емфітевзису) платнику єдиного податку четвертої групи (п. 281.3 ст. 281 ПКУ).
Припинення підприємницької діяльності ФОПом – платником єдиного податку четвертої групи: в який термін подається остання податкова декларація?
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє.
Відповідно до п. 49.1 ст. 49 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) податкова декларація подається за звітний період в установлені ПКУ строки контролюючому органу, в якому перебуває на обліку платник податків.
Платник податків зобов’язаний за кожний встановлений ПКУ звітний період, в якому виникають об’єкти оподаткування, або у разі наявності показників, які підлягають декларуванню, відповідно до вимог ПКУ подавати податкові декларації щодо кожного окремого податку, платником якого він є (абзац перший п. 49.2 ст. 49 ПКУ).
Згідно з п.п. 49.18.8 п. 49.18 ст. 49 ПКУ якщо платник податків ліквідується чи реорганізується (у тому числі до закінчення податкового (звітного) періоду), декларація, зокрема, з місцевих податків і зборів може подаватися за податковий (звітний) період, на який припадає дата ліквідації чи реорганізації, до закінчення такого звітного періоду.
Внесення до Державного реєстру фізичних осіб – платників податків (далі – Державний реєстр) запису про припинення підприємницької діяльності фізичної особи – підприємця чи незалежної професійної діяльності фізичної особи здійснюється у разі внесення до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань (далі – ЄДР) запису про державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності фізичної особи підприємця – з дати державної реєстрації припинення підприємницької діяльності фізичної особи – підприємця (п.п. 65.10.1 п. 65.10 ст. 65 ПКУ).
Абзацами другим та третім п.п. 65.10.4 п. 65.10 ст. 65 ПКУ визначено, що державна реєстрація (реєстрація) припинення підприємницької чи незалежної професійної діяльності фізичної особи або внесення до Державного реєстру запису про припинення такої діяльності фізичною особою не припиняє її зобов’язань, що виникли під час провадження підприємницької чи незалежної професійної діяльності, та не змінює строків, порядків виконання таких зобов’язань та застосування штрафних санкцій і нарахування пені за їх невиконання.
У разі якщо після внесення до Державного реєстру запису про припинення підприємницької чи незалежної професійної діяльності фізична особа продовжує провадити таку діяльність, вважається, що вона розпочала таку діяльність без взяття її на облік як самозайнятої особи.
Згідно з п.п. 2 п. 299.10 ст. 299 ПКУ реєстрація платником єдиного податку є безстроковою та може бути анульована шляхом виключення з реєстру платників єдиного податку за рішенням контролюючого органу у разі, зокрема, припинення підприємницької діяльності фізичною особою – підприємцем відповідно до закону – в день отримання відповідним контролюючим органом від державного реєстратора повідомлення про проведення державної реєстрації такого припинення, а в разі смерті фізичної особи - підприємця – з дати смерті такої фізичної особи.
У разі державної реєстрації припинення, зокрема, підприємницької діяльності фізичної особи – підприємця, яка є платником єдиного податку, останнім податковим (звітним) періодом вважається період, у якому відповідним контролюючим органом отримано від державного реєстратора повідомлення про проведення державної реєстрації такого припинення (п. 294.6 ст. 294 ПКУ).
Податковим (звітним) періодом для платників єдиного податку, зокрема, четвертої групи є календарний рік (п. 294.1 ст. 294 ПКУ).
Платники єдиного податку четвертої групи самостійно обчислюють суму податку щороку станом на 01 січня і не пізніше 20 лютого поточного року подають відповідному контролюючому органу за місцезнаходженням платника податку податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою у порядку, передбаченому ст. 46 ПКУ (п.п. 295.9.1 п. 295.9 ст. 295 ПКУ).
Платники єдиного податку – власники, орендарі, користувачі на інших умовах (в тому числі на умовах емфітевзису) земельних ділянок, віднесених до сільськогосподарських угідь, а також голови сімейних фермерських господарств, у тому числі щодо земельних ділянок, що належать членам такого сімейного фермерського господарства та використовуються таким сімейним фермерським господарством, зобов’язані подавати додаток з розрахунком загального мінімального податкового зобов’язання у складі податкової декларації за податковий (звітний) рік (п. 297 прим. 1.1 ст. 297 прим. 1 ПКУ).
Форма податкової декларації платника єдиного податку четвертої групи затверджена наказом Міністерства фінансів України від 19.06.2015 № 578 (далі – Декларація). Невід’ємною частиною Декларації є:
додаток 1 «Відомості про наявність земельних ділянок» (далі – додаток 1);
додаток 2 «Відомості про суми нарахованого доходу застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску» (далі – додаток 2);
додаток 3 «Розрахунок загального мінімального податкового зобов’язання за податковий (звітний) рік» (далі – додаток 3).
Згідно з приміткою 14 до Декларації додаток 2 подається та заповнюється виключно фізичними особами – підприємцями – платниками єдиного податку четвертої групи, які створили фермерське господарство, зареєстроване відповідно до Закону України від 19 червня 2003 року № 973-IV «Про фермерське господарство», та які є платниками єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – єдиний внесок) відповідно до п. 4 частини першої ст. 4 Закону України від 08 липня 2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» (далі – Закон № 2464). Додаток 2 не подається та не заповнюється зазначеними платниками за умови дотримання ними вимог, визначених частинами четвертою та шостою ст. 4 Закону № 2464, що дають право на звільнення таких осіб від сплати за себе єдиного внеску. Такі особи можуть подавати додаток 2 виключно за умови їх добровільної участі у системі загальнообов’язкового державного соціального страхування.
Таким чином, фізичною особою, щодо якої до ЄДР внесено запис про припинення підприємницької діяльності фізичної особи – підприємця, подається остання Декларація за податковий (звітний) рік, в якому проведено державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності, протягом поточного року, на який припадає дата державної реєстрації припинення, або не пізніше 20 лютого наступного року. В рядку 1 загальної частини Декларації зазначаються дві відмітки одночасно «Загальна», «Звітна».
Разом з останньою Декларацією подається додаток 1, додаток 2 (крім фізичних осіб, які звільняються від сплати за себе єдиного внеску) та додаток 3.
При цьому в «Розрахунковій частині декларації для фізичних осіб – підприємців» Декларації:
рядки 12 – 14, 16.1 – 16.5 не заповнюються;
в рядку 15 зазначається загальна сума податкового зобов’язання по єдиному податку самостійно нарахована за податковий (звітний) період (рядок 15.1 + рядок 15.2);
в рядку 15.1 – зобов’язання по єдиному податку самостійно нараховані за підсумками податкового (звітного) року в якому проведено державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності;
в рядку 15.2 – позитивне значення різниці між сумою загального мінімального податкового зобов’язання та загальною сумою сплачених податків, зборів, платежів та витрат на оренду земельних ділянок (значення переноситься із рядка 4 графи 3 розд. ІІ додатка 3);
в рядку 15 прим. 1 – сума військового збору, нарахованого за ставкою 10 відс. розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 01 січня податкового (звітного) року, з розрахунку на календарний місяць та сплаченого за період перебування на спрощеній системі оподаткування платником єдиного податку четвертої групи (мінімальна заробітна плата на 01 січня податкового (звітного) року х 10 відс. х кількість місяців перебування на четвертій групі);
в рядку 17 – сума єдиного внеску, яка підлягає сплаті на небюджетні рахунки, за даними податкового (звітного) року (переноситься із рядка «Усього» графи 4 розд. 9 додатка 2).
Щодо подання Повідомлення про набуття контролю над контрольованою іноземною компанією
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує.
Підпунктом 39 прим. 2.1.2 п. 39 прим. 2.1 ст. 39 прим. 2 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) визначено, що контролюючою особою є фізична особа або юридична особа – резиденти України, що є прямими або опосередкованими власниками (контролерами) контрольованої іноземної компанії (далі – КІК).
