Інформують податківці

Дата: 19.02.2026 09:27

Кількість переглядів: 348

Комунікаційна податкова платформа – взаємодія з бізнесом та громадськістю в ефективному форматі

Потребуєте детальних роз’яснень законодавства?

Необхідно оперативно вирішити нагальні питання податкової сфери?

Маєте пропозиції щодо необхідності проведення певних заходів за визначеною тематикою?

Звертайтесь на комунікаційну податкову платформу Головного управління ДПС у Дніпропетровській області.

Звернення від представників бізнесу та громадськості приймаються на електронну скриньку dp.ikc@tax.gov.ua.

В Офісі податкових консультантів Головного управління ДПС у Дніпропетровській області презентували новий сервіс

 В Офісі податкових консультантів Головного управління ДПС у Дніпропетровській області презентували новий сервіс – податковий супровід підприємців, які отримують державні гранти на відкриття власної справи  https://dp.tax.gov.ua/media-ark/news-ark/983186.html

ФОПи – платники єдиного податку (1 – 3 група) мають можливість звітувати за допомогою мобільного застосунку «Моя податкова»

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує.

► Фізичні особи – підприємці (ФОП), які застосовують спрощену систему оподаткування, мають можливість за допомогою мобільного застосунку «Моя податкова» (розміщено на цифрових платформах AppStore або GooglePlay) подати податкову декларацію платника єдиного податку (1 – 3 група).

► Для цього необхідно:

- ідентифікуватись онлайн за допомогою файлового або хмарного КЕП;

- у розділі «Послуги» обрати «Декларація платника єдиного податку (1 – 2 група)» або «Декларація платника єдиного податку (3 група)»;

- обрати потрібний звітний період та додатки* (за необхідності);

* для платників єдиного податку Додаток 1 та Додаток 2 подається у складі звітності за рік, крім випадків зміни платником системи оподаткування; 

- заповнити необхідні додатки;

- зазначити:

• фактичну кількість найманих працівників у звітному періоді;

• обсяги доходу за звітний період;

- зберегти;

- підписати КЕП;

- надіслати.

Довідково: презентаційні матеріали щодо подання податкової декларації платка єдиного податку через мобільний застосунок «Моя податкова» розміщені за посиланням https://tax.gov.ua/mobilniy-zastosunok-moya-podatkova/prezentatsiyni-materiali/879290.html.

  Про скасування нарахування єдиного податку, якщо ФОП першої – другої групи вирішила скористатися правом не сплачувати єдиний податок

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє.

Пунктом 11 підрозд. 8 розд. XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України (далі – ПКУ) установлено, що з 01 серпня 2023 року фізичні особи – підприємці – платники єдиного податку першої та другої групи, податкова адреса яких знаходиться на територіях бойових дій або на тимчасово окупованих російською федерацією територіях України станом на дату початку бойових дій або тимчасової окупації, мають право не сплачувати єдиний податок за період з першого числа місяця, в якому почалися бойові дії на відповідній території, виникла можливість бойових дій або почалася тимчасова окупація такої території, до останнього числа місяця, в якому було завершено такі активні бойові дії, припинено можливість бойових дій або завершено тимчасову окупацію.

При цьому такі особи не заповнюють декларацію платника єдиного податку – фізичної особи – підприємця за період, в якому відповідно до абзацу першого п. 11 підрозд. 8 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ єдиний податок не сплачувався.

Для таких платників єдиного податку, які скористалися правом не сплачувати єдиний податок, контролюючий орган не проводить нарахування авансових внесків з єдиного податку, визначене п. 295.2 ст. 295 ПКУ.

Податкові зобов’язання із сплати єдиного податку нараховуються таким платникам єдиного податку за періоди, за які був сплачений єдиний податок, що відображені в декларації платника єдиного податку.

Штрафні санкції та пеня за несплату (неперерахування) або сплату (перерахування) не в повному обсязі авансових внесків з єдиного податку у порядку та строки, визначені ПКУ, до таких платників не застосовуються.

Дати початку та завершення активних бойових дій, виникнення та припинення можливості бойових дій або початку та завершення тимчасової окупації визначаються відповідно до даних Перелік територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих російською федерацією (далі – Перелік територій).

Перелік територій визначається у встановленому Кабінетом Міністрів України порядку.

Норми п. 11 підрозд. 8 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ не застосовуються з першого числа місяця, наступного за місяцем, в якому було проведено державну реєстрацію зміни місцезнаходження фізичної особи – підприємця на іншу, ніж зазначена в абзаці першому п. 11 підрозд. 8 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ, територію України.

Наказом Міністерства розвитку громад та територій України від 28.02.2025 № 376, який набрав чинності 20.03.2025, затверджено оновлений Перелік територій та визнано таким, що втратив чинність, наказ Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України від 22.12.2022 № 309 «Про затвердження Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих російською федерацією».

Платники єдиного податку першої і другої груп сплачують єдиний податок шляхом здійснення авансового внеску не пізніше 20 числа (включно) поточного місяця (абзац перший п. 295.1 ст. 295 ПКУ).

Нарахування авансових внесків для платників єдиного податку першої і другої груп здійснюється контролюючими органами на підставі заяви такого платника єдиного податку щодо розміру обраної ставки єдиного податку, заяви щодо періоду щорічної відпустки та/або заяви щодо терміну тимчасової втрати працездатності (п. 295.2 ст. 295 ПКУ).

Для таких платників єдиний податок нараховується контролюючими органами та відображається в інтегрованій картці платника (далі – ІКП) щомісяця, датою, що відповідає граничному терміну сплати авансових внесків з єдиного податку (наприклад, 20 січня за січень, 20 лютого за лютий тощо).

У разі, якщо фізична особа – підприємець – платник єдиного податку першої – другої групи, зареєстрований на тимчасово окупованій території, скористався своїм правом і не сплатив єдиний податок, то щомісяця після граничного терміну сплати контролюючий орган скасовує (зменшує) нарахування єдиного податку, про що в ІКП з’являється відповідний запис.

При цьому скасування нарахування єдиного податку в ІКП здійснюється контролюючим органом автоматично (жодних заяв подавати не потрібно) за умови, що податкова адреса таких фізичних осіб – підприємців станом на дату реєстрації платником єдиного податку першої або другої групи відповідає Переліку територій, з урахуванням визначених Переліком територій дат початку бойових дій або тимчасової окупації.

У випадку, якщо в ІКП нарахування продовжують відображатися, така фізична особа – підприємець має право подати до контролюючого органу письмову заяву в довільній формі (або в електронній формі через Електронний кабінет), до якої додати копії документів, що підтверджують реєстрацію (податкову адресу) на території бойових дій або на тимчасово окупованій російською федерацією території України, якщо ці дані відсутні в реєстрах або потребують уточнення.

В які терміни самозайнята особа зобов’язана перерахувати до бюджету ПДФО та військовий збір з допомоги по тимчасовій непрацездатності, яку отримує від ПФУ?

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що строки сплати податкового зобов’язання визначено ст. 57 розд. ІІ Податкового кодексу України (далі – ПКУ), п. 57.1 якої, зокрема, встановлено, що податковий агент зобов’язаний сплатити суму податкового зобов’язання (суму нарахованого (утриманого) податку), самостійно визначеного ним з доходу, що виплачується на користь платника податку – фізичної особи та за рахунок такої виплати, у строки, передбачені ПКУ.

Якщо граничний строк сплати податкового зобов’язання припадає на вихідний або святковий день, останнім днем сплати податкового зобов’язання вважається операційний день, що настає за вихідним або святковим днем.

Нарахування, утримання та сплата (перерахування) податку на доходи фізичних осіб і військового збору до бюджету здійснюються у порядку, встановленому ст. 168 та п.п. 1.4 п. 16 прим. 1 підрозд. 10 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ.

Відповідно до п.п. 168.1.1 п. 168.1 ст. 168 розд. IV ПКУ податковий агент, який нараховує (виплачує, надає) оподатковуваний дохід на користь платника податку, зобов’язаний утримувати податок на доходи фізичних осіб із суми такого доходу за його рахунок, використовуючи ставку податку, визначену в ст. 167 ПКУ.

Згідно з п.п. 168.1.2 п. 168.1 ст. 168 ПКУ податок на доходи фізичних осіб сплачується (перераховується) до відповідного бюджету під час виплати оподатковуваного доходу єдиним платіжним документом. Банки, небанківські надавачі платіжних послуг приймають платіжні документи на виплату доходу лише за умови одночасного подання платіжної інструкції на перерахування цього податку до відповідного бюджету або платіжної інструкції на зарахування коштів у сумі цього податку на єдиний рахунок, визначений ст. 35 прим. 1 ПКУ.

Разом з тим, п.п. 168.1.5 п. 168.1 ст. 168 ПКУ встановлено, що якщо оподатковуваний дохід нараховується податковим агентом, але не виплачується (не надається) платнику податку, то податок, який підлягає утриманню з такого нарахованого доходу, підлягає перерахуванню до бюджету податковим агентом у строки, встановлені ПКУ для місячного податкового періоду, тобто не пізніше 30 календарних днів, наступних за місяцем нарахування доходу.

Враховуючи те, що самозайнята особа є щодо себе одночасно страхувальником і застрахованою особою, самостійно нараховує виплати, пов’язані з тимчасовою втратою працездатності, отримує фінансування на спеціальний рахунок, то як податковий агент, зобов’язана нараховувати, утримувати та сплачувати до бюджету податок на доходи фізичних осіб та військовий збір.

Таким чином, у день надходження вищезазначених виплат від Пенсійного фонду України на спеціальний рахунок, самозайнята особа, як податковий агент, зобов’язана сплатити податок на доходи фізичних осіб та військовий збір одночасно з отриманням коштів у банку або перерахуванням на поточний рахунок для власного споживання.

При цьому, якщо такі виплати нараховані, але не отримані самозайнятою особою, то податок на доходи фізичних осіб та військовий збір підлягають перерахуванню до бюджету не пізніше 30 календарних днів, наступних за місяцем нарахування такого доходу.

Якщо останній день строку сплати (перерахування) податку на доходи фізичних осіб та військового збору припадає на вихідний або святковий день, то граничний строк їх сплати (перерахування) переноситься на операційний день, що настає за вихідним або святковим днем.

До уваги резидентів Дефенс Сіті!

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє.

Господарською діяльністю суб’єктів господарювання, які мають статус резидента Дефенс Сіті, вважається діяльність з виробництва оборонних товарів, визначених в абзаці шостому п. 6 ст. 37 Закону України від 21 червня 2018 року № 2469-VІІІ «Про національну безпеку України» (зі змінами та доповненнями) (озброєння, військова та спеціальна техніка (зокрема, безпілотні системи, засоби радіоелектронної боротьби та розвідки, активні засоби протидії технічним розвідкам), зброя і боєприпаси), та класифікується у секції С «Переробна промисловість» КВЕД ДК 009:2010, затвердженого наказом Державного комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики від 29.11.2010 № 530 (далі – Оборонні товарі).

Діяльність резидента Дефенс Сіті з енергозабезпечення, охорони, логістики не може вважатися діяльністю з виробництва Оборонних товарів, оскільки не класифікується у секції С «Переробна промисловість» КВЕД ДК 009:2010.

Науково-дослідні та дослідно-конструкторські роботи та випробування, які безпосередньо пов’язані з виробництвом Оборонних товарів і є необхідними для доведення таких товарів до стану придатного для використання за цільовим призначенням та прийняттям замовником, являються складовою частиною виробничого процесу Оборонних товарів.

Щодо звільнення від сплати єдиного внеску за себе ФОП, яка перебуває у трудових відносинах та оформила лікарняний по вагітності і пологах

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу, що відповідно до ст. 2 Закону України від 15 листопада 1996 року № 504/96-ВР «Про відпустки» (зі змінами та доповненнями) (далі – Закон № 504/96) право на відпустки мають громадяни України, які перебувають у трудових відносинах із підприємствами, установами, організаціями незалежно від форми власності, виду діяльності та галузевої належності, а також працюють за трудовими договором у фізичної особи.

У переліку видів відпусток, визначеному згідно зі ст. 4 Закону № 504/96, передбачені соціальні відпустки, до яких належить, зокрема, відпустка у зв’язку з вагітністю та пологами.

Строк та порядок надання оплачуваної відпустки у зв’язку з вагітністю та пологами визначені відповідно до ст. 17 Закону № 504.

Працівникам, які мають право на соціальні відпустки, передбачені ст.ст. 17 та 18 Закону № 504/96, виплачується державна допомога на умовах, передбачених згідно із Законом України від 21 листопада 1992 року № 2811-XII «Про державну допомогу сім’ям з дітьми», та іншими нормативно-правовими актами України (частина третя ст. 21 Закону № 504/96).

Водночас, відповідно до п. 10 ст. 11 Закону України від 09 липня 2003 року № 1058-IV «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» (зі змінами та доповненнями) загальнообов’язковому державному пенсійному страхуванню підлягають, зокрема, особи, які перебувають у відпустці у зв’язку з вагітністю та пологами і отримують допомогу у зв’язку з вагітністю та пологами.

Згідно з ст. 9 Основ законодавства України про загальнообов’язкове державне соціальне страхування від 14 січня 1998 року № 16/98-ВР страховий стаж – це період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов’язковому державному соціальному страхуванню та сплачуються внески (нею, роботодавцем) на страхування, якщо інше не передбачено законодавством. Особливості обчислення страхового стажу за видами загальнообов’язкового державного соціального страхування визначаються законом.

Разом з тим відповідно до п. 1 частини другої ст. 8 Закону України від 23 вересня 1999 року № 1105-XIV «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування» (зі змінами та доповненнями) (далі – Закон № 1105) роботодавець як страхувальник зобов’язаний здійснювати застрахованим особам у разі настання страхового випадку відповідний вид страхових виплат та надання соціальних послуг згідно із Законом № 1105.

Страховий випадок (за соціальним страхуванням у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності) – обставина, внаслідок якої застрахована особа або члени її сім’ї можуть тимчасово втратити засоби до існування та потребувати страхових виплат згідно із Законом № 1105 (п. 10 частини першої ст. 1 Закону № 1105).

Відповідно до ст. 13 Закону № 1105 до числа страхових виплат за страхуванням у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності належить допомога по вагітності та пологах.

Отже, можна дійти висновку, що відпустка у зв’язку з вагітністю та пологами є частиною трудових відносин між роботодавцем та працюючої у нього жінки, яка має право на відповідну відпустку. Також роботодавець як страхувальник зобов’язаний здійснювати застрахованим особам у разі настання страхового випадку відповідний вид страхових виплат та надання соціальних послуг. При цьому особи, які перебувають у відпустці у зв’язку з вагітністю та пологами і отримують допомогу у зв’язку з вагітністю та пологами, підлягають загальнообов’язковому державному пенсійному страхуванню.

Вказані норми законів кореспондуються із Законом України від 08 липня 2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» (зі змінами та доповненнями) (далі – Закон № 2464).

Згідно з преамбулою Закону № 2464 він визначає правові та організаційні засади забезпечення збору та обліку єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (єдиний внесок), умови та порядок його нарахування і сплати, а також повноваження органу, що здійснює його збір та ведення обліку.

Єдиний внесок – це консолідований страховий внесок, збір якого здійснюється до системи загальнообов’язкового державного соціального страхування в обов’язковому порядку та на регулярній основі з метою забезпечення захисту у випадках, передбачених законодавством, прав застрахованих осіб на отримання страхових виплат (послуг) за діючими видами загальнообов’язкового державного соціального страхування (п. 2 частини першої ст. 1 Закону № 2464).

Платниками єдиного внеску є роботодавці, зокрема:

підприємства, установи та організації, інші юридичні особи, утворені відповідно до законодавства України, незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, чи за цивільно-правовими договорами (крім цивільно-правового договору, укладеного з фізичною особою – підприємцем, якщо виконувані роботи (надавані послуги) відповідають видам діяльності відповідно до відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань (далі – ЄДР)), у тому числі філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи зазначених підприємств, установ і організацій, інших юридичних осіб, які мають окремий баланс і самостійно ведуть розрахунки із застрахованими особами (абзац другий п. 1 частини першої ст. 4 Закону № 2464);

фізичні особи – підприємці, зокрема ті, які використовують працю інших осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством про працю, чи за цивільно-правовим договором (крім цивільно-правового договору, укладеного з фізичною особою – підприємцем, якщо виконувані роботи (надавані послуги) відповідають видам діяльності відповідно до відомостей з ЄДР) (абзац третій п. 1 частини першої ст. 4 Закону № 2464);

підприємства, установи, організації, фізичні особи, які використовують найману працю, військові частини та органи, які виплачують, зокрема, допомогу у зв’язку з вагітністю та пологами (абзац сьомий п. 1 частини першої ст. 4 Закону № 2464).

Відповідно до абзацу другого п. 1 частини першої ст. 7 Закону № 2464 для платників, зазначених в абзаці сьомому п. 1 частини першої ст. 4 Закону № 2464, єдиний внесок нараховується, зокрема, на суму допомоги у зв’язку з вагітністю та пологами.

Платниками єдиного внеску визначені фізичні особи – підприємці, у тому числі ті, які обрали спрощену систему оподаткування (крім електронних резидентів (е-резидентів) (п. 4 частини першої ст. 4 Закону № 2464).

Для платників, зазначених у п. 4 частини першої ст. 4 Закону № 2464, базу нарахування єдиного внеску визначено відповідно до пп. 2 та 3 частини першої ст. 7 Закону № 2464 (залежно від обраної системи оподаткування).

При цьому особи, зазначені, зокрема, у п. 4 частини першої ст. 4 Закону № 2464, звільняються від сплати за себе єдиного внеску за місяці звітного періоду, за які роботодавцем, зокрема резидентом Дія Сіті, сплачено страховий внесок за таких осіб у розмірі не менше мінімального страхового внеску. Такі особи можуть бути платниками єдиного внеску за умови самостійного визначення ними бази нарахування за місяці звітного періоду, за які роботодавцем, зокрема резидентом Дія Сіті, сплачено страховий внесок за таких осіб у розмірі менше мінімального страхового внеску. Самостійно визначена такими особами база нарахування не може перевищувати максимальну величину бази нарахування єдиного внеску, встановлену Законом № 2464. При цьому сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску (частина шоста ст. 4 Закону № 2464).

Враховуючи викладене, за місяці звітного періоду, за які роботодавцем сплачено єдиний внесок, зокрема нарахований на суму допомоги у зв’язку з вагітністю та пологами при оформленні відпустки у зв’язку з вагітністю та пологами, у розмірі не менше мінімального страхового внеску, фізична особа – підприємець звільняється від сплати за себе єдиного внеску. Водночас, якщо за окремі періоди, на які припадає відпустка у зв’язку з вагітністю та пологами, роботодавцем сплачено єдиний внесок у розмірі менше мінімального страхового внеску, то за такі періоди фізична особа – підприємець здійснює сплату єдиного внеску самостійно на загальних підставах.

У разі закінчення строку дії дозволу на спеціальне водокористування у період дії воєнного стану, такий дозвіл вважається автоматично продовженим

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що згідно з п.п. 255.11.2 п. 255.11 ст. 255 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) рентна плата за спеціальне використання води (далі – Рентна плата) обчислюється виходячи з фактичних обсягів використаної води (підземної, поверхневої) водних об’єктів, встановлених у дозволі на спеціальне водокористування та/або в інтегрованому довкіллєвому дозволі, лімітів використання води, ставок рентної плати та коефіцієнтів.

Водокористувачі, які використовують воду із змішаного джерела, обчислюють Рентну плату, враховуючи обсяги води в тому співвідношенні, у якому формується таке змішане джерело, що зазначається, зокрема, в дозволах, ставок Рентної плати та коефіцієнтів (п.п. 255.11.3 п. 255.11 ст. 255 ПКУ).

Водокористувачі, які використовують воду з каналів, обчислюють Рентну плату виходячи з фактичних обсягів використаної води, встановлених лімітів використання води, ставок Рентної плати, встановлених для водного об’єкта, з якого забирається вода в канал, та коефіцієнтів (п.п. 255.11.4 п. 255.11 ст. 255 ПКУ).

За відсутності у водокористувача дозволу на спеціальне водокористування та/або інтегрованого довкіллєвого дозволу із встановленими в них лімітами використання води Рентна плата справляється за весь обсяг використаної води, що підлягає оплаті як за понадлімітне використання (п.п. 255.11.15 п. 255.11 ст. 255 ПКУ).

За понадлімітне використання води Рентна плата обчислюється за кожним джерелом водопостачання окремо згідно з установленими ставками Рентної плати та коефіцієнтами (п.п. 255.11.14 п. 255.11 ст. 255 ПКУ).

