26 лютого — День спротиву окупації Автономної Республіки Крим та міста Севастополя
Сьогодні Україна відзначає День спротиву окупації Автономної Республіки Крим та міста Севастополя. Саме цього дня у 2014 році тисячі жителів півострова — кримські татари, українці та представники інших національностей — вийшли до будівлі парламенту Криму, щоб заявити світу про територіальну цілісність України та не допустити реалізації незаконних сценаріїв відокремлення півострова.
Збройна агресія російської федерації проти України розпочалася 20 лютого 2014 року з військового вторгнення та подальшої окупації Криму. Уже за кілька днів озброєні підрозділи без розпізнавальних знаків захопили ключові адміністративні будівлі, блокували українські військові частини та об’єкти інфраструктури. 16 березня 2014 року на тимчасово окупованій території було проведено так званий «референдум», який не має жодних правових наслідків і не визнається міжнародною спільнотою.
У рішенні Європейського суду з прав людини від 25 червня 2024 року у справі «Україна проти Росії (щодо Криму)» підтверджено: Росія здійснювала контроль над Кримом щонайменше з 27 лютого 2014 року. Це означає, що всі подальші дії держави-агресора, включно з організацією «референдуму», відбувалися під військовим тиском та з порушенням норм міжнародного права і Конституції України.
Нелегітимність спроб змінити статус Криму також підтверджена резолюціями Генеральної Асамблеї ООН, рішеннями ОБСЄ, Ради Європи та Європейського Союзу. Жодна держава не має права змінювати кордони силою.
За роки тимчасової окупації Крим перетворено на територію системних порушень прав людини. Фіксуються політично вмотивовані переслідування, незаконні затримання, катування, насильницькі зникнення, обмеження свободи слова та віросповідання. Станом на початок 2026 року під переслідуваннями перебувають сотні громадян України, значна частина з них — представники корінного кримськотатарського народу. Окупаційна адміністрація проводить політику русифікації, витіснення української та кримськотатарської мов із публічного простору та освіти, мілітаризації дітей і молоді.
Питання Криму — це не «територіальний спір», а питання міжнародного права, прав людини та регіональної безпеки. Тимчасово окупований півострів використовується росією як військова база для агресії проти України, що створює загрози для всього Азово-Чорноморського регіону.
У 2021 році з ініціативи Президента України започатковано міжнародний формат Кримська платформа, який об’єднує держави та міжнародні організації навколо політики невизнання окупації, посилення санкційного тиску, документування злочинів і захисту прав людини.
Держава чітко розрізняє громадян України, які були змушені жити в умовах окупації, і осіб, причетних до злочинів проти держави та її громадян. Життя в окупації не є злочином. Відповідальність буде індивідуальною та ґрунтуватиметься на принципах верховенства права і справедливого суду.
Деокупація Криму — це передумова відновлення територіальної цілісності України, гарантування прав і свобод громадян, настання справедливості та сталого миру. Повернення півострова означає повернення до правового поля, демократії та поваги до прав людини.
Крим — це Україна. Тимчасова окупація не змінює його статусу, визначеного Конституцією України та міжнародним правом.