Зокрема, іноземна компанія визнається КІК, якщо фізична особа – резидент України або юридична особа резидент України (далі – контролююча особа):
а) володіє часткою в іноземній юридичній особі у розмірі більше ніж 50 відс., або
б) володіє часткою в іноземній юридичній особі у розмірі більше ніж 10 відс., за умови що декілька фізичних осіб – резидентів України та/або юридичних осіб – резидентів України володіють частками в іноземній юридичній особі, розмір яких у сукупності становить 50 і більше відсотків, або
в) окремо або разом з іншими резидентами України – пов’язаними особами здійснює фактичний контроль над іноземною юридичною особою.
Фізична особа – резидент України або юридична особа – резидент України не визнаються контролюючими особами, якщо їх володіння часткою у КІК реалізовано через пряме або опосередковане володіння в іншій юридичній особі – резиденті України, за умови якщо остання визнається контролюючою особою згідно з п. 39 прим. 2.1 ст. 39 прим. 2 ПКУ та на неї покладається зобов’язання щодо оподаткування скоригованого прибутку КІК.
Відповідно до п.п 39 прим. 2.1.4 п. 39 прим. 2.1 ст. 39 прим. 2 ПКУ для цілей визначення володіння фізичною або юридичною особою відповідною часткою в іноземній юридичній особі усі права, що належать такій фізичній або юридичній особі, вважаються сумою часток, які:
належать такій фізичній або юридичній особі безпосередньо або опосередковано через інших осіб, у тому числі через утворення без статусу юридичної особи;
належать будь-яким пов’язаним особам такої фізичної або юридичної особи безпосередньо або опосередковано через інших осіб.
Розмір частки опосередкованого володіння розраховується:
у разі володіння через один ланцюг осіб, які володіють частками одна в іншій, шляхом множення часток;
у разі володіння через кілька ланцюгів осіб, які володіють частками одна в іншій, – шляхом підсумовування часток у кожному такому ланцюгу.
При цьому для цілей розрахунку опосередкованого володіння, у разі якщо особа фактично володіє часткою в розмірі понад 50 відс. (через один або кілька ланцюгів) над юридичною особою у ланцюгу, вважається, що фізична особа володіє часткою в такій юридичній особі у розмірі 100 відсотків.
У разі якщо особа здійснює фактичний контроль над наступною юридичною особою у ланцюгу, вважається, що така особа володіє часткою в наступній юридичній особі у розмірі 100 відсотків.
Особа вважається такою, що володіє часткою в іншій юридичній особі, у разі: володіння на підставі права власності, або якщо право власності на відповідну частку юридично належить іншим особам, які діють в інтересах такої особи.
Подання Повідомлення про набуття (початок здійснення фактичного контролю) або відчуження частки (припинення фактичного контролю) резидентом в іноземній юридичній особі або майнових прав на частку в активах, доходах чи прибутку утворення без статусу юридичної особи до контролюючого органу – це дія фізичної особи – резидента України щодо повідомлення про набуття (відчуження) частки в іноземній юридичній особі або початок (припинення) здійснення фактичного контролю над іноземною юридичною особою, що призводить до визнання (втрати визнання) такої особи контролюючою особою КІК.
До уваги суб’єктів господарювання, які змінили місцезнаходження, пов’язане зі зміною адміністративного району!
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу, що порядок внесення змін до облікових даних платників податків, зокрема у випадку зміни місцезнаходження визначені ст. 66 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).
Відповідно до п. 66.1 ст. 66 ПКУ підставами для внесення змін до облікових даних платників податків є, зокрема, інформація органів державної реєстрації, документально підтверджена інформація, що надається платниками податків.
Згідно з п.п. «б» п. 176.2 ст. 176 особи, які відповідно до ПКУ мають статус податкових агентів, та платники єдиного внеску зобов’язані подавати у строки, встановлені ПКУ для податкового місяця, податковий розрахунок сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків – фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску (далі – Розрахунок), до контролюючого органу за основним місцем обліку. Розрахунок подається лише у разі нарахування сум зазначених доходів платнику податку – фізичній особі податковим агентом, платником єдиного внеску протягом звітного періоду.
Наказом Міністерства фінансів України від 13.01.2015 № 4 затверджені форма Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків – фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску (далі – Розрахунок) та Порядок заповнення та подання податковими агентами Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків – фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску (далі – Порядок).
Наказом Міністерства розвитку громад та територій України від 26.11.2020 № 290 (із змінами та доповненнями) затверджено Кодифікатор адміністративно-територіальних одиниць та територій територіальних громад (далі – Кодифікатор), який складається з кодів та назв об’єктів, які розподілені на п’ять рівнів.
Пунктом 1 розд. ІІІ Порядку визначено, що, зокрема, у рядку 032 «Кодифікатор адміністративно – територіальних одиниць та територій територіальних громад» заголовної частини Розрахунку зазначається код Кодифікатора за місцезнаходженням платника або його відокремленого підрозділу, якщо Розрахунок подається податковим агентом за його відокремлений підрозділ, або нотаріусом за місцем розташування державної нотаріальної контори або робочого місця приватного нотаріуса.
Крім того, зазначений рядок 032 міститься в додатку 4ДФ «Відомості про суми нарахованого доходу, утриманого та сплаченого податку на доходи фізичних осіб та військового збору» (далі – додаток 4ДФ) до Розрахунку, у якому вказується код за Кодифікатором за місцезнаходженням податкового агента або відокремленого підрозділу, якщо Розрахунок подається за відокремлений підрозділ, або за місцем розташування державної нотаріальної контори або робочого місця приватного нотаріуса.
Враховуючи викладене, у разі зміни суб’єктом господарювання місцезнаходження, пов’язаного зі зміною адміністративного району, в рядку 032 Розрахунку та рядку 032 додатка 4ДФ до Розрахунку зазначається код Кодифікатора за новим місцезнаходженням суб’єкта господарювання.
Податкова знижка в частині витрат на сплату страхових внесків за договорами довгострокового страхування життя: алгоритм розрахунку
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що порядок застосування платником податку – фізичною особою права на податкову знижку передбачений ст. 166 розд. IV Податкового кодексу України (далі – ПКУ).
Підпунктом 166.3.5 п. 166.3 ст. 166 ПКУ передбачено, що платник податку має право включити до податкової знижки, зокрема, суму витрат на сплату страхових платежів (страхових внесків, страхових премій) та пенсійних внесків, сплачених платником податку страховику-резиденту, недержавному пенсійному фонду, банківській установі за договорами довгострокового страхування життя, недержавного пенсійного забезпечення, за пенсійним контрактом з недержавним пенсійним фондом, а також внесків на банківський пенсійний депозитний рахунок, на пенсійні вклади та рахунки учасників фондів банківського управління як такого платника податку, так і членів його сім’ї першого ступеня споріднення, які не перевищують (у розрахунку за кожний з повних чи неповних місяців звітного податкового року, протягом яких діяв договір страхування):
а) при страхуванні платника податку або за пенсійним контрактом з недержавним пенсійним фондом платника податку, або на банківський пенсійний депозитний рахунок, пенсійний вклад, рахунок учасника фонду банківського управління чи за їх сукупністю – суму, визначену в абзаці першому п.п. 169.4.1 п. 169.4 ст. 169 ПКУ (у 2024 році: 3028,00 грн х 1.4 = 4240,00 гривень);
б) при страхуванні члена сім’ї платника податку першого ступеня споріднення або за пенсійним контрактом з недержавним пенсійним фондом, або на банківський пенсійний депозитний рахунок, пенсійний вклад, рахунок учасника фонду банківського управління на користь такого члена сім’ї чи за їх сукупністю – 50 відс. суми, визначеної в абзаці першому п.п. 169.4.1 п. 169.4 ст. 169 ПКУ, в розрахунку на кожного застрахованого члена сім’ї (у 2024 році: 3028,00 грн х 1.4 х 50 відс. = 2120,00 гривень).