Відповідно до частини першої ст. 49 Водного кодексу України від 06 червня 1995 року № 213/95-ВР (далі – ВКУ) спеціальне водокористування є платним та здійснюється на підставі дозволу на спеціальне водокористування.

Дозвіл на спеціальне водокористування видається територіальними органами центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері розвитку водного господарства (частина друга ст. 49 ПКУ).

У дозволі на спеціальне водокористування встановлюються ліміт забору води, ліміт використання води та ліміт скидання забруднюючих речовин. (частина двадцять перша ст. 49 ВКУ).

Законом України від 16 липня 2024 року № 3855-IX «Про інтегроване запобігання та контроль промислового забруднення» (далі – Закон № 3855), який набрав чинності 08.08.2025, запроваджено інтегрований довкіллєвий дозвіл.

Відповідно до частини двадцять четвертої ст. 49 ВКУ інтегрований довкіллєвий дозвіл видається на підставах і в порядку, визначених Законом № 3855, з урахуванням вимог абзаців другого – четвертого частини шостої ст. 49 ВКУ. За наявності інтегрованого довкіллєвого дозволу отримання дозволу на спеціальне водокористування, умови якого щодо спеціального водокористування визначені інтегрованим довкіллєвим дозволом, не вимагається. На операторів установок, що отримали інтегрований довкіллєвий дозвіл та здійснюють на його підставі спеціальне водокористування, поширюються вимоги ВКУ щодо прав, обов’язків, обмежень та інших умов спеціального водокористування.

Підпунктом 5 п. 1 постанови Кабінету Міністрів України від 18 березня 2022 року № 314 «Деякі питання забезпечення провадження господарської діяльності в умовах воєнного стану» (в редакції, яка діяла до 18.03.2025) (далі – Постанова № 314) було визначено, зокрема, що строки дії діючих строкових ліцензій та документів дозвільного характеру автоматично продовжуються на період воєнного стану та три місяці з дня його припинення чи скасування.

Разом з тим, постановою Кабінету Міністрів України від 14 березня 2025 року № 288 «Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 18 березня 2022 року № 314» (далі – Постанова № 288) виключено, зокрема, п.п. 5 п. 1 Постанови № 314, що спричинило неоднозначність у визначенні чинності дії дозвільних документів, у тому числі й спеціального водокористування, починаючи з 18.03.2025 (дати набрання чинності Постановою № 288).

Відповідно до листа Міністерства економіки, довкілля та сільського господарства України від 24.09.2025 № 77-01/64588-03 згідно з висновками Державного агентства водних ресурсів України (лист від 19.09.2025 № 5207/5/4/11-25) та Державної регуляторної служби України (лист від 08.09.2025 № 4001/20-25) термін дії документів характеру, у тому числі на спеціальне водокористування, строк дії яких закінчився у період воєнного стану, продовжується на період дії воєнного стану та до кінця календарного року, в якому припинено або скасовано воєнний стан, але не менше трьох місяців з дня його припинення чи скасування.

Таким чином, у разі закінчення строку дії дозволу на спеціальне водокористування у період дії воєнного стану, такий дозвіл вважається автоматично продовженим на період дії воєнного стану та до кінця календарного року, в якому припинено або скасовано воєнний стан, але не менше трьох місяців з дня його припинення чи скасування, та відповідно спеціальне водокористування із встановленими в дозволі лімітами, строк дії якого закінчився у період дії воєнного стану, не вважається понадлімітним.

Як і на підставі яких критеріїв визначається, що нерухоме майно «використовується у господарській діяльності резидентів Дефенс Сіті»?

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує.

Відповідно до п.п. 76.3 п. 76 підрозд. 10 розд. ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України (далі – ПКУ), резиденти Дефенс Сіті (крім платників податку, які одночасно мають статус резидента Дія Сіті) звільняються від сплати податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, починаючи з наступного місяця після надання статусу резидента Дефенс Сіті і до завершення місяця, в якому статус резидента Дефенс Сіті припинено.

Звільнення від сплати податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, поширюється на:

1) об’єкти нерухомості, розташовані на території обраного для релокації населеного пункту, за умови що такі об’єкти нерухомості не здаються в оренду, лізинг, позичку (крім працівників резидента Дефенс Сіті) та використовуються у господарській діяльності резидентів Дефенс Сіті та/або для проживання їх працівників;

2) будівлі промисловості, віднесені до класу «Промислові та складські будівлі» (код 125) Класифікатора будівель і споруд НК 018:2023, затвердженого наказом Міністерства економіки України від 16.05.2023 № 3573 (НК 018:2023), які на період релокації резидентів Дефенс Сіті не використовуються за призначенням у їхній господарській діяльності та не здаються в оренду, лізинг, позичку.

Господарською діяльністю суб’єктів господарювання, які мають статус резидента Дефенс Сіті, вважається діяльність з виробництва оборонних товарів, визначених в абзаці шостому п. 6 ст. 37 Закону України від 21 червня 2018 року № 2469-VІІІ «Про національну безпеку України» (зі змінами та доповненнями) (озброєння, військова та спеціальна техніка (зокрема безпілотні системи, засоби радіоелектронної боротьби та розвідки, активні засоби протидії технічним розвідкам), зброя і боєприпаси), та класифікується у секції С «Переробна промисловість» КВЕД ДК 009:2010, затвердженого наказом Державного комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики від 29.11.2010 № 530 (далі – Оборонні товари).

Платниками податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, є фізичні та юридичні особи, в тому числі нерезиденти, які є власниками об’єктів житлової та/або нежитлової нерухомості (п.п. 266.1.1 п. 266.1 ст. 266 ПКУ).

Отже, платник податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, який має статус резидента Дефенс Сіті, керується нормами п. 1 п.п. 76.3 п. 76 підрозд. 10 розд. ХХ ПКУ щодо звільнення від сплати податку на на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, за одночасної наявності наступних умов:

об’єкти нерухомості розташовані на території населеного пункту, обраного для релокації, належать резиденту Дефенс Сіті на праві власності;

об’єкти нерухомості використовуються у господарській діяльності з виробництва Оборонних товарів та/або для проживання працівників резидента Дефенс Сіті;

об’єкти нерухомості не здаються в оренду, лізинг, позичку (крім працівників резидента Дефенс Сіті).

Право на звільнення від сплати податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, починається з наступного місяця після надання статусу резидента Дефенс Сіті та завершується в місяці, в якому статус резидента Дефенс Сіті припинено.

Водночас, об’єкти нерухомості, які розташовані на території населеного пункту, обраного для релокації, та належать резиденту Дефенс Сіті на праві власності, але не використовуються резидентом Дефенс Сіті безпосередньо у господарській діяльності з виробництва Оборонних товарів, підлягають оподаткуванню податком на нерухомість на загальних підставах.

При цьому, у контексті п.п. 266.2.1 п 266.2 ст. 266 ПКУ (об’єктом оподаткування є об’єкт житлової та нежитлової нерухомості) інженерні споруди, віднесені до класу 242 «Інженерні споруди, не класифіковані раніше» Класифікатора будівель і споруд НК 018:2023, наприклад, випробувальні полігони, які використовуються при провадженні господарської діяльності з виробництва Оборонних товарів, не є об’єктами оподаткування податком на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки.

Мікрогранти на створення або розвиток власного бізнесу: за якою ознакою доходу відображати у додатку 4ДФ до Розрахунку?

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє.

Постановою Кабінету Міністрів України (далі – КМУ) від 21 червня 2022 року № 738 «Деякі питання надання грантів бізнесу» (зі змінами) затверджено, зокрема, Порядок надання мікрогрантів на створення або розвиток власного бізнесу (далі – Порядок № 738).

Порядком № 738 визначено умови, критерії, механізм надання безповоротної державної допомоги, зокрема, фізичним особам, суб’єктам господарювання у формі мікрогрантів на створення або розвиток власного бізнесу (далі – мікрогрант).

Для цілей Порядку № 738 суб’єктом господарювання вважається суб’єкт мікропідприємництва чи малого підприємництва (фізична особа – підприємець або юридична особа) у значенні, наведеному в Законі України «Про особливості регулювання діяльності юридичних осіб окремих організаційно-правових форм у перехідний період та об’єднань юридичних осіб» від 09 січня 2025 року № 4196-ІX, крім суб’єктів господарювання державного та комунального секторів економіки (п. 3 Порядку № 738).

Відповідно до п. 1 Порядку № 738 метою надання безповоротної державної допомоги у формі мікрогрантів є сприяння зайнятості населення, створення або розвиток власного бізнесу.

Джерелами фінансування надання мікрогрантів отримувачам (зокрема, фізичним особам, фізичним особам – підриємцям) є кошти: Фонду загальнообов’язкового державного соціального страхування на випадок безробіття (далі – Фонд); державного бюджету, у тому числі кошти, що надходять на рахунок Міністерства економіки України (далі – Мінекономіки) «Фонд підтримки малого та середнього бізнесу», відкритий у Національному банку, на який зараховуються добровільні внески (благодійні пожертви) від фізичних та юридичних осіб приватного права та/або публічного права в національній та іноземній валюті.

Пунктом 2 Порядку № 738 встановлено, що головним розпорядником бюджетних коштів є Мінекономіки. Розпорядником коштів Фонду є Державний центр зайнятості.

Слід зазначити, що оскільки дохід у вигляді мікрогранту не пов’язаний з результатом від здійснення господарської діяльності фізичної особи – підприємця, то такий дохід, незалежно від обраної фізичною особою – підприємцем системи оподаткування, оподатковуються за загальними правилами, встановленими ПКУ для платників податку – фізичних осіб.

Порядок оподаткування доходів фізичних осіб регулюється розд. IV Податкового кодексу України (далі – ПКУ), згідно з пп. 163.1.1 п. 163.1 ст. 163 якого передбачено, що об’єктом оподаткування резидента є загальний місячний (річний) оподатковуваний дохід.

Статтею 165 ПКУ визначено виключний перелік доходів, які не включаються до загального (місячного) річного оподатковуваного доходу платника податків.

Відповідно до п.п. 165.1.1 п. 165.1 ст. 165 ПКУ до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку не включаються такі доходи: сума державної та соціальної матеріальної допомоги, державної допомоги, компенсацій, вартість соціальних послуг та реабілітаційної допомоги (включаючи грошові компенсації особам з інвалідністю, на дітей з інвалідністю при реалізації індивідуальних програм реабілітації осіб з інвалідністю, суми допомоги по вагітності та пологах), винагород і страхових виплат, які отримує платник податку з бюджетів та Фондів та у формі фінансової допомоги особам з інвалідністю з Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю згідно із законом, указами Президента України та актами КМУ, а також вартість соціальної допомоги в натуральній формі малозабезпеченим сім’ям, що отримана від надавачів соціальних послуг відповідно до Закону України від 17 січня 2019 року № 2671-VІІІ «Про соціальні послуги» (зі змінами та доповненнями).

Тобто, якщо мікрогрант надається на умовах, визначених актами КМУ, виключно з бюджетів та/або Фонду, то такі суми не включаються до загального (місячного) річного оподатковуваного доходу фізичної особи.

Згідно з п.п. «б» п. 176.2 ст. 176 ПКУ особи, які відповідно до ПКУ мають статус податкових агентів, та платники єдиного внеску зобов’язані подавати податковий розрахунок сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків – фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску (Розрахунок) до контролюючого органу за основним місцем обліку:

для податкових агентів, які є фізичними особами – підприємцями та особами, які провадять незалежну професійну діяльність, – у строки, встановлені ПКУ для податкового кварталу (з розбивкою по місяцях звітного кварталу);

для інших податкових агентів, крім фізичних осіб – підприємців та/або осіб, які провадять незалежну професійну діяльність, – у строки, встановлені ПКУ для податкового місяця.

Такий податковий розрахунок подається лише у разі нарахування сум зазначених доходів платнику податку – фізичній особі податковим агентом, платником єдиного внеску протягом звітного періоду.

Наказом Міністерства фінансів України від 13.01.2015 № 4 (зі змінами) затверджені форма Розрахунку та Порядок заповнення та подання податковими агентами Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків – фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску (далі – Порядок).

Згідно з п. 4 розд. IV Порядку в додатку 4ДФ «Відомості про суми нарахованого доходу, утриманого та сплаченого податку на доходи фізичних осіб та військового збору» (далі – Додаток 4ДФ) до Розрахунку у графі 6 «Ознака доходу» вказується ознака доходу, наведена у розд. 1 «Довідник ознак доходів фізичних осіб» додатка 2 до Порядку, яка визначається відповідно до нарахованого доходу.

Відповідно до Довідника ознак доходів фізичних осіб суми державної допомоги, які отримує фізична особа – підприємець з бюджетів та Фондів відображаються податковим агентом у додатку 4ДФ до Розрахунку за ознакою доходу «157».

Фізична особа отримала дохід від продажу іншій фізичні особі вантажного автомобіля: чи подається податкова декларація про майновий стан і доходи?

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного  управління ДПС у Дніпропетровській області (Кам’янський район) звертає увагу, що порядок оподаткування операцій з продажу або обміну рухомого майна визначено ст. 173 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).

Так, згідно з п. 173.1 ст. 173 ПКУ дохід платника податку на доходи фізичних осіб (податок) від продажу (обміну) об’єкта рухомого майна протягом звітного податкового року оподатковується за ставкою, визначеною п. 167.2 ст. 167 ПКУ, тобто 5 відс. від розміру отриманого доходу.

Дохід від продажу (обміну) об’єкта рухомого майна (крім легкових автомобілів, мотоциклів, мопедів) визначається виходячи з ціни, зазначеної у договорі купівлі-продажу (міни), але не нижче оціночної вартості цього об’єкта, визначеної згідно із законом.

Дохід від продажу (обміну) легкового автомобіля, мотоцикла, мопеда визначається виходячи з ціни, зазначеної у договорі купівлі-продажу (міни), але не нижче середньоринкової вартості відповідного транспортного засобу або не нижче його ринкової вартості, визначеної згідно із законом (за вибором платника податку).

Як виняток із положень п. 173.1 ст. 173 ПКУ, дохід, отриманий платником податку від продажу (обміну) протягом звітного (податкового) року одного з об’єктів рухомого майна у вигляді легкового автомобіля та/або мотоцикла, та/або мопеда, не підлягає оподаткуванню (абзац перший п. 173.2 ст. 173 ПКУ).

Дохід, отриманий платником податку від продажу (обміну) протягом звітного (податкового) року другого об’єкта рухомого майна у вигляді легкового автомобіля та/або мотоцикла, та/або мопеда, підлягає оподаткуванню податком на доходи фізичних осіб за ставкою 5 відс, визначеною п. 167.2 ст. 167 ПКУ (абзац другий п. 173.2 ст. 173 ПКУ).

Дохід, отриманий платником податку від продажу (обміну) протягом звітного (податкового) року третього та наступних об’єктів рухомого майна у вигляді легкового автомобіля та/або мотоцикла, та/або мопеда або іншого транспортного засобу підлягає оподаткуванню за ставкою 18 відс., визначеною п. 167.1 ст. 167 ПКУ (абзац третій п. 173.2 ст. 173 ПКУ).

Дохід, отриманий платником податку від продажу (обміну) протягом звітного (податкового) року третього та наступних об’єктів рухомого майна у вигляді легкового автомобіля та/або мотоцикла, та/або мопеда або іншого транспортного засобу, може бути зменшений на вартість такого об’єкта рухомого майна, що була задекларована особою як об’єкт декларування у порядку одноразового спеціального добровільного декларування, відповідно до підрозд. 9 прим. 4 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ (абзац четвертий п. 173.2 ст. 173 ПКУ).

Абзацом другим п. 173.3 ст. 173 ПКУ передбачено, що у разі, зокрема, укладення та оформлення договорів відчуження транспортних засобів у присутності посадових осіб органів, які здійснюють реєстрацію (перереєстрацію) транспортних засобів, такий посередник або відповідний орган виконує функції податкового агента стосовно подання до контролюючого органу інформації про суму доходу та суму сплаченого до бюджету податку в порядку та строки, встановлені для податкового розрахунку, а платник податку під час укладання договору зобов’язаний самостійно сплатити до бюджету податок з доходу від операцій з продажу (обміну) об’єктів рухомого майна.

Відповідно до абзацу шостого п. 173.4 ст. 173 ПКУ під час проведення операцій з відчуження об’єктів рухомого майна в порядку, передбаченому ст. 173 ПКУ суб’єкти господарювання, які надають послуги з укладення біржових угод або беруть участь в їх укладенні за наявності оціночної вартості такого рухомого майна та документа про сплату податку сторонами договору (юридична особа – щомісяця, а фізична особа – підприємець – щокварталу), у порядку, встановленому розд. IV ПКУ, подають до контролюючого органу податковий розрахунок, подання якого передбачено п.п. «б» п. 176.2 ст. 176 ПКУ, в якому зазначають інформацію про такі угоди, у тому числі інформацію про суму доходу та суму сплаченого до бюджету податку.

Органи, у присутності посадових осіб яких між фізичними особами здійснюються укладення та оформлення договорів купівлі – продажу (міни, поставки), а також інших договорів, здійснюють у встановленому законом порядку реєстрацію таких транспортних засобів за наявності оціночної або середньоринкової вартості такого рухомого майна та документа про сплату податку сторонами договору, обчисленого в установленому ПКУ порядку, та щомісяця в порядку, встановленому розд. IV ПКУ, подають до контролюючого органу податковий розрахунок, подання якого передбачено п.п. «б» п. 176.2 ст. 176 ПКУ, в якому зазначають інформацію про такі договори (угоди), включаючи інформацію про суму доходу та суму сплаченого до бюджету податку.

Для цілей п. 173.4 ст. 173 ПКУ платник податку самостійно визначає суму податку і сплачує його до бюджету через банки, небанківських надавачів платіжних послуг/емітентів електронних грошей (абзац восьмий п. 173.4 ст. 173 ПКУ).

У разі ухвалення судом, третейським судом рішення про зміну власника та перехід права власності на рухоме майно сума податку визначається та самостійно сплачується через банки, небанківських надавачів платіжних послуг/емітентів електронних грошей особою, у власності якої перебував об’єкт рухомого майна, відчужений за таким рішенням, на підставі відображення ним доходу від такого відчуження у складі загального річного оподатковуваного доходу.

Фізична особа (продавець) у разі нотаріального посвідчення договорів купівлі – продажу рухомого майна з іншою фізичною особою є відповідальною згідно з вимогами розд. IV ПКУ за нарахування та утримання податку та сплачує (перераховує) його до відповідного бюджету за місцем нотаріального посвідчення таких договорів, а в інших випадках – сплачує (перераховує) податок до відповідного бюджету за своєю податковою адресою (підпункти «б» та «в» п.п. 168.4.5 п. 168.4 ст. 168 ПКУ).

При цьому податковою адресою платника податків – фізичної особи визнається місце її проживання, за яким вона береться на облік як платник податків в контролюючому органі (п. 45.1 ст. 45 ПКУ).

Водночас, порядок подання річної податкової декларації про майновий стан і доходи (далі – Декларація) визначено ст. 179 ПКУ, згідно з абзацом четвертим п. 179.2 ст. 179 якого обов’язок платника податку щодо подання податкової декларації вважається виконаним і податкова декларація не подається, крім випадків, коли подання Декларації прямо передбачено ПКУ, якщо такий платник податку отримував, зокрема, доходи від операцій продажу (обміну) майна, дарування, дохід від яких відповідно до ПКУ не оподатковується, оподатковується за нульовою ставкою та/або з яких при нотаріальному посвідченні договорів, за якими був сплачений податок відповідно до розд. IV ПКУ.

Декларація подається за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює календарному року для платників податку на доходи фізичних осіб – до 01 травня року, що настає за звітним, крім випадків, передбачених розд. IV ПКУ (п.п. 49.18.4 п. 49.18 ст. 49 ПКУ).

Враховуючи викладене, фізична особа – резидент (продавець) під час оформлення договору відчуження іншій фізичній особі рухомого майна у вигляді вантажного автомобіля в органі, який здійснює реєстрацію (перереєстрацію) транспортних засобів або через товарну біржу, зобов’язана самостійно сплатити до бюджету за своєю податковою адресою податок на доходи фізичних осіб з доходу від продажу такого майна та подати Декларацію за відповідний звітний рік до 01 травня року, що настає за звітним.

Надсилання електронних документів: порядок отримання першої та другої квитанцій

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що електронний документообіг між платниками податків та контролюючим органом здійснюється без укладання додаткового договору. Це передбачено пунктом 42.6 статті 42 Податкового кодексу України.