Наприклад, якщо договір страхування життя, що передбачає сплату платником податків страхового платежу (страхового внеску, страхової премії) за рік у сумі 25000 грн, розпочинався 14 серпня 2024 року і платником податків у серпні 2024 року сплачено страховий платіж за рік у сумі 25000 грн (з 14.08.2024 по 13.08.2025), то з урахуванням норм п.п. «а» п.п. 166.3.5 ПКУ платник податку має право віднести на витрати суму фактичних витрат за 5 місяців дії договору у звітному податковому 2024 році, що не перевищує 21200,00 грн (4240,00 грн х 5 місяців).
При страхуванні члена сім’ї платника податку першого ступеня споріднення за вищезазначеними умовами понесених витрат платник податку має право віднести на витрати суму, що не перевищує 10600,00 грн (4240,00 грн х 5 місяців х 50 відсотків).
Акцентуємо, що за витратами 2024 року, з метою отримання права на податкову знижку податкову декларацію про майновий стан і доходи необхідно подати не пізніше 31.12.2025.
До загального фонду держбюджету за видобування кам’яного вугілля платники Дніпропетровщини спрямували понад 205,6 млн грн рентної плати
Упродовж одинадцяти місяців 2025 року за видобування кам’яного угілля платники Дніпропетровщини сплатили до загального фонду держбюджету понад 205,6 млн грн рентної плати.
Повідомляємо, що відповідно до угоди про розподіл продукції одна сторона – Україна доручає іншій стороні – інвестору на визначений строк проведення пошуку, розвідки та видобування корисних копалин на визначеній ділянці (ділянках) надр та ведення пов’язаних з угодою робіт, а інвестор зобов’язується виконати доручені роботи за свій рахунок і на свій ризик з наступною компенсацією витрат і отриманням плати (винагороди) у вигляді частини прибуткової продукції (частина перша ст. 4 Закону України «Про угоди про розподіл продукції»).
Під час виконання угоди про розподіл продукції інвестор (оператор) сплачує, зокрема, рентну плату за користування надрами для видобування корисних копалин.
Особливості справляння рентної плати за користування надрами для видобування корисних копалин під час виконання угоди про розподіл продукції передбачено ст. 338 розд. XVIII «Особливості оподаткування платників податків в умовах дії угоди про розподіл продукції» Податкового Кодексу України (далі – ПКУ).
Термін «інвестор» для цілей оподаткування відповідно до розд. XVIII «Особливості оподаткування платників податків в умовах дії угоди про розподіл продукції» ПКУ вживається у значенні, наведеному в Законі України «Про угоди про розподіл продукції».
Порядок обчислення, ставки рентної плати за користування надрами для видобування корисних копалин, умови та порядок її сплати та подання звітності під час виконання угод про розподіл продукції визначаються такими угодами.
Ставки рентної плати за користування надрами для видобування корисних копалин не повинні бути меншими, ніж установлені розд. IX «Рентна плата» ПКУ на момент укладення угоди про розподіл продукції, з урахуванням ст. 340 ПКУ.
Платники рентної плати за видобування надр місцевого значення сплатили до місцевих бюджетів Дніпропетровщини майже на 8,8 млн гривень
Протягом січня – листопада 2025 року платники рентної плати за видобування надр місцевого значення спрямували до місцевих бюджетів Дніпропетровщини майже 8,8 млн гривень. У порівнянні з відповідним періодом 2024 року це майже на 3,8 млн грн більше, темп росту – 175,3 відсотків.
Повідомляємо, що об’єктом оподаткування рентною платою за користування надрами для видобування корисних копалин по кожній наданій у користування ділянці надр, що визначена у відповідному спеціальному дозволі на користування надрами (далі – спеціальний дозвіл), є обсяг товарної продукції гірничого підприємства – видобутої корисної копалини (мінеральної сировини), що є результатом господарської діяльності з видобування корисних копалин у податковому (звітному) періоді, види якої встановлені кондиціями на мінеральну сировину об’єкта (ділянки) надр, до якої належать:
обсяг товарної продукції гірничого підприємства – видобутої корисної копалини (мінеральної сировини), що є результатом господарської діяльності з видобування корисних копалин з надр на території України, її континентального шельфу і виключної (морської) економічної зони, у тому числі обсяг мінеральної сировини, що утворюється в результаті виконання первинної переробки, що провадиться іншими, ніж платник рентної плати, суб’єктами господарювання на умовах господарських договорів про послуги з давальницькою сировиною;
обсяг товарної продукції гірничого підприємства – видобутої корисної копалини (мінеральної сировини), що є результатом господарської діяльності з видобування корисних копалин з відходів (втрат, хвостів тощо) гірничого виробництва, у тому числі обсяг мінеральної сировини, що утворюється в результаті виконання первинної переробки, що провадиться іншими, ніж платник рентної плати, суб’єктами господарювання на умовах господарських договорів про послуги з давальницькою сировиною, якщо для її видобутку відповідно до законодавства необхідно отримати спеціальний дозвіл;
обсяг товарної продукції – видобутої корисної копалини (мінеральної сировини), що є результатом господарської діяльності з видобування корисних копалин з надр на території України, її континентального шельфу і виключної (морської) економічної зони, у тому числі обсяг мінеральної сировини, що утворюється під час виконання робіт, для проведення яких необхідно отримання погодження центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері геологічного вивчення та раціонального використання надр, у тому числі під час виконання робіт в акваторіях водних об’єктів.
Поряд з цим, що відповідно до абзацу другого п.п. 69.5 п. 69 підрозд. 10 розд. ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України обсяг товарної продукції гірничого підприємства – видобутої корисної копалини (мінеральної сировини) товарної продукції гірничого підприємства із гірських порід, яка класифікується за кодом 2517 згідно з УКТ ЗЕД, що безоплатно передається на користь Збройних Сил України та добровольчих формувань територіальних громад, Національній гвардії України, Службі безпеки України, Службі зовнішньої розвідки України, Державній прикордонній службі України, Міністерству внутрішніх справ України, Управлінню державної охорони України, Державній службі спеціального зв’язку та захисту інформації України, іншим утвореним відповідно до законів України військовим формуванням, їх з’єднанням, військовим частинам, підрозділам, установам або організаціям, що утримуються за рахунок коштів державного бюджету, для потреб забезпечення оборони держави, не є об’єктом оподаткування рентною платою за користування надрами за видобування корисних копалин.
Дніпропетровщина: на 53,0 відс. зросли надходження до місцевих бюджетів від платників частини чистого прибутку
Упродовж січня – листопада 2025 року до місцевих бюджетів Дніпропетровщини від платників частини чистого прибутку надійшло майже 28,0 млн гривень. Надходження зросли порівняно з відповідним періодом минулого року на понад 9,6 млн грн, або на 53,0 відсотки. Про такі результати поінформував в. о. начальника Головного управління ДПС у Дніпропетровській Юрій Павлютін.
Очільник регіональної податкової служби акцентував, що робота бізнеса в правовому полі і відповідальне ставлення платників до сплати податків – це забезпечення стабільної роботи економіки країни і вагомий внесок в її обороноздатність.
Як зазначив Юрій Павлютін, дотримання суб’єктами господарювання чотирьох основних обов’язків, визначених податковим законодавством: належної реєстрації в податковій системі; своєчасного подання податкової звітності; зазначення повної та достовірної інформації у податковій звітності та сплати податкового зобов’язання в установлені терміни – це своєчасно отримані бюджетами кошти. Комунікації з платниками, зокрема спрямовані на підвищення рівня податкової дисципліни. При цьому, сервісна складова відіграє важливу роль: нові формати взаємодії з бізнесом, які запроваджені податковою службою, підвищують рівень обізнаності бізнес-спільноти у законодавчих нормах і сприяють позитивному розвитку партнерських відносин податкової служби з платниками податків.
Дякуємо всім за фінансову підтримку держави!
Комунікація, якій довіряють: фахівці комунікаційних підрозділів ДПС пройшли спеціалізоване навчання
Фахівці з комунікацій ДПС та її територіальних органів провели три дні у форматі інтенсиву – навчалися новим форматам у сфері публічних, кризових та цифрових комунікацій.
Тренінг «Комунікаційне злагодження» організували партнери з ГО «Київська школа державного управління імені Сергія Нижного» та проєкту «Програма підтримки управління державними фінансами в Україні» (EU4PFM).
«Такі навчання – це можливість використати новий досвід для власного розвитку. Саме якісна, відкрита й зрозуміла комунікація з платниками податків є основою довіри до податкової служби», – наголосила під час заходу в. о. Голови ДПС Леся Карнаух.
Протягом трьох днів цікавої та інтенсивної роботи учасники поєднували теорію з практичними модулями. У фокусі – розвиток емоційного інтелекту, формування зрозумілих і чітких меседжів, робота зі складними співрозмовниками, медіа та громадянами, а також антикризове реагування.
Особливу увагу під час навчання приділено:
- управлінню емоціями у стресових комунікаціях;
- принципам зрозумілої мови у спілкуванні з платниками податків;
- формуванню публічного образу установи та невербальній комунікації;
- роботі із соціальними мережами як простором довіри, включно з реагуванням на інформаційні атаки та кризові ситуації онлайн;
- створенню візуального контенту: інфографік, презентацій, фото та візуальних меседжів.
Окремий блок програми присвятили конфліктології та антикризовим комунікаціям – від розуміння природи конфлікту до практичних інструментів фасилітації, спростування дезінформації та синхронізації юридичного й комунікаційного реагування.
Учасники також пройшли студійний практикум з елементами тімбілдингу. Учасники відпрацьовували типові та кризові ситуації для пресслужб податкової: підготовку публічних виступів, узгодження позиції служби та людяну комунікацію навіть у напружених умовах.
УВАГА! У м. Кривому Розі змінилися адреси, за якими працюють фахівці Головного управління ДПС у Дніпропетровській області
► Управління податкового аудиту та управління по роботі з податковим боргом
м. Кривий Ріг, вул. Металургів, буд. 16;
► Відокремлений пункт управління реєстрації користувачів Кваліфікованого надавача електронних довірчих послуг ДПС України, який знаходився за адресою м. Кривий Ріг, просп. Героїв-підпільників, буд. 42, каб. 112а, не працює. Отримати електронні довірчі послуги можна за адресою
м. Кривий Ріг, вул. Гірничих інженерів, буд.4а, каб.101;
► Управління оподаткування фізичних осіб, фахівці якого здійснювали прийом відвідувачів за адресою м. Кривий Ріг, вул. Героїв-підпільників, буд. 42, надають послуги:
- адміністрування податків фізичних осіб за адресою
м. Кривий Ріг, вул. Гірничих інженерів, буд. 4А;
- контрольно-перевірочної роботи фізичних осіб – підприємців та податкових агентів за адресою
м. Кривий Ріг, просп. Металургів, буд. 16.
Працюємо у громадах: зустріч податківців Дніпропетровщини з платниками Синельниківщини
Фахівці Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (ГУ ДПС) зустрілися з суб’єктами господарювання (СГ) Новоолександрівського старостинського округу Раївської територіальної громади Синельниківщини.
Обговорили з платниками низку важливих питань: зміни у податковому законодавстві, які набрали чинності у цьому році, послуги та сервіси податкової і не тільки.
Зупинилися на деталях порядку реєстрації платників податків, внесення змін до Державного реєстру фізичних осіб – платників податків та отримання документів, що підтверджують таку реєстрацію, а також реєстрації та обліку платників податків, які є внутрішньо переміщеними особами.
Розглянуто також питання нарахування та сплати земельного податку, мінімального податкового зобов’язання (МПЗ), орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності та на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки. На постійному контролі ГУ ДПС перебуває робота щодо проведення інвентаризації земельних ділянок, обміну інформацією стосовно наявності кадастрових номерів з метою наповнення цими даними інформаційної бази ДПС та нарахування орендної плати, земельного податку з фізичних осіб та МПЗ.
Учасникам діалогу нагадали про корисні інструменти застосунку «Моя податкова» та звернули увагу на безбар’єрний доступ до сервісів, адміністративних та інших послуг, які надаються податковою службою. Це дозволяє кожній людині – незалежно від місця проживання, фізичних можливостей чи обставин – ефективно взаємодіяти з податковими органами. Адже, безбар’єрність починається з деталей – від пошуку інформації на сайті, доступної і зрозумілої комунікації, можливості залишити зворотний зв’язок.
Податківці нагадали про інформаційні ресурси ГУ ДПС та роботу антикорупційного сервісу ДПС «Пульс».
Леся Карнаух: через ворожий обстріл у Кривому Розі пошкоджено будівлю податкової
Цієї ночі через ворожий обстріл зазнала критичних пошкоджень будівля податкової служби у Кривому Розі. Про це повідомила в. о. Голови ДПС Леся Карнаух на своїй сторінці у Facebook.
На щастя, люди не постраждали.
За словами Лесі Карнаух, у самій будівлі зруйновані перекриття, пошкоджений фасад, вибиті вікна.
Вже вирішується питання щодо облаштування робочих місць в інших приміщеннях.
«Ворог систематично знищує цивільну інфраструктуру, житлові будинки. Та навіть серед руїн залишається головне – люди, їхня сила й взаємна підтримка. Я вдячна кожному працівнику податкової за роботу в надскладних умовах», - зазначила в. о. Голови ДПС.
Вона підкреслила, що податкова служба працює й виконує свої функції, попри всі виклики воєнного часу. Щоб кожен платник отримав від ДПС послуги належної якості.
До уваги платників рентної плати за спеціальне використання води!
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що наказом Міністерства фінансів України від 14.01.2011 № 11 «Про бюджетну класифікацію» зі змінами та доповненнями визначено класифікацію доходів бюджету, згідно з якою встановлено коди та найменування податків та зборів. Зокрема, для сплати рентної плати за спеціальне використання води визначено код бюджетної класифікації 13020000, а саме:
13020100 – рентна плата за спеціальне використання води (крім рентної плати за спеціальне використання води водних об’єктів місцевого значення);
13020200 – рентна плата за спеціальне використання води водних об’єктів місцевого значення;
13020300 – рентна плата за спеціальне використання води без її вилучення з водних об’єктів для потреб гідроенергетики;
13020400 – надходження рентної плати за спеціальне використання води від підприємств житлово-комунального господарства;
13020500 – надходження сум реструктурованої заборгованості зі сплати рентної плати за спеціальне використання води;
13020600 – рентна плата за спеціальне використання води в частині використання поверхневих вод для потреб водного транспорту (крім стоянкових і службово-допоміжного флотів).
Разом з тим, згідно з Довідником відповідності символу звітності коду класифікації доходів бюджету, затвердженим наказом Державної казначейської служби України від 28.11.2019 № 336 із змінами та доповненнями, код класифікації доходів бюджету передбачає такі позиції:
13020401 – надходження рентної плати за спеціальне використання води від підприємств житлово-комунального господарства (за платежами, що розподіляються між державним та місцевими бюджетами;
13020501 – надходження сум реструктурованої заборгованості зі сплати рентної плати за спеціальне використання води (за платежами, що розподіляються між державним та місцевими бюджетами).