Платник набуває статусу субʼєкта електронного документообігу після  направлення до контролюючого органу будь-якого електронного документу у встановленому форматі із дотриманням вимог законів про електронні документи і електронну ідентифікацію та довірчі послуги.

Як працює обмін документами:

- платник формує документ із усіма обов’язковими реквізитами та підписує його кваліфікованим/удосконаленим електронним підписом (КЕП/УЕП);

- документ шифрується та надсилається до контролюючого органу протягом операційного дня;

- після надходження система проводить автоматизовану перевірку – дійсність підпису, відповідність затвердженому формату, наявність усіх обовʼязкових реквізитів та право підпису підписувачем.

Результат перевірки підтверджується квитанціями:

- перша квитанція надсилається автору протягом двох годин після отримання документа (або наступного робочого дня, якщо документ надійшов після закінчення операційного дня). У ній вказано, чи пройшов документ перевірку;

- якщо перевірка успішна, формується друга квитанція, яка підтверджує прийняття (реєстрацію) документа або повідомляє про його неприйняття із зазначенням причини.

Якщо платник не отримав першу квитанцію в зазначений строк документ вважається неодержаним контролюючим органом.

У разі наявності другої квитанції про прийняття документа, датою і часом його прийняття (реєстрації) вважається дата та час, зафіксовані у першій.

Якщо платник подає кілька примірників одного документа (наприклад, після виправлення помилок), оригіналом вважається останній правильно сформований документ, який надіслано до граничного строку подання та прийнято контролюючим органом. 

Змінено строки подання Податкових розрахунків для ФОПів

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує, що з 01.01.2026 змінено строки подання фізичними особами – підприємцями (ФОП) податкових розрахунків сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь фізичних осіб, сум утриманого з них податку та сум нарахованого єдиного внеску.

Так, Законом України від 16 липня 2025 року № 4536-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України у зв’язку з прийняттям Закону України «Про інтегроване запобігання та контроль промислового забруднення» та з метою удосконалення окремих положень податкового законодавства» внесено зміни, зокрема, до п. 51.1 ст.51 та абзацу першого п.п. «б» п. 176.2 ст. 176 Податкового кодексу України щодо строків подання Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь фізичних осіб, сум утриманого з них податку та сум нарахованого єдиного внеску (Податковий розрахунок). 

Отже, з 01 січня 2026 року для податкових агентів – ФОПів, а також для осіб, які провадять незалежну професійну діяльність, змінюється порядок подання Податкового розрахунку. 

Відповідно до оновлених норм: 

- податкові агенти – ФОПи та особи, які провадять незалежну професійну діяльність, подають Податковий розрахунок у строки, встановлені для податкового кварталу (з розбивкою показників по місяцях звітного кварталу); 

- інші податкові агенти, крім самозайнятих осіб, подають Податковий розрахунок у строки, встановлені для податкового місяця. 

Від платників Дніпропетровщини до місцевих бюджетів надійшло 228,2 тис. грн частини чистого прибутку

Упродовж січня 2026 року платники частини чистого прибутку спрямували до місцевих бюджетів Дніпропетровщини 228,2 тис. гривень. Це у порівнянні з першим місяцем 2025 року на 105,6 тис. грн, або на 86,1 відс., більше.

Звертаємо увагу, що до платників податків, які прийняли рішення про виплату дивідендів своїм акціонерам (власникам), за порушення вимог законодавства в частині ненарахування та/або неутримання, та/або несплати (неперерахування), та/або нарахування, сплати (перерахування) не в повному обсязі суми авансових внесків при виплаті дивідендів застосовуються штрафні (фінансові) санкції (штрафи), передбачені ст. 125 прим. 1 Податкового кодексу України.

Така відповідальність за порушення вимог законодавства, зокрема за порушення правил нарахування, утримання та сплати (перерахування) авансового з податку на прибуток, застосовується, починаючи з 27.05.2022 року. 

Екологічний податок: місцеві бюджети Дніпропетровщини отримали від платників понад 3,3 млн гривень

Протягом січня 2026 року до місцевих бюджетів Дніпропетровщини від платників екологічного податку надійшло 3 303,9 тис. гривень. Порівняно з січнем 2025 року це на 310,0 тис. грн , або на 10,4 відс., більше.

Повідомляємо, що податкова декларація екологічного податку в електронному вигляді подається за ідентифікаторами форм F0302006 (для фізичних осіб) та J0302006 (для юридичних осіб) разом з додатками:

Додаток 1 «Розрахунок за викиди забруднюючих речовин в атмосферне повiтря стацiонарними джерелами забруднення» – за ідентифікатором форми F/J0320106 (F – для фізичних осіб, J – для юридичних осіб);

Додаток 2 «Розрахунок за скиди забруднюючих речовин безпосередньо у воднi об’єкти» – за ідентифікатором форми F/J0320206 (F – для фізичних осіб, J – для юридичних осіб);

Додаток 3 «Розрахунок за розмiщення вiдходiв у спецiально вiдведених для цього мiсцях чи на об’єктах» – за ідентифікатором форми F/J0320306 (F – для фізичних осіб, J – для юридичних осіб);

Додаток 4 «Розрахунок за утворення радiоактивних вiдходiв (включаючи вже накопиченi)» – за ідентифікатором форми F/J0320406 (F – для фізичних осіб, J – для юридичних осіб);

Додаток 5 «Розрахунок за утворення радiоактивних вiдходiв i сплачується за придбання джерел(а) iонiзуючого випромiнювання» – за ідентифікатором форми F/J0320506 (F – для фізичних осіб, J – для юридичних осіб);

Додаток 6 «Розрахунок за тимчасове зберiгання радiоактивних вiдходiв їх виробниками понад установлений особливими умовами лiцензiї строк» – за ідентифікатором форми F/J0320606 (F – для фізичних осіб, J – для юридичних осіб).

Податковий календар на 19 лютого 2026 року

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного  управління ДПС у Дніпропетровській області (Кам’янський район) звертає увагу, що

19 лютого 2026 року, четвер, останній день сплати за ІV квартал 2025 року: 

- військового збору платниками єдиного податку третьої групи;

- єдиного податку юридичними та фізичними особами – підприємцями, віднесеними до третьої групи;

- екологічного податку;

- збору за місця для паркування транспортних засобів;

- податку на прибуток підприємств за угодою про розподіл продукції;

- туристичного збору;

- рентної плати: 

▪ за користування надрами для видобування корисних копалин без рентної плати за користування надрами при видобуванні вуглеводної сировини;

▪ за користування надрами в цілях, не пов’язаних з видобуванням корисних копалин;

▪ за спеціальне використання води;

▪ за спеціальне використання лісових ресурсів. 

Надходження рентної плати за спецвикористання води до загального фонду держбюджету від платників Дніпропетровщини зросли майже на 84,0 відсотки

У першому місяці 2026 року загальний фонд державного бюджету отримав від платників Дніпропетровщини рентної плати за спеціальне використання води 1 157,6 тис. гривень. Надходження зросли у порівнянні з січнем минулого року на 527,3 тис. грн, або на 83,7 відсотків.

Про це повідомив в. о. начальника Головного управління ДПС у Дніпропетровській області Юрій Павлютін.

Нагадуємо, що коди класифікації доходів бюджету по рентній платі за спеціальне використання води затверджено наказом Міністерства фінансів України «Про бюджетну класифікацію».

Довідник відповідності символу звітності коду класифікації доходів бюджету затверджено наказом Державної казначейської служби України.

Отримати інформацію стосовно банківських реквізитів для сплати рентної плати за спеціальне використання води платники мають можливість у меню «Стан розрахунків з бюджетом» приватної частини Електронного кабінету. При зверненні до зазначеного меню відображається зведена інформація станом на момент звернення, що містить дані по кожному виду платежу, зокрема, бюджетний рахунок на поточну дату.

Також інформація про реквізити рахунків, відкритих в органах Казначейства в розрізі адміністративно-територіальних одиниць України, оприлюднена на вебпорталі ДПС України (ДПС) у рубриці Головна/Рахунки для сплати платежів (https://tax.gov.ua/rahunki-dlya-splati-platejiv/).

Поряд з цим, платники рентної плати за спеціальне використання води для отримання банківських реквізитів з метою сплати рентної плати можуть звернутися до органу ДПС за місцем взяття на облік платником рентної плати за спеціальне використання води.

Понад 36 % надходжень січня: підприємства торгівлі та переробної промисловості в лідерах із наповнення бюджету

Підприємства торгівлі та переробної промисловості  забезпечили понад третину всіх податкових надходжень до зведеного бюджету України у січні 2026 року.

Загалом їхній внесок становив 36,4 %, що підтверджує ключову роль цих секторів у наповненні державної скарбниці.

- Оптова та роздрібна торгівля; ремонт автотранспортних засобів і мотоциклів – 19,5 %,

- Переробна промисловість – 16,9 %.

Також серед лідерів:

- Державне управління й оборона; обов’язкове соціальне страхування – 12,8 %,

- Добувна промисловість і розроблення кар’єрів – 5,7 %.

Порівняно з аналогічним періодом минулого року окремі галузі показали суттєве зростання сплати податків.

- Переробна промисловість – 18,8 % (+4,1 млрд грн),

- Державне управління й оборона; обов’язкове соціальне страхування – 12 % (+2,1 млрд грн),

- Оптова та роздрібна торгівля; ремонт автотранспортних засобів і мотоциклів – 6,7 % (+1,9 млрд грн),

- Добувна промисловість і розроблення кар’єрів – 26,6 % (+1,9 млрд грн).

Сумлінний бізнес залишається надійним партнером держави. Добровільна сплата податків – це свідомий вибір відповідальних компаній, які розуміють: їхній внесок сьогодні – це зарплати військовим, підтримка громад та соціальні гарантії громадянам.

ДПС зі свого боку продовжує розвивати сервісні інструменти та ризик-орієнтований підхід, щоб платники працювали у комфортному та прогнозованому середовищі.

Нагадаємо, що бізнес може звертатися до Офісів податкових консультантів за індивідуальними консультаціями – щодо декларування, ліцензій, реєстрації та застосування РРО/ПРРО, перевірки стану розрахунків з бюджетом тощо.

Діалог податківців Дніпропетровщини з представниками Спілки українських підприємців з питань, що цікавлять бізнес

У рамках комунікаційної податкової платформи Головного управління ДПС у Дніпропетровській області за участі керівника податкової служби Дніпропетровщини Юрія Павлютіна відбулася онлайн-зустріч податківців регіону з представниками Спілки українських підприємців та бізнес-спільнотою.

Такі заходи – важливий інструмент для оперативного діалогу з платниками. Вони проводяться з метою підвищення податкової грамотності та практичної допомоги бізнесу адаптуватися до законодавчих нововведень.

«Податкова служба систематично проводить з представниками Спілки українських підприємців роз’яснювальні зустрічі. Такий формат діалогу – корисний для обох сторін. Це нагода донести до широкого кола платників різних сфер діяльності податкову інформацію, а також можливість бізнесом отримати відповіді на усі питання, що виникають у роботі», – зазначив Юрій Павлютін.

Цього разу – на обговоренні питання, що стосуються річного декларування юридичними особами – платниками податку на прибуток підприємств та платниками єдиного податку четвертої групи, а також фізичними особами – платниками податків.

Фахівці детально розглянули терміни подання відповідних податкових декларацій. Сфокусували увагу на особливостях заповнення деяких додатків до податкової декларації з податку на прибуток підприємств, зокрема додатку Р1. Окремо зупинилися на важливих аспектах заповнення юридичними особами «Розрахунку загального мінімального податкового зобов’язання за податковий (звітний) період» – додатку 3 до податкової декларації платника єдиного податку четвертої групи.

Нагадали, що з січня 2026 року розпочалося декларування доходів, отриманих у минулому році фізичними особами – платниками податків. Зупинились на доходах, які відповідно до Податкового кодексу України підлягають обов’язковому декларуванню.

На онлайн-заході також йшлося про найпоширеніші серед платників електронні сервіси ДПС України, сучасні формати спілкування з контролюючими органами та безбар’єрність – важливий напрямок роботи податкової служби.

Під час жвавого діалогу платники отримали відповіді на актуальні для себе питання. 

Супровід грантоотримувачів: нова модель підтримки бізнесу

В Офісі податкових консультантів Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (ГУ ДПС) презентували новий сервіс – податковий супровід підприємців, які отримують державні гранти на відкриття власної справи. 

Ініціатива реалізується Державною податковою службою України спільно з Державною службою зайнятості. Зустріч відбулася за участю керівництва обласної податкової, обласного центру зайнятості, представників органів влади, громадськості, бізнесу та грантоотримувачів.

 «Державна програма «Власна справа» це – тисячі нових робочих місць, розвиток малого та середнього бізнесу, підтримка вітчизняного виробництва. Важливо, що грантові кошти повертаються державі через сплату податків бізнесом. Головна задача сервісу податкового супроводу – допомогти грантоотримувачам впевнено розпочати власну справу, працювати та стабільно розвиватися», – зазначив очільник податкової служби Дніпропетровщини Юрій Павлютін під час презентації нового сервісу.

Новий сервіс – це комплексна підтримка. Йдеться не лише про консультації, а про системну міжвідомчу взаємодію, яка допомагатиме підприємцям у процесі розвитку власної справи.

«Такий діалоговий майданчик дуже важливий для грантоотримувачів. Від початку дії програми «Власна справа» в області уже отримали гранти 1700 осіб. Ними створено 3 тисячі нових робочих місць», – відмітила директорка Дніпропетровського обласного центру зайнятості Вікторія Кузнецова.

Такі механізми співпраці державних інституцій сприяють економічному розвитку через скоординовані дії.

 «Попри все бізнес в області працює, створюються нові робочі місця. Новий сервіс для грантоотримувачів – це ще один крок до формування партнерських відносин між державою та підприємцями», – підкреслила керівниця департаменту економічного розвитку Дніпропетровської ОВА Яна Худенко.

Під час презентації представників громадськості, бізнесу та грантоотримувачів детально ознайомили з системою супроводу. Вона передбачає підтримку від перших кроків у підприємництві, визначенні системи оподаткування до правильного оформлення найманих працівників, сплати податків та ЄСВ, а також подання звітності.

В Офісі податкових консультантів підприємці завжди можуть отримати індивідуальні консультації щодо декларування, ліцензування, реєстрації та застосування РРО/ПРРО, перевірки стану розрахунків із бюджетом тощо.

Завжди на допомогу платникам і субсайт, сторінка у Facebook та YouTube-канал Головного управління ДПС у Дніпропетровській області, які щоденно наповнюються актуальною інформацією як про діяльність податкової, так  і законодавчі новації.

Отримати роз’яснення з податкового законодавства можна також за телефонами гарячих ліній.  У ДПС їх наразі 117 за 24 напрямками роботи

Фахівці ГУ ДПС відкриті для спілкування, і у разі виникнення питань завжди нададуть фахові консультації.

Національна стратегія доходів: щодо стягнення податкового боргу

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує.

На виконання Національної стратегії доходів до 2030 року та наказу Міністерства фінансів України від 30.12.2024 № 669 «Про затвердження Порядку інформаційної взаємодії Державної податкової служби України, Державної казначейської служби України та надавачів платіжних послуг під час передавання платіжних інструкцій на стягнення коштів в електронній формі», з 20.08.2025 розпочала роботу система, яка забезпечує формування платіжних інструкцій в електронній формі в інформаційно-комунікаційній системі ДПС та направлення їх на виконання надавачам платіжних послуг для стягнення податкового боргу.

Відповідно до вимог вищевказаного Порядку процес формування платіжних інструкцій на списання податкового боргу та направлення їх на виконання надавачам платіжних послуг є автоматизованим та здійснюється на щоденній основі по кожному платнику, по якому наявні відповідні рішення, прийняті згідно ст. 95 Податкового кодексу України.

Запровадження електронних платіжних інструкцій у системі стягнення податкового боргу є суттєвим кроком до цифровізації податкового адміністрування та підвищення ефективності роботи податкових органів. Новий Порядок взаємодії між ДПС України, Державним Казначейством України і надавачами платіжних послуг значно прискорює процедуру примусового списання коштів та збільшує надходження до бюджетів. 

Так, загалом за січень – грудень 2025 року по юридичним особам – боржникам Дніпропетровської області сформовано та направлено до надавачів платіжних послуг 331,4 тис. платіжних інструкцій, загальна сума примусово стягнутих коштів в рахунок погашення податкового боргу склала 126,9 млн гривень. При цьому кількість направлених електронних платіжних інструкцій в 2025 році склала 300,9 тис. платіжних інструкцій, сума стягнутих за ними коштів – 46,3 млн. гривень.

З 01.01.2026 по 12.02.2026 сформовано та направлено до надавачів платіжних послуг 393,3 тис. платіжних інструкцій, загальна сума примусово стягнутих коштів в рахунок погашення податкового боргу склала 33,4 млн гривень.

Відкликання платіжних інструкцій також відбувається автоматично. Підставою для цього є інформація в інформаційно-комунікаційній системі ДПС про повне погашення податкового боргу, або відсутність боргу, підтверджену в установленому порядку.

Запровадження автоматизованої системи формування платіжних інструкцій підвищує прозорість та прогнозованість процесів стягнення податкового боргу, мінімізує людський фактор допущення помилок, забезпечує більш оперативне виконання рішень щодо примусового стягнення, гарантує своєчасне відкликання інструкцій у разі сплати боргу.

«Моя податкова» – сучасний інструмент реалізації Національної стратегії доходів

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного  управління ДПС у Дніпропетровській області (Кам’янський район) нагадує.

Національна стратегія доходів на 2024 – 2030 роки (далі – НСД) схвалена Розпорядженням Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2023 року № 1218-р.

Важливим аспектом виконання завдань, визначених НСД для Державної податкової служби, є цифрова трансформація ДПС та розвиток електронних сервісів для платників. 

Так, мобільний застосунок від ДПС «Моя податкова» забезпечує громадянам, у тому числі фізичним особам – підприємцям, доступ до ключових функцій Електронного кабінету: отримання інформації про адресу реєстрації та обʼєкти оподаткування; направлення запиту на отримання відомостей про доходи; подання заяви для реєстрації у ДРФО або внесення змін до нього; подання податкової декларації про майновий стан і доходи та декларації платника єдиного податку фізичної особи-підприємця 1-3 груп; перегляд інформації про стан розрахунків з бюджетом та можливість сплати податків; надсилання листів, запитів тощо. Функціонал додатку постійно оновлюється з урахуванням потреб користувачів.

Можливість подання звітів і запитів, листування з контролюючими органами через смартфон значно заощаджують час та ресурси платників податків. Тож ДПС продовжує роботу над удосконаленням цифрових сервісів та посиленням довіри громадськості до податкових органів. 

З актуальними матеріалами щодо впровадження НСД можна ознайомитися на вебпорталі ДПС України у рубриці «Національна стратегія доходів» https://tax.gov.ua/diyalnist-/natsionalna-strategiya-dohodiv/. 

Податкова служба Дніпропетровщини: інклюзія в ЦОПах

В Головному управлінні ДПС у Дніпропетровській області (ГУ ДПС) в центрах обслуговування платників податків (ЦОП) забезпечено встановлення моніторів, які в часи обслуговування платників податків використовуються для відображення черги та іншої важливої інформації, та на яких, у т. ч., розміщуються інформаційні матеріали з сурдоперекладом (жестовою мовою) для осіб з порушенням слуху. 

Крім того, для зручності відвідувачів ЦОПів ГУ ДПС, здійснено виготовлення тактильних табличок із шрифтом Брайля. 

Вищезазначені таблички введені в експлуатацію та встановлені на всіх адміністративних будівлях ДПІ, в яких розташовані ЦОПи. 

Також на вхідних прозорих дверях кожного ЦОПу встановлені контрольні позначки (сигнальні стрічки та кола).

Інклюзія – це про повагу до різноманітності та суспільство, де кожен почувається прийнятим.

Декларантам в нагоді!

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує.

Подача будь-якої звітності за будь-який період в електронному вигляді можлива!

Для цього потрібен кваліфікований електронний підпис (далі – КЕП)!

Ви можете подати звітність онлайн з будь-якої країни світу, якщо у вас є КЕП, який ви згенерували у відокремлених пунктах реєстрації (далі – ВПР) – представництвах Кваліфікованого надавача електронних довірчих послуг Державної податкової служби України (далі – КНЕДП ДПС).