Отримати інформацію стосовно банківських реквізитів для сплати рентної плати за спеціальне використання води платники мають можливість в меню «Стан розрахунків з бюджетом» приватної частини Електронного кабінету. При зверненні до зазначеного меню відображається зведена інформація станом на момент звернення, що містить інформацію по кожному виду платежу, зокрема, бюджетний рахунок на поточну дату.
Робота у приватній частині Електронного кабінету здійснюється з використанням кваліфікованого електронного підпису, отриманого у будь-якого Кваліфікованого надавача електронних довірчих послуг. Вхід до Електронного кабінету здійснюється за адресою: http://cabinet.tax.gov.ua, а також через офіційний вебпортал ДПС.
Також інформація про реквізити рахунків, відкритих в органах Казначейства в розрізі адміністративно-територіальних одиниць України, оприлюднена на офіційному вебпорталі ДПС в рубриці Головна/Рахунки для сплати платежів (https://tax.gov.ua/rahunki-dlya-splati-platejiv/).
Поряд з цим, платники рентної плати за спеціальне використання води для отримання банківських реквізитів з метою сплати рентної плати за спеціальне використання води можуть звернутися до органу ДПС за місцем взяття на облік платником рентної плати за спеціальне використання води.
Правила заповнення обов’язкового реквізиту «Призначення платежу» платіжної інструкції під час сплати бюджетних/небюджетних платежів
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє.
Правила заповнення обов’язкового реквізиту «Призначення платежу» платіжної інструкції під час сплати податків, зборів, платежів та єдиного внеску, визначені п. 1 – 4 розділу ІІ Порядку заповнення реквізиту «Призначення платежу» платіжної інструкції (платіжний документ) під час сплати (стягнення) податків, зборів, митних, інших платежів, єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, внесення авансових платежів (передоплати), грошової застави, а також у разі їх повернення, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 22.03.2023 № 148, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 28.03.2023 за № 528/39584 (зі змінам) (далі – Порядок № 148).
Під час сплати податків, зборів, митних, інших платежів, єдиного внеску, внесення авансових платежів (передоплати), грошової застави на бюджетні/небюджетні/єдиний/депозитний рахунки платник у реквізиті «Призначення платежу» платіжної інструкції заповнює з переліку полів, наведених у пункті 1 розділу ІІ Порядку № 148, такі поля:
«Код виду сплати»;
«Додаткова інформація запису».
У полі «Код виду сплати» платник заповнює код виду сплати, визначений Переліком кодів видів сплати, які використовуються платниками, згідно з додатком 1 до Порядку № 148;
у полі «Додаткова інформація запису» платник заповнює інформацію щодо переказу коштів у довільній формі. Суб’єкти господарювання, які проводять господарську діяльність на підставі ліцензії та/або спеціального дозволу, зазначають інформацію щодо звітного (податкового) періоду, за який сплачуються податкові зобов’язання, та дозвільного документа (вид дозвільного документа, номер, дата).
Сплата податків, зборів, митних, інших платежів, єдиного внеску, внесення авансових платежів (передоплати), грошової застави платником на бюджетні/небюджетні/єдиний/депозитний рахунки оформлюються за кожним напрямом сплати та кожним кодом виду сплати окремою платіжною інструкцією.
У разі коли платником при сплаті податків, зборів, платежів та єдиного внеску, що адмініструються ДПС, на бюджетні/небюджетні рахунки у реквізиті «Призначення платежу» платіжної інструкції не зазначено або зазначено код виду сплати, який відсутній у додатку 1 до цього Порядку, вважається, що платник сплатив грошове зобов’язання/єдиний внесок за кодом виду сплати 101.
Порядок видачі довідки про сплачений нерезидентом в Україні податок на прибуток (доходи)
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу, що порядок видачі довідки про сплачений нерезидентом в Україні податок на прибуток (доходи) (далі – Порядок) та форма цієї довідки затверджені наказом Міністерства фінансів України від 28.07.2022 № 219.
Порядок визначає процедуру видачі довідки про сплачений нерезидентом в Україні податок на прибуток (доходи) (далі – довідка) особі (юридичній або фізичній), яка не є резидентом та отримує доходи з джерелом їх походження з України (п. 1 Порядку).
Довідка видається контролюючим органом у паперовій або електронній формі за місцезнаходженням (місцем проживання) резидента або нерезидента, який здійснює господарську діяльність на території України через постійне представництво, або іншого нерезидента, на якого покладено обов’язок сплачувати податок у порядку, встановленому Податковим кодексом України (далі – ПКУ), що здійснює на користь нерезидента будь-яку виплату з доходу з джерелом його походження з України (п. 2 Порядку).
Довідка видається безоплатно у паперовій або електронній формі на підставі Заяви про видачу довідки про сплачений нерезидентом в Україні податок на прибуток (доходи) за формою, наведеною у додатку до Порядку (далі – Заява) (п. 3 Порядку).
Згідно з п. 4 Порядку Заява подається до відповідного контролюючого органу безпосередньо нерезидентом або через особу, яка здійснює на користь нерезидента виплату доходів з джерелом їх походження з України, або уповноваженою ним особою, яка має підтвердити свої повноваження.
Заява має бути подана українською мовою у паперовій формі або засобами електронного зв’язку в електронній формі з урахуванням вимог, визначених ст. 42 глави 1 розд. II ПКУ.
Довідка або обґрунтована відмова у її видачі видається контролюючим органом у паперовій або електронній формі за підписом керівника контролюючого органу (його заступника або уповноваженої особи) протягом 5 робочих днів від дати одержання Заяви нерезидента або уповноваженої ним особи у порядку, визначеному ст. 42 глави 1 розд. II ПКУ (п. 5 Порядку).
Джерелом інформації для видачі довідки є дані додатку ПН до податкової декларації (розрахунків) з податку на прибуток підприємств за формою, затвердженою наказом Міністерства фінансів України від 20.10.2015 № 897 (у редакції наказу Міністерства фінансів України від 28.04.2017 № 467), надані податковими агентами податкові розрахунки сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь нерезидентів, а також сум утриманого з них податку або надані нерезидентом документи у разі самостійного нарахування і сплати податку (п. 6 Порядку).
Сплачуйте податки правильно: детальний алгоритм дій на прикладі майнових податків
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області доводить до відома пам’ятку для громадян щодо детального розбору порядку сплати майнових податків на прикладах.
Приклад 1. Сплата через мобільний застосунок банку
Щоб сплатити податкове зобов’язання через мобільний додаток банку:
- відкрийте застосунок у мобільному телефоні та оберіть розділ для сплати податків;
- заповніть платіжну інструкцію, вказавши:
- власний податковий номер та ПІБ (автоматично заповнюється банком);
- найменування та код органу Казначейства, номер ІВАN рахунку використовується інформація з податкового повідомлення – рішення на сплату земельного податку, отриманого громадянином від органу ДПС);
- суму земельного податку (використовується інформація з податкового повідомлення – рішення на сплату земельного податку, отриманого громадянином від органу ДПС);
- призначення платежу:
код виду сплати: 101 (зазначається 3-х значне число);
додаткова інформація запису: сплата земельного податку за 2024 рік згідно з ППР (короткий опис у довільній формі інформації про податок, який сплачується, та звітний період).
Наступний крок:
- перевірте, що всі дані, заповнені у платіжній інструкції є вірними (у т. ч. власний податковий номер громадянина);
- підтвердить платіж.
ВАЖЛИВО: при сплаті платежів за громадянина, який має податкові зобов’язання з земельного податку, платник заповнює податковий номер та ПІБ того громадянина, податкові зобов’язання з земельного податку якого сплачуються, у реквізитах «Найменування фактичного платника» та «Код фактичного платника» платіжної інструкції.