Повідомляємо, що на території Дніпропетровської області ВПР розташовані за адресами:

- м. Дніпро, просп. Слобожанський, 95А, каб. 17 ((056) 374-31-78);

- м. Дніпро, просп. Б.Хмельницького, 25, вікна №№ 21, 22 ( (0562)36-96-59);

- м. Кривий Ріг, вул. Гірничих інженерів, 4А, каб.102 ((056) 477-99-53);

- м. Кам’янське, вул. Медична, 9, каб. 101( (056) 370-10-41);

- м. Самар, вул. О.Цокура, 30, каб. 110 ((056) 370-10-42);

- м. Павлоград, вул. Верстатобудівників, 14а, каб. 505 ((056) 370-10-43);

- м. Нікополь, просп. Трубників, 27, каб. 102 ((056) 370-10-46)

Для ознайомлення користувачів з наданням кваліфікованих електронних довірчих послуг (далі – ЕДП) функціонує сайт КНЕДП ДПС ca.tax.gov.ua, на якому можна отримати детальну інформацію щодо отримання ЕДП, розміщення ВПР та режиму їх роботи, ознайомитися з нормативною базою та отримати відповіді на поширені питання, здійснити пошук власних сертифікатів, продовжити термін дії своїх сертифікатів ще на 2 роки та інше.

Отже, якщо ви держслужбовець, підприємець, громадянин чи юридична особа і вам потрібно подати звіт, розрахунок чи декларацію, запрошуємо отримати ЕДП у наших ВПР.

Вчасно подана звітність – це робота у правовому полі і запорука уникнення штрафів.

Іноземні доходи оподатковуються ПДФО

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області щодо, чи оподатковуються ПДФО доходи, отримані громадянином іноземної держави, який одночасно є фізичною особою, зареєстрованою в Україні як суб’єкт підприємницької діяльності (ФОП), у вигляді: грошових коштів або фінансових активів, отриманих в дарунок та спадщину від матері – громадянки та податкового резидента іноземної держави; доходу від першого продажу нерухомого майна протягом календарного року, розташованого на території іноземної держави, яке отримане у спадщину або перебувало у власності менше трьох років, повідомляє.

Порядок оподаткування доходів фізичних осіб регламентується розд. IV Податкового кодексу України (далі – ПКУ), відповідно до п. 162.1 ст. 162 якого платниками податку на доходи фізичних осіб (далі – податок) є, зокрема:

фізична особа – резидент, яка отримує доходи які з джерела їх походження в Україні, так і іноземні доходи;

фізична особа – нерезидент, яка отримує доходи з джерела їх походження в Україні.

Поняття «резидент» та умови набуття платником податку статусу податкового резидента України визначено п.п. 14.1.213 п. 14.1 ст. 14 ПКУ, відповідно до якого:

фізична особа – резидент – фізична особа, яка має місце проживання в Україні.

У разі, якщо фізична особа має місце проживання також в іноземній державі, вона вважається резидентом, якщо така особа має місце постійного проживання в Україні; якщо особа має місце постійного проживання також в іноземній державі, вона вважається резидентом, якщо має більш тісні особисті чи економічні зв’язки (центр життєвих інтересів) в Україні. У разі, якщо державу, в якій фізична особа має центр життєвих інтересів, не можна визначити або якщо фізична особа не має місця постійного проживання у жодній із держав, вона вважається резидентом, якщо перебуває в Україні не менше 183 днів (включно з днем приїзду та від’їзду) протягом періоду або періодів податкового року.

Достатньою (але не виключною) умовою визначення місця знаходження центру життєвих інтересів фізичної особи є місце постійного проживання членів її сім’ї або її реєстрації як суб’єкта підприємницької діяльності.

Враховуючи викладене, реєстрація особи суб’єктом підприємницької діяльності є достатньою умовою для визначення такої особи резидентом України.

Дохід із джерел за межами України – це будь-який дохід, отриманий резидентами, у тому числі від будь-яких видів діяльності за межами митної території України, у тому числі проценти, дивіденди, роялті та будь-які інші види пасивних доходів, спадщина, подарунки, виграші, призи, доходи від виконання робіт (надання послуг) за цивільно-правовими та трудовими договорами, від надання резидентам в оренду (користування) майна, розташованого за межами України, у тому числі рухомий склад транспорту, приписаного до розташованих за межами України портів, доходи від продажу майна, розташованого за межами України, дохід від відчуження інвестиційних активів, у тому числі корпоративних прав, цінних паперів тощо; інші доходи від будь-яких видів діяльності за межами митної території України або територій, непідконтрольних контролюючим органам (п.п. 14.1.55 п. 14.1 ст. 14 ПКУ).

Отже, доходи, отримані з джерел за межами України, зокрема грошові кошти або фінансові активи, отримані в дарунок від матері; грошові кошти або активи, отримані у спадщину від матері; від продажу нерухомого майна, розташованого за межами території України – є для цілей оподаткування іноземним доходом.

Відповідно до п.п. 170.11.1 п. 170.11 ст. 170 ПКУ у разі якщо джерело виплат будь-яких оподатковуваних доходів є іноземним, сума такого доходу включається до загального річного оподатковуваного доходу платника податку – отримувача, який зобов’язаний подати річну податкову декларацію, та оподатковується податком на доходи фізичних осіб за ставкою, визначеною п. 167.1 ст. 167 ПКУ (18 відс.), крім окремих видів доходів, встановлених п.п. 170.11.1 п. 170.11 ст. 170 ПКУ.

Крім того, згідно з п.п. 1 п.п. 1.2 п. 16 прим. 1 підрозд. 10 розд. XX ПКУ для платників, зазначених у п.п. 1 п.п. 1.1 п. 16 прим. 1 підрозд. 10 розд. XX ПКУ (тобто платників податку – фізичних осіб), об’єктом оподаткування військовим збором є доходи, передбачені ст. 163 ПКУ, зокрема загальний місячний (річний) оподатковуваний дохід.

Відповідно до п.п. 1 п.п. 1.3 п. 16 прим. 1 підрозд. 10 розд. XX ПКУ ставка збору становить 5 відс. від об’єкта оподаткування, визначеного п.п. 1 п.п. 1.2 п. 16 прим. 1 підрозд. 10 розд. XX ПКУ.

За доходи ФОПа на загальній системі оподаткування або особи, яка провадить незалежну професійну діяльність, роботодавець сплачує єдиний внесок: чи потрібно звітувати?

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє.

Фізичні особи – підприємці (ФОП) на загальній системі оподаткування та особи, які провадять незалежну професійну діяльність, за яких роботодавцем сплачено єдиний внесок у розмірі не менше мінімального страхового внеску за всі календарні місяці звітного періоду, Додаток ЄСВ1 у складі Податкової декларації про майновий стан і доходи (далі – Декларація) не заповнюють та не подають.

Якщо роботодавцем у звітному періоді єдиний внесок нараховувався та сплачувався у розмірі менше мінімального страхового внеску або не нараховувався та не сплачувався, то фізичні особи – підприємці на загальній системі оподаткування та особи, які провадять незалежну професійну діяльність, визначають базу нарахування єдиного внеску за такі місяці та подають Додаток ЄСВ1 у складі Декларації. При цьому, самостійно визначена такими особами база нарахування не може перевищувати максимальну величину бази нарахування єдиного внеску, встановлену Законом України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування», та не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску.

Відповідно до частини шостої ст. 4 Закону України від 08 липня 2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» (зі змінами та доповненнями) (далі – Закон № 2464), фізичні особи – підприємці, у тому числі ті, які обрали спрощену систему оподаткування (крім електронних резидентів (е-резидентів), і особи, які провадять незалежну професійну діяльність, звільняються від сплати за себе єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – єдиний внесок) за місяці звітного періоду, за які роботодавцем, зокрема, резидентом Дія Сіті, сплачено страховий внесок за таких осіб у розмірі не менше мінімального страхового внеску. Такі особи можуть бути платниками єдиного внеску за умови самостійного визначення ними бази нарахування за місяці звітного періоду, за які роботодавцем, зокрема резидентом дія Сіті, сплачено страховий внесок за таких осіб у розмірі менше мінімального страхового внеску. Самостійно визначена такими особами база нарахування не може перевищувати максимальну величину бази нарахування єдиного внеску, встановлену Законом № 2464. При цьому сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску.

Фізичні особи – підприємці на загальній системі оподаткування, та особи, які провадять незалежну професійну діяльність, подають у складі Податкової декларації про майновий стан і доходи, затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 02.10.2015 № 859 (зі змінами) (далі – Декларація), додаток ЄСВ1 «Розрахунок сум нарахованого доходу застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску» далі – Додаток ЄСВ1).

При цьому, фізичні особи – підприємці на загальній системі оподаткування та особи, які провадять незалежну професійну діяльність, за яких роботодавцем сплачено єдиний внесок у розмірі не менше мінімального страхового внеску за всі календарні місяці звітного періоду, Додаток ЄСВ1 до Декларації не заповнюють та не подають.

Якщо роботодавцем у звітному періоді єдиний внесок нараховувався та сплачувався у розмірі менше мінімального страхового внеску або не нараховувався та не сплачувався, то ФОП на загальній системі оподаткування та особи, які провадять незалежну професійну діяльність, визначають базу нарахування єдиного внеску за такі місяці та подають Додаток ЄСВ1 у складі Декларації. Самостійно визначена такими особами база нарахування не може перевищувати максимальну величину бази нарахування єдиного внеску, встановлену Законом № 2464, та не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску.

При цьому, в табличній частині Додатка ЄСВ1 – у графі 3 зазначається сума чистого доходу (прибутку), заявлена в Декларації (у разі відсутності проставляється значення «0,00»), у графі 4 – сума доходу, на яку нараховується єдиний внесок, з урахуванням максимальної величини» (у разі відсутності доходу проставляється самостійно визначена сума, яка не може перевищувати максимальну величину бази нарахування єдиного внеску, встановлену Законом № 2464 та не може бути меншою за розмір мінімальної заробітної плати, встановленої законом), у графі 5 – розмір єдиного внеску у відс. – «22,00», у графі 6 – сума нарахованого єдиного внеску проставляється сума нарахованого єдиного внеску (графа 4 х графа 5).

Чи має можливість платник самостійно визначати обсяг торгової виручки (виторгу) та доходу, отриманого ним під час застосування РРО / ПРРО?

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що відповідно до ст. 16 Податкового кодексу України платники податків, зокрема, зобов’язані:

вести в установленому порядку облік доходів і витрат, складати звітність, що стосується обчислення і сплати податків та зборів;

подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов’язані з обчисленням і сплатою податків та зборів;

подавати контролюючим органам інформацію в порядку, у строки та в обсягах, встановлених податковим законодавством тощо.

Згідно з п. 9 ст. 3 Закону України від 06 липня 1995 року № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» (зі змінами та доповненнями) (далі – Закон № 265) суб’єкти господарювання, які здійснюють розрахунки в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням електронних платіжних засобів, платіжних чеків, жетонів тощо), при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також операцій з приймання готівки для виконання платіжної операції зобов’язані щоденно створювати у паперовій та/або електронній формі реєстраторами розрахункових операцій (далі – РРО) (за виключенням автоматів з продажу товарів (послуг)) або програмними РРО (далі – ПРРО) фіскальні звітні чеки у разі здійснення розрахункових операцій.

Частиною першою ст. 13 Закону № 265 визначено, що вимоги щодо реалізації фіскальних функцій РРО та дотримання вимог щодо забезпечення виконання фіскальних функцій ПРРО для різних сфер застосування встановлюються Кабінетом Міністрів України.

Так, постановою Кабінету Міністрів України від 18 лютого 2002 року № 199 (зі змінами) затверджено вимоги щодо забезпечення виконання фіскальних функцій ПРРО для різних сфер застосування та вимоги щодо реалізації фіскальних функцій РРО для різних сфер застосування (далі – Вимоги).

Згідно зазначених Вимог, РРО повинен формувати періодичні звіти фіскальної пам’яті за будь-який відрізок часу з початку його експлуатації, а ПРРО повинен забезпечувати створення та друкування (за потреби) періодичного звіту за будь-який період з початку його застосування.

Враховуючи вищезазначене, кожен суб’єкт господарювання має можливість самостійно визначати обсяг торгової виручки (виторгу) та доходу, отриманого ним під час ведення господарської діяльності із застосуванням РРО/ПРРО, в тому числі за місяць чи інший необхідний йому період.

Куди сплачується військовий збір у разі зміни суб’єктом господарювання протягом бюджетного року місцезнаходження, пов’язаного зі зміною адміністративного району?

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє.

Відповідно до п.п. 1 прим. 2 п. 2 ст. 29 Бюджетного кодексу України (далі – БКУ) військовий збір, що сплачується (перераховується) згідно з п. 16 прим. 1 підрозд. 10 розд. XX Податкового кодексу України (далі – ПКУ), належить до доходів загального фонду Державного бюджету України.

У разі зміни місцезнаходження суб’єктів господарювання – платників податків сплата визначених законодавством податків і зборів після реєстрації здійснюється за місцем попередньої реєстрації до закінчення поточного бюджетного періоду (п. 8 ст. 45 БКУ).

Згідно з п.п. «б» п. 176.2 ст. 176 ПКУ особи, які відповідно до ПКУ мають статус податкових агентів, та платники єдиного внеску зобов’язані подавати податковий розрахунок сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків – фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску (далі – Розрахунок) до контролюючого органу за основним місцем обліку:

для податкових агентів, які є фізичними особами – підприємцями та особами, які провадять незалежну професійну діяльність, – у строки, встановлені ПКУ для податкового кварталу (з розбивкою по місяцях звітного кварталу);

для інших податкових агентів, крім фізичних осіб – підприємців та/або осіб, які провадять незалежну професійну діяльність, – у строки, встановлені ПКУ для податкового місяця.

Наказом Міністерства фінансів України від 09.12.2011 № 1588 затверджено Порядок обліку платників податків і зборів (зі змінами) (далі – Порядок № 1588), відповідно до п. 10.13 розд. X якого, платник податків, який згідно з п. 10.2 розд. Х Порядку має сплачувати за попереднім місцезнаходженням податки і збори, які розподіляються між державним та місцевими бюджетами, та місцеві податки і збори, після взяття на облік в контролюючому органі за новим місцезнаходженням (основне місце обліку) обліковується до кінця бюджетного періоду (календарного року) в контролюючому органі за попереднім місцезнаходженням (неосновне місце обліку) із відповідною ознакою.

Відповідно до п. 10.2 розд. Х Порядку № 1588 у разі зміни місцезнаходження суб’єкта господарювання та його реєстрації як платника податків за новим місцезнаходженням сплата визначених податковим законодавством загальнодержавних податків і зборів, які розподіляються між державним та місцевими бюджетами, та місцевих податків і зборів здійснюється за місцем попередньої реєстрації платника податків до закінчення поточного бюджетного періоду.

Якщо внаслідок зміни місцезнаходження юридичної особи змінюється територія територіальної громади, такий платник податків обліковується:

із визначенням кодів територій територіальної громади згідно з Кодифікатором адміністративно – територіальних одиниць та територій територіальних громад за попереднім та новим місцезнаходженням платника податків;

до закінчення бюджетного періоду з ознакою щодо сплати за попереднім місцезнаходженням податків і зборів, які розподіляються між державним та місцевими бюджетами, та місцевих податків і зборів.

З огляду на вищезазначене, у разі зміни суб’єктом господарювання місцезнаходження, пов’язаного зі зміною адміністративного району, військовий збір сплачується до закінчення поточного бюджетного року за попереднім місцезнаходженням.

При цьому Розрахунок подається за основним місцем обліку, тобто до контролюючого органу за новим місцезнаходженням суб’єкта господарювання.

Спеціалісту Дія Сіті виплачується допомога по тимчасовій втраті працездатності (лікарняний): ознака доходу у додатку 4ДФ до Розрахунку

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що особливості оподаткування доходів спеціалістів резидентів Дія Сіті встановлені п. 170.14 прим. 1 ст. 170 Податкового кодексу України (далі – ПКУ), відповідно до п.п. 170.14 прим. 1.1 якого податковим агентом платника податку – спеціаліста резидента Дія Сіті під час нарахування (виплати) на його користь доходів у вигляді заробітної плати, інших заохочувальних та компенсаційних виплат або інших виплат і винагород, які нараховуються (виплачуються, надаються) платнику податку у зв’язку з трудовими відносинами чи у зв’язку з виконанням гіг-контракту, укладеного у порядку, передбаченому Законом України від 15 липня 2021 року № 1667-ІХ «Про стимулювання розвитку цифрової економіки в Україні» (зі змінами та доповненнями) (далі – Закон № 1667), є резиденти Дія Сіті.

Згідно з п.п. 170.14 прим. 1.2 п. 170.14 прим. 1 ст. 170 ПКУ за ставкою, визначеною п. 167.2 ст. 167 ПКУ (5 відс.), оподатковуються доходи платника податку – спеціаліста резидента Дія Сіті (крім резидента Дія Сіті, який одночасно має статус резидента Дефенс Сіті), що нараховуються (виплачуються) на його користь резидентом Дія Сіті починаючи з календарного місяця, наступного за календарним місяцем, в якому набуто статус резидента Дія Сіті, у вигляді:

а) заробітної плати;

б) винагороди за гіг-контрактом, укладеним у порядку, передбаченому Законом № 1667, у тому числі винагороди за створення та перехід прав на твори, створені за замовленням;

в) авторської винагороди за створення службового твору та перехід прав на службові твори.

Доходи спеціалістів резидента Дія Сіті, передбачені п.п. «а» – «в» п.п. 170.14 прим. 1.2 п. 170.14 прим. 1 ст. 170 ПКУ, що були нараховані (виплачені) у календарному місяці, в якому набуто статус резидента Дія Сіті, оподатковуються за ставкою, визначеною п. 167.1 ст. 167 ПКУ.

Статтею 2 Закону України від 24 березня 1995 року № 108/95-ВР «Про оплату праці» (зі змінами та доповненнями) визначено структуру заробітної плати, до якої включаються: основна заробітна плата; додаткова заробітна плата; інші заохочувальні та компенсаційні виплати.

При цьому, згідно з п. 3.2 розд. III Інструкції зі статистики заробітної плати, затвердженої наказом Державного комітету статистики України від 13.01.2004 № 5 допомога по тимчасовій непрацездатності відноситься до інших виплат, що не належать до фонду оплати праці.

Порядок оподаткування доходів фізичних осіб податком на доходи фізичних осіб регламентується розд. IV ПКУ, відповідно до п.п. 165.1.1 п. 165.1 ст. 165 якого передбачено винятки, за якими отримані доходи платника податку не включаються до його загального місячного (річного) оподатковуваного доходу.

Однак, винятки, передбачені п.п. 165.1.1 п. 165.1 ст. 165 ПКУ, не поширюються на виплату заробітної плати, грошової (вихідної) допомоги при виході на пенсію (у відставку) та виплату, пов’язану з тимчасовою втратою працездатності.

До загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку включаються, зокрема, інші доходи, крім зазначених у ст. 165 ПКУ (п.п. 164.2.20 п. 164.2 ст. 164 ПКУ).

Оскільки, дохід у вигляді допомоги по тимчасовій втраті працездатності (лікарняні) не включається до складу заробітної плати, то оподаткування такого доходу здійснюється у загальному порядку визначеному розд. IV ПКУ, тобто за ставкою податку на доходи фізичних осіб 18 відс., визначеною п. 167.1 ст. 167 ПКУ.

Наказом Міністерства фінансів України від 13.01.2015 № 4 (зі змінами) затверджено форму Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків – фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску (далі – Розрахунок) та Порядок заповнення та подання податковими агентами Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску (далі – Порядок № 4).

Згідно з Довідником ознак доходів фізичних осіб, наведеним у додатку 2 до Порядку № 4, сума допомоги по тимчасовій непрацездатності відображається податковим агентом у додатку 4ДФ до Розрахунку за ознакою доходу – «127».

Враховуючи викладене, дохід спеціаліста Дія Сіті, що виплачується на його користь у вигляді допомоги по тимчасовій втраті працездатності (лікарняний) відображається у додатку 4ДФ до Розрахунку за ознакою доходу «127».

До уваги платників ПДВ!

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що відповідно до п. 87 прим. 1 підрозд. 2 розд. ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України (далі – ПКУ) тимчасово, на період дії воєнного стану в Україні, але не більш як до 01 січня 2029 року, звільняються від оподаткування ПДВ операції з ввезення на митну територію України (у тому числі переміщення (пересилання) у міжнародних поштових та експрес-відправленнях) у митному режимі імпорту товарів, визначених п. 9 прим. 36 розділу XXI «Прикінцеві та перехідні положення» Митного кодексу України (далі – МКУ).

При цьому, п. 9 прим. 36 розд. XXI «Прикінцеві та перехідні положення» МКУ звільнення від оподаткування ввізним митом передбачено для товарів, що ввозяться на митну територію України (у тому числі переміщуються (пересилаються) на митну територію України у міжнародних поштових та експрес-відправленнях) для вільного обігу та класифікуються за такими кодами згідно з УКТ ЗЕД: 8406 (крім 8406 10 00 00), 8410 (тільки турбіни гідравлічні та їх частини), 8483 40 21 00, 8502 20 40 90, 8502 20 60 90, 8502 20 80 90, 8502 31 00 00, 8411 (крім турбогвинтових та турбореактивних двигунів та їх частин), 8501 64 00 00, 8504 40 84 00 (крім інверторних зварювальних апаратів), 8504 40 88 00 (крім інверторних зварювальних апаратів), 8504 40 90 00 (крім інверторних зварювальних апаратів), 8507 60 00 00 (крім установок зберігання енергії потужністю менш як 300 Вт змінного та/або постійного струму та акумуляторів електричних ємністю менш як 100 А•год), 8541 43 00 00, 8537 (крім 8537 10 98 10), 8503 00 99 00 (тільки для вітроенергетичних електрогенераторних установок).

Таким чином, режим звільнення від оподаткування ПДВ, встановлений п. 87 прим. 1 підрозд. 2 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ, застосовується виключно до операцій із ввезення на митну територію України (у тому числі переміщення (пересилання) у міжнародних поштових та експрес-відправленнях) у митному режимі імпорту товарів, визначених п. 9 прим. 36 розд. XXI «Прикінцеві та перехідні положення» МКУ.

Водночас норми п. п. 87 прим. 1 підрозд. 2 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ не передбачають застосування режиму звільнення від оподаткування ПДВ до операцій із постачання товарів, визначених п. 9 прим. 36 розд. XXI «Прикінцеві та перехідні положення» МКУ, на митній території України.

Як внести до облікової картки платника в СЕАРП та СЕ обсяг пального, ввезеного на митну територію України, з якого сплачено акцизний податок

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу, що відповідно до п.п. 212.3.4 п. 212.3 ст. 212 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) особи, які здійснюватимуть реалізацію, зокрема, пального, підлягають обов’язковій реєстрації як платники податку контролюючими органами за місцезнаходженням юридичних осіб, постійних представництв, місцем проживання фізичних осіб – підприємців до початку здійснення реалізації пального.

Механізм відкриття та закриття рахунків платників акцизного податку з реалізації пального та спирту етилового (далі – платники акцизного податку), зареєстрованих у системі електронного адміністрування реалізації пального та спирту етилового (далі – СЕАРП та СЕ), механізм роботи зазначеної системи, а також проведення розрахунків з бюджетом з використанням зазначених рахунків визначає Порядок електронного адміністрування реалізації пального та спирту етилового, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 24 квітня 2019 року № 408 (далі – Порядок № 408) (із змінами і доповненнями).

Пунктом 28 Порядку № 408 визначено, що обсяги ввезеного на митну територію України пального в СЕАРП та СЕ:

зараховуються автоматично на підставі оформлених належним чином митних декларацій у розрізі платників акцизного податку та умов оподаткування пального за кожним кодом товарної підкатегорії згідно з УКТЗЕД та умовним кодом 2711;

розподіляються між акцизними складами пересувними, що використовуються під час такого ввезення, або акцизними складами, які є ліцензійними митними складами, на яких здійснюється митне оформлення, на підставі акцизних накладних, зареєстрованих в Єдиному реєстрі акцизних накладних, складених платником акцизного податку – розпорядником таких акцизних складів пересувних / акцизних складів.

Ведення обліку обсягів пального у СЕАРП та СЕ здійснюється ДПС.

Відповідно до п. 32 Порядку № 408 ДПС в СЕАРП та СЕ автоматично відкриває платникам акцизного податку облікові картки, в яких, зокрема, ведеться облік:

обсягів залишків, зокрема, пального за кожним кодом товарної підкатегорії згідно з УКТЗЕД та умовним кодом 2711, які обчислюються за формулою, визначеною в п. 232.3 ст. 232 ПКУ;

сум залишків коштів, перерахованих платником акцизного податку на електронний рахунок з рахунка платника податків у банку / небанківському надавачу платіжних послуг з урахуванням суми овердрафту, визначеного п. 39 Порядку № 408, що дає право на реєстрацію заявок на поповнення обсягів залишків пального, на які платник акцизного податку має право зареєструвати акцизні накладні та/або розрахунки коригування до акцизних накладних.

Згідно з п. 1 ст. 248 Митного кодексу України (далі – МКУ) митне оформлення розпочинається з моменту подання митному органу декларантом митної декларації або документа, який відповідно до законодавства її замінює, та документів, необхідних для митного оформлення, а в разі електронного декларування – з моменту отримання митним органом від декларанта електронної митної декларації або електронного документа, який відповідно до законодавства замінює митну декларацію.

Відповідно до ст. 260 МКУ якщо декларант не володіє точними відомостями про характеристики товарів, необхідні для заповнення митної декларації у звичайному порядку, вона може подати митному органу тимчасову митну декларацію на такі товари за умови, що вона містить дані, достатні для поміщення їх у заявлений митний режим, та під зобов’язання про подання додаткової декларації у строк не більше 45 днів з дати оформлення тимчасової митної декларації.

Для випуску товарів відповідно до заявленого митного режиму за тимчасовою митною декларацією застосовуються курси валют, визначені відповідно до ст. 3 прим. 1 МКУ, заходи тарифного та нетарифного регулювання зовнішньоекономічної діяльності, чинні на дату прийняття митним органом тимчасової митної декларації для оформлення. Якщо декларант не володіє точними відомостями, необхідними для визначення ставок митних платежів, для нарахування сум митних платежів за тимчасовою митною декларацією застосовується найбільша ставка митних платежів з тих, під яку може підпадати товар.

Датою виникнення податкових зобов’язань у разі ввезення підакцизних товарів (продукції) на митну територію України є дата подання контролюючому органу митної декларації для митного оформлення або дата нарахування такого податкового зобов’язання контролюючим органом у визначених законодавством випадках (п. 216.4 ст. 216 ПКУ).

Отже, обсяг ввезеного на митну територію України пального, за який сплачено акцизний податок, автоматично вноситься до облікової картки платника в СЕАРП та СЕ відповідно до оформленої належним чином митної декларації (у т. ч. тимчасової). При цьому особа, яка ввозить на митну територію України пальне, має бути зареєстрована платником акцизного податку в Реєстрі платників акцизного податку з реалізації пального або спирту етилового (далі – Реєстр). Не передбачено внесення до СЕАРП та СЕ обсягу ввезеного на митну територію України пального особою, яка не зареєстрована в Реєстрі платником акцизного податку.

З 01.01.2026 запроваджено зміни до порядку оподаткування прощеного боргу фізичних осіб

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє.

Законом України від 03.12.2025 № 4698-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо особливостей оподаткування банків податком на прибуток підприємств у 2026 році та перенесення строків введення в дію Електронної системи обігу алкогольних напоїв, тютюнових виробів та рідин, що використовуються в електронних сигаретах» внесено зміни до абз. 1 п. п. «д» п. п. 164.2.17 п. 164.2 ст. 164 Податкового кодексу України (далі – ПКУ). 

Так, з 01.01.2026 до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку додатково включається дохід, отриманий платником податку як додаткове благо (крім випадків, передбачених статтею 165 ПКУ) у вигляді основної суми боргу платника податку перед кредитором – фінансовою установою при виконанні таким кредитором рішення суду про звільнення боржника – фізичної особи від боргів у справі про неплатоспроможність, у разі якщо його сума перевищує 25 відсотків розміру однієї мінімальної заробітної плати (у розрахунку на рік), встановленої на 1 січня звітного податкового року.

У такому випадку кредитор зобов’язаний повідомити платника податку – боржника шляхом направлення рекомендованого листа з повідомленням про вручення або шляхом укладення відповідного договору, або надання повідомлення боржнику під підпис особисто виконання кредитором – фінансовою установою рішення суду про звільнення боржника - фізичної особи від боргів у справі про неплатоспроможність. Кредитор, у тому числі кредитор – фінансова установа, зобов’язаний включити суму боргу, прощеного (анульованого) за його самостійним рішенням, не пов’язаним з процедурою банкрутства, суму боргу згідно з рішенням суду про звільнення боржника - фізичної особи від боргів у справі про неплатоспроможність до податкового розрахунку суми доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, за підсумками звітного періоду, у якому виконано рішення суду про звільнення боржника – фізичної особи від боргів у справі про неплатоспроможність. 

Боржник самостійно сплачує податок з таких доходів та відображає їх у річній податковій декларації. У разі неповідомлення кредитором - фінансовою установою про виконання рішення суду про звільнення боржника - фізичної особи від боргів у справі про неплатоспроможність у порядку, визначеному цим підпунктом, такий кредитор зобов’язаний виконати всі обов’язки податкового агента щодо доходів, визначених цим підпунктом.

При цьому встановлено особливості оподаткування суми боргу платника податку перед кредитором – фінансовою установою при виконанні таким кредитором рішення суду про звільнення боржника – фізичної особи від боргів у справі про неплатоспроможність.

Так, згідно з положеннями пп. 165.1.55 п. 165.1 ст. 165 ПКУ до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку відтепер не включаються:

- така основна сума боргу перед кредитором - фінансовою установою при виконанні таким кредитором рішення суду про звільнення боржника – фізичної особи від боргів у справі про неплатоспроможність у сумі, що не перевищує 25 відсотків розміру однієї мінімальної заробітної плати (у розрахунку на рік), встановленої на 1 січня звітного податкового року;

- сума процентів, комісії та/або штрафних санкцій (пені) при виконанні кредитором – фінансовою установою рішення суду про звільнення боржника – фізичної особи від боргів у справі про неплатоспроможність;

- основна сума боргу (кредиту) платника податку за іпотечним кредитом в іноземній валюті, забезпеченим іпотекою житлової нерухомості, при виконанні кредитором – фінансовою установою рішення суду про звільнення боржника – фізичної особи від боргів у справі про неплатоспроможність.

Платникам ПДВ про коригування податкових зобов’язань/податкового кредиту за певних умов

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє, що відповідно до ст. 605 Цивільного кодексу України (далі – ЦКУ) зобов’язання припиняється внаслідок звільнення (прощення боргу) кредитором боржника від його обов’язків, якщо це не порушує прав третіх осіб щодо майна кредитора.

Згідно зі ст. 257 ЦКУ загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки (1095 днів).

Підпунктом «б» п. 185.1 ст. 185 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) встановлено, що об’єктом оподаткування ПДВ є, зокрема, операції платників податку з постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до ст. 186 ПКУ.

Датою виникнення податкових зобов’язань за операціями з постачання нерезидентами суб’єктам господарювання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, є дата списання коштів з рахунку платника податку в банку/небанківському надавачу платіжних послуг в оплату послуг або дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг нерезидентом, залежно від того, яка з подій відбулася раніше (п. 187.8 ст. 187 ПКУ).

Відповідно до пунктів 201.1 та 201.10 ст. 201 ПКУ при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг на дату виникнення податкових зобов’язань платник податку зобов’язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, кваліфікованого електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі – ЄРПН) у встановлені ПКУ терміни.

Підпунктом «а» п. 198.1 ст. 198 ПКУ передбачено, що до податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені/нараховані у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів та послуг.

Датою віднесення сум податку до податкового кредиту для операцій з постачання послуг нерезидентом на митній території України є дата складення платником податкової накладної за такими операціями, за умови реєстрації такої податкової накладної в ЄРПН (п. 198.2 ст. 198 ПКУ).

Для операцій з постачання послуг нерезидентом на митній території України документом, що посвідчує право на віднесення сум податку до податкового кредиту, вважається податкова накладна, складена платником за такими операціями та зареєстрована в ЄРПН, податкові зобов’язання за якою включені до податкової декларації відповідного звітного періоду (п. 201.12 ст. 201 ПКУ).

Особливості оподаткування ПДВ послуг, що постачаються нерезидентами, місце постачання яких розташоване на митній території України, визначено у статтями 180 і 208 ПКУ.

Відповідно до пункту 180.2 статті 180 ПКУ особою, відповідальною за нарахування та сплату податку до бюджету у разі постачання послуг нерезидентами, у тому числі їх постійними представництвами, не зареєстрованими як платники податку, якщо місце постачання послуг розташоване на митній території України, є отримувач послуг, крім випадків, встановлених ст. 208 прим.1 ПКУ.

Згідно з пунктом 208.2 статті 208 ПКУ отримувач послуг, що постачаються нерезидентами, місце постачання яких розташоване на митній території України, нараховує податок за основною ставкою податку або за ставкою 7 відсот. для послуг, визначених абзацами четвертим - шостим п.п. «в» п. 193.1 ст. 193 ПКУ, на базу оподаткування, визначену згідно з п. 190.2 ст. 190 ПКУ.

При цьому отримувач послуг – платник ПДВ у порядку, визначеному ст. 201 ПКУ, складає податкову накладну із зазначенням суми нарахованого ним податку, яка є підставою для віднесення сум податку до податкового кредиту у встановленому порядку.

Така податкова накладна підлягає обов’язковій реєстрації в ЄРПН.

Якщо отримувача послуг зареєстровано як платника ПДВ, сума нарахованого податку включається до складу податкових зобов’язань декларації за відповідний звітний період (п. 208.3 ст. 203 ПКУ).

Пунктом п. 192.1 ст. 192 ПКУ передбачено, якщо після постачання товарів/послуг здійснюється будь-яка зміна суми компенсації їх вартості, включаючи наступний за постачанням перегляд цін, перерахунок у випадках повернення товарів/послуг особі, яка їх надала, або при поверненні постачальником суми попередньої оплати товарів/послуг, суми податкових зобов’язань та податкового кредиту постачальника та отримувача підлягають відповідному коригуванню на підставі розрахунку коригування до податкової накладної, складеному в порядку, встановленому для податкових накладних, та зареєстрованому в ЄРПН.

Пунктом 198.5 ст. 198 ПКУ визначено, що платник податку зобов’язаний нарахувати податкові зобов’язання виходячи з бази оподаткування, визначеної відповідно до п. 189.1 ст. 189 ПКУ, та скласти не пізніше останнього дня звітного (податкового) періоду і зареєструвати в ЄРПН в терміни, встановлені ПКУ для такої реєстрації, зведену податкову накладну за товарами/послугами, необоротними активами придбаними/виготовленими з ПДВ (для товарів/послуг, необоротних активів, придбаних або виготовлених до 01 липня 2015 року, – у разі якщо під час такого придбання або виготовлення суми податку були включені до складу податкового кредиту), у разі якщо такі товари/послуги, необоротні активи призначаються для їх використання або починають використовуватися, зокрема в операціях, що не є господарською діяльністю платника податку (крім випадків, передбачених п. 189.9 ст. 189 ПКУ).

Чи підлягають коригуванню податкові зобов’язання/податковий кредит у платника ПДВ, який отримує послуги від нерезидента на митній території України, якщо розрахунки з постачальником нерезидентом не проведено та кредиторська заборгованість, за якою минув термін позовної давності, списана?

Враховуючи викладене, якщо платник податку отримав від постачальника-нерезидента послуги та у порядку, визначеному ст. 208 ПКУ, нарахував податкові зобов’язання, склав відповідну податкову накладну, зареєстрував її в ЄРПН та на підставі такої податкової накладної включив відповідну суму ПДВ до податкового кредиту, а надалі оплата за такі отримані послуги постачальнику не здійснюватиметься (незалежно від причин, з яких вона не буде здійснюватися), і заборгованість перед постачальником списується, то підстави для коригування податкового кредиту, визначені п. 192.1 ст. 192 ПКУ, у даному випадку відсутні.

Податкові зобов’язання, нараховані платником податку при отриманні послуг від нерезидента та включені до податкової декларації з ПДВ за відповідний звітний період, та податковий кредит, сформований на підставі зареєстрованої в ЄРПН податкової накладної, складеної таким платником за операцією з отримання послуг від нерезидента, не підлягають коригуванню (як при прийнятті рішення щодо прощення боргу за такі отримані послуги, так і у разі списання заборгованості з оплати таких послуг у зв’язку зі спливом терміну позовної давності).

Електронні форми податкових документів у вільному доступі

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу платників, що на вебпорталі ДПС України у вільному доступі розміщені електронні форми податкових документів, а саме:

► Реєстр електронних форм податкових документів – https://tax.gov.ua/elektronna-zvitnist/platnikam-podatkiv-pro/informatsiyno-analitichne-za/reestr-elektronnih-form-po/

► Реєстр форм електронних повідомлень про відкриття/закриття рахунків – https://tax.gov.ua/data/material/000/006/58768/Forms_rakhunky.htm

► Реєстр електронних форм податкових документів (перелік сервісних запитів) для фізичних осіб – https://tax.gov.ua/data/material/000/006/58768/Forms_rakhunky.htm

► Реєстр електронних форм податкових документів (перелік сервісних запитів) для юридичних осіб  – https://tax.gov.ua/data/material/000/006/58768/Forms_servis_yur.htm

► Довідник документів податкової звітності –  https://tax.gov.ua/elektronna-zvitnist/platnikam-podatkiv-pro/informatsiyno-analitichne-za/dovidnik-zvitnih-podatkovi/

► Довідник версій документів податкової звітності –  https://tax.gov.ua/elektronna-zvitnist/platnikam-podatkiv-pro/informatsiyno-analitichne-za/dovidnik-versiy-podatkovih/

► Довідник термінів подання податкових документів –  https://tax.gov.ua/elektronna-zvitnist/platnikam-podatkiv-pro/informatsiyno-analitichne-za/dovidnik-terminiv-podannya-/

Від платників Дніпропетровщини до загального фонду держбюджету за видобування кам’яного вугілля надійшло 1,4 млн грн рентної плати

У січні поточного року до загального фонду держбюджету платники  Дніпропетровщини за видобування кам’яного вугілля спрямували 1,4 млн грн рентної плати.

Інформуємо, що базовий податковий (звітний) період для рентної плати за користування надрами для видобування корисних копалин (за винятком рентної плати за користування надрами для видобування корисних копалин за видобування нафти, конденсату, природного газу, у тому числі газу, розчиненого у нафті (нафтового (попутного) газу), етану, пропану, бутану (далі – рентна плата за користування надрами для видобування вуглеводної сировини)) дорівнює календарному кварталу.

Платник рентної плати за користування надрами для видобування корисних копалин (крім рентної плати за користування надрами для видобування вуглеводної сировини) протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) кварталу, подає до контролюючого органу декларацію з рентної плати та додаток з рентної плати за користування надрами для видобування корисних копалин: 

за місцезнаходженням ділянки надр, з якої видобуті корисні копалини, у разі розміщення такої ділянки надр у межах території України;

за місцем обліку платника рентної плати у разі розміщення ділянки надр, з якої видобуто корисні копалини, в межах континентального шельфу та/або виключної (морської) економічної зони України.

Сума податкових зобов’язань з рентної плати за користування надрами для видобування корисних копалин (крім рентної плати за користування надрами для видобування вуглеводної сировини), визначена у податковій декларації за податковий (звітний) квартал, сплачується платником до бюджету протягом 10 календарних днів після закінчення граничного строку подання такої податкової декларації.

Слід зазначити, що у разі якщо місце обліку платника рентної плати не збігається з місцезнаходженням ділянки надр, платник рентної плати за користування надрами для видобування корисних копалин подає за місцем податкової реєстрації платника або уповноваженої особи копію податкової декларації та копію платіжного документа про сплату податкових зобов’язань з рентної плати.

Юридичні особи поповнили місцеві бюджети Дніпропетровщини єдиним податком майже на 79,4 млн гривень

Упродовж першого місяця 2026 року до місцевих бюджетів Дніпропетровщини від юридичних осіб – платників єдиного податку надійшло майже 79,4 млн гривень. Порівняно з січнем 2025 року надходження зросли на понад 2,9 млн грн, темп росту – 103,8 відсотків.

Нагадуємо, що відповідно до п.п. 298.1.4 п. 298.1 ст. 298 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) суб’єкт господарювання, який є платником інших податків і зборів відповідно до норм ПКУ, може прийняти рішення про перехід на спрощену систему оподаткування шляхом подання заяви до контролюючого органу не пізніше ніж за 15 календарних днів до початку наступного календарного кварталу. Такий суб’єкт господарювання може здійснити перехід на спрощену систему оподаткування один раз протягом календарного року.

Перехід на спрощену систему оподаткування суб’єкта господарювання, зазначеного в абзаці першому п.п. 298.1.4 ПКУ, може бути здійснений за умови, якщо протягом календарного року, що передує періоду переходу на спрощену систему оподаткування, суб’єктом господарювання дотримано вимоги, встановлені в п. 291.4 ст. 291 ПКУ.