Приклад 2. Сплата через касу банку
Для сплати у касі банку надайте касиру таку інформацію:
- власний податковий номер та ПІБ;
- найменування та код органу Казначейства, номер ІВАN рахунку (з податкового повідомлення – рішення на сплату земельного податку, отриманого громадянином від органу ДПС);
- сума земельного податку (з податкового повідомлення – рішення на сплату земельного податку, отриманого громадянином від органу ДПС);
- призначення платежу:
код виду сплати: 101 (зазначається 3-х значне число);
додаткова інформація запису: сплата земельного податку за 2024 рік згідно з ППР (короткий опис у довільній формі інформації про податок, який сплачується, та звітний період).
Наступний крок:
- перевірте правильність даних, заповнених касиром банку у платіжній інструкції (у т. ч. власний податковий номер громадянина),
- власноруч підпишіть правильність реквізитів платіжної інструкції для подальшого виконання її банком.
ВАЖЛИВО: при сплаті платежів за громадянина, який має податкові зобов’язання з земельного податку, платник надає касиру банку інформацію щодо податкового номеру та ПІБ того громадянина, податкові зобов’язання з земельного податку якого сплачуються.
Якщо реквізити платіжної інструкції заповнено без помилок, то сплачені кошти будуть зараховані до бюджету як надходження земельного податку від платника, який має податкові зобов’язання з цього податку, та зараховані в його інтегровану картку.
РЕЗУЛЬТАТ: на наступний день після здійснення платежу платник зможе перевірити таке зарахування у приватній частині Електронного кабінету.
Подання фізичною особою (громадянином) документів щодо прав власності на земельну ділянку з метою нарахування їй сум земельного податку
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що відповідно до п.п. 14.1.147 п.14.1 ст. 14 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) плата за землю – обов’язковий платіж у складі податку на майно, що справляється у формі земельного податку або орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності.
Земельний податок – обов’язковий платіж, що справляється з власників земельних ділянок та земельних часток (паїв), а також постійних землекористувачів (п.п. 14.1.72 п.14.1 ст. 14 ПКУ).
Згідно з п. 286.1 ст. 286 ПКУ підставою для нарахування земельного податку є:
а) дані державного земельного кадастру;
б) дані Державного реєстру речових прав на нерухоме майно;
в) дані державних актів, якими посвідчено право власності або право постійного користування земельною ділянкою (державні акти на землю);
г) дані сертифікатів на право на земельні частки (паї);
ґ) рішення органу місцевого самоврядування про виділення земельних ділянок у натурі (на місцевості) власникам земельних часток (паїв);
д) дані інших правовстановлюючих документів, якими посвідчується право власності або право користування земельною ділянкою, право на земельні частки (паї);
е) дані Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією, визначеного у встановленому Кабінетом Міністрів України порядку.
У разі подання платником податку до контролюючого органу правовстановлюючих документів на земельну ділянку, земельну частку (пай), відомості про які відсутні у базах даних інформаційних систем центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, нарахування податку фізичним особам здійснюється на підставі поданих платником податку відомостей до отримання контролюючим органом інформації про перехід права власності на об’єкт оподаткування.
Центральні органи виконавчої влади, що реалізують державну політику у сфері земельних відносин та у сфері державної реєстрації речових прав на нерухоме майно, у сфері будівництва, щомісяця, але не пізніше 10 числа наступного місяця, а також за запитом відповідного контролюючого органу за місцезнаходженням земельної ділянки подають інформацію, необхідну для обчислення і справляння плати за землю, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
У разі подання платником податку до контролюючого органу правовстановлюючих документів на земельну ділянку, відомості про яку відсутні у базах даних інформаційних систем центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, сплата податку фізичними та юридичними особами здійснюється на підставі поданих платником податку відомостей до отримання контролюючим органом інформації про перехід права власності на об’єкт оподаткування.
Пунктом 286.2 ст. 286 ПКУ встановлено, що платники плати за землю (крім фізичних осіб) самостійно обчислюють суму плати за землю щороку станом на 01 січня і не пізніше 20 лютого поточного року подають до відповідного контролюючого органу за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою у порядку, передбаченому ст. 46 ПКУ, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями. Подання такої декларації звільняє від обов’язку подання щомісячних декларацій. При поданні першої декларації (фактичного початку діяльності як платника плати за землю) разом з нею подається витяг із технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки, а надалі такий витяг подається у разі затвердження нової нормативної грошової оцінки землі.
Облік фізичних осіб – платників податку і нарахування відповідних сум проводяться контролюючими органами за місцем знаходження земельної ділянки, у тому числі право на яку фізична особа має як власник земельної частки (паю), щороку до 01 травня (п. 287.2 ст. 287 ПКУ).
Абзацами першим – п’ятим п. 286.5 ст. 286 ПКУ визначено, що нарахування фізичним особам сум плати за землю проводиться контролюючими органами (за місцем знаходження земельної ділянки, у тому числі право на яку фізична особа має як власник земельної частки (паю), які надсилають платнику податку у порядку, визначеному ст. 42 ПКУ, до 01 липня поточного року податкове повідомлення-рішення про внесення податку за формою, встановленою у порядку, визначеному ст. 58 ПКУ, разом із детальним розрахунком суми податку, який, зокрема, але не виключно, має містити кадастровий номер та площу земельної ділянки, розмір ставки податку та розмір пільги зі сплати податку.
Нарахування фізичним особам сум земельного податку з підстав, визначених підпунктами «в», «г», «д» п. 286.1 ст. 286 ПКУ, проводиться контролюючими органами виключно у разі надання зазначених даних такими фізичними особами.
У разі переходу права власності на земельну ділянку або права на земельну частку (пай) від одного власника – юридичної або фізичної особи до іншого протягом календарного року податок сплачується попереднім власником за період з 01 січня цього року до початку того місяця, в якому припинилося його право власності на зазначену земельну ділянку, а новим власником – починаючи з місяця, в якому він набув право власності.
У разі переходу права власності на земельну ділянку або права на земельну частку (пай) від одного власника – фізичної особи до іншого протягом календарного року контролюючий орган надсилає (вручає) податкове повідомлення-рішення новому власнику після отримання інформації про перехід права власності.
Якщо такий перехід відбувся після 01 липня поточного року, контролюючий орган надсилає (вручає) попередньому власнику нове податкове повідомлення-рішення. Попереднє податкове повідомлення-рішення вважається скасованим (відкликаним).
Враховуючи вищевикладене, у випадку переходу до фізичної особи (громадянина) права власності на земельну ділянку та відсутності у базах даних інформаційних систем ДПС відомостей про дану земельну ділянку, така фізична особа має право подати до органу ДПС за місцем знаходження земельної ділянки правовстановлюючі документи на земельну ділянку, на підставі яких органом ДПС буде здійснено нарахування сум земельного податку. Інших випадків в частині обов’язку подання фізичною особою (громадянином) документів щодо прав власності на земельну ділянку, а також витягу із технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки нормами ПКУ не визначено.
Щодо обміну електронними документами з контролюючими органами
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що наказом Міністерства фінансів України від 18 березня 2024 року № 133 «Про затвердження Змін до Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами», зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 01 квітня 2024 року за № 477/41822 (далі – Порядок) норми Порядку приведено у відповідність до Закону України «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги».
Водночас, електронний документообіг між платником податків та контролюючим органом здійснюється відповідно до норм Податкового кодексу України, законів України «Про електронні документи та електронний документообіг» та «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги» без укладення відповідного договору.
Платник податків стає суб’єктом електронного документообігу після надсилання до контролюючого органу першого будь-якого електронного документа у встановленому форматі з дотриманням вимог законів України «Про електронні документи та електронний документообіг» та «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги».
Електронний документообіг між платником податків та контролюючим органом припиняється виключно у випадках, передбачених абзацом четвертим пункту 42.6 статті 42 Податкового кодексу України.
До уваги фізичних осіб – платників податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки!
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області щодо: чи звільняється від відповідальності за несвоєчасну сплату податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, платник податку – фізична особа, що перебуває на території населеного пункту, який є її податковою адресою, та який тимчасово окупований збройними формуваннями російської федерації, а об’єкти нерухомості знаходяться на підконтрольній території України, інформує.
Тимчасово, на період до припинення або скасування воєнного стану на території України, справляння податків і зборів здійснюється з урахуванням особливостей, визначених у п. 69 підрозд. 10 розд. ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України (далі – ПКУ), абзацом першим п.п. 69.1 якого визначено, що у разі відсутності у платника податків можливості своєчасно виконати свій податковий обов’язок, зокрема, щодо дотримання термінів сплати податків та зборів платники податків звільняються від передбаченої ПКУ відповідальності з обов’язковим виконанням таких обов’язків протягом шести місяців після припинення або скасування воєнного стану в Україні.
Порядок підтвердження можливості чи неможливості виконання платником податків обов’язків, визначених у п.п. 69.1 п. 69 підрозд. 10 розд. XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України (далі – Порядок № 225), затверджений наказом Міністерства фінансів України від 29.07.2022 № 225 (із змінами та доповненнями).
Відповідно до п.п. 1 п. 2 розд. ІІ Порядку № 225 перебування на території населеного пункту, який є податковою адресою такого платника та в якому ведуться воєнні (бойові) дії, який оточено (заблоковано) або тимчасово окуповано збройними формуваннями російської федерації є підставою неможливості виконання платником податків – фізичною особою, податкових обов’язків, крім підстав, встановлених підпунктами 102.6.1 – 102.6.5 п. 102.6 ст. 102 глави 9 розд. II ПКУ.
Пунктом 3 розд. ІІ Порядку № 225, зокрема, встановлено, що у разі неможливості виконання платником податків, який на дату набрання чинності Порядком № 225 має можливість подати до контролюючого органу заяву та документи (копії документів), інформацію про відсутність можливості виконання податкових обов’язків, подає не пізніше 30 вересня 2022 року заяву про відсутність такої можливості разом з вичерпним переліком документів (копій документів), інформації, які передбачені Переліком документів, що підтверджують неможливість платника податків – фізичної особи своєчасно виконати свій податковий обов’язок.
У разі відсутності у платника податків можливості подати таку заяву та відповідні документи (копії документів), інформацію у строки, визначені п. 3 розд. ІІ Порядку № 225 (не пізніше 30 вересня 2022 року), платник податків подає заяву та відповідні документи (копії документів) одночасно з набуттям можливості виконання одного із податкових обов’язків (подання звітності, сплати невиконаного податкового зобов’язання тощо) таким платником податку, передбачених ПКУ або іншим законодавством, контроль за виконанням якого покладено на контролюючий орган, але не пізніше 60 календарних днів з першого дня місяця, наступного за місяцем відновлення таких можливостей платника податків (абзац другий п. 4 розд. ІІ Порядку № 225).
Водночас, згідно з п. 6 розд. ІІ Порядку № 225 платники податків, які виконували податкові обов’язки, але у зв’язку із військовою агресією російської федерації втратили можливість виконувати податкові обов’язки, вживають заходи, передбачені п. 3 розд. ІІ Порядку № 225, у термін протягом 60 календарних днів з першого дня місяця, наступного за місяцем відновлення можливостей платника податків подати до контролюючого органу заяву та документи (копії документів), інформацію про відсутність можливості виконання податкових обов’язків.
Платники податків, які не подали у строки, встановлені пп. 3 та 4 розд. ІІ Порядку № 225, заяви у довільній формі та відповідних документів (копії документів), що підтверджують неможливість виконання податкового обов’язку, передбаченого ПКУ або іншим законодавством, контроль за виконанням якого покладено на контролюючі органи або щодо яких контролюючий орган прийняв вмотивоване рішення щодо можливості своєчасного виконання таким платником податків свого податкового обов’язку, вважаються такими, що мають можливість своєчасно виконати податкові обов’язки у терміни, визначені ПКУ або іншим законодавством, контроль за виконанням якого покладено на контролюючі органи (п. 6 розд. ІІ Порядку № 225).
Враховуючи викладене, фізична особа, яка перебуває на території населеного пункту, який є її податковою адресою, та який тимчасово окупований збройними формуваннями російської федерації, а об’єкти нерухомості знаходяться на підконтрольній території України, звільняється від передбаченої ПКУ відповідальності за несвоєчасну сплату податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, з обов’язковим виконанням таких обов’язків протягом шести місяців після припинення або скасування воєнного стану в Україні, якщо подасть до контролюючого органу заяву про відсутність можливості виконання податкового обов’язку разом з підтверджуючими документами в термін протягом, але не пізніше 60 календарних днів з першого дня місяця, наступного за місяцем відновлення таких можливостей платника податків.
Хто з подружжя, яке виховує трьох і більше дітей віком до 18 років, має право на пільгу щодо сплати земельного податку?
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє, що відповідно до п. «а» ст. 80 Земельного кодексу України суб’єктами права власності на землю є громадяни та юридичні особи – на землі приватної власності.
Згідно з п.п. 281.1.2 п. 281.1 ст. 281 Податкового кодексу України від (далі – ПКУ) від сплати земельного податку звільняються фізичні особи, які виховують трьох і більше дітей віком до 18 років.
Звільнення від сплати податку за земельні ділянки, передбачене для такої категорії фізичних осіб, поширюється на земельні ділянки за кожним видом використання у межах граничних норм, встановлених п. 281.2 ст. 281 ПКУ.
Пунктом 281.4 ст. 281 ПКУ встановлено, що якщо фізична особа, визначена у п. 281.1 ст. 281 ПКУ, станом на 01 січня поточного року має у власності декілька земельних ділянок одного виду використання, площа яких перевищує межі граничних норм, визначених п. 281.2 ст. 281 ПКУ, така особа до 01 травня поточного року подає письмову заяву у довільній формі до контролюючого органу за місцем знаходження будь-якої земельної ділянки про самостійне обрання / зміну земельних ділянок для застосування пільги (далі – заява про застосування пільги).
Пільга починає застосовуватися до обраних земельних ділянок з базового податкового (звітного) періоду, в якому подано таку заяву, та діє до початку місяця, що настає за місяцем подання нової заяви про застосування пільги.
У разі подання фізичною особою, яка станом на 01 січня поточного року має у власності декілька земельних ділянок одного виду використання, заяви про застосування пільги після 01 травня поточного року пільга починає застосовуватися до обраних земельних ділянок з наступного податкового (звітного) періоду.
Отже, якщо подружжя виховує трьох і більше дітей віком до 18 років, то кожен із батьків має право на пільгу щодо сплати земельного податку за земельні ділянки, що належать їм на правах приватної власності, при цьому вид земельних ділянок і розмір, щодо яких застосовується пільга, визначені п. 281.2 ст. 281 ПКУ.
Комунікація задля підвищення податкової обізнаності
Що робити, якщо документи втрачені, пошкоджені або знищені і виконати податкові обов’язки вчасно неможливо? Саме ці питання стали темою онлайн-зустрічі фахівців Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (ГУ ДПС) з бізнесом регіону.
Податківці наголосили, що платник зобов’язаний протягом 5 днів письмово повідомити про це контролюючий орган за місцем обліку. До повідомлення необхідно додати підтвердні документи, оформлені відповідно до законодавства.
Відновити документи потрібно протягом 90 календарних днів з дня, що настає за днем подання повідомлення.
Якщо документи не відновлено або вони повторно втрачені чи знищені — вони вважаються відсутніми на момент складання звітності.