До поданої заяви додається розрахунок доходу за попередній календарний рік, який визначається з дотриманням вимог, встановлених главою 1 розд. XIV ПКУ.

Підстави, за яких контролюючий орган відмовляє в реєстрації ПРРО

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу на таке.

► За наявності підстав для відмови в реєстрації ПРРО фіскальний сервер формує повідомлення про таку відмову в реєстрації ПРРО із зазначенням підстав для такої відмови.

► Відмова у реєстрації ПРРО формується, якщо:

- автоматизованою перевіркою виявлено недотримання загальних вимог щодо електронного документообігу (обов’язковість та/або послідовність підписання електронного документа, невідповідність електронного документа затвердженому формату (стандарту), незаповнення обов’язкових реквізитів, недійсність електронних підписів та/або печаток підписантів Заяви про реєстрацію програмних реєстраторів розрахункових операцій за формою № 1-ПРРО (ідентифікатор форми J/F 1316605) (додаток 1 до Порядку № 317) (далі – Заява), непідтвердження права підписанта на подання Заяви тощо);

- ПРРО із зазначеними у Заяві назвою та локальним номером вже зареєстрований;

- щодо господарської одиниці, вказаної у Заяві, СГ не повідомив про такий об’єкт оподаткування контролюючий орган відповідно до вимог п. 63.3 ст. 63 Податкового кодексу України або згідно з таким повідомленням відповідний об’єкт є закритим чи не експлуатується СГ (заява за ф. № 20-ОПП);

- СГ не включено до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань;

- виявлено розбіжності даних, вказаних у Заяві, з даними щодо обліку та реєстрації СГ в контролюючих органах як платника податків.

Довідково: 

п. 6 розд. II Порядок № 317;

Порядок № 317 – Порядок реєстрації, ведення реєстру та застосування програмних реєстраторів розрахункових операцій, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 23.06.2020 № 317 «Про внесення змін до наказу Міністерства фінансів України від 14 червня 2016 року № 547» (зі змінами);

ПРРО – програмний реєстратор розрахункових операцій;

СГ – суб’єкт господарювання.

Національна стратегія доходів: Електронний кабінет надає платнику широкий спектр можливостей

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного  управління ДПС у Дніпропетровській області (Кам’янський район) нагадує, що Електронний кабінет (Е-кабінет) – це електронний сервіс, який надає платникам широкий спектр можливостей: подання звітності, перегляд стану розрахунків з бюджетом, отримання відомостей з реєстрів, обмін документами з податковою службою тощо. Е-кабінет працює 24/7 і не потребує встановлення додаткового програмного забезпечення.

З метою побудови сучасної ефективної податкової системи України Е-кабінет забезпечує реалізацію наступних завдань Національної стратегії доходів (НСД): 

- спрощення комунікації між платниками та контролюючими органами:  Е-кабінет надає платникам можливість виконувати свої податкові зобов’язання дистанційно, що робить контакт з податковою службою максимально комфортним, прозорим та ефективним;

- зменшення адміністративного навантаження: завдяки Електронному кабінету у платників значно скорочується час на подання документів та отримання необхідної інформації, зменшуються витрати на ведення бухгалтерського обліку, мінімізується паперова робота;

- підвищення ефективності адміністрування: функціонал Е-кабінету надає можливість автоматизувати низку процесів, пов’язаних з обліком, поданням звітності, сплатою податків, аналізом даних тощо;

- підвищення податкової дисципліни: завдяки доступності інформації і спрощенню процедур бухгалтерського та податкового обліку Е-кабінет сприяє добровільній сплаті податків та зниженню рівня ухилення від оподаткування;

- інтеграція з іншими державними сервісами: Е-кабінет є частиною загальної цифровізації держави, інтегруючись, зокрема, з Єдиним державним вебпорталом електронних послуг «Дія», що дозволяє фізичним особам отримувати комплексні послуги.

Отже, за допомогою Е-кабінету платник має можливість у комфортних умовах подати звітність, зареєструвати податкові і акцизні накладні, листуватись з податковою, переглядати стан розрахунків з бюджетом, отримувати відомості з реєстрів тощо. 

Крім того, за допомогою Е-кабінету громадяни можуть дистанційно подати заяву для реєстрації в Державному реєстрі фізичних осіб – платників податків (ДРФО), а також внести зміни до ДРФО, отримати відомості про доходи, перевірити стан розрахунків з бюджетом, сплатити податки та інше. 

Е-кабінет – це зручна оперативна та безпечна онлайн-взаємодія з податковою службою. 

Плата за землю: за користування земельними ділянками юридичні особи сплатили до місцевих бюджетів Дніпропетровщини понад 551,7 млн гривень

Протягом січня 2026 року внесок до місцевих бюджетів Дніпропетровщини від юридичних осіб – власників, орендарів та користувачів земельних ділянок – понад 551,7 млн грн плати за землю. За словами в. о. начальника Головного управління ДПС у Дніпропетровській області Юрія Павлютіна, це майже на 82,4 млн грн, або на 17,6 відс., більше ніж за підсумками січня минулого року.

«Дякуємо бізнесу за податкову дисципліну і важливу фінансову підтримку територіальних громад!» – зазначив очільник податкової служби регіону. 

Звертаємо увагу, якщо платники земельного податку, які користуються пільгами з цього податку, надають в оренду земельні ділянки, окремі будівлі, споруди або їх частини, податок за такі земельні ділянки та земельні ділянки під такими будівлями (їх частинами) сплачується на загальних підставах з урахуванням прибудинкової території.

Ця норма не поширюється на бюджетні установи у разі надання ними будівель, споруд (їх частин) в тимчасове користування (оренду) іншим бюджетним установам, дошкільним, загальноосвітнім навчальним закладам незалежно від форм власності і джерел фінансування.

У разі надання в оренду земельних ділянок (у межах населених пунктів), окремих будівель (споруд) або їх частин власниками та землекористувачами, податок за площі, що надаються в оренду, обчислюється з дати укладення договору оренди земельної ділянки або з дати укладення договору оренди будівель (їх частин).

Тобто, юридичні особи, які користуються пільгами з земельного податку, та надають в оренду земельні ділянки, окремі будівлі, споруди або їх частини, земельний податок за площі, надані в оренду, сплачують на загальних підставах з дати укладення договору оренди земельної ділянки або з дати укладення договору оренди будівель, споруд (їх частин).

Довідково: п. 284.3 ст. 284 та п. 287.7 ст. 287 Податкового кодексу України.

ДПС нагадує ліцензіатам про обов’язкове подання заяви після сплати платежу за ліцензію

Державна податкова служба України нагадує: сплата чергового платежу за ліцензію – це лише перший крок. Після оплати потрібно обов’язково ще подати «Заяву про внесення чергового платежу». Без неї процес вважається незавершеним.

Форми заяви:  

- паперова

- електронна

Що треба вказати в заяві: 

- код класифікації доходів бюджету, 

- суму внесеного платежу, 

- номер і дату платіжної інструкції, що підтверджує внесення такої плати.

Після отримання заяви орган ліцензування автоматично формує витяг із реєстру ліцензіатів і надсилає його суб’єкту господарювання в електронній формі. 

Це підтверджує, що платіж за ліцензію зараховано, а діяльність ведеться законно.

Нагадуємо: обов’язкова своєчасна сплата річної плати або щоквартальної частини річної плати за ліцензію передбачена Законом України № 3817 від 18 червня 2024 року.

Платіж слід здійснити до початку нового річного або квартального періоду, а після сплати обов’язково повідомити про це орган ліцензування у встановленому порядку.

Довідково:

Закон України від 18 червня 2024 року № 3817 ІХ «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, спиртових дистилятів, біоетанолу, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, тютюнової сировини, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального» (зі змінами)

Постанова Кабінету Міністрів України від 04.04.2025 № 374 «Деякі питання ведення єдиних реєстрів ліцензіатів з виробництва та обігу спирту етилового, спиртових дистилятів, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, тютюнової сировини та рідин, що використовується в електронних сигаретах, ліцензіатів та місць обігу пального»

Дайджест "Події тижня"

09 лютого 2026

Сеанс телефонного зв’язку «гаряча лінія» на тему тему «Вчасно задекларуйте свої доходи!»

У Головному управлінні ДПС у Дніпропетровській області відбувся сеанс телефонного зв’язку «гаряча лінія» на тему тему «Вчасно задекларуйте свої доходи!». На запитання відповідала головний державний інспектор Соборного відділу податків і зборів з фізичних осіб та проведення камеральних перевірок управління оподаткування фізиних осіб  Головного управління ДПС у Дніпропетровській області – Тарак Світлана.

Субсайт: https://dp.tax.gov.ua/media-ark/news-ark/981292.html

10 лютого 2026

 Сеанс телефонного зв’язку «гаряча лінія» на тему «Надання електронних довірчих послуг»
 

У Головному управлінні ДПС у Дніпропетровській області відбувся сеанс телефонного зв’язку «гаряча лінія» на тему «Надання електронних довірчих послуг». На запитання відповідала заступник начальника управління - начальник першого відділу управління реєстрації користувачів Головного управління  ДПС у Дніпропетровській області  - Поліщук Світлана.

Субсайт: https://dp.tax.gov.ua/media-ark/news-ark/981299.html

10 лютого 2026

Податкова служба Дніпропетровщини: партнерство з освітою заради свідомого майбутнього
 

Податкова служба Дніпропетровщини продовжує удосконалювати партнерські відносини з освітніми закладами регіону. Задля такої мети очільник Головного управління ДПС у Дніпропетровській області Юрій Павлютін зустрівся з ректором Національного технічного університету «Дніпровська політехніка»  Олександром Азюковським. Зустріч стала важливою подією для подальшого зміцнення взаємодії. Керівник податкової служби Дніпропетровщини ознайомився з освітнім і науковим потенціалом одного з провідних вишів регіону. «Переконаний, що наша співпраця є важливою складовою у підготовці сучасних, професійних кадрів та формуванні податкової культури. Для податкової служби надзвичайно важливо не лише продовжувати вже напрацьовані формати взаємодії, а й відкривати нові напрями партнерства», – зазначив Юрій Павлютін.

Субсайт: https://dp.tax.gov.ua/media-ark/news-ark/980817.html

Фейсбук:  https://www.facebook.com/share/p/1Hb4LkWEBN/

11 лютого 2026

Податківці Дніпропетровщини обговорили з платниками актуальні питання деклараційної кампанії – 2026
 

У Головному управлінні ДПС у Дніпропетровській області відбулася інформаційно-роз’яснювальна зустріч з платниками податків, під час якої обговорено ключові аспекти проведення деклараційної кампанії – 2026. Фахівці податкової служби акцентували увагу учасників заходу на необхідності своєчасного подання податкової декларації про майновий стан і доходи. Платникам наголошено на дотриманні встановлених Податковим кодексом України строків подання декларації, а також на важливості правильного визначення податкових зобов’язань з податку на доходи фізичних осіб та військового збору.

Субсайт: https://dp.tax.gov.ua/media-ark/news-ark/981038.html

11 лютого 2026

Акцизний податок при переобладнанні транспортних засобів: податківці Дніпропетровщини роз’яснили ключові аспекти законодавства
 

 Податківці Дніпропетровщини провели онлайн-зустріч із суб’єктами господарювання, які здійснюють діяльність у сфері обігу підакцизних товарів. Темою заходу стало актуальне питання порядку обчислення та сплати акцизного податку у разі переобладнання транспортних засобів. Під час діалогу фахівці податкової служби надали детальні роз’яснення щодо норм податкового законодавства, які регулюють оподаткування акцизним податком операцій, пов’язаних із переобладнанням ввезених на митну територію України вантажних транспортних засобів у легкові автомобілі.

Субсайт: https://dp.tax.gov.ua/media-ark/news-ark/980817.html

Фейсбук:  https://www.facebook.com/share/p/1CRvjuJGdJ/

 
12 лютого 2026

Онлайн-платформа «Діалог влади та бізнесу» на Дніпропетровщині: консультації, роз’яснення та інформаційна підтримка бізнесу

 За організацією Дніпропетровської обласної державної адміністрації відбувся черговий онлайн-захід з представниками бізнес-спільноти регіону. Від податкової служби області у зустрічі взяли участь заступник начальника Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (ГУ ДПС) Максим Яіцький, керівництво підрозділів ГУ ДПС за напрямками: оподаткування юридичних осіб, податкового аудиту, по роботі з податковим боргом та інформаційної взаємодії. Звертаючись до учасників діалогу, Максим Яіцький підкреслив: «Ми завжди відкриті до пропозицій бізнесу, направлених на удосконалення сервісів та процедур. Працюємо, щоб взаємодія з податковою для платників була зручною та прозорою. Надважливо для нас – зворотний зв’язок».

Субсайт:  https://dp.tax.gov.ua/media-ark/news-ark/981276.html

Фейсбук:  https://www.facebook.com/share/p/1FynNpinZb/

13 лютого 2026

 Чек-лист для платників єдиного податку четвертої групи: декларування – 2026
 

Фахівці податкової служби Дніпропетровщини провели робочу зустріч із сільськогосподарськими товаровиробниками області. Під час діалогу детально розглянули актуальні питання подання звітності платниками єдиного податку четвертої групи у 2026 році. Учасникам заходу роз’яснили порядок підтвердження та/або набуття статусу платника єдиного податку четвертої групи, звернули увагу на особливості подання декларацій та правильність заповнення відповідних додатків.

Субсайт:   https://dp.tax.gov.ua/media-ark/news-ark/982297.html

 13 лютого 2026

«Деклараційна кампанія – 2026»: відома народна майстриня закликала громадян своєчасно декларувати доходи
 

«Деклараційна кампанія – 2026» об’єднує представників різних сфер суспільства навколо спільної мети – підвищення податкової культури та відповідальності громадян. До ініціативи долучилася відома художниця, народна майстриня Петриківського розпису Світлана Біленко, яка під час візиту до Кам’янської ДПІ Головного управління ДПС у Дніпропетровській області звернулася до громадян із закликом своєчасно декларувати доходи. Під час зустрічі майстриня ознайомилася з організацією роботи установи, поспілкувалася з фахівцями та наголосила на важливості сумлінного виконання громадянами загальнодержавного  обов’язку стосовно декларування доходів. «Звітувати про свої доходи за минулий рік і сплачувати відповідні податки – конституційний обов’язок громадян та їх особистий внесок у фінансову безпеку і обороноздатність держави у непростий воєнний час. Адже завдяки їх відповідальності і громадянській позиції бюджети стабільно поповнюються і значна частина коштів спрямовується на забезпечення Збройних Сил України!» – зазначила Світлана Біленко. 

Субсайт:   https://dp.tax.gov.ua/media-ark/news-ark/982044.html

Фейсбук: https://www.facebook.com/share/p/18J12mVAsK/

Спеціальні режими Дефенс Сіті та Дія Сіті не звільняють від правил трансфертного ціноутворення

Запровадження спеціальних правових режимів Дефенс Сіті та Дія Сіті не скасовує вимог Податкового кодексу щодо дотримання принципу «витягнутої руки» при здійсненні контрольованих операцій та звітування з трансфертного ціноутворення.

Дефенс Сіті

Правовий режим Дефенс Сіті запроваджено для підтримки підприємств оборонно-промислового комплексу. Норми Закону № 4577-IX набрали чинності 5 жовтня 2025 року.

Наголошуємо: навіть у межах Дефенс Сіті підприємства зобов’язані виконувати положення статті 39 Податкового кодексу, які регулюють контрольовані операції та принцип «витягнутої руки».

Це означає, що при здійсненні контрольованих операцій платник має окремо визначати об’єкт оподаткування податком на прибуток, враховуючи перевищення ціни, визначеної за принципом «витягнутої руки» над договірною (контрактною) вартістю і навпаки.

Є окремі винятки, наприклад, для товарів, робіт або послуг, які можуть бути надані виключно єдиним виробником, постачальником або виконавцем, у тому числі суб’єктом природної монополії відповідно до країни його реєстрації або норм міжнародного права.

Відповідальність за доведення цього статусу покладається на платника податку. Відповідне підтвердження має бути надано у документації з трансфертного ціноутворення або на письмовий запит контролюючого органу.

Дія Сіті

Спеціальний режим Дія Сіті, введений Законом № 1667-IX від 15 липня 2021 року, спрямований на стимулювання розвитку цифрової економіки. Статус резидента Дія Сіті дає певні податкові переваги, але не звільняє від дотримання правил трансфертного ціноутворення.

Згідно з Податковим кодексом, господарською операцією для цілей трансфертного ціноутворення вважається будь-яка операція, договір чи домовленість – незалежно від того, чи вона документально підтверджена – яка може впливати на прибуток підприємства.

Для резидентів Дія Сіті до таких операцій належать ті, що можуть впливати на фінансовий результат до оподаткування, відображений у фінансовій звітності за національними або міжнародними стандартами бухгалтерського обліку.

Якщо операції резидента Дія Сіті відповідають критеріям контрольованих операцій, вони підлягають аналізу за принципом «витягнутої руки», тобто порівнянню з ринковими умовами, із застосуванням методів, передбачених Податковим кодексом.

Крім того, у разі здійснення контрольованих операцій резидент Дія Сіті має виконувати обов’язки щодо звітності:

- подавати Звіт про контрольовані операції;

- повідомляти про участь у міжнародній групі компаній у разі такої належності;

- на запит податкового органу надавати документацію з трансфертного ціноутворення, що включає:

- обґрунтування відповідності умов контрольованих операцій принципу «витягнутої руки»,

- опис операцій та функціональний аналіз сторін,

- застосовану методологію та розрахунки.

Таким чином, незалежно від того, чи працюєте ви в Дефенс Сіті чи Дія Сіті, обов’язок дотримуватися правил трансфертного ціноутворення залишається незмінним.

Рекомендуємо заздалегідь проводити аналіз господарських операцій та забезпечувати належне документування підходів ціноутворення.

Податкова служба Дніпропетровщини: діалог та фахова підтримка

Минулого тижня у територіальних громадах області відбулася низка інформаційно-роз’яснювальних заходів у форматі «круглих столів», зустрічей та семінарів за участі податківців Дніпропетровщини.

Проведені засідання «круглих столів» у містах Дніпро, Синельникове, Кам’янське, Самар та у селах Межиріч і Лозуватка. Фахівці повідомили про початок Деклараційної кампанії – 2026, під час якої громадяни зобов’язані задекларувати доходи, отримані протягом минулого року. Приділили увагу Національній стратегії доходів до 2030 року (НСД) та безбар’єрності, оскільки це не лише про фізичний доступ до приміщень, а й про створення рівних можливостей для кожного платника податків отримати якісні та зручні послуги. Також розглянули потенціали електронних сервісів Державної податкової служби України (ДПС) та ознайомили з інформаційними ресурсами Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (ГУ ДПС), які дають змогу вирішити питання дистанційно. Учасникам повідомили про Офіс податкових консультантів ГУ ДПС, який створено з метою забезпечення оперативного та ефективного надання усних консультацій юридичним та фізичним особам з питань застосування податкового та іншого законодавства, контроль за яким здійснюють податкові органи.

У містах Дніпро, Синельникове, Самар та селах Межиріч і Лозуватка безпосередньо звернули увагу на важливості офіційного працевлаштування, оскільки це механізм забезпечення конституційних прав громадян на працю та соціальний захист. А у м. Кам’янське учасників закликали контролювати свої розрахунки з бюджетами самостійно, і у разі наявності податкового боргу, зокрема, який не перевищує 3060,00 грн, обов’язково сплатити його та не допускати заборгованості з податків та зборів.

Також відбулися зустрічі з платниками податків у містах Дніпро, Самар, Кам’янське, Нікополь, під час яких обговорили:

- основні випадки подання податкової декларації про майновий стан і доходи;

- актуальні питання щодо адміністрування єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування;

- основні зміни у податковому законодавстві.

Окрім того, зупинилися на роботі сервісу ДПС «Пульс», який приймає звернення фізичних та юридичних осіб щодо неправомірних дій та бездіяльності працівників податкової служби, а також про можливі корупційні дії з їхнього боку. Приділили увагу сервісу «TAX Control» – сучасному цифровому інструменту ДПС для виявлення порушень у сфері торгівлі, послуг чи громадського харчування та оперативного реагування на звернення.

Поза тим, відбулися продуктивні зустрічі й з молоддю у містах Павлоград, Самар та Синельникове. У рамках проведених заходів учасники дізналися про історію формування податків, їхні види та значення, а також про ключову роль податків у функціонуванні держави та житті громадян. Також акцентували на перевагах електронних сервісів, зокрема функціоналу «Електронного кабінету» та мобільного застосунку «Моя податкова»; ознайомили зі сторінками ДПС та ГУ ДПС у соціальних мережах Facebook та YouTube.