Платники податків, які не можуть зареєструвати податкові накладні, сплатити податки та збори, подати звітність, виконати інші податкові зобов’язання, мають право скористатися Порядком підтвердження можливості чи неможливості виконання податкового обов’язку, визначених у підпункті 69.1 пункту 69 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України (Порядок). Цей Порядок визначає процедуру підтвердження такої можливості або неможливості на період дії воєнного стану.
Також у ході заходу фахівці ГУ ДПС детально роз’яснили, які саме документи необхідні для підтвердження неможливості виконання податкових обов’язків та як подати заяву та підтвердні документи до контролюючого органу.
Такі матеріали податковою розглядаються протягом 20 календарних днів з дня їх отримання.
Зустріч відбулася у форматі відкритого діалогу – учасники отримали фахові відповіді на актуальні питання.
До загального фонду держбюджету від платників Дніпропетровщини за спецвикористання води надійшло понад 93,1 млн грн рентної плати
Упродовж одинадцяти місяців 2025 року за спеціальне використання води платники Дніпропетровщини сплатили до загального фонду держбюджету понад 93,1 млн грн рентної плати. Це у порівнянні з відповідним періодом минулого року майже на 11,9 млн грн, або 14,6 відс., більше.
Інформуємо, що форма податкової декларації з рентної плати затверджена наказом Міністерства фінансів України від 17.08.2015 № 719 (зі змінами) (далі – Декларація). Невід’ємною частиною Декларації є додатки. Відповідний тип додатка забезпечує обчислення податкового зобов’язання за відповідним видом об’єкта оподаткування, зокрема, розрахунок з рентної плати за спеціальне використання поверхневих вод для потреб водного транспорту здійснюється у додатку 6 до Декларації (далі – Додаток 6).
При обчисленні рентної плати за спеціальне використання поверхневих вод для потреб водного транспорту показник «місце-доба експлуатації» або «тоннаж-доба експлуатації» визначається, як добуток таких показників додатка 6 до податкової декларації з рентної плати (далі – Додаток 6): «вантажомісткість транспортних засобів» (р. 5.1 Додатка 6) та «тривалість використання водних об’єктів» (р. 5.2 Додатка 6), які заповнюються у відповідності до примітки 9 Додатка 6, а саме:
вантажомісткість транспортних засобів, що експлуатуються, зазначається:
для вантажного самохідного і несамохідного флоту – у тоннах;
для пасажирського флоту – кількість місць.
Тривалість використання водних об’єктів – кількість діб, під час яких відбувалась експлуатація транспортних засобів.
Для кожного виду транспортних засобів, що експлуатується, складається окремий розрахунок (Додаток 6).
Фізичні особи – платники туристичного збору поповнили місцеві бюджети Дніпропетровщини майже на 9,1 млн гривень
Протягом січня – листопада 2025 року фізичні особи – платники туристичного збору спрямували до місцевих бюджетів Дніпропетровщини майже 9,1 млн гривень. У порівнянні з відповідним періодом 2024 року це майже на 396,0 тис. грн більше, темп росту – 104,6 відсотків.
Нагадуємо, що відповідно до п.п. 14.1.277 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) для цілей розд. XII ПКУ:
внутрішній туризм – переміщення в межах території України громадян України та/або осіб, які постійно проживають на території України, в пізнавальних, професійно-ділових чи інших цілях;
в’їзний туризм – прибуття на територію України та/або переміщення в межах території України осіб, які постійно не проживають на території України, в пізнавальних, професійно-ділових чи інших цілях.
Платники Дніпропетровщини спрямували до місцевих бюджетів понад 6,4 млрд грн єдиного податку
У січні – листопаді поточного року місцеві бюджети Дніпропетровщини від платників єдиного податку отримали майже 6 421,0 млн гривень. За словами в. о. начальника Головного управління ДПС у Дніпропетровській Юрія Павлютіна, у порівнянні січнем – листопадом минулого року це майже на 749,0 млн грн, або на 13,2 відс., більше.
Керівник обласної податкової служби висловив вдячність бізнесу за результативну роботу і своєчасно сплачені кошти до місцевих бюджетів. Акцентував, що кожен платник, який у непростих умовах продовжує працювати, платити податки й утримувати економіку, потребує максимальної уваги від держави. А Офіс податкових консультантів – це сервіс, який є реальним інструментом реалізації концепції підтримки підприємництва.
Звертаємо увагу, що юридичні особи – платники єдиного податку третьої групи згідно з Класифікацією доходів бюджету сплачують єдиний податок за таким кодом:
18050300 – єдиний податок з юридичних осіб.
Юридичні особи – платники єдиного податку четвертої групи згідно з Класифікацією доходів бюджету сплачують єдиний податок за таким кодом:
18050500 – єдиний податок з сільськогосподарських товаровиробників, у яких частка сільськогосподарського товаровиробництва за попередній податковий (звітний) рік дорівнює або перевищує 75 відсотків.
Фізичні особи – платники єдиного податку сплачують єдиний податок за таким кодом: 18050400 – єдиний податок з фізичних осіб.
ДПС впроваджує рішення для безбар’єрності послуг: цифрові сервіси для зручної взаємодії
Державна податкова служба активно розширює безбар’єрні можливості, роблячи взаємодію з платниками зручною та доступною для кожного. У центрі уваги – створення умов, за яких отримати податкові послуги можуть усі громадяни, незалежно від їхніх фізичних чи цифрових можливостей.
Безбар’єрний доступ у податкових органах включає:
- Фізичну доступність: облаштування пандусів, зручних входів та інфраструктури для людей з інвалідністю та маломобільних груп.
- Інформаційну доступність: адаптовані сторінки вебпорталу, зручні для людей із порушеннями зору або слуху, зрозумілі матеріали,
- Цифрову доступність: можливість отримати найпопулярніші послуги онлайн через Електронний кабінет – без відвідування податкових підрозділів.
Технічні рішення для доступності:
- Мобільний застосунок “Моя податкова” – швидкий спосіб переглянути власні дані, отримати послуги чи надіслати звернення прямо зі смартфона.
- Сервіс “TAX Control” – цифровий інструмент для повідомлень про можливі порушення у сфері торгівлі, послуг чи громадського харчування.
- Контакт-центр ДПС – зручний канал для консультацій і оперативних відповідей на запитання платників через телефонні дзвінки та переписку в месенджері.
Основні принципи безбар’єрності:
- Гнучкість: можливість обрати найзручніший формат отримання послуг – онлайн, офлайн або телефоном.
- Прозорість: чітка, зрозуміла і доступна інформація, зокрема для людей з інвалідністю чи старшого віку.
- Універсальність: податкові послуги мають бути доступні для кожного – без винятків.
Безбар’єрність – це не лише стандарт сервісу, а й важливий крок до інклюзивного суспільства. Модернізація інфраструктури та розвиток цифрових сервісів допомагають ДПС забезпечувати комфортну та якісну підтримку всім платникам податків.
Дотримання професійної етики – один з найважливіших принципів роботи органів ДПС
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (Кам’янський район) нагадує, що під час виконання своїх службових повноважень працівники органів ДПС зобов’язані неухильно додержуватися загальновизнаних етичних норм поведінки: бути ввічливими у стосунках з громадянами та суб’єктами господарювання, будувати свої відносини з ними на основі довіри, поваги, об’єктивності, справедливості, терпимості, законності. Сервіс ДПС України «Пульс» дає змогу платнику повідомляти про неправомірні вчинки або бездіяльність співробітників органів ДПС.
Жодне повідомлення не залишиться без уваги, адже плідна робота сервісу «Пульс» – це шлях до успішної співпраці громадян та бізнесу з органами ДПС.
Номер Контакт-центру ДПС 0800-501-007 (напрямок «5»).
|
|
Відділ комунікацій з громадськістю
управління інформаційної взаємодії
Головного управління ДПС
у Дніпропетровській області
(Кам'янський район)