Діалог із молоддю дозволяє вибудувати довіру до податкової служби ще на етапі формування їхньої громадянської позиції. Завдяки таким заходам молоде покоління отримує практичні знання, позбавляється упереджень та усвідомлює важливість прозорої й відповідальної фінансової поведінки.

Під час семінарів у містах Дніпро, Нікополь, Кам’янське та селищі Царичанка говорили про шляхи реалізації експериментального проєкту щодо функціонування системи управління податковими ризиками в ДПС. Її запровадження забезпечує системність та єдиний підхід до управління ризиками, дотримання податкового законодавства у роботі органів ДПС, зосередження зусиль податкових органів на найбільш актуальних питаннях в адмініструванні податків і зборів. Податковий облік платників – також у фокусі уваги.

Затребуваним в області залишається мобільний ЦОП. На минулому тижні здійснено виїзди у ЦНАПи Саксаганської, Покровської територіальних громад, Верхівцевської, Верхньодніпровської, П’ятихатської міських рад та Мирівської сільської ради. Під час таких виїздів податківці надавали адміністративні послуги, зокрема, оформлення картки платника, прийняття заяв на пільги чи перерахунки. Також консультували громадян з актуальних податкових питань: отримання відомостей з Державного реєстру фізичних осіб – платників податків, порядок нарахування податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, подання податкової декларації про майновий стан і доходи за допомогою електронних сервісів.

Надходження туристичного збору зросли на 14,3 %: громади отримали 28,4 млн грн

З початку року Львівщина, Франківщина, Закарпаття та Київ очолили рейтинг найбільш привабливих туристичних місць в Україні.   

У січні 2026 року місцеві бюджети отримали 28,4 млн грн туристичного збору. Це на 14,3 % більше, ніж за аналогічний період минулого року, коли було перераховано 24,9 млн грн.

Найбільші суми туристичного збору надійшли до бюджетів таких регіонів:

- Львівська область – 5,9 млн грн;

- Івано-Франківська область – 5,6 млн грн;

- Київ – 5,6 млн грн;

- Закарпатська область – 3 млн грн.

Під час тимчасового розміщення у готелях, хостелах, садибах та інших місцях проживання туристичний збір сплачують: 

- громадяни України,

- іноземці,

- особи без громадянства.

Для громад це важливе джерело доходів, адже кошти спрямовуються на розвиток туристичної інфраструктури, облаштування локацій, популяризацію маршрутів та покращення умов перебування гостей.

Нагадуємо: не є платниками туристичного збору:

- особи з інвалідністю;

- діти з інвалідністю;

- особи, які супроводжують осіб з інвалідністю I групи або дітей з інвалідністю (не більше одного супроводжуючого);

- ветерани війни.

Перелік податкових агентів, які справляють туристичний збір, оприлюднюється на офіційних сайтах місцевих рад. Своєчасне та повне перерахування збору до бюджету – це внесок у розвиток громад і створення комфортних умов для туристів у кожному регіоні України. 

Єдиний податок: які доходи платників третьої групи оподатковуються військовим збором?

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що відповідно до Податкового кодексу України (далі – ПКУ) платники єдиного податку третьої групи є платниками військового збору.

Об'єктом оподаткування військовим збором є доходи, визначені статтею 292 ПКУ, а саме:

- для ФОПів – доходи, отримані протягом звітного року в грошовій (готівковій/безготівковій), матеріальній або нематеріальній формі, крім пасивних доходів (проценти, дивіденди, страхові виплати, гранти), а також доходів від продажу власного рухомого або нерухомого майна;

- для юридичних осіб – будь-який дохід, отриманий впродовж звітного періоду, включаючи філії та представництва;

- для е-резидентів – сума коштів, що надійшла на рахунок такого платника у банку.

Також до доходу включаються:

- вартість безоплатно отриманих товарів/послуг (наданих за письмовими договорами, у тому числі дарування, за якими не передбачено грошової або іншої компенсації вартості таких товарів (робіт, послуг) чи їх повернення, а також переданих платнику єдиного податку на відповідальне зберігання і використаних таким платником єдиного податку);

- списана кредиторська заборгованість після спливу строку позовної давності (для платників ПДВ);

- для юридичних осіб попередня оплата за товари/послуги, що була отримана до переходу на спрощену систему оподаткування;

- сума отриманої винагороди повіреного (агента) за договорами доручення, комісії, транспортного експедирування або за агентськими договорами.

Платники податку на нерухомість збільшили фінансові спроможності громад Дніпропетровщини на понад 157,5 млн гривень

Упродовж січня поточного року до місцевих бюджетів Дніпропетровщини від платників надійшло понад 157,5 млн грн податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки (податок на нерухомість). Як зауважив в. о. начальника Головного управління ДПС у Дніпропетровській області Юрій Павлютін, надходження збільшились на понад 21,9 млн грн, або на 16,2 відсотків.

Очільник обласної податкової служби висловив вдячність усім, хто у непростих умовах продовжує господарську діяльність і розуміє важливість своєчасної сплати податків та відповідально ставиться до виконання своїх податкових зобов’язань.

Нагадуємо, що базою оподаткування податком на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, є загальна площа об’єкта житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі його часток (п.п. 266.3.1 п. 266.3 ст. 266 Податкового кодексу України).

Звертаємо увагу, що онлайн-калькулятор, розміщений на вебпорталі ДПС України (https://tax.gov.ua/calculator/realty), надає можливість фізичним особам оперативно дізнатися про розмір податку на нерухоме майно, що підлягає сплаті.

Якщо платник виявляє неточності у нарахуванні податку на нерухомість, то необхідно провести звірку даних, звернувшись до Центру обслуговування платників.

Також інформація за тематикою податку на нерухоме майно розміщено на головній сторінці вебпорталу ДПС України у розділі «Онлайн-навчання» (https://tax.gov.ua/baneryi/onlayn-navchannya/podatok-na-neruhome-mayno).

«Деклараційна кампанія – 2026»: відома народна майстриня закликала громадян своєчасно декларувати доходи

«Деклараційна кампанія – 2026» об’єднує представників різних сфер суспільства навколо спільної мети – підвищення податкової культури та відповідальності громадян. До ініціативи долучилася відома художниця, народна майстриня Петриківського розпису Світлана Біленко, яка під час візиту до Кам’янської ДПІ Головного управління ДПС у Дніпропетровській області звернулася до громадян із закликом своєчасно декларувати доходи.

Під час зустрічі майстриня ознайомилася з організацією роботи установи, поспілкувалася з фахівцями та наголосила на важливості сумлінного виконання громадянами загальнодержавного  обов’язку стосовно декларування доходів.

«Звітувати про свої доходи за минулий рік і сплачувати відповідні податки – конституційний обов’язок громадян та їх особистий внесок у фінансову безпеку і обороноздатність держави у непростий воєнний час. Адже завдяки їх відповідальності і громадянській позиції бюджети стабільно поповнюються і значна частина коштів спрямовується на забезпечення Збройних Сил України!» – зазначила Світлана Біленко. 

Метою кампанії є підвищення рівня податкової культури, формування відповідального ставлення до виконання фінансових зобов’язань та забезпечення стабільного розвитку громад.

Світлана Біленко запрошує громадян декларувати доходи і сумлінно сплачувати податки: «Не відкладайте подання декларації на останній день! Вчасно звітуйте про отримані у минулому році доходи».

Відповідальність, доброчесність і прозорість – ключові складові успішної реалізації деклараційної кампанії.

Охоронна діяльність: завчасно подбайте про перехід на загальну систему

Державна податкова служба нагадує  суб’єктам господарювання, які надають охоронні послуги, про необхідність своєчасно подати заяву про відмову від спрощеної системи оподаткування та перейти на загальну систему.

З 1 січня 2026 року юридичні особи, основним видом діяльності яких є охоронна діяльність, не можуть застосовувати спрощену систему оподаткування згідно із Законом №4698-ІХ від 3 грудня 2025 року.

Тому ДПС звертається з проханням завчасно подати відповідну заяву та привести свою діяльність у відповідність до чинних норм.

З початку року охоронні компанії вже почали подавати заяви для врегулювання питання системи оподаткування. Дякуємо платникам за відповідальне ставлення та своєчасне виконання вимог законодавства.

Перехід на загальну систему оподаткування відбувається з першого числа місяця, наступного за податковим (звітним) періодом, у якому здійснювалася така діяльність. Для цього необхідно подати заяву про відмову від спрощеної системи. Якщо охоронна діяльність фактично не є основною, слід привести у відповідність реєстраційні дані підприємства.

Звертаємо увагу: платники єдиного податку третьої групи, які займаються діяльністю, що не дозволена для спрощеної системи, зобов’язані застосовувати ставку єдиного податку у подвійному розмірі.

У разі виявлення порушень під час податкових перевірок контролюючий орган має право анулювати реєстрацію платника єдиного податку (для І–ІІІ груп). Рішення приймається на підставі акта перевірки та застосовується з першого числа місяця, наступного за кварталом, в якому допущено порушення.

У такому випадку повторно перейти на спрощену систему можна буде лише після закінчення чотирьох послідовних кварталів з моменту прийняття рішення контролюючим органом.

Просимо платників не відкладати подання заяви та завчасно врегулювати це питання. Це дозволить забезпечити безперервність діяльності підприємства та працювати у правовому полі без зайвих ризиків.

Довідково

Закон України від 3 грудня 2025 року № 4698 – ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо особливостей оподаткування банків податком на прибуток підприємств у 2026 році та перенесення строків введення в дію Електронної системи обігу алкогольних напоїв, тютюнових виробів та рідин, що використовуються в електронних сигаретах»

Деклараційна кампанія – 2026: українці вже подали понад 25 тисяч декларацій

В Україні з 1 січня триває кампанія декларування доходів, отриманих громадянами у 2025 році. І хоча від старту минуло небагато часу, активність українців уже помітна.

Протягом першого місяця кампанії  вже подано понад 25 тисяч декларацій про майновий стан і доходи. Це на 8 % більше (майже на 2 тисячі декларацій), ніж за аналогічний період минулого року.

Українці вже задекларували 16,7 млрд грн.

До сплати в бюджет визначено:

- 272,9 млн грн податку на доходи фізичних осіб – на 4,5 млн грн (2 %) більше, ніж торік;

- 152,4 млн грн військового збору – на 104,9 млн грн більше (збільшення пов’язане зі зміною ставки збору).

Найбільші податкові зобов’язання задекларували чотири громадянина з Хмельницької, Київської областей і міста Києва – понад 10 млн грн.

Доходи понад 1 млн грн задекларували понад 2 тисячі громадян.  Загальна сума таких доходів – 9,9 млрд грн, з яких до сплати в бюджет визначено 177,1 млн грн ПДФО та 89,9 млн грн військового збору.

28 осіб задекларували до сплати понад 1 млн грн кожен. Загальна сума їхніх податкових зобов’язань – 124,1 млн грн (з них 88,7 млн грн – ПДФО та 35,4 млн грн – військовий збір).

Де декларують найактивніше?

Найбільше декларацій подали мешканці:

- Львівської області;

- Дніпропетровської області;

- Харківської області;

- Одеської області;

- міста Києва.

Хто подає декларації?

Кампанія об’єднує людей різного віку:

Наймолодшому декларанту – майже 6 років (декларацію подано уповноваженою особою).

Найстаршій декларантці – 93 роки.

Найактивнішими є громадяни віком:

40 – 50 років – майже 9 тисяч декларацій;

20 – 40 років – близько 8 тисяч декларацій.

Податкова знижка: можливість повернути кошти

Понад 8 тисяч громадян задекларували право на податкову знижку на загальну суму 63,1 млн гривень.

Дефенс Сіті: що потрібно знати про оподаткування прибутку для резидентів

Дефенс Сіті – це спеціальний правовий режим, створений для підтримки підприємств оборонно-промислового комплексу. Він передбачає податкові пільги та сприяє розвитку оборонної промисловості України.

Статус резидента Дефенс Сіті надає Міністерство оборони України на добровільній основі. Юридична особа стає резидентом після подання відповідної заяви та внесення у реєстр Дефенс Сіті.

Податкові пільги

Резиденти Дефенс Сіті отримують звільнення від сплати податку на прибуток за умови, що прибуток використовується на певні законодавчо визначені цілі. Серед основних напрямів:

- Розвиток власної діяльності резидента:

переоснащення матеріально-технічної бази,

модернізація технологічних та виробничих процесів,

впровадження новітніх технологій,

створення нових зразків озброєння та військової техніки.

- Придбання корпоративних прав підприємств оборонного комплексу:

інвестиції у капітал таких підприємств, якщо вони не виплачують дивіденди протягом пільгового періоду.

- Придбання прав на інтелектуальну власність для виконання державних контрактів.

Ці напрями допомагають забезпечити розвиток оборонної промисловості та спрямування прибутку на стратегічно важливі проєкти.

Виплата дивідендів

Резидент Дефенс Сіті не має права виплачувати дивіденди з прибутку, що звільнений від оподаткування.

Винятком є дивіденди:

- на користь держави;

- на користь державних підприємств та організацій, 100% акцій яких належить державі;

- на користь інших господарських товариств, 100% акцій яких належить державі або підприємствам зі 100 % державною участю.

Якщо дивіденди виплачуються на користь держави або державних підприємств за період до набуття статусу резидента, авансовий внесок розраховується та сплачується в установленому порядку.

Після отримання статусу резидента і пільгового періоду авансовий внесок на дивіденди державі не сплачується у розмірі прибутку, звільненого від оподаткування у період, за який виплачуються дивіденди.

Інвестиції у корпоративні права

Якщо резидентом Дефенс Сіті придбаються корпоративні права суб’єкта господарювання оборонно-промислового комплексу, який на момент інвестування або після нього виплачує дивіденди своїм учасникам, це вважається нецільовим використанням прибутку.

Правило допомагає гарантувати, що прибуток спрямовується на розвиток діяльності резидента та оборонної промисловості, а не на виплати акціонерам.

Своєчасне використання прибутку

Прибуток, звільнений від оподаткування, потрібно використати на розвиток діяльності резидента Дефенс Сіті до 31 грудня року, наступного за звітним.

Якщо платник уклав договір та зробив попередню оплату до 31 грудня року, наступного за звітним, в якому платник податку на прибуток підприємств набув статусу резидента Дефенс Сіті, а фактичне постачання товарів чи послуг відбулося пізніше – вимога вважається виконаною.

Увага: якщо договір буде анульовано або попередня оплата повернеться, такі дії вважатимуться порушенням цільового використання прибутку.

Детальніше читайте за посиланням –  https://tax.gov.ua/baneryi/onlayn-navchannya/podatok-na-pributok-pidpriemstv/981629.html

До уваги платників єдиного податку!

І група

Мінімальна заробітна плата (далі – МЗП) – 8 647 грн;

Прожитковий мінімум для працездатних осіб – 3 328 грн

Граничний обсяг річного доходу: – 1 444 049 грн;

Ставка єдиного податку – не більше 332,80 грн/міс (не більше 10 % розміру прожиткового мінімуму)

Розмір єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (єдиний внесок) – 1 902,34 грн/міс (22% МЗП) 

Військовий збір – 864,70 грн/міс (10 % МЗП),

Використання найманої праці – не використовують найману працю

Звітність: 

- податкова декларація платника єдиного податку подається раз на рік протягом 60 календарних днів після завершення року;

- Податковий розрахунок сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків – фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску у разі наявності виплат за ознаками доходу подається щоквартально протягом 40 календарних днів після завершення кварталу

Сплата зобов’язань:

ЄДИНИЙ ПОДАТОК: авансовим внеском не пізніше 20 числа (включно) поточного місяця або за весь календарний (звітний) рік;

ЄДИНИЙ ВНЕСОК: до 20 числа місяця, наступного за звітним кварталом;

ВІЙСЬКОВИЙ ЗБІР: не пізніше 20 числа (включно) поточного місяця або авансовим внеском за весь звітний період (календарний рік)

Застосування РРО/ПРРО – не застосовують

ІІ група

Мінімальна заробітна плата (далі – МЗП) – 8 647 грн;

Прожитковий мінімум для працездатних осіб – 3 328 грн

Граничний обсяг річного доходу – 7 211 598 грн

Ставка єдиного податку – не більше 1 729,40 грн/міс (не більше 20 % розміру МЗП)

Розмір єдиного внеску – 1 902,34 грн/міс (22% МЗП) 

Військовий збір – 864,70 грн/міс (10 % МЗП)

Використання найманої праці – кількість найманих працівників не перевищує 10 осіб

Звітність: 

- податкова декларація платника єдиного податку – раз на рік протягом 60 календарних днів після завершення звітного року;

- Податковий розрахунок сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків – фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску у разі наявності найманих працівників та виплати доходу іншим фізичним особам – щоквартально протягом 40 календарних днів після завершення кварталу

Сплата зобов’язань:

ЄДИНИЙ ПОДАТОК: авансовим внеском не пізніше 20 числа (включно) поточного місяця або за весь календарний (звітний) рік;

ЄДИНИЙ ВНЕСОК: до 20 числа місяця, наступного за звітним кварталом;

ВІЙСЬКОВИЙ ЗБІР: не пізніше 20 числа (включно) поточного місяця або авансовим внеском за весь звітний період (календарний рік)

Застосування РРО/ПРРО – у разі здійснення розрахункових операцій застосовують в обов’язковому порядку

ІІІ група

Мінімальна заробітна плата (далі – МЗП) – 8 647 грн;

Прожитковий мінімум для працездатних осіб – 3 328 грн

Граничний обсяг річного доходу – 10 091 049 грн

Ставка єдиного податку:

 – 3 % доходу (у разі сплати податку на додану вартість згідно з ПКУ); 

– 5 % доходу (у разі включення ПДВ до складу єдиного податку)

Розмір єдиного внеску – 1 902,34 грн/міс (22% МЗП) 

Військовий збір – 1 % від доходу

Використання найманої праці – кількість найманих працівників необмежена

Звітність: 

- податкова декларація платника єдиного податку – щоквартально протягом 40 календарних днів після завершення кварталу;

- Податковий розрахунок сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків – фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску у разі наявності найманих працівників та виплати доходу іншим фізичним особам – щоквартально протягом 40 календарних днів після завершення кварталу

Сплата зобов’язань:

ЄДИНИЙ ПОДАТОК: протягом 10 календарних днів після останнього дня подання квартальної податкової декларації;

ЄДИНИЙ ВНЕСОК: до 20 числа місяця, наступного за звітним кварталом;

ВІЙСЬКОВИЙ ЗБІР: протягом 10 календарних днів після останнього дня подання квартальної податкової декларації платника єдиного податку 

Застосування РРО/ПРРО – у разі здійснення розрахункових операцій застосовують в обов’язковому порядку

ІV група

Мінімальна заробітна плата (далі – МЗП) – 8 647 грн;

Прожитковий мінімум для працездатних осіб – 3 328 грн

Умови:

- для ФОП – діяльність проводиться виключно у межах фермерського господарства, зареєстрованого відповідно до закону; 

- для юридичних осіб – частка сільськогосподарського товаровиробництва за попередній податковий (звітний) рік дорівнює або перевищує 75%

Ставка єдиного податку – залежить від категорії (типу) земель та їх розташування

Розмір єдиного внеску – 1 902,34 грн/міс (22% МЗП) 

Військовий збір – 864,70 грн/міс (10 % МЗП)

Використання найманої праці:

- ФОП – не використовують найману працю; 

- юридичні особи – кількість найманих працівників необмежена

Звітність: 

- податкова декларація платника єдиного податку подається раз на рік не пізніше 20 лютого поточного року

Сплата зобов’язань:

ЄДИНИЙ ПОДАТОК: щоквартально, протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) кварталу          (І кв. – 10%; ІІ кв. – 10%; ІІІ кв. – 50% та IV кв. – 30%);

ЄДИНИЙ ВНЕСОК: до 20 числа місяця, наступного за звітним кварталом;

ВІЙСЬКОВИЙ ЗБІР: не пізніше 20 числа поточного місяця 

Застосування РРО/ПРРО – у разі здійснення розрахункових операцій застосовують в обов’язковому порядку

Єдиний рахунок – зручний механізм сплати платежів

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що Порядок функціонування єдиного рахунку та виконання норм статті 35¹ Податкового кодексу України центральними органами виконавчої влади затверджений Постановою Кабінету Міністрів України від 29 квітня 2020 року № 321 (зі змінами) (далі – Порядок).

Порядок визначає механізм функціонування єдиного рахунка для сплати грошових зобов'язань та/або податкового боргу з податків і зборів, передбачених Податковим кодексом України, єдиного внеску включаючи пеню та штрафи відповідно до положень Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» та інших платежів, що визначені відповідним законодавством та контроль за справлянням яких покладено на ДПС.

Алгоритм переходу на єдиний рахунок: 

перший крок – через Електронний кабінет подати «Повідомлення про використання єдиного рахунку» за формою J/F 1307001; 

другий крок – отримати квитанцію про включення до Реєстру платників, які використовують єдиний рахунок; 

третій крок – зарахувати кошти на єдиний рахунок шляхом надання до обслуговуючого банку платіжної інструкції із зазначенням реквізитів єдиного рахунку на загальну суму без визначення або з визначенням одержувачів коштів.

Платіжна інструкція заповнюється відповідно до Інструкції про безготівкові розрахунки в національній валюті користувачів платіжних послуг, затвердженою постановою Правління Національного банку України від 29.07.2022 № 163 (зі змінами), з урахуванням вимог Порядку заповнення реквізиту «Призначення платежу» платіжної інструкції під час сплати (стягнення) податків, зборів, митних, інших платежів, єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, внесення авансових платежів (передоплати), грошової застави, а також у разі їх повернення, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 22.03.2023 № 148 (зі змінами) (далі – Порядок № 148).

Приклади заповнення реквізиту «Призначення платежу» платіжної інструкції при сплаті коштів на єдиний рахунок наведено у пункті 6 розділу ІІ Порядку № 148.

Звертаємо увагу, що єдиний рахунок не може використовуватися платником для сплати грошових зобов'язань та/або податкового боргу з податку на додану вартість, акцизного податку з реалізації пального та спирту етилового, а також для сплати частини чистого прибутку (доходу) до бюджету державними та комунальними унітарними підприємствами та їх об'єднаннями.

Під час використання платником єдиного рахунка для сплати грошових зобов'язань та/або податкового боргу (заборгованості) з податків і зборів, єдиного внеску та інших платежів, контроль за справлянням яких покладено на ДПС, відповідно до пункту 35¹.3 статті 35¹ Податкового кодексу України платник не має права сплачувати такі кошти на інші рахунки, відкриті Казначейством для сплати грошових зобов'язань та/або податкового боргу (заборгованості) з податків і зборів, єдиного внеску та інших платежів, контроль за справлянням яких покладено на ДПС.

Рентна плата за спецвикористання води: понад 1,1 млн грн – надходження першого місяця до місцевих бюджетів Дніпропетровщини

Протягом січня 2026 року від платників рентної плати за спеціальне використання води місцеві бюджети Дніпропетровщини отримали 1 157,6 тис. гривень. Надходження у порівнянні з січневим показником минулого року зросли на 228,6 тис. грн, або на 24,6 відсотків.

Про це поінформував в. о. начальника Головного управління ДПС у Дніпропетровській області Юрій Павлютін

Нагадуємо, що наказом Міністерства фінансів України від 14.01.2011 № 11 «Про бюджетну класифікацію» (зі змінами та доповненнями) визначено класифікацію доходів бюджету, згідно з якою встановлено коди та найменування податків і зборів. Зокрема, для сплати рентної плати за спеціальне використання води визначено код бюджетної класифікації 13020000, а саме:

13020100 – рентна плата за спеціальне використання води (крім рентної плати за спеціальне використання води водних об’єктів місцевого значення);

13020200 – рентна плата за спеціальне використання води водних об’єктів місцевого значення;

13020300 – рентна плата за спеціальне використання води без її вилучення з водних об’єктів для потреб гідроенергетики;

13020400 – надходження рентної плати за спеціальне використання води від підприємств житлово-комунального господарства;

13020500 – надходження сум реструктурованої заборгованості зі сплати рентної плати за спеціальне використання води;

13020600 – рентна плата за спеціальне використання води в частині використання поверхневих вод для потреб водного транспорту (крім стоянкових і службово-допоміжного флотів).

Разом з тим, згідно з Довідником відповідності символу звітності коду класифікації доходів бюджету, затвердженим наказом Державної казначейської служби України від 28.11.2019 № 336 (зі змінами та доповненнями), код класифікації доходів бюджету передбачає такі позиції:

13020401 – надходження рентної плати за спеціальне використання води від підприємств житлово-комунального господарства (за платежами, що розподіляються між державним та місцевими бюджетами;

13020501 – надходження сум реструктурованої заборгованості зі сплати рентної плати за спеціальне використання води (за платежами, що розподіляються між державним та місцевими бюджетами).

Отримати інформацію стосовно банківських реквізитів для сплати рентної плати за спеціальне використання води платники мають можливість, зокрема в меню «Стан розрахунків з бюджетом» приватної частини Електронного кабінету. При зверненні до зазначеного меню відображається зведена інформація станом на момент звернення, що містить інформацію по кожному виду платежу, зокрема, бюджетний рахунок на поточну дату.

У січні 2026 року місцеві бюджети отримали понад 40,5 млрд гривень

У січні 2026 року місцеві бюджети отримали понад 40,5 млрд грн. Це + 14,2 %, або 5 млрд грн до січня 2025 року.  Про це розповіла в. о. Голови ДПС Леся Карнаух на своїй сторінці у Facebook. 

«Військова агресія росіян, відсутність тепла та світла змінили економічну реальність країни. Попри це відповідальність платників податків та спроможність громад зростає. Це ключовий фінансовий ресурс територіальних громад, який спрямовується на реалізацію соціально важливих ініціатив та розвиток інфраструктури», – додала вона. 

Основну частку надходжень – майже 60 % – стабільно формує податок на доходи фізичних осіб. 

Загальна сума сплаченого ПДФО склала 23,2 млрд грн, що на 17,2 % більше, ніж торік.

Внесок у бюджети громад забезпечили також:

- єдиний податок – 9,2 млрд грн (зростання на 7,4 %);

- податок на майно – 5,1 млрд грн (+15,7 %);

- туристичний збір – 28,4 млн грн (+14,3 %);

-  екологічний податок – 28,1 млн грн (+39,5 %);

- збір за місця для паркування транспортних засобів – 17 млн грн (+11,5 %).

«Ми вдячні українському бізнесу, який продовжує працювати та виконувати податкові зобов’язання. Зі свого боку податкова служба зосереджується не лише на адмініструванні податків, а й на всебічній підтримці платників – розвитку цифрових сервісів, наданні консультаційної допомоги та формуванні прозорих і зрозумілих правил взаємодії», – наголосила Леся Карнаух. 

Нагадуємо: ДПС має багато каналів зв’язку для надання консультацій або послуг. Обирайте зручний варіант та користуйтеся ресурсами ДПС: https://tax.gov.ua/media-tsentr/novini/958035.html  

Онлайн-платформа «Діалог влади та бізнесу» на Дніпропетровщині: консультації, роз’яснення та інформаційна підтримка бізнесу

Оперативне вирішення нагальних питань шляхом інформаційної взаємодії представників місцевої влади та бізнесу, ефективне реагування на виклики суб’єктів господарювання (далі – СГ) – мета зустрічей у рамках регіональної платформи «Діалог влади та бізнесу».

За організацією Дніпропетровської обласної державної адміністрації відбувся черговий онлайн-захід з представниками бізнес-спільноти регіону.

Від податкової служби області у зустрічі взяли участь заступник начальника Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (ГУ ДПС) Максим Яіцький, керівництво підрозділів ГУ ДПС за напрямками: оподаткування юридичних осіб, податкового аудиту, по роботі з податковим боргом та інформаційної взаємодії.

Звертаючись до учасників діалогу, Максим Яіцький підкреслив: «Ми завжди відкриті до пропозицій бізнесу, направлених на удосконалення сервісів та процедур. Працюємо, щоб взаємодія з податковою для платників була зручною та прозорою. Надважливо для нас – зворотний зв’язок».

Обговорили актуальні питання застосування РРО та програмних РРО під час здійснення інтернет-торгівлі. Нагадали, що про невидачу фіскального чека та інші порушення у сфері торгівлі, послуг чи громадського харчування кожен споживач може повідомити контролюючий орган за допомогою цифрового сервісу «TAX Control». 

Окремо зупинилися на недопущенні штучного «дроблення бізнесу» – схемі, що застосовують СГ для ухилення від сплати податків, коли розподіляють свою діяльність між кількома платниками, зокрема ФОПами, щоб скористатись спрощеною системою оподаткування та зменшити свої податкові зобов’язання. 

Також звернули увагу, що вимога стосовно обов’язкового використання платіжних терміналів для певних категорій торговців, відтермінована. Для торговців – фізичних осіб –підприємців – платників єдиного податку першої групи, а також платників, які здійснюють торгівлю з використанням торгових автоматів, виїзну (виносну) торгівлю, продаж власноручно вирощеної або відгодованої продукції, обов’язок проведення безготівкових розрахунків виникатиме через три місяці після припинення або скасування воєнного стану.

У фокусі зустрічі – основні аспекти погашення заборгованості з єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (єдиний внесок), порядок його стягнення, відповідальність за несплату. Наголосили, що єдиний внесок підлягає сплаті незалежно від фінансового стану платника, розстрочення та відстрочення заборгованості з його сплати не передбачено. 

Йшлося і про легалізацію ринку праці, що у реаліях сьогодення є надважливим. Наголошено, що офіційне працевлаштування забезпечує фінансову підтримку економіки та обороноздатності, гарантує соціальний захист працівників, стабільні податкові надходження та діяльність платників у правовому полі.

Зупинились, зокрема, на особливостях та умовах надання неприбутковими установами та організаціями благодійної допомоги у період дії воєнного стану.

Окремий інформаційний блок – сучасні комунікаційні канали для взаємодії з платниками податків. Акцентували, що для їх інформаційної обізнаності податкова служба використовує розгалужену мережу каналів комунікації. Це, насамперед, цифрові та онлайн-ресурси. Основним джерелом новин, законодавчих роз’яснень та доступу до сервісів є субсайт «Головне управління ДПС у Дніпропетровській області» вебпорталу ДПС України. 

Наразі консультаційну підтримку платники отримують, звертаючись до Офісу податкових консультантів та консультаційного центру, на комунікаційну податкову платформу, а також за номерами телефонів «гарячих ліній».

Говорили про безбар’єрність та запроваджену у минулому році у центрах обслуговування платників ГУ ДПС послугу онлайн перекладу жестовою мовою для громадян з порушенням слуху.

Учасники діалогу отримали відповіді на запитання, що виникали під час онлайн-спілкування.

Такі зустрічі спрямовані на створення сприятливого середовища для роботи бізнесу в умовах викликів сьогодення. Тільки у партнерстві влади та бізнесу можливе стійке функціонування економіки та соціальної сфери регіону завдяки стабільним надходженням до бюджетів.

Управління комплаєнс-ризиками охоплює основні обов’язки платника податків

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного  управління ДПС у Дніпропетровській області (Кам’янський район) повідомляє.

Нормами Податкового кодексу України (ПКУ) визначено, що комплаєнс – це система заходів та процедур, що здійснюються податковими органами з метою підвищення рівня добровільного виконання податкових та інших обовʼязків платниками податків, відповідно до вимог податкового та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи ДПС, та зменшення ймовірності настання податкового ризику (комплаєнс-ризику).

Управління комплаєнс-ризиками охоплює основні обов’язки платника податків, визначені ПКУ:

реєстрації платником податку;

подання звітності;

повне декларування;

своєчасна сплата належних платежів до бюджетів.

До уваги ФОП – платників єдиного податку, які здійснювали охоронну діяльність!

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє.

Охоронна діяльність – це надання послуг з охорони власності та громадян.

Суб’єкт охоронної діяльності – суб’єкт господарювання будь-якої форми власності, створений та зареєстрований на території України, що здійснює охоронну діяльність на підставі отриманої у встановленому порядку ліцензії (п. 1 ст. 1 Закону України № 4616).

Класифікація видів економічної діяльності ДК 009:2010 (далі – КВЕД ДК 009:2010) затверджена наказом Держспоживстандарту України від 11.10.2010 № 457 (зі змінами).

Розділ 80 «Діяльність охоронних служб та проведення розслідувань» КВЕД ДК 009:2010 включає, зокрема такі класи:

80.10 «Діяльність приватних охоронних служб»;

80.20 «Обслуговування систем безпеки».

Згідно з п.п. 5 п. 298.3 ст. 298 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) у заяві про застосування спрощеної системи оподаткування зазначаються обрані суб’єктом господарювання види господарської діяльності згідно з КВЕД ДК 009:2010.

З 01 січня 2026 року Законом № 4698 п.п. 291.5.1 п. 291.5 ст. 291 ПКУ доповнено новим п.п. 11, згідно з яким, зокрема, фізичні особи – підприємці (ФОП), які здійснюють охоронну діяльність, не можуть бути платниками єдиного податку другої або третьої групи.

Слід зазначити, що платник єдиного податку, який здійснював охоронну діяльність, може здійснювати з 01.01.2026 іншу не заборонену ПКУ діяльність на спрощеній системі оподаткування у разі внесення ним відповідних змін до реєстраційних даних шляхом відмови від провадження охоронної діяльності.

Підпунктом 1 п. 292.1 ст. 292 ПКУ встановлено, що доходом платника єдиного податку для ФОПа є дохід, отриманий протягом податкового (звітного) періоду в грошовій формі (готівковій та/або безготівковій); матеріальній або нематеріальній формі, визначеній п. 292.3 ст. 292 ПКУ. 

У разі отримання доходу у 2026 році від здійснення охоронної діяльності у 2025 році ФОПом – платником єдиного податку (другої або третьої груп), яка до 01.01.2026 здійснювала таку діяльність згідно з КВЕД ДК 009:2010 і яку з 01.01.2026 виключено з реєстраційних даних шляхом відмови від здійснення охоронної діяльності, є порушенням умов перебування на спрощеній системі оподаткування, у разі відсутності документального підтвердження того, що це кошти за послуги з охоронної діяльності, поставлені до 01.01.2026.

У такому випадку за рішенням контролюючого органу, прийнятим на підставі акта перевірки, може бути анульовано реєстрацію платника єдиного податку та оподатковано такий дохід за ставкою єдиного податку у розмірі 15 відс., відповідно до п.п. 4 п. 293.4 ст. 293 ПКУ.

Якщо платник єдиного податку надасть контролюючому органу документальне підтвердження того, що такі кошти надійшли за послуги з охоронної діяльності, поставлені до 01.01.2026, то порушень умов перебування на спрощеній системі оподаткування не виникає.

Довідково: 

Закон України № 4616 – Закон України від 22 березня 2012 року № 4616-VI «Про охоронну діяльність» (зі змінами та доповненнями); 

Закон № 4698 – Закон України від 03 грудня 2025 року № 4698-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо особливостей оподаткування банків податком на прибуток підприємств у 2026 році та перенесення строків введення в дію Електронної системи обігу алкогольних напоїв, тютюнових виробів та рідин, що використовуються в електронних сигаретах».

Акцизний податок при переобладнанні транспортних засобів: податківці Дніпропетровщини роз’яснили ключові аспекти законодавства

Податківці Дніпропетровщини провели онлайн-зустріч із суб’єктами господарювання, які здійснюють діяльність у сфері обігу підакцизних товарів. Темою заходу стало актуальне питання порядку обчислення та сплати акцизного податку у разі переобладнання транспортних засобів. 

Під час діалогу фахівці податкової служби надали детальні роз’яснення щодо норм податкового законодавства, які регулюють оподаткування акцизним податком операцій, пов’язаних із переобладнанням ввезених на митну територію України вантажних транспортних засобів у легкові автомобілі.

Окремо роз’яснено порядок документального підтвердження таких операцій, особливості визначення дати виникнення податкових зобов’язань та відповідальність за порушення вимог податкового законодавства.

У практичній частині зустрічі йшла мова про визначення суми акцизного податку, процедуру його сплати та подання декларації з акцизного податку.

 Податківці звернули увагу присутніх на необхідність дотримання принципів прозорості ведення господарської діяльності у сфері обігу підакцизних товарів, що забезпечує стабільні надходження до державного та місцевих бюджетів.

Під час онлайн-зустрічі суб’єкти господарювання мали можливість отримати відповіді на актуальні запитання у форматі відкритого діалогу. 

Така комунікація з платниками спрямована на підвищення рівня податкової дисципліни та формування партнерських відносин між податковою службою та бізнесом.

Податківці Дніпропетровщини обговорили з платниками актуальні питання деклараційної кампанії – 2026

У Головному управлінні ДПС у Дніпропетровській області (ГУ ДПС) відбулася інформаційно-роз’яснювальна зустріч з платниками податків, під час якої обговорено ключові аспекти проведення деклараційної кампанії – 2026.

Фахівці податкової служби акцентували увагу учасників заходу на необхідності своєчасного подання податкової декларації про майновий стан і доходи. Платникам наголошено на дотриманні встановлених Податковим кодексом України строків подання декларації, а також на важливості правильного визначення податкових зобов’язань з податку на доходи фізичних осіб та військового збору.

Окрему увагу приділено особливостям оподаткування доходів, отриманих фізичними особами від надання нерухомого майна в оренду. Під час зустрічі роз’яснено порядок декларування таких доходів, застосування відповідних ставок податку та відповідальність за порушення вимог податкового законодавства.

Фахівці ГУ ДПС підкреслили, що легалізація орендних відносин та сумлінне декларування доходів сприяють наповненню бюджетів і розвитку територіальних громад.

Також учасникам заходу детально роз’яснено порядок реалізації права на податкову знижку. Податківці поінформували про перелік витрат, які можуть бути включені до податкової знижки, зокрема витрати на навчання, іпотечне кредитування, страхування, благодійну допомогу тощо. Наголошено, що для отримання податкової знижки громадяни мають подати декларацію та підтвердні документи у визначені законодавством строки.

Під час зустрічі платники мали можливість отримати індивідуальні консультації та відповіді на актуальні запитання. Фахівці податкової служби також нагадали про зручність використання електронних сервісів ДПС, зокрема Електронного кабінету, що дозволяє подати декларацію онлайн та оперативно отримувати необхідну інформацію.

Системна інформаційно-роз’яснювальна робота податкової Дніпропетровщини спрямована на підвищення рівня податкової культури та добровільного виконання платниками своїх податкових зобов’язань.

Січневі надходження єдиного внеску перевищили 53 млрд грн

За перший місяць поточного року надходження єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування склали 53 млрд грн.

Порівняно з січнем минулого року це на 15 % більше. Додатково надійшло 6,9 млрд гривень.

Єдиний внесок – один із ключових обов’язкових платежів, від якого безпосередньо залежить стабільність системи соціального страхування.

Його сплачують роботодавці, фізичні особи – підприємці та самозайняті особи. Кошти спрямовуються на фінансування пенсій, лікарняних, декретних виплат, допомоги по безробіттю та інших соціальних гарантій.

Своєчасна та повна сплата єдиного внеску – це не лише вимога законодавства, а й особиста відповідальність кожного платника. Саме від цих внесків формується страховий стаж, який у майбутньому впливає на право виходу на пенсію та її розмір.

Нагадуємо: реквізити рахунків для сплати єдиного внеску на 2026 рік можна переглянути:

на вебпорталі ДПС (без авторизації):

- перейдіть у розділ «Рахунки для сплати платежів» за посиланням: https://tax.gov.ua/rahunki-dlya-splati-platejiv,

- оберіть область (регіон),

- виберіть вид платежу, який плануєте сплатити,

в Електронному кабінеті (персоналізовано):

- авторизуйтесь у приватній частині Електронного кабінету,

- оберіть меню «Стан розрахунків з бюджетом» та єдиний внесок,

- натисніть на піктограму у колонці «Реквізити».

Дотримання професійної етики – один з найважливіших принципів роботи органів ДПС

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного  управління ДПС у Дніпропетровській області (Кам’янський район) нагадує, що під час виконання своїх службових повноважень працівники органів ДПС зобов’язані неухильно додержуватися загальновизнаних етичних норм поведінки: бути ввічливими у стосунках з громадянами та суб’єктами господарювання, будувати свої відносини з ними на основі довіри, поваги, об’єктивності, справедливості, терпимості, законності. Сервіс ДПС України «Пульс» дає змогу платнику повідомляти про неправомірні вчинки або бездіяльність співробітників органів ДПС.

Жодне повідомлення не залишиться без уваги, адже плідна робота сервісу «Пульс» – це шлях до успішної співпраці громадян та бізнесу з органами ДПС.      

Номер Контакт-центру ДПС 0800-501-007 (напрямок «5»).                                                                                                            

                                                                Відділ комунікацій з громадськістю

                                              управління інформаційної взаємодії

                      Головного управління ДПС

                           у Дніпропетровській області

             (Кам'янський район)

« повернутися